Відокремлення — це виокремлення одного з другорядних членів речення з

метою увиразнення його змісту за допомогою інтонації в усному мовленні та

комами або тире — на письмі: А я все йду, самотній на землі (М.
Коцюбинський). Тихі, ніжні зорі спадали з неба — білі, непрозорі (Леся
Українка).
Відокремлені члени є особливо важливими в змісті речення. Відокремлення
відбувається для того, щоб:
• зосередити увагу на чомусь;
• виокремити щось;
• уточнити;
• розмежувати основне й другорядне;
• відтінити.

Відокремлюємо додатки, що мають значення винятку, виокремлення та

введені в речення за допомогою слів крім, окрім, опріч, замість, за
винятком, на відміну від, особливо, наприклад, зокрема: А я не знаю нічого
ніжного, окрім берези. Микола, замість панського лану, вийшов на своє поле.
Додатки відокремлюємо комами.

Не відокремлюємо додатки з прийменником замість, якщо його можна

замінити на за: Я прибираю кімнату замість брата (Я прибираю кімнату за
брата).

Найчастіше відокремлюємо обставини, виражені дієприслівником,

дієприслівниковим зворотом. Вони теж відокремлюються комами: Полягали
спати, повечерявши. Швидко повечерявши, полягали спати.
Також відокремлюємо обставини, виражені прислівниками та іменниками в
непрямих відмінках, які мають значення уточнення часу, місця чи способу дії
(де? де саме?; коли? коли саме?; як? як саме?): Десь за селом, на гонах
далеких, гасло сонце. Лис Микита обережно, лисячим звичаєм, виліз з нори.
Зустрінемося за декілька днів, у п’ятницю.

Не відокремлюємо обставини у таких випадках:

- якщо дієприслівниковий зворот входить до складу фразеологізму: Годі
вже панами сидіти склавши руки.
- якщо обставина виражена одиничним дієприслівником із значенням
способу дії (відповідає на питання як? ) і вона стоїть після присудка:
Пішов козак сумуючи. Цю вправу виконують лежачи.

Обов’язково відокремлюємо обставини з прийменниками починаючи з,

закінчуючи, незважаючи на: Незважаючи на несприятливу погоду, ми все
ж таки поїхали відпочивати до моря.