ДСТУ IEC - TR 62778 - 2015 Застосування положень IEC 62471 до джерел світла та світильників стосовно оцінення небезпечності синього світла

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛОЖЕНЬ ІЕС 62471

ДО ДЖЕРЕЛ СВІТЛА ТА СВІТИЛЬНИКІВ
СТОСОВНО ОЦІНЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНОСТІ
СИНЬОГО СВІТЛА
(IEC/TR 62778:2014, ЮТ)
ДСТУ IEC/TR 62778:2015
Видання офіційне
Київ
ДП «УкрНДНЦ»
2017
ПЕРЕДМОВА
1 ВНЕСЕНО: Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки та торгівлі»;

Технічний комітет зі стандартизації «Лампи та відповідне обладнання» (ТК 137)
ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Л. Д угніст, Г. Кожушко (науковий керівник),
В. Ткаченко
2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ ДП «УкрНДНЦ» від 21 серпня 2015 р. № 101 з 2017-07-01
3 Національний стандарт відповідає 1EC/TR 62778:2014 Application of IEC 62471 for the assessment
of blue light hazard to light sources and luminaires (Застосування IEC 62471 до джерел світла та сві
тильників стосовно оцінення небезпечності синього світла)
Ступінь відповідності — ідентичний (ЮТ)
Переклад з англійської (en)
4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ
II
ЗМІСТ
с.
Національний вступ.................................................................................................................................................V
1 Сфера застосування..................................................................................................
2 Нормативні посилання........................................................................................................................................ 1
3 Терміни та визначення понять........................................................................................................................... 1
4 Загальні положення............................................................................................................................................. 5
5 Спектр, колірна температура та небезпечність синього світла................................................................. 6
5.1 Обчислення параметрів небезпечності синього світла та світлових параметрів
за даними спектрів випромінювання......................................................................................................... 6
5.2 Режими яскравості та опроміненості, за яких значення їмакс не більше ніж 100 с ..........................9
6 Корпусовані світлодіоди, світлодіодні модулі, лампи та світильники......................................................11
7 Перенесення інформації щодо результатів вимірювання.......................................................................... 12
7.1 Основні перенесення.........................................................................................................
7.2 Умови вимірювання енергетичної яскравості........................................................................................ 13
7.3 Особливі випадки (І). Заміна лампами або модулями СВД інших видів........................................ 14
7.4 Особливі випадки (II). Масиви первинних джерел світла...................................................................14
8 Класифікація за групами ризику......................................................................................................................16
Додаток А Геометричні співвідношення між енергетичною яскравістю, опроміненістю та силою
випромінювання.................................................................................................................................. 16
Додаток В Залежність значення їмакс від значення відстані стосовно певних видів джерел світла ....17
Додаток С Короткі рекомендації щодо послідовного застосування положень ІЕС 62471 стосовно
оцінення небезпечності синього світла освітлювальних виробів........................................... 19
С.1 Загальні зауваги.......................................................................................................................... 19
С.2 Ситуація з класифікацією за групою ризику ГРО або ГР1, що не потребує
вимірювання енергетичної яскравості чи опроміненості....................................................19
С.2.1 Граничні умови.................................................................................................................. 19
С.2.2 Дійсні значення яскравостей, що відповідають групам ризику не вище ніж ГР1.....20
C. 2.3 Значення опромінененостей, що відповідають групам ризику не вище ніж ГР1.... 20
С.З Ситуації стосовно класифікації джерел світла розмірами більше ніж 2,2 мм
та світильників, у яких використовують такі джерела св ітла............................................. 21
С.4 Ситуації стосовно класифікації джерел світла розмірами менше ніж 2,2 мм
та світильників, у яких використовують такі джерела св ітла ............................................. 21
C . 5 Ситуації стосовно класифікації джерел світла, які спричиняють практичні труднощі
у вимірюваннях на відстані 200 мм......................................................................................... 21
Додаток D Докладне оцінення масивів первинних джерел світла, охоплюючи
корпусовані світлодіоди................................................................................................................... 22
D. 1 Загальні зауваги.......................................................................................................................22
D.2 М етод.............................................................................................................................................22
D. 2.1 Ступінчасте оцінення...................................................................................................22
D.2.2 Види масивів і додаткові ступені................................................................................. 23
D.2.3 Повна схема послідовності операцій..........................................................................26
D.3 Виведення формули стосовно середнього значення енергетичної яскравості
масиву в цілому........................................................................................................................... 26
III
Бібліографія............................................................................................................................................................26
Додаток НА Перелік національних стандартів, згармонізованих з міжнародними
нормативними документами, на які є посилання в цьому стандарті..................................27
Рисунок 1 Значення коефіцієнта небезпечної дії синього світла у видимому випроміненні Кс v
стосовно низки джерел світла з різними спектрами
та денного світла з типовим спектром............................................................................................. 7
Рисунок 2 Порівняння кривих, використовуваних для обчислення значень КСу (крива чутливості ока
за умов денного зору та крива функції спектрального оцінення небезпечності синього
світла), та кривих координат кольору Y та Z СІЕ 1931, використовуваних в обчисленнях
координат колірності х, у СІЕ 1931 .................................................................................................. 8
1 —х —у
Рисунок 3 Схема співвідношення між значеннями виразу---------------, обчислюваного за значеннями
У
координат колірності х, у СІЕ 1931, та коефіцієнта КСу для спектрів, розглянутих
для нанесення точок на рисунку 1 ................................................................................................... 9
Рисунок 4 Оцінення рівнів яскравості як функції ККТ за Lc = 10 000 Вт м-2 ср~1, на межі між
групами ризику ГР1 (їмакс> 100 с) та ГР2 (fMaKC< 100 с) у режимі «великого» джерела..... 10
Рисунок 5 Оцінення рівнів опроміненості як функції ККТ за Ес = 1 Вт •м~2, на межі між групами
ризику ГР1 (їмакс> 100 с) та ГР2 (їмакс< 100 с) у режимі «малого» джерела......................... 10
Рисунок 6 Співвідношення між опроміненістю Ev, відстанню d та силою світла /v .................................13
Рисунок 7 Схема, яка ілюструє перенесення інформації від первинних джерел світла (синій колір)
до світильників, що ґрунтуються на таких джерелах світла (бурштиновий колір).............. 15
Рисунок А.1 Схематична ілюстрація ситуації, розглянута в додатку А ......................................................16
Рисунок В.1 Загальне подання значення їмакс як функції відстані спостерігання d для будь-якого
джерела з рівномірною яскравістю Z_v та діаметром D ........................................................... 19
Рисунок С.1 Значення яскравостей з таблиці С.1 стосовно межі між групами ризику ГР1/ГР2
як функції корельованої колірної температури........................................................................ 19
Рисунок С.2 Значення освітленостей з таблиці С.2 стосовно межі між групами ризику ГР1/ГР2
як функції корельованої колірної температури........................................................................ 20
Рисунок D.1 Приклади вторинних лінз з ідентичними світлорозподілами та коригуваннями.............. 23
Рисунок D.2 Приклади масивів СВД із непокритими корпусованими СВ Д ............................................... 24
Рисунок D.3 Оцінення в межах одного чи більше світлодіодних елементів, що потрапляють у поле
зору 11 мрад на відстані dA..........................................................................................................24
Рисунок D.4 Повна схема послідовності операцій докладного оцінення масивів
первинних джерел світла............................................................................................................. 25
Таблиця 1 Відповідність між значеннями часу експозиції та групами ризику............................................4
Таблиця С.1 Значення яскравостей, що відповідають групам ризику не вище ніж ГР1........................20
Таблиця С.2 Значення освітленостей, що відповідають групам ризику не вище ніж ГР1.....................20
Таблиця D.1 Застосовність ступенів 1— 6 ........................................................................................................22
IV
ДСТУ I ЕС/TR 62778:2015
НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП
Цей стандарт є повний письмовий переклад IEC TR 62778:2014 Application of IEC 62471 for
the assessment of blue light hazard to light sources and luminaries (Застосування IEC 62471 до джерел
світла та світильників стосовно оцінення небезпечності синього світла).
Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 137 «Лампи та відповідне обладнання».
Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.
Важливо! Логотип «Кольори в тексті» на титульній сторінці цього стандарту означає, що кольори
в його тексті вважають корисними для правильного розуміння змісту. Тому користувачі мають друку
вати цей стандарт, використовуючи кольорові принтери.
До тексту стандарту внесено такі редакційні зміни:
— структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмова», першу сторінку, «Терміни
та визначення понять» і «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандар
тизації України;
— слова «Цей технічний звіт» замінено на «Цей стандарт»;
— познаки одиниць фізичних величин замінено згідно із серією стандартів Д С ТУ 3651-97;
— крім енергетичних параметрів випромінювання, наведено також і світлові, оскільки ці поняття
вжито в цьому стандарті. У додатку А наведено формули, у яких окремо застосовано параметри енер
гетичної та світлової системи вимірювання;
— у зв'язку з відносністю понять «велике/мале джерело» відповідні прикметники в тексті надано
в лапках; те саме стосується прикметника «б іле » як ознаки світла;
— у розділі 3 та надалі з познак нормативних документів вилучено зазначення дат, які є в розділі 2;
— стосовно термінів 3.1 та 3.2:
— зроблено уточнення визначень з подальшими поясненнями;
— формули розташовано в належних місцях у визначеннях;
— у познаках розглянутих термінів індекси «В » (від слова blue — синій) замінено на «С »;
— у формулах неозначені інтеграли (які ніколи не застосовують на практиці, оскільки немає
аналітичних виразів розглянутих функцій) замінено відповідними підсумовуваннями;
— у 3.1 та далі речення в примітках щодо одиниць вимірювання для спрощення надання
їх українською мовою скориговано згідно з такими реченнями в словниках ІЕС 60050-845:1987 та
CIE S 017/Е:2011;
— у певних місцях долучено відсутнє слово «значення» (value), якщо йдеться про значення па
раметрів, а не про параметри як такі;
— у терміні 3.3 та далі термін «випромінювач Планка» (Plancian radiatior) замінено на термін
«абсолютно чорне тіло», який вживають у національній термінології: у цьому самому розділі наведено
правильний номер переліку джерела «17-257» замість «17-258»;
— у термінах 3.4, 3.9 та 7.1 до познак Ф, Е, L та / й далі долучено індекс «v » (від слова visible — ви
димий) згідно з познаками в Д С ТУ ІЕС 62471 та в словниках ІЕС 60050-845:1987 та CIE S 017/Е:2011 ;
— у 3.5 та 3.10 скориговано назви термінів згідно з назвою функції В(к), визначеної в ДСТУ ІЕС 62471 ;
— термін 3.7 «etendue», назву якого надано французькою мовою та який немає практичного за
стосування в цьому стандарті, замінено на застосовний термін «кут поля зору» (field of view)]
— у відповідних контекстах прикметники «радіометричний» (radiometric) та «фотометричний»
(photometric) замінено на прикметники «енергетичний» та «світловий»;
— із 7.1 вилучено другий абзац, оскільки зміст цього абзацу не має жодного практичного застосу
вання в цьому стандарті; у зв’язку з цим також вилучено з «Бібліографії» посилання на статтю Чавеса
(CHAVEZ J);
— у додатку А словосполуку «кут при вершині конуса, що охоплює Q » (apex angle of the cone that
encompasses Q) та «охоплювальний тілесний кут» (subtended solid angle) замінено відповідно на «ку
товий розмір» та «кут поля зору»;
— у додатку В:
— долучено примітки 1 та 2 відповідно щодо походження числових значень у чисельниках
формул (В.1) та (В.2) і розмірності виразу;
— зазначення одиниць вимірювання перенесено з формул до визначень символів величин
під формулами;
— у другому абзаці розділу D.3 посилання на формулу (А.4) виправлено на (А.5);
— долучено національний додаток НА.
Копії міжнародних нормативних документів, на які є посилання в цьому стандарті, можна замови
ти в Національному фонді нормативних документів.
V
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛОЖЕНЬ ІЕС 62471

ДО ДЖЕРЕЛ СВІТЛА ТА СВІТИЛЬНИКІВ
СТОСОВНО ОЦІНЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНОСТІ СИНЬОГО СВІТЛА
ПРИМЕНЕНИЕ ПОЛОЖЕНИЙ ІЕС 62471
К ИСТОЧНИКАМ СВЕТА И СВЕТИЛЬНИКАМ
КАСАТЕЛЬНО ОЦЕНКИ ОПАСНОСТИ СИНЕГО СВЕТА
APPLICATION OF STATEMENT OF ІЕС 62471
FOR THE ASSESSMENT OF BLUE LIGHT HAZARD
TO LIGHT SOURCES AND LUMINAIRES
Чинний від 2017-07-01
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт надає пояснення та настанови стосовно оцінення небезпечності синього світла,
яке випромінюють усі освітлювальні вироби, переважно у видимому діапазоні спектра (від 380 нм
до 780 нм). За допомогою оптичних і спектральних обчислень показано, як за результатами вимірювання
параметрів фотобіологічної безпеки, описаних в ІЕС 62471, оцінюють виріб та, якщо цей виріб буде
складником іншого освітлювального виробу, то як таку інформацію треба передавати від комплектуючих
(наприклад, корпусований СВД, модуль СВД або лампа) до освітлювального виробу вищого рівня.
Короткі рекомендації послідовного застосування положень ІЕС 62471 стосовно оцінення
небезпечності синього світла наведено в додатку С.
Примітка. Очікувано, що в стандартах щодо безпечності виробів з розрядами високої інтенсивності та СВД буде наведено
посилання на цей стандарт.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У наведених нижче нормативних документах зазначено положення, які через посилання в цьому
тексті становлять положення цього стандарту. У разі датованих посилань застосовують тільки на
ведені видання. У разі недатованих посилань треба користуватись останнім виданням нормативних
документів (разом зі змінами).
ІЕС 60050 (all parts) International Electrotechnical Vocabulary (available at < http://www.electropedia.org >)
IEC 62471:2006 Photobiological safety of lamps and lamp systems
CIE S 017/E:2011 ILV: International Lighting Vocabulary.
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ
ІЕС 60050 (усі частини) Міжнародний словник електротехнічних термінів (є доступними на http://
www.electropedia.org)
ІЕС 62471:2006 Фотобіологічна безпечність ламп і лампових систем
CIE S 017/Е:2011 МССТ: Міжнародний словник світлотехнічних термінів.
З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті вжито терміни та визначення позначених ними понять згідно з ІЕС 62471,
CIE S 017/Е та ІЕС 60050:845, а також наведені нижче:
Примітка. Інші терміни та визначення стосовно ламп, модулів СВД та світильників можна знайти у відповідних стандартах.
1
3.1 коефіцієнт небезпечної д ії синього світла у видимому випроміненні, KC v (blue light hazard
efficacy of luminous radiation, KBv)
Визначають відношенням значення світлового потоку, оціненого за допомогою функції В (X) не
безпечності синього світла до значення світлового потоку.
Примітка 1. Одиниця вимірювання: Вт - лм~1.
Примітка 2. Значення Фе, у формулі може бути замінено на значення яскравості Le i або значення опроміненості Ее і.
± Ф еу В Г АХ;
К — /=1
A C,v “
^ м а к с / ^ Ф е,і ' Ц ' AA,j
і=1
де Фе і — значення спектральної густини променевого потоку на /-тому інтервалі довжин хвиль;

Bj — значення спектральної функції небезпечності синього світла (див. таблицю 4.2 в ІЕС 62471 )
на тому самому інтервалі;
Ц — значення функції спектральної видимості для денного зору на тому самому інтервалі
(див. 845-01-22 у словнику ІЕС 60050:845);
/<макс = 683 ЛМ •ВТ-1.
Підсумовування виконують у діапазоні довжин хвиль від 380 нм до 760 нм.
Lr Ег
Примітка 3. К с v =
3.2 коеф іцієнт небезпечної д ії синього св ітла в оптичном у випроміненні, г|с (blue light hazard
effeciency of radiation)
Визначають відношенням значення променевого потоку, оціненого за допомогою функції В (X)
небезпечності синього світла, до значення променевого потоку за формулою:
І ф є,і -6і -А^і

„ _ _ Ы ______________
Лс - п ■
Х ф е,і-А^і
І=1
Примітка 1. Значення Фе, у формулі може бути замінено на значення Le l яскравості або значення £ е і опроміненості
3.3 корельована колірна тем пература; ККТ (correlated colour temperature; CCT)
Температура абсолютно чорного тіла (надалі — АЧТ), що має колірність, найбільш наближену до
колірності, пов’язану з певним спектральним розподілом і з точкою на діаграмі (що ґрунтується на
2
стандартному спостерігачеві СІЕ 1931) у координатах и', — v', де зображено лінію АЧТ, та точкою, яка
відповідає випробувальному стимулу.
Примітка 1. Корельовану колірну температуру вимірюють у кельвінах (К).

Примітка 2. Поняття «корельована колірна температура» (надалі — ККТ) не потрібно застосовувати, якщо колірність випро
буваного джерела відрізняється від колірності АЧТ більше ніж на АС = [(«', - и'в)2+ A (v\ - і/'„)2] 2 = 5 - 1 0'2, де и\, V, — стосуються
к 9 к 2
випробуваного джерела, и'р, v ’ç — стосуються АЧТ.
Примітка 3. Значення ККТ можна обчислювати за допомогою простої комп'ютерної програми дослідження мінімумів, якщо
знаходять значення температури АЦТ, за якого забезпечується найменша відмінність між координатами колірності випробуваного
джерела та відповідною точкою на лінії Планка або, наприклад, у спосіб, рекомендований Робертсоном А. Р. (див. «Бібліографію»),
(Треба зазначити, що в деяких таблицях цієї публікації наразі значень ККТ немає).
[Джерело: CIE S 017/Е, 17-258; зміна: не застосовна познака « Г ср»]

3.4 освітленість, £v (у точці поверхні) (illuminance (at a point of a surface)) Е
Знаходять відношенням світлового потоку с/Фу, який падає на елемент поверхні, що містить точку,
яку розглядають, до площі dA цього елемента.
Примітка. Одиниця вимірювання: лк = лм ■м~2.
[Джерело: ІЕС 60050-845:1987, 845-01-38, зміна: другу половину визначення вилучено]
2
3.5 опроміненість, оцінена за небезпечністю синього світла, £с (blue light weighted irradiance, Ев)
Значення опроміненості, оцінене за допомогою функції спектральної інтенсивності небезпеки си
нього світла, визначення якої надано в ІЕС 62471.
Примітка. Одиниця вимірювання: Вт - м~2
3.6 порогове значення освітле н ості, £пор (threshold illuminance, £thr)

Найменше значення, якого може досягати освітленість, утворювана джерелом світла за їмакс<
< 100 с після вмикання, незважаючи на значення яскравості цього джерела.
Примітка 1. Таке значення обчислюють стосовно fuaKC= 100 с та £с= 1 Вт м~2, яке треба поділити на значення КСу, що відпо
відає спектру цього джерела.
Примітка 2. Одиниця вимірювання: лк = лм ■м~2.
НАЦІОНАЛЬНИЙ ВІДХИЛ
3.7 кут поля зору (field of view)
Тілесний кут (кут сприймання), «бачений» приймачем, таким як радіометр/спектрорадіометр, у межах якого приймач одержує
випромінення.
Примітка 1. Одиниця вимірювання: рад.
Примітка 2. Кут поля зору не треба плутати з кутом розміру d видимого джерела, хоча іноді для подання круглосиметричного тілесного кута
поля зору використовують плоский кут.
3.8 опром іненість, £е (у точці поверхні) (irradiance (at a point of a surface, Ее))
Знаходять відношенням променевого потоку с/Фе, який падає на елемент поверхні, що містить
точку, яку розглядають, до площі dA цього елемента.
Примітка 1. Одиниця вимірювання: Вт м”2.
Примітка 2. Значення спектральної густини опроміненості на /-тому інтервалі довжин хвиль позначають £Єіі.
Примітка 3. Стосовно призначень цього документа важливо те, що коли відомо значення £„,, значення Ее можна перетворити
в значення освітленості £„ за допомогою значень Ц функції СІЕ 1924 р. спектральної чутливості людського ока (тобто спектральної
видимості) за умов денного зору, а також у значення опроміненості £с синього світла з оціненням за допомогою значень В, функції
небезпечності синього світла, визначеної в ІЕС 62471.
[Джерело: ІЕС 60050-845:1987, 845-01-37; зміна: долучено примітки 2 та 3]
3.9 яскравість, L v (у певному напрямку, певній точці реальної або уявної поверхні) (luminance
(in a given direction, at a given point of a real or imaginary surface))
Величина, яку визначають за формулою
L d<i>v
v dA ■cos0 •dd. '
де dOv — світловий потік, що переноситься пучком променів, який проходить через певну точку та
поширюються в тілесному куті dfi, що містить розглянутий напрямок;
dA — площа перерізу розгляденого пучка, який проходить через цю точку;
0 — кут між нормаллю до зазначеного вище перерізу та напрямком пучка.
Примітка. Одиниця вимірювання: кд - м~2.
[Джерело: ІЕС 60050-845:1987, 845-01-35. Положення з приміток до 845-01-34 не застосовують]
3.10 значення енергетичної яскравості, оцінене за небезпечністю синього св ітла , L c (blue
light hazard weighted radiance value)
Значення енергетичної яскравості, оцінене за допомогою функції спектральної інтенсивності не
безпеки синього світла, визначеної в ІЕС 62471.
Примітка. Одиниця вимірювання: Вт ■м~2 •ер-1
3.11 дж ерело св ітла (light source)

Будь-який виріб, у якому утворюється світло, наприклад, корпусований СВД, модуль СВД, лампа
чи світильник
3.12 світи льн и к (luminaire)
Прилад, у якому перерозподіляється, фільтрується та перетворюється світло, що випромінюється
одною чи кількома лампами та в якому містяться всі частини, необхідні для утримання та захисту
лампи, та в разі потреби, допоміжне електричне коло разом із засобами для приєднання до джерела
живлення.
[Джерело: ІЕС 60050-845:1987; 845-10-01]
З
3.13 оптика світильника (luminaire optics)

Усі складники світильника, за допомогою яких змінюються в просторі та за напрямками значення
параметрів випромінення первинного його джерела, розташованого у світильнику
3.14 первинне дж ерело світла (primary light source)
Поверхня чи об’єкт, що випромінює світло внаслідок перетворення енергії.
Примітка. У цьому стандарті цей термін застосовують до корпусованих СВД, модулів СВД або ламп.
[Джерело: ІЕС 60050-845:1987; 845-07-01]

3.15 енергетична яскравість, Le (у певному напрямку, певній точці реальної або уявної поверхні)
(radiance (in a given direction, at a given point of a real or imaginary surface))
Величина, яку визначають за формулою
L ^ф е
е с/А •cos0 •dD. '
де сУФе — променевий потік, що переноситься пучком променів, який проходить через певну точку
та поширюються в тілесному куті dCl, що містить розглянутий напрямок;
dA — площа перерізу розглянутого пучка, який проходить через цю точку;
0 — кут між нормаллю до зазначеного вище перерізу та напрямком пучка.
Примітка 1. Одиниця вимірювання: Вт м-2 ■ср-1.
Примітка 2. Значення спектральної густини опроміненості на /-тому інтервалі довжини хвилі позначають Le
Примітка 3. У цьому стандарті важливо те, що коли відомо значення Lej. значення Le можна перетворити в значення освітленості
Ц за допомогою значень V, функції СІЕ 1924 спектральної чутливості людського ока (чи спектральної видимості) за умов денного
зору, а також у значення опроміненості Lc синього світла з оціненням за допомогою значень В, функції небезпечності синього світла,
визначеної в ІЕС 62471.
[Джерело: ІЕС 60050-845:1987, 845-01-34; зі змінами: Замість приміток 1— 5 долучено примітки
з новим вмістом]
3.16 групи ризику; ГР (risk groups; RG)
Класифікація ризиків небезпечності синього світла, якщо час експозиції досягає певного значення їмакс
згідно з таблицею 1, як це визначено в ІЕС 62471.
Таблиця 1— Відповідність між значеннями часу експозиції та групами ризику
Позначення групи ризику Вид ризику Відповідний діапазон значень їмакс, с
ГРО Загальний Більше ніж 10000
ГР1 Малий Від 100 до 10000
ГР2 Середній » 0,25 » 100
ГР З Високий Менше ніж 0,25
3.17 максимально допустим е значення часу експозиції, fMaKC (maximum permissible exposure
time, fmax)
Максимально допустиме значення часу експозиції, яке знаходять за формулами в 4.3.3 та 4.3.4 ІЕС 62471
3.18 дійсне значення яскравості (true luminance)
Значення яскравості, яке знаходять інтегруванням виразу, наданого у визначенні яскравості
у 845-01-35 ІЕС 60050-845, за певними поверхнями джерела світла так, що лише світлопромінювальна
поверхня (або її частина) залучається до інтегрування й не залучаються жодні темні ділянки поверхні,
що оточують світловипромінювальну частину джерела світла.
Примітка. Якщо яскравість вимірюють у межах певного поля зору, треба надавати лише таке значення дійсної яскравості, коли
поле зору охоплює лише світловипромінювальну частину джерела світла
3.19 енергетична яскравість (true radiance)

Значення енергетичної яскравості, що знаходять інтегруванням виразу, наданого у визначенні
енергетичної яскравості у 845-01-34 ІЕС 60050-845, за певними поверхнями джерела світла так, що
лише світловипромінювальна поверхня (або її частина) залучається до інтегрування та не залучають
ся жодні темні ділянки поверхні, що оточують світловипромінювальну частину джерела світла.
Примітка. Якщо енергетичну яскравість вимірюють у межах певного поля зору, треба надавати лише таке значення дійсної
енергетичної яскравості, коли поле зору охоплює лише світловипромінювальну частину джерела світла
4
3.20 корпусований СВД (LED package)

Окремий електричний складник, у якому передусім розташовано один чи кілька кристалів СВД та
по можливості оптичні, теплові, механічні й електричні засоби взаємодії.
Примітка 1. Цей складник не містить внутрішнього елемента пристрою керування, цоколя та прямого контактування з джерелом
живлення.
Примітка 2. Корпусований СВД — окремий складник і частина модуля СВД. Схему конструкцій корпусованого СВД див. у до
датку А ІЕС 62504
3.21 вторинна оптична система (secondary optics)

Оптична система, що не є частиною корпусованого СВД
3.22 порогове значення відстані, cfnop (threshold distance, dthr)
Значення відстані від джерела світла, на якій освітленість, утворювана ним, має значення Епор
стосовно цього джерела світла.
4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
ІЕС 62471 — основоположний стандарт, у якому охарактеризовано всі потенціальні небезпеки
щодо здоров’я, пов’язані зі штучними оптичними випроміненнями в ультрафіолетовій, видимій та
інфрачервоній ділянці спектра. Цей стандарт поширюється винятково на небезпеки, наведені в 4.3.3
та 4.3.4 ІЕС 62471. Цю небезпеку називають небезпекою синього світла для сітківки ока, оскільки
відбувається діяння, яке спричиняється, здебільшого, випроміненням синьої частки видимого спектра
та має потенційно шкідливий вплив на сітківку. Наслідки цього охарактеризовано в А.З зазначеного вище
стандарту.
Дія, якій піддається сітківка, залежить від загальної кількості світла, що потрапляє в око, але
також і від виду джерела, яке утворює це світло. Джерело світла більших розмірів зображається на
меншій частині сітківки, тому й утворює опроміненість із меншим значенням, ніж джерело менших
розмірів, яке утворює таку саму кількість світла в напрямку ока спостерігача. У 4.3.3 ІЕС 62471 це
враховано за допомогою співвідношення максимально допустимого значення часу їмакс тривалості
експозиції зі значенням енергетичної яскравості джерела світла. Енергетична експозиція (одиниця
вимірювання: Вт м~2 ■ср-1) чисельно характеризується енергетичною силою світла, що утворюється
променевим потоком, випромінюваним у певному напрямку, поділеною на площу проекції світного
тіла джерела в разі спостереження в тому самому напрямку. У зображальній системі, такій як око
людини, часткова опроміненість в площині зображення (якої стосовно ока є сітківка) — пропорційна
енергетичній яскравості джерела.
Лише тоді, копи джерело світла є дуже «малим», щоб бути чітко зображеним, або якщо настільки «малим»,
що ніколи не може фіксуватися на одній і тій самій ділянці сітківки настільки довго, що могла б спричинятися
шкода, значення енергетичної яскравості є недостатнім. У таких випадках треба застосовувати
співвідношення, наведені в 4.3.4 ІЕС 62471, коли опроміненість зіниці ока застосовують як величину,
пропорційну ефективній опроміненості сітківки.
Відповідь на запитання, чи є джерело світла таким «великим», як відповідно до 4.3.3 чи таким «ма
лим», як відповідно до 4.3.4, має залежати як від розмірів джерела, так і від відстані спостереження. Куто
вий розмір джерела світла використовують як розпізнавальну величину. Якщо значення часу, за якого
завдано шкоди, більше ніж 10 с, в ІЕС 62471 установлено, що граничне значення кутового розміру
джерела світла — «великого» чи «малого» — становить 0,011 рад. Стосовно джерел світла, що пе
ребувають на межі між «великими» та «малими», значення їмакс обчислюють у будь-який спосіб (ви
користанням значення енергетичної яскравості відповідно до 4.3.3 або опроміненості відповідно до
4.3.4), що дають однакові результати в межах 5 %. Відхил у 5 % може бути спричинено округленнями
коефіцієнтів, використовуваних для перетворень енергетичних величин у виразах щодо значення їмакс.
Згідно з ІЕС 62471 термін «джерело світла» означає будь-який виріб, використовуваний для
утворення світла. У реальному житті є «ієрархія» освітлювальних виробів, у якій поняття «джерело
світла» зазвичай використовують для характеристики тих складників освітлювальних виробів, у яких
фактично утворюється світло. Оскільки будь-які інші складники освітлювального виробу, особливо
суттєво — оптика світильника, можуть змінювати значення параметрів випромінення первинного
джерела світла, важливо знати, чи може бути перенесено або як може бути змінено фотобіологічне
оцінення первинного джерела в разі використання його в складнішому освітлювальному виробі як
світлоутворювального складника.
5
Крім того, в ІЕС 62471 надають класифікацію виробів за ризиками. Оскільки значення їмакс, яке
обчислюють відповідно до 4.3 ІЕС 62471, визначають одночасно й видом самого виробу, й відстанню,
з якої його спостерігають, ці чинники самі не можуть використовуватися для встановлення окремої
класифікації виробів за ризиками. З цієї причини в розділі 6 установлюють стандартні умови, за яких
треба оцінювати фотобіологічну безпеку, для класифікування виробів за ризиками. Стосовно ламп
загальної призначеності (надалі — ЛЗП), визначених у 3.11 зазначеного вище стандарту, контролюють
значення параметрів небезпечності, утворювані на відстані, де значення освітленості становить 500 лк,
але якщо ця відстань не менше ніж 200 мм. Стосовно джерел світла всіх інших видів, зокрема —
імпульсних лампових джерел, значення параметрів небезпеки контролюють на відстані 200 мм.
Приклади таких спеціальних лампових джерел наводять у тому самому підрозділі 3.11 й охоплюють
лампи для використання в кінопроекторах, установках для засмаги, виробничих процесах. У деяких
випадках лампи одного й того самого типу можна використовувати і як ЛЗП, і як лампи спеціальної
призначеності, тому в таких випадках значення їхніх параметрів треба оцінювати та нормувати
стосовно призначеного використання. Значення їмакс знаходять на відстані оцінення та, якщо воно
становить менше ніж 100 с, виріб класифікують за групою ризику 2 (ГР2) і це потребує застережної
етикетки.
Важливо точно оцінити, яку інформацію стосовно оцінювання ризику у фактичному використанні
можуть надати ці дві різні умови. Тоді, як 500 лк — типове значення освітленості в широкому діапазоні
використання освітлення, безсумнівно є деякі використання, у яких значення освітленості в місці
перебування спостерігача становить більше ніж 500 лк. Що тоді дає нам класифікація за ризиками
за значення 500 лк? З іншого боку, встановлення відстані оцінення 200 мм для всіх джерел світла
призведе до завищення ризику стосовно високопотужних джерел світла, використовуваних у випадках,
коли люди ніколи не перебувають у межах коротких відстаней від джерела світла, прикладами
є освітлення доріг або стадіонів; це відводить у бік від практичних проблем щодо вимірювання
параметрів таких джерел світла на цій малій відстані, яка може бути шкідливою стосовно деякого
стандартного оптичного обладнання.
Хоча положення ІЕС 62471 зорієнтовано для випадків із ЛЗП на вимірюваннях з відстані,
за якої освітленість становить 500 лк, на практиці така освітленість не завжди потрібна за відповідних
експозиціях, дуже часто використовують значення як більше, так і менше ніж 500 лк. Тому в цьому
стандарті рекомендовано виконувати вимірювання за значень 200 мм та 0,011 рад з визначенням
у разі потреби граничних умов між групами ГР1 та ГР2.
У цьому стандарті досягнуто дві мети:
a) перенесення інформації щодо фотобіологічної небезпеки від світлоутворювального складника
до освітлювального виробу вищого рівня, що ґрунтується на цьому складнику;
b ) надання рекомендацій стосовно відстаней вимірювання та класифікації за групами ризику.
Рекомендації в цьому стандарті ґрунтуються на аналізуванні параметрів, які стосуються небезпечності
синього світла, а також на спектральних обчисленнях та оптичних методах.
5 СПЕКТР, КОЛІРНА ТЕМПЕРАТУРА ТА НЕБЕЗПЕЧНІСТЬ СИНЬОГО СВІТЛА

5.1 Обчислення параметрів небезпечності синього світла та світлових параметрів за даними
спектрів випромінювання
Для визначення рівнів небезпечності синього світла проводять вимірювання або енергетичних
яскравостей, або яскравостей, утворюваних джерелами світла.
Під час вимірювання енергетичної яскравості приділяють увагу тому, щоб сигнал від джерела,
вимірюваний приймачем, був пропорційним цій величині. Це можна виконувати за допомогою
утворення зображення джерела з використанням оптики формування зображення та розташування
приймача чи приймальної матриці в площині зображення. В інший спосіб, це можна виконувати
діафрагмою з певним отвором, розташованої поблизу джерела, так щоб лише світло від відомої частки
площі поверхні джерела потрапляло на приймач. Після цього обчислюють значення енергетичної
яскравості, використовуючи показники приймача, якщо відомо значення всіх геометричних параметрів
(розмірів отвору діафрагми, відстаней від діафрагми до джерела світла та приймача).
Під час вимірювання опроміненості між джерелом світла та приймачем не розташовують ні фор
мувальної оптики, ні діафрагми й вимірюють загальну кількість випромінення, що падає від джерела
крізь апертуру приймача.
6
Для знаходження енергетичної яскравості чи опроміненості, оціненої за небезпечністю синього

світла, в обох випадках заносять до протоколу не лише значення загального променевого потоку ви-
промінення, що падає на приймач, а також і значення густини спектрального розподілу цього потоку на
кожному з інтервалів довжин хвиль. Потім кожне з цих значень множать на відповідне значення функції
небезпечності синього світла на цих самих інтервалах довжини хвилі (див. таблицю 4.2 та рисунок 4.2
ІЕС 62471) з подальшим підсумовуванням у межах діапазону від 300 нм до 700 нм. Якщо первісним є
вимірювання енергетичної яскравості, результатом вимірювання — значення Lc енергетичної яскра
вості, оцінене за небезпечністю синього світла. Якщо первісним є вимірювання опроміненості, резуль
тат вимірювання — значення Ес опроміненості, оцінене за небезпечністю синього світла.
Важливо зазначити, що є тісні взаємозв’язки між оціненнями за небезпечністю синього світла та
відповідними світловими величинами, звичні для багатьох розробників систем освітлення та конструк
торів освітлювальних виробів. Значення Lc енергетичної яскравості, оцінене за небезпечністю синього
світла тісно пов’язано зі значенням Lv яскравості (одиниця вимірювання: кд ■м~2). Значення Ес опро
міненості, оцінене за небезпечністю синього світла, — тісно пов’язано зі значенням Ev освітленості
(одиниця вимірювання: лк).
Значення Lv в основний спосіб знаходять через знаходження енергетичної яскравості Le,, на кож
ному інтервалі її спектра, але в цьому разі значення Le, множать на відповідні значення Ц функції СІЕ
1924 спектральної чутливості ока за умов денного зору з подальшим підсумовуванням, що дає зна
чення Lc. Стосовно будь-якого певного спектра значення Lc є пропорційним значенню Ц.
В аналогічний спосіб знаходять значення освітленості Ev, а тому за будь-якого певного спектра Ес —
пропорційно значенню Ev.
Важливо переконатися, що результати обчислення однакові, незважаючи на те, чи спектральні
значення знайдено вимірюваннями опроміненості, чи енергетичної яскравості. Тоді стосовно будь-
якого певного спектра коефіцієнти пропорційності між Lc та Lv і між Ес та Ev будуть однаковими. Цей
коефіцієнт пропорційності називають коефіцієнтом діяння небезпечності синього світла у видимому
випроміненні та позначають символом КСу. Одиниця вимірювання: Вт •лм~1.
Якщо значення Кс у знаходять для джерел світла з різними спектрами, одержуємо результати,
див. рисунок 1. Стосовно джерел «білого» світла незалежно від того, чи ґрунтовано їх на розжаренні,
розрядах високої інтенсивності (РВІ), люмінесценції чи на світодіодних технологіях (СВД), є чітке
співвідношення між значеннями КСу та ККТ розглянутого джерела, тоді як денне світло — навпаки
не задовольняє вимог ІЕС 62471, застосовуваних лише до штучних джерел світла із зазначеними
властивостями.
0,001 є
■
0,001 4
0.001 2
0,001 о
І
5
с; 0.000 8
Галогенні та розжарювання
ш 0 000 6 ■
Лю мінесцентні
о’ 0.000 4 РВІ
А
СВД
0.000 2
Д енне д ж е р е ло
о
0 2 000 4 000 6 000 8 000 10 000 12 000 14 000 16 000
Корельована колірна температура, К

Примітка. Значення КСу відкладаю ть проти значень ККТ дж ерел світла з відповідними спектрами д л я зображення чіткого взаємозв'язку
між цими величинам и
Рисунок 1 — Значення коефіцієнта небезпечної дії синього світла у видимому випроміненні КСу
стосовно низки джерел світла з різними спектрами
та денного світла з типовим спектром
7
Це можна зрозуміти з описаного нижче огляду (див. рисунок 2). Крива чутливості ока за умов денно
го зору є такою самою, як і крива координати У кольору СІЕ 1931. Крива функції спектрального оцінення
небезпечності синього світла має суттєву подібність до кривої координати Z кольору СІЕ 1931. Ці дві
криві використовують для визначення точки з колірністю (х/ у) у певному спектрі з визначення СІЕ 1931
координат колірності х, у, а саме
х
( 1)
X +Y +Z
та
У
( 2)
X +Y +Z
можна легко одержати, що
Z 1 - х —у
(3 )
у = у
1-х-у
На рисунку 3 зображено взаємозв’язок між КСу та -------------- стосовно зазначених вище спектрів.
1-х-у
Хоча й небездоганно, але значення виразу--------------, яке може бути обчислено лише за координатами
кольору, без знання спектрального розподілу, може дати оцінку значення Кс v з точністю 15 %.
Треба зазначити, що ця 15-відсоткова точність не характеризує точності вимірювання, але це є
очікуваною невизначеністю в разі встановлення співвідношення точки, що відповідає кольору, зі зна
ченням Кс v без знання спектрального розподілу. Повні спектральні вимірювання будуть давати зна
чення КСл/ більшої точності.
П р и м ітк а .Усі криві зведено до максимального значення 1.

Рисунок 2 — Порівняння кривих, які використовуваних д ля обчислення значень KC,v
(крива чутливості ока за умов денного зору та крива функції спектрального оцінення
небезпечності синього світла), та кривих координат кольору У та Z С ІЕ 1931,
використовуваних в обчисленнях координат колірності х, у С ІЕ 1931
Значення коефіцієнта небезпечної дії синього світла КСу у видимому випроміненні є корисним
стосовно обчислення розглянутих джерел «білого» світла. Стосовно кольорових джерел, наприклад
синіх корпусованих СВД, значення потоків яких вказують переважно у ватах, ніж у люменах, корисні
шим є безрозмірне значення небезпечної дії синього світла в оптичному випроміненні Де-
8
0,001 6
0,0014 4
0,001 2
5
с;
m
£
Рисунок 3 — Схема співвідношення між значеннями виразу 1- х - у , обчислюваного

У
за значеннями координат колірності х, у С ІЕ 1931, та коефіцієнта КСу д ля спектрів,
розглянутих д ля нанесення точок на рисунку 1
5.2 Режими яскравості та опроміненості, за яких значення fMaKC не більш е ніж 100 с
Використовуючи значення КСу, можна робити висновки про те, за яких значень яскравості чи освіт
леності можливо, щоб fMaKCнабувало значення, яке потрібно класифікувати (з наданням етикетки) згідно
з ІЕС 62471. Стосовно небезпечності синього світла пороговим значенням, з якого потрібна класифіка
ція, є 100 с. Етикетка мє містити засторогу щодо обережності незалежно від виду джерела світла.
Треба зазначити, що це порогове значення ще не свідчить про виникнення певного суттєвого
ризику завдання шкоди очам, оскільки є природжена захисна реакція, що спонукає людей та тварин
заплющувати очі або відводити їх від яскравого джерела світла, здатність до якої розвивалася для
запобігання ушкодженню очей від напрямленого спостерігання сонця. Для порівняння, значення їмакс
стосовно сонця, що підпадає під сферу ІЕС 62471, має становити приблизно 1 с.
Значення fMaKC = 100 с досягається згідно з 4.3.3 та 4.3.4 ІЕС 62471 у випадках джерел світла
відповідно:
— «великих» розмірів — за Lc = 10 000 Вт м-2 ■ср-1;
— «малих» розмірів — за Ес = 1 Вт ■м-2.
Використовуючи оцінювані значення КСу стосовно всіх ККТ, можна побудувати графіки, подібні
зображеним на рисунках 4 та 5. За допомогою цих двох графіків може бути виконано оцінення, якщо
в певних ситуаціях (для комбінування джерел світла різних видів та відстаней спостерігання) ґмакс на
буває значення більше або менше ніж 100 с, та ці ситуації ґрунтуються на значеннях яскравості та ККТ
джерела світла чи на освітленості в місті перебування очей спостерігача джерела світла. Як зазначено
вище, таке оцінення має точність гірше ніж ± 15 %, тому для знаходження точнішого значення КСу як
функції ККТ, необхідні детальніші спектральні вимірювання.
Передусім треба визначити, «великим» чи «м алим » вважається джерело світла з позицій
розташування очей спостерігача. Якщо воно «велике», то треба оцінювати значення яскравості
джерела світла та використовувати рисунок 4. Якщо «м але», то відповідно — значення опроміненості
в місці розташування очей спостерігача та рисунок 5. Ці обидва графіки мають дуже подібні вигляди,
оскільки їх одержано за допомогою одних і тих самих значень КСу як функції ККТ.
Треба зазначити, що режим «м алого» джерела є «найгіршим випадком» режиму, що
характеризується яскравістю джерела. Через основні геометричні співвідношення між застосовуваними
величинами можна одержати (як це зроблено в додатку А), що опроміненість у певному місці дорівнює
яскравості джерела, помноженій на кут (тілесний) поля зору. Стосовно низки випадків з однаковими
значеннями освітленості — у джерел з малими кутами поля зору мають бути більші значення
яскравостей, ніж у джерел з великими кутами поля зору.
9
ДСТУ ІЕС/ТІ* 62778:2015
К о р е льо в а н а ко лір н а те м п е р а тур а , К
Рисунок 4 — Оцінення рівнів яскравості як функції ККТ за 1с = 10 000 Вт м“2 ср'

на межі між групами ризику ГР1 {^ ^ > 1 0 0 с) та ГР2 У„акс< Ю0 с)
у режимі «великого» джерела
9 000
К о рельован а колірна те м п е р а тур а , К
Рисунок 5 — Оцінення рівнів опроміненості як функції ККТ за Ес = 1 Вт м-2 на межі

між групами ризику ГР1 (їмакс > 100 с) та ГР2 (ґмакс < 100 с)
у режимі «м алого» джерела
Знання Ес за певного рівня освітленості суттєво дає максимальне граничне значення (макс неза
лежно від значення яскравості. Це приводить до важливих спрощень у міркуваннях та означає, що
якщо значення опроміненості в місці розташування очей спостерігача суттєво менше, ніж значення
опроміненості за умов Ес = 1 Вт м-2 (червона лінія на рисунку 5), їмакс не може бути менше ніж 100 с,
незважаючи на значення яскравості джерела. Треба звернути увагу, що значення 500 лк відкладають
нижче від червоної лінії в діапазоні ККТ для джерел загального освітлення. Інакше, значення 500 лк
ніколи не може бути критерієм класифікації «білого» світла за ГР2.
Інше спрощення в міркуваннях можна зробити з рисунка 4. Режим «великого» джерела має силу
на коротких відстанях, а яскравість є властивістю джерела світла, яка залежить від відстані спостері
гання. Якщо джерело світла має /_с < 10 000 Вт м-2 •ср-1, значення їмакс стосовно такого джерела має
бути більше ніж 100 с навіть на найкоротших відстанях. На більших відстанях, де відбувається перехід
між режимами «великого» та «малого» джерела, значення їмакс може лише збільшуватися, але ніколи
не зменшуватися. У додатку В наведено приклад для найкращого випадку, а не стосовно всіх інших не-
визначених джерел світла. Тому, якщо джерело світла має значення /_с менше, ніж 10 000 Вт м“2 ср~1
(тобто коли значення яскравості відкладається нижче від червоної лінії на рисунку 4), це не може на
лежати до ГР2 незалежно від того, на якій відстані це оцінюють.
10
Із двох положень, зазначених у попередніх абзацах (а саме «...якщо значення опроміненості в

місці розташування очей спостерігача...» та «...якщо джерело світла має значення Lc менше...») ви
пливає, що в разі виконання одної з цих умов класифікація, суворіша, ніж за ГР1, є неможливою. Для
настання випадку ГР2 і яскравість джерела, і освітленість у місці розташування очей спостерігача
мають бути більшими, ніж граничні значення. Значення яскравостей джерел світла та освітленостей у
місцях розташування очей спостерігачів мають бути вище від червоних ліній відповідно на рисунках 4
та 5. У всіх інших випадках максимальною є група ГР1.
Зазначені вище міркування справедливі не лише стосовно джерел «білого» світла, а й стосовно
джерел усіх видів, що мають випромінення переважно в діапазоні від 380 нм до 780 нм. Для джерел
«білого» світла з розглянутими діапазонами значень ККТ рисунки 4 та 5 можна використовувати для
оцінення граничних значень яскравостей та опроміненостей.
Стосовно джерел усіх інших видів, що мають випромінення переважно в діапазоні від 380 нм
до 780 нм, Кс v можна обчислювати за результатами спектральних вимірювань, а за допомогою
значень Ксу можна знаходити значення яскравостей та опроміненостей.
Примітка. Група ризику ГРЗ щодо небезпечності синього світла суттєво відрізняється для джерел «білого» світла. Групу ризику
ГРЗ в ІЕС 62471 визначають для значення і„акс< 0,25 с. Це трапляється, якщо рівень синього світла в 400 разів вище, ніж його
нижчий рівень за групи ризику ГР2. Якщо дотримуватися тих самих міркувань, що й вище для групи ризику ГР2, то рівня групи ГРЗ
небезпечності синього світла, наприклад, за значення KKT 6000 К, може бути досягнуто лише, якщо яскравість джерела світла буде
мати значення більше ніж 4 Гкд ■м~2, а освітленість більше ніж 0,4 Млк. Рівень ГРЗ скоріше може бути досягнуто стосовно іншої
небезпечності, ніж небезпечність синього світла.
6 КОРПУСОВАНІ СВІТЛОДЮДИ, СВІТЛОДІОДНІ МОДУЛІ,

ЛАМПИ ТА СВІТИЛЬНИКИ
У галузі світлотехніки є ієрархія виробів, яка ґрунтується на рівнях поєднання. Вироби різних рівнів
поєднування часто виготовляють різні виробники. Для запобігання переоцінюванню фотобіологічної
небезпеки на кожному подальшому рівні доцільно передавати ланцюжком відповідну інформацію
настільки, наскільки це можливо. Це бажано передусім тому, що кожен подальший рівень пов’язано із
суттєвим зростанням різноманітності виробів.
Стосовно всіх технічних напрямків в освітленні, наявних до виникнення світлодіодного напрямку,
було два рівні: лампа та світильник. Лампа — первинне джерело світла, яку розташовують у світиль
нику з використанням доступного промислового зразка засобу механічного та електричного взаємо-
приєднувань.
Світильники за задумом конструюють для використання з лампою певного виду, але оскільки
взаємоприєднувальні зразки доступні, кінцевий користувач світильника має можливість замінити таку
лампу лампою іншого виду так, як це узгоджено з тим самим приєднувальним зразком.
Ситуації стосовно світлодіодного технічного напрямку різноманітніші, є ланцюжок рівнів виробів
та домовленість у промисловості нумерувати рівні так:
Рівень 0 — кристал СВД на платі.
Рівень 1 — корпусований СВД, який можна припаювати та закріплювати з боку, протилежному
відкритому простору освітлюваного приміщення. У корпусованому білому СВД розміщено люмінофор-
ний матеріал, який перетворює синє світло кристала у випромінення з іншими довжинами хвиль, що
разом із синім світлом утворює «б іле» світло.
Рівень 2 — базовий модуль СВД, у якому розміщено один або кілька корпусованих СВД на дру
кованій монтувальній платі.
Рівень 3 — модуль СВД із широкою функційністю, у якому розміщено друковану плату, зазначену
щодо рівня 2, з додатковими ознаками, що дозволяють механічне монтування, електричне приєднання
або виконання оптичних функцій. Від фактичних додаткових ознак залежить тип виробу, який може
охоплювати деякі або всі електронні допоміжні пристрої, необхідні для функціонування модуля СВД.
Рівень 4 — світильник — виріб із СВД, який використовують за призначеністю.
Не всі рівні наявні стосовно всіх виробів: у деяких виробах можна використовувати плати з рівня 2
безпосередньо разом з мікросхемами рівня 0 («кристал на платі»), а багато виробів рівня 4 безпо
середньо ґрунтуються на модулях СВД рівня 2 без будь-яких додаткових ознак модулів СВД рівня 3.
Це залежить від технічних методів та виробничих можливостей різних учасників зазначеного вище
ланцюжка.
11
ДСТУ ІЕС/ТІ* 62778:2015
Зазвичай модулі СВД нижчого рівня та корпусовані СВД не призначено для замінення кінцевими
користувачами у виробах рівня 4. Взаємозв’язок між рівнями рідко ґрунтується на галузевих стандартах.
Замінювані світлодіодні лампи становлять особливий випадок. Це — світлодіодні вироби, які про
дають на відкритому ринку та призначені для світильників, у яких раніше використовували лампи. їх
буде застосовувати кінцевий користувач у світильниках як заміну ламп, для яких первісно було скон
струйовано світильники.
Важливо зазначити те, що різноманітність виробів різко зростає з кожним подальшим рівнем у
ланцюжку. За різноманітності виробів з причин продуктивності є сенс проводити вимірювання щодо
фотобіологічної безпеки в ланцюжку настільки рідко, наскільки це можливо для оцінення групи ризику
на рівні світильника, тобто на рівні 4, і лише тоді, коли це необхідно, та якщо можливо, без додаткових
витрат на вимірювання на цьому рівні.
У розділі 7 деталізують рекомендоване перенесення інформації результатів вимірювання від од
ного рівня до подальшого. Це виконують із використанням закону оптики, яким установлено, що пасив
ні оптичні складники в жоден спосіб не можуть збільшити значення енергетичної яскравості та який у
цьому стандарті має назву «закон збереження яскравості».
7 ПЕРЕНЕСЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАННЯ

7.1 Основні перенесення
Методи, які дають змогу перенесення інформації від одного рівня до подальшого ґрунтуються на:
— «законі збереження яскравості»;
— висновках, роз’яснених у розділі 5.
У разі використання «закону збереження яскравості» треба звертати увагу на те, щоб
використовували лише значення яскравості/енергетичної яскравості, одержані як дійсні значення
цих величин. Завдяки «закону збереження яскравості» найкращою відправною точкою перенесення
інформації є результати вимірювання енергетичної яскравості. Значення яскравості може передаватися
ланцюжком від первинного джерела світла до світильника без потреби додаткових вимірювань
із забезпеченням функціонування джерела світла у світильнику за тих самих умов, що й під час
випробування складника.
Під час використання «закону збереження яскравості» потрібно використовувати лише значення
яскравості, які виходять як справжні значення яскравості.
Лише якщо у світильнику застосовують засоби та/або інші способи зменшення яскравості
(наприклад, розсіювач та/або функціонування СВД за меншого значення струму), можна проводити
додаткові вимірювання для знаходження такого значення яскравості. Якщо такі вимірювання не
виконують, то первісне значення енергетичної яскравості залишається як найнесприятливіший
випадок оцінювання, що завжди є правильним стосовно безпеки.
Якщо вимірювання енергетичної яскравості первинного джерела світла дають значення /_с, яке
відповідає групі ризику ГРО — діапазон значень (0— 100) Вт •м~2•ср-1, або групі ризику ГР1 — діапазон
(100— 10 000) Вт ■м~2 ■ср-1, цю інформацію треба переносити стосовно всіх виробів, які ґрунтуються
на цьому первинному джерелі світла. Ці вироби ніколи не повинні бути такими, що відповідають групі
ГР2, незважаючи на вид оптики (зокрема й оптики формування пучка, яка утворює напрямлений
світловий потік) та на відстань спостереження під час використання.
Якщо вимірювання енергетичної яскравості первинного джерела світла дають значення і с, яке
відповідає групі ризику ГР2 — діапазон значення (10 000— 4 000 000) Вт •м~2 •ср-1, можливо, що кінце
вий виріб буде також відповідати діапазону групі ГР2 залежно від ситуації під час використання. Щоб
визначити, чи є випадок таким, можна застосовувати висновки розділу 5. Під час використання буде
лише ситуація, що відповідає групі ризику ГР2, коли значення опроміненості на місці спостереження пере
більшує порогове значення Епор, яке можна обчислити з використанням нижнього (стосовно групи ГР1) гра
ничного значення £с (1 Вт •м-2) та значення КСу. Це значення може бути обчислено з використанням
спектральних даних, одержаних під час вимірювання енергетичної яскравості.
Треба зазначити, що обговорене в 5.2 оцінення Епор завжди може бути виконано, лише якщо відо
мо значення ККТ, зображене червоною лінією на рисунку 5.
Пасивні оптичні складники, такі як лінзи та відбивачі, не можуть змінювати значення Епор. Якщо
значення енергетичної яскравості первинного джерела більше ніж 10 000 Вт •м~2 ■ср-1, Епор для ви
значення дійсної класифікації під час використання може передаватися ланцюжком.
12
У цьому контексті треба зазначити, що всі складники, які суттєво змінюють колір (такі як діхроїчні
дзеркала чи складники, що містять люмінофори), а тому й змінюють спектр джерела світла, не можна
вважати пасивними складниками. Якщо змінюється спектр, то змінюється й значення КСу, а тому Епор
набуває інше значення.
За підсумками зазначеного вище випливає, що вимірювання енергетичної яскравості первинних
джерел світла можуть давати такі можливі результати.
a) ГРО без обмежень — Первинне джерело світла наближається до максимуму ГРО у всіх
світильниках стосовно всіх відстаней;
b) ГР1 без обмежень — Первинне джерело світла наближається до максимуму ГР1 у всіх світиль
никах стосовно всіх відстаней;
c) значення Епор стосовно ГР2 — Первинне джерело наближається до ГР2 на відстанях, де
світильником, у якому міститься джерело світла, утворюються освітленості зі значеннями більше
ніж Епор; ГР1 на відстанях, де світильником, у якому міститься джерело світла, утворюються
освітленості зі значеннями менше ніж Е пор.
Примітка 1. Ситуації, що відповідають ГРЗ стосовно небезпечності синього світла дуже малоймовірні. Тому їх у цьому стандарті
не розглядають.
У випадках із третім результатом класифікація за групами ризику залежить від умов використання.
Чи є значення освітленості на відстані, з якої люди дуже ймовірно спостерігають світильники, більше
чи менше ніж значення Епор. Ця відстань залежить від оптики світильника, а тому інформація не
може передаватися від первинного джерела світла до світильника. Значення цієї відстані можна
обчислювати, якщо відомо максимум, як за значенням, так і за напрямком, у світлорозподілі,
утвореному оптикою. Стосовно багатьох видів оптики формування пучків такі світлорозподіли відомо
як розподіли, необхідні для професійного проектування освітлення.
Для визначення напрямку максимуму пучка, тобто максимального значення сили світла, у разі
оцінення розподілів сил світла, треба використовувати гоніофотометр.
Примітка 2. Для обчислення значення відстані d через криву світлорозподілу та через значення Епор застосовують надану
нижче формулу, див. рисунок 6:
/„ •соэа
^пор = ^2 ’ (*)
де А, — сила світла джерела в напрямку на місце, де оцінюють значення Епор;

<1— відстань від джерела до цього місця;
а — кут між напрямком від джерела та перпендикуляром до площини, на якій визначають Епор.
Площина, на якій визначають Епор — перпендикулярна до напрямку від джерела, а косинус кута
а дорівнює одиниці. Це являє собою умови, якщо око напрямлено на джерело світла.
І Площина на відстані d
^ з опроміненістю Ev
*-------------------------------------------------------
І І
Рисунок 6 — Співвідношення між опроміненістю Ev, відстанню d та силою світла /„
Примітка 3. Якщо в джерелах світла використовують кольорові фільтри, наприклад, для безпечного освітлення та якщо вплив
кольорового фільтра на значення КСу не відомий, можна керуватися зазначеними нижче методами. Можна, узявши «б іле» джерело
світла, визначити Е пор (у разі застосування) та потім обчислити значення dnop. Якщо тепер джерело світла покривають кольоровим
фільтром, залишається метод збереження значення dnop як у ситуації без фільтра. Якщо це могло спричинити обмеженішу оцінку,
іншим варіантом має бути вимірювання параметрів світильника з фільтром.
7.2 Умови вимірювання енергетичної яскравості

Для практичного впровадження зазначеного вище треба встановлювати, які стандартні умови
є стосовно вимірювання енергетичних яскравостей первинних джерел світла. Цими умовами має
13
бути встановлено принаймні відстані вимірювання та кут поля зору, за яких усереднюють значення
енергетичної яскравості. Згідно з ІЕС 62471 прийнятними відправними точками є значення відстані
200 мм та кута поля зору 0,011 рад. За цих умов енергетична яскравість має дійсне значення, якщо
кут поля зору охоплює простір випромінення джерела світла. Якщо це відповідає діаметру лише зі
значенням 2,2 мм, цей випадок стосується джерел світла багатьох видів.
Як зазначено вище, результати можна переносити, лише якщо умови випробування первинного
джерела ідентичні умовам випробування світильника. Оскільки виробник первинного джерела світла
зазвичай не знає умов випробування світильника, то треба повідомляти принаймні результати для
випадків найнесприятливіших умов випробування (наприклад, у разі функціонуванні корпусованого
СВД за максимального значення струму) з можливістю повідомляти результати за інших установлених
умов випробування (наприклад, стосовно функціонування СВД за встановленого значення струму,
меншого ніж максимальне).
Примітка 1. Іноді для знаходження дійсного значення енергетичної яскравості пропонують виконувати вимірювання за значення
кута поля зору 0,0017 рад. У разі джерела з рівномірним світлорозподілом не буде різниці між результатами вимірювання за значень
0,0017 рад та 0,011 рад. Але для джерела світла з високою яскравістю зони температурного максимуму вимірювання за кута 0,0017 рад
будуть давати більше значення. Це значення має стосуватися класифікації за групами ризику, лише якщо розміри зони високої
яскравості збільшуються оптикою світильника до меж, охоплених кутом поля зору 0,011 рад з відстані, придатної для використання.
Це може бути лише стосовно оптики формування дуже вузького пучка без будь-якого фацетування (гранування) або сегментування
для згладжування нерівномірностей випроміненням джерела світла, яке спостерігають з відстані не більше ніж 200 мм, і це можна
розглядати як малоймовірний випадок.
Якщо кут поля зору 0,011 рад охоплює джерело світла навіть з відстані 200 мм, вимірювання не
дають дійсного значення енергетичної яскравості. У таких випадках можливі два шляхи:
a) Кут поля зору під час вимірювання може бути зменшено настільки, щоб він охоплював джерело
світла. У такому разі знаходять значення Lc енергетичної яскравості й стосовно джерела світла визна
чають один із трьох результатів, зазначених у 7.1 ;
b) Проводять вимірювання опроміненості. Це дає дані для обчислення значення Єпор. Оскільки
не проводять вимірювання енергетичної яскравості, приймають, що випадок є найнесприятливішим
і може спричиняти лише результат 7.1с): значення Епор стосовно групи ризику ГР2.
Джерела світла деяких видів можуть утворювати стільки світла, що є технічно неможливим прово
дити вимірювання на відстані 200 мм через перегрів або зашкалювання вимірювального обладнання.
У таких випадках відстані вимірювання треба збільшувати до найменших значень, за яких можливо
виконувати вимірювання. Знову таки, треба оцінювати, охоплює чи не охоплює кут поля зору джерело
світла. Якщо не охоплює, то як і потрібно, вимірювання мають надавати дійсне значення енергетичної
яскравості. Якщо кут поля зору охоплює джерело світла, то знову вибирають, чи зменшувати кут поля
зору, чи проводити вимірювання опроміненості та прийняти, що випадок є найнесприятливішим: ре
зультат із 7.1с) зі значення Епор стосовно групи ризику ГР2.
На рисунку 7 зображено схему, яка підсумовує результати потрібних вимірювань, та зазначено
інформацію, необхідну для передавання по ланцюжку від первинного джерела світла щодо виконання
належної класифікації світильників за групами ризику залежно від використання.
Вимірювання завжди виконують на відстані 200 мм та під кутом поля зору 0,011 рад. У разі групи
ризику ГРО стосовно певних використань необхідно проводити інші вимірювання на відстані 200 мм
та під кутом поля зору 0,1 рад.
Стандарт щодо безпечності виробів, що застосовують до світильників повинен мати настанови,
за якого значення відстані або опроміненості треба оцінювати групу ризику. Це не стосується груп
ризику ГРО та ГР1 без обмежень щодо первинних джерел усіх видів, але є необхідним у випадках
первинних джерел світла зі значенням Епор стосовно групи ризику ГР2.
7.3 О собливі випадки (І). Заміна лампами або м одулям и С В Д інш их видів
У 7.3 надано рекомендації стосовно такого випадку: лампу може бути замінено лампою іншого
виду, зокрема — світлодіодною лампою, не для якої сконструйовано світильник.
В аналізуванні подробиць у 7.1 та 7.2 вважають, що виробник світильника точно знає, яке джерело
світла будуть використовувати у світильнику. На практиці — це не завжди так. Хоча очевидно, що у
світильнику, за задумом сконструйованого для використання з первинним джерелом одного виду,
можливо замінювати лампою іншого виду.
Отже рекомендовано, щоб виробник світильника оцінював свій виріб за групою ризику, викорис
товуючи дані стосовно найнесприятливішого випадку первинного джерела світла (лампи або модуля
СВД), оскільки це узгоджено зі зразком пристрою приєднання. Це зазвичай має бути джерело світла
з більшим значенням яскравості (не обов’язково з більшим значенням світлового потоку) та більшим
значенням ККТ.
14
ДСТУ ІЕС/ТІ* 62778:2015
Рисунок 7 — Схема, яка ілюструє перенесення інформації від первинних джерел

світла (синій колір) до світильників, що ґрунтуються на таких джерелах
світла (бурштиновий колір)
7.4 Особливі випадки (II). Масиви первинних джерел світла

У цьому підрозділі описано випадок, притаманніший світлодіодним технологіям освітлення, ніж
іншим технологіям. Багато видів модулів СВД складаються з масивів окремих корпусних СВД. Оскільки
зазвичай заздалегідь невідомо, як геометричне розташування та оптика світильника впливає на се
реднє значення яскравості масиву СВД, рекомендовано бути обережним з одержаними результатами,
придатними для всіх використань. Для впевненності за середнє значення яскравості цілісного масиву
беруть значення яскравості окремого корпусованого СВД.
Загалом висновки за результатами вимірювання параметрів окремих корпусованих СВД мають
брати за основу для оцінювання масивів корпусованих світлодіодів. Це означає, що якщо з висновків
щодо окремих корпусованих СВД результатом є група ризику ГРО або ГР1 без обмежень, цю класифі
кацію безпосередньо так само застосовують і до масивів
У разі використання результату у вигляді значення Епор до масиву також застосовують значення
Епор СВД, Інакше, значення Епор масиву — таке саме, як і для корпусованого СВД. Потім знаходять зна
чення відстані, що відповідає Епор із використанням максимального значення сили світла всього масиву.
15
Докладніше щодо оцінювання наведено в додатку D. Оцінення, виконувані з використанням зна

чень геометричних та оптичних параметрів, не дадуть класифікації за вищою групою ризику на певній
відстані, ніж зазначені вище методи, але в деяких особливих випадках можуть призвести до меншого
порогового значення відстані стовно групи ризику ГР2.
8 КЛАСИФІКАЦІЯ ЗА ГРУПАМИ РИЗИКУ

Дуже важливо зазначити, що стосовно впровадження наведеного вище різноманітними спосо
бами має бути чітка відмінність між умовами вимірювання та умовами, за яких виконують оцінення
ризиків та класифікацію за групами ризику. Тоді як рекомендують, щоб параметри первинних джерел
світла вимірювали на малих відстанях для одержання дійсного значення енергетичної яскравості,
класифікація за групами ризику має залежати ще й від фактичних умов використання. Оскільки такі
умови можна змінювати за різних використань, рекомендовано визначати умови оцінення у відпо
відних стандартах щодо безпечності виробів у будь-яких випадках, коли вони відрізняються від умов
оцінення (освітленість 500 лк стосовно виробів для загального освітлення, відстань 200 мм для інших
та невідомих використань), установлених в основоположному ІЕС 62471.
ДОДАТОК А
(довідковий)
ГЕОМЕТРИЧНІ СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ ЕНЕРГЕТИЧНОЮ ЯСКРАВІСТЮ,

ОПРОМІНЕНІСТЮ ТА СИЛОЮ ВИПРОМІНЮВАННЯ
Розглядають спрощену ситуацію, зображену на рисунку А.1. У межах малого кутового розміру
(значення косинуса кута якого приблизно дорівнює одиниці) наявні зазначені нижче співвідношення
між оптичними та геометричними параметрами:
/е = Ц А або/у =/.„ ■А , (А.1)
де /е(/у) — сила випромінення (сила світла) джерела світла в розглянутому напрямку;

Ц (Ц ) — енергетична яскравість (яскравість) джерела світла;
А — видима площа джерела світла, що є проекцією дійсної його площі на площину, перпен
дикулярну до розглянутого напрямку.
Це співвідношення випливає з визначення енергетичної яскравості. Воно має силу за сталого
значення енергетичної яскравості (яскравості) по площі поверхні. Якщо це не так, формулу тим не
менш можна застосовувати, але Ц (Ц ) має означати середнє значення енергетичної яскравості (яскра
вості) по площі поверхні.
Рисунок А.1 — Схематична ілюстрація ситуації, розглянута в додатку А
16
(А.2)
де Q — кут поля зору;

А — зазначена вище видима площа джерела світла;
d — відстань від джерела світла до опромінюваної площини.
Ця формула випливає з основного визначення тілесного кута. У Цьому співвідношенні А визначають
як площу, що вирізається конусом, який характеризується тілесним кутом Q, на сфері радіусом d. Якщо
кут Q — невеликий, значення цієї площі наближається до значення площі, яку вирізає такий конус
із плоскої поверхні. Значення кута Q вважають невеликим, якщо cos а = 1, де а — кутовий розмір
розгляденого джерела світла. Стосовно кута а = 0,011 рад це випадок, якщо cos а = 0,99994.
E e = - ^ a6o Ev = 4 - . (АЗ)
аг d
де Ее (£v) — опроміненість (освітленість) площини, де розташовано приймач;
/е Vv) — сили випромінення (сила світла) в напрямку від джерела світла площини, де розташо
вано приймач;
d — відстань від джерела світла до цієї площини.
Ця добре відома розробникам освітлення формула прийнятна в разі поодинокого джерела в не
великому тілесному куті.
Комбінуючи формули (А.1) та (А.З), маємо:
^ Le A „ _ Ц А
Е Є = ~^2~ аб° E v = ~~^2~ (А -4)
А потім, комбінуючи формули (А.4) та (А.2), одержуємо:

Ee =Le Qa6o£v =Lv Q (А.5)
Це співвідношення означає, що в разі сталого значення опроміненості (освітленості) є обернена

пропорційність між значеннями енергетичної яскравості (яскравості) та тілесного кута. Більшому
значенню тілесного кута відповідає менше значення енергетичної яскравості (яскравості) й навпаки.
ДОДАТОК В
ЗАЛЕЖНІСТЬ ЗНАЧЕННЯ ґмакс ВІД ЗНАЧЕННЯ ВІДСТАНІ

СТОСОВНО ПЕВНИХ ВИДІВ ДЖЕРЕЛ СВІТЛА
Загальну картину того, що відбувається зі значенням їмакс як функцією від значення відстані спо
стерігання, можна одержати в зазначений нижче спосіб.
Для джерела світла зі значенням енергетичної яскравості Ес , оціненим за небезпечністю синього
світла, мають силу надані нижче вирази визначення їмакс.
Режим «великого» джерела: відстань с( спостерігання з кутом поля зору більше ніж 0,011 рад; це
є випадок, коли d < 9 . У цьому режимі значення їмакс знаходиться через /_с як
0,011
_106
^макс — (В.1)
LC
де ї-с — значення енергетичної яскравості, оцінене за небезпечністю синього світла, Вт м 2 ср 1;

О
їмакс — не залежить від відстані поза граничною умовою d < — — .
17
ДСТУ ІЕС/ТЯ 62778:2015
Режим «малого» джерела: значення кута зору більше ніж 0,011 рад; отже значення £макс знаходять
через Ес як
100
^макс — ~г~ (В-2)
=С
де Ес — значення опроміненості, оцінене за небезпечністю синього світла, Дж •м 2
Значення Ес треба обчислювати через /_с та площу А видимої поверхні джерела світла за фор
мулою (А.4) в додатку А\
1-е •А
Ес = (В.З)
Де /_с — значення енергетичної яскравості, оцінене за небезпечністю синього світла, Вт ■м~2 •ср'
А — площа видимої поверхні джерела світла, м2;
с/ — відстань спостереження, м.
Результатом є залежність значення £макс від квадрата відстані спостереження:
100 сі2
(В.4)
~ А -іс
О
Якщо с/ = знаходять обидва режими; якщо обчислення виконують згідно з визначенням
0,011
10е
«великого» джерела, має силу вираз (що не залежить від відстані). Якщо оцінення
О яО 2
виконують згідно з визначенням «м алого» джерела, підставляють величини та А = — —
0,011 4
(з припущенням, що джерело кругле або сферичне) й одержують
( гч ч2
100 -
0,011 і 1,05-10®
^яяаіґп (В.5)
де ї-с — значення енергетичної яскравості, оцінене за небезпечність синього світла, Вт ■м-2 ср-1;
О — діаметр джерела світла, м.
Результати за такої відстані лише на кілька відсотків відрізняються від значень щодо «великого»
джерела. Точне значення відхилів залежить від форми джерела.
Від цієї точки в бік більших відстаней значення їмакс буде зростати пропорційно с/2. Як результат
обговорення це означає, що стосовно будь-якого джерела світла буде наявним відповідне найменше
значення £макс на невликій відстані в режимі «великого» джерела. На більших відстанях у режимі
«малого» джерела значення £макс буде завжди більшим.
На рисунку В.1 зображено загальну залежність £макс від відстані, наданої за допомогою формули,
виведеної вище. Для одержання загального співвідношення, незалежного від значень і с та О, масштаб
горизонтальної осі нормовано діленням на О, а вертикальної — множенням на модуль (числове
значення) /_с, що дає £макс ■/_с = 106 с для всіх джерел світла в режимі «великого» джерела.
18
Примітка. Перехід від режиму «великого» джерела (пряма лінія — незалежність від ё) до режиму «малого» джерела (квадра-
О
тична залежність від б) визначається точкою ё = ---------- = 910.
0,011
Рисунок В.1 — Загальне подання значення (макс як функції відстані

спостереження сі для будь-якого джерела
з рівномірною яскравістю Ц та діаметром О
ДОДАТОК С
КОРОТКІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПОСЛІДОВНОГО

ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛОЖЕНЬ ІЕС 62471 СТОСОВНО ОЦІНЕННЯ
НЕБЕЗПЕЧНОСТІ СИНЬОГО СВІТЛА ОСВІТЛЮВАЛЬНИХ ВИРОБІВ
С.1 Загальні зауваги
У цьому додатку надано висновки з рекомендацій цього стандарту щодо сприяння послідовному
застосуванню положень ІЕС 62471 до джерел світла та світильників для оцінення небезпечності синьо
го світла. У розділі С.2 охарактеризовано ситуації, коли оцінення групи ризику можна виконувати без
детальних спектральних вимірювань. Стосовно всіх інших ситуацій у С.З— С.5 надано настанови про те,
які вимірювання виконують та яку інформацію передано для визначення класифікації за групами ризику.
С.2 С итуація з класиф ікацією за групою ризику ГРО або ГР1, що не потребує вимірювання
енергетичної яскравості чи опром іненості
С.2.1 Г оаничні умови
Якщо дійсне значення яскравості джерела світла менше ніж 10 000 кд ■м~2 (що стосується лише
джерел «білого» світла), його класифікують як таке, що належить до групи ризику ГРО.
Крім того (що також стосується лише «білого» світла), джерело світла та будь-який світильник
з таким джерелом вважають виробом груп ризику ГРО або ГР1 без подальшого спектрального оцінен
ня, якщо застосовують одну з будь-яких умов, зазначених у С.2.2 та С.2.3.
Значення, надані в таблицях С.1 (див. рисунок С.1) та С.2 (див. рисунок С.2), вважають верхніми
граничними значеннями за умов, якщо вимірювання не є необхідними. Якщо джерело світла чи світиль
ник характеризується значенням яскравості чи опроміненості, меншим, ніж відповідно надане значення,
можна передбачити, що будь-якими вимірюваннями буде завжди визначено щонайбільш групу ризику
ГР1 без обмежень, як і має бути; тому вимірювання не виконують. Якщо джерело світла чи світильник
характеризується значенням яскравості чи опроміненості, більшим, ніж відповідно надане значення,
може бути все ще група ризику ГР1 без обмежень, але для доведення цього потрібні вимірювання.
Примітка. Значення яскравості та освітленості, надані в таблицях С.1 та С.2, ґрунтуються на оціненнях небезпечності синього
світла стосовно значень ККТ, щодо яких межу з коефіцієнтом 2 залучено для обчислення невизначеності цих оцінювань. Цей коефіцієнт без
пеки зі значенням 2 застосовують тому, що використовують значення світлових, а не енергетичних параметрів.
19
ДСТУ ІЕС/ТЯ 62778:2015
С.2.2 Д ійсн і значення яскравостей, що в ід п о в ід а ю ть групам ризику не вище ніж ГР1

Якщо дійсні яскравості джерел світла відповідають наведеним нижче значенням залежно від зна
чень ККТ, джерела класифікують за групою не вище ніж ГР1.
Таблиця С.1 — Значення яскравостей, що відповідають групам ризику не вище ніж ГР1
Діапазони номінальних значень ККТ, К Значення яскравості Ц, Мкд ■м 2
До 2350 включ 40,0
Понад 2350 до 2850 включ. 18,5
» 2850 » 3250 » 14.5
» 3250 » 3750 » 11,0
» 3750 » 4500 » 8,5
» 4500 » 5750 » 6,5
» 5750 » 8000 » 5,0
Як основи оцінювання можна використовувати номінальні значення ККТ та яскравостей, установлені виробниками.
- Яскравість Ц=10000 Вт м ? ср 1 — Урахування коеф іцієнта 2 безпеки

- Рекомендована границя вимірювань • Точки номінальних значень
Рисунок С.1 — Значення яскравостей з таблиці С.1 стосовно межі

між групами ризику ГР1/ГР2 як функції
корельованої колірної температури
С.2.3 Значення опром інененостей, що в ід п о в ід а ю ть групам ризику не вище ніж ГР1
Якщо дійсні яскравості джерел світла не відповідають значенням, наданим у 2.2, але значення
опроміненостей, утворюваних світильниками в напрямках максимальних сил світла, відповідають на
встановлених відстанях наведеним нижче залежно від значень ККТ, джерела класифікують за групою
ризику не вище ніж ГР1.
Таблиця С.2 — Значення освітленостей, що відповідають групам ризику не вище ніж Г Р І
Діапазони номінальних значень ККТ, К Значення освітленості £„, лк
Понад 2350 4000
Понад 2350 до 2850 включ 1850
» 2850 » 3250 » 1450
» 3250 » 3750 » 1100
» 3750 » 4500 » 850
» 4500 » 5750 » 650
» 5750 » 8000 » 500
20
“ О світл ен ість за ум ов Єс-Г В т м_г У рахування коеф іцієнта 2 безпеки
“ Реком ендована границя в и м ір ю в а н ь • Точки ном інальних значень
9000
Корельована колірна температура, К

Рисунок С.2 — Значення освтіленостей з таблиці С.2 стосовно межі між групами
ризику ГР1/ГР2 як функції корельованої колірної температури
С.З Ситуації стосовно класифікації джерел світла розмірами більш е ніж 2,2 мм та с в іти ль
ників, у яких використовую ть такі джерела світла
Щодо ситуацій для джерел світла діаметрами більше ніж 2,2 мм треба застосовувати таке:
a) Вимірювання енергетичної яскравості згідно з ІЕС 62471 виконують на відстані 200 мм з кутом
поля зору 0,011 рад у порядку, визначеному в 7.2.
b ) Якщо Lc < 100 Вт м"2 ■ер"1, джерело світла класифікують за групою ризику ГРО.
c) Якщо 100 Вт м"2■ср"1< Lc < 10 000 Вт м“2 ср"1, джерело світла класифікують за групою ризику ГР1.
d) Якщо Lc > 10 000 Вт м"2 •ср"1, треба обчислювати максимальне значення Епор стосовно кла
сифікації на межі груп ризику ГР1/ГР2 (Ес = 1 Вт м~2).
e) Виробник джерела світла має надавати інформацію стосовно відповідної класифікації виробів
за групами ризику ГРО, ГР1 або зазначенням Епор.
f) Для світильників, у яких використовують «великі» джерела світла, що їх класифікують за групою
ризику ГРО або ГР1, таку класифікацію передають безпосередньо до світильників, незважаючи на
будь-які оптичні системи, які можна використовувати у світильниках.
g) Для світильників, у яких використовують «великі» джерела світла, класифікованими за значеннями
Епор (умови на межі груп ризику ГР1/ГР2), треба повідомляти про ризики, не надані на світильники, та
значення відстаней, із яких ризик небезпечності синього світла зменшується до групи ГР1.
Примітка. Очікують зміни в ІЕС 60598-1 щодо чіткого встановлення до світильників вимог щодо безпеки.
С.4 С итуац ії стосовно класифікації джерел світла розмірами менше ніж 2,2 мм та с в іти ль
ників, у яких використовую ть такі джерела світла
Стосовно ситуацій щодо «м а ли х» джерел світла діаметрами менше ніж 2,2 мм треба
застосовувати таке. Для встановлення рівнів ГРО, ГР1 або значення Е пор джерела світла треба
виконувати вимірювання відповідно до 7.2а) та 7.2Ь).
С.5 С и туа ц ії стосовно класиф ікації джерел світла, які спричиняю ть практичні труднощ і
у вимірюваннях на відстані 200 мм
Вимірювання можна виконувати на найменшій відстані, на якій їх лише можливо проводити. Якщо
за цієї відстані та значення кута поля зору 0,011 рад це джерело світла — «велике» (тобто тілесний
кут, яким воно охоплюється, більше ніж 0,011 рад), виконуюють процедури, наведені в розділі С.З.
Якщо за цієї відстані та значення кута поля зору 0,011 рад це джерело світла «м але» (тобто тілесний
кут, яким його охоплено, менше ніж 0,011 рад), виконують процедуру, наведену в розділі С.4.
21
ДСТУ ІЕС/ТІ* 62778:2015
ДОДАТОК О
ДОКЛАДНЕ ОЦІНЕННЯ МАСИВІВ ПЕРВИННИХ ДЖЕРЕЛ СВІТЛА,

ОХОПЛЮЮЧИ КОРПУСОВАНІ СВІТЛОДІОДИ
0.1 Загальні зауваги
Цим додатком охоплено оцінення масивів первинних- джерел світла. У додатку описано
ступінчастий метод досягнення докладнішого оцінення небезпеки синього світла масивів СВД.
Модулі СВД, світлодіодні світильники та/або світлодіодні лампи найчастіше складаються з багатьох
корпусованих СВД. У цьому додатку надано докладне оцінення стосовно таких виробів з чітко
визначеними світлорозподілами окремих корпусованих СВД із вторинними оптичними системами чи
без них. У таких випадках це можна перевірити обчисленнями та додатковими вимірюваннями, що
в разі традиційного методу, розглянутого в 7.4, може бути цілком обмеженим. Стосовно випадків,
визначених нижче, читача все-таки спрямовують до основного тексту 7.4, у якому пояснено
традиційний спосіб.
0.2 Метод
0.2.1 С т у п ін ч а с т е оцінення
Описаний нижче ступінчастий метод можна розглядати стосовно перехідних даних від окремого кор-
пусованого СВД до остаточно готового масиву. Тут перші 4 ступені — загальні стосовно всіх видів масивів.
Застосовність ступенів 1— 6 наведено в таблиці 0.1.
Таблиця 0.1 — Застосовність ступенів 1— 6

Випадок 1. Випадок 2. Випадок 3.
Дані3 стосовно корпусованого СВД є Даних3 стосовно корпусованого Даних3 стосовно корпусованого
СВД немає, але їх можна знайти СВД немає та їх не можна знайти
вимірюваннями вимірюваннями
Метод Метод Оцінюють11масив загалом

Використовують оцінкуь окремого Оцінюють13окремий корпусований
корпусованого СВД та оцінюють СВД і потім оцінюють11масив
масив
Застосовують ступені 1— 5 Застосовують ступені 1— 5 Застосовують положення 7.4
Ступінь 6 — необов'язковий Ступінь 6 — необов'язковий та ступені 3— 4
3 Дані стосовно корпусованого СВД — результати фотобіологічного оцінення згідно з цим стандартом.
ь «Оцінюють» — означає фотобіологічну оцінку згідно з цим стандартом.
Нижче різні ступені описують докладніше:

— Ступінь 1:
— Використовують оцінку окремого корпусованого СВД, яке використовують у складі масиву.
Масив не може бутити вищої класифікації, ніж його складники.
— Якщо корпусований СВД не обмежено ГРО, то й масив не обмежують тією самою групою.
— На цьому оцінення можна закінчувати.
— Якщо корпусований СВД не обмежено ГР1, то й масив не обмежують тією самою групою.
— На цьому оцінення можна закінчувати.
— Якщо корпусований СВД оцінюють, маючи значення Епор, то масив необхідно буде аналі
зувати додатково, що надано в подальших ступенях.
— Використовують значення Епор освітленості щодо окремого корпусованого СВД; це дає змо
гу знайти значення сіц відстані, на якій за допомогою масиву, розглянутого з повним полем
зору, досягають такого значення освітленості. Значення відстані, на якій за допомогою ма
сиву досягають порогового значення освітленості, знаходять за максимального значення
сили світла всього масиву з використанням закону обернених квадратів.
— Оцінення стосовно окремого корпусованого СВД зазвичай виконують без вторинної оптич
ної системи. У випадках масивів корпусованих СВД — із вторинними оптичними система
ми. Значення с/ц потрібно знаходити з використанням оптичної системи (результатом чого
є інший світлорозподіл, ніж під час вимірювання параметрів окремого корпусованого СВД).
Значення опроміненості міститься в напрямку максимуму сили світла.
22
ДСТУ ІЕС/ТІ* 62778:2015
— За відстані с/мсереднє значення енергетичної яскравості масиву /_с мас у цілому можна об
числити за формулою:
(1 Вт і у Г 2) - ^
Де Дмас — найменше значення площі, яка містить всю світловипромінювальну поверхню масиву.
— Цю формулу наведено в розділі 0.3.
— Якщо середнє, оцінене за небезпекою синього світла, значення більше ніж 10 000 Вт м-2 ■ср~2,
то масив загалом має граничні умови на відстані д У таких випадках чинний і не має мак
симальних обмежень традиційний метод, описаний у 7.4.
На цьому оцінення закінчують.
— Якщо масив загалом має середнє значення, оцінене за небезпекою синього світла, таке, що не
перевищує 10000 Вт м~2 ■ср~2, порогове значення відстані для граничних умов менше ніж с/м. У таких
випадках традиційний метод можна вважати з максимальними обмеженнями та коротшу відстань
стосовно граничних умов можна перевіряти додатковим аналізуванням. Проте для масиву є порогове
значення відстані, оскільки є порогове значення освітленості для окремого корпусованого СВД, що
належить до складу масиву.
З цього моменту, після ступеня 4, оцінення відповідають додатковим ступеням, описаним у 0.2.2.
0.2.2 Види масивів і д о д а тк о в і с ту п е н і
Масиви можуть складатися з різних конфігурацій і мати або не мати вторинних оптичних
систем. Масиви, забезпечувані вторинними оптичними системами, зазвичай використовують для
спрямованого світла, у прожекторах, світильниках заливального світла та/або якщо освітлення
потрібно для специфічних завдань. На рисунку 0.1 зображено деякі типи вторинних оптичних систем,
використовувані стосовно таких видів застосовань.
Рисунок й.1 — Приклади вторинних лінз з ідентичними світлорозподілами та коригуваннями

Як зображено на рисунку 0.1, конструкції цих видів лінз можуть бути дуже різноманітними. Тут
розглядають лише лінзи, що мають чіткі межі стосовно окремих корпусованих СВД. В інших випадках
оцінення виконують, застосовуючи традиційний метод, описаний у 7.4.
Інші види масивів зображено на рисунку 0.2. Масиви таких видів використовують для загального
освітлення, якщо кілька корпусованих СВД розташовують разом для одержання більшого світлового
потоку в широких пучках або використовують для ефекту лінійного світла, такого як в смугастих
сигнальних вогнях. Здебільшого такі пристрої використовують разом з відбивачами для спрямування
світлового потоку корпусованих СВД загалом.
23
ДСТУ ІЕС/ТІ* 62778:2015
Міркування щодо оцінення небезпеки синього світла будь-якого масиву СВД починають із
процедури за ступенями 1— 4 відповідно до 0.2.1. Якщо трапляється інший варіант ступеня 4, виробник
кінцевого виробу (наприклад, виробник модулів СВД, світлодіодних ламп та/або світильників) має
змогу продовжити аналізування, що є ступенем 5.
— Знаходять значення відстані ф , на якій освітленість від окремого корпусового СВД стано
вить Епор.
— На цій відстані ф оцінюють значення величини освітленості, якщо один чи більше
світлодіодних елементів у полі зору 11 мрад.
— Якщо охоплено лише один світлодіодний елемент (випадок а), то ф буде значенням відстані,
на якій граничні умови відповідають для масиву загалом. На цьому оцінення закінчують, а
значення <ф зазначають у протоколі як порогове значення для масиву, тобто ф = с/пор.
Якщо охоплено більше Н ІЖ О Д И Н С В ІТ Л О Д ІО Д Н И Й елемент (випадок Ь), ТО с/|ч буде значенням
відстані, на якій граничні умови стосуються масиву загалом. На цьому оцінення закінчують, а значення
с/м заносять до протоколу як порогове значення масиву, тобто = с/пор.
На рисунку 0.3 зображено відмінність випадків а та Ь. Умови стосовно випадку Ь відбуваються,
якщо в поле зору 1 мрад потрапляє один елемент разом з частиною другого елемента.
Випадок а Випадок Ь
Рисунок 0.3 — Оцінення в межах одного чи більш е світлодіодних елементів.

що потрапляють у поле зору 11 мрад на відстані ф
— Ступінь 6 (необов’язковий):
— Якщо відбувається випадок Ь, можливо проводити фотобіологічне оцінення масиву за ре
зультатами вимірювання з використанням поля зору в 11 мрад на відстані ф .
— Якщо оцінене за небезпекою синього світла значення енергетичної яскравості, знайдене
вимірюваннями на відстані <ф не більше ніж 10 000 Вт м~2 ер-2, то граничні умови
стосовно масиву в цілому будуть на відстані ф , тобто ф = с/пор.
— Якщо оцінене за небезпекою синього світла значення енергетичної яскравості, знайдене
вимірюваннями на відстані більше ніж 10 000 Вт •м~2 ер-2, то граничні умови для
масиву загалом цілому будуть все ще на відстані с/м, тобто с/м = бпор.
Для масивів, що складаються з безлінзових корпусованих СВД із розсіювальними екранами на
куполах ступені 1— 4 вважають вичерпними стосовно оцінення небезпеки синього світла.
Для масивів у складі з оптичними системами, що відрізняються від наведених вище, ступені
1— 4 вважають вичерпними, а порогове значення відстані вважають таким, що становить с/ы. Крім
того співвідношення між значеннями сїк та монтувальної відстані може знаходитися з урахуванням
світлорозподілу кінцевого виробу.
24
ДСТУ ІЕС/ТІЗ 62778:2015
Чи має окремий
Масив обмежується
корпусований
групою (300
С В Д значення
Зн аходя ть значенння відстані

би д л я Еюр щ одо масиву
в цілому
Надійний напрямок у
разі, якщо вхідна інформація
неточна або незрозуміла
Ч и є середнє
значення Масив належить до групи
енергетичниї (302 для відстані коротше
яскравості ніж би
и - 0 Вт/(м с)?
З н а ходя ть значенння відстані би,

на якій окремий елем е нт С В Д
(з оптичною систем ою чи без неї)
утворю є о св ітле н іс ть ЗІ значенням Епор
Чи спостерігається
в полі зору Масив належить до групи
11 мрад на (302 для відстані коротше
відстані о і б ільш е
від одно го елем ента Випадок а ніж с/і
СВД ?
Так
Випадок Ь Необов язковии
Чи є на відстані с/і
(в полі зору Масив належить до групи
11 мрад) (302 стосовно відстані
и > 10000 Вт/(м2 ср) коротше ніж б 1
Так
Масив належить до групи

(302 для відстані
коротше ніж би
Рисунок 0.4 — Повна схема послідовності операцій докладного оцінення

масивів первинних джерел світла
25
ДСТУ I ЕС/TR 62778:2015
0.2.3 Повна схема п о с л ід о в н о с ті операцій

На рисунку 0.4 схематично зображено ступені, описані в підрозділах 0.2.1 та 0.2.2 щодо доклад
ного оцінення фотобіологічної небезпеки корпусованих СВД.
0.3 Виведення форм ули стосовно середнього значення енергетичної яскравості масиву в цілому
У цьому розділі надано виведення формули щодо середнього оціненого за небезпекою синього
світла значення енергетичної яскравості масиву в цілому, що.застосовують у повній схемі послідов
ності операцій оцінення.
За формулою (А.5) це значення енергетичної яскравості в межах поля зору в 11 мрад знаходять так:
Е = /- О => Е с = Ї-С , мас ' О мас. (°-1)
Через те, що оцінення відбувається за значення відстані с/м, значення Ес дорівнює 1 Вт ■м-2.
У такому разі формулу (0.1) можна переписати як:
1 = 1-С мас ‘ ^ м а с - (1^ 2 )
З останньої формули може бути визначено, що лише масив, який має середнє значення енергетичної
яскравості більше ніж 10 000 Вт м-2 •ср-1 буде мати значення тілесного кута менше ніж 10-4 ср;
10^ ср є значенням тілесного кута, що відповідає конусу з кутом при вершині в 11 мрад.
Отже, якщо масив має значення енергетичної яскравості, що дорівнює чи більше ніж 10000 Вг м-2 ср-1,
цей масив на відстані с/м «стягується» тілесним кутом, значення якого менше або таке, що відповідає
значенню 11 мрад. І якщо це так, то значенням сІи визначають порогове значення відстані стосовно
масиву в цілому.
Якщо середнє значення енергетичної яскравості менше ніж 10 000 Вт ■м~2 •ср-1, масив загалом
не має порогової відстані, а відповідна відстань ближча до масиву, де окремий світлодіодний елемент
буде утворювати опроміненість та енергетичну яскравість з потрібним значенням.
БІБЛІОГРАФІЯ
ІЕС 60598-1 Luminaires — Part 1: General requirement and tests
IEC/TR 62471-2 Photobiological safety of lamps and lamp systems — Part 2: Guidance on
manufacturing requirements relating to non-laser optical radiation safety
IEC TS 62504 General lighting — LEDs and LED modules — Terms and definitions
Robertson A. R. «Computation of correlated color temperature and distribution temperature», J. Opt.
Soc. Am. 58, 1528— 1535, 1968
CIE 1924 Commision international de l’Eclairage proceedings, 1924
CIE 1931 Commision international de l’Eclairage proceedings, of the 8ht Session of CIE, Cambridge,
19— 29, 1931.
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ
IEC 60598-1 Світильники. Частина 1. Загальні вимоги та випробування
IEC/TR 62471-2 Фотобіологічна безпечність ламп і лампових систем. Частина 2. Настанови щодо
вимог до конструкцій стосовно безпечності нелазерних оптичних випромінень
IEC/TS 62504 Загальне освітлення. Світловипромінювальні діоди та модулі світловипроміню-
вальних діодів. Терміни та визначення
Робертсон А. Р. Обчислення значень корельованої колірної та спектральної температур. —
С. 1528— 1535, 1968
СІЕ 1924 Праці Міжнародної комісії з освітлення
СІЕ 1931 Праці Міжнародної комісії з освітлення на 8-й сесії СІЕ, Кембридж, С. 19— 29.
26
ДОДАТОК НА
ПЕРЕЛІК НАЦІОНАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ,

ЗГАРМОНІЗОВАНИХ З МІЖНАРОДНИМИ НОРМАТИВНИМИ ДОКУМЕНТАМИ,
НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ В ЦЬОМУ СТАНДАРТІ
Д С ТУ ІЕС 60050-845:2012 Міжнародний словник електротехнічних термінів. Частина 845. Світло
техніка (ІЕС 60050-845:1987, ЮТ)
ДСТУ ІЕС 60598-1:2002 Світильники. Частина 1. Загальні вимоги й випробування (ІЕС 60598-1:1999, ЮТ)
Д С ТУ ІЕС 62471:2009 Безпечність ламп і лампових систем фотобіологічна (ІЕС 62471:2006, ЮТ)
ДСТУ-П IEC/TR 62471-2:2014 Безпечність ламп і лампових систем фотобіологічна. Частина 2.
Настанови щодо вимог до конструкцій стосовно безпечності нелазерних оптичних випромінень
(IEC/TR 62471-2:2009, ЮТ)
ДСТУ-П IEC/TS 62504:2012 Загальне освітлення. Світловипромінювальні діоди та модулі світло-
випромінювальних діодів. Словник термінів (IEC/TS 62504:2011, ЮТ).
КодУКНД 29.140.01
Клю чові слова: класифікація за ризиком, небезпечність синього світла, корпусований СВД, сві
тильник, світлодіодна лампа, фотобіологічна безпечність, кристал СВД.
27

ДСТУ IEC - TR 62778 - 2015 Застосування положень IEC 62471 до джерел світла та світильників стосовно оцінення небезпечності синього світла

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

ДСТУ IEC - TR 62778 - 2015 Застосування положень IEC 62471 до джерел світла та світильників стосовно оцінення небезпечності синього світла

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛОЖЕНЬ ІЕС 62471

ДСТУ IEC/TR 62778:2015

1 ВНЕСЕНО: Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки та торгівлі»;

ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛОЖЕНЬ ІЕС 62471

Чинний від 2017-07-01

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

де Фе і — значення спектральної густини променевого потоку на /-тому інтервалі довжин хвиль;

І ф є,і -6і -А^і

Примітка 1. Корельовану колірну температуру вимірюють у кельвінах (К).

[Джерело: CIE S 017/Е, 17-258; зміна: не застосовна познака « Г ср»]

[Джерело: ІЕС 60050-845:1987, 845-01-38, зміна: другу половину визначення вилучено]

3.6 порогове значення освітле н ості, £пор (threshold illuminance, £thr)

3.11 дж ерело св ітла (light source)

3.13 оптика світильника (luminaire optics)

[Джерело: ІЕС 60050-845:1987; 845-07-01]

3.19 енергетична яскравість (true radiance)

3.20 корпусований СВД (LED package)

3.21 вторинна оптична система (secondary optics)

5 СПЕКТР, КОЛІРНА ТЕМПЕРАТУРА ТА НЕБЕЗПЕЧНІСТЬ СИНЬОГО СВІТЛА

Для знаходження енергетичної яскравості чи опроміненості, оціненої за небезпечністю синього

Корельована колірна температура, К

П р и м ітк а .Усі криві зведено до максимального значення 1.

Рисунок 3 — Схема співвідношення між значеннями виразу 1- х - у , обчислюваного

К о р е льо в а н а ко лір н а те м п е р а тур а , К

Рисунок 4 — Оцінення рівнів яскравості як функції ККТ за 1с = 10 000 Вт м“2 ср'

К о рельован а колірна те м п е р а тур а , К

Рисунок 5 — Оцінення рівнів опроміненості як функції ККТ за Ес = 1 Вт м-2 на межі

Із двох положень, зазначених у попередніх абзацах (а саме «...якщо значення опроміненості в

6 КОРПУСОВАНІ СВІТЛОДЮДИ, СВІТЛОДІОДНІ МОДУЛІ,

7 ПЕРЕНЕСЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАННЯ

де А, — сила світла джерела в напрямку на місце, де оцінюють значення Епор;

7.2 Умови вимірювання енергетичної яскравості

Рисунок 7 — Схема, яка ілюструє перенесення інформації від первинних джерел

7.4 Особливі випадки (II). Масиви первинних джерел світла

Докладніше щодо оцінювання наведено в додатку D. Оцінення, виконувані з використанням зна­

8 КЛАСИФІКАЦІЯ ЗА ГРУПАМИ РИЗИКУ

ГЕОМЕТРИЧНІ СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ ЕНЕРГЕТИЧНОЮ ЯСКРАВІСТЮ,

де /е(/у) — сила випромінення (сила світла) джерела світла в розглянутому напрямку;

Рисунок А.1 — Схематична ілюстрація ситуації, розглянута в додатку А

де Q — кут поля зору;

А потім, комбінуючи формули (А.4) та (А.2), одержуємо:

Це співвідношення означає, що в разі сталого значення опроміненості (освітленості) є обернена

ЗАЛЕЖНІСТЬ ЗНАЧЕННЯ ґмакс ВІД ЗНАЧЕННЯ ВІДСТАНІ

де ї-с — значення енергетичної яскравості, оцінене за небезпечністю синього світла, Вт м 2 ср 1;

Рисунок В.1 — Загальне подання значення (макс як функції відстані

КОРОТКІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПОСЛІДОВНОГО

С.2.2 Д ійсн і значення яскравостей, що в ід п о в ід а ю ть групам ризику не вище ніж ГР1

Діапазони номінальних значень ККТ, К Значення яскравості Ц, Мкд ■м 2

До 2350 включ 40,0

Понад 2350 до 2850 включ. 18,5

» 2850 » 3250 » 14.5

» 3250 » 3750 » 11,0

» 3750 » 4500 » 8,5

» 4500 » 5750 » 6,5

» 5750 » 8000 » 5,0

- Яскравість Ц=10000 Вт м ? ср 1 — Урахування коеф іцієнта 2 безпеки

Рисунок С.1 — Значення яскравостей з таблиці С.1 стосовно межі

“ О світл ен ість за ум ов Єс-Г В т м_г У рахування коеф іцієнта 2 безпеки

“ Реком ендована границя в и м ір ю в а н ь • Точки ном інальних значень

Корельована колірна температура, К

ДОКЛАДНЕ ОЦІНЕННЯ МАСИВІВ ПЕРВИННИХ ДЖЕРЕЛ СВІТЛА,

Таблиця 0.1 — Застосовність ступенів 1— 6

Докладніше щодо оцінювання наведено в додатку D. Оцінення, виконувані з використанням зна