Цибка Веніамін Іванович

голова Сумського міського об’єднання громадян «Фонд підтримки

інформаційних проектів «Алгоніка» (м. Суми)

ЖУРНАЛИ СУМСЬКИХ ПОВІТОВИХ ЗЕМСЬКИХ ЗБОРІВ

ЯК ДЖЕРЕЛО ГЕНЕАЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Складовою частиною документальної бази з історії Сумського повіту
Харківської губернії є журнали Сумських повітових земських зборів (далі –
Журнали) та доповіді Сумської повітової земської управи Сумським повітовим
земським зборам (далі – Доповіді). У друкованих журналах Сумських повітових
земських зборів доповіді Сумської повітової земської управи Сумським
повітовим земським зборам наводяться у якості додатків до журналу засідання
земських зборів.
Журнали і Доповіді збереглися у фондах декількох архівних установ, музеїв
та бібліотек: у Національній бібліотеці України ім. В. I. Вернадського, у науково-
довідкових бібліотеках Державного архіву Сумської області та Сумського
обласного краєзнавчого музею, у Російській державній бібліотеці (м. Москва,
Російська Федерація) тощо [13]. Оригінали указаних матеріалів за окремі роки
можна знайти у Державному архіві Сумської області в Ф. 2: Сумська повітова
земська управа.
У Журналах та Доповідях міститься інформація різного характеру:
політичного, економічного, соціального, освітнього та іншого завдяки чому
вони можуть слугувати історичним джерелом для різних студій з історії
сумського краю [14; 15; 16]. Але окремо можна виділити можливість
використання цих документів як додаткового джерела для генеалогічних
досліджень селянських, козацьких та дворянських родів. Тобто вказані джерела
можна віднести до генеалогічних документальних джерел, себто таких

1
джерел, що містять у собі генеалогічну інформацію. Під генеалогічною
інформацією слід розуміти інформацію про генеалогічні події конкретного
роду. До генеалогічних подій, що мають певне значення для відновлення
родоводу та складання історії конкретного роду відносяться наступні зміни:
народження, реєстрація імені, укладання шлюбу, розлучення, смерть та
згадка. Структура опису генеалогічної події містить декілька складових: дата
події, прізвище ім’я, по батькові особи, учасника події, місце події, обставини
події, інше 1.
Інформацію щодо родинного зв’язку конкретних осіб також слід вважати
генеалогічною.
Генеалогічну інформацію, що сприяє відновленню родоводу та
відображається на реконструйованому генеалогічному дереві, можна назвати
основною генеалогічною інформацією. Допоміжною генеалогічною
інформацією слід визначити інформацію, що сприяє у генеалогічному
дослідженні (відкриває нові, додаткові напрямки архівного пошуку для
виявлення основної генеалогічної інформації) та є достатньо цінною для
написання історії досліджуваного роду. Допоміжна генеалогічна інформація
стосовно окремого представника роду може набувати поняття біографічна
інформація.
Розглянемо декілька зразків генеалогічної інформації у журналах Сумських
повітових земських зборів та доповідях Сумської повітової земської управи
Сумським повітовим земським зборам.
Приклад перший. На зборах Сумського повітового земства 20 вересня 1884
року був заслухана доповідь земської управи про кошти, витрачені на похорон

1
Розширена характеристика поняття генеалогічної події, класифікація
генеалогічних подій, структура опису генеалогічної події – все це потребує
окремих студій та публікацій.
2
колишнього голови земської управи І. І. Смагіна 2. «Въ октябрѣ мѣсяцѣ
прошлаго года, какъ извѣстно гг. гласнымъ, умеръ въ г. Ялтѣ бывшій
предсѣдатель земской управы И. И. Смагинъ. Семья покойнаго пожелала
перевезти тѣло его, для погребенія на родинѣ – въ с. Токоряхъ», – зазначено у
тексті [11, с. 35–37]. Актовий запис № 54 про смерть 25 жовтня 1883 року гвардії
штабс-капітана у відставці 69 річного Івана Івановича Смагіна «отъ
органического порока сердца и воздушной опухоли легкихъ» виявлено в
метричній книзі Успенської церкви с. Аутка 3 Ялтинського повіту Таврійської
губернії. Як зазначено у актовому записі, померлий був похований 27 жовтня
священиком Михайлом Григор’євим, якому допомагав виконуючий обов’язки
псаломщика Іваном Григор’євим, на місцевому цвинтарі. Примітки щодо
відправки тіла покійного на батьківщину у метричній книзі немає [7, арк. 131 зв.
– 132]. Актового запису про поховання І. І. Смагіна у метричній книзі церкви
Іоанна Предтечі с. Токарі Сумського повіту за 1883 не виявлено [4].
Приклад другий. На засідання чергових Сумських повітових земських
зборів 13 вересня 1898 року прибули голова зборів, маршалок дворянства
Сумського повіту Ілля Дмитрович Траскін, 29 гласних, депутат від духовного
відомства протоієрей Василь Никольський та член Сумської земської управи
Олександр Олександрович Лінтварьов. Перед засіданням була відслужена
панахида по померлим гласним В. В. Де-Коннор та Д. О. Величко [9, с. 1]. Точні
дати смерті земських гласних у Журналі не зазначені, але з огляду на те, що
вони були присутні на попередньому засіданні земських зборів 21 листопада
1897 року [8, с. 3], то, з великою вірогідністю можна констатувати, що їхня
2
Смагін Іван Іванович – гвардії штабс-капітан у відставці, земський діяч. Гласний
Харківського губернського земства (1868–1883), голова Сумської повітової
земської управи (1868–1874, 1877–1883). Землевласник – володів понад 800
дес. землі у Сумському повіті [17, с. 412].
3
Аутка – західне передмістя м. Ялта. З 1945 по 1965 рік – селище міського типу
Чехове, яке було підпорядковане Ялтинській міськраді.
3
смерть припадає на 1898 рік. І дійсно, статський радник Василь Валеріанович
Де-Коннор помер 22 травня 1898 року у віці 60 років від «паралича сердца» та
через два дні був похований священиком Іоанном Виноградським, дяком
Семеном Подольським та псаломщиком Олексієм Ястремським «въ церковной
оградѣ» по резолюції харківського епіскопа № 1660 від 9 травня 1898 року. Про
це свідчить актовий запис № 24 у метричній книзі Дмитрівської церкви
с. Стецьківка Сумського повіту за 1898 рік [2, арк. 126 зв. – 127]. І це не
поодинокий випадок згадки у документах повітових земських зборів про
смерть тієї чи іншої особи. На вечірнім засіданні 15 листопада 1909 року
надзвичайних повітових земських зборів був затверджений текст телеграми
Лебединському повітовому земству, в якій «Сумское Чрезвічайное Земское
Собраніе выражает глубокое сожалѣніе о смерти маститого земского
дѣятеля Якова Владимировича Кучерова» [12, с. 49].
Приклад третій. На засіданні 1 жовтня 1904 року чергових Сумських
повітових земських зборів розглядалося питання про відміну лікарняної плати
за лікування окремих приватних осіб: селянина Лебединського повіту,
працівника лікарні Святої Зінаїди Григорія Артемовича Меша, сумського
міщанина Івана Семеновича Часниченка, дворянина, студента Харківського
університету В’ячеслава Олександровича Єрмолаєва, а також осіб, які
перебували під наглядом поліції Сергія Новікова і Олександра Вороніна [10,
с. 12, 169–170]. У доповіді стосовно неспроможності родини померлого
І. С. Часниченка сказано: «после смерти означеннаго Часниченка осталась
небольшая пустопорожняя усадьба в г. Сумахъ на Бридкѣ, неприносящая
никакого дохода, другого же имущества никакого не имѣется. Семейное его
положеніе состоитъ: изъ жены Феодосіи Федоровой, сыновей: Григорія 22
лѣтъ, Константина 19 лѣтъ, Федора 6 лѣтъ и Василія 2 лѣтъ, дочерей:
Наталіи 15 лѣтъ, Анастасіи 13 лѣтъ, Александры 11 лѣтъ, Феклы 9 лѣтъ и

4
Ирины 5 лѣтъ, которые живутъ на квартирѣ и добываютъ средства къ
существованію поденнымъ заработкомъ» [10, с. 169–170]. Наведений у
доповіді склад родини померлого дозволив реконструювати фрагмент
родоводу Часниченків, з зазначенням приблизних років народження,
вирахованих за віком (див малюнок 1).

Малюнок 1. Фрагмент родоводу сумських міщан Часниченків, відновленого за матеріалами

Сумських повітових земських зборів.

Для оцінки достовірності згаданої інформації щодо родини І. С. Часниченка

було здійснено вибіркову перевірку окремих генеалогічних подій. Як
виявилось, у метричній книзі церкви Різдва Богородиці м. Суми за 1895 рік є
актовий запис про народження 23 вересня та хрещення 24 вересня 1895 року у
«отставного рядового Іоанна Симеонова [сына] Частниковского и законной
жены его Феодосіи Федоровой [дочери]» дочки Фекли [5, арк. 201 зв. – 202]. У
метричній книзі Миколаївської церкви м. Суми за 1902 рік виявлено актовий
запис про народження 25 лютого та хрещення 26 лютого 1902 року у
«запасного рядового, изъ крестьянъ Сумского уѣзда слободы Хотѣни Ивана
Семенова [сына] Частниковского и законной жены его Феодосіи Федоровой
[дочери]» сина Василя [3, арк. 129 зв. – 130]. Перевірка метричних книг
Успенської церкви с. Хотінь за окремі роки підтвердила місце «дислокації» роду
Час(т)никовських у цьому селі, а виявлений актовий запис про народження у
5
хотіньського селянина Давида Семеновича Часниковського (ймовірно, брат
Івана Семеновича) сина Петра опосередковано підтверджує як справжнє
прізвище, та і по батькові померлого І. С. Часниченка [1, арк. 422 зв. – 423].
Приклад четвертий. Під час надзвичайних зборів Сумського повітового
земства 16 листопада 1909 року було зачитано прохання удови померлого
фельдшера 1-ї медицинської дільниці Катерини Войцехівни Глобіной про
призначення їй з сином пенсії [12, с. 24]. У своєму проханні безутішна вдовиця
розповідає про своє горе: «30-го октября сего 1909 года позже восьми часовъ
вечера мужъ мой Андрей Евгеньевичъ Глобинъ чрезъ внезапную болѣзнь
госпожи Берестовской былъ потребованъ для дачи ей медицинской помощи и
по осмотрѣ которой потребовались необходимые медикаменты, хранящіеся
при Сумскомъ волостномъ Правленіи въ земской аптекѣ, куда необходимо
было явиться по службѣ для отпуска лѣкарствъ и въ сопровожденіи
посланного человѣка ею, Берестовскою, вошли во дворъ Сумского Волостного
Правленія и моментально неизвѣстными злоумышленниками были нанесены
тяжелымъ тупымъ орудіемъ тяжкіе безчеловѣчные и звѣрскіе побои,
которыми разбитъ черепъ на головѣ, перебито переносье, выбитъ правый
глазъ, побита грудь, руки и ноги, кромѣ этого острымъ оружіемъ нанесено
нѣсколько ранъ на головѣ, лицѣ, шеѣ и по всему организму, даже отрубленъ
палецъ на лѣвой рукѣ, отъ которыхъ тяжкихъ побоевъ и ранъ не приходя в
сознаніе 2 ноября сего года скончался и таковой участи постигъ названный
служащій Берестовской и два сторожа Сумского Волосного Правленія,
охранявшіе кассу» [12, с. 85–86]. Чи можливе документальне підтвердження
зазначеної генеалогічної події – смерті 2 листопада 1909 року Андрія
Євгенійовича Глобіна? Так, можливе – у метричній книзі Троїцької церкви
м. Суми за 1909 рік виявлено актовий запис № 87: «Въ больницѣ. Курской
губерніи Суджанского уѣзда Крениченской волости, села Криничнаго

6
крестьянинъ Андрей Евгеніевъ Глобинъ» помер 2 листопада «отъ раненія
головы» у віці 33-х років. За відношенням судового слідчого по важливим
справам Сумського окружного суду № 394 померлий був похований
3 листопада 1909 року священиком сумської Троїцької церкви Олексієм
Мігуліним з дяками Іоанном Сіромахіним та Василем Рождєствєнським на
парафіяльному цвинтарі [6, арк. 139 зв., 143, 144]. Попередні, 85-й та 86-й
метричні записи надають інформацію про інших потерпілих 4 описаного
розбійного нападу: 31 жовтня померли 20-річний білопільський селянин Яків
Іванович Скляр «отъ перелома основанія черепа» та 43-річний сумський
селянин Григорій Федорович Лазоренко «отъ разможженія мозгового
вещества». Померлі були поховані першого листопада 1909 року за
відповідними відношеннями судового слідчого причтом Троїцької церкви на
парафіяльному цвинтарі [6, арк. 139 зв., 140–142, 144].
Наведений приклад – яскраве свідчення того, що документи повітових
земських зборів можуть містити не тільки відомості про дату, місце
генеалогічної події «смерть особи», а й про обставини цієї генеалогічної події,
як складової частини її опису. Відповідно, журнали Сумських повітових
земських зборів та доповіді Сумської повітової земської управи Сумським
повітовим земським зборам можуть слугувати додатковими генеалогічними
документальними джерелами. Присутня в них генеалогічна інформація,
здебільшого, відноситься до такої генеалогічної події як смерть. Стосовно такої
генеалогічної події як народження, то, інколи, є інформація щодо приблизної
дати народження, яка, найчастіше, вирахувана за віком зазначеної особи. Більш

4
На думку дослідника, зазначені нижче особи є постраждалими сторожами
Сумського волосного правління. Можливо, актовий записи про смерть
згаданого робітника пані Берестовської слід шукати в метричних книгах інших
церков.
7
цінною для генеалогічного дослідження є інформація стосовно складу родини
на момент, зокрема, подання прохання земським зборам про матеріальну
допомогу фамілії. Слід звернути увагу ще на один момент: Журнали і Доповіді
містять генеалогічну інформацію, яку можна охарактеризувати як несистемну,
як неповну і як інформацію обмеженої достовірності. Це як раз і робить
згадані у статті документальні джерела лише додатковими (допоміжними)
генеалогічними джерелами.
Список використаних джерел та літератури
1. Державний архів Сумської області (ДАСО) Ф. 744. Оп. 1. Спр. 336. 655 арк.
2. ДАСО. Ф. 744. Оп. 1. Спр. 158. 321 арк.
3. ДАСО. Ф. 744. Оп. 1. Спр. 196. 634 арк.
4. ДАСО. Ф. 744. Оп. 1. Спр. 329. 298 арк.
5. ДАСО. Ф. 744. Оп. 5. Спр. 11. 376 арк.
6. ДАСО. Ф. 744. Оп. 5. Спр. 23. 549 арк.
7. Державний архів Автономної республіки Крим. Ф. 142. Оп. 1. Спр. 159.
469 арк.
8. Журнал Сумского чрезвычайного земского собрания 21 ноября 1897 года, с
приложениями. Сумы: Типолитография К. М. Пашкова, 1898. II + 42 с.
9. Журналы заседаний Сумского очередного уездного земского собрания 13,
14, 15, 16 и 17 сентября 1898 года, с приложениями. Сумы: Типолитография
К. М. Пашкова, 1899. VIII + 284 с.
10. Журналы очередного Сумского уездного земского собрания 30 сентября, 1,
2, 3 и 4 октября 1904 года, с приложениями. Сумы: Типолитография
К. М. Пашкова, 1905. VIII + 389 с.
11. Журналы Сумского очередного земского собрания 20, 21, 22, 23 и 24
сентября 1884 года и чрезвычайного 20 октября 1884 года с приложениями.
Харьков: Типография губернского правления, 1885. IV + 198 с.

8
12. Журналы Сумского уездного земского собрания чрезвычайной сессии 15-16-
го ноября 1909 года с приложениями. Сумы: Типография И. Г. Ильченко, 1910.
VI + 121 с.
13. Каталог друкованої продукції 1861–1917 рр., створеної друкарнями
Сумського краю: (Матеріали до бібліографічного репертуару). Вид. 2-е, змін. і
доп. / Укладач Н. С. Подоляка. Суми: СВС Панасенко І. М., 2016. 138 с.
14. Кравченко Анатолій. Загальна характеристика освіти в Сумському повіті та
будівництво і відкриття училища першого розряду в с. Старому – першому
поселенні Герасима Кондратьєва (1886–1888 роки) // Педагогічні науки: теорія,
історія, інноваційні технології. 2018. № 1 (75). С. 46–54.
15. Кравченко Анатолій. Охорона здоров’я в Російській імперії, Сумському повіті
і с. Старому // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2018.
№ 3 (77). С. 121–131.
16. Рожкова Л. І. Благодійність в роки першої світової війни (на матеріалах
Сумщини) // Сіверщина в історії України. 2015. Випуск 8. С. 248–253.
17. Смагіни // Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник. Суми: Рекламно-
видавниче об’єднання «АС-Медіа», Сумський державний університет, 2003.
608 с.

Опубліковано: Цибка В. І. Журнали Сумських повітових земських зборів як джерело

генеалогічної інформації / В. І. Цибка // Сумські історико-краєзнавчі студії: збірник матеріалів
Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції. – Суми: ФОП Цьома С. П., 2020. –
С. 34-40.