Урок 1.

Тема: Магнітні явища. Дослід Ерстеда. Магнітне поле.

Історія магнетизму пов’язана коренями з глибокою старовиною, з античними цивілізаціями Малої
Азії. Слово «магніт» в перекладі з грецької мови означає «камінь з Магнезії» (область в старогрецькій
Фессалії). На півострові Мала Азія поблизу древнього міста Магнезія знаходили гірську породу, зразки
якої притягували один одного. Сучасна назва цих руд – магнітний залізняк. Стрижні з магнітного
залізняку дістали назву «магнітів». Сильні магнітні властивості спостерігаються тільки у заліза, кобальту,
нікелю, гадолінію. Ці речовини називають феромагнетиками.
Уперше науковий підхід до вивчення магнетизму здійснив французький фізик Пьер Пемрен де
Марикур у 1269 р. У трактаті «Послання про магніт» він описав основні особливості магнітів.
Систематичними дослідженнями властивостей постійних магнітів займався англійський фізик (і
одночасно придворний лікар королеви Єлизавети I), один з основоположників науки про електрику
Уільям Гілберт. У 1600 г була видана його робота, присвячена дослідженню магнітних явищ «Про магніт,
магнітні тіла і великий магніт – Земля». Ця робота містить 600 експериментів, проведених ним самим.
1. Постійні магніти та їхні основні властивості.
Тіла, що тривалий час зберігають магнітні властивості, називають постійними магнітами.
1) Магнітна дія магніту різна на різних ділянках його поверхні. Будь-який
магніт у формі стрижня має два торці, які називають полюсами. Саме на
торцях найсильніше і проявляються його магнітні властивості.

Рис. 1. Залізні ошурки

найсильніше притягають-
ся до полюсів магніту.

2) Якщо підвісити магніт на нитці, один кінець показуватиме на

географічну північ. Точно не відомо, коли цей факт був
виявлений уперше, але китайські мореплавці використали
його для цілей навігації вже в XI столітті. На цьому ж
принципі заснований і компас. Стрілка компаса – або магнітна
стрілка – це магніт з точкою опори у своєму центрі мас, так
що стрілка може вільно обертатися. Обернений на
географічну північ полюс магніту, що вільно висить,
називають північним полюсом магніту (N). Протилежний
Рис. 2. Магнітна стрілка – це
полюс спрямований на географічний південь, він називається постійний магніт. Пунктирною лі-
південним полюсом магніту (S). нією показано вісь магнітної стріл-
ки

3) Відомо, що різнойменні полюси магніту притягуються, а однойменні – відштовхуються.

 Рис. 3. Взаємодія різнойменних (а) та однойменних (б) полюсів магніту.
4) Відомо, що, розрізавши магніт, ми отримаємо два нові магніти, північний і південний полюси
яких орієнтовані так само, як і в початковому магніті. Це свідчить, що неможливо отримати
магніт тільки з одним полюсом.

Рис. 4. Утворення двох магнітів при розрізанні одного початкового.

5) Магніти чиніять помітну магнітну дію тільки на тіла, виготовлені з магнітних матеріалів (що
містять залізо, нікель, кобальт) і деякі рідкісноземельні метали (гадоліній, тербій).
6) При нагріванні постійного магніту до певної температури його магнітні властивості зникають
(точка Кюрі).
2. Магнітна дія струму.
Дослід Ерстеда.
У 1820 р. данський вчений Ганс Крістіан Ерстед виявив дію електричного струму на магнітну
стрілку. Розглянемо його дослід. Складемо електричне коло із джерела струму, досліджуваного
провідника і вимикача. Розташуємо провідник над магнітною стрілкою паралельно її осі:

Рис. 5. Дослід Ерстеда.

Після замикання кола магнітна стрілка прагне розташуватися перпендикулярно струму в

провіднику зі струмом. Після зміни напрямку струму в провіднику на протилежний магнітна стрілка
розвертається на 180о.
Незабаром виявилось, що магніт діє з певною силою на провідник, по якому тече струм (рис. 6).
 Рис. 6. Під дією сили з боку
магнітного поля
магніту провідник зі струмом
Дослід Ампера.
У тому ж 1820 році французький фізик Андре Марі Ампер уперше
продемонстрував взаємодію двох провідників із струмом. Якщо
електричний струм в обох провідниках збігатиметься за напрямом, то
провідники притягатимуться. У разі проходження струмів
протилежного напрямку провідники будуть відштовхуватись один від
одного з певною силою.

Рис. 7. Взаємодія двох провідників.

Ампер також досліджував взаємодію котушок зі струмом і знайшов, що вона подібна взаємодії
постійних магнітів.

Рис. 8. Взаємодія двох котушок, по яким проходить струм.

Кінці котушок притягуватимуться або відштовхуватимуться залежно від того, як будуть спрямовані
струми в котушках.
Вчений Магнітна взаємодія
В. Гільберт магніт – магніт
Г.К. Ерстед електричний струм – магніт
А. Ампер електричний струм – електричний струм

3. Магнітне поле.
Розглянуті експериментальні результати свідчать про те, що в просторі, який оточує постійні
магніти і струми, виникає силове поле, що називається «магнітним». Назву «магнітне поле» пов'язують
із орієнтацією магнітної стрілки під дією поля, що створюється струмами.
Найважливіша особливість магнітного поля полягає в тому, що воно створюється зарядами, які
рухаються, і діє на електричні заряди, що рухаються в цьому полі. (Електричне поле створюється і діє як
на нерухомі, так і на електричні заряди, що рухаються в ньому). Магнітне поле створюється також
постійними магнітами і діє на постійні магніти.
Магнітним полем ми називатимемо такий стан простору, який дає про себе знати дією магнітних
сил.
Розв’язування задач.
Задача 1.1. Штабовий магніт піднесли південним полюсом до магнітної стрілки. Як буде поводитися
стрілка?
Задача 1.5. Магнітна стрілка розташована поблизу вертикального проводу. Чи вплине на стрілку
поява струму в проводі?
Задача 1.7. Коли підвішену на тонких дротах котушку, що перебуває поблизу магніту, під’єднали
до джерела струму, вона притягнулася до нього. Чому?
Задача 1.15. Два залізних цвяхи деякий час своїми вістрями торкалися одного полюса магніту. Як
будуть взаємодіяти між собою ці цвяхи після віддалення від магніту?
Домашнє завдання.
1) §1 – прочитати;
2) вправа №1: завдання 1 – 3 (рисунки виконати в зошиті);
3) виконати експериментальне завдання: візьміть декілька голок з нитками, що втягнені
в їх вушка. Нитки з’єднаєте в один пучок. Повільно піднесіть знизу до голок
постійний магніт (див. рис.). Поясніть явище, яке ви спостерігатимете.