Professional Documents
Culture Documents
модуль 1 ФЕР
модуль 1 ФЕР
⬆️
199. За яких умов зацвітають довгого-короткоденні рослини?
Дивитися відповідь вище
200. Чим відрізняються короткоденні та довгоденні рослини?
Короткоденним треба менше денного часу ніж довгоженним (більше нічного
часу).
205. За відсутності яких органів рослина не сприймає фотоперіоду?
Листки, верхівки бруньок
206. За відсутності яких органів рослина не здатна сприймати довжину
дня/ночі?
Листки, верхівки бруньок
207. Як називають рослини, що зацвітають за умов чергування освітленості –
спочатку довгі дні, потім короткі?
208. Як називають рослини, що зацвітають за умов чергування освітленості –
спочатку довгі дні, потім довгі ночі?
209. Розкрийте роль листка в індукції цвітіння.
В ході фотоперіодичної індукції в листках утворюється стимулятор цвітіння,
який транспортується у вегетативні бруньки пагонів, де викликає другу
фазу ініціації – евокацію.
210. Як називають квітки, які містять або маточку, або тичинки?
Одностатеві (дуб, тис, тополя)
211. Як називають квітки, які містять і маточку, і тичинки?
Двостатеві (проліски, горох)
212. Які квітки називають одностатевими?
Одностатеві квітки несуть або тільки маточки, або тільки тичинки
213. Які квітки називають двостатевими?
Чоловічі й жіночі статеві органи розвиваються в одній квітці.
214. Як називають квітку, що не містить маточки?
Одностатеаі
215. Як називають квітку, що не містить тичинок?
Одностатеві
216. Чим відрізняються чоловічі та жіночі квітки?
У чоловічих рослин квіти тичинкові (мають тичинки); жіночі квіти мають маточки
(маточні), у яких і відбувається процес дозрівання і розвитку зиготи.
217. Як називають рослини, що утворюють жіночі та чоловічі квітки на
різних особинах?
Дводомні (верба, тополя, обліпиха)
218. Як називають рослини, що утворюють жіночі та чоловічі квітки на одній
особині?
Однодомні (огірки, кукурудза, дуб)
219. В якому випадку рослину називають дводомною?
тичинкові та маточкові квітки перебувають на різних особинах (чоловічих і
жіночих)
220. В якому випадку рослину називають однодомною?
у яких чоловічі та жіночі квітки розміщені на одній особині
221. Якщо розглядається однодомна рослина, то її квітки є одностатевими, чи
двостатевими ?
Двостатевими
222. Якщо розглядається дводомна рослина, то її квітки є одностатевими, чи
двостатевими ?
Одностатевими
223. Що називають детермінацією статі у рослин?
Поява стану готовності для формування органів квітки, або особин певної
статі
224. Які фактори зумовлюють детермінацію статі у рослин?
Залежить від генетивних факторів,а також від навколишнього/внутрішнього
середовища
225. Назвіть органи статевого розмноження покритонасінних рослин. квітка
226. Назвіть фактори довкілля, що впливають на прояв статі у рослин?
газовий склад повітря, мініральне живлення, спектр та інтенсивність світла.
227. Назвіть екзогенні та ендогенні фактори, що впливають на прояв статі у
рослин?
екзогенні-гормони(цитокініни,ауксин,фітохром), ендогенні-газовий склад
повітря, мініральне живлення, спектр та інтенсивність світла.
ТЕМА 2: Регуляція
1. Назвіть рівні регуляції рослин. молекулярний, клітинний,
організмовий, популяційний, екосистемний
2. Назвіть системи регуляції рослин на рівні клітини.
метаболітична, мембранна, генетична
3. Назвіть міжклітинні системи регуляції рослин.
трофічна, фітогормональна, електрофізіологічна
4. Назвіть системи регуляції рослин. внутрішньоклітинна,
міжклітинна, на рівні організму
5. Назвіть фактори, що зумовлюють ізостеричну регуляцію.
здійснюеться через каталітичні центри ферментів шляхом зміни
ф1зико-х1м1чних умов середовища (pH, йонне оточення,
концентращя субстратів i продуктів реакцї), де вони діють.
6. Назвіть різновиди регуляції ферментативної активності.
шлях зміни концентрації ферментів, шлях зміни каталітичної активності
ферментів у постсинтетичний період, фосфорилювання, ацетилювання,
метилювання через розрив дисульфідних містків, трансформація
латентної форми ферменту і активну; алостерична, ізостерична регуляції
7. Назвіть шляхи регуляції активності ферментів.
шлях зміни концентрації ферментів, шлях зміни каталітичної активності
ферментів у постсинтетичний період, фосфорилювання, ацетилювання,
метилювання через розрив дисульфідних містків, трансформація
латентної форми ферменту і активну; алостерична, ізостерична регуляції