Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Львівська політехніка»

кафедра САПР

Лабораторна робота №2
з дисципліни: «Розробка систем комп'ютерного проектування»
на тему: «Характеристика об’єкта проектування»

Виконав:
студент групи КНІТ-11
Храновський Микола
Прийняв:
Кривий Р.З.

Львів-2021
 Мета роботи: описати об'єкт проектування, його характреистики
властивості та особливості.

Хід роботи

Блокчейн — це децентралізований розподілений реєстр, який відстежує

операції з цифровими активами. Ними може бути що-завгодно — нерухомість,
гроші, земля або нематеріальні блага. Наприклад, патенти, авторські права,
брендинг.
Блокчейн являє собою структуровану базу даних, «ланцюжок блоків», де
кожен блок пов’язаний з попереднім. Блок містить в собі набір записів
(інформацію). Кожен новий блок з інформацією додається в кінець ланцюжка.
Таким чином, створюється своєрідний «реєстр» даних, у який дані вносяться у
суворій послідовності. Кількість блоків є необмеженою. Змістовно блок може
містити будь-яку інформацію: про дії, людей, об’єкти, трансакції, серійні номери,
видані кредити тощо. Іншим слова, блокчейн – це розподілений публічний реєстр,
заснований на сучасних криптографічних алгоритмах, що містить базу даних про
всі раніше здійснені операції, який носить децентралізований характер, і що
міститься в публічних джерелах Мережі (Рис. 1.).

Рис. 1. Структура ланцюга блоків

Це структурована система з певними правила побудови ланцюжків
трансакцій і доступу до інформації. Факти, що зберігаються в блокчейн, не
можуть бути загублені. Вони залишаються там назавжди. Крім того, блокчейн
зберігає не лише кінцевий стан, а й усі попередні стани. Тому кожен може
перевірити правильність кінцевого стану, перераховуючи факти від самого
початку.
Блокчейн працює зі складною системою шифрування (ключів). Кожен блок
має свій унікальний ключ. Неможливість «розірвати ланцюг», тобто внести
правки у блок або додати блок між іншими – забезпечується тим, що коди (хеші)
попереднього і наступного блоків пов’язані між собою і внесення змін в один
блок одразу робить його та усі інші блоки, які йдуть за ним, недійсними, що
автоматично висвічується на екрані.
Хеш (hash) – це унікальний код, який змінюється при зміні навіть одного
символу в тексті, розраховується за складною математичною формулою і завжди
буде однаковим для однієї і тієї ж інформації. Отже, не може бути два різних хеші
для абсолютно однакової інформації.(Рис. 2)

Рис. 2. Приклад зміни інформації в блоках які вже додані до ланцюга.

Використовується така система, зокрема, з метою захисту своєї інформації,
грошей, адже видно що з ними відбувається. Тут діє принцип: неможливо
витратити більше коштів, ніж в тебе є, що також дає можливість контролювати
абсолютно всі операції, які відбуваються, куди, коли і в якій кількості
витрачаються кошти. Зокрема, є пропозиції використовувати хеш-кодування для
гарантування безпечної роботи, наприклад, кардіостимуляторів, роботів, літаків,
автономних автомобілів, що передбачає неможливість їх зламу. Адже, як
зазначають прихильники впровадження даної системи: легше зламати
центральний сервер та отримати доступ до всієї інформації разом, змінити або
видалити її, аніж зламати децентралізовану систему. Можна назвати як переваги
блокчейну, так і проблем, що виникають у зв’язку з його використанням. До
переваг використання системи блокчейн можна віднести:
1) децентралізацію, тобто використовується вся мережа, а не один
комп’ютер (організація, людина тощо). У такому випадку, навіть якщо один або
декілька комп’ютерів (осіб) не може виконувати ніяких функцій (ліквідований,
арештований тощо), – інші зберігають цю інформацію, що ускладнює хакерські
атаки та підробку інформації (хоча від цього і ніхто не застрахований);
2) доказовість кожної трансакції: є криптографічне підтвердження кожної
трансакції, запису тощо. Зокрема, ключі є приватні (що належать конкретній
особі) і публічні (які можуть бути використані всіма користувача цієї мережі),
тобто якщо є одна особа чи один комп’ютер;(Рис. 3)
 Рис. 3. Принцип роботи з приватним та публічним ключем.
3) прозорість (загальний доступ): будь-хто і будь-коли може побачити, які
саме операції проводилися;
4) безпека: інформація зберігається із застосуванням криптографії;
5) неможливість внесення змін у «підписаний» блок: інформація, яка попала
в блокчейн, проходить перевірку і якщо перевірку пройдено – ставиться своєрідна
«печатка» і ці дані синхронізуються між всіма учасника, з цього моменту
інформацію змінити не можна;
6) обчислювальна логіка: цифрова природа реєстру працює таким чином,
що трансакції у блокчейні можуть бути прив’язані до обчислювальної логіки і
фактично їх можна програмувати, що дає можливість користувачам
налаштовувати алгоритм і правила автоматичного виконання трансакцій між
вузла.
Щоб закріпити розуміння принципів роботи блокчейну, розглянемо ще
транзакцію в системі на основі операції з переказу криптовалюти, наприклад,
біткоїна:
 Клієнт 1 хоче перевести Клієнту 2 один біткоїн
 Блокчейн формує цю операцію в блок разом з іншими аналогічними
транзакція. Новий блок містить номер і хеш попереднього блоку
 Сформований блок розсилається всім учасникам системи блокчейн
 Якщо немає полок, кожен учасник записує блок інформації в свою базу
даних
 Блок додається до ланцюжку попередніх блоків, таким чином, містить
інформацію про всі попередні угоди
 Криптовалюта переходить від Клієнта 1 до Клієнта 2
публічний блокчейн
Існує декілька типів системи. Стійкість Public або інша назва Permissionless
blockchain є можливою завдяки тому, що кожен може підключитися і переглянути
інформацію або навіть підключити свій вузол, а довіра будується на консенсусі
PoW.
Private або Private Permissioned blockchain. У цих блокчейнах тільки певна група
учасників (організацій або людей) має доступ до інформації. Такі блокчейни
будують організації з метою збільшення загальної вигоди або ефективності. Їх
надійність забезпечується спільними цілями учасників і алгоритмами консенсусу
PoS і BFT[3].
Існують Consortium або Public Permissioned blockchain. Це такі блокчейни, до яких
кожен може підключитися для перегляду, але додавати інформацію або
підключити свій вузол учасник може тільки з дозволу інших учасників. Такі
блокчейни будують організації з метою підвищення довіри з боку замовників або
споживачів продукції або суспільства в цілому. Тут надійність також досягається
присутністю довіри між учасниками і тими ж алгоритмами консенсусу PoS і BFT.
Над створенням нових блоків одночасно працює чимало користувачів, які
надають обчислювальні потужності мережі. Новостворений блок, що відповідає
певним умовам, негайно надсилається решті членів мережі і має стати наступною
ланкою ланцюжка. Постійно трапляється таке, що з різних частин мережі (від
різних учасників) надходять блоки, що попереднім називають той самий блок,
тобто відбувається галуження. Навмисне чи ненароком можна обмежити
поширення новостворених блоків (наприклад, одне з галужень ланцюжка може
деякий час розвиватися в межах локальної мережі). Тоді одночасно відбувається
створення кількох гілок одного ланцюжка, що суперечать одна одній.
Коли поширення блоків поновлюється, вони розв'язують суперечність,
обираючи найдовшу гілку з найбільшим рівнем складності за єдину «достовірну».
За однакової складності і довжини перевага віддається гілці, кінцевий блок якої
з'явився раніше. Суперечні гілки можуть містити різні множини транзакцій, тобто
не всяка транзакція конче присутня в усіх гілках. Тож транзакції, що входять
лише до відхиленої гілки (зокрема, транзакції з виплати винагороди), втрачають
підтвердженість.
Кожну транзакцію переказу коштів, що містилась лише у відхилених гілках,
знов буде поставлено в чергу, а відтак включено в черговий блок. Натомість
транзакції з одержання винагороди за створення відхилених зрештою блоків не
отримають дальших підтверджень і відповідні «зайві» кошти буде втрачено.
Розподілена база даних Blockchain — це ланцюжок блоків, що постійно
зростає, зберігаючи всю історію транзакцій. Копія бази даних або її частини
одночасно зберігаються на безлічі комп'ютерів та синхронізуються відповідно до
формальних правил побудови ланцюжка блоків. Дані блоків не шифровані і
доступні у відкритому вигляді, проте захищені від змін криптографічно через
хеш-ланцюжок.
Зазвичай усна зміна інформації в будь-якій копії бази або навіть в багатьох
копіях не буде визнана істинною, бо не відповідатиме правилам. Деякі зміни може
бути прийнято, якщо їх внести в усі копії бази (наприклад, видалення кількох
останніх блоків через полку в їхньому формуванні)
 Поки транзакція не включена в блок, система вважає, що кількість біткоїнів
за якоюсь адресою залишається незмінною. У цей час є технічна можливість
офорти кілька різних транзакцій для передачі з однієї адреси одних і тих же
біткоїнів різним одержувача. Але як тільки одна з подібних транзакцій буде
включена в блок, то інші транзакції з цими ж біткоїнами система вже буде
ігнорувати.
Наприклад, якщо в блок буде включена більш пізня транзакція, то більш
рання буде вважатися полковою. Є невелика ймовірність, що при розгалуженні
дві подібні транзакції потраплять в блоки різних гілок. Кожна з них буде
вважатися правильною, лише при відмиранні гілки одна з транзакцій стане
вважатися полковою. При цьому не буде мати значення час здійснення операції.
Отож попадання транзакції в блок є підтвердженням її достовірності
незалежно від наявності інших транзакцій з ти ж біткоїнами. Кожен новий блок
вважається додатковим підтвердженням транзакцій з попередніх блоків. Якщо в
ланцюжку три блоки, то транзакції з останнього блоку будуть підтверджені один
раз, а поміщені в перший блок будуть мати три підтвердження. Досить дочекатися
декількох підтверджень, щоб звести ймовірність скасування транзакції до
мінімуму.

Висновок: у цій лабораторній роботі описано об’єкт проектування, а саме

систему Блокчейн. Її властивості, особливості та характеристики.