Білет № 3

Питання № 1
1. Моделі логічної структури мережі: функціональна, протокольна, програмного
забезпечення.
Логічна структура мережі визначається різними моделями, кожна з яких описує певний
аспект функціонування мережі. Ось деякі з них:

1. Функціональна модель : Ця модель визначає, які функції та сервіси повинні бути

надані мережею, а також взаємозв'язки між ними. Вона описує ролі та
відповідальність кожного елемента мережі (наприклад, сервер, маршрутизатор,
комутатор), а також способи їх взаємодії для забезпечення потрібного рівня послуг
для користувачів.

2. Протокольна модель : Протокольна модель визначає стандартизовані протоколи, які

використовуються для обміну даними у мережі. Найбільш відома протокольна модель
- модель OSI (Open Systems Interconnection), яка розбиває комунікаційний процес на
сім шарів, кожен з яких відповідає за певні функції. Інша поширена протокольна
модель - це модель TCP/IP, яка є основою для Інтернету.

3. Модель програмного забезпечення : Ця модель описує програмні компоненти, які

використовуються для реалізації функціональності мережі. Вона включає в себе
операційні системи, мережеві протоколи, програмне забезпечення для маршрутизації,
комутації, захисту мережі, а також додаткові програми, які забезпечують специфічні
сервіси (наприклад, веб-сервери, поштові сервери тощо).

Ці моделі допомагають організувати та розуміти складність мережевих систем, надаючи

стандартизовані підходи до розробки, управління та експлуатації мереж.

Питання № 2
2. Принципи інкапсуляції даних в моделі ІSО/OSI.

Принцип інкапсуляції даних є ключовим у моделі OSI (Open Systems Interconnection). Цей
принцип передбачає, що дані, які передаються через мережу, упаковуються в різні рівні (або
шари) моделі OSI. Кожен рівень виконує свою конкретну функцію, додає до даних свій
власний заголовок або іншу метадану та передає ці дані на наступний рівень.
Ось як працює принцип інкапсуляції даних в моделі OSI:

1. Дані на рівні застосунку (Application Layer) : Початкові дані, які створюються

програмами або користувачами, передаються до рівня застосунку. На цьому рівні дані
упаковуються в повідомлення, які можуть бути розумілі вищерівневим додаткам.

2. Транспортний рівень (Transport Layer) : Приймаючи дані від рівня застосунку,

транспортний рівень додає до них інформацію про керування передачею (наприклад,
порт вихідного та призначеного вузла) та розбиває їх на менші частини, якщо
 потрібно. Тут дані також можуть бути упаковані в сегменти або дейтаграми, в
залежності від використаного протоколу (наприклад, TCP або UDP).

3. Мережевий рівень (Network Layer) : Мережевий рівень додає до даних мережеву

адресу (IP-адресу) та іншу інформацію про маршрутизацію. Тут дані упаковуються в
пакети.

4. Канальний рівень (Data Link Layer) : На цьому рівні дані упаковуються в кадри, які
містять фізичну адресу (MAC-адресу) призначеного вузла та додаткові контрольні
біти для виявлення та виправлення помилок передачі.

5. Фізичний рівень (Physical Layer) : На останньому рівні дані конвертуються в сигнали,

які можуть бути передані по фізичному каналу зв'язку.

Під час проходження через мережу, дані проходять через ці рівні, додаючи до себе
інформацію та упаковуючись в відповідні структури, поки не досягнуть призначення. Такий
підхід дозволяє створювати модульні та легко масштабовані мережеві рішення.