Організація фізичної та вогневої підготовки військовослужбовців

покладається на Управління роботи з особовим складом (далі - УРОС),

підрозділи кадрового забезпечення підрозділів Центрального управління
(далі - ЦУ СБУ), регіональних органів, органів військової контррозвідки,
установ (далі - підрозділи та органи), а також відповідні кафедри
Національної академії Служби безпеки України, Інституту підготовки
юридичних кадрів для Служби безпеки України при Національній
юридичній академії імені Ярослава Мудрого (далі - ВНЗ), а її методичне
забезпечення на ВНЗ.
Фізична та вогнева підготовки організовуються і проводяться з
урахуванням покладених на підрозділи та органи СБУ завдань та
особливостей їх службової діяльності, географічних умов, рівня
підготовленості особового складу, а також досвіду проведення
спеціальних операцій та навчань в інтересах забезпечення безпеки
України.
Основними завданнями фізичної підготовки є:
розвиток і постійне вдосконалення витривалості, сили, швидкості і
спритності;
оволодіння навичками пересування пересіченою місцевістю в пішому
порядку і на лижах, подолання перешкод, рукопашного бою, плавання;
покращення фізичного розвитку, зміцнення здоров'я і підвищення
стійкості організму до дії несприятливих факторів оперативно-службової
діяльності;
підвищення професійної підготовленості, виховання моральних і
психологічних якостей особового складу, удосконалення бойової
злагодженості підрозділів.
Забезпечення реалізації завдань з фізичної та вогневої підготовки
особового складу покладається на керівників підрозділів та органів,
підрозділи кадрового забезпечення регіональних органів, а в навчальних
закладах - на відповідні кафедри з фізичної підготовки.
Керівники підрозділів, органів та ВНЗ забезпечують:
ефективне керівництво та контроль за процесом фізичної та вогневої
підготовки військовослужбовців;
правильне планування, систематичне проведення занять з фізичної та
вогневої підготовки, їх відвідування рядовим і начальницьким складом та
раціональний розподіл фізичного навантаження протягом дня і тижня;
високу методичну і практичну підготовленість підпорядкованих офіцерів і
сержантів, які проводять заняття з особовим складом;
готовність навчально-матеріальної бази з фізичної, вогневої підготовки і
спорту до занять;
дотримання заходів безпеки і попередження травматизму при проведенні
всіх форм фізичної та вогневої підготовки;
своєчасне підтвердження особовим складом підготовленості з фізичної та
вогневої підготовки шляхом складання відповідних заліків та іспитів.
Реалізація завдань досягається на заняттях шляхом відпрацювання вправ з
фізичної та вогневої підготовки, навчально-тренувальних зборах,
тренувань у тирах і на полігонах, занять у спортивних секціях, проведення
змагань зі службово-прикладних та інших видів спорту.
Організація фізичної та вогневої підготовки включає:
планування та розробку організаційно-методичних документів;
підготовку осіб, на яких покладається організація та проведення занять;
матеріальне, методичне, фінансове, медичне й інформаційне забезпечення
фізичної та вогневої підготовки;
здійснення контролю та обліку.
Планування фізичної та вогневої підготовки здійснюється:
у ЦУ СБУ - Управлінням роботи з особовим складом;
у підрозділах ЦУ СБУ - штатними (позаштатними) інструкторами
підрозділів;
у підрозділах та органах - підрозділами кадрового забезпечення цих
органів;
у ВНЗ - відповідними кафедрами з фізичної підготовки.
Планування включає в себе розробку:
Плану виконання окремих глав цієї Інструкції на навчальний рік, що
включає:
заходи фізичної та вогневої підготовки з військовослужбовцями
відповідних вікових груп та строки їх виконання;
заходи та строки проведення інструкторсько-методичних і показових
занять з військовослужбовцями.
Плану навчально-методичних заходів, які проводяться з керівним,
інструкторським та позаштатними інструкторськими складами. У плані
навчально-методичних заходів зазначаються заходи, строки та місце їх
проведення.
Плани затверджуються керівниками відповідних підрозділів та органів, а
також ВНЗ.
На підставі тематичного плану штатними (позаштатними) інструкторами
підрозділів ЦУ СБУ розробляється календарний план проведення занять з
фізичної та вогневої підготовки.
Для організації проведення фізичної та вогневої підготовки УРОС,
підрозділами кадрового забезпечення органів та кафедрами з фізичної
підготовки ВНЗ розробляються такі організаційно-методичні документи:
положення про спортивні, військово-спортивні змагання та довідки щодо
спортивно-масової роботи на першість органів (підрозділів) у навчальному
році (період навчання);
графік розподілу навчально-матеріальної бази з фізичної та вогневої
підготовки на навчальний рік;
графік секційних занять з видів спорту;
розклад навчальних занять з фізичної та вогневої підготовки з
військовослужбовцями на період навчання.
Зазначені документи затверджуються:
у Центральному управлінні - Головою СБУ, заступниками Голови СБУ
згідно з розподілом функціональних обов'язків або начальником УРОС;
у регіональному органі - керівником органу;
у ВНЗ - керівником закладу.
Контроль за організацією та станом фізичної та вогневої підготовки
здійснюється:
у Центральному управлінні - УРОС;
у підрозділах та органах - керівниками підрозділів кадрового забезпечення
цих органів;
у ВНЗ - керівниками кафедр з фізичної та вогневої підготовки.
Контроль здійснюється шляхом перевірки:
рівня фізичної підготовки нового поповнення підрозділу (кандидатів на
військову службу або навчання);
якості засвоєння військовослужбовцями програм з фізичної підготовки;
ефективності процесу фізичної підготовки;
якості організації, забезпечення і проведення фізичної підготовки;
стану фізичної готовності військовослужбовців і підрозділів до виконання
оперативно-службових завдань.
Перевірка якості засвоєння військовослужбовцями програм з фізичної
підготовки, а також рівня фізичної та вогневої підготовленості
військовослужбовців здійснюється у процесі проведення іспитів.
Організація і проведення іспитів покладаються:
у Центральному управлінні - на співробітників-військовослужбовців
УРОС (фахівців з фізичної, вогневої підготовки);
у підрозділах та органах - на співробітників-військовослужбовців
підрозділів кадрового забезпечення органів, відповідальних за організацію
фізичної та вогневої підготовки;
у ВНЗ - на викладачів кафедр з фізичної та вогневої підготовки.
Облік фізичної та вогневої підготовки ведеться:
у підрозділах і органах - штатним (позаштатним) інструктором з фізичної
підготовки та спорту;
у ВНЗ - відповідальною особою кафедри ВНЗ.
Результати фізичної та вогневої підготовки особового складу підрозділу,
органу і ВНЗ включаються до звіту про результати фізичної та вогневої
підготовки за формою, визначеною у додатку 4 до цієї Інструкції. Звіти
щорічно до 15 грудня надсилаються штатним (позаштатним) інструктором
до УРОС для аналізу й узагальнення.
2. Організація фізичної підготовки
1.1. Для військовослужбовців на проведення занять з фізичної підготовки
відводиться 4 години (2 заняття) на тиждень за рахунок робочого часу, не
враховуючи часу проїзду до місця проведення занять та у зворотному
напрямку.
Для курсантів (слухачів) ВНЗ СБУ плануються заняття з фізичної
підготовки, у тому числі спеціальної, не менше 4 аудиторних обов'язкових
годин на навчальний тиждень у сітці розкладу занять (2 заняття по 2
години) протягом усього періоду навчання.
1.2. Види забезпечень фізичної підготовки.
1.2.1. Матеріальне забезпечення передбачає:
планування і придбання табельного спортивного інвентарю, майна,
тренажерів із врахуванням потреб фізичної підготовки у підрозділі;
утримання і ремонт спортивних споруд, місць для занять з фізичної
підготовки, обладнання, інвентарю, майна, апаратури і тренажерів;
виготовлення нетабельних спортивних снарядів, тренажерів, обладнання
та іншого навчального майна.
1.2.2. Фінансове забезпечення передбачає:
планування та отримання грошових коштів з урахуванням потреб фізичної
підготовки;
придбання спортивного інвентарю і майна, навчальної літератури, призів,
цінних подарунків, бланків документів;
придбання матеріалів, обладнання та інструментів для ремонту й
утримання об'єктів навчально-матеріальної бази з фізичної підготовки.
1.2.3. Медичне забезпечення передбачає:
проведення медичних обстежень військовослужбовців для визначення
рівня допустимих для них фізичних навантажень з урахуванням фізичного
розвитку, функціонального стану організму і рівня фізичної
підготовленості;
розподіл військовослужбовців за групами здоров'я;
планування і проведення заходів щодо покращення фізичного розвитку і
зміцнення здоров'я особового складу;
прищеплення військовослужбовцям навичок самоконтролю та особистої
гігієни;
спостереження за санітарним станом спортивних споруд, місць для занять
з фізичної підготовки та спорту;
контроль за дотриманням правильного дозування фізичного навантаження
і виконанням санітарно-гігієнічних вимог при проведенні занять з фізичної
підготовки;
медичний контроль за членами збірних команд, проведенням навчально-
тренувальних занять та спортивно-масових заходів;
розробку заходів щодо попередження травматизму на заняттях з фізичної
підготовки та спортивних змаганнях;
організацію і проведення навчальних занять з фізичної підготовки з
військовослужбовцями, які належать до групи лікувальної фізичної
культури і переведення їх після одужання в основні групи.
1.2.4. Методичне забезпечення передбачає:
узагальнення і поширення передового досвіду організації та проведення
фізичної підготовки;
розробку рекомендацій, спрямованих на покращення фізичної підготовки
військовослужбовців, забезпечення керівників фізичної підготовки
необхідними методичними посібниками;
надання допомоги керівникам (начальникам) підрозділів у проведенні
занять з фізичної підготовки і спортивних заходів;
надання методичних рекомендацій для самостійного фізичного тренування
військовослужбовців.
1.2.5. Інформаційне забезпечення включає:
роз'яснення особовому складу законодавства України з питань фізичної
культури і спорту, вимог наказів СБУ з фізичної підготовки;
мобілізацію військовослужбовців на досягнення високих показників у
фізичному і спортивному удосконаленні;
залучення особового складу до участі у створенні та вдосконаленні
навчально-матеріальної бази з фізичної підготовки і спорту;
проведення виховної роботи серед спортсменів у спортивних секціях і
командах, на навчально-тренувальних зборах;
популяризацію досягнень особового складу у фізичній підготовці та
спорті;
участь у проведенні спортивних свят і вечорів;
здійснення агітаційно-пропагандистської роботи в процесі спортивних
змагань;
забезпечення особового складу різними періодичними і популярними
спортивними виданнями;
демонстрацію відеопродукції за спортивною тематикою;
оформлення наочної агітації з фізичної підготовки і спорту на території
розташування підрозділів, а також об'єктах навчально-спортивної бази.
1.3. Забезпечення фізичної підготовки здійснюється відповідно до
компетенції підрозділами, органами та ВНЗ.
2. Зміст фізичної підготовки
2.1. Військовослужбовці підрозділів та органів оволодівають усім
передбаченим для них змістом фізичної підготовки згідно з програмами
навчання. Для кожної вікової групи визначається окрема програма
навчання з фізичної підготовки.
2.2. Для ефективного вирішення завдань з фізичної підготовки вправи
застосовуються відповідно до їх направленості на розвиток фізичних та
спеціальних якостей.
2.3. Фізичні якості - це властивості організму, що забезпечують рухову
діяльність військовослужбовця. До основних фізичних якостей належать:
2.3.1. Сила - здатність переборювати зовнішній опір чи протидіяти йому за
рахунок м'язових зусиль. Основними засобами розвитку сили і силової
витривалості є вправи в підніманні та перенесенні ваги, силові вправи на
гімнастичних снарядах і тренажерах.
2.3.2. Швидкість - здатність здійснювати рухливі дії за мінімальний час.
Основними засобами розвитку швидкості є біг на короткі дистанції з
максимальною швидкістю і вправи, що вимагають швидкої реакції,
високої швидкості виконання окремих рухів, максимальної частоти рухів.
2.3.3. Витривалість - здатність протистояти стомленню в процесі заняття з
фізичної підготовки та в повсякденній оперативно-службовій діяльності.
Основними засобами розвитку загальної та швидкісної витривалості є
прискорене пересування, пересування на лижах, плавання, подолання
перешкод, спортивні ігри.
2.3.4. Спритність - здатність виконувати рухи координовано і точно, а
також своєчасно і раціонально справлятися з новими завданнями, що
раптово виникають. До основних засобів розвитку спритності належать
стрибки через козла і коня, вправи на перекладині та брусах.
Спритність розвивається на заняттях з рукопашного бою, подолання
перешкод, прискореного пересування, лижної підготовки, зі спортивних
ігор.
2.4. Спеціальні якості - це властивості організму, які забезпечують його
стійкість до впливу певних несприятливих факторів оперативно-службової
діяльності. До основних спеціальних якостей належать:
2.4.1. Стійкість до перевантаження - це властивість організму протистояти
інерційним силам прискорення, що діють на нього. Основним засобом
розвитку стійкості до перевантаження є вправи на гімнастичних снарядах.
2.4.2. Стійкість до кисневого голодування - це здатність
військовослужбовця діяти в умовах нестачі кисню. Основними засобами
розвитку стійкості до кисневого голодування є пірнання в довжину,
плавання, біг на короткі, середні та довгі дистанції.
2.4.3. Військово-прикладні рухливі навички - це доведення до автоматизму
практичних дій, що виконуються відповідно до поставлених завдань. До
основних військово-прикладних рухливих навичок належать: навички в
пересуванні на лижах, подоланні перешкод, плаванні, рукопашному бою.
Навички формуються й удосконалюються шляхом багаторазового
повторення вправ.
3. Основи методики фізичної підготовки
3.1. Навчальні заняття, ранкова фізична зарядка, спортивно-масова робота,
фізичне тренування в процесі оперативно-службової діяльності і
самостійна фізична підготовка проводяться за методикою, що включає
сукупність методів і прийомів навчання, розвитку і виховання
військовослужбовців підрозділів, органів та ВНЗ.
Навчання спрямоване на формування у військовослужбовців прикладних
рухливих навичок, набуття теоретичних знань, прищеплення їм
організаторсько-методичних умінь, а також на вдосконалення фізичних і
спеціальних якостей, зміцнення здоров'я і поліпшення антропометричних
показників.
Виховання в процесі фізичної підготовки спрямоване на формування
моральних і психологічних якостей військовослужбовців, підвищення
згуртованості підрозділів.
3.2. Навчання фізичним вправам і прийомам включає такі основні
елементи як ознайомлення, розучування та удосконалення.
3.2.1. Ознайомлення - сприяє створенню у тих, хто навчається,
правильного уявлення про вправу, якій навчаються. Для ознайомлення
необхідно:
назвати вправу, зразково її показати;
пояснити техніку виконання та її призначення;
показати, у разі потреби, вправу ще раз за частинами чи за розділами з
попутним поясненням техніки виконання.
У процесі ознайомлення може проводитись опробування вправ і прийомів
вправи тими, хто навчається.
3.2.2. Розучування спрямоване на формування у тих, хто навчається, нових
рухливих навичок. Залежно від рівня підготовленості військовослужбовців
і складності вправ застосовуються такі способи розучування:
в цілому, якщо вправа не складна і доступна для виконання тими, хто
навчається, або її виконання за елементами (частинами) неможливе;
за частинами, якщо вправа складна і її можна розділити на окремі
елементи;
за розділами, якщо вправа складна і її можна виконати із зупинками;
за допомогою підготовчих вправ, якщо вправу виконати в цілому не
можна через її складність, а розділити на частини неможливо.
3.2.3. Удосконалення спрямоване на закріплення у тих, хто навчається,
рухливих навичок та умінь. Удосконалення виконання вправ, розвиток
фізичних і спеціальних якостей забезпечуються постійними фізичними
тренуваннями.
Основними методами тренувань є: рівномірний, повторний, змінний,
інтервальний, контрольний і змагальний.
3.3. Виділяють такі способи виконання вправ:
індивідуальний;
груповий;
фронтальний;
поточний;
круговий і змагально-круговий.
3.4. Усі заняття з фізичної підготовки мають проводитися з високою
щільністю і фізичним навантаженням.
Щільність характеризується відношенням часу, витраченого на виконання
вправ, до всього часу занять і вимірюється у відсотках.
Під фізичним навантаженням слід розуміти ступінь впливу фізичних
вправ на організм тих, хто навчається, який визначається частотою
серцевих скорочень (пульсу) за одну хвилину. Навантаження може бути:
низьким - до 130 уд./хв.;
середнім - 130 - 150 уд./хв.;
високим - 150 - 180 уд./хв.;
максимальним - більше 180 уд./хв.
3.5. Фізичне навантаження і щільність повинні відповідати завданням і
етапу навчання, рівню підготовленості і віку військовослужбовців.
Підвищення фізичного навантаження і щільності досягається:
скороченням часу на перешикування;
стислістю та ясністю пояснень;
збільшенням кількості повторень, швидкості виконання, маси обтяжень;
регулюванням тривалості відпочинку;
виконанням вправ всіма тими, хто навчається, одночасно чи потоком;
застосуванням кругового тренування і змагального методу;
доцільним використанням тренажерів, обладнання та інвентарю.
3.6. Помилки, що виникають у процесі навчання фізичним вправам,
виправляються в такій послідовності:
при груповому навчанні - спочатку загальні, потім часткові;
при індивідуальному навчанні - спочатку значні, потім другорядні.
3.7. Попередження помилок забезпечується:
чітким показом і поясненням техніки виконання вправ;
правильним розучуванням вправ;
використанням підготовчих вправ;
якісною та своєчасною допомогою і страхуванням.
3.8. Виховання моральних і психологічних якостей при проведенні
фізичної підготовки забезпечується та досягається:
застосуванням методів переконання, прикладу, змагання, заохочення,
примусу і впливу колективу;
об'єктивною оцінкою зрушень в якостях, що виховуються;
підбором вправ, у яких психологічні якості виявляються з найбільшою
мірою;
застосуванням раціональних методичних прийомів виконання вправ, що
сприяють вихованню психологічних якостей.
3.9. Керівники (начальники) підрозділів та органів, штатні (позаштатні)
інструктори з фізичної підготовки, спеціалісти військово-медичної
служби, керівники занять зобов'язані вживати всіх заходів попередження
травматизму в процесі фізичної підготовки.
Попередження травматизму забезпечується:
чіткою організацією і дотриманням методики занять;
високою дисциплінованістю військовослужбовців, гарними знаннями
прийомів страхування та самострахування;
своєчасною підготовкою місць занять та інвентарю;
систематичним контролем за дотриманням встановлених правил і заходів
безпеки з боку керівників занять.
4. Навчальні заняття з фізичної підготовки
4.1. Основною формою фізичної підготовки є навчальні заняття, які
проводяться у таких формах:
теоретичні навчальні заняття - спрямовані на оволодіння
військовослужбовцями необхідними знаннями, передбаченими програмою
навчань, і проводяться у вигляді лекцій та семінарів. У вищих навчальних
закладах також проводяться самостійні заняття під керівництвом
викладачів;
практичні навчальні заняття - проводяться за розділами фізичної
підготовки (гімнастика, рукопашний бій, прискорене пересування, лижна
підготовка, спортивні та рухливі ігри) або комплексно і повинні мати
навчально-тренувальну і методичну спрямованість;
навчально-тренувальні, навчально-методичні, інструкторсько-методичні
та показові заняття.
4.2. Теоретичні заняття спрямовані на оволодіння військовослужбовцями
необхідними знаннями, передбаченими програмами навчань, і проводяться
у вигляді лекцій та семінарів. У ВНЗ проводяться самостійні заняття під
керівництвом викладачів.
4.3. Практичні заняття є основним видом навчальних занять і проводяться
за розділами фізичної підготовки (гімнастика, рукопашний бій,
прискорене пересування, лижна підготовка, спортивні та рухливі ігри) або
комплексно і повинні мати навчально-тренувальну та методичну
спрямованість.
4.4. Навчально-тренувальні заняття складаються з трьох частин:
підготовчої, основної та заключної.
4.4.1. На підготовчій частині занять вирішуються завдання організації,
загального зміцнення організму і підготовки його до оволодіння
військово-прикладними рухливими навичками і розвитку фізичних і
спеціальних якостей в основній частині занять (проводиться 7 - 10 хв.; 10 -
25 хв. при двогодинному занятті).
Зміст підготовчої частини складають вправи, прийоми і дії
загальнорозвивального характеру, що виконуються в русі і на місці.
Загальнорозвивальні вправи включають потягувальні вправи, вправи для
м'язів рук і плечового пояса, тулуба, ніг, всього тіла, у парах, комплекси
вільних вправ, стрибки. Підбір вправ залежить від завдань, що
вирішуються в основній частині занять.
Виконання вправ на місці та в русі починається із вихідного положення,
яке приймається за командою: "Вихідне положення - Прийняти". Вправа
виконується за командою: "Вправу ПОЧИНАЙ". Для закінчення
виконання на місці замість останнього рахунку подається команда: "Стій",
у русі - "Вправу - ЗАКІНЧИТИ".
Показ загальнорозвивальних вправ, що виконуються на місці, керівник
виконує, стоячи обличчям (дзеркально) або боком до тих, хто навчається, а
вправи, які виконуються в русі, - назустріч строю.
Прості і раніше вивчені загальнорозвивальні вправи тільки називаються
керівником занять, усі інші - демонструються.
Складні вправи виконуються за розподілом, наприклад: "Упор присівши,
роби - РАЗ, упор лежачи, роби - ДВА, упор присівши, роби - ТРИ,
стройова стійка, роби - ЧОТИРИ". Потім вправи виконуються за
командою; "Роби - РАЗ, роби - ДВА, роби - ТРИ, роби - ЧОТИРИ". Після
цього вправи виконуються в цілому за командою: "Вправу - ПОЧИНАЙ".
Для підвищення щільності підготовчої частини раніше вивчені вправи
виконуються одна за одною без пауз для відпочинку за командою:
"Потоком вправу - ПОЧИНАЙ".
4.4.2. На основній частині занять вирішуються завдання оволодіння
військово-прикладними рухами, навичками та їх удосконалення, розвиток
фізичних і спеціальних якостей, виховання моральних і психічних якостей,
удосконалення бойової злагодженості підрозділів, формування умінь діяти
в складних умовах (проводиться 35 - 40 хв.; 65 - 85 хв. при двогодинному
занятті).
Зміст основної частини занять складають вправи, прийоми і дії,
передбачені програмою з фізичної підготовки.
Основна частина занять проводиться на трьох і більше навчальних місцях
з наступною їх зміною і закінчується тренуванням з бігу чи комплексним
тренуванням протягом 6 - 10 хв. або 10 - 20 хв. при двогодинному занятті.
Виконання вправ на навчальних місцях організовується груповим чи
фронтальним способом.
При груповому способі підрозділ після закінчення підготовчої частини
вишиковується в колону по три (чотири). Вказавши навчальні місця,
керівник занять подає команду: "Підрозділ, до місць занять кроком (бігом)
- РУШ". За цією командою підрозділ найкоротшим шляхом проходить до
місць занять, розташовується так, щоб вказані місця були ліворуч від
строю, і позначає крок на місці, потім за загальною командою зупиняється
і повертається ліворуч. Керівник занять подає команду: "До виконання
вправ - ПРИСТУПИТИ". Штатні (позаштатні) інструктори виходять на
середину строю, повертаються обличчям до підрозділів, називають
виконувану вправу і подають команду: "Підрозділ - ВІЛЬНО"; на заняттях
з гімнастики - "Гімнастичну стійку - ПРИЙНЯТИ", військовослужбовці
відставляють праву ногу на півкроку вбік, руки з'єднують ззаду, вагу тіла
рівномірно розподіляють на обидві ноги.
Для зміни місць занять керівник занять подає команду: "Вправу -
ЗАКІНЧИТИ". Після цієї команди штатні (позаштатні) інструктори
припиняють виконання вправ і шикують свій підрозділ, зміна місць занять
проводиться за командою: "ПРАВОРУЧ", "Для зміни місць занять кроком
(бігом) - РУШ". При першій зміні вказується порядок переходу;
При фронтальному способі керівник занять після закінчення підготовчої
частини визначає перше навчальне місце і подає команду: "До місця
заняття кроком (бігом) - РУШ". Підрозділ йде найкоротшим шляхом до
вказаного місця, за командою керівника зупиняється і повертається
ліворуч. Після виконання вправ підрозділ переходить до другого місця
занять, потім до третього і т. д. У цьому випадку спочатку виконуються
вправи з розвитку швидкості, спритності та дії, пов'язані з тонкою
рухливою координацією, вправи на силу, а потім на витривалість.
Вихід того, хто навчається, зі строю для виконання вправи проводиться за
командою: "Лейтенант Петров, на вихідне положення кроком (бігом) -
РУШ". Військовослужбовець, почувши своє прізвище, приймає стройову
стійку, відповідає: "Я", за командою про вихід на вихідне положення
відповідає: "Так", а потім стройовим кроком чи бігом займає вихідне
положення. За командою: "ДО СНАРЯДУ" чи "ВПЕРЕД "
військовослужбовець приймає стройову стійку і виконує вправу.
На перевірках після команди: "ДО СНАРЯДУ" ("ВПЕРЕД")
військовослужбовець приймає стройову стійку і, повернувши голову вбік
перевіряючого, доповідає військове звання і прізвище, після чого повертає
голову прямо і виконує вправу.
Для поточного виконання вправи подається команда: "Підрозділ, потоком
дистанція п'ять (десять) кроків - ВПЕРЕД".
4.4.3. На заключній частині занять вирішуються завдання приведення
організму військовослужбовця у відносно спокійний стан, наведення
порядку на навчальних місцях та підбиття підсумків занять. Зміст
заключної частини складається з ходьби, бігу в уповільненому темпі,
вправ з глибокого дихання і для розслаблення м'язів (проводиться 3 - 5 хв.;
5 - 10 хв. при двогодинному занятті).
4.5. Навчально-тренувальні заняття проводяться за планом проведення
навчально-тренувальних занять згідно з додатком 7 до цієї Інструкції.
4.6. Навчально-тренувальні заняття складаються з підготовчої, основної та
заключної частин.
Підготовча частина навчально-методичного заняття проводиться 5 - 10
хвилин. У ній ставляться завдання й оголошуються навчальні питання,
перевіряється готовність штатних (позаштатних) інструкторів. До занять
призначаються військовослужбовці з метою проведення методичної
практики. Визначаються основні вимоги до якості виконання методичних
завдань.
Основна частина триває 35 - 40 хв. (70 - 80 хв.) при двогодинному занятті.
Зміст навчальних питань основної частини містить методичні завдання, які
розробляються відповідно до функціональних обов'язків інструкторів
щодо керівництва, організації, забезпечення і проведення фізичної
підготовки. У процесі практики застосовуються такі способи організації
навчання, які дозволяють виконати методичні завдання максимальній
кількості тих, хто навчається.
Заключна частина триває 5 - 10 хв. У ній підбиваються підсумки
методичної практики, оцінюється рівень теоретичної і методичної
підготовленості, дається завдання для самостійної підготовки. Пояснення
виконання методичного завдання здійснюють інструктори із наступним
висновком керівника занять.
4.7. Комплексні тренування проводяться з метою удосконалення фізичних,
спеціальних, психологічних якостей і військово-прикладних рухливих
навичок.
До змісту комплексних занять включаються вправи з двох і більше
розділів фізичної підготовки в різних поєднаннях. Комплексне заняття
проводиться згідно з планом комплексного заняття з фізичної підготовки,
визначеним у додатку 8 до цієї Інструкції.
4.8. Інструкторсько-методичне заняття проводиться з метою підвищення
рівня знань, удосконалення навичок і умінь військовослужбовців
підрозділів в організації та проведенні занять з фізичної підготовки.
Тривалість інструкторсько-методичних занять становить 2 навчальні
години.
Підготовча частина інструкторсько-методичних занять триває 5 - 10 хв. У
ній ставляться завдання, оголошуються навчальні питання, перевіряється
готовність військовослужбовців до інструкторсько-методичних занять. У
підготовчій частині також уточнюються завдання і зміст програми з
фізичної підготовки на період навчання.
Основна частина триває 80 - 90 хв. До основної частини включаються
навчальні питання, пов'язані з організацією і методикою проведення
окремих частин занять, методикою навчання вправам, прийомам і діям.
Кожне навчальне питання відпрацьовується в такій послідовності:
перевірка теоретичних знань військовослужбовців підрозділів з
навчального питання;
демонстрація методики його проведення з наступними коментарями
найбільш важливих моментів;
організація методичної практики і підбиття підсумків.
Заключна частина триває 5 - 10 хв. У ній дається оцінка теоретичної,
практичної і методичної готовності військовослужбовців підрозділів до
проведення майбутніх занять.
Інструкторсько-методичні заняття з фізичної підготовки проводяться
згідно з планом інструкторсько-методичного заняття з фізичної
підготовки, визначеним у додатку 9 до цієї Інструкції.
4.9. Показові заняття спрямовані на демонстрацію зразкової організації і
методики проведення різних форм фізичної підготовки, вироблення у
військовослужбовців єдиного підходу до застосування ефективних засобів
і методів фізичної підготовки.
5. Проведення занять з фізичної підготовки в особливих умовах
5.1. В умовах жаркого клімату в перші 1 - 1,5 місяці служби заняття
проводяться при температурі до +30° C, кожні 5 - 7 хв. безперервних
фізичних тренувань з інтенсивністю пульсу 140 - 150 уд./хв., після чого
надається перерва тривалістю 2 - 3 хв. У подальшому заняття проводяться
при більш високій температурі і з більшою інтенсивністю. Тривалість
безперервного фізичного тренування збільшується до 15 - 20 хв.
5.2. За 1 - 1,5 місяці до виходу особового складу у гірську місцевість
заняття повинні бути спрямовані на підвищення стійкості організму до
кисневого голодування і на формування навичок у подоланні перешкод.
У зміст занять переважно включаються: біг на середні та довгі дистанції в
протигазі, марш-кидки; спортивні та рухливі ігри за спрощеними
правилами.
У перший тиждень перебування особового складу в гірській місцевості
вправи на витривалість застосовуються обмежено. У подальшому в зміст
занять включаються: біг, марш-кидки, подолання гірських перешкод,
прийоми рукопашного бою, спортивні ігри.
5.3. В умовах низьких температур на відкритому повітрі заняття
проводяться при температурі не нижче -20° C, з лижної підготовки - не
нижче -30° C, при більш низькій температурі допускається комбіноване
проведення занять: підготовча частина на відкритому повітрі, основна і
заключна - у приміщенні. Час, відведений на підготовчу частину занять,
збільшується. Як правило, проводяться заняття з лижної підготовки у
прискореному пересуванні. При проведенні занять при низьких
температурах застосовуються профілактичні заходи щодо попередження
обмороження.
6. Фізичне тренування в процесі оперативно-службової діяльності
6.1. Фізичне тренування в процесі оперативно-службової діяльності
проводиться для підвищення працездатності особового складу. Фізичне
тренування організовується з урахуванням навчальних і бойових завдань,
що вирішуються, і включає: фізичні вправи в умовах чергування, супутнє
фізичне тренування, фізичні вправи при пересуванні транспортними
засобами.
6.2. Фізичні вправи в умовах чергування застосовуються з метою
збереження фізичної працездатності, відновлення дефіциту рухливої
активності та підтримки психічної та фізичної готовності до екстрених дій.
Вони застосовуються як комплекси вправ, розучування яких проводиться
на навчальних заняттях. До їх змісту включаються загальнорозвивальні
вправи для основних груп м'язів.
Фізичні вправи в процесі чергування виконуються самостійно чи під
керівництвом керівника.
6.3. Перед заступанням на чергування після сну, а також після закінчення
чергування, пов'язаного з обмеженою рухливістю, з усім особовим
складом підрозділу (зміни) протягом 8 - 10 хв. Виконується такий
комплекс фізичних вправ:
вправи в потягуванні з прогинанням у поєднанні з глибоким диханням;
біг на місці з поворотами;
нахили, повороти, обертання головою і тулубом;
присідання, підскоки на місці з різними рухами ніг і рук; наприкінці - біг і
ходьба на місці.
6.4. При тривалих чергуваннях біля пультів управлінь, в автомобілях, у
спеціальних приміщеннях - комплекс вправ виконується через кожні 2
години безпосередньо на робочому місці не менше 5 хв.
Виконання вправ не повинно знижувати увагу військовослужбовців щодо
виконання своїх службових обов'язків. Особлива увага при виконанні
вправ приділяється динамічній роботі тих груп м'язів, які знаходились до
цього в статичній напрузі або піддавались здавленню.
Під час бойового чергування безпосередньо на робочих місцях через
кожні 2 години виконуються комплекси фізичних вправ.
7. Перевірка і оцінка методичної підготовленості
7.1. Методична підготовка військовослужбовців, які проводять заняття з
фізичної підготовки, перевіряється й оцінюється за знання теоретичних
основ фізичної підготовки та якість виконання методичного завдання, що
включає практичні дії з організації і проведення фізичної підготовки.
Зміст питань і завдань перевірки методичної підготовки визначається
згідно з програмою навчання.
Перевірка методичної підготовленості військовослужбовців проводиться
протягом одного дня після оцінювання їх фізичної підготовленості.
7.2. Якість виконання методичного завдання оцінюється:
"відмінно" - якщо завдання виконано правильно і впевнено;
"добре" - якщо завдання виконано правильно, але недостатньо впевнено;
"задовільно" - якщо завдання виконано правильно, але невпевнено і з
незначними помилками;
"незадовільно" - якщо завдання не виконано або виконано невпевнено і з
грубими помилками.
7.3. Під час оцінювання виконання методичного завдання з проведення
фізичної підготовки враховуються зовнішній вигляд, стройова виправка і
уміння:
назвати, чітко показати і пояснити вправу;
вибрати раціональну методику навчання і командувати тими, хто
навчається;
попереджати і виправляти помилки, здійснювати страховку і надавати
допомогу тим, хто навчається;
визначати стан тих, хто навчається, і правильно дозувати фізичне
навантаження.
За рішенням особи, що перевіряє, завдання можуть виконуватися повністю
або частково.
7.4. Під час перевірки теоретичних знань кожен військовослужбовець
відповідає на одне запитання. Дозволяється ставити військовослужбовцям
додаткові питання за визначеною тематикою. Перевірка проводиться
методом усного чи письмового опитування.
Рівень теоретичних знань оцінюється:
"відмінно" - якщо відповідь на поставлене питання по суті правильна і
повна;
"добре" - якщо відповідь на поставлене питання по суті правильна, але
недостатньо повна або викладена з неістотними за змістом помилками;
"задовільно" - якщо відповідь на поставлене питання в основному
правильна, але викладена неповно чи з окремими істотними помилками;
"незадовільно" - якщо відповідь не розкриває суті поставленого питання.
7.5. Оцінка методичної підготовки військовослужбовців складається з
оцінок, одержаних за відповідь на теоретичне питання і виконання
методичного завдання. Методична підготовка військовослужбовців
оцінюється:
"відмінно" - якщо перша оцінка не нижче "добре", а друга "відмінно";
"добре" - якщо перша оцінка не нижче "задовільно", а друга "добре";
"задовільно" - якщо перша оцінка не нижче "задовільно", а друга
"задовільно";
"незадовільно" - якщо одна з оцінок "незадовільно".
Джерело інформації:
https://ips.ligazakon.net/document/view/RE18087?an=704&q=
%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD
%D0%B8%D0%B9%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA
%D1%82%D0%B5%D1%80%20%D0%BF%D0%BE
%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD
%D1%8F