Шпаргалка до 3 заняття: «Іменник, прикметник, займенник, дієслово»

Родовий відмінок Групи іменника ІІ відміна: кличний відмінок

У/ю А/я 1. До твердої групи належать іменники, які М'яка група має закінчення:
закінчуються на твердий нешиплячий
Назви збірних понять: гурту, приголосний: корова, Микола. -ю: для більшості іменників: Андрію, Ігорю,
Назви чітко окреслених
хору, саду, але гуртка, садка (бо краю, ясеню, знавцю, царю, кобзарю.
предметів: олівця, принтера
є суфікс –к-) 2. До м’якої групи належать іменники, які -е: для деяких іменників, що закінчуються на -
Назви речовин і матеріалів: завершуються на м’який приголосний: пісня, ець (з характерним чергуванням): женче (від
Назви істот: студента, актора суддя. жнець), кравче (від кравець), шевче (від
піску, кисню
швець), хлопче, молодче.
Назви мір, місяців, днів 3. До мішаної групи належать іменники, останній
Назви явищ природи: вітру,
тижня: грама, метра, квітня, приголосний яких шиплячий – це ж, ч, ш або щ:
морозу
понеділка тиша, вежа.
Назви країн, населених Назви населених пунктів
пунктів (із 2 слів): Китаю, (міста, села тощо): Парижа, І відміна: кличний відмінок Зверніть увагу!
Пакистану, Кривого Рогу Харкова
Слова боєць, борець, знавець, доброволець,
Група Закінчення Приклад
Наукові терміни а також як прізвища — Жнець, Кравець,
Назви просторових понять: (здебільшого точних наук і Тверда і всі дружино, Швець мають закінчення -ю: бійцю, борцю,
степу, майдану мовознавства): синуса, жіночі імена по о перемого, знавцю, добровольцю, Жнецю, Кравцю,
ромба, присудка батькові сестро Швецю.
Назви установ, організацій, воле, земле,
У назвах річок із наголосом
споруд, приміщень: ліцею, М’яка та мішана е/є Катре, Ілле, Мішана група має закінчення:
на закінченні пишеться А:
магазину, АЛЕ: гаража, хліва, Насте, Саше
Дністра, Дінця
млина -е: власні назви з основою на шиплячий та
В іменниках зі значенням пестливості пишемо
закінчення Ю: бабусю, доню, матусю, Наталю, Катю. загальних з основою на -ж, -р:
Відміни пісняре,газетяре, стороже, тесляре, Дороше,
Довбуше.
Відміни Рід Закінчення Приклади
ІІ відміна: кличний відмінок
гора,
жіночий, -у: іменники з основою на шиплячий, крім -ж,
земля, Микола,
І чоловічий і -а (-я) Тверда група має закінчення: -р: слухачу, керманичу, викладачу, читачу,
круча, староста,
спільний товаришу.
суддя, сирота
-е: для більшості безсуфіксних іменників: друже,
чоловічий і Чоловічий – нульове, о; степ, біль, край,
ІІ Петре, Максиме, Києве, Львове, козаче, вовче (для ІІІ відміна: кличний відмінок
середній Середній -о, -е, -а, (-я) продаж
цього типу відмінювання також характерне
путь, піч,
ІІІ жіночий нульове чергування г, к, х/ж, ч, ш).
подорож + мати Пишемо закінчення Е: радосте, юносте,
-а, (-я) при відмінюванні лоша, теля, ягня, любове
ІV середній Винятки: діду, тату, сину.
приймають –ат, -ят, -ен ім’я, плем’я
 Шпаргалка до 3 заняття: «Іменник, прикметник, займенник, дієслово»

Як утворюються по батькові Прикметник Ступені порівняння

▪ Жіночі імена по батькові утворюються із суфіксами – Прикметник – повнозначна (самостійна) частина Вищий ступінь Найвищий ступінь
івна/ївна (до імені батька додаємо ці суфікси): мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на
Михайлівна, Олексіївна, Вікторівна питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? Прикметник + Префікс най- +

Проста форма
суфікси ш, іш вищий ступінь
▪ Чоловічі імена по батькові утворюються із суфіксами – Прикметник змінюється за родами, числами, й порівняння
ович/йович: Михайлович, Олексійович, Вікторович відмінками, і ці його форми залежать від іменника, з Наприклад: прикметника
яким прикметник узгоджується:
Тонкий – тонший Наприклад:
Займенник Теплий - Найширший,
яскрава квітка – яскравої квітки (змінюється відмінок),
яскраві квітки (змінюється число), яскравий малюнок тепліший найглибший
Займенник – це самостійна змінна частина мови, яка лише
вказує на предмети, їхні ознаки або кількість, не називаючи (змінюється рід). Більш, менш +
Найбільш, найменш +
їх, і відповідає на питання: хто? що? який? чий? скільки? прикметник у

Складена
прикметник у
початковій формі

форма
котрий? Види прикметників: початковій формі
Займенник уживається в мові замість іменника, Наприклад:
Наприклад:
прикметника та числівника і виконує синтаксичну роль у Більш відомий
якісні Найбільш сильний
реченнях тих самих членів речення, що й іменники, Менш приємний
(ознаки предмета, що мила дівчина –
прикметники та числівники.
виявляються в більшій наймиліша дівчина
або меншій мірі)
Правопис займенників Самий красивий – слово
«самий» НЕ використовується

Пишемо займенники відносні

Разом разом з частками аби, де, Абичий, дехто, ніхто (виражають ознаку предмета
сільська вулиця,
сь, ні через його зв’язки з іншими
сьогоднішній день Дієслово
предметами, ознаками чи діями
+ прикметники з суфіксом -ськ- )
Казна, хтозна (бозна), Дієслово — самостійна частина мови, що
будь, небудь – про дефіс означає дію або стан предмета й відповідає на
Дефіс Казна-що, будь-хто
ти не забудь (ці частки питання що робити? що зробив? що робили? що
пишемо через дефіс) присвійні
робитимуть? що робила? та ін.
(вказують на належність
батькове кашне,
предмета кому-небудь;
Якщо між займенником і дівоча коса Синтаксична роль: найчастіше дієслово в
відповідають на питання чий?
Окремо часткою стоїть Ні з ким, ні від кого реченні є присудком, хоча може виконувати
чия? чиє? чиї?)
прийменник роль підмета, додатка, означення, обставини.
 Шпаргалка до 3 заняття: «Іменник, прикметник, займенник, дієслово»

Дієвідміна Зверніть увагу! Зверніть увагу!

Найпростіше визначити дієвідміну за закінченнями 3-ї
особи множини:
І дієвідміна — закінчення -уть (-ють): допомож-уть, мрі-
ють;
ІІ дієвідміна — закінчення -ать (-ять): стеж-ать, говор-ять.
Окрему групу становлять дієслова дати, їсти та «Давай» НЕ використовуюється для творення
дієслова з основою на -вісти (розповісти, відповісти та наказового способу!
ін.). Вони відрізняються своїми формами від інших
дієслів: Давай підемо – це НЕправильно
У 2-й особі однини (ти) дієслова дати, їсти, відповісти
мають форму даси, їси, відповіси (без кінцевого ш).

Особові закінчення
Складні випадки визначення дієвідміни Дієприкметник
У закінченнях дієслів І дієвідміни (крім 1-ї особи
однини (я) та 3-ї особи (вони) множини пиши Е або Є. Дієвідміна Умова Приклади Дієприкметник — особлива форма дієслова,
що виражає ознаку предмета за дією або
дієслово в інфінітиві Доїти, гоїти, кроїти,
Однина Множина ІІ дієвідміна станом і відповідає на питання який? яка? яке?
має суфікси -и-, -і- (-ї-) клеїти
які?
1-а особа кажу, малюю кажемо, малюємо Буквосполучення Полоти, колоти,
І дієвідміна
-оро-, -оло- боротися Приклад:
2-а особа кажеш, малюєш кажете, малюєте Дозріле колосся, политі квіти, посаджені дерев
а
Наказовий спосіб
3-я особа каже, малює кажуть, малюють
Діє + прикметник має спільні граматичні
Під наголосом та ознаки з дієсловом та прикметником, що
В інших
Число Особа після збігу відбито і в назві.
випадках
Особові закінчення приголосних
Однина 2-а (ти) -и нульове
У закінченнях дієслів ІІ дієвідміни (крім 1-ї особи Зверніть увагу!
однини та 3-ї особи множини) пиши И або Ї 1-а (ми) -імо -мо, -ьмо
Множина Суфікси уч/юч, ач/яч, вш/ш зазвичай НЕ
2-а (ви) -іть -те, -ьте використовуються для творення
Однина Множина
дієприкметників!
1-а особа мовчу, роблю мовчимо, робимо
Наприклад:
2-а особа мовчиш, робиш мовчите, робите 1. Наказовий спосіб від «творити»: ви творіть (тому
що наголос падає на закінчення)
3-я особа мовчить, робить мовчать, роблять
 Шпаргалка до 3 заняття: «Іменник, прикметник, займенник, дієслово»

Дієприслівник Розбір типового завдання із НМТ

Дієприслівник — особлива форма дієслова, яка означає

додаткову дію, що супроводить головну, виражену дієсловом,
і відповідає на питання що роблячи? що зробивши?

Характерною ознакою дієприслівників, за якими їх необхідно

визначати, є такі суфікси: -учи, -ючи, -ачи, -ячи, -вши, -ши

Наприклад: читаючи, співаючи, узявши, схопивши

Дієприслівник – незмінна форма дієслова!

Тому дієприслівник не має закінчення.

Шукайте таке продовження, в якому підмет ЗМОЖЕ виконати дію

дієприслівника, тобто «читати»:

▪ Ви (що робите?) збагачуєте, ви (що робите?) читаєте

Зверніть увагу!
«Зачаровану Десну»
У реченні підмет (слово, яке відповідає на запитання хто/що?)
має виконувати і дію присудка, і дію дієприслівникого
звороту. Мовлення не може читати «Зачаровану Десну», увага, багато епізодів,
світ теж не можуть цього робити.
Якщо він не може виконати хоча б одну дію, то речення
побудоване неправильно:

▪ Повернувшись додому, уже зайшло сонце.

Сонце не може повертатись додому, тому речення

неправильне.