У К Р АЇ НС Ь К А

М ОВА
6 клас

ПОДІЛ ІМЕННИКІВ НА ВІДМІНИ Й ГРУПИ

ВІДМІНИ ІМЕННИКА

До першої відміни належать іменники переважно жіночого, деякі іменники

чоловічого роду, а також спільного роду із закінченнями -а, -я в називному від-
мінку однини: дівчина, пісня, лелека, суддя, плакса, нероба.

Сюди ж зараховуємо жіночі імена з відповідним закінченням: Богдана, Ка-

терина, Квітослава, Наталія — та чоловічі імена на -а, -я: Микита, Микола, Сава,
Хома.

Друга відміна охоплює іменники чоловічого роду, які мають нульове закін-
чення, або -о в називному відмінку: велетень, край, Андрій, Ярослав, батько,
Дніпро, Марко.

До другої відміни також належать іменники середнього роду із закінчення-

ми -о, -е, -я (крім іменників із суфіксами -ат-, -ят-, -ен- у непрямих відмінках):
крило, місто; море, прізвище; знання, уміння, сузір’я — та іменники із суфікса-
ми згрубілості -ищ-, -иськ-: вітрище (від вітер), ведмедище (ведмідь), дубисько
(дуб), хлопчисько (хлопець), дівчисько (дівчина).

Третя відміна охоплює іменники жіночого роду, які мають нульове закін-
чення: кров, тінь, любов, незалежність, ніч, річ.

До цієї відміни належить іменник мати та жіночі імена з нульовим закінчен-

ням: Адель, Любов, Ніколь.

Іменники середнього роду із закінченнями -а, -я, які у формах непрямих від-
мінків набувають суфіксів -ат-, -ят-, -ен-: хлоп’я (хлоп’яти, хлоп’яті), дівча (ді-

В С ЕУКРАЇ НСЬКА ШКОЛА ОНЛ АЙН 1

 вчати, дівчаті), ім’я (імені), належать до четвертої відміни.

ГРУПИ ІМЕННИКІВ:

• тверда
• м’яка
• мішана

Зауважте, що на групи поділяють іменники тільки першої та другої відмін.

ПЕРША ВІДМІНА

Тверда група:
• іменники жіночого та чоловічого роду із закінченням -а (крім тих, основа
яких закінчується на шиплячий приголосний): перемога, фабрика, воє-
вода;
• іменники спільного роду із закінченням -а: базіка, нездара, староста;
• іменники чоловічого роду (власні імена): Микита, Микола, Сава, Хома.

М’яка група:
• іменники жіночого роду із закінченням -я: надія, пісня, сім’я′. Іменник
чоловічого роду — ім’я Ілля.

М’шана група:
• іменники жіночого роду із закінченням -а та з основою на шиплячий приго-
лосний: вежа, їжа, каша, площа;
• іменники чоловічого та спільного роду із закінченням -а з основою на ши-
плячий приголосний: вельможа — чоловічий рід, листоноша — спільний рід.

ДРУГА ВІДМІНА

Тверда група:
• іменники чоловічого роду з нульовим закінченням (крім тих, у яких осно-
ва закінчується на шиплячий) та закінченням на твердий приголосний,
-о: дуб, темп, батько, Петро;
• більшість іменників на -р: двір, сир, стовбур, щур, як і звір, комар, снігур,
які у називному відмінку множини мають закінчення м’якої групи -і: зві-
рі, комарі, снігурі;
• іменники іншомовного походження на -ер, -ор, -ур (-юр): майстер, колек-

В С ЕУКРАЇ НСЬКА ШКОЛА ОНЛ АЙН 2

 ціонер, актор, директор, абажур, каламбур;
• іменники з постійно наголошеними -ар (-яр),-ир (-ір): куліна′р, футля′р,
каси′р, папі′р, сувені′р;
• іменники середнього роду із закінченням -о: крило, коло, люстерко,
мавпенятко.

М’яка група:
• іменники чоловічого роду, основа яких закінчується на м’який приголос-
ний: велетень, митець, край, звичай;
• частина іменників на -ар, -ир, які в однині мають наголос на корені: ку′-
хар — ку′харя, ліка′р — лі′каря, а також іменники, у яких при відмінюванні
наголос переходить із -ар, -ир на закінчення: буква′р— букваря′, ворота′р
— воротаря′, календа′р — календаря′;
• чоловічі особові імена, наприклад, Ігор — Ігоря;
• іменники середнього роду із закінченням -е та -я (які не набувають суфік-
сів -ен-, -ят- у формах непрямих відмінків): місце, море, поле; здоров’я,
змагання, пір́’я.

М’шана група:
• іменники чоловічого роду, основа яких закінчується на шиплячий приго-
лосний: дощ, слухач;
• іменники середнього роду із закінченням -е та основою на шиплячий
приголосний: плече, прізвище, явище;
• іменники на -яр, що позначають назви людей за родом діяльності. У від-
мінкових формах наголос у цих словах переходить із суфікса на закінчен-
ня: бджоля′р — бджоляра′, газетя′р — газетяра′, школя′р — школяра′.

Поділ іменників другої відміни на -ар, -яр, -ир на групи можна визначати за

В С ЕУКРАЇ НСЬКА ШКОЛА ОНЛ АЙН 3

 такими схемами:
Чи у родовому відмінку однини -ар, -ир наголошені?
а) наголошений — тверда група: саніта́р — саніта́ра, букси́р — букси́ра;
б) ненаголошений — м’яка група: кобза́р — кобзаря́, апте́кар — апте́каря.
До твердої групи належать іменники (хоч у них в родовому відмінку однини
-ар, -ир і ненаголошені): комар, варвар, долар, панцир, пластир (комара́, ва́рва-
ра, до́лара, па́нцира, пла́стиру).
Тверда група — прізвище Гончар — Гончара (хоча Бондар — Бондаря).
Слово хабар, згідно з Правописом 2019 року, належить до іменників ІІ відмі-

ни м’якої групи чоловічого роду.

Чи у родовому відмінку однини наголос з -яр переходить на закінчення?

а) переходить — мішана група: бетоня́р — бетоняра́, човня́р — човняра́;
б) не переходить — тверда група: ювіля́р — ювіля́ра, сто́ ляр — сто́ ляра.

Іменник маляр залежно від наголосу належить то до твердої групи (ма́ляр

— ма́ляра, ма́ляром, ма́ляри), то до мішаної (маля́р — маляра́, маляре́м, малярі́).

Можна групу іменників на -яр визначати й за їхнім лексичним значенням:

усі назви осіб (за винятком іменників муляр, столяр, ювіляр, мадяр, ма́ляр, мон-
таньяр) належать до мішаної групи: зброяр, сміттяр; назви неістот (разом із ви-
нятками) — до твердої групи: футляр, перпендикуляр, екземпляр.

**(джерело: Тренажер з правопису української мови)

В С ЕУКРАЇ НСЬКА ШКОЛА ОНЛ АЙН 4