ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ М’ЯКОГО ЗНАКА

М’який знак в українській мові використовують для пом’якшення звуків. 

М’якість приголосних звуків на письмі передається:

 спеціальною літерою – Ь (м’яким знаком);

 йотованими буквами я, ю, є, ї , де перший звуковий елемент [й]
пом’якшує попередній приголосний: ляля, няня, люд, сяду; наступним
голосним звуком [i]: тінь, пісня, зірка, сіно, ніс.

М’який знак пишемо:

1) після букв д, т, з, с, ц, дз, л, н наприкінці слова чи складу, якщо ці букви

передають м’які звуки: сядь, донька, суть, злізь, вісь, ґедзь, мідь, швець, жнець,
гляньте, різьба;
2) після м’яких приголосних перед о: льон, трьох, сьомий, сьогодні, дзьоб,
синього;
3) у суфіксах –ськ-, -зьк-, -цьк-, -ськість-, – зькість, -цькість, -ськи, – зьки, -
цьки: український, європейський, козацький, запорізький, ризький, паризький,
чеський, французький, близький, людський, по-французьки, по- французькому;
4) у суфіксах –еньк-, -оньк-, -есеньк-, -оньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: легенько,
голівонька, рученька, самісінька, малюсінька;
5) після м’якого звука [л] перед наступним м’яким: учительський, стільця,
пальці, їдальня, читальня;
6) у формах родового відмінка множини іменників жіночого роду: пісень,
робітниць, учениць;
7) у дієслівних формах наказового способу: стань, винось, виходь; станьте,
виносьте, виходьте;
8) у дієслівних формах 3-ї особи однини та множини дійсного
способу: стоїть, спить, стоять, читають, пишуть, думають, складають.
 М’який знак не пишемо:

1) після букв, які позначають губні та шиплячі звуки: степ, голуб, кров, сім,

вісім, любов, ніж, піч, ідеш;
2) після р у кінці складу: кобзар, товар, писар, Харків (виняток Горький);
3) між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом
другого: сонця, пісня, радість, якість, кінця;
4) після н перед ж, ч, ш, щ: тонший, менший, інший, кінчик.

Перед м’якими, пом’якшеними й шиплячими приголосними м’який знак

вживаємо лише в таких випадках:

 для позначення м’якого л’: їдальня, сільський, пальці, більший,

Гальченко, Михальчук;
 у непрямих відмінках та в присвійних прикметниках, якшо м’який знак
є в початковій формі: скринька — в скриньці, Кузьма — Кузьмі; кицька
— кицьці, кицьчин; нянька — няньці, няньчин; Зінька — Зіньці, Зіньчин;
Ориська — Орисьці, Орисьчин (але: казка — у казці, землянка — в
землянці, Матилинці, маланчин); а також у формах наказового способу
дієслів: візьми — візьмімо, візьміть;
 у дієсловах на -ться, а також в інших дієслівних формах перед -ся (-сь),
якщо м’який знак є у формі без -ся: обговорюється, відзначається,
звертаються, ставляться, стань — станься, піднось — підносься,
підводь — підводься (але: підніс — піднісся, ріс — розрісся);

ВИНЯТОК: тьмяний, різьбяр, няньчити, бриньчати.

В іншомовних словах м’який знак пишеться після зубних також перед й, я, ю,
є, ї та в інших випадках відповідно до літературної вимови: мільйон, павільйон,
компаньйон, браконьєр, портьєра, ательє, пасьянс, Нью-Йорк, Танганьїка,
Лавуазьє, Люсьєн, Дьяконов, Третьяков, Касьянов, Ананьїн, асфальт, фільм,
бюлетень (але: мадяр, нюанс, дюна, тюбик, люкс, Цюрих, Аляска; а також не
після зубних: Бйорнсон, Ж’єн, Х’юстон, бар’єр).

В українських власних назвах м’який знак перед я не ставиться: Наталя,

Тетяна, Уляна, Омелян, Касян, Севастян, Дяченко, Касяненко, Третяк.
 1. Перепишіть речення; на місці крапок, де треба,
вставте пропущені букви.
1. Новий директор поселився при школі у двох
маленьких кімнатах. Сухомлинський вставав рано і, щоб
не розбудити дружину й малих дітей, навшпиньках
виходив з квартири. 2. З багатьма вчителями він був
знайомий, та за дні спільної роботи вони ще більше
здружилися. 3. Слухаєш Василя Олександровича на
педраді і дивуєшся: невже у нього вистачить терпцю? 4.
Відчуття краси слова облагороджує духовний світ
людини ще в ранньому ( рано + Н = ранній) дитинстві. У
цьому відчутті — одно з джерел людської культури. 5.
Питання, що стояло сьогодні на повістці 2-денній, було
дуже важливе. 6. Сухомлинський знав педагогічні праці
Коменського так само, як материнські пiсні. (З тв. І.
Цюпи)

2. Перекладіть слова українською мовою.

Барельеф - барельєф, безземелье - безземелля,
белорусский – білоруський , вольнодумец -
вільнодумець , Горький, газель - газель, греческий -
грецький, доброволец – доброволець ,
древнеписьменный - старописьменний, жизненность -
життєвість , западноказахстанский -
західноказахстанський, Зелинский - Зелинський,
импульсный - імпульсний, йеменский -
єменський,кабельщик - кабельник, ремень - ремінь,
лежень - лежень, мультипликатор- мультиплікатор,
миллион - мільйон, навьючить – нав’ючити, павильон -
павільйон, прядильщица - прядильниця, спектакль ,
углевод - вуглевод.
3. Перепишіть, замість крапок поставте, де потрібно.
Тон..ший, мен..ший, молот..ба, с..огодні, борот..ба,
сіл..с..кий, п’ят..десят.., вісім..десят.., лікар.., батал..йон,
Хар..ків, кріз.., Гор..кий, тр..ох, п’ят..ох, піс..ня, т..мяний,
чебрец.., на таріл..ці, Натал..ці.

ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА

Для позначення на письмі твердої вимови приголосних перед буквами я,
ю, є, ї вживають апостроф. 
Він вказує, що буквами я, ю, є позначено два звуки.
У словах, де я, ю, є позначають м’якість попереднього приголосного, апостроф
не ставлять.

Апостроф перед я, ю, є, ї ставлять:

1. Після губних приголосних (б, п, в, м, ф): б’ю, п’ять, п’є, в’язи, у

здоров’ї, м’ясо, рум’яний, тім’я, мереф’янський, В’ячеслав, Стеф’юк.

!!!! Важливо: апостроф не ставлять, коли перед губним звуком є

приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий,
свято, тьмяний, цвях, але: верб’я, торф’яний, черв’як.
Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф вживають, як
і в словах без префікса: зв’язок, зв’ялити, підв’язати, розм’якшити.

2. Після р: бур’ян, міжгір’я, пір’я, матір’ю, кур’єр, на подвір’ї.

!!!! Важливо: апостроф не ставлять, коли ря, рю, рє означають сполучення

м’якого р із наступними а, у, е: буряк, буряний, крякати, рябий, ряд, крюк,
Рєпін.

3. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на

твердий приголосний: без’язикий, від’їзд, з’єднаний, з’їхати, з’явитися, об’єм,
під’їхати, роз’юшити, роз’яснити; дит’ясла, пан’європейський, пів’яблука, але
з власними назвами через дефіс: пів-Європи тощо.
!!!! Важливо: після префіксів із кінцевим приголосним перед наступними і,
е, а, о, у апостроф не пишемо: безіменний, загітувати, зекономити,
зокрема, зуміти.

Апостроф у словах іншомовного походження

1. Апостроф у словах іншомовного походження та похідних від них

вживають перед я, ю, є, ї:

а) Після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: б’єф, комп’ютер,

п’єдестал, інтерв’ю, прем’єр, торф’яний, к’янті, миш’як, кар’єра; П’ємонт,
П’яченца, Рив’єра, Ак’яб, Іх’ямас; Барб’є, Б’єрнсон, Б’юкенен, Женев’єва,
Ф’єзоле, Монтеск’є, Руж’є, Фур’є.

б) Після кінцевого приголосного в префіксах: ад’юнкт, ад’ютант, ін’єкція, 

кон’юнктура.

2. Апостроф не використовують:

а) Перед йо: курйоз, серйозний.

б) Коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а,

у: бязь; бюджет, бюро, пюпітр, мюрид, фюзеляж, кювет, рюкзак, рюш; Барбюс,
Бюффон, Вюртемберг, Мюллер, Гюго, Кюв’є, Рюдберг.

Апостроф у прізвищах

Апостроф вживають після губних, задньоязикових і р перед я, ю, є,

ї: Аляб’єв, Ареф’єв, Водоп’янов, В’яльцева, Григор’єв, Захар’їн, Луб’янцев,
Лук’янов, Пом’яловський, Прокоф’єв, Рум’янцев, Юр’єв; перед йо апостроф не
пишеться: Воробйов, Соловйов.

!!!! Важливо: коли я, ю означають сполучення пом’якшеного приголосного

з а, у, то апостроф перед ними не пишуть: Бядуля, Пясецький, Рюмін.

Апостроф у географічних назвах

Апостроф пишеться в географічних назвах після губних, задньоязикових і
р, а також після префіксів, що закінчуються приголосним, перед я, ю, є,
ї: В’язники, Дем’янськ, Прокоп’євськ, П’ятигорськ, Ак’яр, Амудар’я, Гур’єв;
перед йо апостроф не пишеться: Муравйово.

!!!! Важливо: коли я, ю означають сполучення пом’якшеного приголосного

з а, у, то апостроф перед ними не пишуть: Вязьма, Кяхта, Крюково, Рязань.

1. Перепишіть текст і поставте на місці крапок, де треба,

апостроф.
1. В небі хмарки білосніжні, легкі, ніби пір..я, роси на травах —
погоди хорошої знак, птах, що піднявся з долини й летить до
узгір..я. Може, то лебідь піднявся, а може, — літак. 2. Ніколи я
не знав, як тяжко жить без солов..я, що в пісні аж тремтить
тільцем своїм маленьким і гар..ячим. 3. Щасливий воїн, що в
ім..я миру свою підносить бойову сокиру. 4. Був я в Сосниці не-
давно, в тому В..юнищі зеленім, в тій селянській щедрій хаті, де
Довженко народивсь. 5. Білий місяць, чорним перевитий, хмари
за вікном у небі в..ються. 6. Живе сім..я велика і єдина! 7. Наша
дружба — наша воля, не темниці-кам..яниці (З тв. М.
Рильського).
2. Перекладіть слова українською мовою.
Безъязыкий, взгорье, подъем, въехать, вьючный,
двухъярусный, дюйм, изъясняться, мясорубка, подъязычный,
съесть, семья, Юрьев, объявление, Лукьяненко, отъехать, буря,
Репин, рябой, Захарьин, Арефьев, развязка.

3. Перепишіть, замість крапок поставте, де потрібно,

апостроф.
В..язка, В..язьма, чер..вяк, дзв..якнути, зв..язувати, цв..ях,
св..ято, б..юро, хлоп..я, бар..єр, Р..єпін, бур..ян, бур..як,
Примор..я, мор..я, кур..єр, сер..йозний, узгір..я, пам..ять,
Робесп..єр, моркв..яний, м..ясний