Насінина утворюється з насінного зачатка та вперше з’являється у голонасінних.

Вам вони точно знайомі як

сосни або ялини – це хвойні, найчисленніша група голонасінних. Їх насіння дозріває в жіночих шишках.

Представники відділу голонасінних так називаються тому, що їх насінні зачатки не захищенні, вони голі.
Насінні зачатки відкрито лежать на лусках шишок. На відмінну від покритонасінних, у голонасінних немає
оплодню навколо насінного зачатку, а тому з насінини не утворюється плід

Розглянемо цикл відтворення голонасінних. Він складається з двох поколінь: спорофіту та гаметофіту, як і у всіх
інших рослин.

Спорофіт це власне дерево, наприклад ялинка. Клітини спорофіти диплоїдні і вони утворюють спори. Проте
ялинка не розсипає спори, як папороті чи хвощі. Спори не покидають материнську рослину, і з них
розвиваються чоловічі чи жіночі гаметофіти.

Голонасінні – різноспорові рослини , тобто в них утворюються спори різних типів: великі і маленькі

З мікроспор утворюються чоловічі гамето фіти, з мегаспор – жіночі.

Чоловічі гаметофітності рослин відомий як пилок, або пилкове зерно. Він розвивається з мікроспор у
пилковому мішку, який у хвойних дозріває у стробілах . Стробіли ростуть на кінчиках гілок та відмирають після
весни

Жіночий гамето фіт – це ендосперм з архегоніями. Він розвивається з мегаспор у насінних зачатках, які у
свою чергу сховані на лусках шишок

Пилкові зерна переносяться вітром. Кожне пилкове зерно містить 2 спермії та клітину пилкової трубки. Коли
пилкове зерно потрапляє на насінний зачаток, пилкова трубка проростає, і по ній чоловічі гамети(спермії)
потрапляють до яйцеклітини в насінному зачатку. Один спермій запліднює яйцеклітину, а інший гине.

Отже запліднення більше не потребує води – це одна з важливих переваг насінних рослин над споровими.

Із заплідненого насінного зачатка розвивається насінина. Насінина – це багатоклітинне утворення. Вона

містить вже сформований зародок майбутньої рослини та поживні речовини для його
проростання(ендосперм). Весь цикл розвитку гаметофітів проходить під захистом материнської рослини. Тоді
як у спорових рослин гамето фіти - покоління , що розвивається окремо із одноклітинної спори і потребує
води. Тому гамето фіту спорових складніше вижити порівняно з проростанням насінини голонасінних

З насінини розвивається спорофіт – нове дерево. Всі голонасінні – це дерева, рідко кущі, але трав серед них
немає взагалі. Також на відмінну від вищих спорових рослин стовбур голонасінних потовщується завдяки
деревинІ, а не корі, тому він значно міцніший. В зародку закладається корінець , з якого розвивається
потужний головний корінь. Так у голонасінних формується стрижнева коренева система. У вищих спорових
рослин були лише додаткові корені, тобто це такі корені, які утворюються на інших органах рослини, вони не
можуть проникати глибоко в грунт. А от стрижнева коренева система голонасінних – може.

Тобто голонасінні еволюційно більш прогресивні ніж вищі спорові рослини. В них з’являється

повноцінне потовщення стовбура

стрижнева коренева система

запліднення не залежить від води(лише від вітру)

 Проте час проростання пилкової трубки доволі тривалий. Тому від моменту потрапляння пилкового зерна на
насінний зачаток до моменту злиття гамет минає від пів року до двох років