Мережеві технології в управлінні

технічними системами
Тема 1. Промислові мережі та інтерфейси
ПЛАН ТЕМИ 1
Архітектура системи управління на підприємстві

Основні поняття

Взаємодія пристроїв у промислових мережах

Основні типи та характеристики промислових мереж

Основні мережеві топології

Передача даних

Методи доступу до шини

Основні критерії виборуВимоги до промислових мереж

2
АРХІТЕКТУРА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ
НА ПІДПРИЄМСТВІ

3
 ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

Промисловою мережею називають комплекс обладнання та програмного

забезпечення, які забезпечують обмін інформацією (комунікацію) між
кількома пристроями. Промислова мережа є основою для побудови
розподілених систем збору даних і керування.

Мережевим інтерфейсом називають логічну та (або) фізичну межу між

пристроєм і середовищем передавання інформації. Зазвичай цією межею є набір
електронних компонентів і пов'язаного з ними програмного забезпечення.

Найважливішими параметрами інтерфейсу є пропускна здатність і максимальна

довжина кабелю, що підключається.

Найпоширенішими в промисловій автоматизації є послідовні інтерфейси RS-485,

RS-232, RS-422, Ethernet, CAN, HART, AS-інтерфейс.

4
 ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

Протокол - набір правил, які керують обміном інформацією. Він

визначає синтаксис і семантику повідомлень, операції керування,
синхронізацію та стани під час комунікації.

Стек протоколів - набір пов'язаних комунікаційних протоколів, які

функціонують спільно і використовують деякі або всі сім рівнів моделі
OSI.

Взаємодія пристроїв у промислових мережах виконується відповідно до

моделей клієнт-сервер або видавець-передплатник (виробник-споживач).

5
ВЗАЄМОДІЯ ПРИСТРОЇВ У ПРОМИСЛОВИХ
МЕРЕЖАХ
Модель клієнт-сервер
У моделі взаємодіють два об'єкти.

Сервер - об'єкт, який надає сервіс,

тобто який виконує деякі дії за запитом
клієнта.

Клієнт може надсилати запити кільком

серверам, а кожен сервер може
відповідати на запити кількох клієнтів.

6
ВЗАЄМОДІЯ ПРИСТРОЇВ У ПРОМИСЛОВИХ
МЕРЕЖАХ
Модель клієнт-сервер
Зручна для передавання даних, які з'являються періодично або в
заздалегідь відомий час, як, наприклад, значення температури в
періодичному технологічному процесі;

Незручна для передачі подій, що випадково виникають, наприклад, події,

яка полягає у випадковому спрацьовуванні датчика рівня, оскільки для
отримання цієї події клієнт повинен періодично, з високою частотою,
запитувати стан датчика й аналізувати його, перевантажуючи мережу
непотрібним трафіком.

7
ВЗАЄМОДІЯ ПРИСТРОЇВ У ПРОМИСЛОВИХ
МЕРЕЖАХ
Модель видавець-передплатник
У цій моделі один видавець і багато
передплатників.

Передплатники повідомляють видавцю

список тегів, значення яких вони
хочуть отримувати за певним
розкладом або в міру появи нових
даних.

Кожен клієнт може підписатися на свій

набір тегів. Відповідно до
встановленого розкладу видавець
розсилає передплатникам запитану
інформацію.

8
ВЗАЄМОДІЯ ПРИСТРОЇВ У ПРОМИСЛОВИХ
МЕРЕЖАХ

Пристрій, який керує іншим (підлеглим) пристроєм, називають ведучим,

головним або майстром (Master).

Пристрій, який відповідає на запити майстра, називають веденим,

підлеглим або слейвом (Slave).

Ведений пристрій ніколи не починає комунікацію першим. Він чекає

запиту від ведучого і тільки відповідає на запити.

Наприклад, у моделі клієнт-сервер клієнт є майстром, сервер - підлеглим.

У моделі видавець-передплатник на етапі передплати майстром є клієнт, а
на етапі розсилки публікацій - сервер.

9
ВЗАЄМОДІЯ ПРИСТРОЇВ У ПРОМИСЛОВИХ
МЕРЕЖАХ
Виділяють одномастерні або багатомастерні мережі.

Режим широкомовна розсилка використовується зазвичай для

синхронізації процесів у мережі, наприклад, для одночасного запуску
процесу введення даних усіма пристроями введення або для синхронізації
годинника.

Багатоабонентський режим використовується для надсилання одного й

того самого повідомлення кільком пристроям одночасно.

У розподілених системах на основі промислових мереж може бути п'ять

типів даних: сигнали, команди, стани, події, запити.

10
ВЗАЄМОДІЯ ПРИСТРОЇВ У ПРОМИСЛОВИХ
МЕРЕЖАХ
Сигнали - це результати вимірювань, одержувані від датчиків і
вимірювальних перетворювачів ("час життя" дуже короткий).

Команди - це повідомлення, які викликають деякі дії, наприклад, закриття

клапана або ввімкнення ПІД-регулятора (передаються адресату з високою
надійністю і їх не можна передати повторно).

Стан показує поточний або майбутній стан системи, у який вона має
перейти. (час доставки може бути не таким жорстким, як для команд; може
бути надіслано повторно).

Подія настає зазвичай при досягненні поточним параметром граничного

значення (важлива вимога гарантованого часу доставки).

Запит - це команда, яку посилають для того, щоб отримати відповідь.

11
ВЗАЄМОДІЯ ПРИСТРОЇВ У ПРОМИСЛОВИХ
МЕРЕЖАХ
Надійність характеризується:

коефіцієнтом готовності;

ймовірністю доставки даних;

передбачуваністю часу доставки;

безпекою;

відмовостійкістю.

12
ВЗАЄМОДІЯ ПРИСТРОЇВ У ПРОМИСЛОВИХ
МЕРЕЖАХ
Коефіцієнт готовності - відношення часу напрацювання до відмови до
суми часу напрацювання до відмови і часу відновлення після відмови.

Імовірність доставки даних визначається завадостійкістю каналу

передавання і детермінованістю доступу до каналу.

Час доставки даних в офісних мережах Ethernet є випадковою величиною,

проте в промисловому Ethernet ця проблема вирішена застосуванням
комутаторів.

Безпека - здатність мережі захистити передані дані від несанкціонованого

доступу.

Відмовостійкість - здатність мережі продовжувати функціонування в разі

відмови деяких елементів.

13
ВЗАЄМОДІЯ ПРИСТРОЇВ У ПРОМИСЛОВИХ
МЕРЕЖАХ
Промислові мережі відрізняються від офісних такими властивостями:
 спеціальним конструктивним виконанням, що забезпечує захист від
пилу, вологи, вібрації, ударів;
 широким температурним діапазоном (зазвичай від -40 до +70 град);
 підвищеною міцністю кабелю, ізоляції, роз'ємів, елементів кріплення;
 підвищеною стійкістю до впливу електромагнітних перешкод;
 можливістю резервування для підвищення надійності;
 підвищеною надійністю передавання даних;
 можливістю самовідновлення після збою;
 детермінованістю (визначеністю) часу доставки повідомлень;
 можливістю роботи в реальному часі (з малою, постійною і відомою
величиною затримки);
 роботою з довгими лініями зв'язку (від сотень метрів до кількох
кілометрів)

14
 ТИПИ ПРОМИСЛОВИХ МЕРЕЖ
Нині налічується понад 50 типів промислових
мереж
 Modbus,  Сериплекс,  Ethernet,
 Profibus,  ArcNet,  WorldFIP,
 DeviceNet,  BACnet,  Foundation
 CANopen,  FDDI, Fieldbus,
   Interbus,
LonWorks, FIP,
   BitBus
ControlNet, FF,
 SDS,  ASI, та ін.

15
КОМУНІКАЦІЙНІ ВИМОГИ ТА
ОБМЕЖЕННЯ

16
ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ
ПРОМИСЛОВИХ МЕРЕЖ

17
ОСНОВНІ МЕРЕЖЕВІ ТОПОЛОГІЇ
Мережева топологія описує спосіб (тип) мережевого об'єднання різних
пристроїв.

Основні критерії відмінності:

режим доступу до мережі;

засоби контролю передавання та відновлення даних;

можливість зміни числа вузлів мережі.

Основні топології - це зірка, кільце і шина.

18
ОСНОВНІ МЕРЕЖЕВІ ТОПОЛОГІЇ

19
ОСНОВНІ МЕРЕЖЕВІ ТОПОЛОГІЇ
Структура "шина"
Переваги:
усі пристрої приєднані до спільного
середовища передавання даних, або шини,
що дає змогу адресату отримувати свій
інформаційний пакет без посередників.
процес під'єднання додаткових вузлів до
шини не потребує апаратних доопрацювань
з боку вузлів мережі, що вже працюють.

Недолік - вимагає жорсткої регламентації доступу до середовища передачі.

Методи регулювання доступу:

"фіксований майстер" (централізований контроль шини) - доступ до шини
контролюється центральним майстер-вузлом;
"плаваючий майстер" (децентралізований контроль шини) - завдяки власному
інтелекту кожен пристрій сам визначає регламент доступу до шини.

20
ОСНОВНІ МЕРЕЖЕВІ ТОПОЛОГІЇ
Структура "зірка"
Усю інформацію передають через деякий
центральний вузол, так званий
комп'ютер, що обробляє.

Перевага - ніхто інший не може впливати на середовище передачі. Один

власник управляє і володіє ним.

Недоліки:
процес під'єднання додаткових вузлів до шини вимагає апаратних
доопрацювань з боку вузлів мережі, що вже працюють;

центральний вузол має бути винятково надійним пристроєм як у сенсі

логічної побудови мережі (відстежування конфліктних ситуацій і збоїв),
так і фізичного, і, отже, всі вони мають забезпечувати однакові можливості
доступу.
21
ОСНОВНІ МЕРЕЖЕВІ ТОПОЛОГІЇ
Структура "кільце"
Інформація передається від вузла до вузла по
фізичному кільцю. Приймач копіює дані,
регенерує їх разом зі своєю квитанцією
підтвердження наступному пристрою в
мережі.
Перевага - не існує певного централізованого контролю, оскільки кожен
пристрій отримує функції керуючого контролера на строго визначений
проміжок часу.

Недолік - відмова в роботі хоча б одного вузла призводить до порушення

роботи кільця, а отже, і до зупинки всіх передач. Щоб цього уникнути,
необхідно вмикати в мережу автоматичні перемикачі, які перебирають на
себе ініціативу (дають змогу вмикати/вимикати окремі вузли без
переривання нормальної роботи), якщо цей пристрій вийшов із режиму
нормальної роботи.
22
ОСНОВНІ МЕРЕЖЕВІ ТОПОЛОГІЇ
Топологія "мережа"
Не набула широкого поширення в
промисловості, її недолік у великій
кількості сполук

23
 ПЕРЕДАЧА ДАНИХ
Поширені послідовні інтерфейси:

RS-232C (забезпечує роботу стандартного обладнання передавання

даних між модемами, терміналами та комп'ютерами. Основні сигнали
передаються по лініях "передача/прийом" даних).

RS-422 (використовує диференціальні сигнальні лінії. В основі

кодування переданих/прийнятих даних лежить принцип зміни напруги
на сигнальних лініях).

RS-485 (відповідає специфікації симетричної передачі даних, описаної в

американському стандарті IEA RS-485. Цей інтерфейс придатний для
високошвидкісного передавання даних).

24
 ПЕРЕДАЧА ДАНИХ
Порівняльна характеристика стандартних фізичних
інтерфейсів

25
 ПЕРЕДАЧА ДАНИХ
Порівняльна характеристика різних середовищ
передавання даних

26
 МЕТОДИ ДОСТУПУ ДО ШИНИ
Існують два методи впорядкованого доступу: централізований і
децентралізований.
У всьому світі широко прийняті і використовуються дві моделі
децентралізованого доступу:

модель CSMA/CD (наприклад, Ethernet) як стандарт IEEE 802-3;

модель із передачею маркера як стандарт IEEE 802.4 (Token Passing Model).
Випадковий метод доступу до шини (CSMA/CD)
Усі станції на шині мають право передавати дані. Кожна з них постійно
прослуховує шину. Якщо шина вільна, будь-який з учасників мережі може
зайняти шину під свій цикл передач. У тому випадку, коли кілька станцій
претендують на шину одночасно, це призводить до так званого конфлікту
(колізії), і тоді всі "претенденти знімають свою заявку".

Цей метод ефективний в умовах відносно низького загального завантаження

каналу (менше 30%). В умовах більшого завантаження каналу вигідніше
використовувати мережі, що реалізують модель із передаванням маркера.
27
 МЕТОДИ ДОСТУПУ ДО ШИНИ
Метод передачі маркера (The Token Passing Method)

Право на доступ до шини, передається в циклі від пристрою до пристрою.

Порядок передачі залежить від прикладного завдання і визначається на стадії
планування системи.

Цей метод пропонує кожному учаснику мережі "справедливий" розподіл шинних

ресурсів відповідно до їхніх запитів. Принцип передавання маркера
використовується в системах, де реакція на події, що виникають у розподіленій
системі, має проявлятися за певний час.

Метод MASTER-SLAVE

Це рішення знаходить своє застосування як на контролерному рівні (field level), так

і на рівні датчиків і виконавчих механізмів (sensor/actuator level).

28
 ОСНОВНІ КРИТЕРІЇ ВИБОРУ
Перевагу того чи іншого мережевого рішення як засобу транспортування даних
можна оцінити за такою групою критеріїв:

обсяг переданих корисних даних;

час передачі фіксованого обсягу даних;

задоволення вимог завдань реального часу;

максимальна довжина шини;

допустима кількість вузлів на шині;

перешкодозахищеність;

грошові витрати в розрахунку на вузол.

29
 ОСНОВНІ КРИТЕРІЇ ВИБОРУ
Залежно від сфери застосування весь спектр промислових мереж можна
розділити на два рівні:

Field level (промислові мережі цього рівня розв'язують завдання з управління

процесом виробництва, збирання та оброблення даних на рівні промислових
контролерів);

Sensor/actuator level (завдання мереж цього рівня зводяться до опитування

датчиків і управління роботою різноманітних виконавчих механізмів).

30
 ОСНОВНІ КРИТЕРІЇ ВИБОРУ
Порівняльні критерії промислових мереж типів Fieldbus і Sensorbus

31
 ОСНОВНІ КРИТЕРІЇ ВИБОРУ
Типові представники відкритих промислових мереж:

PROFIBUS (Process Field Bus)

BITBUS

Типові відкриті сенсорні (датчикові) мережі:

ASI (Actuator/Sensor Interface)

Interbus-S
PROFIBUS-DP (Profibus for Distributed Periphery)
Інтерфейс SERCOS

Типові відкриті мережі для обох рівнів застосування:

CAN (Controller Area Network)

FIP (Factory Instrumentation Protocol)
LON (Local Operating Network)

32
 ОСНОВНІ КРИТЕРІЇ ВИБОРУ
Рівні зв'язку та типові промислові мережі в автоматизації

33
 ПРОМИСЛОВІ МЕРЕЖІ
Вимоги до промислової мережі та класи прикладних задач, які треба
вирішувати з її допомогою:
- Автоматизація на загальнозаводському рівні;
Тут необхідні такі якості: висока швидкість передачі, короткий час реакції на
події, довжина ліній до 300 метрів. На цьому рівні для більшості застосувань
поняття вибухозахищеності не є обов'язковим.

- Автоматизація на рівні управління конкретними технологічними процесами.

Тут необхідні такі якості: середній час циклу опитування датчиків (до 100 мс),
довжина ліній зв'язку до 1500 м з реалізацією механізмів внутрішнього захисту
(intrinsically safe).

34
1.2 МОДЕЛЬ OSI
Основною функцією мережі є з'єднання між собою
різного обладнання.
З метою стандартизації мереж на початку 80-х років
міжнародною організацією зі стандартизації
ISO (International Standardization Organization)
спільно з низкою інших організацій було
сформульовано і прийнято модель взаємодії відкритих
систем OSI (Open System Interconnection), що зіграла
і відіграє досі важливу роль у розвитку мереж.
У моделі OSI використано 7 підзадач (рівнів),
причому декомпозицію виконано таким чином, що
взаємодія здійснюється тільки між сусідніми рівнями.
35
ЕТАЛОННА МОДЕЛЬ OSI

36
ЕТАЛОННА МОДЕЛЬ OSI

37
РІВНІ OSI
 1) Фізичний рівень. На фізичному рівні (Physical layer) відбувається передача даних по таких лініях
зв'язку, як кручена пара, коаксіальний кабель, оптоволоконний кабель або радіоканал.
 2) Канальний рівень. На канальному рівні здійснюється перевірка доступності каналу передачі
(Data Link Layer). Канальний рівень розбиває передані дані на кадри і виконує функції виявлення і
корекції помилок за допомогою контрольної суми, що поміщається в початок або кінець кожного
кадру.
 3) Мережевий рівень. Основне призначення мережевого рівня (Network Layer) - визначення
маршрутів пересилання пакетів від джерела до приймача повідомлень. Маршрути можуть бути
жорстко задані або змінюватися динамічно залежно від поточної завантаженості мережі.
 4) Транспортний рівень. Транспортний рівень (Transport Layer) забезпечує доставку повідомлень з
необхідним рівнем якості (надійності). На транспортному рівні виконується розбивка повідомлень
сеансового рівня на пакети, їхня нумерація, буферизація прийнятих пакетів, упорядкування
пакетів, що прибувають, управління потоками.
 5) Сеансовий рівень. Сеансовий рівень (Session Layer) управляє діалогом (сеансом зв'язку):
відстежує черговість передачі повідомлень учасниками мережі; вставляє мітки в довгі
повідомлення, щоб у разі втрати зв'язку виконати повторну передачу тільки загубленої частини
повідомлення; встановлює спосіб обміну (дуплексний або напівдуплексний). Цей рівень рідко
використовується на практиці.
 6) Рівень представлення. Рівень представлення (Presentation Layer) оперує з формою подання
переданої мережею інформації, не змінюючи її змісту.
 7) Прикладний рівень. Прикладний рівень (Application Layer) являє собою набір популярних
протоколів, за допомогою яких здійснюється доступ до файлів (наприклад, за допомогою
38протоколу FTP) або веб-сторінок (за допомогою HTTP), до електронної пошти (SMTP).
Література
1. Оліфір В.Г. Основи мереж передачі даних.
Курс лекцій. - СПб.: Пітер, 2007 - 420с.
2. Оліфір В.Г. Базові технології комп'ютерних
мереж. - СПб.: Пітер, 2002 - 372с.
3. Оліфер В.Г., Оліфер М.О. Комп'ютерні
мережі. Принципи, технології, протоколи. -
СПб.: Пітер, 2002 - 672с.
4. http://www.bookasutp.ru/Chapter2_1.aspx

39