Квітка – це генеративний орган, який забезпечує статеве розмноження квіткових рослин.

Будова квітки

 квітконіжка
 квітколоже
 оцвітина
 тичинки і маточки

Квітконіжка – це частина стебла, яка тримає на собі квітку

Сидячі квіти – це квіти без квітконіжок ( соняшник, кукурудза, конюшина)

Оцвітина – це сукупність видозмінених листочків, які оточують тичинки і маточки. Вона може
бути простою і подвійною.

Подвійна оцвітина складається з чашечки та віночка

Проста оцвітина складена з листків однакової будови, які називаються листками

простої оцвітини.

Чашолистки – це видозінені листочки, які є переважно зеленого кольору.

Чашечка захищає внутрішні частини квітки.

Квітколоже – це верхня вкорочена стеблова розширена частинка квітконіжки

До квітколожа прикріплюються

 чашечка
 віночок
 тичинки
 одна або кілька маточок

Віночок – це найпомітніша частина квітки. Він утворений з пелюсток – видозмінених листочків.

Функція віночка: приваблення запилювачів.

Чашечкоподібна оцвітина – це проста оцвітина, забарвлена в зелений колір ( кропива, буряк)

Віночкоподібна – це яскраво забарвлена проста оцвітина ( тюльпан, лілія, конвалія)

Голі рослини – це рослини, у яких квітки взагалі не мають оцвітини.

Чашечкоподібна оцвітина або голі рослини притаманні рослинам які запилює вітер.

Головні частини квітки – це тичинки і маточки.

Тичинки

Кожна тичинка утворена тичинковою ниткою та пиляком. Маточка утворена одним чи кількома
зрослими листочками - плодолистиками.

Пиляк – це верхня розширена частинка тичинки, де розташовані пилкові гнізда, там

формуються пилкові гнізда, які містять статеві клітини – спермії

Пилок – це сукупність пилкових зерен.

Плодолистики – це зрослі листочки один чи кілька, з яких утворена маточка

Зав’язь – це нижня розширена частина, де є насінні зачатки.

Насінний зачаток розташований в зав'язі маточки. З нього утворюється насінина.

Однодомна рослина - це рослина у якої наявні одразу і тичинкові, і маточкові квітки (береза,
ліщина, дуб, огірок).

Дводомна рослина має квітки або лише тичинкові, або лише маточкові (верба, кропива,
обліпиха)

Запилення – це перенесення пилку з пиляка на приймочку маточки.

Запилення буває перехресне і самозапилення. Самозапилення – потрапляє пилок тієї ж квітки.

Під час самозапилення пилкові зерна з пиляка тичинки потрапляють на приймочку маточки тієї
самої квітки. Таке запилення найчастіше відбувається всередині бутона, тобто ще до
розкривання квітки. ( пшениця, горох, квасоля, рис). Перехресне запилення – потрапляє пилок з
іншої квітки, переносить вітер, комахи, вода. Перехресне запилення відбувається тоді, коли
пилок з тичинки однієї квітки потрапляє на приймочку маточки іншої квітки цієї самої рослини
або іншої рослини цього самого виду.

Штучне запилення створює людина, яка переносить пилок з тичинок на приймочку.

Проростання пилку – це процес створення пилкової трубки, вростання її в зародковий мішок. По

пилковій трубці 2 спермії потрапляють до зародкового мішка, який розташований в насінному
зачатку. 1 з сперміїв зливається з яйцеклітиною, а інший з центральною. Цей процес називається
подвійним заплідненням.

5. Квітки вітрозапильних рослин зазвичай не мають яскраво забарвленої оцвітини, не мають

вони і запаху. У таких рослин квітки дрібні, з невеликою оцвітиною або голі, завжди зібрані в
суцвіття. Пилку утворюється дуже багато, він сухий, гладенький, дрібний і легкий. Тому такий
пилок добре розлітається навіть від легкого подиху вітру і може переноситися на значні відстані.

Приймочки маточок квіток вітрозапильних рослин широкі або довгі, далеко висунені з квіток.
Часто на них розташовані волоски, які допомагають краще вловлювати пилкові зерна. Буває, що
особливі залозисті клітини приймочок виділяють клейку рідину, до якої і прилипає пилок.
Багато вітрозапильних дерев квітнуть напровесні, до появи або водночас із появою листків. Усе
це полегшує запилення.

Плід
Плід – це частина рослини, яка розвивається із квітки під час достигання насінин. Він
утворюється після процесів запліднення. До рослини кріпиться за допомогою плодоніжки.

Стінка плода утворюється з стінок зав’язі ( вишня, персик, слива) і має 3 шари

 зовнішній
 внутрішній
 середній

Типи плодів розрізняють:

 залежно від числа насінини ( одно і багатонасінні)

 змістом води у стінці плода ( сухі і соковиті)
 можливістю розкриття ( розкривні та нерозкривні)

Якщо квітка має 1 маточку утворюється простий плід. ( пшениця, вишня) За наявністю декількох
маточок виникає певна кількість дрібних плодів.
Плід слугує для поширення та захисту насінини від несприятливих умов.

Супліддя – це щільне зібрання плодів, утворене з суцвіть.

Сухі та соковиті

Залежно від кількості води. У вишні стінка плода м’ясиста і соковита, а в соняшника – це
тоненька, суха, ущільнена шкірка. У деяких рослин під час дозрівання стінка висихає і вміст
води в ній зменшується ( пшениця, горох) У багатьох інших вона може бути соковитою і містити
цукри, які дають солодкого смаку. ( вишня, абрикос, помідор, кавун, диня).

Розкривні та нерозкривні

Розкривні переважно багатонасінні ( біб, стручечок, стручок, коробочка). Нерозкривні містять

здебільшого 1 насінину. ( горіх, зернівка, сім’янка)

Біб ( проста маточка, багатонасінні)

Біб – це такий плід, який розкривається 2 стулками, до яких прикріплені насінини (горох,
квасоля, соя) (розкривається 2 спіральними стулками)

Стручок ( складна маточка, багатонасінні)

Стручок розкривається 2 стулками ( капуста гірчиця, редька), але насінини кріпляться не до

стулок, а до плівчастої перетинки, яка поділяє порожнину плода на 2 частини( розкриваються)

Стручечок

Подібний за будовою до стручка, але він значно коротший та ширший ( грицик, рижій)

Коробочка ( складна маточка, багатонасінні)

Ці плоди нагадують коробочку, усередині якої міститься багато насінин ( мак, петунія, бавовник)
( розкриваються)

Горіх (складна маточка, однонасінні)

Це плід, який має тверду здерев’янілу стінку плода, усередині якої є 1 насінина (ліщина, бук,
липа) ( не розкриваються)

Сім’янка ( складна маточка, однонасінні)

Це шкіряста стінка плода, яка лише прилягає до насінини, проте не зростається (соняшник,
волошки, нагідки) ( не розкриваються)

Зернівка ( з простої маточки, однонасінні)

Це шкіряста стінка плода, яка міцно зростається з насіниною ( жито, пшениця, ячмінь) ( не
розкриваються)

Соковиті плоди

Ягода (складна маточка)

Це багатонасінний плід із соковитий середнім і внутрішнім шаром стінки плода, а зовнішній шар
утворює захист ( смородина, виноград, аґрус, журавлина, картопля) ( не розкриваються)

Яблуко ( складна маточка)

Соковитий лише середній шар стінки, а внутрішній – ущільнюється ( яблуко, айва, груша,
горобина) ( не розкриваються)
Гарбузина ( складна маточка)

У цих плодах середній і внутрішній шар – соковитий, а зовнішній – твердий (кабачок, диня,
огірок, кавун) (не розкриваються)

Типові рослини ведуть прикріплений спосіб життя і здатні лише переростати на нові ділянки
ґрунту.

2. Окремі частини рослини у відповідь на зовнішні подразники (спрямовані або неспрямовані)

або завдяки внутрішнім ритмам можуть здійснювати рухи і змінювати положення у просторі.

3. Напрямок руху рослин може визначати зовнішній подразник або внутрішня будова органа.

Ростові рухи – це рухи органів рослин у процесі її росту, напрямок яких визначає подразник.

Самостійні рухи – це здатність до колових або маятникових рухів

Гігроскопічні рухи – це здатність до рухів мертвих частин рослини; механізм розкривання сухих
плодів.

Напрямок руху може визначати зовнішній подразник або внутрішня будова органа