Тема.

Насінина і проросток
1. Органогенез у вищих рослин. Поняття про вегетативні і репродуктивні органи.
2. Визначення, формування і будова насінини дводольних і однодольних рослин.
3. Морфологічні типи насіння. Проростання насіння.
4. Проросток: визначення і будова проростків дводольних і однодольних рослин. Типи
проростків.
5. Народногосподарське значення насіння.

1. Органогенез у вищих рослин. Поняття про вегетативні і репродуктивні органи.

Органогенез у вищих рослин починається з утворення зиготи (від грец. zygotes — з’днання
докупи) — диплоїдної клітини, що утворюється внаслідок злиття чоловічої і жіночої
статевих клітин (гамет). Із зиготи внаслідок послідовних мітотичних поділів
утворюються зародок, формуються органи. Розрізняють два титпи органів в
рослинному організмі:
1) Вегетативні (від лат. vegetatio — зростання) — органи, що функціонально
підтримуютьіндивідуальне життя рослинних організмів, до них належать корінь,
пагін, та їх метаморфози.
2) Генеративні (від лат. genero — народжую) — органи, що пов’язані з функцією
статевого розмноження у рослин. У покритонасіннних Г.О. є квітка, плід, насінина.
Разом з органами вегетативного розмноження належать до репродуктивних органів.
Вегетативні і генеративні органи тісно взаємозв’язані — на певних етапах онтогенезу
вегетативні органи утворюються з генеративних (під час проростання насіння
формується корінь і пагін), з вегетативних утворюються генеративні (на пагонах
яблуні і груші утворюються квіти, з яких формуються плід з насіниною).
Онтогенез — розвиток живого організму з моменту зародження до природної смерті.
Тривалість онтогенезу у різних рослин коливається від кількох десятків годин (деякі
водорості) до кількох місяців (хлібні злаки), десятків (граб, черешня), сотень (дуб,
бук) і навіть до кількох тисяч років (тис, секвойя, мамонтове дерево). В онтогенезі
виділяютьь такі основні періоди: ембріональний розвиток (розвиток зародка),
постембріональний розвиток (юність), зрілості і розмноження, старіння і природної
смерті. Термін “онтогенез” запропонівав німецький вчений Е. Геккель (1886). В
даному випадку — це складний процес формування генеративних і вегетативних
органів.

2. Визначення, формування і будова насінини дводольних і однодольних рослин.

Насінина (semen) — генеративний орган насінних рослин, який утворюється з насінного
зачатка і містить зародок. Насінина зовні вкрита насіннєвою шкіркою, яка
утворюється з інтегументів насінного зачатка. Під насіннєвою шкіркою міститься
зародок, що утворюється із зиготи, ендосперм або перисперм — тканини, в яких
містяться поживні речовини, що їх зародок використовує під час свого розвитку. На
місці відокремлення насінини від насіннєвої ніжки утворюється рубчик, поблизу
якого міститься сім’явхід (мікропілярний отвір).
Насінний зачаток (лат. ovulum) — жіночий орган у насінних рослин, в якому формується
жіночий гаметофіт, відбувається запліденння, розвиток зародка і ендосперму і з якого,
здебільшого, після заплідення, розвивається насінина. Насінний зачаток складається з
 фунікулюса (насінної ніжки), за допомогою яекого він прикріплюється до стінки
зав’язі, нуцелуса (центральної частини насінного зачатка, в якому розвивається
зародковий мішок, одного — двох інтегументів (покривів), халази (основи насінного
зачатка) — протилежної мікропіле частини насінного зачатка, мікропіле (пилковходу),
через яке в насінний зачаток проникає пилкова трубка. За своїм положенням щодо
плаценти розрізняють насінні зачатки: атропні (прямі), анатропні (обернені),
гемітропні (напівобернені), кампілотропні (зігнуті), амфілотропні (зігнуті півколом);
за розміщенням у зав’язі — прямостоячі — прямостоячі, висячі, бічні; за могутністю
розвитку нуцелуса — красинуцелярні (нуцелус могутній), тенуінуцелярні (нуцелус
слабовиявлений).
Будова насінини дводольних на прикладі насінини квасолі:
1) насінна шкірка;
2) зародок: сім’ядолі; зародковий корінець, вкритий зародковим чохликом; зародковий
пагін, з точкою росту; зародкові листки, в пазухаха яких закладаються зародкові
брунечки.
Будова насінини однодольних на прикладі зернівки пшениці:
1) плодова шкірка, утворена із стінок зав’язі маточок.
2) алейроновий шар, що знаходиться під насінною шкіркою і складаєтьчся з одного шару
клітин, в яких у вигляді алейронових зерен відкладаються в запас білки.
3) ендосперм.
4) зародок:
а) недорозвинена сім’ядоля — щиток, яка виконує гаусторіальну функцію. Клітини щитка
вбирають поживні речовини з ендосперму і передають до зародкових органів;
б) епібласт — редукована сім’ядоля;.
в) зародковий корінець, вкритий кореневим чохликом, колеоризою;
г) зародковий пагін, вкритий першим зародковим листком — колеоптилем.

3. Морфологічні типи насіння. Проростання насіння.

Розрізняють наступні морфологічні типи насіння:

а) насіння дводольних з ендоспермом (помідор, морква, коноплі, липа, виноград та ін.);
б) насіння олднодольних без ендосперму (біб, квасоля, гарбуз, огірок, дуб, ліщина,
редька, капуста, горіх грецький та ін.);
в) насіння дводольних з периспермом 9зірочник, кукіль, буряк, гвоздика та ін.);
г) насіння дводольних з ендоспермом і периспермом (перець чорний, глечики жовті та
ін.);
д) насіння однодольних без ендосперму (частуха подорожникова, стрілолист та ін.);
е) насіння з недорозвинутим зародком (пшінка, види родин магнолієвих, лаврових,
пальмових, лілійних та ін.).
Проростання насіння — процес переходу насіння із стану спокою до формування органів
рослин. Проростання починається з набубнявіння насіння і закінчується періодом,
коли проросток переходить до самостійного автотрофного живлення. Проростання
насіння — один з етапів онтогенезу рослин. Проростання насіння відбувається при
достатній вологості, доступі повітря і відповідній температурі.
Температурні режими: льон проростає при температурі +2°С, пшениця — +4°С, пальми
— +35°С.

4. Проросток: визначення і будова проростків дводольних і однодольних рослин. Типи

проростків.
Проросток — молодий рослинний організм з моменту проростання зародка до
формування перших справжніх листків (листка).
Будова проростка дводольних з підземним проростанням:
1) головний корінь;
2) бічні корені;
3) гіпокотиль;
4) сім’долі;
5) епікотиль;
6) справжні листки;
7) брунька.
Будова проростка однодольних з підземним проростанням:
1) головний корінь, який на ранніх етапах припиняє свій розвиток;
2) додаткові корені.
3) насінина з запасними поживними речовинами;
4) колеоптиль — у вгляді трубочки, при проростанні пробиває грунт і захищає
точку росту від пошкоджень;
5) перший справжній листок.
Розрізняють такі типи проростків у рослин:
І. Проростки дводольних з надземним проростанням:
1) сім’ядолі виносяться на поверхню землі.
2) сім’ядолі зеленіють і виконують роль одного асиміляційного органа.
3) стебло проростка дугоподібне і на поверхню грунту виноситься верхівкою вигину;
4) утворюються у квасолі гарбуза та ін.
ІІ. Проростки дводольних з підземним проростанням:
1) сім’ядолі знаходяться під землею.
2) сім’ядолі не зеленіють, але виконують гаусторіальну функцію.
3) ріст гіпокотеля обмежений (дуб, горох).
4) утворюються у гороху, дуба та ін.
ІІІ. Проростки однодольних з надземним проростанням:
1) механізм виходу сім’ядолі на поверхню зумовлений її вставним ростом.
2) сім’ядоля зеленіє і виконує роль асиміляційних органів (цибуля, вороняче око).
3) утворюються у цибулі , воронячого ока та ін.
ІV. Проростки однодольних з підземним проростанням:
1) щиток (недорозвинена сім’ядоля) знаходиться під землею під землею.
2) сім’ядоля виконує гаусторіальну функцію (конвалія, пшениця, жито, кукурудза).
3) утворюються у конвалії, пшениці, кукурудзи та ін.

5. Народногосподарське значення насіння.

 З давніх-давен людство використовувало насіння і плоди, як продукти харчування. Насіння
і плоди багатьох рослин (шипшина, льон, рицина, обліпиха та ін.) є дуже важливою
сировиною для виготовлення лікарських препаратів. Окрім того, плоди деяких рослин,
зокрема бавовника та ін. використовувалися для виготовлення одягу тощо. Тому, не
зважаючи на швидкі темпи науково-технічного прогресу, що спричинилися створенням
нових хімічних препаратів для лікування, виробництвом різних синтетичних матеріалів, з
яких виготовляють одяг і взуття, по сьогоднішній час продукти рослинного походження для
харчування, лікування, виготовлення одягу та взуття не можуть мати альтернативи.