МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ I НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКIВСЬКИЙ НАЦIОНАЛЬНИЙ УНIВЕРСИТЕТ IМЕНI

В.Н.КАРАЗIНА

РЕФЕРАТ З ТЕМИ

Охорона працi при роботi за персональним

комп’ютером. Основнi скарги користувачiв,
якi професiйно працюють з ПК. Вимоги до
оснащення i органiзацiї робочого мiсця
працюючих з ПК.

Федоренко М.А.
група ХБ-44

ХАРКIВ 2023
 Змiст

Вступ 2

1 Оснащення робочого мiсця для працюючих з ПК 2

1.1 Загальнi вимоги до оснащення робочої зони . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
1.2 Вимоги до системного блока . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
1.3 Вимоги до периферiї . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

2 Основнi скарги користувачiв, що професiйно працюють з ПК 6

2.1 Скарги, пов’язанi iз зором . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
2.2 Скарги, пов’язанi з опорно-руховою системою . . . . . . . . . . . . . . . . 8
2.3 Скарги, пов’язанi з порушенням кровообiгу . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
2.4 Iншi скарги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

3 Охорона працi при роботi з ПК 9

Висновки 12

Список використаної лiтератури 13

1
 Вступ

Персональний комп’ютер (ПК) [8] - це електронний пристрiй, призначений для

здiйснення заданої, чiтко визначеної послiдовностi дiй з обробки iнформацiї, габари-
ти, вартiсть i можливостi якого дозволяють його використання однiєю людиною.
Такi машини наразi використовуються майже у всiх сферах дiяльностi людини,
зокрема вони є невiд’ємною частиною сучасної хiмiчної лабораторiї, виробництва, на-
вчального процесу студентiв-хiмiкiв. ПК можуть бути задiянi у керуваннi вимiрюваль-
ними пристроями (наприклад, спектрофотометрами, хроматографами тощо), обробцi
експериментальних даних (побудова графiкiв, складання таблиць, розрахунок необхi-
дних величин тощо), контролi за промисловими процесами.
Також варто вiдмiтити, що теоретичнi галузi хiмiї (квантова хiмiя, молекулярна
динамiка, хемоiнформатика) заснованi виключно на комп’ютерних розрахунках, тому
персональний комп’ютер є основним iнструментом для спецiалiстiв iз цих сфер.
Не зважаючи на те, що ПК сьогоднi видається абсолютно звичним приладом, ро-
бота iз ним все ж пов’язана iз деякими ризиками для здоров’я, як короткострокови-
ми, так i довготривалими. Серед них є синдром комп’ютерного ока [6], захворювання
суглобiв рук [1, 4], хребта [5], пiдвищений ризик тромбозу глибоких вен [3] та низка iн-
ших. Також проблемою часто стають шумове забруднення та перепади температури,
пов’язанi з недолiками роботи системних блокiв, а у випадку розмiщення кiлькох опе-
раторiв ПК в одному примiщеннi – невдале розташування робочих мiсць одне вiдносно
одного, що негативно впливає на концентрацiю та продуктивнiсть користувачiв.
Окремий ризик полягає у тому, що ПК є електронним прибором, а, отже, пов’язаний
iз ризиками короткого замикання, займання, удару електричним струмом тощо.

1 Оснащення робочого мiсця для працюючих з ПК

Робоче мiсце оператора ПК зазвичай складається з наступних елементiв: робочо-

го стола, стiльця або крiсла, системного блоку, периферiї - пристроїв введення (клавiа-
тура, миша, тачпад тощо) i пристроїв виведення (монiтор, один або декiлька, динамiки,
принтер тощо). Залежно вiд специфiки роботи, сканер, ксерокс або iншi прибори. До
вищеперелiчених периферiйних пристроїв ПК пiд’єднується за допомогою кабелiв рi-
зних стандартiв або bluetooth.

2
 Рис.1.1. Приклад типового робочого мiсця користувача ПК, 1 - робочий стiл, 2 -
системний блок, 3 - пристрої виведення, 4 - пристрої введення.

Також робота з ПК часто передбачає пiдключення до мережi Iнтернет чи ло-

кальної мережi, яке реалiзується дротовим способом через WAN або LAN порт за допо-
могою мережевого кабеля (патчкорда), чи бездротовим - за допомогою WIFI.
В Українi все ще проводиться розробка нормативiв з охорони працi операторiв
ПК. У наступних пiдпунктах наведено вимоги до ПК, периферiйних пристроїв та орга-
нiзацiї робочих мiсць за чинними нормативними документами [10]

1.1 Загальнi вимоги до оснащення робочої зони

Площа на одне робоче мiсце становить не менше нiж 6,0 м2, а об’єм - не менше нiж
20,0 м, розмiщення робочих мiсць з ПК у пiдвальних примiщеннях та на цокольних по-
верхах є неприпустимим.
Штучне освiтлення в примiщеннях з робочими мiсцями, обладнаними ПК має здiй-
снюватись системою загального рiвномiрного освiтлення. Коефiцiєнт природної освi-
тленостi має бути не нижче, нiж 1,5
Значення освiтленостi на поверхнi робочого столу в зонi розмiщення докумен-
тiв має становити 300-500 лк. Якщо це неможливо забезпечити системою загального
освiтлення, допускається використовувати мiсцеве освiтлення. При цьому свiтильни-
ки мiсцевого освiтлення слiд встановлювати таким чином, щоб не створювати бликiв
на поверхнi екрана, а освiтленiсть екрана має не перевищувати 300 лк.

3
 Робочi мiсця вiдносно джерел освiтлення слiд розташовувати так, щоб свiтло па-
дало переважно злiва. Рiвень звукового навантаження в зонi роботи користувача
ПК не має перевищувати 50 дБА. Устаткування, що є джерелом шумiв, слiд розташову-
вати поза робочою зоною.
При розмiщеннi робочих столiв слiд дотримуватися вiдстанi мiж бiчними поверх-
нями монiторiв 1,2 м, вiдстанi вiд тильної поверхнi одного монiтора до екрана iншого -
2,5 м (рис.1.2.).

Рис.1.2. Cхематичне зображення правильного розташування робочих столiв.

Висота робочої поверхнi робочого столу з ВДТ має бути в межах 680-800 мм, ши-
рина - 600-1400 мм, глибина - 800-1000 мм. Простiр пiд столом, де розмiщуються ноги
користувача має бути не менше нiж 600 мм у висоту, 500 мм у ширину, 450 мм у глибину
на рiвнi колiн.
Робочий стiлець має бути регульованим за висотою, з кутом i нахилу сидiння та
спинки. Висота сидiння має регулюватися в межах 400-500 мм, а ширина i глибина ста-

4
новити не менше нiж 400 мм. Кут нахилу сидiння - до 15 градусiв вперед i до 5 градусiв
назад. Висота спинки стiльця має становити 300 мм, ширина - не менше нiж 380 мм.
Кут нахилу спинки має регулюватися в межах 30 град. вiд вертикального положення.
Вiдстань вiд спинки до переднього краю сидiння має регулюватися в межах 260-400 мм.

1.2 Вимоги до системного блока

Загальних вимог щодо функцiонального аспекта системних блокiв (кiлькостi ядер

процесора, частоти процесора, об’єму вiдеокарти i оперативної пам’ятi тощо) норма-
тивними документами не передбачено, оскiльки вони дуже сильно рiзняться в зале-
жностi вiд задачi, яку виконує оператор конкретної машини.
Однак, системних блокiв стосується допустима норма електромагнiтного випро-
мiнювання (допустима поверхнева щiльнiсть потоку енергiї - 10 Вт/м2), iонiзуючого ви-
промiнювання (потужнiсть експозицiйної дози не має перевищувати 10 мбер/год), ви-
щевказана норма рiвня шумового забруднення.

1.3 Вимоги до периферiї

Монiтор має розташовуватися на оптимальнiй вiдстанi вiд очей користувача, що

становить 600.-700 мм. Розташування монiтора має забезпечувати зручнiсть зорового
спостереження у вертикальнiй площинi пiд кутом 30 градусiв до нормальної лiнiї по-
гляду працюючого (рис.1.3.).

Рис.1.3. Приклад правильного розташування монiтора вiдносно користувача.

Для забезпечення захисту i досягнення нормованих рiвнiв комп’ютерних випромiню-

вань необхiдно застосування приекранних фiльтрiв, локальних свiтлофiльтрiв (засобiв

5
iндивiдуального захисту очей)

Рис.1.4. Приклад засобу iндивiдуального захисту очей - окуляри з фiльтром синього

свiтла.

Клавiатуру слiд розташовувати на поверхнi столу на вiдстанi 100-300 мм вiд краю, звер-
нутого до працюючого. У конструкцiї клавiатури має передбачатися опорний пристрiй
(виготовлений iз матерiалу з високим коефiцiєнтом тертя, що перешкоджає мимоволь-
ному її зсуву), який дає змогу змiнювати кут нахилу поверхнi клавiатури у межах 5-15
градусiв. Висота середнього рядка клавiш має не перевищувати 30 мм. Поверхня кла-
вiатури має бути матовою з коефiцiєнтом вiдбиття 0,4.

2 Основнi скарги користувачiв, що професiйно працюють з ПК

Робота з ПК на перший погляд не видається складною чи фiзично виснажливою,

тим не менш, у професiйних користувачiв спостерiгається низка повторюваних скарг.
Такi змiни навiть отримали загальну назву - комп’ютерний синдром. Бiльшiсть iз них
пов’язанi iз монотоннiстю роботи та мiкроклiматом робочих примiщень [7], довготри-
валим сидiнням в одному положеннi, впливом ультрафiолетового випромiнювання та
свiтла синього спектру, психоемоцiйним перевантаженням оператора [2].

6
2.1 Скарги, пов’язанi iз зором

Основною проблемою, яку асоцiюють iз роботою з персональним комп’ютером є

синдром комп’ютерного зору [6] - сукупнiсть функцiональних i органiчних змiн в зоро-
вому аналiзаторi, якi виникають на тлi тривалої роботи поблизу монiтора.
Механiзм розвитку синдрому пов’язаний iз явищем акомодацiї - процесом фо-
кусування погляду на рiзнi вiдстанi. Це вiдбувається за рахунок синхронiзованої ро-
боти акомодацiйних м’язiв, якi знаходяться в цилiарному тiлi. Останнє розташоване
усерединi очного яблука i щомитi регулює кривизну кришталика. Пiд час роботи за
комп’ютером зоровий орган напружується i фокусує погляд на монiторi (рис.3.1.). Оскiль-
ки текст на електронних носiях складається з безлiчi пiкселiв, очi не можуть постiйно
утримувати фокус на ньому. Через це вони швидко переходять в стан спокою акомода-
цiї, тобто починають дивитися вдалину. При повторному фокусуваннi на текстi очам до-
водиться знову напружуватися. Подiбнi "стрибки"досить швидко призводять до дис-
функцiї, а потiм i спазму.

Рис.3.1. Схематичне зображення ока при фокусуваннi на вiддалених та наближених

об’єктах.

Основнi симптоми цього синдрома: зорова стомлюванiсть, погiршення гостроти

зору (короткозорiсть, що прогресує), розмитiсть об’єктiв при переведеннi погляду вiд
монiтора до iнших об’єктiв, поява зорового ефекту Мак-Калах.

Окрiм цього, роботу з ПК часто пов’язують з виникненням синдрому сухого ока [9]

7
- недостатнiсть слiзної плiвки на поверхнi ока, яка веде до його пересихання i викликає
ряд типових симптомiв (подразнення, вiдчуття "пiску в очах розмитiсть зору, свiтлочу-
тливiсть, а у важких випадках - запалення рогiвки). Виникнення цього синдрому пiд
час роботи з ПК зумовлене зниженням частоти клiпання.

2.2 Скарги, пов’язанi з опорно-руховою системою

Серед розладiв опорно-рухового апарату професiйних користувачiв ПК часто зу-

стрiчаються захворювання кистей рук, наприклад синдром зап’ястного канала [1] - па-
тологiчний стан, що характеризується болем, вiдчуттям онiмiння i поколювання в паль-
цях руки й самої кистi та виникає в результатi здавлювання серединного нерва в зап’ястковому
каналi.
Причинами розвитку даного синдрому можуть бути защемлення закiнчень нер-
вiв в зап’ястному каналi, якi трапляються через розвиток набряку сухожилкової тка-
нини, прилеглої до ураженого нерва(рис.3.2.). Крiм того, i сам нерв може набрякати.
Особливий ризик являє одноманiтна робота, наприклад, постiйна робота правої руки
на комп’ютернiй мишi. Крiм цього, тунельний синдром може розвиватися при незру-
чному розташуваннi рук, якщо дiлянка зап’ястя змушена постiйно напружуватися.

Рис.3.2. Схематичне зображення розвитку синдрому зап’ястного канала: злiва -

здоровий зап’ястний канал, справа - набряк сухожиль i запалення нерва.

8
 Окрiм того, професiйнi користувачi ПК часто страждають на болi в районi ший-
ного, грудного i поперекового вiддiлiв хребта, що вiдлунюють у мiжреберний простiр i
спричиняють головнi болi в подальшому.
Зазвичай такi бiль має мiофасцiальну природу, тобто пов’язаний саме iз перена-
пруженням i недостатнiм розслабленням м’язiв спини. Пiд час тривалого сидiння в не-
фiзiологiчному положеннi м’язовi волокна скорочуються на дуже тривалий час i акти-
вують найближчi больовi рецептори. Позаяк цей вид болю не несе серйозної загрози
здоров’ю, при його наявностi тривалий час варто звернутися до профiльного спецiа-
лiста, оскiльки це може бути проявом загострення iнших захворювань хребта.

2.3 Скарги, пов’язанi з порушенням кровообiгу

Довготривалу роботу з ПК пов’язують iз ризиком тромбозу глибоких вен, зокре-

ма, нижнiх кiнцiвок [3] - утворення тромбу в системi глибоких вен. Цей стан, у випадку
операторiв ПК, спричиняє сповiльнення потоку кровi внаслiдок iммобiлiзацiї кiнцiвок.
Iмовiрнiсть захворювання зростає за наявностi iнших факторiв ризику - старшого вi-
ку, надмiрної ваги, хронiчних захворювань серцево-судинної системи.Тромбоз глибо-
ких вен є дуже небезпечним, оскiльки пов’язаний iз ускладненнями: тромбоемболiєю
легеневої артерiї (вiдбувається при вiдривi тромба i може бути летальною),iнсультом,
хронiчною венозною недостатнiстю. Симптоми у захворювання фактично вiдсутнi, тож
запобiгти йому можливо лише виконуючи рекомендацiї iз охорони працi.

2.4 Iншi скарги

Серед iнших скарг професiйних користувачiв ПК видiляють проблеми з увагою,

а саме розсiянiсть i короткотривалiсть уваги, "туман в головi неможливiсть сконцен-
труватися на однiй задачi. У тяжких випадках можуть навiть розвинутися симптоми
дефiциту уваги. Також можуть виникати проблеми зi сном, такi як безсоння вночi i сон-
ливiсть вдень, а також загальне психоемоцiйне виснаження.

3 Охорона працi при роботi з ПК

При органiзацiї працi, що пов’язана з використанням ПК для збереження здо-

ров’я працюючих, запобiгання профiсiйним захворювання i пiдтримки працездатностi

9
слiд передбачити перерви для вiдпочинку.Режим працi i вiдпочинку має передбачати
додатковi нетривалi перерви в перiоди, що передують появi ознак втомлення i зниже-
ння працездатностi.
Впродовж робочої змiни мають передбачатися:
- перерви для вiдпочинку i вживання їжi (обiднi перерви);
- перерви для вiдпочинку i особистих потреб (згiдно з трудовими нормами);
- додатковi перерви, якщо такi необхiднi згiдно виду виконуваних робiт.
Тривалiсть безперервної роботи з ПК не повинна перевищувати 4 години.
З метою зменшення негативного впливу монотонностi є доцiльним застосовувати
чергування змiсту роботи (наприклад, чергувати обробку числових i текстових даних).
Для зниження втомлення зору, полiпшення мозкового кровообiгу, подолання не-
сприятливих наслiдкiв гiподинамiї, запобiгання втомi доцiльнi деякi перерви викори-
стовувати для виконання комплексу вправ для очей (рис.3.1)

10
Рис.3.1. Орiєнтовний комплекс вправ для очей, який користувач ПК може виконувати.

Також рекомендованим є активний вiдпочинок, який має полягати у виконаннi

комплексу гiмнастичних вправ, спрямованих на вiдновлення функцiй фiзiологiчних
систем, що порушуються протягом трудового процесу (зокрема, опорно-рухової i кро-
воносної систем), полiпшення мозкового кровообiгу i працездатностi. За умови висо-
кого рiвня напруженостi працiвникам необхiдне психологiчне розвантаження у спецi-
ально обладнаних примiщеннях пiд час перерв або в кiнцi робочого дня.
Працюючi з ВДТ ЕОМ i ПЕОМ пiдлягають обов’язковим медичним оглядам: попе-
реднiм - при влаштуваннi на роботу i перiодичним - протягом трудової дiяльностi раз
на два роки комiсiєю в складi терапевта, невропатолога та офтальмолога, при необхi-
дностi можуть залучатись до оглядiв лiкарiв iнших спецiальностей.

11
Висновки

У рефератi було розглянуто основнi вимоги стосовно органiзацiї робочого мiсця

та охорони працi професiйних користувачiв ПК, а також найбiльш розповсюдженi скар-
ги таких працiвникiв.

Основними вимогами до робочого примiщення виступають дотримання норм мi-

кроклiмату, освiтлення, площi, звукового забруднення, вказаних у чинному норматив-
ному документi.
Основними вимогами до робочого мiсця зазначено: розмiри робочого столу - дов-
жина в межах 680-800 мм, ши- рина - 600-1400 мм, глибина - 800-1000 мм, простiр для
нiг пiд столом 600 мм у висоту, 500 мм у ширину, 450 мм у глибину; параметри стiльця
- можливiсть регулювання висоти i кута нахилу спинки та сидiння, висота спинки не
менше 300 мм.
Вимоги стосовно конструкцiї та функцiоналу системного блока вiдсутнi, єдиним
критерiєм є його вiдповiднiсть нормам електромагнiтного та iонiзуючого випромiню-
вання, а також шумового забруднення.
Вимоги до периферiї наступнi: монiтор має розташовуватися на вiдстанi 600-700
мм вiд очей та пiд кутом 30 градусiв до лiнiї погляду, рекомендовано використання свi-
тлофiльтрiв, вказiвок щодо типу екрана не надано; клавiатура має бути матова, з не-
ковзкою опорою, розташовуватися на вiдстанi 100-300 мм вiд краю столу.

Найпоширенiшими скаргами користувачiв ПК є захворювання зору (синдром комп’ютерног

зору та синдром сухого ока), опорно-рухового апарата (синдром зап’ястного канала,
мiофасцiальнi болi), судин (тромбоз глибоких вен) та iншi (дефiцит уваги, проблеми зi
сном, психоемоцiйне виснаження).

Охорона працi користувачiв ПК регламентує необхiднiсть перерв протягом робо-

чого часу, бажано з виконанням офтальмологiчних i гiмнастичних вправ, психологi-
чним розвантаженням, тривалiсть безперервної роботи з комп’ютером не бiльше 4х
годин, обов’язкове чергування видiв задач, обов’язковий медичний огляд, попереднiй
i повторний. Дотримання цих вимог дозволяє позбавити оператора ПК описаних вище
ризикiв для здоров’я або суттєво їх зменшити.

12
 Список використаної лiтератури

[1] Nadia Anwar. Work related musculoskeletal wrist pain and functional disability in of
workers using computer. 08 2019.

[2] Lamia Awad, Mohamed Sahar, Soliman, and Amel Ahmed. Health complaints associated
with prolonged computer use as perceived by computer users. ASNJ, 5:65– 74, 01 2006.

[3] Bridget Healy, Erik Levin, Kyle Perrin, Mark Weatherall, and Richard Beasley. Prolonged
work- and computer-related seated immobility and risk of venous thromboembolism.
Journal of the Royal Society of Medicine, 103:447–54, 11 2010.

[4] Jong Kang, Dong Kum, Jung-Ro Yoon, Yong Lee, Woo Jeon, and Jong Park. Contact pressure
in the wrist during computer mouse work. Orthopedics, 35:867–71, 10 2012.

[5] Khan MY and Siddiqui MA. Prevalence of low back pain in computer users. Med Sci Q,
21, 04 2005.

[6] Mark Rosenfield. Computer vision syndrome (a.k.a. digital eye strain). Optometry in
practice, 17:1–10, 01 2016.

[7] Piia Tint, Ada Traumann, Viive Pille, Varje-Riin Tuulik, and Viiu Tuulik. Computer users’
health risks caused by the simultaneous influence of inadequate indoor climate and
monotonous work. Agronomy Research, 10, 01 2012.

[8] Hoo-Min Toong, Amar Gupta, Training Inventory, Dehra (India, and Mar Apr. Personal
computers. XF2006275387, 247, 12 1982.

[9] Somnath Vibhute, Pravin Kawtikwar, S.N. Kshirsagar, and D.M. Sakarkar. Dry eye
syndrome: An overview! International Journal of Pharmaceutical Sciences Review and
Research, 4:42–47, 09 2010.

[10] МIНIСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ. Державнi санiтарнi прави-

ла i норми роботи з вiзуальними дисплейними термiналами електронно-
обчислювальних машин. Офiцiйний вебпортал парламенту України,
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0007282-98Text.

13