Курс: Історія України 10 клас.

Тема № 2. Українська революція, розпад Російської імперії та постання

національної держави – Української Народної Республіки.
Урок №20. Особливості українського руху на Буковині та Закарпатті.
Мета:
Навчальна: охарактеризувати особливості суспільно-політичного життя
Буковини та Закарпаття через призму розвитку західноукраїнських земель
початку XX ст.; визначити головні аспекти діяльності народовської та
москвофільської течії українського руху зазначених регіонів;; пояснити зміст
понять «Національна рада русинів на Буковині», «Руська рада»,
«Верховинська акція».
Розвивальна: сприяти розвитку логічного та критичного мислення;
поглиблювати вміння встановлювати причинно- наслідкові зв’язки між
явищами та подіями в історії.
Виховна: мотивувати пізнавальний інтерес до вивчення історії; формувати
почуття патріотизму до історичного минулого України.
Обладнання: підручник, настінна карта « Українські землі на початку XX ст.,
навчальний історичний атлас, навчальна презентація.
Тип уроку: комбінований
Форма уроку: урок-лекція
Обладнання: «Історія України (рівень стандарту)» підручник для 10 класу
закладів загальної середньої освіти Пометун О. І., Гупан Н. М. 2018; «Історія
України (профільний рівень)» підручник для 10 класу закладів загальної
середньої освіти Власов В. С., Кульчицький С. В.,, атлас, роздаткові матеріали,
навчальне відео.
Інтеграційні міжпредметні зв’язки: українська мова, українська література,
географія, всесвітня історія.
Опорні поняття: Хотинське повстання, бессарабське питання, Український
Крайовий Комітет, інтервенція.
Основні дати: - 25 жовтня 1918 р. — утворено Український Крайовий Комітет
у Чернівцях:
- 1 листопада 1918 р. — УНРада проголосила незалежність усіх українських
земель, що належали до Австро-Угорської імперії:
- 3 листопада 1918 р. — прийнято Акт возз’єднання Північної Буковини із
ЗУНР та «злуку» з великою Україною;
- 19 січня-1 лютого 1919 р. — відбулось Хотинське повстання:
- 21 січня 1919 р. — відбулися Закарпатські всенародні збори:
- 28 жовтня 1920 р. — укладено Бессарабський протокол.
Очікувані результати:
Після цього уроку учні зможуть:
 аналізувати діяльність народовців і москвофілів Буковини та Закарпаття;
 характеризувати особливості політики буковинських партій;
 визначати роль Августина Волошина щодо розвитку громадсько –
політичного життя Закарпаття;
  висловлювати власне ставлення до подій національного руху на
українських землях на зламі століть.

Структура уроку

І . Організаційний момент. 1хв.

ІІ . Актуалізація опорних знань і вмінь учнів. 7хв.
ІІІ. Оголошення, представлення теми 2хв.
та очікуваних навчальних результатів.
ІV. Вивчення нового матеріалу. 20хв.
V. Закріплення нових знань і вмінь учнів. 5хв.
VІ. Підсумок уроку. 5хв.
VІІ. Інструктаж домашнього завдання. 5хв.

Хід уроку:
Етап заняття Діяльність вчителя Передбачена
діяльність
учнів
Організаційний Позитивне налаштування класу
момент Вчитель. Добрий день! Я дуже радий
усіх вас бачити. Сьогоднішній урок в
певній мірі незвичайний, адже у вас
новий учитель, а у мене є ви – розумні,
сміливі, позитивні та енергійні учні. На
сьогоднішньому уроці я бажаю вам,
друзі, успіхів, хорошого настрою і,
звичайно, нових захоплюючих
історичних знань.

Актуалізація Фронтальна бесіда Учні

опорних знань і 1.Як відбувалась активізація відповідають
вмінь учнів. українського руху на Галичині на на поставлені
Перевірка початку XX ст.? питання
домашнього 2.В чому проявлялись польсько –
завдання українське протистояння на Галичині?
3.Чому українські діячі називали
Галичину «українським П’ємонтом»?
4.Охарактеризуйте діяльність організацій
«Сокіл», «Січ», «Пласт».
5.Як серед діячів українського руху
набула поширена ідея сепаратизму?
6.Проаналізуйте акцію 1902 року
студентів – українців Львівського
університету.
Оголошення, Особливості українського руху на Учні
представлення Буковині та Закарпатті. записують
теми. 1.Український рух на Буковині тему уроку
2.Суспільно – політичне життя
Закарпаття

Після цього уроку ви зможете:

 аналізувати діяльність народовців і
москвофілів Буковини та Закарпаття;
 характеризувати особливості
політики буковинських партій;
 визначати роль Августина
Волошина щодо розвитку громадсько –
політичного життя Закарпаття;
 висловлювати власне ставлення до
подій національного руху на
українських землях на зламі століть.
Вивчення 1.Український рух на Буковині Учні
нового Розповідь учителя слухають
матеріалу. На початку XX ст. суспільно- розповідь
політичне життя Буковини пожвавилось, вчителя і
зокрема зміцнились зв’язки регіону з занотовують
Галичиною та Наддніпрянщиною. основні дати
У 1903 році, у регіоні в крайовому та терміни.
сеймі, було створено об’єднання
-«Вільнодумний союз».
Співзасновниками, якого стали: Микола
Василько, Стефан Стефанович, Аурел
Ончул та Бенно Штраухер.
Перегляд презентації (слайд № 2,3,4,5)
Метою організації було покращення
соціально- економічного життя,
ліквідація феодальних пережитків, і
забезпечення демократичних та
національних прав не лише українців,
але і всіх народів, що населяють
Буковину.
Перегляд презентації ( слайд 6)
Робота з історичним джерелом
Метод «Мікрофон» Учні
Вчитель ставить запитання класу. передаватиму
Пропонує учням якийсь предмет (ручку, ть мікрофон
олівець тощо), який виконуватиме роль один по
уявного мікрофона. одному, по
1. На основі джерел висловіть черзі беручи
власну думку, щодо діяльності та слово.
значення «Вільнодумного союзу» Слово
…спочатку Буковинський крайовий сейм надається
виконував роль декоративної тільки тому,
інституції...і за складом, і реальними хто отримує
можливостями працювати...«уявний»
Становище змінилося після створення в мікрофон. Коли
сеймі у 1903 році «Вільнодумного союзу».хтось
Щойно відтоді автономна управа краю висловлюється,
із своїми різними інституціями ставала інші не мають
дійсністю: у ній брали участь всі права
народності Буковини. перебивати,
щось говорити,
...Рішення «Вільнодумного союзу» у викрикувати з
справах союзу приймаються на спільних місця.
нарадах усіх його членів; в тих справах
виступає союз на вні передовсім
супроти сейму і преси як одноцільне
тіло; для національних справ виступає
союз в клубах німецькім, єврейськім,
румунськім, руськім, а кожен з них
виступає зовсім самостійно...
o Яке значення для розгортання
національного руху Буковини стало
створення «Вільнодумного союзу»?
o Які народи могли брати участь у
засіданнях «Вільнодумного союзу»?

В 1905 році « Вільнодумний союз»

розпустився, через суперечності між
депутатами, але це об’єднання стало
підґрунтям для появи буковинських
партій.
Що ж до партійного життя краю, то
окрім загальнодержавних партій,
існували національні партії( українські,
німецькі, румунські, єврейські). Але
панівне становище в політичній системі
Буковини займали народовці, які у 1905
році об’єдналися в «Національну раду
русинів», фактично це і була
Національно – Демократична партія,
лідерами якої були діячі: С. Смаль –
Стоцький, О. Попович, М. Василько.
Партія виступала за надання
національно-демократичних,
економічних та культурних прав
українців Буковини.
У 1907 році ліве крило «Національної
ради русинів» заснувало Радикальну
партію. Особливістю її було те, що на
відміну від Національно –
Демократичної партії, яка просила уряду,
Радикальна партія – вимагала. Лідерами
радикалів були: Т. Галіп та О. Попович.

В тому ж 1907 році було засновано

Соціал –Демократичну партію, що була в
опозиції до попередніх партій. Метою
партії була: пропаганда марксизму,
боротьба проти релігії та бажання
великих змін у суспільстві.
Що ж до «Національної ради русинів»,
то ця організація в 1910 році об’єдналася
з товариством С. Смаль – Стоцького –
«Руська рада», в нову партію під назвою
«Руська рада». З появою українських
політичних партій на Буковині, роль
«Руської ради», була не такою вагомою, і
в 1923 році її діяльність було заборонено
владою Румунії.
Перегляд презентації (слайд№7)
Що ж до москвофілів на Буковині , то
вони підтримувалися румунською
партією і на відміну від народовців, які в
своїх поглядах опиралися на
інтелігенцію, їх - підтримувало
православне духовенство. Ще в кінці
XIX ст. лідером буковинського
москвофільства був журналіст ,
етнограф Г.Купчанко, який почав
видавати газету москвофільського
спрямування – « Руська правда», де
акцентує увагу виключно на проблемах
Буковини.
На зламі століть москвофіли не змогли
надійно укріпитись серед своїх
прибічників, та втратили своїх союзників
– румунів, які не хотіли визнавати
національно – демократичних прав
українців. Як наслідок, на виборах до
сейму 1911 року, було обрано
представників від народовців, соціал –
демократів та радикалів. Москвофіли на
виборах зазнали поразки.
Перегляд презентації ( слайд№8)
Узагальнення

Метод «Незакінчені речення»

 «Вільнодумний союз» Буковини було
створено у … (1903 р.)
 Діяльність «Вільнодумного союзу»
призвела до … (появи перших Учні
політичних партій) продовжують
 Основними партіями Буковини були… почате
(НДП, РП, СДП, Руська рада) вчителем
речення.
2. Суспільно – політичне життя
Закарпаття
Розповідь учителя
З усіх регіонів України, Закарпаття
залишалось в найтяжчому становищі.
Один із наслідків такого життя, була
масова еміграція людей за кордон. Тому
на початку XX ст. єпископ Пряшівщини Учні
Юліан Фірца, започатковує занотовують
«Верховинську акцію» - систему заходів основні
для покращення соціально – економічних поняття та
умов життя закарпатців. Зокрема, дати.
активно проводилась господарська освіта
селян, стали засновувати кооперативи,
майстерні народних промислів.
Перегляд презентації (слайд №9)
«Верховинська акція» сприяла деякому
піднесенню економічного життя краю,
але вона не поліпшила становища
основної маси селян Закарпаття.
Початок XX ст. для регіону позначився
такими процесами: посилення соціально
– політичного гніту з боку влади
Угорщини, активною пропагандою
москвофільської діяльності, та
зародження народовської течії.
Негативним явищем для краю, стала
тотальна мадяризація, що нищила
українську культуру, соціально –
економічне життя, і призвела до
посилення ролі москвофілів.
Представники цієї течії руху знайшли
активну підтримку з боку Росії, адже
їхні погляди були схожі до
слов’янофільства, чиї погляди активно
пропагувались там у XX ст. Головним
лідером слов’янофілів був граф В.
Бобринський, який сприяв поширенню
москвофільства на Закарпатті. З часом,
рух москвофілів було придушено
угорською владою, а активних діячів
було засуджено у 1914 році
Марморським сиготом.
Народовці переконавшись у
безперспективній діяльності
москвофілів, почали звинувачувати їх у
занепаді національного життя
Закарпаття. Резонансним протестом
народовців, була відмова від
використання російської мови та
впровадження в освіту та видавничу
справу народної мови. Головним
аспектом діяльності в краї, став часопис
«Наука», що почав виходити ще у 1897
році. Редактором цього тижневика був
політичний та релігійний діяч Августин
Волошин, якого часто називали –
«Карпатським Прометеєм».
Перегляд презентації (слайд №10, 11,
12)
Отець, Августин Волошин намагався
відстоювати у друкованих виданнях
необхідність вживати назву «українець»
щодо всіх жителів Закарпаття. В своїх
творах ніколи не відривав історію та
культурне життя Закарпаття від усього
українського народу.
Рух народовців краю формувався під
впливом українського руху Галичини.
Чимало праць вчених Закарпаття
друкувались у виданнях Наукового
товариства імені Т.Г. Шевченка у Львові,
що призвело до того, що про становище
закарпатців стало відомо за межами
України.
Активним діячем народовського руху
був Василь Чопей, який упорядкував
багато підручників для шкіл краю,
зокрема українську читанку.
Прихильником народовської орієнтації
 Закарпаття був Гіядор Стрипський, який
довго працював з отцем Августином
Волошиним у тижневику «Наука»
Отже, діяльність народовців
обмежувалась питаннями культури ,
освіти та була фактично аполітичною.
Головне завдання вони вбачали в
покращенні національного та
культурного життя краю.
Узагальнення Учні
Метод «Незакінчені речення» продовжують
1.Системою заходів для покращення почате
соціально – економічного життя вчителем
Закарпаття стає …(«Верховинська речення та
акція») відповідають
2.«Карпатським Прометеєм» на питання.
називають… (Августина Волошина)
Чому?
3.Рух народовців Закарпаття формувався
під впливом…( Галичини) Доведіть

Закріплення Фронтальна Бесіда Учні

нових знань і 1. Якою була мета діяльності висловлюють
вмінь учнів. громадської організації Буковини свою думку,
«Вільнодумний союз»? підводять
2. Які партії народовської орієнтації загальний
діяли на Буковині? підсумок
3. Яке значення для розгортання
національно-визвольного руху краю мала
діяльність москвофілів?
4. Охарактеризуйте соціально –
економічне життя Закарпаття.
5. Назвіть друкований орган народовців
Закарпаття на початку XX ст.
6. Яка організація відіграла важливу роль
у виданні та поширенні праць видатних
діячів Закарпаття?

Підсумок уроку. Учитель Отже, початок XX ст.

позначився вагомими успіхами Учні
українського руху. Західні українці обговорюють
своєю широкою суспільно – політичною результати
діяльністю довели, що можуть бути сьогоднішньої
самосвідомою національною спільнотою. роботи

У вас є 1-2 хвилини для обговорення

 результатів сьогоднішньої роботи.

Учитель коментує оцінки учнів, дає

рекомендації по корекції знань і умінь
відповідно до отриманих на занятті
результатів.

Інструктаж 1. Опрацювати відповідний параграф Учні

домашнього підручника. записують
завдання. 2. Написати есе на тему « Розвиток домашнє
національного руху на Буковині та завдання до
Закарпатті», «Андрей Шептицький - щоденника
«Український Мойсей»»

ПОСИЛАННЯ НА ПРЕЗЕНТАЦІЮ:
https://docs.google.com/presentation/d/1-bDqmdqRU4FU2sy05eHWzPGm-
lRiV-gQ/edit?
usp=sharing&ouid=117799115263419425002&rtpof=true&sd=true