ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ
ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА
на тему:

«АНАЛІЗ АЛГОРИТМУ РЕЗЕРВУВАННЯ ОСНОВНИХ

КОМПОНЕНТІВ ПРИ ПОБУДОВІ СИСТЕМ МОБІЛЬНОГО
ЗВ’ЯЗКУ»

Виконала: студентка групи ТСД-43

Голік Анна Сергіївна

Керівник: зав. каф. МВТ

Кравченко Владислав Ігорович
Київ - 2022
 МЕТА РОБОТИ

Мета роботи – аналіз алгоритму резервування основних компонентів

мереж стільникового зв’язку стандарту LTE.
 
Об’єкт дослідження – системи мобільного зв’язку стандарту LTE.
 
Предмет дослідження – алгоритм резервування основних
компонентів телекомунікаційного обладнання.
 
В роботі проведено аналіз алгоритму резервування основних
компонентів при побудові мереж стільникового зв’язку стандарту LTE.
Проаналізовано архітектуру мереж мобільного зв’язку, основні
компоненти та норми їх надійності. Розглянуто алгоритм резервування
основних компонентів та проаналізовано ряд основних заходів щодо
забезпечення надійності системи мобільного зв’язку.

2
 ВСТУП
Сучасні системи мобільного зв’язку характеризуються не лише високим рівнем
мобільності абонента (технічно досягається великою кількістю базових станцій), а і
великим об’ємом послуг, які доступні користувачу. Більш того, з розвитком
телекомунікаційних технологій збільшується кількість, а головне – якість, представлених
оператором послуг зв’язку. Проте, разом з підвищенням якості зростає навантаження на
обчислювальну техніку (сервери, комп’ютери, базові станції та інше).
Саме тому, питанням надійності системи зв’язку, а отже – резервуванню основних
елементів, як одному з основних методів підтримки працездатності комплексу під час
дестабілізуючих факторів, приділяється значна увага як зі сторони проектувальників, так і
зі сторони інженерів, які налаштовують до роботи мережу мобільного зв’язку. Важко
уявити яких збитків може зазнати оператор при виході зі строю того чи іншого компоненту,
який є в системі «основним», та без якого абонент не зможе користуватися
телекомунікаційними послугами (зв’язок, доступ до мережі Інтернет, робота з
електронною поштою та ін.). Дані суми обчислюються мільйонами, особливо якщо мова
йде про великих операторів зв’язку країни.
Таким чином, питання розробки резервованих систем зв’язку LTE (виходячи з
сучасного стану розвитку телекомунікаційних систем України) є актуальними,
своєчасними та економічно обґрунтованими. В роботі розглянуті основні заходи щодо
забезпечення надійності систем зв’язку та на їх основі проведено аналіз алгоритму
резервування основних компонентів при побудові мережі стандарту LTE.

3
 АРХІТЕКТУРА МЕРЕЖІ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ СТАНДАРТУ LTE

Архітектура
мережі
мобільного
зв’язку
стандарту
LTE

Функціонально мережа мобільного зв’язку

стандарту LTE, у відповідності зі специфікаціями 3GPP,
складається з двох частин: мережі радіодоступу E-
UTRAN (Evolved Universal Terrestrial Radio Access
Network) і відкритої пакетної мережі підтримки EPC
(Evolved Packet Core). E-UTRAN складається із
сукупності базових станцій eNode (eNB). Сусідні eNB
з’єднані між собою інтерфейсом Х2, а їх взаємодія з EPC
здійснюється по інтерфейсу S1, як це показано на
рисунку 4
Взаємодія між основними елементами мережі LTE
 АРХІТЕКТУРА МЕРЕЖІ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ СТАНДАРТУ LTE

На eNB в мережі стандарту LTE покладено виконання таких функцій:

- управління радіоресурсами (розподіл радіоканалів і динамічний розподіл ресурсів в

низхідному і висхідному направленнях передачі);

- забезпечення гарантованої доставки і цілісності інформації, що передається по радіоканалах;

- стиснення заголовків IP-пакетів і закриття (шифрацію) інформації користувача;

- вибір блоку управління мобільністю (ММЕ) в мережі ЕРС;

- маршрутизація пакетів для користувача інформації по направленню до ЕРС (до S-GW);

- диспетчеризація і передача викличної і мовної інформації, одержуваної від ЕРС (від ММЕ);

- вимірювання і складання звітів, необхідних для управління мобільністю, в тому числі

прийняття рішення про ініціювання процедури переключення виклику (Handover) і перші
етапи її реалізації;

- підтримка багатоантенної технології MIMO (Multiple Input Multiple Output).

5
 АРХІТЕКТУРА МЕРЕЖІ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ СТАНДАРТУ LTE

UE - User Equipment. Рухома станція, яка, як і в

попередніх стандартах, складається безпосередньо із
самого обладнання і SIM-карти.

MME - Mobility Management Entity. Блок

управління мобільністю реалізує процедури, необхідні
для забезпечення персональної мобільності.

S-GW - Serving Gateway. Обслуговуючий шлюз відповідає за виконання наступних функцій:

- маршрутизація пакетів даних;
- вибір точки «прив’язки» при перемиканні виклику (Handover);
- буферизація пакетів для UE, що знаходяться в стані очікування (Idle Mode);
- установка показників якості послуг, що надаються;
- формування і передача облікових даних для тарифікації;
P-GW - Packet Data Network Gateway. Шлюз доступу до зовнішніх IP-мереж (IMS, Internet). P-
GW забезпечує UE IP-адресою.
PCRF - Policy and Charging Resource Function. PCRF є керуючий сервер, що забезпечує
централізоване управління ресурсами ЕРС, облік і тарифікацію послуг, що надаються.
HSS - Home Subscriber Server. Сервер абонентських даних конкретної мережі оператора зв’язку.

6
 ЗАХОДИ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ НАДІЙНОСТІ
НА РАННІХ СТАДІЯХ ПРОЕКТУВАННЯ
Боротьба за створення надійних об’єктів повинна починатися ще до початку їх
проектування. При складанні технічних завдань на проектування необхідно здійснити ряд
заходів щодо забезпечення надійності. До числа таких заходів відносяться:
- вибір і обгрунтування принципів технічного обслуговування;
- вибір основного показника надійності;
- призначення норм надійності;
- розподіл норм надійності системи за елементами;
- складання програми забезпечення надійності.

Після вибору показників надійності проектованих об’єктів необхідно задати значення

цих показників. При обґрунтуванні кількісних вимог (норм) по надійності або іншим
експлуатаційними властивостями об’єктів враховуються можливості виробництва і
економічні міркування. Спочатку знаходяться норми надійності, відповідні можливостям
виробництва, потім проводиться уточнення цих норм і вибір заходів щодо підвищення
надійності, найбільш вигідних економічно.

Значення норми надійності прототипу коригуються з урахуванням технічних

характеристик об’єкта, що проектується, технічного прогресу за час його проектування і
виготовлення, зміни умов експлуатації, лімітуючих факторів (вартість, маса і т. д.),
значення наслідків відмов, кваліфікації операторів і інших чинників.

7
 ЗАХОДИ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ НАДІЙНОСТІ
НА РАННІХ СТАДІЯХ ПРОЕКТУВАННЯ
а) Облік технічного прогресу
Необхідно враховувати, що в більшості галузей промисловості вдосконалення
технології виробництва є порівняно повільним та поступовим процесом. Всі заходи
спираються не тільки на останні досягнення науки, а й значною мірою на накопичений
досвід виробництва продукції.
Значення показника надійності прототипу
замовляємого об’єкта характеризує надійність об’єктів,
випущених декілька років тому. Між випуском об’єктів,
дані про надійність яких відомі під час складання вимог
до замовляємого об’єкту, і випуском об’єктів, які будуть
спроектовані і виготовлені по цьому замовленню,
проходить кілька років.
При коригуванні показника надійності прототипу з
урахуванням вдосконалення виробництва можуть бути
дві крайні ситуації:
1) об’єкт, що проектується майже за всіма
Зміна параметра потоку
ознаками схожий з прототипом;
відмов об’єкта по рокам
2) об’єкт, що проектується відрізняється від
випуску
прототипу принципом дії, складністю, призначенням та
іншими ознаками.
9
 ЗАХОДИ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ НАДІЙНОСТІ
НА РАННІХ СТАДІЯХ ПРОЕКТУВАННЯ
б) Облік зміни умов роботи
При перерахунку показника надійності прототипу на умови застосування проектованого об’єкта знаходять
коефіцієнт умов застосування рівний відношенню значень показника надійності даного об’єкту і прототипу.
Такий перерахунок можна здійснювати:
1) використовуючи метод поправочних коефіцієнтів;
2) використовуючи гіпотезу про ресурс надійності об’єкта;
3) застосовуючи розрахункові графіки;
4) з огляду на розкид значень параметрів режимів застосування об’єктів.
Всі ці методи розроблялися для розрахунку надійності електронних схем, але можуть бути використані, для
перерахунку показників надійності інших об’єктів.
Коефіцієнт умов застосування дорівнює відношенню значень коефіцієнтів проектованого об’єкта і прототипу.

в) Уточнення норм надійності і вибір заходів щодо її підвищення

Таке уточнення проводиться або в кінці формування технічного завдання, або на початку проектування
виробів.
Середній сумарний ефект Е від експлуатації об’єкта залежить від його собівартості, показників надійності,
економічних показників експлуатації, до числа яких відносяться:
- економічний ефект від виконання завдання;
- середні втрати від відмови;
- збиток в одиницю часу через вимушений простій об’єкта.
Підвищення надійності об’єктів зазвичай веде до підвищення його собівартості. Разом з тим експлуатація
більш надійного виробу може обходитися дешевше, так як скорочуються збитки через відмови, витрати на ремонт і
профілактичні роботи. Тому необхідні такі норми надійності, які забезпечували б максимальний економічний ефект.
10
 РОЗПОДІЛ НОРМ НАДІЙНОСТІ СИСТЕМИ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ ЗА
ЕЛЕМЕНТАМИ
Так називається проводимий на початковому етапі проектування процес
завдання значень показників надійності блоків і вузлів системи за наявним в
технічному завданні значенням показника надійності всієї системи. У цей період
інформація про систему ще невелика, тому застосовують досить грубі прийоми. У
міру появи нових відомостей обчислені раніше значення уточнюються.

Існують різні прийоми розподілу показників надійності:

1) за принципом рівнонадійності елементів;
2) з урахуванням існуючого співвідношення показників надійності елементів;
3) з урахуванням перспектив вдосконалення елементів;
4) з урахуванням вартості проектування, виробництва і експлуатації
елементів.

Вибір того чи іншого способу розподілу показників надійності залежить від

наявної інформації про проектований об’єкт.

11
АНАЛІЗ АЛГОРИТМУ РЕЗЕРВУВАННЯ ОСНОВНИХ КОМПОНЕНТІВ ПРИ
ПОБУДОВІ МЕРЕЖ СТІЛЬНИКОВОГО ЗВ’ЯЗКУ
Система мобільного зв’язку повинна мати не лише
резервні елементи, але і підсистеми, а також систему
контролю, яка в разі потреби буде автоматично переводити
комплекс на роботу з резервними елементами або
підсистемами.
Автоматичний перемикач загалом складається з трьох
основних ланок: індикатора відмови, керуючого пристрою і
комутатора (виконавчого пристрою).
При збільшенні кількості ділянок резервування
ймовірність відмови ділянки весь час зменшується через
зменшення кількості елементів в ній. Ймовірність відмови
перемикача, що визначається кількістю і якістю
застосовуваних деталей, коливається біля деякого
середнього значення в залежності від функціональної
схеми і вихідних даних ділянки резервування.

12
 ВИСНОВКИ
Роботи по забезпеченню надійності системи зв’язку – комплексні складні технічні
рішення, в розробці яких приймають участь як інженери, так і проектувальники з метою
забезпечення безвідмовної та довготривалої роботи. Слід зазначити, що навантаження на
систему може бути як не значним (наприклад, робота в нічний час), так і досить високим,
особливо в години пікового навантаження. Тому в розрізі питань надійності системи
значну увагу приділяють і економічній складовій.
В роботі проаналізовані заходи щодо забезпечення надійності мережі мобільного
зв’язку стандарту LTE. Проведено аналіз алгоритму резервування основних компонентів
для побудови системи зв’язку та визначені об’єми ресурсів задля підтримки працездатності
комплексу в різні години навантаження.
В першому розділу роботи проведено аналіз архітектури мережі стільникового зв’язку
стандарту LTE. Розглянуто принципи побудови мережі та її основні компоненти.
Другий розділ роботи присвячено заходам формування показників надійності при
проектуванні мережі. Проаналізовано принципи вибору і обгрунтування показників
надійності, а також призначення норм надійності відносно системи в цілому.
У третьому розділі роботи проведено аналіз алгоритму резервування основних
компонентів при побудові мереж стільникового зв’язку стандарту LTE. Обгрунтовано
необхідність застосування алгоритму при розробці системи зв’язку та, як наслідок -
резервування основних компонентів, без яких надання телекомунікаційних послуг
користувачу буде неможливим.
Питанню надійності телекомунікаційних мереж присвячено багато наукових робіт.
Дане питання є актуальним не зважаючи на покоління системи або її модифікацію. 13
ДОПОВІДЬ ЗАКІНЧЕНО

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ