Professional Documents
Culture Documents
Avramenko Om Bulo Stalo Zmini V Pravopisi
Avramenko Om Bulo Stalo Zmini V Pravopisi
АВРАМ ЕНКО
БУЛО — СТАЛО
Змши в правопиа
1. УЖИВАННЯ I, И НА ПОЧАТКУ СЛОВА
Индик чи 1ндик?
БУЛО СТАЛО
На початку слова пишеться На початку слова звичайно пишемо i вщ-
1, а не и: idai, Lu 'я, тиши, повшно до вимови: 1ван, ido.i, тона, тан-
школы, modi, тдик, icHvea- ня (вимовляння / заметь и), ш ’я, тдик,
ти, icmopix. тиши, тколи.
И пишемо на початку:
а) вигуку (частки) ич, д1еслова йкати (ви
мовляти и замють /) та похщного вщ ньо-
го 1менника икания;
б) деяких назв 1ншомовного походження:
ийбён, up, Ич-оба, Юм Чен Ин,
Увага! Паралельне написания з i та и ма
ють слова ipiu та ipod: ipiu i upiu, ipod i
upod.
Клю ч. 3 останн1х лггер виписаних сл 'т складпь синож м, яким називали р1чку в
давнину.
2. Лггеру и треба писати на Micui пропуску в слов!
А ..кати (вимовляти / замють и)
Б ..стина
В ..нший
Г ..ч
\ ____________________________________________________________________
2. Л1ТЕРА Г
Гете чи Гете?
БУЛО СТАЛО
Лггера г передае на письм1 за- Буква г передае на письм1 задньоязи-
дньоязиковий з1мкнений приго- ковий з1мкнений приголосний:
лосний як в украУнських словах, 1. В украшських та в давно запозиче
так i в давно запозичених i зу- них i зукраУшзованих словах: Ti c a M i
краУшзованих: агрус, тава, тазда, приклади, що i в л1вш колонщ, а та
гандж, ганок, татунок, гвалт, кож repreii, гонт(а), гуральня, дри-
гвалтувати, гегати, гедзь, гел- гати i дрйгати, ремигати.
romamu, repromamu, repromi- 2. У власних назвах - топошмах Ук-
mu, гитуmu, гирлига, глей, mim раУни: Горгани (прський масив), Угля
(у ламш), гогель-могель, грасува- (село на Закарпатп), у пр1звищах
ти, грати Оменник), гратчас- украУнщв Галаган, Гялятдвський,
тий, гречний, гринджоли, грунт, Гёник, Герзанич, Гердан, Гжйцъкий,
гудзик, гуля, джигун, дзига, дзи- Гига, Гога, Гойдич, Гонта, Грига,
глик та похщш вщ них, а також Гудзь, Гула, Ломага.
у пр1звшцах Галаган, Гудзь i под.
Примотка. У власних назвах ш- 1. Звук [g] та близью до нього зву
шомовного походження етимо- ки, що позначаються на письм1 бу
лопчний g зпдно з усталеною квою g, звичайно передаемо буквою
традищею вимовпяегься як г; г: Гольфстрим, Гренландия, Люксем
проте збереження g у вимов1 не бург, Фольксваген, Чикаго.
е порушенням орфоешчноТ нор- 2. У пр1звищах та 1менах людей до-
ми. Отже, правильною е вимо- пускаеться передавання звука [g]
ва: Гданськ i Гданськ, ГренланЫя двома способами:
i ГренланЫя, Пбралтар i йбрал- *шляхом адаптащУдо звукового ладу
тар, Гар1балъЫ й Гар1бальЫ, украУнськоУ мови - буквою г: ВергГ
Гете й Гете. лш, ГарсЫ, Гегель, Георг, Гете, Гре-
гуар, Гулл'тер та ш.;
БУЛО СТАЛО
• ш ляхом iMixaixii 1нш омовного [g] -
буквою г: ВергШй, Гярая, Гегель, Ге
орг, Гте, Грегуар, Гул/iieep т а ш .
Клю ч. 3 перш их букв записаних сгнв скпадпъ 1мена лпературних героУв М ихай-
ла Коцю бинського.
Свят-Benip чи Святвеч1р?
Веб-камера чи вебкамера?
БУЛО СТАЛО
Свят-вечip, люди- Святвеч '\р, людинодень, тоннокилометр
но-день, тонно-кио-
метр
РАЗОМ пишуться Bci РАЗОМ пишемо слова з першими регулярно
складш слова з перши вживаними шшомовними частинами на го-
ми частинами aeia-, лосний та приголосний: Ti слова, що назван!
авто-, агро-, 6io-, в л1вш колонщ, а також абро-, аеро-, аква-,
вело-, водо-, газо-, алко-, арт-, астро-, аудш-, боди-, бод!- (перед
гел1о-, гео-, гщро-, голосним), веб-, дендро-, еко-, економ-, етно-,
екзо-, екстра-, елек- евро-, нарко-, онко-, пан-, пара-, поп-, прес-,
тро-, зоо-, i30-, квазЦ фгго-, фолк- (фольк-) та ш.: аброморфема,
кто-, космо-, макро-, аерометод, акватехтка, алкотест, артры-
мета-, метео-, мисро-, нок, астрокорекщя, аудюальбом, бодибшдинг,
MLJli-, моно-, мото-, 6odiapm, вебстортка, дендропарк, екопро-
нео-, палео-, псевдо-, дукти, економклас, етногурт, еврозона, нар-
радю-, рентгено-, со- коб1знес, онкол 'тарня, панамериканский, па-
nio-, стерео-, супер-, раолЫтець, попмузика, пресконфереиц1Я,
теле-, термо-, турбо-, фтотератя, фолкгурт, фолькмузика; так
фоно-, фото- Йпод. само слова з питомими (власне украшськими)
компонентами шо- (шшо-, шако-), лже-i ino-
eipeifb, inuioeipetfb, такодумець, Ышодумецъ,
лжепророк.
Примака. Якщо так1 !ншомовн! частини при-
еднан! до власного iMeHi, то Vx пишемо 3 ДБ-
Ф1СОМ: пан-€вропа, псевдо-Фсмст
-1 2 -
БУЛО СТАЛО 1
РАЗОМ пишуться Bci • РАЗОМ пишуться слова з першою шшо-
складш слова з перши мовною частиною, що визначае кллы йс-1
ми частинами екстра-, ний (вищий вщ звичайного, дуже високий j
макро-, мжро- й под. або слабкий, швидкий i т. ш.) вияв чого-не-!
3 ДЕФ1СОМ пишуть будь: архи-, apxi-, блщ-, rinep-, екстра-,
ся складш 1менники макро-, максЦ мщь, мжро-, мшь, мульти-,
з першою складовою нано-, полЦ прем1ум-, супер-, топ-, ультра-,
частиною в!це-, екс-, флеш-: архюкладний, архидиякон, блщнови-
лейб-, максь, Mini-, ни, гтермаркет, екстраклас, макромолеку
Mini-, обер-: вщ е-пре-
ла, максюдяг, м!дюдяг, м iкрохе u.ii, м М диск,
зидент, екс-чемтон, мультимшъйонер, нанокомп ’ютер , nonicaxa-
лейб-медик, макЫ- риди, npeMiyMKitac, супермаркет, топмодечъ,
стдниця, Mini-футбол, ультразвук, флешттерв ’ю.
обер-майстер. Примггка 1. У частинах максь, мщ* кшце-
вий i в позицп перед приголосним наспупно-
го слова не переходить в и: Midicnidmapt, м а-
ксгмода.
Примггка 2. Настина топ- i3 чисшвниками
не поеднувана.
• РАЗОМ пишуться слова з першою шшомов-
ною частиниою анти-, вще-, екс-, контр-,
лейб-, обер-, штабе-, унтер-: anmueipyc, ei-
цепрем ’ер, експрезидент, KOHmpadMipan, лейб-
медик, оберчайстер, штабскаттан, унтер-
оф'щер.
Примггка 1. 1з власною назвою (пр1звищем)
Taxi частини пишемо з дефгсом: «Анти-Дю
ринг», екс-ЮгославЫ.
Примггка 2. У частини анти- кшцевий и в по-
зицй перед голосним наступного слова не пе
реходить в i: антиелектрон, антиурядовий.
Лжар/еколог, член/кореспондент, топ/менеджер, кушвля/про-
даж, фггнес/клуб, обер/майстер, альфа/промеш, niap/акщя, ква-
з1/держава, чар/зшля, MiHi/футбол, арт/об’ект, контр/адм1рал,
монголо/татари, швест/проект, зв1роб1й/трава, льон/довгунець,
веб/сайт, кшо/студ1я, фан/клуб, аква/зона.
БУЛО СТАЛО
РАЗОМ пишуться складш Невшмшюваний чисшвник nie 3i значен
iMeHHHKH з першою части- иям ’половина’ з наступним 1менником
ною nie: тваркуша, тего- - загальною чи власною назвою у фор-
дини, твдюжини, твкар- Mi родового вщмшка однини пишемо
бованця, мекало, твтч, ОКРЕМО: nie аркуша, nie eidpa, nie годи
nieozipna, nie 'яблука. ны, nie Micma, nie ozipm, nie острова, nie
ЧЕРЕЗ ДЕФ1С пишеть- яблука, nie ящика, nie Ceponu, nie Киева.
ся nie перед {менниками - Яшцо ж nie з наступним 1менником у
власними назвами: nie-Ce- форм1 називного вщмшка становить еди-
ропи, nie-Киева. не поняття й не виражае значения по-
ловини, то Ух пишемо РАЗОМ: nieap-
куш, твдень, твзахист, твколо, твкуля,
nieocmpie.
До peui...
Проспше можна сформулювати правило таким чином: т в пи-
шемо разом лише тод1, коли його НЕ МОЖНА замшити на
1менник половина, пор1вняйте: твтч, nieocmpie (половина тч,
половина ocmpie - Ha6ip сл1в) i nie noni, nie острова (= полови
на ночи половина острова).
Зауважте!
ГНвлпра - пляшка з горшкою або iHmoio випивкою eMHicno
0,5 лира: Принесли з собою твлтру.
П1в Л1тра - половина вщ одиниш об'ему л1тр:
Налити nie лт ра води.
П1в/м1ста, шв/шч, шв/мгсяць, niB/Одеси, niB/квартири, тв/
овал, тв/рибини, nie/Америки, nie/оберт, шв/кшограма, шв/
аркуш, шв/устрищ, nie/Радомишля, nie/захист, шв/класу, шв/
ананаса.
5. Прочитайте речения.
(1)П\в/дороги ми подолали за (2)те/години. добре, що (S)nie/
ocmpie oceiuye молоденький (4)niв/м1сяць.
Разом з nie треба писати слова, позначеш цифрами
А 1,2 » 3’4
Б 2,3 г 1 >4
б.УЖИВАННЯ ВЕЛИКОТ БУКВИ (Л1ТЕРИ)
БУЛО СТАЛО
Назви 1сторичних подш, епох, У назвах 1сторичних подШ, епох, ка-
в1йн, революцж, народно-ви- лендарних перюд1в i свят з вели
звольних pyxie, повстань, рево- ко! букви пишемо перше (або едине)
люшйних свят, знаменних дат слово i власш назви: епоха Бароко,
i т. ш. пишуться з великоУ лоте-[вилучено Свято Перемоги i Втчиз-
ри: епоха Вк)родження, Втчиз- няна вшна].
няна вшна, Коливщина, Револю- Примотка. У назвах свят
i/w 1905р., Перше травня, День День Незалежностг УкраУни,
HesaieoiCHocmi УкраУни, Свято День Co6opnocmi УкраУни,
Перемоги. День Конституци УкраУни
з великоУлiтерн пишемо eci слова.
У назвах таких найвищих дер- Додано: Верховний Суд УкраУни.
жавних установ УкраУни, як
Верховна Рада УкраУни, Кон-
ституцшний Суд УкраУни, Ка-
бтет Mimcmpie УкраУни, з ве>
ликоУпотери пишуться Bci слова.
Не було жформашУ про напи Примотка. В усталейих словосполу-
сания СЯ1В Бог, Господь як час- ченнях, як\ передакхгь емоцШну оцш-
ток i розмовних звороззв з ма- ку та використовуються в розмовно-
лоУбукви. му сшлкуванш, на зразок: бог зна що
(невщомо що), бог зна коли (невщомо
коли), господь з тобою (вами) (вжи-
ваеться як здивування, заперечення,
доюр),
БУЛО СТАЛО
бог з ним (з тобою) (вжнвяпься
на знак зподи, примирения, прошен
ия та Ён.), або с смоцёйиимн вигука-
ми: боже, господи, госпоОи боже
м1й, боже збав, 'iu-богу, слова бог, го
сподь пишемо з мало*! букви, крЁм ви-
падкЁв, коли слова Боже, Гэсподи с
зверганням до Бога.
Не було iHформамii про напи Назви сайтЁв без родового слова пи
сания назв сайт. шемо з мало! букви (твттер, гугл),
назви сайтЁв з родовим словом пише
мо з великоТ букви та в лапках (ме
режа «Фейсбук», енциклопед1я «BiKi-
педЫ»)\ назви сайтЁв, ужитЁ як назви
юридичних осЁб, пишемо з великоТ
букви та без лапок (РНБО ввела санк-
uii проти Яндексу).
Не було шформацн про напи Назви споргивних нагород пишемо з
сания споргивних нагород. малоУ букви: золота (cpi6na, бронзо-
ва) медаль, ол'шпшська медаль. Так
само: закшчити школу h золотою
(ср1бною) медаллю. ____________
3 велико*! лЁтери в лапках пи- Назви вирооничих марок тсхжчнил
шуться назви лЁтакЁв, автомобЁ- виробЁв (машин, приладЁв i т. Ён.) бе-
лёв, тракгорЁв та Ёнших машин, ремо в лапки й пишемо з великоТ бу
пов’язанЁ з найменуванням мо- кви: автамобШ «Шссан» («Вольво»,
делЁ, заводу, фЁрми, шо Тх виго- «фольксваген»), лшак «Бо\нг 777»,
товляють: JiimaK «Антей», ав трактор «Слобожанetjb».
томобиль «ТаврЫ», автобус Але назви самих виробЁв беремо в
«Турист», комбайн «Нива», лапки й пишемо з малоТ букви: mic-
трактор «Биюрусь». сан», «вольво», «фольксваген» (авто-
мобЁлЁ), «бомг» (лЁтак), «слобожа-
нець» (трактор).__________ _ _
1. Випишггь Ti словосполучення, у яких обидва компоненти пи-
шуться з малоУ л Утери:
(Е,е)поха (Р,р)енесанс, (Д,д)ень (Н,н)ародження, (Л,л)тгак
(М,м)р1я, (Е,е)нцикл опед1я «(В,в)шпед1я», (У,у)краУнсью
(М,м)1ста, (Б,б)оже (3,з)бав, (А,а)втомобкпь «(М,м)азда».
БУЛО СТАЛО
Не було шформацп Коли коршь починаеться на голосний, то пере
про особливое™ пере нос здшенюемо довшьно: ро-зорати, роз-ора-
носу кореня в наступ- ти, розо-рати; бе-зупинно, без-упинно,
ний рядок. безу-пинно, але коли на приголосний, то вщ
кореня його не вщриваемо: до-зр'тати (а не
доз-pieamu), ви-правдання (а не вип-равдання).
Не було шформацп При 36iry однакових приголосних одну л1теру
про особливост1 пе залишаемо, а другу переносимо в наступний
реносу подовження й рядок: закон-ний, розргс-ся. В iменниках з по-
збну однакових при- довженим приголосним можливий подвшний
голосних в наступний перенос: зна-ння i знан-ня; ж и-ття i жит-
рядок. тя.
Не було шформацп Не розривасмо при перенос] односкладов1
про особливое™ пере префшеи перед приголосними: над-лирний,
носу префшав. най-биы иий (а не на-дм 1'рнии, на-йбшьший).
К1пькаскладов1 префшеи при nepenoci можна
розривати: пе-ре-працювати, пе-ред-гроззя.
Зауважте!
Розр1зняйте подовжеш приголосш (взуття, твр'тчя, маззю,
люттю, спросоиня, ллю) \ подвоеш л1тери внаслщок 36iry на
меж1 значущих частин слова: eid + даты = eiddamu, юн(ий)+ на-
т(уралкт) = юннат, ость + н = остит, тряс + ся = трясся.
1. Випишпъ слова, у яких правильно позначено мюце переносу.
Bi-дми-тий, го-ди-нник, на-ne-pe-Kip, на-род-же-ння,
по-пе-ре-ду, рай-он-ний, роз-брат, вщ-’ем-ний, Bi-ду-чо-ра,
вось-миг-ран-ник, а-ка-де-м1я.
3 Лондона чи з Лондону?
БУЛО СТАЛО
II вщмша (Ыенники чолов1чого роду )
Родовий В1ДМШОК однини
1менники чолов1чого роду в ро Закшчення -а, -я у родовому вщмш
довому вщмшку однини при- ку однини мають 1менники чолов1чо-
ймакггь закшчення -а, -я, коли го роду, що позначають:
вони означають назви населе- • назви населених пункпв i3 суфж-
них nyHKTie: Житомира, Кие сами -ськ-, -цьк-, -ець-, елемента-
ва. Лондона, Луцька, Миргоро ми -бург-, -град- (-город-), -пыь-
да, Парижа. (-поль-), -мир-, -слав-: Бердянська,
Примгпса. Але -у, -ю пишеть- Луцька, Трускавця, Пттсбурга,
ся у складних назвах населених Вишгорода, Борисполя, Житомира,
пункт1в, другою частиною яких Ярослава,,
с 1менник, що мае звичайно в * назви населених пунюпв з наголо-
родовому вщмшку закшчення сом у родовому вщмшку на кшцево-
-у: Давидового Броду, Зеленого му склад1 та з суфжсами присвшност!
Гаю, Кривого Рогу тощо. -1в- (-1в-), -ин- (-Ш-), -ач-, -ич-: Бикй,
Днтрй; Львова, Киева; Батурина,
Пирятина; Бахмана, Галича, лише в
окремих випадках з наголосом на ко
реш 1менника: Брена, Дбвжика, Ма
лого Куяльника, Смбтрина.
Решта назв населених пункпв мо-
жуть мати eapiaHTHi закшчення
БУЛЮ СТАЛО i
-а (-я) i -у (-ю): Амстердама \ Ам- !
стердаму, Гомеля i Гомеш, Лондона
i Лондону, Чорнобиля i Чорнобилю.
Прим1тка. Заюнчення -у, -ю наявне
у складених назвах насеяених пунк
та, другою частиною яких е 1менник,
що мае звичайно в родовому вщмш-
ку заюнчення -у, -ю: Давидового Бро
ду, Зеленого Гаю, Кривого Рогу та ш.
Не було шформацп про напи Назви в1ртуальних (сощальних та ш.)
сания назв сощальних мереж. мереж мають у родовому вщм1нку за
юнчення -у (-ю): тстаграму, теле-
граму, фейсбуку, ютубу та ш.
Родовий вщмшок множныи
Род. вщм. множини: mamie i Род. вщм. множини: mamie (множина
mam. тати) i mamie (множина тати).
Кличний ВЩМШОК однинн
hope, Олегу 1горю, Олеже i Олегу
III в!дмша (1менники жшочого роду на приголосннй)
Родовий вщмшок однинн
У родовому вщмшку однини У родовому вццмнку однини сменни
1менники третьоТ вщмши ма ки третьоУ вщмши мають заюнчення
ють заюнчення -1: eicmi, галузь -i: вант, галузь герань zidnocmi, кро
любовь моць ночь сталг, подо- вь любовь моць незалежность нехво-
рожь mini, фалыи1. рощь ночь Оболонь осень Pyci, саль
фальшь
1менники на -ть теля приголосного,
а також слова кров, любое, ость, сиь,
Русь, Бйюрусь у родовому вщмшку
однини можуть набувати як eapiaHT
заюнчення -и: годности, незалежное-
ти, радости, смерти, чести, хоро-
брости; крови, любови, осени, сайг.
Руси, Бторуси.
1 Зашишть назви населених пункт* у форм; родового вщмшка
‘ однини у дв1 колонки: 1) is закшченням -а (-я)- 2) 13 варшнтним
закшченням -а (-я) або -у (-ю).
Будапешт. Вишгород, Антрацит, Берлш, Очаюв, 36opie, Ал-
чевськ, Ашгабат, Збараж.
-а (-я) або -у (-ю) “а ("я)
Y
9. ПРАВОПИС СЛ1В 1НШОМОВНОГО
ПОХОДЖЕННЯ
Лауреат чи лавреат?
Кафедра чи катедра?
Проект чи проект?
БУЛО СТАЛО
1ншомовний звук |h]
Н звичайно передаеться л\- Звук [h] переважно передаемо буквою г:
терою г: гтдй гектар, гер- гандбол, emdi, гербарш, госте; Гарвард,
барш, гостталь; Гаага, Гельстм, Гейне, Горацт, Люфтганза.
Гарвард, ГелъсЫю; Гейне За традищею в окремих словах, запо-
Гомер, Гюго. зичених з европейських та деяких схщ-
В окремих словах англш- них мов, |h] i фонетично близью до ньо-
ського походження b пере- го звуки передаемо буквою х: xo6i, хокей,
дасться лгсерою х: xo6i, хо- хол, холдинг, брахман, xapaxipi, waxid,
кей, хол; Хемшгуей та ж. Аллах, Ахмед, Мухаммед i т. ш.
Звук (8) у словах грецького походження
[81 залежно вщ того, як сло Звук [8J у словах грецького походження
во узвичасне в украшсьюй передаемо звичайно буквою т: антоло-
Moei, передаеться то л1те- г/я, аптека, Прометей, ТаШя. У словах,
рою ф: арифметика, еф1р, узвичаених в украшсьюй Moei з ф, до-
кафедра, логарифм, м1ф, пускаеться орфограф! чна вар!атившсть
орфограф1я, пафос, Фе- на зразок: анафема \ анатема, дифирамб
dip, - то Л1терою т: б/бл/о- i дитирамб, ефгр i етер, кафедра i ка-
тека, ортодокс, ортопедия, тедра, логарифм \ логаритм, М1ф i Mint,
meopin; Тадей, Теодор. м'гфолог'т / мтолог1я, Агатангел i Ага-
фангел, Афти i Атени, Борисфен i Бо~
ристен, Демосфен i Демостен, Марфа \
Марта, ФессалЫ i Тесссийя та iH.
БУЛО СТАЛО i
Звук Щ_________________________ |
J, у (а також и шмецького Звук fjj звичайно передаемо в!длов1дно \
дифтонга ей) в позицн м1ж до вимови шшомовного слова буквою й ,!
двома голосними (в шозем- а в склад! звукосполучень Це|, (jij, Li®!»!
Hift Moei) в загальних наз- |ja] буквами е, У, ю, я: буер, конвеер, пле
вах звичайно не передають- ер, флаер, кру\з, феерверк, in ’екщя, про
ся окремим знаком: буер, екту проекцЫ, траектория, фое> Гшт1,
конвеер, лояльный, параноя, Гояу Савоя, Феербах, 1сая, Йоганн, Соер,
фаянс, феерверк, але: Га- Хаям, Хесрдал, Юнона.
ваш, Гойя, Савойя, Фейер
бах; також майя (народ-
н1сть), фойе.
Буквосполучення аи
Дифтонг аи передаеться пе- У словах, що походять i3 давньогрець-
реважно через ау: аудито- коУi латинсысоУ мов, буквосполучення аи
р1я, ауЫенщя, лауреат, па звичайно передаеться через ав: автен-
уза, фауна (але: мавзолей), тычный, автомоб 'ыъ, автор, лавра, Авро
Каунас, Фауст, Штраус. ра, Маврытамя, Павло. У запозиченнях
Разом i3 тим у цшому ряд1 is давньогрецькоУ мови, що мають етшку
сл!в аи передаеться через традишю передавайня буквосполучення
ав: автентичний, автор, аи шляхом транелп'ераци як ау, допуска-
автомобшь, лавровый. ються орфограф1чш вар1анти: ауд^снцЫ i
aedieHifin, аудиторы i авдыторЫ, лауре
ат i лавреат. пауза i павза. фауна i фав
на.
Буквосполучення ск
Не було шформацп про пе- Буквосполучення ск, що в анпийськш,
редавання буквосполучення шмецькШ, шведськШ та деяких шших
ск, а написания характери- мовах передае звук (к|, вщтворюемо
зувалося непослшовшстю: украУнською буквою к: Дтенс. Дшнсон,
iHOfli з одним к (Бисмарк, Текерей, Буюнгем.
Шерлок), а шод1 - з двома ПрнмИтса. Подвоення кк збер1гаемо у
СЩккенс, Теккерей). власних назвах кельтського походжеиня,
де формант Мае, Мс поеднуеться з осно
вою, що починаеться на (к], у тих
мо як одне слово: Маккартт, Маккен
зи Маккена, Макктлц а також у лох!д-
них загальних назвах: маккартизм i т. ш.
Свяшеник чи священник?
1горович чи 1горьович?
БУЛО СТАЛО
священик священник
Донской, Трубецкой Донський, Трубецький, але Толстой
1горович, Назарович 1горьович, Лазарьович
архкрей, архтандрит, ар архкрей i архиерей, арх1мандрит i архи
хистратиг мандрит, архктратиг \ архистратиг
УкраТна i Вкрата УкраТна
Примггка. Вкраша - тшьки в поезн.
хабара хабаря
Зауважте!
У новш редакцп правопису колишне чергування у з в та i з
й називають не чергуванням, а «позищями вживания лриймен-
ниюв i префжав у та в»; «позищями вживания сполучнимв i
часток i, й та i, й на початку слова».
Також додано нове правило й примггки.
Шсля букв й, я, ю, е, Твживаемо едналып сполучннки i або
та, пор.: НеподалЫ вони побачили зеленый гай / широку долину
i НеподалЫ вони побачили зеленый гай та широку долину; Те
ория * практика переклад 'ш i ТеорЫ та практика перекладов;
Студенты вивчилиморфолог'ио / синтаксис i Студенты вивчи-
ли морфолог 'ио та синтаксис; Висловити своТ найпотаемшш'о
мроТ / обережш прогнозы i Висловити своТ найпотаемношо мри
та обережш прогнозы.
Примггка. Трапляються вщхилення вщ правил уживання у,
в та i, й, що спричинено вимогами ритму або мовними вподо-
баннями автора.
П рим тса. Шсля слова, що закшчусться на голосний, у дея-
ких словах перед в пишемо префжс в-: Дослодниця вважас екс-
перимент уетшним; Госто ввшшли до залы; Доти eeinjuei; Ди-
тина eei сно всм'охаеться.
11.ПУНКТУАЦ1Я
А вишйваний
агрон6м1я в1двезта
алкоголь вщвестй
ёркушик вщгомш
асиметр!Я вщнестй
вщом1сть (список)
Б BlaoMicrb (поводомлення,
багаторазбвий популярность)
безпринцйпний Bi'piui
бёшкет в1ршовйй
благов1ст ВГПШМ
близькйй
болотистей Г
бородавка гальмб, гальма
босошж глйбоко
боязнь глядач
бурштиновий горошйна
бюлетёнь грабл!
гуртожиток
В
ваги (у множит) д
вантаж1вка данйна
веснянйй дйно
вйгода (корысть) дециметр
вигода (зручмсть) дёщиця
видання де-юре
визвольний джерело
вимога дйвлячись
вйпадок дичавши
вирйзний д1алог
вйсгги добовйй
вйтрата добуток
здалека
довезти з1брання
довести зобразйти
ДОВ1ДНИК збзла
догмат зрання
донестй зручний
донька зубожшня
дочка
дрова I
Е
шдустр1я
експёрт
к
€ камбала
еретик каталог
квартал
Ж кйшка
жалюз1 кшомётр
кшчйти
3 колесо
заедания кол1я
завезти копчений (д 'геприкметник)
завести копчений (прикметник)
завждй корйсний
завчасу косий
загадка котрйй
за1ржав1лий крицёвий
за1ржав1ти кроУти
закшчйти кропива
закладка (у книзО кулшар1я
закрутка курятина
залишйти
ЗЭМ1ЖНЯ
Л
занестй лате
запонка листопад
заробггок лггопис
заставка люстро
збепбка
застопорити М
звйсока мйбуть
мапстёрський (про вчений перёкис
стутнь) переляк
маркетинг перенестй
мерёжа перёпад
металурпя перёпис
мшмётр шала
пшданий (Ыеприкметник)
Н пщданий ( 'шенник,icmoma)
навчёння шдлггковий
нанести шзнання
наш'й штнйй
нёскр1зний пщёртя
начинка подруга
ненавидгси позначна
ненёвисний помйлка
ненависть ПОМ1щик
нестй помовчати
ШЗДрЯ поняття
новйй порядковий
посерёдиш
О привезти
об1цянка привести
обрёння прйморозок
обруч (шенник) принестй
одинёдцять прйчш
одноразовий продит
ознёка ПрОМ1ЖОК
олень псевдошм
оптбвий
осетёр Р
отёман рёзом
оцет рёмшь (пояс)
решето
П рйнковий
павйч р1внйна
партёр роздр1бнйй
пёкарський рбзшрка
перевезтй рукопис
перевестй русло
феномен
с фольга
сантиметр форзац
свердло
середина
X
сеча
хаос (у лп'фологп: стихЫ)
симетр1Я
сиьеькогосподарськнн хаос (безлад)
с!мдесят
слнна ц
соломинка царина
статуя цемент
стовиеотковн й центнер
стрнбати ЦШ НЙК
Т Ч
текстовйн чар1внйй
темы черговйй
тйгровий читання
тисовий чорнозем
Т1М*ЯНЙЙ чорнослив
травеспя чотирнадцять
трнзуб
тулуб Ш
шляхопровщ
У шовковий
украГнський шофер
уподббання
урочистий щ
усереднш шелепа
щйпш
Ф щодобовйй
фартух
фаховйй Я
ярмарковий
В1ДП0В1Д1
Уживання «, / на початку слова (с. 4-5)
1. Дунай. 2. Г; 3. Б; 4. Г; 5. В.