Фізика

Будова речовини
Хоч речовини й здаються на око однорідними,
насправді всі речовини складаються з неймовірно
дрібних, пов’язаних між собою частинок.

Демокріт — засновник атомної теорії

Атом (від давньогрецького «Atomos»—неподільний)—

найменша, хімічно неділима частинка речовини. Атом
складається з ядра та обертаючихся навколо нього
електронів. Є електронейтральною частинкою (має
електричний заряд 0).

Складові атома: Ядро та електрони

Ядро завжди в атомі одне та знаходиться всередині.

Ядро має заряд. Заряд ядра завжди позитивний та
доріанює порядковому номеру хімічного елемента в
переодичній таблиці.
Що таке порядковий номер? — Це номер, під яким
елемент знаходиться у Переодичній системі хімічних
елементів.

Наприклад, Гідроген має порядковий номер 1, Гелій—2, Літій—3,

і.т.д.

Тобто ядро атому гідрогену має заряд +1, ядро

атому гелію—+2, літію — +3, і.т.д.

Електрон завжди має негативний заряд (-).

Заряд одного е = -1
Кількість електронів в атомі = порядковому номеру
елемента.
Тобто в атомі гідрогену один електрон, в атомі гелію вже 2
електрона, і.т.д.
Чому атом завжди має заряд 0?
Гідроген: заряд ядра — +1; заряд електронів — -1.
«+» та «-» у сумі дають 0!
Гелій: +2 та -2 — у сумі 0!
Літій: +3 та -3 — у сумі 0, і.т.д.

Порядковий номер в переодичній системі = заряду ядра =

кількості електронів.

Молекула (від давньогрецького слова «molea»—маса та

зменьшувального суфіксу «cula», «molecula» буквально
—“маленька маса”)—частинка речовини, що складається з
поєднаних між собою атомів. Немає електричного заряда.

Н — запис хімічного елементу Гідрогену, H2 — запис

простої речовини водню; О — запис хімічного
елементу Оксигену, О2 — запис простоїречовинм
кисню.
Індекс (число після символу хімічного елемента) як раз і
вказує на кількість атомів елемента в молекулі.

Приклади більш складних молекул речовин: NН3; H2SO4;

C2H5OH; C6H12O6; і.т.д.
Кожна молекула складає певну речовину.

Наприклад, вода складається з молекул води (Н2О), вуглецю

монооксид складають молекули вуглецю монооксиду (СО), і.т.п.

Молекула—це комбінація поєднаних між собою атомів і

молекула так само немає електричного заряда, бо
складається з електронейтральних атомів.

Переодична система хімічних елементів складається з

вертикальних совбців, які називаються групами. Груп
елементів всього 8 та позначаються вони римськими
цифрами від І до ХІІІ. Кожна група складається з двох
підгруп: головної та побічної. Головна підгрупа
позначається літерою «А», тобто всі елементи під нею
відносяться до головної підруги, а побічна літерою «В»,
тобто всі елементи під нею відносяться до побічної
підгрупи.
Також у таблиці виділяють й горизонтальні стовбці—це
періоди. Періодів всього 7. 1, 2 й 3 періоди називаються
малими, а 4, 5 й 6—великі.
Хімічний елемент—це сукупність усіх існуючих атомів з
однаковим зарядом ядра та кількістью електронів.

Є яблуко. Яблук у світі багато. Яблука бувають різні (червоні,

зелені, жовті; великі, маленькі; кислі, солодкі, і.т.д.). Різні види
яблук поділяють на сорта, тобто на сукупності яблук з такими ж
властивостями.
Так саме й атоми поділяють на категорії за зарядом ядра та
кількістью електронів. Цими категоріями і є хімічні елементи.
Хімічний елемент—це певний сорт атомів.

Восьма група, головна підгрупа переодичної таблиці:

Інертні (Благородні) гази:

• Гелій
• Неон
• Аргон
• Криптон
• Ксенон
• Радон

Іони—це зарядженні частинки, що утворюються шляхом

прийняття або втрати нейтральним атомом електронів
його зовнішнього рівня.

Що це значить? Навіщо атому віддавати чи приймати

нові електрони? — Саме тому що будь-який атом хоче
бути схожий на атом інертного газу!
Атоми інертних газів—це єдині атоми, які від природи
мають повністю заповнений зовнішній (тобто крайній)
електронний рівень.

В атому гелію два електрона на зовнішньому рівні

(електронний дуплет), в неону, аргону, криптону,
ксенону, радону—по вісім (електронний октет). Це
для них фізично максимальна кількість електронів
на крайніму електронному рівні (зовнішній орбіті)
атому.
В інших атомів електронів на зовнішньому рівні постійно
невистачає. Тому вони і змінюють їх кількість у хімічних
взаємодіях! Атоми всіх елементів 1–7 групи прагнуть до
максимально можливого заповнення зовнішньої електронної
орбіти атома. А інертні гази не віддають та не приймають нові
електрони, електронний дуплет і електронний октет є
стабільними станами зовнішнього електронного рівню атому,
тому ні у які хімічні реакції інертні гази ніколи не вступають!

Число електронів на зовнішній орбіті атому = номеру групи

(тобто в елементів першої групи на зовнішньому рівні атома
1 електрон, в елементів другої групи—2 електрона, в
третьої—3, і.т.д.)