Урок

Різноманітність молюсків
1

1. Попрацюй за методикою перевірки домашнього завдання.

2. Переглянь відеофрагмент про різноманітність молюсків. Доповни наведену
таблицю. Якщо необхідно, звернись до тексту на с. 24.
Порівняльна характеристика класів типу Молюски
Ознака Клас
для порівняння Черевоногі Двостулкові Головоногі
Середовище
існування
Відділи
тіла
Будова
черепашки
Органи

• чуття
• газообміну
Рух
Ставковик великий, Беззубка звичайна, Кораблик звичайний,
Представники равлик виноградний устриця гігантська, каракатиця звичайна,
мідія чорноморська кальмар гігантський
3. Розглянь наведену схему зовнішньої будови ставковика великого. Напиши назви
органів, позначених відповідними цифрами.
1 2 1 — 
2 — 
3 — 
3 4 — 
4
5 — 
5 6 — 
7 6 7 — 
4. Дай відповіді на запитання.
• У який спосіб мідії добувають собі їжу? 

• Як живлення мідій позначається на стані водойм? 

• Чому вживання в  їжу сирих мідій може бути небезпечним для лю-
дини? 
• Чому двостулкові молюски живуть тільки у водному середовищі?

• Які ще тварини-фільтратори тобі відомі? 

1
Урок
Різноманітність молюсків
1

5. Розв’яжи задачі.
5.1. Перлівниці належать до двостулкових молюсків. Ці тварини
рухаються зі швидкістю приблизно 25 см/год. Визнач, скільки часу зна-
добиться перлівниці, щоб подолати відстань у 3 км. 


Відповідь: 

5.2. Мідії  є активними фільтраторами. Вони очищують воду, живля-
чись одноклітинними організмами, зокрема водоростями та бактеріями.
За  температури 20 °С одна мідія може відфільтрувати 3,5 л води за  го-
дину. Визнач, скільки води відфільтрує одна мідія за  місяць.



Відповідь: 

6. Що зображено на світлині? Напиши, яке значення
має це  явище для деяких головоногих молюсків.





7. Познач у  таблиці знаком «+» правильні твердження, а  знаком «–» — хибні.
1. Усі молюски — водні тварини.
2. Водні й  наземні молюски дихають за допомогою зябер.
3. У всіх молюсків тіло складається з  голови, тулуба та ноги.
4. Тулуб молюсків оточений великою складкою  шкіри — мантією.
5. Кальмари й  восьминоги  є хижаками.
6. Ставковики та котушки — роздільностатеві тварини.
7. Між мантією і тулубом розміщена мантійна порожнина.
8. Черепашка утворена речовинами, що виділяє мантія.
9. За способом живлення беззубки та  перлівниці належать
до фільт­раторів.
10. У молюсків кровоносна система незамкнена.
Номер 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
«+» або «–»
8. Підбий підсумки уроку.
2
 Урок
Домашнє завдання Оцінка: ____
1

1. Закінчи речення. Прочитай утворений текст (2 б.).

У   більшості молюсків тіло зовні захищене ___________________.
У  тілі молюска є  відділи: ________________________________________.
Тулуб з боків оточує складка шкіри — ________________. Між
мантією і   тулубом міститься _________________ порожнина. Симет­
рія тіла молюсків _________________. В   усіх представників класу
Черевоногі черепашка спірально закручена, тому симетрія тіла й внут­
рішніх органів у   них _______________. Травна система починається
_______________________________ і  закінчується _________________.
У  ротову порожнину відкриваються протоки _____________ залоз. Кро-
воносна система ______________________________. Серце складається
зі  _____________________________________. Органами виділення слу-
гують _________. _____________ система утворена декількома парами
нервових вузлів з  нервами.
2. Заповни наведену таблицю, уписавши відповідні цифри, якими позначено харак-
терні ознаки запропонованих видів тварин (3 б.).
Восьминіг гігантський
Равлик виноградний
Беззубка звичайна
1. Тіло поділяють на голову, тулуб і  ногу.
2. Належить до роздільностатевих тварин.
3. Личинки паразитують на тілі риб.
4. Є гермафродитом.
5. Має очі.
6. Не має голови.
7. Черепашка закривається за допомогою спеціальних м’язів.
8. Серце двокамерне.
9. Кровоносна система незамкнена. 2
10. Дихає за допомогою зябер. 1
11. Дихання легеневе.
12. У глотці міститься терка.
5
13. Черепашка редукована.
3. Розглянь наведену схему внутрішньої будови 3
4
молюска. Увідповідни орган, позначений циф-
рою  (1–5), з виконуваною  функцією (А–Д). (2 б.)
А Б В Г Д
А дихання 1
Б виділення травних соків у  шлунок 2
В рух крові по судинах 3
Г утворення сечі  4
Д зіскрібання та подрібнення їжі 5
3
Урок
Домашнє завдання
1

4. Розгадай кросворд (5 б.).

1

2 3

7 8

10

По горизонталі:
2. Утвори на щупальцях восьминога, що слугують для втримання
здобичі.
6. Сліпий кінець черепашки.
7. Представники класу Черевоногі, які не мають черепашки.
9. Відділ тіла головоногих молюсків, що перетворився на щупальця.
10. Отвір черепашки в  черевоногих молюсків.
По вертикалі:
1. Відділ тіла, відсутній у  двостулкових молюсків.
3. Рух головоногих молюсків.
4. Твердий округлий утвір, що формується всередині черепашки
деяких двостулкових молюсків унаслідок потрапляння до мантії сторон-
нього тіла (наприклад, піщинки).
5. Водна тварина, яка харчується дрібними планктонними організма-
ми або органічними рештками, відціджуючи їх з  води.
8. Складка шкіри молюсків.
5. Підготуйся до написання контрольної роботи «Різноманітність безхребетних тва-
рин», повторивши вивчений матеріал.

Урок Контрольна робота

2 «Різноманітність безхребетних тварин»

4
 Матеріали до уроків

До уроку 1
Різноманітність молюсків
Морське вушко є представником класу Черево­
ногі.
Як і  в  більшості молюсків, у  нього є орган
руху — нога, за допомогою якої морське вушко
дістається до здобичі. Для подрібнення їжі мо-
люск застосовує спеціальний орган — терку, або
Морське вушко радулу. Життєво важливі органи закриває мантія.
Вона виділяє речовини, що, тверднучи на повітрі, утворюють «фірмові
лати» молюска   — черепашку. Черепашка захищає морське вушко
від  багатьох хижаків, які не проти поласувати дуже смачним і  багатим
на  білок м’ясом. Добре розвинена нога має широку повзальну підошву,
але в разі небезпеки молюск може сильно відштовхнутися й  утекти
від  хижака, що наближається. У глотці розташоване одне з  найцікавіших
творінь природи — терка. Терка має  декілька рядів зубів і  нагадує лезо
пилки. У  деяких видів такі зуби містять магнетит, один із найтвердіших
мінералів, які  трапляються в живих організмів. Його твердість утричі
більша, порівняно з  емаллю, що вкриває наші зуби.
Мідія їстівна  — представник класу Двостул­
кові — відфільтровує їжу з  води.
Тіло мідії розміщене між двома однаковими
стулками, забарвленими зовні в  чорний, чорно-
синій та коричневий кольори і  вкритими зсередини
тонким шаром блакитного чи рожево-фіолетового
перламутру. Трохи відкривши краї стулок, мідія, Мідії
наче мініатюрний насос, усмоктує воду. Потік води забезпечується вна-
слідок безперервного коливання війок. Відловлені частинки сортуються:
найдрібніші організми та   органічні рештки використовуються в   їжу,
а  неїстівні й  мінеральні частинки склеюються слизом, ущільнюються
та  виділяються через вивідний сифон (спеціальний орган) назовні. Іноді
можна спостерігати, як з мідій звисають стрічки, утворені переробле-
ними залишками їжі. Живлячись, мідія фільтрує велику кількість води.
Мідія чорноморська завдовжки 6–7 см пропускає через себе приблиз-
но 3  літри води за  годину, тобто майже 70  літрів за добу. На  ділянці
площею 1 м2 колонія мідій здатна відфільтрувати за добу майже 200 м3
води. Вплив мідій на  чистоту моря можна побачити неозброєним оком.
У  тиху погоду над ділянками дна, щільно заселеними мідіями або ін-
шими тваринами-фільтраторами, вода завжди чиста й  прозора.
24
 Матеріали до уроків

Однак мідії не тільки очищують воду, але й  накопичують у  собі

велику кількість шкідливих хімічних речовин, а саме важких металів
(свинець, ртуть, цинк), пестицидів, нафтопродуктів і хвороботворних
мікроорганізмів. Тому вживання мідій може спричинити важкі шлунково-
кишкові отруєння. І  це не дивно, адже з’їсти одну сиру мідію  — усе
одно що випити декілька відер морської води з  «букетом» забруднень.
Деякі молюски мають полегшену черепашку — це забезпечує збіль-
шення швидкості руху. Наприклад, у  сучасних кальмарів зберігся лише
тонкий шар черепашки. Він міститься під покривом тіла та  підтримує
обтічну форму.
У представників класу Головоногі тіло складається з голови і тулу-
ба. На передній частині голови міститься рот, оточений віночком щупа-
лець, що відповідають нозі інших молюсків (звідси й  походить назва
класу). На внутрішній поверхні щупалець рядами розміщені присоски.
У   процесі еволюції мантія кальмарів стала
м’язистою і   міцною. За допомогою еластичних
м’язів кальмар усмоктує воду в мантійну порож-
нину, а потім різко викидає струмінь води через
вузький отвір — лійку. Унаслідок цього тварина
швидко рухається в протилежний бік — такий
Кальмар рух називають реактивним. Цей процес контро-
великокрилий лює нервова система, що  утворена гігантськими
нервовими волокнами. У   кальмарів три серця швидко перекачують
кров, яка  розносить кисень по  організму.
Восьминоги належать до безчерепашкових молюсків, тому їх під-
стерігають небезпеки, невідомі їхнім родичам. Один зі способів захисту
восьминогів  — маскування. Вони можуть миттєво змінити забарвлення
та  структуру: шкіра стає строкатою і бугристою. Здатність до такого
маскування пов’язана з  наявністю величезного мозку. Саме він керує
десятками тисяч хроматофорів — ці клітини шкі-
ри містять жовтий, червоний і коричнево-чорний
пігменти, що виділяються у  відповідь на нервовий
імпульс. Під хроматофорами лежить шар дзер­
кальних клітин, завдяки яким кольори на  шкірі
переливаються. Після розширення хроматофорів
з’являється малюнок, а  після скорочення їх ста- Восьминіг
ють видимими білі або дзеркальні клітини. Також ці молюски, наприклад
отруйний великий синьокільчастий восьминіг, змінюють забарвлення,
щоб попередити про небезпеку.

25
 Матеріали до уроків

Методика SQRRR
SQRRR (SQ3R) — алгоритм роботи з текстом, названий як акронім своїх п’яти
кроків: survey (оглянути), question (запитати), read (прочитати), recite (переказати),
review (переглянути).
1. Survey (оглянути).
Побіжно оглянь текст, щоб дістати загальне уявлення про його структуру. «Про-
скануй» поглядом заголовки, підзаголовки, рисунки. Які слова виділено курсивом
або жирним шрифтом? Чому, на твою думку, вони виділені? Яке слово (термін)
найчастіше вжито в цьому тексті?
2. Question (запитати).
Сформулюй запитання за змістом тексту. Для цього перетвори заголовки
та  підзаголовки на запитання. Також можна сформулювати інші запитання. У цьому
разі оглянь текст ще раз.
3. Read (прочитати).
Прочитай текст. Зверни особливу увагу на ті частини, які здаються корисними
й такими, що відповідають на сформульовані тобою запитання. Під час читання
роби помітки, виділяй ключові слова, створюй інтелект-карти, щоб зафіксувати ін-
формацію.
4. Recite (переказати).
Перекажи текст, відповідаючи на сформульовані запитання.
5. Review (переглянути).
Перевір повноту відтворення тексту, переглядаючи його з олівцем у  руках. Під-
кресли навчальні одиниці, які потрібно довчити, і  запам’ятай  їх.

Метод «Кубик запитань»

Можливі два варіанти використання «Кубика запитань».
1. Запитання формулює вчитель. Цей спосіб використовують на  початковому
етапі, щоб ознайомити учнів з принципом роботи з «Кубиком». Очевидно, що вчи-
тель має запропонувати щонайменше 5–6 варіантів запитання одного рівня.
2. Запитання формулюють учні. Це вимагає певної підготовки від дітей, оскіль-
ки ставити запитання репродуктивного характеру легко, а   запитання-завдання
потребують певного досвіду.
Запитання на гранях кубика можна варіювати за бажанням. Важливо тільки,
щоб вони відтворювали таксономію Б. Блума і забезпечували перехід від рівня
до  рівня в дослідженні теми чи її аспекту.
1 — Назви (форму, розміри, колір тощо).
2 — Поясни (розкажи своїми словами, дай власне визначення, уточни, про
що  йдеться і як це пов’язано з тим, що ти вже знаєш).
3 — Застосуй (наведи приклади використання або покажи застосування).
4 — Проаналізуй (розкажи, із чого це складається, як зроблено та  ін., порів-
няй предмет або явище з подібними, укажи спільне та відмінне).
5 — Запропонуй (як можна поєднати це з іншим, поміняти щось і  отримати
нове, наприклад назву, якість, предмет, що буде, якщо…).
6 — Оціни (укажи переваги й недоліки, вислови своє ставлення тощо).

31
 Метод розв’язування задач
із біології ДЕВІЗ

Розв’язування задач із біології є цікавою справою, особливо якщо ко-

ристуватися ДЕВІЗом. Цей метод дає змогу не тільки знайти яскраву ідею,
а й сформулювати кілька гіпотез, кожна з яких може виявитися ключем
до істини. ДЕВІЗ — це інструмент розв’язування винахідницьких задач
із біології.
Будь-який організм існує в навколишньому середовищі. Щоб він міг жити,
у ньому мають протікати всі життєво важливі процеси. Ці процеси можна
зашифрувати одним словом — ДЕВІЗ (Дихання, Енергетичний обмін і обмін
речовин, Виживання (поведінкові реакції організму), Інформаційний обмін,
Збільшення чисельності (розмноження)).
Дихання. Усі організми дихають. Під час дихання надходить кисень, не-
обхідний для окисно-відновних реакцій усередині організму, та виділяються
газоподібні продукти обміну.
Енергетичний обмін і обмін речовин (живлення та виведення відходів).
Для життєдіяльності організмам необхідна енергія. Вони отримують її безпо-
середньо з навколишнього середовища (енергія Сонця, термальних джерел
тощо) або з органічних речовин, що надходять під час харчування. Поживні
речовини, крім джерела енергії, є також будівельним матеріалом для клітин
організму. Організм отримує їжу пасивно (фільтрація) або активно її добуває
(пошук, поїдання, різноманітні способи полювання). До клітин поживні речо-
вини транспортуються кровоносною системою, неперетравлені продукти виво-
дяться з організму. Надлишок тепла також виділяється з організму в процесі
випаровування вологи, дихання, теплообміну з навколишнім середовищем.
Виживання — прагнення безпечного існування, здатність уникати небез-
пек у разі взаємодії з іншими організмами (у тому числі хижаками, пара-
зитами тощо). Це активне пересування й умисна нерухомість (маскування,
затаювання, укриття, відлякування, утеча), захист від паразитів, конкурентна
боротьба, пошук сприятливих умов, у тому числі житла.
Інформаційний обмін. На всіх рівнях організації живої матерії відбува-
ється обмін інформацією. Тварини попереджають одна одну про небезпеку,
наявність чи відсутність їжі, готовність до продовження роду тощо. Переда-
ють сигнали одна одній рослини й навіть найпростіші організми. Інформація
передається за допомогою звуків, оптичних сигналів, тактильних відчуттів,
хімічних речовин тощо.
Збільшення чисельності (розмноження). Розмноження — головна
властивість організмів. До цієї функції входять прагнення та здатність
до розмноження, у тому числі пошук і приваблювання партнера, турбота
про потомство.
Отже, особливості морфологічної будови, існування, поведінки організмів
здебільшого підпорядковані саме ДЕВІЗу і визначаються виконанням пере-
лічених процесів.
Бажаєш знайти причину особливостей будови чи поведінки рослини
або тварини? Тоді подумай, як ця особливість допомагає організму викону-
вати ту чи цю функцію ДЕВІЗу.
32