Відмінювання множинних іменників

У родовому відмінку:

а) закінчення -ей: гро́ шей, гусе́й, двере́й, куре́й, люде́й, сане́й, сіне́й;

б) закінчення -ів: в’я́зів, граблі́в (і грабе́ль), дрі́жджів, кліщі́в, схо́ дів, хи́ трощів;

в) нульове закінчення: вил, ворі́т, дров, збо́ їн, конопе́ль, ле́щат, ночв (частіше
ночо́ в), я́сел, я́сен.

В орудному відмінку:

а) закінчення -ами в іменниках, які в називному відмінку мають закінчення -и, -а

або -і (після шиплячого): ви́ лами, но́ чвами, схо́ дами; весе́лощами, ра́дощами;

б) закінчення -ями в іменниках, які в називному відмінку закінчуються на -і, -ї, -я:
ві́нцями, грабля́ ми, коно́ плями, поми́ ями;

в) закінчення -ми: ворітьми́ (й воро́ тами), грі́шми (й гроши́ ма), гусьми́ (й гу́ сями),
дверми́ (й двери́ ма), саньми́ (й саня́ ми), штаньми́ (й штана́ ми, шта́нями), ді́тьми,
курми́ , людьми́ , сі́ньми.

 В О. в. поодинокі іменники 1 відміни мають паралельні форми:

слізьми́ (і сльоза́ ми), сви́ ньми́ (і сви́ нями).

 Закінчення -ми паралельно з -ами мають такі іменники середнього

роду: колі́ньми, колі́сьми, кри́ льми́ .

 В О. в. мн. закінчення -ми паралельно до -ами (-ями) мають імен-

ники: гістьми (частіше гостями), кі́ньми (й ко́ нями), чобітьми́
(й чобо́ тями, чо́ ботами).

 В О. в. паралельно з костями вживається кістьми.

 В О. в. іменники, що в Р. в. приймали закінчення -ей, мають -ми:

дітьми, людьми, гусьми, сіньми, саньми, курми, дверми (і дверима), грішми (і
грошима), ворітьми (і воротами), штаньми́ (і штана́ ми, рідше — шта́ нями).