МОДУЛЬ 1.

ОСНОВИ ПРОГРАМУВАННЯ ЗАСОБАМИ АЛГОРИТМІЧНОЇ МОВИ С++

Тема 1: Основи програмування
Лекція№1 засобами алгоритмічної мови С++

ТЕМА ЛЕКЦІЇ: Поняття та подання алгоритмів

Мета лекції:
вивчити поняття, властивості та способи подання
алгоритмів;
подання основних алгоритмічних структур.

Навчальні питання лекції

Вступ
1. Поняття алгоритму та його властивості.
2. Опис алгоритмів.
3. Базові алгоритмічні структури.
 Література:
1. Бучик С. С. Програмування. Основи програмування в
середовищі Microsoft Visual C++ : конспект лекцій / С.
С. Бучик, Р. В. Нетребко. – Житомир : ЖВІ, 2016. – 204 с.
2. Глинський Я.М., Анохін В.Є., Ряжська В.А. С++ і С++
Builder: Навчальний посібник. 4-те вид. – Львів: СПД
Глинський, 2008. – 192с.
 1. Поняття алгоритму та його властивості.
Алгоритм – це точне та зрозуміле розпорядження
виконавцю здійснити скінчену послідовність дій або команд,
спрямованих на досягнення зазначеної мети чи розв’язання
поставленої задачі.

Наприклад, вам треба передати телефоном важливе

повідомлення другові.

Алгоритм розв’язування цієї задачі:

Крок 1 – підніміть трубку телефону.
Крок 2 – якщо є безперервний гудок наберіть номер, інакше
телефон несправний.
Крок 3 – якщо ваш друг узяв трубку передайте його
повідомлення. Задачу розв’язано.
Крок 4 – якщо ви чуєте короткі гудки, покладіть трубку і
повторіть усе, починаючи з кроку 1.
 Звідки ж виникло слово алгоритм?

У 820 р. н.е. у Багдаді з’явилася робота відомого узбецького

філософа й математика Мухаммеда аль-Хорезмі “Наука
виключення та скорочення”, в якій було вкладено правило
виконання чотирьох арифметичних дій над числами в десятковій
системі числення.

Від арабського слова “Аль-Джарб” у назві книги виникло слово

“алгебра”, а від імені її автора аль-Хорезмі – “алгоритм “, що
розуміється як сукупність правил.

Найдавнішому алгоритму, запис якого дійшов до наших днів,

3800 років. Близько 1800 р. до н.е. мешканець Вавілону
зобразив на глиняній табличці процедуру розв’язування задачі, в
якій потрібно було знайти, скільки часу піде на подвоєння
наявної кількості зерна при річному прирості 20%. Цей алгоритм
використовується і досі у банківських розрахунках.
 Властивості алгоритмів
Алгоритм повинен являти собою
1. Дискретність процес розв'язку задачі, як
послідовність виконання деяких
простих кроків (етапів).

2. Визначеність Відсутність неоднозначності

Для виконавця алгоритм повинен

3. Зрозумілість включати до свого складу тільки ті
команди, які доступні виконавцю

4. Результативність Одержанням кінцевих результатів

5. Масовість Алгоритм повинен забезпечувавати

розв’язання широкого класу задач

Алгоритм повинен забезпечувати

6. Ефективність розв'язування задачі за мінімальний
час із мінімальними витратами
оперативної пам'яті
 Параметри, які характеризують
алгоритм:
• сукупність можливих вихідних
(початкових) даних;
• сукупність можливих проміжних
результатів;
• сукупність результатів;
• правило початку;
• правило безпосередньої переробки;
• правило закінчення;
• правило виведення результату.
 2. Опис алгоритмів

Способи опису алгоритмів:

1) словесний;

2) табличний;

3) за допомогою псевдокоду;

4) за допомогою схем;

5) алгоритмічними мовами.
 Схема – це графічне подання методу розв'язання
задачі.

Основний символ – це символ, який використовується у

тих випадках, коли точний тип (вид) процесу чи носія даних
невідомий.

Специфічний символ – це символ, який використовується

для полегшення написання і читання блок-схем.
До складу схеми програми входять:
• символи процесу, які вказують фактичні операції обробки
даних (включаючи символи, що визначають шлях, якого слід
дотримуватися з урахуванням логічних умов);
• лінійні символи, що вказують потік управління;
• спеціальні символи, що використовуються для полегшення
написання і читання програми.
 3.7. ГОСТ 19. 701 – 90 (ИСО 5807 – 85).Схеми алгоритмів,
програм, даних та систем. Умовні позначення та правила
виконання Символи процесів
Найменування Позначення Функції
Виконання розрахункових операцій, в
результаті яких змінюється значення,
1. Процес
форма подання або розміщення
даних
Перевірка умов. Вибір напрямку
2. Розв’язання
виконання алгоритму або програми
Початок циклу. Всередині блоку
3. Модифікація вказується параметр циклу, його
(підготовка) початкове та кінцеве значення, крок
зміни
Розрахунок за підпрограмою.
4. Зумовлений Використання раніше створених і
процес окремо описаних алгоритмів або
програм
Зображення послідовності зв’язків
5. Лінія потоку
між символами
Найменування Позначення Функції
Введення даних оператором у
7. Ручне процесі обробки за допомогою
введення пристроїв, що безпосередньо зв’язані
з ЕОМ
Введення – виведення в загальному
8. Дані
вигляді
Введення-виведення даних у випадку
9. Дані, що
використання запам’ятовуючого
запам’ятовуються
пристрою
Символи специфічних процесів

10. Документ Виведення результату на друк

11.Магнітний диск Введення-виведення даних, носієм

(магнітний яких є магнітний диск (дискета,
барабан) магнітний барабан)
 Символи даних
Найменування Позначення Функції
Введення-виведення даних у
випадку, якщо безпосередньо
12. Дисплей підключений до процесора пристрій
відтворює дані і дозволяє оператору
вносити зміни в процесі їх обробки

Спеціальні символи
Вказівка зв’язку між перерваними
16. З’єднувач
лініями потоку
Початок та кінець алгоритму обробки
17. Термінатор
даних або виконання програми
Додавання пояснювального тексту до
18. Коментар
символів
 Правила використання символів у схемах алгоритмів
1. Символи в схемі розташовуються рівномірно і мають бути співрозмірні
(однакової величини).
2. Всередині символу логічно поміщати мінімальну кількість тексту
(окремий текст – у коментар).
3. Кращою є горизонтальна орієнтація символів.
4. Розривати контур символів не можна. Для позначення символу можна
писати ідентифікатор (номер) ліворуч над символом.
5. Напрямок ліній зліва направо і зверху донизу – стандартний (стрілками
не вказуються). Нестандартні напрямки ліній справа наліво і знизу вверх
вказуються стрілками.
6. Слід уникати перетинання ліній, використовуючи поєднувачі.
7. Лінії у схемах мають підходити до символу або зліва, або зверху, а
виходити або праворуч, або знизу, лінії мають бути спрямовані до центра
символу.

Критерії Мілса
1. Кожен блок містить один вхід і один вихід.
2. Для кожного блоку існує шлях від входу через цей блок до виходу.
 3. Базові алгоритмічні структури
Базова структура прямування

(лінійна структура )

Дія 1 Наприклад, алгоритм покупки зошита:

1) взяти гроші;
2) піти в магазин;
Дія 2 3) вибрати потрібний зошит;
4) оплатити вартість покупки;
5) принести зошит додому.
Дія 3
 2. Базова структура вибір

Так Так Ні
Умова Умова

Дія Ні Дія 1 Дія 2

Якщо - то Якщо – то - інакше

 Так
Так Умова 1 Дія 1
Умова 1 Дія 1
Ні
Ні Так
Умова 2 Дія 2
Так
Умова 2 Дія 2
Ні
Ні Так
Умова N Дія N
Так
Умова N Дія N Ні

Ні Дія N+1

Вибір Вибір – інакше

 Оператор вибору

1 і m Case i of
2 1:
2:
S1 S2 Sm .
.
.
m:
end
CASE
3. Базова структура цикл (повторення, ітерація)

Ні
Умова

Так Тіло циклу

Тіло циклу
Так
Умова

Ні

Цикл типу поки Цикл типу поки

(з перед умовою) (з пост умовою)
 i=i1, i2

Тіло циклу

Цикл типу для

 Схема алгоритму передачі повідомлення за допомогою
телефонного зв’язку.

Крок 1 – підніміть трубку

телефону. Підніміть
слухавку
Крок 2 – якщо є
безперервний гудок наберіть Ні
Чи безперервні
Так

номер, інакше телефон гудки?

Наберіть
несправний. номер

Крок 3 – якщо ваш друг узяв

трубку передайте його Ні Чи підняли Так
слухавку ?
повідомлення. Задачу
Передайте
розв’язано. повідомлення
Крок 4 – якщо ви чуєте
короткі гудки, покладіть
трубку і повторіть усе, Покладіть
слухавку
починаючи з кроку 1.
 Завдання на самостійну підготовку 20

Завдання на самостійну підготовку

а) з теоретичної підготовки
Вивчити навчальні питання лекції.
Література: Бучик С. С. Програмування. Основи
програмування в середовищі Microsoft Visual C++ :
конспект лекцій / С. С. Бучик, Р. В. Нетребко. –
Житомир : ЖВІ, 2016. – 204 с.

б) з практичної підготовки. Доопрацьовати

конспект лекцій. Наступне заняття практичне за
темою: “Розробка схем алгоритмів розв'язання
інженерних задач”. Бути готовим до колоквіуму
(тесту).