ПЗ

1 Вступ
На сьогоднішній день комп’ютери стали невід’ємною частиною

нашого життя та роботи. За допомогою комп’ютера стають можливими складні
обчислення та збереження великої кількості данних на маленькому вінчестері та
роботою з ними. А комп’ютерні мережі виводять ці та інші можливості
комп’ютера на новий рівень.
А що ж таке комп’ютерна мережа? Це сукупність комп’ютерів,
з’єднаних дротово або бездротово. Комп’ютерні мережі бувають різних типів і ці
типи називаються топологіями. Які можливості дають комп’ютерні мережі?
Перше та найголовніше - обмін данними між комп’ютерами та доступ (захищений
або ні) до файлів комп’ютера. Подруге, це можливість працювати з одною(або
декількома) базами даних одночасно з усіх комп’ютерів мережі, що є дуже
корисним. Також стає можливим об’єднання усіх комп’ютерів у один
обчислювальний центр, або навпаки, використовувати ресурси сервера з менш
потужних комп’ютерів.
У даному дипломному проекті буде проектуватися локальна комп'ютерна
мережа (ЛКМ) для приміщення Державного комунального закладу «Херсоньське
Училище культури»,корпус№2.
Виконання даного проекту дозволить скоротити об’єм паперової
документації в межах навчального закладу, скоротити час на опрацювання
інформації , а також вивчення навчального матеріалу .
Введення у ЛКМ дозволить всім користувачам цієї мережі
використовувати інформаційні ресурси навчального закладу, також полегшить
введення нових ресурсів.
При проектуванні ЛКМ необхідно притримуватися наступних умов задача
полягає у тому щоб спроектувати:
- доступ студентів та викладачів до бази училища;
- простий доступ к базі даних навчального закладу;
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 6
-6
- забезпечення надійності захисту інформації;
- можливість виходу до internet.
Ці вимоги будуть враховані при проектуванні даної ЛКМ. Для цього у
дипломному проекті буде зроблено вибір оптимальної типології мережі,
вибране необхідне обладнання для мережі, програмне забезпечення, визначень
спосіб керування доступом к ресурсам локальної і глобальної мережі,
забезпечення надійного рівня захисту інформації.
Також у дипломному проекті буде виконано розрахунок
навантаження електромережі і вибрано оптимальне розподілення користувачів
на кожну фазу мережі.
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-7
2 Визначення задачі
Головна мета даного проекту це проектування мережі для двох поверхів
навчального закладу, який розташований у двоповерховій будівлі. На поверхах
розташовано декілька кабінетів. Всі кабінети повинні обмінюватися даними
між собою та упорядковуватися адміністратору мережі.
Всі користувачі повинні мати можливість підключення до Internet.
Загальні розміри корпусу:
- висота –3 метрів;
- довжина –25.9 метрів;
- ширина – 40.9 метрів.
Товщина стін будівлі:
- несучі – 50 см;
- перегородки -20 см.
Будинок складається з двадцяти шести приміщень, з них двадцять два
приміщення будуть підключені до мережі.
У будівлі розташовані такі кабінети:
- Кабінет інформатики;
- Канцелярія;
- Оркестровий клас;
- Кабінет Культурології;
- Кабінет математики;
- Серверна;
- Підсобне приміщення;
- Директор;
- Завуч;
- Кабінет хореографії;
- Кабінет фортепіано;
- Секретар;
- Комп’ютерний клас;
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-8
- Кабінет духових інструментів;
- Бібліотека;
При проектуванні комп’ютерної мережі було враховано такі вимоги я к простота

та надійність мережі,захищеність була вибрана такий тип мережі як FastEthernet
Для побудови мережі другого корпусу Херсонського Училища Культури
буде використовуватися технологія FastEthernet 100BaseTX: вибір обумовлений
технічними та економічними вимогами інженерного корпусу (Невелика вартість
впровадження, надійність та швидкість мережі, простота обслуговування та
монтажу).
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-9
3. Техніко-розрахунковий розділ
3.1 Вибір архітектури і топології мережі
Архітектура мережі - це сукупність протоколів топології та стандартів,

необхідних для створення роботоздатної мережі[1].
Приклад мережі на основі даної топології зображений на рисунку3.2.
Рисунок 3.2–Приклад мережі на топології зірка
Топологія у вигляді зірки є найбільш швидкодіючою зі всіх топологій

комп’ютерних мереж, оскільки передача даних між робочими станціями
проходить через центральний вузол по окремих лініях, використовуваних тільки
цими робочими станціями.
Центральний вузол управління - файловий сервер має реалізовувати
оптимальний механізм захисту проти несанкціонованого доступу до інформації.
Переваги топології «зірка» наведені в порівняльній таблиці 3.1
«Характеристики топологий комп’ютерних мереж».
Таблиця 3.1 – Характеристики топологий комп’ютерних мереж

Характеристики Топологія
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
Зірка Кільце Шина
Вартість
Незначна Середня Середня
розширення
Приєднання
Пасивне Активне Пасивне
абонентів
Захист відвідказів Незначна Незначна Висока
Розміри системи Любі Любі Обмежені
Захищеність від
Хороша Хороша Незначна
прослуховуванія
Вартість
Незначна Незначна Висока
підключення
Поведінка
системи при
Хороша Задовільна Погана
високих
навантаженнях
Можливість
Дуже
роботи в Хороша Погана
хороша
реальному часі
Разводка кабеля Хороша Задовільна Хороша
Обслуговування Дужехороше Средне Средне
3.2 Вибір оптимальної конфігурації мережі
Найважливішою характеристикою обміну інформацією в локальних

мережах є так називані методи доступу (accessmethods), що регламентують
порядок, у якому робоча станція одержує доступ до мережних ресурсів і може
обмінюватися даними.
За абревіатурою CSMA/CD ховається англійське висловлювання
«CarrierSenseMultiple Access withCollisionDetection » (колективний доступ з
контролем несучої й виявленням колізій). За допомогою даного методу всі
комп'ютери одержують рівноправний доступ у мережу. Кожна робоча станція
перед початком передачі даних перевіряє, чи вільний канал. По закінченні
передачі кожна робоча станція перевіряє, чи досяг адресата відправлений пакет
даних. Якщо відповідь негативна, вузол робить повторний цикл
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
передачі/контролю прийому даних і так доти, поки не одержить повідомлення
про успішний прийом інформації адресатом.
Тому що цей метод добре зарекомендував себе саме в малих і середніх
мережах, для підприємства даний метод підійде. До того ж мережна архітектура
Ethernet, що і буде використовуватися у мережі підприємства, використовує саме
цей метод доступу.
Специфікацію Ethernet наприкінці сімдесятих років запропонувала
компанія XeroxCorporation. Пізніше до цього проекту приєдналися компанії
DigitalEquipmentCorporation (DEC) і IntelCorporation. В 1982 році була
опублікована специфікація на Ethernet версії 2.0. На базі Ethernet інститутом
IEEE був розроблений стандарт IEEE 802.3.
У цей час технологія, що застосовує кабель на основі скрученої пари
(100Base - TХ), є найбільш популярною. Такий кабель не викликає труднощів
при прокладці.
Мережа на основі скрученої пари, на відміну від тонкого й товстого
коаксіального кабелю, будується по топології зірка. Щоб побудувати мережу по
зіркоподібній топології, потрібне більша кількість кабелю (але ціна скрученої
пари не велика). Подібна схема має неоціненну перевагу - високу працездатність.
Вихід з ладу однієї або декількох робочих станцій не приводить до відмови
всієї системи. Правда, якщо з ладу вийде комутатор, його відмова торкнеться
всіх підключені через нього пристроїв.
При застосуванні неекранованої витої пари (UTP) довжина сегмента між
концентратором і робочою станцією не повинна перевищувати 100 метрів, чого
не спостерігається в підприємстві.
3.2.1Огляд протоколу і вибір основного протоколу. Основними
протоколами які використовуються в локальних
мережах є:
–протокол ТСР/ІР;
– протокол NetBEUI;
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
– протокол IPX/SPX і NWLink;
–протокол X.25.
ТСР/ІР TransmissionControlProtocol/InternetProtocol ( ТСР/ІР)
Промисловий стандартний набір протоколів, які забезпечують в
гетерогенній середі, тобто забезпечують сумісність між комп’ютерами різних
типів. Сумісність – одна з основних переваг ТСР/ІР, тому більшість ЛКМ
працюють на цьому протоколі. Окрім цього, ТСР/ІР представляє доступ к
ресурсам Internet, а також маршрутизований протокол для мереж масштабу
підприємства.
Основу транспортних засобів стека протоколів ТСР/ІР складає протокол
міжмережевої взаємодії - Internet Protocol (IP). До основних функцій протоколу
IP відносяться:
– перенесення між мережами різних типів адресної інформації в
уніфікованій формі;
– збірка і розбирання пакетів при передачі їх між мережами з різним
максимальним значенням довжини пакету.
У стеку протоколів ТСР/ІР протокол TCP (TransmissionControlProtocol)
працює так само, як і протокол UDP, на транспортному рівні. Він забезпечує
надійне транспортування даних між прикладними процесами шляхом
встановлення логічного з'єднання.
Одиницею даних протоколу TCP є сегмент. Інформація, що поступає до
протоколу TCP в рамках логічного з'єднання від протоколів більш високого
рівня, розглядається протоколом TCP як неструктурований потік байт. Дані, що
поступають, буферизуютьсязасобами TCP. Для передачі на мережевий рівень з
буфера "вирізається" деяка безперервна частина даних, звана сегментом.
ТСР/ІР має два головних недоліку : розмір і недостатню швидкість роботи.
ТСР/ІР – відносно великий стек протоколів, котрий може визвати
проблеми у MS-DOS клієнтів. Однак для таких операційних систем(ОС) як
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
Windows NT або Windows95 та вище розмір не є проблемою, а швидкість роботи
порівняльна з швидкістю протоколу IPX/SPX.
NetBEUI – розширений інтерфейс NetBIOS та NetBEUI були тісно
пов’язані та розглядалися як одне ціле. Потім деякі виробники мереж так
обособилиNetBIOS, протокол сеансного рівня. NetBEUI дуже популярний, так
як підтримується більшістю прикладних програм. NetBEUI невеликий швидкий
та ефективний протокол транспортного рівня, який поставляється зі всіма
мережними продуктами Microsoft.
Перевагами NetBEUI є невеликий розмір стека, висока швидкість передачі
даних по мережі і сумісність з всіма мережами Microsoft.
Основний недолік NetBEUI він не підтримує маршрутизацію.
Х.25 – набір протоколів для мереж з комутацією пакетів його
використовували служби комутації, які повинні були з’єднувати видалені
термінали с мейнфреймами.
Виходячи із вище сказаного і аналізу основних тенденцій розвитку
мережних протоколів рахую найбільш доцільно використати протокол ТСР/ІР як
найбільш задовольняючій пред’явленим вимогам проекту мережі підприємства.
Комп'ютерна мережа - це кілька комп'ютерів у межах обмеженої території
( що перебувають в одному приміщенні, в одному або декількох близько
розташованих будинках) і підключених до єдиних ліній зв'язку. Сьогодні
більшість комп'ютерних мереж – це локальні комп'ютерні мережі (Local-
AreaNetwork), які розміщаються усередині одного конторського будинку й
засновані на комп'ютерній моделі клієнт/сервер. Мережне з'єднання складається
із двох (або більше) комп'ютерів, що беруть участь у зв'язку, і шляхи між ними.
3.2.2 Спосіб керування мережею. У моделі клієнт/сервер зв'язок по мережі
ділиться на дві області: сторону клієнта й сторону сервера. По визначенню, клієнт
запитує інформацію або послуги із сервера. Сервер у свою чергу, обслуговує
запити клієнта. Часто кожна сторона в моделі клієнт/сервер може виконувати
функції, як сервера, так і клієнта. При створенні комп'ютерної мережі необхідно
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
вибрати різні компоненти, що визначають, яке програмне забезпечення й
устаткування ви зможете використати, формуючи свою корпоративну мережу.
Комп'ютерна мережа - це невід'ємна частина сучасної ділової інфраструктури, а
корпоративна мережа - лише одне з використовуваних у ній додатків й,
відповідно, не повинна бути єдиним фактором, що визначає вибір компонентів
мережі.
Кожна організація формулює власні вимоги до конфігурації мережі,
обумовлені характером розв'язуваних завдань. У першу чергу необхідно
визначити, скільки чоловік будуть працювати в мережі. Від цього рішення,
власне кажучи, будуть залежати всі наступні етапи створення мережі.
Організації, побудовані за принципом вертикальної структури, у якій

точно відомо, який співробітник і до якої інформації повинен мати доступ, варто
орієнтуватися на більш дорогий варіант мережі - з виділеним сервером. Тільки в
такій мережі існує можливість адміністрування прав доступу. Що
підтверджується на рисунку 3.3.
У даному проектів ДП «ХОЛЦ»потрібно організувати 52 робочих станцій,
які і потрібно об’єднати в локальну мережу.
Вони розподіленні наступним чином:
– відділ кадрів;
– кабінет головного бухгалтера;
– кабінет заступника директора;
– кабінет заступника ;
– кабінет лікаря неінфекційних захворювань;
– диспетчерська;
– розрахунковий відділ;
– кабінет бухгалтерії займається веденням, обчисленням та
щомісячною здачею податкової, бухгалтерської, облікової та іншої звітності, а
також підрахунком балансу підприємства, нарахуванням зарплатні всім
працівникам, додаткових виплат на відпустку та лікарняних листів. Необхідно
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
організувати зв’язок з іншими кабінетами, захист інформації, обмін текстовими
файлами та організувати доступ до бази даних сервера;
– кабінет економіста; ;
– платна бухгалтерія
На першому поверсі розташовані такі відділи:
– кабінет лікаря-епідеміолога;
– кабінет завідувача епідвідділу;
– кабінет лікаря інфекційних захворювань;
– кабінет провідного юриста;
– серверна;
– кабінет завідувача оргвідділу;
– організаційний відділ;
– кабінет лікаря з гігієни праці;
– кабінет юриста;
– кабінет інженера метролога;
– кабінет інженера з цивільного захисту;
– комп’ютерний зал;
– малий актовий зал;
– кабінет лікаря-гігієніста;
– кабінет лікаря вірусолога;
– санітарно-епідеміологічний відділ;
– кабінет провідного лікаря-епідеміолога.
Мережа повинна задовольняти таким умов як: розподілення ресурсів між
користувачами та можливість виходу до Internet, обмін по електронній пошті,
резервне копіювання.
Одним з головних етапів планування мережі є створення попередньої
схеми. У даному випадку мережа буде розташована на третьому поверху
будівлі, що не потребує додаткових затрат для встановлення повторювачів так
як довжина сегментів не перебільшує 100 метрів.
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
3.2.3 Визначення інформаційних потоків. Визначаємо інформаційний потік
в ДП «ХОЛЦ» у якому зображено на рисунку 3.4.
Кількість робочих
станцій в мережі
Від 3 до 5 5 і більше
робочих робочих
станцій станцій
Горизонтальна
Вертикальна Горизонтальна Вертикальн структура
структура структура підприємства
підприємства підприємства
а структура
підприємств
а Бажано
Можливовикористо Встановлення
Потребується вування Потребується серверу
встановлення Одноранговоїмере встановлення
серверу жі серверу
Рисунок 3.4- Вибір типу мережі
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
Розглянемо організаційно-штатну структуру підприємства. До складу
мережі входять 27 відділів, один із яких - спеціалізований відділ який
займається керуванням мережі. У кожному відділі, у свою чергу, служать
співробітники згідно штатно-облікового розкладу. Усього в підрозділі задіяні 51
чоловік яким необхідно надати в користування персональний комп'ютер.
Розглянемо схему інформаційний потоку на рисунку 3.4.
З урахуванням інформаційних потоків можна зробити висновок що
технологія FastEthernet, стандарту 100BaseTX так як пропускна здібність, навіть
з урахуванням того що реальна мережа пропускає лише 30% трафіка, нам
вистачить.
3.2.4 Вибір середи передачі даних. Для реалізації даного проекту вибрано
тип кабелю скручена пара UTP(неекранована) категорії 5 для прокладки мережі в
середині корпусу.
Це найдешевше і найпоширеніше фізичне середовище. Час поширення
сигналу 8—12 нс/м. Загасання сигналу 12—28 дБ на 100 м за частоти 10 МГц.
Канал найдешевший для прокладання. Сьогодні скручена пара є головним
середовищем передавання для локальних мереж.
Розрізняють декілька типів скручених пар. Найпоширеніша
незахищенаскручена пара (UnshieldedTwistedPair (UTP)). Вона найдешевша,
проте в разі її експлуатації виникають проблеми з електромагнітною сумісністю.
Крім того, використовують фольговану, незахищену скручену пару (FoiledTwist-
edPair (FTP)), екранованускручену пару (ShieldedTwistedPair (STP)) та їхні
комбінації.
Розрізняють захищену/незахищену (Shielded/Unshielded) та
екрановану/неекрановану (Screened/Unscreened) скручену пару. Незахищеною
вважають не тільки UTP, а й FTP. Захищеною прийнято вважати скручену пару
зі значним захистом, наприклад, SFTPабо SSTP.
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
Кабінет лікаря-
епідеміолога
Кабінет
завідувача
епідвідділу Директор
Кабінет лікаря
Розрахункови
інфекційних
й відділ
захворювань
Сервер
Кабінет
провідного Відділ кадрів
юриста
Кабінет
завідувача
оргвідділу Кабінет
бугалтерії
Організаційн
ий відділ
Матеріальна
бухгалтерія
Кабінет
лікаря з
гігієни праці
Кабінет Санітарно-
Кабінет інженера з Комп’ютерн епідеміологіч
інженера
Пошта, цивільного ий зал ний відділ
метролога захисту
Пошта
БД
Інформаційний
Рисунок 3.3-Схема Інформаційних потоків
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
В кабелі 5 категорії, як правило, знаходяться вісім провідників, скручених
по парно. Для з’єднання кабелю з комп’ютером використовуються розетки та
вилки типу RJ-45.
Для спрощення монтажу кабельної системи будуть застосовані
патч - панелі.
Патч – панель, або панель з’єднання, уявляє з себе групу розетокRJ-45,
змонтованих на пластині шириною 19 дюймів. Це стандартний розмір для
універсальних комунікаційних шаф – Греков(rack), в яких встановлюється
обладнання (концентратори, сервери, модеми, і т. і.)
На зворотній стороні панелі змонтовані з’єднувачі, в котрі монтуються
кабелі.
Кабелі з гнучкими провідниками використовуються в якості патчкордів,
тобто з’єднувальних кабелів між розеткою та мережним адаптером, або між
розетками на панелі з’єднувань і кроса.
В зв’язку з тим, що в мережі буде задіяно 50 робочі станції визначаємо
кількість телекомунікаційних розеток . В основному будемо використовувати
розетки типу RJ-45. До цих розеток будуть підключені всі станції. Визначаємо
кількість силових розеток виходячи з умов що кожна робоча станція та сервер
повинні мати по 2 розетки кожна з яких павина витримувати навантаження
робочої станції з периферійним обладнанням.
Перелік телекомунікаційних та силових розеток наведено у таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 - Перелік телекомунікаційних та силових розеток
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
Телеком.розетки
Силові розетки
робочихмісць
№ приміщення
кріплення
Кількість
Поверх
Метод
Назва відділу
1 2 3 4 5 6 7
2 1 Кабінет лікаря-епідеміолога 1 1 4 RJ- 45
2 2 Кабінет завідувача епідвідділу 2 2 5 RJ- 45
Кабінет лікаря інфекційних
2 3 2 2 5 RJ- 45
2 4 Кабінет провідного юриста 1 1 3 RJ- 45
2 6 Кабінет завідувача оргвідділу 1 1 3 RJ- 45
2 7 Організаційний відділ 2 2 5 RJ–45
2 8 Кабінет лікаря з гігієни праці 2 2 5 RJ- 45
2 9 Кабінет юриста 1 1 3 RJ -45
2 10 Кабінет інженера метролога 3 3 7 RJ- 45
2 11 Кабінет інженера з цивільного захисту 1 1 3 RJ- 45
2 12 Комп’ютерний зал 3 3 7 RJ- 45
2 13 Малий актовий зал 2 2 5 RJ- 45
2 14 Кабінет лікаря-гігієніста 3 3 8 RJ- 45
2 15 Кабінет лікаря вірусолога 3 3 7 RJ- 45
2 16 Санітарно-епідеміологічний відділ 1 1 4 RJ- 45
Кабінет провідного лікаря-
2 17 1 1 3 RJ- 45
1 18 Матеріальна бухгалтерія 3 3 7 RJ- 45
1 19 Відділ кадрів 2 2 4 RJ- 45
1 20 Кабінет головного бухгалтера 1 1 4 RJ- 45
1 21 Кабінет заступника директора 1 1 4 RJ- 45
1 22 Кабінет заступника директора 1 1 3 RJ- 45
Кабінет лікаря неінфекційних
1 23 2 2 5 RJ- 45
1 24 Диспетчерська 1 1 3 RJ- 45
Продовження таблиці 3.2

1 2 3 4 5 6 7
1 25 Розрахунковий відділ 1 1 3 RJ- 45
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
1 26 Кабінет бухгалтерії 1 1 3 RJ- 45
1 27 Кабінет економіста 1 1 3 RJ- 45
1 28 Платна бухгалтерія 3 3 8 RJ- 45
1 29 Актовий зал 2 2 4 RJ- 45
1 30 Приймальня директора 1 1 3 RJ- 45
1 31 Директор 1 1 3 RJ- 45
50 50 134
Таким чином загальна кількість телекомунікаційних розеток – 50шт, а

силових розеток – 134 шт.
3.2.5 Горизонтальна кабельна система. Горизонтальна кабельна система
починається телекомунікаційною розеткою на робочому місці й закінчується
горизонтальним кросом у телекомунікаційній шафі. Вона містить у собі: розетку,
горизонтальний кабель, крапки термінування і патч-корди, що представляють
собою горизонтальний крос.
Горизонтальна кабельна система(ГКС) повинна мати топологічну
конфігурацію "зірка". Кожне робоче місце з'єднане безпосередньо з
горизонтальним кросом (СК) у телекомунікаційній шафі (ТН). Максимальна
довжина будь-якого горизонтального кабельного сегмента не повинна
перевищувати 90 м незалежно від типу використовуваного передавального
середовища.
Горизонтальні кабелі по своїй кількості посідають перше місце в повному

обсязі кабельних сегментів телекомунікаційної інфраструктури будинку.
Незважаючи на те, що стандарт Е1А/Т1А 568 звужує коло можливих варіантів
кабельної продукції, одним з основних моментів при плануванні СКС є
правильний вибір типу передавального середовища для забезпечення підтримки
ймовірних змін у майбутньому. Застосований тип кабелю повинен служити
більше одного планованого періоду розвитку телекомунікаційної мережі. У
горизонтальній підсистемі стандартом 586 дозволяється використовувати
наступні типи передавальних середовищ:
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
- Кабель UTP 4 пари, 100 ом;
- Багатоходове оптичне волокно 62,5/125 мкм;
- Кабель STP-A 2 пари,150 ом;
- Коаксіальний кабель 50 ом;
У даному випадку використовується кабель UTP 5 категорії (4пари, 100
Ом.)
3.2.6 Мережні ресурси. Наступним важливим аспектом планування мережі є
спільне використання мережних ресурсів (принтерів, факсів, модемів).
Перераховані ресурси можуть використатися як в однорангових мережах, так

й у мережах з виділеним сервером. Однак у випадку однорангової мережі відразу
виявляються її недоліки. Щоб працювати з перерахованими компонентами, їх
потрібно встановити на робочу станцію або підключити до неї периферійні
пристрої. При відключенні цієї станції всі компоненти й відповідні служби
стають недоступними для колективного користування.
Мережний сервер ніколи не вимикається, якщо не вважати коротких
зупинок для технічного обслуговування. Таким чином, забезпечується
цілодобовий доступ робочих станцій до мережної периферії.
На третьому поверсі є чотирнадцять принтерів.
Для вирішення питання підключення принтера до ЛКМ існує кілька
способів:
– Підключення до робочої станції.
Принтер підключається до тієї робочої станції, що перебуває до нього
ближче всього, у результаті чого дана робоча станція стає сервером друку.
Недолік такого підключення в тім, що при виконанні завдань на друк
продуктивність робочої станції на якийсь час знижується, що негативно
позначиться на роботі прикладних програм при інтенсивному використанні
принтера. Крім того, якщо машина буде виключена, сервер друку стане
недоступним для інших вузлів:
– Підключення до мережі через спеціальний мережний інтерфейс.
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
Принтер обладнається мережним інтерфейсом і підключається до мережі як
робоча станція. Інтерфейсна карта працює як мережний адаптер, а принтер
реєструється на сервері як вузол ЛКМ. Програмне забезпечення сервера здійснює
передачу завдань на друк по мережі безпосередньо на підключений мережний
принтер.
У мережах із шинною топологією мережний принтер, як і робітники станції
з'єднується з мережним кабелем за допомогою Т-конектора, а при використанні
«зірки» - через концентратор.Інтерфейсу карту можна встановити в більшість
принтерів, але її вартість досить висока.
3.2.7 Розміщення сервера та складові апаратної кімнати
На відміну від установки однорангової мережі, при побудові ЛКМ із
сервером виникає ще одне питання - де найкраще встановити сервер та мережне
обладнання.
На вибір місця впливає кілька факторів:
- через високий рівень шуму сервер бажано встановити окремо від:
– інших робочих станцій;
– вологість не повинна перевищувати допустимі значення;
– необхідно забезпечити постійний доступ до сервера для технічного
обслуговування;
– з міркуванням захисту інформації потрібно обмежити доступ
доапаратної кімнати.
3.3 Конфігурація обладнання мережі
3.3.1 Вибір типу комутаторів мережі. Так як у даній комп’ютерній мережі

необхідно організувати 51 робочу станцію, які повинні мати спільну базу даних та
можливість резервного копіювання даних і вихід до Internet у мережі задіяний
сервер,до якого будуть підключені робочі станції. Виходячи з кількості
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
персональних комп’ютерів та раніше обраної технології та топології
мережі(дивись розділ3.1) визначаємо необхідну кількість та тип комутаторів:
– 16 портови SB SF110D-16HP-EU-3 шт.
Обрані комутатори виробництва фірми Ciisco SB SF110D-08-EU та SB
SF110D-16HP-EU доступні і прості у використанні комутатори для малого
бізнесу.Це некеровані комутатори, які не потребують установки програмного
забезпечення і додаткових налаштувань, відразу готові до використання. Вони
забезпечують з'єднання на швидкості каналу FastEthernet. Комутатори призначені
для будь-якого офісного приміщення з основними потребами мережі та
оптимізації енергетичної ефективності. Вони споживають менше енергії і
забезпечуютьміцнийі надійний зв'язок, також підтримують додаткові функції, такі
як якість обслуговування (QoS), визначають обрив проводу та виявлення петлі,
діагностика кабелів.
У таблиці 3.3 надані основні мережні характеристики 8 портового
комутатору Ciisco SB SF110D-08-EU ,його зображення дивись на рисунку 3.6[6].
Рисунок 3.6 – комутатор SB SF110D-08-EU фірми Cisco
Таблиця 3.3 - Характеристики 8 портового комутатора

№п/п Характеристики обладнання Значення
1 Тип комутатора Некерований
2 Підтримка QualityofService (QoS) Да
3 Кількість мережевих портів RJ-45 8
4 Тип плетення мідного Ethernet 100BASE-TX, 10BASE-T
5 Стандарти мережі IEEE 802.1p, IEEE 802.3,

IEEE 802.3az, IEEE 802.3u,
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
IEEE 802.3x
6 Підтримка управління потоками Да
7 Авто MDI/MDI-X Да
8 Підтримка 10G Немає
9 Комутаційна здатність 1.6 Гбит/с
10 Кількість черг 4
11 Монтаж в стійку Нет
12 Світлодіодні індикатори Да
13 Підтримка живлення через Ethernet (PoE) Нет
14 Рівень свіча L2
15 Head-of-line (HOL) блокування Да
16 Підтримка JumboFrames Да
17 Полнодуплексний режим Да
18 Струм на вході 0,5 А
19 Кількість портів FastEthernet 8

20 Тип RJ-45 Ethernet портів для основного FastEthernet (10/100)
21 Вхідна напруга 12 В
22 Пропускна здатністьсть 1,4 Мп/с
23 Діапазон робочих температур 0 - 40 °C
24 Діапазон робочої відносної вологості 10 - 90%
25 Ширина 13 см
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
26 Глибина 13 см
27 Висота 2,7 см
28 Вага 380г
У таблиці 3.4 надані основні мережні характеристики 8 портового

комутатору Ciisco SB SF110D-08-EU ,його зображення дивись на рисунку 3.7.
[7]
Рисунок 3.7 – комутатор SB SF110D-08-EU фірми Cisco
Таблиця 3.4 - Характеристики 16 портового комутатора

1 Тип комутатора Некерований
2 Підтримка QualityofService (QoS) Да

1 Кількість мережевих портів RJ-45 16
2 Тип плетення мідного Ethernet 100BASE-TX, 10BASE-T
3 Стандарти мережі EEE 802.3x

(полнодуплекснаясвязь),
IEEE 802.3af PoE
(PoweroverEthernet),
IEEE 802.3 10BASE-T (10
Мбит/с),
IEEE 802.3u 100BASE-TX
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
IEEE 802.1D (STP)
4 Підтримка управління потоками Да
5 Авто MDI/MDI-X Да
6 Підтримка 10G Немає
7 Комутаційна здатність 3.2 Гбит/с
8 Кількість черг 4
9 Монтаж в стійку Нет
10 Світлодіодні індикатори Да
11 Вимоги (PoE) PoE 802.3af (PSE) до 15.4

Вт на порт
12 Рівень свіча L2
13 Head-of-line (HOL) блокування Да
14 Підтримка JumboFrames Да
15 Полнодуплексний режим Да
16 Струм на вході 0,5 А
17 Кількість портів FastEthernet 16

Закінчення таблиці 3.4
18 Тип RJ-45 Ethernet портів для основного FastEthernet (10/100)
19 Напруга живлення 220 В
20 Пропускна здатністьсть 1,4 Мп/с
21 Діапазон робочих температур 0 - 40 °C
22 Діапазон робочої відносної вологості 10 - 90%
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
23 Ширина 16 см
24 Глибина 90 см
25 Висота 4,3 см
26 Вага 470г
Вільні порти комутаторів призначені для подальшого розвитку мережі у

ДП «ХОЛЦ».
План розташування приміщень надано у графічній частині.
Підбираємо найбільш підходящий тип мережних адаптерів виходячи з
таких умов:
– сумісність з обраною технологією мережі(FastEthernet):
–працездатність на швидкості 100Мбіт/с:
–стандартизованість та сумісність з іншим мережним обладнанням.
На даний час на ринку мережного обладнання найбільш поширені є мережні
адаптери, які задовольняють нашим вимогам декількох виробників.
Дана мережна картка моделі <ENW-9605> PCI UTP 10/100 Мбіт/с
буде встановлена на всіх комп’ютерах та серверах ДП «ХОЛЦ».
Кожна мережна картка має свою унікальну адресу у вигляді ІР адреса.
Далі необхідно скласти таблицю МАС та ІР адресів всіх комп’ютерівмережі
підприємства,що наведена у таблиці 3.5.
Таблиця 3.5 - IP і МАС адреса
№ ПКу
загальн
Кількіс
відділі
№ п/п
MAC- адреса Назва

№ ПК
IP- адреса
МА
Позначення відділу
ий
ть
1 2 3 5 6 7 8
1L.03.36.AF.82.01 Каб. лік-
1 192.168.0.1 1 1 1
1L.03.36.AF.82.02 Кабінет
2 192.168.1.1 2 завідувача 1 1
епідвідділу
3 1L.03.36.AF.82.03 192.168.1.2 3 Каб.завідувачаепі 2 1
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
двідділу
Каб.лікаря 1 1
4 1L.03.36.AF.82.04 192.168.2.1 4 інфекційних
Каб.лікаря 2 1
5 1L.03.36.AF.82.05 192.168.2.2 5 інфекційних
6 192.168.3.1 6 Каб.провідного 1 1
1L.03.36.AF.82.06
юриста
7 1L.03.36.AF.82.07 192.168.4.1 7 Каб.завідувача 1 1
оргвідділу
8 1L.03.36.AF.82.08 192.168.5.1 8 Організаційний 1 1
відділ
9 1L.03.36.AF.82.09 192.168.5.2 9 Організаційний 2 1
відділ
10 1L.03.36.AF.82.10 192.168.6.1 10 Каб.лікаря з 1 1
11 1L.03.36.AF.82.11 192.168.6.1 11 Каб.лікаря з 2 1
12 1L.03.36.AF.82.12 192.168.7.1 12 Каб.юриста 1 1
13 1L.03.36.AF.82.13 192.168.8.1 13 Каб.інженера 1 1

метролога
14 1L.03.36.AF.82.14 192.168.8.2 14 Каб.інженера 2 1
метролога
15 1L.03.36.AF.82.15 192.168.8.3 15 Каб.інженера 3 1
метролога
1 2 3 5 6 7 8
16 1K.03.36.AF.82.16 192.168.9.1 16 Каб.інженера з 3 1
цив захисту
17 1L.03.36.AF.82.17 192.168.10.1 17 Каб.інженера з 1 1
цив захисту
1L.03.36.AF.82.18
18 192.168.11.1 18 Комп зал 1 1
19 1L.03.36.AF.82.19 192.168.11.2 19 Комп 2 1
20 1L.03.36.AF.82.20 192.168.11.3 20 Комп зал 3 1
Малий актовий
21 1L.03.36.AF.82.21 192.168.12.1 21 1 1
зал
Малий актовий
22 1L.03.36.AF.82.22 192.168.12.2 22 2 1
зал
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
Каб.лікаря-
23 1L.03.36.AF.82.23 192.168.13.1 23 1 1
гігієніста
24 1L.03.36.AF.82.24 192.168.13.2 24 2 1
25 1L.03.36.AF.82.25 192.168.13.3 25 3 1
Каб.лікаря
26 1L.03.36.AF.82.26 192.168.14.1 26 1 1
вірусолога
Каб.лікаря
27 1L.03.36.AF.82.27 192.168.14.2 27 2 1
Каб.лікаря
28 1L.03.36.AF.82.28 192.168.14.3 28 3 1
29 1L.03.36.AF.82.29 192.168.15.1 29 Сан-епідем відділ 1 1
Каб.пров. лікаря-
30 1L.03.36.AF.82.30 192.168.16.1 30 1 1
епідем
31 1L.03.36.AF.82.31 192.168.17.1 31 1 1
32 1L.03.36.AF.82.32 192.168.17.2 32 2 1
33 1L.03.36.AF.82.33 192.168.17.3 33 3 1
34 1L.03.36.AF.82.34 192.168.18.1 34 Відділ кадрів 1 1
35 1L.03.36.AF.82.35 192.168.18.2 35 Відділ кадрів 2 1
Каб.головного
36 1L.03.36.AF.82.36 192.168.19.1 36 1 1
бухгалтера
37 1L.03.36.AF.82.37 192.168.20.1 37 Каб.заст дир 1 1
Закінчкння таблиці 3.5
1 2 3 5 6 7 8
38 1L.03.36.AF.82.38 192.168.21.1 38 Каб.заст дир 1 1
Каб.лікарянеінфек
39 1L.03.36.AF.82.39 192.168.22.1 39 1 1
ц. захвор.
Каб.лікарянеінфек
40 1L.03.36.AF.82.40 192.168.22.2 40 2 1
ц. захвор.
41 1L.03.36.AF.82.41 192.168.23.1 41 Диспетчерська 1 1
42 1L.03.36.AF.82.42 192.168.24.1 42 Розрах. відділ 1 1
43 1L.03.36.AF.82.43 192.168.25.1 43 Каб. бухгалтерії 1 1
44 1L.03.36.AF.82.44 192.168.26.1 44 Каб. економіста 1 1
Платна
45 1L.03.36.AF.82.45 192.168.27.1 45 1 1
46 1L.03.36.AF.82.46 192.168.27.2 46 Платна 2 1
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
Платна
47 1L.03.36.AF.82.47 192.168.27.3 47 3 1
48 1L.03.36.AF.82.48 192.168.28.1 48 Актовий зал 1 1
49 1L.03.36.AF.82.49 192.168.28.2 49 Актовий зал 2 1
Приймальня
50 1L.03.36.AF.82.50 192.168.29.1 50 1 1
директора
51 1L.03.36.AF.82.50 192.168.30.1 51 Директор 1 1
3.3.2 Джерела безперебійного живлення. Для забезпечення безперебійного

живлення сервера та деяких комп’ютерів мережі необхідно під’єднати їх до
електромережі через блоки безперебійного живлення. Для серверів обрано ДБЖ
моделі APCBack-UPS 650VA (BX650CI-RS)[8]
Інформація що до використовуваних джерел безперебійного живлення
(ДБЖ) наведено у таблиці 3.6.
Таблиця 3.6 - Потужність ДБЖ

Кількість розеток 3 розетки Schuko с батарейной поддержкой
Вихідна потужність 650ВА/390ВТ
Діапазон вхідної напруги
140 -70 В
при роботі від мережі
Час роботи при повному
1.2 хвилини
навантаженні
Час роботи при
половинному 9.9 хвилин
навантаженні
Тип архітектури лінійно-інтерактивний
Імпульсний захист, Дж 273 Дж
Акумуляторна батарея Вмонтована
Захист ліній передачі Захист DSL модему з боку телефонної лінії з
даних розеткою RJ11
Час заряду батареї 8 годин
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
Габарити 200х115х257 мм
Форма вихідної напруги Ступінчата синусоїда
Вага 6.2 кг
Гарантія 24 місяці
3.3.3 Сервер локальної комп’ютерної мережі. Планування інтенсивності

потоків, частоти та об’єму передаваємої інформації стикається із спроможністю
серверного обладнання підтримувати належний трафік.
Значну роль для роботи мережі відіграє мережна операційна система яка
визначає рекомендовані системні вимоги. Окрім цього вимоги до сервера
складаються із урахуванням таких чинників як:
– Кількість робочих станцій;
– Програмне забезпечення яке встановлено на робочих станціях у
мережі;
Обраємо сервер DELL POWEREDGE T20 (210-AKHI), характеристики
якого наведені у таблиці 3.7.
Таблиця 3.7 - Характеристики сервера DELL POWEREDGE T20
Платформа Intel Xeon;
Процесор 2xIntelXeon E5-2630v3 2.40GHz;
Оперативна пам'ять 8x16 Гбайт;
Жорсткий диск 4x600 Гбайт;
Відео підсистем Вбудована графічна плата Matrox® G200 с

iDRAC8;
Відеопам’ять 4 Гбайт;
Було вибрано комп’ютери моделі BrainBusiness B700(B3050.1702), його

характеристики наведено у таблиці 3.8.
Таблиця 3.8 - Характеристика робочих станцій локальної мережі
Приналежність до
Склад системного блоку робочої станції
кабінетів
1 2
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
Intel Celeron N3050 (1.6 -
Процесор
2.16 GHz) dual-core
Кеш-пам'ять 2 Mb
Чипсет Intel SoC Всі робочі станції
Оперативна пам'ять DDR3 4096 Mb навчального
Слоти розширення PCI закладуокрім кабінетів
інформатики та
Мережний адаптер TP-Link TF 3239-DL
англійської мови
2xUSB 2.0, 2 х PS/2, 1
Портивведення/виведення
xRJ45, COM, 2xUSB 3.0
Корпус ATX CX-7659
Блок живлення 400 W
Жорсткий диск 500Gb
Відеоконтролер Intel® HD Graphics
3.3.4 Проектування горизонтальної кабельної підсистеми. У процесі

проектування здійснюється:
– прив'язка окремих робочих місць до мережного обладнання;
– вибір типу телекомунікаційних розеток;
– вибір типу і категорії кабелю з розрахунком його довжини;
– проектування точок переходу (при необхідності їхнього
застосування).
При цьому необхідно дотримуватися наступних вимог:
– максимальна довжина горизонтального кабелю не повинна
перевищувати допустиму довжину для даного типу кабелю;
– за інших рівних умов рекомендується мінімізувати кількість
кабельних сегментів (кабельних трас);
– кожна кросова панель повинна по можливості обслуговувати
приблизно однакову кількість робочих місць (за інших рівних умов розподіл
окремих робочих місць по кросовим повинно виконуватись за критерієм
мінімізації середньої довжини кабельного сегменту).
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
Необхідна кількість кабелю розраховується з використанням наступного
емпіричного методу. Виходячи з припущення, що робочі місця розподілені по
площі, що обслуговується, рівномірно, обчислюється середня довжина (Lcp)
кабельних трас за формулою:
Lcp =(Lmax+Lmin)/2, (3.1)
де Lmin і Lmax – відповідно довжини кабельної траси від точки розміщення

кросового обладнання до найближчого роз’єму і найдальшого робочого місця,
які отримані з урахуванням технології прокладення кабелю, усіх спусків,
підйомів, поворотів і особливостей будинку.
При визначенні довжини трас необхідно додати технологічний запас
величиною 30% від Lcp і запас Х для процедур розведення кабелю в
розподільному вузлі і роз’єму.
Результати проектування кабельних сегментів зводяться до таблиці 3.9.
Таблиця 3.9 – Горизонтальні поверхові підключення мережі
№ Кількість Кабель
при сегментів/метрів категорії 5е
№ РС або
мі комутатора Опти довжина
Поверх
Кате- Кате-
ще чне Тип
ння горія 5 горія 5е вол. м
1 2 3 4 5 6 7 8
1 1 C1 → K1 - 1 - FTP кат. 5е 3
2 1 PC1→ K1 - 1 - FTP кат. 5е 1.4
3 1 PC2→ K1 - 1 - FTP кат. 5е 5.2
3 1 PC3→ K1 - 1 - FTP кат. 5е 8.2
4 1 PC4→ K1 - 1 - FTP кат. 5е 13
1 PC5→ K1 - 1 - FTP кат. 5е 18
1 PC6→ K1 - 1 - FTP кат. 5е 22.4
1 PC7→ K1 - 1 - FTP кат. 5е 26
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
1 PC8→ K1 - 1 - FTP кат. 5е 45.4
1 PC9→ K1 - 1 - FTP кат. 5е 46.8
1 PC10→ K1 - 1 - FTP кат. 5е 49.4
1 PC11→ K1 - 1 - FTP кат. 5е 54.6
1 PC12→ K1 - 1 - FTP кат. 5е 57
1 PC13→ K1 - 1 - FTP кат. 5е 59.8
1 PC14→ K1 - 1 - FTP кат. 5е 62.4
1 PC15→ K1 - 1 - FTP кат. 5е 65
1 К1→ K2 - 1 - FTP кат. 5е 67.6
1 PC16→ K2 - 1 - FTP кат. 5е 2.2
1 PC17→ K2 - 1 - FTP кат. 5е 4.4
1 PC18→ K2 - 1 - FTP кат. 5е 6.5
1 PC19 → K2 - 1 - FTP кат. 5е 9.8
1 PC20 → K2 - 1 - FTP кат. 5е 15.5
1 PC21 → K2 - 1 - FTP кат. 5е 17.5
1 PC22 → K2 - 1 - FTP кат. 5е 19.2
1 PC23 → K2 - 1 - FTP кат. 5е 23
1 PC24 → K2 - 1 - FTP кат. 5е 25
1 PC25 → K2 - 1 - FTP кат. 5е 26.8
1 PC26 → K2 - 1 - FTP кат. 5е 34.7
1 PC27 → K2 - 1 - FTP кат. 5е 37
1 PC28 → K2 - 1 - FTP кат. 5е 44.3
1 PC29 → K2 - 1 - FTP кат. 5е 46.7
1 PC30 → K2 - 1 - FTP кат. 5е 48.8
1 К2→К3 - 1 - FTP кат. 5е 50.1
1 PC31 → K3 - 1 - FTP кат. 5е 2.2
1 PC32 → К3 - 1 - FTP кат. 5е 4.2
1 PC33 → K3 - 1 - FTP кат. 5е 6.2
1 PC34→ K3 - 1 - FTP кат. 5е 8.7
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
1 PC35 → K3 - 1 - FTP кат. 5е 10.8
1 PC36→ K3 - 1 - FTP кат. 5е 15
1 PC37→ K3 - 1 - FTP кат. 5е 17.8
1 PC38→ K3 - 1 - FTP кат. 5е 20.5
1 PC39→ K3 - 1 - FTP кат. 5е 22.9
1 PC40→ K3 - 1 - FTP кат. 5е 25
1 PC41→ K3 - 1 - FTP кат. 5е 34
1 PC42→ K3 - 1 - FTP кат. 5е 36
1 PC43→ K3 - 1 - FTP кат. 5е 38.6
Всього використано 1255 м кабелю, що складає 4 бухти та 35 м

додаткового кабелю. Вибираємо 5 бухт (по 305м кожна).
3.4 Вибір програмного забезпечення
Практично всі сучасні ОС (Операційні Системи) підтримують роботу в

мережі. Однак у якості ОС для сервера найчастіше використовуються
NowellNetWare, Unix, Linux і С. Сімейство ОС Windows.
Windows Server 2016 (кодове ім'я Windows Server vNext) - серверна
операційна система від Microsoft. Система є частиною сімейства Windows NT і
розробляється одночасно з Windows 10. Перша рання попередня версія
(TechnicalPreview) стала доступна 1 жовтня 2014 року, одночасно з першою
попередньою версією SystemCenter. Реліз відбувся 29 вересня 2016 року.
Механізм оновлення ОС хостів кластера без його зупинки
(ClusterOperatingSystemRollingUpgrade) - це відбувається через створення
змішаного кластера Windows Server 2012 R2 і Windows Server vNext.
Синхронна реплікація сховищ на рівні блоків з підтримкою географічно
розподілених кластерів.
Віртуальний мережевий контролер (software-definednetworkingstack) для
одночасного управління фізичними і віртуальними мережами.
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
Новий формат файлів конфігурації віртуальних машин (.VMCX і .VMRS), з
більш високим ступенем захисту від збоїв на рівні сховища. Також можна буде
оновлювати версії конфігураційних файлів. Можна створювати снапшоти прямо з
гостьової ОС.
Повноцінний StorageQualityofService (QoS) - можливість динамічного
відстеження продуктивності сховищ і гаряча міграція віртуальних машин при
перевищенні цими сховищами порогових значень (IOPS).
Зміни в самому Hyper-V: використання альтернативних акаунтів (зберігання
декількох облікових даних однієї людини, можливість використання за часом),
можливість управління попередніми версіями Hyper-V в корпоративній
інфраструктурі, оновлення і поліпшення протоколу віддаленого управління,
можливість безпечного завантаження гостьових операційних систем Linux.
Можливість поновлення IntegrationServices через Windows Update. «Гаряче»
додавання мережевих карт і оперативної пам'яті. Підтримка OpenGL і OpenCL для
RemoteDesktop. Можливості публікації додатків. Сумісність з режимом
ConnectedStandby.
3.4.1 Захист інформації в мережі. Дослідження і аналіз численних випадків
впливів на інформацію і несанкціонований доступ до неї показують, що їх можна
розділити на випадкові та навмисні.
Для створення засобів захисту інформації необхідно визначити природу
загроз, форми і шляхи їхнього можливого проявлення і здійснення в
автоматизованій системі. Для рішення поставленого завдання все різноманіття
загроз і шляхів їхнього впливу зводиться до найпростіших кабінетів і форм, які
були б адекватні їхній безлічі в автоматизованій системі.
Причинами таких впливів можуть бути:
– відмови й збої апаратури;
– перешкоди на лінії зв'язку від впливів зовнішнього середовища;
– помилки людини, як ланки системи;
– системні й системотехнічні помилки розроблювачів;
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
– структурні, алгоритмічні й програмні помилки;
– аварійні ситуації;
– інші впливи.
Навмисні загрози пов'язані з діями людини, причинами яких можуть бути
певне невдоволення своєю життєвою ситуацією, сугубо матеріальний інтерес або
простої розвагою із самоствердженням своїх здатностей (хакери).
Немає ніяких сумнівів, що в навчальному закладі відбудуться випадкові або
навмисні спроби злому мережі ззовні. У зв'язку із цією обставиною потрібно
ретельно передбачити захисні заходи.
Windows Server 2016 має засоби забезпечення безпеки, вбудовані в
операційну систему. Нижче розглянуті найбільш значимі з них:
–спостереження за діяльністю мережі. Windows Server 2016 дає
багато інструментальних засобів для спостереження за мережною діяльністю й
використанням мережі. Операційна система(ОС) дозволяє переглянути сервер і
побачити, які ресурси він використовує; побачити користувачів, підключених у
теперішньому часі до сервера й побачити, які файли в них відкриті;
–початок сеансу на робочій станції. Щоразу, коли користувач
починає сеанс на робочій станції Windows Server 2016 Server екран початку
сеансу запитує ім’я користувача, пароль і домен. Потім робоча станція посилає
ім’я користувача й пароль у домен для ідентифікації. Сервер у домені перевіряє
ім’я користувача й пароль у базі даних облікових карток користувачів домена.
Якщо ім’я користувача й пароль ідентичні даним в обліковій картці, сервер
повідомляє робочу станцію про початок сеансу. Сервер також завантажує іншу
інформацію при початку сеансу користувача, як наприклад установки
користувача, свій каталог і змінні середовища.
–облікові картки користувачів. Кожен клієнт, що використає
мережу, повинен мати облікову картку користувача в домені мережі. Облікова
картка користувача містить інформацію про користувача, що включає ім’я, пароль
й обмеження по використанню мережі, що накладають в таблиці 3.10.
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
– журнал подій безпеки. Windows Server 2016 дозволяє визначити, що
увійде в ревізію і буде записано в журнал подій безпеки щораз, коли
виконуються певні дії або здійснюється доступ до файлів.
Таблиця 3.10 – Вміст облікової картки.
Облікова картка Елемент облікової Коментарі.
користувача. картки.
Username Ім’я користувача Унікальне ім’я користувача,
вибирається при реєстрації.
Password Пароль Пароль користувача.
+ Елемент облікової Коментарі.
картки.
Fullname Повне ім'я Повне ім'я користувача.
Продовження
таблиці 3.12
LogonHours Годинники початку Вони впливають на вхід у систему
сеансу мережі і доступ до сервера. Так чи
інакше, користувач змушений
буде вийти із системи, коли його
години сеансу, певною політикою
безпеки, минуть.
Logonworkstations Робочі станції Імена робочих станцій, на яких

користувачу дозволяється
працювати. За замовчуванням
користувач може використати
будь-яку робочу станцію, але
можливе введення обмежень.
Expirationdate Дата витікання Дата в майбутньому, коли
строку облікову картку автоматично
виключають із бази, корисна при
прийнятті на роботу тимчасових
службовців
Облікова картка Елемент облікової Коментарі.
користувача. картки.
Homedirectory Власний каталог Каталог на сервері, що належить

користувачу; користувач управляє
доступом до цього каталогу.
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
Accounttype Тип облікової картки Тип облікової картки - глобальний
або локальний.
Таблиця 3.11 включає категорії подій, які можуть бути обрані для ревізії.
Таблиця 3.11 - Категорії подій для ревізії
Категорія Події
Початок і кінець сеансу Спроби початку сеансу, спроби кінця сеансу;
створення й завершення мережних з'єднань з
сервером
Доступ до файлів
і Доступи до каталогу або файлу, які встановлюються
об'єктів для ревізії в диспетчері файлів; використання
принтера, керування комп'ютером
Використання прав Успішне використання прав користувача й невдалі
користувача спроби використати права, не призначені
користувачу
Керування користувачами Створення, видалення й модифікація облікових
й групами карток користувача й груп
Зміни поліса безпеки Надання або скасоване дозволу користувача
користувачам і групам, установка і розрив зв'язку
іншими доменами.
Категорія Події
Трасування процесу Початок і зупинка процесів у комп'ютері
Перезапуск, вимикання й Зупинка й пере запуск комп'ютера, заповнення
система контрольного журналу й відкидання даних
перевірки якщо контрольний журнал вже повний.
Права користувача визначають дозволені типи дій для цього користувача.

Дії, регульовані правами, включають вхід у систему на локальний комп'ютер,
вимикання, установку часу, копіювання й відновлення файлів сервера й
виконання інших завдань.
У домені Windows 2016 Advanced Server права надаються і обмежуються
на рівні домену; якщо група перебуває безпосередньо в домені, учасники мають
права у всіх первинних і резервних контролерах домену. У кожній робочій
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
станції Windows 2016 Advanced Server, що не є контролером домену, надані
права застосовуються тільки до цього єдиного комп'ютера.
Для кожного користувача обов'язково встановлюються свої права доступу
до інформації, дозвіл на копіювання й відновлення файлів.
4Опис монтажних робіт

4.1 Основні вимоги до монтажних робіт
Монтаж кабельної системи повинний робитися відповідно до вимог

стандартів EIA/TIA-569, Е1АЯ1А-Т8У40, EIA/TIA-RS-455 і виконуватися в
кілька етапів, кожен з яких повинен бути чітко обумовлений виходячи із
специфічності будівлі:
– свердління прохідних отворів;
– монтаж кабельних коробів;
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
– монтаж настінних шаф і комутаційного устаткування;
– прокладка кабелю;
– установка й оброблення розеток;
– оброблення кабелів на комутаційних панелях;
– маркування.
Короби складаються з прямих елементів з перфорованої (IP 20) або
неперфорованої (IP 40) основою й аксесуарів, установлених із кришкою.
При відсутності кришки навіть на коротких секціях короб стає лотком і це
знижує рівень захисту IP усієї системи.
Теоретично використовувана зона або «геометрична секція» - це зона,
обмежена внутрішніми стінками коробу, що може визначати максимальну
кількість кабелю, що прокладається.
Використовувана зона - це теоретично використовувана зона,
зменшена визначеним коефіцієнтом заповнення (для металевих коробів
IEC стандарт 23 31 складає 50%).
Кабельні сполучні елементи і шунти (рівнобіжні з'єднання) можуть бути
встановлені в коробах і лотках (CEI 64-8, ст. 526.1) при наступних умовах:
– необхідно забезпечити електричну ізоляцію і опір щонайменше рівні
потрібним, у залежності від умов установки;
– коефіцієнт заповнення повинний враховувати наявність сполучних
елементів і/або шунтів (рівнобіжні з'єднання);сполучні елементи і шунти
(рівнобіжні з'єднання) повинні мати рівень захисту, що стосується активних
частин, принаймні, IP2X для коробів;
– кабельні сполучні елементи повинні мати характеристики іосновний
колір, ідентичні кабелеві, що з'єднується;
– повинно бути встановлено лише ту кількість з'єднувачів,
якаможлива.Металеві кабельні системи можуть бути використані як заземлення
(захист провідника) (CEI 64.8, ст. 543.2.1 і 543.2.2), доти, поки:
– нерозривність електричного ланцюга забезпечується захистом проти
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
механічних, хімічних і електрохімічних ушкоджень;
– приєднання до інших заземлень (захист провідника) можливо на
місцях рівнобіжного з'єднання (шунтах).
4.2 Монтаж кабельних коробів
Всі кабельні сегменти змонтовані у коробах що дозволяє швидко

знаходити необхідний сегмент кабелю та у разі необхідності швидко його
замінити. Розташування сегментів у коробах приведено у таблиці 4.1
Таблиця 4.1Розташування сегментів у коробах
Розташування
сегментів
кімнати
К-кість
№п/п
№
1 1 1 Розташовані в просторі короба 100х60 на висоті 30 см

від підлоги. 30 мм

Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
5 Налагодження операційної системи
Так як у якості серверної операційної системи було використано Widnows

2016 Server, то усі робочі станції будуть працювати на операційній системі
Windows 7.
Установка і конфігурація необхідних мережних протоколів. Двічі клацніть
на піктограмі "Мережа" у "Панелі управління". У вікні "Мережа" представлені
встановлені компоненти мережного програмного забезпечення. Зіставте
мережній карті протоколи, необхідні для роботи потрібних вам клієнтів (за
замовчуванням у Windows 2008 в якості мережного протоколу встановлюються
NETBEUI і NetWare IPX/SPX). Для цього необхідно натиснути кнопку "Додати"
на вкладці "Конфігурація".
У вікні "Вибір типу компонента" потрібно вибрати пункт "Протокол" і
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
натиснути кнопку "Додати". Потім у вікні "Вибір: Мережний протокол"
указується, по-перше, фірма-виготовлювач і, по-друге, що вимагається
мережний протокол. Після цього потрібно повернутися у вікно "Мережа", a
IPX/SPX буде уже фігурувати як підтримуваний протокол. Щоб почати процес
настроювання, необхідно вибратиелемент списку і натиснути кнопку
"Властивості", після чого з'явиться діалогове вікно "Властивості".
У діалоговому вікні "Властивості: IPX/SPX-сумісний протокол", можна
одержати доступ до трьох вкладок: "Прив'язка" Додатково" і "NetBIOS". Вкладка
"Прив'язка". На цій вкладці перераховані компоненти мережі, що
використовують протокол. Якщо установлені інші протоколи, то в списку будуть
зазначені ще і додаткові елементи. Виберіть зі списку тільки ті елементи, що
використовують протокол IPX/SPX.. Вкладка "NetBIOS" дозволяє включити
підтримку протоколу NetBIOS протоколом IPX/SPX, що дозволить запускати
додатки, які використовують протокол.
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
6 Технічне обслуговування комп’ютерної мережі
Технічне обслуговування входять наступні послуги[3]:

– налагодження елементів комп'ютерного парку;
– відновлення програмного забезпечення на робочих станціях і
серверах у випадку збоїв;
– заміна деталей комп'ютерного парку, що вийшли з ладу;
– забезпечення антивірусного захисту комп'ютерного парку з
урахуванням особливостей його експлуатації;
– проведення регулярних профілактичних робіт:
1) перевірка операційних систем на наявність системних
помилок і їхнє усунення;
2) профілактика роботи комп'ютерної мережі і підтримка
її працездатності;
3) перевірка схоронності даних, резервне копіювання;
4) рекомендації з поліпшення параметрів і заміна
ненадійних елементів;
5) резервне копіювання даних;
– організація спільного доступу в мережу Інтернет по локальній
комп'ютерній мережі;
– установка і підтримка захисту ЛКМ від атак через мережу
Інтернет;
– модернізація комп'ютерів, комплектуючих і оргтехніки;
– обслуговування копіювальних апаратів і принтерів,
заправлення картриджів;
– щотижня здійснювати роботи з плану:
1) працездатності базового програмного забезпечення
супровід локальної мережі, включаючи роботи з адміністрування сервера
і робочих станцій, переконфігурування і додавання нових робочих місць,
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
а також відновлення їхньої працездатності у випадку відмовлення;
2) підтримка (операційних систем: UNIX -
FreeBSD/Linux/Unixware/Digital, Windows'95/98/NT/2000/XP, VAX VMS,
ін.) і офісних програм (MS Office, MS Exchange) на персональних
комп'ютерах;
3) проведення профілактичних робіт необхідної
періодичності (1раз у квартал/півроку/рік): тестування компонентів
комп'ютерного устаткування, діагностика й оптимізація файлової
системи, чищення накопичувачів гнучких магнітних дисків, CD-ROM,
стрічкових пристроїв, принтерів, заміна картриджів у разі потреби;
4) антивірусна діагностика комп'ютерів.
Таким чином, можна запропонувати три різних трактування задачі
оптимізації:
1) Приведення мережі в будь-який працездатний стан. Звичайно
ця задача вирішується першою, і включає:
– пошук несправних елементів мережі - кабелів, рознімань,
адаптерів, комп'ютерів;
– перевірку сумісності устаткування і програмного
забезпечення;
– вибір коректних значень ключових параметрів програм і
пристроїв, що забезпечують проходження повідомлень між усіма вузлами
мережі - адрес мереж і вузлів, використовуваних протоколів, типів кадрів
Ethernet і т.п.
2)Грубе настроювання - вибір параметрів, що різко впливають на
характеристики (надійність, продуктивність) мережі. Якщо мережа працездатна,
але обмін даними відбувається дуже повільно (час чекання складає десятки
секунд або хвилини) або ж сеанс зв'язку часто розривається без видимих причин,
то працездатною така мережа можна назвати тільки умовно, і вона безумовно
має потребу в грубому настроюванні. На цьому етапі необхідно знайти ключові
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
причини істотних затримок проходження пакетів у мережі. Звичайно причина
серйозного уповільнення або хитливої роботи мережі криється в одному невірно
працюючому елементі або некоректно установленому параметрі, але через
велику кількість можливих винуватців пошук може зажадати тривалого
спостереження за роботою мережі і громіздкого перебору варіантів. Грубе
настроювання багато в чому схоже на приведення мережі в працездатний стан.
Тут також звичайно задається деяке граничне значення показника ефективності і
потрібно знайти такий варіант мережі, у якого це значення було б не гірше
граничного. Наприклад, потрібно настроїти мережу так, щоб час реакції сервера
на запит користувача не перевищувало 5 секунд.
Пошук несправностей у мережі - це сполучення аналізу (виміру,
діагностика і локалізація помилок) і синтезу (ухвалення рішення про те, які
зміни треба внести в роботу мережі, щоб виправити її роботу).
Аналіз - визначення значення критерію ефективності (або, критерію
оптимізації) системи для даного сполучення параметрів мережі. Іноді з цього
етапу виділяють під етап моніторингу, на якому виконується більш проста
процедура - процедура збору первинних даних про роботу мережі: статистики
про кількість циркулюючих у мережі кадрів і пакетів різних протоколів, стані
портів концентраторів, комутаторів і маршрутизаторів і т.п. Далі виконується
етап власне аналізу, під яким у цьому випадку розуміється більш складний і
інтелектуальний процес осмислення зібраної на етапі моніторингу інформації,
зіставлення її з даними, отриманими раніше, і вироблення припущень про
можливі причини уповільненої або ненадійної роботи мережі.
Синтез - вибір значень параметрів що модифікуються, при яких показник
ефективності має найкраще значення. Якщо задано граничне значення показника
ефективності, то результатом синтезу повинен бути один з варіантів мережі, що
перевершує заданий поріг. Приведення мережі в працездатний стан - це також
синтез, при якому знаходиться будь-який варіант мережі, для якого значення
показника ефективності відрізняється від стану "не працює".
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
Критерії ефективності роботи мережі.
Продуктивність мережі виміряється за допомогою показників двох типів -
тимчасових, оцінюючу затримку, внесену мережею при виконанні обміну
даними, і показників пропускної здатності, що відбивають кількість інформації,
переданою мережею в одиницю часу. Ці два типи показників є взаємно
зворотними, і, знаючи один з них, можна обчислити інший.
Зазвичай в якості тимчасової характеристики продуктивності мережі
використовується такий показник як час реакції. Термін "час реакції" може
використовуватися в дуже широкому змісті, тому в кожнім конкретному
випадку необхідно уточнити, що розуміється під цим терміном.
Під часом реакції розуміється час, що проходить з моменту звертання
користувача до сервісу FTP для передачі файлу із сервера 1 на клієнтський
комп'ютер 1 до моменту завершення цієї передачі. Очевидно, що цей час має
декілька складових.Найбільш істотний внесок вносять такі складового часу
реакції як: час обробки запитів на передачу файлу на сервері, час обробки
одержуваних у пакетах IP частин файлу на клієнтському комп'ютері, час
передачі пакетів між сервером і клієнтським комп'ютером по протоколу Ethernet
у межах одного коаксіального сегмента. Можна було б виділити ще більш дрібні
етапи виконання запиту, наприклад, час обробки запиту кожним із протоколів
стека TCP/IP на сервері і клієнті.
Для кінцевого користувача в такий спосіб визначений час реакції є
зрозумілим і найбільш природним показником продуктивності мережі (розмір
файлу, що вносить деяку невизначеність у цей показник, можна зафіксувати,
оцінюючи час реакції при передачі, наприклад, одного мегабайта даних). Однак,
мережного фахівця цікавить у першу чергу продуктивність власне мережі, тому
для більш точної її оцінки доцільно вичленувати з часу реакції складовим,
відповідним етапам немережевої обробки даних - пошукові потрібної інформації
на диску, записі її на диск і т.п. Отриманий в результаті таких скорочень час
можна вважати іншим визначенням часу реакції мережі на прикладному рівні.
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
Варіантами цього критерію можуть служити часи реакції, обмірювані при
різних, але фіксованих станах мережі:
- Навантажена мережа. Це більш цікавий випадок перевірки
продуктивності сервісу FTP для конкретних сервера і клієнта. Однак при вимірі
критерію продуктивності в умовах, коли в мережі працюють і інші вузли і
сервіси, виникають свої складності - у мережі може існувати занадто велика
кількість варіантів навантаження, тому головне при визначенні критеріїв такого
сорту - проведення вимірів при деяких типових умовах роботи мережі. Так як
трафік у мережі носить пульсуючий характер і характеристики трафіка істотно
змінюються в залежності від часу дня і дня тижня, то визначення типового
навантаження - процедура складна, потребуюча тривалих вимірів на мережі.
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
7 Програмне обслуговування комп’ютерної мережі
До програмного обслуговування відноситься щотижня здійснювати роботи

з плану:
- супровід локальної мережі, включаючи роботи з адміністрування
сервера і робочих станцій, переконфігурування і відновлення їхньої
працездатності у випадку відмовлення;
- підтримка працездатності базового програмного забезпечення
(операційних систем: UNIX - FreeBSD/Linux/Unixware/Digital,
Windows'98/NT/2000/XP, та ін.) і офісних програм (MS Office, MS Exchange) на
персональних комп'ютерах;
- проведення профілактичних робіт необхідної періодичності (1раз
у квартал/півроку/рік): тестування компонентів комп'ютерного устаткування,
діагностика й оптимізація файлової системи, чищення накопичувачів гнучких
магнітних дисків, CD-ROM, антивірусна діагностика комп'ютерів.
Таким чином, можна запропонувати таке трактування задачі оптимізації:
Приведення мережі в будь-який працездатний стан. Звичайно ця задача
включає:
- пошук несправних елементів мережі - кабелів, рознімань,
адаптерів, комп'ютерів;
- перевірку сумісності устаткування і програмного забезпечення.
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
8 Економічний розділ
Загальні вимоги до розробки економічної частини дипломного проекту.

Дипломне проектування ставить за мету:
- систематизацію знань і застосування їх при вирішені конкретних
економічних задач;
- оволодіння навичками організації самостійної роботи, сучасним
методами розрахунку, вміння приймати рішення і узагальнювати результати.
У економічному розділі дипломного проекту розраховується:
а) вартість комп’ютерної мережі, яка складається з:
- витрат на розробку проекту комп’ютерної мережі;
- витрат на матеріали і обладнання;
- витрат на монтажні роботи;
б) оцінювання економічної ефективності від впровадження
комп’ютерної мережі.
Виконанню економічного розділу дипломного проекту передує збір
матеріалу під час переддипломної практики, від якості якого залежить
обґрунтованість прийнятих рішень.
8.1 Розрахунок вартості комп’ютерної мережі
8.1.1 Розрахунок витрат на проектування комп’ютерної мережі.

Для прийняття рішень про доцільність створення мережі на підприємстві
необхідна попередня оцінка трудових, матеріальних та фінансових витрат на її
розробку.
Витрати на проектування мережі складаються з витрат на оплату праці
розробника та витрат на обладнання необхідного для створення та
налагоджування мережі, витрат на оплату машинного часу.
Розрахунок статті «Основна заробітна плата».
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
Стаття «Основна заробітна плата» включає у себе витрати на оплату праці
розробника. Для визначення витрат на основну заробітну плату проведемо
розрахунок трудомісткості основних видів робіт. Результати розрахунку наведені
у таблиці 8.1.
Таблиця 8.1 – Трудомісткість видів робіт
Загальна
Умовні
Найменування роботи трудомісткість,
позначення
люд/год
1.Витрати праці на підготовку опису
t1 22
завдання
2.Витрати праці на дослідження вирішення
t2 6
завдання
3.Витрати праці на дослідження мережної
t3 17
архітектури
4.Витрати праці на налаштування t4 17
5.Витрати праці на налагодження t5 26
6.Витрати праці на підготовку документації t6 6
Разом: 95
Витрати на основну заробітну плату розробника визначаємо за формулою

(8.1):
ЗПо = ЗПсрг × Тзаг, грн (8.1)
де ЗПо – витрати на оплату праці розробника, грн;

ЗПсрг – середньогодина оплата праці розробника;
Тзаг – загальна трудомісткість, люд/год.
Загальна трудомісткість на проектування комп’ютерної мережі визначається
за формулою (8.2).
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
Tзаг = t1 + t2 + t3 + t4 + t5 + t6, люд/год (8.2)
де t1 - витрати праці на опису завдання, люд/год;

t2 - витрати праці на дослідження вирішення задачі, люд/год;
t3 - витрати праці на дослідження мережної архітектури, люд/год;
t4 - витрати праці на налаштування, люд/год;
t5 – витрати праці на налагодження, люд/год;
t6 - витрати праці на підготовку документації, люд/год.
Витрати праці на опису завдання (t1) оцінці не підлягають, так як пов’язано

з творчим характером роботи, тому приймемо t1 = 22 люд/год.
Всі останні витрати праці можна визначити через умовну кількість
користувачів мережі, використавши формулу (8.3):
Укс = У × Ксл × (1 + Ккор), чол (8.3)
де Укс – умовне число користувачів мережі;

У – напевне число користувачів мережі;
Ксл – коефіцієнт складності мережної архітектури
(Ксл = 1,25);
Ккор – коефіцієнт корекції мережної архітектури в ході розробки (Ккор =
0,2).
Укс = 43×1,25 × (1+ 0,2) = 65чол
Витрати праці на дослідження та вирішення задачі (t2) знайдемо за

формулою (8.4):
t2 = Укс × Кут/ α × К, люд/год (8.4)
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
де Кут – коефіцієнт збільшення витрат праці внаслідок недостатнього опису
завдання, наступних доповнень та уточнень (Куз = 1,2);
α – середня кількість клієнтів мережі, які підлягають дослідженню за одну
годину, (10), чол;
К – коефіцієнт, враховуючий кваліфікацію розробника в залежності від
стажу роботи.
t2 = 65 × 1,2/ 10 × 0,8 = 6 люд/год
Характеристики коефіцієнта, враховуючого кваліфікацію розробника

представлені у таблиці 8.2.
Таблиця 8.2 – Коефіцієнт залежності від стажу роботи
Стаж роботи Коефіцієнт
до 2-х років 0,8
до 3-х років 1
до 5-и років 1,1...1,2
до 7-и років 1,3...1,4
понад 7 років 1,5...1,6
Витрати праці на дослідження мережної архітектури (t3) визначаються за

формуло (2.5).
t3 = (Укс / α) × К, люд/год (8.5)
де Укс – умовна кількість користувачів мережі, чол;

α - середня кількість клієнтів мережі, які підлягають дослідженню за одну
годину (3 - 5), чол;
стажу роботи (див. таблицю 8.2).
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
За цією ж формулою (8.5) розраховуються витрати праці на налаштування
(t4).
t3 = (65/3) × 0,8 = 17 люд/год
t4 = (65/3) × 0,8 = 17 люд/год
Витрати праці на налагодження (t5) знаходимо за формулою (8.6).
t5= (Укс /α ) × К × 1,5 люд/год (8.6)
де Укс – умовна кількість користувачів мережі, чол;

α - середня кількість клієнтів мережі, які підлягають налагодженню за
одну годину (1 - 3), чол;
t5 = (65 / 3 ) × 0,8 × 1,5 = 26 люд/год
Витрати праці на підготовку документації (t6) знаходимо за формулою (8.7):
t6 = t30 + t31, люд/год (8.7)
де t30 – витрати праці на підготовку документації в рукописі, люд/год;

t31 – витрати праці на оформлення документації, люд/год.
t6 =3,47 + 2,60 = 6 люд/год
Витрати праці на підготовку документації в рукописі (t30) знаходимо за
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
t30 = Укс / α × К, люд/год (8.8)
де Укс – (див. розрахунок за формулою (8.3);

α – коефіцієнт масовості обслуговування клієнтів мережі, (20);
К - коефіцієнт, враховуючий кваліфікацію розробника в залежності від
t30 = 65 / 15 × 0,8 = 3 люд/год
Витрати праці на оформлення документації визначаються за формулою

(8.9):
t31 = 0,75 × t30, люд/год (8.9)
t31 = 0,75 × 3 = 2 люд/год (8.9)
Отже, загальна трудомісткість створення програмного продукту складає:

Тзаг = 22+6+17+17+26+6= 95 люд/год
Середньогодинну оплату праці розробника визначаємо за формулою (8.10).
ЗПсрг = О / (Др × Тр), грн (8.10)
де О – оклад розробника, грн;

Др - середня кількість робочих днів за місяць (21 день);
Тр - тривалість робочого дня (8 год).
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
ЗПсрг = 4000 / (21×8) = 23,81 грн
Визначаємо основну заробітну плату розробника за формулою (8.11):
ЗПо = ЗПсрг × Тзаг, грн (8.11)
де Тзаг – трудомісткість, люд/год. .
ЗПо = 23,81 × 95 = 2261,27грн
Розрахунок статті «Додаткова заробітна плата».

Додаткова заробітна плата (премії, одноразові заохочування тощо)
обчислюється у відсотках від основної заробітної плати за формулою (8.12).
ЗПд = 0,1×ЗПо, грн (8.12)
де 0,1 - коефіцієнт додаткової заробітної плати (10%).
ЗПд = 0,1 × 2261,27= 226,13 грн
Розрахунок статті «Відрахування ЄСВ».Єдиний соціальний внесок (ЄСВ)

це обов’язковий внесок до системи загальнообов'язкового державного
соціального страхування, що діє в Україні з метою забезпечення страхових
виплат за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального
страхування.
Відрахування ЄСВ розраховується за формулою (8.13).
ЄСВ=22 ×(ЗПо + ЗПд) / 100, грн (8.13)
ЄСВ=22 × (2261,27+ 226,13) / 100 = 547,23грн
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
Стаття «Витрати машинного часу» складається з двох частин: «Витрати на
амортизацію обладнання» та «Витрати на електроенергію».
Розрахунок статті «Витрати на амортизацію обладнання».Підприємства
розраховують витрати на амортизацію обладнання згідно пп. 145.1.2
Податкового кодексу від 02.12.2010 № 2755-VI за формулою (8.14). В якості
потрібного обладнання використовувався персональний комп’ютер
EverestHome& Office 1030 та принтер HP JetProp1606dn.
Вам = (Впк + Вм + Впр) × На/100 × Тр/Фр, грн (8.14)
де Впк – первісна вартість ПК, грн.

Вм – первісна вартість монітора, грн.
Впр – первісна вартість принтера, грн.
На – норма амортизаційних відрахувань, для обчислювальної техніки
складає 25%, виходячи з п. 145.1 Податкового кодексу.
Фр – кількість робочих годин за рік, год.
Тр – час роботи процесору, монітору та принтеру, год.
Вам = (6760 + 2499 + 3899)× 25/100× 94.97/1800 =173,56 грн
Кількість робочих годин за рік, розраховуємо за формулою (8.15).
Фр = Д × Г × Кв, год (8.15)
де Д – кількість робочих днів за рік, 250 днів – даний показник щорічно

змінюється;
Г– кількість робочих годин за день, 8 годин;
Кв – коефіцієнт використання – 0,9.
Фр - при п’ятиденному робочому тижні кількість робочих днів за рік
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
розраховується з урахуванням простою обладнання в ремонті.
Розрахунок кількості робочих годин за рік:
Фр = 250 × 8 × 0,9 = 1800 год
Час роботи обладнання (Тр) дорівнює загальній трудомісткості в годинах

(Тзаг) та визначається за формулою (8.2). При прийнятому коефіцієнті
виконання норм виробітку Кнв = 1,0.
Розрахунок статті «Витрати на електроенергію».Розрахунок витрат на
електроенергію здійснюється згідно з Постановою Кабінету Міністрів України
від 01.06.2011 року №869 (редакція від 23.02.2018).
Для розрахунку витрат на електроенергію необхідно знати встановлену
потужність обладнання та розрахувати активну потужність. Активну потужність
визначаємо за формулою (8.16).
Ра = k × Рвст, кВт (8.16)
де k – коефіцієнт попиту, враховуючій завантаженість машини за добу –

0,8;
Рвст – встановлена потужність обладнання – 0,3 кВт.
Ра = 0,8 × 0,3 = 0,24 кВт
Загальні витрати на електроенергію визначаємо за формулою (8.17).
Ве = Ра × Тр × Ц, грн (8 17)
де Ра – витрати на електроенергію, кВт;
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
Тр – робочий час обладнання, год.;
Ц – ціна за одиницю електроенергії - 2,19грн/кВт-год.
Ве = 0,24 × 94,97 × 2,19 = 49,86 грн
Витрати машинного часу визначаємо за формулою (8.18).
Вмаш = Вам + Ве, грн (8.18)
Вмаш = 173,56+ 49,86= грн
Розрахунок статті «Загальновиробничі витрати».Загальновиробничі

витрати: картриджі, папір для друкування тощо. Ураховуючи, що собівартість
проекту визначається в умовах обмеженої інформації щодо технології розробки,
до загальновиробничих витрат можуть належати також витрати на освоєння
нової розробки, відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв
цільового призначення, утримання та експлуатацію устаткування. При такому
комплексному складі загальновиробничих витрат їх норматив досягає (30-50)%
від основної та додаткової заробітної плати. Загальновиробничі витрати
визначаються за формулою (8.19).
Взв = kзв × (ЗПо + ЗПд), грн (8.19)
де kзв – коефіцієнт загальновиробничих витрат (kзв = 0,3÷0,5).
Взв = 0,3 × (2261,27+ 226,13) =746,22грн
Виробнича собівартість проекту визначається сумою розрахованих статей за

формулою (8.20).
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
СВИР = ЗПо + ЗПд + ЄСВ + Вмаш + Взв, грн (8.20)
Свир = 2261,27+ 226,13 + 547,23+ 223,42+ 746,22= 4004,27 грн
Розрахунок статті «Адміністративні витрати».Адміністративні витрати

являють собою узагальнену інформацію про витрати, які спрямовані на потреби
управління, не пов’язані безпосередньо з виробничим процесом. Включають у
себе витрати на зарплату з відрахуваннями управлінського персоналу,
спеціалістів, організаційні витрати, витрати на службові відрядження,
амортизацію будівель та ін., вони пропорційно розподіляються виробничій
собівартості за формулою (8.21).
Вад = 0,1 × Свир, грн (8.21)
де 0,1 – коефіцієнт пропорційного розподілення адміністративних витрат

(10%).
Вад = 0,1 × 4004,27= 400,43грн
Розрахунок статті «Витрати на збут».Витрати на збут пов’язані з витратами

на вивчення ринку, на рекламу та продаж продукції, вони пропорційно
розподіляються виробничій собівартості за формулою (8.21).
Взб= 0,05 × Свир, грн (8.22)
де 0,05 – коефіцієнт пропорційного розподілення витрат на збут (5%).
Взб = 0,05 × 4004,27= 200,21грн
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
Планова повна собівартість проекту визначається за формулою (8.23).
Споа = Свир + Вад + Взб , грн (8.23)
Спов = 4004,27+ 400,43+ 200,21= 4604,91грн
Розмір планового прибутку, який включається до складу вартості проекту,

визначається за формулою (8.24).
П = Спов × Р/100, грн (8.24)

де Р – плановий відсоток прибутку (6-8), %;
Спов - планова собівартість проекту, грн.
П = 4604,91× 6/100 = 322,34грн

Оптова ціна проекту визначається за формулою (8.25).
ОЦ = Спов + П, грн (8.25)
де Спов - планова повна собівартість проекту, грн;

П - розмір планового прибутку, грн;
ОЦ – оптова ціна проекту, грн.
ОЦ = 4604,91+ 322,34= 4927,25грн
Ціна реалізації проекту складається з оптової ціни проекту та податкового

зобов’язання (податку на додану вартість) і визначається за формулою (8.26).
Цр = Оц + ПДВ, грн (8.26)
де Цр - ціна реалізації проекту, грн;
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
ОЦ – оптова ціна проекту, грн;
ПДВ – податок на додану вартість (20 %), грн.
Цр= 4927,25+ 985,45= 5912,70грн
Податок на додану вартість визначаємо за формулою (8.27).
ПДВ = 0,2 × ОЦ, грн (8.27)
ПДВ = 0,2 × 4927,25= 985,45грн
Всі результати виконаних розрахунків статей витрат на пошуково-

дослідницькі роботи представлені у таблиці 8.3.
Таблиця 8.3 – Калькуляція проекту комп’ютерної мережі

Статті витрат Сума, грн.
1. Основна заробітна плата 2261,27
2. Додаткова заробітна плата 226,13
2. ЄСВ 547,23
3. Витрати машинного часу 223,42
4. Загальновиробничі витрати 746,22
5. Виробнича собівартість 4004,27
6. Адміністративні витрати 400,43
7. Витрати на збут 200,21
8. Повна собівартість 4604,91
9. Прибуток 322,34
10. Оптова ціна 4927,25
11. ПДВ 985,42
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
12. Ціна реалізації проекту 5912,70
8.1.2 Визначення витрат на матеріали та обладнання необхідних для

монтажу комп’ютерної мережі.
Для прийняття рішення про раціональність створення мережі на
підприємстві необхідно розрахувати калькуляцію та визначити вартість мережі.
Калькуляція складається до початку виконання робіт виконавцем робіт і
затверджується замовником або органом, що забезпечує фінансування робіт.
Для визначення витрат на матеріали та обладнання спочатку треба
розрахувати кількість матеріалів, мережного обладнання та комплектуючих
виробів, при цьому треба врахувати, що на етапі підготовки виробництва обрана
кількість повинна забезпечити потребу первинного макетування, виготовлення
макетів, діючих зразків та дослідної серії розроблюваних виробів. Крім того,
враховуючи, що калькуляція складається до початку розробки, необхідно
передбачити якнайширшу номенклатуру матеріалів на випадок винаходу
принципово нових технічних рішень, які можуть з’явитися в ході розробки. Але
ніяке передбачення не може бути повним, тому до суми витрат на основні
матеріали треба додати резерв на фінансування закупівлі непередбачених
матеріалів.
Ціни на матеріали та комплектуючі вироби знаходимо в прейскурантах цін,
при цьому треба обов’язково вказати джерело, згідно з яким обрана ціна,
наприклад, «Ринкова ціна в м. Херсоні в лютому 2018 р.».
До суми витрат на матеріали та комплектуючі вироби додаються
транспортно-заготівельні витрати, які обчислюються за нормативом,
встановленим підприємством (10-14% суми витрат на матеріали та
комплектуючі вироби).
Кількість матеріалів, комплектуючих виробів та ціна надані в таблиці 8.4, а
мережне обладнання та комплектуючі вироби в таблиці 8.5.
Вартість матеріальних витрат розраховуємо за формулою (8.28).
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
ВМ = ЦМ × К , грн ( 8.28)
де ВМ- витрати матеріалів, грн.

ЦМ - ціна за одиницю матеріалу, грн.
К - кількість одиниць матеріалу, одиниць.
Невраховані матеріали розраховуються за формулою 8.29.
НМ = (ВМ × %) / 100, грн (8.29)
де НМ – невраховані матеріали, грн;

ВМ – витрати матеріалів, грн;
% - відсоток неврахованих матеріалів, грн.
НМ = (6538 × 20)/100 =1308грн
Таблиця 8.4 - Матеріали та комплектуючі вироби
Стандарт, Ціна, Сума,

Назва Одиниця Кіль-
технічні од., грн Прейскурант
матеріалу виміру кість
умови грн
Вита IEEEUTP м 1255 8 10040 Прайслист
пара кат. 5 компанії “Ro-
5е zetka” від
08.02.18 р.
Короб IEEE шт 50 53,90 2695 Прайслист
Legrand компанії “Ro-
220x65 zetka” від
08.02.18 р.
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
Конек- IEEE шт 100 0,80 70 Прайслист
тор RJ45 компанії “Ro-
zetka” від
08.02.18 р.
Всього 12805
Невраховані матеріали (20%) 2561
Всього 15366
Транспортно-заготівельні витрати (10-14%) 1536,60
Разом 16902,60
Транспортно-заготівельні витрати розраховуються за формулою (8.30).

∑ТЗВ = (( ВМ + НМ) × %ТЗВ) / 100, грн (8.30)
де ∑ТЗВ – транспортно-заготівельні витрати, грн;

ВМ – витрати матеріалів, грн;
НМ – невраховані матеріали, грн;
% ТЗВ – відсоток транспортно-заготівельних витрат, грн.
∑ТЗВ = ((12805 + 2561) × 10)/100 =1536,60грн
Розрахунок вартості мережного обладнання та комплектуючих виробів (див.

таблиця 8.5) проводиться за методикою розрахунку матеріальних витрат.
Вартість обладнання складається з витрат на придбання ПК приладів та іншого
обладнання. Програмне забезпечення розповсюджене безкоштовно.
Розрахунок витрат на придбання обладнання проводиться так само, як для
витрат на комплектуючі вироби, з обов’язковим урахуванням транспортно-
заготівельних витрат. Кількість олюднення необхідно взяти користуючись
специфікацією (таблиця 8.6).
Розрахунок неврахованих комплектуючих виробів розраховуються за
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
НКВ = ∑МО та КВ × 5%,грн (8.31)
НКВ=∑9764× 0,05 = 2702,25 грн

∑ТЗВ=(∑МОтаКВ+НКВ)×10%,грн (8.32)
∑ТЗВ=(9764 +2702,25) × 10% = 1172 грн
Таблиця 8.5 – Мережне обладнання та комплектуючі вироби

Назва Тип, Кількість Ціна,
Сума, грн Прейскурант
виробу марка одиниць грн
Прайслист
Ethernet
16 портов 3 6005 18015 компанії “Rozet-
комутатор
ka” від 08.02.18
Всього 18015
Невраховані комплектуючі вироби (5-20%) 2702,25
Всього 20717,25
Транспортно-заготівельні витрати (10-14%) 2071,73
Разом 22788,98
Вартість обладнання розраховуємо за формулою (8.33).
ВО = ЦО × К,грн (8.33)
де ВО – витрати на обладнання, грн;

ЦО – ціна одиниці обладнання, грн;
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
К – кількість обладнання, одиниць.
Розрахуємо невраховані комплектуючі вироби за формулою (8.34).
НКВ = ВО × 5%, грн (8.34)
НКВ = 496141 × 5% = 24807,05грн

∑ТЗВ = (ВО + НКВ) × 10%, грн (8.35)
∑ТЗВ=(496141+ 24807,05) × 10% = 52094,81грн
Розрахунок вартості комп’ютерного обладнання та комплектуючих виробів

зведений у таблицю 8.6.
Таблиця 8.6 - Конфігурація комп’ютерного обладнання
Назва Тип, марка Кількість Ціна,

Сума, грн Прейскурант
виробу обладнання одиниць грн
Робочі BRAIN 43 6760 290680 Прайслист
станції BUSINESS компанії “Ro-
C20 zetka” від
Сервер DELL 1 28630 28630 08.02.18 р.
POWEREDGE
T20 (210-AKHI)
Монітори Asus 19,5 43 2499 107457
VX207DE
Принтери Canon 5 3899 19495
i-SENSYS
LBP6030
Всього 446262
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
Невраховані комплектуючі вироби (5%) 66939,30
Всього 513201,30
Транспортно-заготівельні витрати (10%) 51320,13

Разом 564521,43
8.1.3 Визначення витрат на монтажні роботи комп’ютерної мережі.

Витрати на монтажні роботи складаються з трудових витрат на будівельні
та монтажні роботи. Для новозбудованої версії мережі розраховується створення
магістральних каналів та обов’язково вартість пусконалагоджувальних робіт.
Вартість монтажних та пусконалагоджувальних робіт визначається на основі
обсягу або кількості відповідних видів робіт по монтажу. Розрахунок витрат
оплати праці здійснюється за встановленими нормативами (таблиця 8.7).
Таблиця 8.7 - Розрахунок заробітної плати монтажників
Одиниці Кількість, Ціна за Заробітна
Вид роботи
виміру од. одиницю, грн. плата, грн
Кріплення короба м 50 2,50 125
Протягання кабелю м 43 4,80 6024
Розведення розеток на шт 43 8,77 377,11
місцях
Установка шт 43 45 1935
устаткування
Встановлення шт 43 20 860
додаткового ПО
Налаштування мережі шт 43 20 860
програмно
Тестування мережі шт 43 30 1290
Забезпечення захисту шт 43 30 1290
мережі
Всього 12761,11
Запас (10-30%) 1914,17
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
Разом 14675,28
Вартість трудових витрат на монтажні роботи (зарплата монтажників)

розраховується за формулою (8.36).
МР = Ц × К,грн (8.36)
де МР - витрати на монтажні роботи, грн;

Ц - ціна за одиницю роботи, грн;
К - кількість робіт, одиниць.
Виробнича собівартість проекту та монтажу КМ визначається су6мою усіх

статей витрат за формулою (8.37).
Свир = МВ + МО + КО + МР + ЗПо + ЗПд + ЄСВ + Вмаш + Взв, грн. (8.37)
Свир = 16902,60 + 22788,98 + 564521,43 + 14675,28 + 2261,27+ 226,13 + 547,23+

223,42+ 746,22= 622895,55грн
Адміністративні витрати проекту та монтажу комп’ютерної мережі

розраховуємо за формулою (8.38).
Вад = 0,1 × Свир, грн (8.38)
Вад = 0,1 × 622895,55= 62289,25грн
Витрати на збут проекту та монтажу комп’ютерної мережі розраховуємо за

Взб= 0,05 × Свир, грн (8.39)
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
Взб= 0,05 × 622895,55= 31144,63грн
Планову повну собівартість проекту та монтажу комп’ютерної мережі

розраховуємо за формулою (8.40).
Спов= 622895,55+ 62289,25+ 31144,63= 766469,28грн (8.40)

Розмір планового прибутку, який включається до складу вартості проекту та
монтажу комп’ютерної мережі визначається за формулою (8.41).
П = Спов × Р/100, грн (8.41)
де Р – плановий відсоток прибутку (6-8), %;

Спов - планова собів артість проекту та монтажу комп’ютерної мережі,
грн.
П = 766469,28× 7/100 = 50142,85грн
Оптова ціна проекту та монтажу комп’ютерної мережі визначається за

ОЦ = Спов + П, грн (8.42)
де П - розмір планового прибутку, грн;

ОЦ – оптова ціна проекту та монтажу, грн.
ОЦ = 766469,28 + 50142,85= 766469,28грн
Ціна реалізації проекту та монтажу складається з оптової ціни проекту та

податкового зобов’язання (податку на додану вартість) і визначається за
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
Цр = Оц + ПДВ, грн (8.50)
де Цр - ціна реалізації проекту та монтажу, грн;

ОЦ – оптова ціна проекту та монтажу, грн;
ПДВ – податок на додану вартість (20 %), грн.
Цр= 766469,28+ 153293,86= 919763,14грн
Податок на додану вартість визначаємо за формулою (8.44).
ПДВ = 0,2 × ОЦ, грн (8.44)
ПДВ = 0,2 × 766469,28= 153293,86грн
Зведений розрахунок вартості проектування та монтажукомп’ютерної

мережі наведено у таблиці 8.8.
Таблиця 8.8 – Калькуляція вартості проекту та монтажу комп’ютерної мережі
Статті витрат Сума, грн.

1. Основні матеріали 16902,60
2. Мережне обладнання та комплектуючі вироби 22788,98
3. Конфігурація комп’ютерного обладнання 564521,43
4. Монтажні роботи 14675,28
5. Основна заробітна плата розробника 2261,27
6. Додаткова заробітна плата розробника 226,13
7. ЄСВ 547,23
8. Витрати машинного часу 223,42
9. Загальновиробничі витрати 746,22
10. Виробнича собівартість 4004,27
11. Адміністративні витрати 62289,25
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
12. Витрати на збут 31144,63
13. Повна собівартість 716326,43
14. Прибуток 50142,85
15.Оптова ціна 766469,28
16. ПДВ 153293,86
17. Ціна реалізації проекту та монтажу 919763,14
Таким чином вартість комп’ютерної мережі складає – 919763,14грн.

Сучасна комп’ютерна мережа потребує наукового підходу на всіх етапах
розробки та будівництва, що впливає на збільшення кінцевої вартості. Але,
враховуючі обов’язкові вимоги до стабільності роботи мережі, вкладення
являються виправданими.
8.2 Розрахунок економічної ефективності від впровадження комп’ютерної

мережі.
Аналіз ефективності проекту проводиться на основі показників

інтегрального економічного ефекту за весь життєвий цикл нової мережі, а також
періоду окупності капітальних вкладень і рентабельності інвестицій.
Сутність економічного обґрунтування проекту полягає в розрахунку
показників економічного ефекту і визначенні на їх основі показників
економічної доцільності проекту. Критерієм економічної ефективності будь-якої
нової техніки є економія суспільної праці.
При визначенні ефективності нової мережі важливо враховувати, що
кінцевий ефект від їхнього застосування зв'язаний не тільки з відшкодуванням
витрат на покупку, монтаж і експлуатацію устаткування, а, у першу чергу, за
рахунок додаткового поліпшення якості та продуктивності праці користувачів
мережі.
Джерелами економічного ефекту, що виникає від застосування ПК у мережі,
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
є:
- підвищення ІР – стійкість;
- підвищення швидкості та точності розрахунків;
- підвищення якості ведення документообігу;
- стандартизація ведення документів;
- істотне зменшення часу пошуку необхідних даних;
- здатність автоматично накопичувати розрізнені дані;
- зменшення витрат на обробку одиниці інформації;
- розширення доступу до баз даних не тільки повної організації, а
також і до світового банку інформації.
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
9.Охоронапраці та навколишнього середовища
9.1 Вимоги до обладнання
Відео термінали, персональні ЕОМ, периферійні пристрої та інше

електронне устаткування повинні відповідати вимогам чинним в Україні
стандартів та нормативних актів з охорони праці. Вище перераховані пристрої
закордонного виробництва додатково повинні відповідати вимогам національних
стандартів держав-виробників і мати відповідну позначку на корпусі, в паспорті
або іншій експлуатаційній документації.
За способом захисту людини від ураження електричним струмом ПЕОМ,
периферійні пристрої та інше електронне устаткування повинні відповідати
Першому класу захисту згідно з ГОСТ 12.2.007.0 „ССБТ.
Изделияэлектротехнические. Общиетребованиябезопасности” та ГОСТ 25861-83
„Машинывычислительные и системыобработкиданных.
Требованияэлектрической и механическойбезопасности и методыиспытаний” або
повинні бути заземлені відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98.
Є неприпустимим використання клем функціонального заземлення для
підключення захисного заземлення.
9.1.3 Основні вимоги до розміщення устаткування та організації робочих
місць
Площа, виділена для одного робочого місця з відео терміналом або
персональною ЕОМ, повинна складати не менше 6 кв. м, а обсяг – не менше 20
куб. м. Робочі місця з ПЕОМ відносно світлових прорізів повинні розміщуватися
так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.
При розміщенні робочих місць з ПЕОМ необхідно дотримуватись таких
вимог:
- робочі місця з ПЕОМ розміщуються на відстані не менше 1 м від стін зі
світловими прорізами;
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
- відстані між бічними поверхнями відео терміналів має бути не меншою за
1,2 м;
- відстані між тильною поверхнею одного відео термінала та екраном
іншого не повинна бути меншою 2,5 м;
- прохід між рядами робочих місць має бути не меншим за 1 м.
Устаткування розміщується на приставному столі, переважно з лівого боку
від основного робочого столу. Кут між поздовжніми осями основного та
приставного столів має бути 90 – 140 град.
Екран відео термінала та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній
відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розмірів
алфавітно-цифрових знаків та символів.
Відстань від екрана до ока працівника повинна складати:
- при розмірі екрана по діагоналі 35/38 см (14”/15”) – 600 – 700 мм;
- 50 см (17”) – 700 – 800 мм;
- 48 см (19”) – 800 – 900 мм;
- 53 см (21”) – 900 – 1000 мм.
Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній,
регульованій за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100 – 70
мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури повинен бути в
межах 5 – 15 град.
Організація робочого місця з використанням ПЕОМ для управління
технологічним обладнанням, повинна передбачати:
- достатній простір для людини-оператора;
- вільну досяжність органів ручного управління в зоні моторного поля:
відстань по висоті – 900 – 1330 мм, по глибині – 400 – 500 мм;
- розташування екрана відео термінала в робочій зоні, яке забезпечувало б
зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом плюс-мінус
30 град. від лінії зору оператора, а також зручність використання відео термінала
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
під час коригування керуючих програм одночасно з виконанням основних
виробничих операцій;
- можливість повертання екрана відео термінала навколо горизонтальної та
вертикальної осі.
9.1.4 Вимоги безпеки під час експлуатації ПЕОМ
Користувачі персональних ЕОМ повинні слідкувати за тим, щоб відео
термінали, ПЕОМ, периферійні пристрої та інше електронне устаткування були
справними і випробуваними відповідно до чинних нормативних документів.
Після закінчення роботи відео термінал та ПЕОМ повинні бути відключені
від електричної мережі. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно
відключити відео термінал та ПЕОМ від електричної мережі.
Є неприпустимими такі дії:
- зберігання біля відео термінала та ПЕОМ паперу, дискет, інших носіїв
інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для
поточної роботи;
- робота з відео терміналами, в яких під час роботи з’являються
нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо.
9.2 Розрахунок виробничого освітлення
В залежності від джерела світла виробниче освітлення може бути:

- природнім (бокове, верхнє чи комбіноване), що створюється прямими
сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу;
- штучним (загальне, місцеве чи комбіноване), що створюється електричними
джерелами світла;
- суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення
доповнюється штучним.
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) в приміщенні
з урахуванням відповідного поясу світлового клімату можна розрахувати за
формулою:
ен  енm  m  C ,(9.1)
де енm - значення КПО (за умовою суміщеного верхнього чи

комбінованого освітлення);
m – коефіцієнт світлового клімату (для IV поясу = 0,9);
С – коефіцієнт сонячності клімату.
ен  2,4  0,9  0,85  1,84%
У виробничих та громадських будівлях іноді не вдається забезпечити

достатнє за нормами природне освітлення. В такому випадку необхідно
проектувати суміщене освітлення. При одночасному використанні природного та
штучного освітлення до останнього пред’являються вимоги щодо кольоровості,
інтенсивності та способів включення і регулювання.
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
Висновок
У даному дипломному проекті була розроблена локальна мережа для

зниження паперової документації та бистрого зв’язку по електронній пошті.
Для побудови локально комп’ютерної мережі у проекті застосовується
зіркова топологія. Реалізовано топологію на основі витої пари. Це дуже сильно
підвищить роботу всіх працівників ДП «ХОЛЦ». Ця локальна комп’ютерна
мережа значно підвищить працю, за допомогою неї можна проводити різні
методичні роботи та розрахунки.
Дана локальна мережа розрахована таким чином, що дозволяє у
перспективі розширення кількості робочих станцій.
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
Список використанихджерел
1 А.Г. Микитишин, М.М. Митник, П.Д. Стухляк, В.В.

ПасічникКомп’ютернімережі. Навчальнийпосібник[Текст] – Львів, «Магнолія
2006», 2013. – 256 с. ISBN 978-617-574-087-3
2 Комп’ютернімережі.
Загальніпринципифункціонуваннякомп’ютерних мереж. Навчальнийпосібник.
С. В. Мінухін, С. В. Кавун, С. В. Знахур. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2008. – с. (Укр.
мов.)
3 Олифер В.Г., Олифер Н.А., Компьютерные сети. Принципы,
технологии, протоколы, 2-е изд,[Текст].- СПб, Питер-пресс, 2002
4 Жуков І.А., Дрововозов В.І., Масловський Б.Г.,
Експлуатаціякомп’ютернихсистем та мереж. Навчальнийпідручник[Текст].-
Київ, НАУ, 2007
5 Кульгин М. «Технология корпоративных сетей. Энциклопедия».
СПб, Питер, 2001
6 Обзоры, инструкции для Cisco SF110D-08.- Електронний ресурс.-
http://m.ua/links/cisco-sf110d-08/ - Назва з екранумова-російська
7 Обзоры, инструкции для Cisco SF110D-16.- Електронний ресурс.-
http://m.ua/links/cisco-sf110d-16/ - Назва з екранумова-російська
8 ИБП APCBack-UPS 650VA [BX650CI-RS] Електронний ресурс.-
https://technopoint.ru/product/9da570604621526f/ibp-apc-back-ups-650va--bx650ci-
rs-sale/. -Назва з екранумова-російська
9 DELLPOWEREDGET20 MINITOWER.-Електронний ресурс.-
https://www.karma-group.ru/catalog/servers_dell_tower/dell_poweredge_t20/- Назва
з екрану мова-російська
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ
-
10 Обзорключевыхновшеств Windows Server 2016: на пути к релизу.-
Електронний ресурс.- https://servernews.ru/923750 - Назва з екрану мова-
російська
Арк.
ХПТК.466452.035 ПЗ

ПЗ

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

ПЗ

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

1 Вступ

На сьогоднішній день комп’ютери стали невід’ємною частиною

При проектуванні комп’ютерної мережі було враховано такі вимоги я к простота

Архітектура мережі - це сукупність протоколів топології та стандартів,

Топологія у вигляді зірки є найбільш швидкодіючою зі всіх топологій

Таблиця 3.1 – Характеристики топологий комп’ютерних мереж

3.2 Вибір оптимальної конфігурації мережі

Найважливішою характеристикою обміну інформацією в локальних

Організації, побудовані за принципом вертикальної структури, у якій

Рисунок 3.4- Вибір типу мережі

Рисунок 3.3-Схема Інформаційних потоків

Таблиця 3.2 - Перелік телекомунікаційних та силових розеток

Продовження таблиці 3.2

Таким чином загальна кількість телекомунікаційних розеток – 50шт, а

Горизонтальні кабелі по своїй кількості посідають перше місце в повному

Перераховані ресурси можуть використатися як в однорангових мережах, так

3.3 Конфігурація обладнання мережі

3.3.1 Вибір типу комутаторів мережі. Так як у даній комп’ютерній мережі

Рисунок 3.6 – комутатор SB SF110D-08-EU фірми Cisco

Таблиця 3.3 - Характеристики 8 портового комутатора

3 Кількість мережевих портів RJ-45 8

4 Тип плетення мідного Ethernet 100BASE-TX, 10BASE-T

5 Стандарти мережі IEEE 802.1p, IEEE 802.3,

6 Підтримка управління потоками Да

8 Підтримка 10G Немає

9 Комутаційна здатність 1.6 Гбит/с

11 Монтаж в стійку Нет

13 Підтримка живлення через Ethernet (PoE) Нет

15 Head-of-line (HOL) блокування Да

18 Струм на вході 0,5 А

19 Кількість портів FastEthernet 8

22 Пропускна здатністьсть 1,4 Мп/с

23 Діапазон робочих температур 0 - 40 °C

24 Діапазон робочої відносної вологості 10 - 90%

У таблиці 3.4 надані основні мережні характеристики 8 портового

Рисунок 3.7 – комутатор SB SF110D-08-EU фірми Cisco

Таблиця 3.4 - Характеристики 16 портового комутатора

№п/п Характеристики обладнання Значення

2 Підтримка QualityofService (QoS) Да

2 Тип плетення мідного Ethernet 100BASE-TX, 10BASE-T

3 Стандарти мережі EEE 802.3x

4 Підтримка управління потоками Да

6 Підтримка 10G Немає

7 Комутаційна здатність 3.2 Гбит/с

9 Монтаж в стійку Нет

11 Вимоги (PoE) PoE 802.3af (PSE) до 15.4

13 Head-of-line (HOL) блокування Да

16 Струм на вході 0,5 А

17 Кількість портів FastEthernet 16

19 Напруга живлення 220 В

20 Пропускна здатністьсть 1,4 Мп/с

21 Діапазон робочих температур 0 - 40 °C

22 Діапазон робочої відносної вологості 10 - 90%

Вільні порти комутаторів призначені для подальшого розвитку мережі у

MAC- адреса Назва

13 1L.03.36.AF.82.13 192.168.8.1 13 Каб.інженера 1 1

3.3.2 Джерела безперебійного живлення. Для забезпечення безперебійного

Таблиця 3.6 - Потужність ДБЖ

3.3.3 Сервер локальної комп’ютерної мережі. Планування інтенсивності

Відео підсистем Вбудована графічна плата Matrox® G200 с

Було вибрано комп’ютери моделі BrainBusiness B700(B3050.1702), його

Відеоконтролер Intel® HD Graphics

3.3.4 Проектування горизонтальної кабельної підсистеми. У процесі

Lcp =(Lmax+Lmin)/2, (3.1)