Фізична хімія Частина 1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до практичних занять та
виконання індивідуальних завдань
з дисципліни «ФІЗИЧНА ХІМІЯ»
частина І
«Хімічна термодинаміка»
(для студентів денної форми навчання спеціальностей

161 - Хімічна технологія та інженерія; 101 - Екологія)
ЗАТВЕРДЖЕНО
на засіданні кафедри ХОП
Протокол №12 від 10.05.2017р
СЄВЄРОДОНЕЦЬК 2017
УДК 574.2:57.03 (477)(07)
Методичні вказівки до практичних занять та виконання індивідуальних
завдань з дисципліни «Фізична хімія» частина І «Хімічна термодинаміка»
161 - Хімічна технологія та інженерія; 101 - Екологія) / Уклад. Заіка Р.Г.,
Полякова О.А. – Сєвєродонецьк: вид-во СНУ ім. В. Даля, 2017 – 58с.
Наведено узагальнений матеріал програми з дисципліни «Фізична

хімія» для студентів, які навчаються за спеціальностями 161 - Хімічна
технологія та інженерія; 101 – Екологія, короткі теоретичні відомості,
необхідні для розв’язання задач, приклади рішення задач, задачі для
самостійної роботи, приклади варіантів контрольних завдань, перелік
основних питань та деякі довідкові відомості.
Укладачі Р.Г. Заіка, к.т.н., доц.

О.А. Полякова, асист.
Відповідальний за випуск Р.Г. Заіка, к.т.н., доц.
Рецензент С.О. Кудрявцев к.т.н., доц.
2
ОСНОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ І СКОРОЧЕННЯ
- активність,
- вільна енергія Гельмгольца,
- теплоємність;
- теплоємність при
- теплоємність при
- вільна енергія Гіббса,
- ентальпія,
- константа рівноваги;
- константа Больцмана;
- відносна маса,
- число Авогадро,
- маса; моляльна концентрація,
- кількість речовини,
- тиск,
- теплота,
- тепловий ефект при
- тепловий ефект при
- універсальна газова стала,
- ентропія,
- температура шкали Кельвіна,
- температура шкали Цельсія;
- внутрішня енергія,
- об’єм,
- молярний об’єм,
- робота, корисна робота,
- молярна частка компоненту;
- молярний коефіцієнт активності;
- ступінь дисоціації;
- коефіцієнт корисної дії;
- хімічний потенціал,
- стехіометричний коефіцієнт;
- знак різниці;
- хімічна змінна.
ЗМІСТ
1 Загальні відомості 5
1.1 Витяг з робочого навчального плану 5
1.2 Мета і завдання навчальної дисципліни 5
1.3 Методи контролю знань 7
2 Рекомендації щодо вивчення дисципліни 8
2.1 Зміст аудиторних занять денної форми навчання 8
2.1.1 Зміст аудиторних занять 4 семестру денної форми навчання 8
2.2 Практичні заняття 17
2.3 Лабораторні заняття 17
2.4 Рекомендована література 18
3 Зміст індивідуальних завдань 18
3.1 Зміст індивідуального завдання №1 за темою «Хімічна 18
термодинаміка»
4 Рекомендації щодо виконання індивідуального завдання 21
5 Теоретичні відомості та приклади розв’язування задач 22
5.1 Перший закон термодинаміки і термохімія 22
5.1.1 Теоретичні відомості 22
5.1.2 Приклади розв’язування задач 26
5.1.3 Задачі для самостійного розв’язування 28
5.1.4 Зразок варіанта контрольної роботи з теми: «Перший закон 30
термодинаміки і термохімія»
5.2 Другий закон термодинаміки 30
5.2.2 Приклади розв’язування задач 34
5.2.4 Зразок варіанту самостійної роботи з теми: «Другий закон 38
термодинаміки»
5.3 Хімічна рівновага 38
5.3.2. Приклади розв’язування задач 47
5.3.4 Зразок варіанту контрольної роботи з теми «Хімічна рівновага». 52
Додаток1 Перелік питань і задач, що виносяться на екзамен у 4 семестрі з 53
розділу «Хімічна термодинаміка»
Додаток 2 Значення деяких фундаментальних сталих 56
Додаток 3 Множники і префікси для утворення десяткових кратних і 56
дольних одиниць
Додаток 4 Знаки деяких математичних дій 56
Додаток 5 Грецький алфавіт 57
Додаток 6 Алгебра (факторіал); 57
Натуральний і десятковий логарифми
Додаток 7 Знаходження коренів квадратного рівняння (х1; х2); 57
Окремі випадки логарифмів
4
Додаток 8 Похідні 57
Додаток 9 Невизначені інтеграли 57
1. Загальні відомості
Методичні матеріали до самостійної роботи є складовою частиною
навчально-методичного комплексу дисципліни «Фізична хімія» для студентів
денної форми навчання спеціальностей «Хімічні технології та інженерія» і
«Екологія».
Фізична хімія належить до числа загальнонаукових навчальних дисциплін
в циклі природничонаукової підготовки хіміків-технологів. Вона лежить в
основі загальнотеоретичної підготовки бакалавра і магістра з хімічної
технології.
Фізична хімія – наука про загальні закономірності хімічних процесів і
хімічних явищ, складає основу хімічної науки. Вивчення фізичної хімії дає
можливість зрозуміти закони фізики і хімії, прогнозувати хімічні явища і
управляти ними.
1.1 Витяг з робочого навчального плану
Дисципліна вивчається протягом четвертого та п’ятого семестрів.
Для вивчення дисципліни передбачені два види робіт: аудиторна і поза
аудиторна, що далі має назву самостійної роботи студентів. Аудиторна робота
студентів складається з лекцій, практичних та лабораторних занять.
Обсяг дисципліни: загальна кількість годин – 504; аудиторні години -
182; в т.ч. лекції – 56 год., лабораторні заняття – 70 год., практичні заняття – 56
год., самостійна робота студентів – 322 год.; кількість кредитів ECTS – 14.
Денна форма навчання:
- 4 семестр: лекції – 28 год., лабораторні заняття – 28 год., практичні – 28
год., самостійна робота студентів – 149 год.; кількість кредитів ECTS – 6,5;
підсумковий вид контролю – іспит.
- 5 семестр: лекції – 28 год., лабораторні заняття – 42 год., практичні – 28
год., самостійна робота студентів – 173 год.; кількість кредитів ECTS – 7,5;
підсумковий вид контролю – іспит.
1.2 Мета і завдання навчальної дисципліни
Мета викладання фізичної хімії – дати майбутнім фахівцям основи
фізико-хімічних знань, виявити суть законів, керуючих хімічними процесами та
формувати науковий світогляд фахівця з хімічних технологій, який володіє
знаннями в області теорії хімічних процесів і знайомий з основними методами
фізико-хімічних експериментів.
Труднощі засвоєння великого і складного курсу фізичної хімії зумовлені
тим, що студент іноді не в змозі виділити головні напрями та ті найважливіші
питання, засвоєння яких цілком необхідне.
Метою лекційних занять з дисципліни «Фізична хімія» є розкриття
особливостей будови курсу, який містить декілька основних розділів, надання
теоретичних знань, необхідних для засвоєння законів і методів фізичної хімії, з
посиланням на рекомендовані підручники.
Метою практичних занять є оволодіння навичками практичного
застосування теоретичних знань, що досягається розв’язанням конкретних
задач.
5
Метою лабораторних занять є поглиблення і закріплення теоретичного
матеріалу, ознайомлення з методами, прикладами фізико-хімічних вимірювань і
досліджень, набуття навичок виконання та обробки результатів експериментів,
формування самостійного мислення.
Метою самостійної роботи за дисципліною є систематизація і
закріплення теоретичних знань і практичних навичок, формування вмінь
використовувати нормативну і спеціальну літературу, розвиток пізнавальних
здібностей.
Основними завданнями вивчення фізичної хімії є:
- сприяння розвитку хімічного мислення у студента та формуванню
навиків використання теорії у практичній інженерній діяльності.
- вивчення основних закономірностей хімічних процесів та пояснення їх
на основі взаємозв’язку фізичних та хімічних явищ.
- засвоєння студентами основних законів та теорій хімії та опанування
технікою хімічних розрахунків.
В результаті вивчення дисципліни студенти повинні:
знати:
- основні закони термодинаміки та наслідки, які з них випливають і
дозволяють розраховувати теплові ефекти реакцій і константи рівноваги,
рівноважний вихід продуктів реакції, принцип зміщення рівноваги;
- елементи статистичної термодинаміки;
- термодинамічну теорію фазових рівноваг;
- основи термодинаміки розчинів неелектролітів: основні закони
ідеальних розчинів (Рауля-Генрі, Нернста-Шилова); основні властивості
розведених розчинів нелетких речовин;
- діаграми рівноваги рідина-пар, рідина-рідина, кристали-рідина у
двокомпонентних системах;
- основи термодинамічної та статистичної теорії розчинів сильних
електролітів; термодинаміку електрохімічних систем, застосування
потенціометричних і кондуктометричних вимірювань.
- основні поняття хімічної кінетики: константа швидкості реакції,
порядок реакції, молекулярність;
- кінетичні рівняння простих реакцій, які перебігають у закритих і
відкритих системах;
- вплив температури на швидкість реакції;
- основи сучасної теорії хімічної кінетики;
- каталіз, вплив каталізаторів на швидкість реакції, наукові принципи
добору каталізаторів.
вміти:
- користуючись таблицями стандартних термодинамічних величин,
розраховувати константи рівноваги, оцінювати умови та можливості перебігу
хімічних реакцій та їх енергетичний ефект;
- визначати зміну термодинамічних потенціалів у різних процесах і
застосовувати її для оцінки напряму цих процесів;
- застосовувати статистичний розподіл молекул за швидкостями
(розподіл Максвела) та потенціальними енергіями (розподіл Больцмана) для
визначення кількості молекул з певними значеннями кінетичної та
6
потенціальної енергії, середньої, середньої квадратичної та найбільш імовірної
швидкості молекул;
- визначати фізико-хімічні властивості розчинів, користуючись
навчальною та довідниковою літературою, розраховувати склад і
термодинамічні характеристики розчинів;
- користуючись довідниковою літературою, розраховувати фазовий
склад багатофазних та багатокомпонентних систем;
- користуючись таблицями стандартних електродних потенціалів,
оцінювати термодинамічні параметри процесів, що відбуваються в
гальванічних елементах, проводити кондуктометричні дослідження розчинів
електролітів;
- за результатами кінетичних досліджень розраховувати кінетичні
параметри основних типів хімічних реакцій;
- оцінювати вплив природи і структури каталізаторів на перебіг гомо- та
гетерокаталітичних реакцій та визначати режим перебігу реакцій.
1.3 Методи контролю знань
Система оцінювання знань з фізичної хімії повинна відповідати
«Положенню про рейтингову систему оцінювання результатів навчання
здобувачів вищої освіти СНУ ім. В.Даля»
Мета контролю – визначення якості засвоєння навчального матеріалу,
ступеню відповідності сформованих вмінь і навичок цілям і задачам навчання з
фізичної хімії. В процесі контролю формується відповідальне відношення
студентів до навчання встановлюється ефективність методики викладання.
Контроль можна поділити на наступні типи: поточний, модульний (проміжний)
і підсумковий (семестровий).
Поточний контроль на денній формі навчання у вигляді:
- допуску до лабораторної роботи;
- захисту звіту за виконану лабораторну роботу;
- усного опитування на практичних заняттях;
- перевірки самостійних аудиторних та позаудиторних завдань;
- теоретичних колоквіумів;
- семестрових контрольних робіт.
Графік проходження поточного контролю доводиться до відома студентів
на початку семестру.
Для отримання допуску до лабораторної роботи студент повинен
ознайомитись з методичними вказівками щодо виконання роботи, підготувати
необхідний матеріал до звіту (схеми установки для виконання роботи,
розрахункові формули, таблиці для розміщення експериментальних даних),
ознайомитися з технікою безпеки та відповісти на питання викладача.
Для захисту звіту студент повинен надати оформлений звіт за виконану
роботу, в якому сформульовано ціль роботи, наведені експериментальні дані,
результати обробки експериментальних даних, містяться висновки та аналіз
результатів.
7
Самостійні аудиторні завдання виконуються під час практичних занять і
мають своєю метою набуття студентами навичок фізико-хімічних розрахунків
та поточний контроль засвоєння матеріалу. Студенти денної форми навчання
виконують 4 позаудиторних розрахункових завдання, захист яких виноситься
на неділі самостійної роботи. Індивідуальне завдання №1 «Хімічна
термодинаміка» у 4-му семестрі (п.3.1) та три індивідуальних завдання за
темою «Кінетика хімічних реакцій» - у 5-му семестрі.
Теми колоквіумів у 4-му семестрі: «Перший закон термодинаміки.
Термохімія», «Другий закон термодинаміки», «Фазові рівноваги та розчини»; у
5-му семестрі: «Розчини електролітів», «Кінетика хімічних реакцій», «Каталіз».
Питання для підготовки колоквіумів слід взяти з переліку програмних питань
(п.2.1.1) або із переліку питань до модульних контролів.
Студент, який пропустив заняття, або отримав незадовільну оцінку
поточного контролю, може ліквідувати заборгованість, виконавши завдання за
індивідуальним графіком у встановлений час.
Модульний (проміжний) контроль проводиться для студентів денної
форми у відповідності з графіком навчального процесу. Метою модульного
контролю є оцінювання рівня знань і ступеня засвоєння навчального матеріалу
відповідних змістових модулів.
Оцінка підсумкового контролю виставляється як середньозважена оцінка
за поточний контроль та модульні контролі.
2 Рекомендації щодо вивчення дисципліни
Для правильної організації та систематизації самостійної роботи слід
користуватися програмою дисципліни і літературою, наведеною в таблиці 2.1.1.
Література, яка наведена в таблиці 2.1.1. та в пункті 2.4, є в наявності в
бібліотеці. В процесі вивчення програмних питань рекомендуємо складати
короткий конспект відповідей.
2.1 Зміст аудиторних занять денної форми навчання
2.1.1 Зміст аудиторних занять 4 семестру денної форми навчання
Обсяг (академ.
Література для
Навч. тиждень
самостійної
контрольні
Демонстрацій
роботи
заходи
Назва змістових модулів, теми та

год.),
ні матеріали і
короткий зміст навчальних занять
ТЗН
Змістовий модуль 1. Перший закон термодинаміки.
8
1 Змістовий модуль 1. [1]c.61-
Лекція 1. 81
Тема. Вступ Основні поняття хімічної [2]c.180-
термодинаміки. Термодинамічні 205
процеси. Короткий зміст.
I-й закон термодинаміки. Внутрішня 2
енергія. Залежність внутрішньої енергії
індивідуальної речовини від
температури. Застосування I-го закону
термодинаміки до різних процесів.
Теплоємність істинна та середня.
1 Змістовий модуль 1. Довідникова [3] № VI-
Практичне заняття 1 література 1-11
Тема. Основи хімічної термодинаміки. І Плани
закон термодинаміки. Розрахунок практичних
теплоємності. занять
Короткий зміст. 2
Застосування I-го закону термодинаміки
до різних процесів. Розрахунки U, H,
Q, W для різних процесів. Розрахунки
середньої теплоємності хімічних
речовин.
Змістовий модуль 1. [1]c.64-
Лекція 2. 81
Тема. Термохімія. Тепловий ефект [2]c.205-
реакції. 218
Короткий зміст.
Закон Гесса. Зв'язок між тепловими
ефектами ізохорних та ізобарних
процесів. Приклади реакцій. Види
теплових ефектів. Застосування закону
2 2
Гесса до розрахунку теплових ефектів.
Наслідки з закону Гесса. Залежність
теплового ефекту реакції від
температури. Рівняння Кірхгофа.
Врахування температурної залежності
теплоємності. Використання середньої
теплоємності для розрахунку теплових
ефектів реакцій при різних
температурах. Приклади.
2 Змістовий модуль 1. 2 Довідникова [1]c.66-
Практичне заняття 2 література 74
Тема. Розрахунки теплових ефектів Плани 80-83
хімічних реакцій на основі практичних [3] № VI-
термодинамічних даних. Методи занять 18-
приблизного розрахунку теплових 24,37,39,
9
ефектів. 41,44
Засвоїти розрахунки теплових ефектів
хімічних та інших процесів на основі
теплот утворення та згоряння.
2 Змістовий модуль 1. Методичні [5]c.125-
Лабораторне заняття 1 вказівки до 135
Лабораторна робота 1 лабораторних
Тема. Визначення теплоти розчинення робіт.
та теплоти утворення кристалогідрату. Лабораторні
4
Короткий зміст. установки та
Знайомство з калориметричним методом відповідні
визначення теплових ефектів: реактиви
визначення теплоти розчинення солі та
теплоти утворення кристалогідрату.
Змістовий модуль 2. Другий закон термодинаміки.
Змістовий модуль 2 [1]c.83-
Лекція 3 96
Тема. Другий закон термодинаміки. [2]c.218-
Ентропія.. 223; 231-
Самодовільні і не самодовільні процеси.
Оборотні і необоротні процеси. Другий
закон термодинаміки. Ентропія –
3 2
функція стану. Розрахунок змін ентропії
в різних процесах. при фазових
перетвореннях; при ізотермічному
розширенні; при нагріванні; при
змішування не взаємодіючих газів.
Розрахунок змін ентропії в хімічних
реакціях. Об’єднане рівняння першого і
другого закону термодинаміки.
Тема. Вплив температури на тепловий Плани [3] № VI-
ефект хімічної реакції. практичних 33,35,38
Короткий зміст. занять
Навчитися обчислювати теплові ефекти Комплект
реакції при температурах, що індивідуальни
відрізняються від стандартної. х завдань
Виконання індивідуального завдання.
4 Змістовий модуль 2 2 [1]c.96-
Лекція 4 102
Тема. Термодинамічні потенціали [2]c.223-
Корисна робота. вільна енергія
10
Гельмгольця і вільна енергія Гіббса –
нові функції стану. Термодинамічні
критерії напрямку самодовільних
процесів у закритих системах.
Термодинамічні критерії рівноваги
Характеристичні функції. Залежність
термодинамічних потенціалів від
параметрів стану. Залежність енергії
Гіббса від температури. Рівняння Гіббса-
Гельмгольця.
4 Змістовий модуль 2. Довідникова [1]c.83-
Тема. ІІ закон термодинаміки. Ентропія Плани [3] №
Короткий зміст. 2 практичних VIІ-4-
Застосування ІІ з-ну термодинаміки до занять 6,10,20
різних процесів. Розрахунки зміни
ентропії в різних процесах.
4 Змістовий модуль 3 Хімічні рівноваги Методичні
Лабораторне заняття 2 вказівки до
Тема. Визначення константи рівноваги робіт.
гомогенної реакції Лабораторні
Короткий зміст. установки та
[5]c.245-
Вивчення основних властивостей відповідні
4 251
зворотних реакцій на прикладі реакції, реактиви
255-257
що перебігає у водному середовищі;
експериментальне визначення константи
рівноваги реакції у розчині при двох
температурах; розрахунок середнього
для дослідженого інтервалу температур
теплового ефекту реакції.
Лекція 5 108
Тема. Хімічний потенціал. Активність та [2]c.239-
коефіцієнт активності. 243; 270-
Залежність енергії Гіббса від складу
хімічної системи. Хімічний потенціал.
5 2
Залежність енергії Гіббса від тиску.
Відносний тиск. Термодинамічні
потенціали ідеального та реального газу.
Поняття про фугитивність та коефіцієнт
фугитивності. Термодинамічна
активність та коефіцієнт активності
компоненту розчину.
11
Тема. Розрахунки вільної енергії Гіббса. Плани [3] №
Короткий зміст. практичних VIІ-
Ознайомитись з методами розрахунку занять 28,32,36
вільної енергії Гіббса за допомогою
таблиць термохімічних даних.
Змістовий модуль 3. Хімічні рівноваги
Лекція 6 118
Тема. Хімічні рівноваги [2]c.243-
Умови хімічної рівноваги. Хімічна зміна
(число перебігів реакції). Виклад
рівняння ізотерми хімічної реакції.
6 Аналіз рівняння ізотерми хімічної 2
реакції та напрям хімічної реакції.
стандартна молярна енергія Гіббса та
використання її для розрахунку
константи рівноваги реакції. Закон
діяння мас. Різні засоби висловлення
константи рівноваги реакції та зв’язок
між ними.
Змістовий модуль 3 Довідникова [1]c.96-
Тема. Розрахунки констант рівноваги Плани [3] №
реакції. Рівняння ізотерми хімічної практичних ХVIІ-
реакції занять 37,39,40
6 2
Розрахунки констант через вільну
енергію Гіббса. Використання рівняння
ізотерми Вант-Гоффа для визначення
напряму хімічної реакції.
Змістовий модуль 1,2,3 Комплект [1]c.60-
Лабораторне заняття 3 тестових 130
Тема. Захист лабораторних робіт №1- завдань
6 4
№2
Колоквіум за темою змістових модулів
1-3 «Хімічна термодинаміка»
Лекція 7 123
Тема. Залежність хімічної рівноваги від [2]c.249-
зовнішніх умов протікання реакції 254
Вплив різних чинників на ступінь
повноти реакції. Залежність рівноваги
від тиску. Вплив інертів. Рівняння
ізобари хімічної реакції. Розрахунки
12
хімічних рівноваг.
Змістовий модуль 3 Довідникова [1]c.123-
Тема. Розрахунок складу рівноважної Плани [3] №
суміші. Вплив температури на константу практичних ХVIІ-
рівноваги. занять 1,3,19,22,
Короткий зміст. Комплект 23,29,31,
Навчитися розраховувати склад індивідуальни 34,46
7 2
рівноважних сумішей різними засобами. х завдань
Розрахунок складу рівноважної суміші
через ступінь дисоціації, ступінь
перетворення та хімічну зміну. Оцінка
впливу вихідних умов на склад
рівноважної суміші. Виконання
індивідуального завдання.
Лекція 8 121
Тема. Хімічні рівноваги в гетерогенних [2]c.257-
системах 261
8 Короткий зміст. 2
Особливості хімічної рівноваги в
гетерогенних реакціях. Розрахунки
складу рівноважних гетерогенних
реакцій.
Змістовий модуль 3
Практичне заняття 8
Тема. Хімічні рівноваги в гетерогенних
системах
Короткий зміст. Довідникова [1]c.121-
Ознайомитися з особливостями література 123
гетерогенних хімічних рівноваг. Плани [3] №
8 2
Константа рівноваги в гетерогенних практичних ХVIІ-26-
реакціях. Тиск дисоціації, залежність занять 28,19,23,
його від температури. Використання 29,40
метода Темкіна-Шварцмана для
розрахунку константи рівноваги при
різних температурах. Розрахунки складу
рівноважних гетерогенних реакцій.
8 Змістовий модуль 5 Однокомпонентні 4 [4]c.61-
системи Методичні 69
Тема. Визначення теплоти робіт.
випаровування Лабораторні
Короткій зміст установки.
Визначення теплоти випаровування за
залежністю кількості конденсату від
13
кількості підведеної енергії.
Змістовий модуль 4. Статистична термодинаміка
Лекція 9
Тема. Основи статистичної
термодинаміки
Загальні положення статистичної
термодинаміки. Макро- та мікростан [1]c.129-
термодинамічної системи. Головна 133
9 задача статистичної термодинаміки. 2 [2]c.283-
Засади, на яких базується статистична 292
термодинаміка. Поняття про
термодинамічну імовірність та фазовий
простір. Визначення термодинамічної
імовірності та її сутність. Ентропія та
імовірність. Співвідношення Больцмана.
Статистичний характер другого закону
термодинаміки.
Змістові модулі 1,2,3 Довідникова
Практичне заняття 9 література
Тема. ІІ закон термодинаміки і хімічні Комплект
9 рівноваги. 2 завдань для
Короткий зміст. контрольної
Семестрова контрольна робота. роботи
Змістовий модуль 5 Однокомпонентні системи

Лекція 10
Тема. Фазові рівноваги.
Однокомпонентні системи
[1]c.152-
160
Умови рівноваги фаз. Правило фаз
10 2 [2]c.319-
Гіббса. Виклад та аналіз рівняння
334
Клапейрона. застосування рівняння
Клапейрона-Клаузіуса до процесів
випаровування та сублімації.
Застосування правила фаз Гіббса до
однокомпонентної системи.
10 Змістовий модуль 5 2 Плани [1]c.155-
Практичне заняття 10 практичних 162
Тема. Термодинаміка фазових занять [3] № ХІ-
перетворень в однокомпонентних 9,11,23,2
системах 6
Ознайомитися з умовами фазових
14
рівноваг. Діаграми стану Н2О, СО2.
Розрахунки з використанням рівняння
Клапейрона-Калузіуса для
однокомпонентних систем.
Двокомпонентні системи. Розчини Методичні
Тема. Кріометрія робіт.
Короткій зміст Лабораторні [5]c.170-
10 Оволодіння кріоскопічним методом 4 установки. 174, 179-
визначення фізико-хімічних 184
характеристик – визначення
молекулярної маси розчиненого
неелектроліту; визначення ступеню
дисоціації розчиненого електроліту та
практичного ізотонічного коефіцієнту.
Змістовий модуль 6 Двокомпонентні системи. Розчини
Лекція 11
Тема. Загальні термодинамічні
властивості розчинів неелектролітів. [1]c.182-
11 Загальна характеристика розчинів. 2 [2]c.338-
Класифікація розчинів. основні ознаки 381
ідеальних, неідеальних та гранично
розбавлених розчинів. Парціальні
молярні величини. Визначення
парціальних молярних величин.
Тема. Розрахунки термодинамічних
[1]c.184-
характеристик утворення реальних
Плани 190
розчинів.
практичних [3] №
11 Короткий зміст. 2
занять ХІІ-
Визначення парціальних молярних
3,5,7,9,15
характеристик компонентів реальних
,29,30
розчинів. Розрахунки властивостей
реальних розчинів через молярні
характеристики.
Лекція 12 210
Тема. Тиск насиченої пари компонента [2]c.353-
над розчином. Колигативні властивості 360; 383-
розчинів. 385
15
Тиск насиченої пари над сумішшю
летких рідин. Закон Рауля-Генрі.
Розчинність газів у рідинах. Температура
кипіння розбавлених розчинів нелетких
речовин. Ебуліоскопія. Температура
замерзання розбавлених розчинів
нелетких речовин. Кріоскопія.
Термодинаміка осмотичного тиску.
[1]c.193-
202
Тема. Властивості розведених розчинів Плани
[3] №
нелетких речовин. практичних
12 2 ХІІІ-
Короткий зміст. занять
2,5,10,14,
Практичні розрахунки колигативних
17,18,22,
властивостей розбавлених розчинів
30
нелетких речовин.
Лабораторне заняття 6 Методичні
Лабораторна робота 5 вказівки до
Тема. Вивчення взаємної розчинності лабораторних
обмежено змішуваних рідин вода-фенол робіт.
Короткій зміст Лабораторні [5]c.202-
12 Вивчення температури знебарвлення та 4 установки та 205, 212-
помутніння сумішей фенолу з водою відповідні 215
різного складу; побудування діаграми реактиви
температура взаємної розчинності –
відсотковий склад суміші; визначити
критичну температуру взаємної
розчинності
Змістовий модуль 7 Фазові рівноваги в багатокомпонентних системах
Лекція 13
Тема. Розчинність твердих тіл у
рідинах. Активності компонентів [1]c.199-
розчину. 210;
Короткий зміст. [2]c.338-
13 2
Ідеальна розчинність твердих речовин у 381; 400-
рідинах. Рівняння Шредера. Закон 403
розподілу Ернста_Шилова. Практичне
використання закону розподілу.
Визначення активності компоненту
розчину.
13 Змістовий модуль 7 2 Плани [1]c.204-
Практичне заняття 13 практичних 211
Тема. Властивості реальних розчинів занять [3] №
неелектролітів. ХІІІ-
16
Короткий зміст. 35,37,38,
Розрахунки активності компонентів 40,44
розчинів неелектролітів. №ХІІ-28-
31
Лекція 14
Тема. Рівновага рідина-пара у 2-х
компонентних системах.
Короткий зміст. [1]c.210-
Визначення складу пари над розчином. 224
14 Діаграма «загальний тиск – склад» та 2 [2]c.381-
«Температура кипіння – склад» для 400
ідеальних розчинів. Правило ричага.
Позитивні та негативні відхилення від
закону Рауля, їх причини. І-1 закон
Коновалова. Азеотропні розчини. ІІ-й
закон Коновалова. Перегонка розчинів.
Комплект
Тема. Властивості розчинів
завдань для
14 неелектролітів. 2
самостійної
роботи
Самостійна робота за темою
«Властивості розчинів неелектролітів».
Лабораторне заняття 7 Методичні
Лабораторна робота 6 вказівки до
Тема. Рівновага рідина-пара у лабораторних
двокомпонентних системах робіт.
Короткій зміст Лабораторні
Вивчення рівноваги між рідиною та установки та
парою – визначення температур кипіння відповідні [5]c.193-
14 4
сумішей різного складу для заданої реактиви 202
бінарної системи рідин, які змішуються
необмежено при Р=const; визначення
складу пари, яка знаходиться у рівновазі
з рідиною при температурі кипіння; та
побудування на основі дослідних даних
діаграми «склад парової і рідкої фази –
температура кипіння рідкої суміші».
Підсумковий контроль - іспит
2.2 Практичні заняття

Аудиторна робота на практичному занятті полягає у відповідях на
питання з теми заняття, розв’язанні задач біля дошки, надбанні досвіду роботи з
довідниками, самостійному розв’язуванні задач. Рішення задач є важливим
етапом у засвоєнні матеріалу. Задачі слід розв’язувати не в загальному вигляді,
17
а доводити до числового результату. Слід звертати увагу на розмірності
величин, які використовуються у розрахунках. Там, де це потрібно, слід
користуватися довідниковими таблицями.
Майже з кожної теми з метою поточного контролю знань на практичних
заняттях проводиться контрольна робота.
Теми практичних занять наведені у пункті 2.1.1.
2.3 Лабораторні заняття
Мета лабораторного практикуму з фізичної хімії полягає у знайомстві з
найважливішими експериментальними методами фізико-хімічних досліджень,
надбанні студентами навичок експериментальної роботи: уміння планувати
послідовність дій при виконанні експерименту, правильно здійснювати
вимірювання, фіксувати результати вимірювань згідно з вимогами до
оформлення результатів експерименту, уміння обробляти результати
вимірювань, користуючись аналітичними та графічними методами, робити
висновки, щодо отриманих результатів експериментів, уміння оцінювати
можливості різних методів досліджень у виконанні поставленої задачі,
застосовувати результати для інших розрахунків.
Теми лабораторних занять наведені у пункті 2.1.1.
2.4 Рекомендована література
1. Стромберг А.Г., Семченко Д.П., Физическая химия. – М.: Высшая
школа, 1988, 1999г.-496 с.
2. Физическая химия /Под ред. Краснова К.С. – М.: Высшая школа,
1982-678 с.
3. Кудряшов И.В., Каретников Г.С. «Сборник примеров и задач по
физической химии», М.: Высшая школа, 1983, 1991-522 с.
4. Практикум по физической химии /Под ред Мищенко К.П. – М.:
Химия, 1982.,с.
5. Практикум по физической химии /Под ред. Кудряшова И.В., М.:
Высшая школа 1986
6. Голиков Г.А. «Руководство по физической химии», М.: Высшая
школа. 1982.
7. Краткий справочник физико-химических величин/ Под ред. Равделя
А.А., Мищенко К.П., Л; Химия, 1983.
8. Лебідь В.І. Фізична хімія – Харків: Фоліо, 2005.
9. Курс физической химии / Под ред. Герасимова Я.С. – т.1,2. 1989, с.
10. Физическая химия /Под ред.Никольского Б.П.. – Л.: Химия; 1987.
11. П. Эткинс. Физическая химия. – т.1,2; М.: Мир,1980
12. Даниэльс Ф., Олберти Р. «Физическая химия». – М.: 1978
13. Карапетьянц М.Х. «Химическая термодинамика», М.: Химия. 1975.
14. Еремин Е.Н. Основы химической кинетики. – М.: Высшая школа.
1976
15. Панченков Г.М., Лебедев В.П. Химическая кинетика и катализ. – М.:
Химия, 1985
16. Семененко С.В., Потапенко Э.В. Фізична та колоїдна хімія. –
Луганськ , «Ноулідж», 2013
18
3 Зміст індивідуальних завдань
Виконання та захист індивідуального завдання є обов’язковою
складовою поточного контролю знань студента. Завдання, яке студенти
виконують у 4-му семестрі з розділу «Хімічна термодинаміка», містить 30
задач, які потребують опрацювання теоретичного матеріалу з указаної теми та
розв’язання конкретних задач.
3.1 Зміст індивідуального завдання №1 за темою «Хімічна
термодинаміка»
1. Напишіть рівняння першого закону термодинаміки в
диференціальному вигляді для безкінечно малої зміни стану системи.
2. Наведіть формулювання закону Гесса.
3. Напишіть математичний вираз наслідків, які випливають із закону
Гесса.
4. На підставі довідникових значень Hof,298 визначте тепловий ефект
Ho298 (кДж) хімічної реакції А (таблиця 3.1.1) при 298К і стандартному тиску,
за умови що всі реагенти знаходяться у ідеальному газоподібному стані.
5. Визначте зміну кількості молей газоподібних речовин реакції А
при 298К та стандартному тиску.
6. Розрахуйте роботу (кДж), яка здійснюється в реакції А проти
зовнішнього тиску при P=const та 298К.
7. Визначте тепловий ефект реакції А при V=const та 298K, U298
(кДж).
8. Визначте коефіцієнти а, в, с, с рівняння залежності зміни
теплоємності від температури для реакції А і запишіть рівняння СР=а + вТ
+ сТ2 + сТ-2 з числовими коефіцієнтами. Розрахуйте зміну теплоємності
внаслідок реакції при температурі Т (таблиця 3.1.1) СР,Т (Дж/К).
9. Напишіть математичний вираз закону Кірхгофа у
диференціальному та інтегральному вигляді.
10. Встановіть, як буде мінятися тепловий ефект хімічної реакції А при
підвищенні температури поблизу температури Т.
11. Розрахуйте зміну середньої теплоємності реакції А в інтервалі
температур скориставшись довідниковими даними.
12. Обчисліть тепловий ефект (кДж) хімічної реакції А при постійному
тиску 1,0132.105Па та температурі Т.
13. Визначте зміну ентропії (Дж/К) в наслідок хімічної реакції А, яка
відбувається у ідеальному газоподібному стані при стандартному тиску та
температурі 298К, скориставшись довідниковими даними про Sо298.
14. Наведіть рівняння залежності ентропії індивідуальної речовини від
температури в інтервалі температур від 298 до Т.
15. Скориставшись рівнянням залежності Сoр = f(T) для реакції А,
отриманим в пункті 9, та величиною Sо298 реакції (п.13) розрахуйте SоТ
(Дж/К).
16. Напишіть рівняння, яке відображує залежність енергії Гіббса від
тиску і температури у диференціальному вигляді.
17. Напишіть рівняння, яке звязує стандартну зміну енергії Гіббса
хімічної реакції GоТ з її тепловим ефектом та зміною ентропії.
19
18. Визначте зміну енергії Гіббса Gо298 хімічної реакції А, яка
здійснюється в ідеальному газоподібному стані при стандартному тиску
1,0132.105Па.
19. Для указаної реакції виконайте розрахунок GоТ, використовуючи
раніш розраховані значення НоТ і SоТ.
20. Визначте константу рівноваги КоТ реакції А, при температурі Т.
21. Визначте зміну енергії Гіббса GТ (кДж) внаслідок оборотного
перебігу реакції А, якщо парціальні тиски реагентів у момент змішування Р В/,
РС/, РД/ і РЕ/ наведені у таблиці 3.1.2 (відносні безрозмірні тиски).
22. На підставі знаку GТ зробіть висновок відносно напряму
самодовільного процесу за вказаних умов.
23. Запишіть у загальному вигляді вираз для константи рівноваги
хімічної реакції А через рівноважні безрозмірні парціальні тиски реагентів К о
24. Висловіть в загальному вигляді константу рівноваги К о реакції А

через хімічну змінну  (глибину перетворення), якщо вихідні речовини В і С
взяті в стереометричних кількостях при загальному тиску Р і температурі Т.
25. Визначте глибину перетворення  реакції А при температурі Т і
атмосферному тиску за умови, що вихідні речовини В і С взяті в
стехіометричному співвідношенні.
26. Визначте склад рівноважної суміші (мол. %) для хімічної реакції А
при температурі Т і атмосферному тиску.
27. Напишіть рівняння залежності константи рівноваги хімічної реакції
К Т від температури у диференційальному вигляді.
о
28. Як змінюється величина константи рівноваги реакції А при

підвищенні температури?
29. Напишіть рівняння залежності константи рівноваги хімічної реакції
К від температури у інтегральному вигляді.
о
30. Встановіть, як буде змінюватися вихід продуктів хімічної реакції А

при підвищенні тиску.
Таблиця 3.1.1 – Вихідні дані для індивідуального завдання
№
Хімічна реакція А Т, К
варіанту
1 N2 + 3H2 = 2NH3 600
2 CCl4 + 4H2 = CH4 + 4HCl 600
3 CH4 + 2S2 = CS2 + 2H2S 800
4 H2 + CCl4 = HCl + CHCl3 600
5 CO + 3H2 = CH4 + H2O 600
6 Cl2 + CO = COCl2 600
7 CH3I + HI = CH4 + I2 600
8 CH4 + Br2 = CH3Br + HBr 600
9 F2 + H2O = 2HF + O 600
10 CH4+ Cl2= CH3Cl + HCl 800
11 2HBr = H2 + Br2 800
12 2HI = H2 + I2 800
13 2CO + S2 = 2COS 800
20
14 CH3OH + H2 = CH4 + H2O 600
15 2H2O = 2H2 + O2 800
16 CH3CHO + H2 = C2H5OH 600
17 CO + H2O = CO2 + H2 600
18 3H2 + CO2 = CH3OH + H2O 800
19 2N2O = 2N2 + O2 600
20 N2 + O2 = 2NO 800
21 2H2S = 2H2 + S2 600
22 2CH4 =C2H2 + 3H2 800
23 CO + 2H2 = CH3OH 600
24 2NO + O2 = 2NO2 600
25 2SO2 + O2 = 2SO3 600
26 2CO + 2H2 = CH4 + CO2 600
27 2S2 + CH4 = 2H2S + CS2 600
28 C2H4 + H2O = C2H5OH 800
29 C2H2 + H2O = CH3COH 800
30 CH3OH + H2 = CH4 + H2O 800
Таблиця 3.1.2 – Вихідні дані для індивідуального завдання
№
В С Д Е РС/ Р Д/ Р Е/
варіанту Р В/
1 N2 H2 NH3 - 0,20 0,01 0,01 -
2 CCl4 H2 CH4 HCl 1,00 0,20 0,10 0,10
3 CH4 S2 CS2 H2S 0,10 0,20 0,10 0,10
4 H2 CCl4 HCl CHCl3 0,40 0,10 0,10 0,40
5 CO H2 CH4 H2O 0,03 0,01 2,00 2,00
6 Cl2 CO COCl2 - 0,01 0,02 2,00 -
7 CH3I HI CH4 I2 0,01 0,01 4,00 7,00
8 CH4 Br2 CH3Br HBr 0,20 0,03 2,00 3,00
9 F2 H2O HF O 4,00 1,00 1,00 0,20
10 CH4 Cl2 CH3Cl HCl 0,10 0,02 3,00 0,30
11 HBr - H2 Br2 0,50 - 0,50 0,50
12 HI - H2 I2 1,00 - 2,00 0,20
13 CO S2 COS - 0,50 0,50 0,50 -
14 CH3OH H2 CH4 H2O 1,00 0,20 0,10 0,10
15 H2O - H2 O2 0,40 - 0,20 0,10
16 CH3CHO H2 C2H5OH - 0,01 0,01 10,00 -
17 CO H2O CO2 H2 0,03 0,01 2,00 2,00
18 H2 CO2 CH3OH H2O 2,00 1,00 0,02 0,01
19 N2O - N2 O2 0,01 - 4,00 1,00
20 N2 O2 NO - 2,00 3,00 0,01 -
21 H2S - H2 S2 4,00 - 0,01 0,01
22 CH4 - C2H2 H2 2,00 - 0,01 0,01
23 CO H2 CH3OH - 2,00 4,00 0,01 -
21
24 NO O2 NO2 - 1,00 2,00 0,20 -
25 SO2 O2 SO3 - 0,02 0,10 3,00 -
26 CO H2 CH4 CO2 0,20 0,01 0,40 0,50
27 S2 CH4 H2S CS2 1,00 0,20 0,10 0,10
28 C2H4 H2O C2H5OH - 0,50 0,50 0,50 -
29 C2H2 H2O CH3COH - 2,00 1,00 0,01 -
30 CH3OH H2 CH4 H2O 0,20 0,01 0,40 0,50
4 Рекомендації щодо виконання індивідуального завдання

Варіант індивідуального завдання студента відповідає номеру, за яким
записано прізвище студента у журналі академічної групи або за списком
деканату.
Відповіді повинні бути чіткими та конкретними. Зміст задачі
обов’язково слід наводити перед відповіддю. При виконанні розрахунків
необхідно привести розрахункові формули, обґрунтувати вибір відповідних
коефіцієнтів, а результати при можливості подавати у формі таблиць. Усі
вихідні та отримані числові значення повинні мати розмірність, а формули і
рівняння – умовні визначення кожного їх члена.
Приклади розв’язування задач наведені у пункті 5.
5 Теоретичні відомості та приклади розв’язування задач
5.1 Перший закон термодинаміки і термохімія
5.11 Теоретичні відомості
Перший закон термодинаміки – це фактично закон збереження енергії:
енергія не зникає і не виникає з нічого, а тільки переходить з однієї форми в
іншу в строго еквівалентних кількостях.
В неізольованій системі енергія може змінюватися за рахунок виконання
роботи над навколишнім середовищем або теплообміну з навколишнім
середовищем.
Для кінцевої зміни стану системи перший закон термодинаміки
описується рівнянням (інтегральна форма):
де – теплота, підведена до системи або відведена від системи (теплота

вважається додатною «+», якщо підводиться до системи, від’ємною «-» - якщо
відводиться) ; - зміна внутрішньої енергії; - робота (вона є додатною
«+», якщо робота виконується системою над навколишнім середовищем). Зміна
внутрішньої енергії дорівнює:
де і - внутрішня енергія системи на початку і в кінці процесу;

Для нескінченно малих, елементарних процесів маємо (диференційна
форма):
де - повний диференціал внутрішньої енергії, тобто змінна, яка не

залежить від шляху процесу; - функція стану; - нескінченно малі
кількості теплоти і роботи, їх значення залежать від шляху процесу.
Величина є сумою двох робіт: роботи проти зовнішнього тиску:
і корисної роботи (усі інші види роботи за винятком роботи розширення):
22
За відсутності корисної роботи:
Ізохорний процес перебігає за сталого об’єму, тому робота ізохорного

процесу :
а і
Ізобарний процес перебігає за сталого тиску і робота ізобарного процесу
:
а
де - об’єми системи на початку і в кінці процесу. Для ідеальних
газів:
де і - температура газу на початку і в кінці процесу; - молярна

газова стала.
Якщо 1 моль ідеального газу нагрівати при постійному тиску на , то
робота процесу буде:
де - ентальпія системи; є також функцією стану.
Якщо кількість тепла, отриманого системою, яка містить 1 моль

речовини, віднести до пов’язаної з цим зміною температури, то можна
одержати молярну теплоємність:
при ізохорну -
при ізобарну -
для істинної теплоємності:
Для ідеальних газів:
Рівняння для середньої теплоємності в інтервалі температур

має вигляд
Середня та істинна теплоємність пов’язані рівняннями:
Залежність теплоємності від температури описується рівняннями:

для неорганічних речовин
для органічних речовин
23
де - коефіцієнти, які визначаються емпірично або на основі
молекулярно-статистичних розрахунків. Дані коефіцієнти наводяться в
довідниках.
Ізотермічний процес перебігає за сталої температури :
і а
Робота ізотермічного процесу розширення ідеального газу:
де - число молей газу; і - тиск газу на початку і в кінці процесу.

Робота адіабатичного процесу, в якому відсутній теплообмін з
навколишнім середовищем
де - ізохорна теплоємність газу; ; і P2 - початковий та

кінцевий тиск; - ізобарна теплоємність газу; і - початкова та кінцева
температура; и - початковий та кінцевий об’єм. Тиск і об’єм в
початковому та кінцевому стані системи пов’язані рівнянням адіабати:
Із першого закону термодинаміки випливає, що в ізохорних та ізобарних

процесах теплота процесу набуває властивостей функції стану.
Тепловий ефект хімічної реакції в ізохорному процесі (V = const)
В ізобарному процесі (Р = const)
Хімічні реакції, перебіг яких супроводжується поглинанням теплоти,

називається ендотермічними Реакції для яких або
і система виділяє теплоту називається екзотермічною.
За законом Гесса кількість тепла не залежить від проміжних стадій, а
залежить тільки від природи вихідних і кінцевих речовин та їх агрегатного
стану.
Оскільки для ізобарного процесу:
Для ідеальних газів з урахуванням закону Мендєлєєва-Клапейрона
де - зміна числа молей газоподібних речовин;
24
Для проведення різних термодинамічних розрахунків в термохімії
використовуються теплоти (ентальпії) утворення і теплоти (ентальпії) згоряння
речовин.
Стандартною ентальпією (теплотою) утворення називають зміну
ентальпії в реакції утворення 1 моль хімічної сполуки із простих речовин за
стандартних умов.
Стандартні умови:
Позначається стандартна ентальпія утворення символом і
наводиться у довідниках фізико-хімічних величин.
Ентальпії утворення простих речовин в стандартних умовах приймаються
рівними нулеві.
Реакції утворення записуються таким чином, щоб праворуч був 1 моль
хімічної сполуки.
Наприклад, реакція утворення ферум (II) сульфату (VI):
За першим наслідком із закону Гесса тепловий ефект реакції дорівнює

різниці між сумами ентальпій утворення продуктів реакції і ентальпій
утворення вихідних речовин з урахуванням стехіометричних коефіцієнтів.
Перший наслідок із закону Гесса описується рівнянням:
де - стехіометричні коефіцієнти в рівнянні хімічної реакції;

и - суми стандартних теплових ефектів утворення
продуктів і вихідних речовин реакції; - тепловий ефект утворення
речовини з простих речовин в стандартних умовах. Стандартний стан речовини
відмічається верхнім індексом «0».
За відсутності даних з ентальпій утворення для розрахунку теплових
ефектів можна використовувати ентальпії згоряння.
Стандартною ентальпією згоряння називають тепловий ефект реакції
окислення 1 моль хімічної сполуки газоподібним киснем до вищих оксидів за
стандартних умов.
Продуктами згоряння органічних речовин є
Теплота згоряння позначається символом
Стандартні теплоти згоряння вищих оксидів у стійких станах
приймаються рівними нулеві. Стандартні ентальпії згоряння наводяться у
довідниках фізико-хімічних величин.
За другим наслідком із закону Гесса тепловий ефект реакції дорівнює
різниці між сумами ентальпій згоряння вихідних речовин і ентальпій згоряння
продуктів реакції з урахуванням стехіометричних коефіцієнтів.
Другий наслідок із закону Гесса описується рівнянням:
де - суми стандартних теплових ефектів

згоряння вихідних речовин і продуктів реакції.
25
За наслідками із закону Гесса можна розрахувати тепловий ефект
реакції за стандартних умов (Т=298 К).
Однак хімічні реакції здебільшого відбуваються при температурах
відмінних від стандартної. У такому випадку при стандартному тиску
Залежність теплового ефекту хімічної реакції від температури

описується рівнянням Кірхгофа:
- для ізобарного процесу
- для ізохорного процесу
де - зміна теплоємностей в ході хімічної реакції;

- суми теплоємностей кінцевих та вихідних речовин.
Рівняння Кірхгофа в інтегральному вигляді буде:
При розрахунку теплових ефектів хімічної реакції при заданій

температурі можна використати наведені в таблицях середні значення
теплоємностей в температурному інтервалі від 298 до Т:
Для точних розрахунків необхідно враховувати температурну

залежність теплоємності:
Тоді рівняння матиме вигляд:
Розрахунки за рівнянням Кірхгофа проводять при складанні теплових балансів

хіміко-технологічних процесів.
5.1.2 Приклади розв’язування задач
Задача 1. Визначте роботу ізобарного зворотного розширення 5 моль
ідеального газу при його нагріванні від 298 до 500 К.
Розв’язання. Роботу ізобарного розширення визначаємо за рівнянням:
Задача 2. Визначте роботу ізотермічного зворотного розширення 3 моль

водяної пари від до Па при 330 К. Водяна пара при таких
параметрах підпорядковується закону ідеального газоподібного стану.
Розв’язання. Роботу визначимо за рівнянням:
26
Задача 3. 10 моль метану, узятих при і атмосферному тиску,
ізобарно нагрівають до потрійного об’єму. Молярна теплоємність метану
визначається рівнянням:
Обчисліть цього процесу, вважаючи метан ідеальним газом.

Розв’язання. Оскільки в ізобарному процесі то
так що:
Теплота ізобарного процесу дорівнює , тобто:
Задача 4. Обчисліть і для реакції:
Розв’язання. За довідником визначаємо:
За першим наслідком із закону Гесса:
Оскільки то:
Задача 5. Обчисліть за стандартних умов тепловий ефект реакції:

якщо відомі теплоти горіння речовин.
Розв’язання. За довідником визначаємо:
За другим наслідком із закону Гесса

:
Задача 6. Визначте тепловий ефект реакції: за

температури 700 К:
а) використовуючи теплоємності
б) використовуючи середні для вказаного інтервалу температур
теплоємності
в) використовуючи залежність теплоємності від температури
Розв’язання. Можна порекомендувати наступний порядок розв’язання

задач з визначення характеристик хімічних реакцій. Записують рівняння реакції
(у дужках вказують агрегатний стан). Під кожним хімічним символом
записують стехіометричний коефіцієнт У наступному рядку, теж під
27
кожним хімічним символом, записують величину (чи іншу
термодинамічну характеристику). Підсумовують добутки для всіх
кінцевих і всіх вихідних речовин Віднімають від суми ентальпій
утворення кінцевих речовин суму ентальпій утворення вихідних речовин і
отримують тепловий ефект реакції.
Аналогічно поводяться з величинами (якщо задача розв’язується
за середніми теплоємностями) чи з коефіцієнтами рівнянь
Для зручності розрахунків зведемо необхідні дані, узяті з довідника, в
таблицю.
Термодинамічна Сполука
властивість Н2 СО СН3ОН (Г)
Стехіометричні 2 1 1
коефіцієнти
0 -110,53 -201,00 -90,47
28,83 29,14 44,13 -42,67
27,28 28,41 15,28 -67,69
3,26 4,10 105,20 94,58
c  10 6
- - -31,04 -31,04
0,5 -0,46 - -0,54
29,15 30,24 59,64 28,90
У стовбці « » наведено розраховані зміни відповідних величин в

ході реакції
а) Наближений розрахунок, якщо за рівнянням:
б) Розрахунок при за рівнянням:
в) Точний розрахунок з урахуванням за

рівнянням:
5.1.3 Задачі для самостійного розв’язування

1. Визначте зміни внутрішньої енергії при випаровуванні 1 кг води при
нормальній температурі кипіння, якщо теплота випаровування дорівнює 2258,7
Дж/кг. Прийняти пару за ідеальний газ та знехтувати об’ємом рідини.
2. Визначте кінцеву температуру газів Ar, H2, H2O, якщо при
адіабатичному стисканні тиск збільшити (або об’єм зменшити) в 10 разів.
Початкова температура 298 К. Прийняти, що гази знаходяться в ідеальному
стані.
28
3. Розрахуйте теплоту, необхідну для нагріву моль аміаку від 273
до 473 К при постійному тиску. Необхідні дані візьміть із довідника [M.].
4. Розрахуйте зміну ентальпії при нагріванні 2 кг -SiO2 від 298 до 800
К, якщо залежність теплоємності від температури описується рівнянням:
5. Обчисліть кількість теплоти, потрібної для нагріву повітря у

приміщенні загальним об’ємом 1200 м3 від 20 С до 25 С. Вважайте повітря
ідеальним двохатомним газом, а тиск за вихідної температури нормальним.
Визначте і для процесу нагрівання повітря.
6. Визначте тепловий ефект реакції перетворення лимонної кислоти на
яблучну
якщо теплоти згоряння лимонної та яблучної кислоти відповідно -1987,4

та -1339,3 кДж/моль.
7. Стандартна ентальпія утворення аланіну дорівнює -
635,75 кДж/моль. Розрахуйте теплоту згоряння аланіну за Т=298 К та
а) Р = const;
б) V=const.
8. Розрахуйте теплоту гідролізу сахарози:
глюкоза фруктоза
на підставі даних про теплоти згоряння:
Речовина
кДж/ -2802 -2810 -5644
моль
9. Розрахуйте теплоту згоряння етанолу на підставі того, що

при згорянні 4,6 г етанолу в стандартних умовах виділилось 137 кДж теплоти.
10. Розрахуйте теплоту згоряння метану (кДж/моль), якщо при
спалюванні 1 м (н.у.) метану виділяється 39800 кДж тепла.
3
11. Визначте теплоту гідратоутворення якщо теплота розчинення

і складають -47,6 та +30,9 кДж/моль відповідно.
12. Розрахуйте змінення внутрішньої енергії в реакції утворення
сечовини із простих речовин, якщо відомо, що стандартна ентальпія
утворення сечовини кДж/моль.
13. Визначте молярну теплоту випаровування води на підставі реакції:
при Т = 125 С, вважаючи теплоємність незалежною від температури.

Питома теплота випаровування води дорівнює 2260 Дж/г. Відомості про
теплоємності рідкої води та пари в [M.].
14. Обчисліть тепловий ефект при Р = const і V = const за стандартних
умов для реакції:
15. Обчисліть за стандартних умов тепловий ефект реакції:
29
або в іонній формі:
16. Визначте тепловий ефект реакції крекінгу метану за температури

1000 К:
а) скориставшись теплоємностями
б) скориставшись середніми для вказаного інтервалу температур
теплоємностями
5.1.4 Зразок варіанта контрольної роботи з теми: «Перший закон

термодинаміки і термохімія»
1. Запишіть рівняння хімічної реакції, теплові ефекти яких є теплотою
утворення та теплотою згоряння сечовини
2. Запишіть формулу, яка показує, в якому співвідношенні знаходяться
ентальпія та внутрішня енергія термодинамічної системи.
3. Як розраховується зміна теплоємності при хімічній реакції? Як може
змінюватися теплоємність під час реакції?
4. Розрахуйте тепловий ефект (кДж/моль) реакції одержання оцтової
кислоти при Т=500К та Р=1,013 . 105 Па, використовуючи довідкові дані.:
5.2 Другий закон термодинаміки

5.2.1 Теоретичні відомості
Перший закон термодинаміки визначає точне співвідношення між
витратою внутрішньої енергії роботою яка здійснюється системою, та
енергією, яка витрачається у вигляді тепла Але він не дає можливості
зробити висновок відносно можливості процесу та його напрямку. Відповідь на
ці питання дає другий закон термодинаміки.
Аналітичний вираз другого закону термодинаміки має вигляд:
або
Знак « > » відповідає термодинамічно необоротним процесам, знак « = »
- термодинамічно оборотним процесам.
«S» - ентропія, Дж/(мольК). Це функція стану, її зміна не залежить від
шляху процесу, а визначається тільки початковим та кінцевим станом системи.
Основні властивості ентропії: в зворотному процесі при переході
системи із стану 1 в стан 2 зміна ентропії визначається за рівнянням:
де - елементарна кількість теплоти.

В ізольованій системі (V,U = const) ентропія є критерієм направленості
самодовільного процесу та стану рівноваги:
Скориставшись рівняннями першого та другого законів термодинаміки,

отримаємо об’єднане рівняння першого і другого закону термодинаміки (перше
головне рівняння термодинаміки)
30
Зміна ентропії при нагріванні (охолоджені) від Т1 до Т2 при постійному
об’ємі або постійному тиску визначають за рівнянням:
Зміну ентропії при поглинанні теплоти при постійній температурі та

тиску або об’ємі розраховують за формулами:
Зміну ентропії при ізотермічному розширенні моль ідеального газу

можливо визначити за формулою:
або
Зміну ентропії при поглинанні теплоти моль ідеального газу

виражають
при
при
Зміну ентропії при адіабатичному розширенні ідеального газу
визначають за формулою:
Зміна ентропії для фазових переходів , які є ізотермічними

процесами, буде
Абсолютну ентропію речовини при температурі Т розраховують за

формулою
де перша сума виражає зміну ентропії в процесі нагрівання, друга сума

– зміну ентропії при фазових переходах.
Абсолютна ентропія за стандартних умов називається стандартною
і береться у довідниках.
Для хімічної реакції зміна ентропії розраховується за
абсолютними ентропія ми реагентів:
31
де и - суми абсолютних ентропій кінцевих та
вихідних речовин.
Зміну ентропії реакції за іншої температури розраховують за рівнянням:
де - зміна теплоємності в результаті реакції.

При маємо:
Беручи до уваги залежність від температури

отримуємо:
За зміною ентропії можна визначити напрям самочинного процесу лише

в ізольованій системі. Принципову можливість і глибину перебігу самочинного
процесу в неізольованій системі можна визначити за зміною термодинамічних
функцій стану – термодинамічних потенціалів – ізохорно-ізотермічного (А) та
ізобарно-ізотермічного (G).
Для ізохорно-ізотермічних процесів (V,T = const):
- вільна енергія Гельмгольца (ізохорно-ізотермічний
потенціал)
Для ізобарно-ізотермічних процесів (Р,T = const):
- вільна енергія Гіббса (ізобарно-ізотермічний потенціал)
Основні властивості термодинамічних потенціалів: енергія Гіббса G і
енергія Гельмгольца А:
де и - зміна енергії Гіббса та Гельмгольца в якому-небудь

процесі; - корисна робота. Енергії Гіббса та Гельмгольца є критеріями
направленості самодовільного процесу та стану рівноваги:
при
при
Таким чином, зменшення термодинамічного потенціалу вказує на

напрям самочинного процесу, а умовою рівноваги є мінімальне значення
вільної енергії.
Виходячи з визначення функції Гельмгольца і об’єднаного рівняння
першого і другого законів термодинаміки для випадку, коли механічна робота є
єдиним видом роботи:
отримаємо повний диференціал функції Гельмгольца:
- природні параметри для енергії Гельмгольца.

Часткові похідні вільної енергії Гельмгольца за цими параметрами:
32
Зміни енергії Гіббса і Гельмгольца при стисканні або розширенні, коли
Т = const, виражаються рівняннями:
Виходячи з визначення функції Гіббса:
з урахуванням об’єднаного закону отримаємо повний диференціал

функції Гіббса:
Це рівняння представляє вільну енергію Гіббса як функцію температури

і тиску. Т, Р – природні параметри для енергії Гіббса. Його називають другим
головним рівнянням термодинаміки, оскільки воно відображає перший і другий
закон термодинаміки у формі, найбільш придатній для хімічного застосування.
Температура і тиск – це параметри, котрі легко вимірювати і підтримувати
сталими.
Часткові похідні вільної енергії Гіббса за параметрами стану:
Отже, частково похідні від термодинамічних потенціалів є параметрами

стану.
Із вище наведених рівнянь можна отримати:
Аналогічно, виходячи з
і
отримаємо:
Для зміни термодинамічних потенціалів одержимо вирази:
Ці рівняння дають залежність вільних енергій від температури і

називаються рівняннями Гіббса-Гельмгольца.
Для розрахунку зміни функцій Гіббса і Гельмгольца в результаті
хімічних реакцій, які відбуваються за сталої температури, найчастіше
застосовують рівняння у вигляді:
де - зміни відповідних функцій в будь-якому фізико-

хімічному процесі:
Для ідеальних газів при

33
де - зміна числа молей газоподібних речовин в ході фізико-хімічного
процесу.
Для хімічних реакцій
де - суми енергій Гіббса утворення для

кінцевих продуктів та вихідних речовин;
де - зміни відповідних функцій в стандартних станах при

температурі Т.
5.2.2 Приклади розв’язування задач
Задача 1. При початковій температурі 373 К 1 моль кисню здійснює
цикл в ідеальній машині Карно. Спочатку він розширюється ізотермічно до
дворазового об’єму, потім розширюється адіабатично до триразового об’єму (в
порівнянні з початковим), потім стискується ізотермічно до такого тиску, що б
в результаті наступного адіабатичного стискання повернутися в початковий
стан. Прийнявши розрахуйте роботу, яка здійснюється газом в
кожній частині циклу.
Розв’язання. 1. Для першої стадії циклу, ізотермічного процесу, роботу
визначаємо за рівнянням:
звідки
2. Для другої стадії циклу, адіабатичного процесу, роботу визначаємо за

рівнянням
температуру Т2 визначаємо за рівнянням
Отож,
3. Для третьої стадії робота циклу буде від’ємною, тому що відбувається

стискання газу де за умовою а об’єм повинен
бути отриманий згідно з вказівкою про те, що після адіабатичного стискання
газ повинен повернутися у початковий стан, отже, повинна виконуватися
рівність:
звідки
34
Таким чином,
4. Для четвертої стадії циклу робота адіабатичного процесу буде

від’ємною і чисельно дорівнюватиме роботі в другій стадії, тому що в
результаті адіабатичного розширення газ повертається до початкової
температури:
Сумарна робота за весь цикл буде дорівнювати
КПД циклу: де
До цього ж результату прийдемо, якщо визначимо з рівності
Задача 2. Обчисліть зміну ентропії при переході в пару моля рідкої

ртуті при температурі кипіння.
Розв’язання. Знаходимо в довіднику температуру кипіння ртуті
теплота випаровування ртуті дорівнює 61,3 кДж/моль. Звідси
Задача 3. Обчисліть зміну ентропії в результаті нагрівання 1 моля води

при від 298 до 448 К. Залежність теплоємності від
температури не враховувати
Розв’язання. Процес складається з трьох стадій. Якщо в зазначеному
температурному інтервалі є агрегатні зміни, то загальну зміну ентропій
потрібно знаходити як суму зміни ентропії по кожній ділянці процесу
нагрівання.
Тому в цьому разі
де - зміна ентропії при нагріванні рідкої від до її

температури кипіння - зміна ентропії при випаровуванні води
при її температурі кипіння - зміна ентропії при нагріванні
пари від температури кипіння види до температури
Знаходимо значення кожної з перелічених
1)
2)
3)
У таблиці термодинамічних величин довідника знаходимо всі необхідні
для розрахунку характеристики при
35
Розраховуємо сумарну зміну ентропії:
звідки
Відповідь: У результаті нагрівання 1 моля від 298 до 448 К
Задача 4. Обчисліть і хімічної реакції: яка

відбувається при і
Mg CO2 MgCO3
-569,27 -394,37 -1012,15
оскільки
то
Оскільки то в цьому разі за даних умов процес може самочинно
відбуватися у прямому напрямі.
1. Розрахуйте зміну ентропії при нагріванні 16 кг О2 від 273 до 373 К: 1) при
постійному об’ємі; 2) при постійному тиску. Вважайте кисень ідеальним
газом.
2. Розрахуйте загальне зростання ентропії при змішуванні м3 кисню
з м3 азоту при 280 К и Па,
3. Молярна теплоємність газоподібного метану описується рівнянням
Стандартна ентропія метану при
298 К дорівнює Визначте ентропію м3 метану
при 800 К і
4. Визначте і при 298,2 К для реакції
С2Н2 + 2Н2О (ж) = СН3СООН (ж) + Н2
Необхідні дані візьміть з довідника.
5. 1 моль газу Ван-дер-Ваальса ізотермічно розширюється від об’єму до
об’єму при температурі 298 К. Знайдіть і для
цього процесу
6. Обчисліть зміну енергії Гіббса при стиску від 1 атм до 3 атм при 298 К:
а) 1 моля рідкої води;
б) 1 моля водяної пари (ідеальний газ).
7. Обчисліть при 25 для хімічної реакції:
36
Стандартні значення ентальпії утворення й абсолютної ентропії при 25
взяти з довідника.
8. Обчисліть стандартну енергію Гіббса і Гельмгольца і при 300
для хімічної реакції:
Чи може ця реакція відбуватись самочинно при даній температурі?

Теплоємності речовин вважати постійними.
9. Знайдіть енергію Гіббса утворення при температурі 298 і 400 К,
якщо відомі такі дані: кДж/моль.
Речовина
Дж/ 29,1 28,8 35,7
(моль*К)
Дж/(моль*К) 191,5 130,6 192,5
Вважайте, що теплоємність у зазначеному інтервалі температур постійна.

10.Обчисліть стандартну енергію Гіббса і Гельмгольца і при 60
Чи може ця реакція відбуватися самочинно при даній температурі?

Теплоємність речовин вважати постійною.
11.Обчисліть стандартну енергію Гіббса і Гельмгольца і при 700
Чи може ця реакція відбуватися самочинно при даній температурі?

Теплоємність речовин вважати постійною.
5.2.4 Зразок варіанту самостійної роботи з теми: «Другий закон
термодинаміки»
1. Які параметри системи повинні бути сталими, щоб за знаком зміни
ентропії можна було б визначити напрям самочинного процесу?
2. Які термодинамічні критерії самочинного перебігу та рівноваги
хімічної реакції застосовують в умовах сталих температур?
3. В якому з оборотних процесів за участю 1 моль ідеального газу зміна
ентропії буде найбільшою: а) ізобарне нагрівання від 200 до 400 К; б) ізохорне
нагрівання від 200 до 400 К; в) ізотермічне розширення від 200 до 400 м3?
4. Обчислити при 298,2 К для реакції:
скориставшись даними довідника.

5.3 Хімічна рівновага
5.3.1 Теоретичні відомості
Абсолютна більшість хімічних реакцій відбувається як у прямому, так і
у зворотному напрямі. Такі реакції називають хімічно оборотними. Хімічно
оборотні реакції йдуть не до кінця, а до стану рівноваги, за якою в системі
присутні і продукти реакції і вихідні речовини. При практичному використанні
будь-якої реакції важливо знати, в яких умовах слід вести реакцію, щоб
отримати максимальний рівноважний вихід. Деякі реакції мають природну
тенденцію до здійснення (наприклад, окиснення вуглеводів). Такі реакції
37
можуть сполучатися з іншими з тим, щоб повести їх не в природному, а в
належному напрямі. За допомогою термодинаміки можна відсортувати реакції,
які необхідно «примушувати» і розраховувати запас рушійної сили реакцій, які
перебігають самочинно.
Про здатність до здійснення даною реакції роблять висновок на підставі
величин
а) якщо тобто має велике негативне значення, то константа
рівноваги велика, реакція принципово можлива і перебігає практично до кінця;
б) якщо вихід продуктів настільки незначний, що процес
технологічно не можна реалізувати;
в) якщо величина незначно відхиляється від нуля у будь-який бік,
реакція може бути здійснена і існує практична можливість управляти ходом
процесу. Змінюючи умови реакції (температуру, тиск) можна домогтися
бажаного співвідношення речовин при рівновазі.
Слід пам’ятати, що термодинамічний метод дослідження не враховує
швидкість перебігу процесу, і з цієї причини знак і величина вказують
лише на принципову можливість його здійснення.
Для з’ясування можливості здійснення процесу і для висновку про
економічну доцільність його технічного використання необхідно визначити
ступень перетворення вихідних речовин на кінцеві. Для цього потрібно знати
константу рівноваги реакції.
Для гомогенної оборотної реакції:
що відбувається в газовій фазі, у момент рівноваги виконуються такі

рівності:
де або - термодинамічна константа рівноваги, висловлена через

рівноважні безрозмірні парціальні тиски;
- відносний парціальний тиск і-го компоненту газової суміші;
- парціальний тиск і-го газу, висловлений у тих же одиницях
вимірювання, що і стандартний тиск (наприклад, МПа або Па).
Термодинамічна константа рівноваги величина безрозмірна.
Практичні константи рівноваги можуть висловлюватись в одиницях
тиску або концентрації. Для реакцій, які перебігають у газовій фазі, практичну
константу рівноваги висловлюють як співвідношення рівноважних парціальних
тисків:
або співвідношення рівноважних концентрацій:
Рівняння для і висловлюють закон діяння мас для реакції,

представленій у загальному вигляді.
38
Як випливає із цих рівнянь, одиниці вимірювання практичних констант
рівноваги визначаються стехіометричним типом реакції. Наприклад, для
реакції:
яка перебігає у газовій фазі,
і вимірюється в Па-3. А для реакції:
і вимірюється у дм6/моль2.
Зв'язок між і при невисоких тисках випливає з рівняння стану
ідеального газу:
Отже,
де - зміна кількості моль газоподібних реагентів внаслідок реакції.

Зв'язок між термодинамічною і практичною константою рівноваги
визначається рівнянням:
Якщо в реакції кількості моль газоподібних реагентів не змінюється,

тобто
Для гетерогенних реакцій, в яких конденсовані фази є індивідуальними
речовинами, в рівняння константи хімічної рівноваги входять парціальні тиски
(концентрації) тільки газоподібних реагентів, які утворюють змішану фазу.
Концентрації (активності) твердих чи чистих рідких речовин сталі (за умови
p=const i T=const) і можуть бути виключені із виразу для константи рівноваги.
Наприклад, для реакції:
Для реакції:
Термодинамічну константу рівноваги реакцій, які відбуваються у

реальних розчинах висловлюють через рівноважні активності. Активність
компоненту реального розчину де - раціональний та
практичний молярний коефіцієнти активності; - концентрація і-го
компоненту, висловлена через молярну частку.
Для компонента газової суміші, яка перебуває під невисоким тиском,
термодинамічна активність:
Тобто
39
є термодинамічна константа рівноваги хімічної реакції. За сталих зовнішніх
умовах у стані рівноваги співвідношення добутку активностей (відносних
парціальних тисків) продуктів до добутку активностей (відносних парціальних
тисків) вихідних речовин з урахуванням стехіометричних коефіцієнтів є
величина стала, не залежна від початкового складу хімічної системи.
або
Позначивши відношення рівноважних концентрацій через та ,а

співвідношення коефіцієнтів активності через та , отримаємо:
Найчастіше коефіцієнти активності компонентів реального розчину

невідомі, і через це передбачити рівноважний вихід продуктів реакції, яка
відбувається в розчині, не завжди вдається. Але, якщо реакція перебігає у
межах концентрацій, для яких можна користуватись умовною
константою рівноваги
Часто користуються концентраційною константою рівноваги
При вивченні хімічних реакцій важливим є визначення напряму, у

якому відбувається реакція за даних умов. Для визначення напряму самочинних
процесів можна користуватись об’єднаним виразом першого і другого законів
термодинаміки. При самочинні процеси відбуваються у напрямі
зменшення енергії Гіббса. Якщо всі компоненти реакції є ідеальними газами, то
зміна енергії Гіббса можне бути висловлена рівнянням:
(7.1.14)
де: - нерівноважні відносні парціальні тиски реагентів,
коли система не перебуває в стані рівноваги.
Це рівняння називається рівнянням ізотерми хімічної реакції або
рівнянням ізотерми Вант-Гоффа.
Якщо реакція досягне рівноважного стану, вільна енергія Гіббса досягне
мінімального значення і а нерівноважні значення відносних тисків
досягнуть рівноважних Тоді будемо мати:
Термодинамічна константа рівноваги хімічної реакції залежить тільки

від температури і може бути визначена з рівняння як:
40
З урахуванням виразу для рівняння ізотерми хімічної реакції
можна записати у вигляді:
Із рівняння ізотерми видно, що величина і знак зміни енергії Гіббса в

реакції (за умови ) залежить від співвідношення величин
. Якщо а таке має бути за умови
самочинно відбувається пряма реакція. Якщо що спостерігається,
коли самочинно відбувається зворотна реакція. Якщо
тобто система перебуває у стані рівноваги.
Для оцінки реакційної здатності різних за природою хімічних систем
використовують поняття «стандартна хімічна спорідненість» (стандартна
енергія Гіббса реакції ), яка характеризує реакційну здатність за
стандартних умов. Зв'язок з константою рівноваги висловлюється
наведеним вище рівнянням:
Стандартна енергія Гіббса хімічної системи може бути знайдена за
стандартними молярними енергіями Гіббса реагентів (стандартними
ізобарними потенціалами утворення) - Стандартною молярною
енергією Гіббса називають зміну вільної енергії Гіббса в результаті реакції
утворення 1 моль хімічної сполуки із простих речовин за стандартних умов.
Для простих речовин стандартні молярні енергії Гіббса
Розраховують стандартну енергію Гіббса хімічної реакції за тим же
принципом, що і зміну ентальпії, а саме:
Найбільш загальним методом розрахунку вільної енергії Гіббса

(ізобарно-ізотермічного потенціалу) є його розрахунок за допомогою
термодинамічних величин за рівнянням
Обчислювати хімічної реакції при будь-якій заданій температурі

можна за допомогою таких рівнянь:
Підставляючи вирази для і у рівнянні

дістаємо:
1. Якщо то (у конденсованих системах).

2. Якщо то ( не залежить від
температури).
Тоді маємо:
Розрахунки 1 і 2 є наближеними.
41
3. С P  f T , тобто
0
За цих умов
розрахунок буде точним:
Після інтегрування та спрощення отримаємо:
Якщо позначити величини, що містяться в дужках при , через ,

при - через , при - через , при - через то
де - коефіцієнти, що залежать від температури і не

залежать від виду реакції. Ці коефіцієнти обчислено й зведено в таблицю
Темкіним і Шварцманом. А цей метод розрахунку називається методом
Темкіна-Шварцмана.
Розрахувавши стандартну енергію Гіббса реакції, можна знайти її
константу рівноваги за рівнянням ізотерми хімічної реакції для стандартного
стану.
звідки
Залежність константи рівноваги від температури висловлюється
рівняннями ізобари і ізохори хімічної реакції.
Для ізобарних процесів
Для ізохорних процесів
З них випливає, що для екзотермічної реакції

підвищення температури зменшує константу рівноваги, а з тим і вміст
продуктів реакції у рівноважній суміші. Якщо реакція ендотермічна
то підвищення температури збільшує константу рівноваги, і
вміст кінцевих продуктів реакції в рівноважній суміші збільшується. Все це
відбувається у згоді з принципом зміщення рівноваги Ле Шательє.
Вважаючи тепловий ефект реакції незалежним від температури, що
припустимо у невеликих межах температур, при інтегруванні рівняння ізобари
у межах від Т1 до Т2 отримаємо:
42
Рівняння ізобари хімічної реакції можна використовувати для
розрахунку константи рівноваги та температури Т2, якщо відома константа
рівноваги за температури Т1 і тепловий ефект реакції, для розрахунку теплового
ефекту реакції за двома константами рівноваги, відомими при двох
температурах, а також для розрахунку температури, за якої може бути
досягнуто певне значення константи рівноваги.
Константу рівноваги і тепловий ефект реакції можна визначити також
графічним методом, якщо рівнянню ізобари внаслідок інтегрування надати
вигляд:
Одна з найбільш поширених задач у практиці інженера-хіміка є

розрахунок складу суміші, яка утворилася внаслідок досягнення системою
стану рівноваги та виходу продуктів реакції. Для цього необхідно знати
константу рівноваги та склад вихідної системи.
Склад рівноважної суміші визначають безпосередньо у молях або
через ступінь дисоціації або через ступінь перетворення або через
ступінь перебігу реакції
Для оборотної реакції у загальному вигляді
Кількість
речовини у
вихідному стані
моль
Кількість
речовини у
рівноважному
стані моль
Зміна кількості
речовини
внаслідок реакції,
моль
У процесі перебігу реакції зліва направо кількості вихідних речовин

будуть зменшуватися, а кількості продуктів реакції будуть збільшуватися доки
не досягнуть рівноважних значень.
Ступінь перетворення - це доля вихідної речовини, що перетворилась
у продукти реакції.
Зміни кількостей реагентів у процесі реакції зв’язані між собою

співвідношенням
Звідси рівноважні значення кількості кожного реагенту можна

висловити так:
43
В загальному вигляді
Співвідношення
називається хімічна змінна (число пробігів реакції, ступінь перебігу

реакції). Хімічна змінна якщо реакція ще не почалася, тобто у момент
змішування реагентів. Хімічна змінна якщо реакція здійснила один
пробіг, і це означає, що моль А і моль В перетворилися у моль D і
моль Е.
Якщо у вихідному стані кількість моль відповідає стехіометричному
рівнянню, тобто то ступінь перебігу реакції (хімічна змінна) дорівнює
ступеню перетворення
Розглянемо способи визначення рівноважного складу газової суміші на
прикладі реакції гідрування етилену,
Для наведеної реакції за температури Т=1000 К і атмосферного тиску

Па, (тобто відносний безрозмірний тиск ) константа
рівноваги
Термодинамічна константа рівноваги реакції, що розглядається:
де (за законом Дальтона)

- молярна частка кожного реагенту, - загальний відносний тиск.
Визначити рівноважний склад – це, перш за все, знайти молярну частку
кожного компоненту. Оскільки в процесі реакції кількість моль газів
змінюється, для визначення константи рівноваги необхідно розрахувати
загальну кількість моль речовини у стані рівноваги: Для визначення
молярної частки кожного газу у суміші слід кількість моль цього газу поділити
на загальну суму моль речовин у стані рівноваги. Для переходу до молярних
відсотків молярну частку слід помножити на 100.
Реакція
Кількість речовини 0
у вихідн. стані
моль
Розрахунок через кількість моль
Кількість речовини у
рівнов. стані моль
Загальна кількість речовини у стані рівноваги:
44
Рівноважні
парціальні тиски,
Розрахунок через ступінь перетворення
Кількість речовини у 1 1 0
вихідн. стані
моль
Розрахунок через ступінь дисоціації
Кількість речовини у 0 0 1
вихідн. стані
моль
При розрахунку через кількість моль константа рівноваги має вигляд:
Прийнявши і підставивши отримаємо рівняння

Рішення його має два корені: Оскільки
він не має фізичного сенсу через те, що у вихідному стані
приймаємо, що кількість моль етану у рівноважній суміші а
відсотковий вміст
При розрахунку через ступінь перетворення вираз для константи

рівноваги має такий вигляд:
Звідки а
Якщо рішення виконувати за третім способом після підстановки у

загальну формулу для константа рівноваги матиме вигляд:
Звідки а молярна частка етану в рівноважній суміші
45
Таким чином, якщо вираз для константи рівноваги складено вірно, то
будь-який спосіб рішення приведе до одного і того ж результату.
При технічному здійсненні процесів підбирають такі співвідношення
вихідних речовин, щоб досягти найбільш повного перетворення більш
коштовної речовини. Для цього реакцію ведуть у надлишку дешевої речовини і
вихід розраховують за найбільш коштовною речовиною.
5.3.2. Приклади розв’язування задач

Задача 1. Для реакції:
при температурі Т = 500 К
Чи утворюватиметься у газовій суміші, що містить усі реагенти,

якщо нерівноважні парціальні тиски учасників процесу дорівнюють:
Розв’язання.
Згідно з рівнянням ізотерми хімічної реакції
Оскільки а то
Відносні парціальні тиски - стандартний тиск,
Тоді
Отже, (тобто, не обчислюючи бачимо, що

оскільки ).
При цьому з огляду на те, що за заданих нерівноважних
парціальних тисків утворення продукту неможливе, тому реакція йде у
зворотному напрямі.
Очевидно також, що за допомогою рівняння ізотерми хімічної реакції
можна добирати нерівноважні парціальні тиски (або концентрації) учасників
процесу в такий спосіб, щоб система максимально наближалася до стану
рівноваги, або щоб домогтися максимального виходу продуктів реакції.
Задача 2. Термодинамічна константа рівноваги реакції
за температури 718 К дорівнює 45,7. Визначити склад рівноважної

суміші за цієї температури і вважаючи вихідний склад
стехіометричним.
46
Розв’язання. Стехіометричний склад суміші - це такий її склад, коли
все учасники процесу взято у співвідношенні, заданному рівнянням хімічної
реакції.
Для реакції:
Вихідні кількості, 1 1 0
Приймемо за кількість моль HI, що утворились у стані рівноваги.
Тоді рівноважні кількості речовин у відповідності до стехіометричного
рівняння реакції будуть такі:
Сумарна кількість молів у рівноважній суміші становитиме:
Константа рівноваги для даної реакції має вигляд:
Оскільки відносні парціальні тиски для кожного компоненту а
за законом Дальтона то де - відносний

загальний тиск; - молярна частка компоненту.
Враховуючи, що за умовою задачі маємо
Це рівняння легко розв’язується, якщо взяти квадратичний корінь з обох

частин рівняння.
Звідки
Визначаємо склад рівноважної суміші в молярних долях (%)
47
Примітка. В цій задачі – кількість речовини в молях, а – молярна
частка компоненту.
Задача 3. Розрахувати константу рівноваги реакції:
яка відбувається за стандартних умов.

Розв’язання. Стандартні умови:
1. Виписуємо з довідника стандартні ізобарні потенціали утворення

учасників реакції:
кДж/моль -371,17 -300,21 0

Розраховуємо стандартний ізобарний потенціал даної хімічної реакції
при Т = 298К
2. Розраховуємо константу рівноваги звідки
Практична константа рівноваги
Для даної реакції
Задача 4. Для реакції залежність K P~ від температури

надається рівнянням:
Знайти залежність теплового ефекту цієї реакції від температури.

Розв’язання. Відповідно до рівняння ізобари
Запишемо наведену залежність K P~ від температури через натуральні

логарифми
та візьмемо похідну:
Із рівняння ізобари реакції
48
Звідси маємо:
Задача 5. При температурі 820 К і загальному тиску

ступінь дисоціації фосгену на оскид вуглецю і хлор дорівнює 77%. Визначити
реакції:
Розв’язання. Процес дисоціації можна записати:
Константа рівноваги цієї реакції має вигляд:
Рівноважні парціальні тиски дорівнюють загальному тиску

помноженому на рівноважну молярну частку (закон Дальтона). Рівноважна
молярна частка:
Вихідні кількості молів, 1 0 0

Рівноважні кількості молів,
- ступінь дисоціації
Звідси рівноважні парціальні тиски:
Враховуючи, що маємо
Зв'язок між при невисоких тисках визначається рівнянням:
де: - зміна кількості моль газоподібних реагентів внаслідок реакції.

Для даної реакції Отже,

1. Визначити, в якому напрямі при Т=450К буде йти реакція синтезу
аміаку якщо тиск у системі і суміш має
стехіометричний склад;
2. Яку величину має константа рівноваги реакції при 298 К, якщо для
цієї реакції
3. Яка величина якщо термодинамічна константа рівноваги
реакції при 298 К дорівнює 1?
49
4. Константа рівноваги реакції асоціації бензойної кислоти у розведених
розчинах
дорівнює при 43,9 Визначте і поясніть

фізичний сенс цієї величини.
5. Для реакції:
У якому напряму реакція перебігає самочинно за стандартних умов?

Чому дорівнює величина константи рівноваги реакції?
6. Практична константа рівноваги реакції
за деякої температури дорівнює У якому напрямі буде

перебігати реакція, якщо гази змішати з такими парціальними тисками: етилен
– 1кПа; водень – 2 кПа; етан – 3 кПа?
7. Як потрібно змінити температуру і тиск у рівноважній системі
щоб збільшити вихід продукту?

8. Знайти константу рівноваги при 1000К для реакції і
визначити ступінь дисоціації для цієї температури і р = 101,3 кПа.
9. Константа рівноваги реакції
за Т = 723К дорівнює 50. Яку кількість речовини слід взяти на 1

моль щоб 90 % останнього перетворити на Чому дорівнює константа
рівноваги реакції дисоціації за тієї ж температури?
10. Визначити рівноважний вихід за реакцією якщо
загальний тиск в системі а температура 298К.
11. Метиловий естер метоксіоцтової кислоти (напівпродукт
виробництва вітаміну В6) одержують за реакцією
Обчисліть константу рівноваги реакції, якщо із 1 моль кислоти і 1

моль спирту до моменту досягнення рівноваги утворюється 0,562 моль естеру.
Скільки моль естеру буде міститися у рівноважній суміші, якщо у вихідній
системі змішано
а) 1 моль кислоти і 2 моль спирту;
б) по 1 моль кожного із реагентів.
12. Виразити у загальному вигляді для реакції
якщо при деякій температурі загальний рівноважний тиск у системі дорівнює Р,

а початкові кількості компонентів, узятих для реакції, становлять 1 моль (СО) і
3 моль (Н2).
13. Ступінь дисоціації при дорівнює 0,485, а
при і тому ж тиску – 0,800. Обчислити середній тепловий ефект реакції
при в інтервалі температур від 473 до 523К.
14. Знайти рівноважний парціальний тиск в системі
50
при температурі 727 і при загальному тиску Р = 4 атм. При
розрахунку користуватись середніми теплоємностями.
5.3.4 Зразок варіанту контрольної роботи з теми «Хімічна
рівновага».
1. Рівняння ізотерми хімічної реакції та його аналіз.
2. Знайти ступінь дисоціації Н-бутану при його розкладанні на 1-
бутилен та при і загальному тиску
3. Яким чином можна збільшити вихід продуктів цієї реакції? Наведіть
всі можливі способи. Відповідь аргументуйте.
51
Додатки
Додаток1 Перелік питань і задач, що виносяться на екзамен у 4 семестрі з

розділу «Хімічна термодинаміка»
1. I-й закон термодинаміки. Внутрішня енергія. Залежність внутрішньої
енергії індивідуальної речовини від температури.
2. Застосування I-го закону термодинаміки до різних процесів. Робота
розширення ідеального газу у різних процесах.
3. Теплоємність істинна та середня. Співвідношення між ними. Залежність
теплоємності від температури. Теплоємність газів та твердих тіл. Емпіричні
закономірності для теплоємностей твердих та рідких тіл.
4. Тепловий ефект реакції. Закон Гесса. Зв'язок між ізобарним та ізохорним
тепловим ефектом DH та DU. Ентальпія утворення. Розрахунок теплових
ефектів реакцій за ентальпіями утворення.
5. Ентальпія згоряння. Розрахунок ефектів за ентальпіями згоряння.
6. Наближені методи розрахунку теплових ефектів реакцій. Використання
енергії зв'язку для наближеного розрахунку теплового ефекту реакції.
Теплота розчинення та розведення. Залежність теплоти розчинення від
концентрації розчину. Теплота нейтралізації.
7. Залежність теплового ефекту від температури. Диференційна та інтегральна
форми закону Кірхгофа. Використання аналітичних та графічних методів
для розрахунку теплових ефектів при різних температурах.
8. ІІ-й закон термодинаміки для оборотних процесів. Співвідношення між
молярними ентропіями трьох агрегатних станів однієї речовини: газу,
рідини, твердого тіла. Розрахунки зміни ентропії у різних процесах.
9. II-й закон термодинаміки для необоротних процесів в ізольованій системі.
Умови, за яких можна за знаком зміни ентропії визначати напрям
самодовільного процесу?
10.Термодинамічні потенціали, залежність їх від параметрів стану. З якою
метою вводиться поняття про термодинамічні потенціали?
11.Характеристичні функції. Умови, за яких термодинамічні функції
придбають властивості термодинамічних потенціалів.
52
12.Термодинамічні умови рівноваги та напряму самодовільних процесів.
13.Залежність енергії Гіббса від температури. Рівняння Гіббса-Гельмгольца.
14.Залежність енергії Гіббса від складу хімічної системи. Хімічний потенціал.
15.Хімічний потенціал ідеального та реального газу. Фугитивність та
термодинамічна активність. Стандартні стани.
16.Термодинамічні умови рівноваги хімічних реакцій. Умова самодовільного
перебігу процесу, який відбувається в закритому автоклаві при постійній
температурі.
17.Виклад рівняння ізотерми хімічної реакції.
18.Рівняння ізотерми та напрям протікання хімічної реакції.
19.Стандартна молярна енергія Гіббса та використання її для розрахунку
хімічної рівноваги.
20.Різні форми висловлення константи рівноваги для реакцій, які ідуть у газовій
фазі, і зв'язок між ними.
21.Різні способи виразу константи рівноваги для реакцій, які проходять у
розчині.
22.Хімічна рівновага у гетерогенних системах.
23.Вплив зовнішніх чинників на ступінь повноти реакції. Принцип зміщення
рівноваг Ле-Шательє-Брауна.
24.Залежність константи рівноваги від температури. Інтегрування рівняння
ізобари Вант-Гоффа. Використання рівняння залежності константи
рівноваги реакції від температури для розрахунку теплового ефекту реакції.
25.ІIІ-й закон термодинаміки та використання його для визначення
абсолютного значення ентропії. Використання стандартних значень ентропії
та теплот утворення для розрахунку констант рівноваги.
26.Непрямий розрахунок константи рівноваги хімічної реакції. Визначення
температурного коефіцієнту константи рівноваги хімічної реакції dlnК/dТ.
27.Розрахунок константи хімічної рівноваги за методом Тьомкіна-Шварцмана.
28.Основні поняття статистичної термодинаміки. Мікро- та макростан системи.
Математична і термодинамічна ймовірність.
53
29.Статистичний характер 2-го закону термодинаміки. Співвідношення
Больцмана.
30.Розподіл частинок згідно енергій у рівноважних системах (розподіл
Больцмана). Сума згідно станів.
31.Зв'язок внутрішньої енергії з сумою згідно станів.
32.Зв'язок ентропії з сумою згідно станів.
33.Зв'язок вільної енергії Гельмгольца та ізобарного потенціалу з сумою згідно
станів.
34.Повна сума згідно станів для молекули.
35.Електронна сума згідно станів.
36.Розрахунок суми згідно станів для поступального руху молекул.
37.Розрахунок суми згідно станів для обертального руху.
38.Розрахунок суми згідно станів для коливального руху атомів в молекулі
(наближення гармонічного осцилятора).
39.Статистичний розрахунок термодинамічних властивостей одноатомного
ідеального газу.
40.Розрахунок константи рівноваги через суму згідно станів.
54
Додаток 2
Значення деяких фундаментальних сталих
Назва Позначення Значення в СІ
Атомна одиниця маси а.о.м. 1,6606.10-27кг
Діелектрична стала 0 8,85419.10-12Ф.м-1
Елементарний заряд е 1,60219.10-19Кл
Маса електрона me 9,10953.10-31кг
Молярний об’єм ідеального газу V0=RT0/p0 22,4139 л.моль-1
Нормальна атмосфера p 101325 Па
Стала Больцмана 1,38066.10-23 Дж.К-1
Стала Планка H 6,62618.10-34 Дж.с
Універсальна газова стала R 8,31441 Дж.моль-1.К-1
Число Авогадро NA 6,02204.1023 моль-1
Число Фарадея F 96484,56 Кл.моль-1
Швидкість світла у вакуумі c 2,99792 .108м.с-1
Додаток 3
Множники і префікси для утворення десяткових кратних і дольних одиниць
Мега М 106
кіло к 103
гекто г 102
деці Д 10-1
санті с 10-2
мілі м 10-3
мікро мк 10-6
нано н 10-9
Додаток 4
Знаки деяких математичних дій
, поділене на
абсолютна величина
модуль числа в ступені n
знак добутку 
знак суми 
знак різниці 
десятковий логарифм lg
корінь квадратний з
корінь n-ого ступеня з
натуральний логарифм ln
границя lim
границя при , що прямує до
відсоток %
середнє значення
експонента
55
Додаток 5
Грецький алфавіт
 Альфа  Ні(ню)  Ета  Тау
 Бета  Ксі  Тета  Іпсилон
 Гамма  Омікрон  Йота  Фі
 Дельта  Пі  Каппа  Ксі
 Епсилон  Ро  Ламбда  Псі
 Дзета  сігма  Мі(мю)  омега
Додаток 6
Алгебра (факторіал) Натуральний і десятковий логарифми
Додаток 7
Знаходження коренів квадратного
Окремі випадки логарифмів
рівняння (х1; х2)
а) десятковий логарифм, якщо а=10,
позначається або
б) натуральний логарифм, якщо
;
позначається
співвідношення між ними:
Додаток 8
Похідні
Додаток 9
Невизначені інтеграли
56
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до практичних занять та
виконання індивідуальних завдань
з дисципліни «ФІЗИЧНА ХІМІЯ»
частина І
«Хімічна термодинаміка»

161 - Хімічна технологія та інженерія; 101 - Екологія)
Укладачі Р.Г. Заіка, к.т.н., доц.

О.А. Полякова, асист.
Комп’ютерна верстка: Агафонова А.Г.
Підписано до друку 10.05.2017р.

Формат 60х84 1/16. Папір типогр. Гарнітура Tіmes.
Друк на різографі. Умов. друк. арк. __. Обл.-вид. арк. ___.
Тираж екз. Вид. № . Ціна договірна.
Видавництво Східноукраїнського національного університету
імені Володимира Даля
Свідоцтво про реєстрацію: серія ДК № 1620 від 18.12.03 р.
Адреса університету: просп. Центральний 59-А
м. Сєвєродонецьк, 93400, Україна
е-maіl: vidavnictvoSNU.ua@gmail.com.
57

Фізична хімія Частина 1

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Фізична хімія Частина 1

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

(для студентів денної форми навчання спеціальностей

Наведено узагальнений матеріал програми з дисципліни «Фізична

Укладачі Р.Г. Заіка, к.т.н., доц.

Рецензент С.О. Кудрявцев к.т.н., доц.

Назва змістових модулів, теми та

Змістовий модуль 1. Перший закон термодинаміки.

Змістовий модуль 5 Однокомпонентні системи

2.2 Практичні заняття

24. Висловіть в загальному вигляді константу рівноваги К о реакції А

28. Як змінюється величина константи рівноваги реакції А при

30. Встановіть, як буде змінюватися вихід продуктів хімічної реакції А

Таблиця 3.1.2 – Вихідні дані для індивідуального завдання

4 Рекомендації щодо виконання індивідуального завдання

де – теплота, підведена до системи або відведена від системи (теплота

де і - внутрішня енергія системи на початку і в кінці процесу;

де - повний диференціал внутрішньої енергії, тобто змінна, яка не

Ізохорний процес перебігає за сталого об’єму, тому робота ізохорного

де і - температура газу на початку і в кінці процесу; - молярна

де - ентальпія системи; є також функцією стану.

Якщо кількість тепла, отриманого системою, яка містить 1 моль

Для ідеальних газів:

Рівняння для середньої теплоємності в інтервалі температур

Середня та істинна теплоємність пов’язані рівняннями:

Залежність теплоємності від температури описується рівняннями:

для органічних речовин

де - число молей газу; і - тиск газу на початку і в кінці процесу.

де - ізохорна теплоємність газу; ; і P2 - початковий та

Із першого закону термодинаміки випливає, що в ізохорних та ізобарних

В ізобарному процесі (Р = const)

Хімічні реакції, перебіг яких супроводжується поглинанням теплоти,

Для ідеальних газів з урахуванням закону Мендєлєєва-Клапейрона

де - зміна числа молей газоподібних речовин;

За першим наслідком із закону Гесса тепловий ефект реакції дорівнює

де - стехіометричні коефіцієнти в рівнянні хімічної реакції;

де - суми стандартних теплових ефектів

Залежність теплового ефекту хімічної реакції від температури

- для ізохорного процесу

де - зміна теплоємностей в ході хімічної реакції;

При розрахунку теплових ефектів хімічної реакції при заданій

Для точних розрахунків необхідно враховувати температурну

Тоді рівняння матиме вигляд:

Розрахунки за рівнянням Кірхгофа проводять при складанні теплових балансів

Задача 2. Визначте роботу ізотермічного зворотного розширення 3 моль

Обчисліть цього процесу, вважаючи метан ідеальним газом.

Теплота ізобарного процесу дорівнює , тобто:

Задача 4. Обчисліть і для реакції:

Розв’язання. За довідником визначаємо:

За першим наслідком із закону Гесса:

Задача 5. Обчисліть за стандартних умов тепловий ефект реакції:

За другим наслідком із закону Гесса

Задача 6. Визначте тепловий ефект реакції: за

Розв’язання. Можна порекомендувати наступний порядок розв’язання

У стовбці « » наведено розраховані зміни відповідних величин в

б) Розрахунок при за рівнянням:

в) Точний розрахунок з урахуванням за

5.1.3 Задачі для самостійного розв’язування

5. Обчисліть кількість теплоти, потрібної для нагріву повітря у

якщо теплоти згоряння лимонної та яблучної кислоти відповідно -1987,4

8. Розрахуйте теплоту гідролізу сахарози:

9. Розрахуйте теплоту згоряння етанолу на підставі того, що

11. Визначте теплоту гідратоутворення якщо теплота розчинення

при Т = 125 С, вважаючи теплоємність незалежною від температури.