Практичне Охорона праці при роботі з

заняття комп’ютером

Мета заняття:
1. Ознайомитись з особливостями роботи користувачів
комп’ютерів з точки зору охорони праці та розладами здоров’я
користувачів, що формуються під впливом роботи за
комп’ютером.
2. Ознайомитись з основними заходами з техніки безпеки
і пожежної безпеки при експлуатації комп’ютерів згідно з
Правилами охорони праці під час експлуатації електронно-
обчислювальних машин [1].
Терміни та визначення:
Відеодисплейний термінал (ВДТ) ‒ частина ЕОМ, що містить
пристрій для візуального відображення інформації;
Електронно-обчислювальна машина (ЕОМ) ‒ електронно-
обчислювальна машина з необов'язковими додатковими пристроями,
системними елементами (пристрої для друку, сканери, модеми, блоки
безперервного живлення та інші спеціальні периферійні пристрої);
Оператор ЕОМ з ВДТ і ПП ‒ працівник, який використовує
екранні пристрої під час своєї роботи;
Периферійні пристрої (ПП) ‒ сукупність необов'язкових
додаткових пристроїв, які використовуються в процесі діяльності
оператора ЕОМ (клавіатура, маніпулятор "миша", дискова система,
звукова система, модем, мікрофон, принтер, сканер тощо);
Робоче місце ‒ сукупність устаткування, що включає екранний
пристрій, який може доповнюватись клавіатурою або пристроєм
введення та/або програмним забезпеченням, що являє собою інтерфейс
"оператор-ЕОМ", іншими приладами, периферійними пристроями, що
включають пристрої для дискет, телефон, модем, друкувальний
пристрій, тримач документів, робоче крісло і робочий стіл або робочу
поверхню, а також необхідне виробниче середовище.
Теоретична частина
Вплив комп’ютерів на працездатність та здоров’я користувачів
Характерною ознакою сучасного науково-технічного прогресу,
практично, в усіх сферах діяльності людини, є широке застосування
комп’ютерних технологій, заснованих на використанні електронно-
обчислювальних машин. Сьогодення, а тим більше майбутнє, вже

141
важко уявити без комп’ютерів та іншої електронної техніки. Адже саме
завдяки їм стала можливою швидка переробка величезних обсягів
інформації, проведення необхідних розрахунків, виконання різних
видів робіт, організація оперативного отримання та передачі
інформації, збереження її значних обсягів електронним способом.
Стрімке впровадження комп’ютерів не тільки у сфері управління
виробництвом, але також на транспорті, в банківській системі, бізнесі,
системі освіти та інших сферах призвело до того, що мільйони людей
виявились втягнутими у взаємодію людини з комп’ютером. Природно
виникає запитання - на скільки безпечною є ця взаємодія для людини?
Адже відомо про те, що будь-яка взаємодія людини та засобів праці – є
двостороння. Людина впливає на удосконалення засобів праці, а
останні – на працюючу людину.
Сучасні технології та техніка, до яких, безперечно належать
комп’ютерні технології та ЕОМ, несуть у собі певні потенційні
небезпеки та шкідливості. У зв’язку з цим набуває актуальності
вивчення фізіологічних, психологічних, соціальних та виробничих
наслідків у системі “людина-комп’ютер-середовище” та розробка і
впровадження заходів щодо нормалізації праці та збереження здоров’я
працівників на комп’ютерних робочих місцях.
Дослідження, проведені фахівцями Всесвітньої організації
охорони здоров’я (ВООЗ) показали, що у професійних операторів та
канцелярських службовців, які в своїй діяльності використовують
відеодисплейний термінал (ВДТ), частіше зустрічаються порушення
органів зору, опорно-рухового апарату, центральної нервової, серцево-
судинної, імунної та статевої системи, захворювання шкіри. Необхідно
зазначити, уже в перші роки впровадження ВДТ в Європі та США була
зафіксована значна кількість скарг операторського персоналу на
загальне недомагання, передчасне стомлення, головний біль,
порушення органів зору, які здійснювали несприятливий
психофізіологічний вплив на самопочуття та працездатність
операторів.
В Інституті медицини праці Академії медичних наук України
проводились дослідження інтенсивності захворюваності осіб, що
використовують у своїй роботі комп’ютер. Була вивчена
захворюваність працівників з різною тривалістю використання
комп’ютерів та характером діяльності самих користувачів.
Розглядалися 3 групи користувачів: у першу ввійшли інженери-
програмісти (тривалість роботи за комп’ютером більше 6 годин на
день), у другу – інженери-економісти (тривалість роботи від 4 до 6
год.), у третю – математики-постановники завдань, які

142
використовували комп’ютери не більше ніж 2 години на день. Дані про
захворюваність різних груп користувачів комп’ютері та контрольної
групи наведені в табл.1.
Таблиця 1
Захворюваність осіб (%) при різній інтенсивності
використання ВДТ
Користувачі ВДТ Контрольна
Стан здоров’я
1 група 2 група 3 група група
Функціональні порушення НС
15,6 8,2 6,3 2,7
(астенічний синдром)
Хвороби системи кровообігу 57,7 60,3 29,2 23,0
Хвороби органів дихання 20,0 21,7 11,2 4,1
Хвороби органів травлення 40,0 38,6 29,8 18,9
Здорові 6,7 20,1 29,8 46,6

З наведених даних видно, що фізіологічні порушення

спостерігаються у користувачів, які довше та інтенсивніше
використовували ВДТ.
В табл. 2 наведені характеристики скарг операторів
комп’ютерного набору, які в процесі своєї роботи використовували
комп’ютер.
Таблиця 2
Характеристика скарг операторів комп’ютерного набору
Кількість працівників, що повідомили про
№ Симптоми впливу симптоми від загальної кількості опитаних (%)
п/п комп’ютера Стаж роботи
до 1 року 1 – 3 роки 3 – 5 років
1. Біль та різь в очах 58,8 67,5 88,7
2. Головний біль 17,6 23,3 42,5
3. Біль в області спини та шиї 18,5 21,2 32,2
4. Загальна втома 29,4 25,7 42,6
5. Втома м’язів рук 15,1 22,3 38,7
6. Підвищена роздратованість 11,7 21,6 35,3
7. Порушення нічного сну 8,3 15,5 20,6
8. Погіршення пам’яті 7,2 12,3 17,1

Враховуючи несприятливий вплив цілого комплексу

різноманітних виробничих факторів у користувачів можуть
розвиватись певні розлади здоров’я, що пов’язані з роботою за
комп’ютером.

143
 Діяльність користувачів комп’ютерів характеризується тривалою
багатогодинною (8 годин і більше) працею в одноманітному
напруженому сидячому положенні, малою руховою активністю при
значних локальних динамічних навантаженнях, що припадають лише
на кисті рук. Такий характер роботи може призвести до появи низки
хворобливих симптомів, що об’єднані загальною назвою – синдром
довготривалих статичних навантажень. Повідомляється про
захворювання шкіри у користувачів комп’ютерів: папульозна висипка,
свербіж та лущення шкіри, еритеми, пероральний та себорейний
дерматити, рожеві вугрі.
Дослідження впливу роботи за комп’ютером на жінок, особливо
в період вагітності, показують, що серед жінок, які під час вагітності
працювали більше 20 годин на тиждень за комп’ютером, число
спонтанних абортів, мертвонароджених дітей та передчасних пологів
майже в 2 рази перевищує аналогічні показник у жінок, які не
працювали за комп’ютером під час вагітності. Вказується на
несприятливий вплив роботи за комп’ютером також на серцево-
судинну систему оператора, що пов’язано з гіподинамією, яка
характерна для роботи операторів ВДТ.
Тривале обмеження навантаження на м’язовий апарат оператора
може стати причиною функціональних порушень, а в деяких випадках
призвести до виникнення атеросклерозу, аритмії, гіпертонічної
хвороби, інфаркту міокарда. Відмічено зниження опірності організму
та розвиток схильності до вірусних і багатьох інфекційних захворювань
у операторів ВДТ. Збільшується відсоток хвороб органів травлення у
осіб, які інтенсивніше використовували ВДТ. Частіше за інші форми
відзначені хронічні гастрити та холецистити.
Довготривале перебування в одноманітній сидячій позі
призводить до застійних процесів, зокрема в області малого таза, що
може викликати гінекологічні порушення.

1. Техніка безпеки при роботі з комп'ютером

Розпочинаючи працювати на ПК, необхідно пам`ятати, що це дуже
складна апаратура, яка потребує акуратного й обережного ставлення до
неї, високої самодисципліни на всіх етапах її експлуатації. Напруга
живлення ПК (220 В) є небезпечною для життя людини. Тому,
незважаючи на те що в конструкції комп`ютера передбачена достатня
ізоляція від струмопровідних ділянок, необхідно знати та чітко
виконувати ряд правил техніки безпеки. Перед початком роботи на
комп`ютері необхідно отримати дозвіл викладача або лаборанта.
1. Щодня перед початком роботи оператор ЕОМ повинен:

144
 - оглянути своє робоче місце; про виявлення ознак пошкодження
обладнання інформувати свого безпосереднього керівника;
- відрегулювати освітленість на робочому місці, переконатися в
відсутності відблисків на екрані ВДТ, відсутності зустрічного світла;
- перевірити правильність підключення обладнання ЕОМ до
електромережі;
- очистити екран ВДТ від пилу та інших забруднень;
- при включенні ЕОМ необхідно дотримуватись такої
послідовності дій: приєднати у разі необхідності до ЕОМ (при
вимкненому електричному живленні) певні ПП (принтер, монітор,
сканер тощо); увімкнути блок живлення; увімкнути ПП; увімкнути
системний блок (процесор); відрегулювати яскравість екрану ВДТ,
фокусування, контрастність.
Обладнання, принесене в робоче приміщення з холоду,
дозволяється підключати до електричної мережі тільки після того, як
його температура зрівняється з температурою повітря в приміщенні.
При виявленні несправності обладнання необхідно інформувати
свого безпосереднього керівника.
2. Під час виконання робіт з ЕОМ з ВДТ і ПП необхідно
виконувати наступні вимоги безпеки:
2.1. Оператор ЕОМ під час роботи зобов’язаний:
- виконувати тільки ту роботу, яку йому було доручено;
- підтримувати порядок і чистоту на робочому місці;
- тримати відкритими всі вентиляційні отвори обладнання;
- коректно закрити всі активні завдання у разі припинення роботи
з ЕОМ;
- негайно відключити ЕОМ з ВДТ і ПП від електричної мережі у
разі виникнення аварійної ситуації.
2.2. У ході виконання робіт оператор ЕОМ повинен:
- витримувати відстань від очей до екрану ВДТ в межах (60 – 70) см;
- дотримуватися внутрішньозмінного режиму праці та
відпочинку, регламентованих перерв у роботі відповідно до вимог
ДСанПіН 3.3.2.007-98, а саме (при 8-годинній денній робочій зміні):
а) для операторів ЕОМ з ВДТ і ПП – тривалістю 15 хвилин через
кожні дві години роботи з ВДТ;
б) для операторів комп’ютерного набору ‒ тривалістю 10 хвилин,
після кожної години роботи за ВДТ.
2.3. Під час регламентованих перерв рекомендується виконувати
комплекси вправ для очей, рук, хребта, поліпшення мозкового
кровообігу тощо, визначених у 4 розділі.
2.4. Про виявлення несправності обладнання або інших факторів,

145
які створюють загрозу для життя або здоров’я працівників, необхідно
негайно інформувати свого безпосереднього керівника.
2.5 Не допускається:
- виконання ремонту та налагодження ЕОМ, ВДТ і ПП
безпосередньо на робочому місці оператора ЕОМ;
- зберігання біля ЕОМ, ВДТ та ПП паперу, дискет, інших носіїв
інформації, деталей тощо, які не використовуються для поточної
роботи;
- відключення захисних пристроїв, самочинні зміни в конструкції
ЕОМ;
- використання ВДТ, у яких під час роботи з’являються не
характерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;
- доторкання до задньої панелі системного блоку при
включеному живленні;
- пересувати комп'ютери і монітори, знімати кришку корпусу
системного блоку;
- вимикання живлення під час виконання активного завдання;
- попадання вологи на поверхню системного блоку, монітора,
клавіатури, дисководів, принтерів та інших пристроїв, працювати у
вологому одязі та вологими руками;
- приймання напоїв та їжі на робочому місці;
- знаходитися в комп’ютерному класі у верхньому одязі;
- класти одяг і сумки на комп’ютерні столи.
3. Вимоги безпеки після закінчення роботи.
3.1. Після закінчення роботи з використанням ЕОМ необхідно
дотримуватися такої послідовності вимикання обладнання:
- закрити всі активні завдання;
- переконатися у відсутності дискет та дисків у дисководах;
- використавши опцію «Завершення роботи» у меню «Пуск»,
вимкнути живлення системного блоку;
- вимкнути живлення всіх ПП;
- вимкнути блок аварійного живлення (за наявності);
- відключити ЕОМ, ВДТ та ПП від електромережі, при цьому
забороняється тягнути штепсельну вилку за дріт.
3.2. Оглянути і привести до належного стану робоче місце,
вимити з милом руки й обличчя.
3.3. Про всі недоліки, що виявилися в процесі роботи ЕОМ, ВДТ
і ПП, повідомити свого безпосереднього керівника.
4. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
У всіх випадках виявлення пошкодження проводів електричного
живлення, несправності заземлення та інших пошкодженнях

146
електрообладнання, виникненні запаху гарі, диму – негайно вимкнути
електричне живлення і повідомити про аварійну ситуацію свого
безпосереднього керівника й чергового електрика.
При попаданні людини під електричну напругу негайно
звільнити її від дії струму шляхом вимкнення електричного живлення,
до прибуття лікаря надати потерпілому долікарську медичну допомогу.
При будь-яких випадках порушень роботи технічного обладнання
або програмного забезпечення негайно викликати представника
технічної служби з питань експлуатації обчислювальної техніки.
У випадку виникнення різі в очах, різкого погіршення зору,
виникнення головного болю, больових відчуттів у пальцях та кистях
рук, посилення серцебиття – негайно припинити роботу з
використанням ЕОМ, повідомити про те, що сталося, свого
безпосереднього керівника й звернутися до медичної установи.
У разі появи полум’я вжити заходів щодо ліквідації вогню за
допомогою вуглекислотного або порошкового вогнегасника.

2. Електрична та пожежна безпека у приміщеннях з ВДТ

Електробезпека будівель та приміщень, де розміщені робочі
місця операторів ЕОМ, повинна відповідати вимогам НПАОП 40.1-
1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок
споживачів», затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України
від 09.01.1998 № 4.
Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях, де
розміщені робочі місця операторів (батареї опалення, водопровідні
труби, кабелі із заземленим відкритим екраном), мають бути надійно
захищені діелектричними щитками або сітками з метою недопущення
потрапляння людини під напругу.
Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі необхідно
повністю унеможливити виникнення електричного джерела загоряння
внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів,
обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і за
можливості застосовувати негорючу ізоляцію.
Лінія електромережі для живлення ЕОМ з ВДТ і ПП виконується
як окрема групова трьохпровідна мережа шляхом прокладання
фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників.
Нульовий захисний провідник використовується для заземлення
(занулення) електроприймачів.
ЕОМ з ВДТ і ПП повинні підключатися до електромережі тільки
за допомогою справних штепсельних з'єднань і електророзеток
заводського виготовлення. У штепсельних з'єднаннях та

147
електророзетках, крім контактів фазового та нульового робочого
провідників, мають бути спеціальні контакти для підключення
нульового захисного провідника. Їхня конструкція має бути такою, щоб
приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше, ніж
приєднання фазового та нульового робочого провідників.
Будівля та приміщення, де розміщені робочі місця, обладнані
ЕОМ з ВДТ і ПП, повинні відповідати вимогам щодо пожежної
безпеки, встановленим:
- ДБН В.1.1.7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»,
затвердженими наказом Держбуду України від 03.12.2002 № 88;
- ГОСТ 12.1.004-91 «ССБТ. Пожарная безопасность. Общие
требования безопасности»;
- НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки України»,
затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних
ситуацій від 19.10.2004 № 126.
Приміщення з ЕОМ мають бути оснащені вогнегасниками,
кількість яких визначається згідно з вимогами НАПБ Б.03.001-2004
«Типові норми належності вогнегасників», затверджених наказом
Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від
02.04.2004 № 151 і з урахуванням граничнодопустимих концентрацій
вогнегасної рідини відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004.

3. Вимоги до організації робочого місця та праці оператора ЕОМ

Організація робочого місця оператора повинна забезпечувати
відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування
ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032-78 «ССБТ. Рабочее место при
выполнении работ сидя. Общие эргономические требования». Усі
елементи робочого місця та їх взаємне розташування мають
відповідати ергономічним вимогам, характеру та особливостям
трудової діяльності. Площа, виділена для одного робочого місця з ВДТ
або ПК, повинна складати не менше 6 м2, а об’єм – не менше 20 м3.
Базовими елементами комп’ютеризованого робочого місця вважається
відео термінал, клавіатура (основне обладнання) та пюпітр (тримач) для
документів (допоміжне обладнання).
Розташування екрана ВДТ має забезпечувати зручність зорового
спостереження у вертикальній площині під кутом ±300 від лінії зору
користувача. Найкращі зорові умови і можливість розпізнавання знаків
досягається такою геометрією розміщення, коли верхній край
відеотермінала знаходиться на висоті очей, а погляд спрямований вниз
на центр екрана. Оскільки при роботі за ВДТ найбільш сприятливим

148
вважається нахил голови вперед, приблизно на 200 від вертикалі (при
такому положенні голови м’язи шиї розслабляються), то екран відео
термінала також повинен бути нахиленим назад на 200 від вертикалі.
Екран відеотермінала та клавіатура розташовуються на оптимальній
відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм (рис.1).
Згідно санітарних правил для нормальної організації праці
працівників, які обслуговують ВДТ ЕОМ та ПП слід передбачити

Рис. 1. Робоче місце оператора відповідно до ергономічних вимог

внутрішньозмінні регламентовані перерви для відпочинку, які
передують появі об’єктивних і суб’єктивних ознак стомлення і
зниження працездатності. При виконанні протягом дня робіт, які
належать до різних видів трудової діяльності, за основну роботу з ВДТ
ЕОМ і ПЕОМ слід вважати таку, що займає не менше 50 відсотків часу
впродовж робочої зміни чи робочого дня.
Відповідно до санітарних правил встановлюються такі
внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ЕОМ при
8-годинній денній робочій зміні в залежності від характеру праці:
– для розробників програм із застосуванням ЕОМ, слід
призначити регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15
хвилин через кожну годину роботи;
– для операторів із застосуванням ЕОМ, слід призначити

149
регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через
кожні 2 години роботи;
– для операторів комп’ютерного набору, слід призначити
регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після
кожної години роботи.
В санітарних правилах наголошується, що в усіх випадках, коли
виробничі обставини не дозволяють застосовувати регламентовані
перерви, тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна
перевищувати чотирьох годин.
За потреби особливої концентрації уваги під час виконання робіт
суміжні робочі місця операторів необхідно відділяти одне від одного
перегородками висотою 1,5 - 2 м.

4. Медичні та профілактичні заходи щодо збереження

здоров’я та підвищенні працездатності користувачів ВДТ
Для збереження здоров’я та підвищення працездатності
користувачів ВДТ значна увага повинна приділятись медичним
профілактичним заходам. До вказаних заходів належать:
– медичні огляди (попередні та періодичні);
– раціональне і профілактичне харчування;
– спеціальні вправи, самомасаж та психофізіологічне
розвантаження.
Попередній медичний огляд проводиться під час влаштування
працівника на роботу. Періодичні медичні огляди проводяться з
операторами ВДТ раз на два роки комісією у складі: терапевта,
невропатолога та офтальмолога. Окрім того, жінки, що працюють за
таким обладнанням обов’язково оглядаються лікарем-гінекологом
один раз на два роки.
Харчування користувачів ВДТ має бути не лише раціональним, а
й профілактичним. Основу профілактичного харчування складають
продукти, багаті вітамінами А, В1, В2,, В12, які мають винятково важливе
значення для нормального функціонування зорового аналізатора.
Для зниження негативного впливу ВДТ на організм операторів
необхідно виконувати спеціальні вправи, самомасаж та психологічне
розвантаження як складові виробничої гімнастики.
Вправи, що входять до комплексу виробничої гімнастики, час і
методику їх проведення вибирають з урахуванням особливостей праці,
зміни Функціонального стану організму працівника протягом робочого
дня. Відомий американський фахівець у галузі практичної медицини
доктор Джон Андерсон рекомендує для зняття напруження, що

150
нагромаджується в м'язах при тривалій роботі за комп'ютером
проводити наступні вправи:
1. Витягнути і розчепірити пальці так, щоб відчути напруження.
Затримати у такому положенні протягом 5 с. Розслабити, а потім, не
поспішаючи, зігнути пальці на 5 с. Повторити вправу 5-10 разів.
2. Поставити лікоть на стіл, випрямивши руку з витягнутою
кистю Іншою рукою обхопити пальці кисті і обережно відхилити їх
назад. Затримати у такому положенні 5 с. Повторити вправу помінявши
руки.
3. Повільно і плавно опустити підборіддя так, щоб під ним
утворилась складка; залишатись у такому положенні 2-3 с, а потім
розслабитись. Повторити 10 разів.
4. Сплести за спиною пальці рук, долоні при цьому обернені до
середини. Повільно підняти і випрямити руки. Затримати в такому
положенні 5-10 с. Повторити вправу 5-10 разів.
5. Сидячи на стільці піднести руки вгору як можна вище. Потім
плавно опустити їх вниз, розслабити. Вправу повторити 5-10 разів.
6. Обпертися руками на вертикальну поверхню і повільно
посувати вперед стегна (не відриваючи п'яти від підлоги) до тих пір,
поки не відчуєте напруження у випрямленій нозі. Носок повинен бути
направлений вперед. Затриматись у такому положенні 30 с, а потім
поміняти ноги місцями.
7. Переплести пальці рук і покласти їх за голову. Зближати
лопатки одна до одної до тих пір, поки не відчуєте напруження у
верхній частині спини. Залишатись у такому положенні 5-10 с, а потім
розслабитись. Повторити вправу 5-10 разів.
8. Вихідне положення – стоячи. Ноги на ширині плечей. Пальці
рук стиснути в кулак. На рахунок "раз" - різкий мах лівою рукою вниз
назад, правою - вгору назад. Одночасно голову повернути вліво. На
рахунок "два" - різко змінити положення рук та повернути голову
вправо. Повторити 6-8 разів у середньому темпі.

5. Практичне частина
1. Засвоїти теоретичні положення роботи.
2. Провести моніторинг комп’ютерного класу або конкретного
робочого місця з ВДТ і зробити висновки щодо виконання вимог
охорони праці.
3. 3. Запропонувати заходи щодо усунення виявлених порушень
до нормативних вимог.

151