Орудний відмінок однини

Іменники І відміни твердої групи в О. в. одн. мають закінчення -ою (мамою,

хатою, брамою, м'якої групи - зак. -ею, -єю (долею, ненею, мрією, Марією),
мішаної групи - зак. -ею (тещею, грушею, задачею, душею, тишею, межею,
дачею, хащею).
Іменники ІІ відміни твердої групи в О. в. одн. мають зак. –ом (столяром,
муляром, футляром, корсаром, палацом, принцом, кварцом, абзацом, форзацом,
шприцом, снігуром, комаром, звіром, пазуром, панциром, ярмарком).
Іменники м'якої групи - зак. -ем, єм (лікарем, якорем, Ігорем, тюль – тюлем,
біль – болем, рояль – роялем, шампунь – шампунем, степінь – степенем,
ступінь, ступенем, нежить – нежитем, Андрій – Андрієм, Сергій – Сергієм, край
– краєм), іменники мішаної групи - зак. –ем (школярем, ножем, плечем,
сторожем, Кулішем, Драчем, Довбушем, продажем, розпродажем).
Іменники ІІІ відміни в орудному відмінку мають закінчення -ю (нехворощю,
Керчю, областю, любов’ю, верф’ю, лазур’ю, глазур’ю, кіновар’ю). Якщо
іменник ІІІ відміни в називному відмінку закінчується на зубний (д, т, з, с, ц, л,
н) або на шиплячий (ж, ч, ш), а перед ним стоїть голосний звук, то в орудному
відмінку однини буде відбуватися подовження приголосних (тінь – тінню, мідь
– міддю, бандероль – бандероллю, міль – міллю, нехіть – нехіттю, мазь – маззю,
рінь – рінню, міць – міццю, путь – путтю, Умань – Уманню, вуаль – вуаллю, річ
– річчю, гуаш – гуашшю, безліч – безліччю).

Родовий відмінок множини

У Р. в. мн. ім. І відміни мають переважно нульове закінчення: краплі - крапель,
сльози - сліз, букви - букв, церкви - церков, гривені - гривень, вівці - овець,
сестри - сестер, іскри - іскор, арфи - арф, вільхи - вільх, весни - весен, сосни -
сосен і сосон, війни - воєн, бойні - боєнь, печериці - печериць, рукавиці -
рукавиць, мітли - мітел, шаблі - шабель, вишні - вишень, галереї – галерей, бурі
– бур, тонни – тонн, ванни – ванн, хати – хат, фари - фар).
Закінчення -ів у Р.в. мн. мають окремі іменники чол. та жін. роду: судді -
суддів, гайдамаки - гайдамаків, тесля – теслів, ніздрі - ніздрів, мами - мам,
мамів, баби - баб, бабів, губи - губ, губів, легені - легень, легенів, старости -
старостів (на весіллі), старости - старост (вибраних осіб).
Зак. -ей мають кілька ім. ж. р., які треба запам'ятати: воші - вошей, миші -
мишей, свині - свиней, попаді - попадей, породіллі - породілей, дуеньї - дуеней,
ескадрильї - ескадрилей, мантильї – мантилей, сім'ї - сімей, статті – статей,
бадді - бадей.
Іменники ІІ відміни ч. р. в Р. в. мн. мають зак. -ів (кілограмів, грамів,
мандаринів, апельсинів, амперів, солдатів, партизанів, ярмарки – ярмарків,
розпродаж – розпродажів, ватів і ват, чоботів і чобіт, разів і раз). Винятки: коні
– коней, гості – гостей.
Іменники ч. р., у яких при утворенні множини зникає суфікс -ин, у Р. в. мн.
мають нульове закінчення (болгарин – болгари - болгар, киянин – кияни - киян,
татарин - татари - татар, селянин- селяни - селян, християнин - християни -
християн). Але: грузин – грузини – грузинів, осетин – осетини - осетинів, русин
– русини – русинів (тому що суфікс -ин не зникає).
Іменники ІІ відміни середнього роду із закінченням -я в родовому відмінку
множини мають нульове закінчення (узбережжя – узбереж, піддашшя – піддаш,
роздоріжжя – роздоріж, наріччя – наріч, весілля – весіль, знання - знань)
Іменники ІІІ відміни в родовому відмінку множини мають закінчення -ей
(подорожей, ночей, печей, областей)
Кличний відмінок
І відміна
У Кл. в. іменники І відміни твердої групи мають закінчення о (мамо, бабо, Україно).
Іменники м'якої групи у Кл. в. мають зак. -е, -є (доле, красуне, закрійнице, мріє, Маріє).
Іменники м'якої групи, які позначають зменшені форми жіночих імен чи назв жінок, мають
закінчення -ю (Оля - Олю, Марта - Мартусю, Катруся - Катрусю, Таня – Таню, Олеся –
Олесю, мамуся – мамуся, няня - няню, неня - неню, матуся - матусю, тітуся - тітусю, бабуся -
бабусю, доня - доню, доця - доцю). Але: Настя - Насте, Христя - Христе, Катря – Катре,
Мотря - Мотре (не є зменшеними формами імен).
Іменники мішаної групи в Кл. в. мають закінчення -е (теще, душе, миша - мише).

ІІ відміна

Іменники твердої групи із суфіксами -ик, -ок у Кл. в. мають зак. -у (ударнику, синку, батьку,
Андрійку), а також сину, діду, тату, робітнику і робітниче.
Безсуфіксні іменники твердої групи мають зак. -е (орле, козаче, чумаче, соколе, столяре).
Запам’ятати: Людвіг – Людвігу, Джек – Джеку, Фрідріх – Фрідріху.

Іменники м'якої групи в Кл. відмінку мають зак. -ю (Віталію, краю, вчителю, лікарю,
вівчарю, кобзарю, Ігорю, місяцю, але Господи).
Іменники м'якої групи із суфіксом -ець мают зак. -е (жнець - женче, кравець - кравче,
молодець - молодче, хлопець - хлопче, швець - шевче, старець - старче (стара людина). Але:
боєць - бійцю, знавець - знавцю, мудрець - мудрецю, борцю - борцю, доброволець -
добровольцю, службовець - службовцю, старець – старцю (жебрак)).

Загальні іменники мішаної групи, основа яких закінчується на ч, ш, у Кл.в. мають зак. -у
(товаришу, слухачу, читачу, погоничу, прохачу, чувашу, орачу, синашу, дощу). Власні
іменники з основою на ч, ш у Кл. в. мають зак. -е (Куліше, Черемоше, Довбуше, Драче).
Іменники мішаної групи, які закінчуються на ж, р, у Кл. в. мають зак. -е (школяре, газетяре,
стороже, чиже, вуже, Джордже).

ІІІ відміна
Іменники ІІІ відміни в Кл. в. мають закінчення -е (ноче, любове, радості). Але: матір,
мати.

Кл. відмінок іменників с.р та іменників у множині збігається з називним відмінком.

Родовий відмінок однини ім. ІІ відміни чоловічого роду

Закінчення іменників ч. р. в Р. в. одн. залежить від їх значення.
Зак. -а, -я мають такі іменники:
1) назви істот (студента, Євгена, лікаря, вівчаря, столяра, Мороза, Геркулеса,
Геракла);

2) назви населених пунктів із суфіксами -ськ-, -цьк-, -ець-,

формантами -бург-, -град- (-город-), -піль- (-поль-), -мир-,
-слав-, -фурт-: Бердянська, Луцька, Бóбринця, Крéменця,Трускавця;
Вишгорода, Миргорода, Шáргорода,Борисполя, Тернóполя, Я́ мполя,
Житóмира, Ярослáва, Франкфурта, а також назви населених пунктів із
наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі та із суфіксами
присвійності -ів- (-їв-), -ев- (-єв-), -ов-,-ин- (-ін-), -ач-, -ич-: Києва, Колгуєва,
Львóва, Олéськова, Хáркова, Хóдорова; Батóрина, Пирятина, Святóшина,
Снятина; Бáхмача, Гáдяча, Гáлича.
Примітка!Інші назви населених пунктів можуть мати обидва закінчення:
Амстердáму і Амстердама, Гóмелю і Гомеля, Ліверпóлю і Ліверпуля, Лóндону і Лондона, Мадриду і
Мадрида, Парижу і Парижа, Чорнóбилю і Чорнобиля.
Але: Дави́ дового Бро́ ду, Зеле́ного Га́ю, Криво́ го Ро́ гу, Часово́ го Я́ ру, Широ́ кого
Ла́ну та ін. (якщо друге слово співзвучне із загальною назвою, яка в Р. в. одн.
має зак. -у, -ю).

3) назви чітко окреслених предметів, які можна порахувати (гвинта, замка,

малюнка, ножа, олівця, трамвая, вагона);

4) одиниці виміру, дні тижня, місяці (кілограма, вольта, люкса, відсотка, січня,
понеділка), але: року, кварталу, тайму, ранку;

5) назви дерев і квітів (бука, кедра, кедрівника, нарциса, едельвейса (квітка),

евкаліпта, кипариса, бе́реста, ду́ ба, кле́на, я́вора, я́сеня; дубка́, яворо́ нька,
ясено́ чка);

6) частини тіла (носа, лоба, шлунка, міхура, кишечника, кишковика,

кишківника), але: мозку, стравоходу, паху, попереку;

7) назви річок і озер, якщо наголос у Р. в. одн. падає на закінчення (Дністра,

Дінця, Сиваша, Іртиша, Псел - Псла).

Закінчення -у, -ю мають:

1) назви країн, областей, земель, штатів, островів, гір (Ізраїлю, Китаю,
Афганістану, Ірану, Криму, Сибіру, Кавказу, Донбасу, Паміру (гора),
Ельбрусу (але Афона (гора)), Лаосу, Сахаліну, Кіпру, Канзасу);

2) Назви річок і озер, якщо наголос у Р. в. не падає на закінчення (Єнісею,

Бугу, Нілу, Амуру, Дунаю, Гангу, Нігеру, Рейну, Сейму, Хоролу;
Байкалу, Ельтону, Мічигану, Чаду, Сеневиру, Світязю);

3) речовинні іменники (цукру, йогурту, щебеню, піску, брому, анальгіну,

цитрамону, шовку, ситцю, нашатирю);
4) назви почуттів, хвороб та їх симптомів: бо́ лю, гні́ву, жа́лю, жа́ху, сну,
со́ рому, сти́ ду (і стида́), стра́ху, ро́ зпачу; авітаміно́ зу, артро́ зу, бронхі́ту,
інфаркту, гаймори́ ту, гри́ пу, діабе́ту, колі́ту, ко́ ру, на́бряку, о́ піку, о́ пуху, оти́ ту,
ка́шлю, правцю́ , ти́ фу, я́щуру, імунітету, але ячменя;

5) назви явищ природи (ви́ хору, гра́ду, гро́ му, ві́тру, вогню́ , дощу́ ,
землетру́ су, моро́ зу, сме́рчу, тума́ну, урага́ну, хо́ лоду, цикло́ ну;
снігу, вітру, інею, шквалу, протягу, але Ві́тра, Моро́ за як персоніфікованих
явищ);

6) збірні іменники, назви сукупностей людей, тварин, речей (реманенту,

інвентарю, гербарію, народу, гурту, оркестру, персоналу, штабу, екіпажу,
батальйону, дивізіону, рою, каравану, товару, каталогу, вантажу), але табуна;

7) навзи ігор, танців (хокею, футболу, тенісу, твісту, рок-н-ролу, фокстроту,

альпіні́зму, бадмінто́ ну, баскетбо́ лу, бейсбо́ лу, біатло́ ну, бо́ ксу, бо́ улінгу,
волейбо́ лу, гандбо́ лу, го́ льфу, да́йвінгу, се́рфінгу, футбо́ лу; бобсле́ю, хоке́ю;
ва́льсу, краков’я́ку, та́нку (але переважно з наголосом на закінченні танка́);
та́нцю,
але: гопака́, козака́ (танець), се́рфінга (спортивне знаряддя), квача (гра);

8) назви установ, закладів, організацій та їх підрозділів (університету,

технікуму, банку, пансіонату, закладу, деканату, магазину, храму), але
гастронома;

9) назви абстрактних понять (якостей, властивостей, дій, процесів): болю, бігу,

гніву, гуманізму, сну, подиву), але ривка, стрибка, гріха, парадокса;

10) сукупність дерев, кущів: бору, га́ю, лі́су, са́ду (але садка́), чагарнику́ ;

11) трав’янистих рослин, кущів: бузку́ , жасмину, самшиту, барві́нку, буркуну́ ,

горо́ ху, звіробо́ ю, кро́ пу, молоча́ю, очере́ту, щавлю́ , ячме́ню (але вівса́);

Виняток: заголовка
Кілька слів української мови вживаються з обома закінченнями без впливу на
значення (але із зміною наголосу):

 моста́ — мо́ сту

 паркана́ — парка́ ну
 плота́ — пло́ ту
 стола́ — сто́ лу (меблі)
У ряді іменників чоловічого роду другої відміни зміна закінчення у родовому
відмінку однини впливає на значення слова:
 Алжира (місто) — Алжиру (країна)
 алмаза (коштовний камінь) — алмазу (мінерал)
 акта (документ) — акту (дія)
 апарата (прилад) — апарату (установа)
 бала (одиниця виміру) — балу (святковий вечір)
 блока (у техніці) — блоку (політичне об'єднання)
 бора (свердло) — бору (хімічний елемент)
 борта (одяг) — борту (судно)
 булата (зброя) — булату (сталь)
 буряка (одиничне) — буряку (збірне)
 буфета (меблі) - буфету (бар)
 вала (деталь машини) — валу (насип)
 геркулеса (велетень) - геркулесу (крупа)
 детектива (людина) - детективу (жанр)
 дзвона (інструмент) — дзвону (звук)
 екіпажа (візок) - екіпажу (сукупність людей)
 елемента (конкретне) — елементу (абстрактне)
 звука (термін в музиці та лінгвістиці) — звуку (слухове відчуття, механічні
коливання)
 інструмента (одиничне) — інструменту (збірне)
 Кабула (місто) - Кабулу (річка)
 кадра (особа) - кадру (фото, фільм)
 каменя (одиничне) — каменю (збірне)
 клина (предмет) — клину (просторове поняття)
 листа (одиничне) — листу (збірне)
 листопада (місяць) — листопаду (процес)
 Нью-Йорка (місто) — Нью-Йорку (штат)
 образа (ікона) - образу (в ін. знач.)
 о́ рга́на (тіла або муз. інстр.) — о́ ргану (установа, друк.)
 папера (документ) — паперу (матеріал)
 потяга (поїзд) — потягу (почуття)
 пояса (предмет) — поясу (просторове поняття)
 придатка (відросток) — придатку (додаток)
 рахунка (документ) — рахунку (дія) нічийного рахунк..
 сектора (геометричне) - сектору (в ін. знач.) сектор.. цирку
 соняшника (одиничне) — соняшнику (збірне)
 стана (технічне) — стану (муз. та ін.)
 Стрия (місто) - Стрию (річка)
 телефона (апарат) - телефону (номер)
 терміна (слово) - терміну (строк)
 фактора (маклер) - фактору (чинник)
 центра (кола) - центру (в ін. знач.)
 шаблона (пристрій; креслення) — шаблону (зразок)
ячменя (хвороба) - ячменю (злак)