Які почуття у вас викликає русня ?

А що якщо я скажу , що ніяких почуттів у вас

немає бути ?
От як би у вас спитали , що ви відчуваєте до таїландців, вочевидь , ви б сказали
«ну нічого» , тобто вам байдуже.
А тепер уявіть, якби так було і з руснею ? Тобто, є вони чи нема , а нам байдуже.
Як пусте місце. Я якось слухала чудовий підкаст психолога , який сказав , що гнів
та ненависть - це така ж сильна емоція , як і любов. І чим більше ми її
проявляємо , тим більше ми поглиблюємся в це почуття. Тобто , таким чином , ми самі
собі нав’язуємо почуття до русні. А воно нам потрібне ?
Роками нам нав’язували думку , що ми братські народи , що ми маємо дружити , жити в
мирі , та ділитись. Звучить , ніби ми - молодший брат , чи не так ? Так ось ,
потрібно вже відійти від цього. Відійти від цього і дати зрозуміти що ми -
самостійна держава , нам байдуже на цю недокраїну.
Знаєте , я завжди для себе приводила аналогію. Русня - це таргани , вони настільки
ж безголові , живуть в смітнику, їм байдуже до умов життя та лізуть туди - де
більше їжі. Але давайте чесно , ми ж не відчуваємо ненависті до тарганів ? Правда ж
ні , ми їх просто вбиваємо. Вбиваємо без жодних відчуттів та докорів совісті , тому
що ми робимо світові послугу. Послугу по прибиранню шкідників та непотребу. Так і з
руснею. Їх треба просто стерти з лиця землі , як націю , і забути. Але робити це з
холодним серцем та розумом. Тому що нам БАЙДУЖЕ. А коли байдуже - то й позбавлятись
легше.
Так ось , до чого це я. Ненависть до русні та руського світу поїдає нас зсередини ,
а вже час позбуватись їх назавжди та взагалі забувати про існування цієї нації в
цілому.