You are on page 1of 258

Інформатика в технікумі

(посібник)
Артемівськ

2006

Інформатика в технікумі (посібник) укр./ Самойленков О.Є. – Артемівськ –


2006

2
Подано лекційних матеріал та зразки лабораторних робіт з
інформатики. Зміст посібника відповідає вимогам до навчальних програм
загальноосвітніх шкіл та технікумів.

Посібник адресований перш за все школярам та студентам, що


вивчають інформатику під керівництвом викладача, участь якого у
навчальному процесі з використанням поданих матеріалів обов’язкова.

3
ПЕРЕДМОВА

Шановний друже, ти тримаєш у руках книжку, яка покликана стати


першою сходинкою на твоєму шляху до оволодіння комп’ютерними
технологіями. Саме першою, бо яким би містким не було викладення
матеріалу, під одну обкладинку не можливо покласти всі надбання
комп’ютерної сфери.

Вже ні для кого не є секретом, що комп’ютер сьогодні застосовується


у всіх сферах нашого життя. Медицина, освіта, економіка, керування,
виробництво – лише невеликий перелік галузь, які супроводжуються
інформаційними технологіями. Можна з певністю сказати, що комп’ютер –
найперспективніша річ на наш час і володіти ними має кожен. Уявімо
людину, яка не вміє читати, пройде зовсім небагато часу, і комп’ютерна
безграмотність стане таким же абсурдом.

У даному посібнику вміщено матеріал, що є початковим етапом у


вивчення інформатики. Викладений він досить стисло. Пов’язано це в першу
4
чергу з тим, що інформатика – не звичайна наука, її слід розуміти, навіть
відчувати. Тому прочитаний параграф лише штовхне у певний напрямок, а
далі вже черга за практикою. До речі, практика – майже основа частина
посібники. До більшості оглянутих тем, подані лабораторні роботи, які теж
можуть містити теоретичні відомості. Виконання цих робіт – обов’язкове, бо
вони є доповненням до інформації, що подана к книжці. Для певних тем
подається кілька лабораторних робіт, їх назви відповідають назвам тем у
теоретичній частини посібника.

Безпосередньо посібник складається з двох частин, кожна з яких має


свої підрозділи. Перша – теоретичний матеріал, друга – лабораторні роботи.
Обидві частини несуть в собі три основних розділи:

1. Вступ до інформатики. Апаратне та програмне забезпечення.

2. Пакет програм Microsoft Office.

3. Програмування в середовищі Turbo Pascal.

Якщо з першим підрозділом все зрозуміло, то два наступі потребують


пояснень. Загалом програми типу «office» - одні з найбільш
використовуваних в наш час, тому орієнтуватися в них має кожен – саме це
стало причиною для включення даної теми у посібник як окремого розділу.
Щодо програмування в середовищі Turbo Pascal, то слід зазначити, що
початково це середовище розроблено як навчальне, тому воно найбільш
підходить для демонстрування можливостей програмування.

Тож, успіхів у вивченні інформатики! Сподіваюся, що цей посібник


Вам допоможе!

Автор

5
ЧАСТИНА І
(лекційний матеріал)

6
Оглавление
Завдання:...................................................................................................9

§ 2. З історії розвитку обчислювальної техніки.........................................9

Завдання:.................................................................................................11

§ 3. Архітектура персонального комп’ютера......................................11


Завдання:.................................................................................................12

Завдання:.................................................................................................14

§ 5. Право інтелектуальної власності та..........................................15


Завдання:.................................................................................................16

Завдання:.................................................................................................17

Завдання:.................................................................................................18

Завдання:.................................................................................................20

Завдання:.................................................................................................22

Завдання:.................................................................................................25

§ 13. Стандартні програми операційної системи..............................30

Microsoft Windows..................................................................................30
Операційна система Microsoft Windows, в принципі як у будь-яка інша
сучасна операційна система, крім елементарної роботи зі своїми
об’єктами надає ще низку додаткових можливостей, які здійснюються
засобами вкладених програм. Ярлики для завантаження всіх програм
знаходяться в головному меню «Пуск» у розділі «Стандартні». Всі ці

7
програми можна розділити та три основних групи: службові, робочі,
розважальні...............................................................................................30
До службових програм операційної системи Windows можна віднести:
...................................................................................................................30
 Архівація даних – зменшення розміру об’єктів шляхом
модифікації їх внутрішнього коду (слід сказати, що архівація
стандартною програмою надається лише в останніх версіях Windows);
30
 Відновлення системи – завантаження останньої робочої версії
операційної системи, що зберігається в пам’яті комп’ютера (надається
лише в сучасних версіях операційної системи Windows);....................30
 Дефрагментація диску – зміна місця розташування інформації на
диску для більш продуктивної роботи з ним;........................................30
 Перевірка диску (Scan Disk) – перевірка дисків на наявність
помилок та пошкоджень;.........................................................................30
 Центр забезпечення безпеки – керування засобами захисту
комп’ютера: антивірусний захист, від стороннього доступу,
автоматичне оновлення та виправлення помилок (надається лише в
сучасних версіях операційної системи Microsoft Windows).................30

До робочих програм операційної системи Windows належать:............30


 Блокнот – найпростіший текстовий редактор, надає мінімум
можливостей, редагує файли в форматі *.txt;........................................31
 Word Pad – текстовий редактор з обмеженою кількістю вкладених
можливостей, припускає використання рівнянь, елементарні засоби
форматування;..........................................................................................31
 Paint – графічний редактор, має зручний інтуїтивний інтерфейс,
створює так звані крапкові малюнки в форматі *.bmp;.........................31

8
 Outlook Express – система роботи з електронною поштою, має
власну адресну книгу та власний інтерфейс подзвонювання, підтримує
кілька облікових записів, має засоби обмеження паролем;..................31
 Адресна книга – надає можливості зберігання контактної
інформації;................................................................................................31
 Провідник - надає можливості комфортної роботи з об’єктами
(файли, теки, ярлики);..............................................................................31

Розважальними програмами в операційній системі Windows є:...........31

 Стандартні ігри – найпростіші ігри;...............................................31

 Звукозапис – засіб запису голосу користувача;.............................31


 Програвач Windows Media – універсальний програвач, що
дозволяє відтворювати звуко- та відеозаписи........................................31
Більшість стандартних програм операційної системи можна
відключити або знову відновити. Для цього використовується пункт
«Встановлення та видалення програм» в меню «Панель інструментів».
...................................................................................................................31

Завдання:.................................................................................................31
1. Користуючись додатковою літературою знайти інформацію про
аналоги стандартних програм дефрагментації та перевірки дисків.
Оформити інформацію у вигляді реферату............................................31

§ 14. Довідкова та пошукова системи в Microsoft Windows............31


Довідкову та пошукову систему можна віднести до стандартних
програм Windows. Однак вони мають низку особливостей, що
відокремлюють їх від інших вкладених програм. По-перше, вони
мають власний пункт в корені головного меню «Пуск». По-друге, вони
є обов’язковими для системи і вимкнути їх не можливо......................32
Довідкова система це програма, що являє собою скомпільований html-
файл, який містить основну інформацію про роботу системи та всіх її
компонентів. Для виклику довідкової системи достатньо при
9
порожньому робочому столі (жодна з завантажених програм не має
бути активною) натиснути клавішу F1...................................................32
......Довідкова система дає можливості пошуку потрібної інформації за
ключовими словами та за розділами змісту...........................................32
Доступ до довідкової системи в сучасних версіях Windows надається
через Центр довідок та підтримки. Цей «центр» надає і певні інші
можливості................................................................................................32
Майже кожна програма має свою довідкову систему. Організація їх
може бути різною, але основне призначення – надання допомоги
користувачу..............................................................................................32
Пошукова система Windows не є безальтернативною. На сьогодні є
безліч сторонні програм, які організують пошук інформації на ПК. Але
стандартна програма пошуку теж має доволі високий ступінь
продуктивності. Основна мета цієї системи – пошук інформації за
критерієм. Критерії можуть бути різноманітні: тип файлу, ім’я, час
створення, фрагмент тексту тощо. Виклик системи здійснюється з
кореня головного меню «Пуск». Крім пошуку інформації, може
відбуватися пошук комп’ютерів у мережі, контактів в адресній книзі
тощо...........................................................................................................32

Завдання:.................................................................................................33
1. В додатковій літературі знайти інформацію про еволюціювання
системи довідки та пошукової системи в Windows різних версій........33

§ 15. Стороннє програмне забезпечення для......................................33

операційної системи Windows..............................................................33


Операційна система Windows має доволі багато вкладених програм.
Але їх безумовно недостатньо для повноцінної роботи на комп’ютері.
Це питання покликані вирішити додаткові програми, що
встановлюються на ПК. На сьогодні існує багато виробників
програмного забезпечення, кожен з яким просуває на ринок власні
продукти....................................................................................................33

10
Сторонні програми, що встановлено на комп’ютері відображені
списком у пункті «Встановлення і видалення програм» у Панелі
керування. З цього списку програми можна видалити або змінити їх
зміст. Слід сказати, що не всі програми відображає вказаний розділ.
Бо деякі програми не встановлюються на комп’ютер, а просто
копіюються і завантажуються безпосередньо з директорії, де
знаходяться (якщо не використовуються ярлики). Найчастіше такі
програми є невеликими і некомерційними (безкоштовними), вони не
активно використовують системні ресурси і можуть завантажуватися
навіть зі змінних носіїв. В даному випадку програми не
завантажуються, а запускаються. Для цього, зазвичай, служать файли з
розширенням *.exe...................................................................................33
Встановлення програм відбувається шляхом використання файлу-
завантажника, який частіше за все носить ім’я setup.exe. На сьогодні
більшість носіїв інформації з програмним забезпеченням містять так
звані Autorun-файли. Ці файли автоматично завантажуються і несуть в
собі візуальну інформацію про те, які саме програми пропонується
встановити; користувачеві лишається обрати програму за допомогою
маніпулятора. Крім того, після початку встановлення, необхідно
вказати директорію для зберігання програми, ім’я для пункту в меню
«Пуск» та зробити початкові налаштування (мова, конфігурація тощо).
...................................................................................................................33
Для будь-якої працюючої програми (незалежно від того, встановлена
вона чи скопійована на диск) можна призначити автозавантаження.
Тобто, вказана користувачем програма буде автоматично
завантажуватися разом з операційною системою. Частіше
автозавантаження використовуються антивірусні програми, та
програми від яких потребується постійна активність. Найпростіший
спосіб для внесення програми до списку автозавантаження, це ручне
перетаскування ярлика програми до пункту Автозавантаження у меню
«Програми» головного меню «Пуск». Певні програми система
автоматична заносить до автозавантаження. Такі програми можуть не
відображатися через меню «Пуск». Для того, щоб продивитися та
скорегувати їх можна використати вікно налаштувань системи (пункт

11
«Адміністрування або команда msconfig у рядку «Виконати»
головного меню «Пуск»).........................................................................34

Завдання:.................................................................................................34
1. Навести приклади стороннього програмного забезпечення для
операційної системи Windows. Пояснити призначення наведених
програм.....................................................................................................34
2. В докових джерелах знайти інформацію про програми, що
забезпечують альтернативне видалення встановлених програм..........34

§ 28. Табличний процесор Microsoft Excel..........................................59

Перше знайомство..................................................................................59
Однією з найпродуктивніших ідей у сфері комп’ютерних
інформаційних технологій стала ідея електронних таблиць. Багато
фірм-розробників програмного забезпечення для ПК створили свої
версії табличних процесорів - прикладних програм, що покликані
працювати з електронними таблицями. З них найбільшу відомість
набули Lotus фірми Lotus Development, Supercalc фірми Computer As-
sociates, Multiplan та Excel фірми Microsoft...........................................59
Табличний процесор – зручний інструмент для економістів,
бухгалтерів, інженерів, наукових працівників, всіх тих, кому
доводиться працювати з великими масивами числової інформації. Ці
програми дозволяють створювати таблиці, які є динамічними, тобто
містять обчислювальні поля, значення яких автоматично
перераховується за формулами при зміні значень початкових даних,
що містяться в інших полях.....................................................................59
Програма Microsoft Excel є лідером на ринку програм обробки
електронних таблиць та саме вона визначає основні тенденції в цій
галузі. Можливості Excel доволі високі: обробка тексту, керування
базами даних, обчислення (статистичні, математичні, економічні
тощо), побудова діаграм та графіків тощо.............................................60
Завантаження програми відбувається з головного меню «Пуск» або
через ярлики на робочому столі. Крім того можливе створення
12
документа електронної таблиці з використанням пункту контекстного
меню «Створити».....................................................................................60
...........Вікно Excel за своєю структурою та елементами досить схоже з
іншими програмами, що входять до пакету Microsoft Office. Однак є
відмінності у вигляді, призначенні та можливостях цих елементів.
Слід зазначити, що головне меню програми Excel містить такий пункт
(не присутній у Word) як «Данні», основні інструменти якого
покликані організовувати роботу з засобами керування базами даних.
Щодо панелей інструментів, то вони також містять певні особливості,
які дають можливості комфортної роботи саме в Excel........................60
Робоча область подана у вигляді таблиці, яка містить 256 стовбців та
65536 рядків. Рядки пронумеровані арабськими цифрами, а стовбці
відмічені латинськими літерами (після 26 літер йдуть комбінації)......60
Документ електронної таблиці, що створений в табличному процесорі
Microsoft Excel називається «книгою» та має розширення *.xls. Одна
книга може складатися з одного або кількох аркушів. В сучасних
версіях пакету Microsoft Office кількість аркушів в книзі обмежується
лише пам’яттю комп’ютера. Інформація, що знаходиться на різних
аркушах може бути пов’язана чи не пов’язана між собою...................60
Найменша неподільна значуща ділянка електронної таблиці
називається «коміркою». Данні в комірці можуть бути лише певного
типу; цей тип визначається користувачем (пункт «Комірка» в меню
«Формат», через відповідний рядок у контекстному меню комірки, або
комбінація Ctrl+1). Відповідно до свого типу, інформація в комірці
розміщується по-різному: текстова – з лівого боку комірки, числова – з
правого. Кожна комірка має свою «адресу», що визначається літерою
стовбцю та цифрою рядка (наприклад, A1, B4, B52).............................60
Слід сказати, що не дивлячись на наявність кордонів в електронній
таблиці, на друк вони виводяться лише після певних налаштувань
користувача...............................................................................................61

Завдання:.................................................................................................61

13
1. В додаткових джерелах знайти інформацію про основних
конкурентів табличного процесора Microsoft Excel, подати у вигляді
реферату....................................................................................................61

§ 29. Введення та форматування даних в Microsoft Excel................61


Введення інформації відбувається стандартним шляхом – з клавіатури
або з буферу обміну. Перехід з однієї комірки в іншу здійснюється за
допомогою клавіш курсору, клавіші Tab, або маніпулятора. Основні
правила введення інформації такі ж, що і в інших програмах, в тому
числі Microsoft Word. Форматування введених символів теж схоже на
форматування в текстовому процесорі та здійснюється за допомогою
відповідної панелі інструментів або пункту «Комірка» в меню
«Формат». Однак, вікно формату комірки, в порівнянні з Microsoft
Word, надає дещо розширені можливості. Крім основних
налаштувань, воно дає можливість визначити тип даних, що містить
редагуємо комірка та параметри для меж комірки. Серед типів даних
присутні: загальний, числовий, грошовий, фінансовий, часовий,
відсотковий, текстовий та ін. Все що вводиться з клавіатури
відображається у «рядку формул», який знаходиться на панелі
інструментів і завжди синхронізується з активною коміркою.............61
За замовчанням всі комірки на аркуші Microsoft Excel мають
однаковий розмір. У разі необхідності цей розмір можна змінити,
розширивши поля стовбцю або рядка за допомогою маніпулятора на
краю робочого вікна. Якщо такої потреби немає, то данні вводяться в
комірку в незалежності від кількості символів (вони будуть збережені,
навіть якщо не відображатимуться)........................................................61
Всі кордони комірок в електронній таблиці абстрактні. У разі якщо
введену інформацію необхідно окреслити візуальними кордонами,
використовується копка «Кордони» на панелі інструментів
«Форматування». Певні комірки можна об’єднати в одну, для цього
також використовується панель інструментів «Форматування»,
клавіша «Об’єднання комірок» (з зображенням літери «а»).................62
Слід сказати, що під час форматування, як і в текстовому процесорі,
необхідно виділити данні для проведення операцій над нами.

14
Виділення відбувається за загальними правилами (затиснута ліва
клавіша маніпулятора, Shift+клавіші курсору). При цьому виділяється
не лише інформація, а й комірки, у яких вона міститься......................62

§ 30. Обчислення в Microsoft Excel. Формули...................................62


Можливість використання формул та функцій є однією з
найважливіших властивостей програми обробки електронних таблиць
Microsoft Excel. Всі обчислення виконують через формули, що вводять
користувачем, або за допомогою набору вкладених функцій. Текст
будь-якої формули (користувача або вкладеної) має починатися зі
знаку рівняння «=», в цьому випадку процесор сприймає комірку, як
ту, що містить формулу. Після знаку рівняння в комірку заносяться
математичний вираз з аргументами, арифметичними операціями та
функціями. В якості аргументу зазвичай використовується адреси
комірок, але аргументами можуть бути і числа. Формула може містити
посилання на комірки, що містяться на іншому робочому листі або
навіть в таблиці іншого файлу. Введена формула завжди може бути
модифікована. Для введення в формулу адреси комірки з іншого
аркуша вказуються повні дання для неї (наприклад, число в комірці В1
слід розділити на число в комірці Е5 на аркуші 2; в результатну
комірку заноситься «=Е5+Лист2!Е5» («лист» розуміти як «аркуш»)). 62
Не всі формули користувача набираються вручну. Якщо математичні
дії співпадають в послідовності рядків, то формула вводиться лише
один раз, а потім за допомогою маніпулятора розноситься
(«розтягується») на всі потрібні комірки. При цій дії спрацьовує
механізм автоіндексації, тобто індекси комірок-аргументів
змінюються з кроком у одиницю. Такі розрахунки мають назву –
розрахунки з відносною адресацією Однак, використання цього
механізму не завжди потрібне. В такому випадку використовується
абсолютна адресація комірок. У формула для позначення комірок з
абсолютною адресацією використовується символ «$» (наприклад,
$А1, $Е7). Данні комірок, що у формула відмічені таким чином,
зазвичай мають значення констант або постійних коефіцієнтів...........62

§ 31. Обчислення в Microsoft Excel. Майстер функцій.....................63

15
Дуже часто користувачеві Excel доводиться стикатися з обчисленнями,
що містять складні математичні функції (винаходження кореня тощо),
фінансові коефіцієнти, прийняті статистичні формули та ін. Існує два
способи проведення подібних розрахунків. Кожній функції в Excel
привласнено ім’я (наприклад, обчислення синуса – SIN, середнього
математичного значення – СРЗНАЧ), яка використовується для її
виклику. Це ім’я можна набирати вручну (слід пам’ятати назви для
всіх операцій), а можна скористуватися автоматичним введенням зі
списку функцій, а комірки аргументів вказати за допомогою
маніпулятора. Список функцій відображається у вікні «Майстер
функцій». Викликати його можна скористувавшись спадним списком
біля рядка формул. Цей список з’являється, коли в активну комірку
вводиться знак рівняння. Він містить останні використовувані функції
та дає доступ до повного їх списку.........................................................63
Робота з майстром функцій складається з двох кроків. Перший -
визначення потрібної функції. Всі вони згруповані в залежності від
того до якої галузі розрахунків залежать (фінансові, математичні,
логічні, статистичні тощо). Тобто користувачеві пропонується обрати
категорію, до якої належить потрібна функція, а далі з запропонованих
вказати на неї. Також можна скористуватися повним переліком, в
такому випадку всі функції будуть відображені за абетковим
порядком. Другим кроком є визначення аргументів. Вікно, що керує
цим процесом не постійне, бо залежить від того, яка функція обрана.
...................................................................................................................63

§ 32. Діаграми в Microsoft Excel...........................................................64


Крім обчислювальний функцій Microsoft Excel примітний
можливостями створення діаграм та графіків. Діаграми в Excel – це
графічне відображення даних, що містять в електронній таблиці та
пов’язані між собою певними зв’язками................................................64
Відправною точкою побудови діаграм є створення таблиці (введення
даних). Всі діаграми створюються за допомогою майстра діаграм,
виклик якого відбувається з меню «Вставка» пункт «Діаграма». Робота
майстра зазвичай складається з чотирьох кроків. Перший – вибір типу
діаграми (графік, кільцева, лінійчата, колова тощо). Слід сказати, що
16
тип для діаграми обриється в залежності від того, які данні
потребується подати. Другий крок – вибір діапазону даних для
діаграми. В принципі, діапазон може бути визначеним і до виклику
майстра (для цього достатньо лише виділити необхідні данні), але його
в будь-якому випадку доведеться підтверджувати. Третім кроком є
налаштування основних параметрів діаграми: підписи даних, легенда
(пояснення до діаграми), заголовки, дозвіл чи заборона на розміщення
таблиці тощо. Останнім кроком є вибір місця розміщення діаграми: на
окремому або на активному аркуші........................................................64
Після завершення побудови діаграми, користувач може змінити певні
параметри. Для того слід користуватися меню «Формат», зміст якого
буде змінюватися в залежності від того, яка частина діаграми виділена
користувачем. Крім того вікно параметрів кожної зі складових
діаграми можна викликати подвійним маніпулятора на ній.................64
Для діаграм в Microsoft Excel подаються досить великі можливості
форматування. Користувач може створити діаграму повністю за
власним дизайном, починаючи від вибору шрифту для легенди,
завершуючи узором для графічної області області...............................64
Особливістю діаграм також є те, що вони повністю залежні від даних,
на основі яких були створені. Тобто, у разі зміни даних таблиці,
автоматично буде змінена і діаграма......................................................65

§ 33. Використання Microsoft Excel як системи ЗКБД.....................65


Одним з базових понять електронних таблиць та баз даних є
«фільтрація». Фільтром називається логічне представлення даних,
коли логічна умова перевіряється стосовно всього виділеного
фрагменту таблиці. При цій операції всі рядки, що не відповідають
умові не виводяться на екран. Microsoft Excel надає два типи
фільтрації: автофільтрація та розширена фільтрація. Розширена
фільтрація є більш складною та дозволяє здійснювати відбір з більш
широким спектром критеріїв. Виклик фільтрації відбувається з пункту
«Фільтрація» в меню «Данні» головного меню програми....................65
До засобів керування базами даних в Excel можна віднести функцію
сортування. Сортування – це функція, що дозволяє автоматично
17
змінювати розміщення даних таким чином, щоб послідовність їх була
підпорядкована певним вимогам (на збільшення, на зменшення, за
абетковим порядком тощо). Доступ до функцій сортування надає
відповідний пункт в меню «Данні».........................................................65
Доволі зручною функцією є «Форма», що викликається з меню
«Данні». Вона дозволяє створи зручну форму для занесення даних до
існуючої таблиці, при цьому, у разі наявності полів, що
розраховуються автоматично, у формі буде подано попередній
результат...................................................................................................65
Microsoft Excel містить і більш складні інструменти керування базами
даних. До них належать звідна таблиця та звідна діаграма. Звідна
таблиця та діаграма являють собою інтерактивний засіб аналізу
великих масивів даних.............................................................................65
Звідну таблицю та діаграму можна консолідувати данні кількох
вихідних діапазонів. Також їх можна створювати на основі даних
зовнішнього джерела (баз даних стандартних форматів).....................65
Під час створення звідної таблиці (діаграми) Excel надає в руки
користувача «Майстра звідних таблиць та діаграм». В його вікнах
необхідно визначити зміст та макет звідної таблиці. Змінити звідну
таблицю можна і потім, без допомоги «Майстра…». Виклик майстра
відбувається з пункту «Звідна таблиця» в меню «Данні» головного
меню програми. Можливості звідної таблиці дуже широкі: можна
проаналізувати данні, провести фільтрування даних у списку, додати
проміжні підсумки тощо. Для кожного елемента можна задати
відображення детальних даних, розбити їх на окремі групи, провести
внутрішні обчислення. Звідна таблиця є яскравим прикладом
наявності в програмі Microsoft Excel досить широких можливостей у
галузі керування базами даних................................................................65

§ 34. Система засобів керування базами даних.................................66

Microsoft Access. Перше знайомство...................................................66


Microsoft Access – це система засобів керування базами даних (ЗКБД).
Як і інші програми цієї категорії, вона покликана зберігати
18
інформацію, організовувати її пошук, подавати її у зручному виді та
налагоджувати автоматизацію певних операції (введення рахунків,
облік, планування та ін.). ХЗА допомогою Access можна розробляти
прості та зручні форми введення даних, а також здійснювати їх
обробку з формування складних звітів...................................................66
Як реляційна система ЗКБД Access забезпечує доступ до всіх типів
даних та дозволяє використовувати одночасно кілька таблиць бази.
Система Access – це набір інструментів кінцевого користувача для
керування базами даних. В її склад входять конструктори таблиць,
форм, запитів та звітів. Цю систему також можна розглядати, як
середовище розробки додатків. Використовуючи макроси або модулі
для автоматизації вирішення задач, можна створювати орієнтовані на
користувача додатки, що будуть таким ж потужними як і ті, які
написані безпосередньо мовами програмування...................................66
В Microsoft Access в повній мірі реалізовано керування реляційними
базами даних. Система підтримує первісні та зовнішні ключі та
забезпечує цілісність даних на рівні ядра (це забезпечує запобігання
несумісних операцій видалення або оновлення даних). Крім того,
таблиці Access мають засоби перевірки відповідності даних, що
запобігає некоректному введенню інформації. Система підтримує
досить багато типів полів та забезпечує повну підтримку порожніх
значень......................................................................................................66
Створення основних об’єктів бази даних в Access відбувається з
використання «Майстра» або «Конструктора». «Майстер» робить
створення бази більш легшим, задаючи питання до користувача щодо
змісту, стиля, формату об’єкта. У складі Access нараховується біля ста
різноманітних «майстрів», які дозволяють будувати додатки, таблиці,
запити, діаграми тощо. Конструктор – більш складний інструмент, але
створений ним об’єкт є більш гнучким, більш адаптованим до вимог
користувача...............................................................................................66
База даних, що створена з використанням система Access має
розширення *.mdb. Для створення бази даних та для подальшої роботи
з нею, її потрібно зберегти (інші програми пакету Microsoft Word
цього не вимагають). Данні, що міститься в одній базі можуть бути не
19
пов’язані між собою, в той час, як вони можуть приєднувати до себе
інформацію з інших баз...........................................................................67

§ 35. Створення бази даних в Microsoft Access..................................67


...Завантаження системи Access відбувається шляхом стандартних для
всіх програм операційної системи Windows (з головного меню або
через ярлики). Після запуску, система не створює новий файл
автоматично. Вона пропонує користувачеві обрати один з дозволених
варіантів дій: створення бази, відкриття бази, створення сторінки
доступу до даних, створення бази з використанням шаблону (пункти
пропозиції залежать від версії системи). За створення бази даних
відповідає пункт «Нова база». Після вибору цього пункту,
користувачеві потрібно зберегти БД, обравши директорію зберігання
та ім’я для файлу. Після виконання цих дій, на екран буде виведене
вікно бази даних, яке міститиме вкладки для всіх об’єктів (таблиці,
запити, форми, звіти, сторінки, макроси, модулі). Основу бази даних
складають таблиці. Всі інші об’єкти – засоби обробки даних та
автоматизації процесів.............................................................................67
Слід сказати, що діалогове вікно бази даних знаходиться всередині
вікна Microsoft Access. Основні функції системи як додатка Microsoft
Office знаходяться на панелі головного вікна разом з рядком меню.. .67

§ 36. Створення таблиць та введення даних в...................................68

Microsoft Access.......................................................................................68
Створення таблиці в системі ЗКБД Microsoft Access відбувається
шляхом вибору одного з пунктів з вкладки «Таблиці» вікна бази
даних. Система дозволяє користуватися трьома можливими
інструментами: конструктор, майстер, інструмент прямого введення
даних.........................................................................................................68
Найширші можливості, щодо створення таблиць, дає режим
«Конструктор». Після його вибору користувачеві необхідно ввести
назви для полів таблиці, обрати тип для даних цих полів та при
необхідності внести пояснення. Для кожного поля можна зробити
окремі налаштування (зв’язки, максимальна кількість символів, тип
20
відображення даних тощо). Ці налаштування залежать від типу даних,
що обрані користувачем для поля. Microsoft Access дозволяє.............68

Працювати з наступними типами даних:..............................................68

 Текстовий – текстова інформація;...................................................68


 Числовий – числова інформація з можливостями проведення
розрахунків на підставі даних поля або в самому полі;........................68

 Поле МЕМО – великі обсяги тексту або чисел;.............................68

 Дата/час – значення дати та часу;...................................................68

 Грошовий – значення грошей;.........................................................68

 Лічильник – автоматична вставка унікальних послідовностей;. . .68

 Логічний – данні, що приймають одну з двох можливих позицій68


 Поле об’єкта OLE – об’єкти, що створені у інших програмах
(текстові, таблиці, звукозаписи тощо);...................................................68
 Гіперпосилання – стандартні гіперпосилання на об’єкти або
сторінки;....................................................................................................69
 Майстер підстановок - поле, що дозволяє обрати значення з іншої
таблиці або зі списку значень..................................................................69
Створення таблиці в системі Microsoft Access розуміє собою
обов’язкову вказівку на ключове поле (первинний ключ). Первинним
ключем називається одне чи кілька полів, комбінація значень яких
визначає кожний запис в таблиці; він використовується для
зв’язування таблиці з зовнішніми ключами інших таблиць. Вибір
«ключа» може відбуватися з контекстного меню на відповідному полі
або за допомогою панелі інструментів головного вікна системи Access.
...................................................................................................................69
Створення таблиць за допомогою майстра – це покроковий процес
діалогу з системою. Користувачеві буде запропоновано обрати основні
налаштування для майбутньої таблиці з запропонованих ПК. Слід
21
сказати, що цей спосіб дуже звужує спектр можливостей створення
цього об’єкту (таблиці). Створення таблиці можливе також шляхом
прямого введення даних. В цьому випадку користувачеві подається
порожня таблиця, в яку він має заносити необхідну йому інформацію.
Подальша робота з такою таблицею досить ускладнена, бо вона не
містить налаштувань для повномасштабних операцій над нею...........69
Зберігання таблиці відбувається стандартним шляхом, що прийнятий
майже для всіх програм пакету Microsoft Office (через головне меню,
або позначку на панелі інструментів). Користувачеві буде
запропоновано ввести ім’я для таблиці, яке буде відображатися у вікні
бази даних (вкладка «Таблиці). Після створення та збереження
таблиці, її можна модифікувати (викликом контекстного меню на назві
або через панель інструментів вікна бази даних)..................................69
Для введення даних в таблицю достатньо її завантажити, зробивши
виклик маніпулятором. Ведення даних відбувається з клавіатури. Слід
зазначити, що деякі поля (ключові або ті, що відмічені користувачем)
мають заповнюватися обов’язково бо не припускають значення Null
(порожнє)..................................................................................................69

§ 37. Форми в Microsoft Access. Створення форм..............................69


Форми – це об’єкти системи Microsoft Access, що використовуються
для додавання або зміни записів в базі даних. Форми можна
використовувати для створення діалогових полів, для редагування
інформації користувачем та здійснення дій на підставі певних даних. В
принципі, форми є засобами комфортного введення інформації в
таблиці. Вони можуть містити поля, що обов’язкові або не доступні
для редагування. Форма створюється на підставі існуючої таблиці (або
кількох таблиць), але може охвачувати не всі її поля...........................70
Створення форми відбувається з відповідної вкладки у вікні бази
даних, що редагується. Як і більшість об’єктів, форми можуть
будуватися за допомогою двох засобів: основного – «режиму
конструктора» чи альтернативного – «режиму майстра». Режим
«Конструктор» передбачає ручне редагування області даних з

22
використанням вкладених інструментів системи та виказання на
основні посилання та зв’язки між полями форми та таблиці................70
Режим з використанням «майстра» - більш зручних, хоча і не надає
певних можливостей, що доступні в «конструкторі». В даному
випадку користувачеві потрібно обрати таблиці та їх поля для
розміщення в формі, зробити налаштування зовнішнього виду форми
(стиль, розміщення), задати ім’я. Після створення форма розміщується
у вкладці «Форми» і дає можливість швидкого та зручного
редагування змісту полів, що вказані користувачем.............................70
Робота з формами у Microsoft Access не є обов’язковою, але іноді вони
можуть полегшити та прискорити введення даних, особливо коли мова
йде про великі обсяги інформації...........................................................70

§ 38. Запити в системі Microsoft Access. Створення запитів...........70


Запит – це запитання, яка задається для отримання певної інформації,
що міститься в базі даних. Запити створюються для перегляду, зміни
та аналізу даних різноманітними засобами. Запити також можуть буди
джерелами записів для форм та звітів....................................................71
.......Робота з інструментами створення запитів керується з відповідної
вкладки («Запити») у вікні активної бази даних. Всі створені запити
будуть зберігатися в ній. Система подає на вибір два з можливих
варіанти створення запитів. Перший – «Режим Конструктора», який
дозволяє позначати поля, необхідні для звіту, їх умови відображення а
відбору. Другий спосіб – за допомогою «майстра» - дозволяє робити ті
ж самі налаштування для запиту, однак відбувається це в режимі
діалогу, де користувачеві потрібно пройти кілька кроків. Слід сказати,
що за допомогою «майстра» можна створити лише простий запит.
Розширені функції надає лише «конструктор».....................................71

§ 39. Звіти в системі Microsoft Access. Створення звітів..................71


Якщо казати, що запит – це питання, то звіт можна назвати
відповіддю. Призначення звітів в системі ЗКБД нічим не відрізняється
від їх призначення у повсякденній роботі мільйонів людей. Система
Access дозволяє автоматизувати процес створення звітів....................71
23
..............Звіт – один з об’єктів системи ЗКБД, інструмент, що дозволяє
відобразити інформацію за певним критерієм, яка буде наглядовою та
може виводитися на друк. Як і більшість об’єктів, звіти можуть
створюватися двома способами. Розширеним «конструктором» і
зручним «майстром». Створення звітів в режимі конструктора –
досить складний процес. Він передбачає майже ручне введення всіх
необхідних па метрів та налаштувань. Вікно конструктора містить
додаткову панель інструментів, що забезпечує майже необмежені
можливості для створення звітів.............................................................71
. . .Розробка звітів в за допомогою «Режиму майстра» значно простіша.
Вона зводиться до відповідей, що ставляться системою та до вибору
таблиць та полів, необхідних для результату. Користувачеві надається
можливість вибору рівнів групування, включення функцій сортування,
вибору макета та орієнтації сторінки, вибору стиля звіту та його назви.
...................................................................................................................72
Всі створені звіти зберігаються в базі даних. Інформація в них
модифікується в залежності від редагування інформації в початкових
таблицях. В принципі, звіт може створюватися не лише на підставі
таблиць, а і на підставі запитів. Однак інформація в нього в будь-
якому випадку буде надходити лише з таблиць....................................72

§ 40. Зв’язування таблиць Microsoft Access.......................................72


......Дуже часто перед користувачами систем засобів керування базами
даних постає потреба роботи з кількома таблицями або навіть базами в
межах одного об’єкту. Самі по собі таблиці в кожній БД є
незалежними, але іноді данні, що вони містять, мають поєднуватися
змістовно або функціонально. Це, наприклад, відбувається коли
потрібно сформувати звіт на підставі інформації з кількох таблиць або
запитів.......................................................................................................72
Функція зв’язування таблиць керується з пункту «Схема даних» в
меню «Сервіс» головного меню програми. Для поєднання даних
користувачеві потрібно вказати відповідні таблиці та протягнути лінію
зв’язки між полями, вказавши тип відношення та параметри
забезпечення цілісності даних.................................................................73

24
«Схема даних» також надає можливості з’єднання таблиць або полів.
Для вибори цієї функції слід скористуватися кнопкою «Об’єднання» у
вікні «Зміна зв’язків», що з’являється одразу після протягування лінії
між полями різних таблиць.....................................................................73
Після всіх дій, що були виконані у вікні «Схема даних», зроблені
зміни необхідно зберегти, скористувавшись позначкою на панелі
інструментів або головним меню. Певна річ, що кожна база даних
може мати необмежену кількість зв’язків, які будуть відображатися у
вікні «Схема даних» як лінії між полями таблиць.................................73

§ 41. Система створення електронних презентацій..........................73

Microsoft Power Point. Перше знайомство..........................................73


Електронна презентація – це набір сторінок (слайдів), що
підпорядковані одній тематиці, яскраво оформлені та мають функції
автоматичної зміни (показу) на моніторі ПК........................................73
Microsoft Power Point – засіб, що дає можливості швидкого та зручного
створення яскравих презентації. Power Point є програмою, що входить
у склад пакету Microsoft Office, тому деякі принципи її роботи
збігаються з принципами роботи інших програм цього пакету. Всі
електронні презентації складаються зі слайдів. Продукти Power Point
не є виключенням. Система надає доволі широкі можливості для
оформлення слайдів: використання вкладених фонів, вставка
зображень та діаграм, анімаційних та звукових ефектів.......................73
Всі презентації можна розділити на дві основні групи: залежні та
незалежні. Залежні презентації можуть працювати лише при наявності
встановленої програми. А показ незалежних може здійснюватися на
будь-якому комп’ютері. Power Point адаптована перш за все для
створення залежних презентацій, але створення незалежних теж
можливе.....................................................................................................73
Завантаження Microsoft Power Point відбувається з головного меню
«Пуск» або через ярлики. Файли, що створені у системі, мають
розширення *.ppt. Після запуску система пропонує користувачеві
обрати тип першого слайда, а, по мірі створення, всіх наступних.......74
25
Особливістю системи Power Point є також наявність спеціальної
підпрограми, так званого «Майстра автозмісту», набору шаблонів, що
містять зразок тексту з певної тематики та дозволяють досить швидко
зробити яскраву презентацію, лише відповідаючи на стандартні
питання......................................................................................................74
Power Point, як і інші програми, що входять до Microsoft Office,
забезпечує широкі можливості співпраці з документами інших
форматів. Тобто дозволяє в своїх файлах розміщувати електронні
таблиці, малюнки, тексти тощо...............................................................74

§ 42. Створення презентацій в Microsoft Power Point.......................74


Всі презентації вміщують в собі слайди. Тому створення та
редагування діаграм на пряму пов'язане зі створенням слайдів...........74
Зазвичай, після завантаження системи, користувачеві пропонується
обрати тип макет змісту для першого слайда. Програмою
пропонується досить велика кількість макетів в залежності від того,
що пропонується розмістити на «робочому аркуші» (текст, графіки,
малюнки, таблиці). Введення даних можливе лише в існуючі поля, що
містяться у макеті. Але редагування макетів теж припустиме.............74
Після введення розміщення необхідної інформації у слайді (друк
тексту, вставка малюнків тощо), створення наступного здійснюється
через меню «Вставка» – пункт «Новий слайд» або через комбінацію
клавіш Ctrl+M...........................................................................................75
Для кожного слайда можна застосувати оформлення. Під
оформленням розуміється сукупність певного типу рівняння тексту та
фонового малюнка. Зробити це можна, викликавши контекстне меню,
та, обравши пункт «Оформлення слайду», або через пункт «Формат»
головного меню програми.......................................................................75
Крім оформлення, у слайді можна застосувати анімаційні ефекти для
появи тексту та графіки. Керування цими ефектами здійснюється через
пункт «Ефекти анімації» у меню «Показ слайдів» головного меню
програми. Основні налаштування для проведення презентації та
параметрів показу також здійснюються через меню «Показ слайдів».75
26
Основні принципи зберігання файлів, створених системою Power
Point, збігаються з правилами всіх інших програм Microsoft Office.. . .75

Лабораторна робота № 6.....................................................................112


Тема: Стандартні програми операційної системи Windows. Стандартні
текстові та графічний редактор Paint...................................................112
Мета: Отримати навички роботи з текстовими редакторами Notepad та
WordPad і графічним редактором Paint................................................113
Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою системою
Windows..................................................................................................113

Порядок виконання роботи:...............................................................113


1. Завантажити текстовий редактор Notepad (головне меню «Пуск» -
«Програми» - «Стандартні» - «Блокнот»)............................................113

2. Ввести поданий текст:....................................................................113


В навальних закладах комп’ютерні технології повинні привести до
послідовного формування нового покоління технічно-інформаційного
суспільства, тих, хто найближчим часом буде користуватися новими
інформаційними технологіями (НІТ) як звичайних засобом для
вирішення типових задач в повсякденному житті, навчанні,
промисловості та в інших галузях діяльності людини. В викладанні
дисциплін гуманітарного циклу НІТ повинні перетворитися у
ефективний інструмент, який полегше засвоєння знань з
різноманітних предметів та зробить цей процес ще більш цікавим,
наглядним, живим..................................................................................113
3. Зберегти документ в корені диску С:\ (головне меню програми –
меню «Файл» – пункт «Зберегти»), задавши для нього ім’я – «НІТ».
113

4. Закрити редактор Notepad..............................................................113


5. Завантажити текстовий редактор WordPad (головне меню «Пуск»
- «Програми» - «Стандартні» - «WordPad»).........................................113

27
6. Користуючись головним меню редактору, пунктом «Відкрити»,
завантажити документ «НІТ» (документ створений в редакторі
«Блокнот»)..............................................................................................113
7. У разі успішного завантаження, зробити відповідні записи у звіті
про виконану лабораторну роботу........................................................113

8. Закрити текстовий редактор WordPad..........................................113


9. Завантажити графічний редактор Paint (головне меню «Пуск» -
«Програми» - «Стандартні» - «Paint»)..................................................114
10. Користуючись інструментами графічного редактору, створити
креслення: осі координат (з підписами), геометричні фігури (квадрат,
коло, трикутник, трапеція, паралелограм)............................................114
11. «Залити» створені геометричні фігури різними кольорами
(інструмент «Заливання» у вигляді чорнильниці на панелі
інструментів)..........................................................................................114
12. Додати в малюнок надпис, що відображає данні студента, який
виконав лабораторну роботу.................................................................114
13. Застосувати створений малюнок в якості фону робочого столу,
попередньо зберігши його.....................................................................114

14. Відмінити зроблені зміни...........................................................114

15. Видалити створені файли...........................................................114

Контрольні питання:...........................................................................114

1. В чому відмінність текстових редакторів Notepad та WordPad? 114


2. Перелічити основні інструменти графічного редактору Paint,
вказавши їх призначення.......................................................................114

Лабораторна робота № 7.....................................................................114


Тема: Стандартні програми системи Windows. Набір службових
програм...................................................................................................114

28
Мета: Навчитися використовувати службові програми, що входять до
складу операційної системи Windows..................................................114
Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною
системою Windows, диск 3,5.................................................................115

Порядок виконання роботи:...............................................................115

1. Завантажити операційну систему Microsoft Windows.................115


2. З робочого столу відкрити теку «Мій комп’ютер». Продивитися її
зміст теки, зробити відповідний запис у звіті про виконану роботу.. 115
3. Викликати контекстне меню на диску С:\ (права клавіша миші на
іконці диска у вікні)...............................................................................115
4. Продивитися інформацію про ємкість диску, обсяг вільного
простору, обсяг зайнятого простору, зробити відповідний запис у звіті
про виконану лабораторну роботу........................................................115
5. Вставити в дисковод дискету, та перевірити данні її ємкості,
аналогічно до диску С:, зробити відповідний запис у звіті про
виконану лабораторну роботу...............................................................115
6. Завантажити програму Перевірка диску (Scan Disk) з головного
меню «Пуск», меню «Програми», пункт «Службові».........................115

7. Виконати перевірку диску А:\.......................................................115

8. Закрити вікно перевірки диску......................................................115


9. Створити на дискеті текстовий документ, увівши в нього довільні
данні (до 100 символів)..........................................................................115

10. Зберегти зміни зроблені в документі........................................115


11. Перевірити данні ємкості дискети, порівняти їх з попередніми
даними, зробити відповідні записи у звіті про виконану лабораторну
роботу......................................................................................................115

29
12. Викликати програму дефрагментації дисків з головного меню
«Пуск», меню «Програми», пункт «Службові»...................................115

13. Провести дефрагментацію диску С:\.........................................115

14. Занести записи у звіт про виконану лабораторну роботу........115

Контрольні питання:...........................................................................116
1. Які налаштування дозволяє зробити робоче вікно програми
дефрагментації дисків?..........................................................................116

2. Які можливості надає вікно властивостей локального диску?. . .116

Лабораторна робота № 8.....................................................................116

Тема: Функції довідки та пошуку в операційній системі Windows....116


Мета: Оволодіти навичками роботи з довідковою та пошуковою
системами в Microsoft Windows...........................................................116
Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою системою
Windows..................................................................................................116

Порядок виконання роботи:...............................................................116

1. Завантажити операційну систему Microsoft Windows.................116


2. Користуючись головним меню операційної системи («Пуск» -
«Пошук»), відкрити вікно пошуку........................................................116
3. Провести пошук всіх графічних файлів формату *.jpg
(скористуватись введенням розширення або додатковими параметрами
пошуку)...................................................................................................116
4. Виділити всі знайдені файли. Користуючись контекстними меню
дізнатися кількість цих файлів. Вказати кількість файлів в звіті про
виконану лабораторну роботу...............................................................116

5. Провести новий пошук, вказавши параметрами – файл Control.116

30
6. Записати у звіт про виконану лабораторну роботу всі файли, що
будуть запропоновані комп’ютером.....................................................116

7. Закрити вікно пошукової системи.................................................117


8. Завантажити довідкову систему (головне меню «Пуск» або через
натискання клавіші F1 у відсутності відкритих діалогових вікон
програм)..................................................................................................117
9. Користуючись довідковою системою, знайти інформацію про
графічний редактор Paint.......................................................................117
10. Законспектувати статтю «Paint» у звіт про виконану
лабораторну роботу................................................................................117
11. Зайти інформацію програму перегляду зображень.
Законспектувати знайдену статтю........................................................117
12. Занести у звіт про виконану лабораторну роботу порядок
проведення пошуку інформації (порядок завантаження та введення
критеріїв пошуку) спосіб пошуку (за розділами чи за контрольним
словом)....................................................................................................117

13. Закрити вікно пошукової системи.............................................117

Контрольні питання:...........................................................................117

1. В чому основні покликання довідкової системи?........................117


2. Які параметри пошуку можна використовувати у пошуковій
системі?...................................................................................................117
3. Які параметри пошуку даних можна використовувати під час
роботи в довідковій системі?.................................................................117

Лабораторна робота № 9.....................................................................117


Тема: Встановлення та видалення програм в операційній системі Win-
dows.........................................................................................................117

31
Мета: Навчитися встановлювати та видаляти програми в операційній
системі Microsoft Windows....................................................................117
Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною
системою Windows, дистрибутив програми Light Alloy (будь-якої
іншої безкоштовної програми) на жорсткому диску (С:\LA\)............118

Порядок виконання роботи:...............................................................118

1. Завантажити операційну систему Microsoft Windows.................118

2. Відкрити теку LA, що знаходиться на диску С:\........................118

3. Запустити файл LA.exe..................................................................118


4. Спираючись на діалог комп’ютера, вказати директорію для
розташування встановленої програми (C:\Lab\), назву для пункту
головного меню (лишити незмінною – Light Alloy), задати параметри
розташування ярликів на робочому столі та на панелі швидкого
запуску....................................................................................................118

5. Завершити встановлення................................................................118
6. Завантажити встановлену програму, користуючись ярликом або
головним меню «Пуск»..........................................................................118
7. У разі успішного завантаження занести відповідні записи у звіт
про виконану лабораторну роботу........................................................118
8. Відкрити диск С:\. Викликавши контекстне меню на теці Lab,
дізнатися про її розмір. Занести розмір у звіт про виконану
лабораторну роботу................................................................................118
9. Користуючись Панеллю керування в головному меню «Пуск»,
завантажити вікно «Встановлення та видалення програм).................118
10. У списку, що буде відкрито, знайти рядок «Light Alloy».
Продивитися розмір програми, що вказаний у рядку. Порівняти з
розміром теки, куди було встановлено програму. Результати
порівняння занести у звіт про виконану лабораторну роботу............118

32
11. Видалити програму Light Alloy, користуючись кнопкою
«Видалити» у вікні «Встановлення та видалення програм»...............118

12. Закрити всі робочі вікна.............................................................118

Контрольні питання:...........................................................................119
1. Описати рядок програми у вікні «Встановлення та видалення
програм»..................................................................................................119
2. Які додаткові можливості пропонує вікно «Встановлення та
видалення програм»?.............................................................................119

РОЗДІЛ І

ВСТУП ДО ІНФОРМАТИКИ.

33
АПАРАТНЕ ТА ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМП'ЮТЕРА

§ 1. Поняття про інформацію


Єдність законів обробки інформації в системах різноманітної
приналежності (фізичних, економічних, біологічних та ін.) є
фундаментальною основою теорії інформаційних процесів, що визначає її
загально значущість та специфічність. Об’єктом вивчення цієї теорії є
інформація – поняття доволі абстрактне, існуюче «само по собі» поза
зв’язками з конкретною сферою знань, у якій використовується.

Ця обставина накладає певний відбиток на всю інформатику як науку


про організацію комп’ютерних інформаційних систем. Такі системи можуть
використовуватися в різноманітних предметних сферах, додаючи певні
закономірності, обмеження і разом з тим нові можливості організації. В
цьому плані неможливо переоцінити такі властивості інформації як
доступність, своєчасність отримання, надійність.

Інформаційні ресурси в сучасному суспільстві відіграють не меншу, а


іноді і більшу роль, ніж матеріальні. Інформація вже давно стала товаром і ця
обставина потребує інтенсивного розвитку теорії та практики
комп’ютеризації суспільства. Комп’ютер як інформаційне середовище не
лише дозволив зробити відчутний стрибок в організації промисловості, науки
та ринку, але й визначив нові області виробництва: обчислювальна техніка,
телекомунікації, програмні продукти.

Що таке данні? Інтуїтивно зрозуміло, що під даними людина бачить


якесь повідомлення, факт, який спостерігає, відомості про щось, результати
експерименту тощо. Інакше кажучи, данні – це завжди конкретність, подана у
певній формі (числом, записом, повідомленням, таблицею та ін.). Самі по собі
данні не є цінністю. Для того, щоб придати їм інформованість, тобто
перетворити на інформацію, необхідно здійснити інтерпретацію.

Інтерпретація – процес перетворення даних в інформацію, надання


даним змісту. Цей процес залежить від багатьох факторів: хто саме
інтерпретує, якою інформацією володіє інтерпретатор, з яких позицій він
розглядає отримані данні і т.ін.

Абстрактність інформації на відміну


Одиниці інформації
від конкретності даних полягає в тому, що
процес інтерпретації в загальному випадку не 1 байт (b) = 8 біт = 1 символ

34 1 Кбайт (Kb) = 1024 байт

1 Мбайт (Mb) = 1024 Кбайт


може бути визначеним формально, в той час як данні завжди існують в якійсь
певній формі. Між даними та інформацією в загальному випадку немає
взаємно-одностайної відповідності. Наприклад, різні повідомлення
«побачимось» та «see you later» несуть одну й ту саму інформацію. В той час
як «фул» (не результативний удар в більярді) та «full» (повний) – навпаки, за
звуком повідомлення співпадають, а інформацію несуть різну. Проблему
співіснування форми вираження та форми змісту розглядає така наука як
мовознавство.

Основні види сприйняття даних людиною пов’язані з використанням


зорових образів, тобто образів, що сприймаються зором. Не менше значення
має використання звукових та тактильних образів (сприймаються дотиком).
Зорові образи існують у двох формах: символьна та графічна. Використання
цих двох форм подання даних визначають два різних режими комп’ютера в
задачах обробки інформації.

Завдання:

1. Сформулювати визначення наступних термінів: інформація,


інформатика, інтерпретація інформації.

2. В додаткових джерелах знайти інформацію про двійкову систему


кодування, зробити конспект.

§ 2. З історії розвитку обчислювальної техніки

Головний висновок, що можна зробити під час дослідження розвитку


інформаційних технологій, це той, що вся техніка створюється лише тоді,
коли виникає у ній потреба. В ХХ столітті науково-технічний прогрес призвів
до необхідності полегшити труд вчених та інженерів, прискорити виконання
громіздких розрахунків та підвищити їх точність.

Ще в роки Другої Світової війни в Америці була зібрана


обчислювальна машина «Марк-1». Основу її складали звичайні
35
електромагнітні реле, котрих були тисячі на будь-якій телефонній станції.
Розрахунки проводилися в звичайній десятинній системі (телефонні реле
мають десять позицій контактів). Але через малу швидкість обчислень
використання цього пристрою було недоцільним. Саме тому незабаром
звилися перші обчислювальні машини на електронних лампах: ENIAC
(Америка) та МЕОМ (СРСР). Ці ЕОМ (електронно-обчислювальні машини)
були в змозі виконувати тисячі арифметичних або логічних операцій в одну
секунду.

Перше покоління ЕОМ проіснувало близько десяти років. Такий


короткий термін життя пов’язаний в першу чергу з тим, що електронні лампи
грілися, були доволі енергоємними та громіздкими (маса ENIAC сягала 30
тон, мала 18 тисяч ламп та споживала 150 кіловат електричної енергії).

Наприкінці п’ятидесятих років на зміну електронній лампі прийшов


компактний та економічний пристрій – транзистор (transistor). На комп’ютери
ця зміна вплинула досить суттєво: їх використання стало більш
продуктивним, розмір на енергоспоживання значно поменшали. ЕОМ нового
покоління навчилися самі себе програмувати. З’явилися системи
автоматизації програмування, що складалися з алгоритмічних мов (algorithmic
language) та трансляторів (translator) для них. Користувачеві було достатньо
оволодіти мовою ОЕМ, яка наближалася до наукових, інженерних або
економічних розрахунків. Наприклад Фортран або Алгол-60.

Минуло 7-8 років, і це покоління машин буквально виштовхнули


комп’ютери наступного, третього покоління. Перехід обчислювальної техніки
на інтегральні мікросхеми доволі здешевив її, підняв можливості та дозволив
почати новий етап її практичного застосування. Комп’ютери масово увійшли
у всі сфери науки, економіки, керування.

Розвиток мікроелектроніки дозволив створити технологію


інтегральних схем з особливо великою щільністю компоновки. На одному
кристалі, розміром менш за сантиметр почали розміщувати десятки тисяч
транзисторів та інших елементів. Великі інтегральні схеми (very large scale in-
tegration) створили технічну основу, початкову базу ЕОМ четвертого
покоління. Їх продуктивність була фантастичною – до сотень мільйонів
операцій за секунду.

Справжній переворот в автоматиці і керуванні призвели


мікропроцесори та мікро-ЕОМ, що з‘явилися в 70-ті роки ХХ ст. Мала маса
та габарити, низьке енергоспоживання – все це дозволило вбудовувати
монолітні мікро-ЕОМ та мікропроцесорні набори безпосередньо в засоби
36
зв’язку, машини, механізми, прилади та інші технічні пристрої, для кращого
керування їх роботою та контролю над ними.

ЕОМ третього-четвертого покоління стали багатомовними та


багатопрограмними: вони отримали можливість вести діалог з багатьма
користувачами одночасно і вирішувати задачі, запрограмовані на різних
мовах.

Народження сучасного персонального комп’ютера відбулося в серпні


1981 року, коли був офіційно презентований новий IBM PC. Фактично він
став стандартом для комп’ютерів подібного класу. Завдячуючи «відкритій
архітектурі» він є повністю універсальним и дає можливість пересічному
користувачеві вдосконалювати систему, змінюючи її модифікацію.

Основний напрямок в розвитку сучасних комп’ютерів – розробка


машини, що більш схожа на людину засобами введення і зберігання
інформації та методами вирішення задач. Різноманітні області інформатики
займаються вивченням цих проблеми – задач штучного інтелекту (artificial in-
telligence) та експертних систем (expert systems).

Завдання:

1. Виокремити основні етапи розвитку ЕОТ.

2. У додаткових джерелах знайти інформацію про розвиток


обчислювальної техніки в нашій країні.

3. Оформити реферат на тему «Сучасні розробки комп’ютерної


техніки»

§ 3. Архітектура персонального комп’ютера

37
Комп’ютери типу IBM PC обов’язково мають складатися щонайменш
з трьох компонентів: системний блок, клавіатура, монітор. Але сучасні
персональні комп’ютери (ПК) складаються ще й з інших пристроїв.

Основою комп’ютера є системний блок. В ньому розташовані всі


основні вузли: електронні схеми, пристрої накопичення інформації, блок
живлення. В сукупність електронних схем водять наступні компоненти:

 материнська плата (motherboard) – плата, що об’єднує всі внутрішні


частини системного блока та організую взаємодію між ними (містить
контролери, системні шини, сопроцесори та ін.);

 процесор – пристрій, що здійснює виконання програм, керування


роботою інших компонентів (містить внутрішню пам’ять, керуючий
та арифметико-логічний пристрій);

 відеокарта – плата, що формує зображення та організує зв’язок з


монітором (відеокарта може бути влаштована в материнську плату,
але все рівно визначається як окремий пристрій);

 оперативна пам’ять з вільним доступом – містить тимчасові данні та


проміжні результати обчислень (інформація зберігається лише до
вимкнення ПК).

До пристроїв накопичення інформації належать:

 вінчестер (hard disc drive) – найбільш ємкий пристрій зберігання


інформації (один комп’ютер може мітити кілька вінчестерів);

 пристрій для оптичних дисків (CD-Rom) – пристрій для зчитування


дисків (існують також DVD-Rom для зчитування інформації з дисків
формату DVD);

 дисковод (floppy disc drive) – пристрій для зчитування інформації з


гнучких магнітних дисків (ємкість гнучких дисків складає 1,44 Mb).

Для роботи комп’ютер використовує електрику. Енергопостачання в


системний блок організує пристрій живлення. На сьогодні найбільш
поширені два види таких блоків: DX х фіксованою кнопкою увімкнення
(застарілий) та ATX з кнопкою на змикання/розмикання (найбільш
поширений).

38
Умовно всі частини комп’ютера можна поділити на пристрої
введення інформації, пристрої виведення інформації, пристрої зберігання
інформації та пристрої організації зв’язку (передачі інформації).

Пристрої Пристрої Пристрої Пристрої

введення виведення зберігання передачі

інформації інформації інформації інформації

Клавіатура, миша, Принтер, HDD, FDD, CD- Модем,


сканер, графічний монітор, ROM, ZIP, Flesh картка
планшет, сенсорній акустична карти мережі,
монітор, геймпад, система кабелі
мікрофон

Принцип «відритої архітектури» сучасних ЕОМ дозволяє вносити


зміни в будь-які конфігурації, але основні пристрої: системний блок, монітор,
клавіатура – невід’ємні компоненти кожного персонального комп’ютера.

Завдання:

1. Намалювати схему персонального комп’ютера з периферійними


пристроями (підписати компоненти).

§ 4. Програмне забезпечення та його типи.


Операційні системи

Кожен комп’ютер в незалежності від його типу чи то «покоління»


має апаратну та програмну складову. Перша була розглянута в попередніх
параграфах. Але, яке б значення не відігравали процесор, материнська плата
та ін., без програмного забезпечення користь від використання комп’ютерів
була б зведена до нуля.

39
Програма – це набір команд для обчислювальної машини,
оформлений на мові програмування, який націлений на певну мету і має
кінцевий результат.

Все програмне забезпечення умовно можна поділити на типи,


відображені схемою.
Програмне

забезпечення

Системне програмне Системне програмне

забезпечення забезпечення

(операційні системи) (прикладні програми)

Наприклад, Dos, Windows, Наприклад, Word, MySQL,


Linux Pragma

Операційна система – це програма, яка керує апаратними та програмними


засобами комп’ютера, покликана виконувати задачі користувача.

ЕОМ надають різноманітні ресурси для вирішення задач, але щоб


зробити ці ресурси легко доступними для людини та його програм,
потребується операційна система. Вона ховає від користувача складні
подробиці роботи ПК і подає лише зручний для роботи інтерфейс.
Операційна система здійснює завантаження в операційну пам’ять всіх
програм, передає їм керування на початку їх роботи, виконує різноманітні дії
за запитами програм, що виконуються та звільняє оперативну пам’ять від
програм, що були завершені..

Крім переліченого вище операційні системи можуть надавати і інші


можливості, які роблять комп’ютер ще більш зручним у використанні:
одночасне виконання багатьох різноманітних програм (мультизадачність);
засоби захисту інформації, робота кількох користувачів на одному ПК,

40
можливість приєднання до мережі, а також об’єднання обчислювальних
ресурсів кількох машин та сумісне їх використання (кластеризація).

Крім операційних систем для роботи необхідні деякі інші


компоненти. Серед них базова система введення-виведення (BIOS), що
постійно знаходиться в пам’яті комп’ютера. Ця система вмонтована в
материнську плату. Її призначення полягає у виконанні елементарних дій,
пов’язаних з здійсненням операцій введення-виведення. BIOS містить також
тест функціонування комп’ютера, що перевіряє роботу пам’яті та інших
пристроїв під час увімкнення живлення. Крім того, система містить програму
виклику завантаження операційної системи.

Однією з перших операційних систем персонального комп’ютера


була Microsoft Dos. Вона не мала графічного інтерфейсу, спиралася не досить
вузький спектр можливостей та практично завершила своє існування з
появою Microsoft Windows. Спочатку графічна оболонка для Microsoft Dos, а
згодом повноцінна система Microsoft Windows не деякий час повністю
зайняли нішу операційних систем для персональних комп’ютерів.

Майже одночасно з Windows з’явилася система Linux, що перейняла


сутність роботи через командний рядок від Unix. Згодом Linux отримала
графічний інтерфейс, який не поступається Microsoft Windows. Крім того,
слід зазначити, що Linux, на відміну від Windows, повністю безкоштовна.

Завдання:

1. В додаткових джерелах знайдіть інформацію про систему BIOS.


Підготувати повідомлення про систему BIOS.

§ 5. Право інтелектуальної власності та


правова охорона програмного забезпечення

Створення, розповсюдження та користування програмним


забезпеченням має два основних напрямки. Перший – стратегія copyright, що
41
розуміє собою оплату при кожній покупці кожної копії програмного продукту
та заборону на розповсюдження цих копій. В законодавствах багатьох країн є
закони, що охороняють авторське право на програмні продукти та данні.
Найбільш відомий Digital Millennium Copyright Act (DMCA), прийнятий
урядом США.

Але, слід зазначити, що програмування – це така ж наука як і фізика,


хімія, математика. Всі досягнення у цих галузях оприлюднені. Не має сенсу
ще раз відкривати теорему Піфагора чи винаходити велосипед. Якщо людина
живе в суспільстві, то всі її винаходи мають ставати надбаннями цього
суспільства. Теж саме можна сказати і про програмне забезпечення. Розвиток
цієї галузі неможливий без ланцюгової співпраці спеціалістів. Ця точка зору
відображена в ліцензії GPL, у відповідності з якою розвивалася операційна
система Linux. Кажучи про таку стратегію, часто використовують термін
copyleft.

У семи десятих роках ХХ століття програмне забезпечення


розроблялося вільними об’єднаннями програмістів і безкоштовно
передавалося іншим. У 1983 році стан змінився – настала ера персональних
комп’ютерів, комерційні програми і операційні системи почали повністю
займати нішу програмного забезпечення. Ричард Слоллмен, один з
засновників Unix, створив проект GNU, мета якого була в повернені
колишніх взаємовідносин між авторами та споживачами програмного
забезпечення.

У маніфесті GNU відмінностям вільних програм від безкоштовних


приділяється багато міста. Отримавши в користування вільну програму,
користувач має право:

 копіювати і розповсюджувати;

 змінювати або вдосконалювати програмний код;

 вільно розпоряджатися зміненою версією програми.

Але, у разі подальшого розповсюдження програми, користувач ні в


якому випадку не має права приховувати початковий програмний код.
Очевидно, що проблема «піратства» з вільним програмним забезпеченням
просто відсутня.

Завдання:

42
1. Користуючись додатковими джерелами, знайти інформацію про
безплатні та вільні програмні продукти. Подати кілька прикладів
програм обох типів. Описати подані приклади програм.

§ 6. Файли. Типи файлів

Вся інформація, що використовується комп’ютером міститься в


файлах, які в свою чергу можуть
Приклади типів файлів
міститися в теках.
*.asm – файл на мові Асемблер
Файл – поіменована ділянка
пам’яті на носії інформації, в якій *.bak – файл резервної копії
зберігаються певні данні. Сукупність *.bas – файл на мові Basic
інформації в файлі визначає його тип,
який можна визначити за розширенням. *.bat – командний файл
Взагалі існує доволі багато типів файлів, *.bin – двійковий програмний код
до яких належать: текстові,
мультимедійні (графічні, звукові, відео *.com – виконуючий файл програми
тощо), виконувані, командні. *.cpi – файл з даними кодової сторінки

Розширення файлу – частина


імені, яка міститься після основної назви файлу і відокремлюється крапкою.

На сьогодні персональні комп’ютери оперують тисячами різноманітних типів


файлів. Загалом, майже кожна програма, яка створює об’єкти, присвоює
власне розширення, а зважаючи на те, що кількість існуючих програм
визначити неможливо, то неможливо й облічити всі існуючи розширення.

Тека – спеціальна ділянка на носії інформації, де зберігаються імена


файлів, які користувач або операційна система об’єднали в певні групи.
Кожна тека може містити файли або такі ж теки. Всі теки, разом із
вкладеними, утворюють дерево каталогів.

Крім типу, файли мають ще один критерій подільності – атрибут.


Зазвичай, атрибут – це визначення групи відкритості до якої належить об’єкт.
Тобто, налаштування атрибутів дозволяє зробити заборону відображення чи
43
зміну файлу, зашифрувати його чи підготувати до архівації. Теки, як і файли,
надають можливість змінювати свої атрибути.

Завдання:

1. В додаткових джерелах знайти кілька додаткових зразків типів


файлів.

2. Схематично зобразити дерево каталогів (обрати будь-який зміст:


жанри кіно, музики, літератури, інформацію про певний облік тощо).

§ 7. Операційна система Linux

Linux – це операційна система для IBM-сумісних персональних


комп’ютерів та робочих станцій. Вона має мереживу віконну графічну
систему Х Windows System. ОС Linux підтримує стандарти відкритих систем і
протоколи мережі Інтернет та сумісна з системами Unix, Dos, Windows. Всі
компоненти системи, включно з початковими текстами, розповсюджуються з
ліцензією на вільне копіювання та встановлення для необмеженої кількості
користувачів.

Розробив цю операційну систему на початку 90-х років тоді ще


студент університету Хельсінкі (Фінляндія) Лінукс Торвальд за участю
користувачів Інтернет, співробітників дослідницьких центрів, різноманітних
фондів та університетів.

Будучі традиційною операційною системою, Linux виконує всі


функції, що характерні для Dos та Windows. Однак варто зазначити, що ця
операційна система відрізняється особливою потужністю та гнучкістю.
Система Linux розроблялася як ПК-версія операційної системи Unix, яка
десятиріччями використовувалася на мейнфреймах та міні-ЕОМ та була
основною для робочих станцій. Linux надає в розпорядження користувача ПК
швидкість та ефективність Unix, використовуючи при цьому всі переваги
персональних машин.
44
З економічної точки зору Linux має ще одну доволі суттєву перевагу
– це повністю безплатна система. Linux розповсюджується за генеральною
відкритою ліцензією GNU в рамках фонду вільного програмного
забезпечення (Free Software Foundation), що робить цю операційну систему
доступною для всіх.

Від Unix операційній системі Linux додалися ще дві особливості:


можливість одночасної роботи багатьох користувачів та багатозадачність.

Операційна система Linux ладна будь-який персональний комп’ютер


перетворити в робочу станцію. В наш час він широко використовується в
бізнесі, освіті, програмуванні. Університети всього світу застосовують Linux
в навчальних курсах з програмування та проектування операційних систем.
Він основа більшості корпоративних мереж, а також Інтернет-вузлів та Wed-
серверів.

Сучасний Linux надає можливість використовувати кілька різновидів


графічного інтерфейсу: KDE (K Desktop Environment), GNOME (GNU Net-
work Model Environment) та ін. В кожній з цих оболонок користувачеві
надається можливість роботи одразу з кількома робочими столами.

Завдання:

1. Спираючись на додаткові джерела, підготувати повідомлення про


історію створення операційної системи Linux.

§ 8. Операційна система Microsoft Dos

Microsoft Dos – перша операційна система для персональних


комп’ютерів, яка отримала широке розповсюдження. Згодом вона була майже
повністю виштовхнута більш сучасними ОС. Але є випадки, коли Dos
лишається єдиною операційною системою, з якою можливо працювати
(застаріла техніка, давно написане програмне забезпечення і т. ін.).

45
Робота користувачів з операційною системою Microsoft Dos
здійснюється за допомогою командного рядка, бо графічного інтерфейсу вона
не має. Після кожної введеної команди натискається клавіша Enter.
Здійснювалося багато спроб полегшити спілкування з системою і
найпридатніше рішення запропонував Пітер Нортон, створивши системну
оболонку Norton Commander.

Крім відсутності графічного інтерфейсу Microsoft Dos має ще ряд


недоліків. По-перше, жорсткі обмеження щодо імен файлів та каталогів. Ім’я
може містити не більш ніж вісім символів, а розширення не більше трьох.
Microsoft Dos не розрізняє великі та малі літери. Крім літер та цифр імена
файлів можуть складатися з наступних символів: -, _, $, #, &, @, !, %, (, ), {, },
', ^.

Через те, що операційна система Microsoft Dos була створена досить


давно, вона повністю не відповідає вимогам, що висуваються до сучасних
операційних систем. Вона не може напряму використовувати великі об’єми
пам’яті, не підтримує пристрої типу звукових карт, відео-прискорювачів.

В Dos абсолютно не реалізована мультизадачність, тобто вона не


може природним чином виконувати кілька задач (працюючих програм)
одночасно. Тому вона не може використовуватися в якості основної
операційної системи для повноцінної роботи в мережі. Dos не має ніяких
засобів контролю та захисту від несанкціонованих дій програм та
користувача, що призвело до появи великої кількості так званих вірусів.

Головні компоненти операційної системи Dos – дискові файли io.sys


та msdos.sys. Вони завантажуються в пам’ять ПК при увімкненні і знаходять
там постійно. Файл io.sys являє собою додаток до базової системи введення-
виведення, а msdos.sys реалізує основні високорівневі послуги операційної
системи.

Командний процесор операційної системи Microsoft Dos обробляє


команди, що вводяться користувачем. Він знаходиться в дисковому файлі
command.com на носії, з якого завантажується система. Деякі команди
користувача командний процесор виконує сам (копіювання, видалення тощо).
Такі команди називають внутрішніми або вбудованими. Для виконання інших
(зовнішніх) команд, процесор шукає на дисках програму з відповідними
іменем і у разі якщо знаходить, завантажує в пам’ять і передає їй керування.
Зовнішні команди Dos – це програми, що постачаються разом з операційною
системою у вигляді окремих файлів. Ці програми виконують дії

46
обслуговуючого характеру, наприклад, форматування дискет або перевірку
стану диска.

Основні команди операційної системи Microsoft Dos:

1. dir – перегляд змісту каталогу (теки); у разі виклику команди на


екрані з’являється список імен файлів, що знаходяться за вказаною
директорією. Наприклад, необхідно продивитися, що містить тека In-
form, що знаходиться на диску С – dir C:\Inform.

2. md – створення теки. Наприклад, необхідно на диску С, в теці Inform


створити теку Dos – md C:\Inform\Dos.

3. copy con – створення файлу. Наприклад, необхідно створити файл In-


fo.txt на диску С в теці Inform – copy con C:\Inform\Info.txt (після
тексту, що буде введено. натискається клавіша F6 – це команда, яка
записує файл на диск).

4. edit – редагування файлів, їх доповнення. Наприклад, необхідно


виправити інформації, що міститься в файлі Info.txt на диску С в теці
Inform – edit C:\Inform\Info.txt.

5. ren – перейменування файлів. Наприклад, необхідно перейменувати


файл Info.txt на диску С в теці Inform в файл Dos.txt – ren C:\Inform\
Info.txt Dos.txt.

6. copy – копіювання файлу. Наприклад, необхідно скопіювати файл


Dos.txt на диску С в теці Inform в теку Dos, що вкладена в Inform –
copy C:\Inform\Dos.txt C:\Inform\Dos\Dos.txt.

7. del – видалення файлу. Наприклад необхідно видалити файл Dos.txt,


що знаходиться в директорії C:\Inform\Dos\ - del C:\Inform\Dos\
Dos.txt.

8. rd – видалення теки. Наприклад, необхідно видалити теку Dos, зо


знаходиться на диску С в теці Inform – rd C:\Inform\Dos
(обов’язковою умовою є те, що тека повинна бути порожньою).

9. exit – вихід з операційної системи Microsoft Dos.

Завдання:

47
1. Користуючись додатковими джерелами, знайти інформацію про
використання операційної системи Microsoft Dos в наш час.
Оформити знайдену інформацію у вигляді реферату.

§ 9. Системна оболонка Norton Commander

Система оболонка Norton Commander безперечно одна з найбільш


використовуваних програм для операційної системи Dos. Вона змінювала
командний інтерфейс операційної системи в інтерфейс типу «меню». Через її
простоту, економію у використанні ресурсів ПК, вона і нині
використовується у якості файлового менеджера в Windows.

Norton Commander була розроблена американської фірмою Peter


Norton Computing
(нині Symantec). Вона
надає користувачеві
наступні можливості:

 відображення
каталогів, їх
змісту
(характеристик
файлів) у формі,
що найбільш
зручна для
Мал. Оболонка NC
сприйняття
людиною;

 виконання різноманітних дій з каталогами, файлами, включаючи їх


створення, надсилання, перейменування, пошук, зміну атрибутів;

 забезпечує природну роботу з архівами, включаючи відображення їх


змісту, оновлення та розпакування;

 візуалізацію файлів, що підготовлені популярними текстовими


редакторами, системами керування базами даних, електронними
таблицями;

48
 підготовку текстових файлів;

 виконання із внутрішнього середовища майже всіх команд операційної


системи Dos;

 завантаження програм;

 підтримку міжкомп’ютерного зв’язку через послідовний або паралельний


порти (з використанням модуля Commander Link);

 підтримку електронної пошти через модем та телефонну лінію (за


допомогою модуля Term90, що розроблен для корпорації Symantec
фірмою BAUSCH datacom GmbH).

Оболонка Norton Commander, як і будь-яка інша, спрощує взаємодію


користувача з ПК, але не звільнює від необхідності орієнтуватися в Dos.

Завантаження оболонки відбувається через файл nc.exe. Після того


на екрані з’являється так зване вікно з двох колонок, рядка меню
(викликається користувачем) та рядка пояснення значення функціональних
клавіш.

Кожна колонка відображає директорію, що задається користувачем.

Для зміни активної колонки використовується клавіша Tab. Вибір


диску, який відображається на колонці робиться за допомогою Alt+F1 та
Alt+F2. Більшість можливостей, які пропоную системна оболонка позначені
на рідку пояснення функціональних клавіш F1-F10. Серед них – виклик
системи допомоги, можливості користувача, перегляд файлу, редагування,
копіювання, перенесення, створення теки, видалення об’єкту, виклик
параметрів програми, вихід з системи.

Завдання:

1. У вигляді таблиці зробити запис відповідностей функціональних


клавіш F1-F10 та можливостей, що пропонує системна оболонка
Norton Commander.

49
§ 10. Операційні системи Microsoft Windows.

Робота в системі

Родина операційних систем Windows – найбільш використовувана в


світі. Вона має безліч переваг над іншими операційними системами, але все ж
таки має і низку недоліків.

Windows прийшла на зміну операційній системі Dos. Піонером на


цьому шляху стала система Windows 95. Замінила її Windows 98, потім Win-
dows 2000, Windows Millennium, Windows XP, Windows Vista. Завантаження
цих систем відбувається автоматично, після увімкнення комп’ютера.

Основною рисою операційної системи Microsoft Windows є її


багатозадачність. Тобто одночасно ПК може виконувати кілька різних
операцій. Це стало можливо завдяки віконної системи, яка була використана
при моделюванні операційної системи. В операційній системі Windows під
час роботи з вікнами та програмами широко використовується маніпулятор
миша. Зазвичай вона використовується для виділення об’єктів, фрагментів
тексту, встановлення та зняття чек-боксів, вибору команд меню, кнопок
панелей інструментів, маніпулювання елементами керування в діалогах. Крім
того активно використовується права кнопка миші, вона викликає контекстне
меню, зміст якого залежить від місця, на якому воно було викликане.

В системі присутній недоступний для Dos об’єкт – ярлики. Вони


надають можливості доступу до програм з різноманітних директорій, не
створюючи при цьому фізичних копій файлів.

Простір, на якому працює користувач Windows, називається робочим


столом (desktop). Він з’являється після закінчення завантаження операційної
системи. На робочому толі розміщуються теки, ярлики, портфелі, файли – все
залежить від того, як оформлення робить користувач. В операційній системі
Windows на робочому столі містяться наступні основні ярлики:

Ярлик Значення

Мій комп’ютер Відображає основні пристрої та носії інформації, що


підключені до ПК

50
Мережне оточення Дає доступ до інформації, що розташована на
комп’ютерах, що підключені до мережі

Мої документи Папка для зберігання основних документів та до


інформації, яка найбільш часто використовується

Корзина Папка, яка містить резервні копії видалених файлів

Ще однією особливістю операційної системи Windows є так звана


Панель задач (Taskbar). Вона має невеликі функціональні можливості, однак
робить наглядним механізм мультизадачності, прискорює механізм
переключення між відкритими вікнами. Зовні панель являє собою рядок,
який розташований в нижній частині екрана. Праворуч розташований
годинник та піктограми програм, які активні в даний момент. Ліворуч –
головне меню операційної системи Windows – Пуск. Зазвичай меню Пуск
містить наступні підрозділи (можуть бути іншими, в залежності від версії
операційної системи):

Пункт меню Призначення

Програми Відкриває доступ до основних програм, які


встановлені на комп’ютері

Документи Відкриває доступ до документів, які були


нещодавно використані

Налаштування Позволяє корегувати на лаштунки основних


пристроїв ПК

Пошук Система пошуку (файлів, тек, комп’ютерів у


мережі тощо)

Довідка Доступ до довідкової системи

Виконати Функція використання командного рядка

Завершення роботи Вимкнення ПК, перезавантаження, зміна режиму

51
Кожна завантажена програма в операційній
системі відображається у окремому вікні, розміром та
положенням якого керує користувач. Стандартне Мал. Керування
вікно Windows складається із рядка назви
вікном
(відображається назва програми, відкритої теки,
обробляє мого файлу) на якому розміщено головні кнопки керування вікном,
рядка меню (зібрані команди керування програмою), робочої області, рядка
статусу. Вікно. З яким працює користувач зветься активним. Перемикання
між активними вікнами здійснюється за допомогою комбінації клавіш
Alt+Tab. Одночасно може бути відкрито кілька вікон, але активним є лише
одне.

Завдання:

1. Використовуючи додаткові джерела, знайти інформацію о версіях


операційної системи Windows та нових розробках фірми Microsoft у
цій галузі.

2. На вашу думку, в чому переваги Dos у порівнянні з Windows?

§ 11. Робота з об’єктами операційної системи Windows.

Буфер обміну

Доступ до всієї
інформації яка мається на
комп’ютері здійснюється
через ярлик «Мій
комп’ютер», що
розташований на робочому
столі. Діалогове вікно, що
з’являється при виклику
цього ярлика, відображає всі
пристрої зберігання
52

Мал. Вікно Мій комп’ютер


інформації. По-перше, це Диск 3,5 – доступ до інформації, що зберігається на
дискетах. Крім того, відображаються локальні диски (розділи вінчестера), а
також ярлики доступу до пристроїв зчитування оптичних дисків. Кожен з цих
носіїв інформації може містити об’єкти операційної системи – теки, файли,
ярлики тощо.

Створення об’єктів в операційні системі


Windows відбувається кількома способами: Комбінації клавіш для

1. викликом контекстного меню в «операцій правки»


директорії, де планується створити
Ctrl+C - копіювання
об’єкт;

2. вибором пункту «Створити» в меню «Файл» головного меню вікна


директорії;

3. напряму з програми, якій належить об’єкт;

4. за допомогою сторонній файлових менеджерів.

Крім створення файлів та тек, операційна система Windows пропонує


ще низку операцій для цих об’єктів. Серед них так звані «операції правки» -
копіювання, вирізання, вставка. Ці операції проводяться з використання
буферу обміну. Буфер обміну – зарезервоване місце на диску для зберігання
тимчасових даних для їх подальшого переміщення чи тиражування.
Копіювання - операція при якій данні (об’єкт) копіюється та копія їх
розміщується у директорію, вказану користувачем. Вирізання – переміщення
об’єкту при якому початковий оригінал об’єкта стирається. Вставка – кінцева
команда операцій правки, яка вказує директорію для розміщення об’єкту.
Операції правки можна виконувати, користуючись контекстним меню,
викликаним правою клавішею маніпулятора, меню «Правка» головного меню
вікна програми, за допомогою комбінацій «гарячих клавіш».

§ 12. Налаштування операційної системи

Microsoft Windows засобами Панелі керування

53
Майже всі налаштування, що доступні користувачеві операційної
системи Windows, робляться за допомогою так званої Панелі керування.
Доступ до цієї панелі організовує головне меню «Пуск». Звідси йде
визначення, що сама Панель керування – це один з розділів головного меню
«Пуск», який містить основну інформацію про налаштування обладнання та
вкладених програм операційної системи Windows. Пункт «Панель керування»
міститься в підменю «Налаштування».

Панель керування має наступні розділи ( в залежності від версії ОС


пункти можуть бути іншими):

 Автоматичне оновлення –
надає можливість оновлювати
версію програмного
забезпечення через мережу
Інтернет;

 Адміністрування – керує
основними службами
комп’ютера по обміну
інформацією, службами
локальних подій тощо;

 Дата і час – дозволяє


налаштувати дату і час на
Мал. Завантаження
комп’ютері (такі ж
налаштування можна виконати Панелі керування
подвійним клацанням лівої
клавіші маніпулятора на годиннику панелі задач;

 Звук та аудіопристрої – керує звуками, що супроводжує роботу


операційної системи, загальною гучністю тощо;

 Клавіатура – дозволяє налаштувати клавіатуру (розкладку за умовчанням,


швидкість блимання курсору, ін.);

 Менеджер робочого столу відеокарти – дозволяє продивитися та


налаштувати деякі ресурси відеокарти;

 Миша – дозволяє налатувати маніпулятор (чутливість маніпулятора,


швидкість подвійного натискання клавіш, змінити зовнішній вигляд
курсору);

54
 Призначені завдання – дозволяє призначити час для запуску певних
програм без прямого втручання користувача у визначений період часу;

 Користувачі та паролі – введення нових користувачів для роботи в


операційній системі , видалення старих, розширення та звуження прав
користувачів, обмеження паролями;

 Принтери – дозволяє продивитися інформацію про принтери, що


встановлені на комп’ютері та при необхідності відкрити діалог з
програмним забезпеченням принтера;

 Властивості оглядача – дозволяє налаштувати Internet Explorer для


доступу в мережу, встановити параметри безпеки;

 Властивості теки – керує основними налаштуваннями тек під час роботи


з операційною системою, вирішує питання відображення файлів;

 Мережа та віддалений доступ – служить для створення нових та


відображення встановлених підключень до мережі;

 Система – дозволяє ввести основні налаштування до комп’ютера (змінити


ім’я ПК, ідентифікацію у мережі, налаштувати обладнання, що
підключено до комп’ютера);

 Сканери та камери – має сходу функцію з пунктом «Принтери» (керує


обладнанням для отримання цифрових зображень);

 Спеціальні можливості – дозволяють налаштувати служби, що


призначені для людей з обмеженими фізичними можливостями;

 Телефон і модем – дозволяють налаштувати основні параметри для


використання Інтернет, а також телефону та підключень до мережі Dial-
up.

 Встановлення та видалення програм – відображає встановлені на


комп’ютері програми, дозволяє їх змінити або видалити, надає
можливості додавання та видалення компонентів операційної системи;

 Встановлення обладнання – відображає пристрої ПК, дозволяє видалити


їх або додати нові з приписанням драйверів;

 Шрифти – відображає встановленні шрифти, дозволяє додати або


видалити непотрібні;

55
 Екран – дозволяє налаштувати основні параметри монітора, робочого
столу тощо (альтернативний запуск – клацання правої кнопки
маніпулятора на пустому полі робочого столу, пункт «Властивості»);

 Електроживлення – керує живленням ПК;

 Мови та стандарти – дозволяє встановити регіональні стандарти, грошову


одиницю тощо.

Більшість з наведених можливостей ніколи не використовуються


пересічним користувачем, але є низка налаштувань, які робить кожен, хто
працює за комп’ютером. Ці налаштування полегшують виконання певних
операцій, роблять перебування за ПК більш комфортним. До них належать:
налаштування пристроїв введення інформації (клавіатури та миші) та
монітору.

Налаштування клавіатури та миші відбувається за допомогою


окремих робочих вікон, що викликаються відповідними пунктами панелі
керування. Основні налаштування, що можна внести для маніпулятора це:
налаштування клавіші контекстного меню та клавіші вибору (в залежності від
того, яка основна рука користувача), кількість клацань для клавіші вибору
(зазвичай використовується подвійне клацання, однак кількість натискань
можна скоротити до одного), швидкість виконання подвійного клацання
(налаштовується в залежності від швидкості реакції користувача), зовнішній
вид вказівника, швидкість руху вказівника, початкове розміщення вказівника
при відкритті вікна. Для клавіатури операційна система Windows дозволяє
налаштувати швидкість повторення символів при зажатій клавіші, частоту
блимання курсору під час введення тексту, змінити сполучення клавіш для
зміни мовної розкладки клавіатури.

Щодо налаштування екрана, то тут користувач можу зробити


наступні зміни: змінити
фонове зображення на
робочому столі, змінити
позицію фонового зображення,
змінити заставку, змінити
колір порожнього фону, ввести
на екран Web-значення,
встановити або видалити певні
візуальні ефекти, змінити
розподільну здатність та
Мал. Налаштування
миші та клавіатури
56
частоту монітора, кольорову палітру, звернутися до налаштувань відеокарти
(пункт «Додатково»).

Розподільна здатність екрана – це кількість крапок (pixels) на області


екрану.

Кольорова палітра – кількість кольорів, що використовується в ОС.


Можливі варіанти кольорової палітри це: 16 кольорів, 256 кольорів, High
color (16 біт), True color (32 біта). Чим вище кольорова палітра, тим
комфортніше стає використання монітора.

Мабуть найбільш важливим з усіх налаштувань монітору є


налаштування частоти оновлення. Пов’язано це з тим, що частота оновлення
впливає на зір людини, що працю є за ПК, тому некоректне її становлення
може негативно позначитися на здоров’ї користувача. Частотою оновлення
екрану називають швидкість блимання матриці монітора. Вважається, що чим
вище ця швидкість, тим безпечніша стає робота на комп’ютері. Зазвичай,
максимальна частота оновлення залежить від моделі монітора. Існують такі
варіанти: 60, 65, 70, 72, 75, 80, 85, 100, 120 Гц. Але слід зазначити, що
людський зір не сприймає блимання, яке вище за 75 Гц. До того ж, частота
оновлення зворотно пропорційна розподільній здатності.

§ 13. Стандартні програми операційної системи

Microsoft Windows

Операційна система Microsoft Windows, в принципі як у будь-яка


інша сучасна операційна система, крім елементарної роботи зі своїми
об’єктами надає ще низку додаткових можливостей, які здійснюються
засобами вкладених програм. Ярлики для завантаження всіх програм
знаходяться в головному меню «Пуск» у розділі «Стандартні». Всі ці
програми можна розділити та три основних групи: службові, робочі,
розважальні.

До службових програм операційної системи Windows можна


віднести:

 Архівація даних – зменшення розміру об’єктів шляхом модифікації їх


внутрішнього коду (слід сказати, що архівація стандартною програмою
надається лише в останніх версіях Windows);
57
 Відновлення системи – завантаження останньої робочої версії
операційної системи, що зберігається в пам’яті комп’ютера (надається
лише в сучасних версіях операційної системи Windows);

 Дефрагментація диску – зміна місця розташування інформації на диску


для більш продуктивної роботи з ним;

 Перевірка диску (Scan Disk) – перевірка дисків на наявність помилок та


пошкоджень;

 Центр забезпечення безпеки – керування засобами захисту комп’ютера:


антивірусний захист, від стороннього доступу, автоматичне оновлення та
виправлення помилок (надається лише в сучасних версіях операційної
системи Microsoft Windows).

До робочих програм операційної системи Windows належать:

 Блокнот – найпростіший текстовий редактор, надає мінімум


можливостей, редагує файли в форматі *.txt;

 Word Pad – текстовий редактор з обмеженою кількістю вкладених


можливостей, припускає використання рівнянь, елементарні засоби
форматування;

 Paint – графічний редактор, має зручний інтуїтивний інтерфейс, створює


так звані крапкові малюнки в форматі *.bmp;

 Outlook Express – система роботи з електронною поштою, має власну


адресну книгу та власний інтерфейс подзвонювання, підтримує кілька
облікових записів, має засоби обмеження паролем;

 Адресна книга – надає можливості зберігання контактної інформації;

 Провідник - надає можливості комфортної роботи з об’єктами (файли,


теки, ярлики);

Розважальними програмами в операційній системі Windows є:

 Стандартні ігри – найпростіші ігри;

 Звукозапис – засіб запису голосу користувача;

 Програвач Windows Media – універсальний програвач, що дозволяє


відтворювати звуко- та відеозаписи.

58
Більшість стандартних програм операційної системи можна
відключити або знову відновити. Для цього використовується пункт
«Встановлення та видалення програм» в меню «Панель інструментів».

Завдання:

1. Користуючись додатковою літературою знайти інформацію про


аналоги стандартних програм дефрагментації та перевірки дисків.
Оформити інформацію у вигляді реферату.

§ 14. Довідкова та пошукова системи в Microsoft Windows

Довідкову та пошукову систему можна віднести до стандартних


програм Windows. Однак вони мають низку особливостей, що відокремлюють
їх від інших вкладених програм.
По-перше, вони мають власний
пункт в корені головного меню
«Пуск». По-друге, вони є
обов’язковими для системи і
вимкнути їх не можливо.

Довідкова система це
програма, що являє собою
скомпільований html-файл, який
містить основну інформацію про
роботу системи та всіх її Мал. Вікно довідкової
компонентів. Для виклику
довідкової системи достатньо системи
при порожньому робочому столі (жодна з завантажених
програм не має бути активною) натиснути клавішу F1.

Довідкова система дає можливості пошуку


потрібної інформації за ключовими словами та за
розділами змісту.
59

Мал. Фрагмент вікна


пошукової системи
Доступ до довідкової системи в сучасних версіях Windows надається
через Центр довідок та підтримки. Цей «центр» надає і певні інші
можливості.

Майже кожна програма має свою довідкову систему. Організація їх


може бути різною, але основне призначення – надання допомоги
користувачу.

Пошукова система Windows не є безальтернативною. На сьогодні є


безліч сторонні програм, які організують пошук інформації на ПК. Але
стандартна програма пошуку теж має доволі високий ступінь продуктивності.
Основна мета цієї системи – пошук інформації за критерієм. Критерії можуть
бути різноманітні: тип файлу, ім’я, час створення, фрагмент тексту тощо.
Виклик системи здійснюється з кореня головного меню «Пуск». Крім пошуку
інформації, може відбуватися пошук комп’ютерів у мережі, контактів в
адресній книзі тощо.

Завдання:

1. В додатковій літературі знайти інформацію про еволюціювання


системи довідки та пошукової системи в Windows різних версій.

§ 15. Стороннє програмне забезпечення для

операційної системи Windows

Операційна система Win-


dows має доволі багато вкладених
програм. Але їх безумовно
недостатньо для повноцінної
роботи на комп’ютері. Це питання
покликані вирішити додаткові
програми, що встановлюються на
60

Мал. Вікно встановлення та видалення програм


ПК. На сьогодні існує багато виробників програмного забезпечення, кожен з
яким просуває на ринок власні продукти.

Сторонні програми, що встановлено на комп’ютері відображені


списком у пункті «Встановлення і видалення програм» у Панелі керування. З
цього списку програми можна видалити або змінити їх зміст. Слід сказати,
що не всі програми відображає вказаний розділ. Бо деякі програми не
встановлюються на комп’ютер, а просто копіюються і завантажуються
безпосередньо з директорії, де знаходяться (якщо не використовуються
ярлики). Найчастіше такі програми є невеликими і некомерційними
(безкоштовними), вони не активно використовують системні ресурси і
можуть завантажуватися навіть зі змінних носіїв. В даному випадку програми
не завантажуються, а запускаються. Для цього, зазвичай, служать файли з
розширенням *.exe.

Встановлення програм відбувається шляхом використання файлу-


завантажника, який частіше за все носить ім’я setup.exe. На сьогодні
більшість носіїв інформації з програмним забезпеченням містять так звані
Autorun-файли. Ці файли автоматично завантажуються і несуть в собі
візуальну інформацію про те, які саме програми пропонується встановити;
користувачеві лишається обрати програму за допомогою маніпулятора. Крім
того, після початку встановлення, необхідно вказати директорію для
зберігання програми, ім’я для пункту в меню «Пуск» та зробити початкові
налаштування (мова, конфігурація тощо).

Для будь-якої працюючої програми (незалежно від того, встановлена


вона чи скопійована на диск) можна призначити автозавантаження. Тобто,
вказана користувачем програма буде автоматично завантажуватися разом з
операційною системою. Частіше автозавантаження використовуються
антивірусні програми, та програми від яких потребується постійна активність.
Найпростіший спосіб для внесення програми до списку автозавантаження, це
ручне перетаскування ярлика програми до пункту Автозавантаження у меню
«Програми» головного меню «Пуск». Певні програми система автоматична
заносить до автозавантаження. Такі програми можуть не відображатися через
меню «Пуск». Для того, щоб продивитися та скорегувати їх можна
використати вікно налаштувань системи (пункт «Адміністрування або
команда msconfig у рядку «Виконати» головного меню «Пуск»).

Завдання:

61
1. Навести приклади стороннього програмного забезпечення для
операційної системи Windows. Пояснити призначення наведених
програм.

2. В докових джерелах знайти інформацію про програми, що


забезпечують альтернативне видалення встановлених програм.

§ 16. Комп’ютерні мережі. Типи мереж

Комп’ютерна мережа – це об’єднання автономних персональних


комп’ютерів для спільного використання обчислювальних ресурсів.

На сьогодні існує безліч комп’ютерних мереж. Вони можуть


знаходитись в межах одного будинку або охоплювати весь світ, об’єднувати
від двох до мільйонів ПК. Роль комп’ютерних мереж не можливо
переоцінити. Спілкування, обмін інформацією, сумісна робота над проектами
– лише невеликий перелік того, в чому допомагають комп’ютерні мережі.

Мережі мають ряд типів і розрізняються за кількома класифікаціями.


Класифікація, зазвичай, відбувається за наступними ознаками:

 спосіб організації;

 територіальна розповсюдженість;

 приналежність до відомств;

 швидкість передачі інформації;

 тип середовища передачі;

 топологія;

 організація взаємодії комп’ютерів.

За способом організації комп’ютерні мережі поділяються на реальні


та штучні. Штучні мережі (псевдомережі) – дозволяють зв’язувати
комп’ютери через послідовні та паралельні порти та не потребують
62
додаткових пристроїв. Іноді зв’язок в таких мережах називають нуль-
модемним. Штучні мережі використовуються коли необхідно обмінятися
інформацією між двома ПК. Операційні системи Windows та Linux мають
спеціальні вкладені програми для забезпечення нуль-модемного з’єднання.
Реальні мережі дозволяють зв’язувати комп’ютери за допомогою спеціальних
пристроїв комутації та фізичного середовища передачі даних.

За територією розповсюдження мережі можуть бути локальними,


глобальними, регіональними. Локальні – це мережі, що поширюються
територією не більш ніж 10 м2. Регіональні – мережі, що розташовані та
території міста або області. Глобальні – мережі, що охоплюють територію
держави або кількох держав. В цій класифікації мереж існує два основних
терміна LAN та wAN. LAN (Local Area Network) – локальні мережі, що мають
замкнену інфраструктуру. wAN (wide Area Network) – глобальна мережа, що
покриває великі географічні регіони, які включають в себе як локальні
мережі, так і інші телекомунікаційні мережі та пристрої.

За приналежністю мережі розрізняють на державні та мережі


відомств. Державні - мережі. Що використовуються в державних структурах.
Мережі відомств – ті, що належать певній організації та містяться на її
території.

Однією з важливих класифікацій мереж є швидкість передачі


інформації. Тут розрізняють:

 низькошвидкісні (до 10 Мбіт/с);

 середнєшвидкісні (до 100 Мбіт/с);

 високошвидкісні (більш ніж 100 Мбіт/с).

Для визначення швидкості передачі даних в мережі


використовуються боди (baud). Це одиниця швидкості передачі сигналу, що
вимірюється число дискретних переходів або подій за одну секунду.

Найновітніша класифікація мереж – тип середовища передачі.


Розрізняють: дротові та бездротові. Дротові – мережі, що створюються на
основі дротового поєднання пристроїв (коаксіальне, вита пара,
оптоволоконне). Бездротові – мережі, що базуються не бездротовому
з’єднанні (радіоканали, інфрачервоний діапазон, Bluetooth).

Топологія мереж базується на поняттях «вузол мережі» та «гілка


мережі». Вузол мережі являє собою комп’ютер або комутуючий пристрій в

63
мережі. Гілка мережі - це шлях, що поєднує два суміжних вузли. Вузли
мереж бувають:

 крайовий вузол – розміщений на кінці лише однієї гілки;

 проміжний вузол – розміщений на кінцях більш ніж однієї гілки;

 суміжний вузол – вузол, що поєднується з іншими принаймні одним


шляхом, який не містить інших вузлів.

Топологією мереж називають засіб єднання комп’ютерів. Найбільш


розповсюджені види топології мереж:

 лінійна мережа – містить два кінцевих вузли, будь-яку кількість


проміжних вузлів і має один шлях між двома вузлами;

 кільцева мережа – до кожного вузла приєднані дві гілки;

 зіркоподібна мережа – мережа, яка містить лише один проміжний вузол;

 деревоподібна мережа – містить більш ніж два кінцевих вузла, принаймні


два проміжних вузла, між двома вузлами є лише один шлях;

 коміркова мережа – місти не менш ніж два вузла, які мають два або
більше шляхів між ними;

 повнозв’язна мережа – має гілку між будь-якими двома вузлами.

З точки зору організації взаємодії комп’ютерів, мережі розрізняють


однорангові (Peer-to-Peer Network) та ієрархічні з виділеним сервером (Dedi-
cated Server Network). Всі комп’ютери в одноранговій мережі рівні. Кожен
користувач мережі може отримати доступ до даних, що зберігаються на
іншому комп’ютері. У ієрархічній мережі під час налаштування
виокремлюють один або кілька комп’ютерів, що керують обміном даних в
мережі та розподілом ресурсів. Такі комп’ютери називають серверами.
Комп’ютери, що мають доступ до послуг сервера називають клієнтами
мережі або робочою станцією. Ієрархічна модель мереж більш приваблива, бо
дозволяє створювати найбільш стійку структуру та більш раціонально
розподіляти ресурси.

§ 17. Основні поняття мережі Інтернет


64
З розвитком комп’ютерної техніки одночасно розвивалися засоби
обміну інформацією між кількома комп’ютерами. На початку 70-х років був
розроблений прообраз сучасної високошвидкісної технології Ethernet. В той
же час кілька університетів США почали обмінюватися даними за допомогою
модемів, що працювали на невеликій швидкості. Ця технологія поклала
початок системі Usenet. Різноманітні підходи та ідеї, що використовувалися
при створенні мереж, в той час ще не забезпечували сумісності різноманітних
систем. Незабаром була розроблена концепція об’єднання мереж
різноманітних компаній та організацій за допомогою спеціально розроблених
для цієї мети шлюзів (gateways). Шлюзи використовують спільний протокол
для обміну даними, що отримав назви IP (Internet Protocol).

Протокол IP використовувався в якості стандарту локальних мереж.


Все більша стандартизація та розширення можливостей сприяли тому, що
кількість комп’ютерів, які мали доступ до цих послуг, збільшувалася. З часом
вільне об’єднання комп’ютерів стало сприйматися як щось єдине – Інтернет
(Internet).

Інтернет – це сукупність державних, регіональних, корпоративних та


інших комп’ютерних мереж, а також окремих комп’ютерів, що об’єднані між
собою різноманітними каналами передачі даних та уніфікацією технологій,
що застосовуються.

За своєю структурою Інтернет повністю децентралізована мережа, що


складається з великої кількості інших мереж. Ця мережа має три ключових
поняття, що складають її основу – вузловий комп’ютер, канал передачі даних
та протокол TCP/IP.

Вузловий комп’ютер, що також зветься «хостом», забезпечує


передачу інформації в мережу від абонентів, що підключені до нього, та
прийом інформації для цих абонентів. Друга, не менш важлива, функція
вузлового комп’ютера – регулювання потоків даних. Якщо хост-комп’ютери
вважати вузлами, то канали передачі даних – це нитки, що зв’язують ці вузли.
Частіше за все для цього використовуються звичайні комутовані або виділені
телефонні лінії. На сьогодні широкого розповсюдження набувають
оптоволоконні та супутникові канали передачі даних.

Протокол передачі даних TCP/IP (Transmission Control Protocol/Inter-


net Protocol) - стандартний мережний протокол зв’язку, що використовується
для поєднання комп’ютерних систем через Інтернет. На відміну від інших

65
протоколів, TCP/IP був розроблений спеціально для використання мережею
Інтернет, тому початково в ньому закладені такі якості як гнучкість,
розширюваність, безвідмовність.

На сьогодні Інтернет органічно пов’язаний з таким сервісом як


WWW (World Wide Web). Це гіпертекстове середовище, що містить
незліченну кількість різноманітних документів. Серед них довідкові бази,
державні документи, каталоги та багато іншого. Ці документи продивляються
в режимі реального часу. Перехід від одного документа до іншого
здійснюється натискання миші, що наведена на потрібне посилання. Головна
перевага WWW полягає в тому, що документи можуть мати посилання не
лише в межах однієї бази, в по всій мережі.

Система WWW складається з великої кількості програм-серверів, що


виконуються на машинах в мережі Інтернет. Сумісно сервери WWW
створюють розподільну базу даних мережного гіпертексту.

Технологія WWW базується на трьох основних стандартах. Перший з


них – URL (Universal Resource Locator) – універсальний визначник ресурсу.
Він надає стандартний спосіб вказування місто знаходження даних, що
знаходяться в мережі. Другий – HTTP (Hyper Text Transfer Protocol) –
протокол передачі гіпертексту. Вказаний протокол надає доступ до
інформації та дозволяє передавати гіпертекстові документи мережею. І в
решті решт, HTML (Hyper text Markup Language) – мова розмітки
гіпертекстових документів. Ця ова дозволяє створювати документи, що
вміщують в себе адреси URL. Зазвичай ці посилання вказують на інші
документи HTML. Таким чином розгортається велика мережа пов’язаних між
собою документів.

Завдання:

1. В додатковій літературі знайти інформацію про історію Інтернет та


його розвиток від створення до сьогодні.

§ 18. Віруси. Типи вірусів. Засоби противірусного захисту

66
Комп’ютерний вірус – це спеціально написана невелика програма,
яка може приписувати себе до інших програм, а також негативно впливати на
роботу певних програм та комп’ютера в цілому.

Думок, щодо народження першого комп’ютерного вірусу, досить


багато. Відомо, що на машині Чарльза Беббіджа, який вважається
винахідником першого комп’ютера, вірусів не було, а на Univax 1108 та IBM
360/370 в середині 1970-років вони вже спостерігалися.

Сама ідея комп’ютерних вірусів з’явилася досить давно. Відправною


точкою можна вважати труди Джона фон Неймана з вивчення математичних
автоматів, що самовідтворюються. Ці дослідження стали відомі у 1940-х
роках. А у 1951 році відомий вчений запропонував метод, що демонстрував
можливість створення таких автоматів.

Сучасні комп’ютерні віруси розрізняються між собою за ознаками:

 середовище знаходження;

 спосіб зараження.

За середовищем знаходження віруси можна поділити на: файлові,


завантажувальні, макро, сриптові.

Файлові віруси під час свого розмноження так чи інакше


використовують файлову систему певної ОС. Вони:

 різноманітними способами упроваджуються у виконувані файли


(розповсюджений тип вірусів);

 створюють файли-двійники (компаньйон-віруси);

 створюють власні копії в різноманітних каталогах;

 використовують особливості організації файлової системи (link-віруси);

Завантажувальні віруси записують себе або в завантажувальний


сектор диска (boot-сектор), або в сектор, що містить системний завантажувач
вінчестера (Master Boot Record), або ж змінюють вказівник на активний boot-
сектор. Це тип вірусів був доволі розповсюдженим у 1980-х роках, але
практично зник з переходом на 32-бітні операційні системи та відмовою від
дискет як від основного способу обміну інформацією.

67
Майже всі табличні та графічні редактори, системи проектування,
текстові процесори мають власні макро-мови для автоматизації виконання
дій, що повторюються. Ці мови мають складну структуру та розгалужений
набір команд. Макро-віруси – це програми на макро-мовах, що влаштовані в
системи обробки даних. Для власного розмноження віруси цього класу
використовують можливості макро-мов та з їх допомогою переносять себе з
одного зараженого файлу в інші.

Скрипт-віруси є підгрупою файлових вірусів. Вони написані на


різноманітних скрипт-мовах (BAT, JS, PHP). Ці віруси заражають інші
скрипт-програми (командні та службові файли операційних систем ) або вони
є частиною багатокомпонентних вірусів.
Сompanion LIB (віруси бібліотек Віруси
(віруси- компіляторів)
компаньйони) початкових кодів
програм
Файлові

Overwriting Parasitic Link (віруси- OBJ (віруси


(віруси, що (паразитичні посилання) об’єктн. модулів)
перезапис.) віруси)
Для боротьби з комп’ютерними вірусами на сьогодні існую безліч
програм. Деякі з них запобігають потраплянню в комп’ютер сторонніх
програм, деякі сканують код в пошуках послідовностей, що визначаються як
віруси. Серед найпопулярніших антивірусних програм є Kaspersky Anti-Virus,
Dr.Web, Norton AntiVirus. Але слід зазначити, що вірогідність потрапляння
вірусів на ПК залежить безпосередньо від користувача.

Завдання:

1. Користуючись додатковими джерелами знайти інформацію про


комп’ютерні віруси 1990-х років.

2. Сформулювати положення яких має дотримуватися користувач для


запобігання комп’ютерним вірусам.

68
§ 19. Архівація даних. Програми-архіватори

Головне призначення програм-архіваторів – стиснення, тобто


зменшення розмірів певних файлів з метою заощадження пам’яті комп’ютера.
Оскільки зі стиснутими файлами неможливо працювати за їх прямим
призначенням, то їх використовують для зберігання резервних копій певної
інформації. Стисканню (ущільненню) можуть бути піддані: файли, теки,
диски. Ущільнення папок та файлів необхідне для їх транспортування.
Ущільнення дисків застосовують для підвищення ефективності використання
робочого простору (зазвичай для дисків недостатньої ємкості).

Існує доволі багато програм-архіваторів, які мають різноманітні


показники ступеню та часу стискання. Ці показники є різними для різних
типів файлів (текстових, графічних, виконуваних тощо), тобто один архіватор
може добре стискати текстові файли, а інший – мультимедійні.

Архіватор – це програма, яка дозволяє за рахунок застосування


спеціальних засобів стискання інформації створювати копії об’єктів даних
меншого розміру, а також об’єднувати кілька файлів в один архівний.

Весь спектр існуючих на сьогодні архіваторів можна поділити на три


групи: файлові, програмні, дискові.

Файлові архіватори дозволяють запаковувати один або кілька файлів


в один архівний. Розмір останнього, як водиться, менше сумарного розміру
початкових файлів.

Програмні архіватори дозволяють запаковувати за один раз лише


один файл – виконувану програму *.exe, але так, що архівована програма
одразу після запуску буде розпаковуватися в оперативній пам’яті та одразу
починати роботу.

Дискові архіватори дозволяють програмним способом збільшити


доступний простір на жорсткому диску. Дисковий архіватор являє собою
резидентний драйвер, що непомітно для користувача архівує будь-яку
інформацію, що записується на диск. Однак, слід зазначити, що цей процес
негативно впливає на «швидкість» комп’ютера.

Найбільш відомі на сьогодні архіватори – це WinRar, WinZip, WinArj.


Їх особливість полягає в тому, що вини припускають можливість роботи зі

69
своїми архівами інших програм і навпаки. Тобто цими архіваторами можна
продивитися майже будь-які за архівовані об’єкти, вони є універсальними.

Зазвичай всі архіватори дозволяють створювати архіви, що самі


розпаковуються, без допомоги сторонніх програм (SFX – Self extracting) –
файли *.exe.

Головними характеристиками програм-яархіваторів є:

 швидкість роботи;

 сервіс (набор функцій);

 ступінь ущільнення – відношення початкового файлу до запакованого;

Серед функцій архіватори мають:

 створення архівів з окремих файлів теки, завантажуючи в один архів до


32 000 файлів;

 додавання файлів до архіву;

 витягання та видалення файлів з архіву;

 перегляд вмісту архіву;

 введення в архів коментарій до файлів;

 створення архівів, що розпаковуються без допомоги сторонніх програм;

 створення багатотомних архівів;

 забезпечення захисту інформації в архіві;

 підтримка типів архівів, що створені іншими архіваторами та ін.

Для ущільнення використовуються різноманітні типи алгоритмів, які


можна розділити на зворотні та за методом часткової втрати інформації.
Останні більш ефективні, але застосовуються лише для файлів, для яких
часткова втрата інформації не призведе до значного зниження властивостей.
Характерними форматами ущільнення з втратою інформації є:

 *.jpg – графічні данні;

 *.mpg – відео данні;

 *.mp3 – звукові данні.


70
До форматів без втрати інформації належать:

 *.tif, *.pcx – графічні данні;

 *.avi – відео данні;

 *.zip, *.arj, *.rar, *.izh, *.cab – будь-які типи файлів.

В цілому, алгоритми ущільнення присутні лише у зворотних архівах.


Розрізняють:

 Алгоритм RLE (RunLengthEncoding) – використовується принцип


виявлення послідовностей, що повторюються. При ущільненні
записується послідовність з двох величин, що повторюються: значення та
кількості повторів. Наприклад, послідовність: 3, 3, 12, 12, 12, 0, 0, 0, 0;
ущільнена: 3, 2, 12, 3, 0, 4.

 Алгоритм KWE (Keyword Encoding) – несе в собі використання словника,


у якому кожному слову відповідає двобайтний код.

 Алгоритм Хафмана – являє собою кодування не байтами, а бітовими


групами. Несе в собі три основних етапи: виявлення частоти повторення
кожного із символів, що зустрічається; зменшення бітів для кодування
символів, які зустрічаються кілька разів; додавання таблиці відповідності.

Завдання:

1. Сформулювати основне призначення архівування інформації.

2. Перелічити всі переваги та недоліки архівування.

71
72
РОЗДІЛ ІI

ПАКЕТ ПРОГРАМ «MICROSOFT OFFICE»

§ 20. Пакети офісних програм.

Початкові відомості про Microsoft Office

На початку 1960-х років американський вчений Джозеф Ліклайдера


(якого на сьогодні вважають одним з батьків Інтернет) виказав думку про те,
що головне призначення комп’ютера – автоматизація рутинної роботи
людини. На той час це здавалося жартом для багатьох людей, які взагалі
нічого не знали про обчислювальну техніку. Дійсно, на той час основною
галуззю застосування комп’ютерів вважалося вирішення принципово нових і
доволі складних математичних задач. Однак, сфера інтересів обчислювальної
техніки досить швидко розширювалася, до того ж , зазвичай, за рахунок
просування в бік «традиційних» задач в різноманітних галузях діяльності
людини.

На сьогодні, не менш ніж 40-45% комп’ютерів знаходяться у


домашніх користувачів, а більш ніж 90% комп’ютерів застосовуються для
виконання самої монотонної та традиційної роботи.

Серед великої кількості прикладного програмного забезпечення


можна виділити групу програм, які вирішують задачі самого широкого
призначення, тому потрібні майже кожному користувачеві.

Створенням таких програм займаються провідні світові розробники


(Corel, Adobe та ін), однак лідером є корпорація Microsoft, яка практично де-
факто визначає стандарти в цій галузі.

73
Коли Microsoft починали розробку офісних пакетів, то одразу
поставили пере собою мету створення не однієї програми, а цілого
комплексу. Історія розвитку цієї системи тісно пов’язана зі збільшенням
потреб пересічного користувача. За останні роки корпорація випустила доволі
багато версій комплекту. Слід сказати, що ці версії мають свої підвиди в
залежності від того, ким використовується комплекс (звичайний, для бізнесу,
професіональний, розширений тощо). В принципі всі підвиди є схожими, за
винятком деяких програм, що в них входять.

Зазвичай, більш сучасні версії Microsoft Office складаються з:

1. Word – текстовий процесор. Програма є засобом для роботи з


текстами та вкладеними у ці тексти об’єктами. Надає користувачеві
надзвичайно великий спектр можливостей.

2. Excel – табличний процесор. Програма організовує роботу з даним,


що мають вигляд таблиць. Електронні таблиці є ідеальним засобом
для вирішення облікових та розрахункових задач. В принципі, можна
стверджувати, що 90% існуючої інформації може подаватися у
вигляді таблиць або їх похідних (табличних схем).

3. Access – система керування базами даних (СКБД). Досить популярна


та корисна СКБД, яка може використовуватися як для невеликих
локальних, так і для досить серйозних професійних баз інформації.

4. Power Point – засіб підготовки електронних презентацій. Цей клас


програм з’явився відносно нещодавно. Даний засіб вирішує
проблеми підготовки ілюстрованих матеріалів для проведення
лекцій, виступів, докладів тощо.

5. Outlook – персональний диспетчер. Ця програма автоматизує деякі


дії людини за контролем виконання певних справ, розкладу тощо.
Крім того, засіб містить адресну книгу. Головною функцією Outlook
можна назвати роботу з електронною поштою.

6. Front Page – засіб створення та підтримки Web-вузлів. Програма


дозволяє створити власний сайт (Web-вузол) не застосовуючи
навички програмування. Створення об’єктів відбувається на
візуальному рівні з прямим діалогом користувача та програми.

7. Publisher – видавнича система. Програма дозволяє реалізовувати


документи у вигляді поліграфічної продукції. Найбільш часте

74
застосування Publisher – виготовлення буклетів, каталогів тощо.
Програма містить шаблони для різноманітної друкарської продукції.

В принципі, всі ці перелічені програми – не єдині засоби пакету


Microsoft Office. Їх доволі багато, і, судячи зі стратегії корпорації Microsoft,
ця кількість буде постійно зростати. Допомагати в цього покликана
спеціально створена внутрішня служба Microsoft Office – центр підтримки
продуктів корпорації Microsoft. Цей центр надає можливості зв’язатися з
фірмою та висловити свої побажання щодо покращення програмного
забезпечення та його функцій.

Завдання:

1. В додаткових джерелах знайти інформацію про основних


конкурентів пакету Microsoft Office (Open Office, Star Office). В чому
полягають основні принципові відмінності між цими програмними
комплексами?

§ 21. Текстовий процесор Microsoft Word.

Перше знайомство

Текстовий процесор – це історично найперший засіб, що широко


використовувався як офісна програма. Головна його задача – оформлення
текстів. Спочатку подібні програми називалися «редакторами», але сьогодні
цей термін не в змозі реально відобразити їх функціональні можливості.

На сьогодні робота у текстовому процесорі далеко виходить за межі


звичайної обробки текстів. Ця програма вже досить давно вмішує в себе
інструменти створення різноманітних таблиць, графіків, ілюстрацій, формул
та ін. В результаті користувач має можливість створювати складні документи
практично необмеженого обсягу з використанням графічних матеріалів та
різноманітного форматування. В текстовому процесорі можливе застосування
процедур автоматичного створення змісту, нумерації сторінок, формування

75
перехресних посилань, знесень та ін. Крім того Word має можливості
перевірки правопису, що не дуже корисним під час створення документів, які
не припускають наявності помилок.

Завантаження текстового процесора відбувається стандартним


шляхом – за допомогою ярлика або головного меню «Пуск».

Текстовий
процесор Word є
програмою, що працює в
операційній системі
Windows. Саме тому, як
і в інших програмах,
робота з Word ведеться
у окремому вікні. Тобто,
піч час роботи з
процесором,
припускається
можливість виконання
супутніх задач. Щодо
самого вікно, то воно
складається з наступних
елементів: Мал. Вікно процесору Word

 рядок назви;

 рядок меню;

 панель інструментів;

 робоча область;

 рядок стану.

Рядок назви містить інформацію про ім’я активного документа та


розміщує стандартні елементи керування вікном. Рядок меню складається з
кількох пунктів, кожен з яких надає функції, що згруповані за певними
ознаками:

 «Файл» - надає можливості роботи з документом як з об’єктом


(збереження, відкриття нових документів, вихід з програми або закриття
активного документа), встановлювати основні параметри документа та
друку (тип сторінок, налаштування друку, попередній перегляд тощо).

76
 «Правка» - надає можливості копіювання та вставки фрагментів тексту,
пошуку інформації в документі, створення посилань тощо.

 «Вид» - керує зовнішнім видом вікна та робочої області, режимами


відображення документів, роботи з колонтитулами.

 «Вставка» - надає можливості вставки в документ певних об’єктів


(малюнки, надписи, символи, зноски) та посилань.

 «Формат» - несе функції форматування тексту та документа, керує


стилями, темами тощо.

 «Сервіс» - організую роботу з вкладеними підпрограмами (перевірка


правопису, сумісна робота тощо), надає доступ до параметрів програми
та до вкладеного середовища Visual Basic (створення макросів тощо).

 «Таблиця» - несе функції створення таблиць та роботи з ними.

 «Вікно» - надає допомогу користувачеві під часи роботу з кількома


вікнами одночасно.

 «Довідка» - організую роботу довідкової системи.

Можна сказати, що всі функції, які має Microsoft Word, відображені у


рядку меню. Але робота з цим рядком не завжди є зручною. Це відбувається
через велику кількість вкладених підменю та відсутність реалізації прямого
доступу до певних пунктів. Ця проблема вирішується за допомогою панелі
інструментів, що розташована під меню(зазвичай, панель інструментів
розміщено в верхній частині екрану, але розмітити її можна практично де
завгодно). Панель інструментів складається з великої кількості так званих
кнопок, що надають можливість швидкого вибору необхідних функцій.
Кожна копка містить зображення, яке несе інформацію про її призначення. В
принципі, робота з цими кнопками відбувається на інтуїтивному рівні. Але,
слід зазначити, що розміщення цих кнопок не хаотичне. Вини згруповані у
окремі панелі, в залежності від функції, які представляють (функції
форматування, роботи з таблицями, малюнками тощо). Звісно, панель містить
не всі можливі підпанелі, вони обираються користувачем в пункті «Панелі
інструментів» у меню «Вид» головного меню програми. Крім того,
користувачеві надається можливість редагувати зміст кожної панелі окремо.

Основною частиною вікна Microsoft Word є робоча область. Зазвичай


вона подається у вигляді листа паперу або повністю порожньої області (в
залежності від режиму відображення документа). За бажанням користувача

77
кордони робочої області можуть містити лінійку, може відображатися схема
всього документа (головні розділи, що присвоюються автоматично при
застосування певних знаків або виділенні назв), подані ескізи сторінок всього
документа. Ці можливості реалізуються за допомогою меню «Вид» у
головному меню програми. Крім того, робоча область може відображатися у
кількох режимах (режими відображення документа):

 звичайний режим (область подається в вигляді білого простору,


горизонтальні кордони сторінок відмічаються лініями);

 режим веб-документа (застосовуються під час створення елементарних


веб-сторінок);

 режим сторінки (робоча область подається у вигляді сторінки);

 режим структури (область подається у вигляді простору, кожний перехід


на новий рядок відмічається спеціальним символом);

 режим читання (застосовується при друці брошур).

Перемикання режимів відображення документа можна здійснювати


через меню «Вид» або через позначки в нижньому лівому куті робочої
області.

У нижній частині робочого вікна Microsoft Word розміщено так


званий рядок стану, що відображує кількість сторінок в документів, номер
сторінки, мовну розкладку та режими клавіатури. Крім того, на рядку
розміщено індикатор стану перевірки правопису.

Завдання:

1. Користуючись дотиковими джерелами або довідковою системою


Microsoft Word, знайти інформацію про всі можливі панелі
інструментів. Подати в конспектів таблицю, що відображає панелі
існуючі панелі інструментів та їх зміст (не менш п’яти
функціональних кнопок).

2. Оформити реферат на тему «Відомі текстові редактори («Лексикон»,


«Word» та ін.)».

78
§ 22. Створення та зберігання документів в Microsoft Word

Microsoft Word – текстовий процесор, що відповідає майже всім


вимогам сучасного користувача. Виконання задач в цій програмі
максимально полегшено, це робить використання Word доволі комфортним.

Після встановлення на комп’ютер, Microsoft Office додає в розділ


«Створити» стандартного контекстного меню операційної системи певні
пункти, що відповідають програмам складу пакета. Тому для швидкого
створення документа Microsoft Word достатньо лише викликати контекстне
меню в необхідній директорії та обрати функцію створення документа. В
даному випадку документ буде створено, а користувачеві запропоновано
ввести назву. Після цих процедур (у разі необхідності введення інформації)
слід завантажити створений файл та працювати з ним відповідно до задачі.

Приведений вище спосіб не єдиний можливий. Для введення


текстових даних або роботи з ними документ не завжди необхідно
створювати і зберігати. В принципі, створено його буде у будь-якому разі, але
як тимчасовий (буде стертий системою). Тож для цього слід завантажити
процесор звичайним чином, а документ буде видано на екран для редагування
автоматично.

Робота в текстових редакторах зазвичай передбачає зберігання


інформації. Майже в усіх існуючих програмах такого типу, крім введення
інформації в документ, її слід зберігати. Зберігання документа (кінцеве чи
попереднє) – це процедура, що виконується користувачем для запису
введених даних на жорсткий диск або інший носій у файл, що редагується.
Цю процедуру можна виконати кількома способами:

 скористуватися кнопкою з зображенням дискети на панелі інструментів;

 обрати пункт «Зберегти» або «Зберегти як…» в меню «Файл» головного


меню програми (функція «Зберегти» має таке ж призначення, що і
«Зберегти як…», однак в першому випадку інформацію буде додано до
існуючого файлу, а у другому буде створено новий файл; якщо файл
зберігається уперше, то функції абсолютно збігаються);

 закрити документ стандартним або альтернативним шляхом та відповісти


згодою на пропозицію системи зберегти документ;

79
 скористуватися комбінацією «гарячих» клавіш.

Якщо файл зберігатиметься уперше, то необхідно вказувати


директорію та ім’я для нього.

Зазвичай, всі файли, що створені за допомогою текстового процесора


Word мають розширення *.doc. Тобто є звичайними файлами типу –
документ. Але існує і альтернативне розширення, з яким можна зберігати
текстові файли - *.rtf (rich text format), цей формат розпізнається майже всіма
текстовими процесорами. Зазвичай, він використовується, якщо зі створеним
документом планується працювати іншими редакторами.

§ 23. Введення та форматування тексту в Microsoft Word

Під час використання текстового Microsoft Word текст документа, що


редагується виводиться на робочій області. Всі зміни, що внесені
користувачем відображаються одразу. Тест вводиться з клавіатури в місто на
екрані, де знаходиться курсор. Для символів, що не відображені на клавіатурі,
використовується таблиця символів (меню «Вставка» – пункт «Символ»).
Основні прийоми введення тексту збігаються з прийомами Word Pad та
Notepad.

Основною відмінністю процесора Word є його розширені функції


форматування тексту, тобто зміна його вигляду. Програма надає можливості
зміни типу шрифту, розміру літер, накреслення та підкреслення, виділення
кольором тощо. Всі ці функції подані на панелі інструментів, що носить назву
«Форматування» та у пункті «Шрифт» у меню «Формат» головного меню
програми.

Більшість прийомі в текстовому процесорі Word потребує від


користувача виділення фрагменту тексту з яким він працює. Теж саме
стосується форматування. Виділення тексту відбувається таким же шляхом,
що і в інших текстових редакторах - просуванням маніпулятора із
затиснутою лівою клавішею від одного кінця фрагменту до іншого (або з
використанням клавіші Shift).

Крім прямого форматування, Microsoft Word припускає


форматування з використання «стилів форматування». Перевага його полягає,
80
що обраному об’єкту (фрагменту тексту або всьому документу) можна
призначити кілька параметрів форматування, які сформують його стиль. Цей
стиль можна зберегти та застосувати до іншого об’єкту. Це процедура досить
скорочує час на форматування великих документів. Керування стилями
відбувається з пункту «Стилі та форматування» в меню «Формат» головного
меню програми.

Разом із «стилями» до автоматичного форматування можна віднести


функцію «Тема» - набір універсальних елементів та кольорових схем, за
допомогою яких до документів Word застосовується яскраве оформлення.
Виклик функції «Тема» виконується з пункту «Тема» в меню «Формат»
головного меню програми.

Суттєвою можливістю текстового редактора Microsoft Word є


можливість відміни останніх дій. Ця можливість реалізується за допомогою
кнопок панелі інструментів «Стандартна», що мають вигляд загорнутих
стрілок або через меню «Правка» головного меню програми.

Крім форматування тексту Microsoft Word дозволяє проводити


форматування абзаців (пункт «Абзац» в меню «Формат» головного меню
програми). Воно полягає у зміні міжрядкового та між літерного інтервалів в
тексті, положення тексту на сторінці, зміні позицій табуляції.

§ 24. Робота з таблицями в текстовому процесорі

Microsoft Word

Подання даних у таблиці – найлегша можливість організувати


інформацію у зручному вигляді. В таблицях можливо розміщувати данні
будь-якого типу та розміру: від одного символу, формули або графічного
зображення до текстів великого обсягу. Кожен об’єкт розміщується в окремій
комірці.

Текстовий процесор Microsoft Word надає досить широкі можливості


для роботи з таблицями у документах. Серед них:

 видалення, додавання, вставка рядків та стовбців;

81
 вирівнювання висоти та ширини рядків, стовбців, комірок;

 об’єднання або розбиття комірок;

 копіювання та переміщення даних в межах однієї таблиці або між


різними таблицями;

 сортування даних на змішення або на зменшення;

 форматування тексту в таблицях;

 зміна вигляду кордонів таблиці;

 вибір вкладених тем оформлення для


таблиць - автоформат.

Робота з текстом в таблиці


відбувається таким же чином, що і зі
звичайним. Майже всі основні функції для
клавіш зберігаються (крім Tab, натискання
цієї клавіші під час редагування таблиці
переміщує курсор у сусідню комірку).

Всі існуючі в текстовому процесорі


функції для роботи з таблицями вкладено у
меню «Таблиця» головного меню
програми. Створення таблиць в Microsoft
Word можливе кількома способами: Мал. Вікно властивостей
1. За допомогою головного меню таблиці
(«Таблиця» - «Вставити» -
«Таблиця») – в даному випадку користувачеві буде запропоновано
ввести кількість стовбців та рядків для майбутньої таблиці, а також
надані можливості скористуватися функцією авто формату.

2. За допомогою ручних інструментів малювання таблиць. Виклик цих


інструментів можливий через пункт «Намалювати» в меню
«Таблиця» головного меню програми, або через панель інструментів
«Таблиці».

Після створення таблиці, кількість її рядків та стовбців не є


остаточною, у разі потреби користувач може додати певні елементи таблиці
або видалити непотрібні. Цей процес відбувається через меню «Таблиця»

82
(пункти «Видалити», «Вставити») або через контекстне меню. Як і під час
роботи з текстом, фрагмент таблиці, який редагується має бути виділений.

Табличний редактор, у разі необхідності, дозволяє об’єднувати


комірки. Цей процес викликає об’єднання тексту, що знаходиться у сусідніх
комірках. При цьому межа між комірками зникає.

Однією з часто використовуваних функцій в Microsoft Word є зміна


напрямку тексту, що міститься в таблиці. Ця функція забезпечую зміну
напрямку тексту в комірці (текст може бути розміщений вертикально).
Користування нею забезпечую пункт «Напрямок тексту» в контекстному
меню, що викликано в потрібній комірці, або позначка на панелі інструментів
«Таблиці».

Для форматування таблиць текстовий процесор надає доволі значну


кількість інструментів. Це встановлення позиції для таблиці, зміна типу
кордонів, заливка фоном тощо. Всі вони об’єднані у вікні «Властивості
таблиці», що може бути викликаний через головне меню. Воно об’єднує
функції для окремих елементів та всієї таблиці.

Слід зазначити, що таблиця може бути створена на підставі тексту,


що введений поза її межами. Це доволі зручна операція, яка дозволяє змінити
звичайний формат текстових даних на табличний. Використання цієї функції
проводиться через пункт «Перетворення» в меню «Таблиця» головного меню
програми.

Завдання:

1. Пояснити письмово в чому основне призначення таблиць в


текстовому процесорі.

§ 25. Робота з графічними об’єктами в Microsoft Word

В текстові документи Microsoft Word може бути імпортована графіка


різноманітних форматів. Серед них широко розповсюджені формати *.bmp,
83
*.pcx, *.tif, *.eps, *.gif, *.jpg, *.pic. Для роботі з цими форматами у Microsoft
Word використовуються графічні фільтри – спеціальні програми, що
дозволяють інтерпретувати та відображати ілюстрації в документів.

Для вставки графічного об’єкту в документ Word необхідно


викликати пункт «Малюнок» з меню «Вставка» головного меню програми,
після того у вікну, яке відриється, обрати малюнок із списку стандартних або
вказати на свій.

Для зміни розміру та розміщення


зображення форматується. Ця процедура
керується з пункту «Малюнок» в меню
«формат» головного меню програми або з
використанням контекстного меню, що
викликане на об’єкті.

В своєму складі текстовий


редактор має засоби, що дозволяють
створювати зображення, що складаються з
ліній та елементарних геометричних фігур.
Мал. Вікно формату
Для створення таких ілюстрацій
використовується панель інструментів малюнка
«Малювання».

Крім звичайний малюнків, Word дозволяє


працювати з текстовими. Тобто з зображеннями,
що містять модифікований текст. Такі
зображення мають назву «об’єкти Word Art».
Форму, колір, та напрямок тексту цих об’єктів
можна змінювати. Виклик цієї функції
відбувається з пункту «Об’єкт Word Art» з
розділу «Малюнок» в меню «Вставка» головного Мал. Вікно WordArt
меню програми (чи скористуватися позначкою з
літерою «А» на панелі інструментів «Малювання»).

§ 26. Зображення формул в Microsoft Word

84
Інколи документи, що редагуються текстовим редактором Microsoft
Word, містять спеціальну математичну символіку. Математичні формули
зазвичай складаються зі складних символів та конструкцій, а також
використовують особливі правила розташування складових частин.

Microsoft Word завжди постачається разом з програмою Microsoft


Equation, яка дозволяє створювати математичні формули на екрані та
виводити їх на друк.

Панель

Мал. Панель інструментів «Формула»


таблиці:

Символи відношень

Області та еліпси

Символи, що подібні знакам диференціювання та


векторам

Математичні операції

Стрілки

Логічні символи, такі як квантори

Символи теорії множин

Набір додаткових символів (безкінечність, радіус тощо)

Рядкові символи грецької абетки

Великі символи грецької абетки

Дужки

Символи дробів та коренів

85
Шаблони верхніх та нижніх індексів

Шаблони сум

Шаблони інтегралів

Шаблони для підкреслення та надкреслення

Шаблони для надписів над або під стрілками

Шаблони подання виразів теорії множин

Шаблони матриць

Зображення формул відбувається в окресленому фрагменті робочої


області, а створений вираз розміщується як графічний об’єкт.

§ 27. Налаштування параметрів сторінки та друк в

Microsoft Word

Основною функцією будь-якого текстового редактора є друк


документа. Microsoft Word надає доволі широкі можливості щодо цього.
Крім того, процесор дозволяє налаштувати параметри сторінок (орієнтація
паперу, розмір паперу, поля тощо), зробити попередній перегляд та ін.

Налаштування параметрів сторінки відбувається з відповідного вікна,


що викликається з меню «Файл» головного меню програми. Тут
користувачеві надаються можливості зробити налаштування відступів для
полів, вказати розмщення аркуша (вертикальне чи горизонтальне), вказати
розміри та тип подачі паперу. Всі налаштування користувача можна зберегти
для використання у всіх наступних документах.

Зазвичай, під час роботи з документом, на екрані монітору


відображена лише частина сторінки. Це створю труднощі в підготовці файлу
до друку. Задля запобігання цьому Microsoft Word надає можливість

86
використовувати інструмент попереднього перегляду з можливим
встановленням масштабу. Виклик цього інструмента відбувається з пункту
«Попередній перегляд» в меню «Файл» головного меню програми.

Друк –

Мал. Параметри стор. Мал. Параметри друку

двома способами, в залежності від того, які параметри будуть використані.


Для друку всього документа із стандартними налаштуваннями пристрою
друку та в одному екземплярі, достатньо натиснути кнопку з зображенням
принтера на панелі інструментів «Стандартна». Якщо ж документ потребує
певних налаштувань, використовується вікно налаштувань друку, що може
бути викликане з меню «Файл» головного меню програми або за допомогою
комбінації клавіш Ctrl+P. Вікно налаштувань дає можливість вибору окремих
сторінок для друку, кількості сторінок на одному друкованому аркуші,
кількість копій тощо. Крім того, вказане вікно дозволяє вносити зміни в
налаштування принтера та викликати вікно загальних параметрів друку для
програми Microsoft Word.

Завдання:

1. Вказати відмінності між текстовим редактором Word Pad та


текстовим процесором Microsoft Word, спираючись на матеріал
посібника та виконані лабораторні роботи.

87
§ 28. Табличний процесор Microsoft Excel.

Перше знайомство

Однією з найпродуктивніших ідей у сфері комп’ютерних


інформаційних технологій стала ідея електронних таблиць. Багато фірм-
розробників програмного забезпечення для ПК створили свої версії
табличних процесорів - прикладних програм, що покликані працювати з
електронними таблицями. З них найбільшу відомість набули Lotus фірми Lo-
tus Development, Supercalc фірми Computer Associates, Multiplan та Excel
фірми Microsoft.

Табличний процесор – зручний інструмент для економістів,


бухгалтерів, інженерів, наукових працівників, всіх тих, кому доводиться
працювати з великими масивами числової інформації. Ці програми
дозволяють створювати таблиці, які є динамічними, тобто містять
обчислювальні поля, значення яких автоматично перераховується за
формулами при зміні значень початкових даних, що містяться в інших полях.

Програма Microsoft Excel є лідером на ринку програм обробки


електронних таблиць та саме вона визначає основні тенденції в цій галузі.
Можливості Excel доволі високі: обробка тексту, керування базами даних,
обчислення (статистичні, математичні, економічні тощо), побудова діаграм та
графіків тощо.

Завантаження програми відбувається з головного меню «Пуск» або


через ярлики на робочому столі. Крім того можливе створення документа
електронної таблиці з використанням пункту контекстного меню «Створити».

Вікно Excel за своєю структурою та елементами досить схоже з


іншими програмами, що
входять до пакету Microsoft
Office. Однак є відмінності у
вигляді, призначенні та
можливостях цих елементів.
Слід зазначити, що головне
меню програми Excel
містить такий пункт (не
присутній у Word) як
«Данні», основні
інструменти якого покликані
88

Мал. Вікно Microsoft Excel


організовувати роботу з засобами керування базами даних. Щодо панелей
інструментів, то вони також містять певні особливості, які дають можливості
комфортної роботи саме в Excel.

Робоча область подана у вигляді таблиці, яка містить 256 стовбців та


65536 рядків. Рядки пронумеровані арабськими цифрами, а стовбці відмічені
латинськими літерами (після 26 літер йдуть комбінації).

Документ електронної таблиці, що створений в табличному


процесорі Microsoft Excel називається «книгою» та має розширення *.xls.
Одна книга може складатися з одного або кількох аркушів. В сучасних
версіях пакету Microsoft Office кількість аркушів в книзі обмежується лише
пам’яттю комп’ютера. Інформація, що знаходиться на різних аркушах може
бути пов’язана чи не пов’язана між собою.

Найменша неподільна значуща ділянка електронної таблиці


називається «коміркою». Данні в комірці можуть бути лише певного типу;
цей тип визначається користувачем (пункт «Комірка» в меню «Формат»,
через відповідний рядок у контекстному меню комірки, або комбінація
Ctrl+1). Відповідно до свого типу, інформація в комірці розміщується по-
різному: текстова – з лівого боку комірки, числова – з правого. Кожна комірка
має свою «адресу», що визначається літерою стовбцю та цифрою рядка
(наприклад, A1, B4, B52).

Слід сказати, що не дивлячись на наявність кордонів в електронній


таблиці, на друк вони виводяться лише після певних налаштувань
користувача.

Завдання:

1. В додаткових джерелах знайти інформацію про основних


конкурентів табличного процесора Microsoft Excel, подати у вигляді
реферату.

§ 29. Введення та форматування даних в Microsoft Excel

89
Введення інформації відбувається стандартним шляхом – з
клавіатури або з буферу обміну. Перехід з однієї комірки в іншу здійснюється
за допомогою клавіш курсору, клавіші Tab, або маніпулятора. Основні
правила введення інформації такі ж,
що і в інших програмах, в тому числі
Microsoft Word. Форматування
введених символів теж схоже на
форматування в текстовому
процесорі та здійснюється за
допомогою відповідної панелі
інструментів або пункту «Комірка» в
меню «Формат». Однак, вікно
формату комірки, в порівнянні з
Microsoft Word, надає дещо Мал. Вікно формату комірок
розширені можливості. Крім
основних налаштувань, воно дає можливість визначити тип даних, що містить
редагуємо комірка та параметри для меж комірки. Серед типів даних
присутні: загальний, числовий, грошовий, фінансовий, часовий, відсотковий,
текстовий та ін. Все що вводиться з клавіатури відображається у «рядку
формул», який знаходиться на панелі інструментів і завжди синхронізується з
активною коміркою.

За замовчанням всі комірки на аркуші Microsoft Excel мають


однаковий розмір. У разі необхідності цей розмір можна змінити,
розширивши поля стовбцю або рядка за допомогою маніпулятора на краю
робочого вікна. Якщо такої потреби немає, то данні вводяться в комірку в
незалежності від кількості символів (вони будуть збережені, навіть якщо не
відображатимуться).

Всі кордони комірок в електронній таблиці абстрактні. У разі якщо


введену інформацію необхідно окреслити візуальними кордонами,
використовується копка «Кордони» на панелі інструментів «Форматування».
Певні комірки можна об’єднати в одну, для цього також використовується
панель інструментів «Форматування», клавіша «Об’єднання комірок» (з
зображенням літери «а»).

Слід сказати, що під час форматування, як і в текстовому процесорі,


необхідно виділити данні для проведення операцій над нами. Виділення
відбувається за загальними правилами (затиснута ліва клавіша маніпулятора,

90
Shift+клавіші курсору). При цьому виділяється не лише інформація, а й
комірки, у яких вона міститься.

§ 30. Обчислення в Microsoft Excel. Формули

Можливість використання формул та функцій є однією з


найважливіших властивостей програми обробки електронних таблиць
Microsoft Excel. Всі обчислення виконують через формули, що вводять
користувачем, або за допомогою набору вкладених функцій. Текст будь-якої
формули (користувача або вкладеної) має починатися зі знаку рівняння «=», в
цьому випадку процесор сприймає комірку, як ту, що містить формулу. Після
знаку рівняння в комірку заносяться математичний вираз з аргументами,
арифметичними операціями та функціями. В якості аргументу зазвичай
використовується адреси комірок, але аргументами можуть бути і числа.
Формула може містити посилання на комірки, що містяться на іншому
робочому листі або навіть в таблиці іншого файлу. Введена формула завжди
може бути модифікована. Для введення в формулу адреси комірки з іншого
аркуша вказуються повні дання для неї (наприклад, число в комірці В1 слід
розділити на число в комірці Е5 на аркуші 2; в результатну комірку
заноситься «=Е5+Лист2!Е5» («лист» розуміти як «аркуш»)).

Не всі формули користувача набираються вручну. Якщо математичні


дії співпадають в послідовності рядків, то формула вводиться лише один раз,
а потім за допомогою маніпулятора розноситься («розтягується») на всі
потрібні комірки. При цій дії спрацьовує механізм автоіндексації, тобто
індекси комірок-аргументів змінюються з кроком у одиницю. Такі розрахунки
мають назву – розрахунки з відносною адресацією Однак, використання
цього механізму не завжди потрібне. В такому випадку використовується
абсолютна адресація комірок. У формула для позначення комірок з
абсолютною адресацією використовується символ «$» (наприклад, $А1, $Е7).
Данні комірок, що у формула відмічені таким чином, зазвичай мають
значення констант або постійних коефіцієнтів.

91
§ 31. Обчислення в Microsoft Excel. Майстер функцій

Дуже часто користувачеві Excel доводиться стикатися з обчисленнями, що


містять складні математичні функції
(винаходження кореня тощо), фінансові
коефіцієнти, прийняті статистичні
формули та ін. Існує два способи
проведення подібних розрахунків.
Кожній функції в Excel привласнено ім’я
(наприклад, обчислення синуса – SIN,
середнього математичного значення –
СРЗНАЧ), яка використовується для її
виклику. Це ім’я можна набирати Мал. Майстер функцій
вручну (слід пам’ятати назви для всіх
операцій), а можна скористуватися автоматичним введенням зі списку
функцій, а комірки аргументів вказати за допомогою маніпулятора. Список
функцій відображається у вікні «Майстер функцій». Викликати його можна
скористувавшись спадним списком біля рядка формул. Цей список
з’являється, коли в активну комірку вводиться знак рівняння. Він містить
останні використовувані функції та дає доступ до повного їх списку.

Робота з майстром функцій складається з двох кроків. Перший -


визначення потрібної функції. Всі вони згруповані в залежності від того до
якої галузі розрахунків залежать (фінансові, математичні, логічні, статистичні
тощо). Тобто користувачеві пропонується обрати категорію, до якої належить
потрібна функція, а далі з запропонованих вказати на неї. Також можна
скористуватися повним переліком, в такому випадку всі функції будуть
відображені за абетковим порядком. Другим кроком є визначення аргументів.
Вікно, що керує цим процесом не постійне, бо залежить від того, яка функція
обрана.

92
§ 32. Діаграми в Microsoft Excel

Крім обчислювальний функцій Microsoft Excel примітний


можливостями створення діаграм та графіків. Діаграми в Excel – це графічне
відображення даних, що містять в електронній таблиці та пов’язані між
собою певними зв’язками.

Відправною точкою побудови діаграм є створення таблиці


(введення даних). Всі діаграми створюються за допомогою майстра діаграм,
виклик якого відбувається з меню «Вставка» пункт «Діаграма». Робота
майстра зазвичай складається з чотирьох кроків. Перший – вибір типу
діаграми (графік, кільцева, лінійчата, колова тощо). Слід сказати, що тип для
діаграми обриється в залежності від того, які данні потребується подати.
Другий крок – вибір діапазону даних для діаграми. В принципі, діапазон
може бути визначеним і до виклику майстра (для цього достатньо лише
виділити необхідні данні), але його в будь-якому випадку доведеться
підтверджувати. Третім кроком є налаштування основних параметрів
діаграми: підписи даних, легенда (пояснення до діаграми), заголовки, дозвіл
чи заборона на розміщення таблиці тощо. Останнім кроком є вибір місця
розміщення діаграми: на окремому або на активному аркуші.

Після завершення побудови діаграми, користувач може змінити певні


параметри. Для того слід користуватися меню «Формат», зміст якого буде
змінюватися в залежності від того, яка частина діаграми виділена
користувачем. Крім того вікно параметрів кожної зі складових діаграми
можна викликати подвійним маніпулятора на ній.

Для діаграм в Microsoft Excel подаються досить великі можливості


форматування. Користувач може створити діаграму повністю за власним
дизайном, починаючи від вибору шрифту для легенди, завершуючи узором
для графічної області області.

Особливістю діаграм також є те, що вони повністю залежні від даних,


на основі яких були створені. Тобто, у разі зміни даних таблиці, автоматично
буде змінена і діаграма.

93
§ 33. Використання Microsoft Excel як системи ЗКБД

Одним з базових понять електронних таблиць та баз даних є


«фільтрація». Фільтром називається логічне представлення даних, коли
логічна умова перевіряється стосовно всього виділеного фрагменту таблиці.
При цій операції всі рядки, що не відповідають умові не виводяться на екран.
Microsoft Excel надає два типи фільтрації: автофільтрація та розширена
фільтрація. Розширена фільтрація є більш складною та дозволяє здійснювати
відбір з більш широким спектром критеріїв. Виклик фільтрації відбувається з
пункту «Фільтрація» в меню «Данні» головного меню програми.

До засобів керування базами даних в Excel можна віднести функцію


сортування. Сортування – це функція, що дозволяє автоматично змінювати
розміщення даних таким чином, щоб послідовність їх була підпорядкована
певним вимогам (на збільшення, на зменшення, за абетковим порядком
тощо). Доступ до функцій сортування надає відповідний пункт в меню
«Данні».

Доволі зручною функцією є «Форма», що викликається з меню


«Данні». Вона дозволяє створи зручну форму для занесення даних до
існуючої таблиці, при цьому, у разі наявності полів, що розраховуються
автоматично, у формі буде подано попередній результат.

Microsoft Excel містить і більш складні інструменти керування базами


даних. До них належать звідна таблиця та звідна діаграма. Звідна таблиця та
діаграма являють собою інтерактивний засіб аналізу великих масивів даних.

Звідну таблицю та діаграму можна консолідувати данні кількох


вихідних діапазонів. Також їх можна створювати на основі даних
зовнішнього джерела (баз даних стандартних форматів).

Під час створення звідної таблиці (діаграми) Excel надає в руки


користувача «Майстра звідних таблиць та діаграм». В його вікнах необхідно
визначити зміст та макет звідної таблиці. Змінити звідну таблицю можна і
потім, без допомоги «Майстра…». Виклик майстра відбувається з пункту
«Звідна таблиця» в меню «Данні» головного меню програми. Можливості
звідної таблиці дуже широкі: можна проаналізувати данні, провести
фільтрування даних у списку, додати проміжні підсумки тощо. Для кожного
елемента можна задати відображення детальних даних, розбити їх на
окремі групи, провести внутрішні обчислення. Звідна таблиця є яскравим

94
прикладом наявності в програмі Microsoft Excel досить широких
можливостей у галузі керування базами даних.

§ 34. Система засобів керування базами даних

Microsoft Access. Перше знайомство

Microsoft Access – це система засобів керування базами даних


(ЗКБД). Як і інші програми цієї категорії, вона покликана зберігати
інформацію, організовувати її пошук, подавати її у зручному виді та
налагоджувати автоматизацію певних операції (введення рахунків, облік,
планування та ін.). ХЗА допомогою Access можна розробляти прості та зручні
форми введення даних, а також здійснювати їх обробку з формування
складних звітів.

Як реляційна система ЗКБД Access забезпечує доступ до всіх типів


даних та дозволяє використовувати одночасно кілька таблиць бази. Система
Access – це набір інструментів кінцевого користувача для керування базами
даних. В її склад входять конструктори таблиць, форм, запитів та звітів. Цю
систему також можна розглядати, як середовище розробки додатків.
Використовуючи макроси або модулі для автоматизації вирішення задач,
можна створювати орієнтовані на користувача додатки, що будуть таким ж
потужними як і ті, які написані безпосередньо мовами програмування.

В Microsoft Access в повній мірі реалізовано керування реляційними


базами даних. Система підтримує первісні та зовнішні ключі та забезпечує
цілісність даних на рівні ядра (це забезпечує запобігання несумісних операцій
видалення або оновлення даних). Крім того, таблиці Access мають засоби
перевірки відповідності даних, що запобігає некоректному введенню
інформації. Система підтримує досить багато типів полів та забезпечує повну
підтримку порожніх значень.

Створення основних об’єктів бази даних в Access відбувається з


використання «Майстра» або «Конструктора». «Майстер» робить створення
бази більш легшим, задаючи питання до користувача щодо змісту, стиля,
формату об’єкта. У складі Access нараховується біля ста різноманітних
«майстрів», які дозволяють будувати додатки, таблиці, запити, діаграми

95
тощо. Конструктор – більш складний інструмент, але створений ним об’єкт є
більш гнучким, більш адаптованим до вимог користувача.

База даних, що створена з використанням система Access має


розширення *.mdb. Для створення бази даних та для подальшої роботи з нею,
її потрібно зберегти (інші програми пакету Microsoft Word цього не
вимагають). Данні, що міститься в одній базі можуть бути не пов’язані між
собою, в той час, як вони можуть приєднувати до себе інформацію з інших
баз.

§ 35. Створення бази даних в Microsoft Access

Завантаження системи Access відбувається шляхом стандартних для


всіх програм операційної системи Windows (з головного меню або через
ярлики). Після запуску, система не
створює новий файл автоматично.
Вона пропонує користувачеві обрати
один з дозволених варіантів дій:
створення бази, відкриття бази,
створення сторінки доступу до
даних, створення бази з
використанням шаблону (пункти
пропозиції залежать від версії
системи). За створення бази даних
відповідає пункт «Нова база». Після
вибору цього пункту, користувачеві Мал. Вікно бази даних
потрібно зберегти БД, обравши
директорію зберігання та ім’я для файлу. Після виконання цих дій, на екран
буде виведене вікно бази даних, яке міститиме вкладки для всіх об’єктів
(таблиці, запити, форми, звіти, сторінки, макроси, модулі). Основу бази даних
складають таблиці. Всі інші об’єкти – засоби обробки даних та автоматизації
процесів.

Слід сказати, що діалогове вікно бази даних знаходиться всередині


вікна Microsoft Access. Основні функції системи як додатка Microsoft Office
знаходяться на панелі головного вікна разом з рядком меню.

96
§ 36. Створення таблиць та введення даних в

Microsoft Access

Створення таблиці в системі ЗКБД Microsoft Access відбувається


шляхом вибору одного з пунктів з вкладки «Таблиці» вікна бази даних.
Система дозволяє користуватися трьома можливими інструментами:
конструктор, майстер, інструмент прямого введення даних.

Найширші можливості, щодо створення таблиць, дає режим


«Конструктор». Після його вибору користувачеві необхідно ввести назви для
полів таблиці, обрати тип для даних цих полів та при необхідності внести
пояснення. Для кожного поля можна зробити окремі налаштування (зв’язки,
максимальна кількість символів, тип відображення даних тощо). Ці
налаштування залежать від типу
даних, що обрані користувачем для
поля. Microsoft Access дозволяє

Працювати з наступними
типами даних:

 Текстовий – текстова
інформація;

 Числовий – числова інформація з


можливостями проведення
розрахунків на підставі даних
поля або в самому полі;
Мал. Вікно конструктора таблиць
 Поле МЕМО – великі обсяги
тексту або чисел;

 Дата/час – значення дати та часу;

 Грошовий – значення грошей;

 Лічильник – автоматична вставка унікальних послідовностей;

 Логічний – данні, що приймають одну з двох можливих позицій


97
 Поле об’єкта OLE – об’єкти, що створені у інших програмах (текстові,
таблиці, звукозаписи тощо);

 Гіперпосилання – стандартні гіперпосилання на об’єкти або сторінки;

 Майстер підстановок - поле, що дозволяє обрати значення з іншої


таблиці або зі списку значень.

Створення таблиці в системі Microsoft Access розуміє собою


обов’язкову вказівку на ключове поле (первинний ключ). Первинним ключем
називається одне чи кілька полів, комбінація значень яких визначає кожний
запис в таблиці; він використовується для зв’язування таблиці з зовнішніми
ключами інших таблиць. Вибір «ключа» може відбуватися з контекстного
меню на відповідному полі або за допомогою панелі інструментів головного
вікна системи Access.

Створення таблиць за допомогою майстра – це покроковий процес


діалогу з системою. Користувачеві буде запропоновано обрати основні
налаштування для майбутньої таблиці з запропонованих ПК. Слід сказати, що
цей спосіб дуже звужує спектр можливостей створення цього об’єкту
(таблиці). Створення таблиці можливе також шляхом прямого введення
даних. В цьому випадку користувачеві подається порожня таблиця, в яку він
має заносити необхідну йому інформацію. Подальша робота з такою
таблицею досить ускладнена, бо вона не містить налаштувань для
повномасштабних операцій над нею.

Зберігання таблиці
відбувається стандартним шляхом,
що прийнятий майже для всіх
програм пакету Microsoft Office
(через головне меню, або позначку
на панелі інструментів).
Користувачеві буде запропоновано
ввести ім’я для таблиці, яке буде Мал. Ім’я таблиці
відображатися у вікні бази даних (вкладка «Таблиці). Після створення та
збереження таблиці, її можна модифікувати (викликом контекстного меню на
назві або через панель інструментів вікна бази даних).

Для введення даних в таблицю достатньо її завантажити, зробивши


виклик маніпулятором. Ведення даних відбувається з клавіатури. Слід
зазначити, що деякі поля (ключові або ті, що відмічені користувачем) мають
заповнюватися обов’язково бо не припускають значення Null (порожнє).

98
§ 37. Форми в Microsoft Access. Створення форм

Форми – це об’єкти системи Microsoft Access, що використовуються


для додавання або зміни записів в базі даних. Форми можна використовувати
для створення діалогових
полів, для редагування
інформації користувачем
та здійснення дій на
підставі певних даних. В
принципі, форми є
засобами комфортного
введення інформації в
таблиці. Вони можуть
містити поля, що
обов’язкові або не Мал. Вікно конструктора форм
доступні для редагування.
Форма створюється на
підставі існуючої таблиці (або кількох таблиць), але може охвачувати не всі її
поля.

Створення форми відбувається з відповідної вкладки у вікні бази


даних, що редагується. Як і більшість об’єктів, форми можуть будуватися за
допомогою двох засобів: основного – «режиму конструктора» чи
альтернативного – «режиму майстра». Режим «Конструктор» передбачає
ручне редагування області даних з використанням вкладених інструментів
системи та виказання на основні посилання та зв’язки між полями форми та
таблиці.

Режим з використанням «майстра» - більш зручних, хоча і не надає


певних можливостей, що доступні в «конструкторі». В даному випадку
користувачеві потрібно обрати таблиці та їх поля для розміщення в формі,
зробити налаштування зовнішнього виду форми (стиль, розміщення), задати
ім’я. Після створення форма розміщується у вкладці «Форми» і дає
можливість швидкого та зручного редагування змісту полів, що вказані
користувачем.

99
Робота з формами у Microsoft Access не є обов’язковою, але іноді
вони можуть полегшити та прискорити введення даних, особливо коли мова
йде про великі обсяги інформації.

§ 38. Запити в системі Microsoft Access. Створення запитів

Запит – це запитання, яка задається для отримання певної інформації,


що міститься в базі даних. Запити створюються для перегляду, зміни та
аналізу даних різноманітними засобами. Запити також можуть буди
джерелами записів для форм та звітів.

Робота з
інструментами створення
запитів керується з відповідної
вкладки («Запити») у вікні
активної бази даних. Всі
створені запити будуть
зберігатися в ній. Система
подає на вибір два з можливих
варіанти створення запитів.
Перший – «Режим
Конструктора», який дозволяє
Мал. Вікно конструктора запитів
позначати поля, необхідні для
звіту, їх умови відображення а відбору. Другий спосіб – за допомогою
«майстра» - дозволяє робити ті ж самі налаштування для запиту, однак
відбувається це в режимі діалогу, де користувачеві потрібно пройти кілька
кроків. Слід сказати, що за допомогою «майстра» можна створити лише
простий запит. Розширені функції надає лише «конструктор».

§ 39. Звіти в системі Microsoft Access. Створення звітів

100
Якщо казати, що запит – це питання, то звіт можна назвати
відповіддю. Призначення звітів в системі ЗКБД нічим не відрізняється від їх
призначення у повсякденній роботі мільйонів людей. Система Access
дозволяє автоматизувати процес створення звітів.

Звіт – один з об’єктів


системи ЗКБД, інструмент, що
дозволяє відобразити інформацію за
певним критерієм, яка буде
наглядовою та може виводитися на
друк. Як і більшість об’єктів, звіти
можуть створюватися двома
способами. Розширеним
«конструктором» і зручним
«майстром». Створення звітів в Мал. Констр. звітів
режимі конструктора – досить
складний процес. Він передбачає майже ручне введення всіх необхідних па
метрів та налаштувань. Вікно конструктора містить додаткову панель
інструментів, що забезпечує майже необмежені можливості для створення
звітів.

Розробка звітів в за
допомогою «Режиму майстра»
значно простіша. Вона зводиться до
відповідей, що ставляться
системою та до вибору таблиць та
полів, необхідних для
результату. Користувачеві
надається можливість вибору
рівнів групування, включення
функцій сортування, вибору
макета та орієнтації сторінки,
вибору стиля звіту та його назви. Мал. Майстер звітів

Всі створені звіти зберігаються в базі даних. Інформація в них


модифікується в залежності від редагування інформації в початкових
таблицях. В принципі, звіт може створюватися не лише на підставі таблиць, а
і на підставі запитів. Однак інформація в нього в будь-якому випадку буде
надходити лише з таблиць.

101
§ 40. Зв’язування таблиць Microsoft Access

Дуже часто перед користувачами систем засобів керування базами


даних постає потреба роботи з
кількома таблицями або навіть
базами в межах одного об’єкту. Самі
по собі таблиці в кожній БД є
незалежними, але іноді данні, що
вони містять, мають поєднуватися
змістовно або функціонально. Це,
наприклад, відбувається коли
потрібно сформувати звіт на підставі
інформації з кількох таблиць або
запитів. Мал. Вікно створення зв’язків

Функція зв’язування таблиць


керується з пункту «Схема даних» в меню «Сервіс» головного меню
програми. Для поєднання даних користувачеві потрібно вказати відповідні
таблиці та протягнути лінію зв’язки між полями, вказавши тип відношення та
параметри забезпечення цілісності даних.

«Схема даних» також надає можливості з’єднання таблиць або полів.


Для вибори цієї функції слід скористуватися кнопкою «Об’єднання» у вікні
«Зміна зв’язків», що з’являється одразу після протягування лінії між полями
різних таблиць.

Після всіх дій, що були


виконані у вікні «Схема даних»,
зроблені зміни необхідно зберегти,
скористувавшись позначкою на панелі
інструментів або головним меню.
Певна річ, що кожна база даних може Мал. Відображення зв’язків
мати необмежену кількість зв’язків, які
будуть відображатися у вікні «Схема
даних» як лінії між полями таблиць.

102
§ 41. Система створення електронних презентацій

Microsoft Power Point. Перше знайомство

Електронна презентація – це набір сторінок (слайдів), що


підпорядковані одній тематиці, яскраво оформлені та мають функції
автоматичної зміни (показу) на моніторі ПК.

Microsoft Power Point – засіб, що дає можливості швидкого та


зручного створення яскравих презентації. Power Point є програмою, що
входить у склад пакету Microsoft Office, тому деякі принципи її роботи
збігаються з принципами роботи інших програм цього пакету. Всі електронні
презентації складаються зі слайдів. Продукти Power Point не є виключенням.
Система надає доволі широкі можливості для оформлення слайдів:
використання вкладених фонів, вставка зображень та діаграм, анімаційних та
звукових ефектів.

Всі презентації можна розділити на дві основні групи: залежні та


незалежні. Залежні презентації можуть працювати лише при наявності
встановленої програми. А показ незалежних може здійснюватися на будь-
якому комп’ютері. Power Point адаптована перш за все для створення
залежних презентацій, але створення незалежних теж можливе.

Завантаження Microsoft Power Point відбувається з головного меню


«Пуск» або через ярлики. Файли, що створені у системі, мають розширення
*.ppt. Після запуску система пропонує користувачеві обрати тип першого
слайда, а, по мірі створення, всіх наступних.

Особливістю системи Power Point є також наявність спеціальної


підпрограми, так званого «Майстра автозмісту», набору шаблонів, що містять
зразок тексту з певної тематики та дозволяють досить швидко зробити
яскраву презентацію, лише відповідаючи на стандартні питання.

Power Point, як і інші програми, що входять до Microsoft Office,


забезпечує широкі можливості співпраці з документами інших форматів.
Тобто дозволяє в своїх файлах розміщувати електронні таблиці, малюнки,
тексти тощо.

103
§ 42. Створення презентацій в Microsoft Power Point

Всі презентації вміщують в собі слайди. Тому створення та


редагування діаграм на пряму пов'язане зі створенням слайдів.

Зазвичай, після
завантаження системи,
користувачеві пропонується
обрати тип макет змісту для
першого слайда. Програмою
пропонується досить велика
кількість макетів в
залежності від того, що
пропонується розмістити на
«робочому аркуші» (текст,
графіки, малюнки, таблиці).
Введення даних можливе
лише в існуючі поля, що Мал. Вікно Power Point
містяться у макеті. Але
редагування макетів теж припустиме.

Після введення розміщення необхідної інформації у слайді (друк


тексту, вставка малюнків тощо), створення наступного здійснюється через
меню «Вставка» – пункт «Новий слайд» або через комбінацію клавіш Ctrl+M.

Для кожного слайда можна застосувати оформлення. Під


оформленням розуміється сукупність певного типу рівняння тексту та
фонового малюнка. Зробити це можна, викликавши контекстне меню, та,
обравши пункт «Оформлення слайду», або через пункт «Формат» головного
меню програми.

Крім оформлення, у слайді можна застосувати анімаційні ефекти для


появи тексту та графіки. Керування цими ефектами здійснюється через пункт
«Ефекти анімації» у меню «Показ слайдів» головного меню програми.
Основні налаштування для проведення презентації та параметрів показу
також здійснюються через меню «Показ слайдів».

104
Основні принципи зберігання файлів, створених системою Power
Point, збігаються з правилами всіх інших програм Microsoft Office.

РОЗДІЛ ІIІ

ОСНОВИ АЛГОРИТМІЇ ТА МОВИ ПРОГРАМУВАННЯ

TURBO PASCAL

§ 43. Алгоритми. Типи алгоритмів та їх властивості

Саме слово «алгоритм» походить від імені арабського вченого Альха


Рамзиса. Алгоритмом зветься система точних та повних вказівок про
виконання певних дій. Дії алгоритму називаються його кроками або
командами, виконувачем яких є людина або машина.

До основних властивостей алгоритмів належать:

 детермінованість (від мат. терміну «детермінант» - визначник) – команди


алгоритму повинні бути зрозумілими виконувачу та нести певний зміст;

105
 дискретність (неперервність) – кроки алгоритму не перериваються, після
виконання однієї команди, виконувач автоматично переходить до
наступної;

 масовість – одна й та сама послідовність дій може бути застосована для


рішення необмеженої кількості задач (наприклад, під рішення квадратних
рівнянь – змінюються лише коефіцієнти, а послідовність дій лишається
незмінною);

 Результативність – за результатом виконання необхідно отримати


результат або повідомлення про неможливість рішення.

Розрізняють три основних типи алгоритмічних структур: лінійна,


структура розгалуження, циклічна структура.

Лінійна структура не містить умов, всі дії виконуються послідовне


одне за одним. Лінійний алгоритм складається з початку обчислювального
процесу, введення даних, виконання обчислень, виведення результатів та
завершення обчислювального процесу.

Структура розгалуження, на відміну від лінійної. Обов’язково місить


умову – одну чи кілька, при виконанні якої дії йдуть по одному напрямку, а
при невиконанні – за іншому.

В циклічних алгоритмах виконання деяких операторів відбувається


багаторазово з одними й тими ж або модифікованими даними. В залежності
від способу організації та параметрів повторів розрізняють три типи циклів:

 цикл із заданою умовою продовження роботи (цикл «поки»);

 цикл із заданою умовою завершення роботи (цикл «до»);

 цикл з вказаною кількість повторень (цикл «з параметром»).

Існує кілька способів подання алгоритмів: словесне (усне


декламування команд алгоритму), графограма (графічне подання команд
алгоритму), блок-схеми. Блок-схеми алгоритмів – зображення команд та дій,
де кожній дії привласнене зображення певної геометричної фігури. Блок-
схеми регулюються стандартом ГОСТ 19.003-80.

Найменування Фігура Функція


106
Блок обчислення Обчислювальна дія або
(процес) послідовність обчислювальних
дій

Логічний блок Вибір направлення виконання


алгоритму в залежності від умов
(рішення)

Блоки введення- Загальне позначення введення


виведення або виведення даних

Виведення даних, носієм яких є


документ (пристрій друку)

Початок-кінець Початок або кінець програми,


вихід або вхід у підпрограмах

Передвизначений Обчислення за стандартною


процес підпрограмою або підпрограмою
користувача
(підпрограма)

Блок модифікації Виконання дій, що змінюють


(назва циклу) пункти алгоритму

Об’єднання Вказівка на зв’язок між


перерваними лініями потоку
інформації

Міжсторінкове Зв’язок міч частинами схеми, що


об’єднання перервані сторінкою

Завдання:

1. Намалювати блок-схему вирішення квадратного рівняння.

2. Намалювати блок-схему перевірки двох векторів на


перпендикулярність.

107
§ 44. Типи даних в середовищі програмування

Turbo Pascal. Цілий тип

У Turbo Pascal визначені п’ять типів (діапазонів значень) для цілих


чисел. Областю значень кожного з них є підмножина множини цілих чисел.

Тип Діапазон Кількіст


ь

байт

ShortInt – коротке ціле зі знаком -128..127 1

Integer – ціле зі знаком -32 768..32 767 2

LongInt – довге ціле зі знаком -2 147 483 648..2 147 483 647 4

Byte – коротке ціле без знаку 0..255 1

Word – ціле без знаку 0..65 535 2

Зазвичай цілі числа використовуються в простих арифметичних


виразах та виступають в програмах в якості різних лічильників та значень
індексів. Над ними визначені п’ять основних операцій (додавання,
віднімання, множення, div, mod), результатами яких також є цілі числа:

Всі п’ять операцій – двійні (бінарні), тобто застосовуються до двох


аргументів, але операції додавання та віднімання можуть використовуватися і
як унарні (при зміні знаку числа).

§ 45. Типи даних в середовищі програмування

Turbo Pascal. Речовинний тип

108
Областю значень речовинного типу є підмножина усіх натуральних
чисел. Основні підтипи речовинного типу даних подані в таблиці:

Тип Діапазон Кількість Кількість


цифр байт

Real – стандартний 2.9e-39..1.7e+38 11-12 6

Single – одинарної точності 1.5e-45..3.4e+38 7-8 4

Double – подвійної точності 5.0e-324..1.7e+308 15-16 8

Extended - підвищеної точності 3.4e- 19-20 8


4932..1.1e+4932

Comp – 64 бітне ціле -9.2e+18..9.2e+18 19-20 8

Стандартний речовинний тип Real використовується без


математичного співпроцесора, а типи Single, Double, Extended відносяться до
розширеного набору речовинних типів даних і розраховані на роботу з
співпроцесором, застосування якого значно прискорює швидкість
розрахунків.

§ 46. Подання математичних символів та функцій

в середовищі програмування Turbo Pascal

Основу Turbo Pascal, як і будь-якої іншої мови програмування,


складає алфавіт, з якого утворюються більш складні конструкції (слова,
словосполучення, речення). Алфавіт Turbo Pascal складається з 25 латинських
літер (великих чи малих), десяти арабських цифр, знаків операцій (+, -,*, /, >,
<, =), обмежувачів (,, ‘, “, ., (, )). Подання даних в Turbo Pascal дещо
відрізняється від звичайного математичного. Відповідність запису
математичних даних подана у таблиці.

109
Подання інформації

Математика Turbo Pascal

1,52 1.52

-1,3 * 105 -1.3Е5

sin x SIN(x)

cos x COS(x)

cos 150 COS(15*/180)

tg х SIN(х)/COS(х)

tg2x SQR(SIN(x)/COS(SQR(x))

tgx2 SIN(SQR(x))/COS(SQR(x))

arctg (x) ARCTAN(x)

x ABS(x)

tg3x EXP(3*LN(SIN(x)/COS(x)))

lg x LN(x)*0.4343

log x LN(x)*2.303

x2 SQR(x)

Ex EXP(x)

xn EXP(m*LN(x))

Слід зазначити, що для реалізації в Turbo Pascal всі значення мають


бути задані у радіанах. Якщо присутнє градусне вираження, то необхідне
переведення (градуси*/180).

110
§ 47. Структура програм для середовища Turbo Pascal.

Лінійнійне програмування

Програма на мові Pascal складається з імені і блоку та закінчується


крапкою. Блок в свою чергу містить розділ опису та розділ операторів. Розділ
операторів являє собою так званий «складовий оператор», що вміщує в себе
послідовність операторів, що виконуються, які розділені крапками з комою та
обмежені службовими словами Begin, End.

Загальна структура програми Pascal має наступний вигляд:

Program <ІМ’Я>; ім’я програми

Label <МІТКА>, …, <МІТКА>; розділ міток

Const <ІМ’Я КОНСТАНТИ> = <КОНСТАНТА>; розділ констант

Type <ІМ’Я ТИПУ> = <ТИП>; розділ типів

Var <ІМ’Я ЗМІННОЇ> = <ТИП>; розділ змінних

Procedure <ІМ’Я ПРОЦЕДУРИ>; <БЛОК> розділ процедур

Function <ІМ’Я ФУНКЦІЇ>; <БЛОК> розділ функцій

Begin виконання програми

Програми з лінійної структурою є


найпростішими та використовуються, як правило,
для реалізації звичайних обчислень за формулами.
В цих програмах інструкції виконуються
послідовно, одна за другою. Алгоритм програм з
лінійною структурою може бути поданий
наступним чином:

Приклад 1.

Дані x, y, z. Обчислити a і b, якщо

Мал. Зразок алгоритму

111
.

Program P1;

Var a, b, x, y, z: Extended;

Begin

Writeln (‘Введіть три числа’);

Readln (x, y, z);

a:=(Sqrt(Abs(x-1))-Exp(Ln(Abs(y)/3)))/(1+Sqr(x)/2+Sqr(y)/4);

b:=x*(ArcTan(z)+Exp(-x-3));

Writeln (‘a=’, a, ‘b=’, b);

Readln

End.

Приклад 2.

Обчислити площу кільця, внутрішній радіус якого дорівнює 20, а


зовнішній – заданому числу r (r>20).

Program P2;

Const r1=20, Pi=3.14;

Var r: Extended;

Begin

Writeln (‘Введіть зовнішній радіус (>20)’);

Readln (r);

Writeln (‘Площа кільця дорівнює ‘, Pi*(r-r1)*(r+r1));

Readln

112
End.

Приклад 3.

Трикутник заданий координатами своїх вершин. Знайти периметр та


площу трикутника.

Program P3;

Var x1, x2, x3, y1, y2, y3, a, b, c, p: Extended;

Begin

Writeln (‘Введіть координати вершин трикутника’);

Write (‘Першої’); Readln (x1, y1);

Write (‘Другої’); Readln (x2, y2);

Write (‘Третьої’); Readln (x3, y3);

a:=Sqrt(Sqr(x2-x1)+Sqr(y2-y1));

b:=Sqrt(Sqr(x3-x2)+Sqr(y3-y2));

c:=Sqrt(Sqr(x3-x1)+Sqr(y3-y1));

p:= a+b+c; Writeln (‘Периметр=’, p); p:=p/2;

Writeln (‘Площадь=’, Sqrt(p*(p-a)*(p-b)*(p-c); Readln

End.

Завдання:

1. Обчислити a та b, якщо

, .

113
2. Написати програму обчислення площі трикутника, якщо відомі
довжина основи та висота.

§ 48. Програми з умовою (розгалуження)

в середовищі Turbo Pascal

Обчислювальний процес з
розгалуженням зазвичай містить дві
«гілки», два можливих варіанти
подальших дій. Вибір однієї з цих гілок
залежить від того, чи виконується
так ні
певна умова. Структура вибору
реалізується за допомогою оператора
умови, який має наступний вид:

if <логічний вираз> then

<оператор 1> else

<оператор 2>;

If (якщо), then (тоді), else (інакше) –


зарезервовані службові слова.
Мал. Фрагмент алгоритму

Приклад 4.

Дані три дійсних числа x, y, z. Отримати максимальне.

Program P4;

Var x, y, z, max: Real;

Begin

114
Write (‘Введіть три числа’);

Readln (x, y, z);

If x>y then max:=x else max:=y;

If z>max then max:=z;

Writeln (‘Max=’, max);

Readln

End.

Приклад 5.

Дано дійсне число x. Вирахувати f(x), якщо:

0 якщо x<=0;

f ( x)   x 2  x
 x 2  Sin(x 2 ) якщо 0<x<1;

Program P5; якщо x>0.


Const Pi=3.14;

Var x, y: Real;

Begin

Write (‘Введіть число’);

Readln (x);

If x<=0 then y:=0 else

If x>1 then y:=Sqr(x)-Sin(Pi*Sqr(x)) else y:=x*(x-1);

Writeln (‘f(x)=’, y);

Readln

115
End.

Завдання:

1. Написати програму, що перевіряє, чи ділиться введене число на 3.

2. Дані числа x, y, z. З’ясувати, чи існує трикутник з такими довжинами


сторін .

§ 49. Програми з циклічними обчислювальними процесами

в середовищі Turbo Pascal

Циклічним зветься обчислювальний процес, який містить


багаторазові обчислення з одними й тими ж математичними залежностями,
але для різних значень величин, що до нього належать.

В середовищі програмування Turbo Pascal існує три види операторів


циклів: оператор циклу з параметром, оператор циклу з передумовою,
оператор циклу з постумовою.

Умовами для циклів є логічні константи, змінні або вираження з


логічними результатом. Розрізняють цикли з відомою та невідомою кількістю
повторень. До останніх належать ітераціонні цикли, що характеризуються
послідовними приближенням до значення з вказаною точністю. Тож цикл з
параметром, кількість повторів якого відома – цикл з лічильником. Для
програмування подібних циклів використовується наступна структура:

for <параметр циклу>:= <вираження>

to (DownTo) <вираження -2> do <оператор>

Використовуються службові слова for (для), to (до), downto (вниз до),


do (виконати).

Приклад 6.
116
Вирахувати степінь y=an, тобто .

Program P6;

Var a, y: real;

i, n: integer;

Begin

Read (a,n);

y:=1;

For i:=1 to n do

y:=y*a;

Writeln (‘y=’, y); Readln

End.

Приклад 7.

Обчислити суму .

Program P7;

Var s, y: real; i: integer;

Begin

s:=0;

8For i:=1 to 20 do begin

y:=i*i; s:=s+y

End;

Writeln (‘s=’, s);

117
Readln

End.

Операторі циклу з пост- та передумовою використовуються в


випадках, коли кількість повторень циклу не відома, тобто цикл виконується
поки виконується певна умова. Для програмування циклів з передумовою
необхідно ко8ристуватися наступною структурою:

While <умова> do <оператор>,

де while – «поки», а do – «виконати».

Приклад 8

Створити програму для находження всіх автоморфних (чисел, які


дорівнюють останнім числам своїх квадратів, наприклад, 5*2=25, 6*6=36)
чисел на відрізку [m, n].

Program P8;

Var m, n, x, d: integer;

Begin

Write (‘Ввести межі відрізка’);

Readln (n, m);

d:=10;

For x:=m to n do

Begin

While d<=x do d:=d*10;

If x*x mod d=x then

Write (x);

End; readln

end.
118
Оператор циклу з постумовою має вигляд

repeat <оператор 1>;…

<оператор N>

until <умова>,

де repeat – «повторювати», until – «до тих пір поки». Дія даного оператору
подібна до дії попереднього, однак перевірка умови проводиться після
чергового циклу, що забезпечує його виконання хоча б один раз.

Приклад 9.

Розрахувати значення функції y=4x3-2x2+5 для значень х, що


змінюються від 3 до 1 з кроком 0,1.

Program P9;

Var x, y: extended;

Begin

x:=-3;

Repeat

y:=2*sqr(x)*(2*x-1)+5;

Write (‘x=’, x, 5:1, ‘y=’, y, 5:1);

x:=x+0.1 until x>1; Readln

End.

Завдання:

1. Дано натуральне число n. Розрахувати n!.

2. Обчислити суму .

119
§ 50. Одномірні масиви в середовищі програмування

Turbo Pascal

Необхідність в масивах виникає всякий раз, коли в пам’яті потрібно


зберігати велику, але кінцеву кількість однотипних підпорядкованих даних.
Масив – це кінцевий, підпорядкований набір елементів одного типу. Тип
елементів масиву називається базовим. Найпростіша форма – одномірний
масив (лінійна таблиця). Він аналогічне одномірному числовому вектору та
має індивідуальне ім’я, а для об означення окремої компоненти до імені
масиву додається індекс, який і виокремлює потрібну компоненту. Найбільш
часто в якості типу індексу використовується обмежений або перелічує мий
тип. Для опису масиву можна використовувати визначені константи:

Const n=1000;

Var A:Array [1..n] of Byte;

Приклад 10.

Дано натуральне число n, дійсні числа a1, а2, …, an. Отримати: 1)


максимальне (a1, а2, …, an), мінімальне (a1, а2, …, an).

Program P10;

Var a:Array [1..20] of Real;

n, i: 1..20; min, max: Real;

Begin

Write ('Введіть кількість елементів масиву'); Readln (n);

Writeln ('Вводіть елементи'); Readln (a[1]);

Max:=a[1], Min:=a[1]; for i:=2 to n do

Begin

120
Write (i, '-й'); Readln (a[i]);

If a[i]>max then max:=a[i];

If a[i]<min then min:=a[i]; End;

Writeln ('Наибольший элемент массива:', max);

Writeln ('Наименьший элемент массива:' min); Readln

End.

Приклад 11.

Дане натуральне число n, цілі числа a1, а2, …, an. Підрахувати


кількість таких і елементів, що аі не менше всіх попередніх.

Program P11;

Const n=10;

A:Array [1..n] of Integer = (10, -3, 12, 4, 8, -8, 7, 2, 2, 9);

Var i, max, q: Integer;

Begin

q:=1; max:=a[1];

For i:=2 to n do

If a[i]>=max then begin max:=a[i]; Inc (q) end;

Write (q);

Readln

End.

Приклад 12.

Дано натуральне число n та двозначні числа а1,… аn. Підрахувати,


скільки серед них чисел, що більше середнього арифметичного всіх членів
послідовності.
121
Program P12.

Const n=50;

Var a:Array [1..n] of 10..99;

i, q: 0..n; sum: Real;

Begin

Randomize; q:=0; sum:=0;

For i:=1 to n do

Begin

a[i]:=10+Random(90);

sum:=sum+a[i]

end;

sum:=sum/n;

for i:=1 to n do if a[i]>sum then Inc(q);

Writeln (q); Readln

End.

Завдання:

1. Написати програму, яка методом прямого вибору сортує на


зменшення одномірний масив, що введений з клавіатури.

2. Написати програму, що перевіряє, чи є у введеному з клавіатури


масиві елементи з однаковими значеннями.

§ 51. Матриці в середовищі програмування Turbo Pascal

122
Прямокутні таблиці, що скидаються з чисел та містять вільну
кількість рядків та стовбців в математиці називаються матрицями. Якщо
кількість рядків в матриці співпадає з кількістю стовбців – матриця
називається квадратною. В програмуванні матрицею називається змінна-
масив, компоненті якої теж є масивами. Загальний тип завдання типу, що
визначає багатомірний масив (матрицю) такий самий, що і у випадку, який
визначає одномірний масив. В двомірному масиві доступ до будь-кого
елемента здійснюється за двома індексами: номеру рядка і стовпця.

Приклад 13.

Обчислити .

Program P13;

Var i,j: 1..100;

Sum:=Extended;

Begin

Sum:=0;

For i:=1 to 100 do

For j:=1 to 50 do sim:=sum+1/(i+Sqr(j));

Writeln (sum); readln

End.

Приклад 14.

Отримати дійсну матрицю [aij]i,j=1,…7, перший рядок якої задається

формулою aij=2j+3 (j=1,…7), другий – формулою (j=1,…,

7), кожен наступний рядок є сумою дох попередніх.

123
Program P14;

Uses Crt;

Var a:Array [1..7, 1..7] of real;

i, j: 1..7;

Begin

For j:=1 to 7 do

Begin

a [1, j]:=2*j+3; a [2, j]:=j-3/(2+1/j) end;

For i:=3 to 7 do

For j:=1 to 7 do a [i, j]:=a=[i-1, j]+ a[i-2, j];

ClrScr;

For i:=1 to 7 do

For j:=1 to 7 do

Begin GoToXY (j*9,i*3);

Write (a [i, j]:3:4) end;

Readln

End.

Завдання:

1. Написати програму, що вводить за рядками з клавіатури двомірний


масив та обчислює суму його елементів в рядках.

2. Написати програму, що обчислює суму діагональних елементів


квадратної матриці.

124
§ 52. Підпрограми в середовищі програмування

Turbo Pascal. Процедури

Підпрограмою називається іменована логічно завершена група


операторів мови, яку можна викликати для виконання за ім’ям необмежену
кількість разів з різних місць програми.

В середовищі програмування Turbo Pascal є два види підпрограм -


процедури та функції. Маючи один й той же зміст та аналогічну структуру,
процедури та функції розрізняються призначенням та засобом використання.
Структура підпрограм майже буквально повторює структуру всієї програми.

Припускається також наявність вкладених


підпрограм, які в свою чергу також можуть містити
вкладення. Сукупність описів, визначень та а
послідовність операторів, що йде за ними називається d
блоком. Наприклад, програма може мати структуру
(мал.): А – зовнішній блок програми; В,С – блоки b
підпрограм, D – блок, що вкладений в підпрограму.

Процедура – це підпрограма, що є
незалежною пойменованою частиною програми, що
призначена для виконання певних дій. Вона c
складається з заголовку та тіла. Після використання
один раз, процедуру можна викликати за ім’ям з
наступних частин програми. Використання імені процедури і програмі
називається оператором процедури. Після виконання процедури програма
продовжується з оператора, що йде за оператором виклику процедури.

Приклад 15.

Банк сплачує 8% річних. В яку суму перетвориться внесок розміром в


x0, що внесений на п’ять років?

Program P15;

Uses Crt;

Var x0: Extended;

125
n:Byte;

Procedure Initialize;

Begin

Write (‘Введіть суму внеску’); Readln (x0);

Write (‘Введіть термін внеску’); Readln (n);

End;

Procedure Calculate;

Const p=8; Var xn: Extended;

Begin

xn:=x0*Exp(n*Ln(1+0.01*p));

Write (‘Сума складе:’, xn:10:3); Readln

End;

Begin

Initialize; Calculate

End.

В програмі присутні дві процедури. Перша має назву Initialize і


застосовується для введення початкових даних, друга – Calculate, яка служить
для обчислення суми, що шукається, та виведення результату, який
визначається за відомою теорією відсотків формулою «складних відсотків»:
Xn=X0*(1+0.01p)n. Заголовки процедур містять лише їх імена. Такі процедури
називаються процедурами без параметрів.

В підпрограмах існує два типи змінних та констант – локальні (в


межах підпрограми) та глобальні (в межах програми). Під час спів падіння
імен сильнішими є локальні.

Завдання:

126
1. Два трикутника задані координатами своїх верхівок таким чином, що
координати верхівок першого трикутника – це елементи одного
масиву, а координати верхівок іншого – другого. Обчислити довжини
сторін трикутника, використовуючи процедури.

§ 53. Підпрограми в середовищі програмування

Turbo Pascal. Функції

В математиці поняття функції є фундаментальним. За допомогою


функцій задаються різноманітні залежності одних значень (значення функції)
від інших (аргумент функції). Ці залежності можуть задаватися
різноманітними засобами: описом, аналітично, графічно та ін. В Pascal
розглядаються лише функції, для яких можна задати алгоритм визначення їх
значень.

Функція – це підпрограма, що призначена для визначення


функціональної залежності та вироблення певної частини інформації, яка
називається значенням (результатом) функції. Кожне арифметичне або
логічне вираження Pascal, навіть те, що не використовує поняття процедури,
визначає певну функціональну залежність. Щодо приналежності функцій до
підпрограм, то тут фактично таж ситуація, що і з процедурами, виключаючи:

 в тілі функції повинно бути не менш одного оператору, що присвоює


значення ідентифікатору функції (якщо таких присвоювань кілька, то
результатом виконання функції буде значення останнього оператору
присвоювання);

 в імені функції, який починається службовим словом function,


обов’язково вказується ім’я типу значення, що повертається
(наприклад, заголовки стандартних функцій Sin, Odd, Pi мають
вигляд: function Sin (x:Real): Real; function Odd (x:Longint): Boolean;
function Pi: Real.

127
Приклад 16.

За допомогою функції, що визначає більше з двох чисел, знайти


більше з чотирьох чисел.

Program P16;

Uses Crt;

Var a1, a2, a3, a4, x, y: Integer;

Function Max2 (a, b: Integer): Integer;

Begin

If a>b then Max2:=a else Max2:=b

End;

Begin

Write (‘Введіть числа’);

Readln (a1, a2, a3, a4);

x:=Max2 (a1, a2); y:=Max2 (a3, a4); Writeln (Max2 (x,y));

Writeln (Max2 (Max2 (a1, a2), Max2 (a3, a4)));

Readln

End.

Приклад 17.

Дані дійсні числа a, b, c, d. Знайти площу п’ятикутника, що


зображений на малюнку.

Program P17; a

Var a, b, c, d, s: Real; 1
2

Function Geron (x, y, z:Real): Real; b

Var p: real; 2,
5

128 c
d
Begin

p:=(x+y+z)/2;

Geron:=Sqrt (p*(p-x)*(p-y)*(p-z))

End;

Begin

Write (‘Введіть довжини відрізків’);

Readln (a, b, c, d);

s:=Geron (a, 1, 2) + Geron (b, 2, 2.5) + Geron (c, d, 2.5);

Write (‘Площа п’ятикутника дорівнює’, s); Readln

End.

Завдання:

1. Написати функцію, що обчислює обсяг циліндру.


Параметрами функції мають бути радіус та висота циліндру.

2. Написати функцію, що повертає максимальне з двох цілих


чисел, що отримані в якості аргументу.

§ 54. Графічне програмування.

Модуль Graph в середовищі програмування Turbo Pascal

Досить часто, під час роботи в середовищі програмування Turbo Pas-


cal, виникає потреба у побудові певних графічних об’єктів: малюнків, схем,
креслень тощо. Бібліотеку графічних підпрограм вказаного середовища
складають близько 60 процедур та функцій, що реалізуються стандартним
модулем Graph. Його засоби стають доступні користувачеві після
підключення до програми Uses Graph з розділу Uses.

129
Різноманітні фігури та геометричні дії моделюються в ЕОМ числами
та кодами. Геометричні задачі вирішуються шляхом обчислень. Декартові
система координат – основа числового моделювання геометричних об’єктів.
Практичні всі графічні просторої працюють на базі прямокутних декартових
координат. Номер стовпця та номер рядка для точки растрового зображення
можна вважати її специфічним різновидом. Зазвичай розміри активного
екрану сягають 640 х 480 пікс. Тож розрахунок проводиться від точки (0, 0) в
лівому верхньому куті екрана до 640 за «х» та до 480 за «у». Наприклад,
координати центра екрана становлять 320 за «х» та 240 за «у».

Приклад 18.

Побудувати вказану фігуру

Program 18;

Uses Graph;

Var x, y:Integer;

Begin InitGraph (x, y,'C:\Pascal\BGI');

Circle (320, 240, 50);

Line (320, 190, 320, 290);

Line (270, 240, 370, 240); Readln; CloseGraph

End.

Приклад 19.

Побудувати вказану фігуру

Program P19;

Uses Graph;

Var x, y: Integer;

Begin

InitGraph (x, y, 'C:\Pascal\BGI');


130
Rectangle (220, 120, 420, 220);

Rectangle (270, 170, 470, 270);

Line (220, 120, 270, 170);

Line (420, 220, 470, 270);

Line (220, 220, 270, 270);

Line (420, 120, 470,170);

Readln;

CloseGraph

End.

Завдання:

1. Написати програму для накреслення конуса у центрі екрана.

2. Написати програму для накреслення трапеції.

131
132
ЧАСТИНА ІІ
(лабораторні роботи)

133
Лабораторна робота № 1

Тема: Знайомство з клавіатурою. Призначення клавіш

Мета: Познайомитися з клавіатурою. Отримати основні відомості про


клавіатуру як засіб введення інформації. Визначити призначення основних
клавіш.

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Windows та простим текстовим редактором (Notepad, Word Pad).

Теоретичний матеріал:

Клавіатури призначена для введення в комп’ютер різноманітних


символів (літер, цифр, символів псевдографіки та ін.) Для кожного символу
виділяється окрема клавіша, після натискання якої забезпечується введення
відповідного символу в ПК. Зазвичай стандартна клавіатура містить 107
клавіш + додаткові мультимедійні.

134
За призначення всі клавіші діляться на чотири групи. Перша група –
центральна – містить клавіші з літерами, цифрами, синтаксичними знаками, а
також ряд керуючих клавіш. Більшість клавіш відповідає двом або трьом
символам. Який саме символ вводитиметься в даний момент визначається
режимом клавіатури (регістром, розкладкою мови). Для перемикання мови
використовується комбінації клавіш Ctrl+Shift або Alt+Shift, крім того можна
скористатися маніпулятором (мишкою), натиснув праву клавішу на
індикаторі мови в правому нижньому краю екрана. Регістр (прописні та
строкові літери) визначається натисканням і утриманням клавши Shift, або
режимом Caps Lock
(постійна зміна регістра).
Іноді для введення якогось з
символів необхідно
натискати дві клавіші
одночасно.

Друге поле містить мал. Клавіатура ПК


12 функціональних клавіш
F1-F12 і деякі клавіші керування. Після натискання клавіш, виконується дія,
що визначається програмою, яка працює в даний момент.

Третє поле містить клавіші керування курсором. Натискання на ці


клавіші переміщує курсор на моніторі на одну позицію.

Четверте поле – це поле додаткової клавіатури, що розміщено в


правій частині клавіатури. Воно містить клавіші, які використовуються для
введення цифр або зміни позиції курсору.

Призначення деяких клавіш:

Tab – переміщення курсору на вісім символів в право;

Caps Lock – чітке перемикання регістру;

Shift – тимчасове перемикання регістру;

Backspace – видалення символів ліворуч від курсору;

Delete – видалення символів праворуч від курсору;

Home – переміщення курсору на початок рядка;

End – переміщення курсору в кінець рядка;

135
Page Up – виклик попереднього листа;

Page Down – виклик наступного листа.

Порядок виконання роботи:

1. У відкритому текстовому редакторі надрукуйте наступні знаки:

@ # $^ \ /*-+()~?,.:;‘.

2. Надрукуйте своє прізвище ім’я та по-батькові кириличними літерами.

3. Надрукуйте своє прізвище, ім’я та по-батькові латинськими літерами.

4. У звіті про виконану лабораторну роботу замалюйте схематично


стандартну клавіатуру.

5. Визначить 4 категорії літер. Відобразіть категорії на малюнку.

6. Надпишіть призначення 5-6 клавіш.

Контрольні питання:

1. Як змінити мову введення тексту?

2. Чим відрізняються клавіші Backspace та Delete?

3. Яке значення мають клавіші цифрової клавіатури у разі, якщо не


світиться індикатор Nun Lock?

Лабораторна робота № 2

136
Тема: Робота в операційній системі Microsoft Dos

Мета: Оволодіти елементарними навичками роботи в операційній системі


Dos

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Microsoft Windows (версія з підтримкою командного рядка чи
сеансу Dos)

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити операційну систему MS DOS (симулятор).

2. Використовуючи команду dir, продивитися зміст диску С:\.

3. Продивитися зміст теки Temp, що знаходиться на диску С:\.

4. Створити на диску С:\ новий каталог та назвати його «Info».

5. В створеному каталогу створити текстовий документ з іменем


«Dani», який має містити наступну інформацію: прізвище, ім’я, по-
батькові, рік народження, школа, яку закінчив, спеціальність на якій
навчається (студент, що виконує роботу).

6. Зберегти документ.

7. Створити в теці Temp теку Lab.

8. Скопіювати текстовий документ в папку Lab.

9. Перейменувати теку Info в папку Robota.

10. Видалити текстовий документ Dani з теки Robota.

11. Видалити теку робота.

12. Перейменувати файл Dani, що знаходиться в теці Lab каталогу Temp,


надавши йому ім’я Student.

13. Видалити файл Student, теку Lab.

14. Переконатися, що об’єкти видалені (продивитися зміст теки Temp).

137
15. Вийти з операційної системи Dos (стимулятора).

Контрольні питання:

1. Як зберегти зміни в текстовому документі під час роботи в


операційній системі MS DOS?

2. Перелічить основні команди операційної системи MS DOS.

Лабораторна робота № 3

Тема: Системна оболонка Norton Commander

Мета: Отримати практичний досвід роботи з оболонкою Norton Commander

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою системною


оболонкою Norton Commander або менеджером файлів Far

Порядок виконання роботи:

3. Завантажити системну оболонку Norton Commander.

4. Відобразити на лівій панелі оболонки зміст диску С:\, а на


правій – зміст теки Temp диску С:\.

5. Створити на диску С:

6. Створити на диску С:\ новий каталог та назвати його «Info».

7. Перенести теку Info в каталог Temp.

8. В теці Info створити каталог Lab.

9. Перенести теку Lab в корінь диску С:\.


138
10. Відобразити зміст лівої панелі у вигляді дерева тек.

11. Видалити всі створені теки.

12. Використовуючи команди зовнішніх модулів, що


викликаються через клавішу F11 або пункт «Команди зовнішніх
модулів» в меню «Команди» у головному меню конфігурації
(клавіша F9), викликати менеджер друку, продивитися встановлені в
системі принтери.

13. Інформацію, про встановлені принтери відобразити у звіті


про виконану лабораторну роботу.

14. Використовуючи менеджер посилань на теки у меню


«Команди», створити посилання на теку Temp, призначивши
комбінацію клавіш Ctrl+0.

15. Перевести обидві панелі на відображення теки Program Files.

16. Випробувати створене посилання (комбінація клавіш Ctrl+0).

17. У разі успішного виклику теки Temp, відобразити цей факт у


звіті про виконану лабораторну роботу.

Контрольні питання:

1. Які можливості надає пункт «Команди» в головному меню


конфігурації системної оболонки?

2. Користуючись вкладеною системою допомоги, знайти інформацію


про меню користувача системної оболонки. Викласти у звіті
скорочений зміст довідкової статті.

3. Які аналоги Norton Commander існують сьогодні?

Лабораторна робота № 4

139
Тема: Операційна система Microsoft Windows. Робота з об’єктами системи

Мета: Оволодіти елементарними навичками роботи Microsoft Windows

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною Win-


dows

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити операційну систему Microsoft Windows.

2. На диску С:\ створити теку з власним прізвищем в якості назви.

3. В створеній теці створити текстовий файл 1.txt.

4. В документ ввести власне прізвище, ім’я та по-батькові.

5. Закрити вікно текстового документу та погодитися на зберігання.

6. Звернути вікно створеної папки.

7. На диску С створити теку з назвою Lab.

8. Скопіювати файл 1.txt в папку з назвою Lab.

9. Скопіювати теку Lab і помістити її в теку з прізвищем.

10. Перемістити каталог з прізвищем у теку з Lab.

11. Відкрити одночасно вікна: Мій комп’ютер, вікно теки Lab, вікно теки
з прізвищем.

12. Звернути папки у вікна розміром ¼.

13. Розмістити вікна каскадом.

14. Розгорнути всі вікна.

15. Здійснити перемикання між активними вікнами.

16. Видалити створені папки.

140
Контрольні питання:

1. Яка комбінація клавіш служить для перемикання активних вікон?

2. Які панелі може містити діалогове вікно?

Лабораторна робота № 5

Тема: Налаштування робочого оточення операційної системи Windows

Мета: Сформулювати основні відомості про графічний інтерфейс операційної


системи Microsoft Windows

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою системою Windows

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити операційну систему Windows.

2. Відкрити вікно «Панель керування».

3. Переписати до зошита всі значки, що воно містить. Дати їм


пояснення.

4. Відкрити вікно налаштувань клавіатури.

5. Зробити налаштування для зміни комбінації клавіш перемикання


мови.

6. Змінити швидкість блимання курсору.

7. Застосувати зроблені зміни.

8. Відкрити вікно налаштувань маніпулятора.


141
9. Зробити відповідні налаштування для зміни швидкості маніпулятора
та швидкості подвійного натискання на клавішу вибору.

10. Застосувати зроблені зміни.

11. Відкрити вікно налаштувань екрану.

12. Змінити фон робочого столу на один зі стандартних, запропонованих


у вікні «Властивості екрану».

13. Змінити заставку на власну з об’ємного тексту, в якому буде


відображена назва групи.

14. Змінити шрифт заголовків діалогових вікон.

15. Розташувати панель задач зверху екрану.

16. Розташувати значки папки «Мій комп’ютер» у вигляді таблиці.

17. Змінити зовнішній вигляд діалогового вікна (за власним бажанням).

18. Налаштувати панель задач таким чином, щоб вона зникала та


з’являлась автоматично.

19. Зробити зміни, які дозволять відкривати файли та папки одинарним


кликом маніпулятора.

20. Відмінити всі зроблені зміни.

21. Занести записи у звіт.

Контрольні питання:

1. Які зміни дозволяє зробити вікно «Властивості екрану»?

2. Для чого використовується пароль на заставку?

3. Які налаштування дозволяє зробити вікно властивостей


маніпулятора?
142
4. Які налаштування дозволяє робити вікно налаштувань клавіатури?

Лабораторна робота № 6

Тема: Стандартні програми операційної системи Windows. Стандартні


текстові та графічний редактор Paint

Мета: Отримати навички роботи з текстовими редакторами Notepad та Word-


Pad і графічним редактором Paint

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою системою Windows

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити текстовий редактор Notepad (головне меню «Пуск» -


«Програми» - «Стандартні» - «Блокнот»).

2. Ввести поданий текст:

В навальних закладах комп’ютерні технології


повинні привести до послідовного формування нового
покоління технічно-інформаційного суспільства, тих, хто
найближчим часом буде користуватися новими
інформаційними технологіями (НІТ) як звичайних засобом
для вирішення типових задач в повсякденному житті,
навчанні, промисловості та в інших галузях діяльності
людини. В викладанні дисциплін гуманітарного циклу НІТ
повинні перетворитися у ефективний інструмент, який
полегше засвоєння знань з різноманітних предметів та
зробить цей процес ще більш цікавим, наглядним, живим.

3. Зберегти документ в корені диску С:\ (головне


меню програми – меню «Файл» – пункт
«Зберегти»), задавши для нього ім’я – «НІТ».

143 Мал. Панель

інструментів Paint
4. Закрити редактор Notepad.

5. Завантажити текстовий редактор WordPad (головне меню «Пуск» -


«Програми» - «Стандартні» - «WordPad»).

6. Користуючись головним меню редактору, пунктом «Відкрити»,


завантажити документ «НІТ» (документ створений в редакторі
«Блокнот»).

7. У разі успішного завантаження, зробити відповідні записи у звіті про


виконану лабораторну роботу.

8. Закрити текстовий редактор WordPad.

9. Завантажити графічний редактор Paint (головне меню «Пуск» -


«Програми» - «Стандартні» - «Paint»).

10. Користуючись інструментами графічного редактору, створити


креслення: осі координат (з підписами), геометричні фігури (квадрат,
коло, трикутник, трапеція, паралелограм).

11. «Залити» створені геометричні фігури різними кольорами


(інструмент «Заливання» у вигляді чорнильниці на панелі
інструментів).

12. Додати в малюнок надпис, що відображає данні студента, який


виконав лабораторну роботу.

13. Застосувати створений малюнок в якості фону робочого столу,


попередньо зберігши його.

14. Відмінити зроблені зміни.

15. Видалити створені файли.

Контрольні питання:

1. В чому відмінність текстових редакторів Notepad та


WordPad?

144
2. Перелічити основні інструменти графічного
редактору Paint, вказавши їх призначення.

Лабораторна робота № 7

Тема: Стандартні програми системи Windows. Набір службових програм

Мета: Навчитися використовувати службові програми, що входять до складу


операційної системи Windows

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Windows, диск 3,5.

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити операційну систему Microsoft Windows.

2. З робочого столу відкрити теку «Мій комп’ютер». Продивитися її


зміст теки, зробити відповідний запис у звіті про виконану роботу.

3. Викликати контекстне меню на диску С:\ (права клавіша миші на


іконці диска у вікні).

4. Продивитися інформацію про ємкість диску, обсяг вільного


простору, обсяг зайнятого простору, зробити відповідний запис у
звіті про виконану лабораторну роботу.

5. Вставити в дисковод дискету, та перевірити данні її ємкості,


аналогічно до диску С:\, зробити відповідний запис у звіті про
виконану лабораторну роботу.

6. Завантажити програму Перевірка диску (Scan Disk) з головного меню


«Пуск», меню «Програми», пункт «Службові».

7. Виконати перевірку диску А:\.

145
8. Закрити вікно перевірки диску.

9. Створити на дискеті текстовий документ, увівши в нього довільні


данні (до 100 символів).

10. Зберегти зміни зроблені в документі.

11. Перевірити данні ємкості дискети, порівняти їх з попередніми


даними, зробити відповідні записи у звіті про виконану лабораторну
роботу.

12. Викликати програму дефрагментації дисків з головного меню


«Пуск», меню «Програми», пункт «Службові».

13. Провести дефрагментацію диску С:\.

14. Занести записи у звіт про виконану лабораторну роботу.

Контрольні питання:

1. Які налаштування дозволяє зробити робоче вікно програми


дефрагментації дисків?

2. Які можливості надає вікно властивостей локального диску?

Лабораторна робота № 8

Тема: Функції довідки та пошуку в операційній системі Windows

Мета: Оволодіти навичками роботи з довідковою та пошуковою системами в


Microsoft Windows

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою системою Windows

Порядок виконання роботи:


146
1. Завантажити операційну систему Microsoft Windows.

2. Користуючись головним меню операційної системи («Пуск» -


«Пошук»), відкрити вікно пошуку.

3. Провести пошук всіх графічних файлів формату *.jpg


(скористуватись введенням розширення або додатковими
параметрами пошуку).

4. Виділити всі знайдені файли. Користуючись контекстними меню


дізнатися кількість цих файлів. Вказати кількість файлів в звіті про
виконану лабораторну роботу.

5. Провести новий пошук, вказавши параметрами – файл Control.

6. Записати у звіт про виконану лабораторну роботу всі файли, що


будуть запропоновані комп’ютером.

7. Закрити вікно пошукової системи.

8. Завантажити довідкову систему (головне меню «Пуск» або через


натискання клавіші F1 у відсутності відкритих діалогових вікон
програм).

9. Користуючись довідковою системою, знайти інформацію про


графічний редактор Paint.

10. Законспектувати статтю «Paint» у звіт про виконану лабораторну


роботу.

11. Зайти інформацію програму перегляду зображень. Законспектувати


знайдену статтю.

12. Занести у звіт про виконану лабораторну роботу порядок проведення


пошуку інформації (порядок завантаження та введення критеріїв
пошуку) спосіб пошуку (за розділами чи за контрольним словом).

13. Закрити вікно пошукової системи.

Контрольні питання:

147
1. В чому основні покликання довідкової системи?

2. Які параметри пошуку можна використовувати у пошуковій системі?

3. Які параметри пошуку даних можна використовувати під час роботи


в довідковій системі?

Лабораторна робота № 9

Тема: Встановлення та видалення програм в операційній системі Windows

Мета: Навчитися встановлювати та видаляти програми в операційній системі


Microsoft Windows.

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Windows, дистрибутив програми Light Alloy (будь-якої іншої
безкоштовної програми) на жорсткому диску (С:\LA\).

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити операційну систему Microsoft Windows.

2. Відкрити теку LA, що знаходиться на диску С:\.

3. Запустити файл LA.exe.

4. Спираючись на діалог комп’ютера, вказати директорію для


розташування встановленої програми (C:\Lab\), назву для пункту
головного меню (лишити незмінною – Light Alloy), задати параметри
розташування ярликів на робочому столі та на панелі швидкого
запуску.

5. Завершити встановлення.

6. Завантажити встановлену програму, користуючись ярликом або


головним меню «Пуск».

148
7. У разі успішного завантаження занести відповідні записи у звіт про
виконану лабораторну роботу.

8. Відкрити диск С:\. Викликавши контекстне меню на теці Lab,


дізнатися про її розмір. Занести розмір у звіт про виконану
лабораторну роботу.

9. Користуючись Панеллю керування в головному меню «Пуск»,


завантажити вікно «Встановлення та видалення програм).

10. У списку, що буде відкрито, знайти рядок «Light Alloy».


Продивитися розмір програми, що вказаний у рядку. Порівняти з
розміром теки, куди було встановлено програму. Результати
порівняння занести у звіт про виконану лабораторну роботу.

11. Видалити програму Light Alloy, користуючись кнопкою «Видалити»


у вікні «Встановлення та видалення програм».

12. Закрити всі робочі вікна.

Контрольні питання:

1. Описати рядок програми у вікні «Встановлення та видалення


програм».

2. Які додаткові можливості пропонує вікно «Встановлення та


видалення програм»?

Лабораторна робота № 10

Тема: Локальні мережі під керування операційної системи Windows

Мета: Оволодіти навичками пінгування локальних мереж

Обладнання: Персональні комп’ютери, об’єднані локальною мережею та


встановленими операційними системами Windows
149
Порядок виконання роботи:

1. Завантажити операційну систему Microsoft Windows.

2. Відкрити теку «Мережне оточення» на робочому столі.

3. У звіті про виконану лабораторну роботу зробити запис щодо змісту


відритої теки.

4. Звернутися до одного з ресурсів локальної мережі, що відображений


у вікні «Мережне оточення». У разі успішного звернення, зробити
відповідний запис у звіті про виконану лабораторну роботу.

5. Закрити віно «Мережне оточення».

6. Завантажити командний рядок чи сеанс Dos з головного меню


операційної системи.

7. Провести пінгування (ping) ip адресу з мережі (всі дії виконуються


під керівництвом та з вказівками викладача).

8. Таблиці, що були від крити під час пінгування перекреслити у звіт


про виконану лабораторну роботу.

Контрольні питання:

1. Вказати основне призначення пінгування ip адреси в мережі.

2. В чому переваги локальних мереж?

Лабораторна робота № 11

Тема: Інтернет. Робота з браузером

150
Мета: Оволодіти навичками роботи в мережі Інтернет. Осягнути принципи
функціонування стандартного браузера Internet Explorer

Обладнання: Персональний комп’ютер, що має постійне підключення до


мережі Інтернет, зі встановленою операційною системою Windows

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити операційну систему Microsoft Windows.

2. Завантажити стандартний браузер Windows – Internet Explorer.

3. В адресному рядку ввести http://google.com . Дочекатися


завантаження сторінки пошукової системи Google.

4. На сторінці знайти поле для введення запитів та ввести в нього текст,


що стане критерієм для пошуку (один з запропонованих варіантів):

- сучасні операційні системи;

- сучасні мови програмування.

5. Провести пошук.

6. У відкритій сторінці по черзі натискати на запропоновані результати


пошуку, відвідуючи сайти за темою. У разі невідповідності,
закривати сайт або повертатися до попередньо сторінки (стрілки на
панелі інструментів у верхній частині вікна).

7. Знайти інформацію, що найбільш відповідає заданим критеріям.

8. Виділити інформацію на сторінці (Ctrl+A).

9. Завантажити текстовий редактор Word Pad.

10. Вставити в документ скопійовану інформацію (через контекстне


меню, або комбінацію клавіш).

11. Зберегти документ.

12. Закрити вікно браузера.

13. Занести записи у звіт про виконану лабораторну роботу.


151
Контрольні питання:

1. Перелічити п’ять найбільш відомих пошукових систем.

2. Які браузери крім Internet Explorer Вам відомі?

Лабораторна робота № 12

Тема: Антивірусні програми

Мета: Оволодіти навичками роботи з антивірусними програмами на прикладі


Dr.Web в операційній системі Windows

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Windows та антивірусною програмою Dr.Web, диск 3,5

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити операційну систему Microsoft Windows.

2. Вставити дискету в дисковод.

3. Завантажити програму антивірусного контролю Dr.Web.

4. Зробити налаштування для проведення перевірки на віруси диску А:\.

5. Запустити перевірку.

6. Після закінчення перевірки зберегти звіт на дискеті.

7. Закрити вікно антивірусної програми.

8. Зробити записи у звіті про виконану лабораторну роботу.

152
Контрольні питання:

1. Які типи вірусів Вам відомі?

Лабораторна робота № 13

Тема: Архіватори

Мета: Навчитися працювати з програмами-архіваторами (на прикладі WinRar)

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Windows, програмою WinRar, диск 3,5

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити операційну систему Microsoft Windows.

2. Вставити дискету в дисковод.

3. Створити на диску А:\ теку з іменем Lab.

4. Вмістити в теку кілька випадково обраних файлів.

5. Перевірити розмір теки, викликавши вікно її властивостей за


допомогою контекстного меню.

6. Занотувати розмір теки у звіт про виконану лабораторну роботу.

7. Завантажити програму WinRar (з головного меню або через ярлики).

8. Через робочу область вікна програми перейти до теки, створеної на


дискеті. Виділити її та натиснути клавішу «Додати» на панелі
інструментів вікна WinRar.

153
9. У вікні створення ввести ім’я для архіву та обрати максимальний
метод ущільнення у однойменному спадному списку.

10. Провести ущільнення.

11. Закрити вікно WinRar.

12. Перевірити розмір створеного архіву, викликавши вікно його


властивостей через контекстне меню.

13. Порівняти розмір архіву з розміром теки. Результати занести у звіт


про виконану лабораторну роботу.

Контрольні питання:

1. Які програми-архіватори Вам відомі?

2. У чому основне призначення архіваторів?

3. У чому відмінність запаковування від ущільнення?

Лабораторна робота № 14

Тема: Створення та зберігання документів в текстовому процесорі Word

Мета: Осолодіти навичками створення та зберігання документів в текстовому


процесорі Word

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office

Порядок виконання роботи:

154
1. Завантажити текстовий процесор Word (через меню «Програми» в
головному меню «Пуск» або через ярлик на робочому столі.

2. У разі якщо робоча область не буде подаватися у вигляді аркуша


(якщо новий документ не буде створено автоматично), обрати пункт
«Створити» в меню «Файл» головного меню програми.

3. Ввести в документ наступний текст:

Стрімкий розвиток комп'ютерної техніки і її різноманітного


програмного забезпечення - це одна з характерних прикмет сучасного періоду
розвитку суспільства. Технології, основним компонентом яких є комп'ютер,
проникають практично в усі сфери людської діяльності. Те, що ще недавно
вважалось фантастикою, тепер, завдяки науково-технічному прогресу,
особливо прогресу в області комп'ютерних технологій, стало реальністю.

4. Користуючись пунктом «Зберегти» в меню «Файл» головного меню


програми, зберегти створений документ на диску С:\, давши йому
назву Lab1.

5. У відкритий документ Lab1 додати текст:

Комп'ютерні технології застосовують у парламентах і


міністерствах, у банках і на підприємствах, у податкових інспекціях, у
видавництвах і великих бібліотеках, у сфері розваг тощо. Комп'ютер став
неодмінним атрибутом робочого місця працівниками багатьох професій.
Тепер практично неможливо уявити сучасну організацію без повсякденного і
широкого застосування комп'ютерних технологій.

6. Користуючись пунктом «Зберегти як…» в меню «Файл» головного


меню програми, зберегти документ на диску С:\, давши йому назву
Lab2.

7. Закрити текстовий процесор Word.

8. Перейти до диску С:\ і відрити документ Lab1. Занотувати у звіту про


виконану лабораторну роботу кількість абзаців, що він містить.

9. Закрити документ.

10. Відкрити документ Lab2. Занотувати у звіту про виконану


лабораторну роботу кількість абзаців, що він містить.

155
11. У звіті про виконану лабораторну роботу пояснити причину того, що
файли містять різну кількість абзаців, не дивлячись не, що
редагувалися вони як один документ.

Контрольні питання:

1. В чому відмінність пунктів «Зберегти» та «Зберегти як…» в меню


«Файл» головного меню програми Microsoft Word?

2. Які комбінації клавіш призначені для створення та зберігання файлу?

Лабораторна робота № 15

Тема: Редагування та форматування тексту в текстовому процесорі Word

Мета: Навчитися редагувати та форматувати текст в Word

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office, диск 3,5

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити текстовий редактор Word.

2. Перевірити, чи увімкнені панелі інструментів «Стандартна» та


«Форматування».

3. Надрукувати фрагмент тексту, наведений нижче:

Для учнів рівень оцінки може бути значущим чи незначущим залежно


від мотивації його навчальної діяльності. Учень, націлений на оволодіння
156
знаннями, спеціальністю, які забезпечать його конкурентноздатність на
ринку праці, зацікавлений у високій оцінці його знань. Учень, перед яким
стоїть завдання лише отримання диплому, неважливо якого, буде байдужий
до рівня оцінки, його цікавить тільки позитивний результат.

Важливе значення також має об’єктивність оцінки знань учня, яка


впливає і на ставлення його до самого себе, і до вчителя, і до даної
дисципліни, до навчання у вищому навчальному закладі взагалі.

У роботах вищезазначених авторів в об’єктивності оцінки знань


розглядаються такі аспекти: педагогічний, етичний, ціннісний,
психологічний.

4. Застосувати для першого абзацу наступні умови форматування


(пункт «Шрифт» в меню «Формат» головного меню програми):
інтервал – 1,5; шрифт – Arial; накреслення – курсив, колір шрифту –
зелений, розмір шрифту - 15.

5. Для другого абзацу застосувати: інтервал – 1,0; шрифт – Comic;


накреслення – курсив, колір шрифту – синій, розмір шрифту - 11.

6. Для третього абзацу: інтервал – 2; шрифт – Times New Roman;


накреслення – курсив, колір шрифту – червоний, розмір шрифту - 14.

7. Скопіювати текст на наступну сторінку і застосувати форматування


за абзацами у протилежному напрямку.

8. Застосувати маркірований список (пункт «Список в меню «Формат»


або відповідна кнопка на панелі інструментів «Форматування») для
першого варіанта тексту.

9. Застосувати нумерований список для другого варіанта тексту.

10. Вирівняти перший варіант тексту за шириною аркуша.

11. Вирівняти другий варіант тексту за правим краєм.

12. Додати рамку з малюнком в аркуш.

13. Занесений в буфер обміну текст, вставити на третю сторінку і


застосувати стандартне форматування для всіх абзаців в ньому.

157
14. Скористатися функцією «Буквиця» (відповідний пункт у меню
«Формат») в третьому варіанті тексту.

15. Використати колонтитули (пункт «Колонтитули» в меню «Вид»). Для


верхнього ввести – прізвище та ім’я студента, що виконував роботу;
для нижнього – група студента.

16. Зберегти документ на дискету.

17. Занести записи у звіт про виконану лабораторну роботу.

Контрольні питання:

1. Як змінити масштаб відображення аркуша на екрані?

2. Що таке колонтитули?

3. Які функції пропонує пункт «Абзац» меню «Формат»?

Лабораторна робота № 16

Тема: Створення таблиць в текстовому редакторі Microsoft Word

Мета: Оволодіти навичками створення таблиць в текстових редакторах

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити текстовий редактор Word.

2. Додати номер сторінки («Вставка» - «Номер сторінки»).

158
3. Додати колонтитули («Вигляд» - «Колонтитули»). У верхній ввести
своє прізвище ім’я та по-батькові, а у нижній записати тему
лабораторної роботи.

4. Створити таблицю, що містить 5 стовбців і 11 рядків


(використовувати пункт «Таблиця» - «Вставити» або намалювати
власноруч).

5. Ввести назви стовбців: №, ПІБ, Рік народження, Стать, Група.

6. Об’єднати комірки другого рядка і лишити незаповненими.

7. Застосувати форматування тексту для назви стовбців (змінити


шрифт, розмір та ін.).

8. Залити комірки з назвами стовбців сірим відтінком.

9. Змінити тип ліній на зовнішніх кордонах таблиці.

10. Заповнити таблицю інформацією.

11. Створити нову таблицю, що міститиме календар на текучій місяць.

12. Застосувати «Автоформат» для таблиці з календарем.

13. Роздрукувати результат і додати до звіту про виконану роботу.

Контрольні питання:

1. Як провести додавання та видалення рядків та стовбців?

2. Для чого застосовують колонтитули?

3. Як провести нумерацію сторінок?

Лабораторна робота № 17

Тема: Створення таблиць в текстовому процесорі Microsoft Word


159
Мета: Навчитися створювати таблиці в текстовому процесорі Word

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office, диск 3,5

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити текстовий редактор Microsoft Word.

2. Змінити параметри сторінки таким чином, щоб орієнтація паперу


була альбомна (лист був розташований горизонтально), поля з усіх
боків дорівнювали 20 мм.

3. Створити електронну таблицю, яка б містила наступні стовбці: №,


Назва товару, Одиниця виміру, Кількість, Ціна. Причому, стовбець
Ціна має бути розділений на два окремі: Ціна без ПДВ, Ціна з ПДВ.

4. Відформатувати текст заголовків стовбців (шрифт, розмір, заливка,


кордони і т.і.).

Одиниця Ціна
№ Назва товару Кількість
виміру Ціна без ПДВ Ціна з ПДВ

1.

2.

5. Заповнити таблицю довільною інформацією.

6. Зробити відповідні налаштування для того, що заголовки таблиці


автоматично переносилися на наступну сторінку (виділити частину з
заголовками, скористатися однойменним пунктом в меню «Таблиця»
у головному меню програми) .

160
7. Зробити нову таблицю, яка містила б інформацію щодо успішності
студентів (не менш 12 стовбців).

8. Назви стовбців повинні відповідати прізвищам (замість «прізвище 1-


11» вести будь-які) і текст в них повинен бути розташований
вертикально, а перший стовбець має містити назви дисциплін.
Дисципліна

Прізвище 1

Прізвище 2

Прізвище 3

Прізвище 4

Прізвище 5

Прізвище 6

Прізвище 7

Прізвище 8

Прізвище 9

Прізвище

Прізвище
9. Заповнити таблицю інформацією.

10. Зберегти документ на дискету.

11. Роздрукувати результат і додати до звіту про виконану лабораторну


роботу.

Контрольні питання:

1. Які настройки дозволяє зробити вікно «Властивості таблиці»?

2. Для чого може бути застосоване «Сортування» в текстовому


редакторі Microsoft Word?

Лабораторна робота № 18

Тема: Робота з графічними об’єктами в текстовому процесорі Microsoft Word

161
Мета: Навчитися використовувати графічні можливості текстового процесору
Microsoft Word

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office, диск 3,5

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити текстовий редактор Microsoft Word.

2. Активувати панель інструментів «Малювання» (пункт «Панелі


інструментів» в меню «Вид» головного меню програми).

3. За допомогою основних засобів малювання створити наступні


малюнки:

4. Додати в документ графічний об’єкт «Надпис», де вказати назву


групи і прізвище студента. Встановити параметри надпису: колір
заливки – жовтий, колір меж – червоний, тип меж – пунктир.

5. Використовуючи об’єкти WordArt продублювати надпис.

6. Зберегти документ на дискету.

7. Роздрукувати результат і додати до звіту про виконану роботу.

Контрольні питання:

1. Які можливості надає вікно «Формат графічного об’єкту»?


162
2. Що таке «Групування»?

Лабораторна робота № 19

Тема: Використання об’єктів Microsoft Equation в текстовому редакторі Word

Мета: Навчитися використовувати об’єкти Microsoft Equation

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office, диск 3,5

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити текстовий редактор Microsoft Word.

2. Завантажити Microsoft Equation з пункту «Об’єкт» меню «Вставка»


головного меню програми.

3. Використовуючи основні засоби Microsoft Equation 3.0 набрати


наступні приклади:

1) ;

2) ;

3) ;

163
4) ;

5) ;

6)

4. Зберегти створений документ на дискету.

5. Документ роздрукувати і додати до звіту про виконану роботу

Контрольні питання:

1. Що таке Microsoft Equation?

2. Чи припускається редагування властивостей об’єктів Microsoft Equa-


tion? В чому воно виражається?

Лабораторна робота № 20

Тема: Введення даних в табличному процесорі Microsoft Excel

Мета: Здобути навички введення тексту та оформлення таблиць в процесорі


Microsoft Excel

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office, диск 3,5
164
Порядок виконання роботи:

1. Завантажити табличний процесор Microsoft Excel (з головного меню


пуск чи через ярлик на робочому столі).

2. Викликати контекстне меню на надписі «Аркуш1», обрати пункт


«Перейменувати». Ввести нове ім’я – «Лабораторна».

3. Виділити 6 комірок верхнього рядка таблиці у робочій області.

4. Об’єднати виділені комірки, натиснувши на клавішу з зображенням


літери «а» на панелі інструментів.

5. У комірку, що утворилася, ввести назву для таблиці «Припинення


підприємницької діяльності». Застосувати форматування для
заголовка.

6. Створити таблицю і заповнити її інформацією (замість «-» -


вводити власні данні):
Прізвище Центр Фонд Фонд Податкова Пенсійний
інспекція фонд
зайнятості страхування соціального
від нещасних страхування
випадків

Іванов 15.01.05 28.01.05 03.02.05 06.05.05 09.05.05

- - - - - -

- - - - - -

- - - - - -

- - - - - -

7. Коміркам, що містять дати, призначити відповідний тип даних


(викликати контекстне меню на комірці, обрати пункт «Формат
комірки», вкладка «Число»).

165
8. Використати для таблиці функції форматування тексту і табуляції.

9. Зберегти створений документ на дискеті.

10. Дії, що були проведені під час виконання роботи, описати у звіті про
виконану лабораторну роботу.

Контрольні питання:

1. Чи відрізняються функції форматування тексту в Excel від функцій в


Microsoft Word?

2. Які типи даних можна застосовувати для комірок в табличному


процесорі Microsoft Excel?

Лабораторна робота № 21

Тема: Табличний редактор Microsoft Excel. Введення даних. Елементарні


обчислення в табличному редакторі

Мета: Визначити основні принципи роботи табличного редактору Excel

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office, диск 3,5

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити табличний редактор Microsoft Excel.

2. Перейменувати «Аркуш1» в «Таблиця розрахунків».


166
3. Об’єднавши кілька комірок верхнього рядка, ввести назву майбутньої
таблиці «Розрахунок заробітної платні». Застосувати форматування
тексту для заголовка.

4. Створити таблицю, яка б мала наступний вигляд:

№ До сплати

Профспілковий
Відпрацьовано

Нараховано за

Здобутковий
Прізвище

Тариф. за

податок
Посада

години

внесок
годин

1 2 3 4 5 6 7 8 9

! ! ! ! ! = «4» * «5» = 20% («6») = 1% =


(«6») «6»-«7»-«8»

5. Заповнити таблицю вільною інформацією.

6. Розрахувати комірки, що позначені «?» (за приведеними формулами,


де «х» - номер стовпця).

7. Виконати відповідні дії для викреслювання кордонів (внутрішніх і


зовнішніх) таблиці.

8. Роздрукувати результат в режимі формул і в режимі інформації.

9. Зберегти документ на дискеті.

Контрольні питання:

1. Які типи обчислень можливо виконати, застосувавши список


функцій табличного редактору Microsoft Excel?

2. Опишіть структуру формули в табличному редакторі Microsoft Excel.

3. Як в табличному редакторі задати кордони друку?

167
Лабораторна робота № 22

Тема: Створення діаграм в табличному процесорі Excel

Мета: Навчитися використовувати функції табличного редактору Microsoft


Excel, які дозволяють створювати діаграми та графіки

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити табличний редактор Microsoft Excel.

2. Перейменувати Аркуш в «Обчислення виробничих витрат».

3. Додати заголовок «Виробничі витрати».

4. Створити електронну таблицю, яка містила б наступну інформацію:

- Закупівля матеріалу;

- Амортизація приміщення;

- Оплата комунальних послуг;

- Заробітна платня працівникам;

- Податкові збори;

- Маркетингові витрати;

- Загальна сума витрат (розраховується за формулою);

- Максимальна витрата (розраховується за формулою);

168
- Мінімальна витрата (розраховується за формулою).

5. Зробити розрахунок за 6 місяців поточного року.

6. Розрахувати загальну суму витрат за весь розрахунковий період по


кожній витраті, середню ціну кожної витрати за весь розрахунковий
період.

7. Створити діаграму, яка відображає всі витрати за один з місяців


(виділити рядки - аргументи, та викликати майстра діаграм з панелі
інструментів або з меню «Вставка» головного меню програми).

8. Створити діаграму, що відображає залежність витрат за один з


місяців від середнього коефіцієнту витрат.

9. Роздрукувати результат в режимі відображення даних та в режимі


відображення формул.

Контрольні питання:

1. Які налаштування необхідно провести, щоб під час друку були


відображені поля?

2. Перелічить всі можливі способи возведення в степінь, що присутні в


табличному редакторі.

Лабораторна робота № 23

Тема: Табличний редактор Microsoft Excel. Введення даних. Елементарні


обчислення в табличному редакторі

Мета: Визначити основні принципи роботи табличного редактору Excel

169
Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною
системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office, диск 3,5

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити табличний процесорMicrosoft Excel.

2. Перейменувати аркуш в «Таблиця цін».

3. Додати таку ж назву у робочу область аркуша, попередньо


об’єднавши два рядки для неї.

4. Створити таблицю з 12 рядків та наступних стовбців: Номер, Назва


товару, Кількість, Ціна з ПДВ, ПДВ, Ціна без ПДВ, Вартість з ПДВ,
Внесок в ПФ.

5. Заповнити рядки «Назва товару», «Кількість» та «Ціна з ПДВ»


власними даними (довільно).

6. Обчислити порожні стовбці: ПДВ (20% від Ціна з ПДВ), Ціна без
ПДВ, Вартість з ПДВ, Внесок в ПФ (6% від Вартість з ПДФ).

7. Створити діаграму, що відображала б товари та їх загальну вартість.

8. Зберегти документ на дискету.

Контрольні питання:

1. Перелічити всі способи Excel для обчислення відсотків.

Лабораторна робота № 24

170
Тема: Проведення економічних та бухгалтерських розрахунків за допомогою
табличного редактору Microsoft Excel

Мета: Навчитися використовувати табличний редактор Microsoft Excel для


економічних та бухгалтерських розрахунків

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office, диск 3,5

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити табличний редактор Microsoft Excel.

2. Створити електронну таблицю, що відображає течію державної


компенсації з ПДВ, яка має містити стовбці: №; Назва підприємства;
Закуплено товарів на суму [з ПДВ та без ПДВ]; Використано товарів
на суму; Сума державної компенсації за використані товари;
Перепродано товарів на суму; Відсоток націнки; Товарів перепродано
з націнкою на суму [з ПДВ та без ПДВ]; Сума державної компенсації
за перепродані товари; Загальна сума державної компенсації.

3. Провести розрахунки стовбців:

- Сума державної компенсації за використані товари;

- Витрати на товари, що перепродані (засіб лог. виключення);

- Товарів перепродано на суму з націнкою [з ПДВ та без


ПДВ];

- Сума державної компенсації за перепродані товари;

- Загальна сума державної компенсації.

4. Інші данні вводити довільно.

5. Створити діаграму, яка відображала б залежність загальної суми


державної компенсації від компенсації за використані товари по
кожному підприємству.

6. Роздрукувати результат.

171
7. Зберегти створений документ на дискеті.

Контрольні питання:

1. Як в табличному редакторі задати поля друку?

2. Як в лист табличного редактору додати малюнкову підкладку?

Лабораторна робота № 25

Тема: Використання функції IF в табличному процесорі Microsoft Excel

Мета: Навчитися використовувати функцію IF в табличному процесорі


Microsoft Excel

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office, диск 3,5

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити табличний редактор Microsoft Excel.

2. Об’єднати 5 комірок верхнього рядка та ввести назву для таблиці:


«Розрахунок оплати за товар».

3. Створити електрону таблицю, яка б містила наступні стовбці: Дата,


Покупець, Сума покупки, Знижка, До сплати.

4. Внести данні у стовбці: Дата, Покупець, Сума покупки.

5. Для стовбцю «Знижка» застосувати функцію «IF» (викликати


майстер функцій з панелі інструментів). До логічного вираження

172
віднести «Сума покупки» > 5000. Якщо вираження вірне, то в
комірку занести «5», якщо ні – «0».

6. Для стовбцю «До сплати» застосувати функцію «IF». До логічного


вираження віднести «Знижка» = 5. Якщо вираження вірне, то комірка
дорівнює «Сума покупки» мінус 5%, якщо ні – «Сума покупки»=«До
сплати».

7. Провести розрахунок не менш ніж по 10 позиціям таблиці.

8. Створити діаграму, що відображала б залежність «Суми покупки» та


«До сплати» за кожним покупцем.

9. Зберегти створений документ на дискеті.

10. Зробити записи у звіті про виконану лабораторну роботу.

Контрольні питання:

1. Я яких випадках доцільним є застосування функції «IF»?

Лабораторна робота № 26

Тема: Засоби побудови баз даних і засови керування базами даних в


табличному редакторі Microsoft Excel

Мета: Навчитися використовувати елементарні засоби керування базами


даних в табличному редакторі Microsoft Excel

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office, диск 3,5

Порядок виконання роботи:

173
1. Завантажити табличний процесор Microsoft Excel.

2. Перейменувати Аркуш в «База даних».

3. Використовуючи об’єкти WordArt додати на лист назву «Каталог


книг російських видавництв».

4. Ввести наступні заголовки стовбців: №, Рік видання, ISBN, Автор,


Назва, Видавництво, Ціна, Кількість сторінок.

5. Для комірок заголовків змінити формат таким чином, щоб введена


інформація переносилася за словами (контекстне меню – формат
комірки – рівняння – переносити за словами).

6. Ввести наступні данні:

№ Рік ISBN Автор Назва Ціна Кільк.


стор.

1. 2004 5-9579-0054-0 Ланцов ArchiCAD 8.x 62,04 752

2. 2005 5-9579-0092-3 Титов ArchiCAD 9 68,23 560

3. 2003 5-94157-210-7 Светов AutoCAD: язык 15,17 320


макрокоманд

4. 2003 5-94157-735-4 Погорелов AutoCAD: трехмерное 15,77 288


моделирование и дизайн

5. 2005 5-94157-612-9 Погорелов AutoCAD 2006. Экспресс- 21,44 432


курс

6. 2005 5-94157-362-6 Полещук AutoCAD 2005 47,68 944

7. 2003 966-7393-14-3 Полещук AutoCAD 2004 49,66 976

8. 2000 966-95317-3-х Боутон Внутренний мир Adobe 14,00 496


Photoshop

9. 2000 966-95317-5-6 Лаи Adobe Photoshop 4.0. Том 1: 14,00 352


Оформление текстов

10. 2004 5-94157-479-7 Блатнер Adobe Photoshop. Искусство 64,00 752

174
допечатной подготов.

7. Провести сортування, умовою якого буде відображення книг за


роком видання в порядку на зменшення (Виділити стовбець, в меню
«Данні» вибрати пункт «Сортування»).

8. Провести фільтрацію, умовою якої буде відображення книг,


кількість сторінок у яких перевищує 440 (Підпункт «Автофільтр»,
пункт «Фільтрація», меню «Данні» головного меню програми).

9. Ні підставі таблиці створити звідну таблицю, яка б рахувала загальну


ціну книг за кожним видавництвом.

10. Створити діаграму, що відображає залежність назви книги від її ціни.

11. Роздрукувати результат.

12. Зберегти створений документ на дискеті.

Контрольні питання:

1. Які параметри сортування можна застосовувати до таблиць в


редакторі Microsoft Excel?

2. Що таке «консолідація» і як вона може бути пристосована для


керування базами даних?

Лабораторна робота № 27

Тема: Використання засобів створення баз даних і керування ними в


табличному процесорі Microsoft Excel. Фільтрація та сортування

Мета: Навчитися використовувати табличний процесор Microsoft Excel для


створення баз даних і керування ними

175
Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною
системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office, диск 3,5

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити табличний редактор Microsoft Excel.

2. Створити електронну таблицю, яка б відображала розрахунки


підприємств за споживану електроенергію.

3. Додати стовбці: №, Назва підприємства, Ліміт (кВт), Ціна за 1 кВт (в


межах ліміту), Ціна за 1 кВт(поза межами ліміту), Спожито
електроенергії (кВт), Підлягає сплаті.

4. Розрахувати стовбець «Підлягає сплаті», а в інші ввести данні


(довільні, придатні для розрахунків).

5. Провести сортування (пункт «Сортування» в меню «Данні»


головного меню програми) за кількістю спожитої електроенергії (на
збільшення).

6. Використовуючи фільтрацію («Авто фільтр» в пункті «Фільтрація»


меню «Данні» у головному меню програми), відобразити
підприємства, що перевищили ліміт на електроенергію.

7. Створити діаграму, яка б відображала кількість спожитої


електроенергії за кожним підприємством.

8. Створити звідну таблицю (під керівництвом викладача).

9. Роздрукувати результат.

10. Зберегти файл на дискету.

Контрольні питання:

1. В чому основні відмінності розширеної фільтрації від автоматичної?

176
2. Які можливі параметри сортування?

Лабораторна робота № 28

Тема: Вирішення прикладних задач (технологія виробництва) засобами


табличного редактору Microsoft Excel

Мета: Навчитися використовувати табличний редактор Microsoft Excel для


вирішення прикладних задач зі спеціальності

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити табличний редактор Microsoft Excel.

2. Перейменувати «Лист 1» в «Розрахунок».

3. Додати заголовок для таблиці, що буде створено («Технологічний


розрахунок виробництва»).

4. Створити таблицю за зразком:

А B C D E

177
3

4 1 Загальна маса гірської продукції 7500

5 2 Виробів з урахування браку 1,5 =1-С5/100 =E4/D5

6 3 Кількість виробів з урахуванням при 1,72 =1-С6/100 =E5/D6


проколюванні

7 4 Кількість виробів з урахуванням вологи 0,8 =1-С7/100 =E6/D7


після сушки

8 5 Кількість виробів з урахуванням вологи 2,2 =1-С8/100 =E7/D8


при сушці

9 6 Втрати при відвантаженні 0,02 =1-С9/100 =E8/D9

10 7 Втрати при пресуванні 1 =1-С10/100 =E9/D10

11 8 Повернуті втрати =E10-E9

12 9 Втрати при транспортуванні 0,1 =1-С12/100 =E10/D12

13 10 Втрати при змішуванні 0,08 =1-С13/100 =E12/D13

14 11 Абсолютно сухі порошки в змішувачі 3 =1-С14//100 =E13*D14

15 12 Кількість магнезиту в змішувачі 44 =С15/100 =E14*D15

16 13 Кількість тонкомолотої суміші в змішувачі 34 =С16/100 =E14*D16

17 14 Кількість бою 22 =С17/100 =E14*D17

18 15 Кількість тонкомолотою суміші з 0,03 =1-С18/100 =E16/D18


урахуванням витрат при транспортуванні

19 16 … при помолі 0,1 =1-С19/100 =E18/D19

20 17 … при дозуванні 0,05 =1-С20/100 =E18/D20

21 18 Кількість магнезиту в трубному вітряку 57 =С21/100 =E20*D21

22 19 Кількість хроміту в трубному вітряку 43 =С22/100 =E18*D22

23 20 Кількість ССБ за сухим залишком, що 1,2 =С23/100 =E14*D23


вводиться в шихту

5. Вивести на монітор цифровий результат.

178
6. Створити діаграму залежності основних позицій розрахунку від
результату.

7. Створити аналогічну таблицю, змінивши вихідні данні (за власним


розсудом).

8. Роздрукувати результат.

9. Зберегти файл на дискету.

Контрольні питання:

1. Опишіть випадки, де може бути застосована схематична діаграма.

2. Які можливості надає табличний редактор для пошуку функцій?

Лабораторна робота № 29

Тема: Комплексна табличному процесорі Microsoft Excel

Мета: Вдосконалити навички роботи в табличному процесорі Microsoft Excel

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office, диск 3,5

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити табличний редактор Microsoft Excel.

2. Перейменувати Аркуш в «Квоти».

3. Використовуючи об’єкти WordArt додати надпис: «Розрахунки за


торгівлю квотами на забруднення оточуючого середовища».

179
4. Створити електрону таблицю, яка б мала наступні стовбці: Країна,
Ліміт (мг/м2), Площа території, Використано (мг/м2), Перевищено
ліміт (так/ні), Ціна квоти (5 у.о. за 1 мг/м2), Продано квот на суму.

5. Розрахувати стовпець «Продано квот на суму».

6. Використовуючи фільтрацію, відобразити країни, що продали квот


більше ніж використали.

7. Створити діаграму, яка відображала залежність використаних квот


від проданих.

8. Створити звідну таблицю, яка б розраховувала загальну суму


проданих квот за всіма країнами.

9. Зберегти документ на дискеті?

Контрольні питання:

1. Опишіть порядок використання автоматичних обчислень в


табличному редакторі.

Лабораторна робота № 30

Тема: Комплексна табличному процесорі Microsoft Excel

Мета: Вдосконалити навички роботи в табличному процесорі Microsoft Excel

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office, диск 3,5

Порядок виконання роботи:

180
1. Завантажити табличний процесор Microsoft Excel.

2. Яка б проводила розрахунки коефіцієнтів квадратних рівнянь.


Таблиця має враховувати дискримінант (більше, менше чи дорівнює
нулю).

3. Провести розрахунок 10 (довільних) квадратних рівнянь.

4. Зробити сортування в таблиці на відображення даних на збільшення


дискримінанту.

5. Створити діаграму на відображення залежності змінної «а» та


коефіцієнту «х1».

6. Використовуючи функцію «Рахувати якщо…» (зі списку функцій),


дізнатися кількість рівнянь, де дискримінант менше 0.

7. Зберегти створений документ на дискеті.

8. Зробити записи у звіті.

Контрольні питанні:

1. В чому призначення функції «Рахувати якщо…»?

Лабораторна робота № 31

Тема: Робота з засобами Access для створення баз даних і керування ними

Мета: Навчитися використовувати засоби Microsoft Access для створення баз


даних і керування ними

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office, диск 3,5

181
Порядок виконання роботи:

1. Завантажити Microsoft Access («Пуск» - «Всі програми» - «Microsoft


Access»).

2. Використовуючи головне меню програми або позначку на панелі


задач створити нову базу даних.

3. Призначити створеній базі даних директорію та ім’я (ім’я студента,


що працює з базою).

4. Обрати режим рижим конструктора для створення таблиці структури


бази даних.

5. Ввести назви стовбців та визначити тип інформації, яку вони


міститимуть:

№ - Лічильник;

ПІБ - Текстове;

Група - Текстове;

Стать - Логічне (Ч/Ж);

Дата народження - Дата.

6. Задати в якості ключового поля поле «ПІБ».

7. Зберегти структуру, назвавши її «Інформація по студентах».

8. У вікні бази даних обрати створену таблицю (подвійним натиском


клавіші маніпулятору).

9. Ввести в таблицю не менш 10 позицій, переходячи з комірку на


комірку за допомогою клавіші Tab.

10. Зберегти введену інформацію.

11. За допомогою режиму «Конструктор» створити нову таблицю


структури, яка б містила наступні поля:

№ - Лічильник;

ПІБ - Текстове;
182
Домашня адреса - Текстове;

Телефон - Числове.

12. Задати в якості ключового поля поле «ПІБ».

13. Зберегти структури, назвавши її «Особиста інформація по


студентах».

14. У вікні бази даних обрати створену таблицю (подвійним натиском


клавіші маніпулятору).

15. Ввести в таблицю не менш 10 позицій, переходячи з комірку на


комірку за допомогою клавіші Tab. Обов’язкова умова – інформація
поля «ПІБ» та порядок запису повинні співпадати з таблицею № 1
(«Інформація по студентах»).

16. Зберегти введену інформацію.

17. Зберегти створену базу даних на дискету.

18. Роздрукувати данні таблиці.

Контрольні питання:

1. В чому призначення задавання ключового поля?

2. Дайте пояснення типу інформації – «Поле МЕМО».

3. За допомогою якої функції можна додати власний тип даних?

Лабораторна робота № 32

Тема: Робота з елементарними запитами в системі засобів керування базами


даних Microsoft Access

183
Мета: Навчити студентів працювати з елементарними запитами в системі
засобів керування базами даних Microsoft Access

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office, диск 3,5

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити систему Microsoft Access.

2. Створити нову базу даних, давши їй назву «Данні за обласними


центрами України».

3. За допомогою режиму «Конструктор», створити табл.

4. В створену таблицю занести наступні поля:

Область - Текстове;

Обласний центр - Текстове;

Приблизна кільк.

Мешканців - Числове;

Губернатор - Текстове;

Щомісячні відрахування

до держ. бюджету - Числове;

Щомісячні дотації з

держ. бюджету - Числове;

Рентабельність області - Логічне.

5. Зберегти створену таблицю, давши їй назву «Рентабельність».

6. Відрити таблицю для введення інформації. Внести не менш десяти


позицій.

7. У вікні бази даних відкрити вкладку «Запити».

184
8. Створити новий запит на вибірку в режимі «Конструктор».

9. У вікні вибору таблиць для створення запитів обрати таблицю


«Рентабельність».

10. Вибрати поля: область та рентабельність області.

11. Задати умову на відображення лише рентабельних областей.

12. Відобразити запит.

13. Створити новий запит на вибірку в режимі «Конструктор».

14. У вікні вибору таблиць для створення запитів обрати таблицю


«Рентабельність».

15. Вибрати поля: область та щомісячні дотації з державного бюджету.

16. Задати умову на відображення поля дотацій в порядку на збільшення.

17. Відобразити запит.

18. Роздрукувати результат.

19. Зберегти базу даних на дискеті.

Контрольні питання:

1. З якими об’єктами дозволяє працювати ЗКБД Microsoft Access?

2. Які режими створення запитів існують?

Лабораторна робота № 33

Тема: Робота зі складники запитами в системі ЗКБД M Access

Мета: Навчитися будувати складні запити в системі ЗКБД Microsoft Access

185
Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною
системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office, диск 3,5

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити систему ЗКБД Microsoft Access.

2. Створити нову базу даних, вказавши для неї ім’я та директорію для її
збереження.

3. В межах бази даних створити таблицю, яка б містили наступні поля:

Країна - Текстове;

Столиця - Текстове;

Приналежність

до міжнародних

організацій - Текстове.

4. Задати ключ на полі «Країна».

5. Зберегти структуру таблиці.

6. Завантажити таблицю та заповнити її не менш ніж за 10-ма


позиціями. Зберегти зміни в таблиці.

7. Створити нову таблицю, яка б містила наступну інформацію:

Країна - Текстове;

Приналежність до

країн експортерів

нафти - Логічне;

Сума загального

експорту - Грошове;

Сума загального
186
імпорту - Грошове.

8. Задати ключ на полі «Країна».

9. Зберегти структуру таблиці.

10. Завантажити таблицю та заповнити її не менш ніж за 10-ма


позиціями.

11. Зберегти зміни в таблиці.

12. Побудувати зв’язок між таблицями.

13. Створити запит на відображення наступної інформації: Країна,


Столиця, Сума загального експорту. Причому, відображатися
повинні лише країни, які є експортерами нафти. До того ж необхідно
створити додаткове поле, у якому б розраховувалася б сума
загального експорту за всіма країнами.

14. Зберегти запит.

15. Створити та роздрукувати звіт, умови якого співпадають з


параметрами запиту.

16. Зберегти базу даних на дискеті.

Контрольні питання:

1. В чому відмінності перехресного запиту від прямого?

2. Опишіть призначення функції групових операцій.

Лабораторна робота № 34

Тема: Засоби керування базами даних Access. Використання об’єкту


«ФОРМИ»

187
Мета: Навчитися використовувати об’єкт «ФОРМИ» в системі засобів
керування базами даних Microsoft Access

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office, диск 3,5

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити ЗКБД Microsoft Access.

2. Створити базу даних і назвати її «База даних 1». Зберегти базу даних.

3. В режимі «Конструктор» створити таблицю з інформацією по


врожайності сільськогосподарських культур, що містила б наступні
поля:

Культура - Текстове;

Площа посіву, га - Числове;

Врожайність, ц/га - Числове;

Ціна за 1 ц - Числове.

4. Зберегти створену таблицю, назвавши її «Вихідні данні за


культурами», попередньо задавши ключове поле на полі «Культура».

5. У вікні бази даних відкрити вкладку «Форми».

6. Створити нову форму за допомогою «Майстра форм».

7. В створену форму додати всі поля, що містяться в таблиці «Вихідні


данні за культурами».

8. Заповнити 10 позицій за створеною формою.

9. Зберегти зміни, внесені за допомогою форми.

10. Створити запит за допомогою конструктора, який би відображав


залежність ціни від культури в порядку на збільшення.

11. Роздрукувати результат.

188
12. Зберегти базу на дискеті.

Контрольні питання:

1. В чому призначення форм в ЗКБД Microsoft Access?

2. В чому відмінність двох існуючих засобів створення форм в ЗКБД


Microsoft Access?

Лабораторна робота № 35

Тема: Використання звітів в системі засобів керування базами даних Access

Мета: Навчитися формувати та використовувати звіти в системі засобів


керування базами даних Microsoft Access

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office, диск 3,5

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити ЗКБД Microsoft Access.

2. Створити базу даних і назвати її «База формування звітів». Зберегти


базу даних.

3. В режимі «Конструктор» створити нову таблицю з інформацією про


поточні рахунки фірми, що має містити наступні данні:

Назва фірми - Текстове;

Дата реєстрації - Дата;

Вид діяльності - Текстове;


189
Робота з іноземним

капіталом - Логічне (Та/Ні);

МФО - Числове;

Р/р - Числове.

4. Зберегти створену таблицю, назвавши її «Вихідні данні за фірмами»,


попередньо задавши ключове поле на полі «Назва фірми».

5. Заповнити таблицю не менш ніж за 10 позиціями.

6. У вікні бази даних відкрити вкладку «Звіти».

7. Обрати пункт «Створення звіту за допомогою майстра».

8. У звіт, що буде створено, додати всі поля існуючої таблиці.

9. В послідовності, що буде запропонована визначити основні вимоги


до звіту.

10. Вивести створений звіт на екран і роздрукувати його.

11. Зберегти базу даних на дискеті.

Контрольні питання:

1. Визначте основну галузь застосування звітів в ЗКБД Microsoft Ac-


cess.

2. Які данні може формувати звіт?

Лабораторна робота № 36

Тема: Використання обчислювальних функцій у звітах системи Access

190
Мета: Навчитися використовувати обчислювальні функції у звітах системи
ЗКБД Microsoft Access

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office, диск 3,5

Порядок виконання роботи:

1. Завантажитися систему ЗКБД Microsoft Access.

2. Створити нову базу даних, задавши для неї ім’я та директорію для
збереження.

3. У створеній базі даних сформувати таблицю, яка б містила поля:

Назва товару - текстове;

Тип товару - текстове;

Код товару - числове;

Одиниця виміру - текстове;

Країна виробник - текстове;

4. Задати ключ на полі «Назва товару».

5. Зберегти структуру таблицю, задав для неї ім’я «Відомості про


товар».

6. Створити нову таблицю, яка б містила наступну інформацію:

Назва товару - текстове;

Постачальник - текстове;

Дата поставки - дата/час;

Кінцевий термін реалізації - дата/час;

Ціна за одиницю - грошове;

Обсяг поставки № 1 - числове;

191
Обсяг поставки № 2 - числове;

Обсяг поставки № 3 - числове;

Загальний обсяг поставок - числове

7. Задати ключ на полі «Назва товару».

8. Зберегти структуру таблиці задавши ім’я «Відомості про поставки».

9. Заповнити обидві таблиці інформацією не менш ніж за десятьма


позиціями, не вносячи інформацію у поле «Загальний обсяг
поставок».

10. За допомогою функції схеми даних створити зв’язок двох таблиць


між полями «Назва товару».

11. Створити звіт, у якому б відображалася б інформація про назву


товару, одиницю виміру, ціну за одиницю, обсяг за поставками та
розраховувався б загальний обсяг поставок (під керівництвом
викладача).

12. Роздрукувати звіт.

13. Зберегти створену базу даних на дискеті.

Контрольні питання:

1. Яким чином проводяться обчислення у звітах?

2. Чи можливе використання функції суми у звіті без застосування


режиму конструктора? Чому або яким чином?

Лабораторна робота № 37

Тема: Комплексна робота в системі ЗКБД Microsoft Access

192
Мета: Вдосконалити знання отримані під час вивчення теми

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office, диск 3,5

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити систему ЗКБД Microsoft Access.

2. Створити нову базу даних і задати для неї ім’я та директорію


зберігання.

3. В режимі «Конструктор» створити таблицю, яка б містила поля:

№ - Лічильник;

Фільм - Текстове:

Жанр - Текстове;

Режисер - Текстове;

Актори - Текстове;

Рік виходу - Дата.

4. Задати ключове поле на полі «Фільм».

5. Зберегти зміни зроблені в структурі таблиці, давши назву «Фільми».

6. В режимі «Конструктор» створити таблицю, яка б містила поля:

Фільм - Текстове;

Бюджет фільму - Грошове;

Касові збори - Грошове.

7. Задати ключове поле на полі «Фільм».

8. Зберегти зміни зроблені в структурі таблиці, давши назву «Прокат».

9. Використовую функцію схеми даних, створити зв’язок між


таблицями через поле «Фільм».
193
10. Створити спільну форму для введення інформації в обидві таблиці.

11. Ввести не менш 10 позицій.

12. Створити запит на відображення лише тих фільмів, які виявилися


рентабельними.

13. Зберегти запит, задавши для нього ім’я «Рентабельність».

14. Створити звіт, який би відповідав наступним умовам: 1)


відображалися фільми, жанр, режисер, касові збори; 2) перелік
фільмів у звіті має відбуватися на збільшення бюджету, хоча саме
поле не має відображатися.

15. Зберегти звіт.

16. Створити ряд макросів для запуску: форми, запиту, звіту (під
керівництвом викладача).

17. Використовуючи Диспетчер кнопкових форм у меню Сервіс


головного меню програми, створити кнопкову форму, яка б керувала
всіма процесами створеної бази даних.

18. Дії, записати у звіт про виконану лабораторну роботу.

19. Базу даних зберегти на дискеті.

Контрольні питання:

1. В чому призначення Microsoft Access?

2. Які об’єкти містить система Microsoft Access?

3. В додатковій літературі знайдіть інформацію про типи баз даних.


Законспектуйте.

Лабораторна робота № 38
194
Тема: Комплексна робота в системі ЗКБД Microsoft Access

Мета: Вдосконалити знання отримані під час вивчення теми

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office, диск 3,5

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити систему ЗКБД Microsoft Access.

2. Створити нову базу даних, вказати директорію та ім’я для неї.

3. У вікні бази даних у вкладці «Таблиці» вибрати пункт «Створення


таблиці в режимі конструктора».

4. Задати наступні поля таблиці:

№ - Лічильник;

Назва товару - Текстове;

Країна-виробник - Текстове;

Код товару - Числове;

Кінцевий термін реалізації - Дата/час;

Ціна товару - Грошове.

5. Вказати ключове поле на полі «Назва товару».

6. Зберегти таблицю, вказавши для неї назву «Відомості про товари».

7. За допомогою конструктора створити нову таблицю і задати поля:

Назва товару - Текстове;

Дата останньої поставки - Дата/час;

Залишок - Числове;

195
Місце зберігання - Текстове.

8. Вказати ключове поле на полі «Назва товару».

9. Зберегти таблицю, вказавши для неї назву «Облік товарів».

10. З пункту меню «Сервіс» головного меню програми завантажити


схему даних бази, що редагується.

11. Встановити зв’язок між таблицями через поля «Назва товару».

12. У вікні бази даних відкрити вкладку «Форми».

13. За допомогою майстра, створити нову форму для вводу даних у


таблиці. Форма має містити всі поля з обох таблиць, крім поля
«Назва товару», яке має використовуватися лише з таблиці
«Відомості про товари».

14. Ввести не менш 10 позицій товарів.

15. Зберегти зміни, зроблені за допомогою форми.

16. У вікні бази даних відкрити вкладку «Запити».

17. За допомогою конструктора запитів, створити запит, який би


відображав товари, ціна яких перевищує хох шт., а також їх код та
кінцевий термін реалізації; причому, товари повинні бути
відображені в порядку збільшення їх ціни.

18. Зберегти зроблений запит.

19. У вікні бази даних відкрити вкладку «Звіти».

20. За допомогою майстра, створити звіт, що відображав би інформації


по всім полям таблиці «Відомості про товари», до того ж поле «Дата
останньої поставки» з таблиці «Облік товарів», причому товари
мають бути в порядку дати останньої поставки.

21. Зберегти та роздрукувати звіт.

22. Створену базу даних зберегти на дискеті.

Контрольні питання:

196
1. Опишіть призначення основних об’єктів системи Microsoft Access.

2. Опишіть призначення схеми даних системи ЗКБД Microsoft Access.

3. З додаткової літератури подайте інформації про зв’язки системи


ЗКБД Microsoft Access з іншими програмами.

Лабораторна робота № 39

Тема: Створення та використання макросів в системі керування базами даних


Microsoft Access

Мета: Навчитися створювати та використовувати прості макроси в системі


керування базами даних Microsoft Access

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office, диск 3,5

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити ЗКБД Microsoft Access.

2. Створити нову базу даних. Вказати назву та директорію, зберігання.

3. У режимі «Конструктор» створити нову таблицю, яка б мітила поля:

№ операції - Лічильник;

Тип операції - Текстове;

Дата проведення операції - Дата/час;

Контрагент - Текстове;

Копія договору - Поле OLE;

197
Загальна сума операції - Грошове;

Готівковий/безготівковий

розрахунок - Логічне.

4. Задати ключове поле на рядку «№ операції».

5. Зберегти структуру таблиці, давши їй назву «Таблиця операцій».

6. У вікні бази даних відкрити вкладку «Форми».

7. За допомогою «Майстра форм» створити нову форму на підставі


таблиці «Таблиця операцій».

8. Зберегти створену форму, назвавши її «Форма операцій».

9. Відкрити вкладку «Макроси». Створити новий макрос.

10. У якості макрокоманди використати «Відкрити форму».

11. У полі аргументів макрокоманди вказати наступні параметри:

Назва форми - Форма операцій;

Режим - Форма;

Режим даних - Додавання;

Режим вікна - Стандартне.

12. Зберегти створений макрос, давши назву «Макрос виклику форми».

13. Створити нову панель інструментів: викликати вікно налаштувань


панелей інструментів, у вкладці «Панелі інструментів» обрати пункт
«Створити», вказати назву панелі – «Макроси», зробити панель
доступною лише для активного документу. Відкрити вкладку
«Властивості» і встановити параметр на довільне закріплення.

14. У створену панель інструментів перенести ярлик макросу, а саму


панель розмістити поряд з іншими.

15. Викликати запуск створеного макросу з панелі інструментів.

16. Заповнити 10 позицій форми даними. Поле «Копія договору»


заповнювати додаванням об’єкту Microsoft Word (документ лишати
порожнім).
198
17. Зберегти зміни зроблені в таблиці.

18. Зберегти створену базу даних на дискеті.

Контрольні питання:

1. Визначте основні недоліки принципу використання макросів?

2. Перелічите не менше десяти можливих макрокоманд, що


пропонуються системою за умовчанням.

Лабораторна робота № 40

Тема: Робота з майстром створення баз даних у системі ЗКБД Microsoft Ac-
cess

Мета: Навчитися використовувати допоміжні засоби створення баз даних

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office, диск 3,5

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити систему ЗКБД Microsoft Access.

2. Створити нову базу даних, використовуючи вкладений шаблон у


вигляді майстра.

3. З запропонованих варіантів обрати шаблон «Склад».

4. Визначити основні поля таблиці, що буде створено (за умовчанням).

5. Обрати стиль оформлення (за власним бажанням).

6. Обрати оформлення звіту.

199
7. Задати назву для бази даних.

8. Завершити створення бази.

9. Відкрити створену базу даних.

10. Вказати будь-які реквізити для віртуального підприємства-власника


БД.

11. У формі обрати пункт «Введення у форму…» (можлива інша назва).

12. Ввести близько п’яти товарів.

13. Зберегти зміни.

14. Повернутися до головного меню бази.

15. Обрати пункт «Звіти за постачальником».

16. Вказати діапазон дат для звіту (залежно від дат, що вводилися при
заповненні попередньої форми).

17. Роздрукувати отриманий звіт та додати його до звіту про виконану


лабораторну роботу.

18. Зберегти створену базу даних на дискеті.

Контрольні питання:

1. В чому призначення майстра створення баз даних у системі Access?

2. Які шаблони подані в системі MS Access для майстра баз даних?

Лабораторна робота № 41

Тема: Створення кнопкової форми у системі ЗКБД Microsoft Access

200
Мета: Сформувати знання про порядок створення кнопкової форми в системі
ЗКБД Microsoft Access

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office, диск 3,5

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити систему ЗКБД Microsoft Access.

2. Створити нову базу даних, задавши ім’я та директорію зберігання.

3. У вікні бази даних за допомогою режиму Конструктор створити нову


структуру таблиці, яка б містила поля:

Код - лічильник;

Підприємство - текстове;

Вид діяльності - текстове;

ПІБ директора - текстове;

Телефон - числове.

4. Зберегти зміни, зроблені структурі таблиці, задавши ключове поле


на полі «Підприємство».

5. Для створеної структури таблиці задати ім’я «Підприємства».

6. У вікні бази даних за допомогою режиму Конструктор створити нову


структуру таблиці, яка б містила наступні поля:

Підприємство - текстове;

Обсяг товарообігу за рік - грошове;

Обсяг податкових

внесків за рік - грошове;

Обсяг прибутку за рік - грошове.

201
7. 7. Зберегти зміни, зроблені структурі таблиці, задавши ключове поле
на полі «Підприємство».

8. Для створеної таблиці задати ім’я «Рентабельність підприємств».

9. У вікні схеми даних створити зв’язок між двома створеними


таблицями за полями «Підприємство».

10. Створити спільну форму для редагування інформації в обох


таблицях.

11. Створити звіт на відображення інформації за наступними полями:


Код, Підприємство, Обсяг товарообігу.

12. Через меню Сервіс головного меню програми відкрити підменю


Службові програми та обрати пункт Диспетчер кнопкових форм.

13. Створити підпорядковану головній кнопковій формі форму, яка б


пропонувала користувачеві наступні можливості: Редагування
таблиць, Запуск звіту, вихід в середовище розробки.

14. Використовуючи кнопкову форму, заповнити таблиці інформацією


(не менш ніж 10 позицій).

15. Зберегти зміни, зроблені в базі даних.

16. Зберегти створену базу даних на дискеті.

Контрольні питання:

1. В чому призначення кнопкових форм?

Лабораторна робота № 42

Тема: Комплексна робота в системі ЗКБД Microsoft Access

Мета: Вдосконалити знання отримані під час вивчення теми


202
Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною
системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office, диск 3,5

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити систему засобів керування базами даних Microsoft Ac-


cess.

2. Створити нову базу даних, давши їй довільну назву.

3. Створити нову таблицю, використовуючи конструктор.

4. Створена таблиця має містити наступні поля:

Назва підприємства - текстове;

Дата реєстрації - дата/час;

Форма власності - текстове;

Вид діяльності - текстове;

Уставний капітал - грошове;

Використання ССО

(спрощена система

оподаткування - логічне.

5. Задати ключове поле на полі «Назва підприємства».

6. Зберегти таблицю, давши назву «Основні відомості про


підприємство».

7. Створити наступну таблицю, що в свою чергу міститиме поля:

Назва підприємства - текстове;

Власник - текстове;

Генеральний директор - текстове;

Кількість персоналу - числове;


203
Фонд оплати праці - грошове.

8. Задати ключове поле на полі «Назва підприємства».

9. Зберегти таблицю, давши їй назву «Відомості про керівництво та


персонал».

10. Створити третю таблицю з полями:

Назва підприємства - текстове;

Назва банку - текстове;

МФО банку - числове;

Розрахунковий рахунок - числове.

11. Задати ключове поле на полі «Назва підприємства».

12. Зберегти таблицю, давши їй назву «Банківські реквізити


підприємств».

13. Створити четверту таблицю з полями:

Назва підприємства - текстове;

Державні інвестиції - грошове;

Іноземні інвестиції - грошове.

14. Задати ключове поле на полі «Назва підприємства».

15. Зберегти таблицю, давши їй назву «Інвестиційний фонд»

16. Внести в таблиці наступні данні:

Таблиця 1
Назва Дата Форма Вид діяльності Уставний Використа
підприємств реєстрації власності ння ССО
а капітал

ТОВ «Ніка» 15/01/98 Приватна Торгівля 15000,00 Так

ТОВ «Стела» 17/04/95 Приватна Торгівля 250000,00 Так

ВАТ «Ліка» 02/08/05 Приватна Виробництво 85000000,00 Ні


204
ЗАТ «Лада» 08/05/97 Приватна Виробництво 15000000000,00 Ні

Таблиця 2
Назва підприємства Власник Генеральний Кількість ФОТ
персоналу
директор

ТОВ «Ніка» Д.О.Колодов К.П. Гонтарев 25 15000

ТОВ «Стела» П.В. Микитін П.Р. Дорашев 12 8000

ВАТ «Ліка» Група акціонерів І.М.Купріна 850 950000

ЗАТ «Лада» Група акціонерів К.В.Городенко 2400 2000000

Таблиця 3
Назва підприємства Назва банку МФО банку Розрахунковий рахунок

ТОВ «Ніка» Евеко-банк 364415 2546854785123652

ТОВ «Стела» Хронос-банк 362141 2458359845753254

ВАТ «Ліка» Банк «Дедал» 365417 6541321346877646

ЗАТ «Лада» Банк «Фінанси» 369844 4646763231132131

Таблиця 4
Назва підприємства Державні інвестиції Іноземні інвестиції

ТОВ «Ніка» 0 0

ТОВ «Стела» 0 0

ВАТ «Ліка» 10000000 25000000

ЗАТ «Лада» 20000000 170000000

17. Зберегти зміни в базі даних.

18. Використовуючи меню «Сервіс» головного меню програми та пункт


«Схема даних», відобразити схему даних бази, що редагується.

205
19. Засобом ручного об’єднання встановити зв’язок між таблицями
чотирма на полях «Назва підприємства».

20. Зберегти створені зв’язки.

21. У вікні бази даних відкрити вкладку «Запити». За допомогою


майстра створити новий запит на вибірку.

22. Встановити наступні критерії запиту:

- відобразити поля: Назва підприємства, Форма власності,


Кількість персоналу, Назва банку, Сума іноземних
інвестицій;

- відобразити підприємства в порядку дати їх реєстрації (не


відображаючи саму дату);

23. Зберегти звіт та роздрукувати його.

24. У вікні бази даних відкрити вкладку «Звіти».

25. За допомогою майстра створити новий звіт, метою якого буде


відображення всіх підприємств, їх уставного капіталу, загальної
кількості персоналу, назви банку-рахункоутримувача, суми держаних
інвестицій.

26. Для звіту обрати довільні параметри.

27. Зберегти бази базу даних.

Контрольні питання:

1. Поясніть, в чому призначення встановлення зв’язків між таблицями в


межах однієї бази даних.

2. Які параметри можливо встановити при створенні звіту?

Лабораторна робота № 43

206
Тема: Створення простих презентацій засобами Power Point

Мета: Оволодіти навичками створення презентацій Power Point

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office, диск 3,5

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити засіб створення презентацій Microsoft PowerPoint


(«Пуск» - «Програми» - «Microsoft PowerPoint»).

2. У створеній презентації відкрити вікно вибору макету тексту.

3. Для першого слайда обрати макет «Титульний слайд».

4. Додати новий слайд, використовуючи пункт «Створити слайд» в


меню «Вставка» головного меню програми або сполучення клавіш
Ctrl+M.

5. Використовуючи контекстне меню, застосувати для другого слайда


«Заголовок та текст».

6. Застосувати для обох створених слайдів фонове оформлення.

7. Заповнити слайди інформацією про себе (короткі відомості: ПІБ, рік


та місце народження, місце навчання та ін.).

8. За допомогою меню «Показ слайдів», використати анімацію для


показу.

9. Запустити показ слайдів.

10. Дії, що були виконані під час лабораторної роботи занести в звіт.

11. Зберегти створену презентацію на дискеті.

Контрольні питання:

207
1. Опишіть призначення Microsoft PowerPoint.

2. Які ефекти анімації для тексту та інших об’єктів запропоновані в


Microsoft PowerPoint?

Лабораторна робота № 44

Тема: Створення (з використанням авто змісту) презентацій засобами


Microsoft Power Point

Мета: Навчитися створювати (з використанням авто змісту) презентації

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленою операційною


системою Microsoft Windows та пакетом програм Microsoft Office, диск 3,5

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити систему створення презентацій Microsoft Power Point.

2. Створити нову презентацію, обравши у вікні «Майстер авто змісту».

3. У запропонованому вікні обрати тип презентації «Службові», вид –


«Бізнес-план».

4. Використовуючи допоміжні підказки, встановити наступні


властивості:

Засіб виводу презентації - Презентація на


екрані;

Заголовки - лишити незаповненими.

5. Закінчити процес створення презентації.

6. У частині екрану, де розміщено структуру презентації ввести текстові


данні, які б відповідали заданому виду презентації (довільні данні).

208
7. Запустити показ слайдів.

8. Дії, що були виконані під час створення презентації занести у звіт.

9. Зберегти створену презентацію на дискеті.

Контрольні питання:

1. Які види презентацій за допомогою авто змісту можна створити у


системі Microsoft Power Point?

2. Опишіть порядок дій для зміну структури пересічного слайду у


створеній презентації.

Лабораторна робота № 45

Тема: Створення та реалізація лінійних програм в середовищі програмування


Turbo Pascal

Мета: Навчитися створювати лінійні програми у середовищі програмування


Turbo Pascal

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленим середовищем


програмування Turbo Pascal

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити середовище програмування.

2. Створити новий файл програми (або створюється автоматично).

3. Створити програму, для вирішення наступної задачі:

209
Трикутник заданий координатами своїх вершин. Знайти периметр
та площу трикутника.

4. Задати команду на виконання програми (Ctrl+F9).

5. Продивитися та роздрукувати результат.

6. Створити новий файл програми.

7. Створити програму для вирішення наступного приклада:

Відомо x, y, z. Знайти a та b.

8. Задати команду на виконання програми.

9. Продивитися та роздрукувати результат.

10. Код програм занести у звіт про виконану лабораторну роботу.

11. Програми зберегти на дискеті.

Контрольні питання:

1. Опишіть призначення операторів writeln та readln, в чому їх


відмінність от операторів write та read?

2. Які типи даних, що використовуються в середовищі програмування


Turbo Pascal, вам відомі?

Лабораторна робота № 46

210
Тема: Створення та реалізації програм з використанням оператора умови у
середовищі програмування Turbo Pascal

Мета: Навчитися створювати програми з використанням оператору умови

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленим середовищем


програмування Turbo Pascal

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити середовище програмування Turbo Pascal.

2. Створити програму для вирішення наступної системи:

якщо х>0

якщо х=0

якщо х<0

3. Запустити програму на виконання.

4. Дізнатися, чому дорівнює у при 20 різних значеннях х.

5. Код програми та результати обчислень занести у звіт про виконану


лабораторну роботу.

6. Створити програму для вирішення наступної задачі:

Дано дійсне число а. Обчислити f(a), де функція f – це періодична


функція з періодом 1,5, яка співпадає на відрізку [0;1,5] з функцією х 3-
2,25х.

7. Код програми та результати обчислень занести у звіт про виконану


лабораторну роботу.
211
8. Створені програми зберегти на дискету.

Контрольні питання:

1. Опишіть структуру програми № 1, яка створена за умовами


лабораторної роботи.

2. Які константи логічного типу вам відомі?

Лабораторна робота № 47

Тема: Використання операторів циклу під час вирішення завдань в


середовищі

програмування Turbo Pascal

Мета: Навчитися вирішувати задачі, які містять циклічні обчислювальні


процеси

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленим середовищем


програмування Turbo Pascal

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити середовище програмування Turbo Pascal.

2. Створить програму, яка виводила б таблицю квадратів перших


десяти цілих чисел.
212
3. Записати програмний код у звіт про виконану лабораторну роботу.

4. Написати програму-гру, яка б випадковим методом обирала число в


діапазоні від 1 до 10 та пропонувала б користувачу його вгадати за 5
спроб.

5. Записати програмний код у звіт про виконану лабораторну роботу.

6. Написати нову програму, яка б обчислювала найбільший спільний


дільник двох цілих чисел.

7. Записати програмний код та результат у звіті про виконану


лабораторну роботу.

8. Створені програми зберегти на дискету.

Контрольні питання:

1. В чому основна відмінність трьох існуючих типів циклічних


обчислень?

2. Поясніть, чому лічильник у програмі циклічного обчислювального


процесу обов’язково має бути цілочисельним?

Лабораторна робота № 48

Тема: Створення та реалізація програм з використанням операторів умови та


циклічних обчислень в середовищі Turbo Pascal

Мета: Навчитися використовувати оператор умови у циклічних обчисленнях


Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленим середовищем
програмування Turbo Pascal

Порядок виконання роботи:

213
1. Завантажити середовище програмування Turbo Pascal.

2. Скласти програму для находження максимального числа


послідовності чисел, що більше нуля.

3. Створену програму реалізувати на комп’ютері.

Program Z1;

Var a, m: integer;

Begin

Write (‘Ввести числа за стрілкою.’, ‘Для завершення натисніть нуль’);

M:=0;

Repeat write (‘==>’);

Readln (a);

If a>m then m:=a;

Until a<=0;

Writeln (‘Максимальне число:’,m);

Readln;

End.

4. Програмний код записати у звіт про виконану лабораторну роботу.

5. Скласти програму для перевірки того, чи є число, яке ввів користувач


з клавіатури простим.

6. Створену програму реалізувати на комп’ютері.

Program Z2;

214
Var n, d, r: integer;

Begin

Write (‘Введіть число’);

Readln (n);

D:=2; {на початку буде ділитися на 2}

Repeat r:=n mod d;

If r<>0 {n не поділити націло на d}

Then d:=d+1;

Until r=0; {поки не знайшли число, на яке ділиться n}

If d=n then writeln (n, ‘-просте число.’)

Else writeln (n, ‘-не просте число.’);

Readln

End.

7. Програмний код записати у звіт про виконану лабораторну роботу.

8. Скласти програму находження всіх дійсних дільників дійсного числа


n.

9. Створену програму реалізувати на комп’ютері та випробувати її не


менш ніж за десятьма числами.

Program Z3;

Var n, d, l: LongInt;

Begin

Write (‘Введіть натуральне число’);

Readln (n);

215
D:=1;

L:=Trunc(Sqrt(n));

While d<=l do begin

If n mod d=0 then write (d:16, n div d:16);

Inc (d)

End; Readln

End.

10. Програмний код та результати обчислень занести у звіт про виконану


лабораторну роботу.

11. Створені програми зберегти на дискету.

Контрольні питання:

1. Які три фундаментальні керуючі структури вам відомі?

2. Поясніть призначення функції цілочисленного ділення.

Лабораторна робота № 49

Тема: Створення та реалізація програм з використанням операторів умови та


циклічних обчислень в середовищі Turbo Pascal

Мета: Навчитися використовувати оператор умови у циклічних обчисленнях


Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленим середовищем
програмування Turbo Pascal

216
Порядок виконання роботи:

1. Завантажити середовище програмування Turbo Pascal.

2. Створити програму для вирішення наступної задачі: Дано


прямокутник, довжини сторін якого a і b – натуральні числа. На
скільки квадратів, сторони яких – натуральні числа можна
розрізати поданий прямокутник, якщо від нього кожен раз
відтинати квадрат максимально можливої площини?

3. Реалізувати програму на комп’ютері.

4. Зберегти створений файл програми.

5. Програмний код записати у звіт про виконану лабораторну роботу.

6. Створити нову програму для вирішення наступної задачі: Вводиться


послідовність чисел, що закінчується нулем і складається не менш
ніж одного мулевого елемента. Визначити чи збільшується ця
послідовність.

7. Реалізувати програму на комп’ютері.

8. Зберегти створений файл програми.

9. Програмний код записати у звіт про виконану лабораторну роботу.

10. Створені програми зберегти на дискету.

Контрольні питання:

1. Подайте хоча б одну структуру з поєднанням оператора умова та


циклічних обчислень.

2. В яких типах циклічних обчислень можна використовувати оператор


умови?

217
Лабораторна робота № 50

Тема: Складання і реалізація програм з одномірними масивами в середовищі


програмування Turbo Pascal

Мета: Навчитися складати програми, які б містили обробку одномірних


(простих) масивів в середовищі програмування Turbo Pascal

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленим середовищем


програмування Turbo Pascal

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити середовище програмування.

2. Скласти програму для вирішення наступної задачі:

Дано натуральне число n, дійсні числа a1, a2, …, an. Отримати а) max
(a1, a2, …, an); б) min (a1, a2, …, an). Створена програма повинна буди
універсальною для кількості елементів масиву від 1 до 20

Program Z1;

Var a: Array [1..20] of Real;

N, i: 1..20; min, max: Real;

Begin

Write (‘введите число элементов массива (от 1 до 20)’);

Readln (n);

Writeln (‘вводите элементы массива’);

Write (‘1-й’); Readln (a[1]);

Max:=a[1]; min:=a[1];

For i:=2 to n do
218
Begin

Write (i, ‘-й’); Readln (a[i]);

If a [i]> max then max:=a[i];

If a [i]< min then min:=a[i];

End;

Writeln (‘Наибольший элемент массива – ‘, max);

Writeln (‘Наименьший элемент массива – ‘, min);

Readln

End.

3. Реалізувати програму на комп’ютері.

4. Зберегти програму на дискеті.

5. Та приклад розрахунків подати у звіті про виконану лабораторну


роботу.

6. Скласти програму для вирішення наступної задачі:

Дані натуральне число n, цілі числа а1, …, аn. Підрахувати кількість


таких і, що аі не менш всіх попередніх елементів. Створена програма має
розраховувати наступний ряд: 10, -2, 12, 4, -8, 3, 7, 2, 2, 9.

Program Z2;

Const n=10;

A: Array [1..n] of Integer = (10, -2, 12, 4, -8, 3, 7, 2, 2, 9);

Var i, max, q: Integer;

Begin

Q:=1; max:=a[1];

For i:=2 to n do
219
If a[i]>=ma[ then begin max:=a[i]; Inc (q) end;

Write (q);

Readln

End.

7. Реалізувати програму на комп’ютері.

8. Зберегти програму на дискеті.

9. Та приклад розрахунків подати у звіті про виконану роботу.

Контрольні питання:

1. Що таке масив?

2. Чому елементи масиву обов’язково мають буди одного типу?

Лабораторна робота № 51

Тема: Складання і реалізація програм з одномірними масивами в середовищі


програмування Turbo Pascal

Мета: Навчитися складати програми, які б містили обробку одномірних


(простих) масивів в середовищі програмування Turbo Pascal

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленим середовищем


програмування Turbo Pascal

220
Порядок виконання роботи:

1. Завантажити середовище програмування.

2. Скласти програму для вирішення наступної задачі: Дано натуральне


число n, цілі числа а1, …, аn. Отримати суму всіх елементів більше
нуля та кількість елементів менше нуля. Використати наступні
елементи 5000, -56, 44, 8, 8234, 3003, -3, 991, 0, -7

Program Z1;

Const n=10;

A: Array [1..n] of Integer = (5000, -56, 44, 8, 8234, 3003, -3, 991, 0, -7);

Var i, q: 0..n; sum:LongInt;

Begin

Sum:=0; q:=0;

For i:=1 to n do

Begin

If a[i]>0 then sum:=sum+a[i];

If a[i]<0 then q:=q+1;

End;

Writeln (‘Сума елементів, що більше нуля=’, sum);

Writeln (‘Кількість елементів, що менше нуля=’ q);

Readln

End.

3. Реалізувати програму на комп’ютері.

4. Зберегти програму на дискеті.

221
Контрольні питання:

1. Описати правила ініціалізації масивів.

Лабораторна робота № 52

Тема: Створення і реалізація програм на вирішення матричних задач в


середовищі програмування Turbo Pascal

Мета: Сформувати навички створення і реалізації програм на вирішення


матричних задач в середовищі програмування Turbo Pascal

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленим середовищем


програмування Turbo Pascal

Порядок виконання роботи:

1. Дана матриця розміром 6 х 9. Знайти матрицю, що виходить з


пересування рядків першої та останньої, другої з передостанньою.

Program P2;

Uses Crt;

Const n=6; m=9;

Var a:Array [1..n, 1..m] of Integer;

x, i, j: Integer;

Begin

222
For i:=1 to n do

For i:=1 to m do a[i, j]:=1;

For i:=1 to n div 2 do

For j:=1 to m do

Begin

x:=a[i,j]; a[i,j]:=a[n+1-i,j]; a[n+1-i,j]:=x

end; ClrScr;

For i:=1 to n do

For j:=1 to m do

Begin

GoToXY (j*4, i*2);

Write (a[i,j]) end;

Readln

End.

2. Реалізувати програму на комп’ютері.

3. Зберегти програму на дискеті.

Контрольні питання:

1. Що таке матриця?

2. Як в матриці проходить визначення елементу?

223
Лабораторна робота № 53

Тема: Створення і реалізація програм на вирішення матричних задач з


вкладеними циклами в середовищі програмування Turbo Pascal

Мета: Сформувати навички створення і реалізації програм на вирішення


матричних задач з вкладеними циклами в середовищі програмування Turbo
Pascal

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленим середовищем


програмування Turbo Pascal

Порядок виконання роботи:

1. Дано натуральне число n. З’ясувати, скільки елементів, що більше


нуля містить матриця [aij]i,j=1,…,n, aij=Sin(i+j/2).

Program Z2;

Const n=100;

Q:Word=0;

Var I,j:1..n;

Begin

For i:=1 to n do

For j:=1 to n do;

If Sin(i+j/2)>0 then Inc(q);

Write (‘Elementiv:,q); readln

End.
224
2. Визначити, чи є певна квадратна матриця 10-го порядку
симетричною (відносно основної діагоналі).

Program Z3;

Const n=10;

Var a:array[1..n,1..n] of integer;

I, j: 1..n;

B:Boolean;

Begin

Writeln (‘Vvedit matricu’);

For i:= 1 to n do

For j:=1 to n do

Read (a[i,j]);

Readln;

I:=1; B:=true;

While (i<n) and b do

Begin

J:=i+1;

While (j<=n) and (a[i,j]=a[j,i]) do j:= j+1;

If j<=n then b:=not b else i:=1+1 end;

If b then writeln(‘Simetrichna’) else writeln (‘Ne simetrchna’); Readln

End.

3. Зберегти створені програми на дискеті.

225
Контрольні питання:

1. В чому основна відмінність одномірних масивів від багатомірних?

Лабораторна робота № 54

Тема: Створення і реалізація програм, що містять функції в середовищі


програмування Turbo Pascal

Мета: Навчитися створювати програми з використанням функцій

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленим середовищем


програмування Turbo Pascal

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити середовище програмування Turbo Pascal.

2. Створити програму для вирішення наступної задачі: Дані числа s,t.


Необхідно отримати: H(s,t)+(max(H2(s-t,s*t), H4(s-t,s+t))+H(1,1)), де

H(a,b)=

Program Calculate;

Var s, t, func, h1,: real;

{функція знаходження максимуму}

Function max (x, y: real): real;

226
Begin

If x<y then max:=y else max:=x;

End;

Function H(a, b: real): real;

Var t: real;

Begin

t:= a-b;

h:=a/(1+sqr(b))+b/(1+sqr(a))-sqr(t)*t;

End;

{H}

Begin

Write (‘Введіть значення S, T:’);

Readln (s,t);

h1:=h(s-t, s+t);

Func:=H(s,t)+ max(sqr(h(s-t, s*t)), sqr(sqr(sqr(h1)))+H(1,1);

Writeln (‘значення функції:’, gunc);

End.

3. Реалізувати програму на комп’ютері.

4. Код програми подати у звіті про виконану лабораторну роботу.

5. Написати функцію, яка порівнює два числа та повертає результат


порівнювання у вигляді одного зі знаків <,>,=.

Function Compare (a,b: real): char;

Begin

227
If a>b then Compare:= ‘>‘ else

If a<b then Compare:= ‘<‘ else Compare:= ‘=‘;

End;

6. Реалізувати створену функцію у складі програми.

7. Код програми подати у звіті про виконану лабораторну роботу.

8. Написати функцію для вирішення квадратного рівняння.


Параметрами функції повинні бути коефіцієнти та корені рівняння.
Значення функції повинно використовуватися для передачі у
програму , що її викликає, інформації про наявність коренів рівняння:
2 – різних кореня, 1 – корні однакові, 0 – рівняння не має коренів.
Крім того, функція повинна перевіряти коректність початкових
даних. Якщо данні помилкові, то функція має повертати – 1.

Function KvadrUr (a,b,c: real; var x1, x2: real): integer;

Var d:real;

Begin

If a+0 then KvadrUr:=-1 else begin

D:=b*b-4*a*c;

If d<0 then KvadrUr:=0 else begin

If d>0 then KvadrUr:=2 else KvadrUr:=1;

X1:=(-b+Sqrt(b))/(2*a);

X2:=(-b-Sqrt(b))/(2*a);

End;

End;

End;

Var a, b, c, x1, x2: real;


228
Begin

Writeln (‘рішення квадратного рівняння’);

Writeln (‘Введіть данні’);

Readln (a,b,c);

case KvadrUr (a, b, c, x1, x2) of

-1: writeln (‘Помилка’);

0: writeln (‘Рівняння не має рішення’);

1: writeln (‘x=’,x1, ‘Корні однакові’);

2: writeln (‘x1=’,x1, ‘x2=’,x2);

End;

Readln

End.

9. Реалізувати функцію у складі програми.

10. Код програми подати у звіті про виконану лабораторну роботу.

11. Створені програми зберегти на дискеті.

Контрольні питання:

1. В чому призначення функцій?

2. В чому відмінність функцій від процедур?

3. Що таке результат функції?

Лабораторна робота № 55
229
Тема: Створення і реалізація програм, що містять процедури користувача в
середовище програмування Turbo Pascal

Мета: Навчитися створювати і реалізовувати програми, що містять процедури


користувача

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленим середовищем


програмування Turbo Pascal

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити середовище програмування Turbo Pascal.

2. Використовуючи функції користувача, створити програму для


вирішення наступної задачі: В магазин щоденно завозиться товар
трьома партіями, розрахувати загальну ціну товарів кожної партії,
яка складається з початкової ціни та 15% націнки.

Program Z1;

Uses Crt;

Procedure Calc;

Сonst p=15; Var a,s: real;

Begin

Writeln ('Vvedite summu postavki');

Readln (a);

s:=a+a/100*p;

Writeln ('Postavleno na ', a, 'grn.');

Writeln ('Stoimost sostavit', s, 'grn.'); End;

Begin
230
Calc; Calc; Calc;

Readln

end.

3. Код програми та результати обчислень записати у звіт про виконану


лабораторну роботу.

4. Використовуючи функції користувача створити нову програму для


вирішення наступної задачі: Прохідний бал до вступу в університет
складає 4,6. Іспит складається з трьох дисциплін. Визначте студентів,
які пройшли конкурс.

Program Z2;

Uses Crt;

Procedure O;

Var a,b,c,d:real;

Begin

Writeln ('vvedite poluchennie octnki');

Readln (a,b,c);

d:=(a+b+c)/3; End;

Procedure V;

Const bal=4.6;

Var d:real;

Begin

If d>=4.6 then writeln ('Abiturient zachislen')

Else writeln ('Abiturient ne zachisle');

End;

231
Begin

O;V;O;V;O;V; Readln

End.

5. Код програми записати у звіт про виконану лабораторну роботу.

6. Створені програми зберегти на дискеті.

Контрольні питання:

1. Поясніть призначення підпрограм?

2. Які підпрограми Вам відомі?

3. Чи можна використовувати одну й ту ж функцію неодноразово?

Лабораторна робота № 56

Тема: Вкладені цикли у перебірних задачах в середовищі програмування Pas-


cal

Мета: Навчитися вирішувати перебірні задачі з вкладеними циклами

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленим середовищем


програмування Turbo Pascal

Порядок виконання роботи:

232
1. Завантажити середовище програмування Turbo Pascal.

2. Найти кількість натуральних чотирьохзначних чисел, що діляться на


23 та на свою останню цифру.

Program Z1;

Uses Crt;

Var a, b, c, d, q: Byte; {коротке ціле без знаку 0..255}

x: Word;

Begin

q:=0;

For a:=1 to 9 do

For b:=0 to 9 do

For c:=0 to 9 do

For d:=1 to 9 do {остання цифра не нуль}

Begin

x:= ((10*a+b)*10+c)*10+d;

If (x mod 23=0) and (x mod d=0) then Inc (q)

End;

Writeln (q); Readln

End.

3. Двозначне число в сумі з числом, записаним тими ж цифрами, але у


зворотному порядку, дає квадрат натурального числа. Знайти всі таки
числа.

1) Program Z2;

Uses Crt;
233
Var a, b: Byte;

Begin

For a:=1 to 9 do

For b:=0 to 9 do

If Frac(Sqrt(11*(a+b)))=0 then Write (10*a+b,’ ‘);

End.

2) For a:=2 to 5 do begin b:=11-2;

Write (10*a+b:3, 10*b+a:3) end

End.

{Обидва рішення використовують формулу 11(a+b) – формулу двозначного


числа в сумі з числом, що записано тими ж цифрами, але у зворотному
порядку, так як 10a+b+10b+a=11a+11b. В першому рішення, з двома
вкладеними циклами, перебираються всі можливі суми. Умова
Frac(Sqrt(11*(a+b)))=0 позначає, що дробова частина числа Sqrt(11*(a+b))=0,
тобто з числа 11(a+b) винаходиться корінь і воно є квадратом натурального
числа. У другому рішенні використовується кратність ум числу 11, звідки
витікає, що умова виконається лише при a+b=11. b=11-a, b<=9, тому а>=2.
Крім того, так як a та b входять в рівняння a+b=11 симетрично, то можна
обмежитися максимальним значенням параметру, що дорівнює 5, а числа, що
потрібно знайти, виводити парами 10a+b, 10b+a в операторі виводу.}

Контрольні питання:

1. В чому основний принцип перебірних задач?

2. У яких випадках можливе застосування рішення перебірним


способом?

Лабораторна робота № 57
234
Тема: Створення графічних об’єктів засобами модуля Graph середовища
програмування Turbo Pascal

Мета: Навчитися створювати графічні об’єкти засобами модуля Graph


середовища програмування Turbo Pascal

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленим середовищем


програмування Turbo Pascal

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити середовище програмування Turbo Pascal.

2. Ініціалізувати модуль Graph.

3. За допомогою основних засобів вичертити малюнок наведений


нижче:

Program Grafika;

Uses Crt, Graph;

Var a, b, x, y: Integer; х

Begin

InitGraph(x, y, 'C:\BP\BGI');

Line (50, 430, 50, 50);

Line (50, 430, 590, 430);

Line (50, 50, 45, 55);

Line (50, 50, 55, 55);

Line (590, 430, 585, 425);

Line (590, 430, 585, 435);

235
OutTextXy (60, 60, 'y');

OutTextXy (585, 415, 'x');

Rectangle (100, 100, 300, 250);

Rectangle (150, 150, 350, 300);

Line (100, 100, 150, 150);

Line (300, 250, 350, 300);

Line (100, 250, 150, 300);

Line (300, 100, 350, 150);

Readln;

CloseGraph

End.

4. У звіті про виконану лабораторну роботу подати програму для


накреслення визначеного об’єкту.

5. Створену програму зберегти на дискеті.

Контрольні питання:

1. Яку дію несе за собою DetectGraph ?

2. За допомогою якої функції вертаються координати вказівнику


виводу?

Лабораторна робота № 58

236
Тема: Створення графічних об’єктів засобами модуля Graph середовища
програмування Turbo Pascal

Мета: Навчитися створювати графічні об’єкти засобами модуля Graph


середовища програмування Turbo Pascal

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленим середовищем


програмування Turbo Pascal

Порядок виконання роботи:

6. Завантажити середовище програмування Turbo Pascal.

7. Ініціалізувати модуль Graph.

8. За допомогою основних засобів вичертити прапор Олімпійських ігор.


Зображення прапору приведене нижче.

синій чорний червоний

жовтий зелений

9. Підписати малюнок.

Program G1;

Uses Crt, Graph;

Var a, b, x, y: Integer;

BEGIN

InitGraph(x, y, 'C:\BP\BGI');

SetBkColor (15);

237
SetColor (1);

Circle (200, 240, 50);

SetColor (7);

Circle (320, 240, 50);

SetColor (4);

Circle (440, 240, 50);

SetColor (14);

Circle (260, 290, 50);

SetColor (2);

Circle (380, 290, 50);

SetColor (5);

OutTextXy (50, 50, 'PRAPOR OLIMPIYSKIH IGOR');

Readln;

CloseGraph

End.

10. Зберегти створену програму.

11. Створити програму, що вичерчує малюнок, приведений нижче.

12. Підписати малюнок.

Program G2;

Uses Crt, Graph;


238
Var a, b, x, y: Integer;

BEGIN

InitGraph(x, y, 'C:\BP\BGI');

Rectangle (200, 240, 440, 430);

Line (200, 240, 310, 140);

Line (310, 140, 440, 240);

Circle (310, 200, 15);

Rectangle (220, 260, 270, 310);

Rectangle (320, 260, 420, 430);

Readln;

CloseGraph

End.

13. Зберегти створену програму.

14. Записати програми і подати їх у звіти про виконану роботу.

15. Зберегти програми на дискеті.

Контрольні питання:

1. Яка точка (фізичне розміщення) є початком координат в модулі


Graph?

Лабораторна робота № 59

239
Тема: икористання оператору умови в середовище програмування Turbo Pas-
cal в модулі Graph

Мета: Навчитися використовувати оператор умови в середовище


програмування Turbo Pascal в модулі Graph

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленим середовищем


програмування Turbo Pascal

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити середовище програмування Turbo Pascal.

2. Ініціалізувати графічний режим.

3. Викреслити наступні малюнки (причому, щоб після виводу


результатів, у разі натискання клавіші «1» викреслювався перший
малюнок, а в іншому випадку – другий):

1) 2)

4. Зберегти створену програму.

5. Записати програму і подати їх у звіти про виконану роботу.

Контрольні питання:

1. Дайте пояснення щодо структури оператору умови.

2. Якою процедурою перевіряється графічний адаптер і визначається


графічний драйвер і режим?
240
Лабораторна робота № 60

Тема: Створення програм графічних креслень з поєднанням операторів циклу


і умови в середовищі програмування Turbo Pascal

Мета: Навчитися створювати програми графічних креслень з поєднанням


можливостей операторів циклу і умови

Обладнання: Персональний комп’ютер зі встановленим середовищем


програмування Turbo Pascal

Порядок виконання роботи:

1. Завантажити середовище програмування Turbo Pascal.

2. Ініціалізувати графічний режим.

3. Створити програму, яка б після запуску вимагала визначити колір


малюнку натисканням відповідної клавіші

Program Z1;

Uses Graph;

Var a,b,c,x,y:integer;

Begin

InitGraph(a,b,'C:\BP\BGI');

Write ('Vvedite cvet (1-15)');

readln(a); ClearDevice;

SetColor (a); X:=10;

241
While x<610 do begin

Circle (15+x,15,10);

Circle (15+x,460,10);

X:=x+9; End;

Y:=10;

While y<445 do begin

Circle (15,15+y,10);

Circle (620,15+y,10);

Y:=y+10; End;

Rectangle (300,50,340,300);

Line (340,50,450,250);

Line (340,300,450,450);

Line (450,250,450,450);

Line (300,50,270,50);

Line (300,300,270,300);

Line (280,50,280,300);

Line (300,300,300,330);

Line (340,300,340,330);

Line (300,320,340,320);

Readln; CloseGraph

End.

4. Подати код програми у звіті про виконану лабораторну роботу.

5. Зберегти програму на дискеті

Контрольні питання:
242
1. Подайте приклад процедур та функцій графічного режиму (не менше
десяти) з поясненнями.

2. Які константи стилю заповнення області вам знайомі?

3. Які типи ліній можуть бути використані в графічному модулі


середовища програмування Turbo Pascal?

243
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Галузі застосування комп’ютерів та їх значення в сучасному житті.

2. Етапи розвитку обчислювальної техніки.

3. Архітектура персонального комп’ютера.

4. Операційні системи та їх типи.

5. Типи програмного забезпечення.


244
6. Операційна система Microsoft Dos.

7. Основні команди операційної системи Microsoft Dos.

8. Системні оболонки. Оболонка Norton Commander.

9. Прийоми роботи з оболонкою Norton Commander. Основні керуючі


клавіші оболонки.

10. Графічні операційні системи.

11. Операційна система Microsoft Windows.

12. Багатозадачність операційної системи Microsoft Windows. Принцип


віконності.

13. Робочий стіл операційної системи Microsoft Windows.

14. Панель задач в операційній системі Microsoft Windows.

15. Головне меню в операційні системі Microsoft Windows.

16. Структура діалогових вікон в операційній системі Microsoft Windows.

17. Налаштування робочого оточення в операційній системі Windows.

18. Засоби Панелі керування в операційній системі Microsoft Windows.

19. Комбінації гарячих клавіш в операційній системі Microsoft Windows.

20. Засоби завантаження програм в операційній системі Microsoft Win-


dows.

21. Стандартні програми в операційній системі Microsoft Windows.

22. Стандартні службові програми операційної системи Microsoft Win-


dows та їх призначення.

23. Організація пошуку даних в операційні системі Microsoft Windows.


Система допомоги.

24. Віруси. Типи вірусів. Антивірусні програми.

25. Архівація даних. Програми архіватори.

245
26. Переваги текстового редактору Microsoft Word в порівнянні зі
стандартними текстовими редакторами операційної системи
Windows.

27. Особливості діалогового вікна текстового редактора Microsoft Word.

28. Комбінації гарячих клавіш в текстовому редакторі Microsoft Word.

29. Панель інструментів в текстовому редакторі Microsoft Word.

30. Налаштування параметрів сторінки і параметрів документа в


текстовому редакторі Microsoft Word.

31. Використання функцій спеціальної вставки в текстовому редакторі


Microsoft Word.

32. Режими відображення документа.

33. Форматування тексту в текстовому редакторі Microsoft Word.

34. Використання колонтитулів в текстовому редакторі Microsoft Word.

35. Використання функцій авто тексту в текстовому редакторі Word.

36. Створення графічних об’єктів засобами Microsoft Word.

37. Вставка об’єктів в текстовий документ Microsoft Word.

38. Використання таблиці символів в текстовому редакторі Microsoft


Word.

39. Робота з буфером обміну в текстовому редакторі Microsoft Word.

40. Використання надстрокових та під строкових символів в текстовому


редакторі Microsoft Word.

41. Зображення формул в текстовому редакторі Microsoft Word з


використанням Microsoft Equation.

42. Злиття документів в текстовому редакторі Microsoft Word.

43. Використання маркірованих та нумерованих списків в текстовому


редакторі Microsoft Word.

44. Кордони та заливка в документів текстового редактору Microsoft


Word.

246
45. Використання стилів в текстовому редакторі MS Word.

46. Виправлення пошкодженого тексту в текстовому редакторі Word.

47. Шаблони в текстовому редакторі Microsoft Word.

48. Використання форм в текстовому редакторі Microsoft Word.

49. Використання функції «Тема» в текстовому редакторі Microsoft


Word.

50. Використання функції авто формату та автоматичної сортування в


таблицях редактору Microsoft Word.

51. Переваги табличного редактора Microsoft Excel.

52. Засоби допомоги в табличному редакторі Microsoft Excel.

53. Керування файлами в табличному редакторі Microsoft Excel.

54. Структура документів в табличному редакторі Microsoft Excel.

55. Стилі в табличному редакторі Microsoft Excel.

56. Адресація комірок в табличному редакторі Microsoft Excel.

57. Побудова та форматування таблиць в табличному редакторі Excel.

58. Зміна вигляду комірок та таблиць в табличному редакторі Excel.

59. Форматування тексту в табличному редакторі Microsoft Excel.

60. Формат комірок в табличному редакторі Microsoft Excel.

61. Рівняння тексту в комірках табличного редактора Microsoft Excel.

62. Данні та типи даних в табличному редакторі Microsoft Excel.

63. Табличні обчислення в табличному редакторі Microsoft Excel.

64. Структура формул в табличному редакторі Microsoft Excel.

65. Залежність формул в табличному редакторі Microsoft Excel.

66. Функції в табличному редакторі Excel.

67. Категорії функцій в табличному редакторі Excel.

247
68. Побудова та оформлення діаграм в табличному реакторі Excel.

69. Типи діаграм в табличному редакторі Microsoft Excel.

70. Обмін даним в табличному редакторі Microsoft Excel.

71. Звідна таблиця в табличному редакторі Microsoft Excel.

72. Команда «Підсумки» в табличному редакторі Microsoft Excel.

73. Обробка списків в табличному редакторі Microsoft Excel.

74. Фільтрація даних в табличному редакторі Microsoft Excel.

75. Макроси в табличному редакторі Microsoft Excel.

76. Алгоритми. Властивості алгоритмів. Типи алгоритмічних структур.

77. Особливості середовища програмування Turbo Pascal.

78. Склад мови програмування Turbo Pascal.

79. Прийоми роботи в середовищі програмування Turbo Pascal.

80. Типи даних в середовищі програмування Turbo Pascal.

81. Структура програм в середовищі програмування Turbo Pascal.

82. Особливості подання даних в середовищі програмування Turbo Pas-


cal.

83. Оператори введення та виведення даних в програмах на мові Pascal.

84. Програми з лінійною структурою в середовищі програмування Pascal.

85. Програми з розгалуження. Оператор умови в середовищі


програмування Turbo Pascal.

86. Розгалуження в повній та короткій формах в середовищі


програмування Turbo Pascal.

87. Циклічні обчислювальні процеси в середовищі програмування Pascal.


Цикл з параметром.

88. Циклічні обчислювальні процеси в середовищі програмування Pascal.


Цикл з передумовою.

248
89. Циклічні обчислювальні процеси в середовищі програмування Pascal.
Цикл з постумовою.

90. Фундаментальні керуючі структури. Об’єднання циклу та


розгалуження.

91. Одномірні масиви в середовищі програмування Turbo Pascal.

92. Обробка одномірних масивів в середовищі програмування Turbo Pas-


cal.

93. Ініціалізація масивів в середовищі програмування Turbo Pascal.

94. Засоби внутрішнього сортування в масивах в середовищі


програмування Turbo Pascal.

95. Пошук елемента в масивах в середовищі програмування Turbo Pascal.

96. Матриці в середовищі програмування Turbo Pascal.

97. Підпрограми в середовищі програмування Turbo Pascal. Процедури.

98. Підпрограми в середовищі програмування Turbo Pascal. Функції.

99. Обробка послідовностей символів в середовищі програмування Pas-


cal.

100. Вкладені цикли в перебірних задачах в середовищі Turbo Pascal.

249
ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Семакин И.Г., Хеннер Е.К. Информатика. 10 класс. - М.: БИНОМ, 2005.

2. Семакин И.Г., Хеннер Е.К. Информатика. 11 класс. - М.: БИНОМ, 2005.

3. Угринович Н.Д. Информатика и информационные технологии. . - М.: БИНОМ, 2005.

4. Бешенков С.А., Ракитина Е.А. Информатика. Систематический курс. - М.: БИНОМ,


2005.

5. Гейн А.Г. и др. Информатика. 10-11 классы. - М. Просвещение, 2005.

6. Босова Л.Л. Информатика. 5 класс. – M.: БИНОМ, 2005.

7. Босова Л.Л. Информатика. 6 класс. – M.: БИНОМ, 2005.

8. Угринович Н.Д. Информатика и информационные технологии. - М.: БИНОМ, 2005.

9. Угринович Н.Д. Информатика и ИКТ. 8 класс. - М.: БИНОМ, 2005.

10. Угринович Н.Д. Информатика и ИКТ. 9 класс. - М.: БИНОМ, 2005.

11. Семакин И.Г. и др. Информатика и ИКТ. 8-9 классы. - М.: .БИНОМ, 2005.

12. Гейн А.Г. Сенокосов А.И. Информатика. 7-9 классы. - М. Дрофа, 2005.

13. Макарова Н.В. Информатика. Базовый курс. 7-9 классы. - СПб.: Питер, 2005.

Додаткова:

1. Бешенков С.А., Ракитина Е.А. Моделирование и формализация. - М.: БИНОМ, 2002.

2. Лыскова В.Ю., Ракитина Е.А. Логика в информатике. - М.: БИНОМ, 2004.

3. Шауцкова Л.З. Информатика. 10-11 классы. М.: Просвещение, 2003. - 416 с.: ил.

250
4. Окулов С.М. Информатика. Развитие интеллекта школьников. - М.: БИНОМ, 2005.

5. Окулов С.М. Основы программирования. - М.: БИНОМ, 2005.

6. Окулов С.М. Программирование в алгоритмах. - М.: БИНОМ, 2004.

251
ЗМІСТ

Передмова 3

ЧАСТИНА І

РОЗДІЛ І

§ 1. Поняття про інформацію 5

§ 2. З історії розвитку обчислювальної техніки 6

§ 3. Архітектура персонального комп’ютера 8

§ 4. Програмне забезпечення та його типи 9

§ 5. Право інтелектуальної власності 10

§ 6. Файли. Типи файлів 11

§ 7. Операційна система Linux 12

§ 8. Операційна система Dos 13

§ 9. Системна оболонка Norton Commander 15

§ 10. Операційні системи Windows 16

§ 11. Робота з об’єктами операційної системи Windows 18

§ 12. Налаштування операційної системи Windows 19

§ 13. Стандартні програми у Windows 22

§ 14. Довідкова та пошукова системи в Windows 23

§ 15. Стороннє програмне забезпечення для Windows 24

§ 16. Комп’ютерні мережі. Типи мереж 25

§ 17. Основні поняття мережі Інтернет 27

§ 18. Віруси. Типи вірусів. 28

§ 19. Архівація даних 30

252
РОЗДІЛ ІІ

§ 20. Пакети офісних програм. Microsoft Office 33

§ 21. Текстовий процесор Word. Перше знайомство 34

§ 22. Створення та збереження документів в Word 37

§ 23. Введення та форматування тексту в Word 38

§ 24. Робота з таблицями в текстовому процесорі Word 39

§ 25. Робота з графічними об’єктами в Microsoft Word 40

§ 26. Зображення формул в Microsoft Word 41

§ 27. Налаштування параметрів сторінки та друк 42

§ 28. Табличний процесор Excel. Перше знайомство 43

§ 29. Введення та форматування даних в Microsoft Excel 45

§ 30. Обчислення в Microsoft Excel. Формули 46

§ 31. Обчислення в Microsoft Excel. Майстер функцій 47

§ 32. Діаграми в Microsoft Excel 47

§ 33. Використання Microsoft Excel як ЗКБД 48

§ 34. Система ЗКБД t Access. Перше знайомство 49

§ 35. Створення баз даних в Microsoft Access 50

§ 36. Створення таблиць та введення даних в Access 50

§ 37. Форми в Microsoft Access 52

§ 38. Запити в Microsoft Access 53

§ 39. Звіти в Microsoft Access 53

§ 40. Зв’язування таблиць в Microsoft Access 54

§ 41. Система Microsoft Power Point. Перше знайомство 55

§ 42. Створення презентацій в Microsoft Power Point 56

253
РОЗДІЛ ІІІ

§ 43. Алгоритми. Типи алгоритмів та їх властивості 57

§ 44. Типи даних в Turbo Pascal. Цілий тип 58

§ 45. Типи даних в Turbo Pascal. Речовинний тип 59

§ 46. Подання математичних символів в Turbo Pascal 59

§ 47. Структура програм в Turbo Pascal 60

§ 48. Програми з розгалуженням в Turbo Pascal 62

§ 49. Програми з циклічними обчислюваннями в Pascal 63

§ 50. Одномірні масиви в Turbo Pascal 66

§ 51. Матриці в Turbo Pascal 67

§ 52. Підпрограми в Turbo Pascal. Процедури 69

§ 53. Підпрограми в Turbo Pascal. Функції 70

§ 54. Графіка в Turbo Pascal 72

ЧАСТИНА ІІ

Лабораторні роботи 75

Питання для самоконтролю 141

Література 144

Зміст 145

254
ДЛЯ НОТАТОК

255
256
Цитування матеріалів посібника припускається лише у разі посилання на
нього. Будь-яке комерційне використання заборонено

ukrmen@gmail.com

257
Інформатика в технікумі (посібник) укр./ Самойленков О.Є. – Артемівськ,
В.видат. – 2006. – 148 с.

258

You might also like