Тема: Будова електронних оболонок атомів.

Електронна й
електронно-графічна конфігурації атомів s-, p-, d-елементів. Збуджений стан
атома. Валентні можливості атомів ІІ-ІІІ періодів.
Мета: формування ключових компетентностей: основні
компетентності у природничих науках і технологіях; спілкування державною
мовою; інформаційно-цифрова; саморозвитку й самоосвіти; соціально –
трудова; комунікативна.
Формування предметних компетентностей: формувати знання про
хвильову функцію, квантові числа, їх походження і фізичний сенс, будову
електронних оболонок атома, уміння складати електронну і
електронно-графічну формули електронних оболонок атома, уміння
порівнювати й аналізувати, формувати навички самоаналізу й об'єктивного
оцінювання; виховувати самостійність, критичність мислення, інтерес до
вивчення хімії.
Наскрізні змістовні лінії: Інформаційно-цифрова компетентність:
навчатися працювати з онлайн-ресурсами, візуалізаціями;
Уміння порівнювати і аналізувати: взаємозв’язок між квантовими числами та
будовою атомних орбіталей, складання електронних і електронно-графічних
формул
Здоров'я і безпека
Обладнання: комп’ютер, гарнітура з мікрофоном, графічний планшет,
3D-моделі орбіталей різних форм.
Тип уроку: ВНМ (О) (вивчення нового матеріалу (основний об’єм))
Форми роботи: евристична бесіда, прийом «Хімічна розминка», «Де
чиє?», «Доміно», «Хімічний крос», WorldWord, Kahoot
Базові поняття: квантове число, хвильова функція, орбіталь,
енергетичний рівень, енергетичний підрівень, принцип мінімума енергії
 Хід уроку
І. Організація класу.
Девіз уроку: «Я мислю – я існую»
Рене Декарт
Привітання учнів, налаштування позитивного настрою на урок,
встановлення емоційного контакту з учнями.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Прийом «Хімічна розминка». Вчитель ставить учням запитання,
пов’язані з будовою атома;
● З чого складається атом?
● Який заряд несе атомне ядро? Електрони?
● Якими числами характеризується атом?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Прийом «Де чиє?». Робота в групах
Для того, щоб переконатися, чи вмієте ви визначати
ІV. Оголошення теми і мети уроку
Отже, тема нашого уроку «Будова електронних оболонок атомів.
Електронна й електронно-графічна конфігурації атомів s-, p-, d-елементів.
Збуджений стан атома. Валентні можливості атомів ІІ-ІІІ періодів». Давайте
разом із вами сформуємо мету сьогоднішнього уроку: розрізняти поняття
“енергетичний рівень” і “орбіталь”, знати поняття “квантове число”, їх види і
алгоритм їх визначення.
V. Активізація пізнавальної діяльності. Робота в групах.
Енергетичний рівень – це відстань від ядра, на якій є найбільш
імовірне перебування електрона, називають енергетичним рівнем.
Стан електронів в атомі, число і форма орбіталей, порядок заповнення
орбіталей в атомі визначаються квантовими числами. Для характеристики
електронної оболонки атомів використовують чотири квантові числа:
головне, побічне, магнітне та спінове.
 ► Головне квантове число n визначає номер енергетичного рівня, тобто
характеризує його загальну енергію. Воно може бути будь-яким додатним
цілим числом: n = 1, 2, …, ∞
► Побічне (орбітальне) квантове число l визначає тип, а точніше,
форму орбіталі: воно показує кількість вузлових площин — уявних пласких
поверхонь, у яких електронна густина дорівнює нулю. Це число може
приймати додатні цілочислові значення від 0 до n–1: l = 0, 1,…, n−1
► Магнітне квантове число m. В атомах повністю симетричними є
тільки s-орбіталі. Інші орбіталі завдяки своїй формі змінюють орієнтацію в
просторі, а отже, може існувати декілька орбіталей з різною просторовою
орієнтацією. Магнітне квантове число визначає кількість можливих
орієнтацій орбіталі в просторі, а отже, і кількість орбіталей одного типу, що
можуть існувати на певному підрівні. Магнітне квантове число може
приймати будь-яке ціле значення від –l до +l: m l = − , 0 … …+l
► Спінове квантове число ms . Спін електрона — це його внутрішня
властивість, що характеризує відношення електрона до магнітного поля. Спін
кожного електрона має значення 1/2. Оскільки може бути лише два напрямки
обертання електрона (мал. 2.2), то спінове квантове число може бути або
додатним, або від’ємним: ms = +1/2 або –1/2
Прийом «На що схоже?». Вчитель пропонує учням виконати
інтерактивну вправу “На що схоже?”, суть якої полягає у співвіднесенні
орбітального квантового числа із зображенням об’єкта, схожого за формою на
орбіталі цього підрівня.
Прийом «Хімічна естафета». Вчитель пояснює правила заповнення
атомних орбіталей (правило Паулі, правило Гунда, правило Клечковського),
демонструє способи запису електронних конфігурацій атома (електронна і
електронно-графічна формула) та пропонує учням записати електронну та
електронно-графічну формули елемента. Учень, який найшвидше виконає
завдання, оголошує свій результат і вибирає наступний елемент (в межах
перших 20).
 Учні виконують завдання.
Стани атомів
Зазвичай, коли ми говоримо про атоми чи молекули, йдеться про їхній
основний енергетичний стан. Основним називають такий стан атома
(молекули), в якому енергія атома (молекули) мінімальна. У більшості
випадків ця енергія визначається розподілом електронів в електронній
оболонці згідно з принципом мінімальної енергії. Будь-який енергетичний
стан, що відрізняється від основного, називають збудженим. У такий стан
атоми (молекули) можуть переходити за певних умов: під час нагрівання, за
умови поглинання електромагнітного випромінювання (видимого,
ультрафіолетового тощо). Під час збудження атомів відбувається перехід
електронів на інші, менш енергетично вигідні орбіталі. Наприклад, під час
збудження атомів Гідрогену та Гелію електрони переходять на наступні
енергетичні рівні (збуджений стан позначають зірочкою):

Валентні стани елементів

Валентністю називають число хімічних зв’язків, які атом утворює з іншими
атомами в молекулі, тобто валентність дорівнює числу спільних електронних
пар, утворених атомом. Але спільні електронні пари характерні тільки для
ковалентного зв’язку, тому про валентність атомів коректно говорити лише
щодо ковалентних сполук. У більшості випадків валентність визначається
числом неспарених електронів в атомі. Наприклад, атоми Оксигену на
зовнішньому енергетичному рівні містять два неспарені електрони, тому
виявляють валентність II.
Атоми металічних елементів можуть тільки віддавати електрони, тому в
сполуках вони виявляють позитивний ступінь окиснення. Його значення в
багатьох випадках (за винятком d-елементів) дорівнює числу електронів на
зовнішньому рівні, а отже, і номеру групи в Періодичній системі (короткому
варіанті).
Атоми неметалічних елементів можуть виявляти як позитивний, так і
негативний ступінь окиснення залежно від того, з атомом якого елемента
вони утворюють зв’язок. Якщо елемент більш електронегативний, то його
атоми приймають електрони і він виявляє негативний ступінь окиснення, і
навпаки.

VI. Закріплення вивченого матеріалу

Вчитель організовує роботу з QR-кодами для виконання інтерактивної
вправи Kahoot. Сприяє розвитку інформаційно-цифрової компетентності.
VII. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія.
Вчитель підводить підсумки уроку, просить учнів про зворотній зв’язок і
надає їм можливість оцінити свій емоційний стан після уроку та свої
враження від уроку за допомогою емоджі.
VIII. Домашнє завдання
 вчитель повідомляє домашнє завдання. Вчитель закінчує урок і дякує
учням за роботу.