МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет управління персоналом, соціології і психології

Кафедра соціології

ЗАТВЕРДЖУЮ:
Проректор з науково-
педагогічної роботи ____________ А.М. Колот

«___» ______________ 2017 р.

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і

підсумкового контролю їх знань

з науки
«ІСТОРІЯ СОЦІОЛОГІЇ В УКРАЇНІ»

освітній ступінь бакалавр

Галузь знань: 05 «Соціальні та поведінкові науки»

Спеціальність: 054 «Соціологія»
Спеціалізація: «Соціологія економіки та підприємнцтва»

ПОГОДЖЕНО:

Завідувач кафедри ________________О.Б.Гаєвська

Начальник навчально-
методичного відділу ______________Т.В. Гуть

Київ 2017
 СТРУКТУРА

«Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи

студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань»

1. Вступ.

2. Тематичний план науки (дисципліни).

3. Зміст науки (дисципліни) за темами.

4. Плани семінарських занять:

5. Самостійна робота студентів.

6. Поточний і підсумковий контроль знань:

6.1. Очна форма навчання:

- Карта самостійної роботи студента.

- Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки

(дисципліни).

6.2. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен.

6.3. Зразок екзаменаційного білета.
7. Рекомендована література (основна і додаткова).
 1. ВСТУП
Метою вивчення соціології в Україні є формування системи знань про
основні віхи зародження, розвитку та становлення соціологічної дисципліни на
території України, відтворення основних контекстів розвитку української
соціології з моменту виникнення і до наших часів, розкриття закономірностей
соціологічного теоретизування та прикладних досліджень українськими
соціологами.
Завдання:
 дати цілісне уявлення про специфіку зародження соціологічного знання на
території України, протосоціологічні рефлексії у писемних творах та у
працях українських мислителів;
 сприяти засвоєнню студентами знань про передумови формування
української соціологічної думки;
 вивчення студентами історії виникнення й розвитку української академічної
соціології кінця ХІХ – початку ХХ ст.;
 формувати у слухачів знання складні процеси становлення української
соціології в першій половині ХХ ст.;
 засвоєння студентами основних етапів інституціоналізації радянської і
пострадянської соціології в України;
 формування у студентів уявлень про діяльність представників сучасної
української соціології.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
- основні етапи розвитку соціологічного знання в Україні;
- історію виникнення і розвитку соціологічної думки в Україні;
- особливості становлення сучасної української академічної соціології
вміти:
- працювати з підручниками і науковою соціологічною літературою,
працювати з бібліографією та першоджерелами, користуватися науковою
бібліотекою і ресурсами Інтернету;
- аналізувати, узагальнювати, робити порівняльну характеристику
персоналій, ідей та епох;
- орієнтуватися в основних концепціях сучасних українських соціологів;
- використовувати набуті знання з курсу «Соціологія в Україні» при вивченні
соціологічних та інших суспільних дисциплін.
Предметом навчальної дисципліни «Соціологія в України» як науки є
зародження і становлення соціологічних уявлень і знань на території України,
формування української академічної соціології та концептуалізація українськими
соціологами пострадянських соціальних змін.
 2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН.

(для денної форми навчання)

Підсумковий контроль
Всього годин

Семінари
Лекції
№

СРС
ІЗВ
Назва теми
п/п

Загальні особливості формування та передумови

1
розвитку соціологічної думки в Україні. 12 2 1 1 8

2 Українська протосоціологічна думка.

12 4 1 1 6
Осмислення соціокультурних процесів в Україні
3 ХVІІІ - початку ХІХ ст. та їх роль у розвитку
національної свідомості. 11 2 2 1 6
Період формування української академічної
4
соціології ХІХ-початку ХХ ст. 15 4 2 3 6
Соціологічні питання у творчості О.Потебні та
5
генетична соціологія М.Грушевського. 11 2 2 1 6
Соціологічна концепція Б.Кістяківського та
6
соціологія політики В.Липинського. 11 2 2 1 6
Дослідницька діяльність українців в еміграції.
7 Особливості соціологічного мислення
М.Шаповала. 13 2 2 1 8
Дослідницька діяльність українців в еміграції.
8 Особливості соціологічного мислення
М.Шаповала. 16 2 2 2 10
Соціологія в незалежній Україні. Сучасний стан,
9
проблеми та перспективи.. 15 2 2 1 10
Іспит 4
Аудиторних годин 120 22 16 12 4

Всього годин 120 22 16 12 66 4

 3. ЗМІСТ ЗА ТЕМАМИ

ТЕМА 1. Загальні особливості формування та передумови розвитку

соціологічної думки в Україні.
Історичні особливості формування соціології в Україні. Головні
методологічні проблеми історії соціологічної думки в Україні. Основна
проблематика та головні ідеї української соціальної думки. Загальні
закономірності та специфіка розвитку соціальної та соціологічної думки в
Україні, її відмінності від західної та російської. Корені соціальної україністики:
духовна культура Київської Русі, світоглядні уявлення давній слов’ян, ідеологія
раннього християнства, надбання духовної культури Візантії та Болгарії. Дискусії
навколо визначення етапів розвитку соціології в Україні. Історія соціології у
вузькому та широкому розумінні.
Проблема національно-культурної ідентифікації ряду діячів, які збагатили
своєю творчістю українську науку, культуру чи народились і виросли на
національному ґрунті, але генетично відокремлені від України в силу ряду
причин. Проблеми джерелознавства, відсутності документальних джерел,
монографічних та періодичних видань минулого. Вплив західних соціологічних
теорій на формування соціальної думки в Україні.

ТЕМА 2. Українська протосоціологічна думка.

Протосоціологічний етап розвитку: від перших примітивних і навіть
ненаукових уявлень про світ до моменту появи соціології як самостійної науки
(від стародавніх часів Київської Русі до середини ХІХ ст.). Якісні особливості
етапів розвитку протосоціологічного знання під впливом економічних,
соціальних, політичних, ідеологічних та парадигмальних чинників: 1)
протосоціологія епохи становлення, розвитку та розпаду Київської Русі
(праісторія, Київська держава, Княжа доба, Литовсько-польський період – У -
кінець ХІ ст.); 2) протосоціологічне знання козацької доби (від початку козацтва
до зруйнування Січі – кінець ХУ – третя чверть ХУІІІ ст.); 3) протосоціологія
доби відродження України (кінець ХУІІІ – середина ХІХ ст.).
Роль християнства у розвитку соціально-політичної думки в Київській Русі.
Тільки починаючи з кінця 16 – початку 17 ст. визначається розвиток
прогресивного руху, пов’язаного з соціально-економічним життям і визвольним
рухом українського народу. Значення Острожської та Київської школи в
поширенні філософських і соціально-політичних знань.

ТЕМА 3. Осмислення соціальних процесів в Україні ХVІІІ – початку

ХІХ ст. та їх роль у розвитку національної свідомості.
Нові тенденції в історико-культурному поступі України ХУІІ ст. Конституція
П.Орлика. Формування історіографії й її значення для національної свідомості.
Становлення української літературної мови та її соціально-культурне значення
для розвитку етносу. І.Котляревський. Ідеї „природного права” у творчості
І.Шада. Соціологічна проблематика у творчості Я.Козельського, В.Каразіна,
П.Лодія. Проблеми природного права, держави та свободи. Соціальна філософія
та соціальний ідеал Г.Сковороди. Теорія трьох світів (або „мірів”) та двох натур
(зовнішньої та внутрішньої).
Розвиток національно-визвольної ідеології. Значення наукової та
просвітницької діяльності „Руської трійки” - І.Вагилевича, М.Шашкевича та
Я.Головацького, як зачинателів національного відродження на Галичині. Значення
програмних документів Кирило-Мефодіївського братства, праць М.Костомарова,
творчості Т. Шевченка та П. Куліша для формування соціально-політичної та
соціологічної думки в Україні.

ТЕМА 4. Період формування української академічної соціології ХІХ -

початку ХХ ст.
Причини виникнення на Заході соціології як окремої науки й її вплив на
способи бачення й моделі пізнання соціальної реальності, нові підходи і способи
аналазу соціальних явищ і процесів українських мислітелів. Становлення
вітчизняної академічної соціології, її інституціоналізація. Соціально-економічні і
політичні умови для розвитку соціологічних ідей в Україні. Спцифіка формування
української соціології як самостійної науки. Дискусії навколо визначення часу
виникнення академічної соціології в Україні та національно-культурної
ідентифікації ряду її представників. Головні методологічні проблеми та основна
проблематика академічної соціології в Україні.
Вплив західноєвропейського марксизму та позитивізму, під впливом яких
українська соціологічна теорія натуралізується, набуваючи форм еволюціонізму,
органіцизму, соціал-дарвінізму тощо. Співпраця українських вчених з
європейськими, засвоєння й поширення соціологічних теорій останніх.
Перехрещування дослідницького поля соціології з суміжними
соціогуманітарними науками. Праці українських філософів, економістів,
істориків, етнографів, географів, юристів, статистиків, публіцистів з елементами
соціологічного аналізу та становлення в подальшому на їх основі окремих
соціологічних шкіл.
М.М.Ковалевський як фундатор вітчизняної соціології. Історико-
порівняльний метод.

ТЕМА 5. Соціологічні питання у творчості О.Потебні та генетична

соціологія М.Грушевського.
Соціологічні питання у творчості О.Потебні. Мова як головна ознака народу.
Мова як евристична діяльність. Потебня про міф як світосприймання та
пізнавальний загальнолюдський процес. Проблеми універсальної єдності
всесвітньої історії. Народна творчість як основа цивілізації. Критика Потебнею
політики денаціоналізації.
Генетична соціологія М.Грушевського. Формування історико-соціологічного
бачення. Історико-соціологічний метод М.Грушевського. Основа соціологічних
інтересів Грушевського – фактори соціальної еволюції, закони соціального
розвитку, сутність соціології тощо. Значення праці „Початки громадянства.
Генетична соціологія” й її основні ідеї. Критика західної соціологічної теорії
(О.Конта, Г.Спенсера, марксистського економічного детермінізму та суто
психологічних поглядів на природу соціального розвитку). Неможливість
моністичного розуміння історії. Основні закономірності соціальної революції.
Створення в еміграції „Українського соціологічного інституту” (Грушевський,
Шаповал, Липинський, Старосольський, Антонович, Дністрянський, Фещенко-
Чопівський та ін.) і його значення для розвитку української соціології. Плани
розвитку соціології та практична діяльність М.Грушевського в УРСР.

ТЕМА 6. Соціологічна концепція Б.Кістяківського та соціологія

політики В.Липинського.
Соціологічні аспекти праць українських правників. Право як суспільний
утвір.
Б.О.Кістяківський: особистість і світогляд. Індивід і суспільство у
Кістяківського. Критика „руської соціологічної школи”. Категорія „влади”.
Соціологічний закон розвідку підпільної революційної організації.
Б.Кістяківський і М.Вебер. Основна сфера соціологічних студій Б.О.Кістякіського
– логіка, методологія соціологічної науки, право як соціальне явище. Еволюція
соціальних поглядів (від марксизму до неокантіанству). Праці Кістяківського -
перший в українській соціології аналіз методологічних питань. Роботи
„Суспільство й особистість” (1899 р.), „Соціальні науки і право: нариси з
методології соціальної науки і загальної теорії права” (1916 р.), „Право и наука о
праве” (1918 р.). Причини кризових явищ у соціальних науках: залежність від
соціальної філософії, панування психологізму (В.Зомбарт, Л.Петражицький).
Соціологія державотворення та політична антропологія В.К.Липинського.
Основні поняття політичної соціології В.Липинського. Теоретична концепція
Липинського - соціолога – теорія організації національних еліт (національної
аристократії, провідної, правлячій верстви) та їх кругообігу. Методи організації
національної аристократії: класократія, охлократія, демократія. Класова структура
суспільства: промисловий, хліборобський, фінансовий і купецький класи та
інтелігенція. Стани організаторів - „пани” й організованих – „народ”. Липинський
про закономірності політичної еволюції. Соціологічний аналіз твору Липинського
„Листи до братів-хліборобів” (1926).

ТЕМА 7. Дослідницька діяльність українців в еміграції. Особливості

соціологічного мислення М.Шаповала.
Соціологічна робота в еміграції співробітників Українського соціологічного
інституту (Відень), Українського інституту громадознавства (Прага), вчених-
викладачів соціологічних кафедр Української господарської академії (Подєбради),
Вищого педагогічного інституту ім. М.Драгоманова (Прага), Українського
вільного університету (Прага) тощо. Соціологічні студії в еміграції після другої
світової війни та основні проблеми досліджень: процеси асиміляції, суспільної
мобільності та затримання етнічної (етичної та культурної) ідентичності серед
українських емігрантів,
М.Ю.Шаповал як фундатор української соціології, засновник Українського
інституту громадознавства (А.Блага, С.Чапін, Л.Візе, І.Штайнберг, Е.Ельвуд,
П.Сорокін, Р.Міхельс, С.Богартус, Е.Росс, Е.Халупний та ін.), автор першого
українського підручника з соціології. Спроби М.Шаповала інтегрувати здобутки
соціологічної науки, розкриття фундаментальних засад будови суспільства, його
структури, розгляд соціології як засобу пошуку „шляхів і способів визволення
українського народу”. Введення спеціалізованої наукової термінології в
українську соціологію („українське суспільство”, „взаємочинність”, „скупчення”,
„скупина”, „суспільні агрегати” та ін.). Роботи „Українська соціологія” (1927 р.),
„Соціологія українського відродження” (1927 р.), „Загальна соціологія” (1929 р.),
„Соціологія Україні” (1933 р.).

ТЕМА 8. Організація та проблематика розвитку радянської соціології в

Україні.
Інституціалізація соціології. Розвиток української соціології в межах
Всеукраїнської академії наук (Б.Кістяківський, М.Туган-Барановський,
С.Дністрянський, О.Гіляров, М.Грушевський та ін.). Плани М.Грушевського щодо
розвитку соціології в радянській Україні. Соціологічні дослідження в інституціях
ВУАН. Посилення ідеологічного тиску та гоніння соціологічної науки. Ліквідація
соціологічних студій напередодні та після ІІ світової війни. Безплідність
марксистської соціологічної науки в УРСР і її причини.
Період політичної відлиги та поступове відродження соціології у вигляді
конкретно-соціологічних досліджень. Діяльність університетських лабораторій
конкретних соціологічних досліджень (з 1960-х рр.). Розвиток соціологічних
досліджень у Київському університеті ім. Тараса Шевченка та Інституті філософії
АН України. Наукові публікації – монографії, статті з аналізом механізмів
внутрішньо колективних стосунків, сім’ї, формування особи, соціології праці,
освіти тощо. Відродження соціології як самостійної науки з другої половини
1980-х рр. і її популярність. Специфіка становища соціології в УРСР.

ТЕМА 9. Соціологія в незалежній Україні. Сучасний стан, проблеми та

перспективи.
Здобуття Україною незалежності та початок якісно нового етапу в поступі
соціології як науки. Усамостійнення соціології в повнлму обсязі. Здобуття статусу
академічної науки та базової навчальної дисципліни. Відкриття університетських
факультетів та відділень підготовки професійних соціологів, функціонування
аспірантури та докторантури зі спеціальності соціологія, утворюються
спеціалізовані ради із захисту дисертацій тощо, також Українська соціологічна
асоціація. Зростання кількості праць і наукових публікацій з соціології, вихід
часопису „Соціологія: теорія. методи, маркетинг” (колишня «Філософська і
соціологічна думка»). Розвиток соціології та потреба національного відродження
України. Соціологічний супровід процесу відродження і державотворення
України (особливо під час президентських і парламентських виборів, під час
соціальних, маркетингових досліджень). Створення у 1990 р. та діяльність
Інстиуту соціології в системі Національної Академії наук України.
Пошук власної автентичності української соціології, вироблення
методологічної бази, концептуальних схем та відповідний їм понятійно-
категоріальний апарат. Акценти на соціогуманітарні традиції української
культури. Соціологія та потреби суспільства. Співробітництво з західними
соціологічними установами. Аналіз сучасності у працях провідних українських
соціологів. Проблеми, завдання та перспективи розвитку соціології в Україні.
 4. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

1е семінарське заняття (семінар-колоквіум): Загальні особливості

формування та передумови розвитку соціологічної думки в Україні.
1. Специфіка формування та розвитку соціологічної думки в Україні.
2. Визначення меж предметно-тематичного простору, проблеми
періодизації.
3. Основні проблеми, напрямки інтелектуального розвитку соціології в
Україні.

Теми рефератів:
• Дискусії навколо визначення основних етапів української соціологічної
думки й їх особливості.
• Особливості формування та специфіка розвитку соціології в Україні.
• Проблема початку та самовизначення української соціології.
• Характеристика П.Сорокіним історії та головних напрямків розвитку
соціології.

Теми творчих робіт:

• Сучасна українська соціологічна думка.
• Перспективи розвитку української соціології.
• Внесок українських мислителів та громадських діячів у становлення
соціологічної думки.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване

семінарське завдання:
Ключові інструментальні компетентності: здатність до аналізу і синтезу;
базові загальні знання; усне і письмове спілкування державною мовою; знання
другої мови; навички управління інформацією; здатність до організації і
планування.
Ключові міжособистісні компетентності: здатність до критики та
самокритики; взаємодія (робота в команді); міжособистісні навички та вміння;
здатність працювати в міждисциплінарній команді; позитивне ставлення до
несхожості та інших культур; здатність спілкуватися з експертами з інших
галузей; етичні зобов’язання.
Ключові системні компетентності: здатність працювати самостійно;
здатність до навчання; дослідницькі навички і вміння; здатність породжувати нові
ідеї (креативність); бажання досягти успіху; турбота про якість; здатність
застосовувати знання на практиці.
 Глобальні компетентності: критично мислити й генерувати ідеї та
вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі; знання особливостей та
компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; бути обізнаним та ставитись з
повагою до культурного різноманіття народів.

Література:
1. Бурлачук В., Молчанов М., Степаненко В. Біля витоків соціальної думки
в Україні. – К., 1995.
2. Соціологія: Підручник / За ред. В.Г.Городяненка. – К., 1999, 2003.
3. Здравомыслов А.Г. Национальные социологические школы в
современном мире // Общественные науки и современность. – 2007. - № 5.
– С. 114-130.
4. История социологии и история социальной мысли: общее и особенное
(«круглый стол») // СОЦИС. – 1996. - № 10. – С. 77-88; Там само. - № 11. –
С. 59-66.
5. Кукушеина Е.И. Академическая традиция в истории социологии
России // СОЦИС. – 2000.- № 4.
6. Кукушеина Е.И. Русская социология и западная наука (Х1Х-начало ХХ
вв.) // СОЦИС. – 2006.-№3
7. Москвичева Л.Н. Этапы институциализации российской социологии //
СОЦИС. – 2006 - № 7.
8. Попова І.М. Соціологія: Пропедевтичний курс. - К.. 1996.
9. Піча В.М., Черниш Н.Й., Кондратик Л.Й. З історії української
соціологічної думки. – Львів, 1995
10. Соціологічна думка України: Навч. пос. / М.Захарченко, В.Бурлачук та
ін. – К., 1996. – С. 10-32.
11. Сорокин П. Структурная социология // Человек. Цивилизация.
Общество. - М. 1992.- С. 156-189.
12. Тарасенко В.И. Проблема начала и самообоснования социологии //
Социология: теория, методы, маркетинг. – 2005. - № 3. – С. 5-23.
13. Фирсов Б.М. История и социология: стены и мосты // Журнал
социологии и социальной антропологии. - 2003. - Т. 6. - № 3. - С. 55-68.
14. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. Конспект. Вип.2. С. 5 – 69. Львів.
1996.

2е семінарське заняття (дискусія з елементами аналізу): Українська

протосоціологічна думка.
1. Витоки соціально-політичних вчень в Україні.
2. Соціально-політична думка в Україні ХVІ-ХVІІ ст.
 3. Соціально-політичні концепції в Києво-Могилянської академії.
Теми рефератів:
• Розвиток соціальної думки в Київський Русі.
• Соцієтальна проблематика козацької доби.
• Братства як специфічний соціальний інститут.
• Проблеми соціального життя українського суспільства в полемічній
літературі наприкінці ХVІ - першій половині ХVІІ ст. (Філарет, Вішенський,
Тускановські, Копистенський, Смотрицькі).

Теми творчих робіт:

• Розвиток соціальної думки в період козацької доби.
• Проблеми соціального життя української суспільства в наш час.
• Братства, об’єднання, спілки як соціальні інститути.
• Проблеми соціального життя в період козацької доби.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване

семінарське завдання:
Ключові інструментальні компетентності: базові загальні знання;
здатність до аналізу і синтезу; здатність до організації і планування; усне і
письмове спілкування державною мовою; знання другої мови; навички
управління інформацією; прийняття рішень.

Ключові міжособистісні компетентності: міжособистісні навички та

вміння; взаємодія (робота в команді); здатність до критики та самокритики;
здатність працювати в міждисциплінарній команді; позитивне ставлення до
несхожості та інших культур; етичні зобов’язання.

Ключові системні компетентності: здатність працювати самостійно;

здатність до навчання; дослідницькі навички і вміння; здатність породжувати нові
ідеї (креативність); розуміння культури та звичаїв інших країн, турбота про
якість; бажання досягти успіху; здатність застосовувати знання на практиці.

Глобальні компетентності: вміння проводити дослідження міжнародного

характеру і масштабу; знання особливостей та компетенцій сучасного
цивілізаційного розвитку; вміння критично мислити й генерувати ідеї та
вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі; бути обізнаним та
ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.

Література:
 1.Бурлачук В., Молчанов М., Степаненко В. Біля витоків соціальної думки
в Україні. – К., 1995.
2.Піча В.М., Черниш Н.Й., Кондратик Л.Й. З історії української
соціологічної думки. – Львів, 1995
3.Соціологічна думка України / М.В.Захарченко, В.Ф.Бурлачук та ін. – К.,
1996. – С. 34-110.
4.Соціологія. Наука об обществе / В.П.Андрущенко, Н.И.Горлача. – Х.,
1996. – С. 149-154.
5.Соціологія: короткий енциклопедичний словник / За заг. ред.
В.І.Воловича. – К., 1998.
6.Соціологія: терміни, поняття, персоналії. Навч. словник / Укл. В.М.Піча,
та ін. – Л., 2004.
7.Хто є хто в західній і вітчизняній соціології. Навч. соціол. довідник / Піча
В.М. – Л., 1999.
8.Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. Конспект. - Вип.2. - С. 5 – 69. -
Львів. 1996
9.Черниш Н. З історії розвитку української соціології в Україні
//Современное пособие. – 1993.-№1

3е семінарське заняття (семінар-вирішення ситуаційних вправ): Осмислення

соціокультурних процесів в Україні ХVІІІ - початку ХІХ ст. та їх роль у
розвитку національної свідомості.

1. Вчення українських просвітників про суспільство та державу.

2. Соціологічні ідеї у творчості Г.Сковороди.
3. Соціологічна проблематика в діяльності Кирило-Мефодіївського
товариства.

Теми рефератів:
• Соціологічна проблематика у творчості Я.Козельського, В.Каразіна,
П.Лодія.
• Ідеї „природного права” у творчості І.Шада.
• Формування історіографії та її значення для розвитку національної
свідомості.

Теми творчих робіт:

• Соціологічна проблематика у вченні українських просвітників.
• Соціальні погляди Г.Сковороди.
 • Значення діяльності українських просвітників для розвитку національної
свідомості.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване

семінарське завдання:
Ключові інструментальні компетентності: навички управління
інформацією; базові загальні знання; здатність до аналізу і синтезу; усне і
письмове спілкування державною мовою; знання другої мови; здатність до
організації і планування.
Ключові міжособистісні компетентності: здатність до критики та
самокритики; взаємодія (робота в команді); міжособистісні навички та вміння;
здатність працювати в міждисциплінарній команді; позитивне ставлення до
несхожості та інших культур; етичні зобов’язання.
Ключові системні компетентності: здатність до навчання; дослідницькі
навички і вміння; здатність породжувати нові ідеї (креативність); здатність
працювати самостійно; здатність пристосовуватися до нових ситуацій;
планування і управління проектами; турбота про якість; бажання досягти успіху;
здатність застосовувати знання на практиці.
Глобальні компетентності: вміння критично мислити й генерувати ідеї та
вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі; знання особливостей та
компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; вміння проводити дослідження
міжнародного характеру і масштабу; бути обізнаним та ставитись з повагою до
культурного різноманіття народів.
Література:
1. Бурлачук В., Молчанов М., Степаненко В. Біля витоків соціальної думки
в Україні. – К., 1995.
2. Кондратик Л.Й. Історія соціології України в іменах. – Луцьк, 1996.
3. Піча В.М., Черниш Н.Й., Кондратик Л.Й. З історії української
соціологічної думки.– Львів, 1995
4. Соціологічна думка України. / М.В.Захарченко, В.Ф.Бурлачук та ін. – К.,
1996. – С. 133-147.
5. Соціологія. Наука об обществе / В.П.Андрущенко, Н.И.Горлача. – Х.,
1996. – С. 157-172.
6. Соціологія: короткий енциклопедичний словник / За заг. ред.
В.І.Воловича. – К., 1998.
7. Соціологія: терміни, поняття, персоналії. Навч. словник / Укл. В.М.Піча,
та ін. – Л., 2004.
 8. Соціологія: Підручник / За ред. В.Г.Городяненка. – К., 1999, 2003.
9. Хто є хто в західній і вітчизняній соціології. Навч. соціол. довідник /
Піча В.М. – Л., 1999.
10. Черниш Н. З історії розвитку української соціології в Україні
//Современное пособие.–1993.-№1

4е семінарське заняття (семінар-дискусія): Формування вітчизняної

етносоціології та соціології літератури. Дослідження народної творчості в
ХІХ ст.

1. Український фольклор як джерело соціології.

2. Загальні засади літератури як спосіб соціологічного мислення.
3. Українська публіцистика на зламі ХІХ-ХХ ст. як джерело соціологічного
осмислення.

Теми рефератів:
• Проблеми культурного розвитку в громадській думці України.
• Українська літературна мови та її значення для соціального розвитку
етносу.
• Емпіричні обслідування народної творчості в Україні.

Теми творчих робіт:

• Становлення української літературної мови та її значення для розвитку
національної свідомості.
• Народна творчість як джерело соціологічного осмислення.
• Особливості української літератури та фольклору на зламі ХІХ-ХХ ст. в
контексті соціологічного осмислення.
Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване
семінарське завдання:
Ключові інструментальні компетентності: здатність до аналізу і синтезу;
базові загальні знання; усне і письмове спілкування державною мовою; знання
другої мови; розв’язання проблем; навички управління інформацією; здатність до
організації і планування.
Ключові міжособистісні компетентності: міжособистісні навички та
вміння; взаємодія (робота в команді); здатність до критики та самокритики;
здатність працювати в міждисциплінарній команді; здатність спілкуватися з
експертами з інших галузей; позитивне ставлення до несхожості та інших
культур; етичні зобов’язання.
 Ключові системні компетентності: здатність до навчання; дослідницькі
навички і вміння; здатність породжувати нові ідеї (креативність); здатність
працювати самостійно; бажання досягти успіху; турбота про якість; здатність
застосовувати знання на практиці.
Глобальні компетентності: вміння проводити дослідження міжнародного
характеру і масштабу; знання особливостей та компетенцій сучасного
цивілізаційного розвитку; вміння критично мислити й генерувати ідеї та
вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі; бути обізнаним та
ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.
Література:
1. Бурлачук В., Молчанов М., Степаненко В. Біля витоків соціальної думки
в Україні. – К., 1995.
2. Кареев Н.И. Основы русской социологии // СОЦИС. – 1995. - № 8. – С.
122-129.
3. Кондратик Л.Й. Історія соціології України в іменах. – Луцьк, 1996.
4. Москвичев Л.Н. Этапы институциализации российской социологии //
СОЦИС. – 2006. - № 7.
5. Піча В.М., Черниш Н.Й., Кондратик Л.Й. З історії української
соціологічної думки.– Львів, 1995
6. Соціологічна думка України. / М.В.Захарченко, В.Ф.Бурлачук та ін. – К.,
1996. – С. 133-197.
7. Соціологія. Наука об обществе / В.П.Андрущенко, Н.И.Горлача. – Х.,
1996. – С. 157-172.
8. Соціологія: короткий енциклопедичний словник / За заг. ред.
В.І.Воловича. – К., 1998.
9. Соціологія: терміни, поняття, персоналії. Навч. словник / Укл. В.М.Піча,
та ін. – Л., 2004.
10. Черниш Н. З історії розвитку української соціології в Україні
//Современное пособие.–1993.-№1
11. Хто є хто в західній і вітчизняній соціології. Навч. соціол. довідник /
Піча В.М. – Л., 1999.

5е семінарське заняття (семінар-мозковий штурм): Соціологічна

проблематика у творчості М.Драгоманова й І.Франка.

1. Соціально-політичні погляди М.Драгоманова.

2. Думки І.Франка про соціальну еволюцію, предмет соціології та
соціальну структуру.
 3. Соціологічні погляди М.Драгоманова й І.Франка та сучасність.

Теми рефератів:
• Проблеми демократії, держави та політичних відношень у громадській
думці України ХІХ ст.
• Конституціоналізм і федералізм М.Драгоманова.
• Специфіка інституціалізації української та російської соціології.

Теми творчих робіт:

• Соціально-історичні погляди М.Костомарова.
• Костомаров про особливості розвитку культурно-історичного процесу в
Південній Росії.
• Емпіричні обслідування народної творчості в Україні ХІХ - поч. ХХ ст.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване

семінарське завдання:
Ключові інструментальні компетентності: навички управління
інформацією; здатність до аналізу і синтезу, базові загальні знання; усне і
письмове спілкування державною мовою; знання другої мови; здатність до
організації і планування; прийняття рішень.
Ключові міжособистісні компетентності: здатність до критики та
самокритики; взаємодія (робота в команді); міжособистісні навички та вміння;
здатність працювати в міждисциплінарній команді; позитивне ставлення до
несхожості та інших культур; етичні зобов’язання.
Ключові системні компетентності: дослідницькі навички і вміння;
здатність до навчання; здатність пристосовуватись до нових ситуацій, здатність
породжувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; турбота
про якість; бажання досягти успіху; здатність застосовувати знання на практиці.
Глобальні компетентності: вміння критично мислити й генерувати ідеї та
вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі; знання особливостей та
компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; бути обізнаним та ставитись з
повагою до культурного різноманіття народів.
Література:
1. Власик В.В. Соціологічні погляди І.Франка і сучасність (До проблеми
об’єктивного вивчення) // Проблеми розвитку соціології на сучасному
етапі. Матер. міжнар. конф. – К., 1994. –С. 162-164.
 2. Драгоманов М. Чудацькі думки про українську національну справу //
Вибране. – К., 1991.
3. Драгоманов, Шевченко, українофіли та соціалізм // Там само.
4. Франко І. Думки про еволюцію в історії людськості. Найновіші
напрямки в народознавстві. Наука й її становище щодо працюючих класів.
Потреби аграрної статистики. Про соціалізм // Твори: У 20 т. – Т. 19. – К.,
1956.
5. Іван Франко і світова культура: Матер. міжнар. симпоз. ЮНЕСКО. В 3
кн. – Львів, 1986.
6. Бурлачук В., Молчанов М., Степаненко В. Біля витоків соціальної думки
в Україні. – К., 1995.
7. Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст:
франківський період.–К., 1993
8. Кондратик Л.Й. Історія соціології України в іменах. – Луцьк, 1996.
9. Піча В.М., Черниш Н.Й., Кодратик Л.Й. З історії української
соціологічної думки. – Львів, 1995.
10. Скакун О.Ф. М.П. Драгоманов как политический мислитель. – Х., 1993.
11. Соціологічна думка України: Навч. посібник / М.В.Захарченко,
В.Ф.Бурлачук та ін. – К., 1996.

6е семінарське заняття (семінар-дискусія): Соціологічні питання у творчості

О.Потебні та генетична соціологія М.Грушевського.

1. Соціологічні проблеми в працях О.Потебні.

2. Генетична соціологія та теорія суспільності М.Грушевського.
3. Соціологічна концепція Б.Кістяківського. Проект становлення наукової
соціології.
4. Соціологія державотворення та політична антропологія В.Липинського.

Теми рефератів:
• Б. Кістяківський і його проект створення наукової соціології.
• Б. Кістяківський і М. Вебер.
• М.М.Ковалевський і інституціалізація вітчизняної соціології.
• М. Ковалевський і П.Сорокін.
• Хорівняльна характеристика соціологічних ідей Потебні та
Грушевського.

Теми творчих робіт:

• Соціологічні аспекти праць М.Зібера.
 • Проблеми демократії, держави і політичних відношень у громадській
думці України ХІХ ст.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване

семінарське завдання:
Ключові інструментальні компетентності: здатність до аналізу і синтезу;
базові загальні знання; усне і письмове спілкування державною мовою; знання
другої мови; навички управління інформацією; здатність до організації і
планування; прийняття рішень.
Ключові міжособистісні компетентності: міжособистісні навички та
вміння; здатність працювати в міждисциплінарній команді; взаємодія (робота в
команді); здатність до критики та самокритики; здатність спілкуватися з
експертами з інших галузей; етичні зобов’язання позитивне ставлення до
несхожості та інших культур.
Ключові системні компетентності: здатність до навчання; дослідницькі
навички і вміння; здатність породжувати нові ідеї (креативність); здатність
працювати самостійно; здатність пристосовуватися до нових ситуацій; турбота
про якість; бажання досягти успіху; здатність застосовувати знання на практиці.
Глобальні компетентності: вміння проводити дослідження міжнародного
характеру і масштабу; знання особливостей та компетенцій сучасного
цивілізаційного розвитку; вміння критично мислити й генерувати ідеї та
вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі; бути обізнаним та
ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.
Література:
1. Бороноев А.О., Ермакович Ю.М. М.М.Ковалевский и
институционализация социологии в России // СОЦИС. – 1996. - № 8. – С.
120-128.
2. Василенко Н.П. Академик Богдан Александрович
Кистяковский//СОЦИС.– 1994.- № 2, № 4, №5
3. Геккер Дж. Историко-генетическая социология М.Ковалевского //
Рубеж. – 1995. - № 6-7.
4. Грушевський М.С. На порозі нової України. – К., 1991.
5. Грушевський М.С. Очерки истории украинского народа. – К,, 1990.
6. Грушевський М.С. Хто такі українці і чого вони хочуть. – К., 1991.
7. Давыдов Ю.Н. Макс Вебер и Россия // СОЦИС. – 1992. - № 3. – С. 115-
129.
8. Депенчук Л.П. Б.О.Кістяківський. – К., 1995.
 9. Кістяківський Б.О. Проблема і завдання соціально-наукового пізнання //
Філософська і соціологічна думка. – 1992. - № 1-2.
10. Кистяковский Б.А. В защиту права / Вехи. Из глубины.– М., 1991.
11. Кистяковский Б.А. Философия и социология права. – СПб., 1998.
12. Кистяковский Б.А. Общество и индивид // СОЦИС. – 1996. - № 2. – С.
103-115.
13. Липинський В. Україна на переломі. – К, 2000.
14. Липинський В. Листи до братів-хліборобів // Історія філософії України.
Хрестоматія. – К., 1993.
15. Потебня А.А. Мысль и язык: из записок по теории словесности. Слово
и миф. – М., 1999.
16. Письма Б.А.Кистяковского к М.О.Гершензону // Социологический
журнал. – 1994. - № 3.
Соціологічна думка України / М.В.Захарченко, В.Ф.Бурлачук,
М.О.Молчанов та ін. – К., 1996.

7е семінарське заняття (робота в малих творчих групах): Дослідницька

діяльність українців в еміграції. Особливості соціологічного мислення
М.Шаповала.

1. Соціологічні дослідження українських вчених в еміграції.

2. „Празький період” української соціології.
3. Соціологія М.Ю.Шаповала.

Теми рефератів:
• Роль М.Ю.Шаповала у становленні соціології як науки в Україні.
• Перший український підручник.
• М.Шаповал і П.Сорокін.

Теми творчих робіт:

• Історичне значення вчення М.Ю.Шаповала для розвитку соціології в
Україні.
• Соціально-філософські погляди М.Шаповала і П.Сорокіна.
Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване
семінарське завдання:
Ключові інструментальні компетентності: базові загальні знання;
здатність до аналізу і синтезу; усне і письмове спілкування державною мовою;
знання другої мови; навички управління інформацією; здатність до організації і
планування; розв’язання проблем; прийняття рішень.
Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді);
здатність до критики та самокритики; міжособистісні навички та вміння; здатність
працювати в міждисциплінарній команді; здатність спілкуватися з експертами з
інших галузей; здатність працювати в міжнародному середовищі; позитивне
ставлення до несхожості та інших культур; етичні зобов’язання.
Ключові системні компетентності: здатність до навчання; дослідницькі
навички і вміння; здатність породжувати нові ідеї (креативність); здатність
працювати самостійно; здатність пристосовуватися до нових ситуацій; турбота
про якість; бажання досягти успіху; здатність застосовувати знання на практиці.
Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій
сучасного цивілізаційного розвитку; вміння проводити дослідження
міжнародного характеру і масштабу; вміння критично мислити й генерувати ідеї
та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі; бути обізнаним та
ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.

Література:
1. Соціологічна думка України / М.В.Захарченко, В.Ф.Бурлачук та ін. – К.,
1996. – С. 34-110.
2. Кондратик Л.Й. Історія соціології України в іменах. – Луцьк, 1996.
3. Піча В.М., Черниш Н.Й., Кондратик Л.Й. З історії української
соціологічної думки.– Львів, 1995
4. Соціологія: терміни, поняття, персоналії. Навч. словник / Укл. В.М.Піча,
та ін. – Л., 2004.
5. Хто є хто в західній і вітчизняній соціології. Навч. соціол. довідник /
Піча В.М. – Л., 1999.
6. Черниш Н. З історії розвитку української соціології та еміграції //
Современное общество. – 1994. - № 1.
7. Шаповал М. Загальна соціологія. - 3-е вид. – К., 1996.
8. Шаповал М. Соціологія українського відродження. – К.. 1994.
9. Шаповал М.Ю. Загальна соціологія // Соціологія. Хрестоматія / Укл.
Січкаренко Г.Г. – К., 2005.

8е семінарське заняття (дискусія з елементами аналізу): Організація та

проблематика розвитку радянської соціології в Україні.

1. Дослідження та дискусії марксистської соціології 1920-30-х рр.

 2. Розвиток соціологічних досліджень 1960-80-х рр. в УРСР.
3. Соціологічних досліджень у КДУ ім. Т.Шевченка й Інституті філософії
АН України.

Теми рефератів:
• Радянська соціологія та західна наука.
• Досягнення та втрати радянської соціологічної науки.

Теми творчих робіт:

• Сучасна соціологічна думка в Україні.
• Соціологія та демократія, соціологія та тоталітаризм: власний погляд на
проблему.
Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване
семінарське завдання:
Ключові інструментальні компетентності: здатність до аналізу і синтезу;
базові загальні знання; усне і письмове спілкування державною мовою; знання
другої мови; навички управління інформацією; здатність до організації і
планування.
Ключові міжособистісні компетентності: міжособистісні навички та
вміння; взаємодія (робота в команді); здатність до критики та самокритики;
здатність працювати в міждисциплінарній команді; позитивне ставлення до
несхожості та інших культур; етичні зобов’язання.
Ключові системні компетентності: здатність застосовувати знання на
практиці; здатність до навчання; дослідницькі навички і вміння; здатність
породжувати нові ідеї (креативність); розуміння культури та звичаїв інших країн;
здатність працювати самостійно; турбота про якість; бажання досягти успіху.
Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного
цивілізаційного розвитку; вміння критично мислити й генерувати ідеї та
вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі; вміння проводити
дослідження міжнародного характеру і масштабу; бути обізнаним та ставитись з
повагою до культурного різноманіття народів.

Література:
1. Соціологія: Підручник / За ред. В.Г.Городяненка. – К., 1999, 2003.
2. Кондратик Л.Й. Історія соціології України в іменах. – Луцьк, 1996.
3. Осипов Г.В. Возрождение российской социологии (60-90-е годы ХХ
века): страницы истории // СОЦИС. – 2004. - № 1. – С. 24-30.
 4. Піча В.М., Черниш Н.Й., Кондратик Л.Й. З історії української
соціологічної думки.– Львів, 1995
5. Піча В.М. Соціологія: Загальний курс. – К., 2000.
6. Соціологічна думка України: Навч. пос. / М.Захарченко, В.Бурлачук та
ін. – К., 1996. – С. 10-32.
7. Соціологія: терміни, поняття, персоналії. Навч. словник / Укл. В.М.Піча,
та ін. – Л., 2004.
8. Степаненко В. українська соціологія в пошуках себе // Філософська і
соціологічна думка. – 1993. - № 11-12.
9. Танчер В. Українська соціологія сьогодні – нелегкий шлях до теорії //
Там само.
10. Хто є хто в західній і вітчизняній соціології. Навч. соціол. довідник /
Піча В.М. – Л., 1999.

9е семінарське заняття (семінар-колоквіум): Соціологія в незалежній

Україні.  Сучасний стан, проблеми та перспективи.

1. Організація та проблематика розвитку соціології в незалежній Україні.

2. Творчість провідних соціологів України.
3. Проблеми розвитку соціології на сучасному етапі.

Теми рефератів:
• Соціологічна думка України на тлі світової соціології: проблеми та
перспективи.
• Розвиток української соціології: теоретичні та методологічні питання (по
матеріалах соціологічних публікацій).
• Українське суспільство на початку ХХІ ст. очима соціологів.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване

семінарське завдання:
Ключові інструментальні компетентності: навички управління
інформацією; базові загальні знання; здатність до аналізу і синтезу; усне і
письмове спілкування державною мовою; знання другої мови; здатність до
організації і планування.
Ключові міжособистісні компетентності: здатність до критики та
самокритики; взаємодія (робота в команді); міжособистісні навички та вміння;
здатність працювати в міждисциплінарній команді; позитивне ставлення до
несхожості та інших культур; етичні зобов’язання.
 Ключові системні компетентності: здатність до навчання; дослідницькі
навички і вміння; здатність породжувати нові ідеї (креативність); здатність
працювати самостійно; здатність пристосовуватися до нових ситуацій;
планування і управління проектами; турбота про якість; бажання досягти успіху;
здатність застосовувати знання на практиці.
Глобальні компетентності: вміння критично мислити й генерувати ідеї та
вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі; знання особливостей та
компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; вміння проводити дослідження
міжнародного характеру і масштабу; бути обізнаним та ставитись з повагою до
культурного різноманіття народів.
Література:
1. Головаха Е.І. Соціологічне знання: специфіка, критерії науковості та
перспективи розвитку // 2. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2004. -
№ 1. – С. 5-14.
3. Головаха Е.І. Співробітництво соціологів України та Польщі: сучасний
стан та перспективи // 4. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2005. - №
1. – С. 3-7.
5. Проблеми розвитку соціологічної теорії. Наукові доповнення і
повідомлення ІІ
6. Всеукраїнської соціологічної конференції 19 квітня 2002 р., м. Київ. – К.,
2002.
7. Проблемы развития социологической теории. Трансформация
социальных институтов и институциональной структуры общества / Под
ред. Н.А. Шульги, В.М. Вороны. К., 2003.
8. Резник В., Резник А. Українська соціологія після 1991 р. // Соціологія:
теорія, методи, маркетинг. – 2004. - № 3. – С. 22-46.
9. Степаненко В. українська соціологія в пошуках себе // Філософська і
соціологічна думка. – 1993. - № 11-12.
10. Танчер В. Українська соціологія сьогодні – нелегкий шлях до теорії //
Там само.
11. Танчер В. Соціологічна думка України на тлі світової соціології // Там
само. – 1998. - № 1-2.
12. Тарасенко В. Дивна „ненаука” соціологія //Соціологія: теорія, методи,
маркетинг. - 2004. - № 2
13. Історія соціології в мережі Інтернет:
http://www.machaon.ru/links/socio.html
 5.САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ.

Самостійна робота студентів (СРС) – це форма організації навчального

процесу, за якої заплановані завдання виконуються під методичним керівництвом
викладача, але без його безпосередньої участі.
Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчального матеріалу,
передбаченого програмою, та послідовне формування у студентів самостійності
як риси характеру, що відіграє важливу роль у формуванні сучасного фахівця
вищої кваліфікації. СРС є однією з форм організації і здійснення навчання,
основною формою оволодіння навчальним матеріалом і надбання навичок
використання теорії і методології в практичній діяльності у вільний від
обов’язкових навчальних занять час за розкладом.
Під час самостійної роботи студент має бути активним учасником
навчального процесу, свідомо ставитись до оволодіння теоретичними і
практичними знаннями , вільно орієнтуватись в інформаційному просторі.
Поточне оцінювання результатів самостійної роботи студентів здійснюється
відповідно до чинного Порядку оцінювання знань студентів, за такими об’єктами
контролю:

а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних,

лабораторних) заняттях;

б) виконання завдань для самостійної (пошуково-аналітичної) роботи;

в) виконання контрольних модульних робіт.

Види самостійної роботи студентів

З урахуванням змісту, цілей та завдань, що вирішуються в процесі

виконання різних форм СРС, можна виділити чотири основні види самостійної
роботи:

І – підготовка до поточних аудиторних занять;

ІІ – пошуково-аналітична робота;

ІІІ – наукова-дослідна робота;

IV – практичні тренінги, педагогічна практика, навчальна практика, виробнича

практика, переддипломна практика (магістратура).

Форми самостійної роботи студентів

Самостійна робота студентів може включати різні форми, які
визначаються робочою навчальною програмою залежно від мети, завдань та
змісту науки (дисципліни), зокрема:
 - опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу;
- вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного
опрацювання;
- переклад іноземних текстів;
- виконання домашніх завдань;
- підготовка до семінарських (практичних, лабораторних) занять;
- підготовка до контрольних робіт та інших форм поточного контролю;
- вирішення і письмове оформлення задач, схем, діаграм, інших робіт
графічного характеру;
- систематика вивченого матеріалу науки (дисципліни) перед написанням
модулів та екзаменом;
- відпрацювання завдань тренінгів з наук (дисциплін);
- аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної
записки (Case study);
- підготовка практикуму з науки (дисципліни) з використанням
програмного забезпечення;
- виконання індивідуальних завдань тощо.
Індивідуальні завдання є однією з форм самостійної роботи студентів,
яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих
можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення
знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих
знань на практиці.

До індивідуальних завдань належать: підготовка рефератів, есе, виконання

розрахункових, графічних робіт, оформлення звітів, аналіз практичних ситуацій,
підготовка реферативних матеріалів з фахових публікацій, власні дослідження до
конференцій, участь в олімпіадах тощо.
Складовою індивідуальних завдань є підготовка курсових і дипломних робіт,
яка здійснюється відповідно до робочого навчального плану та вимог щодо їх
змісту.

Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно під

керівництвом викладача. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо
кожним студентом. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер,
до їх виконання можуть залучатися кілька студентів.

Можливі форми практичної реалізації СРС, а також форми контролю

представлені в таблиці.

Можливі види самостійної роботи студентів та форми контролю

Види та форми самостійної роботи студентів Форми контролю

І. Підготовка до аудиторних занять

1.1. Вивчення обов’язкової та додаткової
літератури, текстів лекцій тощо
1.2. Виконання домашніх завдань
1.3. Підготовка до семінарських (практичних,
лабораторних) занять
1.4. Підготовка до контрольних робіт та інших
форм поточного контролю
ІІ. Пошуково-аналітична робота
2.1. Пошук (підбір) та огляд літературних
джерел за заданою проблематикою
2.2. Написання реферату (есе) на задану тему
2.3. Аналітичний розгляд наукової публікації
2.4. Аналіз конкретної виробничої ситуації та
підготовка аналітичної записка (Case study)
2.5. Підготовка курсової роботи
2.6. Підготовка дипломної роботи
ІІІ. Наукова-дослідна робота
3.1. Участь у наукових студентських
конференціях і семінарах
3.2. Підготовка наукових публікацій
3.3. Виконання завдань у рамках
дослідницьких проектів кафедри (факультету)
IV. Стажування, педагогічна практика або практичний тренінг
4.1. Проходження стажування або виробничої
практики на підприємстві, педагогічної
практики
4.2. Участь у тренінгу
1.1. Усне опитування
1.2. Перевірка правильності виконання
завдань
1.3. Тестування
1.4. Написання контрольної роботи
тощо
2.1. Розгляд підготовлених матеріалів
під час аудиторних занять або
індивідуальних контрольних робіт
2.2. Обговорення (захист) реферату
(есе) під час аудиторних занять або ІКР
2.3. Обговорення результатів
проведеної роботи під час аудиторних
занять або ІКР
2.4. Розгляд підготовлених матеріалів,
участь у діловій грі
2.5. Перевірка правильності виконання
завдань
2.6. Захист курсової роботи
2.7. Захист дипломної роботи
3.1. Доповіді на наукових студентських
конференціях і семінарах
3.2. Обговорення з викладачем
підготовлених матеріалів до публікації
3.3. Використання матеріалів у звіті з
НДР
4.1. Звітування за результатами
стажування, виробничої практики,
педагогічної практики
4.2. Оцінювання участі в тренінгу

6.ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ:

 6.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з дисципліни «Історія соціології в Україні»

Спеціальність: 054«Соціологія»
Спеціалізація: «Соціологія економіки та підприємництва»

Денна форма навчання

№ семінарського заняття Форма самостійної роботи Види семінарських Максимальна
студента занять кількість
балів
За відповіді (виступи) на аудиторних заняттях
ІV семестр
1. Загальні особливості Попередня підготовка з Семінар- 4
формування та визначених питань розгорнута бесіда
передумови розвитку
соціологічної думки в
Україні.
2. Українська Завчасна підготовка за Семінар-колоквіум 3
протосоціологічна думка. визначеними питаннями

3. Осмислення Підготовка доповідей Дискусія з 3

соціокультурних процесів елементами
в Україні ХУІІІ - початку аналізу.
ХІХ ст. та їх роль у
розвитку національної
свідомості.
4. Формування Попередня підготовка з Семінар-колоквіум 3
вітчизняної етносоціології визначених питань
та соціології літератури.
Дослідження народної
творчості в ХІХ ст.
5. Соціологічна Підготовка доповідей Семінар-вирішення 3
проблематика у творчості ситуаційних вправ
М.Драгоманова й
І.Франка.
6. Соціологічні питання у Попередня підготовка з Семінар- 3
творчості О.Потебні та визначених питань розгорнута бесіда
генетична соціологія
М.Грушевського.
7. Дослідницька Завчасна підготовка за Робота в малих 3
діяльність українців в визначеними питаннями творчих групах
еміграції. Особливості
соціологічного мислення
М.Шаповала.
8. Організація та Попередня підготовка з Дискусія з 4
проблематика розвитку визначених питань елементами аналізу
радянської соціології в
Україні.
9. Соціологія в Підготовка доповідей Дискусія з 4
незалежній Україні.  елементами аналізу
Сучасний стан, проблеми
та перспективи.
Усього балів за відповіді (виступи) на аудиторних
30
заняттях
За виконання контрольних модульних завдань
Модуль № 1 Написання контрольної модульної роботи 5
Модуль № 2 Написання контрольної модульної роботи 5
Усього балів за виконання контрольних модульних завдань 10

За результати виконання і захисту завдань самостійної роботи студента

Види індивідуальних завдань
1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою 5
тематикою
2. Написання реферату (есе) 5
3. Аналітичний звіт власних наукових досліджень за відповідною тематикою 5
4. Пошук, підбір та огляд джерел за заданою тематикою 5
5. Підготовка презентації за заданою темою 5
6. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету) 5
7. Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою 5
проблематикою
Усього балів за результати виконання і захисту завдань самостійної 10
роботи студента

Разом балів за СРС 50

 ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО
ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З НАУКИ

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з

наступним переведенням у традиційну 4-бальну систему. При цьому максимальна
кількість балів, яку студент може набрати за результатами поточної успішності та
підсумкового контролю, складає відповідно 50 і 50 балів. Результат поточної
успішності зараховується при загальному (підсумковому) оцінюванні знань
студентів.
Порядок проведення семінарських занять для студентів денної форми
навчання.
Системність та активність роботи студента протягом семестру оцінюється
за максимальною оцінкою 30 балів із 50, якими оцінюється вся робота, винесена
на поточний контроль, або 100 із 100, і в кінці семестру по цим балам
виставляється підсумковий контроль.
Шкала оцінювання відповідей на семінарських заняттях становить 0-7 балів
(у випадку заліку) за кожне семінарське заняття (0 балів – повторне вивчення
теми, 1-2 бали – оцінка «задовільно», 3-5 балів – оцінка «добре», 6-7 балів –
оцінка «відмінно»).
Максимальна кількість балів, яку може набрати студент протягом семестру
на семінарах (30 балів), розраховується на підставі реальної кількості занять,
відведених згідно з навчальним планом на даний вид роботи.
Порядок проведення модульних завдань для студентів денної форми
навчання.
Передбачається виконання 2 контрольних (модульних) робіт. Оцінка
контрольних (модульних) робіт визначається на основі розроблених кафедрою
критеріїв і становить 0-10 балів із 50, якими оцінюється вся робота студентів,
винесена на поточний контроль (0-5 балів за кожний модуль).
Порядок і час складання контрольних (модульних) робіт визначаються
кафедрою, включаються до робочої програми і доводяться до студентів на
початок семестру.
Результати виконання і захисту завдань самостійної роботи студента.
 Написання реферату (есе) за заданою тематикою передбачає висвітлення
актуальної соціальної проблеми, пояснення причин її виникнення, визначення
тенденцій розвитку, а також формулювання відповідних практичних висновків.
Пошук, підбір та огляд науково-літературних джерел з соціології за
заданою тематикою передбачає формування вмінь та навичок адекватного
орієнтування в інформаційному просторі, селекції необхідної інформації та
вміння її застосовувати в реальному житті.
Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій має на меті
формування в структурі пізнавальної діяльності студента навичок щодо
критичного осмислення інформації, її оцінювання відповідно до певних
аксіологічних систем та подальшого використання в навчальному процесі.
Участь у наукових конференціях, круглих столах, семінарах,
симпозіумах є додатковим чинником активізації пізнавальної активності
студента, формування в його дидактичній культурі науково-аналітичної
складової.
Виконання індивідуальних (обов’язкових і вибіркових) завдань
студентами заочної форми навчання в цілому відповідає підходам,
розробленим для денної і вечірньої форм (за винятком балів).
Контроль знань у формі іспиту здійснюється на основі виконання
студентом екзаменаційних завдань. Іспит з «Історії соціології вУкраїні»
проводиться виключно в межах екзаменаційної сесії в процесі підсумкового
оцінювання знань студентів з дисциплін навчального плану. Підсумкове
оцінювання знань студентів за межами сесії не допускається.
Іспит проводиться за завданнями, визначеними у відповідальності з
програмою науки, яка доводиться до студентів на початку навчального семестру.
Екзаменаційний білет містить 5 рівноцінних питань для студентів денної і
форми навчання. Білет складається таким чином, щоб він охоплював всю
програму науки. Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється окремо за
шкалою 0-10 балів залежно від рівня знань.

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань:

Кількість балів за Рівень повноти й

10 баловою шкалою коректності відповіді

10 відмінний
 8 добрий

6 задовільний

4 не достатній

2 мінімальний

0 незадовільний

Оцінюванню на екзамені підлягають (див. п.3.1. Положення):

– володіння категорійним апаратом, фаховою термінологією та

теоретичними знаннями;
– вміння демонструвати практичні навички при розв’язуванні задач,
вирішенні ситуацій;
– вміння продемонструвати креативність та системність знань, володіння
сучасними методами, методиками при вирішенні практичних питань.
Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно).
Результати поточної успішності студентів є показником рівня засвоєння
ними робочої навчальної програми та виконання вимог Карти самостійної роботи
студентів. Результати поточного та підсумкового контролю є рівноцінними
показниками рівня засвоєння студентом знань, набуття умінь та
сформованості навичок, що визначені відповідною робочою навчальною
програмою.

Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів

(включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої навчальної програми
з дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з
дисципліни незадовільну оцінку. Він має право за власною заявою опанувати цю
дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом
за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної
роботи згідно з діючими в Університеті положеннями.
 Під час таких занять студент має виконувати завдання для самостійної
роботи, модульні контрольні роботи, інші види робіт, передбачені робочою
навчальною програмою з дисципліни та набрати від 21 до 50 балів (включно).
Бали у кількості 21 і більше є підставою для допуску студента до екзамену за
білетами, які містять 5 екзаменаційних завдань.

Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів

(включно) і не бажає опановувати дисципліну в наступному семестрі понад
обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі
додаткової індивідуально-консультативної роботи, не допускається до повторного
складання екзамену і вважається таким, що має академічну заборгованість.»

Студенти, які за сумарним результатом поточного і підсумкового контролю у

формі екзамену набиратимуть від 21 до 59 балів (включно), після належної
підготовки матимуть право повторно скласти екзамен.

Перескладання екзамену з дисципліни дозволяється двічі (вдруге - комісії за

білетами, які містять 5 завдань). У загальному підсумковому оцінюванні рівня
результатів навчальної діяльності цих студентів враховується результат
поточного контролю рівня знань, умінь та навичок.

Студент, який під час опанування дисципліни понад обсяги встановлені

навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової
індивідуально-консультативної роботи набрав менше 20 балів (включно), не
допускається до повторного складання екзамену і вважається таким, що має
академічну заборгованість

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою з

подальшим переведенням в традиційну 4-бальну та шкалу за системою ECTS в
такому порядку:

Шкала КНЕУ,
Оцінка за 4-бальноюшкалою Шкала EСTS
балів

90 – 100 відмінно A

80 – 89 B
добре
70 – 79 C
66 – 69 D
задовільно
60 – 65 E

незадовільно з можливістю повторного

21 – 59 FX
складання екзамену (заліку)

незадовільно з можливістю вивчення

дисципліни за індивідуальним графіком у
0 – 20 F
формі додаткової індивідуально-
консультативної роботи
 6.2. ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА
ЕКЗАМЕН

1. Що обумовило появу соціології як самостійної галузі знань? Яка її роль у

суспільстві?
2. Розкрийте соціально-політичні, культурні, теоретичні передумови
виникнення соціології як науки в Україні.
3. Які Ви знаєте соціологічні ідеї в філософській спадщині Г.Сковороди?
4. Назвіть провідних українських соціологів кінця ХІХ - поч. ХХ ст. і
охарактеризуйте їх внесок у розвиток соціологічної думки.
5. Охарактеризуйте основні досягнення української соціологічної думки.

6.3. ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА

(для студентів денної форми навчання):

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА
Кафедра соціології
Екзаменаційний білет з соціології в Україні № 1

1. Що обумовило появу соціології як самостійної галузі знань? Яка її роль у

суспільстві?
2. Розкрийте соціально-політичні, культурні, теоретичні передумови виникнення
соціології як науки в Україні.
3. Які Ви знаєте соціологічні ідеї в філософській спадщині Г.Сковороди?
4. Назвіть провідних українських соціологів кінця ХІХ - поч. ХХ ст. і
охарактеризуйте їх внесок у розвиток соціологічної думки.
5. Охарактеризуйте основні досягнення української соціологічної думки.

Затверджено на засіданні кафедри.

Протокол № ___ від «___» ____________201__ року.

Завідуючий кафедрою Гаєвська О.Б.

 7. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна:

1. Захарченко М.В., Бурлачук В.Ф., Молчанов М.О. Соціологічна думка

України: – К.: Заповіт, 1996.
2. Історія соціологічної думки в Україні: Навчальний посібник. – Львів: Новий
світ, 2000.
3. Мусієздов О.О. Історія української соціології: Навчально-методичний
посібник. –Харків: Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2004.
4. Піча В.М., Піча Ю.В., Хома Н.М. та ін. Соціологія: терміни, поняття,
персоналії. Навчальний словник-довідник. – К.: Каравела, Львів: Новий Світ, 2002.
5. Резнік В., Резнік О. Українська соціологія після 1991 року // Соціологія:
теорія, методи, маркетинг.  2004.  №3.  С. 22–46.
6. Рибщун О. Українська академічна соціологія на рубежі 60-70-х рр. ХХ
ст.: початки інституціонального процесу // Соціальні виміри суспільства: Зб. наук.
праць. – Вип. 11. – К.: Інститут соціології НАН України, 2008. – С. 106–116.
7. Рибщун О. Формування передумов української академічної соціології за
радянської доби // Соціальні виміри суспільства: Зб. наук. праць. – Вип. 10. – К.:
Інститут соціології НАН України, 2007. – С. 63–76.
8. Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. – К.: Наукова
думка, 1995.
9. Соціологія : Навч. посібн. / За ред. С.О.Макеєва. – 4-е вид., перероб. і доп.
– К. : «Знання», КОО, 2008.
10. Степаненко В., Рибщун О. Українська соціологія: суспільно-історичний
та ідеологічний контексти // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2009. – № 2.
– С. 23–46.
11. Танчер В. Соціологічна думка України на тлі світової соціології //
Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1998. – № 1–2. – С. 18–26.
12. Тарасенко В.І. Пізнавальні технології в українській соціології //
Проблеми розвитку соціологічної теорії : Наукові доповіді і повідомлення
Всеукраїнської соціологічної конференції. – К., 2001. – С. 19–25.
13. Шульга М. Українська соціологія у пошуках самоідентичності //
Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000. – № 2. – С. 170–177.

Додаткова:
 1. Ворона В. Клас, що виробляє матеріальне багатство нації (Замість
передмови) // Українське суспільство 19922010. Соціологічний моніторинг / За
ред. д.ек.н. В.Ворони, д.соц.н. М.Шульги.  К. : Інститут соціології НАН України,
2010.  С. 3–22.
2. Головаха Е.И., Панина Н.В. Интегральный индекс социального
самочувствия (ИИСС): конструирование и применение социологического теста в
массовых опросах. – К. : Институт социологии НАН Украины, 1997.
3. Головаха Е.И., Панина Н.В. Потенциал протеста украинского общества //
Социологические исследования.  1999.  № 10.  С. 31–40.
4. Головаха Є., Паніна Н. Соціальні зміни в Україні: пострадянська
деінституціоналізація і особливості становлення нових соціальних інститутів //
Політична думка.  2001.  № 4. С. 3–24.
5. Головаха Є.І. Суспільство, що трансформується. Досвід соціального
моніторингу. – К. : Стилос, 1997.
6. Злобіна О. Особистість як суб’єкт соціальних змін. – К. : Інститут
соціології НАН України, 2004. – 400 с.
7. Резнік В.С. Леґітимація приватної власності як концепт соціологічної
теорії. – К. : Інститут соціології НАН України, 2010.
8. Рибщун О.В. Українська соціологічна асоціація: радянський період
діяльності // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного
суспільства: Зб. наук. праць: У 2 т. – Т.1. – Харків: ВЦ ХНУ ім. В.Н. Каразіна,
2006. – С. 341–351.
9. Чурилов М.М. Вибірка в соціологічному дослідженні // Соціологія : Навч.
посібн. / За ред. С.О.Макеєва. – 4-е вид., перероб. і доп. – К. : “Знання”, КОО,
2008. – С.463–483.
10. Шаповал М. Загальна соціологія. – К.: Український центр духовної
культури, 1996. – 368 с.