Правила вживання апострофа

Апостроф – знак, який вказує на твердість попереднього приголосного.

Апостроф уживається (в незапозичених словах):
1. Після б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї, якщо
А) ці приголосні стоять на початку слова: п’ять, м’яч;
Б) перед ними є кореневий голосний: сім’я, любов’ю;
В) перед ними є кореневий приголосний р: черв’як, верб’я.

Якщо перед б, п, в, м, ф стоїть інший кореневий приголосний, крім р, апостроф не

ставимо: свято, цвях, дзвякнути, морквяний, різьбяр.
Префіксальний приголосний перед б, п, в, м, ф на апостроф не впливає:
відв’язати (бо в’язати), зв’ялити (бо в’ялити).

2. Після твердого [p] перед я, ю, є, ї: бур’ян, пір’я, подвір’я, міжгір’я.

Якщо [p] м’який, апостроф не ставиться: буря, буряк, ряст, коряга.

3. Після префікса, який закінчується будь-яким приголосним перед коренем, що

починається я, ю, є, ї: під’їзд, об’єднати, без’ядерний, від’ємний, пів яблука.

4. Після першої частини складного слова, яка закінчується будь-яким приголосним

перед другою частиною, що починається я, ю, є, ї: Мін’юст, дит’ясла,
трьох’ярусний, транс’європейський, пан’європейський.

5. У слові Лук’ян та похідних: Лук’янівка, Лук’янчук…

В іншомовних словах:
апостроф ставиться після твердих приголосних перед я, ю, є, ї, якщо у вимові чується
[й]:
ад’ютант, ад’юнктура (аспірантура вищих військово-навчальних заклдів), комп’ютер,
кон’юктивіт, кон’юнктура (збіг обставин, що впливає на вирішення справи),
дистриб’ютор, суб’єкт, прем’єр, валер’яна, вар’єте, ар’єргард (антонім авангард), к’янті
(італійське вино), кутюр’є, п’єдестал, кеш’ю, екстер’єр, інтер’єр, мар’яж (картярська гра;
весілля)

Якщо приголосний вимовляємо м’яко, апостроф не ставиться:

фюзеляж (корпус літака), пюпітр, бюджет, бюрократія, комюніке (урядове
повідомлення),бязь (бавовняна тканина), купюра, нюанс, гравюра, вестибюль, бюст, бюро,
ридикюль (жіноча сумочка), манікюр,мюслі, дебют, крюшон (напій)

Апостроф пишеться після початкового д, о в прізвищах:

Д’Арк, Д’Артаньян, О’Генрі, О’Коннейль