Науково-педагогічний проєкт

«Інтелект України»

І. В. Гавриш, К. М. Шеховцов

Біологія
8 клас

Зошит з друкованою основою

Частина 7

Харків
2023
 Фізичні властивості м’язів. Урок
Проблеми опорно-рухової системи 3

1. Попрацюй за методикою перевірки домашнього завдання.

2. Прочитай вислів давньогрецького філософа Арістотеля
(385—322 до н. е.).

Ніщо так сильно не руйнує людину,

як тривала фізична бездіяльність.

• Чи погоджуєшся ти з думкою філософа?

• Чи не перебільшує він, на твою думку, вплив цього чин-
ника на фізичний стан людини?
3. Здійсни біологічне дослідження «Розвиток утоми м’язів».
І етап дослідження
Актуальність: 


Мета: визначити чинники, що викликають розвиток утоми м’язів.
Завдання: дослідити залежність розвитку втоми м’язів від виду й  ритму робо-
ти, навантаження.
ІІ етап дослідження
™™ Прочитай текст.
Фізичні властивості м’язів. Робота м’язів
Усі рухи людина здійснює завдяки роботі м’язів. Скорочуючись, м’язи викону-
ють певну роботу навіть тоді, коли людина перебуває в  стані спокою. Під час
скорочення довжина м’язів зменшується і вони тягнуть кістки, до яких прикріплені.
Під час розслаблення довжина м’язів збільшується й  кістки повертаються у  ви-
хідне положення. М’язи характеризуються такими фізичними властивостями, як-от:
сила, швидкість скорочення, витривалість, тонус.
Сила м’яза  — величина максимального напруження, що може розвинути м’яз.
Вона залежить від маси м’яза, кількості одночасно збуджених волокон, частоти
нервових імпульсів, які надходять до м’яза.
Швидкість скорочення м’яза  — характеристика, що визначається часом,
за  який м’яз скорочується й  розслаблюється. Залежно від швидкості скорочення
розрізняють повільні та швидкі м’язи.
Витривалість м’яза  — здатність м’яза тривалий час підтримувати заданий
ритм роботи.
Тонус м’яза  — стан постійного незначного напруження м’яза. Забезпечує під-
тримання постави й  фіксацію внутрішніх органів.
Під час скорочення м’яз виконує роботу, яку можна виміряти. Для цього зна-
чення маси піднятого вантажу помножують на висоту його підняття.
М’язи можуть виконувати динамічну та статичну роботу. За динамічної роботи на-
пруження м’язів супроводжується зміною їхньої довжини й  переміщенням  у  просторі

15
тіла або його частин. За статичної роботи м’язи хоч і  перебувають у  постійному
напруженні, але не змінюють своєї довжини й  положення в  просторі.
Зі збільшенням маси вантажу динамічна робота збільшується, а  потім, досягши
певного рівня (максимуму для кожного окремого м’яза), поступово зменшується.
Якщо вантаж надто важкий і  м’яз не здатний його підняти, робота м’яза дорівнює
нулю.
Найбільшу роботу м’язи виконують за умови помірного навантаження й серед-
нього ритму.
Статична робота  проявляється в напруженні м’язів для підтримання в певному
положенні тіла або його частин у  просторі (наприклад, під час утримання вантажу).
Унаслідок динамічної роботи напруження переходить з  однієї групи м’язів
на  іншу, що сприяє відновленню їхньої працездатності.
Статична робота більш виснажлива, порівняно з динамічною, оскільки постійне
напруження тієї самої групи м’язів супроводжується зменшенням у  ній кровообігу
і продукти розпаду не окиснюються своєчасно.
Утома м’язів  — фізіологічний стан, що виникає внаслідок тривалої та інтен-
сивної роботи м’язів і  полягає в  тимчасовому зниженні їхньої працездатності.
Фізіологічні причини втоми м’язів

Накопичення молочної кислоти (C3H6O3) Виснаження

через нестачу кисню енергетичних ресурсів

Стомлення м’язів є корисним для організму, адже сигналізує про необхідність

відпочити для відновлення працездатності. У період відпочинку працездатність
м’язів не лише відновлюється, а навіть збільшується.
Надвідновлення  — явище, за якого м’язи можуть виконувати ще більшу робо-
ту, ніж до розвитку втоми.
ІІІ етап дослідження
Об’єкт / об’єкти дослідження: 
Методи дослідження: 
Обладнання: гантель (або гиря) масою 1, 3 і 5 кг, секундомір, метроном.
Порядок виконання
Дослідження проводиться в  групах. Кожну вправу потрібно виконувати че-
рез 5 хв після попередньої, щоб м’язи відновилися.
1. Дослідження розвитку втоми під час динамічного навантаження.
1.1. Візьми в руку гантель масою 3 кг. Увімкни секундомір.
1.2. Піднімай та опускай гантель доти, поки не відчуєш утому (зафіксуй час
її настання).
1.3. Запиши зафіксований час у табл. 1.
1.4. Обчисли середній час настання втоми м’язів для учнів групи. Результат
запиши в табл. 1.
Таблиця 1
Учень Час настання втоми, с Середній час настання втоми, с
1-й
2-й
3-й

16
2. Дослідження розвитку втоми під час статичного навантаження.
2.1. Візьми в руку ту саму гантель. Увімкни секундомір.
2.2. Утримуй гантель на витягнутій руці. Зафіксуй час, коли рука почне
опускатися.
2.3. Запиши зафіксований час у табл. 2.
2.4. Обчисли середній час настання втоми м’язів для учнів групи. Результат
запиши в табл. 2.
Таблиця 2
Учень Час настання втоми, с Середній час настання втоми, с
1-й
2-й
3-й
3. Вплив ритму роботи на розвиток утоми.
3.1. Візьми в руку одну з трьох гантелей. Увімкни секундомір.
3.2. Піднімай та опускай гантель у повільному ритмі, рахуючи рухи доти,
поки не  настане втома (ритм рухів можна відстежити за допомогою
мет­ронома). Зафіксуй час настання втоми.
3.3. Запиши кількість рухів і зафіксований час у табл. 3.
3.4. Виконай цю вправу в середньому ритмі, а потім — у швидкому. Запи-
ши результати вимірювань у табл. 3.
Таблиця 3
Кількість Час настання втоми, с
Ритм
рухів 1-й учень 2-й учень 3-й учень
Повільний
Середній
Швидкий
4. Вплив навантаження на розвиток утоми.
4.1. Візьми в руку гантель масою 1 кг. Увімкни секундомір.
4.2. Піднімай та опускай гантель, рахуючи рухи доти, поки не відчуєш утому
(зафіксуй час її настання). Запиши кількість рухів і зафіксований час
у  табл. 4.
4.3. Виконай цю вправу з гантеллю масою 3 кг, а потім — 5 кг. Запиши ре-
зультати вимірювань у табл. 4.
Таблиця 4
Навантаження, Кількість Час настання втоми, с
кг рухів 1-й учень 2-й учень 3-й учень
1
3
5

IV етап дослідження
Висновки: 




17
4. Переглянь презентацію «Проблеми опорно-рухової системи». Доповни наведену таб­
лицю. Якщо необхідно, звернись до тексту на с. 47.
Загальна характеристика основних проблем
опорно-рухової системи
Ушкодження Ознаки Перша допомога


 Закрити рану пов’язкою,
Перелом
зафіксувати голову потерпілого
кісток черепа 
на  час транспортування до лікарні




 Знерухомити потерпілого
Перелом
або  транспортувати його до лікарні,
кісток хребта 
зафіксувавши на твердій поверхні





Травматичне ушкодження
Розтягнення волокон м’яза або їхніх ділянок

із  сухожиллями 




Ушкодження м’яких тканин,
Забій часто з  крововиливами

під  шкіру 



Охолодити травмовану ділянку,

зафіксувати її за допомогою шин,
Вивих  дощечок або інших твердих предметів
 та доправити потерпілого до лікарні


Знерухомити травмовану кістку

Закритий за  допомогою шини
перелом  або  підручних засобів
 та доправити людину до лікарні

Зупинити кровотечу, закрити рану

Порушення цілісності кістки
Відкритий пов’язкою, знерухомити травмовану кістку
з  виходом її уламків
перелом за допомогою шини або підручних засобів
через шкірні покриви назовні
та доправити людину до лікарні

18
5. Розглянь правильну й  неправильну постави людини. Напиши назви видів порушень по­
стави, позначених відповідними цифрами.

1 — 
2 — 
3 — 

Правильна постава 1 2 3
Неправильна постава

¾¾ Сформулюй правила запобігання їхньому розвитку.








6. Зроби висновок про важливість рухової активності для забезпечення здоров’я опорно-
рухової системи зокрема та організму загалом.







7. Склади декілька запитань за темою уроку.






19
Урок
Домашнє завдання Оцінка: ____
3

1. Прочитай твердження. Визнач, яке / які з них є правильним / правильними (1 б.).

1.1. • Г
 іподинамія — здатність м’яза тривалий час підтримувати заданий ритм
роботи.
• Сколіоз — викривлення хребта вбік.
А Обидва; Б лише перше;
В лише друге; Г обидва неправильні.
1.2. • Вивих — вихід головки суглоба із суглобової западини.
• Остеохондроз — захворювання опорно-рухової системи людини.
А Обидва; Б лише перше;
В лише друге; Г обидва неправильні.
2. Увідповідни відділ скелета (1–4) з  кісткою (А–Д), що до нього належить (2 б.).
1 скелет голови А лопатка
2 скелет тулуба Б плечова кістка
3 скелет вільної верхньої кінцівки В грудина
4 скелет вільної нижньої кінцівки Г тім’яна кістка
Д стегнова кістка
А Б В Г Д
1
2
3
4
3. Увідповідни термін (1–3) з  його визначенням (А–Г). (2 б.)
1 забій А вихід головки суглоба із суглобової западини
2 закритий перелом Б стан постійного незначного напруження м’яза
3 вивих В порушення цілісності кістки без виходу її улам-
А Б В Г ків через шкірні покриви назовні
1 Г ушкодження м’яких тканин, часто з крововили-
вами під шкіру
2
3
4. Поміркуй, як краще нести важку ношу: без відпочинку поперемінно то правою,
то  лівою рукою чи в одній руці, а потім відпочити та знову нести тією самою рукою.
Відповідь обґрунтуй (2 б.).





20
5. Розгадай кросворд (5 б.).
1 2

5 6 7

8 9

10

11

12

13

14

По горизонталі:
1. Білок міофібрил, молекули якого утворюють тонкі нитки м’язових воло-
кон. 4.  Кістка, що є складником хребта. 5.  Основна органічна речовина, що на-
дає кісткам гнучкості та пружності. 7. Пасивна частина опорно-рухової системи.
9.  М’яз тулуба. 10. Порушення цілісності кістки внаслідок дії значної механічної
сили. 12.  Ослаблення скелетних м’язів. 13. М’язи, що діють у  протилежних на-
прямках. 14. Білок міофібрил, молекули якого утворюють товсті нитки м’язових
волокон.
По вертикалі:
2. Найдовший м’яз у тілі людини. 3. Сполучнотканинний шар, що вкриває хрящі
та  здійснює їхнє живлення. 6. Рухоме з’єднання кісток. 8. Недостатня рухова актив-
ність, що призводить до дистрофії. 11. Активна частина опор­но-рухової системи.
6. Підготуйся до написання самостійної роботи «Опора й  рух. Опорно-рухова система»,
повторивши вивчений матеріал.
7. Підготуй мініпроєкт на тему «Як впливає на поставу людини користування мобіль­
ним телефоном» (12 б.).
8. Ознайомся з  алгоритмом складання таймлайну (с. 53). Послуговуючись додаткови­
ми джерелами інформації, створи (в  електронному вигляді або на окремому аркуші)
таймлайн на тему «Етапи розвитку опорно-рухової системи людини» (6 б.).
21
Урок Сенсорні системи,
4 або аналізатори

1. Попрацюй за методикою перевірки домашнього завдання.

2. Виконай завдання самостійної роботи на бланку, виданому вчителем.

3. Склади асоціативний кущ до поняття «аналізатор».

Аналізатор

4. Попрацюй над текстом, послуговуючись методикою SQ3R (с. 54).

4.1. Побіжно оглянь текст.
Сенсорні системи організму людини
Основними структурами організму людини, що забезпечують його інформацією
про  навколишнє й  внутрішнє середовища, є сенсорні системи. Сенсорна система
(аналізатор)  — структура організму, яка сприймає певні подразнення та  об­
робляє  їх.
Завдяки сенсорним системам людина може реагувати на зміни навколо себе,
дізнаватися про потенційну небезпеку або, навпаки, про створення сприятливих
умов для певних дій. Саме сенсорні системи забезпечують мозок людини потріб-
ною інформацією.
Сенсорні системи здатні сприймати різноманітні типи сигналів середовища: світ-
лові, звукові, теплові тощо. Якраз для цього майже у  всіх органах людини розта-
шовані рецептори, які є периферичними частинами відповідних сенсорних систем.
Уважають, що людина має п’ять органів чуття, тобто п’ять сенсорних систем.
Але насправді їх більше. Серед сенсорних систем людини виділяють такі: зорову,
слухову, смакову, нюхову, дотикову, температурну, рухову, больову та рівноваги.
Кожна сенсорна система складається з  трьох частин: периферичної, середньої
(провідної) і  центральної (кіркової).
Периферична частина сенсорної системи представлена рецепторами,
що  сприймають подразнення й  генерують відповідні сигнали (нервові імпульси). За-
лежно від місця розташування рецептори поділяють на зовнішні (екстерореце птори)
та  внутрішні (інтерореце птори). Зовнішні сприймають подразнення з  навколишньо-
го середовища, а  внутрішні  — від тканин і внутрішніх органів.
За типом подразнень розрізняють фоторецептори (рецептори ока сприйма-
ють світлові подразнення), механорецептори (дотикові рецептори, рецептори тиску
в  судинах  — механічні подразнення), хеморецептори (смакові та  нюхові  рецеп­
тори  — хімічні подразнення) і  терморецептори (теплові й  холодові рецептори шкі-
ри  — температурні подразнення).

22
 Сенсорна зона кори
Рецептор

Рецептор
Чутливий
нейрон
Чутливий
нейрон

Чутливий
нейрон

Механізм дії дотикової сенсорної системи

Середня (провідна) частина пов’язує периферичну частину із центральною.
Вона представлена чутливими нейронами, по яких нервові імпульси передаються
до центральної нервової системи. Деякі нерви можуть складатися тільки із чутли-
вих нервових волокон, як-от нюховий та зоровий, тому їх називають чутливими
(або сенсорними) нервами. Аксони чутливих нейронів разом з  аксонами рухових
нейронів утворюють змішані нерви. Зокрема, змішаними нервами є 5, 7, 9 й  10
пари черепно-мозкових нервів.
Центральна (кіркова) частина розміщується в  корі головного мозку; цю струк-
туру називають ядром сенсорної системи. Ядро без чітких меж, сприймає інфор-
мацію від рецепторів та обробляє її. Ділянка кори мозку, де розташоване ядро
сенсорної системи, має назву сенсорна зона кори головного мозку. У різних лю-
дей форма та розміри відповідних ділянок можуть відрізнятися, але місце їхнього
розташування в корі головного мозку є доволі сталою ознакою для представників
виду Людина розумна. Наприклад, ядра зорової сенсорної системи розташовані
в  потиличній частці кори.
4.2. Сформулюй запитання до тексту.




4.3. Прочитай текст.
¾¾ Опрацюй перший–четвертий абзаци та підкресли інформацію про те, яку роль
відіграють сенсорні системи в  забезпеченні зв’язку організму з  навколишнім се­
редовищем.
¾¾ Поміркуй, чим зумовлена різноманітність сенсорних систем людини.




23
 ¾¾ Прочитай п’ятий абзац. Напиши назви частин, з  яких складається сенсорна сис­
тема, та познач їх на рисунку (с. 23).


¾¾ За інформацією, поданою в  шостому–дев’ятому абзацах, побудуй схему «Будо­
ва сенсорної системи».

¾¾ Поясни, чи можна вважати правильним твердження: «Бачить не око  — бачить

мозок».




4.4. Переглянь сформульовані запитання. Перекажи текст, відповідаючи на запитання.
4.5. Перевір повноту відтворення тексту, переглядаючи його з  олівцем у  руках. Під­
кресли навчальні одиниці, які потрібно довчити, і  запам’ятай їх.
5. Зроби висновок про те, чому сенсорні системи називають аналізаторами.



6. Склади декілька запитань за темою уроку.


24
 Урок
Домашнє завдання Оцінка: ____
4

1. Доповни інформацію та вивчи її за методикою «Запам’ятовую ефективно». Підготуйся

відтворити її на уроці (4 б.).

1. Сенсорна система (аналізатор) — структура організму,

яка сприймає певні _______________________ та обробляє їх.
2. Серед сенсорних систем людини виділяють такі: зорову, __________
________________________________________________________________,
температурну, рухову, больову та рівноваги.
3. Кожна сенсорна система складається з трьох частин:
________________________________________________________________
і ____________________ (кіркової).
4. Периферична частина сенсорної системи представлена
______________________________, що сприймають подразнення
й генерують відповідні сигнали (_________________________________).
5. Середня (провідна) частина пов’язує
периферичну частину із центральною;
представлена ___________________________ нейронами,
по яких нервові імпульси передаються
до ______________________________________________________________.
6. Центральна (________________) частина
розміщується в корі __________________________________;
цю структуру називають ядром сенсорної системи.
7. Ядро ____________ чітких меж,
сприймає інформацію від рецепторів та обробляє її.
8. Ділянка _______________________,
де розташоване ядро сенсорної системи,
має назву __________________________ зона кори головного мозку.

2. Назви сенсорні системи або їхні частини, до яких належать наведені нижче структури
(3 б.).
Око — 
Нюхові рецептори — 
Слухова зона кори — 
Смакові рецептори — 
Зоровий нерв — 
Теплові рецептори шкіри — 

25
3. Упиши букви відповідей у зірочки. Склади із цих букв слово (5 б.).

3.1. Сенсорна система, до складу якої входить середнє вухо:
М зорова; Н слухова;
П смакова; Р нюхова.
3.2. Периферична частина однієї із сенсорних систем:
А смакові рецептори; Е зорова зона кори головного мозку;
Є слуховий нерв; И нервовий вузол.
3.3. Сенсорна система, центральна (кіркова) частина якої розташована в потиличній
частці кори головного мозку:
К смакова; Т зорова;
Ф слухова; Ц рівноваги.
3.4. Середня (провідна) частина слухової сенсорної системи:
О мозочок;  І слухова зона кори головного мозку;
Е вухо; А слуховий нерв.
3.5. Центральна частина однієї із сенсорних систем:
Є спинний мозок;
И черепно-мозковий нерв;
 І вегетативна нервова система;
О слухова зона кори головного мозку.
3.6. Неорганічні речовини надають кісткам…
М крихкості; Н пружності;
П легкості; Р твердості.
3.7. Рухоме з’єднання кісток  утворює…
А суглоб; Е окістя;
Є скелет; Я шов.
3.8. Гортань  — це…
Ж трубчаста структура повітроносних шляхів,
що в  нижній частині розгалужується на два бронхи;
З орган дихальної системи, у  якому розташовані голосові зв’язки;
Й найбільша артерія кровоносної системи людини;
К інша назва голосового апарату.
3.9. Артеріальною називають кров, що…
И рухається по артеріях;  І насичена киснем;
 Ї насичена вуглекислим газом; У рухається по венах.
3.10. Гормон адреналін синтезується…
К гіпофізом; Л наднирковими залозами;
М щитоподібною залозою; Н підшлунковою залозою.

26
 З-поміж м’язів нижньої кінцівки виокремлюють м’язи тазового пояса (клубово-
поперековий і  великий сідничний м’язи зумовлюють згинання й  розгинання в  куль-
шовому суглобі, нахил тулуба вперед, утримують тіло у  вертикальному положенні)
та м’язи вільної нижньої кінцівки (кравецький  м’яз є найдовшим і забезпечує обер-
тання гомілки всередину, а  стегна  — назовні; чотириголовий і  двоголовий м’язи
беруть участь у  розгинанні та згинанні ноги в  колінному суглобі). Серед м’язів,
що  приводять у рух стопу й  пальці, найбільшим є ли  тковий. Він забезпечує зги-
нання стопи, тоді як  великогомілковий  — розгинання.

До уроку 3
Проблеми опорно-рухової системи
За поширеністю захворювання опорно-рухової системи посідають друге місце
після серцево-судинних. Захворювання опорно-рухової системи умовно поділяють
на природні, дистрофічні та механічні. Вони провокують хвороби інших систем ор-
ганів, зниження рухливості й  погіршення загального стану організму людини.
До основних чинників, що призводять до цих порушень, належать інфекції, гі-
подинамія, відсутність або надмірність фізичного навантаження, надлишкова маса
тіла, механічні травми, переохолодження, неправильне харчування тощо.
Природні захворювання виникають унаслідок пору-
шення розвитку кісток та м’язів до народження (вродже-
ні вади) або після народження (набуті хвороби). Вони
можуть бути спадковими (по-
лідактилія, мармурова хвороба)
або розвиватись як ускладнен-
Полідактилія ня після перенесених інфекцій-
них захворювань (артрит, остеомієліт, туберкульоз кісток,
міозит) чи внаслідок порушення обміну речовин (рахіт).
Дистрофічні захворювання виникають у разі недо- Рахіт
статнього живлення кісткової, хрящової і  м’язової тканин. Це спричинює викривлен-
ня хребта (лордоз, кіфоз і сколіоз), плоскостопість, дистрофію м’язів, остеохондроз
та остеопороз.

б
Стопа:
Норма Лордоз Кіфоз Сколіоз
плоскостопа (а);
нормальна (б) Викривлення хребта
Механічні травми трапляються найчастіше (розтягнення зв’язок, забій (забиття)
м’яких тканин, вивихи, закриті й  відкриті переломи кісток).

47
 Основними симптомами перелому кісток черепа є кровотеча та витікання лік-
вору з  носа або вуха, наявність синців навколо очей (симптом окулярів). Надаючи
першу допомогу, потрібно закрити рану пов’язкою і зафіксувати голову потерпіло-
го на час транспортування до лікарні. Перевозити травмовану людину необхідно
в  лежачому положенні, у  жодному разі не дозволяти їй сідати або пересуватися
самостійно.
Травми хребта, особливо переломи, дуже небезпечні для життя людини. Озна-
ками пошкодження хребта є прояви, характерні для черепно-мозкової травми,
а  також сильний біль у  шиї, грудях, тазі або попереку; слабкість та оніміння
кінцівок, неможливість поворушити рукою чи ногою, параліч кінцівок, порушення
контролю над сечовим міхуром. Якщо є підозра на перелом кісток хребта, найго-
ловніше  — знерухомити потерпілого або транспортувати його до лікарні, зафіксу-
вавши на  твердій поверхні.
Розтягнення  — травматичне ушкодження волокон м’яза або їхніх ділянок із су-
хожиллями. Перша допомога — охолодження травмованої ділянки та її фіксація
за  допомогою бинта.
Забій  — ушкодження м’яких тканин, часто з  крововиливами під шкіру. Перша
допомога — охолодження травмованої ділянки.
Вивих  — вихід головки суглоба із суглобової западини. У  цьому разі необ-
хідно охолодити травмовану ділянку, зафіксувати її за допомогою шин, дощечок
або  інших твердих предметів та доправити потерпілого до лікарні.

Норма Вигляд спереду Вигляд ззаду
Вивих плечового суглоба

У разі закритого перелому відбувається порушення цілісності кістки (під дією

значної механічної сили) без виходу її уламків через шкірні покриви назовні. По-
трібно знерухомити травмовану кістку за допомогою шини або підручних засобів
та доправити потерпілого до лікарні.
Перша допомога в  разі відкритого перелому (пору-
шення цілісності кістки з  виходом її уламків через шкірні
покриви назовні) — зупинити кровотечу та закрити рану
пов’язкою. Також варто знерухомити травмовану кістку
за  допомогою шини або підручних засобів та доправити
людину до лікарні.
Нормальний розвиток опорно-рухової системи мож-
ливий лише за умови достатньої рухової активності,
пов­ноцінного харчування та стабільної діяльності залоз
внутрішньої секреції. Однією з гострих проблем сучас- Відкритий Закритий

ності  є гіподинамія (недостатня рухова активність). Вона Перелом стегнової кістки

48
призводить до дистрофії (зменшення й ослаблення) скелетних м’язів, зменшення
сили скорочень серця, зниження тонусу судин й  інтенсивності обміну речовин
та  енергії, атеросклерозу й  порушення кровообігу, погіршення перетравлювання
та  засвоєння їжі тощо.

До уроку 5
Будова ока
Очі людини є парним органом, що сприймає світло. Очі містяться в кістко-
вих  очних западинах черепа. Сигнали, які надходять з навколишнього середовища,
сприймаються фоторецепторами й по зоровому нерву потрапляють до головного
мозку. Зорова зона кори головного мозку розташована в  її потиличній частці. За-
вдяки зору людина може сприймати до 90 % інформації з  навколишнього середо­
вища. У  будові ока людини виділяють  дві основні частини: допоміжний апарат
й  очне яблуко.
Повіка Брова

Зіниця

Слізна Слізні
залоза протоки

Білкова
Слізний
оболонка
канал

Вії
Райдужна оболонка

Зовнішня будова ока

До складу допоміжного апарату ока входять повіки, брови, вії, слізні залози
та очні м’язи. Допоміжний апарат захищає очі від пошкоджень і  забезпечує їхній
рух. Повіки  — рухомі складки шкіри, що можуть закривати очі й  убезпечувати їх
від потрапляння надмірної кількості світла, пилу, бруду, а  також травм. Брови  —
довгасті смужки волосся над очима — перешкоджають стіканню поту із чола  в  очі.
Вії  — волосинки, що вкривають краї повік і захищають очі від потрапляння
в  них поту й  бруду. Слізні залози виробляють сльози, що зволожують поверхню
ока, змивають з  неї сторонні частинки й захищають від інфекцій. М’язи ока за-
безпечують рухи очних яблук.
За допомогою очних яблук людина може розпізнавати кольорове та чорно-
біле зображення. У  дитини очні яблука починають рухатись узгоджено лише через
Зовнішня,
деякий час після народження, тоді як у новонаро- або білкова,
джених очні яблука рухаються незалежно одне від оболонка
(склера)
одного.
Рогівка
До складу очного яблука входять три оболон- Внутрішня
оболонка
ки, кришталик і  склисте тіло. Розрізняють такі (сітківка)
оболонки ока: зовнішню, або білкову (склеру), се-
редню  — судинну й внутрішню  — сітківку. Перед­
Середня (судинна)
ня частина білкової оболонки (рогівка) прозора, оболонка
Оболонки ока
49
 Методика перевірки домашнього завдання
1. Попрацюй у парі. Розкажіть одне одному з пам’яті інформацію в ра­мочці,
яку ви вивчили вдома.
2. Обміняйтеся зошитами й здійсніть взаємоперевірку виконаних зав­д ань.
У  разі потреби зверніться до вчителя.

Методика «Запам’ятовую ефективно»

1. Закрий аркушем усі рядки, крім першого.
2. На рахунок «один» — «сфотографуй» рядок; на рахунок «два», дивлячись
на  вчителя, пошепки перекажи «сфотографоване».
3. Прочитавши перше речення, пошепки перекажи його собі.
4. Прочитавши друге речення, пошепки перекажи собі обидва речення; прочи-
тавши третє речення, перекажи три речення тощо.
5. Виконай вправи для покращення зору (по 10 с):
1) щосили стисни повіки, потім розплющ очі й подивися далеко вперед;
2) прикрий долонями очі, не натискаючи на них.

Алгоритм складання таймлайну

Таймлайн (лінія часу) — розміщені в хронологічній послідовності події, етапи
процесу тощо. Щоб створити таймлайн, виконай такі дії.
1. Визнач тематику, загальну ідею.
2. Уважно прочитай інформацію стосовно теми.
3. Визнач, що саме буде відображено на стрічці часу та який період вона буде
охоплювати (початкова й кінцева точки).
4. Склади перелік подій / етапів, що відображатимуться, та вкажи періоди / дати.
5. Створи шаблон таймлайну з використанням тексту та ілюстрацій.
6. Намалюй вертикальну / горизонтальну лінію, «сходинки» тощо (основу тайм-
лайну) та познач на ній / них початковий і кінцевий період / дату.
7. Вибери одиницю часу (період, рік, місяць), крок часу (1 місяць, 1 рік, 5 ро-
ків, 1 млн років тощо) та послідовно розташуй їх на стрічці часу.
8. Розмісти інформацію з ілюстраціями на стрічці часу.
9. Виділяй проміжки часу різними кольорами. Використовуй новий колір для
часового відрізка й найважливіших дат / подій.

53
 Методика SQRRR
SQRRR (SQ3R) — алгоритм роботи з текстом, названий як акронім своїх п’яти
кроків: survey (оглянути), question (запитати), read (прочитати), recite (переказати),
review (переглянути).
1. Survey (оглянути).
Побіжно оглянь текст, щоб дістати загальне уявлення про його структуру. «Про-
скануй» поглядом заголовки, підзаголовки, рисунки. Які слова виділено курсивом
або жирним шрифтом? Чому, на твою думку, вони виділені? Яке слово (термін)
найчастіше вжито в цьому тексті?
2. Question (запитати).
Сформулюй запитання за змістом тексту. Для цього перетвори заголовки
та підзаголовки на запитання. Також можна сформулювати інші запитання. У цьо-
му разі оглянь текст ще раз.
3. Read (прочитати).
Прочитай текст. Зверни особливу увагу на ті частини, які здаються корисними
й такими, що відповідають на сформульовані тобою запитання. Під час читання
роби помітки, виділяй ключові слова, створюй інтелект-карти, щоб зафіксувати
інформацію.
4. Recite (переказати).
Перекажи текст, відповідаючи на сформульовані запитання.
5. Review (переглянути).
Перевір повноту відтворення тексту, переглядаючи його з олівцем у  руках.
Підкресли навчальні одиниці, які потрібно довчити, і запам’ятай їх.

54
 Метод «Кола Ейлера»
Відношення між обсягами понять зображують графічно за допомогою коло-
вих схем, що називають колами Ейлера (на честь математика й фізика Леонардо
Ейлера, який суттєво розвинув цей метод). Кожне коло означає обсяг поняття,
а  кожна точка всередині цього кола  — предмет, який під цей обсяг підпадає.
Поняття, обсяги яких повністю або частково збігаються, називають сумісними.
Існують три види відношень сумісності:
1) тотожність (рівнозначність);
2) перетин (частковий збіг);
3) підпорядкування.

Відношення між двома поняттями, обсяги яких повністю А

збігаються, подають у  вигляді двох кіл А і В. В

Відношення перетину (часткового збігу) обсягів понять

А В
подають у  вигляді двох кіл, що перетинаються.

У відношенні підпорядкування перебувають поняття,

В
обсяг одного з  яких повністю входить до обсягу другого,
становлячи його частину.
А

Поняття, обсяги яких не збігаються ні повністю, ні частково, називають несу-

місними. Існують три види відношень несумісності:
1) співпідпорядкування;
2) протилежність;
3) протиріччя.

У відношенні співпідпорядкування перебувають обсяги А

двох або більше понять, що не перетинаються, але під-
порядковані спільному для них поняттю. У колових схемах В C
це  відношення зображують так.

У відношенні протилежності перебувають обсяги по-

нять, одне з яких містить певні ознаки, а друге — ознаки, А
несумісні з наведеними ознаками.

У відношенні протиріччя перебувають обсяги понять,

одне з яких містить певні ознаки, а друге ці ознаки виклю- А не-А
чає. Графічно це зображують так.

55
 Зміст
Урок 1. Будова скелета людини.......................................................................................... 3
Урок 2. М’язи. Робота м’язів.............................................................................................. 10
Урок 3. Фізичні властивості м’язів. Проблеми опорно-рухової системи.................... 15
Урок 4. Сенсорні системи, або аналізатори................................................................... 22
Урок 5. Зорова сенсорна система. Будова ока............................................................. 27
Урок 6. Зорова сенсорна система. Сприйняття світла................................................. 32
Урок 7. Слухова сенсорна система. Система рівноваги.............................................. 37
Матеріали до уроків
До уроку 1. Скелет людини............................................................................... 43
До уроку 2. Будова та механізм скорочення скелетного м’яза.................. 44
М’язова система людини............................................................. 46
До уроку 3. Ф
 ізичні властивості м’язів.
Проблеми опорно-рухової системи............................................. 47
До уроку 5. Будова ока...................................................................................... 49
До уроку 6. Сприйняття світла.......................................................................... 50
До уроку 7. Слухова сенсорна система.......................................................... 51
Методика перевірки домашнього завдання...................................................... 53
Методика «Запам’ятовую ефективно»............................................................... 53
Алгоритм складання таймлайну.......................................................................... 53
Методика SQRRR.................................................................................................. 54
Метод «Кола Ейлера».......................................................................................... 55

56