1.2.

Media discourse and news discourse

Today, media discourse is considered one of the most important and relevant
practical and effective means of communicative action. The media style is a
type of newspaper-journalism style, which is characterized by the logic of the
story, a clear presentation of facts and events, the breadth of the statement, often
the presence of terminology from certain areas, division into logical segments.
These characteristics bring this style closer to scientific. On the other hand, this
style is characterized by the use of emotional and expressive evaluative
tools, the image of the author who expresses his personal opinion about a
certain situation or problem.
In the discourses of the media space, the addressee's intentions are perceived by
the address as their own.
Mass media not only transmit information, but also reveal and subjectively
interpret the events of the surrounding reality, influencing the
consciousness of the individual and shaping public opinion.

The issue of understanding the development of news texts in the process of

digitization. With the emergence of the global Internet space, the speed of work
of journalists has increased, the deadlines and frequency of submission of
materials have changed. It is important that such mass information channel as
the Internet affects its content and genre form.
The first characteristic is hypertextuality. The main feature of hypertext is
that it creates a system of communication between individual documents
using embedded hyperlinks.
Links to various sources made in the hypertext mode give the former a unique
opportunity to improve the quality of information, namely its completeness and
reliability, the latter - to use alternative sources and independently participate in
the interpretation of facts, draw their own conclusions.
The second discursive characteristic is intertextuality. The concept of
intertextuality means a general property of texts, which is expressed
through the presence of connections between them, thanks to which texts
can  refer to each other.
The third discursive characteristic is creolization. The modern news
consists in connecting two non-homogeneous parts: verbal and non-verbal.
The news text involves two components - informative and evaluative. Hence
the specificity of mass media language, which is characterized by high
emotionality and accuracy, evaluation and persuasiveness.
Its distinguishing features are also logic and imagery. This is helped by
such linguistic means as a significant amount of public, socio-political,
foreign language vocabulary, the use of phraseological turns in the text,
simple syntax, and a wealth of intonations.

Mass media communication has an urgent need for expressive means. All
linguistic means are expressively significant in journalism, as they embody
the journalistic idea. The main principle of mass media journalism is its
"openness", direct, direct expression of the author's position. The language
of periodicals almost always has an emotional and personal character.
News discourse uses a variety of vocabulary and phraseology, thus
reflecting the social multifaceted nature of modern language. In the news
discourse, figurative means, phraseological turns, proverbs, catchphrases
are widely represented.

the main interpretations of expressiveness as an element of the

communicative process.
Expressiveness strives for maximum linguistic diversity in order to have
the greatest impact on the addressee. The driving forces behind the
formation of the expressiveness of the text are the author's motives, the
idea of the addressee, the author's attitude to the objects and events
depicted in the text.
From the point of view of the cognitive approach, the expressive plan of the text
is implemented in two inextricably linked relationships. First, expressive
means have a direct impact on the very process of perception and
understanding of the text by the recipient, acting as a regulator of his
mental activity. Secondly, there are changes in the recipient's consciousness
and behavior as a result of the "consequences" of the perception and
understanding of the text, that is, the individual experience changes, which is
the achievement of the pragmatic goal [21, c. 190-191].

The traditional classification of expressive syntactic constructions,

proposed by I. V. Arnold, is based on types of deviation from the norm and
includes five groups:
1. Unusual placement of elements (different types of inversion)
2. Reinterpretation of syntactic constructions.
3. Introduction of elements that do not provide new substantive
information.
5. Violation of sentence closure(interjections).

Thus, The main function of expressiveness is purposeful influence on the

reader from the point of view of focusing attention on certain elements of
the content of the statement. In turn, at the syntactic level, expressiveness is
realized in the manifestation of special types of constructions that allow certain
fragments of information to be highlighted in the language chain.
News discourse uses a variety of vocabulary and phraseology, thus
reflecting the social multifaceted nature of modern language. In the news
discourse, figurative means are widely represented, phraseological turns,
proverbs, catchphrases are used, which are often transformed and reinterpreted.
Expressiveness is defined as the property of a linguistic unit to enhance the
logical and emotional meaning of what is said and to act as a means of
subjective language expression. Thanks to the expressiveness, the speaker
conveys his attitude both to the message and to the addressee. So,
expressiveness gives speech both a stylistic designation, and expresses the
speaker's relationship to the statement and to the addressee.
1.2. Медіадискурс і дискурс новин
Сьогодні медіадискурс вважається одним із найважливіших і актуальних
практичних і ефективних засобів комунікативної дії. Медійний стиль —
різновид газетно-публіцистичного стилю, для якого характерні логічність
оповіді, чіткість викладу фактів і подій, широта викладу, часто наявність
термінології з певних напрямів, поділ на логічні сегменти. Ці
характеристики наближають цей стиль до наукового. З іншого боку, для
цього стилю характерне використання емоційно-експресивних оцінних
засобів, зображення автора, який висловлює особисту думку щодо певної
ситуації чи проблеми.
У дискурсах медіапростору інтенції адресата сприймаються зверненням як
власні.
ЗМІ не тільки передають інформацію, а й розкривають та суб’єктивно
інтерпретують події навколишньої дійсності, впливаючи на свідомість
особистості та формуючи громадську думку.

Питання розуміння розвитку новинних текстів у процесі оцифрування. З

появою глобального Інтернет-простору зросла швидкість роботи
журналістів, змінилися терміни та частота подачі матеріалів. Важливо, що
такий канал масової інформації, як Інтернет, впливає на її зміст і жанрову
форму.
Перша характеристика — гіпертекстуальність. Головна особливість
гіпертексту полягає в тому, що він створює систему зв'язку між окремими
документами за допомогою вбудованих гіперпосилань.
Здійснені в гіпертекстовому режимі посилання на різні джерела дають
першим унікальну можливість підвищити якість інформації, а саме її
повноту та достовірність, другим – використовувати альтернативні
джерела та самостійно брати участь в інтерпретації фактів, робити власні
висновки.
Другою дискурсивною характеристикою є інтертекстуальність. Поняття
інтертекстуальності означає загальну властивість текстів, яка виражається
через наявність між ними зв’язків, завдяки яким тексти можуть посилатися
один на одного.
Третя дискурсивна характеристика – креолізація. Сучасна новина полягає
у з'єднанні двох неоднорідних частин: вербальної та невербальної.

Текст новини містить дві складові – інформаційну та оцінну. Звідси й

специфіка мови засобів масової інформації, яка характеризується високою
емоційністю й влучністю, оціночністю й переконливістю.
Його відмінними рисами також є логічність і образність. Цьому сприяють
такі мовні засоби, як значна кількість громадської, суспільно-політичної,
іншомовної лексики, використання в тексті фразеологічних зворотів,
простий синтаксис, багатство інтонацій.

Засоби масової комунікації мають нагальну потребу у виразних засобах.

Усі мовні засоби є експресивно значущими в публіцистиці, оскільки
втілюють публіцистичний задум. Основним принципом журналістики ЗМІ
є її «відкритість», безпосереднє, безпосереднє вираження авторської
позиції. Мова періодичних видань майже завжди має емоційно-
особистісний характер.
Новинний дискурс використовує різноманітну лексику та фразеологію, що
відображає соціальну багатогранність сучасної мови. У новинному
дискурсі широко представлені образні засоби, фразеологічні звороти,
приказки, скоромовки.

основні трактування експресивності як елемента комунікативного

процесу.
Експресивність прагне до максимального мовного розмаїття з метою
найбільшого впливу на адресата. Рушійними силами формування
виразності тексту є авторські мотиви, задум адресата, авторське ставлення
до зображених у тексті предметів і подій.
З точки зору когнітивного підходу експресивний план тексту реалізується
у двох нерозривно пов'язаних взаємозв'язках. По-перше, експресивні
засоби безпосередньо впливають на сам процес сприйняття і розуміння
тексту реципієнтом, виступаючи регулятором його розумової діяльності.
По-друге, відбуваються зміни у свідомості та поведінці реципієнта
внаслідок «наслідків» сприйняття та розуміння тексту, тобто змінюється
індивідуальний досвід, що є досягненням прагматичної мети [21, c. 190-
191].

Традиційна класифікація експресивних синтаксичних конструкцій,

запропонована І. В. Арнольдом, заснована на типах відхилення від норми і
включає п'ять груп:
1. Незвичайне розміщення елементів (різні види вивороту)
2. Переосмислення синтаксичних конструкцій.
3. Введення елементів, які не дають нової змістовної інформації.
5. Порушення закриття речення (вставні слова).
Отже, Основною функцією експресивності є цілеспрямований вплив на
читача з точки зору акцентування уваги на окремих елементах змісту
висловлювання. У свою чергу, на синтаксичному рівні експресивність
реалізується у вияві особливих типів конструкцій, які дозволяють
виділити певні фрагменти інформації в мовному ланцюжку.
Новинний дискурс використовує різноманітну лексику та фразеологію, що
відображає соціальну багатогранність сучасної мови. У новинному
дискурсі широко представлені образні засоби, використовуються
фразеологічні звороти, приказки, крилаті вислови, які часто
трансформуються та переосмислюються.
Експресивність визначається як властивість мовної одиниці посилювати
логічний і емоційний зміст сказаного і виступати засобом суб’єктивного
мовного вираження. Завдяки експресивності мовець передає своє
ставлення як до повідомлення, так і до адресата. Отже, експресивність
надає мовленню як стилістичне позначення, так і виражає ставлення мовця
до висловлювання та до адресата.