Чергування Г, К, Х із Ж, Ч, Ш

1. В іменниках перед суфіксами –к-, –ок, –ин– зі значеннями зменшеності та пестливості:

 нога́ — ні́жка,
 плуг — плужо́ к;
 рука́ — ру́ чка,
 крюк — крючо́ к;
 му́ ха — му́ шка,
 горо́ х — гороши́ на.

2. У кличному відмінку іменників чоловічого роду другої відміни перед закінченням –е:

 друг — дру́ же,

 луг — лу́ же;
 коза́ к — коза́ че,
 юнак — юна́ че;
 пасту́ х — пасту́ ше.

3. В усіх особових формах дієслів теперішнього часу і майбутнього часу доконаного виду,
формах наказового способу та в пасивних дієприкметниках перед суфіксом –ен–:

 берегти́ — бережу́ , береже́ ш, береже́ , бережемо́ , бережете́ , бережу́ ть; бережи́ ,

бережі́мо, бережі́ть хай (нехай) бережу́ ть;
 зберегти́ — збережу́ , збереже́ ш, збереже́ , збережемо́ , збережете́ , збережу́ ть;
збережи́ , збережі́мо, збережі́ть, хай (нехай) збережу́ ть; збере́ жений;
 пекти́ — печу́ , пече́ ш, пече́ , печемо́ , печете́ , печу́ ть; печи́ , печі́мо, печі́ть, хай (нехай)
печу́ ть; пе́ чений;
 спекти́ — спечу́ , спече́ ш, спече́ , спечемо́ , спечете́ , спечу́ ть; спечи́ , спечі́мо, спечі́ть, хай
(нехай) спечу́ ть; спе́ чений;
 колиха́ ти — колишу́ , коли́ шеш, коли́ ше, коли́ шемо, коли́ шете, коли́ шуть; колиши́ ,
колиші́мо, колиші́ть, хай (нехай) коли́ шуть;
 поколиха́ ти — поколишу́ , поколи́ шеш, поколи́ ше, поколи́ шемо, поколи́ шете, поколи́ шуть;
поколиши́ , поколиші́мо, поколиші́ть, хай (нехай) поколи́ шуть.

нога — ніжка — (на) нозі, рука — ручка — (на) руці, вухо — вушко — ( у ) вусі.

До найпоширеніших належать:
1. Чергування г, к, х з ж, ч, ш. Наприклад: плуг —плужок, друг —дружба, дорога —
дорожній, вік —вічний, око —очі, рука —ручний, юнак —юначе, пастух —пастуше, сухий
— сушити;
2. Чергування г, к, х з з, ц, с. Це чергування відбувається перед закінченням -і в
давальному відмінку однини іменників жіночого роду та в місцевому відмінку однини
іменників чоловічого, жіночого та середнього родів. Наприклад:
Давальний відмінок: знахідка — знахідці, книга —книзі, облога — облозі, опалубка —
опалубці, папка — папці, пересадка — пересадці, плаха — пласі, покупка — покупці, сім
'янка — сім 'янці, фабрика — фабриці
Місцевий відмінок: берег — на березі, блок —у блоці, відпустка — у відпустці, капелюх —
на капелюсі, колега — на колезі, палатка — в палатці, поріг — на порозі, рейка — на рейці,
техніка — в техніці
Чергування відбувається також при словотворенні, наприклад: аптека — аптеці, універмаг
— в універмазі, літфак — на літфаці.
2. Чергування [г] – [ж], [к] – [ч], [х] - [ш]. Вiдбуваються при словотвореннi i словозмiнi:
увага - уважний - зауваження, галка - галчин - галченя - Галченко, смiх - смiшний – усмiшка.

Чергування [г] – [з′], [к] – [ц′], [х] – [с′]. Вiдбуваються при словозмiнi перед закiнченням -i:
луг - у лузi, райдуга - райдузi, гiлка - на гiлцi, донька - доньцi, свекруха - свекрусi, капелюх - у
капелюсi.

У дiєсловах вiдбувається перехiд приголосних [д], [т], [з], [с] у шиплячi, а саме:

т-ч котити - кочу

ст - щ пустити - пущу
зд - ждж їздити - їжджу
д - дж садити - саджу

В iнших частинах мови чергується [д] — [ж]: уродити — урожай, огородити — огорожа,
погода — погожий, переходити — перехожий, правда — справжнiй.

У буквосполученнях дт, тт першi звуки [д] i [т] чергуються з приголосним [с]: веду — вести,
ненавидiти — ненависть, цвiт — цвiсти, мету — мести.

Приголосні чергуються у слові:горохдиванлітощастя горох – горошок