Основні питання на лекції

1. Визначення ІКС та її
компонентів.
2. Структура комунікаційної
системи.
3. Етапи функціонування ІКС.
4. Визначення інформації та її
основні властивості.
 1. Визначення ІКС та її компонентів
Інформаційно-комунікаційна система (ІКС) - сукупність інформаційних та
комунікаційних систем, які у процесі обробки інформації діють як єдине
ціле.
Комунікаці́йна система (КС) — сукупність технічних і програмних засобів,
призначених для обміну інформацією шляхом передавання, випромінювання
або приймання її у вигляді сигналів, знаків, звуків, рухомих або нерухомих
зображень чи в інший спосіб.
Інформаційна ситема (ІС) – взаємозв'язана сукупність засобів, методів і
персоналу, використовувана для зберігання, оброблення та видачі інформації
з метою вирішення конкретного завдання.
Термін ІС передбачає використання комп'ютера як основного технічного засобу
обробки інформації. Комп'ютери, оснащені спеціалізованими програмними
засобами, є технічної базою та інструментом ІС.
Виток інформації – результат дій, внаслідок яких іормація в системі стає
відомою чи доступною фізичним чи юридичним особам, які не мають права
доступу до неї.
 кіберпростір - середовище (віртуальний простір), яке
надає можливості для здійснення комунікацій та/або
реалізації суспільних відносин, утворене в результаті
функціонування сумісних (з’єднаних) комунікаційних
систем та забезпечення електронних комунікацій з
використанням мережі Інтернет та/або інших
глобальних мереж передачі даних;
кібербезпека - захищеність життєво важливих
інтересів людини і громадянина, суспільства та держави
під час використання кіберпростору, за якої
забезпечуються сталий розвиток інформаційного
суспільства та цифрового комунікативного середовища,
своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація
реальних і потенційних загроз національній безпеці
України у кіберпросторі;
4
Кіберзахист – сукупність заходів:
– організаційних;
– правових;
– інженерно-технічних;
– криптографічного захисту
інформації;
- технічного захисту інформації.

5
 Заходи щодо кіберзахисту спрямовані на:
– запобігання кіберінцидентам;
– виявлення кібератак;
– захист від кібератак;
– ліквідацію наслідків кібератак;
– відновлення сталості функціонування комунікаційних
систем;
– відновлення надійності функціонування
комунікаційних систем;
– відновлення сталості функціонування технологічних
систем;
– відновлення надійності функціонування
технологічних систем. 6
 2. Структура ІКС
За режимом комунікації та за швидкістю
мережі можуть бути такі КС

1. «пункт-пункт» - кожна пара вузлів має взаємозв'язок; цей

зв'язок не використовується іншими вузлами
2. Комутована - у мережі «пункт-пункт» необхідна кількість
зв'язків зменшена за допомогою комутаторів.
3. Широкомовна (багатопунктова) - спільний
комунікаційний канал використовується всіма вузлами
мережі.
4. Низькошвидкісна: швидкості від кбіт/с до Мбіт/с.
5. Високошвидкісна: швидкості від сотень Мбіт/с до Гбіт/с.

7
У більшості мереж КС складається з двох компонентів:
передавальних ліній та комутаційних елементів.
Передавальні лінії (вживаються також терміни: кола ~
circuits або канали ~ channels) призначені для
транспортування бітів між комп'ютерами.
Комутаційні елементи використовуються для сполучення
двох або більше передавальних ліній і звичайно є
спеціалізованими комп'ютерами. Замість терміну
комутаційний елемент вживають також терміни вузол
комутації пакетів (packet switch node) або комутаційний
вузол.
Комунікаційна підмережа може бути віднесена до одного з
двох типів:
• з каналами типу пункт-пункт (point-to-point);
• з широкомовними каналами (broadcast).
8
• Інтернет - всесвітня інформаційна система
загального доступу, яка логічно зв’язана глобальним
адресним простором та базується на Інтернет-
протоколі, визначеному міжнародними стандартами;
• інформаційна система загального доступу -
сукупність телекомунікаційних мереж та засобів для
накопичення, обробки, зберігання та передавання
даних;
• інформаційна безпека комунікаційних мереж -
здатність комунікаційних мереж забезпечувати
захист від знищення, перекручення, блокування
інформації, її несанкціонованого витоку або від
порушення встановленого порядку її маршрутизації.
комунікації (електрозв’язок) - передавання, випромінювання та/або
приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або
повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших
електромагнітних системах;
комунікаційна мережа - комплекс технічних засобів телекомунікацій та
споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або
приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або
повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших
електромагнітних системах між кінцевим обладнанням;
комунікаційна мережа загального користування - телекомунікаційна
мережа, доступ до якої відкрито для всіх споживачів;
комунікаційна мережа доступу - частина комунікаційної мережі між
пунктом закінчення комунікаційної мережі та найближчим вузлом (центром)
комутації включно;
комунікаційна послуга (послуга) - продукт діяльності оператора та/або
провайдера комунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у
сфері телекомунікацій;
телемережі - комунікаційні мережі загального користування, що
призначаються для передавання програм радіо- та телебачення, а також
інших комунікаційних і мультимедійних послуг і можуть інтегруватися з
іншими комунікаційними мережами загального користування;
 Основні компоненти КС

• термінали — є вихідними і кінцевими пунктами

у будь-якому середовищі телекомунікаційної
мережі. Будь-який вхід або вихід пристрою, який
використовуються для передачі або прийому
даних може бути класифікований як термінал
компонента;
• комунікаційні процесори підтримують
передавання і приймання даних між терміналами
та комп'ютерами, шляхом надання різних функцій
керування та допоміжних функцій (наприклад,
перетворення даних з цифрового в аналоговий і
навпаки);
 Основні компоненти КС
Комунікаційні канали — шлях, по якому дані
передаються і приймаються. Телекомунікаційні
канали створюються за допомогою різних
фізичних носіїв, з яких найпопулярнішими є мідні
дроти і коаксіальний кабель (СКС).
Волоконно-оптичні кабелі використовуються для
більш швидкого і надійного зв'язку, як для бізнесу,
так і домашніх потреб;
 Основні компоненти КС
Комп’ютери, які оброблють інформaцію лише в
чисельному вигляді. Вся відео, символьна,
звукова, графічна інформація перетворюється у
числа. Інформація подається в двійковій системі
числення інформації.
Дані є складовою частиною інформації, що
являють собою зареєстровані сигнали. Під час
інформаційного процесу дані перетворюються з
одного виду в інший за допомогою певних
методів. Обробка даних містить в собі множину
різних операцій
 Основні компоненти КС
Програмне забезпечення (ПЗ)
За допомогою ПЗ здійснюється керування
комунікаціями .
ПЗ присутнє у всіх комп'ютерах мережі і відповідає
за контроль мережевої активності та
функціональності..
На сьогодні комутаційні центри КС
комп'ютеризовані або замінені комп'ютерними
мережами .
У кожній комунікаційній мережі слід
виділити такі три частини, або площини
різного рівня:
Сигналізація - передавання керуючої
інформації.
Трафік користувачів мережі - площина
даних або площина користувача.
Площина операцій - керування трафіком
передавання даних.
 Локальна мережа (Local Area Network — LAN)

комунікаційна система даних, яка розміщена

в просторово обмеженій області (звичайно
максимальна відстань між робочими
станціями не перевищує декілька сотень
метрів), має визначені групу користувачі і
топологію, не є публічною комутованою
комунікаційною мережею, однак може бути
сполучена з нею.
В підмережах типу «пункт-пункт» кожна
передавальна лінія увімкнена між двома
комутаційними елементами. Коли повідомлення
або пакет висилається від одного комутаційного
елемента до іншого через один або більше
проміжних комутаційних вузлів, то цей пакет
запам'ятовується після приймання на час, доки
звільниться потрібна вихідна лінія.
Тоді пакет висилається далі. Такі підмережі
називають також підмережами з буферизацією
(store-and-forward) або підмережами з
комутацією пакетів. Більшість підмереж WAN
відноситься до цього типу.
У такій підмережі крім комутації пакетів може
використовуватися комутація кіл (каналів).
Це типове рішення для підмереж, що
використовують традиційну телефонну
мережу.
Коли ініціюється сесія з даною швидкістю
передавання, то створюється фізичне
з'єднання між джерелом повідомлення і його
призначенням.
Швидкість передавання даних не може
перевищувати повної інформаційної ємності
утвореного каналу зв'язку.
Широкомовна мережа позбавлена процедур
маршрутизації (раутінгу) - передавання від
кожного вузла може бути прийняте усіма іншими
вузлами в мережі. Широкомовна мережа має
тільки один комунікаційний канал.
Локальні кабельні комп'ютерні мережі - це
широкомовні мережі, де кожен користувач
сполучений з будь-яким іншим і мережа має
топологію шини, зірки або кільця.
Безпровідні локальні мережі використовують радіо
або оптичні хвилі. Супутникові радіосистеми
також є широкомовними - наземна станція в
системі може приймати всі повідомлення, які
ретранслює сателіт.
В мережах з широкомовними каналами застосовують
принцип розсіювання повідомлень.
В такій мережі існує тільки один комунікаційний
канал, який спільно використовується всіма
вузлами. Широкомовна мережа, що використовує
радіоканали, в загальному випадку, не має
адекватного графічного зображення.
Неодмінна риса широкомовних систем -
повідомлення, вислане будь-яким вузлом, досягає
всіх інших вузлів. Тому повідомлення обов'язково
мусить містити інформацію про те, кому воно
адресоване.
 Пакети, вислані в мережі одним комп'ютером,
приймаються усіма іншими, однак перед його
опрацюванням кожен комп'ютер перевіряє
адресне поле пакету. Якщо пакет не
призначений даному комп'ютеру, він ігнорується.
Широкомовні системи мають можливість
адресування пакетів до багатьох або всіх
можливих призначень шляхом використання
спеціального коду в адресному полі пакету.
Повідомлення, отримане станцією, для якої воно
не призначене, ігнорується цією станцією.
 3. Етапи функціонування ІКС
Зародження даних - формування первинних
повідомлень, що фіксують результати певних
операцій, властивості об'єктів і суб'єктів
управління, параметри процесів, зміст
нормативних та юридичних актів тощо.
Накопичення і систематизація даних - організація
такого їх розміщення, яке б забезпечувало б
швидкий пошук і відбір потрібних відомостей,
методичне оновлення даних, захист їх від
спотворень, втрати, деформування цілісності та
ін.
 Етапи функціонування ІКС
Оброблення даних - процеси, внаслідок яких на підставі
раніше накопичених даних формуються нові види даних:
узагальнюючі, аналітичні, рекомендаційні, прогнозні.
Похідні дані також можуть зазнавати подальшого
оброблення, даючи відомості глибшої узагальненості і т.п.
Відображення даних - подання їх у формі, придатній для
сприйняття людиною. Передусім - це виведення на друк,
тобто виготовлення документів на так званих твердих
(паперових) носіях. Широко використовують побудову
графічних ілюстративних матеріалів (графіків, діаграм) і
формування звукових сигналів.
 Основні операції інформаційного процесу ІКС
Захист даних - комплекс дій, що скеровані проти
порушення конфіденційності, запобіганняю втрат,
несанкціонованого відтворення та модифікації
даних.
Транспортування даних - приймання та
передавання даних між віддаленими користувачами
інформаційного процесу. Джерело даних прийнято
називати сервером, а споживача – клієнтом.
Перетворення даних - перетворення даних з
однієї форми представлення в іншу, або з однієї
структури в іншу, або зміна типу носія.

24
Основні операції інформаційного процесу ІКС
Збирання даних - накопичення інформації з
метою забезпечення достатньої повноти для
прийняття рішення;
Формалізація даних - приведення даних, що
надходять із різних джерел до однакової форми;
Фільтрація даних - усунення зайвих даних, які
не потрібні для прийняття рішень;
Сортування даних - впорядкування даних за
заданою ознакою з метою зручності використання;
Архівація даних - збереження даних у зручній та
доступній формі.

25
 4. Визначення інформації
Інформація - це сукупність відомостей (даних), які
сприймають із навколишнього середовища (вхідна
інформація), видають у навколишнє середовище
(вихідна інформація) або зберігають всередині
певної системи.
Інформація існує у вигляді документів,
креслень, рисунків, текстів, звукових чи світлових
сигналів, електричних та нервових імпульсів
тощо. Саме слово "інформатика" походить від
латинського information, що означає виклад,
роз'яснення факту, події.
 Основні види інформації
За формами представлення, кодування та
збереження розрізняють такі види інформації:
графічна;
звукова;
текстова;
числова;
відеоінформація.
 Інформація з обмеженим доступом:
1) конфіденційна інформація;
2) таємна інформація;
3) службова інформація;
4) персональні дані.
 Конфіденційна інформація
1. Конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої
обмежено фізичною або юридичною особою, крім
суб'єктів владних повноважень, та яка може
поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім
бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не
може бути віднесена до конфіденційної інформація,
зазначена в частині першій і другій статті 13 Закону “Про
доступ до публічної інформації”.
2. Розпорядники інформації - володіють конфіденційною
інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб,
які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої
згоди - лише в інтересах національної безпеки,
економічного добробуту та прав людини.
 Таємна інформація
1. Таємна інформація - інформація, доступ до якої
обмежується відповідно до Закону “Про доступ
до публічної інформації”, розголошення якої
може завдати шкоди особі, суспільству і державі.
Таємною визнається інформація, яка містить
державну, професійну, банківську таємницю,
таємницю досудового розслідування та іншу
передбачену законом таємницю.
2. Порядок доступу до таємної інформації
регулюється цим Законом та спеціальними
законами.
 Службова інформація
1. Відповідно до вимог Закону до службової може належати така інформація:
1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять
внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації,
якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або
здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади,
процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або
прийняттю рішень;
2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у
сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
2. Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію,
присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких
документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
3. Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається
органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими
суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих
повноважень, не може бути обмеженим у доступі.
 персональні дані
- відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка
ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована

Персональні дані можуть бути віднесені до

конфіденційної інформації про особу законом або
відповідною особою. Не є конфіденційною
інформацією персональні дані, що стосуються
здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з
виконанням функцій держави або органів
місцевого самоврядування, посадових або
службових повноважень.
Найбільш важливі властивості
інформації
конфіденційність;
достовірність/ цілісність;
доступність;
адекватність, актуальність;
об'єктивність та суб'єктивність;
повнота;
точність;
цінність.
 Забезпечення захисту персональних даних

1. Володільці, розпорядники персональних даних та треті особи

зобов’язані забезпечити захист цих даних від випадкових втрати або
знищення, від незаконної обробки, у тому числі незаконного знищення
чи доступу до персональних даних.
2. В органах державної влади, органах місцевого самоврядування, а також
у володільцях чи розпорядниках персональних даних, що здійснюють
обробку персональних даних, яка підлягає повідомленню відповідно
до цього Закону, створюється (визначається) структурний підрозділ
або відповідальна особа, що організовує роботу, пов’язану із захистом
персональних даних при їх обробці.
Інформація про зазначений структурний підрозділ або відповідальну
особу повідомляється Уповноваженому Верховної Ради України з прав
людини, який забезпечує її оприлюднення.
 Забезпечення захисту
персональних даних
• . На відповідальну особу абоструктурний
підрозділ , що організовує роботу, пов’язану із
захистом персональних даних при їх обробленні,
покладаються такі обов’язки:
• 1) інформує та консультує володільця або
розпорядника персональних даних з питань
додержання законодавства про захист
персональних даних;
 Забезпечення захисту
персональних даних
• 2) взаємодіє з Уповноваженим Верховної Ради
України з прав людини та визначеними ним
посадовими особами його секретаріату з питань
запобігання та усунення порушень законодавства
про захист персональних даних.
• Фізичні особи - підприємці, у тому числі лікарі,
які мають відповідну ліцензію, адвокати,
нотаріуси особисто забезпечують захист
персональних даних, якими вони володіють,
згідно з вимогами закону.
 Література

• Закон України “Про електронні комунікації”, ВВР, 2020, № 12,

• Закон України “Про доступ до публічної інформації”, ВВР, 2011,
№ 32, ст. 314
• Закон України “Про захист персональних даних”, ВВР, 2010, №
34, ст. 481
 У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ “Про Положення про
технічний захист інформації в Україні” , N 1120/2000 від 06.10.2000
 Ленков С.В., Перегудов Д.А., Хорошко В.А. Методы и средства
защиты информации. Том 2. Информационная безопасность К.: Арий,
2008. — 344 с.
 Железняк В.К. Защита информации от утечки по техническим
каналам. Учебное пособие: — СПб.: СПбГУАП, 2006. – 188 с.