Чергування приголосних звуків

Чергування приголосних звуків відбувається за зміниформи слів або під час творення інших слів.
Найчастіше чергуються такі приголосні:
г – ж – з нога – ніжка – нозі;
к – ч – ц рука – ручка – руці;
х – ш – с вухо – вушко – вусі;
т–ч летіти – лечу;
д – дж їздити – їжджу;
ст – щ ростити – рощу;
б – бл любити – люблю;
п – пл купити – куплю;
в – вл ловити – ловлю;
м – мл гриміти – гримлю;
ф – фл графити – графлю.
Зміна приголосних у прикметниках із суфіксом –ськ(ий) та в іменниках із
суфіксом –ств(о).
1. При творенні прикметника із суфіксом –ськ(ий) та іменника із суфіксом –ств(о) від іменника
з основою на г, ж, з утворюються суфікси –зьк(ий) та –зтв(о)
г, ж, з + -ськ(ий), -ств(о) = -зьк(ий), -зтв(о) (чергування в нозі):
Прага – празький, Париж – паризький, боягуз – боягузтво.

2. При творенні прикметника із суфіксом –ськ(ий) та іменника із суфіксом –ств(о) від іменника
з основою на к, ч, ц утворюються суфікси –цьк(ий) та –цтв(о)
к, ч, ц + -ськ(ий), -ств(о) = -цьк(ий), -цтв(о) (чергування в руці):
козак – козацький, козацтво, Овруч – овруцький, молодець – молодецький.

3. При творенні прикметника із суфіксом –ськ(ий) та іменника із суфіксом –ств(о) від іменника
з основою на х, ш, с утворюються суфікси –ськ(ий) та –ств(о)
х, ш, с + -ськ(ий), -ств(о) = -ськ(ий), -ств(о) (чергування у вусі):
чех – чеський, Сиваш – сиваський, Карабах – карабаський.
Винятки:
ацтек – ацтекський;
баск – баскський;
Гельсінкі – гельсінкський;
герцог – герцогський;
інки – інкський;
Ірак – іракський;
казах – казахський;
Кембридж – кембриджський;
Ла-манш – ла-маншський;
Мекка – меккський;
Монако – монакський;
Нью-Йорк – нью-йоркський;
Саки – сакський;
тюрк – тюркський;
Цюрих – цюрихський

Інші приголосні перед суфіксами –ськ(ий), -ств(о) на письмі зберігаються:

брат – братський, братство, завод – заводський, багатий – багатство.
 Зміни приголосних при творенні іменників із суфіксом –ин–
1. При творенні іменників із суфіксом –ин(а) від прикметників із суфіксом –ськ- відбувається
зміна приголосних і утворюється –щ(ина)
-ськ- + -ин(а) = -щ(ина)
одеський – Одещина, черкаський – Черкащина.
АЛЕ солдатський – солдатчина, рекрутський – рекрутчина, шляхетський - шляхетчина

2. При творенні іменників із суфіксом –ин(а) від прикметників із суфіксом -зьк- відбувається
зміна приголосних і утворюється –жч(ина)
-зьк- + -ин(а) = -жч(ина)
воронезький – Воронежчина, збаразький – Збаражчина.

3. При творенні іменників із суфіксом –ин(а) від прикметників із суфіксом -цьк- відбувається
зміна приголосних і утворюється -чч(ина)
-цьк- + -ин(а) = чч(ина)
турецький – Туреччина, вінницький – Вінниччина
але Галичина.

Зміни приголосних при творенні вищого ступеня порівняння

прикметників та прислівників
1. У вищому ступені порівняння прикметників та прислівників г, ж, з перед суфіксом -ш(ий)
змінюється в -жч(ий)
г, ж, з + -ш(ий) = -жч(ий):
дорогий – дорожчий (дорожче), дужий – дужчий (дужче), вузький – вужчий (вужче).

2. У вищому ступені порівняння прикметників та прислівників с перед суфіксом –ш(ий)

змінюється в –щ(ий)
с + -ш(ий) = -щ(ий):
високий – вищий (вище).

Зміни приголосних при творенні іменників на -чн- (-шн-)

Приголосний основи к, ц перед суфіксом -н- змінюється в ч
к, ц + -н- = -чн-
рік – річний, сонце – сонячний, яйце – яєчня, яєчний.
Винятки:
рушник, рушниця, мірошник, сердешний (бідолашний), соняшник, торішній,
всеношна.

Прикметники із суфіксом -зьк- можна утворити від усіх іменників у рядку

А Париж, Збараж, грек
Б киргиз, Норвегія, Кавказ
В Сиракузи, боягуз, Тибет
Г Запоріжжя, латиш, Світязь

Буквосполуку -ств- на місці пропуску треба писати в обох словах рядка

А гончар..о, коза..о
Б брат..о, боягу..о
В агент..во, убо..о
Г пта..о, товари..о

Зміну приголосного НЕ ПОЗНАЧАЮТЬ на письмі в прикметнику, утвореному за допомогою

суфікса -ськ- від слова
А солдат
Б словак
В парубок
Г товариш