НАРОДНА УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ

ЗБІРНИК ВПРАВ ТА ЗАВДАНЬ

ІЗ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (СИНТАКСИС І
ПУНКТУАЦІЯ)

Видавництво НУА
 НАРОДНА УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ

ЗБІРНИК ВПРАВ ТА ЗАВДАНЬ

ІЗ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (СИНТАКСИС І
ПУНКТУАЦІЯ)
Посібник для студентів ІІ курсу,
які навчаються за спеціальністю
7.030507 – Переклад

Харків
Видавництво НУА
2007
УДК 811.161.2’367(072 +075.8 + 076.1)
ББК 81.411.1–22р30–2
З-41

Затверджено на засіданні кафедри українознавства

Народної української академії
Протокол № 9 від 05.03.2007

Упорядник Г. В. Хмара
Рецензент канд. філол. наук А. М. Нелюба, доцент кафедри
української мови Харківського національного
університету ім. В. Н. Каразіна

Збірник вправ та завдань із сучасної української мови (синтаксис і

З-41 пунктуація): Посіб. для студ. ІІ курсу, які навчаються за спец. 7.030507 –
Переклад / Нар. укр. акад. [Каф. українознав.; Упоряд. Г. В. Хмара]. – Х.:
Вид-во НУА, 2007. – 144 с.

У збірнику вміщено вправи для закріплення найважливіших

теоретичних положень синтаксису сучасної української літературної
мови.
Наведені завдання мають різноманітний характер: спостереження
над мовними фактами та аналіз їх, робота з текстами і словниками,
синтаксичний розбір тощо. Посібник сприятиме організації самостійної
роботи студентів, допоможе їм виробити й удосконалити навички та
вміння, необхідні для лінгвістичної підготовки.

УДК 811.161.2’367(072 +075.8 + 076.1)

ББК 81.411.1–22р30–2

© Народна українська академія, 2007

3
 ПЕРЕДМОВА

Вправи, що пропонуються в посібнику, можна використати під час

опрацювання основних відомостей із синтаксису та пунктуації української мови
на практичних заняттях. Запропоновані завдання складено відповідно до діючої
програми курсу сучасної української літературної мови для студентів
факультету ―Референт-перекладач‖.
Систему вправ для практичних занять спрямовано на творче засвоєння
теоретичного матеріалу. Запропоновані завдання ґрунтуються на принципі
розгляду мови як цілісної структури, всі знакові одиниці якої перебувають у
складних системних зв’язках і відношеннях. Основним завданням збірника вправ
є закріплення теоретичних відомостей про синтаксичні явища, вироблення в
студентів навичок самостійного аналізу, застосування на практиці правил
граматики. Вправи орієнтують студентів на творчу роботу, адже містять завдання
як на спостереження за мовними явищами, так і складніші, які потребують
осмислення певних закономірностей. Чимало вправ будуються на основі
не ізольованих речень, а суцільних текстів із художньої літератури, попереднє
читання яких та аналіз забезпечить більш глибоке опанування норм літерного
мовлення, сприятиме засвоєнню мелодики мови, етичних і естетичних
особливостей, проникненню в сутність змісту і можливостей слова-образу, що має
велике виховне значення в підготовці філолога.
Вивчення синтаксису потребує органічного поєднання граматики і
стилістики (дослідження функціонально-стилістичного аспекту),
систематичної, цілеспрямованої роботи з граматичної стилістики – аналізу
співвідносних, взаємозамінних синтаксичних конструкцій, що
використовуються як у межах одного стилю, так і в різних функціональних
стилях мовлення. Звідси випливає тісний зв’язок стилістики з розвитком
мовлення. Стилістика подає правила семантичної, функційної й емоційної
доцільності використання синтаксичних одиниць у процесі спілкування, що є
основою смислової виразності мовлення й ознакою культурного володіння
мовою взагалі. Для ефективного формування дослідницьких умінь студентів,
активізації їх пізнавальної діяльності в процесі поглиблення й систематизації
знань із синтаксису, пунктуації та стилістики у збірнику запропоновано
систему вправ дослідницького характеру.
Вправи можуть бути використані як навчальні, так і контрольні – з метою
перевірки ступеня набутих студентами вмінь і навичок.

4
 ЧАСТИНА 1

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

Вправа 1. Визначте, які з наведених прикладів не є словосполученнями і

чому:
а) становлять собою предикативну основу;
б) слова, поєднані сурядним зв’язком;
в) неподільні лексичні чи фразеологічні словосполучення;
г) поєднання самостійної та службової частини мови;
ґ) аналітична форма.
Батько з дочкою, батько і дочка, схожий на батька, батько попросив,
більш доступний, зробив більше, сад цвіте, щось далеке, дівчина-студентка,
буду вчитися, хочу вчитися, не тільки вдень. Дати слово, дати перцю,
надзвичайно охайний, найбільш розумний, далеко, але цікаво, Далекий Схід,
поїдемо далеко, сізіфова праця, почесна праця, подумай добре, хай подумає,
хлопець подумає, подумає і зробить, осінній дощ, квіти польові, волоський
горіх, Кривий Ріг, троянський кінь, нова книга, схоже на правду.

Вправа 2. Випишіть в окремі колонки вільні (синтаксичні), лексичні та

фразеологічні сполучення слів. Поясніть випадки можливого подвійного
тлумачення.
Білий гриб, білий сніг, Біле море, біла ворона, біла стіна; брати в руки, брати
в голову, брати на кпини, брати бика за роги; вибивати дрижаки, вибивати із сідла,
вибити з колії; виставляти зуби, виставляти роги; дивитися вовком, дивитися на
вовка; легка ноша, легкий на руку, легка промисловість; спочити на лаврах, спочити
після походу; на сьомому небі, на сьомому поверсі; проковтнути язик, проковтнути
їжу; серце не лежить, серце болить, серце розривається; важка артилерія, важкий на
підйом, важкий тягар, важкий камінь; перелітний птах, ранній птах, синій птах,
птах високого польоту, лісовий птах; підняти камінь, підняти на ноги, підняти руки,
підняти дух, підняти мішок, підняти очі; чесне слово, останнє слово, повнозначне
слово, слово про вчителя; червоне яблуко, червоною ниткою, червоний олівець;
чорна фарба, чорна смородина, чорний день, Чорне море.

Вправа 3. До поданих російською мовою словосполучень доберіть українські

відповідники. Поясніть способи вираження в них синтаксичних відношень.
По его указанию, благодарить учителя, по случаю праздника, по моей вине,
приниматься за работу, вызов по телефону, ниже брата, дороже жизни,
национальный по форме, склонный к музыке, горд собой, старший по возрасту,
похож лицом, выше всех, богат происшествиями, седые от мороза (усы), учебник
по физике, идти по лесу, отправить по электронной почте, по произведению
Хемингуэя, комиссия по изучению состояния дел, по следующий вторник
включительно, ваши действия при пожаре.

5
 Вправа 4. Знайдіть у словосполученнях головне і залежне слово.
Поставте запитання. Визначте різновид словосполучення за стрижневим
словом (іменникове, прикметникове, дієслівне, займенникове, числівникове,
прислівникове). Назвіть серед них синтаксично нечленовані.
Веселий відпочинок, виконувати доручення, повний смутку, високо над
головою, три подружки, хтось із нас, хвалитися здобутками, сорок років, сьогодні
ввечері, вищий від мене, дівчина з рум’яними щоками, команда «марш», вигляд
села, із двома друзями, узявшись за руки, сказаний згарячу, книга про рибальство,
думати про тебе, кращий за всіх, прямо перед тобою, другий у списку, щось цікаве,
один серед лісу, густе волосся, дуже голосно, дитина з блакитними очима, зроблено
гарно, прослалась килимами, очікуючи похвалу, зроблений на зло, скатертина з
вишивкою, бажання помандрувати, слухати уважно, вірний слову, сумно до сліз,
п’ятий із нас, дехто з відсутніх, половина дороги, двоє товаришів, хлопець
веселої вдачі, сидить задумавшись, розбитий ненавмисно, від трьох дерев, три
дерева, далеко від дому, сьогодні вранці, хлопець високого зросту, мимоволі
захвилювався, згоден на все, відро груш, наші родичі, півтора метра, дуже самотній,
ближче до села, забувши про все, щось незвичайне, п’ять олівців, п’ятьма
олівцями, прочитаний уважно, прочитавши уважно, прочитати уважно.

Вправа 5. Розмежуйте прості та складні словосполучення, поділіть

складні словосполучення на прості. З’ясуйте, які з багатокомпонентних
словосполучень не є складними і чому.
Голосний шепіт, більш авторитетний учений, думати вголос, багато скарг
на недоліки, буде співати аріозо, студент четвертого курсу, прочитати цікаву
книжку, людина високого зросту, підслухати чиюсь розмову, дівчина чесного роду,
виглядати найбільш ошатно, вирушити в далеку подорож, жінка років сорока,
писати дисертацію, хлопець веселої вдачі, зрозуміти його позицію, побігти світ за
очі, весняний день, дитина з рум’яними щоками, зацікавитись думкою друга
любити казки бабусі, одяг захисного кольору, говорити дуже тихо, грітися під
променями сонця, звичка пекти раків, зустріти давнього знайомого, застукати
зненацька, написати довгого листа.

Вправа 6. Розкриваючи дужки, поєднайте слова зв’язком узгодження.

З’ясуйте, які частини мови узгоджуються.
(Маленький) поні, (далекий) путь, у (третій) класі, зі (свій) друзями, біля
(вичахлий) багаття, (такий) плакса, на (шостий) місце, (два) дорогами, (овочевий)
рагу, (мій) кашне, (відчинений) брами, з (другий) години, (свіжий) дріжджі, (білий)
тюль, (сусідній) вулиця, (тривалий) розмова, (гострий) біль, (старовинний) Баку,
(наш) інтерв’ю, про (перший) дитину, на (сім) вітрах, (пожовтілий) листя, (будь-
який) купе, (потерпілий) сусіди, біля (восьмий) ряду, (такий) білоручка, (твій) таксі,
у (восьмий) аудиторії, за (два) зайцями, (зігнутий) цвяхи, (новий) меблі,
(червоний) гуаш, (зелений) Тбілісі, (наш) авеню, (мій) Умань, (такий) невдаха, біля
(другий) аудиторії, у (чотири) стінах, (три) шляхами, (мій) шимпанзе, (отруйний)

6
цеце, (універсальний) шампунь, біля (розчинений) вікна о (четвертий) годині,
(актовий) зала.

Вправа 7. Випишіть словосполучення, поєднані зв’язком узгодження.

З’ясуйте: 1) які частини мови узгоджуються; 2) за якими граматичними
категоріями (рід, число, відмінок); 3) визначте випадки повного і неповного
узгодження.
Мово рідна! Ти ж – як море – безконечна могутня, глибинна. Котиш і котиш
хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю. Мільйонноголосо бриниш
говірками, а вони шумлять, і дзвенять, і б’ють у наші груди, мов хвилі морські – в
берег...
Світлоносна! Ти завжди вабиш, чаруєш, кличеш на теплі й могутні хвилі свої. І
я, вірний і вічний юнга твій, пливу й пливу твоїми просторами і не намилуюсь
глибинами і безмежжям твоїм. Єдина печаль проймає, що не вистачить життя мого,
аби переплисти твій лексичний океан.
Бо ти є Вічність. Ти є Правда, Добро і Краса народу нашого. Тож такою і будь
вічно, мово рідна! А з тобою будемо вічними і ми, діти твої, на розкішних і
безкінечних берегах твоїх.
(С. Плачинда)

Вправа 8. Утворіть з поданими словами словосполучення зі зв’язком

керування (придієслівне, присубстантивне, приад’єктивне).
Дякувати, шукати, захищати, сподіватися, вірити, мріяти, надіятись,
навчатися, хвилюватися, пригадувати, розмова, мрія, турбота, віра, відкриття,
роздуми, радість, погляд, захист, дума, вірний, схожий, дорогий, далекий, вартий,
знайомий, характерний, подібний, радий, готовий.

Вправа 9. Подані в дужках слова поєднайте з дієсловами зв’язком

керування. Визначте, якого відмінка вимагає кожне дієслово. Замініть, де це
потрібно, іменник займенником (напр.: шанувати батьків і допомагати їм).
Прочитати або розповісти (казка), відвідати й поговорити (товариш), почати
й закінчити (робота), почати й не закінчити (робота), цінувати й берегти (дружба), не
тільки використовувати, а й охороняти (природа), не тільки любити, а й гордитися
(Вітчизна), боротися й долати (труднощі), розуміти й захоплюватися (музика).

Вправа 10. З поданими словами утворіть словосполучення на основі зв’язку

керування. Зробіть висновок, які слова можуть керувати, а які керуватися.
Будувати, захищати, гордість, щастя, вдячний, зобов’язаний, разом, близько,
двоє, п’ятий, дехто, хтось, високо, далеко.

Вправа 11. Доберіть українські відповідники до російських словосполучень,

порівняйте їх. Виявіть спільні й національно-специфічні їх особливості.
Благодарю вас, извините меня, разговаривать на украинском языке, опоздал
из-за тебя, оценка по языку, встретить товарища, в пяти шагах, по делам службы,

7
плыть по течению, ухаживать за больным, ухаживать за девушкой, радоваться
успехам, смеяться над собой, согласно приказу, два раза в неделю, старше всех,
принимать участие, начнется в час, случилось из-за неосторожности, пропуски по
болезни.

Для довідок: За п’ять кроків, у службових справах, пливти за течією, дякую

вам, пробачте мені, розмовляє українською мовою (по-українськи), доглядати
хворого, залицятися до дівчини, радіти з успіхів, запізнився через тебе, оцінка з
мови, зустріти товариша, сміятися з себе, згідно з наказом (відповідно до наказу),
двічі на тиждень, старший за всіх, пропуски через хворобу, брати участь, почнеться
о першій годині, сталося через необережність.

Вправа 12. Випишіть словосполучення із приляганням.

1 Піти за товаришем. 2. Повернутися п’ятого травня. 3. Працювати втрьох.
4. Наодинці з матір’ю. 5. Задовго до перемоги. 6. Особливо цікавий. 7. Подалі від
озера. 8. Роздуми вголос. 9. Готуватись до занять 10. Промовчати хочеться. 11. Вміння
вишивати. 12. Люди особливих здібностей. 13. Макарони по-флотськи. 14. Зайду
через хвилину. 15 Дорога ліворуч. 16. Ідуть підстрибуючи. 17. Нарівні з дорослими.
18. Занадто ненадійно. 19. Навколо слова. 20. Поруч з друзями.

Вправа 13. Визначте тип підрядного зв’язку в поданих словосполученнях.

Оспівана зоря, дивитися уважно, наше слово, крута балка, хтось
невідомий, прив’ялі трави, лист паперу, акації цвіт, вікна кімнати, іскра вогню,
стежка від порога до воріт, парча на очіпок, заграти на сопілці, думав про
сьогодні, сміятися крізь сльози, співати у два голоси, пливти до берега,
студенти університету, ріка Дунай, проблеми мовознавства, живемо на Україні,
розлука на рік, поїзд на Варшаву, віночок із золота, дівчина в сукні, думка
купити кошики.

Вправа 14. Охарактеризуйте словосполучення за типом смислового

зв’язку (означальні, об’єктні, обставинні). Знайдіть явища синкретизму
(перехідності), поясніть причину.
Весняний вітер, твори Франка, десять мішків, іти вперед, промені сонця,
видно далеко, повна води, висить у шафі, пожовклий лист, просив зайти, небо
над нами, пісня солов’я, готель «Зоря», піду не роздумуючи, друкарська
машинка, іти до мети, здійснити мрію, любити щиро, осипатися на асфальт,
купатися в морі, хвіст зайця, прожити сто літ, пропустити через хворобу, читання
вголос, картата тканина, з думою про тебе, зустріч з прекрасним, зустріч друзів,
зустріч щороку, випадкова зустріч, зустріч з батьками, любити все життя, любити
понад усе, дуже глибокий, вийду в поле, сяду на диван, свіжий легіт, наказано
мовчати, м’ясо без кісток, відро води, де-не-де видно.

8
 Вправа 15. Випишіть з тексту словосполучення, зробіть їх повний аналіз
(просте чи складне словосполучення; тип словосполучення за стрижневим словом;
тип підрядного зв’язку: узгодження (повне, неповне), керування (сильне – слабке,
безпосереднє – опосередковане), прилягання; смислові відношення між
компонентами (означальні, об’єктні, обставинні).
Раніше почало вставати сонце, щиріше доглядати землю. Поринули весняні
води, задзюрчали струмочками, заклекотали в ярках, розіллялись широкою повіддю.
З-під снігу зазеленіла травичка і звеселила жайворонка... Жайворонок співав, аж
луна йшла під блакитне небо, а в лісі слухав того співу первоцвіт і, здійнявши
догори, мов руки, два зелені листочки та схиливши білу головку, неначе дякував
золотому сонечку, що воно йому першому дало спроможність побачити веселе свято
весни... (М. Коцюбинський).

Вправа 16. Доберіть словосполучення за поданою схемою:

Стрижневе слово Спосіб зв’язку Залежне слово

іменник узгодження прикметник

дієприкметник
числівник
займенник
іменник
дієслово керування іменник
іменник займенник
прикметник будь-яка
субстантивована
прислівник
частина мови
дієслово прилягання прислівник
прикметник дієприслівник
іменник інфінитив
прислівник

Питання для самоперевірки

1. Що таке словосполучення?
2. Які існують типи підрядного зв’язку слів у словосполученнях?
3. Яка суттєва різниця між узгодженням, керуванням і приляганням як
способами граматичного зв’язку?

9
 4. Які виділяють групи словосполучень за ступенем зв’язаності
компонентів?
5. Назвіть типи словосполучень за морфологічним вираженням.
6. Чому слова, поєднані підрядним зв’язком, не слід розглядати як
словосполучення?
7. Які сполуки слів не вважають синтаксичними словосполученнями?
8. Які помилки трапляються під час побудови підрядних словосполучень
і як їх уникнути?

Література до теми
1. Плисько К. М. Синтаксис української мови із системою орієнтирів для
самостійного вивчення: Навч. посібник / К. М. Плисько. – Х.: Основа, 1992. –
С. 8–35.
2. Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання:
Навч. посіб. для студ. філол. фак. ун-тів / І. І. Слинько. – К.: Вища шк., 1994. –
С. 55–69.
3. Ющук І. П. Українська мова: Підручник / І. П. Ющук. – 3-тє вид. – К.:
Либідь, 2006. – С. 461–473.

ЧАСТИНА 2

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ.
ТИПИ РЕЧЕНЬ

Вправа 17. Визначте типи речень за метою висловлювання та

інтонацією. Серед розповідних виділіть стверджувальні, загальнозаперечні та
частковозаперечні.
1. Мить – як безвік. Безгоміння. Ось прислухайсь, не диши... Чуєш радісне
квиління несамотньої душі? (М. Драй-Хмара). 2. Чому добро таке повільне, а зло –
швидке, мов динаміт? (Д. Павличко). 3. Ти постаєш в ясній обнові, як пісня, линеш,
рідне слово (Д. Білоус). 4. Любове, ні! Не прощавай! Непевний крок свій не збивай
(М. Вінграновський). 5. Що, розуме, скептичний мій химернику? Не прикидайся, ти
сумуєш теж (Л. Костенко). 6. Іноді небажання визнати свою помилку обумовлює
народження позиції (В. Радіонов). 7. Під чиїм же, коню, ми вікном?! (Б. Олійник).
8. Як тихо і світло! Як тихо... Знемагаю з любові! (Б. Нечерда). 9. Не стань печаллю
у моїм житті, не сійся смутком на моїм путі... (Р. Братунь). 10. Хто в блакитному
просторі засвітив чудові зорі, що горять у млі? (Г. Чупринка). 11.Чого ж ти ждеш?
Лишилося так мало! Розкрий обійми, наче помах крил... (Є. Плужник). 12. Хай
буде так, як я собі велю. Свій будень серця будемо творити. Я Вас люблю, о як я
Вас люблю! Але про це не треба говорити (Л. Костенко). 13. Куди ідуть краєм
шляху тополі? Куди несуть свої думки і болі? До мужніх друзів, до міцних дубів, що
сплять в діброві, там, на видноколі (Д. Павличко). 14. Як легко упасти на першім
снігу, так легко у юності збитись з дороги (С. Пушик). 15. Так ніхто не кохав.

10
Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання (В. Сосюра). 16. Жива людина
виникла з біди... Чому ж так пізно дорожу бідою? (П. Скунць). 17. Говорили-балакали
дві верби за селом, потім тихо поплакали дві верби за селом. А про що, а за чим
говорили-балакали, потім тихо поплакали дві верби за селом? (Б. Олійник).
18. До сонця квітка потяглась і пелюстки розкрила (О. Ющенко). 19. Не
зрадьмо себе ми, не зрадьмо себе ми, бо зраджені завжди слабі (П. Скунць).
20. Одлітають знову журавлі у вирій під осінню пісню вітру уночі...
(Д. Фальківський).

Вправа 18. Прочитайте речення. Зверніть увагу на місце та засоби

заперечення в кожному з них. Як відноситься заперечний компонент до
актуального членування висловлювання?
1. Так, зорі ми, а не метеорити... (І. Нехода). 2. Ну, я з цим поглядом не
згоден. Так! Не згоден з відкиданням реального земного світу (П. Тичина).
3. Дороги нізвідки не починаються і не кінчаються ніде (О. Гончар). 4. Не лиш
посіять треба, а й зібрать (В. Коломієць). 5. Поспішай не язиком, а ділом (Н.
тв.). 6. Людина – корінь землі, її краса, а не раб... (М. Подолян). 7. Ні, не
питають віку У лісової криниці. А, радо розвівши віти, Припасти спішать до
водиці (В. Соколов). 8. Без мук, без відчаю, без болю Вірш не зародиться в душі
(В.Соколов). 9. Недарма, о ні, недарма Захищали ми волю з гармат
(Л. Первомайський). 10. І ніхто не зможе відібрати У людей добуте щастя – мир
(Д. Павличко). 11. І не треба Мені кращої долі, Окрім чистого неба Та й по всім
видноколі (М. Сингаївський). 12. Не смертю очищайтеся – Життям! Не
спогадами дихайте, А – Пам’яттю (Т. Севернюк).

Вправа 19. Схарактеризуйте граматичні засоби оформлення спо-

нукальних речень (присудок у формі наказового способу, спеціальні частки,
інтонація). Назвіть форму спонукання, що виражається в тому чи іншому
реченні: заклик, наказ, прохання, порада, застереження тощо.
I. 1. Як ти за мир – мобілізуй же сили!.. (П. Тичина). 2. Широкими входьте
в братерство дверима, щоб наша держава була незборима! (П. Тичина). 3. Ідуть
полки... Наказ: «Начати!» (В. Сосюра). 4.Погодьтесь, це просто казка У місті
такому жить! (В. Соколов). 5. Скажи, матусю, слово провозвісне, любові слово
лагідне скажи (Г. Турелик). 6. Розкажи, як той Ятрань в’ється Десь на Київщині
моїй, – Птахом серце моє заб’ється, Встану я і піду на бій
(К. Герасименко). 7. – Приготуйтесь! – почув Духнович неподалік себе голос
командира взводу, а за мить десь аж біля мосту пролунав на високій дзвенячій
ноті голос комбата Краснопольського: – За мною! В атаку! Вперед!
(О. Гончар).
II. Укрийте мене, укрийте:
Я – ніч стара,
нездужаю.
Одвіку в снах
Мій чорний шлях.

11
 Покладіть отут м’яти,
то нехай тополі шелестять.
Укрийте мене, укрийте:
Я – ніч стара, нездужаю (П. Тичина).
III. Розчудесні місця на річці на Північнім Дінці ... Вам ніколи там не
доводилось бувати? Коли не доводилось, – обов’язково побувайте. Ви з
Харкова робочим поїздом доїдете до Змієва. У Змієві ви візьмете човна й
попливете за течією Північним Дінцем... А пливти вам треба в червні... Ви
потихеньку пливтимете, весь час вітатимуть вас своїм щебетанням веселі
жовтобрюшки, канарейкові трясогузки, підпадьомкатиме на вашу честь
перепел і дерчатиме деркач (Остап Вишня).

Вправа 20. Поділіть речення на прості та складні, двоскладні та

односкладні, непоширені та поширені. Визначте, які вони за метою висловлювання
та інтонацією.
1. Прозора осінь закрутила покірно-п’яний листопад... (Є. Григорук). 2. Як
пізно ми серця свої спинили!.. Як роз’єднали рано ми вуста (Є. Плужник).
3. Старість – ярмарок, де на любов не запізно (І. Муратов). 4. Поети – це біографи
народу, а в нього біографія тяжка (Л. Костенко). 5. Ти дивишся. А я вже – як на
трапі. І слів нема. І туга через край (Л. Костенко). 6. Як добре у житті закоханим і як
тривожно в світі їм! (А. Кацнельсон). 7. Душа образи не забува (Л. Костенко).
8. Найбільша з усіх таємниць – таємниця твого обличчя (Д. Павличко). 9. Колосся
спіле. Перепілок схлип (В. Коломієць). 10. У любові стають красивими, а красиві –
жадані всюди, та стають вони рано сивими, коли вийде любов на люди
(П. Скунць). 11. Як страшно оре історичний плуг! Які скарби були і зникли!
(Л. Костенко). 12. Мигтіли дні, як п’яти марафонця (Л. Костенко). 13. Це стільки
вже літ пролетіло, це стільки ж води утекло (В. Соколов). 14. По той бік пристрасті
народжується ніжність. О спрага вуст! Гарячий поклик тіл! (Є. Плужник). 15. Десь
на дні мого серця заплела дивну казку любов (П. Тичина). 16. У теплі дні збирання
винограду її він стрів (М. Рильський). 17. Нема на світі ще такої міри, щоб зміряти
могла криницю віри, і вірності – джерельної святині, і горя у малесенькій сльозині...
(О. Богачук). 18. Іду садом на край кутка, до провалля, і вже здалека бачу маленьку
білу постать на обніжку (Г. Тютюнник). 19. Вечір був темний, теплий та тихий
(І. Нечуй-Левицький). 20. Я стверджую тобою і собою: любов лиш можна зміряти
любов’ю (О. Богатчук).

Вправа 21. Підкресліть в реченнях головні члени і визначте, які з поданих

речень є односкладними, а які – двоскладними.
1. І для нас у ріднім краю навіть дим солодкий та коханий (Леся Українка).
2. Людина зіткана із суперечностей (В. Черняк). 3. Крижаніє ріка. Вже немає ні
хвилі, ні хмар. (Л. Костенко). 4. Крадькома двері шарпає тихо лихо. Одним
патьчиком в двері постука розлука. В двері грюка до сьомого поту турбота. Всі замки
відкрию без вагання братання. Входить в хату упевнено й щиро віра. А кохання
дверей не питає – влітає (М. Нагнибіда). 5. Ніч спустилася на землю, розлилася

12
понад нею і взяла в обійми крил (О.Олесь). 6. Нема на світі старості. Весна панує
завжди у душі одна (Д. Павличко). 7. Наша ціль – людське щастя і воля...
(І. Франко). 8. Лишу я співи про красу, забуду власні жалі... (О. Олесь). 9. Подив –
витончена форма похвали (А. Коваль). 10. Крізь верховиння ясенів сніжинки
розстають весною. Пташиний виклюнеться спів із лісовиного спокою...
(М. Йогансен). 11. Пишно займались багрянії зорі колись навесні (Л. Українка).
12. Тінь – найкраще місце під сонцем (Л. Сухоруков). 13. Світає… ніч поволі тане
(О.Олесь). 14. З журбою радість обнялась (О. Олесь). 15. Немає загадки таланту. Є
вічна загадка любові (Г. Тютюнник). 16. А світло вмикати? Мабуть, що не варто.
Це спроба дешева продовжити день. А день догорів (П. Скунць). 17. Самокритика –
одна з форм кокетування (Ю. Рибников).

Вправа 22. Знайдіть неповні речення. Визначте, який член речення

пропущений. Встановіть, до якого виду неповних структур належить кожне
неповне речення (контекстуальних, ситуативних, еліптичних).
1. Купив уранці два тюльпани, один віддав тобі (Р. Лубківський).
2. 3 пресвітлим смутком вересень прийшов. Дзвінком школярським спогадів
накликав. Журавликом у небі закурликав. Черлений лист підняв, мов корогов
(Т. Коломієць). 3. Сире згорить коло сухого, правдиве й добре – коло злого
(Д. Павличко). 4. Сержант відпустив повід цяцькованої вуздечки і неохоче
сплигнув з коня. – Сідай, младшой! – гукнув Козаков Чернишеві. – А я собі зараз
добуду! (О. Гончар). 5. Від крилатого коня до крилатої ракети (Л. Костенко).
6. На узгір’ї чебер та полин (А. Малишко). 7. Колос повний до землі гнеться, а
порожній догори стирчить (Н. тв.). 8. Одним випадає любов до дітей, іншим – до
квітів, третім – до зірок, вона ж любила мости (Б. Мозолевський). 9. У всякого своя
доля і свій шлях широкий (Т. Шевченко). 10. Обрій – у хмаринках. Навколо стерня
(В. Чумак). 11. Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить (Л. Костенко).
12. Спочатку слово нібито було, а вже тоді добро, зневага, зло (П. Скунць). 13. Назад
до народу (І. Франко). 14. Вас ніхто так не любить. Я один (М. Вінграновський).
15. Атомний Вій опустив бетонні повіки. Коло окреслив навколо себе страшне
(Л. Костенко). 16. Віддайте мені сад і зірку вечорову. І в полі сіяча і вдячну
щедрість нив (Л. Костенко). 17. Лелеки над жінками. Незвичайні лелечать кола
(І. Драч). 18. «Без обіду!» – розпорядився вчитель (П. Мирний). 19. Мала щастя своє,
проміняла його на біду (Л. Костенко). 20. Жайворонок над полями, соловейко над
гаями. Той під хмарами дзвенить, інший у гіллі свистить (Г. Сковорода).

Вправа 23. Поясніть наявність чи відсутність тире в неповних реченнях.

Назвіть, до якого типу речень вони належать.
Мовчи! Я знаю. За всіма словами – холодний смерк, спустошені сади...
(Є. Плужник). 2. Сині очі в моєї дружини, а у тебе були голубі (В. Сосюра). 3. Мудре
і добре слово дає радість; нерозумне і зле, необдумане і нетактовне – приносить біду
(В. Сухомлинський). 4. В зіницях Часу предковічний лід (Л. Костенко). 5. В моєму
серці – схрещення доріг ненависті й любові (Д. Павличко). 6. Стерня й стерня із краю
в край... (П. Ребро). 7. В долинках – тиша, сонний спокій (О. Олесь). 8. Сучасне –

13
завжди на дорозі з минулого в майбутнє (О. Довженко). 9. Чийсь чоловік – як
таємниця вічна, якої знати не повинна ти. А свій – звичайний, як земля, як небо
(Г. Турелик). 10. Ген-ген в лугах на сіножаті копиць голівоньки чубаті...
(Г. Муратов). 11. А під небом синім – пісня солов’їна... (Б. Олійник). 12. Холодному
й голодному не до школи (М. Куліш). 13. В прозі життя – безодня поезії
(В. Черняк). 14. Одні залюблені в старі мости. Ті – в музику. А ті – в руді томища
(Б. Олійник). 15. Мені здається, музика – космічна. Найбільш космічна із усіх
мистецтв (Л. Костенко). 16. Сила реклами – у знанні людських слабостей
(Ю. Рибников). 17. Пташата на гілках... (Л. Забашта). 18. Коники з-під ніг – як
бризки (Д. Павличко). 19. У людини з фашизмом генетична несумісність
(Л. Костенко). 20. Вгорі – ліси сріблясто-сині, внизу – розлив молочних нив
(М. Бажан).

Вправа 24. Запишіть подані речення, розставивши розділові знаки.

Визначте, чим ускладнені речення.
1. З-поміж верб та груш та яворини чорні стріхи глипають нагнувшись
(І. Франко). 2. Позаду за їхніми спинами схвильоване бліде обличчя старшого
лікаря (В. Козаченко). 3. Іде Генріх Генріхович відомий комік-буф власник
величезного індивідуального гардероба (Ю. Смолич). 4. У густій мряці білій як
молоко все пропадало небо гори ліси пастухи (М. Коцюбинський). 5. Монастир
скидався на грізного лицаря вбраного в казковий зачарований панцир (Я. Качура).
6. Рибалонька митець усе в воді ловити бажаючи поймать в’юнів в Болото Вершу
засторчив (Є. Гребінка). 7. Я мчав через хащі ламаючи гілки спотикаючись і
наштовхуючись на дерева (В. Нестайко). 8. Аїр тростинний чи лепеха звичайна
містить у собі ефірну олію яка застосовується у медицині парфумерній і харчовій
промисловості (журнал). 9. І справді француз Боплан приклав тут всього свого
досвіду, щоб зробити Кодак необоримою фортецею (А. Кащенко). 10. Розцвітай ти
веснонько красна духом творчості все онови (П. Грабовський). 11. Ой три шляхи
широкії докупи зійшлися (Т. Шевченко).

Питання для самоперевірки

1. Що таке речення?
2. Якими трьома основними ознаками речення відрізняється від слова й
словосполучення?
3. Які складові компоненти інтонації і яка їх роль в оформленні речення?
4. Які бувають різновиди питальних речень?
5. Як поділяються речення за структурою?

Література до теми
1. Вихованець І. Р. Граматика української мови: Синтаксис: Підручник для
студ. філол. фак-ту / І. Р. Вихованець. – К.: Наук. думка, 1993. – С. 66–112.
2. Іваницька Н. А. Синтаксис простого речення. Складні випадки аналізу /
Н. А. Іваницька. – К.: Вища шк., 1989. – С. 3–29.

14
 3. Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання:
Навч. посіб. для студ. філол. фак. ун-тів / І. І. Слинько. – К.: Вища шк., 1990. –
С. 92–103.
4. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови: Підручник /
К. Ф. Шульжук. – К.: Академія, 2004. – С. 43–67.

ГОЛОВНІ І ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ.

СПОСОБИ ВИРАЖЕННЯ ПІДМЕТА

Вправа 25. Підкресліть другорядні члени речення. Чи всі з них можна

визначити однозначно? З’ясуйте, які саме смислові відношення поєднують у собі
синкретичні члени речення (об’єктно-означальні, об’єктно-обставинні,
обставинно-означальні).
1. Для краси у домі, на щастя в ньому, просто так, для душі, тчуть і
вишивають рушники (Г. Бондаренко). 2. Кордон між Московією і Україною
позначився намистом запінених білим цвітом кущів калини... (Р. Іваничук). 3. Все
тоне у безумній черемшині, все пахне молодістю і життям (М. Рильський).
4. Славлю спільність мов і славлю їх одмінність (І. Муратов). 5. Це ти в стражданнях
там не спиш, це ти і мучишся й гориш пожежно, блискно, горобино, все боротьбою
гомониш (П. Тичина). 6. Віє вітер з поля на долину, над водою гне з вербою
червону калину, на калині одиноке гніздечко гойдає (Т. Шевченко).
7. О, принесіть мені пролісок з лісу, ніжний і чистий, як неба блакить (Н. тв.).
8. Степом можна йти безвісти і лягти на землю... (Ю. Яновський). 9. Звиклі до
темряви сліпнуть від світла (А. Коваль). 10. Вечір непомітно минув... На світло
лампи летіла роєм тля... (М. Коцюбинський). 11. Найкращі книги стали
безсмертними, вони увійшли в скарбницю світової культури (І. Цюпа). 12. Батько
дасть шкоринку з хліба й маленьку цибулинку та солі до неї (Ю.Яновський). 13. Як
часто люди використовують свій розум для коєння дурниць (Ф. Ларошфуко).
14. Цього болю не приколишуть ні тополі біля хати, ні гніздо лелеки на хаті, ні сама
хата (М. Стельмах). 15. Шукай змісту не в словах, а в думках (П. Панч). 16. Епоху, де
б душею відпочить, з нас кожен має право вибирати (М. Рильський). 17. «Хай
стелиться вам доля рушниками!» – казали, бажаючи людині щастя (Г.Бондаренко).
18.1 від жаху всі снасті в човні загули (Леся Українка). 19. Дрімає сад в міцних
обіймах сну (В. Кобилянський). 20. У травні небо над Дніпром стає незвичайно
синім і глибоким (В. Собко).

Вправа 26. У наведених реченнях підкресліть підмет. Поясніть способи

морфологічного вираження підмета.
1. Настя пішла за матір’ю слідом (І. Нечуй-Левицький). 2. Усі ми дужі
дружбою своєю (В. Стефаник). 3. Вік прожити – не поле перейти (Н. тв.).
4. Незабаром Соломія з Остапом простували повз плавні до циганської оселі
(М.Коцюбинський). 5. Сім відважних бійців ту команду зрозуміли серцем і душею
(І. Ле). 6. Думала, що тільки кобзарі співають, бо, сліпі, не бачать карих оченят
(Т. Шевченко). 7. Як блиснув дев’ятсот і п’ятий рік, у дядьковій Тодосевій коморі

15
збиралося з десяток чоловік (М. Рильський). 8. Поля зливалися з темрявою, і тільки
невеличкий клапоть дороги виднівся при слабому світлі затуманених зір
(О. Слісаренко). 9. Потім ми з Наталкою пішли додому, і всю дорогу вона мовчала
(Ю. Яновський). 10. Їздові підклали під колеса каміння (О. Гончар). 11. Я чую твій
плач, Ярославно (П. Воронько). 12. Прохожі зостанавлювалися, дивувалися
(П. Мирний). 13. Якби прийшов хтось інший, видющий, простягнув руку, показав
шлях (М.Коцюбинський). 14. Любить свій край – це для народу жити, боротися за
юне, за нове (В. Сосюра). 15. Тисячне «ура!» грозою сколихнуло податливі набряклі
луги (М. Стельмах). 16. На землі багато квітів. Поміж ними є одна
(А. Чубинський). 17. І час настав. І сталось вічне (Є. Маланюк).

Вправа 27. Перепишіть речення, підкресліть підмети. Визначте способи

вираження простого і складеного підмета.
1. Сотні солов’їв щебетали на кущах молодого поросту. Дорогою мов із-під
землі донеслося до його Грицькове «ку-ку!». Найлюбішою забавкою було йому
будувати та розоряти землянки, вали, окопи (П. Мирний). 2. Серпень з вереснем
стискають один одному правиці (М. Рильський). 3. Вони усі троє були вже
понищені першими ж мінами ворога (О. Довженко). 4. Проти нього йшов цеп
ворога, не стріляючи і тримаючи у витягнутих руках гранати (Ю. Яновський).
5. Сорок вісім могутніх струменів злились в один пінистий велетенський водоспад і
мирно шумлять, надихаючи поетів нерозумних і радуючи дітей (О. Довженко). 6. На
перший погляд йому, може, літ до двадцятка добиралося (П. Мирний). 7. «І вражою
злою кров’ю волю окропіте» – з дитинства знайомі слова (О. Гончар). 8. Там над
водою купка людей лагодилась сідати у човен (М. Коцюбинський). 9. Заходом
осяяний стояв Тарас Шевченко на горі Чернечій (В. Швець). 10. Ще батько і мати
сном-духом не знають, яку вони долю в колисці колихають (М. Луків). 11. А три
покоління селянського дому Вмістились на знімках старого альбому (М. Луків).
12. Ще небо тримаю плечима, та нижче і нижче пташиний політ, і квіти сміються
очима сумними (А. Чубинський). 13. Безбатченку, ти не збагнеш, чим дише слово
«Батьківщина»... (Є. Маланюк). 14. Гомоніти з високим начальством було для Хоми
втіхою (О. Гончар). 15. А поставити крапку над «і» – то неабияке мистецтво в
житті (Н. Рибак).

Вправа 28. У наведених реченнях знайдіть синтаксично неподільні

підмети-словосполучення зі значенням вибірковості, схарактеризуйте їх за
структурою та морфологічним вираженням.
1. Рушаючи од хат дорогами крутими, 3 нас кожен підступа до істини
впритул: чимало треба літ, щоб в жилах і клітинах відчуть не просто пульс –
вагу землі святу (Б. Чіп). 2. Один із секретів нев’янучої свіжості пушкінської
лірики полягає в дивовижній її здатності знаходити живий відгомін у серцях
кожної читацької верстви, кожного покоління (Р. Лубківський). 3. – Є в нас хто
з залізничників? (В. Козаченко). 4. Кожен з народів нашої Батьківщини відчуває
на собі теплий доторк генія Толстого (О. Гончар). 5. Кожен з хлопців почував
себе так, ніби до нього повернувся рідний батько (М. Стельмах). 6. А тут уже з

16
саду сипнули Перші з найпрудкіших (А. Головко). 7. Біля учительської
тупцювало кілька учнів, переважно старшокласників. Кожен з них у якійсь мірі
вважав себе музикантом (Ю. 3банацький). 8. Один із візників, виряджений у
чоботи і теплу фуфайку, в старій шапці з опущеними вухами, підійшов до гурту
(Ю. 3банацький). 9. Постала із нашої змоги Одна із найперших наук: Не буде
нової дороги Без наших упевнених рук (О. Бойченко). 10. Ніхто з них не
хитнувся, не відступив, – Вони змагались, юні і могучі, На схилах Волги – за
дніпрові кручі (М. Бажан).

Вправа 29. У наведених реченнях підкресліть предикативні центри та

схарактеризуйте синтаксично неподільні підмети-словосполучення з
кількісним значенням:
1) сполучення кількісного числівника з іменником у називному відмінку
однини або множини;
2) сполучення збірного числівника з іменником у родовому відмінку
множини; 3) сполучення неозначено-кількісного числівника, прислівника чи
займенника з іменником у родовому відмінку;
4) сполучення іменника з кількісним значенням з іменником у родовому
відмінку множини;
5) сполучення іменника із значенням сукупності з іменником у родовому
відмінку.
1. В кожній людині – мільйони років еволюції, вона несе в собі неоціненні
скарби – розум, совість, талант, потенціал творчої енергії. Скільки поколінь
передало в клітини її пам’яті свій досвід! (М. Шумило). 2. Дібровою загін
бійців поїхав, Підковами клепали коні путь, і ляск шабель, і брязкіт піхоти У
тиші чорній чуть (М. Бажан). 3. Триста смертей промаячили над головою,
Триста спокус не поклали на очі полуди (В. Коротич). 4. Двійко твоїх смагля-
вих, Двійко трепетних рук безтямно затисли Поясок од платтячка доні...
(Н. Кащук). 5. Двоє партизанів підвелися в житі й помалу понесли щось
(А. Головко). 6. Пройшло в мовчанні кілька хвилин (М. Коцюбинський).
7. Наука вимагає від людини всього її життя. І коли б у вас було два життя, то і
їх не вистачило б вам (П. Павлов). 8. За годину той писаних розповіді лягли на
стіл начальника цеху (В. Собко). 9. В той час Бжозовський вертався до
Вербівки. Четверня добрих коней несла легенький фаетон ніби на руках
(І. Нечуй-Левицький). 10. Разок років – то не разок намиста, Це поступ вічний,
поступ до мети (Л. Скирда). 11. Двоє вершників охороняли залізні ворота, які
зараз були відчинені, і в Них вільно-входили прочани (П. Панч). 12. Один дуб –
не ліс, одна яблуня – не сад, одна квітка – не весна (Н. тв.). 13. А над усім у
чорному небі кружляла зграя сполоханих птахів (А. Головко). 14. ...Біля повітки
в Саранчука цілий натовп стоїть мужиків (А. Головко). 15. Три могутніх мости-
естакади були перекинуті з берега далеко в море (М. Стельмах). 16. Гурт
хлопців підійшов до столу (О. Гончар). 17. Сто братів за руки узялися,
Присягали разом у боях: «Волю, взяту шаблею і списом, Понесем, як прапор, у
віках» (Т. Масенко). 18. Три тополі у мене стоять під вікном (П. Воронько).

17
 Вправа 30. Підберіть речення з такими підметами: кожен із нас, троє
із студентів, дехто з хлопців, один із відмінників, багато з них, якийсь із
присутніх, хтось із музикантів. Схарактеризуйте підмети.

Вправа 31. Серед наведених прикладів визначте речення, в яких підмет є

синтаксично неподільним словосполученням із соціативним значенням.
1. Разом з військовими вибіг і Василько (П. Панч). 2. Тієї ж весни
довелося й матері вперше з сином удвох на степ виїздити (А. Головко). 3. Які
ми з тобою ще будем багаті... (А. Малишко). 4. Підійшли ми з бабусею до
вагона (О. Вишня). 5. Пилипко з хлопцями-пастухами бачив усе з горба, де
пасли... (А. Головко). 6. Василько з батьком підійшли до ялинки
(М. Коцюбинський). 7. Вона, малесенька Марійка, сидить з матір’ю серед лугу,
в’ють вінки (В. Бабляк). 8. Ми із дядьком Грицьком про життя розмовляємо Та
про сині пунктири шляхів до планет (В. Коротич). 9. Ми з ним ще з Уралу були
дружки (С. Голованівський). 10. Дмитрик з Гаврилком вчепились ззаду за сани і
причаїлися (М. Коцюбинський). 11. 1 сьогодні – поруч з батьками
Випробовують силу сини (М. Сингаївський). 12. Остап з Соломією сіли під
вербою, але їм не говорилося (М. Коцюбинський). 13. Прибула із сином мати
нині в Київ... (О. Гончар). 14. Ми з сином нині свято маєм... (В. Бровченко).

Вправа 32. У наведених реченнях знайдіть та схарактеризуйте

семантично неподільні підмети-словосполучення:
1) слова початок, середина, кінець + іменник у родовому відмінку;
2) слово з метафоричним значенням + іменник у родовому відмінку;
3) неозначений займенник щось (хтось) + узгоджуване слово.
1. Твого життя гілля густе Вітчизні в серце проросте (А. Малишко).
2. Плескалось, билося, пливло Людських надій ясне крило (А. Малишко).
3. Було щось буйне, зухвальське, нездоланно безстрашне в цьому перевдяганні
на снігу серед хурделиці (О. Гончар). 4. Край неба жеврів рожевим вогнем;
горіло й миготіло ясним полум’ям (П. Мирний). 5. Сміху сиплеться срібна
злива (В. Бичко). 6. Біляста туча небо полонила, І в ній котився сонця стиглий
плід (А. Малишко). 7. Початок параду гримить... Гримить урочисто парад
Перемоги, Що Красною площею в славі гряде (М. Бажан). 8. І тільки в
зволожених очах Горіло щось ясне і невгасиме, Неначе задивився він на шлях,
Який усе життя його вестиме (С. Голованівський). 9. Щось недосяжне і
втрачене війнуло над Яринкою, і їй знову стало жаль себе, своєї загубленої
казки, що теж могла б її вивести на дорогу науки (М. Стельмах). 10. Кінець дня
минув у напруженій роботі (М. Трублаїні). 11. Щось нове, незнайоме досі
вступило в його істоту (Ю. 3банацький).

18
 Вправа 33. Визначте інфінітивні підмети та схарактеризуйте їх. Які
форми присудків вживаються при інфінітивних підметах? Поясніть вживання
тире.
1. Здобути волю – то мій рай! (П. Грабовський). 2. Наше завдання – із
кожного слова, із кожної фрази викрешувати іскру (П. Панч). 3. 1 плакати – це
також щастя (О. Олесь). 4. Думати про матроса для Альоші стало постійною
мукою (І. Микитенко). 5. Сиротою жити – сльози лити (Н. тв.). 6. Пізнать себе –
то школа не легка (П. Воронько). 7. Малювати, творити прекрасне – це, він
вважав, написане йому на роду, заповідане від матері... (О. Гончар).
8. Гомоніти з високим начальством було для Хоми втіхою (О. Гончар).
9. Розмову продовжувати стало зайвим (Н. Рибак). 10. Чесно працювати – це і є
уміння (Д. Бедзик). 11. Впевнений, що найбільший злочин – підривати віру
людини (М. Стельмах). 12. Найкраще залишатися собою і до кінця не зрадити
собі... (С. Голованівський). 13. Осмислити свій шлях – завдання щонайближче
(П. Сингаївський). 14. Жити на землі – не просто, звісно (В. Кобець).

Вправа 34. Складіть речення із складеним підметом, у яких були б

представлені всі можливі способи його вираження, зазначені нижче.
1. Сполучення власне-кількісного числівника з іменником у формі називного
відмінка множини чи родового однини чи множини.
2. Сполучення неозначено-кількісного числівника, прислівника чи займенника з
іменником у формі родового відмінка множини.
3. Сполучення іменника, що має кількісне значення, з іменником у формі
родового відмінка множини.
4. Сполучення іменника або особового займенника у формі називного відмінка з
іменником або іншою частиною мови у значенні іменника у формі орудного відмінка
з прийменником з.
5. Сполучення числівника або займенника з іменником або іншою частиною
мови у значенні іменника у формі родового відмінка з прийменником з (із).
6. Неподільне словосполучення.
7. Словосполучення: прізвище, ім’я, по батькові.
8. Ціле речення або група речень.
9. Назва твору, цитата.

Питання для самоперевірки

1. Що таке член речення і чим він відрізняється від повнозначного слова?
2. Яких правил слід дотримуватися, визначаючи члени речення?
3. Що таке синтаксичний центр, як він виражається і яка його роль у
реченні?
4. Як будується речення навколо синтаксичного центру?
5. Що означає підмет і як він буває виражений?
6. Чи може бути підмет у безособовому реченні?
7. Які ви знаєте види підметів?
8. Чим виражається складений підмет?

19
 Література до теми
1. Бевзенко С. П. Сучасна українська мова. Синтаксис: Навч. посіб. /
С. П. Бевзенко. – К.: Вища шк., 2005. – С. 50–53.
2. Іваницька Н. А. Синтаксис простого речення. Складні випадки аналізу
/ Н. А. Іваницька. – К.: Вища шк.., 1989. – С. 39–46.
3. Ющук І. П. Українська мова: Підручник / І. П. Ющук. – К.: Либідь,
2006. – С. 484–487.

ПРИСУДОК ЯК ГОЛОВНИЙ ЧЛЕН РЕЧЕННЯ

Вправа 35. У наведених реченнях підкресліть головні члени речення.

Проаналізуйте морфологічні засоби вираження присудка.
1. Іца слухала батька мовчки. Губи міцно стулила, в кутиках рота позначалися
вперті складки. На відміну від батька вона була як туго натягнута струна
(П. Гуріненко). 2. Отак весна підчатувала зиму, вхопила в свої гарячі обійми й
понесла не знати куди, а розкута земля вмивалась на волі, розбухла, зачувши в собі
нове життя, й почала убиратися в зелений віник-молодик. Збурилась Уборть і разом
з талими водами розгульне понесла в моря-океани польові соки (В. Земляк).
3. Сонце вже сховалось за вільшечки, пускало крізь листя тоненькі рожеві стріли
(Г. Тютюнник). 4. Схилялися б над сонною водою беріз плакучих нерухомі віти, у
тихий захист вітер би не віяв (Леся Українка). 5. Буде важко тобі дослухати,
дочекатись нової години (Д. Павличко). 6. Бо я любив ліпити коней змалку
(Л. Костенко). 7. Чи ж довго буде молодість тривати? (Л. Костенко). 8. Люди,
трави й дерева стають наче рідні брати (М. Луків). 9. Салютом було йому
скорботне мовчання (О. Гончар). 10. Ніч була довга і невідома попереду
(О. Гончар). 11. Будить спогад давня пісня, пада в трави і зника (Г. Коваль).
12. Темні скелі виглядали понуро, а море лежало внизу під сірою паволокою сну
(М.Коцюбинський). 13. Хай жайвори, ті ярі скрипалі, звістують радість-парості
земні... Вкраїнонько! Колиско поколінь... Пісні твої, діла твої – священні
(В.Коломієць). 14. Ти грими, наша славо, по світу, рідне слово дзвени голосне: із-
під гніту ми встали, з-під гніту, і над нами вже сонце ясне (П. Тичина). 15. І куди б
дорога не вела, де б не жив на милій Батьківщині, а душа, здається, там і нині, у
білявій хаті край села (М. Луків).

Вправа 36. Підкресліть прості дієслівні присудки та вкажіть їх

морфологічне вираження. Які граматичні значення передає присудок у
кожному конкретному випадку?
1. У світі панує хай мир! (М. Рильський). 2. Якби мої думи німії на
струни проречисті впали, зайшлись би плачем МОЇ струни і сміхом дитячим
заграли (Л. Українка). 3. Хай наша рідна Україна в добрі і мирі прожива
(Д. Павличко). 4. Вже бих заснув сиз вечір (П. Тичина). 5. Маковей уже був
зохотився на міньбу. Але брати Блаженки розраяли хлопця (О. Гончар). 6. І в
молодій гарячій праці Мої хай роки зазвучать (С. Будний). 7. І сам ти впав був
од тяжкої рани, та прапор полку у руці тримав (М. Рильський). 8. І будеш ти у

20
кожному диханні, І будеш ти навіки при мені Гасить зірки очима на світанні,
Палить мене в безжальному вогні (В. Симоненко). 9. Я тебе шукатиму,
шукатиму, Я тебе чекатиму, чекатиму, Я про тебе у людей питатиму, Все
віддам за тебе без ваги (Є. Летюк). 10. З ранніх творчих літ прийшло до Головка
визнання народу (О. Гончар). 11. Софія мала рацію (В. Врублевська). 12. Коли
щеза чиясь у світі мова, щезає разом з нею і народ (Д. Луценко). 13. Мовчки
йшли сестри, і кожна зокрема несла свої думи (М. Коцюбинський). 14. І крізь
далеч минулих присмучених днів Усміхнеться мені Наталі Гончарова
(Н. Кащук). 15. Отари сірих хмар лежать безрушно й сонно... (Н. Кащук).

Вправа 37. У наведених реченнях підкресліть предикативні центри та

схарактеризуйте їх. З’ясуйте, чим ускладнений простий дієслівний присудок:
1) частками; 2) дієсловом з послабленим або зовсім втраченим лексичним
значенням; 3) повторенням тієї самої форми дієслова та ін. Які модально-
експресивні відтінки привносяться ускладненням (повноти, протяжності,
несподіваності, інтенсивності дії) ?
1. Падав і це падав перший сніг... (Л. Костенко). 2. Ну, звичайно, заснути
не можна мені, бо ти візьмеш і прийдеш до мене у сні (В. Підпилий). 3. Поетові
з його творчих висот відкривались різні часи і народи, і в «Кобзареві» мовби
акумулювався духовний набуток поколінь... (О. Гончар). 4. Я схопився та давай
спересердя стукати в двері (І. Нечуй-Левицький). 5. Цар (Ворон), здурілий від
воєнного запалу, кинувся на мене зі своїми міністрами і давай мене бити
(І. Франко). 6. Дуб підняв сухуваті руки, Сині краплі ловив, ловив
(А. Малишко). 7. Що то за пісня дзвенить-буя ? (А. Малишко). 8. Перекладав,
перекладав я, а потім думаю собі... (Остап Вишня). 9. Вір не вір, а безперемінно
буде, як ото оратори висказували (А. Головко). 10. Пахне, пахне уся Україна
Медоцвітом і соками трав (В. Ткаченко). 11. Річечка, гублячись у зеленій
низинній гущавині, біжить та й біжить собі, змиваючи сліди дівчат, тиха, майже
невидима (В. Козаченко). 12. Ти поглянь в мої очі, поглянь... (П. Воронько).
13. Ти гукай не гукай, а літа не почують... Все біжать та спішать – хоч співай чи
ридай... (Б. Олійник). 14. Зоря за вікном холоне, холоне, Світ жовкне, жовкне
(В. Коротич). 15. В житті мене ти й знать не знаєш, Ідеш по вулиці – минаєш...
(І. Франко). 16. А я взяла і вигадала свято – Тебе, моя поезіє, тебе!
(Г. Світлична). 17. Щастя – не щастя, вагатись доволі, сам я сьогодні візьму и
оженюсь (В. Швець). 18. А хтось з уряду ото візьми й пожартуй тоді: «...Коли
вже мова зайшла про дівчат, – нема кращого гостинця з дівочих рук, як весіль-
ний калач» (А. Головко). 19. Пам’ять кожного не мовчить. Кровина кожного
криком кричить: Оборона!.. (В. Бровченко).

Вправа 38. У наведених реченнях визначте та схарактеризуйте тип

присудка. Усно замініть присудок, виражений фразеологічним сполученням,
одним словом. Доберіть граматичний синонім.
1. Кравчина додержав свого слова (О. Довженко). 2. Маковея підняв на
ноги трикратний салют, яким полк проводжав у братську могилу Ясногорську

21
та її товаришів (О. Гончар). 3. Я печу раків і мовчки стою на одному місці,
каючись, що прийшов сюди (М. Стельмах). 4. Мене пересмикнуло, але оволодів
собою (Ю. 36анацький). 5. – Ви не ймете віри? – хотів оборонятися Даниленко
(Д. Бедзик). 6. Батько напнув його мокрим рядном (І. Нечуй-Левицький). 7. Але
Муха як крізь землю провалився, мабуть, на тім краї слободи (А. Головко).
8. Ми в злигоднях своїх носів не вішали, У найлютішій вижили біді (Є. Летюк).
9. Іван Антонович слухав Хомині скарги і диву давався: хто це говорить?
(О. Гончар). 10. А мале дитя, дивлячись на матір, було й собі скривиться, надме
губенята й розіллється слізьми, як старе (І. Нечуй-Левицький). 11. Ішла людина
через Карпати і упала на силі (П. Панч). 12. – Я теж такої думки (В. Малик).
13. І в пересадку сердець не йму я Нікому віри, як назло, – Чи ж друге серце те
почує, що за живе мене взяло? (І. Гнатюк).

Вправа 39. Підкресліть присудки, визначте різновиди їх за морфологічним

вираженням (дієслівні, іменні) та будовою (прості, складені, бінарні).
1. Усмішка тільки й зосталась у нього, якою була: гарна, сором’язлива, дівоча
якась (О. Гончар). 2. Хто збирався її підкорити мечем, той розвіявся прахом
(М. Луків). 3. Вона його посміла проклинати (Л. Костенко). 4. Пісню змагання уперту,
дзвінку, я хочу відбити у кожнім рядку, щоб буть українським поетом (Д. Павличко).
5. Значить, єсть у нас ті соки, що коріння поять (П. Тичина). 6. Була ти музою, й
пили уста медузи кров уяви, – тоді однаково гули хвала й хула пустої слави
(Є. Маланюк). 7. Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну... (Леся Українка).
8. Нехай душа моя голосить (А.Чубинський). 9. Не той тепер Миргород, Хорол-
річка не та (П.Тичина). 10. Я – школяр: я сиджу обережно (В. Швець). 11. І ось
веселки ці ясні здаються ворітьми (О. Підсуха). 12. Летять, пливуть і сурмлять ув
імлі Шовкові, й жовті, й сизопері птиці (А. Малишко). 13. Очі їхні – любов та
благання, Синій смуток ячить з-під повік (М. Луків). 14. Заридала Катерина та бух
йому в ноги (Т. Шевченко). 15. Шофер почав скидати на землю важкі мотки дроту
(Ю.Збанацький). 16. Сьогодні він мав одержувати поповнення (О. Гончар).
17. Неначе сонце засіяло, неначе все на світі стало моє (Т. Шевченко). 18. Був він
стріляною птицею (М. Стельмах). 19. Змучений і втомлений стояв він біля веранди
перед зламаною гілкою (О. Довженко). 20. Світле безмежжя здавалось крихким
(О. Гончар). 21. Рушницю було передано Танцюрі (О. Гончар).

Вправа 40. У поданих реченнях підкресліть присудки, визначте різновиди їх,

зробіть висновки про морфологічне вираження складеного присудка.
1. Освітлена сонцем, вона від того стає ще мовби грізніша, незвичайна,
тривожна. Графітно-чорним стало твоє світло, в розкотистих акаціях місто над
Дніпром. Оператор був майже радий своєму тяжкому розчаруванню. Ваша відмова
для багатьох була несподіванкою. Бездоріжжя буде йому дорогою. Згасло життя.
Таке буйне, гаряче було й згасло. Освітлювач був з тебе сумлінний, але як він
тебе ганяв, той старий кіновик у гумових завжди збагнючених чоботях!
Нещасливим виявився їхній нічний стрибок. (З творів О. Гончара.) 2. Наші
пращури давні були сіячі, вміли землю орати й свободу любити, вміли твердо

22
тримати в десницях мечі, коли треба було честь і стяг боронити (М.Луків).
3. Отакий-то Перебендя, старий та химерний (Т. Шевченко). 4. Іван був
дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині Палійчуків. Двадцятою і останньою
була Аничка (М.Коцюбинський). 5. Велить закласти князь Софію Во славу воїнам
своїм (М. Луків). 6. Ніхто не сміє зупинити нас. 7. Хоч би яка скульптура з того
саду прийшла сюди постояти в журбі. 8. І він не зміг іти. 9. Я був готов за стіни ті
вмирати. (З творів Л. Костенко.) 10. Впасти, згоріти, загинути ладна в ту ж мить
(Д. Павличко). 11. Відцвітати не хочуть Черешневі сади (А. Чубинський). 12. Ти не
можеш бачити здалека, як в’ялить негода, сушить спека (А. Малишко). 13. І
плетиво сивих незнаних доріг Я серцем вивчав, – полюбити не зміг (А. Малишко).
14. По обіді Кайдашиха загадала невістці насіяти борошна (І. Нечуй-Левицький).
15. Ти чекала, ти вже й ворожила Й забувать потроху почала (А. Малишко). 16. Я
маю за щастя вітати вас у вашій господі (Ю. Смолич). 17. Я боюсь зітхнуть
щасливо (І. Жиленко). 18. І йдуть поклонитись народи майбутні На бронзові площі
безсмертні твої (А. Малишко).

Вправа 41. Серед наведених прикладів знайдіть речення з дієслівними

складеними присудками. Визначте, в яких випадках інфінітив є об’єктним, а в
яких – суб’єктним. З’ясуйте, чим виражений допоміжний компонент
дієслівного присудка (особовим дієсловом з фазисним значенням; особовим
дієсловом з модальним значенням; фразеологічним словосполученням; іменними
формами слів).
1. Батьківщині віддана і сміла, наша юність вміла вірно жить, працювати,
вчитися уміла і пісні співати і любить (О. Гончар). 2. Я готовий винести всі
випробування, я готовий на все, тільки подай мені націю (Ю. 36анацький).
3. Передавши генерала Блаженкам і забувши одразу про нього, Маковей
кинувся переймати Щуриного коня (О. Гончар). 4. І все одно хтось нам повинен
відчиняти двері. Але хто? (М. Стельмах). 5. Ми хочем миру! Ми ідемо у
величне майбуття (Р. Братченко). 6. Нас пригоди спинити не в силі
(П. Грабовський). 7. Люди повинні більше дивитися на зорі, на Стожари, на
Чумацький шлях... (М. Стельмах). 8. Тільки те дерево може жити, розвиватись,
зеленіти і давати плоди, яке глибоко пустило своє коріння в землю і в той же
час зметнуло буйну крону в небеса (І. Цюпа). 9. Жити щасливо мусить кожна
людина. 10. Одне слово, робочу честь Петро Невірко Вистояти зумів…
11. Анатолій сказав водієві зачекати (З творів Ю. Бедзика). 12. В південних
полинних степах України Любили ми з піснею мчать (П. Усенко). 13. Тільки
вночі Остап із Соломією зважились податися на берег (М. Коцюбинський).
14. Я горів бажанням пробитися на широкий шлях театральної творчості
(газета). 15. Не лікар, не чаклун, а рідна мова Вернути може до життя мене
(Р. Гамзатов). 16. Ми мусимо іти до згоди Через найглибші в світі броди, Але
знайти до миру путь! (Піде). 17. Хіба любов питає дозволу оселитися в чиємусь
серці? (Р. Гамзатов). і 8. А луг пахне дедалі сильніше І груди не в змозі
вмістити, увібрати всю його терпку свіжість (Є. Гуцало). 19. – Я ж учителька,

23
Ярино, Я маю комусь зменшувати горе (М. Стельмах). 20. Солдат віддав
Знамено до музею хоч був не в силі здержати сльозу (В. Бичко).

Вправа 42. При яких поданих нижче семантичних групах дієслів

вживаються суб’єктні інфінітиви, а при яких — об’єктні? Підберіть п’ять
речень із суб’єктними інфінітивами та визначте їх синтаксичну функцію.
1. Дієслова зі значенням можливості чи неможливості дії, повинності,
необхідності (могти, вміти, мусити і под.).
2. Дієслова, що означають наказ, побажання, прохання (наказати,
заставити, примусити, загадати, попросити, запросити, умовити і под.).
3. Дієслова, що означають процеси навчання, повчання (вчити, навчати,
наставляти тощо).
4. Дієслова волевиявлення (хотіти, бажати, прагнути, намагатися,
наважуватися і под.).
5. Дієслова, що означають процеси мислення, мовлення (думати, мріяти,
обіцяти тощо).
6. Модальні дієслова, що означають внутрішнє почуття, стан (боятися,
соромитися, жахатися і под.).

Вправа 43. Спишіть речення, замінюючи, де це можливо, іменний

складений присудок простим дієслівним (зазначте в дужках). Як передається
лексичне і граматичне значення у кожному із типів присудків?
1. Що краще юності на світі, її орлинокрилих мрій, Коли усі шляхи
відкриті, Коли усі сади у цвіті, Серця ж, промінням вщерть налиті, Тремтять у
радості надій (О. Новицький). 2. Вірилось, що бажання уже стає дійсністю
(М. Стельмах). 3. Дома, в Галичині, він за вчителя був (А. Головко). 4. Була
схвильована й стривожена вона... (М. Рильський). 5. Він ще розповів їм, яким
трудом був викоханий цей єдиний живий оазис серед відкритого степу
(М. Стельмах). 6. Ультиматум був адресований командирові (М. Стельмах).
7. Ясько за пастушка був саме того літа... (М. Рильський). 8. Чумак справді знав
її, ще коли був гімназистом (А. Головко).

Вправа 44. Складіть речення із складеним присудком, у яких були б

представлені всі можливі різновиди його морфологічного вираження.
Іменний складений присудок:
дієслівна зв’язка + іменна частина, виражена іменником,
– прикметником,
– займенником,
– числівником,
– дієприкметником,
– стійким словосполученням.
Дієслівний складений присудок:
Інфінітив + фазові дієслова, що означають:
– початок дії,

24
 – продовження дії;
– кінець дії;
інфінітив + модальні дієслова, що означають:
– можливість,
– необхідність,
– обов’язковість;
інфінітив + предикативний прикметник.

Вправа 45. Складіть речення, у яких подані дієслова виступають то

простим дієслівним присудком, то частиною іменного складеного присудка.
Продовжте ряд таких дієслів.
Зразок: Данило став на порозі. Данило став командиром загону.
Іти, повернутися, бути, становити, залишитися, робитися, називатися,
вважатися, доводитися.

Вправа 46. У поданих реченнях підкресліть і визначте тип присудка та

особливості його вираження.
1. Павло, заохотивши дружину до науки, й сам не пас задніх
(Ю. Яновський). 2. Дивлюся – господиня моя і ніс повісила (П. Мирний).
3. Корови та телята для них альфа і омега всієї премудрості (Ю. Збанацький).
4. Матяш був на сьомому небі від щастя (В. Собко). 5. Тобі вже одинадцять
років, а ти від горшка два вершка (І. Багмут). 6. Німецький поліцай, який стояв
на виході з табору, був стріляний горобець (Ю. Яновський). 7. Що твої
промови, коли ти ні бе ні ме в правилах з мови (С. Олійник). 8. Підпара варив з
челяді воду (М. Коцюбинський). 9. Став він не остання спиця в колесі
(П. Мирний). 10. Чіпка – сам не свій (П. Мирний). 11. Усі носи повісили
(П. Мирний). 12. Він зовсім з лиця спав (Марко Вовчок).

Вправа 47. Визначте головні члени речення, дайте їм повну

характеристику.
Україна... В одному тільки в цьому слові і для нашого уха і навіть для уха
чужинців бринить ціла музика смутку і жалю... Україна – країна смутку і краси,
країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові
до народу і чорної йому зради, довгої, вікової, героїчної боротьби за волю, в
результаті якої – велетенське кладовище: високі в степу могили, руїна та
прекрасна на весь світ, безіменна, невідомо коли і ким складена пісня... Тяжкий
сон, подвійна неволя і темна ніч, як ворон. Тільки Дніпро з очеретами, тільки
вітер з степовими могилами шепотіли ночами: гай-гай... умер прекрасний край-
У країна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці,
медовії та молочнії ріки... Україна – це марні, обшарпані голодні люди... Ідуть
на панщину, чорні і німі. Ідуть, дітей ведуть... Україна – це царське та панське
безмежне свавілля... Праця до сьомого поту...
Світяться злидні.

25
 Україна – розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять
заплакані зорі...
Поема жалю і смутку... краси і недолі...
Отже, одна з найсмутніших сторінок у цій поемі належить невиданому у
всі часи по всьому світі її огненному поетові.
С. Васильченко

Вправа 48. З’ясуйте синтаксичну функцію інфінітива у поданих

реченнях (простий присудок, частина дієслівного складеного присудка, підмет,
другорядний член речення, головний член односкладного речення).
1. Я ж міг створити незабутні речі! На що ж потратив я своє життя?
(Л. Костенко). 2. Щоранку з рудника приходять машини забирати робітників.
Ми хочемо всю нашу Вкраїну вкрити квітучими садами (О. Гончар). 3.
Викувати троянду не кожний зуміє (Ю. Яновський). 4. Чубенко робив марні
спроби підвестися на ноги (Ю. Яновський). 5. Ну, чи не взяв би його прах, він
довго буде ще мене страхати? (Л. Костенко). 6. Треба зрошувати, удобрювати,
ввести найсуворішу агротехніку, – одне слово – доведеться докласти розуму і
рук та й рук (О. Гончар). 7. Юнацькі руки молоді, вам добре б тішитись в труді,
тесать, копать, залізо б гнути, садити сад, зелені рути, плоти гонити по воді
(А.Малишко). 8. Серед мороку, бурі-негоди цілу ніч буде човен блукати, як
зійде сонце правди та згоди, я тоді вічним сном буду спати, буде шарпати буря
вітрила, пожене геть по темному морю. Ох, коли б мені доля судила хоч
побачити ранню зорю! (Леся Українка). 9. Хотіла б я піснею стати у сюю
хвилину ясну, щоб вільно по світу літати, щоб вітер розносив луну (Леся
Українка). 10. Несила терпіти легкої напасти, волю я в широкому полю
пропасти, ніж тута, немов у тюрмі погибати! (Леся Українка). 11. Я махаю
багряними крилами, щоб за тобою злетіти (Д. Павличко). 12. Лиш пам’ять, наче
дівчинка наївна, все хоче ляльку в попелі знайти (Л. Костенко). 13. Жити мені
без праці – зовсім не жити (Д. Павличко).

Вправа 49. Перепишіть речення, підкресліть іменний присудок, поясніть

його тип та спосіб морфологічного вираження. Проаналізуйте правила
вживання розділових знаків.
1. Хіба є хто в світі крилатіший за людину? (О.Гончар). 2. Обличчя героїв
спокійні були (В. Сосюра). 3. Поет доби моєї – це борець (П. Загребельний).
4. Пісня і праця – великі дві сили (І. Франко). 5. Я сирота з Вільшаної, сирота,
бабуся (Т. Шевченко). 6. Я син народу (І. Франко). 7. Життя – це шлях. Життя –
це рух. Життя – моторів гуркіт (Л. Дмитренко). 8. Ти – пожовкла сторінка живої
історії (В. Швець). 9. Наш учитель – іще не поет. Він – солдат, і йому –
вісімнадцять (А. Чубинський). 10. Ні дзвінка, ні перерви нема. І життя –
непрочитана книга (А. Чубинський). 11.І дійсно, лист ваш – подих моря,
солоність вітру й воля хвиль (Є. Маланюк). 12. Ніч була глибока і сива. Ніч
була терпка, ніби слива (І. Жиленко). 13.1 пахне в січні материнка й м’ята, – й
душа моя врочиста і багата (М. Луків).

26
 Вправа 50. Прочитайте текст. З’ясуйте особливості граматичних
основ: дослідіть морфологічні засоби вираження підмета і присудка.
Кожен прагне досягнути чогось у житті. Людство всіляко намагається
втриматися на плаву. Той же інстинкт виживання керує і тваринами, але вони
живуть лише сьогоднішнім днем і тому щасливі. Пес б’ється з іншим псом за
кістку, кіт проганяє кота з власної території, не маючи й гадки, що люди так
само утверджують своє місце під сонцем.
Ми довго жили в суспільстві, де кожен міг задовольнити свої мінімальні
потреби, і тому почували себе в більшій безпеці. Багато з нас вірило, що
людина людині друг, хоча суспільство й зазнавало гниття і розкладання. Проста
людина працювала роками за ту саму зарплату, заощаджувала трохи на дорожчі
речі і, полегшено зітхнувши, йшла на пенсію. Десь там угорі билися хижаки,
писали доноси, брали хабарі, крали в держави, продавали одне одного. Це
стосувалося тільки їх (журнал).

Вправа 51. Знайдіть «зайве» речення за видом присудка. Свій вибір

аргументуйте.
I. 1. Постать Устима Кармалюка загадкова й легендарна. 2. Історичні
дослідження його біографії породжують багато запитань. 3. Устим Кармалюк
народився 10 березня 1787 року в сім’ї кріпаків. 4. Він став провідником
народних мас (П. Киридон).
II. 1. Минав час. 2. Степан був черговим. 3. В очах хлопця зблиснули
сльози. 4. Діти з жалем дивилися на зламане деревце (І. Цюпа).
III. 1. Насамперед не забувайте убогих. 2. Ніколи не майте гордощів у
своєму серці і в розумі. 3. Остерігайтесь брехні, пияцтва й облуди. 4. В домі
своєму не ледачійте («Повчання Володимира Мономаха»).

Вправа 52. Знайдіть допущені помилки в координації підмета з

присудком, поясніть їх суть.
1. Біля колодязя, де сріблилася намерзлою кригою вода, лелека
спинилася. 2. Ім’я та прізвище героя селянського руху Кармалюка оповите
туманом. 3. Я і пес йшов лісом. 4. Багато визначних політичних, культурних і
наукових діячів зарубіжних країн закінчило Києво-Могилянську академію. 5.
Кожний із дарувальників носили із собою оберемок ліщини. 6. Місто Харків
прикрасився до свята. 7. Тріо «Крайня хата» намагалися бути схожими на тріо
«Либідь». 8. Журі визначили переможців конкурсу. 9. З іншого боку, коли б він
сам не звернувся до західного світу і не «здав» деталі, то ми ніколи так і не
довідалися б, що замовником було КДБ. 10. Багато хто із знайомих обминають
його, цураються. 11. Що і хто уповноважувало керівництво Львівської залізниці
вирішувати замість Кабінету Міністрів та всіх міністрів-силовиків, яка саме
допомога потрібна? 12. Початок зустрічі, точніше, перші три хвилини гри були
за господарями. 12. І ця цінність – сім’я і родинні стосунки, – важливі для усіх
наших читачів, якими б різними вони не були в повсякденному житті. 13. Я з
гуртом ентузіастів зібрали гроші й купили першу любительську відеокамеру.

27
14. Сьогодні містом їздять понад двісті маршруток, завдяки чому отримали
роботу понад півтори тисячі чоловік. 15. Більшість підприємств простоюють.
16. Незважаючи на досягнутий компроміс, частина депутатів від опозиційної
Соціал-демократичної партії Німеччини, а також деякі представники Вільної
демократичної партії Німеччини, які входять до правлячої коаліції, виступила
проти закону про електронне прослуховування. 17. Іноді чиясь думка або жарт
дарують новий погляд на проблеми.

Питання для самоперевірки

1. Які критерії визначення присудка в реченні та встановлення його
межі?
2. Які види присудків ви знаєте? Чим виражається простий присудок?
3. Чим подібні і чим відрізняються складений дієслівний і складений
іменний присудки?
4. У чому полягають труднощі під час визначення складеного іменного
присудка?
5. Чим подібні і чим відрізняються складені і складні (бінарні) присудки?

Література до теми
1. Каранська М. І. Синтаксис сучасної української мови: Навч. посіб. /
М. І. Каранська. – К.: Либідь, 1995. – С. 27–43.
2. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови: Підручник /
К. Ф. Шульжук. – К.: Академія, 2004. – С. 73–84.
3. Ющук І. П. Українська мова: Підручник / І. П. Ющук. – К.: Либідь,
2006. – С. 487–495.

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ МІЖ ПІДМЕТОМ І ПРИСУДКОМ

Вправа 53. Підкресліть головні члени речення. Поясніть вживання тире

між ними.
1. Поезія – це праця зрима, це думки смілої весни (М. Рильський).
2. «Колись – це тихий «одноманітний» плин (якщо можна назвати плином
життя двадцятирічного хлопця), «тепер» – бурхливий лет поміж круч і водориїв
у мороці й повній невідомості (Ю. Мушкетик). 3. Співать – це обов’язково, як
дихати (Остап Вишня). 4. Тихе море – це таке море, коли вода у йому тиха...
(Остап Вишня) 5. Сміле слово – то наші гармати, світлі вчинки – то наші мечі
(П. Грабовський). 6. Придержати язика вчасно – то нелегка річ (П. Панч).
7. Спільна для всіх мисливських оповідань риса – це те, що всі вони – факти,
що все це насправді було, що «розкажу, то не повірите, але це – факт!» (Остап
Вишня) 8. Ясна річ, що бекас – не собака, а птиця, але кожен мисливець знає,
що полювати бекаса без собаки – це все одно що справляти весілля без музики
(О. Вишня). 9. Перший принцип – не треба зайвих, некорисних страждань
(В. Винниченко).

28
 Вправа 54. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.
1. Без діла жить тільки небо коптить (Н. тв.). 2. Наша
ціль людське щастя і воля розум владний без віри основ і братерство велике
всесвітне вільна праця і вільна любов! (І. Франко). 3.Радість не поділена з
другом це не радість навіть не піврадості а якась поганенька четвертушка
мізерія якась (В. Нестайко). 4. Найдорожчий скарб що людина має це віра в
себе і в собі подібних. Головне не дати ту віру погасити (І. Багряний). 5. Спорт
це був наш світ наш фетиш наша релігія і ця релігія міцно єднала нас
(Ю. Смолич). 6. Багата держава яку утворюють бідні люди абсурд!
(О. Довженко). 7. Мабуть цей дядько що свариться на нього теж начальник
(Є. Гуцало). 8. Спільна для всіх мисливських оповідань риса це те що всі вони
факти що все це насправді було (О. Вишня). 9. У такий вечір вся родина
збирається вечеряти разом і родинний стіл то стіл однодумства (Б. Харчук).
10. Лови на грубого звіра то не забавка то боротьба не раз кровава не раз на
жит...я і смерть (І. Франко). 11. Прийняти рушника поцілувати хліб знак
злагоди (журнал). 12. Вийти на пенсію все одно що прийти в чистилище: за ним
або рай або пекло (О. Коломієць). 13. З дурнем зчепитись дурнем зробитись
(Н. тв.). 14.Щічки рожевіють старі очі тішаться і я думаю: наша бабуся це та
висока зірка що народжує Новий рік що напоює дорогим червоним вином
засніжену землю (Б. Харчук). 15. Ожениться не дощик переждати (Н. тв.).
16. А чи ти! знаєш яка птаха найроботящіша? <…> Дятел. <…> Горобець то
курка. Налетів у двір, стриб поміж курьми,; дзьоб-дзьоб, нахватався і втік.
Голуб ледащо. Оддудурить воло й ходить жде поки нагодують. Сорока
злодюга, на живе кидається. Сойка як циганка: що набачила те й зцибрила та
заховала про зиму. Шпак як враг, на садки налітає. А дятел – у-у-у... Трудяга.
День крізь день, і літо й зиму, все стука та стука як тесля долітцем
(Г. Тютюнник). 17. Ніхто більше за мене не радіє дружбі: це моя єдина втіха і
мій скарб. Людська душа і друг безсумнівно цінніші за все інше. Ні про що не
турбуватися ні за що не переживати значить не жити а бути мертвим адже
турбота рух душі а життя це рух (Г. Сковорода).

Вправа 55. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

Вставте, де потрібно, пропущені букви, розкрийте дужки.
1. Моя хата стоїть біля мосту через це всі мої спогади про дитинство це
спогади про міст. 2. Я боюся спокою бо спокій як мені здається початок кінця.
3. Мій батько швець слава про майстерність якого поширилася на всі найближчі
околиці. 4. Таємниці це те що робить наше життя солодшим. 5. Скрізь його
переслідували ті зовсім однакові дві пари очей, одні добро й ніжність, другі зло.
6. Єдине діло яке мав зараз це й було спостереження того клаптя дороги...
7. Свято ж це щось таке, уявляла вона, як дуже й дуже сонячний день. 8. Любов
же доню єдина у світі правда яку не зітреш як крейдяний напис на дошці.
9. Перше право людське жити як заманеться і їхати туди куди людину вабить.
Бо жити людині де їй заманеться не чинячи зла це не переступ... 10. Дівчинка
думала що такі дні як сьогоднішній даремно не минають що такі дні початок

29
дивного глибокого й не до кінця збагненного одкриття. 11. Брат це той з ким
маєш надію розділити власний біль і він не відштовхує тебе; брат це той хто
подає руку коли ти відчаявся вийти з води чи болота які вже тебе ковтали; брат
це той хто всміхнувся тобі на вулиці, і той усміх не насміх а розуміння а може й
співчуття. Ми всі шукаємо свого брата у світі а коли його знаходимо навіть на
коротку хвилину в нас починає вливатися ота промениста сонячна енергія... Бо
заздрість ближнього це те що віддаляє від нас брата це те що впершуруч убиває
в нас нашу сонячну енергію. 12. Немає великого, міркує він [Віталій], без
малого, всі малі історії це тіні історій великих а найбільша з великих історій це
історія людської душі, байдуже, в кволому чи здоровому тілі вона поселилася.
(З роману В. Шевчука «Стежка в траві»)

Вправа 56. Перепишіть, розставляючи, де треба, тире між підметом і

присудком. Відзначте випадки, коли тире може ставитись або не ставитись
залежно від інтонації.
1. На вечір клонить. Тиша ніби скло (Б. Олійник). 2. Мої сини як зима і весна.
Старший меткий і проворний, як задерикуватий зимовий день. Молодший
неврівноважений, як весняна повінь (Ю. Яновський). 3. О, це тонка річ гумор...
(П. Загребельний). 4. – А ти моторний хлопець, – похвалив його Григорій
(В. Шевчук). 5. Валик ще маленький, щоб різати дрова (В.Шевченко). 6. Життя
наче сад той барвистий (В. Сосюра). 7. Життя як той потік, а час мов океан
(Б. Лепкий). 8. Мадонну малювать це не писати строфи, а очі річ тонка, далеко не
проста (А. Малишко). 9. А брови у неї такі шовкові! Руки у неї такі тендітні! Очі у
неї такі привітні! І вся вона як жаринка (Л. Костенко). 10. Воля й сила в нас єдина,
бо родина ми одна (М. Рильський). 11. Сварка чоловіка з жінкою то літній дощ
(Н. тв). 12. Чуже красне, своє найкрасніше (Н. тв).

Вправа 57. З’ясуйте, в яких реченнях тире вжито на місці пропущеної

зв’язки, а в яких – на місці пропущеного присудка в неповному реченні.
1. І будуть народи всі йти до країни, де піснею – мова, а думка – всесвіт
(В. Пачовський). 2. Відкриваю заплакані очі... Навкруги – порожнеча німа
(Д. Загул). 3. Земля не може жити без сонця, а людина – без щастя
(М.Стельмах). 4. Співала ж дзвінко, дужо, незрівнянно. А голос був – із чистого
срібла! (П. Тичина). 5. В сонце цілять стріли-трави, сонце – в трави й буйний
ґрунт (В. Чумак). 6. Обличчя – мов сон, чи секунди... (М. Йогансен). 7. Знов
погляди їхні зійшлись, як мечі: у нього – нещадний, благальний – у неї
(І. Нехода). 8. Класична пластика і контур строгий, і логіки залізна течія – оце
твоя, поезіє, дорога (М. Зеров). 9. Мій перший квіт – то лілієвий дзвін, у
другому – трояндних мрій принада, в останнім – пристрасті яркий рубін
(І. Драй-Хмара). 10. Ні, ні, на вороних уже не грати: я – в кам’янім, у кам’янім
мішку (І. Драй-Хмара). 11. Понад садом – крук, понад степом – свист
(І. Багряний). 12. Я затримувать вас не буду: Вам – туди, а мені – сюди
(К. Герасименко). 13. Мої пісні – над рікою часу калиновий міст, а я –
закоханий в житті поганин. Зніми мені легенькою рукою сніжинку із брови, а з

30
серця – лід (Богдан Ігор Антонич). 14. З піснею дружити – ніколи не тужити.
15. Держав дві корови, а тепер – дві ворони. 16. Гроші йдуть до багатого, а
злидні – до бідного. 17. Куліш – не каша, п’ять рублів – не гроші (З народної
творчості).

Питання для самоперевірки

1. Які виділяють умови постановки тире між підметом і присудком, а
також між іншими членами речення?
2. Коли не ставиться тире між підметом і присудком?

Література до теми
1. Дудка О. О., Українська мова: Довідник / О. О. Дудка, Л. А. Шевелєва.
– Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006. – С. 242–243.
2. Ткаченко Є. М. Українська мова. Пунктуація: Правила, вправи,
диктанти / Є. М. Ткаченко. – Х.: Консул, 2001. С. 5–12.
3. Яцимірська М. Г. Сучасна українська мова. Пунктуація: Навч.
посібник / М. Г. Яцимірська. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 2002. – С. 21–35.

ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ

Вправа 58. Підкресліть в реченнях граматичну основу. Визначте, які з

поданих речень є односкладними.
1. Відчиняють вікна. Мов лушпиння, тріскаються пересохлі смужки
(Н. Тихий). 2. Холодно, сумно, під хмарами сірими небо сховалось усе
(Б. Грінченко). 3. Цвітуть каштани. 1 забракло слів (Т. Коломієць). 4. Стало знов
темніше... Хмари позвисали (О. Олесь). 5 В тумані лунко плещуть весла
(М. Стельмах). 6. Ліс рубають – тріски летять (Н. тв.). 7. Вийди, о вийди! Я жду тебе,
жду! Тихо, і ясно, і пусто в саду (О. Олесь). 8. Сорочки чистої замало у житті.
Потрібно сонця, сірника потрібно, щоб вірші не писати в темноті (Д. Павличко).
9 Стою. Дивлюсь. Так тихо-тихо скрізь (П. Тичина). 10. Холодно. Протяг
(Н. Стефурак). 11. Вранці – роси. Марити. Мовчати. Колос. Шум. Волошки. Знов
волошки. Материнка, конюшина. Смутку трошки. Вранці – роси. Марити.
Мовчати. (В. Чумак). 12. Травень. Цвіт, черешня. Сивіє голова (Н. Стефурак).
13. Крижаніє ріка. Вже немає ні хвилі, ні хмар (Л. Костенко). 14. Зелений шум
зелених плес, зелений плюск, зелений сплеск, зелений світ – внизу, вгорі – зелена
прозелень зорі (Р. Лубківський). 15. Тихше, тихше! Не диши! Нас почують
комиші... (О. Олесь). 16. Вечоріє... В хмарах гори. Обнімає землю сон (О. Олесь).
17. Цілуються в автобусі. Прилюдно. Дивитися і соромно, і нудно. Не бачити б.
Заснути (Д. Павличко). 18. Замовкло поле стоголосе в обіймах золотої мли
(М. Рильський). 19. Голова сивіє, чоловік щдурніє (О. Довженко). 20. Дівчинка під
парасолькою пускає кораблики по дощовій воді (Н. Стефурак).

31
 Вправа 59. Випишіть з тексту означено-особові речення, підкресліть у
них головний член і поясніть його морфологічне вираження.
1. Не завидуй багатому: багатий не знає ні приязні, ні любові – він все те
наймає (Т. Шевченко). 2. Як парость виноградної лози, плекайте мову. Пильно й
ненастанно політь бур’ян. Чистіша від сльози вона хай буде (М. Рильський). 3. Як
зараз бачу: з-за ріки – дві кручі, наче маяки: одна зелена, чорна друга...
(А. Малишко). 4. Дишеш і не надишешся тим чистим і пахучим повітрям
(І. Нечуй-Левицький). 5. Відмикаю світанок скрипичним ключем (Л. Костенко).
6. Ідеш, ідеш, а ще й не половина, ідеш, ідеш, хоч добре, не один (Л. Костенко). 7. Не
потрапили на Січ і на третій, і на четвертий день, а десь тільки аж через тиждень
(П. Панч). 8. З росою в лузі не зів’яну (Леся Українка). 9. Не тільки дивоказкою
багаті і не єдиним хлібом живемо, а тільки чом, коли ні крихти в хаті, тривогою
сурмиш, моя сурмо (Б. Степанюк). 10. І знов лечу (Т. Шевченко). 11. Вийду в
степ, чи зупинюсь у полі – скрізь високі предківські могили (М. Луків). 12. Жив сей
день і ніч щасливо з вами (Леся Українка). 13. Яка не підійма вершина, –
триматися будем землі, як рідних осель журавлі (Б. Степанюк). 14. Мої любі, до
мене ходіть! Я сама. Поговоримо думами тихо (Леся Українка). 15. Подбати
мушу про якусь копійку (Л. Костенко). 16. Бережіть це життя. Іншого ви не
знали, того, що гнало нас із торбами по світу. Тож – бережіть (О. Гончар).

Вправа 60. Охарактеризуйте означено-особові речення, підкресліть

головний член і поясніть його морфологічне вираження.
1. Тепер ходжу стежками і стежинами і прокладаю шлях крізь болота
(Л. Костенко). 2. Подаруй мені, доле, сто літ і ще день (Д. Павличко). 3. З книжних
слів набираємося мудрості й стриманості (Нестор Літописець). 4. Ціную міру, але
схиляюся лише перед Безмірним (А. Коваль). 5. Не живемо, а вибачаємось
(Л. Костенко). 6.І ось іду по осінньому лугу, збиваю з трави молоду росу
(Б. Мозолевський). 7. Заболю, затужу, заридаю... в собі, закурличу, а про очі
людські засміюсь, надломивши печаль (Б. Олійник). 8. Сійся-родися, колосом
розвийся, засівайся, ниво, людям на добро! (В. Симоненко). 9. З нудного себе
знову вислизаю, як равлик із палаючої хати (І. Малкович). 10. За правду, браття,
єднаймось щиро (Леся Українка).

Вправа 61. Перепишіть означено-особові речення, підкресліть головні

члени у цих реченнях, поясніть їх морфологічне вираження.
1. Чекаю дня, коли собі скажу: оця строфа, нарешті, досконала. 2. Отак пройду
крізь твій великий подив, не зачеплюсь об лагідні слова. 3. Ще поки тепло, заночую
в лузі. 4. Іду. Бреду. Захочу то й спочину. 5. Розбиті ноги остужу в росі. 6. Сідай.
Спочинь з дороги, брате. (З творів Л. Костенко.) 7. Сестричко мила, що тобі скажу,
яку за батька дам тобі пораду: шістнадцять літ тому по споришу і я виходив
повнолітнім з саду (Б. Степанюк). 8. Сади свій сад, плекай свої надії (Леся
Українка). 9. Разом ходімо в майбутнє (Леся Українка). 10. Немов пилинку, світ
мене крутив, ловив я мрію і мету високу, пробач мені, що тяжко завинив, – лишив
тебе на старість одиноку (М. Луків). 11.І просить вітер у бійця: постій зі мною до

32
кінця (А. Малишко). 12. Первоцвітом виникаю з веснами на світ (П. Воронько).
13. Пошлем душу аж до бога, його розпитати, чи довго ще на сім світі катам
панувати (Т. Шевченко). 14. Для добрих друзів відчиняю дім і маю серця щиру
нагороду, хоч деякі із них в житті моїм, як в’ялий лист, обсипались в негоду
(А. Малишко). 15. Стисну міцно долонями скроні, зіпрусь ліктями на вогку лутку,
прилипну чолом до холодного скла і зв’яжу зморений погляд з ліхтаревими
плямами на калюжі серед пішоходу (Б. Антоненко-Давидович). 16. Шукайте
цензора в собі (Л. Костенко). 17. В праці, на дозвіллі, у коханні не переставайте ні на
мить край любить у колос-колиханні, без якого неможливо жить (Б. Степанюк).

Вправа 62. Прочитайте неозначено-особові речення. Знайдіть головний

член у них, з’ясуйте його морфологічне вираження. Поясніть причину
невизначеності суб’єкта в кожному реченні (суб’єкт невідомий мовцю; суб’єкт
не може бути визначеним; суб’єкт не названо з певних причин).
1. Покромсали життя моє на частки, на тьмяну січку слів і суєти
(Л. Костенко). 2. Лиш виведуть те слово із тої в’язі літер, а слово ж без коріння,
покотиться, втече (Л. Костенко). 3. Либонь і правду кажуть про гуцула (Леся
Українка). 4. Нас зустрічають хлібом-сіллю (Леся Українка). 5. Отож у темінь
зореву на в’ялу, скошену траву його поклали у стодолі, забинтували груди кволі
(А. Малишко). 6. Об тій порі знайшли їх трьох в оцій долині (А. Малишко).
7. Йому скрутили руки і здали (Л. Костенко). 8. Чи хоч пучечок тої калини мені
на груди покладуть (Л. Костенко). 9. І це було в той год страшний, коли п’ятьох
старшин козацьких розіп’яли (Л. Костенко). 10. Людей підняли по тривозі за кілька
хвилин і вишикували вздовж огорожі (В. Козаченко). 11. Посадили над козаком
явір та ялину (Т. Шевченко). 12. Вранці Андрія одвезли в лікарню, в город
(М. Коцюбинський). 13. Задзвонили у Констанці рано в усі дзвони (Т. Шевченко).
14. Повантажили нас в ешелон – повезли на південь (Г. Тютюнник). 15. Весною в
селі встають рано (Г. Тютюнник). 16. Панів за те там мордували і жарили зо всіх
боків, що людям льготи не давали і ставили їх за скотів (І. Котляревський).
17. Коли в’яне зелена трава, тоді клепають коси. Тоді пробують коси на палець,
гострять коси і мантачать (Остап Вишня).

Вправа 63. Охарактеризуйте узагальнено-особові речення. Підкресліть

головний член і поясніть його морфологічне вираження.
1. Дозиметром не виміряєш дози тотального спустошення душі
(Л. Костенко). 2. На кожного вандала культури не настачиш (В. Чемерис).
3. Бережи свою чашу терпіння для кращих часів (В. Чемерис). 4. Свою правду в
чужу макітру не наллєш (Ю. Мушкетик). 5, Сійте добре і вічне в межах розумного
(Ю.Рибников). 6. Не суди по генералу про життя солдатів (Г. Тютюнник). 7. Не
завжди у глибоких водах відшукаєш непорушне дно (О. Теліга). 8. Своєї мови
рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся (П. Куліш). 9. З
дурнішими од себе не водись, шукай мудріших... (Д. Павличко). 10. Ні питтю, ні їжі
не потурайте, ні спанню. (В. Мономах). 11. Копитом до душі не достукаєшся (М.
Полотай). 12. Люби природу не для себе, люби для неї (М. Рильський). 13. Віддай

33
людині крихітку себе (Л. Костенко). 14. Думай довго, пиши коротко (А. Коваль).
15. Не розправляй крила у вузькому місці (Л. Сухоруков). 16. Погодуєш рослину –
нагодуєш родину. 17.Посієш впору – збереш зерна гору. 18. Стоїш високо – не
будь гордим, стоїш низько – не гнися. 19. На годину спізнишся – за рік не
доженеш. 20.Дарованом коневі в зуби не дивляться. 21. Що маємо – не дбаємо, а
втративши, плачем. 22. Не родися красна, а родися щасна. 23. Чужим добром не
збагатієш. 24. Медом кулі не зіпсуєш. 25. Сметаною вареників не збавиш.
26. Бездонної бочки не наллєш. 27. Зробив людям насміх. 28. Набрид гірше гіркої
редьки. 29. Намолов сім мішків гречаної вовни. 30. Чужого не хочу, свого не дам
(Н. тв.).

Вправа 64. Прочитайте текст. Визначте в ньому узагальнено-особові

речення. Яка їх роль у тексті?
...У своєму житті мені не раз доводилося бачити натовпи, яких я завжди
боявся і сторонився. Теперішній же Майдан Незалежності (вживаю цей термін у
широкому значенні) притягує, мов магніт. Перебуваючи на ньому серед близьких тобі
за духом, вірою, прагненням людей, за годину-другу заряджаєшся такою енергією,
якої вистачає надовго для ритмічної роботи твого серця. Майдан надихає, додає
нових сил і ніби аж прискорює кровообіг. Тут, у багатотисячному колі
співвітчизників, відчуваєш себе Людиною, вільною й незалежною, органічною й
невід’ємною часточкою великої громади, здатної впливати на перебіг подій,
змінювати їх. Ти мовби оновлюєшся всім своїм єством, відчуваючи, як нарешті
вилущується твоя душа із задавненої шкаралупи зневіри, невпевненості, а то й страху
перед силами, які досі здавалися нездоланними. І вже не можеш лишатися сам на сам
зі своїми сумнівами, ваганнями й болями. Відчуваєш хвилюючу потребу бути серед
своїх однодумців і пориваєшся в той людський вир, енергія якого по-новому осяяла,
піднесла слова Україна, українці на не бачену досі висоту (3 журналу).

Вправа 65. Перепишіть прислів’я. Підкресліть граматичні основи; визначте

вид кожного речення (двоскладне чи односкладне, вид односкладного).
1. Батько хай їде орать – його коні знають, а я піду гулять – мене гості
чекають. 2. Проковтнути хочеться, а прожувати ліньки. 3. Скільки вб’єш, стільки
в’їдеш. 4. У нероби завжди неврожай. 5. Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.
6. Лежачий камінь мохом обростає. 7. День гуляє, три слабий, а на п’ятий –
вихідний. 8. Спиш, спиш, а спочити ніколи! 9. Жилося б пишно, їлося б смачно,
да працювати лячно. 10. На роботі умліває, а коло миски упріває. 11. Лінивий двічі
робить, а скупий два рази платить. Вік звікувати – не пальцем перекивати. 12. Раз
опечешся – другий остережешся. 13. Зароблена копійка краще краденого
карбованця. Очам страшно, а руки роблять. 14. Тонув – сокиру обіцяв, а витягти
топорища шкода. 15. Хвалений борщ надвір виливають. 16. Гадюку як не грій, вона
все одно вкусить. 17. Старого лиса не виведеш з ліса. 18. Тяжко тому жити, хто не
хоче робити.

34
 Вправа 66. Перепишіть односкладні речення, згрупувавши їх за типами у
такій послідовності: означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові.
1. Спочинь! На заступ вірний обіпрись, і слухай, і дивись, і не дивуйся
(М. Рильський). 2. Одвінчали геніїв лавром (Л. Костенко). 3. Одплачу, одболію,
одлюблю, зроблюся мудра і розважна вельми (Т. Коломієць). 4.Учися чистоти і
простоти і, стопчуючи килим золотий, забудь про вежі темної гордині
(М. Рильський). 5. Люблю. Ненавиджу. Згоряю. 1 знов –ненавиджу і люблю
(П. Засенко). 6. Намагайся бути кращим за себе, а не за інших (В. Черняк).
7. Підтримуй дух, розбуркуй думу, вливай огонь в людське чуття. (О. Олесь).
8. Незамінних замінюють першими (А. Коваль). 9. Про щастя втрачене даремно не
гадай (О. Олесь). 10. Не називайте чужі речі своїми іменами (Л. Сухоруков).
11. Голубими дощами сто раз над тобою заплачу. 12. Топтали бузковий верес,
трусили на голови хвощ. 13. Терплю і мовчки прокладаю щлях. 14. Не бий на сполох
в невідлитий дзвін. 15. Ох, не повчайте молодих! Нехай побудуть молодими. 16. Криши,
ламай, трощі стереотипи. 17. Їмо плоди із дерева незнання. 18. Прочитай золоті
манускрипти, подивися у вічі вікам. 19. Марную день на пошук незримої суті в
сутінках понять. 20. Лиш виведуть те слово із тої в’язі літер, а слово ж без коріння,
покотиться, втече (3 творів Л. Костенко).

Вправа 67. З’ясуйте вид кожного речення у таких прикладах:

1. Подарунок назад не беруть. – Мені подарували подарунок, намагаюся його
повернути, але подарунок назад не беруть. – Я хочу повернути подарунок друзям –
не беруть назад подарунка. 2. Чесне діло роби сміло. – Кожен робить своє діло.
3. Нас зустрічали хлібом-сіллю. – Дівчата хвилювались. Зустрічали гостей хлібом-
сіллю. Співаю пісню. – Співав пісню. 5. Пахне свіжоспечений хліб. – Пахло
скіжоспеченим хлібом.

Вправа 68. Прочитайте безособові речення, знайдіть у них головний

член, поясніть його морфологічне вираження.
Визначте різновид безособового речення за будовою:
– речення, головний член якого не потребує другорядних членів;
– речення, головний член якого потребує додатка у формі родового
відмінка;
– речення, головний член якого потребує додатка у формі давального
відмінка;
– речення, головний член якого потребує додатка у формі орудного
відмінка;
– речення, головний член якого потребує прямого додатка.
1. Проса покошено (М. Рильський). 2. Мело, крутило, скаженіло,
огортаючи присмерками весь край (О. Гончар). 3. Надворі було тихо, як у хаті
(І. Нечуй-Левицький). 4. Я слухаю ці розмови під дубом, і так мені чогось
робиться тоскно, так жалко, що світ споганіє, поки я виросту, і не буде вже
сінокосу тоді, ні риби (О. Довженко). 5. Сіро і сумно ставало на заході сонця
(М. Коцюбинський). 6. Далеко за річкою горіло і в шибці жевріло, переливалось,

35
палахкотіло (О. Гончар). 7. Кожній людині відкрито в нас дорогу – твори,
дерзай (О. Бойченко). 8. Дітям спочатку було дуже чудно (І. Нечуй-Левицький).
9. Між будинком та брукованою вулицею розбито мальовничий палісадник
(І. Ле). 10. Знов повіяло в душу весною, хоч кругом ще біліють сніги
(П.Грабовський). 11.І раптом повстанців не стало (І. Ле). Мирославі ще якось
щастило (А. Головко). 12. Кілька днів підряд мело дрібненьким колючим
сніжком (В. Козаченко). 13. Човна струснуло, поставило майже сторчма, потім
знову кинуло (О. Гончар). 14. Тільки блискало у хмарах та ревіли із гір потоки
(П.Тичина). 15. Тріском, тупотом, гуркотом стрясло всі поверхи (О. Гончар).
16. І не було в мене ніякої думки в голові (І. Нечуй-Левицький). А об чоловікові
не було й звістки (І. Нечуй-Левицький). 17. Святі ворота взято на ланцюг
(Л. Костенко). 18. Хлопців ніде не видно (Є. Гуцало).

Вправа 69. Прочитайте безособові речення. Поділіть їх на групи за

морфологічним вираженням головного члена:
– головний член виражений безособовим дієсловом;
– головний член виражений особовим дієсловом з безособовим значенням;
– головний член виражений словом категорії стану;
– головний член виражений предикативною формою на -но, -то.
1. Кожна гілочка на деревах була біла, наче її обмальовано білою фарбою
або обсипано кожну цукровою пудрою (Ю. Яновський). 2. Холодно надворі було
(А. Тесленко). 3. Все було кинуто на фронт (С. Скляренко). 4. Яшкові не спалося
(А. Головко). 5. Треба було возити гній (М. Коцюбинський). 6. Од ріки тягне
прохолодою (В. Козаченко). 7. Є ж на світі невезучі люди, яким ні в чому не
таланить (М. Стельмах). 8.Їй зробилося душно, немов щось стискало груди
(І. Франко). 9. В повітрі стало тепліше (М. Коцюбинський). 10. Подихнуло на
Пилипка вільним холодним повітрям, ущипнуло за ніс (П. Мирний). 11. Дідова
оселя снігом покрита, віконця замуровано морозом, двері замело, забило (П. Мирний).
12. А тихо біля тебе, як зачаровано (М. Вороний). 13. Хоча було холодно, проте
хуторяни, жаліючи чобіт, прийшли босі, позакочувавши штани вище колін
(О. Гончар). 14. Надворі стало ясно, хоч голки визбируй (І. Нечуй-Левицький).
15. Надворі вже зовсім потемніло (І. Нечуй-Левицький). 16. Багато слів страшних
тут наговорено (Л. Костенко). 17. А вже світає. Сумно, сумно, сумно
благословляється на світ (М. Луків). 18. Так у мене гарно на душі. Так на серці
лагідно і легко (М. Луків). 19. Командира батальйону було викликано за допомогою
рації (О. Гончар). 20. Лукії чогось не співається (О. Гончар).

Вправа 70. Прочитайте речення, знайдіть головні члени, поясніть засоби

їх морфологічного вираження. Поясніть семантичні різновиди безособових
речень (фізичні явища природи, навколишнього середовища, фізичний чи
психічний стан людини, її переживання та ін.).
1. І тільки щемно на душі: нема уже Марії (М. Луків). 2. Дивлюся, аж світає,
край неба палає... (Т. Шевченко). 3. Зранку було тихо на обох пагорбах (В. Земляк).
4. Колись розказував моряк: їх по Атлантиці носило (Д. Головко). 5. А далі всі

36
кинулись врозтіч, бо інакше не можна було (М. Стельмах). 6. І в нас, і в них –
цвіте в маю... (А. Малишко). 7. Обсіялись. Притихло до пори. Одгомоніло і
вляглось повсюди (М. Луків). 8. Понасипало кучугури і ліс весь снігом замело
(Л. Костенко). 9. Трохи полегшало. Та сумно на душі (Л. Костенко). 10. Світає,
господи світає, земля у росах, як в парчі (Л. Костенко). 11.І віє, духом яблунь та
жасмину (М. Луків). 12. Тепліло в жінки на душі, цвіли у вікнах квіти (М.Луків).
13. Чимось особливо рідним повіяло від цього села (Леся Українка). 14. Було свіжо
й затишно (Леся Українка). 15. О, як той шлях знаменами кипів, як хвилювався
людом на обоччі, і як сльозами застилало очі (М.Луків). 16. І лячно-лячно стало
жінці в пустоширокому степу, над яким самотів обведений золотою вологістю
місяць (М.Стельмах). 17. Мені немов полегшало відтоді (Л. Костенко). 18. Гей, де
ж тебе так, хлопче, забарило? (Л. Костенко). 19. Чи нам за це віддячиться в раю?
(Л. Костенко). 20. Ще осені такої не було (Л. Костенко). 21. Бійцю полегшало
(А. Малишко). 22. Мені страшно й не страшно (М. Луків).

Вправа 71. Прочитайте речення, замініть, де можливо, безособові ре-

чення особовими, порівняйте способи вираження головних членів у них.
1. Заморосило осінь у сльозу (Л. Костенко). 2. Заграли знову труби до
походу, війнуло громом з Тясмина-ріки (Л. Костенко). 3. Скасовано угоду
(Л. Костенко). 4. Швидко розвиднілося (Леся Українка). 5. Нанесло гори піску
(Н. Рибак). 6. На сизих луках скошено отаву, і літо буйно в береги ввійшло
(М. Рильський). 7. Йому так гарно та смачно світом дрімається (П. Мирний).
8. Пахло чебрецем, свіжою травою (А. Шиян). 9. Чудово, просторо, радісно на
придеснянських луках (Ю. Збанацький). 10. Куди не глянь – скрізь розвернулося,
зацвіло цвітом (П. Мирний). 11. Стахові стало враз дуже шкода товариша
(Ю. Смолич). 12. В селі оголошено воєнний стан (В. Козаченко). 13. У Пилипка аж
похолонуло в грудях (А. Головко). 14. Дихалося вільно, йшлося по землі легко
(Ю. Збанацький). 15. Сьогодні чогось не спалося хлопцеві (М. Стельмах).
16. Пройдено багато сіл, містечок, хуторів (А. Шиян).

Вправа 72. Перепишіть інфінітивні речення, підкресліть у них головні

члени, поясніть засоби їх морфологічного вираження.
1. Ну як же можна матері вмирати, коли життя у неї не було (А. Чубинський).
2. Яка не підійме вершина і скільки не ляже доріг, але найсвятіше для сина –
ступити на отчий поріг (Б. Степанюк). 3. Як не згадать материнську сльозу, Яка
запеклась на моїм рукаві (Б. Степанюк). 4. Як радісно, як сумно вірить в це:
нестямне серце у руці тріпоче (Д. Головко). 5. Бодай би вік не бачить цих бояр
(Л. Костенко). 6. Було б одразу присудить до страти (Л. Костенко). 7. Та жить для
себе – нащо й жить! (М. Луків). 8. І стежка в житі, і хмарка в зеніті, і жить би та
жити на білому світі (М.Луків). 9. Відпочити б з дороги (Леся Українка).
10. Словами серденька не одурити (Леся Українка). 11. Мечем до нього прорубати
путь (Леся Українка). 12. Чом же про те не дбати? (Леся Українка). 13. Смертям
двом, каже, – не бувати... (А. Малишко). 14. В соняшнику справді трудно впізнати
сонце (Леся Українка). 15. Що, може першої любові не дочекатись, не допить?

37
(А. Малишко). 16. Заснути так, що не почути уві сні таємних землетрусів та
розпуки (Д. Павличко). 17. Та що ж лишилось? Піднімати брили (Л. Костенко).
18. Ой ще рано думати про все (Л. Костенко). 19. Було до цих рукою нам подати
(Л. Костенко). 20. Може б нам полинути у вирій? (Д. Павличко).

Вправа 73. Перепишіть номінативні речення, підкресліть у них головний

член, вкажіть засоби його вираження.
1. Падіння. Вибух. Спалах. Довгий ряд цистерн з бензином. Взвод
мотопіхоти. Штабна машина (Л. Дмитерко). 2. Війна. Фронти. Вогню й металу
шквал. Дві похоронки сховані в конверті (Л. Дмитерко). 3. Варшава. Театр. Акорди
пісенні. Вітальні промови. Овацій грім (Л. Дмитерко). 4. І шум, і спів, і коридори
(В. Сосюра). 5. Ночі солов’їні, і заводу дим, і зірниці сині над Дінцем моїм
(В. Сосюра). 6. Ліс і вітер. Ніч зимова (В. Сосюра). 7. Спокійні очі. Сива голова.
Жорстка кирея кольору нічного (Л. Костенко). 8. Козацька школа, крита очеретом,
благенькі стіни, плетені з лози... три лави, стіл, псалтир і образи (Л. Костенко).
9. Свято матері моєї – спаса, празник яблуні та калача. Стерень вижовклих
печальні пасма, скрики журавлиного ключа (Д. Павличко). 10. Черемхова гілка,
вечірня пора. Далека сопілка на схилах Дніпра (М. Луків). 11. Калина в пурпурі,
дуби (А. Малишко). 12. Чужинський вершник степом скаче, – гримлять копита.
Кров і дим (М. Луків). 13. Коні... Кобили... Стригуни... Лошата... Пекло. 14. І
гарби, і вози, і возенята. 15. Затих орган... Вечір... А потім уже ніч. 16. Безкрайній
степ. Де-не-де його перетинають лісові смуги. 17. А коняка добра! Мужича коняка!
18. Тут батіжний свист, ляскіт, лемент. (З творів Остапа Вишні.) 19. Вітер і дощ.
Ніч, якої ніхто з живих не забуде (О. Довженко). 20. Ніч. Безсилі метелики.
Лампа і сніжний папір (М. Рильський). 21. Окоп. Залізниця. Гармата. Дуби,
посивілі від пилу. Світанки рожево-сухі (А. Малишко). 22. Жайворон у небі, жита
коливання, в мареві тремтливім села і сади... перші і несмілі промені кохання,
рейки і вагони, копри і мости (В. Сосюра).

Вправа 74. Прочитайте номінативні речення, визначте їх типи за семан-

тикою (буттєві, описові, оцінні, називні, спонукальні).
I. 1. Сонце! Сонце! Його перші промені вдарили по очерету, по лузі, по
плесу... 2. І раптом лясь біля вашого уха: – Дранки! Баби, дранки! 3.1 бугай, і воли,
і бички, і бузівки, і корови, і телички. 4. Ранок, морозець. Порипує сніжок.
5.Чудесна київська осінь... Падає листя з київських каштанів. День осінній, але
сонячний, ясний, щедрий. 6. Славнозвісне місто Чигирин. Зелений луг над річкою
Тясмин. Неділя. 7. Он лани, он лука, он сіножаті, он ліски, он села. От вам і
природа. 8. Ставок... Або Дніпро... Або Ворскла, Псьол, Десна. (З творів Остапа
Вишні.)
II. 1. Ах, який чудесний Коропів хутір! (О. Вишня). 2. Слов’янщина! – який
величний гук, який широкий і містичне темний (Леся Українка). 3. Хто ж ота, що
стала поруч коло гробу? – Королівна (Леся Українка). 4. Гарно як у полі, так би
йшов завжди, вітер і тополі. Сонце і сади (В.Сосюра). 5. І знову степ. І знову
даль розлога (Л. Костенко). 6. Ось школи знайомої мури (В. Сосюра). 7. Така

38
зима, морози іорданські (Л. Костенко). 8. А суд, а суд! (Л. Костенко). 9. Там бій. Там
смерть (Л. Костенко). 10. Немов у лузі та калина колись печальна Україна тепер
весела сторона (В. Сосюра). 11. Висохлий степ. Панська пшениця. І потріскані до
крові, обвуглені губи женців (М. Стельмах). 12. Високі скирти. Серпень. Спека.
Усе так звично: синь ріки... (І. Муратов). 13. – Диви-диви-диви! Он! Он-он-он,
поплив! Окунь! (Остап Вишня).
III. 1. Тиша. Сонячно, радісно, тепло. 2. Так тихо тут. Ліс, пагорби, поля та
рівний плюскіт скудного потока. 3. Камінних стін тераси димні, закурених
поверхів чад. 4. О, коли б буря! 5. Час. Господи! 6. Мертві звуки, неживі слова.
7. Дивись, яка краса! 8. І ось дощі осінніх сліз, і самота, і згасла ватра.
9. Бездиханна глибока тиша і останній сон. 10. То кіннота весела, мушкети, здобуті
ще в турків, прапори, як вітрила, над лісом піднесених рук. 11. Тільки б рідного поля
зворушлива стрічка! Тільки б сіра солома прабатьківських стріх. 12. Ось краєвид:
важке і мертве небо, на обрії – жертовники топіль (З творів Є. Маланюка).

Вправа 75. Прочитайте номінативні речення, визначте їх типи за

семантикою (буттєві, описові, називні, спонукальні). З’ясувати стилістичний
потенціал цих речень.
1. Чужії... Темний отвір хати.
Ласкавий блиск жіночої коси.
А потім довго будуть затихати
Десь на печі дитячі голоси..
2. А вітер, вітер, вітер!
Який палючий вітер!
Лиш виведеш те слово з в’зі літер,
А слово ж без коріння, покотиться, втече.
3. Пекучий день... лісів солодка млява...
Смага стежок., сонливиці левад...
Іде гроза, дзвінка і кучерява
Садам замлілі руки цілувать.
4. А що в житті потрібно ще мені?
Одбути всі ці клопоти земні.
Оці останні клопоти одбуть,
Іти туди, куди мене ведуть,
Аби одбути, все уже одбути,
1 щоб не бути, щоб уже не бути!
Л. Костенко

Вправа 76. Зробіть синтаксичний розбір односкладних речень, визначте їх

різновид та засоби вираження головних членів.
1. Йдемо крізь ніч, крізь бурю у степу. Крізь дощ і сніг, дебати і дебюти.
2. Жорстокий клекіт бою і дзвін мечів до третьої весни. 3. Ой ні, ще рано думати
про все. 4. Війнуло громом з Тясмина-ріки. 5. Бери мене в свої блаженні сни,
Лиш не зроби слухняною рабою. 6. Лиш тихий розпач: вмерти не дали. 7. Їй

39
говорили, а вона не чула. 8. І не минає, не минає, і вже, напевне, не мине. 9. Вже
онде щось і сіють у долині. 10. От ми йдемо, Йдемо удвох із ним. 11. Крізь мури
в’язниць, по тернах лихоліть – ідуть, ідуть по етапу століть. 12. О, перший біль
тих не дитячих вражень. 13. Ловлю твоє проміння крізь музику беріз, Люблю до
оніміння, до стогону, до сліз. 14. Ту морквиночку, тую ж квітоньку не прополеш
із того світоньку. 15. І тільки степ, і тільки спека, спека, і озерявин проблиски
скупі. 16. І той у небі зморений лелека, і те гніздо лелече на стовпі. 17. Не треба
думати мізерно. 18. Не страшно їм ні слави, ні хули. 19. Щодня ту ніч, як смерть,
перепливаю, Життя, як промінь, сонячний, ловлю. 20. Виходжу в сад, він чорний і
худий, йому вже ані яблучко не сниться. 21. Їх рвонуло навідліг. 22. А поки що –
ні просвітку, ні дня (З творів Л. Костенко).

Вправа 77. Прочитайте текст, випишіть односкладні речення.

Визначте, чим виражений головний член цих речень. Чого досягає автор,
поєднавши різні типи речень в одному тексті?
Криниці. З яким пошанівком оспівано їх у піснях, опоетизовано у прислів’ях,
возвеличено в легендах. З давніх-давен у багатьох народів з особливою ретельністю
охороняли й прикрашали джерела, вважаючи їх святими місцями. Невипадково з
криницями пов’язані численні легенди про сховані скарби, хоч ціннішого скарбу, аніж
вода, в природі, очевидячки, не існує.
Іменні та безіменні криниці. Скільки їх на безмежній українській землі! Хоч би
в якому регіоні України ви побували, вам обов’язково покажуть джерелиці, де
зупинялися Григорій Сковорода, Богдан Хмельницький, Максим Кривоніс, Устим
Кармелюк, Олекса Довбуш. Пригадуєте, в Максима Рильського: «Криниця в балці,
журавель при ній. Тут, кажуть, воду пив колись Шевченко»? (В. Скуратівський).

Вправа 78. Зредагувати текст відповідно до стилістичних норм. Пояснити

стилістичну роль односкладних речень.
Написана Наталією Миколаївною Голуб, курсова робота присвячується
дослідженню фразеологічних одиниць сучасної української мови, до складу яких
входять компоненти, які є семантично протилежні між собою. У своїй курсовій
вона ставила мету, щоб дослідити фразеологізми з сематично протилежними
компонетами, а також щоб проаналізувати особливості їх структури та встановити,
якими частинами мови можуть виражатися ці конструкції та засоби поєднання
антонімічних компонентів.
Робота, яка аналізується, має чітку структуру. Вона складається зі вступу, двох
розділів, висновків. У вступі Голуб Н.М. подає праці, присвячені питанням
фразеології, визначає актуальність роботи, мету, об’єкт, предмет та завдання
дослідження.

Питання для самоперевірки

1. Які речення слід вважати односкладними і які вони бувають?
2. Чи можуть бути двоскладними неозначено-особові, узагальнено- особові і
безособові речення?

40
 3. Як мислиться особа-діяч в означено-особовому, неозначено-особовому і
узагальнено-особовому реченнях?
4. Як виражається присудок в односкладних безособових реченнях – у власне
безособовому та інфінітивному?
5. Чи в називних реченнях бувають обставини? Чи називні речення можуть
граматично виражати минулий або майбутній час?

Література до теми
1. Каранська М. І. Синтаксис сучасної української мови: Навч. посіб. /
М. І. Каранська. – К.: Либідь, 1995. – С. 110–130.
2. Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання:
Навч. посіб. / І. І. Слинько. – К.: Вища шк.., 1994. – С. 182–260.
3. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови: Підручник / К. Ф. Шульжук. –
К.: Академія, 2004. – С. 112–132.

ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ.

РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ

Вправа 79. Визначте однорідні члени речення й поясніть уживання

розділових знаків.
1. Я дивився на тиху чарівну річку, і на берег, і суворого кормчого діда,
що підіймався наді мною на фоні урочистого неба (О. Довженко). 2. Кінь басує,
– от-от річку, от-от перескочить (Т. Шевченко). 3. Не всі дома – пішли по дрова
(Н. тв.). 4. Ні з того ні з сього кума з Ніжина ( Н. тв.). 5. На роздоріжжі осені й
зими нізащо зарікатися не буду я ані від тюрми, ні від суми, тим паче від сурми
Страшного Суду (О. Ірванець). 6. Але, може, найколоритнішою особою була
господиня кав’ярні Світлана Іванівна, Свєта, пані Світлана, двомовна і
двонастроєва, бо мала або гарний, або поганий настрій, і це відчували всі
(В. Неборак). 7. Тихо лежиш, спокійно лежиш; не ворушиш ні ногами, ні
руками... 8. Месьє! Покотився франк! Котиться, та й котиться, та й котиться!
9. Чоловіки – це те населення, що з бородою, в картузі або в шапці й з цигаркою
в зубах або в руках (О. Вишня). 10. І в Марка нема жінки, нема доньки, але є
стара мати, в якої завжди так гарно пахнуть потріскані руки то весняним
зіллям, то соняшником, то чорнобривцями, то осінніми грибами, то свіжим
хлібом (М. Стельмах).

Вправа 80. Підкресліть однорідні члени речення. Визначте їх синтаксичну

роль та морфологічне вираження.
I. Слова накочуються на мене легіонами – то поверхові й
непосидющі, як горобці, то глибинні, добуті з дна прадавніх криниць, то стерті, як
копійки, що роками котяться з рук у руки, то цілком новенькі, мовби лише вчора у
якійсь кузні викувані, то рідні і прості, як тато з мамою, то солодкі, як мед, то колючі,
з чужоземним акцентом; слова напливали на мене повінню, дев’ятим валом,

41
обступаючи зусібіч, як зело в полі, як дерева в лісі, як хмари в небі; вони літали, як
птахи, повзали, як змії, і плавали, як риби (В. Федорів).
II. 1. Минулася весна рясна, минуло літо золоте, настала осінь, дощ, сльота
(Б.Лепкий). 2. Тоненький струмок диму поволі піднявся над сторожкою, понад
віттям дерев та й послався над ними прозорою хмаркою (Гр. Тютюнник).
3. З грубки пахло жаром, пригорілою картопляною скоринкою та гарячим відпаром
дерези (Гр. Тютюнник). 4. Одшелестіли у пущі дощі, листя останнє упало, сумно і
голо чорніють кущі, тоскно й незатишно стало (М. Луків). 5. Вода при березі
починала каламутитись і жовкнути (М. Коцюбинський). 6. Дощик нитками
плететься, в’ється, сиплеться і ллється по ріллі (Г. Чупринка). 7. Його лице,
постава, рухи – все, все змінилося, відколи сіли в човен і підняли вітрило. Так наче
щось, хтось прокинувся в його душі, розправив груди, плечі (В. Шевченко). 8. Видко,
не кохання, а тільки перший подих і перший туманець його тривожно торкнулися
дівочого серця (М. Стельмах). 9. Любить він такі ночі безвечірні, і цю тишу, і якусь
таємничність, гармонію у всій природі (О. Гончар). 10. Повітря духмяне, тепле, та від
скошеної трави вже чується холодок – м’який, ніжний (Є. Гуцало).

Вправа 81. Розмежуйте складносурядні речення та прості речення з

однорідними членами. Поставте, де треба, розділові знаки.
1. Тоді був серпень і спека стояла така крута, що йдеш і млієш
(Гр. Тютюнник). 2. Він підвів голову і раптом зустрівся поглядом з дівчиною...
(О. Чорногуз). 3. Останні слова пісні пробиваються аж в саму церкву і ще здається
від них віє молодим гіркуватим духом верби (М. Стельмах). 4. Минали дні і в
спогадах поринали ночі (М. Хвильовий). 5. За валом вал рокочуть хвилі і
потрясають береги (М. Луків). 6. Синє море хвилювалось і кипіло на березі піною
(М. Коцюбинський). 7. Надбігла хмара чорна і закрила останній клапоть неба
(Б. Лепкий). 8. Ти спиш і на твоїм обличчі малюється печальний вираз
(Д. Павличко). 9. У степу було тихо. Блищали од сонця стерні і ковила понад
шляхом, сріблилася важка, обвішана разочками роси павутина (Гр. Тютюнник).
10. Меланка присвітила каганцем з другого боку і лице помоложавіло стало
смагляве та вродливе таке як завжди (Є. Гуцало).

Вправа 82. Поясніть, чи є однорідними виділені члени речення.

1. А мокрий степ гірко пах полином і тихо шумів од вітру. 2. Над баштаном
і куренем стояв молочний надщерблений місяць. 3. Я йшов незнайомою дорогою,
не бачачи її, вдалину, навмання йшов. 4. Хмари і крапельки води на латахах,
пісок на урвищах берегів і туман над річкою набрякли густим червоним мороком.
5. Далеко в степу за ожередами соломи вставала, вищала й розпухала чорна
грозова туча. Вона раз у раз зающувалася червоними блискавицями, а трохи
перегодом над стернями прокочувався грім – глухий, далекий і нестрашний
(З творів Григора Тютюнника).

42
 Вправа 83. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.
Підкресліть однорідні члени речення та сполучники, що їх з’єднують.
1. Змій кокетує і хитає головою то в той бік то в другий наче комусь
шепче щось на вухо то з одного боку то з другого. Цілий день би стояв та
держав та дивився вгору (В. Винниченко). 2. Любов’ю трударів і радістю
земною і сонцем що всміхалося весною і щастям наших неповторних діб
духмяно пахне хліб (П. Воронько). 3. Маю повне необмежене право змінити не
те що своє прізвище – по батькову й дідове ім’я й прізвище
(М. Коцюбинський). 4. Я дивився на тиху чарівну річку і на берег і на суворого
кормчого діда що піднімався наді мною на фоні урочистого неба. Сором і
розпач і невимовний жаль і безліч інших гострих почувань охопили мою душу
і закрутили її і пригнули (О. Довженко). 1 Йому здалося що давнина і далина і
сон забриніли в її голосі (М. Стельмах). 6. Ото як побачать його односельчани
то вже так і знають що потяг або на хутори на вечорниці або десь «на чужу» на
грища (Гр. Тютюнник). 7. Сіре повітря між вечором і ніччю текло собі яром до
лісу і в тому повітрі над Сашком летіла чи то сорока чи інший хтось
(М. Вінграновський). 8. Не з-за синнього моря з-під цвинтаря вдарила стріла в
її серце та й скалічила найкраще що було в ньому (М. Стельмах). 9. І знову
кроки по хаті і думи та й думи та сумніви та невдоволення і уклін вікам що
зібрали в книги чиїсь сонця чи світильники (М. Стельмах). 10. Ставки це
блакитні очі землі. Їй теж треба дивитись і на сонце і на зорі і на людей і на оці
зеленокорі верби що побралися за руки мов дівчата і ведуть своє коло
(М. Стельмах). 11. І хороше і дивно і радісно стає мені малому в цім світі де є
зорі і добрі люди і тихі вогники і щедрі вечори (М. Стельмах). 12. Довго-довго
не один десяток років буде проводжати мене мати дивлячись крізь сльози на
дорогу довго хреститиме мені слід і стоятиме з молитвами на зорях вечірніх і
ранішніх щоб не взяла мене ні куля ні шабля ні наклеп лихий (О. Довженко).
13. Сядь відпочинь або ляж засни. А може візьмеш почитаєш книжку?
(О. Довженко).

Питання для самоперевірки

1. Які загальні ознаки однорідності членів речення?
2. Коли повторювані однотипні форми слів не є однорідними?
3. Як об’єднуються між собою однорідні члени речення?
4. Коли коми між однорідними членами речення не ставляться?
5. Яких правил слід дотримуватися, вживаючи однорідні члени?

Література до теми
1. Дудка О. О. Українська мова: Довідник / О. О. Дудка, Л. А. Шевелєва. –
Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006. – С. 277–280.
2. Каранська М. І. Синтаксис сучасної української мови: Навч. посіб. /
М. І. Каранська. – К.: Либідь, 1995. – С. 75–101.
3. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови: Підручник /
К. Ф. Шульжук. – К.: Академія, 2004. – С. 150–160.

43
 ОДНОРІДНІ І НЕОДНОРІДНІ ОЗНАЧЕННЯ ТА ПРИКЛАДКИ

Вправа 84. Знайдіть у реченнях однорідні та неоднорідні означення.

Поясніть, за яких умов означення є неоднорідними.
1. На жоржини, на троянди ранок чистий, золотистий сипле сльози-діаманти,
сипле іскорки перлисті (Г. Чупринка). 2. Листя зірване торішнє вітром рознесло
(Г. Чупринка). 3. Падав тихий лапатий сніг (О. Чорногуз). 4. Спиваю сік густий з
терпких морозних грон (І. Драч). 5. Сонце вже сховалося за вільшечки, пустило
крізь листя тоненькі рожеві стріли (Гр. Тютюнник). 6. Далека, незнайома сторона,
здається, навіть небо тут інакше, але нараз – тополя край вікна, і щось таке в ній
українське, наше (М. Луків). 7. Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Вони
летять нижче розпатланих, обвислих хмар і струшують на землю бентежні звуки
далеких дзвонів (М. Стельмах). 8. З ледь чутним шерехом сіється блідо-рожевий
від близької заграви сніг (Гр. Тютюнник). 9. З кленового пагона зірвався широкий
жовтий лист (Гр. Тютюнник). 10. В хаті стояв густий передсвітанковий морок
(Гр. Тютюнник).

Вправа 85. Знайдіть однорідні і неоднорідні означення. Поясніть, чому в

одних випадках кому між ними поставлено, а в інших – ні.
І. 1. Такі думки принесли тиху, сумну ніжність (В. Сосюра). 2. Позаду, за
їхніми спинами, схвильоване, бліде обличчя старшого лікаря (В. Козаченко).
3. Страва здалась їй несмачною, противною (М. Коцюбинський). 4. Над
чагарником височів лапатий, розлогий клен біля хлівця (І. Багряний). 5. Комір
вишитий сірими, чорними, червоними й синіми нитками. 6. Мале пустило
корову, і та скубнула соковитої, нетоптаної трави (В. Шевчук). 7. Світла в
вагонах не було. І цієї невідомої, незрозумілої, моторошної темноти ніхто не
вийшов нам назустріч (Ю. Смолич). 8. Вкінці все затихло, дівчину опускає
самосвідомість, вона засинає глибоким, твердим, молодим сном (Т. Бордуляк).
9. Хо сидить посеред галяви, а навкруги нього панує мертва прикра тиша
(М. Коцюбинський). 10. Сила-силенна води, чистої, свіжої, солодкої, плине і
плине кудись до моря (О. Гончар). 11. Знайшов я в лісі дуба, гіллястого,
зеленого, старого (І. Нечуй-Левицький). 12.Широкою, вкритою туманом
долиною верталися додому (У. Самчук). 13. На великому, порослому бур’яном
подвір’ї стояла мовчазна водокачка, розбиті будівлі, купи цегли з бур’яну
(А. Головко). 14. Від другого, супротивного гола хутко тупотіли одинадцять
пар голих ніг (Ю. Смолич).
II. 1. Сашко пострибав по хиткій кам’яній греблі (В. Шевченко). 2. Від
клуні стежка круто падає в яр з холодною джерельною водою (Гр. Тютюнник).
3. Орлик знову мчав знайомою лісовою дорогою (Ю. Збанацький). 4. На ці дні
припало велике сонячне затемнення.
III. 1. Господар замку і володар майже всієї Лівобережної України,
ясновельможний князь Ярема Вишневецький ось уже другий день ходить
понурий, грізно насупивши брови (Я. Качура). 2. Ніхто не знав обсягу
прийдешнього в ту ніч. Не знав і герой нашої повісті червоноармієць початку

44
Великої Вітчизняної війни Іван Орлюк (О. Довженко). 3. Іде Генріх Генріхович,
відомий комік-буф, власник величезного індивідуального гардероба
(Ю. Смолич). 4.Першим, кого він побачив, і був Захар Побережний, знатний
хлібороб, бригадир четвертої бригади (М. Стельмах).

Вправа 86. Розставляючи пропущені розділові знаки, перепишіть речення

з означеннями у такій послідовності:
а) де вони служать для переліку різновидів предметів;
б) де вони характеризують предмет з одного боку або автор об’єднує їх
своєю негативною чи позитивною оцінкою;
в) де перше означення належить до сполучення іменника і прикметника,
тобто означення неоднорідні.
1. Того жовтневого ранку над селом коливався холодний низький туман
(В. Козаченко). 2. Брати переглянулись, залягла тяжка гнітюча тиша
(І. Багряний). 3. Настав темний осінній вечір (І. Нечуй-Левицький). 4. Захар
глядів на молоду пару ясними радісними очима (І. Франко). 5. З городу над
картоплями стирчали самі лише мокрі макові голови (М. Вінграновський).
6. Дробинки – шийна прикраса із жовтого червоного зеленого орнаменту
чорного намиста (журнал). 7. З одного боку був височезний старий темний ліс
(Б. Грінченко). 8. По дворах врівень з хатами стоять страшенні снігові баби
(П. Мирний). 9. Мені жаль стає великого червоного цегляного велетня, що
стоїть на розі (В. ПІевчук). 10. Тарас тим часом почав розповідати тихим
таємничим голосом (С. Васильченко). 11. Уперше в житті Данько мав змогу
зазнати такої дорогої рідкісної неземної втіхи (О. Гончар). 12. Чорне лаковане
авто зникає у синій глибині дороги (В. Шевчук). 13. Пагони чайногібридних
пернеціанських поліантових троянд не пригинають до землі (журнал). 14. Осів
тихий зоряний вечір (С. Васильченко). 15. Раптом коло самого села луною
вдарила в усі кутки багатоголоса урочиста хвилююча пісня (С. Васильченко).
16. 3 неуважно нахиленого носика масло капало на землю великими чорними
краплями (Ю. Смолич). 17. Зупинилися в молодому негустому дубняку
(Ю. Збанацький). 18. Наддніпрянські вишиванки вишивалися червоними
синіми чорними нитками, а для галицького типу були характерні геометричні
різнокольорові орнаменти – сині червоні зелені жовті оранжеві кольори
(журнал). 19. Зійшов велетенський урочистий місяць (У. Самчук).

Вправа 87. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

Поясніть, у яких випадках означення можна вважати однорідними,
обґрунтуйте свою точку зору.
1. Ми підійшли до шосе. За ним стояв рідкий невигорілий листяний ліс
(Ю. Збанацький). 2. Сіявся дрібненький мокрий сніжок (В. Козаченко). 3. На
городі поволі вмирає тліє яскрава літня зелень (В. Козаченко). 4. До машини
наблизилась молода красива жінка. У неї були виразні повні губи і круглі очі.
Вона сказала звучним гарним голосом: «А я вже давно чекаю на тебе»
(Є. Гуцало). 5. Пролинула коротка літня ніч. Самовдоволено і гордо прозвучали

45
на зорі перші королівські сурми (Я. Качура). 6. Весна застелила степ зеленим
несходимим килимом. Так просто й вільно у степу що здається дай сюди людей
з усього світу – і всім вистачить місця для вільного щасливого життя
(Я. Качура). 7. Міріади розкішних п’янющих пахощів були подолані всі: їх
забив солодкий запаморочливий дух матіоли (Ю. Смолич). 8. Перед очима
лягло широке вкрите глибоким снігом поле (А. Шиян). 9. Могутній хор
потрясав тихий прозорий спокій свіжого літнього дня. Він руйнував тихість
сумирного провінціального міста (Ю. Смолич). 10. Петро направив дуба просто
між лапи тієї почвари і козаки опинились у захисному вкритому піском та
таволгою куточку острова (А. Кащенко). 11. Над містом хитаються бліді
рожевуваті сутінки (В. Шевчук). 12. Кішка стрибнула на коліна братової
солодко згорнулася клубком і позіхнула розводячи рожеві обтикані гострими
зубками щелепки (В. Шевчук). 13. Велика грізна тиша стоїть над степом
(О. Гончар). 14. У Кодаку стояв полк жовнірів під командою француза
полковника Маріона (А. Кащенко). 15. Класик нової української літератури
національний поет і драматург автор не в’янучої «Енеїди» і безсмертної
«Наталки Полтавки» самобутній співець рідної землі Іван Петрович
Котляревський посідає одне з найпочесніших місць у літературі XIX століття.
16. «Уже вшосте, – сказав відкриваючи урочисту церемонію голова журі
секретар Спілки письменників України Володимир Дрозд, – ми відзначаємо
лауреатів престижної і авторитетної літературної премії «Благовіст». Теплі
напутні побажання висловив нагородженим голова ради СПУ відомий
письменник Юрій Мушкетик (газета).

Вправа 88. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

І. Новий жовтий високий дім. Двері в столову одчинені; дивлюсь на голі
соснові стіни переступаю поріг і йду вздовж столу довгого й білого наче санна
дорога. З другої хати назустріч виходить хазяїн. Я знаю що він бачить моє
червоне змерзле лице... Нам дають чаю гарячого міцного що блищить в склянці
як стигла вишня. На столі масло жовте тверде наче щоки сільської молодиці
густа сметанка і чорний хліб.
Стасик чудова дитина. Коли він спинивсь на порозі столову на худих
ніжках і я побачив його широкі готові світ весь поглинуть очі він був як квітка
на тоненькій стеблині що пнеться до сонця. <…> Я був наче у себе. Тільки дві
речі стояли в хаті чужі і навіть наче ворожі біла дубова шафа наглухо закрита і
добра незграбна скриня застелена зверху сільським домашньої роботи
килимком.
II. Далекі скелі ... м’яко убрались в зелень і виглядали наче старий
потертий місцями оксамит. 3. Любо було глянути на її дрібненькі запечені на
сонці рученята що жваво бігали від одної роботи до другої. Великі сиві очі з-під
чорних вій дивилися пильно й розумно. 4. Твердий синявий сніг грав на сонці
самоцвітами. 5. Здорові кострубаті дуби грізно стояли в снігових заметах.
6. Йому жаль стало зеленої стрункої ялинки що одна звеселяла зимою садок.
7. Візник завернув і в’їхав у великий зарослий споришем двір. 8. Здається що ця

46
довга осіння ніч ніколи не скінчиться. 9. Срібний промень місячний тихо сяє на
білій голівці дівчинки всміхається до нових червоних кісників гуляє по
смаглявому видочку та по білих дрібненьких зубках що виглядають з-за
розтулених повних уст. Зараз загриміли кріселка і схилились над ним цілуючи
руки з одного боку Антоша його лисіючий син а з другого дочка білява Ліда
двадцятип’ятилітня вдовиця... Сліпий Жан брат жінчин адмірал у одставці
ввійшов під руку з своїм «міноносцем» як він кликав лакея.
(З творів М. Коцюбинського)

Питання для самоперевірки

1. Як розрізнити однорідні означення від неоднорідних, однорідні
прикладки від неоднорідних?
2. Які можливі способи вираження неузгоджених означень?
3. Чому прикладки зараховують до означень? Чим вони відрізняються від
означень, виражених прикметниками?

Література до теми
1. Бевзенко С. П. Сучасна українська мова: Синтаксис: Навч. посіб. /
С. П. Бевзенко. – К.: Вища шк., 2005. – С. 129–130.
2. Каранська М. І. Синтаксис сучасної української мови: Навч. посіб. /
М. І. Каранська. – К.: Либідь, 1995. – С. 90–101.
3. Яцимірська М. Г. Сучасна українська мова: Пунктуація: Навч. посіб.
для вузів / М. Г. Яцимірська. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 2002. –
С. 40–44.

УЗАГАЛЬНЮЮЧІ СЛОВА ПРИ ОДНОРІДНИХ

ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ

Вправа 89. Перепишіть речення, підкресліть однорідні члени та

узагальнюючі слова. Поясніть уживання розділових знаків.
Культура мови – це ще й загальноприйнятий мовний етикет: типові
формули вітання, прощання, побажання, запрошення тощо (журнал). Космічна
мелодія рідної мови, зв’язок космонавта зі своїм родоводом – ось що важливе
для поета. На все впливає мови чистота: Зір глибшає, і кращають уста, Стає
точнішим слух, а думка гнеться, Як вітром розколихані жита (Д. Павличко).
Мені здається, що ми на порозі нових відкриттів, коли до нас заговорять не
лише досі не розшифровані таблиці, а й гори, піски, камінці, води, земля – ці вічні
свідки всього минущого (П. Мовчан). Драгоманів гаряче любив Україну, її мову,
казки та пісні, її підсоння, природу, плоди, навіть її страви. Українська мова була
для нього найкраща, найгармонійніша, найприємніша. Гумор казок, глибокий
поетичний жаль українських пісень – усе це примушував він мене сильно й жваво
відчувати (Л. Драгоманів-Шишмакова).

47
 Вправа 90. Перепишіть текст. Підкресліть однорідні члени речення та
узагальнюючі слова. Поясніть уживання розділових знаків у реченнях.
Любов без поваги не може ні далеко зайти, ні високо піднятись, – це
однокрилий ангел (О. Дюма). Красива людина в праці. Нема для мене
вагомішої краси, ніж людина в праці (О. Довженко). І не шукав я взагалі ні
щастя, ні добра, ні зла, а тільки в тихому селі собі й поезії – тепла
(Т. Осьмачка). Різнить людей питання: що в їхній діяльності первинне –
моральне задоволення чи матеріальний достаток. І вже з цього випливає: одні
люблять жити, інші –життя. Одні кажуть: я дихаю – то, отже, існую; інші: я даю
людям користь, отже, живу.. Але помирати не хочеться нікому з них. Ті
сподіваються пожити, а ті – відчути гордість від усвідомлення, що потрібний
людям. Третього нема (журнал). Бажання дізнатися про найдальших предків,
пошуки сімейних реліквій, розмови з рідними – усе це прокладає незримі
ниточки духовності між старшими й молодшими членами родини, робить їх
ближчими, ріднішими один одному (М. Солодуха).

Вправа 91. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки між

однорідними членами, перед чи після узагальнюючих слів.
1. Готичний присмерк еллінську блакить легенд біблійних мідь вісон і
злато все можемо на полотні віддати чи на папір слухняний перелить
(М. Рильський). 2. І все поволі зникає море скелі земля (М. Коцюбинський).
3. Зо всіх куточків зі стін з вікон з долівки і з мене самого вставали згадки
дитинства і пливли передо мною (М. Коцюбинський). 4. Всюди і на вулицях і
круг стадіону і обабіч дороги до заводу росли молоді осокори клени й каштани
(В. Собко). 5. Тиша була наповнена всякими звуками і дзвінкою піснею
жайворонка і дзижчанням польових мух і тихим мелодійним шелестом стиглого
жита (М. Коцюбинський).

Вправа 92. Напишіть під диктовку. Поясніть уживання розділових

знаків.
Все взяли: картоплю, цибулю, огірки, хліб, казан, велику дерев’яну
миску, волок, рядно, косарський прилад, граблі, – все вже на возі... Я лежу на
возі. Навколо, спинами до мене, дід і батько з косарями. Мене везуть у царство
трав, річок і таємничих озер. Віз наш увесь дерев’яний: дід і прадід були
чумаками, а чумаки не любили заліза, бо воно, казали, притягає грім. До Десни
верст п’ять дуже складної дороги. Переїхати треба дві великі калюжі з
гнилицями, що ніколи не висихали, два мости, потім знов одну гнилицю, потім
два хутори з собаками і село Мале Устє по вузесеньких кручених вуличках, далі
треба їхати вздовж річки крутим берегом і боятись, щоб не перекинутись у
воду, потім треба було брати праворуч униз і з розгону – через річечку бродом і
далі на гору і з гори, і знов на гору і з гори, а далі праворуч раз і другий, і знов
понад річкою між осик і дубів, і вже аж там, над самою Десною, було моє
царство.

48
 ...Прокидаюсь я на березі Десни під дубом. Сонце високо, косарі далеко,
коси дзвенять, коні пасуться. Пахне в’ялою травою, квітами. А на Десні краса!
Лози, висип, кручі, ліс – все блищить і сяє на сонці. Стрибаю я з кручі в пісок
до Десни, миюся, п’ю воду. Вода ласкава, солодка. П’ю ще раз, убрівши по
коліна і витягнувши шию, як лошак, потім стрибаю на кручу і гайда по
сінокосу. І вже я не ходжу, а тільки літаю, ледве торкаючись лугу.
За О. Довженком

Вправа 93. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

Спочатку випишіть речення з однорідними членами, що стоять у середині після
узагальнюючого слова.
1. За вербами кущі калина бузина порічки а то й просто верболіз
(А. Давидов). 2. Викрики водоносів звуки шарманок ...ржання коней перекрик
похриплих наймачів та заробітчанський гомін все тут зливалося в гарячий
розмірений одурманюючий гул (О. Гончар). 3. У нашому саду була розкішна
флора жоржини й кропива любисток і ревень (Л. Костенко). 4. Скрізь на землі і
на небі сьогодні почувалося свято (О. Гончар). 5. І небо і земля усе одпочива,
все ніч під чорною запаскою хова (П. Гулак-Артемовський). 6. Полюють зайців
в основному трьома способами з підйомом з-під собак-гончаків і на засідах
(О. Вишня). 7. Щодня ми тих горіхів повнісінькі пазухи було приносили, а мати
їх посушать, і взимку такі були ласощі неділю і соняхи і гарбузці і горіхи
(О. Вишня). 8. Тонкі брови русяві дрібні кучері на голові тонкий ніс рум’яні
губи все подихало молодою парубочою красою (І. Нечуй-Левицький). 9. Гриби
і ягоди збирав він у лісі краще за нас усіх і розмовляв з кіньми з телятами з
травами з старою грушею і дубом усім живим що росло і рухалось навколо
(О. Довженко). 10. У всьому у малому й великому єдиний порадник правда
(О. Коломієць). 11. Усе в житті перейняте ритмом від коливання листка до
могутнього океанічного подиху та велетенських циклів (П. Мовчан).
12. Вишні черешні груші сливи угорки чернослив терен та дерен усе росло
густими купами (І. Нечуй-Левицький). 3. Од причілка цвів кущ панської рожі,
цвіли всякі квітки й гвоздики й чорнобривці й царська борідка й кручені паничі
(І. Нечуй-Левицький). 14. Лазар побачив низеньку людину, на якій все вуси
волосся старий мундир звисало і опадало (М. Коцюбинський). р. У щастя
людського два рівних є крила троянди й воноград красиве і корисне
(М. Рильський). 16. І все, що давно було з пам’яті зникло, зненацька так ясно
з’явилось і співи матусі й дитячії мрії і місячні ночі навесні і співи гучнії, мов
гімни надії, забутії співи небесні він все пригадав (Леся Українка).
17. У мудрості свої закони є і цвіт і злет і несходимі пущі. Пізнай краплину і
течіння зір зерно і камень і могутній всесвіт (А. Малишко). 18. Немов поклала
ти мені на груди долоні теплі і спинилось все і почуття і спогади і люди і
мертвий лист, що хвилями несе (Є. Маланюк). 9. Місток замшілий і хисткий і
верби в березі і мальви, яку мені відкрили даль ви давно забуту пелюстки вуст
ще дитячих душу чисту і першу зустріч і любов усе, що пережити знов нам не
до хисту! (Є. Маланюк).

49
 Вправа 94. Відредагуйте подані речення.
1. Читаємо і захоплюємося вашою газетою, а найбільше сторінкою про
кіно. 2. Універсальна гуртовня «Темп-2» постійно реалізує гуртом та вроздріб
за найнижчими цінами: тканини шторні, вовняні, для спецодягу, інші. 3. Дуже
полюбляє ходити у всякі походи з наметом або на велосипеді. 4. У всіх країнах
світу, Заходу є великі програми захисту довкілля. 5. І дозвольте нам самим
ставити оцінки та критерії. 6. Чи використовуєте і ви комп’ютер для підсилення
гри та підготовки? 7. Нагадаймо, що львівське телебачення розгортало свою
роботу в часи викриття культу кривавого вождя ленінської імперії, хрущовської
відлиги. 8. На сцені зграйки хлопів у жіночих пачках, пуантах і з іншим
балерин ним причандаллям: макіяж, фризури тощо. 9. Представники 15 країн, у
тому числі Великобританія, США, Росія, Канада та Японія, підписали угоду
про будівництво міжнародної космічної станції. 10. З усіх позитивних емоцій
найсильнішими є віра та кохання, а ще надія. 11. Цікавлять мене і кредити
юридичним особам, і куди найвигідніше вкласти свої заощадження. 12. Вчу
моделей правильно ходити, як самій заповнити порожнечу подіуму. 13. Спорт і
Дерюгіна для Блохіна усе, він любить грати у футбол і дружину. 14. Крем від
зморшок рекламує дівчина з бездоганною зовнішністю і гладенькою шкірою.
15. Щоправда, не довелося плисти ані морями, ані летіти літаком через океани.
16. На етикетці горілки – не тільки зображення Роксолани, а й церкви. 17. У
сірій міліцейській куртці і кашкеті з кокардою іду коридорами реакції. 18. Зараз
перед правоохоронними органами, працівниками лікарні та й взагалі жителями
Львова стоїть запитання, на яке поки що немає однозначної відповіді. 19. У
канадському місті Ледюс відбувся чемпіонат світу з жиму лежачи серед
чоловіків і жінок. 20. Буду зустрічати його в яскраво-жовтому платті або
жовтих джинсах: мені до вподоби спортивний стиль одягу. 21. Про минуле, а
також про сьогоднішній день Ростислав Поточняк розповідає в інтерв’ю
«Високому замку». 22. Отож нам доведеться вибирати не лише з-посеред
конкретних політиків, але й партій та виборчих блоків. 23. Потім наша сім’я
проживала на Заході України, Львові, Івано-Франківську.

Питання для самоперевірки

1. Що означають узагальнюючі слова?
2. Як при них виділяються однорідні члени?

Література до теми
1. Дудка О. О. Українська мова: Довідник / О. О. Дудка, Л. А. Шевелєва. –
Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006. – С. 286–287.
2. Ющук І. П. Українська мова: Підручник / І. П. Ющук. – К.: Либідь,
2006. – С. 537–538.
3. Яцимірська М. Г. Сучасна українська мова: Пунктуація: Навч. посіб.
для вузів / М. Г. Яцимірська. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 2002. – 286 с.

50
 РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ЧЛЕНАМИ.
ВІДОКРЕМЛЕНІ УЗГОДЖЕНІ І НЕУЗГОДЖЕНІ ОЗНАЧЕННЯ

Вправа 95. Вкажіть умови розстановки розділових знаків при відокремлених

означеннях. Змініть фонетичні та синтаксичні структури речень, щоб означення
в них стали невідокремленими.
1. Десятеро юнаків з розхристаними грудьми, у чорних трусах та синіх з
червоними комірами футболках обступили одинадцятого, зодягнутого так само
(Ю. Смолич). 2. Стояли в пітьмі, що тремтіла, вразлива, шепталися, ледве
знайшовши слова (Ю. Андрухович). 3. Сніг. Барикада, вся з круглого – бочки,
колеса, стовпи, булижники, – а враження грізної кострубатості надзвичайне
(П. Загребельний). 4. Тебе, маленьку, рідну, сивувату, дано навіки в серці
пронести (А. Малишко). 5. Біля майстерень стояли вишикувані фактори,
націлені моторами в степ. 6. Збережений у записах, нас і нині чарує своєю
невмирущою красою голос Оксани Петрусенко. 7. Підхоплений важкою водою,
Гайдамака обома руками вчепірився в корчомаку, вона, по-оленячому рогата,
перекрутившись, разом із ним занурилась у каламуть, у льодяний вал
(О. Гончар). 8. У комині вітер загув на інший голос, густий і добрий, як у
бджоли (В. Винниченко). 9. І земля, вся засніжена, біла, кличе в срібні простори
свої (В. Сосюра).

Вправа 96. Знайдіть відокремлені й невідокремлені узгоджені означення і

поясніть розділові знаки при них.
I. 1. То був тендітний, бліденький підліток, мало схожий на сільських
хлопчаків (В. Земляк). 2. Він продовжував з Савкою свою розмову, образливу і
гірку для нас (О.Довженко). 3. Цвіте земля, задивлена в свободу (Л. Костенко).
4. Жнива щороку мали свою пору, освячену святами, овіяну піснями
(У. Самчук).
II. 1. Мирослава обтерла сльози з своїх очей і повним любові поглядом
глянула на Максима (І. Франко). 2. Поливані без перерви схили поволі
вкривалися рівним, немов виточеним шаром блискучої слизької криги
(Я. Качура). 3. Освітлені сонцем схили світяться смарагдом (В.Шиян).
4. Обліплений снігом, берест так злився з усім білим навколишшям, що Сашко
відразу його не помітив (М. Вінграновський). 5. Втомлений боротьбою з
скелями, Дніпро розправляв та гладив тут свої збиті у водоскрутні води й
розстилав їх широкою рівною блакитною пеленою (А. Кащенко). 6. Юра
проходить крізь зарослі, лице попечене кропивою, руки подряпані в кров,
штанці і панчохи пошматовані. Але, задиханий і знесилений, Юра спиняється
тільки під самим муром (Ю. Смолич). 7. Ніколи ще не було в нього учнів таких
цілеспрямованих і працьовитих. 8. Тимко стояв перед ним задиханий і гнівний
(Гр. Тютюнник). 9. Сонна дитина тихо лежала перед нею розхристана,
розкидана (П. Мирний). 10. Малий Мирон один сидить спокійний, майже
веселий (І. Франко). 1. Я вийшов із човна на берег абсолютно спустошений і
разом з тим якийсь неначе зовсім інший, новий (О. Довженко).

51
 Вправа 97. Поставте пропущені розділові знаки при відокремлених
означеннях. Поясніть умови відокремлення або невідокремлення означень (порядок
слів, поширеність означення, морфологічне вираження пояснювального слова,
тип зв’язку між означуваним і означенням).
1. Ти смішний до відчаю промовляєш ввічливо: – Ви така чорнява, як
турецька кава... 2. Студентки йдуть курс перший, другий, третій (В. Неборак).
3. Цвітуть сошники. Озвучені бджолами вони чомусь схожі для мене на круглі
кобзи, які земля підняла зі свого лона на високих живих стеблах (Є. Гуцало).
4. Він витягнувся перед Остапом на весь зріст худий та розкуйовданий і
вказував на себе пальцем (В. Підмогильний). 5. Долинав крізь відкриті вікна
гугнявий, шипучий звук дивний і страшний серед смертельної сільської тиші
(Гр. Тютюнник). 6. Оздоблена інеєм вражає красою папороть... (Н. Пільгук).
7. Лисий з відстовбурченими вухами трохи зсутулившись він стояв над
могилою, як старий батько серед своєї родини (О. Гончар). 8. У тих вуличках, у
тих селах живуть поетичні люди, які співають, носять старовинну одежу і
патріархально-чисті, добродушні, чесні всі говорять чистою українською
мовою (В. Підмогильний). 9. Се жайворонки. Се вони невидимі кидають із неба
на поле свою свердлячу пісню. 10. На галяву вискакує з гущини сарна і
зачарована чудовим концертом зупиняється... (М. Коцюбинський). 11. Батько
стоїть замислений під зеленим наметом запорошений золотистою пергою
(І. Цюпа). 12. Пройнята жахом як вона кричала тоді! (О. Гончар).

Вправа 98. Поясніть уживання (або відсутність) коми при відокремлених

узгоджених означеннях.
1. До нього [Валика] прийшла на той ґанок осінь зі своїми запахами та
теплом і весь отой жовтий, багатий, осяяний сонцем світ (В. Шевчук). 2. Та серце
вірить, повне прохолоди, дитячим неосіннім холодам (М.Рильський). 3. Люди
живуть на землі, люди, великі й малі (М. Ткач). 4. Наче зачарований велетень, стояв
ліс, опушений весь інеєм білим, покритий і пронизаний наскрізь сонячним сяйвом
(М. Коцюбинський). 5. Перший сніг! Хто не пам’ятає його, першого, білого, аж
голубого, пухнатого, м’якого (Ю. Збанацький). 6. Корній Чумак, весело усміхнений,
звівся з канапи (А. Головко). 7. Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав
(П. Панч). 8. Приходили інші хлопці, дівчатка – цікавіші, розумніші, приємніші.., а
син любив тільки цього – шепелявого (Н. Бічуя). 9. Благодатний, довгожданий,
дивним сяйвом осіянний, золотий вечірній гість [дощ] впав бадьоро, свіжо, дзвінко
на закурені будинки (М. Рильський). 10. З очеретів чутно голос сопілки, ніжний,
кучерявий (Леся Українка). 11. Як байдужий старий літописець, сам холодний,
безсилий давно, людські сни переписує місяць на широких небес полотно
(М. Рильський). 12. Раз в темних пралісах вони в скалистій печері ночували.
Втомлена, вона заснула, голову поклавши на камінь (І. Франко). 13. А вона [Єлька]
йшла мовчки, похнюплена (О. Гончар).

52
 Вправа 99. Перепишіть речення, розставляючи пропущені розділові
знаки для відокремлення узгоджених і неузгоджених означень.
1. Кузьма Осадчий! Усмішка до вух сам закудланий у зашмарованій майці в
пилюці... (О. Гончар). 2. Магазаник одержав жаданий хутірець з садком з сіножаттю
і ставом (М. Стельмах). 3. Босий без ременя без пілотки він здавався зараз якимось
особливо юним і вільним (О. Гончар). 4. Ранок веселими руками промінців викочує
з-під землі пшеничний колобок сонця і ставить його на зелену з туманцем скатертину
озимини (М. Стельмах). 5. Все ж він [солдат] оглушений боєм палаючий кров’ю
почув той писк і зупинився над окопом, над породіллею (О. Гончар). 6. Цей
старовинний ще козацьких часів собор був він од Єльки в дитинстві захований обрієм
Вовчугів (О. Гончар) 7. Іноді прокравшись до паркана не помічена подовгу дивиться
вона з темряви палісадника на людей Зачіплянки (О. Гончар). 8. Гойдається вечора
зламана віть туга, наче слива, рудою налита (В. Стус). 9. Мені зоря сіяла нині вранці
устромлена в вікно. І благодать така ясна лягла мені на душу сумиренну... (В. Стус).
10. Куріє руїна. Кривавим стікає потоком і сонце татарське стожальне разить
наповал (В. Стус). 11. А в гаю на схилах ще лежить сніг припорошений і
присипаний почорнілим торішнім листям й дрібним галуззям (П. Автомонов).
12. Раптом я уявив Мальованого переді мною. Він не звивався, як на судовому про-
цесі, а стояв зігнутий з обвислими руками з похнюпленою головою (П. Автомонов).
13. Тітка Чаплиха завжди така балакуча нині мовби краплиною горілки
похлинулась (Є. Гуцало).

Вправа 100. Перебудуйте речення, замінивши:

а) відокремлені означення невідокремленими;
б) невідокремлені означення відокремленими.
Поясніть постановку ком, що змінилася.
І. 1. Монастир скидався на грізного лицаря, вбраного в казковий,
зачарований панцир (Я.Качура). 2. Сварку між панами припинив нічний роз’їзд,
надісланий з табору Яреми Вишневецького (Я. Качура). 3. Згодом від ріки на
гору простягнулася велика валка саней з діжками, повними води. (Я. Качура).
4. Вулицею проїжджав віз, запряжений парою ще добрих коней
(М. Вінграновський). 5. На возі, накритому брезентом сиділи в брезентових
плащах двоє дядьків (М. Вінграновський). 6. Зерно, раз уже провіяне з полови, в
комірчині лежало ворохом (А.Головко). 7. І день спадає стиглим овочем в мої
долоні, знесені в простори (Ю. Клен). 8. Неширокою стежкою, обсадженою
смородиною і квасолею, йшли вони вниз (А. Давидов).
II. 1. На повитих мороком вулицях не припинявся рух (О. Гончар). 2. Катря
не дослухалася. Натомлена важкими думками голова нездужала з дослуханням
справлятись, натруджене болістю серце забажало спочинку (П. Мирний).
3. В оббитій ряднами і простирадлами сільській хаті хірург працював без
перерви оце вже кілька днів (О. Довженко). 4. Понівечені устої зруйнованих
вибухами дніпровських мостів підносились над повіддю потворними голими
кістяками (О. Довженко). 5. Скинута з голови шапка лежала долі (А. Кащенко).
6. Дійшли до зарослих ряскою і засипаних опадаючим листом копанок

53
(У. Самчук). 7. Нагрітий за літо яр дихав Сашкові в обличчя перецвілими
будяками (М. Вінграновський). 8. Солодко пахло втоптаним у землю
набубнявілим житом (Г. Тютюнник).

Вправа 101. Із двох простих речень складіть одне з відокремленими

означеннями. Поясніть доцільність такої заміни. Утворені речення запишіть.
Зразок: Дідусь довго не міг опам’ятатися. Він був розчулений
виявленою до нього увагою. – Дідусь, розчулений виявленою до нього увагою,
довго не міг опам’ятатися.
1. Дочка часто писала листи матері. Вона була ласкава й уважна. 2. З
півдня подув вітер. Вітер був теплий і вологий. 3. З дерев сипалися дрібні
порошинки інею. Вони були оббиті пташиними крилами. 4. Квіти злегка
похитувались. Квіти були вмиті росами. 5. В спортивному залі тренер працював з
групою новачків. Він був сповнений ясного, золотаво-зеленкуватого світла.
6. Вона повільно йшла по доріжці. Вона була викладена червоною цеглою.
7. Назустріч хліборобам проскочило кілька автомашин. Вони були доверху на-
вантажені золотим зерном.

Вправа 102. Знайдіть помилки, визначте їх характер і виправте. Запишіть

правильно побудовані речення.
1. Створений роман молодим автором викликав жваве обговорення. 2. Поет
звертається до найпотаємнішого, створеним самим автором. 3. Він уник загрози
завдяки виявленої рішимості командиром. 4. Прийняте рішення комітетом мало
велике значення. 5. Туристи ділились одержаними враженнями про Карпати під
час походу. 6. Таким твором, прославляючим героїку громадянської війни є
роман Ю. Яновського «Вершники».

Питання для самоперевірки

1. Що таке відокремлення?
2. Від чого залежить відокремлення членів речення і яка його роль?
3. Коли узгоджені означення не відокремлюються? Наскільки це залежить від
змісту висловлювання?
4. За яких умов відокремлюються неузгоджені означення?

Література до теми
1. Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання:
Навч. посіб. / І. І. Слинько. – К.: Вища шк., 1994. – С. 317–319.
2. Ткаченко Є. М. Українська мова: Пунктуація: Правила, вправи,
диктанти / Є. М. Ткаченко. – Х.: Консул, 2001. – С. 57–75.
3. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови: Підручник /
К. Ф. Шульжук. – К.: Академія, 2004. – С. 160–166.

54
 ВІДОКРЕМЛЕНІ ПРИКЛАДКИ

Вправа 103. Знайдіть відокремлені прикладки і поясніть розділові знаки

при них.
1. Рибалонька, митець усе в воді ловити, бажаючи поймать в’юнів, в
Болото Вершу засторчив (Є. Гребінка). 2. Коли Гриць появився між ними
[гусьми] з прутом, знаком своєї намісницької власті, зразу всі очі звернулися на
нього (І. Франко). 3. Навіть сусіда, великий знавець у голуб’ячому спорті,
замилувано стежив за «чужаком» (Л. Смілянський). 4. Остання жертва смерті,
ота сміла горстка стояла серед води, без надії рятунку, з одиноким бажанням –
дорого продати своє життя в бою (І. Франко). 5. Дійсно народна поетеса, автор
чудових ліричних поезій, глибоко філософських драматичних творів і
талановитої прози, Леся Українка була ще й полум’яним публіцистом і
блискучим літературознавцем. 6. Ми, пілігрими вічності, мандрівники,
стомилися і дуже хочем пить (Л. Костенко). 7. Звідки він, міський житель, знає
про ластів’ячі примхи? (Л. Смілянський). 8. Солідна віком і творчою практикою
людина, він був у розпачі (Л. Смілянський). 9. Прийшов із далеких хуторів
парубок, по імені Устим (Гр. Тютюнник). 10. На західній околиці села, біля
самого байраку, живе Йосип Вихор, по-вуличному – Йонька (Гр. Тютюнник).
11. Тарас Шевченко, як справжній поет-демократ, сказав за всіх: і за тих, хто
стогнав, і за тих, хто безсило проклинав, і за своїх земляків, і за інших
поневолених царської Росії (О. Білецький). 12. Найбільше перепадало Тарасові,
як найстаршому, до того упертому, правдивому і гарячому (С. Васильченко).
13. Відомо, що за роки заслання популярність Шевченка як поета не тільки не
послабла, а навіть зросла (О. Білецький). 14. У той вечір Оксен зустрів і свою
рятівницю Олену (Гр. Тютюнник). 15. Тільки один сотник, Богдан
Хмельницький, оглядаючи замок, не засмутився з похвальби Конецпольського, а
навіть засміявся (А. Коваль). 16. Іван Дробот, молодий танкіст з надзвичайно
приємним і скромним лицем, хвилювався (О. Довженко). 17. Сарай належав
дядькові Бурмилу, завзятому рибалці, що жив одинаком і майже весь час
пропадав у плавнях на риболовлі (В. Нестайко). 18. Прадід мій по батькові
Тимофій Шевчук жив у селі Кам’янка під Житомиром і був кріпаком
(В. Шевчук).

Вправа 104. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

Поясніть уживання розділових знаків.
1. А одного молодого гусака красу й надію череди забив яструб
(І. Франко). 2. Олена мати Василькова крутила голубці на вечерю
(М. Коцюбинський). 3. Ганна молодиця рум’яна та білолиця вправно орудувала
дерев’яною лопатою саджаючи у піч хліб (Гр. Тютюнник). 4. На призьбі сиділа
його мати Маруся Джериха вже немолода молодиця бліда з темними очима з
сухорлявим лицем (І.Нечуй-Левицький). 5. У старого Івана Шевченка
Тарасового діда святами завжди повно людей у хаті (С. Васильченко).
6. Директор школи Василь Маркович Рясний був схвильований вкрай

55
(О. Довженко). 7. Колько худорлявенький чистенько вдягнений хлопчик з
розумними оченятами лопотить босими ногами стежкою поміж соняшниками і
гурчить, як машина (Г. Тютюнник). 8. Блиснув кривий Яремин ятаган подарунок
татарського хана (Я. Качура). 9. Ф.Прокопович як різнобічно розвинена і
освічена людина не тільки читав філософію і теологію у Київській академії але й
підкріпляв теоретичні положення дослідними данними. 10. Дмитро Чорноокий
злий і крикливий хлопчисько б’ється й прозиваються (У. Самчук).
11. Коронний польський гетьман Конецпольський запеклий ворог козацької волі
прибув у Кодак з польськими панами й військом (А. Кащенко). 12. Коли брати
вийшли на майдан, там уже стояла військова старшина й російський посланець
невідомий полковник (А. Кащенко). 13. Малий Лаврін жвавий з іскристими
оченятами стрибун гасає десь, Бог його знає де (У. Самчук). 14. Мокієнчиха
літня жінка привітна й весела добре шанувала гостей (І. Багряний). 15. Господар
саду юний лірик повільно йду під ночі спів (Богдан-Ігор Антонич).
16. Г.Сковорода як уважний і вимогливий учитель диференційовано підходив до
кожного учня й оцінки знань (журнал).

Вправа 105. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

Поясніть відокремлення прикладок комами або тире.
1. Сільський чабан дід Свирид показав та розказав мені, як із тієї
солом’яної стрічки бриля робити (Ю. 3банацький). 2. Чуєш у собі поклик поезії,
але хто навчить тебе її чародійницьких тайн? Собор? Горда поема степового
козацького зодчества вона щоразу хвилює тебе, щось навіває... (О. Гончар).
3. Такі як батько твій Ізот Іванович трудяга-ветеран справжній представник його
величності робітничого класу (О. Гончар). 4. Директор закладу бритоголовий
в’язистий мужчина в чесучевім костюмі сидить у затінку під горіхом під зеленим
його шатром (О. Гончар). 5. Кожен меч промінь світла небесного впав згори й
знову угору зроста; кожен звук відгук сили одвічної, що руйнує й будує міста
(Леся Українка). 6. Він був відомий як людина широких мистецьких смаків
меценат театру колекціонер шедеврів малярства аматор музики (Ю. Смолич).
7. Вона була педіатром себто лікаркою по дитячих хворобах (Ю. Яновський).
8. Вальдшнеп або лісовий кулик благородна птиця, трохи менша як наш голуб
(О. Вишня). 9. Край головного плота окремо від лоцманів самотньо стояв
молодий дніпропетровський коваль із залізничних майстерень Петро Ґонтар
(Я. Баш). 10. Квіти особливо пальми і аспарагуси відразу навіяли життя у мертві
кімнати (І. Вільде). 11. Довге життя випало старій Дорошенчисі або Чабанисі, як
частіше її називають (О. Гончар). 12. Мемет... як комерсант стояв вище
партійних суперечок (М. Коцюбинський). 13. Членом «Гарту» я був і сам як
книжковий ілюстратор (О. Довженко). 14. Ми юні волі оборонці ступили на
громовий шлях (В. Сосюра).

56
 Вправа 106. Знайдіть відокремлені і невідокремлені прикладки, поясніть
розділові знаки при них.
І. 1. Та ось наче з тих руїн вийшли мовчазні, суворі хранителі храму – боги
кохання і мистецтва (В. Земляк). 2. У дитячому серці жила Україна – материнські
веселі і журні пісні (Д. Павличко). 3. Мушу випити келих до краю – полиновий
мед самоти (Є. Маланюк). 4. Над головами в нас сяє маленьке сонце –
електрична лампочка, і всі ми залиті жовтим світлом (В.Шевчук). 5. Щодня
гримлять грози, і часом над рами встає веселка – різнобарвний стовп світла, що
опиняється чомусь в одну й ту ж вершину (В. Шевчук). 6. Вони були закохані не
лише в музику і співи, а і в сам будинок театру – цю рідкісну споруду Європи
(В. Земляк). 7. Один із тих хлопців ... лишив після себе великий рід, другий, Ян,
мав сина Франца – мого рідного батька – і дівчинку (В. Шевчук).
II. 1. Мов шляхи-плющі переплелися, дві душі моїх зійшлися (В.Чумак).
2. То плаче небо зорями-слізьми над нами (Леся Українка). 3. Він і так був не
Жар-птиця, а Жар-риба, говорити зовсім не вмів, а тут ще й навмисне не хотів
(В. Винниченко). 4. Стара Текля метушилася біля неї [матері] з іконою Миколи-
чудотворця в руках (Ю. Смолич). 5. Листки у розрив-трави дуже ніжні (журнал).
6. Яструб-перепелятник живе і полює в густому лісі (журнал). 7. Антарктичний
тюлень-крабоїд – найпоширеніший вид, який нараховує більш 50 мільйонів
тварин (підручник).
III. 1. Риба змієголов справді уже наближалась (В. Іваненко). 2. Рослина
хвощ польовий лікарська, фарбувальна, їстівна (журнал). 3. Певне, немає такого
лісу, в якому б не водилося миле звірятко білка (газета). 4. Він був середній на
зріст і завжди дивувався, коли велетні сини обступали його, мов бір
(Ю. Яновський). 5. Раптом де не взявся розбишака краб (В. Іваненко).
6. Виплеканий, сірий в яблуках красунь кінь обережно ступає звивистою
стежкою (Я. Гримайло).

Вправа 107. Перепишіть, вставляючи дефіси і розставляючи пропущені

розділові знаки.
І. 1. Від Сагайдачного і від Петра Могили дорога втоптана водила юнаків
туди, де розуму і добрості учили нетлінних книг ряди утворення віків
(М. Рильський). 2. Вчив мене хороший учитель Іван Максимович доброї душі
дідуган білий-білий, як білі бувають у нас перед Зеленими Святами хати (Остап
Вишня). 3. У неї волосся заплетено і складено короною, а ззаду причеплено
великого банта метелика (Є. Гуцало). 4. Шевченко йде вогонь людина буря і
дивиться в столітню далеч (Богдан-Ігор Антонич). 5. Миколка Прокопів хлопчик
такий школярик гарнесенький був (А. Тесленко). 6. Трава мурава або спориш
добра кормова рослина особливо цінна для птахів і великої рогатої худоби
(журнал). 7. Дитячі очі волошки виглядали із гущини (М. Коцюбинський).
8. Батько якось надвечір, наче з поля, пішов із життя. Відчуваю і досі його думи
турботи його втрати-скорботи його зерна чуття (М. Сингаївський).
9. Найшвидше ростуть гриби дощовики, за годину вони можуть вирости на 30 см
(журнал). 10. Найменший Юзек був, може, на рік старший від Юри (Ю.Смолич).

57
11. Єсть на світі така собі невеличка тваринка ласка. Коварнюща й хитрюща
тваринка (Остап Вишня). 12. Потім прийдуть майстри морози, повіють сніги
(М. Стельмах). 13. Підвівся Іскра полковий обозний син Остряниці Якова Іван
(Л. Костенко). 14. Блисками пожежами небо обмережимо сполохами ралами
обрії зорем (В. Чумак). 15. Він прийняв до себе двоє сиріт дівчину Олесю та
хлопця стрибунця Михайлика (Б. Грінченко).
II. 1. Рак пустельник сидів у черепашці, не вилазячи, аж поки йому не
стало тісно. Він уже виріс із своєї хатинки закрученої черепашки (В. Іваненко).
2. А моя пам’ять той нерозлучний секретар мій вже записує і сю безвладність
тіла серед цвіту яблуні і гру світла ... і мій дивний настрій (М. Коцюбинський).
3. Лікарі й сестри жалібниці в білих халатах метушилися й перегукувалися
(Ю. Смолич). 4. За якийсь місяць вона [фортуна] принесла на своїх крилах її
першого сина Остапа георгіївського кавалера чотирьох хрестів. <…> Тоді ще раз
нібито зжалилась над нею фортуна і принесла їй на своїх крилах другого сина
Андрія (М. Хвильовий). 5. Над головами козаків, заступивши їм світ вечірнього
сонця, піднімалися височенні скелі шиї і голови острова почвари (А.Кащенко).
6. На подвір’ї я побачив самого лісника чорнобородого похмурого красуня його
дочку теж сувору красуню дівку і його другу жінку кирпатеньку живу
молодичку з веселими розумними очима (С. Васильченко). 7. Доньки Ярослава
Мудрого Єлизавета й Анастасія 1047 року стали королевами Норвегії та
Угорщини. 1086 року першу жіночу школу в Європі – при Київському
Андріївському монастирі – заснувала Анна онука Ярослава Мудрого (журнал).
8. Прийшли й музики із села: Іванушка скрипаль, у якого верхня щелепа
видавалася вперед, а нижня трохи запала ... ; Шурко баяніст і завклубом
білочубий сором’язливий хлопець, який зимовими вечорами, коли в клубі не
було нікого, сидів у порожньому фойє і складав свою музику ... ; Василь
Кривобік сопілкар і конюх у лікарні, що привіз із війни один-єдиний трофей
фабричну сопілку добрячої роботи; четвертим музикою був Мишко Мушник
бубніст і колгоспний шофер (Г. Тютюнник).

Вправа 108. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

Поясніть умови відокремлення прикладок.
1. Умираючи старий Чумак старий коваль наказав був усіх синів своїх до
себе мерщій згукати. 2. Відколи поховав старого Чумака отець Яков щодня
приходив в обідню пору і сидів до вечора потішав стару і научав малу – дочку
підлітка останню дитину що лишилася при матері. 3. Розгорнувши стару
Чумакову Біблію отаку грубезну книгу, що її любив читати Чумак вечорами
осінніми, отець Яков тихо але все серце вкладаючи читав матері про сад
Гетсиманський. 4. Під портретом був напис великими літерами «Батько». 5. А
син найстарший Чумаченко подивився на свічечку потім приник очима до
портрета як до живого і довго не міг вимовити ні слова. 6. – Так що батьку я
прибув... Командир стрілецької дивізії Окремої Червонопрапорної Далекосхідної
Армії Микола Чумак. 7. Відчинилися двері увійшов середульший моряк.
8. Відхилилися двері і ввійшов третій стрункий у літунській уніформі. 9. – Ой

58
діти мої діти мої! – промовила мати. <...> – Чи чули ви батьківську волю діти?!
<…> Щоб ви сини його вірні старого Чумака старого коваля діти рідні міцно
купи трималися та й найменшого брата рятували. 10. Якийсь випадковий
супутник незнайомий робітник охоче розповідав йому про всіх кого знав у цьому
місті а знав він дуже багато. 11. У дверях стояв наймолодший Андрій Чумак.
12. В зпалі братньої розмови до хати увійшла Катря Андрієва подруга з тих
прекрасних років перед в’язницею й засланням. 13. У числі приречених була
низка осіб а між ними й зовсім юна сестра їхня Галя. 14. Ось так скінчилася
зустріч чотирьох братів рідних ще й сестри їхньої дітей старого Чумака добрих і
вірних і в рід свій залюблених нащадків славного роду ковальського.
(З роману І. Багряного «Сад Гетсиманський»)

Вправа 109. До виділених слів доберіть відокремлені прикладки; запишіть

утворені речення, розставляючи розділові знаки. Вкажіть стилістичну
роль прикладок.
1. Немеркнучим прикладом вічно сяятиме слава Москви. 2. Того вечора
сцену театру заполонили діти. 3. Першокласниця привітала випускників.
4. Директор виголосив промову. 5. У Полтаві 1769 року народився відомий
український письменник Іван Котляревський. 6. «Наталка Полтавка» зросла
на ґрунті народної творчості. 7. Архаїзми використовуються в художніх творах
на історичну тематику. 8. Для створення жартів, каламбурів вживаються мовні
омоніми.

Вправа 110. Прочитайте речення. Поясніть, чому в одних випадках

прикладка зі сполучником як відокремлюється, а в інших – ні.
1. У Києві Луначарський вперше виступив як революціонер-пропагандист
серед робітників залізничних майстерень (Л. Ольшаков). 2. Як творець,
Шевченко може бути для нас взірцем у всьому (О. Гончар). 3. Автор «Кобзаря»,
як глибокий революційний мислитель, утверджувач високохудожнього реалізму,
накреслив магістральні шляхи розвитку для всієї новітньої української
літератури (О. Гончар). 4. Сміх як засіб зображення, як елемент художнього
світогляду в романах Юрія Смолича підготовлений, можна б сказати, науково
(П. Загребельний).

Вправа 111. Складіть по два речення з поданими сполученнями слів.

Зразок: Він був зарахований до складу експедиції як лікар. Як лікар, я
можу з певністю сказати: все гаразд.
Як друг. Як художник. Як голова. Як математик. Як ткаля.

Вправа 112. Відредагуйте подані речення.

1. 23 січня у Перемишлянський райвідділ міліції звернувся В., мешканець
с. Болотня. 2. У містечку Полоцьк мешкають її родичі з боку батька. 3. Житель
селища Зимної Води, що на Львівщині, Степан Іванович Волощук у 67 років
зробив майже героїчний вчинок. 4. Омолоджені інопланетянами пенсіонери-

59
земляни з будинку престарілих вирішують відвідати свою рідну планету Землю.
5. Фундаменти театру через піщану подушку завтовшки 0, 3 – 0, 5 м. опираються
на неоднорідну за складом і потужністю шарів товщу поіменних відкладів р.
Полтви. 6. Моє зелене віче, ліси шумлять. 7. Ми пілігрими вічності, мандрівники
стомилися і дуже хочем пить. 8. Поетеса величезної впливової сили, могутнього
вияву правди і добра Леся Українка належить до митців світового рівня.
9. Пустельник-рак сидів у черепашці. 10. Лікарі й сестри, жалібниці, в білих
халатах метушилися й перегукувалися.

Питання для самоперевірки

1. Що таке прикладка?
2. Які виділяють види прикладок?
3. Чим подібне і чим відрізняється відокремлення прикладок від
відокремлення узгоджених означень?

Література до теми
1. Бевзенко С. П. Сучасна українська мова. Синтаксис: Навч. посіб. /
С. П. Бевзенко. – К.: Вища шк., 2005. – С. 136–138.
2. Ткаченко Є. М. Українська мова: Пунктуація: Правила, вправи,
диктанти / Є. М. Ткаченко. – Х.: Консул, 2001. – С. 75–90.

ВІДОКРЕМЛЕНІ ОБСТАВИНИ, ВИРАЖЕНІ ДІЄПРИСЛІВНИКАМИ

І ДІЄПРИСЛІВНИКОВИМИ ЗВОРОТАМИ

Вправа 113. Поясніть розділові знаки в реченнях з відокремленими

обставинами, вираженими дієприслівником або дієприслівниковим зворотом.
Світліло небо над долиною, і відступила знеможена ніч, здаючись на волю
дню. Високі, могутні, вставали гори на заході, перетинаючи широкими грудьми
шлях чужим вітрам; і гасли, і западали вогні по хатах – один, другий, третій, ніби
це вони, розчиняючись, танули в темряві, сіяло бліде світло навколо, творило
день.
Сріблився, набираючись сили, день. Вузькі промені світла, ковані з білого
металу, легко проходили крізь двері й бриніли через увесь погріб. Макар бачив, як
старшина, не підводячись, пересунувся убік з їхнього шляху, обпершись на мить
об світло руками. З погляду художника, це було ефектне видовище: білі, тремтливі
смуги світла, які не розчиняли темряву, а ділили, розсікаючи, на високі, від долівки
до стелі, довгі прямокутники, і постать людини, вихоплена з пітьми, і її яскраво
освітлені руки, якими вона відштовхувалася від променів, ламаючи їх на скляний
дріб’язок.
Смуга світла... Вона то вужчала, яскравіючи, то блідла, розширюючись, була
–як промінь прожектора, який світив через життя, через роки у минуле, і Макар
бачив те, що діялося на вузькій смужці життя, обмеженій чорними стінами невідо-
мості...
П. Гуріненко

60
 Вправа 114. Перепишіть речення, розставляючи, де треба, коми для
відокремлення обставин, виражених дієприслівником або дієприслівниковим
зворотом.
I. 1. Запалившись Василинка з неприхованою гордістю розтлумачувала Ліні,
що тут і до чого (О. Гончар). 2. Кузьма плигнувши всідається на тій фуфайці
(О. Гончар). 3. Там могили з буйним вітром в степу розмовляють, розмовляють
сумуючи (Т. Шевченко). 4. Закрутивши чорні уси за ухо чуприну підняв шапку –
човни стали (Т. Шевченко). 5. Вона все ходить, з уст ні пари. Широкий
Дніпр не гомонить: розбивши вітер чорні хмари ліг біля моря одпочить
(Т. Шевченко). 6. Видно, як працює не розгинаючись убогий тесля зв’язавши
ремінцем волосся буйне (Леся Українка). 7. Тесля рубонув так по ціпилну, аж воно
зломилось. Він кинув спересердя друге взяв не встаючи (Леся Українка),
8. Гуркіт канонади ревів не перестаючи (Ю. Смолич). 9. Він говорив не
поспішаючи з крижаним спокоєм (А. Головко). 10. Хілон (дуже молодий хлопець,
говорить запинаючись): Вибачай... (Леся Українка). 11. Земля осипаючись глухо
шумить у мить тишини після вибуху бомби (М.Бажан). 12. Вона йшла опустивши
голову неначе щось видивлялася на дорозі (Ю. Мушкетик). 13. Сікач незважаючи
на свою чималу вагу і короткі ноги дуже прудко бігає (Остап Вишня). 14. Сонце
шукаючи броду сторожко зупинилося посеред ріки (М. Стельмах).
II. 1. Спав [Орлюк] мертвим сном на двадцятиградусному морозі в снігу,
коли санітари поклавши поранених на ноші почали брати і його. – Сплю, куди
тягнете! Живий! – Гукнув просипаючись до санітарів. – Клади назад! – І знов
задавав хропака... (О. Довженко). 2. Далеко не кожному вдавалося вижити, та
вмираючи вони перемагали (Ю. 3банацький.). 3. Запрошуючи Твердохліба сісти і
всідаючись вигідно й зі смаком сам почав директор без передмов...
(П. Загребельний). 4. А тепер, виходить, віднайшов! Знайшов не шукаючи не
сподіваючись забувши думати?.. (П. Загребельний). 5. Не сіявши не оравши не
буде жито родити (Н. тв.). 6. Максим стояв притулившись чолом до вікна й
дивився в ніч, яка наче поглинаючи поїзд всмоктувала його вагон за вагоном
(Н. Рибак). 7. Мати запобігала перед нею, але Ліна уникала будь-яких розмов
робила все механічно зціпивши зуби (О. Іваненко). 8. Жінка йде поволі і трохи
зігнувшись (О. Довженко). 9. Не все вам бігать по горішки жартуючи у тихий
гай (Л. Глібов). 10. Берези й клени ще недавно голі стоять зеленим маючи
гіллям (М. Рильський).

Вправа 115. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

Спочатку випишіть речення з обставинами, вираженими одиничними
дієприслівниками.
1. Мої дні це тканина з чудних контрастів: я живу плачучи, і я плачу
сміючись. Кохання ці солодкі чари для багатьох сердець було для мого серця
джерелом болю та сліз. Щоби полегшити свою долю і свої пекучі жалкування
зітхаючи я пишу забавні вірші. Яка ж бо, справді, І смішна наша доля! Бажаючи
плакать я смішу інших (П. Гулак-Артемовський). 2. Мою роботу рецензував
народ! Говорю це (не) хвастаючись, говорю це як факт схиливши свою сиву

61
голову перед народом. Чи зрозумієте ви, рецензенти мої, що взявшись за
літературну роботу я ніколи не думав про гонорар
про свою славу і про всяке таке (Остап Вишня). 3. Фруктовий чай, яким ми
запивали картоплю, мене розморив, а розігрівшись я відчув раптом таку втому,
що відразу ж побрів у свою кімнату (В. Шевчук). 4. Відчинилися двері і
кутаючись у хустку з кімнати вийшла осміхнена дівчина (М. Стельмах).
5. Григорій зніяковівши зв’язав вірьовку посередині прив’язав до хлівця і не
оглядаючись пішов собі (І. Багряний). 6. Федько стрибнув на лід і наче пробуючи
його потопав ногами (В. Винниченко). 7. Упоравшися з Кодаком і діждавши з
Січі ще три тисячі товариства Сулима через два тижні підняв своє військо до
походу (А. Кащенко). 8. Наче хвиля, защемить печаль, жалобні Шопена звуки
розіллє ридаючи рояль (В. Еллан-Блакитний) 9. Обійшовши всі палати хірург
Богдановський зайшов у перев’язочну й розпорядившись щодо перев’язок присів
край вікна чекаючи на початок роботи (О. Довженко). 10. Сонце било Андрієві в
очі, і він примружившись сів на ліжку. Біля нього втомлено опустившись на
стілець сиділа мати (В. Шевчук). 11. Він ще якусь хвилину чогось бентежно
очікує прислухається до темряви, а потім посміхаючись і глузуючи з себе і
загадкової зустрічі минає руїни вибирається на майдан (М. Стельмах). 12. І
відділившись від юрби загорнемося в хутрі ночі (Богдан-Ігор Антонич).
13. Нагнувшись він крадькома витер очі (М. Стельмах). 14. Безбородько лежачи
долі черева наморщив лоба (М. Стельмах). 15. Не витримав старий Геле і
кинувши власну оселю перебрався до своєї заміжньої дочки (М.Коцюбинський).
16. Ївши гріється а робивши мерзне (Н. тв.). 17. Зоставшись сам старшина деякий
час стояв задумавшись над штабелем ящиків потім втомлено присів на один із
них і роззувшись став виливати з чобота рідку грязюку (О. Гончар). 18. Я не
обізвався а пригинаючись і клацаючи зубами дременув до річки спотикаючись
об купинки (Г. Тютюнник).

Вправа 116. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

Поясніть умови відокремлення обставин, виражених дієприслівниками і
дієприслівниковими зворотами.
І. 1. Пішли музики, по вулиці виграваючи, а за ними слідком побігли малі
діти. 2. Тим часом сонце спустилось низенько; потомились руки граючи,
потомились ноги танцюючи. 3. Старий Джеря в одній сорочці стояв коло воріт
спершись на тин і розмовляв з якимсь чоловіком, 4. Джериха скинула намітку й
почала її згортувать, а згорнувши намітку помогла синові складать білу
празникову свиту дрібними фалдами. 5. Дівчата зачіпали Миколу жартуючи, а
він усе стояв похнюпившись. 6. Він вернувся на тік і заснув міцним здоровим
молодим сном забувши й дівчат і всі зорі на небі. 7. Він вийшов од пана ні живий
ні мертвий; він пішов додому не промовивши ні одного слова ходив цілий день
опустивши голову. 8. Пішов Микола з чоловіками додому та йдучи нишком
змовлявся з ними. 9. Вони всі йшли мовчки притаївши дух і не оглядаючись.
(З творів І. Нечуя-Левицького)

62
 II. 1. Комашина почувши на собі чужий погляд заворушилася поморгала
невеличкими усиками і затихла. «Хай же вам ірод», – рішив Івась і забачивши на
траві проти сонця червоненьку комашину присів до неї. Зразу Івась забув і свою
досаду і свої жмурки. «Іч, хитра яка! – промовив він ухопивши комашину в руки
і положивши на долоню почав дратувати її травиною. Комашина не
заворушилася задравши угору чорні ніжки, вона лежала, мов нежива. 2. Івась
граючи притупцьовував... 3. Так цвірчить стриба горобець перед котом, що
вловив горобця і міцно здавивши зубами покручує довгим хвостом та висвічує
хижо очима. 4. Незабаром із дупла показався чорний цвіркун на ввесь рот
позіхаючи та ногою голову почухуючи. 5. То не іній то ледве примітні білі
голенькі хлоп’ята злітали з гілок, і кожне вхопивши за руку сніжинку почало
біля сніжинок крутиться та гопака вибивати. Сніжинки собі зіп’явшись на
пальчики дрібно ногами вибивали. 6. Сніжинки з інеєм ще більше крутилися
стовпом здіймаючись угору, і той стовп підвели під Віхало.
(З творів П. Мирного)

Вправа 117. Передайте зміст поданих речень без відокремлень. Чи

зміниться при цьому характер висловлювання?
1. Виконавши правильно синтаксичний розбір речення, учень отримав
відмінну оцінку. 2. Прочитавши книгу, ти повинен вчасно повернути її до
бібліотеки. 3. Повернувшись із зборів, він довго не міг заснути.

Вправа 118. У подані речення вставте відокремлені обставини, виражені

дієприслівником або дієприслівниковим зворотом, перед сполучником і
або після нього. Речення запишіть, поставте потрібні розділові знаки.
1. Ми скопали грядку і посадили перед училищем багато прекрасних
квітів. 2. Лісовою стежкою йшли учні і несли в кошиках гриби. 3. Через годину
вони вже були дома і обнімали батьків. 4. Екскурсанти вийшли на високу гору і
сіли на відпочинок. 5. Діти виконали свої завдання і пішли на прогулянку.

Вправа 119. Поясніть смисл фразеологічних зворотів (за довідками

звертайтесь до фразеологічного або тлумачного словника), складіть з ними
речення. У чому пунктуаційні особливості цих речень?
Не покладаючи рук, склавши (згорнувши) руки, згнітивши (скріпивши)
серце, поставивши на коліна, потупивши очі, піймавши облизня.

Вправа 120. Замініть подані прислівники синонімічними фразеологічними

зворотами. З останніми складіть речення і запишіть їх.
Зразок: Старанно – засукавши рукава (рукави).— Учні, засукавши
рукава, взялись за роботу.
Старанно, щиро, швидко, абияк, пізно.
Для довідки: засукавши рукава (рукави), поклавши руку на серце,
висолопивши язика, спустивши рукава (рукави), на ніч глядячи.

63
 Вправа 121. Відредагуйте речення. Зверніть увагу на вживання
дієприслівникових зворотів.
Прийшовши зі школи, хлопця першою зустріла кішка. 2. Говорячи про це,
тобі навіть не спало на думку, що я вже тут. 3. Завершивши роботу, він був
викликаний додому. 4. Щоразу в засобах масової інформації оприлюднюються
так звані соціологічні рейтинги, знайомлячись з якими, у пересічного читача
голова йде круговерть. 5. Несучи увесь тягар розчарування, їй вистачає сили,
щоб бути для доньки прикладом, для сина – ідеалом та для обох – уособленням
щасливого подружжя (разом з батьком). 6. Більшість птахів не лишаються у нас
зимувати, а вивівши потомство, летять у теплі краї. 7. Я ішов, не обертаючись.
8. Осінь повелась спочатку суворо, увійшовши у свої права. 9. Та хіба нам
сидіти, згорнувши руки. 10. Починаючи із кінця січня, у нас почнуться лекції.

Питання для самоперевірки

1. Чи завжди відокремлюються обставини, виражені дієприслівниками і
дієприслівниковими зворотами?
2. Коли відокремлення обставин залежить від волі автора?

Література до теми
1. Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання:
Навч. посіб. / І. І. Слинько. – К.: Вища шк., 1994. С. 319–335.
2. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови: Підручник /
К. Ф. Шульжук. – К.: Академія, 2004. – С. 160–166.
3. Ющук І. П. Українська мова: Підручник / І. П. Ющук. – К.: Либідь,
2006. – С. 549–551.

ВІДОКРЕМЛЕНІ ОБСТАВИНИ, ВИРАЖЕНІ ЗВОРОТАМИ

ПРИЙМЕННИКОВО-ВІДМІНКОВИХ ФОРМ ІМЕННИКІВ

Вправа 122. Знайдіть відокремлені обставини, виражені сполученням

іменників із прийменниками, поясніть розділові знаки при них.
1. Сікач, незважаючи на свою чималу вагу й короткі ноги, дуже прудко
бігає (Остап Вишня). 2. Слово зробило людину Людиною. Не знаряддя праці (й
мавпа, всупереч твердженню Дарвіна, ним може користуватися), а саме Слово
(П. Мовчан). 3. Причиною була тут ще й особлива здібність Карповича до
практичних справ, якою, попри всі намагання, не відзначався Іван Іванович
(І. Багмут). 4. Наперекір суховіям та чорним бурям, повсюди йде вона [біла
акація] за людиною, заходячи аж сюди, до самого мертвого моря, де, крім солі,
вже ніщо не росте (О. Гончар). 5. Обставини, виражені іменниками з
прийменниками, відокремлюються залежно від їх поширеності, смислового
навантаження, стилістичної функції (підручник). 6. Отруйні опеньки, на відміну
від їстівних, не мають на своїй ніжці білого кільця (підручник). 7. Малий не ждав
напасті, не готувався до опору, але й не розгубився, знаючи, що порятуватися
може тільки завдяки самому собі (П. Загребельний). 8. Чи то під впливом

64
прощання й Соломіїних сліз, чи внаслідок реакції по пережитих турботах, його
обгорнув жаль (М. Коцюбинський). 9. Моя господиня віддала мені сю хату за
15 р., хоч я сама бачу, що, згідно з тутешніми звичаями, вона варта 20 р. (Леся
Українка). 10. Я й сама, як той барометр, то падаю, то здіймаюсь духом
відповідно станові погоди (Леся Українка). 11. Це були гамазеї, де переховувався
недоторканий запас зерна на випадок неврожаю чи якогось стихійного лиха
(О. Донченко).

Вправа 123. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

Вкажіть, у яких реченнях допускається варіантність у їх постановці.
1. Медведиця швидко зірвалася на ноги. Кров текла з неї, та незважаючи
на біль вона знову кинулася на Мирославу (І. Франко). 2. Залежно від інтонації
одне і те ж речення набуває різного значення (підручник). 3. Здається, що
наперекір всім неприємностям вона вирішила бути щасливою. 4. У цьому
виданні на відміну від попередніх нема друкарських помилок. 5. Анрі-Жак
страждав до ранку стрів день на ногах тільки завдяки своєму бургундському
темпераменту (Ю. Яновський). 6. Досить швидко внаслідок руху молекул газів
та їх переміщуваняя весь об’єм верхнього циліндра також набуває червоно-
бурого кольору (підручник). 7. І клумба ця і латка асфальту виникли завдяки
настійливості Лукії Назарівни (О. Довженко). 8. Був для нього взірцем Климент
Охридський, який ще сто літ тому назад, не лякаючись могуття Візантії, зібрав у
Охриді учнів до трьох тисяч, і вся наука там була болгарська всупереч грецькій
(П.Загребельний). 9. Попри всі злигодні і турботи переднього краю Хома навіть
погладшав (О. Гончар). 10. Коли ж його допікали запитаннями, він відповідав,
що ... в нього головні ці болі і що в зв’язку з цим лікарі надали йому відпустку на
визначений час (Гр. Тютюнник). 11. Воронцов добився того, щоб Яногорську
згідно з її бажанням призначили командиром санітарного взводу саме в третій
батальйон (О. Гончар). 12. Дивізія справді мала на озброєнні чимало
броньовиків, але їх, як і артилерію, корніловські командири за згодою
головнокомандувача вирішили навмисне на парад не виводити (О. Гончар).
13. Аліна незважаючи на свій жвавий веселий характер читала серйозні книжки
(О. Іваненко). 14. Л.Г.Скрипник указує, що на відміну від прислів’їв приказки
легко вступають у синонімічні зв’язки констатують явища події що протікають у
момент мовлення (підручник).

Вправа 124. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Освіту у зв’язку з слабким здоров’ям Леся розпочала дома.
2. Незважаючи на відсутність систематичної шкільної освіти поетеса вже в
молоді роки була людиною всебічних і глибоких знань. 3. За допомогою брата
Михайла Леся Українка створює молодіжний літературний гурток «Плеяда» але
з причин ідейних незгод між учасниками цей гурток розпався. 4. У 1904 році
виходить з друковане видання поезій Лесі Українки «На крилах пісень».
Щоправда завдяки царській цензурі туди не ввійшов ряд революційних поезій.
5. Поезія Лесі Українки на відміну від переважної більшості тогочасних віршів

65
позначена бадьорістю й оптимізмом. 6. Поетеса всупереч настроям самотності
втоми і смерті проклинає руки що «звикли у неволі носить кайдани ржаві та
важкі». 7. Завдяки високій поетичній техніці майстерному володінню формою
поетеса досягла незвичайної ефективності в застосуванні образної системи
включаючи побудову метафор порівнянь використання епітетів. 8. Варто
прослідкувати якими означеннями вона наділяє іменник слово залежно від його
призначення. Ось яких епітетів вживає поетеса до слів революційної активної дії:
слово – огнисте, палке, гаряче, одважне, наповнене кров’ю серця, крилате. На
противагу цьому на означення слів пасивного застосування Леся Українка
вживає протилежні за своїм емоційно-ідейним звучанням тропи: слова – даремні,
журливі, нудні; німий, холодний, дивний труп слова. 9. Шевченко Франко
Старицький Глібов Щоголів всі ці поети використовували в своїй поезії пейзаж
відповідно до свого хисту й ідейних уподобань. 10. Вона бажала підкреслити що
справжній поет який володіє «у крицю закованим міцно узброєним віршем»
мусить мужньо попри всі перешкоди нести світло правди і визволення в народ.
14. Образи «Лісової пісні» взяті Лесею Українкою з фольклору наприклад
народних легенд повір’їв пісень не механічно.
(За книгою А. Каспрука «Леся Українка»)

Вправа 125. Допишіть речення (розставляючи, де треба, коми), введіть

відокремлені обставини, виражені зворотами прийменниково-відмінкових форм
іменників. Який принцип покладено в основу такого відокремлення обставин на
письмі? Від чого залежить відокремлення / невідокремлення таких зворотів?
Зразо к: 1. Донька Яцубина, всупереч волі батька, влаштувалася
працювати на каналі (О. Гончар). 2. Ми йдемо серединою бульвару – в
напрямку до східців у порт (Ю. Яновський).
1. Відповідно до .. звіт буде подано вичерпний. 2. Згідно з .. наша планета уже
пережила і буде переживати в майбутньому великі катаклізми. 3. Багато явищ
незважаючи на .. лишаються нез’ясованими, принаймні в наш час. 4. Завдяки ..
будинок сиріт буде забезпечений необхідними медикаментами. 5. Попри .. собака
залишається другом людини. 6. В силу .. ми змушені були змінити маршрут
екскурсії. 7. Очевидно, тепер з огляду на .. можна ставити питання про будівництво
нового вокзалу. 8. У нас залежно від .. може по-різному вирішуватися ця проблема.

Вправа 126. Перепишіть, розкриваючи дужки і розставляючи, де треба,

розділові знаки.
Згідно з (рішення) зборів усі учні взяли участь в озелененні подвір’я
училища. 2. Озеленення дякуючи (дружна робота) було закінчено швидко.
3. Усупереч (наше бажання) день був похмурий. 4. Завдяки (масовість) кіно
відіграє величезну роль у вихованні підростаючого покоління. 5. Незважаючи на
(несприятливі умови) колгосп зібрав високий урожай кукурудзи. 6. При
наявності (висока організація праці) складне завдання можна виконати
достроково. 7. Хоч (зовсім перевтомлений) Анатолій допоміг Ніні перекласти
німецький текст українською мовою.

66
 Питання для самоперевірки
1. Які прийменники вживаються у конструкціях з обставинним
значенням?
2. Чи завжди відокремлюються конструкції з прийменниками згідно з,
відповідно до, за згодою?
3. Яке значення мають такі звороти?

Література до теми
1. Бевзенко С. П. Сучасна українська мова. Синтаксис: Навч. посіб. /
С. П. Бевзенко. – К.: Вища шк., 2005. – С. 138–139.
2. Дудка О. О. Українська мова: Довідник / О. О. Дудка, Л. А. Шевелєва. –
Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006 – С. 317–318.

ВІДОКРЕМЛЕНІ УТОЧНЮЮЧІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

Вправа 127. Знайдіть уточнюючі члени речення, поясніть розділові знаки

при них.
І. 1. На сажень від кущів ріс тоненький, у дві хлопчачі руки завтовшки,
бересток (В. Винниченко). 2. У нього [селезня] на крилах темно-синє, з
перламутровим відблиском, пір’я, дві білі подушечки на щоках – бакенбарди
(В. Близнець). 3. До нього прийшов особливий, навіть не дуже великий, жаль
(В. Шевчук). 4. Там, над Россю, стоїть одна висока скеля (І. Нечуй-Левицький).
5. Біля тих дверей на східцях і далі, майже до шосівки, стояла нерушна, мов
нежива, черга (В. IIIевчук). 6. На лівому боці яруги, на відлозі, сліпучо-біла
товчениця пісків, зелений полиск густого шелюжиння (Гр. Тютюнник). 7. На
другий день, рано-вранці, Чіпка пішов до Грицька (П. Мирний). 8. Другого дня, в
понеділок, не було й панщини (І. Нечуй-Левицький). 9. Тієї ж ночі, перед
ранком, замкова сторожа випустила з замку сварливого нетерплячого хорунжого
з двома гусарами (Я. Качура). 10. Ми ходили групками, плече в плече, і тихо, але
схвильовано розмовляли (Ю. Смолич). 11. Їдете ви компанією, тобто
колективом, так – чоловіка з п’ять, бо дика качка любить іти в супову каструлю
з-під колективної праці (Остап Вишня). 12. У всьому людському я хочу шукати
красу, себто істину (О. Довженко). 13. Аїр тростинний, чи лепеха звичайна,
містить у собі ефірну олію, яка застосовується у медицині, парфумерній і
харчовій промисловості (журнал). 14. Великий інтерес у читачів викликала байка
Г. Артемовського «Солопій та Хівря, або горох при дорозі». 15. Комиш озерний,
інакше куга, – лікарська, технічна, їстівна рослина (журнал). 16. Господарювала
там старенька жінка Ганна Іванівна, або, як звали в селі, баба Ганя (В. Близнець).
17. Вінок і квіти – це було дозволено. Інша справа – стрічка, та ще й з написом
(Ю. Смолич). 18. Спостерігаючи зовнішній світ, Григорій у цім намагався
знайти забуття, особливо в години дозвілля (І. Багряний). 19. Природні запаси
валеріани дуже збіднені, тому рослину вже давно введено в культуру і
налагоджено її промислове вирощування в багатьох місцях, зокрема в Україні
(журнал). 20. Не всім відомо, що в наших лісах ростуть і найближчі родичі

67
червоного мухомора, наприклад смертельно отруйний зелени мухомор, або
бліда поганка (журнал).
II. 1. А то пов’юнкує непосидючий Гарбузик у мандри по городу – поміж
картоплею, буряками, кукурудзою (В. Чухліб). 2. А як нашим батькам кортіло –
до болю! – щоб ми, їхні діти, вивчилися читати й писати (Остап Вишня).
3. Жінка (невисока селянка з ясним, добрим обличчям) рівняється з нами
(Ю. Яновський).

Вправа 128. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

Зверніть увагу на відокремлення додатків.
1. І ніхто того не чує не знає й не бачить опріч Марка маленького
(Т. Шевченко). 2. Гімназистам і гімназисткам дозволялося з’явитися на бал у
маскарадних костюмах першого-ліпшого взірця за винятком одежі
церковнослужителів та дам «полусвєта». А втім, той бал-маскарад так і ні
відбувся. Зате замість нього трапився величезний скандал (Ю. Смолич). 3. За
винятком баби Оришки малий Чіпка нікого не любив (П. Мирний). 4. Крім
стола в кабінеті було кілька стільців шафа з паперами пуста ...тажерка, на якій
стояв глиняний глечик з водою (Гр. Тютюнник). 5. Бувають такі дні коли ви
працюєте менше наприклад зимою, отоді беріть у руки книжки і читайте
(Гр. Тютюнник). 6. Найбільш детально вивчена східнослов’янська фразеологія
зокрема в роботах В. В. Виноградова, Л. А. Булаховського, Г. М. Удовиченка
(підручник). 7. На городі все вже достигло включаючи моркву та буряк. 8. Усі
на Галю похмуряються окрім меншого і менший тихесенько Галю заспокоює
(М. Вовчок). 9. Микола замість панського лану вийшов на своє поле (І. Нечуй-
Левицький). 10. В тій хвилі вона не почувала нічого крім вдячності за рятунок
від нехибної смерті (І. Франко). 11. Васько замість одповіді підвів червоне від
утоми й сонця лице й мовчки повозився палицею (В. Винниченко).
12. Ведмедів, слава тобі Господи, в нас на Вкраїні крім як у зоологічних парках
ніде не водиться... (Остап Вишня). 13.Роги в оленів мають лише самці за ви-
нятком північних оленів, у яких роги є й у самців і у самок (підручник).

Вправа 129. Підкресліть уточнюючі слова; визначте, який член речення

уточнюється; поясніть розділові знаки. З’ясуйте різницю між уточнюючими і
однорідними членами речення.
1. Бій палав недовго, не більше півгодини, але був він жорстокий і
кривавий (О. Довженко). 2. Загинув гвардії капітан Володимир Шостенко в день
найрадіснішого свята – дев’ятого травня 1945 року – в останньому бою на
північній околиці Праги (Ю. Шовкопляс). 3. Тут, в Орші, «катюша» завдала
свого першого удару по німецько-фашистських загарбниках (Ю.Шовкопляс).
4. Ще будем жити ми – і ти і я (П. Тичина). 5. Юрій Смолич був старший за мене
лише на три роки, й належали ми до одного –післяжовтневого літературного
покоління (Н. Забіла). 6. Ще раніше, 1769 року, тобто в рік народження
Котляревського, «найсвятіший» синод відмовив Києво-Печерській лаврі в про-
ханні дати дозвіл видрукувати український буквар (О. Гончар). 7. Нашому

68
народові творчість Шолохова полюбилася відразу – з юнацьких гарячих його,
напоєних степовим сонцем оповідань, з перших розділів «Тихого Дону»
(О. Гончар). 8. Лісова зона, або Полісся, розкинулась на півночі України
(І. Цюпа).

Вправа 130. Прочитайте речення і поясніть, чому виділені слова не

можуть бути уточнюючими до слів, які стоять перед ними.
1. На головній площі о другій годині відбувся мітинг. 2. У нашому місті
цього року збудовано нову лікарню. 3. Недавно на вокзалі я зустрівся з
товаришем. 4. У поїзді років два тому я вперше прочитав це оповідання.
5. У березневу ніч над синіми Карпатами гуляла снігова буря.

Вправа 131. Складіть і запишіть речення, в яких би сполучення слів о

другій годині, цього року, на вокзалі, років два тому, над синіми Карпатами
були уточнюючими. Поясніть розділові знаки.

Вправа 132. Доберіть до виділених слів уточнюючі члени речення.

Поставте розділові знаки.
З р а з о к : Це було восени. – Це було восени, в кінці вересня.
У полі стояли високі, вже сизуваті хліба. Там заховалося веселе сонце. У
Криму розкинувся міжнародний дитячий табір Артек. Сьогодні відбудуться
загальні збори учнів педучилища. Недавно тренер організував футбольну
команду. На столі лежить орфографічний словник.

Вправа 133. Перепишіть, розставляючи потрібні розділові знаки для

відокремлення уточнюючих конструкцій.
1. Мабуть, вони стануть на шлях провокації фальшування підтасовування
використання «очкарів» тобто підставних свідків спеціально натренованих для
цього (І. Багряний). 2. Стара Текля збудила Юру рано до схід сонця
(Ю. Смолич). 3. На тому боці ген під обрієм примостилося село (Є. Гуцало).
4. Спектакль ще мав бути дуже нескоро, аж за два дні… Соня тобто паж ставала
перед Марусею тобто принцесою навколішки співала і кричала, що любить
(Ю. Смолич). 5. Її біляве все у веснянках обличчя було біле як крейда
(Б. Грінченко). 6. |Висота оточена з трьох боків східного південного і західного
річками була панівною в цій місцевості (Я. Качура). 7. Саме в той час далеко за
Дніпром у рідному Івановому селі зловісний рев війни вдирався в школу
(О. Довженко). 8. Я побачив унизу під горою маленьку постать (В. Шевчук).
9. Батько звернув до Чортової Кузні тобто до кар’єру де тешуть намогильні
пам’ятники дубові стовбури із зрізаним гіллям і чорні, як горе людське, плити
(В. Шевчук). 10.Одного разу ясного літнього дня Петрик пішов на панські
городи до Палазі (О. Вишня). 11. Стрибати довелося все ж таки дуже високо
метрів півтора і ноги аж різонуло, так затерпли вони від удару (Ю. Смолич).
12. Широченні без кінця і краю в обидва боки асфальтові проспекти були
обсаджені обабіч височенними деревами (Ю. Смолич). 13. Сини писали, що

69
служба проходить нормально, що діти себто її Вуточчині внуки, котрих вона
ніколи не бачила, ростуть (Г. Тютюнник). 14. На вулиці за хвірткою спинилося
двоє перехожих селянин у брилі і селянка з порожньою сулією з-під молока
(Ю. Смолич). 15. З усіх козаків, що зараз їхали, тільки четверо а саме Петро
Люлька Пугач та старий Гайдабура знали пороги (А. Кащенко). 16. Один з тих
островів був увесь укритий лісом та червоною таволгою (лозою), звався він
Таволжанським. Другий з півсотні сажнів заввишки та на півверстви завдовжки
був майже з однієї величезної скелі й звався Перуном (А. Кащенко).

Вправа 134. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

Поясніть уживання розділових знаків.
1. По той бік шляху десь далеко у степу за садками тремтить червона
заграва. 2. Під сосною на теплому твердому піску змішаному з падалишною
глицею лежить Тимоха смирний неговіркий трохи тюхтійкуватий хлопець.
3. Поруч на зеленій галявині що клинцем видається з вільшини і далі в лузі на
купині пасуться корови. 4. І молодь надто дівчата не проминали нагоди
поглузувати з неї проміж себе а як на поганий настрій то й прямо увічі.У ярку
біля картоплища глухо затишно і навіть млосно від крутого не займан...ого
вітром духу пригрітих лопухів та курячої сліпоти захованої від сонця низової
землі трухлого вільхового паліччя. 6. І дим угорі над багаттям порожевів як
узимку на сході сонця з бовдурів. 7. По той бік річки навпроти сонця заходило
сонце пославши на воду од берега й до берега шматок червоного полотна. 8. На
лавочці під бузком шушукаються і чмихотять дівчата... 9. Угорі над яром
шелестять осички. 10. Ладко прислухаєтеся до шелесту осичок глушить баян і
тоді стає чути як зітхають міхи влад невеселій і нікому навіть гармоністові не
відомій мелодії. 11. У рові води мало на вершок-два але риба є здебільшого в’язь
що виходить у повінь пастися на луки а як вода спадає повертається в річку.
12. А якось уже пізньої осені прийшов Вуточці лист. 13. 3-за садка здавалося
одразу за ним підіймалася супроти полуденного сонця велика у півнеба синя
хмара.
(З творів Гр. Тютюнника)

Питання для самоперевірки

1. Чим зумовлене вживання уточнюючих членів речення?
2. Які члени речення можуть уточнюватися?
3. Якими словами можуть приєднуватися уточнюючі члени речення?
4. Які формальні і смислові ознаки відокремлених додатків?

Література до теми
1. Дудка О. О. Українська мова: Довідник / О. О. Дудка, Л. А. Шевелєва. –
Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006 – С. 318–321.
2. Ющук І. П. Українська мова: Підручник / І. П. Ющук. – К.: Либідь,
2006. – С. 542–544.

70
 ВСТАВНІ І ВСТАВЛЕНІ УСКЛАДНЮЮЧІ КОМПОНЕНТИ

Вправа 135. Спишіть речення, розрізняючи вставні та вставлені

ускладнюючі компоненти. Поясніть різницю в їх семантиці, структурі, позиції
в реченні, у пунктуації. Зверніть увагу на особливості інтонації.
1. Не стану вам наводити відгуки про Стефаника його сучасників, – цитат
ви ще наслухаєтесь у ці дні, – хоча, власне, думка про нього давно вже склалася
одностайна (О. Гончар). 2. Бігли вулицею люди до греблі – в степ, видно
(О. Головко). 3. Поміж людьми, як кажуть, добре й нам (Л. Глібов). 4. «Кобзар»
не став і, сподіваємось, ніколи не стане книгою архаїчною (О.Гончар). 5. На
горе, він (Володимир Лапцуй) недавно пішов із життя (К.Гордієнко). 6. А на
серці – вір не вір – ні тривоги, ні турботи (Є. Летюк). 7. Ми прийшли
заздалегідь, щоб до 1-ї години дня – години відкриття музею – бути вже нам на
місці (О. Гончар). 8. Але в житті я свій, може, хист (Коли він є) по вітру не
розмаю (М. Рильський). 9. В цих оповіданнях ... ще чимало «романтичного
полину» (вираз самого автора), проте в сміливих яскравих мазках уже
вгадується майбутній художник-новатор (О. Гончар). 10. Може, й справді –
кохання? А може, то тільки здалось? (Є. Летюк). 11. Народився Степан
Васильченко (справжнє його прізвище Панасенко) 1879 року на Чернігівщині, в
старовинному містечку Ічні, яке не раз згадується в нашій історії (О. Гончар).
12. Коли мовчав – здавалося, кричу (Є. Летюк). 13. Ліс, або, як серби кажуть,
шума, – це не просто сосни та дуби... (М. Рильський). 14. Можливо б, не
дошкульно так боліло нам, Та в світі кривд людських іще доволі
(В. Бровченко). 15. Скоро край і п’ятому десятку, І юнацький пал не до лиця...
Але так хотілось би – спочатку І – признаться щиро – без кінця! (М. Рильський).

Вправа 136. Спишіть речення, виділяючи в них вставні конструкції.

Схарактеризуйте їх за структурою та морфологічним вираженням. Поясніть
вживання розділових знаків.
1. Тут на наш погляд починається найтонша шліфовка особистих
переконань (В. Сухомлинський), 2. Бачити в маленькій дитині завтрашню
дорослу людину – ось у цьому мені здається й полягає життєва мудрість батька,
матері, педагога, всіх, хто виховує дітей. Іншими словами – треба вміти любити
дітей (В. Сухомлинський). 3. На жаль я зараз мушу їхати (О. Корнійчук). 4. А й
справді ми нового часу діти 3 космічним шалом в голові, Все ж не забули, як
траву косити І як ступати по траві (В. Бровченко). 5. Ну безперечно знає цілий
світ Про роль почесну трактора й комбайна (М. Рильський). 6. В таких
роздумах Дорош просидів годину а може й дві (Г. Тютюнник). 7. Певно це і є
велике щастя: В саджанцях побачить мудрий ліс (П.Дорошко). 8. Здається я і є,
і мов мене немає, то «я» моє злилось з народу «ми» святим (В.Сосюра). 9. До
речі я і досі під враженням твору каракалпацького письменника Уразака
Бекбаулова «Тарас Шевченко на Аралі» (К. Гордієнко). 10. То ж у щасті – не у
муках Жити й жити любим внукам Як то кажуть літ до ста (М. Сингаївський).
11. От здається ти зайдеш і сядеш тихенько до столу, Будеш довго дивитись:

71
Бач став мов який!.. (Є. Летюк). 12. Ти на мене пилинці Не дозволила б мабуть
упасти (Є. Летюк). 13. І що скажіть тепер судилось, друже, нам? (В.Бровченко).
14. Гори здавалось стояли тут поруч. 15. Іншим разом Хаєцький безперечно
зважив би на Маковеєві просьби. 16. На щастя цього не сталося. 17. Певна річ є
в письменницькій майстерності свої специфічні таємниці, якими кожному з нас
треба оволодівати. 18. Твори Катерини Білокур назавжди ввійшли в золотий
фонд української національної культури, а найкращі з них сміливо можемо
сказати збагатили й скарбницю світового мистецтва (За творами О. Гончара).

Вправа 137. Вставте пропущені розділові знаки. Підкресліть і

схарактеризуйте вставні слова, словосполучення та речення за значенням:
1) виражають упевненість чи невпевненість; 2) оцінку висловлюваного;
3) вказівку на джерело повідомлення; 4) зв’язок думок; 5) активізацію уваги до
повідомлюваного; 6) способи оформлення думок.
1. Я, товаришу директор можна сказати стахановець у своєму колгоспі і
член сільради. Сам наш голова, товариш Недокус може чули коли обирали мене
в сільраду, сказав був: «Хомо, можете вибирати собі яке завгодно по батькові.
Можете зватися Хома Іванович або навіть Хома Геннадійович». 2. Мені правда
не дуже хотілося говорити про Чепура на педраді, але іншого виходу справді
не було (За творами Ю. Збанацького). 3. Перебування в Києві уяви собі багато
дало мені для п’єси (О. Довженко). 4. І золотої й дорогої мені, щоб знали ви, не
жаль моєї долі молодої (Т. Шевченко). 5. І я виходжу в гомін трав і припадаю
до сліда, бо значить хтось мене чекав а може й зараз вигляда (А. Малишко).
6. Справді Воронцов ніколи не скаржився, а йому скаржилися всі, і він сам це
вважав нормальним (О. Гончар). 7. На жаль тут не було ніяких сумнівів: донька
не повернеться (Ю. Яновський). 8. Письменник – це вважай ціла галактика зі
своїми магнітними бурями, супутниками, періодами неспокійного сонця
(Б. Олійник). 9. По східному звичаю гості не сміють відмовлятись від дарунків,
бо то була б господарям образа (Леся Українка). 10. А може й справді мудрість
в тім, що краще у житті згоріть на полум’ї палкім, ніж згаснуть в темноті
(В. Бичко). 11. Кажуть тільки у горі, у печалі, у тузі пізнаються хороші
безкорисливі друзі (В. Бичко). 12. Мій учитель завжди дивився нам своїм учням
у очі щирим, дружнім як мені здається сьогодні дитячим відвертим
поглядом (Ю. 36анацький). 13. Можливо вночі буде гроза (А. Шиян). 14. Я
шану повірте знаю не з книг (В. Соколов). 15. І відразу ж на допомогу
ташкентцям прийшли росіяни і українці, білоруси і казахи, – словом як кажуть
чужої біди не буває (газета).

72
 Вправа 138. Серед наведених слів, словосполучень і речень виділіть такі,
що використовуються як вставні. Згрупуйте їх за семантичними різновидами:
1) з модальним значенням; 2) із значенням суб’єктивної оцінки; 3) логічної
упорядкованості мовлення. Окремо випишіть слова, що не вживаються у
функції вставних.
Безперечно, дивна справа, без сумніву, на мій погляд, нібито, нарешті, за
традицією, по-перше, дійсно, буває, у кінцевому підсумку, з дозволу сказати,
дозвольте, на радість, нічого гріха таїти, наприклад, передусім, навпаки,
приблизно, притому, уявіть собі, так би мовити, скажімо, якраз, по суті справи,
само собою зрозуміло, знаєте, буквально, майже, за повідомленням, по-моєму,
одним словом, якщо можна так висловитися, на жаль, крім того, якщо говорити
правду, тим часом, все-таки, мабуть, природно, у цілому, повторюю, між нами
кажучи, навіть, далебі, між іншим, пам’ятається, очевидно, за моїми
підрахунками, принаймні, на превеликий жаль, нарешті, адже, як-не-як, правда,
власне, з дозволу сказати, отже, проте, певна річ, до речі.

Вправа 139. У поданих реченнях виділіть вставлені конструкції.

Схарактеризуйте їх за структурою та смисловими зв’язками: 1) уточнюючі;
2) доповнюючі.
1. Вихователь викладання є тільки одним із засобів виховання, поставлений
віч-на-віч з вихованцями, в самому собі має всю можливість успіхів виховання
(К. Ушинський). 2. Вчилася дівчинка в першій бо була й друга Скальнівській
десятирічці (В. Козаченко). 3. А це вміння розмовляти і слухати дуже важливе для
письменника. Друге слухати навіть більш важливе (М. Рильський). 4. Що б ви не
викладали – літературу чи історію, фізику чи креслення, біологію чи математику,
першим вогнищем захоплення, до якого ви повинні привести свого вихованця якщо
тільки ви хочете бути його вихователем, має бути книжка (В.Сухомлинський). 5. Ще
малим і шести не минуло мені На майдан повела мене мати за руку (О. Підсуха).
6. І здалека зоря може перша а може остання запливає у світ, що росте із земної
снаги (Т. Севернюк). 7. Свято садіння столітнього дерева так учні називають дуб у
школі стало традицією (В. Сухомлинський). 8. До речі наш мовник дав мені й чисто
українське ім’я «Олесь» доти я звався просто Сашком (О. Гончар).
9. Хтось здається Потебня зауважив, що слово в художньому творі, окрім прямого
предметного значення, має ще свій стилістичний ореол. 10. Наші люди вміють
шанувати тих, хто в минулому часто за найтяжчих умов віддавав сили розуму й
пориви серця праведній справі народу, справі людського поступу.
11. ... Нема й молодших братів по батькові, обидва теж загинули (З творів
О. Гончара). 12. Є ж люди на землі а то б не варто й жити що крізь щоденний труд
уміють і любити, і усміхатися, і мислити, й шукать... (М. Рильський). 13. А все ж
коли ми думаєм про них уміють говорити обеліски (В. Бровченко).
14. Негаразд виходить у деяких поетів чи тільки в поетів? з принципами
(Л. Новиченко). 15. Завдання вихователя-педагога а кожен педагог – насамперед
вихователь полягає в тому, щоб у свідомості кожного учня не згасав вогник жадоби
знань (М. Сухомлинський).

73
 Вправа 140. У поданих реченнях знайдіть вставні компоненти та
однозвучні з ними члени речення, поставте і поясніть розділові знаки.
1. А рік у юності – ціла вічність, яка здається ніколи не кінчиться
(В. Врублевська). 2. І здається що то квилить жіноча доля (К. Гордієнко).
3. Видно було вже пізно, бо ніде по хатах не світилося (П. Мирний). 4. Видно
шляхи полтавськії і славну Полтаву... (І.Котляревський). 5. Того можливо не
знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ (М.Рильський). 6. Все нам
під силу все можливо бо ми молоді і дужі (газета). 7. Мені осіння ніч короткою
здається (Леся Українка). 8. Ніч. Здається з недалеких гін б’є курантів Спаських
передзвін (М.Рильський). 9. Хто з вас може перелічити обов’язки своєї матері?!
(О. Гончар). 10. Може в дальню дорогу послать солов’я... (А.Малишко).
11. У мене тоді пам’ятаєш такий був чудовий настрій (журнал). 12. Пам’ятаєш
перший клас? (Д. Павличко). 13. Морозний сніг, блискучий та легкий здається
падає на серце прямо... (М. Рильський). 14. Сушилося сіно в покосах, – Світ
сіном здавалось пропах! (І. Нехода). 15. Принаймні так здавалось їй
(Ю.Мушкетик). 16. Так звичайно крім таланту потрібне ще й уміння (газета).
17. – Ну, а в отакі ночі ви літаєте? – Звичайно (О. Гончар). 17. Людей не чуть,
не знать і сліду людської страшної ноги (Т. Шевченко). 19. Ти знать нездорова,
в тебе голівка болить. Кажи, доню, болить? (С. Васильченко). 20. Стривай-но,
хлопче! Та я ж таки тебе певне бачив! (Леся Українка). 21. Сагайда дізнався, що
полк вийшов у другий ешелон і стоятиме тут певне до завтра (О. Гончар).

Вправа 141. Вставляючи пропущені коми, випишіть речення у такій

послідовності:
а) із вставним словом однак (одначе) (в середині речення);
б) із протиставним сполучником однак (одначе) (на початку простого
або частини складного речень).
1. Хлопці правда знайшли одне глибоке місце й зробили там купальню.
Однак і там вода сягала не вище грудей (А. Давидов). 2. Джеря перестав ходити
до церкви. Вряди-годи одначе Микола молився Богу в пасіці хрестячись та
кланяючись до схід сонця (І. Нечуй-Левицький). 3. Батько однак тут не
затримався а пройшов у кінець гори…(В. ПІевчук). 4. Здавалося у сина щось
негаразд із зором. Це однак Степана не бентежило (В.Шевчук). 5. Такий момент
настав, однак божевільний знав, що теляти на галявині ще нема (В. IIIевчук).
6. Юра більше не переходив Палагні дороги. Однак її думка все частіше
зверталась до нього (М. Коцюбинський). 7. Тихо й безлюдно, а однак я щось там
чую поза своєю стіною (М. Коцюбинський). 8. Довго сидів він нерухомо серед
піщаної пустелі під синім небом на теплій від сонця землі, на якій одначе не так-
то легко жити людині (Гр. Тютюнник). 9. Не любив хлопець сидіти в темній хаті
не любив сумних розмов про злидні про горе. Все було тікає з хати до сонця на
просторе. Одначе минути того не можна (С. Васильченко).

74
 Вправа 142. Вставляючи пропущені коми, випишіть речення у такій
послідовності:
а) із вставним словом проте (в середині речення);
б) із протиставним сполучником проте (на початку простого або
частини складного речень).
1. Краса нас усьому вчить. Ся проста істина лишилася проте не визнаною
особливо ворогами високих мислей і почуттів (О. Довженко). 2. Ми глянули з
батьком один на одного і зразу догадались, що діло наше програне. Проте в
батька була ще певно якась крихітка надії (О. Довженко). 3. Ставили Ганну
Іванівну і до іншої птиці, проте вона не хотіла казала, що кури й гуси то суща
морока дуже шкодлива птиця (В. Близнець). 4. [Полковник] стояв перед князем
Яремою в покоях так, як був, у простому гусарському плащі. Схудле почорніле
від дощів і нестач важкого подорожування його обличчя з темними синцями під
очима проте не втратило рис загартованого в боях і походах суворого воїна
(Я. Качура). 5. До білого гриба уподібнилися два отруйні двійники. Відрізнити їх
проте не важко: надрізана м’якоть царя грибів залишається білою, в гірчака вона
стає рожевою, а в чортового – спочатку червоніє потім синіє (журнал). 6. А душа
його проте ніжна (Ю. Яновський).

Вправа 143. Вставляючи пропущені коми, випишіть речення у такій

послідовності:
а) із вставним словом зокрема,
б) із словом зокрема у складі приєднувального звороту.
1. Тоді саме йшла лібералізація життя і чимало старих книжок було
«розморожено» зокрема українських (В. Шевчук). 2. Чимало зробив М.Вороний
як перекладач російської і європейської зокрема французької поезії (Л. Талалай).
3. За княгині Ольги політична вага Київської Русі в міжнародних відносинах
зросла незвичайно. Ольга зокрема «принесла хрест з Константинополя» –
прийняла хрещення (журнал). 4. Коли ж налетіли пасма бабиного літа й оповили
не зрушне обличчя покійного, всі відчули благословення послане кожному
зокрема (В. Шевчук). 5. Червона книга України на 1990 рік нараховувала
207 видів тварин. Серед них зокрема рідкісні тварини: їжак вухатий дельфін
зубр; птахи: пелікани рожеві, лелека чорний лебідь малий беркут журавель сірий
та ін.; плазуни: полоз лісовий гадюка степова та ін.; риби: осетр атлантичний
лосось та ін.; безхребетні: жук-олень джміль моховий та ін. (журнал).
6. До Червоної книги України занесено також 163 види рідкісних рослин зокрема
айстра альпійська сон-трава біла сосна кедрова тюльпан гранатний та ін.
(журнал).

75
 Вправа 144. Вставляючи пропущені коми, випишіть речення у такій
послідовності:
а) із вставним словом наприклад,
б) із словом наприклад у складі приєднувального звороту;
в) із словом наприклад, що стоїть після узагальнюючого слова
перед однорідними членами речення.
1. Ось наприклад цікаві факти: коли б не зацвіла черемха, бузок зацвіте
днів через 6, а кількість днів між зацвітанням підбілу й липи найчастіше – 74.
2. Щоб заготовити корм для пташок, зберіть насіння різних рослин наприклад
кропиви лопуху кінського щавлю конопель тощо. 3. Силою з мурашками навряд
чи й хто може позмагатися. Слон масою 5 тон наприклад насилу підіймає вантаж
1,5 тон, а 50-міліграмова мурашка тягне мертвого жука масою 500 мг. 4. У травні
у більшості пернатих мешканців наших лісів наприклад у диких голубів сорок
синиць з’являються пташенята. 5. 3 ранку до вечора без спочинку носять
синички їжу наприклад гусінь жуків мух для свого виводку . 6. Пара великих
синиць наприклад прилітає до гнізда щодня 390 разів, а мухоловка навіть 500.
(З календарів)

Питання для самоперевірки

1. Які мовні явища належать до вставних (вставлених)?
2. Яка загальна функція вставних і вставлених конструкцій?
3. Як відрізнити вставні слова й речення від однозвучних членів
речення?
4. За яких умов вживаються вставні слова й речення і як вони
відрізняються на письмі залежно від інтонації?

Література до теми
1. Бевзенко С. П. Сучасна українська мова. Синтаксис: Навч. посіб. /
С. П. Бевзенко. – К.: Вища шк., 2005. – С. 140–146.
2. Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання:
Навч. посіб. / І. І. Слинько. – К.: Вища шк., 1994. – С. 375–403.
3. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови: Підручник /
К. Ф. Шульжук. – К.: Академія, 2004. – С. 166–171.

ЗВЕРТАННЯ НЕПОШИРЕНІ Й ПОШИРЕНІ

Вправа 145. Схарактеризуйте звертання за морфологічним вира-

женням, за будовою, за місцем у структурі речення. Поставте і поясніть
розділові знаки.
I. Ой летіть вітри буйні зашуміть калиновим гіллям край вікна, розбудіть
матір шелестом поривним. І повідайте вітри про найменшого сина Миколу, що
його не обіймала матір, не виряджала на війну, й що йому наказу не давала
материнського. Розкажіть ви буйні вітри що живий син Микола, живий,
здоровісінький. Тільки сивина рясна вкрила скроні, як паморозь осіння...

76
 Не забув тебе мати молодший син...
Мовчи серце! Стань твердим, як кремінь! Ні однієї сльози з очей, бо
сльоза зір соколиний затуманить...
– Де ви сини мої? Чи діждуся вас? Чи побачуся з вами?
Б’ється калинове гілля, стукає, наче повідати хоче про добру вість, що її
принесли швидкі вітри...
(А. Шиян)
II. 1. Мужай прекрасна наша мово серед прекрасних братніх мов, живи,
народу вільне слово, над прахом царських корогов, цвіти над нами веселково,
як мир, як щастя, як любов! (М. Рильський). 2. Моя любове! Я перед
тобою. Бери мене в свої блаженні сни (Л. Костенко). 3. О пісне! Ти – плескіт
рік, ти – переливи мідні... (М. Рильський). 4. Майстре прадавній яку таїну Ти
осягнув у хвилину пророчу? (Н. Кащук). 5. Земле Шевченкова земле Франкова
Ниво засіяна щастям-добром, Вічна твоя соловейкова мова, Вічна розмова
Дністра із Дніпром (Д. Павличко). 6. Прощай мій зошите! Спасибі тобі друже
Що ти думок моїх не відцуравсь (В. Симоненко). 7. З перемогою вас всемогутні
хлібороби мої земляки (Б.Олійник). 8. Знов щебече юнь і цвіте трава, Пізнаю
тебе в постаті несхилій Вчителько моя зоре світова Раднице моя...
(А. Малишко). 9. Спи, мій малесенький! Пізній бо час (Леся Українка). 10. Будь
щаслива та здорова, чорноброва (П. Воронько). 11. Мене тривожили думки,
Яким громадянином, якою людиною ти станеш малюк? (В. Сухомлинський).
12. Що ж ти, Петровичу, голубе сивий, пісню невчасно свою доспівав
(Є. Летюк).

Вправа 146. З’ясуйте, у яких реченнях за метою висловлювання

вживається звертання? Яка його стилістична функція?
1. Щасливий ти, друже, Щасливий дуже (П. Воронько). 2. Ах ви, мрії, ви
милі, дитячі, як обличчя за дальнім вікном (В. Сосюра). 3. – У людини,
голубонько, серце одне (Я. Гримайло). 4. Необхідно, щоб виховання дітей,
любов і повага до дітей, вимоги до них і дружба з ними, – щоб усе це було
самою суттю вашого духовного життя, мій друже (В.Сухомлинський).
5. Я прожив, моя рідна, ці літа у найвищому щасті (Є. Летюк). 6. – В кого,
хлопці, є гармошка? (Є. Летюк). 7. Ти прекрасна, вечірняя зоре! (Леся
Українка). 8. Ні, не заросли і ніколи не заростуть тернами шляхи до твоєї поезії,
Тарасе, до її вічно живої весни! (О. Гончар). 9. Огрій, сонце, дитячу долю!
(К. Гордієнко). 10. Ну як же пояснить тобі, п’ятирічна душе, що таке
ненависники світу? (К. Гордієнко). 11. Пісне, падай в серце, як зерно в ріллю
(В. Сосюра). 12. Ні, згірклий хліб надій нам не смакує, брат (В. Коломієць).
13. Геть, привиди війни! (М. Рильський). 14. Тобі, кохана, й пролісків не треба,
– Вони цвітуть під віями у тебе (К. Дрок).

77
 Вправа 147. Перекладіть речення із звертаннями українською мовою.
Зверніть увагу на особливості вживання звертань в обох мовах.
1. Вот что, Соколов, – ты – настоящий русский солдат (М. Шолохов).
2. –Доктор! Доктор! Постойте!.. Скажите мне ваше имя, доктор! (О. Купрін).
3.Мысли твои, Алексей ты мой Максимыч, шило ты мое милое, – правильные
мысли (М. Горький). 4. Солдат, Тебя называли Неизвестным, А подвиг твой
Бессмертным нарекли... (С. Смирнов). 5. Друзья мои, дарите мне улыбки, А я в
ответ стихи вам подарю (Адишева). 6. – Здравствуй, мать!.. – Где-то в горле
застряли слова, По щекам потекли Столько лет береженные слезы
(В. Кочетков). 7. Клен по-весеннему встретил у дома Птичьим трезвоном:
«Здорово, знакомый!» (Я. Судрабкалн). 8. – Где взяла ты, родная, столько
жизненных сил... (Якунін). 9. – Вставай, творящий чудеса (О. Жаров).
10. Дорогие мои, я хочу вам помочь (М. Алігер).

Вправа 148. Поставте виділені слова у кличному відмінку. Утворіть

звертання.
1. Будеш, батько, панувати, поки живуть люди. 2. Зоря моя вечірняя,
зійди над горою. 3. Моя ти доля молодая, не покидай мене. Вийди, Катря, з
хати. 5. Вона тебе, Марко, дожидає (Т. Шевченко). 6. Я пізнаю тебе, я знаю,
мій любий, рідний стоголосий край (М. Рильський). 7. О мій русявий
Прометей, загублений в ночах війни (А. Малишко). 8. Без мови рідної, юнак, й
народу нашого нема (В. Сосюра). 9. Моя любов, я перед тобою, бери мене в
свої блаженні сни. 10. Чоловік мій, запрягай коня. 11. Богуш, я пам’ятаю Вас.
12. Я йшов, Маруся, у повстання. 13. А я за тебе, Гриць, не піду. 14. Іван,
брат, як ти встиг? 15. Оце і все, що є тепер у мене, моя матуся, неня моя, неня
(Л. Костенко). 16. Верни до мене, пам’ять моя. 17. Дозволь мені, мій вечоровий
світ, упасти зерням в рідній борозні. 18. О земля втрачена, явися бодай у
зболеному сні (В. Стус). 19. Як тобі ведеться там, Василь? (І. Драч). 20. Як вам
живеться, емігрантка, моєї юності весна? (В. Крищенко). 21. Ой, не шуми, луг,
зелений байрак, не плач, не журися, молодий козак (Н. тв.). 22. Прощай, Іван,
найвірніший друг, шляхетна іскра вічного вогню (Л. Костенко). 23. Збирайся
до школи, хлопець (Л. Письменна). 24. Душа моя, тікай на корабель. 25. Оце
твоя, поезія, дорога (М. Зеров).

Вправа 149. Поставте розділові знаки при звертаннях і поясніть їх.

З’ясуйте, чим виражені звертання (словом, словосполученням, реченням).
1. О Націє що над добро і над зло, Над долю, і ласку, і кару Поставила
тих, що їх сотні лягло У дні незабутні Базару. 2. Хто має уші хай слуха! Хто має
серце люби! (О. Кандиба). 3. Поети чи зґвалтована душа спроможна вільно
вимовити слово? (Л. Костенко). 4. Поезія – це мова молодих. О незвичайна,
чародійна мово Хоч пронеслася молодість громово, Твій звук у мене в серці не
затих (Д. Павличко). 5. Припливайте до колиски лебеді, як мрії. Опустіться тихі
зорі синові під вії (В. Симоненко). 6. Гей ви роки крилаті, гей життя кучеряве в
небі зорі чудесні і любов на землі (В. Сосюра). 7. Вставай хто серцем

78
кучерявий Нова республіко гряди! Хлюпни нам море свіжі лави! О земле
велетнів роди! (П. Тичина). 8. Господи хто з письменників потайки не мріє, щоб
його не забули після смерті?! (журнал). 9. Що скажеш ти безумче! Ти ж бо сам
Розпечений кривавою жагою (І. Кочерга). 10. З розпоротої на прапори
порепаної Європи я мріяв давно втекти до Тебе незаймана, біла, цнотлива моя
Антарктидо! (О. Ірванець). 11. Агов мої маленькі чортенята! (Ю. Андрухович).
12. Дівчино з осені Інно осіння, Хоч осіяння, як не воскресіння Прагне від тебе
душа. 13. Вклякніть белетристи Від Благої Вісти, – Ми не просто Хтось Там, –
Ми є Бубабісти (О. Ірванець). 14. Ой ти дівчино з горіха зерня, чом твої очі –
колюче терня? (І. Франко). 15. Я вуйку цілую вам щедрую руку За мед
чудодійний (П. Воронько). 16. Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
(Н. тв.). 17. Чоловіче мій запрягай коня! (Л. Костенко). 18. Ой Звіздочолий не
куштував ти ще пужална, – погрожує новий погонич (Д. Бедзик).

Питання для самоперевірки

1. Що означають звертання і яка їх роль у реченні?
2. Чим виражаються звертання?
3. Які розділові знаки вживаються при звертаннях?
4. Чи можуть звертання виражатися іменниками у формі називного
відмінка множини?

Література до теми
1. Бевзенко С. П. Сучасна українська мова. Синтаксис: Навч. посіб. /
С. П. Бевзенко. – К.: Вища шк., 2005. – С. 130–133.
2. Ющук І. П. Українська мова: Підручник / І. П. Ющук. – К.: Либідь,
2006. – С. 553–556.
3. Яцимірська М. Г. Сучасна українська мова: Пунктуація: Навч. посіб.
для вузів / М. Г. Яцимірська. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 2002. – С. 404.

ВІДОКРЕМЛЕННЯ ВИГУКІВ, ПИТАЛЬНИХ,

СТВЕРДЖУВАЛЬНИХ І ЗАПЕРЕЧНИХ СЛІВ

Вправа 150. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

Зверніть увагу на відокремлення вигуків.
І. 1. Ой чи так красно в якій країні, як тут на нашій рідній Волині! 2. О
сором мовчки гинути й страждати, як маєм у руках хоч заржавілий меч. 3. Чи
довго ще о Господи чи довго ми будемо блукати і шукати рідного краю на своїй
землі? 4. Ох може б не було життя таке нещасне, якби вогонь ненависті не гас!
5. Ху душно як! Прохолодитися треба. 6. Ага то ти? Ось дов’яжи снопів. 7. О не
згасни ти світло безсонних ночей! 8. Де ж спів солов’їний? Ох де ж він? 9. Гей
дубоньку чи будеш ти стояти, як сива голова моя схитнеться! 10. Ой палка ти
була моя пісне! 11. Геть! Не глузуй.
12. – Що ти хотів?
– Спитати...

79
 – А спитати! Ні, не питай, я не люблю питання.
(З творів Лесі Українки)

II. 1. Ой на горі та женці жнуть. А попід горою яром-долиною козаки

йдуть. Гей долиною гей широкою козаки йдуть (Н. тв.). 2. Мали повернутися з
рушниками але повернулися з гарбузами. Гей гей га у-ха-ха дівчино-рибчино
молода (Н. тв.). 3. Ой піду я у садочок час прокоротаю (І .Гулак-Артемовський).
4. Ох жаль мені човна ох жаль мого серця ! (Є. Гребінка). 5. Еге їй можна було
радіти (Б. Грінченко). 6. Ах як всього багато неба сонця веселої зелені
(М. Коцюбинський). 7. Ще торік ходила вона з мамою на ниву бачила, як мати
жне, ба сама брала серп і жала! (М. Коцюбинський). 8. Ох які у нього очі!
(У. Самчук). 9. О вона вже давно не може плакати (У. Самчук). 10. У який
буйний та брудний потік біжить по вулиці! (В. Винниченко). 11. Ей він-таки
щось вигадав! (В. Винниченко). 12. «Е колдувать не можна!» – закричав
Посмітюха сміючись (В. Винниченко). 13. Ой була ж тоді потіха – Цар Плаксій
помер од сміху! (В. Сосюра). 14. О як же мало можна висловити! (О. Довженко).
15. Ех якби в наших оркестрах з такою пристрастю грали оркестранти, які б були
симфонії! (О. Вишня). 16. О дайте грому о дайте зливи! (П. Тичина).
17. Ой князю князьочку чи ти за Дунаєм? (П. Тичина). 18. Гей хто нам посміє
шляхи замикати? (В. Еллан-Блакитний). 19. Ах яке ж синє й зоряне небо!
(А. Головко). 20. Ой ти весно весно двадцять третя не даруй нам ранньої зими
(О. Підсуха). 21. Отут спочину після всіх шляхів і напою Пегаса із чорнильниці.
Ох бідний кінь, гірке його пиття! (Л. Костенко).

Вправа 151. Знайдіть питальні, стверджувальні та заперечні слова,

поясніть розділові знаки при них.
I. 1. А що, мамо, злякався я вашого Морозенка? Що, злякався?
(П. Мирний). 2. Що ж, недарма люди кажуть, що в панів біліші кості! (Леся
Українка). 3. А що ж, чекати, щоб мужики землю забрали? (М. Коцюбинський).
4. Як же, хіба ви про це не чули? 5. Ну що ж! Хай так і буде. 6. А що! Не вийшло
по-вашому?
II. 1. Так, ти стаєш мені на дорозі і уважаєш, що маєш на мене право
(М. Коцюбинський). 2. Гаразд, зробимо саме так. 3. Авжеж, у цьому ніхто й не
сумнівався. 4. Ні, то не матусин голос, то хтось другий над ним нахилився
(П. Мирний). 5. «Ага! – радіють багатирі. – Так йому й треба, щоб не був дуже
розумний» (А. Тесленко). 6. – Пожнивували? – Еге ж! А ви? – І ми! Зерно стеріг?
– Атож. На горобців кишкав (О. Гончар). 7. Гаразд! Іди ж сюди! (А. Тесленко).
8. О ні! Не самі сльози і зітхання тобі судились! (І. Франко). 9. Ми, здається, все
вирішили, так? 10. Слухайте, а ви ж будете з нею балакати? Еге? (Ю. Смолич).
11. Так що ж? Хіба минає все минуле? (Леся Українка).

Питання для самоперевірки

1. Які значення мають слова-речення (питальні, стверджувальні, заперечні
слова) та вигуки?

80
 2. Як виділяються слова-речення й вигуки на письмі?
3. Як відрізняються слова-речення так, ні, гаразд, що ж від однозвучних
часток і членів речення?

Література до теми
1. Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання:
Навч. посіб. / І. І. Слинько. – К.: Вища шк., 1994. – С. 403–404.
2. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови: Підручник /
К. Ф. Шульжук. – К.: Академія, 2004. – С. 138–146.

ЧАСТИНА 3

СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

Вправа 152. Проаналізуйте речення за будовою (прості, прості

ускладнені та складні), з’ясуйте відмінності між ними, поясніть розділові
знаки.
I. Він (Т. Шевченко) був сином мужика – і став володарем у царстві духа.
Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури. Він був
самоуком – і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам та книжним ученим.
...Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті –
невмирущу славу і всезростаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все
наново збуджують його твори.
(І. Франко)
II. Немає ні для кого на світі спочину – ні для комахи, ні для худобини,
найпаче ж – для людини. А надто, коли вона вміє бачити далеко, відчувати
глибоко, мислити – широко. Усе життя її минає тоді у боріннях мислі й духу, в
сумнівах і ваганнях, у діяннях. Бо людина невимірна у своїх прагненнях. Якщо
людина розважлива, добра серцем, тоді вона довкола себе сіє добро й любов.
Якщо ж зла й заздрісна, тупа й захланна – довкола спустошуються душі
людські, змовкає мудрість, торжествує холопство. І життя тоді обминає стезю
правди.
(Р. Іванченко)

Вправа 153. Визначте та схарактеризуйте засоби, що пов’язують

частини складних речень (сполучники, сполучні слова, порядок розташування
частин, співвідношення форм присудків, семантична залежність, інтонація
тощо).
1. І здатен лише той на зліт, хто цілу вічність взяв па крила (В. Коротич).
2. Безсмертя виростає не з могили, Воно встає з колиски до вікна – В житті його
велика таїна (Д. Павличко). 3. Надходить час – і вчений чи поет Свій
остаточний обира портрет... (Р. Третьяков). 4. Шумів зелений лист, а голос той

81
коханий Про волю золоту співав мені, – В вінку мінився злотом ряст весняний, І
золотим дощем лились пісні... (Леся Українка). 5. Багряний вечір догорів, І
попіл падає на місто, Переливається намисто Понаддніпрянських ліхтарів
(М. Рильський). 6. Либонь, не треба бачить в Тім образи, Що молодість не хоче
просто брати, І що Вона у прагненні до кращого Уважно ту перебирає
спадщину: Виймає з подарованої скрині і вчинки, і теорії, і рими, і почуття, і
задуми, і моди, і еталони щирості і вроди... І не для пози приміряє все це На
власний розум і на власне серце, А вибирає істину чеснот І відкида непотріб
позолот, Аби в польоті до галактик часу Узять добра таку критичну масу, Що
вибухла б не атомним грибом, А вищим і небаченим добром (Р. Третьяков).

Вправа 154. Визначте тип складного речення за способом зв’язку,

характером відношень між частинами, за структурою (гнучкі/негнучкі,
відкриті/закриті).
1. Співає Маланці колос, сміється лука ранніми росами, дзвоном коси,
кличуть городи синім сочистим листом, тучна земля диха на неї теплом, як
колись мамині груди (М. Коцюбинський). 2. ...Коли вже й справді світ почавсь
од слова, То слово те було єдине: «Брат»! (Б. Олійник). 3. Якщо у слові не
оживе пам’ять – не зійде й слава (Р. Іванченко). 4. Живу і тепер я у славнім
труді і заздрять в роботі мені молоді (П. Воронько). 5. Ось і сад розгалузився
густою порослю, і задавніла хвіртка з глухим поскрипом, і поросла споришем
стежка, і калина вигойдує обважніле ягодиння... (В. Скуратівський). 6. Знову
сяє сонце, співають птахи, лунко б’ється в грудях серце (В. Малик). 7. Який
прекрасний світ і яке прекрасне життя! (П. Панч). 8. З віками грань між ерами
зітреться, життя моє загубиться в імлі, Але у вічність проросте із серця Моя
любов до рідної землі (Н. Гнатюк). 9. Навіть тоді, як людина згорить, совість
людини продовжує жить (М. Вінграновський). 10. Не завжди варто – напролом,
А дещо треба просто знати… (Р. Третьяков). 11. Добре, що маємо силу рідного
отчого краю (А. Малишко).

Вправа 155. Трансформувати прості речення у складні (складносурядні,

складнопідрядні, безсполучникові). Визначити смислові відношення між
частинами складних речень. Дослідити, як змінюється семантика конструкцій
у зв’язку з перебудовою.
Зразок.
Просте речення Складносурядне Складнопідрядне Безсполучникове
речення речення складне речення
Через розмиті Дороги розмило, і Будівництво Дороги розмило –
дороги будівництво мосту припинено, будівництво
будівництво мосту припинено. бо розмило мосту припинено.
мосту припинено. дороги.

82
 Після дощу яскраво зазеленіла озимина. Раннього осіннього вечора йшов
дощ. Через рік у нашому місті збудували залізничний вокзал. Влітку Уляна вибігала
у садок милуватися деревами. Під час туристського походу хлопці й дівчата значно
здружилися.

Вправа 156. Запишіть текст, розставивши розділові знаки. Вставте у

складні речення потрібні за змістом засоби зв’язку (сурядні чи підрядні
сполучники, сполучні слова тощо). З’ясуйте, як вони впливають на зміст
речень.
I. Родовідні дерева в Україні з’явилися в середньовічну епоху кожне таке
дерево являло собою алегорію втілення в образі дерева поняття про рід
людський. 2. Родини зображувалися у вигляді гілок... члени цих родин як
галузки листочки плоди. 3. Зручною для відображення родовідних дерев була
гравюра. 4. З підготовленої гравером металевої або дерев’яної дошки можна
було зробити чимало відбитків ... подарувати їх родичам знайомим. 5. Гравюри
з родовідними деревами додавалися до сімейних хронік... вони часто були
також самостійними творами або ілюстраціями у книжках... в них ішлося про
того чи іншого представника роду. 6. Бувало й таке... родовідне дерево
вклеювали в книгу на тій підставі... сім’я матеріально підтримувала друкарню...
книга друкувалася чи давала кошти спеціально на видання цієї книжки.
7. Це був неначе колективний «портрет» родини в пам’ять про її благородну
діяльність.
(3 кн. «Скарби України»)

II. Проаналізуйте структуру складних речень. З’ясуйте, будова яких ре-

чень відповідає поданим схемам:
[...], а [...].
зіставлення

[...],(щоб...).
[...], але [...],( коли ...).
[... вк.сл. ], ( що ... вк.сл. + ім.) , ( що ... ім.) , ( в якій ... ).
[...]: [додаток].

III. Зробіть висновок про засоби синтаксичного зв’язку між частинами

складного речення.

Питання для самоперевірки

1. За якими ознаками складні речення поділяються на складносурядні,
складнопідрядні і складні безсполучникові?
2. Як частини речень об’єднуються у складне і яких умов при цьому треба
дотримуватися?
3. Як поділяють складні речення за структурою?

83
 Література до теми
1. Вихованець І. Р. Граматика української мови: Синтаксис: Підручник /
І. Р. Вихованець. – К.: Либідь, 1993. – С. 279–295.
2. Каранська М. І. Синтаксис сучасної української мови: Навч. посіб. /
М. І. Каранська. – К.: Либідь, 1995. – С. 168–174.
3. Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання:
Навч. посіб. / І. І. Слинько. – К.: Вища шк., 1994. – С. 416–424.

СКЛАДНОСУРЯДНІ РЕЧЕННЯ

Вправа 157. Перепишіть речення, визначте граматичні центри, чим

забезпечується граматична рівноправність предикативних частин у
складносурядних реченнях?
1. І життя моє повниться зоряним змістом, І формується день мій у сплаві
дзвінкім, І немає у світі вогню чи металу, І немає смертей на промінний той
сплав! (Р. Лубківський). 2. Я хочу вернутись, Та стали, мов стіни, літа. І до тебе
уже не пускають (С. Пушик). 3. Роки любії, дитячі, Як весняні води, зникли,
Але гомін вод весняних Не забудеться ніколи. 4. Самій не трудно збитися з
путі, Та трудно з неї збитись у гурті. 5. Може, квіти зійдуть, і настане Ще й для
мене весела весна (3 творів Лесі Українки). 6. В сонячній круговерті Гаснуть
віки і ери, Та вічним вогнем палає сяйво людських думок (Л. Клименко).
7. Червонобоким яблуком округлим Скотився день, доспілий і тяжкий, І ніч
повільним помахом руки Широкі тіні чорним пише вуглем (М. Рильський).
8. І серцю дано не бідніти, І думам не дано всихать! (М. Стельмах).

Вправа 158. Спишіть речення. Зверніть увагу на порядок складових

частин (вільний чи сталий, незмінний), поясніть, від чого він залежить.
1. І ранок їх рожевий росить, і жайворонки звідусіль, і поле з шаною
підносить Олені Хобті хліб і сіль (М. Рильський). 2. Я народилась серед гір, І
щастя тут мого підкова (В. Владко). 3. Ми ненавидимо чекання – І все життя
чогось ждемо (Є. Летюк). 4. І всі ми як один підняли вгору руки, І тисяч
молотів о камінь загуло, І в тисячні боки розприскалися штуки та відривки
скали... (І. Франко). 5. І на вільних полях в свою землю ратай Кине зерна
добірного жита, І красуня дочка той збере урожай, не даючи напасникам мита
(М. Старицький). 6. То шумів зелений лист, то в пінку мінився злотом ряст
весняний, то золотим дощем лились пісні (Леся Українка). 7. Вже червоніють
помідори, і ходить осінь по траві (М. Рильський). 8. Довженко в усьому поет, і
це його виділяє з-поміж багатьох як митця (О. Гончар).

84
 Вправа 159. Перепишіть речення і визначте, якими сполучниками
сурядності (єднальними, розділовими, протиставними, зіставними)
поєднуються предикативні частини. Які ще інші засоби зв’язку частин
складного речення тут наявні? Розставте розділові знаки.
1. О, недаремно, ні, в степах гули гармати і ллялась наша кров і падали
брати... (В. Сосюра). 2. Світ кавальцювали королі Та його возз’єднують народи
(Д. Павличко). 3. Ні струна не задзвенить ні пісні не звучать...
(Ю. Федькович). 4. Або не сокіл я або спалила мені неволя крила (Леся
Українка). 5. Чи метеор враз висвітлив вікно Чи може то меткий листок
багряний (В. Грипас). 6. ...Шепочеться діброва Та вечірні плинуть небеса Та
зоря палає малиново Як твоя косинка не згаса (А. Малишко). 7. Знають діти, є
на світі казка та не знають, де вона живе (В. Бровченко). 8. Говорив небагато
зате кожна фраза його була наче карбована, кожен дотик найвищого гатунку
(А. Головко). 9. То заблищить... самотня зірка то сріблястим сяйвом
вкриваються контури сизуватої хмари (А. Шиян). 10. Не то осінні води шуміли
збігаючи в Дунай не то вітер бився в заломах провалля (М. Коцюбинський).
11. Гнало вітрами з півдня проте ще холодно не було (О. Гончар).
12. Не стрічаються з горами гори а братаються люди з людьми (В. Лучук).
13. Або може то хитрий вітрець з марних крапель сплітає вінець або може то
винна смерека, що показує росу здалека...(Л. Українка). 14. А вечір палить вікна
незнайомі А синя хмара жаром пройнялася А синій ліс просвічує огнем А вітер
віти клонить і співає... (М. Рильський). 15. Ані до його заговорити ані його
спитати (М. Вовчок).

Вправа 160. У наведених реченнях підкресліть сполучники сурядності.

З’ясуйте, в яких випадках вони сполучають члени речення, а в яких –
предикативні частини складного речення.
1. Натхнення охоплює душу, і згадка про ці хвилини залишається в серці
невмирущою (В. Собко). 2. Чи то людина зітхає, як річка, чи річка, як людина
(М. Стельмах). 3. А літо йде полями і гаями, І вітер віє, і цвіте блакить
(М. Рильський). 4. Були в Максима і свої хлоп’ячі ідеали: побороти не лише
всіх учнів у своєму класі, а й стати чемпіоном своєї вулиці серед однолітків
(В. Козаченко). 5. Промчала та буря-негода палка наді мною, Але не зломила
мене, до землі не прибила, Я гордо чоло підвела, І очі, омиті сльозами, тепер
поглядають ясніше, 1 в серці моїм переможнії співи лунають (Леся Українка).
6. Так, беремо ми в юності супругу, Проте її не знаємо тоді, І лиш в тривогах,
втратах і біді На схилку днів пізнаємо в ній друга (І. Кочерга). 7. Розвивайся й
далі, мово наша рідна, І про нас нащадкам вістку донеси (О. Підсуха).

Вправа 161. Охарактеризуйте семантико-синтаксичні відношення між

предикативними частинами складносурядних речень з єднальними сполучниками.
Поставте і поясніть розділові знаки.
1. Вітерець дмухнув і забриніли стебельця сіна забриніла тирса тонко
(О. Гончар). 2. Чуб довгий послався йому на жупан і хвилями вус розпустився...

85
(М. Вороний). 3. Зеленіють жита і любов одцвіта і волошки у полі синіють. Од
дихання мого тихий мак обліта ніби ім’я печальне – Марія... (В. Сосюра).
4. Розгинаю спину а сонце б’є мені у вічі а тато й мама дивляться на мене
посміхаються (М. Стельмах). 5. А піді мною земля така свіжа така м’яка мов
колиска а наді мною небо таке синє таке ласкаве а за вербами причаїлась дрімота й
шепче: «Засни собі, засни собі...» (М. Стельмах). 6. Варто комусь там нагорі
натиснути на важіль – і гримне тисячоголосий постріл і розшматує все доокруж на
дрібні скалки (П. Гуріненко). 7. Ані встати ані сісти. Ані до його заговорити ані
його спитати (М. Вовчок). 8. Рушила тачанка від правої руки а шабельок тисяча з
темного ліска... Та медалі сиплються як стара луска (А. Малишко). 9. Будинки
сплять і люди лиш іноді промчать автомобілі та сяйво зблисне та не знать відкіль
озветься голос... (М. Рильський). 10. Тато одразу розгадав мої хитрощі і в мене
покваснішало на душі (М. Стельмах).

Вправа 162. Охарактеризуйте складносурядні речення з приєднуваль-

ними сполучниками: сполучні засоби, порядок розташування предикативних
частин, семантико-синтаксичні відношення. Поставте пропущені розділові
знаки.
1. Авжеж, не могли обійтись проводи без Нестора Івановича та й був він
тут присутній уже начебто не від себе... (Є. Гуцало). 2. Родичі стали відмовляти
від затії – мовляв, де ж видано таке та й он скільки людей посходились іще на
глузи піднімуть (Є. Гуцало). 3. А німця стільки було вбито.. та й наших
бережанських не обминуло (Є. Гуцало). 4. Плакали від радості і зворушення
бувалі воїни та й Дмитро якось незручно рубом великої долоні провів по очах
(М. Стельмах). 5. Довго не розходились біля хати-читальні а й потім ще купами
стояли біля воріт допізна (А. Головко). 6. Недалеко блиснуло далі загриміло і
ще раз тріснуло наостанку (А. Головко).

Вправа 163. Охарактеризуйте семантико-синтаксичні відношення між

предикативними частинами складносурядних речень із зіставними та
протиставними сполучниками. З’ясуйте особливості будови складносурядних
речень із цими сполучниками. Поставте пропущені розділові знаки.
1. Спочиваєш ти наш батьку тихо в домовині та збудила твоя пісня думки
на Вкраїні (Леся Українка). 2. На хаті біля комина лелече гніздо а поблизу
телевізійна антена (Є. Гуцало). 3. Шугає вітер а сніжні зорі все мені цілують
чоло гаряче (Л. Українка). 4. – Зірвешся з крила – батька-матір осиротиш або
навіки залишишся калікою! Жаль буде життя та нічого не зробиш...
(М. Стельмах). 5. Нагорі чулася розмова проте ніхто не поспішав спускатись в
погріб (П. Гуріненко). 6. Андраш роздивився б, він уже хотів класти книжку і
вилазити з-за столу але тоді якраз і загули мотори... (П. Гуріненко). 7. Скільки –
вже за її пам’яті – траплялося труднощів однак усе те позаду, подолано
(М. Олійник). 8. Начебто й з’ясувала все до пуття а тільки й самій інколи не
віриться – невже до пуття? 9. Здається майже все перебалакали проте
розходитись не поспішали. 10. Він іще б якийсь час міркував про голову

86
сільради та з-над ближчих горбів вихопився табунець качок. 11. Збиралася
заміж за Івана Чайченка та його в Маньчжурії вбили (З творів Є. Гуцала).

Вправа 164. Охарактеризуйте семантико-синтаксичні відношення між

предикативними частинами складносурядних речень з розділовими сполучниками.
Поставте пропущені розділові знаки.
1. Чи то праця задавила молодую силу чи то нудьга невсипуща його з ніг
звалила (Т. Шевченко). 2. Або розумне казать, або зовсім мовчать (Н. тв.).
3. ...Шпаки – це імітатори веселі; то іволга у пісні їх дзвенить то хлопчик друзів
кличучи свистить то соловейко розсипає трелі то колесо немазане скрипить
(М. Рильський). 4. Од вікна до мене в хату червонясте світло впало, – чи то
вуличнеє світло чи то полиски пожежі?... Чи се лютий біль у мене тихий стогін
вириває чи то стогне бранець-рицар знемагаючи од рани... (Леся Українка). 5. Все
життя в неї щось трапляється. То чоловік з війни повернувшись в аварії загинув то
сама руку зламала... (М. Олійник). 6. Що багач, що вовк – один толк (Н. тв.). 7. Хоч
пнем по сові, хоч сову об пень а все сові лихо (Н. тв.).

Вправа 165. Запишіть прислів’я, поставивши на місці крапок розділові

сполучники; де можна, вживайте синонімічні заміни.
1. ... ви, кумо, їжте борщ, а я буду м’ясо, ... я буду їсти м’ясо, а ви борщ.
2. ... так, куме, сядь, ... так сядь, та все сядь! 3. ... грай, ... гроші вертай.
4. ... будемо биться, ... мириться? 5. ... дай, ... видеру. 6. ... поможе, ... не поможе, а
ти дай, небоже. 7. ... рада, ... не рада, гайда, громада! 8. ... сіре, ... чорне, та все своє
добре. 9. ... зиск, ... сирота. 10. ... сядь та плач, ... стоячи кричи. 11. ... панська
хвороба, ... наше здоров’я.

Вправа 166. Розкриваючи дужки, об’єднайте подані предикативні оди-

ниці у складносурядні речення за допомогою розділових сполучників, які
виражають: чергування явищ; вибір одного з двох або більше явищ (дій, станів);
непевність, неясність, сумнів, враження тощо.
1. На небі хмарки біжать (Сонце виглядає). 2. Я буду готуватися до уроків (Ти
підеш по молоко); Ти підеш по молоко (я буду готуватися до уроків). 3. Попереду
хтось ішов (Так щось темніло у вечірніх сутінках). 4. Сон налягав (Знову не спало-
ся). 5. Крикнуло щось (Вчулося йому таке). 6. Сиди і читай (Посидь поговоримо).
7. Машина пройде (Стукотять копита. Знову тиша). 8. Забудеться все (Не
забудеться нічого. Іноді спливатиме в пам’яті щось).

Вправа 167. Запишіть речення. Поясніть розділові знаки між предика-

тивними частинами складносурядних речень з повторюваними, парними й
одиничними сполучниками. Поставте пропущені розділові знаки.
1. Васильки у полі, васильки у полі і у тебе мила васильки з-під вій і гаї синіють
ген на видноколі і синіє щастя у душі моїй (В. Сосюра). 2. І як тут не вививається
малеча і на чому вона тільки не катається (М. Стельмах). 3. А наді мною вечір
жменями засіває зорі а біля мене арфами бринять підморожені верби а під ногами

87
голубі тіні бавляться з снігом (М. Стельмах). 4. Чи то праця задавила молодую силу
чи то нудьга невсипуща його з ніг звалила. Чи то люди поробили йому, молодому...
(Т. Шевченко). 5. Або гори Карпати сповиті в синяві мряки або неприглядні густі
проліски синіють здалека немов зачарований замкнений у собі окремий світ
(О. Кобилянська). 6. Де-не-де біля вирв синіє безводний полин або кущиться пахучий
чебрець (О. Гончар). 7. І стеляться обрії милі і вечір в ясній далині і карії очі і
рученьки білі ночами насняться мені (А. Малишко). 8. Не цвітуть квітки зимою і
дерева не шумлять (О. Олесь). 9. Лише де-не-де над їхньою темною синню чайка
сліпуче зблисне в повітрі або з’явиться поміж хвиль самотній нирок виткнеться
чорною голівкою і пірне знов (О. Гончар). 10. Вже й череда пройшла і тільки
шляхом ледве плуганились дві корови одбившись од череди (І Нечуй-Левицький).
11. О, ще вершечок жевріє [сонця] ... ще скалочка ... ще одна мить – і край роботі...
(М. Коцюбинський).

Вправа 168. Запишіть речення, поставивши потрібні розділові знаки.

Поясніть, коли у складносурядному реченні перед сполучником: не ставиться
кома; ставиться двокрапка; ставиться тире.
1. Повз моє вікно йшла синя міська ніч і десь торохтіли традиційні підводи.
Уночі пішов дощ. Була гроза і блискавиці різали скло мого підвального вікна
(Б. Лепкий). 2. Біля ґанку стояла підвода і ледве чутно іржав кінь (Б. Лепкий).
3. Хай вітер знамена колише й співають в садах солов’ї (В. Сосюра). 4. Так по
грозі приходять весни і по грозі сіяє день (В. Сосюра). 5. Розлучили вождя з його
військом. Ані йому до війська ані війську до нього (Б. Лепкий). 6. Ночами приходять
до мене вбиті товариші і ми ведемо розмову до самого світу. 7. Віддав малого
Юрка Ганні, скочив у сідло і світ широкий, воля! 8. Гадатимуть: що могло б статися
за цей час? Або військо розбіглося б або напали б на нього коронні гетьмани й
погромили або зчепилися б з ордою за здобич або... (З творів П. Загребельного.)
9. Було як заговорить або засміється і старому веселіше стане (Марко Вовчок).
10. Встала й весна чорну землю Сонну розбудила Уквітчала її рястом Барвінком
укрила І на полі жайворонок Соловейко в гаї Землю убрану весною Вранці
зустрічають (Т. Шевченко).

Вправа 169. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

Виділіть випадки, коли між частинами складносурядних речень можна
поставити тире або крапку з комою.
1. Дивлюсь я на своє небо і повертаю з возом і косарями праворуч і ліворуч
і зоряний всесвіт повертає разом з нами і я непомітно лину в сон щасливий
(О. Довженко). 2. Де ж тепер дорога? Де ж тепер він і де його вечірня надія?
(М. Стельмах). 3. На місці дерева ставали мури а монастир і дзвони і весни з
цвітом сонцем та соловейковим співом були тіж (У. Самчук). 4. Тут раптом
відчинилися двері і увійшов четвертий (І. Багряний). 5. І вільно дихається і легко
дихається (О. Вишня). 6. Десь коні ржуть і глухо грають сурми (Л. Костенко).
7. Марія не може йти на вечірню і нащо їй туди йти? (У. Самчук). 8. Та лише
мить і рибки кудись зникли (В. Іваненко). 9. Хороша в зірок мова багата і ясна та

88
тільки невідома філологам вона (Л. Українка). 10. Скоро уся долина і гори
блищать вогнями і разом з димом із землі здіймається вгору і пісня
(М. Коцюбинський). 11. Минуло два тижні й Вірного вже не можна було
впізнати (М. Чабанівський). 12. Світить місяць у віконце та в очах темніє! Сяє в
небі ясне сонце та серця не гріє (П. Гулак-Артемовський). 13. Відкривши двері
[мати] привіталася і на одну тільки мить на одну невловиму мить постояла в
дверях ніби непрошена чужа гостя і якось страдницьки, болюче-материнськи
кілька разів сіпнулося в неї підборіддя і гірким осіннім туманом заступило очі
(Гр. Тютюнник). 14. Ще тільки вирок і скінчиться справа (Л. Костенко).
15. Звелися ріки і лугами блакитно простягають путь а в небі хмари лебедями із
ополонок воду п’ють (М. Стельмах). 16. В провулках поміж тинами клубочилася
темрява але небо було світле і зоряне (Гр. Тютюнник). 17. Ох, не думати б про ці
тривоги та осінніми хмарами налягають вони на серце (М. Стельмах).

Вправа 170. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Цокнув замок і в серці замкнулась рішучість. 2. Сіють дзвіночки прозорі
згуки а за прудкими ногами коняки пливуть санчата. 3. Холодно було і мороз
йшов поза шкуру коли вилітали перші свистячі згуки. 4. Заголубіли знову верхи
а всі долини налились золотом сонця. 5. Трусяться вівці зеленим полем і м’яко
ступають по траві постоли. 6. Сон щез і свідомість освіжила мозок. 7. Тиша і
пустка... 8. Сумно серед степу та сумно й серед лісу. 9. Мряка знизилась і
укутала ліс а він став легкий і сивий як привид. Тільки полянка зеленіла під ним
та чорніла одинока смерека. 10. З чорного неба капали зорі й пливла по ньому
білим шумом небесна ріка. 11. Черемош знизу шумів йому твердо було лежати
на скелях і він перескакував з каменя на камінь. 12. Вже було пізно і треба було
прийняти гостей. 13. Біжу на подвір’я. А там бряжчать залізні цепи і люто
ґвалтують собаки. 14. Поки ми спускались в далину червоне сонце котилось
краєм макітри і хмари зовсім поснули. 15. Безперестанку чий-небудь лікоть
одпихає тебе назад або хтось ззаду кладе на плечі руки. 16. Аркадій Петрович
щодня дививсь на квітник але тільки сьогодні він його зацікавив.
(З творів М. Коцюбинського)

Питання для самоперевірки

1. Які речення називають складносурядними?
2. Які смислові відношення бувають між частинами складносурядних
речень?
3. Коли між двома частинами складносурядного речення кома не
ставиться?
4. Чим подібне і чим відрізняється вживання розділових знаків між
однорідними членами речення і між частинами складносурядного речення?

89
 Література до теми
1. Вихованець І. Р. Граматика української мови: Синтаксис: Підручник /
І. Р. Вихованець. – К.: Либідь, 1993. – С. 297–313.
2. Каранська М. І. Синтаксис сучасної української мови: Навч. посіб. /
М. І. Каранська. – К.: Либідь, 1995. – С. 168–186.
3. Яцимірська М. Г. Сучасна українська мова. Пунктуація: Навч. посіб.
для вузів / М. Г. Яцимірська. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 2002. – С. 95–101.

СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ

Вправа 171. Виділіть у тексті складнопідрядні речення, дайте характе-

ристику їх на основі сучасних визначень і класифікацій.
Чайка
Чи доводилось вам чути, як чайка кигиче над морем? Грудьми припадає до
землі, кигиче, мов кличе когось... Кажуть люди, це дівчина милого шукає.
Був собі славний козак Ясюк, великий гультяй і п’яниця. Одинак у матері. А
з одинака яка користь? Наїсться, нап’ється і гайда на вечорниці. А там всім допіка.
Почалися обмови.
– Боже ж милий ти мій, – плаче мати щоночі, – як мені сина придержати
дома? І вирішила: оженю. Він, на диво, згодився, але тільки з найкращою з сіл
навколишніх дівкою. От послали сватів – з нетерпінням чекають. Та їм каже:
– Піду лиш тоді, як прославиться в битвах з татарами мій наречений і додому
поверне з дарунками вчасно.
Як почув це козак, надзвичайно зрадів, а мати заплакала гірко.
Зібрав Ясюк славних хлопців – і гайда до Криму. Вогнем і мечем здобував
добру славу у землях далеких поганських. От розгніваний хан зібрав військо чимале
і вирушив проти сміливця, щоб живцем його взяти. Послав відділ – немає, послав
другий – ні сліду. Аж нарешті і сам летить з військом. Страшна січа була, аж земля
просочилася кров’ю. Порубаний, постріляний з останніх вже сил мужньо бився
Ясюк, поки знесилений не впав серед поля. Тоді кинулись з гиком ординці, зв’язали
і... кинули в море.
Розгойдались хвилі по синьому морі і вість понесли до Лиману. Довідалась
мати, заплакала гірко. У незмірній розпуці прокляла лиху дівку, щоб та птахою-
чайкою стала і шукала у хвилях тіло козаче.
«Легенди та перекази»

Вправа 172. Спишіть речення. Визначте головну і підрядну частини,

підкресліть сполучні засоби, за допомогою яких з’єднується підрядна частина з
головною. До яких слів у головній частині чи до головної частини в цілому
відноситься підрядна? Що сприяє їх єдності у складному реченні як окремій
синтаксичній одиниці?
1. Життя тільки тоді має сенс, коли людина створює нове, красиве,
хороше в ім’я щастя людства (В. Собко). 2. Я, що тебе любив, тобі назустріч
плив (М. Шевченко). 3. Горе ж тому, хто потвору війни Кличе устати з важкої

90
труни, Горе тому, хто посміє підняти Руку на першу усмішку дитяти!
(М. Рильський). 4. Українська мова сьогодні – це мова, що, ввібравши
найцінніше з надбань минулих віків, перебуває в невпинному розвитку і –
відповідно до потреб сучасної людини – весь час збагачується лексично,
синонімічно, стилістично, удосконалюється структурно, виявляючи при цьому
дедалі нові й нові потенціальні можливості (О. Гончар). 5. Нехай буде вовік
благословенний той день і година, коли прийшов у цей світ Пушкін. І нехай
перебуває в доброму духовному здоров’ї народ, у якому він здобув своє
безсмертя! (Б. Олійник). 6. Є у нас в словниковому фонді, В нашій мові такі
слова – Необхідні, як зброя на фронті І як сонячні дні в жнива (Р. Третьяков).
7. Придивляйся до рук своїх. Придивляйся. Вони пам’ятають звичку твого
батька, Що мислити вмів мозолями, Стискаючи кулаччя при зустрічі з кривдою
(Д. Павличко). 8. Як сперечатись – то не пошепки. Як сумніватись – то на
пошуки! Такий, такий і час-бо нині: Людину вгледіти в людині (В. Коломієць).
9. Як добре знати, що тебе веде Твій власний шлях – єдиний із можливих, Що
легше є, але нема ніде Таких упертих і таких щасливих (Л. Первомайський).
10. І, мабуть, я б не став поетом, Коли б не пам’ятав жінок, Що рятували із
наметів Пшеничний Кожний колосок (Р. Третьяков). 11. Я знаю, що слів моїх
буде замало, Щоб вам повернути борг, Бо мова народу – не Хліб чи сало, А
пам’ять народу Від роду до роду, А слово – єдиний бог (М. Сом).

Вправа 173. Схарактеризуйте складнопідрядні речення, зверніть увагу

на засоби зв’язку предикативних частин (сполучники та сполучні слова).
Назвіть семантичні і асемантичні сполучники.
1. Хто правду любить, той наш брат (Леся Українка). 2. Я хочу миру. Але
в бій піду на перший клич, щоб став світанок голубий для всіх, для всіх сторіч
(Р. Братунь). 3. Лише у битві я б хотів зустріти смерть свою, коли судилося мені
померти на війні (Л. Первомайський). 4. Ми хочемо, щоб митець був істориком,
філософом, політиком, організатором життя і провидцем його. Митець – це
будівничий духовного Життя людства (О. Толстой). 5. Роби тільки те, що гідне
шани, хоча б і дочекавсь догани (Н. тв.). 6. Більшої, Вітчизно, гордості немає, Як
твої кордони пильно берегти (В. Булаенко). 7. Люблю, коли в вікно розкрите
шумлять безжурно дерева (В. Сосюра). 8. Слово – найтонше дотик ання до
серця, воно може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що
повертає віру в добро, і гострим ножем, і розжареним залізом...
(В. Сухомлинський). 9. Пора, зрештою, усвідомити, що господарем землі і всіх
надр є народ (М. Олійник). 10. Книга вчить, як на світі жить (Н. тв.).
11. Прозрінь не бійся, бо вони як ліки (Л. Костенко). 12. Людина недаремно
прожила вік, якщо посадила хоч одну деревину (М. Чабанівський). 13. Хоч
смертні ми, не вронимо пера І не складемо вивірену зброю (Л. Дмитерко).

91
 Вправа 174. У наведених реченнях визначте позицію підрядної частини
щодо головної (препозиція, інтерпозиція, постпозиція) та вкажіть, які речення
є гнучкими, а які негнучкими структурами.
1. Люди, які жертвують усім для інших, творять святу справу
(П. Загребельний). 2. Хто шукає, той знайде (Н. тв.). 3. Весна, яку чекали ми
віками, Прийшла на землю і в с е р ц я людей (О. Підсуха). 4. Коли вже
народилася дорога, По ній іти. Долати. І – горіть (Б. Олійник). 5. Грому треба,
грому, батьку наш Тарасе, Хай гроза розбудить весну молоду (П. Перебийніс).
6. Гаснуть вогні у місті, Ніби в безодню моря Падають зорі янтарні
(М. Рильський).

Вправа 175. Серед наведених прикладів виділіть нерозчленовані

складнопідрядні речення. Визначте головну та підрядну частини. Співвідносні слова
та сполучні засоби підкресліть. Які типи підрядних речень належать до
нерозчленованих структур?
1. До нас ходіте усі, хто за правду Не жалує життя оддать. Ми приймемо
того, мов брата рідного, Хто правду любить, той наш брат. 2. Не здававсь мені
величним Той завзятий, пишний лицар, Що красуню непокірну взяв оружною
рукою. 3. Я не на те, слова, ховала вас і напоїла кров’ю свого серця, щоб ви
лилися, мов отрута млява, і посідали душі, мов іржа (З творів Л. Українки).
4. Збратав нас труд, що творить чудеса, Здружила мисль, що всесвіт проникає...
(М. Рильський). 5. Бо ми – будівники, співці, А якщо треба – то й солдати...
(Л. Дмитерко). 6. Колихає жита вітерець над Дніпром, вдалину лине пісня
дзвінка – все про те, як брат з братом складався добром, як зміцняла нас дружби
рука (П. Тичина). 7. Моє слово – це слово народу, Що в борні сам утвердив
свободу (Р. Братунь). 8. Тут, де кожен камінь кров’ю полили в бою брати, із
пошаною й любов’ю зупинися, друже, ти (В. Лучук). 9. Ти прийми в подарунок
від мене Все, що довго для тебе беріг – Щире серце, палке і натхненне, Даль
прозору широких доріг, Все, чим жив і чим буду ще жити... (С. Будний).
10. А день такий, що тільки жить і вірити (Б. Олійник). 11. Вони так на землі
робили, ніби мали роботу за щастя... Вони так на землі сміялись, мов минали їх
всі напасті... Вони так на землі співали, що каміння спливало воском...
(Г. Тарасюк). 12. Нема міцніших уз, ніж узи однодумства (В. Гужва). 13. Яка
пшениця, така й паляниця (Н. тв.).

Вправа 176. Серед наведених речень виділіть ті, в яких підрядна частина
пояснює в головній займенник чи прислівник займенникового походження.
Співвідносні слова підкресліть однією рискою, а сполучні засоби – двома. Яку
синтаксичну роль у головній частині виконує співвідносне слово-займенник?
1. Хто зерно сіє золоте В землі палку невтому, Той сам пшеницею зросте
На полі вселюдському. 2. Першим, що визначає митця, є його ставлення до
дійсності, до того, що звуть широким словом «правда». 3. Нехай не знає втоми
та рука, Що добре зерно в добру землю сіє, Що зневажає чорні суховії І щедра,
як напровесні ріка (3 творів М. Рильського). 4. Довженко був людиною,

92
спілкування з якою підносило кожного, хто з ним зустрічався, – людиною
небуденних духовних масштабів (Л. Новиченко). 5. Не просіть потіхи ви всі, що
смутні від такої пісні. 6. Може, хвиля тобі розказала Все, що думала я в ту
мить? 7. Моя душа ніколи не забуде Того дарунку, що весна дала; Весни такої
не було й не буде, Як та була, що за вікном цвіла (3 творів Лесі Українки).
8. Старе те, Що давно було новим. А старовинне те, що, будучи в свій час
новим, визначало якусь головну частину синтезу своєї доби, що знаменує
характер минулої давнини, її вищий прояв (О. Довженко). 9. Коли ми славимо
возз’єднану Вкраїну, То славим й тих, хто їй життя віддав! (Р. Братунь).
10. У серце увійде лиш те, Що йде від серця (Ж. Ж. Руссо). 11. Хоч крок новий
зроби до того, В чім бачиш ціль і суть свою (П. Воронько). 12. Безмежна
вдячність тим, хто здобув Перемогу, живе і довічно житиме в наших серцях
(В. Козаченко).

Вправа 177. Знайдіть складні речення з підрядними означальними, в яких

підрядна частина відноситься до іменника в головній частині. Схарактеризуйте
сполучні засоби. Яку роль виконують вказівні займенники, що стоять біля
означуваного іменника?
1. Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що здійма вражі голови з плеч?
2. Щасливий, хто сни має милі! (З творів Лесі Українки). 3. Серед тих, хто
пішки ходять, теж люди різні є: і безкрилі і крилаті! (О. Гончар). 4. Уклін
народові, що скинув рабства пута, Що звівся в шелесті квітучих верховіть!
(М. Рильський). 5. І якось я знайшов таку значну вершину, Що інші гори
скиртами здались (Б. Олійник). 6. Благословенна та година, як мати народила
сина і нарекла його Тарасом, – титана-сина, що над часом зросте, повстане,
потрясе усіх і вся! (В. Коломієць). 7. День такий, що жалітися грішно на невдачі,
нестачі, біду (А. Чубинський). 8. Слово, чому ти не твердая криця, що серед бою так
ясно іскриться? (Леся Українка). 9. ...Будь мені як королева з казки, що заснула
серед срібних рож (Б. Лепкий). 10. Бачу за морями золоті дороги, де припав до
неба синьоокий степ... (В. Сосюра). 11. Сонце ховалось за межигірський бір,
котрий од того став ще чорніший (І. Нечуй-Левицький). 12. Співають чабани, і
пахне чебрецем. І юний ватажок, чий зір такий безсонний, неначе умочив в огонь
своє лице... (В. Сосюра). 13. Вам страшно тої огняної хвилі, коли з мільйонів
серць, мов божий грім, закута правда бурхне і застилі шкарлущі світу розірве на
нім! (І. Франко). 14. Платончик належав до того покоління, яке гинуло у війну
біля рідних осель (П. Гуріненко). 15. Двадцятий вік гуде у штурмах, де кожен
день – немов набій (А. Малишко). 16. Чи вдячний нащадок згадає той час, як
всі ми вставали з неволі, як довго гнітили та мучили нас на ріднім занедбанім
полі? (Г. Чупринка). 17. Є ланцюги, що їх не можна рвать, немов у тілі вен або
артерій (М. Рильський). 18. Мені примарилася повінь, котру я запам’ятав ще
змалечку (Гр. Тютюнник).

93
 Вправа 178. Замініть речення, ускладнені означенням (дієприкметнико-
вими зворотами або іншими словосполученнями), на субстантивно-означальні
складнопідрядні речення. Поясніть, у якому відмінку ставиться сполучне слово.
Стежкою, давно протоптаною в ліску, можна пройти до шляху. Ледве
жевріючий кимось залишений на узбіччі вогонь ми залили водою. У тому дворі,
зарослому бур’яном, видно, давно ніхто не жив. Дівчина, закосичена, з вінком на
голові, стояла задумана, аж наче стривожена. Той дим, вертлявий якийсь, при землі,
гірчив у горлі.

Вправа 179. Запишіть з’ясувальні складнопідрядні речення. Поясніть, до

яких слів відноситься з’ясувальна частина, якими сполучниками чи сполучними
словами приєднується.
1. Мене вже не раз питали, чому не назад іду, не від фронту, а слідом.
2. А згодом я переконався, що дід казав правду. 3. Мені спочатку навіть здалося, що
кружляю на одному місці. 4. Я зі страхом відчуваю, як десь глибоко в душі
зв’язується й росте вже знайомий, звіданий мною мулкий сум. 5. Я вже давно
помітив, що дорослі люблять розказувати мені свої гризоти і всякі незлагоди – наче
сміття у драний кошик висипали, зовсім не турбуючись, навіщо мені все те знати.
6. Я намагався уявити собі, які в собаки очі, коли вона виє. 7. Груди мені стислися
від думки, що міг би й не втрапити сюди, але я боявся радіти, бо вже примітив, що
слідом за радістю назирці десь ходить лихо й очікує на мене. 8. Любив ці тихі,
лагідні розповіді про тата, чув їх від багатьох людей і часто думав собі: чому ж
ніхто не заступився за нього? 9. Климко-бо із вдячності до неї [тітки] розказав,
звідки, чому і як пішов сюди.
(З творів Є. Гуцала)

Вправа 180. Визначте типи займенниково-співвідносних речень. З’ясуйте

особливості семантики і структури кожного типу та синтаксичну роль
вказівних і відносних займенників.
1. А хто грає, того знають і дякують люди... (Т. Шевченко). 2. Всі, у кого серце
вірне сонцю нашої весни, сійте зерно, гей! добірне в нерозмежені лани!
(М. Рильський). 3. Все, що йти нам заважає, зумій одкинути в бою (В. Сосюра).
4. Сергій – із тих, що виконати годні призначення і рішення своє (М. Бажан). 5. Яка
про машину турбота, така з неї й робота (Н. тв.). 6. Навіть того, чиє життя минає в
небі, цей степ вражає своїм безмежжям, блиском, сліпучістю (О. Гончар). 7. Море
зелене-зелене, таке, яким ще я не бачив його ніколи (Ю. 36анацький). 8. Ото ж тая
дівчинонька, що сонна блудила: отаку-то їй причину ворожка зробила
(Т. Шевченко). 9. Те, що було, минулося і знову не буде (Т. Шевченко). 10. Все,
чим образили поета, акумулюється в слова (Л. Костенко).

Вправа 181. Запишіть прислів’я. З’ясуйте типи складнопідрядних

речень.
1. Чим хто має, тим гості приймає. 2. Яка днина, така і гостина. 3. Який
гість, такий і калач. 4. Чий хліб їси, під того й дудочку скачи. 5. Хто співає, у

94
того робота швидко минає. 6. На тобі, небоже, що мені не гоже! 7. Хто бідному
дає, той вдесятеро придбає. 8. Кому не порадити, тому й не допомогти. 9. Чого
хочеться, те й проситься.

Вправа 182. Прочитайте складнопідрядні речення із значенням міри і

ступеня. З’ясуйте засоби вираження семантико-синтаксичних відношень у
реченнях цього типу.
1. Увага до нього була настільки велика, що Дорош почуває себе дуже
незручно і ще нижче схиляє голову (Гр. Тютюнник). 2. І навоювався стільки, що не
на одну людську долю вистачило б (Є. Гуцало). 3. Земле моя, земле, я люблю тебе,
так люблю, що сльози мій туманять зір... (В. Сосюра). 4. Що більше даєш, то менше
маєш (Н. тв.). 5. Скільки міг, стільки допоміг (Н. тв.). 6. Не стільки набувся,
скільки нагнувся (Н. тв.). 7. Чим більше грошей має, тим більше плаче (Н. тв.).
8. І знову люди так починають перехитуватись од сміху, що мельнику доводиться
крикнути на них (М. Стельмах). 9. Треба згадати ще, що оскільки дід Григорій, кінь
і Султан любили тишу і поважали мовчання, остільки Харитина, навпаки, любила
голосно висловлювати свої почуття і побажання (О. Довженко).

Вправа 183. Запишіть обставинні складнопідрядні речення. З’ясуйте

особливості їх будови, семантико-синтаксичні відношення між предикативними
частинами та засоби їх вираження.
1. Всього кілька днів минуло, як прилетіли лелеки, бузьки, бусли, чорногузи...
2. Доки ти не пішла працювати в школу, ти нічого не знала про існування комісії у
справах неповнолітніх при житлово-експлуатаційній конторі. 3. Якби Юрко
виглядав так мило й привабливо, мав би такий янгольський голосочок, як Лесь
Вітрук, уся справа пішла б напевно інакше. 4. Коли я була мала, то читала казку про
підступного брата Березня й про довірливого Квітня. 5. Я уже знаю у собі цю
готовність прощати, бо важче вимагати відповідальності, важче ламати чужу волю,
важче втрачати друзів, важче – непрощення, аніж прощення. 6. А зараз, щоб
вибратися з дачі, треба було взуватися у високі, аж попід пах, чоботи, тицяти перед
собою довгою грубою палицею, намацуючи дорогу у густій, холодній дніпровській
воді. 7. Машину залишити вони не наважувалися, хоча й порятувати її ніяк не
змогли б, якщо вода ще дужче підніметься угору. Дача, де вони жили, була в
кращому становищі, ніж решта, бо стояла на височенькому пагорбі, й звідтіля
можна було сягнути оком до Дніпра... 8. Якби знаття, то принаймні не брали б
машину, – сказав Денис, тягнучи за собою в кімнату чорні мокрі сліди. 9. Вона
[Мар’яна] знову зуміла промовчати, тільки по-дитячому здивовано кліпала віями й
так якось здвигнула плечем, аж Денис і собі замовк. 10. Я зовсім не боялася гарних
слів, коли думала про того хлопчика.
(З творів Н. Бічуї)

95
 Вправа 184. Випишіть складнопідрядні речення з підрядними місця.
З’ясуйте, якими сполучними засобами виражено в них семантико-синтаксичні
відношення. У яких ще реченнях наявні такі сполучні засоби?
1. У Матвієвій хаті, куди щоночі пробиралися робітники з усього Борислава
на нараду, було тихо (І. Франко). 2. Там, де зорі сяють з-за гори, над водою гнуться
явори (А. Малишко). 3. Де котиться між голубих лугів хмарина ніжна з білими
плечима, я продаю сонця – оранжеві, тугі, з тривожними музичними очима (І. Драч).
4. Дівчина вийшла на високий зарослий берег, звідки спостерігала широчінь простору
(О. Левада). 5. Отут, де стрічалися ми, оглянься, спинися на мить (Г. Чубач).
6. Скільки бачило око, скрізь гримів бій (Ю. Яновський). 7. Іван посміхнувся,
поглянув у той бік, де стугонів млин (М. Стельмах). 8. Під місяцем, скільки оком
вихопиш, стояли похилені, куди їх вітер похилив, перестиглі хліба (М. Стельмах).
9. Де батько впав і мати де, не знає Ганна й досі (П. Дорошко). 10. Мабуть, уже сто
літ цій Чабанисі, така вона стара, і про неї, про живу, вже склались у радгоспі легенди.
Десь вона з того неймовірно далекого для Тоні світу, де степи були ще всуціль
дикими і чабани жили в землянках, де замість вікон шибки були з овечого міхура
(О. Гончар).

Вправа 185. З’ясуйте особливості складнопідрядних речень з часовими

відношеннями (вираження одночасності й різночасності дій головного і
підрядного речень) та якими сполучниками чи сполучними словами вони
виражаються. Чим відрізняються складнопідрядні речення часу від речень з
умовними відношеннями?
1. Під час одного з бомбардувань, коли чорні вивороти землі закрили геть сонце,
саме він, Решетняк, виявився найближче (О. Гончар). 2. Не буде щастя ні мені, ні люду,
доки на світі нещаслива буде хоча б одна людина роботяща (М. Вінграновський).
3. А поки сонячна дорога ранковим полем мерехтить, я вчусь у тебе, молодого, цей
світ незатишний любить (Г. Чубач). 4. Відколи пам’ятаю себе, я люблю вітряки,
люблю посвисти їхніх крил, гудіння млинових жорен, і присвист, і зітхання ковша,
коли він вбирає в себе зерно (М. Стельмах). 5. Скидаю шинель, щоб не перегрітися у
теплі, доки Василь одягнеться (Гр. Тютюнник). 6. Як я умру, на світі запалає
покинутий вогонь моїх пісень і стримуваний пломінь засіяє, вночі запалений,
горітиме удень (Леся Українка). 7. Як рука натрапить на ту струну, що ствердла від
мовчання, шарпни струну безжально, потужно і брязни в неї, наче на пожежу
(Л. Українка). 8. З тих пір, коли настає час сівби, Роман Мефодійович Линенко
завжди в полі (Є. Гуцало). 9. Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди; поки
сонце з неба сяє, тебе не забудуть! (Т. Шевченко). 10. Як тільки ударить перший
промінь сонця в мури, вони спалахнуть золотим пожаром (Леся Українка).
11. Як усе святкувати, то не буде чого ковтати (Н. тв.). 12. Не кричи «ау», доки не
вийшов з лісу (Н. тв.). 13. Тоді маю, як у руці тримаю (Н. тв.). 14. Доти чоловік
добрий, поки десяцьким не стане (Н. тв.). 15. І довго й непомітно минув рік,
відтоді як приїжджав Янош (П. Гуріненко). 16. Перш ніж їсти пшоняну кашу з
молоком, він припадав до вікна (П. Гуріненко).

96
 Вправа 186. Виділіть із тексту речення розчленованої структури.
З’ясуйте засоби вираження потенційно-умовних та ірреально-умовних
відношень.
1. Може, вони, молоді, й не повірили б, якби стала розказувати... якби стала
розказувати, що, коли гірко їй, тяжко, нездужається, коли смуток повиває туманом
єство – чує худоба, й не просто чує, а відгукується. 2. Якщо правду казати, вона,
Гафія, остерігається заходити в корівник, якщо снуються їй думки кислі чи гіркі,
якщо навіть сон насниться непевний. 3. Е-е, якби на тітку Гафію не розгнівались, то
вона б ще не таке розповіла про худібку, за її корови та звички. Розказала б те, що
погідний настрій чи чуле серце – авжеж, добре, та ще краще, коли ти людина
чесна, зичлива, коли на твоїй совісті немає чорних плям. 4. ...Худібка теж любить
чистоту. А коли доглянута – і апетит у неї кращий, і настрій, а коли настрій, то
молоком не поступиться. 5. Якби його воля – кожному заліз би в душу, пробудив
совість. (З творів Є. Гуцала). 6. Як слово не поможе, то й кий не дошкулить
(Н. тв.). 7. Як кішки гризуться, миші тішаться (Н. тв.). 8. Вже би я брав, коби лиш
хто дав (Н. тв.). 9. Ех, якби мені сила та воля, жив би без горя (Н. тв.).

Вправа 187. З’ясуйте, які семантико-синтаксичні відношення

виражаються за допомогою сполучника щоб.
1. Улас, щоб припинити свої страждання, зусиллям волі проганяв цей страх
(Г. Тютюнник). 2. До Бенедя тислися ріпники, щоби стиснути його за руку
(І. Франко). 3. Бажаю, щоб і ти колись такі веселі телеграми одержувала
(М. Стельмах). 4. І я хотів життя прожити так, щоб добрим друзям радість дарувати,
щоб люди після трудових атак всміхались, як тобі солдати (Л. Дмитерко). 5. І від
того вночі не спиться, щоб майбутнє словами значити, щоб минуле роздивитися і
щоб завтра своє передбачити (М. Сингаївський).

Вправа 188. З’ясуйте, які семантико-синтаксичні відношення у

складнопідрядних реченнях виражаються за допомогою сполучного слова де.
1. А тобі й трава шепоче мила, б’є поклін ромашка і полин, де ти в південь
легко походила із відром криничних холодин (А. Малишко). 2. Білі каштани, світлі
огні, де б не бував я, – любі мені (А. Малишко). 3. Ми підем, де трави похилі, де
зорі в ясній далині, і карії очі, і рученьки білі ночами насняться мені
(А. Малишко). 4. Був єдиний лист. Я й зараз його бережу. Он там лежить за
сволоком, де васильки стримлять і гвоздики (І. Цюпа). 5. Шовкові, з оксамитовим
полиском полотна тчуться на луках, де вже виблискують у ранковій росі трави
(І. Цюпа). 6. Я з тих країв, де в сині оболоні гарячі персні розкидає день
(А. Малишко). 7. Де брудно, там хочеться ще й плюнути (Нар. тв.). 8. Спробуй
розберися, де свої, а де вороги... (П. Гуріненко). 9. Бачив уві сні село, де не був
багато років (П. Гуріненко). 10. Треба буде подзвонити підполковникові Лягушкіну
і дізнатися, де зараз старшина (П. Гуріненко).

97
 Вправа 189. Випишіть складнопідрядні речення з причиновими
відношеннями. З’ясуйте їх будову та засоби вираження семантико-синтаксичних
відношень.
1. Держімося землі, бо земля держить нас (Н. тв.). 2. Тільки й чути, що корови
скільки духу ревуть, затим, що хазяйки не йдуть їх доїти (Г. Квітка-Основ’яненко).
3. Е-е, тітка Гафія вже як почистить – так почистить, вона не може недбало
поставитись до Однорогої, адже Однорога – вередлива, їй умій догодити (Є. Гуцало).
4. Оскільки електромотора не було, то динамку крутили руками (Гр. Тютюнник).
5. Хотіла сказати декому з дівчат, що годилося б не тільки за собою дивитись (на
ферму вбираються так, наче до товаришки на весілля), а й за худібкою, бо худібка
теж любить чистоту (Є. Гуцало). 6. Ілько Мудрий чи ще там хтось брали з собою
Линенка – для ділового представництва... Ото шкода лишень, що було вже йому не
в гору, а з гори, вже з полудня давно (Є. Гуцало).

Вправа 190. З’ясуйте особливості складнопідрядних речень з відношеннями

мети.
1. Щоб уникнути суперечки, Лихошерстний вирішив діяти дипломатично
(І. Цюпа). 2. А вже найбільше, чуєте ви, мамо, я вам заборгував і не віддав ні
шеляга, – за перше рідне слово, промовлене в колисці із лози, щоб вічним
окаянним боржником його нести, страждати і любити (А. Малишко).
3. На прощання випрохала Маруся у Василя сватаний платок... затим, щоб ча-
сом дорогою не загубив (Г. Квітка-Основ’яненко). 4. І минуле було прожите для
того, щоб ствердити майбутнє (М. Стельмах). 5. Другого дня я знову наздогнав
її (поштарку)... привітався, придержав двері, аби вона пройшла, і мовчки рушив
по сходах мимо вітража до своєї келії (Гр. Тютюнник). 6. Чи варто й жити було
б, щоб стати лише гравієм, сірим намулом на полях історії... (О. Гончар).

Вправа 191. Запишіть складнопідрядні речення допустові. Зіставте їх з

реченнями, в яких виражається значення умови, і з’ясуйте специфіку допустових
складнопідрядних речень.
1. Хоч ти не геній – не біда... Працюй – і слід твій не загине!
(М. Чернявський) 2. Дарма що з личенька спала, а справдешня козачка!
(М. Вовчок) 3. Не віддавайсь дрібненькій суєті і не міняй шляхи свої круті на
стежечку вузеньку, пилом криту, хоч би при ній цвітінням оповиту знайдеш
принаду в тихій самоті (А. Малишко). 4. Скільки б не судилося страждати, все
одно благословляю завжди день, коли мене родила мати для життя, для щастя,
для біди (В. Симоненко). 5. Нехай там збирається гірша, страшніша негода,
нехай там узброїться в гостру й огненную зброю, я вийду сама проти неї і стану
– поміряєм силу! (Леся Українка). 6. Як не грій гадюку, вона все одно укусить
(Н. тв.). 7. Аби хотіти, можна знайти (Н. тв.). 8. Хоч не красне, але власне
(Н. тв.).

98
 Вправа 192. Запишіть речення з порівняльними відношеннями. Розгляньте їх
будову та визначте сполучні засоби.
1. Золотиста крапля, мов важка сльоза, зависла у Береговця на пальці
(І. Цюпа). 2. Посмугована вся квадратами, як діжата опариста, зеленій [ниво]
над морями й ґратами, симфонічна моя, хоралиста (А. Малишко).
3. «Запорожець» шугонув у лісову просіку, неначе сполоханий лось, тікаючи в
гущавину (І. Цюпа). 4. Ще тьохкали, як солов’ї, кулі і дими слалися при самій
землі, а синове тіло вже дихало холодом і обпікало материні щоки нещадніше,
ніж гарячий вогонь (П. Гуріненко). 5. Підлога пече в ноги, по-справжньому
пече, ніби розжарена черінь (П. Гуріненко). 6. І раптом вона десь зникла, мовби
розчинилася у сяйві прожекторів (П. Гуріненко). 7. Спускався [Шапочка] аж
надто повільно, немовби боявся, що шаблі вломляться під ним (П. Гуріненко).

Вправа 193. Перепишіть речення, вставляючи замість крапок потрібні

сполучники. З’ясуйте, якими засобами виражаються відношення порівняльні і якими –
способу дії та міри і ступеня.
1. Блискало так, що у хаті робилося видніше,... удень (П. Гуріненко).
2. Висока блакить притягувала до себе так,... Андраш був легенький цвяшок, а
небо – найпотужніший магніт (П. Гуріненко). 3. Як набулося,... і збулося
(Н. тв.). 4. Міст обваливсь, потонув,... тонуть у штормах десь кораблі
(О. Гончар). 5. Вода почала спадати,... швидко росла,... так швидко пішла й на
спад (О. Гончар). 6. ... більше науки, тим довші руки (Н. тв.). 7. Йому
[Береговцеві] захотілося взяти до рук косу,... у юні роки, і влиться в косарський
ключ (І. Цюпа). 8. Колись я думала для тебе на прощання увити гарне рондо чи
сонет і рифмами уквітчати навколо,... гільце весільне... (Леся Українка). 9. Тихо
і тепло, так,... і справді весна (Леся Українка).

Вправа 194. Проаналізуйте складнопідрядні речення, підрядні частини яких

поєднуються сполучником або сполучним словом як. За якими ознаками
визначається тип кожного з них? Виділіть прості речення, в яких сполучник як
входить до складу присудка. Поясніть розділові знаки.
1. З нього помочі, як з осики груш (Н. тв.). 2. Як Микита воли мав, то Микита
й кумував (Н. тв.). 3. Школярських днів нам не забуть ніколи. Не розказать про них,
не проспівавши, як бігали з торбинками до школи у грізний рік, у славний рік
двадцятий... (М. Рильський). 4. Як сніги розтануть білі, зашумлять Карпати, у
вишневій заметілі я прийду до хати (А. Малишко). 5. Електричне світло в Галаці
рівно горіло вдалині, як низка чудових перлів (М. Коцюбинський). 6. Сабіна (до
Йоганни облесливо): Твоя рабиня вже доложить хисту: всі зморщечки отут попри
очицях, навколо вустоньків і між брівками чудово замалює, зробить перуку таку
свіженьку, як була колись! (Леся Українка). 7. [Син:] Ну, спасибі, тату! Он які
люди! [Батько:] Люди як люди. У кожного своя біда (О. Довженко). 8. Маю жінку,
маю діти, та я їх не бачу, як згадаю про їх муки – сам гірко заплачу (Укр. думи).
9. Робіть так, як уважаєте потрібним і кращим (М. Коцюбинський). 10. Підлога як
риб’яче око, ніде ні порошинки (Н. тв.).

99
 Вправа 195. Переписати речення, розставивши, де потрібно, пропущені
розділові знаки перед сполучником як (мов, ніби та ін.). Указати на ознаку
невідокремлення: А – сталий фразеологічний зворот; Б – іменна частина
складеного присудка, приєднана за допомогою сполучників як, мов, ніби тощо;
В – звороти, що мають значення «у ролі кого, чого»; Г – вирази не більш як, не
раніше як, не довше ніж та ін. Речення, в яких порівняльний зворот
відокремлюється, позначити літерою Д. З’ясуйте, основні ознаки розрізнення
порівняльного звороту та підрядної порівняльної частини.
1. Вчасно не підготувавшись до контрольної роботи, Сашко на уроці
математики сидів як на голках (журнал). 2. Думки такі легкі такі прозорі як весняне
повітря (М. Коцюбинський). 3. Панас Кандиба бігав по хатах як навіжений
(М. Коцюбинський). 4. На хвилину залягла тиша і натяглася наче струна
(М. Коцюбинський). 5. Звістку приймали як щось неминуче (М. Коцюбинський).
6. На луці важко дрімають чорні стоги наче ситі воли на паші
(М. Коцюбинський). 7. Сон як рукою зняло (журнал). 8. На небо виходить вечірня
зірка як всевидюче око (М. Коцюбинський). 9. Познайомившись з усім класом,
новачок уже через день почував себе як риба у воді (газета). 10. Жорстоке слово
кинуте вперше забряжчало як ніж серед тиші (М. Коцюбинський). 11. Очі в діда
ніби розплющилися (М. Коцюбинський). 12. Василь Симиренко як відомий
цукрозаводчик і засновник бурякосіяння не шкодував особистих коштів на підтримку
практично всіх українських видань, проведення великомасштабних національних
актів (П. Вольвач).

Вправа 196. Випишіть складнопідрядні речення з наслідковими

відношеннями. З’ясуйте значення і вживання сполучників у цих реченнях та їх
відмінність від речень із значенням способу дії та міри або ступеня.
1. Оце відчуття спорідненості, близькості було таке сильне, що Сидорову з
гострим жалем подумалось про той уже недалекий день розлуки (Є. Гуцало). 2. Їм
у гурті... легко ростиметься, так що ви не сумнівайтесь (Є. Гуцало). 3. – Ось я
тебе, сину, проведу по Бережанах, так, як ще ти ні з ким не ходив (Є. Гуцало).
4. Упав так, що аж носом заорав (М. Номис). 5. Досить холодно, так що ми
топимо уже грубки (Леся Українка). 6. Сердега так перелякався, що аж тремтить
(Л. Глібов). 7. Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця, так що
дерева потопали в ньому (М. Коцюбинський). 8. Під Жовтими Водами я замкнув
Потоцького з Шемберком так, що вони не могли відступити без бою. 9. Звелів
запросити їх (панів) до намету, де вже був зготовлений стіл з добрими напоями і
закусками, так що навіть кислий Чернецький не стримався: – Багато живеш, пане
Хмельницький! 10. Магнати ... влади королівської не любили ніколи, та й не
давали її королеві, так що йому доводилося платити золотом і землями за вчинки,
за які треба було рубати голови. 11. Ось і вийшло так, що всю Україну роздано на
маєтки не за добрі діла, а тільки за розлиття крові. 12. У ту ніч пилявцівської
ганьби для шляхти захиталося ціле королевство і стало розвалюватися, так що вже
ніхто не зміг тому завадити (з творів П. Загребельного).

100
 Вправа 197. Проаналізуйте складнопідрядні речення з кількома підряд-
ними. З’ясуйте, в яких із наведених речень наявні: 1) однорідна супідрядність, як
вона виражається; 2) неоднорідна супідрядність та різночленна залежність
предикативних частин. Подайте схему кожного з аналізованих речень.
1. Прилітає соловейко щоніч щебетати; виспівує та щебече, поки місяць зійде,
поки тії русалоньки з Дніпра грітись вийдуть (Т. Шевченко). 2. Якщо я забуду твої
заповіти, туманом чужої омани повитий, якщо обрубаю я спогадів віти, якщо
розучуся в майбутнє зоріти, – карай мене, мати, карай! (М. Нагнибіда). 3. Я руку
подаю через моря і гори усім, хто камінь б’є, хто землю ревно оре, хто вугіль добува
і зеленить поля, усім, чиїм трудом овіяна земля (М. Рильський). 4. Старий
заховавсь в степу на могилі, щоб ніхто не бачив, щоб вітер по полю слова
розмахав, щоб люди не чули... (Т. Шевченко). 5. Коли б я зараз досягла всього..,
життя б втратило для мене будь-який зміст, бо в ньому не було б боротьби, не
було б радості (І. Цюпа). 6. На старості літ Джеря любив довгими зимовими
вечорами розказувати дочці й унукам, де він був, що він бачив, в яких краях ходив, з
якими людьми зустрічався (І. Нечуй-Левицький). 7. А Бармашеві, який ще не раз
згадає і свій страшний полон, і оцю поліську ніч з закривавленим небом, аж до
самого кінця життя здаватиметься, що все це діялося лише вчора... (В. Козаченко).
8. Коли проспівали перші півні, Данило Васильович повів Марка у ванькир, де
пахли сухі васильки і чорнобривці (М. Стельмах). 9. Люблю таку я мрію, щоб вся
землею пахла, щоб не боялась поту, щоб в діло йшла на спит, щоб мускулів і плоті
ненаситимо прагла, щоб, як родіння, ждала своїх прийдешніх літ (М. Бажан).

Вправа 198. Розгляньте будову складнопідрядних речень із супідрядністю,

послідовною та змішаною підрядністю. Подайте схеми аналізованих речень.
1. І в цю мить Мартин Терновий, як ніколи, відчув, що мусить грудьми
своїми затулити гетьмана, бо ж він один дбає про його долю, він чинить так, що
зможе мати Мартинова побачити рідну землю... (Н. Рибак). 2. Снігур добре знав,
що й у фрезерувальному ділі немало ще білих плям, над якими думав він і торік
(П. Автомосов). 3. Коли стислося в камінь повітря і боляче шмагонуло по
обличчю, а віз розкотився по схилу, мовби з нього ураз витягли й вибили всі
цвяхи, заплішки й болти, і Макара жбурнуло на землю, він навіть не повірив, що це
сталося з ним (П. Гуріненко). 4. І якщо кожний інстинктивно боявся вколотися
об вістря променів, що пробивалися крізь двері, то темрява видавалася ще
страшнішою, бо крила в собі невідомість (П. Гуріненко). 5. У кожного з нас є той
найдорожчий у світі берег, від якого починалась наша дорога в життя і куди ми не
завжди повертаємось (І. Цюпа). 6. Життя мамине обірвалося біля клуні, там, де
нині росте лапастий подорожник і цвітуть край стежки червоні маки... (І. Цюпа).
7. Лелеки!.. Птахи!.. Невже ви мудріші від нас, людей, і краще знаєте, як виховувати
діток, щоб, відлітаючи за море у вирій, вони все-таки прагнули назад до старого
в’яза, що колись зборов огонь грози і пустив зелене пагіння, аби не осиротити
обійстя Стурчаків (В. Логвиненко).

101
 Вправа 199. Складіть складнопідрядні речення з кількома підрядними за
поданими схемами.
1) [ ], (щоб...), (щоб...).
2) (коли...), [ ], (що...).
3) (відколи...), [ ], (що...) і (що...).
4) (де...), (де...), [ 1, (як...).
5) (якщо...), (який), то [ ], (бо...), (як...).

Вправа 200. Випишіть складнопідрядні речення з кількома підрядними.

Подайте схеми їх формально-синтаксичної будови.
І. Уночі загуло з гір. Це була не та вода, що її ждуть заздалегідь напровесні
паводкові комісії, тала, прибутна вода, що росте по міліметру, й зелена травиця
іскриться з-під неї так ідилічно, і човни по ній плив тихо, мов у сні, і кожен
найменший звук, торкнувшись гладині такої води, ковзає по ній і відлунює на
кілометри, і грушка дика спокійно собі цвіте серед вод у весняній великодній
святковості, цвіте одна серед повеневої тиші, серед світлої, повної тихого неба
розлийвесни...
Ні, це була інша вода, темна, нічна, гудуча вода гір, підступна, рвуча стихія, що,
з клекотом несучись, змітає все: ломле мости, перекидає автобуси, котить цистерни,
зупиняє експреси, змиває житла, з гуркотом жене в своїх вировищах дрюччя,
худобу, крики людські жене серед бивнів пливучого бурелому... Вода, що вирвалась
з каменю берегів, вода Чорногори, вода руйнівна.
На майдані біля старовинної ратуші гурт людей ждав приходу амфібій.
Колосовський теж був тут. Почував себе зараз тут не режисером майбутнього
фільму, а лише одним з учасників грізної, ніким не запланованої події, одним із людей
у дощовиках, що їх зібрав цієї ночі обов’язок і які перед лицем стихії тут усі були
рівні.
З часу закінчення війни не обдавало його таким фронтовим вітром, як зараз.
Ніч, пожежі й вода. Вода, що не гасить, а, навпаки, розносить вогонь, жене по
затоплених садках палаючу нафту, солярку, бензин, сама горить і сама підпалює те, що
здатне горіти.
О. Гончар

Вправа 201. Спишіть та схарактеризуйте багатокомпонентні речення з

супідрядністю. Зробіть схеми поданих речень, визначте однорідну, неоднорідну
та різночленну супідрядність.
1. Побудьте, мамо, коло мене, Допоки сонця я нап’юсь, Допоки світло
незнищенне 3 душі моєї змиє грузь (Д. Павличко). 2. Ластівкою дружби ми до
вас летіли – через гори й ріки, через всі ліси, щоб тут стати з вами проти злої
сили, щоб за мир піднести чесні голоси (П. Тичина). 3. Батько, хоч і любив
сина і наодинці з ним був ласкавий, при мачусі, якої трохи побоювався, ставав
мовчазним, похмурим (А. Головко). 4. І та жінка, в якої мамині очі, запитала
мене, чи я знаю Малишка (Д. Павличко). 5. Там, де пропускають гори Тису, де
коріння миє біла піна, на зелену гімнастьорку лісу ягоди розвішує калина

102
(В. Ткаченко). 6. Бува, навчають хлопчаків зелених, Коли в життя виводять із
осель, Що справжнє щастя – то синиця в жмені Г що дурниця – в небі журавель
(Б. Олійник). 7. Люди, які накидаються на все, які розмінюють свої почуття
направо й наліво, по-моєму, кінець кінцем мусять відчути себе злидарями.
8. Святково вбрані чехи і чешки невтомно поливають асфальти з ранку до
вечора, щоб не курилися шляхи, щоб не падала пилюка на визволителів
(О. Гончар).

Вправа 202. Накресліть схеми поданих складних багатокомпонентних

речень та вкажіть їх тип. Поясніть розділові знаки.
1. Щоразу, коли доводиться проїжджати Малишковими краями,
почуваєш, як повно перелив він у свою поезію красу навколишнього світу
(О. Гончар). 2. І мені здається, що кожна людина, коли вона людина, повинна
мати свою добру пісню... (М. Стельмах). 3. Побратаймося хлібом, бо це
найчесніша з спільнот. Хай усім додається снаги і високої сили. Коли сядуть до
спільного столу з народом народ І розломлять хлібину з пшениці, що спільно
зростили (В. Коротич). 4. Дружба лише тоді могутня й облагороджуюча, коли
вона є маленьким паростком ідеалу, з якого виростає могутня поросль
життєвих, ясно усвідомлених прагнень (В. Сухомлинський). 5. Поганий той
учитель, який лише повідомляє істину. Мудрий той, що відкриває її і вміє вести
своїх учнів по шляху пізнання так, щоб діти дивувалися з чарів отого відкриття,
прагнули зробити життя ще кращим (В. Сухомлинський). 6. Пам’ятає
Сухомлинський, як він, зелений студент, стояв біля будиночка Макаренків у
Крюкові, як зайшов до хати, як люди, котрі там мешкали, показували йому
фотографії батька й матері Макаренка, і його самого (І. Цюпа). 7. Шумлять
гомінливі міста, неначе співає небес висота, де линуть хмарки пурпурові
(В. Сосюра). 8. З ким не буває так, натхненний вірменине, Що в смутку тихий
час, у розпачу години, Коли знемігся дух, як зборканий орел, Ми припадаємо
до пушкінських джерел. 9. Народе мій, що дав життя мені і серце дав, щоб
вірити й любити! Які діла ти твориш голосні, Які чудесні вишиваєш квіти!
(З творів М. Рильського).

Вправа 203. Схарактеризуйте багатокомпонентні речення з різними

типами підрядності, тобто структури, що об’єднують супідрядний та
послідовний зв’язки. Накресліть структурні схеми.
1. Ні, він не з тих, хто довго сумує, хто живе спомином про вчорашній
день, коли є день нинішній, що несе нові радощі і свіжі почуття (В. Малик).
2. Живе десь на планеті чоловік, той, за яким тужу я цілий вік, який не знає, шо
любов до нього від всіх смертей мені цілющий лік (Г. Тарасюк). 3. І не обдуриш
годинник, не зупиниш, бо він – вартовий часу, бо створений для того, щоб запо-
падливо міряти й міряти його за будь-яких обставин (В. Яворівський). 4. Змалку
ми б хотіли приквапити час, щоб швидше стати дорослими, на старості –
уповільнити його чвал, щоб не летіли літа, як стріла біля скроні, щоб можна
було передумати все побачене й пережите (В. Яворівський). 5. Легка тому

103
робота й сама найважча, хто її робить по своїй волі залюбки, хто пестить у
серці надію, що немарно вона йде, що через ту роботу він засягне свого щастя,
котре ще й не видне, котре десь далеко-далеко (П. Мирний).

Вправа 204. Розставляючи пропущені розділові знаки, перепишіть речення

у такій послідовності:
а) із сполучником і, що з’єднує два однорідні присудки, а підрядну
частину із сполучником коли (хоч) можна перемістити;
б) із сполучником і, що з’єднує два однорідні присудки, а підрядну
частину із сполучником коли (хоч) не можна перемістити;
в) із сполучником і, що з’єднує частини складного речення, а підрядну
частину із сполучником коли (хоч) можна перемістити;
г) із сполучником і, що з’єднує частини складного речення, а підрядну
частину із сполучником коли (хоч) не можна перемістити.
І. 1. Треба було ходити через братове і коли тому щось не подобалося, він
відмовляв Корнієвому приступу до власного городу (У. Самчук). 2. Ярина
розв’язала свою передвесільну хустину, приклякла потім взяла її за ріжок і коли
вона стрепенулася вгору випустила з руки (М. Стльмах). 3. В розщепину
провалилась жовтенька падалиця і коли стовбури розгойдувало падалицю
чавучило, з неї цідилась на кору прозора юшечка (Г. Тютюнник). 4. Він збирався
до свого вирішального кидка, і коли знову не пощастило, то лось на хвилю
заспокоївся (Є. Гуцало). 5. Олена на ті посиденьки не ходила і коли наставав
вечір то залишалася дома прясти (Гр. Тютюнник). II. 1. Одні тільки бажання
творити добрі діла й зостались при мені на все життя і хоч самі діла чомусь не
творяться по ліності душі чи недостатку гніву спасибі ластівкам і бджолам за хоч
оці бажання (О. Довженко). 2. Таких утікачів було на Січі під той час мало не
стільки скільки й певних запорожців і хоч ті селяни на Дунаї одяглися в козацьке
вбрання і носили при боці шаблі а проте їх тягла до рідного краю непереможна
нудьга за родинами (А. Кащенко). 3. Донька дуже любила свого батька захищала
його і хоч сама була вбога та все робила щоб заспокоїти його старість. 4. Богдан
поставив ринку біля коша і хоча йому було не до їжі заглянув у розсохлу від
років скриню (М. Стельмах). 5. Джерельце немовби дякуючи що звільнили
його від земляних пут струмувало все дужче й дужче і хоч літо видалося
спекотним, трава на леваді зелено буяла аж поки дідусь скосив її на сіно
(А. Давидов).

Вправа 205. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. І се буде нитка що єднає смерть із життям а поки вона снується я ще
живий. 2. Стояв [Іван] безпорадний згублений у липкому тумані і коли
прикладав до уст трембіту щоб обізватись другий кінець трембіти розпливався
у мряці а здушений голос її тут же на місці падав йому під ноги. 3. Довго
Микола оповідає а коли ненароком згадає чорта Іван хрестить груди під
кептарем. 4. Вони мовчки здіймалися в гору і хоч була вже ніч Іван виразно
бачив при світлі зірок її обличчя. 5. Я знаю що коли б отак увійти в темні

104
кімнати і черкнуть сірником як все скочило б раптом на своє місце. 6. Семен
казав що як тільки Мотря перебереться до його хати він полагодить стару повіт-
ку. 7. Грек був такий смутний що хоч запала ніч і Мемет кликав його в
кав’ярню не пішов у село і лишивсь на березі. 8. Ми нахилили наші обличчя
над урвищем униз і коли очі наші добігли минаючи хаос паламаних скель та
диких рослин до берега моря ми уздріли як воно тріпалось тихо в сітці яскравих
бліків, наче зловлене в невід із синіх зелених і рожевих мотузок а крізь ту сітку
на нас дивилась мозаїка дна: фіолетові плями густих водоростів блакитні очі
підводних пісків стара бронза і темно-синя емаль що зливались в один
вогняний сплав. 9. Він щось спитав у неї але так в’яло і непотрібно що коли
вона навіть не одповіла він не звернув уваги.
(З творів М. Коцюбинського)

Вправа 206. Перепишіть, розставляючи, де треба, розділові знаки перед

сполучником як. З’ясуйте відокремлення прикладки; порівняльного звороту;
порівняльного підрядного речення; відділення з’ясувального та інших
предикативних частин складнопідрядного речення.
1. Липенко, зазираючи в клапоть паперу списаний малознайомими для
нього словами почутими від трактористів у Старих Гуляках, розказував про те
як ходив там на поле. 2. Чудно в Бережанах... люди в космос літають, а в нас як
і сто років тому. 3. Дитина, а давненько вже грається в дорослого: не пустує як
інші діти за книжки сідає сам. 4. Ідучи через село, Ганна Михайлівна дивилась
як на сивому крилі далекої хмари дотлівали відблиски сонця. 5. Слова мають
бути добірні як пшениця, зобрана цього року на бережанських полях. 6. – Як
материне здоров’я? – Відлягло трохи, вже не в такому розпачі як перше. 7. – Ех,
люблю як пахне осіннє поле як земля зорана пахне. 8. Не встигли й од’їхати
далеченько як Мудрий вимкнув світло й, не вибираючи дороги, подався
навмання по стерні. 9. Авжеж, думка й діло в Ілька ніколи не розходяться..,
іноді навіть діло як неусвідомлена необхідність душі передує думці. 10. Кожен
день стояв, мов золота вощина, осідаючи в пам’яті почуттів легко як молодий
мед. 11. А тільки як скрутить як зігне ніяка лазня не допоможе, а тільки лікарня.
12. Недарма споконвіку мовиться: як дбаєш так і маєш. 13. Де це видано, щоб у
такому селі як наші Бережани, залишили когось напризволяще? 14. Друга живе
не так і далеченько... в Березовій Рудці... год уже з десять як оддалась туди за
кравця. 15. І де ти візьмеш тієї нагальної впевненості, коли вона має настати
пізніше, тоді як наміри та бажання обертатимуться в дію.
(З творів Є. Гуцала)

105
 Вправа 207. Розставляючи пропущені розділові знаки, перепишіть
речення у такій послідовності:
а) з порівняльними зворотами;
б) з порівняльними зворотами у складі присудка;
в) із присудками, при яких стоять частки мов, неначе, наче, начебто,
ніби;
г) з порівняльними або з’ясувальними підрядними частинами.
І. 1. Зів’яла сидячи як та квітка на сонці. 2. Коло неї [церкви] невеличка
дзвіниця неначе заплуталась в зеленому гіллі старих груш. 3. Зірниця зійшла на
небо й ніби погуляла по рожевих хмарах. Здавалось ніби скелі падали башти
нахилялись розвалювались. 4. Червоний пояс обвивавсь наче гадюка кругом
тонкого стану. 5. Він чує ніби той голос та пісня ллється на його зверху з того
листя. 6. Вся сім’я в Джериній хаті наче ожила. Нимидора наче знов на світ
народилась. 7. Курява стояла над током неначе починалась пожежа на току.
8. Усе небо було вкрито густими хмарами неначе чорною ріллею. 9. Полум’я
стояло рівно наче свічка палала.
(З творів І. Нечуя-Левицького)
II. 1. Я ніби губка наливався нездоровою вільгою сирої землі...
2. Обличчя в неї все ще сумне і ніби заплакане але вона не плаче. 3. Сон злітає з
мене ніби я й не спав. 4. Вона [хмара] була як тінь випущеного на сонце
тютюнового диму. 5. Усе це химерно сплуталось у моїй напівуяві хмара як тінь
тютюнового диму і моє тринадцятиліття. 6. Він буде як шовковенький. 7. Біля
мого ліжка начебто сіла мати... 8. Мені все ще здавалося що чую її теплий
начебто вологий голос. 9. Я наче немовля тісно згорнене у сповитку і можу
просити щось коли не плачем то очима. 10. Він натягає піджака і струшує
раменами наче птах який збирається летіти. 11. Кроки наші звучать на кам’яних
плитах наче повзували ми кам’яні черевики. 12. Зовсім неподалік гукнув
паротяг. Посвистом довгим і тривожним мов попереджував нас про небезпеки
нічних мандрівок. 13. І тут Горбатий повівся мов циркач змахнув рукою і
підхопив пляшку. 14. Минулої осені коли було так багато листя коли околиця
мріла в м’якому теплі й шелестіла мов шепотіла заклинання помер старий
Ювпак.
(З творів В. Шевчука)

Питання для самоперевірки

1. Чим складнопідрядні речення відрізняються від складносурядних?
2. За якими граматичними ознаками розрізняються між собою головне і
підрядне речення?
3. Якими частинами мови бувають виражені сполучні слова і чим вони
відрізняються від сполучників підрядності?
4. За якими ознаками визначаються види підрядних речень за логіко-
граматичною і структурно-семантичною класифікаціями?
5. Чим підрядні речення нерозчленованої структури відрізняються від
підрядних речень розчленованої структури?

106
 6. Які виділяють види підрядних речень нерозчленованої структури?
7. Що є спільного для всіх обставинних підрядних речень?
8. Чим подібні за будовою і чим різняться між собою підрідні речення
місця і часу?
9. Як відрізнити одне від одного підрядні речення часу і умови? Чи завжди
це можливо?
10. Як відрізнити між собою підрядні речення причини і мети?
11. Як відрізнити між собою порівняльні звороти, які виступають членами
речення, і підрядні частини складного речення?
12. Як можуть ускладнюватися складнопідрядні речення?
13. Коли між двома частинами складнопідрядних речень кома не
ставиться?

Література до теми
1. Бевзенко С. П. Сучасна українська мова. Синтаксис: Навч. посіб. /
С. П. Бевзенко. – К.: Вища шк., 2005. – С. 176–200.
2. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник /
І. Р. Вихованець. – К.: Либідь, 1993. – С. 315–345.
3. Заоборна М. Порівняльні конструкції в системі складнопідрядних
речень української мови: Навч.-метод. посіб. / М. Заоборна. – Тернопіль:
Підручники і посібники, 2001. – 28 с.
4. Ломакович С. В. Займенниково-співвідносні конструкції в системі
складнопідрядних речень української мови: Навч. посіб. / С. В. Ломакович. –
К.: НМКВО, 1993. – 60 с.

БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ

Вправа 208. Схарактеризуйте складні безсполучникові речення за

структурою та сполучними засобами. Скільки предикативних частин має
кожне складне речення? Визначте безсполучникові речення з однотипними
частинами. Які відношення вони передають (одночасність подій,
послідовність, зіставлення, протиставлення тощо)?
1. ...Мрійно в’ється бабине літо, зеленими берегами тихо плине річка,
запашне сіно огріває спину, туманіє, лісові спалахи осені ваблять око
(К. Гордієнко). 2. З золота зіткане сяйво ллється. Ліс в нім купається, листя
сміється (М. Рильський). 3. Була весна, весела, щедра, мила. Промінням грала,
сипала квітки. Вона летіла прудко, мов стокрила, За нею вслід – співучії
пташки! 4. Уже скотилось із неба сонце, Заглянув місяць в моє віконце. Вже
засвітились у небі зорі, Усе заснуло, заснуло й горе (3 творів Лесі Українки).
5. А серце не хоче марніти, Без тебе гірка самота. Для чого ж морози на квіти,
Навіщо минають літа (М. Ткач). 6. Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли, у
нас нема Зерна неправди за собою (Т. Шевченко). 7. Дитяче довір’я до вчителя
– це крапля чистої води на квітці троянди: треба так зрізати квітку, щоб не
струсити краплю (В. Сухомлинський). 8. Мрія ставала дійсністю, дійсність була

107
схожа на мрію. 9. Промінь сонця заграв на віях, – сірі очі зробилися ще
лагіднішими, ще теплішими. 10. Очі ще більше сполохані, ніж завжди, на лісові
озерця впала тінь тривоги (3 творів Л. Дмитерка).

Вправа 209. Схарактеризуйте безсполучникові складні речення. Які

відношення створюються між частинами складного речення (з’ясувальні,
умовно-часові, причинові, наслідкові тощо)? Поставте і поясніть розділові
знаки.
1. Бувають дивні на землі діла Серед зими черешня зацвіла (Д. Павличко).
2. В мене руки вагоміють стислі В мене в грудях незнане кипіння Ненавиджу я
камені-мислі, Ненавиджу сердець каміння! (С. Будний). 3. Весною сій восени
збереш. 4. Не візьмешся за роботу робота сама не зробиться. 5. Раніше встанеш
більше діла зробиш. 5. Хочеш їсти калачі, не сиди на печі. 7. Не вчи плавати
щуку щука знає цю науку. 8. Багато снігу багато хліба (Н. тв.). 9. Так, вірю я тут
буде місто... (М. Терещенко). 10. Учитель це перший, а потім і головний світоч в
інтелектуальному житті школяра: він пробуджує в дитини жадобу знань, повагу
до науки, культури, освіти (В. Сухомлинський). 11. Як мудро все у таємничім
світі велике пізнається у малім (М. Терещенко).

Вправа 210. Визначте різновиди складних безсполучникових речень з

різнотипними предикативними частинами.
1. Знав: закінчиться перша зміна – і до мене прийде Ярина
(Ю. 3банацький). 2. На годину спізнишся – за рік не доженеш (Н. тв.). 3. Не
повернуть минулого ніколи, воно пройшло і вже здається миттю
(М. Рильський). 4. Нема без втрати перемоги, без горя радості нема
(В. Сосюра). 5. Нап’юся з живої кринички – Візьму доброти від землі
(П. Сингаївський). 6. Мої літа – не монотонні дублі: Я змінююсь, як
світанковий пруг (Д. Павличко). 7. Істинно, люди: живемо не хлібом єдиним
(Б. Олійник). 8. Ну так знай же: Я тебе давно люблю (І. Цюпа). 9. У нас такий
закон: без перемоги із поля не вертать в село (М. Масло). 10. Дощ іде – гриби
будуть (Н. тв.). 11. Защебетав соловейко – пішла луна гаєм (Т. Шевченко).
12. Учись – на старість буде як знахідка. 13. Не шукай зайця в гущавині лісу –
він сидить на узліссі. 14. Був би сам білий, не чорнив би другого (3 н. тв.).
15. Мова була вже далі якась ніби не та: весь час неначе думка стороння якась
плуталась і не давала плавно говорити (О. Головко). 16. Такий наш Йосип: нема
й не просить (Н. тв.). 17. У нас одна мета, єдина: жити в здруженій сім’ї
(П. Тичина). 18. Підніми всяк колосок – з колосків росте мішок (Н. тв.).
19. Неначе за вічну провину судилось людині оце: побачити щастя у спину, а
горе своє – у лице (Л. Талалай).

108
 Вправа 211. Установіть тип синтаксично-смислових відношень між
частинами безсполучникових речень. Виясніть, який розділовий знак потрібно
між ними поставити (кому; крапку з комою; тире; двокрапку).
Схарактеризуйте безсполучникові речення за структурою.
І. 1. Які пишні села в цім краї бувають весною, коли зацвітуть садки! Одно
село зовсім запало в глибоку долину й неначе потонуло в білому цвіту садків, як
у молочному озері друге стоїть на спадистій горі й красується в яблунях та
черешнях проти сонця, неначе біле марево в прозорій імлі. Там десь на широкій
долині розлився довгий став кругом ставка над самим берегом біліє смуга з
вишневих та черешневих садків. 2. Ідеш селами, неначе густими лісами по
обидва боки улиць скрізь стоять садки, наче зелені стіни. 3. Між уликами
зеленіла трава, синіли сині дзвоники, показуючи свої ясні осередочки під тином
червоніла, ніби кров’яні краплі, червона смілка ріс жовтий кущик дроку
(З творів І. Нечуя-Левицького).
II. 1. Не завидуй багатому Багатий не знає Ні приязні, ні любові Він все те
наймає. 2. І досі сниться під горою, між вербами та над водою, біленька хаточка
стоїть. 3. Повіє вітер по долині Пішла дібровою луна... 4. Сонце гріє вітер віє з
поля на долину Над водою гне з вербою Червону калину На калині одиноке
гніздечко гойдає (З творів Т. Шевченка). 5. Нема гірше нікому, як тій сиротині
ніхто не пригорне при лихій годині (Н. тв.). 6. Грім гримить хліб буде родить
(Н. тв.).
III. 1. Буде правда прийде і віра! 2. Будеш сіяти з сумом вродить печаль.
3. Як гарно калиновий вітер у світі – вітер добра, краси, надій... 4. – Тоді ви,
тату, сказали завжди дбай про колос, про хліб святий. А хіба про людину треба
менше дбати? 5. Від броду загупали, заклекотіли копита хтось сторчголов мчав
присілком, здіймаючи над ним хмару куряви. 6. І вже на весіллях своїх подруг у
душу Оксани забивався тривожний холодок чому ж я не думаю ні про кого?
7. Не зв’язавши й кількох слів, Ярослав залишив під заставу душу дівоча врода
одразу приголомшила його. 8. І хоч гіркоти принесла йому Оксана, та він знає
одно не буде таких вірних Оксан, то збідніє життя людське... (З творів
М. Стельмаха).
IV. 1. Я радий, що ще раз пересвідчився кіно є дійсно
найінтернаціональніше з усіх мистецтв (О. Довженко). 2. Кінчилась битва стала
праця на місце гордої сестри (М. Рильський). 3. Душа – річ тонка до неї ключів
особливих треба (О. Гончар). 4. Вправо глянеш там шумлять заводи. Вліво
глянеш ниви і поля (П. Тичина). 5. Задзвонив телефон на прямому проводі був
Український уряд (Ю. Смолич). 6. В повітрі без угаву гули літаки відбувались
учбові польоти (Я. Ваш). 7. Гріють біля вогнища хто руки, а хто очі глибока
осінь прийшла з країв північних (П. Панч). 8. Музиці тій не малят колисати
Землю вона трясе (В. Коротич). 9. А я додам любити можна поезію в добу
ракет, бо, дивна річ, людина кожна якоюсь мірою поет (М. Рильський). 10. В
морі я хотів печаль свою втопить Я до моря вийшов рано море спить
(Д. Павличко).

109
 Вправа 212. Схарактеризуйте складні безсполучникові речення з одно-
типними частинами: які семантико-синтаксичні відношення в них виража-
ються і якими засобами. Поясніть розділові знаки.
1. Йдуть машини, пахне жито, сонце й день, і ти між них (А. Малишко).
2. То ж дикий терен, при дорозі зростивши листячко лапате, почав під каменем
суворим гаряче місце колупати; скрутивши пружно стебла гнучі, він ліз, і рив,
забувши втому... (А. Малишко). 3. Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне,
поле німіє... (Т. Шевченко). 4. Рада б зірка зійти – чорна хмара заступає (Нар. тв).
5. Нічка поклала всіх і сном окутала, – ані шелесне в гаю (М. Старицький).
6. Защебетав соловейко – пішла луна гаєм; червоніє за горою, плугатар співає
(Т. Шевченко). 7. Щелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари; сонце
спить; ніде не чуть людської мови; звір тільки виє, по селу, гризучи трупи
(Т. Шевченко). 8. Літечко вже миналося – осінь ішла (М. Вовчок).

Вправа 213. Розгляньте безсполучникові складні речення з різнотипними

частинами. З’ясуйте смислові відношення між предикативними частинами та
інтонацію, що передається знаком тире або двокрапкою. Поясніть розділові
знаки і їх варіанти, де це можливо.
1. Неначе з-за темних садів, а може, з-за самої Росави чула свій голос, голос
молодої матері-вдови: е-е-люлі, буде рости – не болітиме, на серденько не
кволітиме... Роса впаде — накриє, сонце зійде – теплом огорне, стане вітрець –
заколише, прилетить соловей – звеселить душу... Коте сірий, коте білий, коте
волохатий, не ходи біля хати, не буди дитяти! (В. Логвиненко). 2. Я знаю, так, се
хворії примари, – не час мені вмирати, не пора (Л. Українка). 3. Глянь на лиман той
– втішається око! (Л. Українка). 4. Згодом полями пішов до Бугу: любив у
вечірню пору пройтись над берегами притихлої ріки, пустити за течією легкий
човен, а потім вигрібатися з бистрин і нуртів (М. Стельмах). 5. Іти на штурм не
виходило – можна було уложити біля школи половину загону і не добитися ніяких
наслідків (М. Стельмах). 6. Умовк Кобзар, сумуючи: щось руки не грають
(Т. Шевченко). 7. Сходить сонечко – вона вередує, й зайде – вередує
(М. Вовчок). 8. Дмись, не дмись – волом не будеш (Н. тв.). 9. ...І дивляться
соняхи, тягнуться ніжні, до сонця у небо, до сонця, та й годі! А я посміхнувся:
коли б того дива! Я ж бачив учора: в саду на алеї ішла кароока, ішла чорнобрива,
– вони й повернулись від сонця до неї... (А. Малишко). 10. От і вся його «роля»:
нема нікого – гляди, а прибігли – одне одного питають. Давно не бачились! Ні,
старість – то таки старість, нікому немає до неї діла (М. Олійник).

Вправа 214. Розставляючи пропущені розділові знаки, перепишіть речення

у такій послідовності: а) з комами; б) з двокрапкою; в) з тире між частинами
безсполучникових речень.
І. 1. Хочеш їсти калачі не сиди на печі. 2. Язик мій ворог мій він раніше
розуму говорить. 3. Підійми всяк колосок з колосків росте мішок. 4. Стоїш
високо не будь гордим стоїш низько не гнися. 5. Не кидай іскри в попіл і сама
згорить і село спалить. 6. Сип коневі мішком не ходитимеш пішком. 7. Час не

110
віл його не налигаєш. 8. Зробив діло гуляй сміло. 9. Обмова полова вітер
рознесе але й очі засипле. 10. Не будь солодкий проглинуть. 11. Здоровий як
циганова коняка день біжить а три лежить.
(З народної творчості)

II. 1. Високі скелі гордо навислі над морем піддались нарешті море
вигризло в них високі й глибокі гроти (М. Коцюбинський). 2. Стою під кленом
біля джерела у серце йдуть пісні привітні (М. Стельмах). 3. Дерева стояли
високі й урочисті в тіні кущів була відрадна прохолода трава була висока густа
й запашна (Ю. Смолич). 4. Над краями чорної ями зеленіє вже небо дим од
погаслих вогнів стелиться од гори до гори синіми смугами (М. Коцюбинський).
5. Раптом ніби хтось підняв мене за плечі десь тут коло мене я почув хрипкий
придушений крик (С. Васильченко). 6. Над нами справді хтось розвішав диво
кожне прихоплене інієм деревце насочилося сонцем і хвалилося червоними
кетягами (М. Стельмах). 7. Листя й приваблювало його годинами міг
роздивлятися його обриси (В. ПІевчук). 8. Нас не здолає тьма нас не злама
негода весною сяють нам простори молоді (В. Сосюра). 9. Невдовзі сталася ще
одна подія в районній газеті з’явилася стаття про добрі діла гуртківців
(А.Давидов). 10. Глухо гудів соборний дзвін довго і жалібно плакав затоплений
дзвін (М. Коцюбинський). 11. [Валька] повернулася боком сонце трохи
змістилося (В.Шевчук). 12. Довше року-півтора він не жив ніде метушлива
непосидючість гнала тихого учителя математики з місця на місце (Ю. Смолич).
13. Пахло степом ріллею кізяковим димом саме по хатах топилося (А. Головко).
14. Гаї шумлять я слухаю. Хмарки біжать милуюся (П. Тичина). 15. Заливається
флейта трубить з переливами трубач рявкає бас гуде баритон (Остап Вишня).

Вправа 215. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

Визначте речення, в яких можна, не змінюючи змісту, вжити між частинами
безсполучникових речень сурядні або підрядні сполучники.
1. Минув і рік минув другий козака немає (Т. Шевченко). 2. Мов
прокинувся, дивлюся село почорніло Боже небо голубеє і те помарніло.
Поглянув я на ягнята не мої ягнята! Обернувся я на хати нема в мене хати!
(Т. Шевченко). 3. По гаю темному туга велика ходить Сокири й Топори затіяли
війну (Є. Гребінка). 4. Життя що стерняста нива не пройдеш ноги не вколовши
(П. Мирний). 5. Василько оглянув усіх хто не сміється (С. Васильченко). 6. За
добро добром спіши воздати мудрість завше доброю була (М. Луків). 7. Ці
слова на Якова як холодний душ на голову він притих одразу й одійшов до
вікна (А. Головко). 8. Ах як не хочеться листу з дерева падати він аж ніби
кров’ю з печалі налився і закривавив ліси (О. Вишня). 9. Мати казала підождати
ось-ось картопля звариться (А. Головко). 10. Бездонний день клечальної суботи
горів і голубів над селом з лісу везли на возах клен-дерево ліщину дубове
галуззя терен зелену траву хати чепурили до клечальної неділі подвір’я пахло
в’ялою травою прекрасне село стало ще милішим (Ю. Яновський). 11. Сам
знаєш сім раз одмір один раз одріж (А. Шиян). 12. Сашко не повірив своїм очам

111
на стежці перед ним стояв Сіроманець! (М. Вінграновський). 13. Блищить луг
міріадами росяних крапель. Прямо подивишся блакитним сяє відхилишся
голубим світиться присядеш рожевим заблищить (А. Давидов). 14. І пропав слід
козака. Обшукали в замку кожну п’ядь землі всі сховища пішов немов у воду
(В. Винниченко). 15. Ранок обілляв землю яскравим золотом з-за гори виринуло
велике вогке від роси сонце (В. ПІевчук). 16. Подивилась ясно заспівали
скрипки! (П. Тичина). 17. Не я йду Новий рік іде! (Б. Харчук).

Вправа 216. Перепишіть, замінюючи, де можна, розділові знаки між

частинами безсполучникових речень, обґрунтуйте свою точку зору. Вставте, де
потрібно, пропущені розділові знаки.
1. Як тільки пан із паном зазмагався дивись – у мужиків чуприни вже
тріщать (Є.Гребінка). 2. Надворі втихло й потеплішало: тихий вітер ледве
шелестів сухим вишневим листом (І. Нечуй-Левицький). 3. Чую я, не спиться
щось моєму парубкові (М. Вовчок). 4. Не час було Мирославі братися до лука, –
звір був надто близько (І. Франко). 5. ... І весняні квітки запашні не для мене
розквітли у гаю, – я не бачу весняного раю (Леся Ураїнка). 6. Люди мучились
як в пеклі, пан втішався мов раю (Лася Ураїнка). 7. Смугляве личенько
розчервонілося повні вуста розтулилися – вся увага її була звернена на роботу
(М. Коцюбинський). 8. Тільки десь оддалік дзвеніла коса – хтось запізнився з
жнивами (А. Головко). 9. Шумів вітер за тином, по садках, поза хатами листя
пожовкле зривав – метеликами літало воно й падало стиха на вулиці по дворах
(А. Головко). 10. Почали вертіти камінь б’ючи по свердлу молотком – камінь
мало подавався (Б. Грінченко). 11. Не візьмеш плачу із собою – я плакати буду
пізніш! (О. Теліга). 12. На одному з при валів Глобу ніхто не розбудив – його
(не) помітили в темряві (О. Гончар). 13. Свічки на столі тихо горіли
поблимували як хтось одчиняв двері до світлиці опливали гарячим воском в
хаті стояв церковний дух (Г. Тютюнник). 14. У хаті стало поночіше: то скло на
лампі закуріло (Г. Тютюнник). 15. Федір Несторович озирнувся – з-за
Макарової хати викочувалася хмара вкриваючи галявяну передчасними
сутінками (Г. Тютюнник). 16. Сьогодні Ігорьок встав раненько зирк у вікно –
дідусь під повіткою нарубані дрова на зиму складає (А. Дидов). 17. Я різко
прокинувся: на кухні голосно розмовляли мої батьки. Миттю нашорошився:
мова велася про щось небувале (В. ПІевчук). 18. Вже не можу бігти отож
понурюю голову й бреду ніби через воду, – ноги в мене важені (В. Шевчук).
19. Мало прожити життя, – треба життя зрозуміти (Є. Маланюк).

Вправа 217. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

І. 1. Мартини часто й густо припадали зверху до води крячки стрілами
падали на воду й хапали рибу то був знак що риби напливло до берега доволі
(І. Нечуй-Левицький). 2. Сіро і сумно ставало на острові по заході сонця всі
фарби линяли як в акварелі що її підмочили (М. Коцюбинський). 3. Та як його
не радіти коли світ зразу покращав і сонце веселіше засяло і пахощі з садків
покотились хвилями (М. Коцюбинський). 4. Лампа в столовій гасилась усі

112
розходились і вечірнє життя починалось по окремих хатах (М. Коцюбинський).
5. Гори щохвилини міняли свій настрій коли сміялась царинка хмурився ліс
(М. Коцюбинський). 6. Петрик перехитрив діда він пішов понад річечкою і там
де огорожа спускалася до річки він перейшов на вгород по воді (Остап Вишня).
7. Найраніше закінчили на греблі бо там найбільше народу робило гребля
найшвидше потрібна була (А. Головко). 8. Давид до вікна підвівся і байдуже
дивився на пероні з осик тихо опадало листя жовтаве чоловік у червонім
картузі вдарив у дзвінок двічі пройшли дівчата юрбою по перону за станцію
(А. Головко). 9. Тільки що ж робить коли добром ніхто не дасть нам світла його
здобути треба не молить (І. Кочерга). 10. Крізь відчинену кватирку здалеку з
центру міста линули чудні й моторошні звуки валували пси і кричали люди
(Ю. Смолич). 11. Нема чоловікові щастя в кого жінка буде гординя нема й
жінці добра коли в чоловіка невгамоване гордеє серце (П. Куліш). 12. Як і
передрікала Музична скеля година була дуже сприятлива вітру не було і вода
линула до порога тихо (А. Кащенко).
II. 1. Достиглі зорі випадали з небесного життя не досягнувши земного і
можливо звичайний осінній листок був щасливіший за них він золотим
човником падав на п’янку землю щоб стати землею і дати комусь життя
(М. Стельмах). 2. На возі злегенька поторохкують червонобокі в поливі миски
на днищах яких спочивають соняшники квіти і сонце; перехоплюють вітрець
зеленкуваті і сизі наче в них і досі не розтопилась наморозь глечики
розкапустились макітри і ринки запишались горшки-двійнята що в них аж
цілий обід понесуть добрим людям дебеліють горлові горщики в яких би
вмістився і я і гончареві скощавлені дрібнята; цвітуть бокасті куманці зачоплені
кумедними п’яноокими голівками баранців мовляв кумуватись чоловіче можна
та баранячої голови не напивай (М. Стельмах).3. В житті відбуваються речі
часом дивовижні найшвидше збивається з пуття той кого непутящим почина-
ють звати (В. ПІевчук). 4. Коли дерево світилося воно набувало особливої ціни
на нього мінялися й ним улещували сильніших (В. Шевчук). 5.Я помітив цікаву
закономірність життя людське то плин загалом малоцікавий розмірений навіть
нудний. Банальне порівняння життя як ріка але в ньому щось є тонко підмічене.
Спокійно дзюркоче вона між каміння тиха мирна й лагідна а загриміли грози
полилися дощі і вона розливається піниться каламутніє рве греблі (В. Шевчук).

Питання для самоперевірки

1. Які є два види складних безсполучникових речень і які смислові
відношення між подіями вони виражають?
2. Як залежить вживання розділових знаків у складному
безсполучниковому реченні від смислових відношень між його частинами?
3. Як читаються розділові знаки між частинами безсполучникового
складного речення?

113
 Література до теми
1. Бевзенко С. П. Сучасна українська мова. Синтаксис: Навч. посіб. /
С. П. Бевзенко.. – К.: Вища шк., 2005. – С. 220–225.
2. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови: Підручник /
К. Ф. Шульжук. – К.: Академія, 2004. – С. 343–353.
3. Ющук І. П. Українська мова: Підручник / І. П. Ющук. – К.: Либідь,
2006. – С. 611–615.

РЕЧЕННЯ ЗІ ЗМІШАНИМ ТИПОМ ЗВ’ЯЗКУ

Вправа 218. Спишіть та схарактеризуйте складні речення із сурядністю

та підрядністю. Накресліть структурні схеми. Поясніть розділові знаки.
I. 1. Жити серед людей – все одно, що ходити в казковому саду, де навколо
тебе найтонші пелюстки квітів з тремтячими краплинами роси, і треба так іти і
так доторкуватися до квітів, щоб не впала жодна крапля (В. Сухомлинський).
2. Нова доба над нами розквіта, Та слава Лесі вічно з нами буде, Як меч проти
неправди і облуди, В борні за правду зброя золота (М. Рильський). 3. Пише брат
мені з села, Що трава вже проросла, Та північний вітровій Холодить листочки їй
(О. Лупій). 4. Учитель просто зобов’язаний не лише учням, а й деяким батькам
популярно роз’яснити, що в мові одсвічує материнське начало, і жоден син
іншого народу не повірить вашій любові до нього, коли дізнається, що ви
зневажаєте рідну матір (Б. Олійник). 5. Ось північ вдарила – найкращий праці
час, – Так дзвінко вдарила що стрепенулась тиша, І швидше у руках забігало
перо (Леся Українка). 6. Хоча вже й не весна, але марево ще й зараз по-
весняному щедро затоплює степові простори, тече, струмує всюди, мов світла
весняна розлий вода (О. Гончар). 7. Слід на землі лишити кожен хоче, Та справа
в тому, що воно за слід?! (В. Симоненко). 8. Я чую кроків одностайний рокіт, І я
щасливий, що в мільйонах кроків Гримить і мій в єдиному строю (П. Осадчук).
9. Природа наділила кожний народ своєю мовою. В цьому була якась вища
доцільність, якої ми досі ще не вміємо збагнути, а економісти взагалі її
заперечують, бо для них головне – суцільна заінтегрованість світу, щоб світ був,
як піщаний кар’єр, що його може грабувати будь-хто (П. Загребельний).
II. 1. Людині неупередженій неважко помітити, як дедалі зростає престиж
української літературної мови, і неабияка в цьому заслуга нашого красного
письменства. 2. Чи уявити, наприклад, ізольовано від інших літератур значний
розквіт української художньої прози, зокрема чи сягнув би такого розвитку в
нашій літературі її наймонументальніший жанр – український роман, якби не
черпала наша проза багатющий досвід тієї ж російської класичної романістики,
що відкрилась братнім літературам своїм глибоким психологізмом, складними
художньо-стилістичними структурами, рідкісним умінням створювати людські
характери, подавши для всього світового письменства взірці того, з якою
могутньою реалістичною силою слід порушувати проблеми соціальної
справедливості, духовності, гуманізму, проблеми справді вселюдські... 3. Знов і
знов згадуються знамениті слова Франка про те, чим була російська література

114
для людей його покоління, а що вже казати про наші часи, коли зв’язки наших
літератур безмірно збагатилися, набрали нової суті, характеру ще більш творчого
духовного обміну, творчого єднання (О. Гончар).

Вправа 219. Накресліть структурні схеми та схарактеризуйте

багатокомпонентні складні речення із сурядним, підрядним і безсполучниковим
зв’язком. Поясніть розділові знаки.
1. Все сумує, – тільки слава Сонцем засіяла, Не вмре кобзар, бо навіки його
привітала (Т. Шевченко). 2. Може, хтось без поради обійдеться, Та для всіх я
нагадувать стану, Бережіть, як вояцьку обітницю, Чесне слово, що дане коханим!
(Є. Летюк). 3. Багато сходив я стежок і доріг, Подій пережив я багато, Та серце
жагуче і вірне зберіг, Щоб чесно сьогодні ступить на поріг Старої батьківської
хати (М. Марфієвич). 4. Це в мене від мами: встати на зорі, коли солов’ї ще й
роси не напилися, озирнутися довкола – що подарує світу день нинішній?
(журнал). 5. ... При зустрічі нерідко можна почути українське слово від
Бондарева чи Айтматова, від Солоухіна, Алексєєва чи Янки Бриля, і хай це
окремі штрихи, але вони характерні, бо це теж знамення часу, це стиль нашого
життя – стиль братерства (О. Гончар). 6. Прислухайтесь до себе, подивіться
навколо й обов’язково зустрінете по-весняному теплий погляд товариша,
відповісте йому такою ж посмішкою, а дзвінкоголосі й бешкетливі горобці, котрі
затіяли бійку на підвіконні вашого робочого кабінету, наче ще раз засвідчують:
прийшла весна! (газета).

Вправа 220. Знайдіть у тексті багатокомпонентні складні речення, ви-

значте їх типи. З’ясуйте, якими засобами виражаються в них смислові
відношення. Поясніть розділові знаки.
I. Було це минулої осені. Якось застукала мене посеред степу ніч. Немов і
сонце недавно зайшло, і стежку було видно, а то враз споночіло, на небі зорі
висіялися, по землі туманець послався, сивий і негустий, як Чумацький Шлях
угорі. Зірвався я бігти – страшно зробилося: ні людей, ні хаток поблизу, а тут ще
й стежка загубилася. Тільки зорі й туман. Та полином пахне –
одсирів на ніч. Пробіг, мабуть, з гони. Коли чую: холодом звідкись потягло,
немов од ставка або річки. Аж воно не ставок і не річка, а провалля. Кругом
бур’яни, мало не по плечі мені, а посеред них – провалля. На дні туман лежить, і
в тумані люди гомонять, діти плачуть. Нарвав я собі полину, трави снопик під
голови зв’язав та й приліг у якомусь закапелку. Тепло мені, затишно, як на печі,
тільки й того, що небо видно. А згодом і неба не стало. Задрімав.
Гр. Тютюнник

II. Мороз аж тріщав, градусів за тридцять, але, дивно, клубочився густий

туман. Холодна волога проймала до кісток, шинелі і ватянки бубнявіли нею.
Білою памороззю вкрилася зброя, одяг і обличчя солдатів. З пухнастими,
припалими інеєм бровами двадцятирічні юнаки здавалися сивими дідами. Дот
таки вони взяли, але втрати були важкі, – загинула майже половина роти. Коли

115
бійці опинилися в глибоких теплих бункерах, які ще по-чужому пахли, паморозь
відтанула, лиш на скронях командира роти вона так і забіліла назавжди...
П. Гуріненко

Вправа 221. Запишіть багатокомпонентні речення: 1) предикативні

частини яких поєднано сполучниковим і безсполучниковим зв’язками;
2) предикативні частини поєднано сурядними сполучниками, проте одну чи
більше частин побудовано за схемою складнопідрядного речення; 3) преди-
кативні частини поєднано безсполучниковим зв’язком, але одну з них чи кілька
побудовано за схемою складнопідрядного сполучникового речення;
4) предикативні частини поєднано між собою сполучниковим зв’язком і
безсполучниковим як з однотипними, так і з різнотипними відношеннями, або
одна чи більше частин побудовані за схемою складнопідрядного речення з
кількома підрядними. Подайте схеми цих речень.
1. Вже проминула перша весняна гроза над простором, і перший грім
ударив над пагорбами й подолами, степ здіймався до сонця буйними травами,
повнився пташиним співом і клекотом, кажани літали в темряві безшелесні, як
душі грішників, черепахи великі, як ночви, грілися на піщаних горбах коло боліт,
гади, прокинувшись од зимової сплячки, шелестіли в травах, заповзали в намети,
грілися під теплими козацькими боками, лелеки летіли на Україну й
перепочивали в зелених нетрях довкола нас. 2. Не було мені тоді легко. Був я
гетьманом без перемог, не відзначився ще нічим, навіть орда, яку так щедро
пообіцяв на Січі, не з’являлася перед наші очі, і ніхто не міг достоту потвердити:
була вона чи й не було. 3. Я ще не почувався справжнім гетьманом, мудрим і
справжнім хранителем правди, тимчасовість тяжіла наді мною, рівність з усіма
давала й силу однакову, але не таку, що підняла б мене над усіма до неосяжності
й неприступності. 4. Не було для мене таємницею, що старшини гризлися між
собою, готові мене в ложці води втопити, і кожному лиш булава сяяла, а що за
булавою – ніхто не вмів бачити, ніхто не знав, яка вона тяжка, скільки за нею
праці, дум, напруження, невичерпаності серця й мук душевних. 5. Мороз був
ізрядний, не помагало й сонце, що світило того ранку яскраво й щедро, комісари,
хоч і в хутра позакутувані, задубіли так, що й слова ніхто з них не годен
вимовити. 6. Тиміш з козаками сколотили тишу, наробили гамору, а мені було
ліньки гримнути на них, віддав комусь повіддя свого коня, пішов слідом за
отцем Федором. 7. Вночі на пасіці здалося, ніби скинув з плечей усі клопоти, –
тепер навалилися вони ще немилосердніше, гнули мене до землі, вганяли в
землю. 8. Тяжко мені було, а ще тяжче тим, хто мене оточував, та що я мав
сподіяти? Сам не спав – і нікому не давав спати, сам не спочивав – і нікому не
було спочинку, сам не їв – і всі коло мене були голодні. 9. Ми в’їздили в Черкаси
без попередження і без повідомлень, але хтось уже ждав мене, хтось зготовив
стрічу, гідну гетьмана, слава сяяла вогнями, гриміла гарматами, розкричувалася
голосами піднесеними.
(З творів П. Загребельного)

116
 Вправа 222. Розгляньте будову поданих складних синтаксичних конс-
трукцій. Вкажіть на ознаки, що характеризують їх як період. Визначте тип
кожного складного речення. Поясніть розділові знаки.
1. Гей, хто на світі кращу долю має,
Як той, що, в школу станувши відмалу,
Про батька, матір, брата забуває,
На чужій мові вчиться річ нездалу,
Скінчивши ж школи за той гріш народній,
Стає раб царський або раб господній
І лиш про себе, про зиск власний дбає, –
Гей, хто на світі кращу долю має?
І. Франко
2. Як ударили в підбори трактористи з ланковими,
Як війнули ті дівчата спідничинами новими,
Як лягли на плечі хлопцям молоді дівочі руки, –
Вся земля застугоніла від Полтави до Прилуки.
Л. Первомайський
3. Ще канонада стогне за горбами,
Ще стелиться над містом чорний дим,
Ще пахнуть смертю обгорілі ями
І, скрикнувши, обвалюється дім;
Ще на асфальті – кров, димиться цегла,
залізо битви, скровлене й криве, –
Але вже місто, вільне й неполегле,
Встає з руїн, світліє і живе.
М. Рильський

Вправа 223. Поставте потрібні розділові знаки. Встановіть спосіб

поєднання компонентів у складних синтаксичних конструкціях. Накресліть
схеми речень.
1. Намалюй одну світову річ уважно й правдиво і вона нагадає тобі
мільйони живих істот нашого світу які разом заговорять про одного
універсального бога що зветься не увагою не Правдою а Любов’ю (Т. Осьмачка).
2. Острах що він під час блукання загубить свою мрію що вона загине
непотрібна ніким не спізнана обхоплював його і стиснувши тремтячі руки він
заплющував очі. 3. Шаптала став ще більше мовчазним та ще більш уподобав
самотність бо ніколи не лишався наодинці мрія жила в ньому і коли тихо було
навкруги вона неясними обрисами мерехкотіла перед очима і Шаптала побожно
схиляв перед нею голову (В. Підмогильний). 4. Глянув попід машиною і похолов
на нього сунув плямистий танк той самий що він підірвав чи інший який зумів
прибрати підбитого з дороги чи обійти. 5. Обабіч де припікало сонце вже
зеленіла тонка квітнева травка і на кущах верби та вільхи прокльовувалася
тужава брость (В. Шевчук). 6. Очі ніби з весняної хмари у них і подив від того
білоповеневого квіту що затоплює повесні цей підлісний масив міста і якась

117
сторожкість яку можна побачити тільки в очах матері і мудра задума що вляга-
ється десь глибоко барвою яблуневої пори золотої осені (В. Качкан). 7. Цепок
яким він був прикований до вільхи натягло видно повінь покидаючи цю місцину
хотіла забрати з собою й човна та не подужала прив’язі (Гр. Тютюнник). 8. А
бабуся гомоніла нанизуючи нитку на нитку і все що коїлось на базарі де вона
продавала ковбаси в кого був трус де зайнялося повстання проти влади скільки
людей розстріляно з наказу Надзвичайної Комісії про все те можна було
дізнатися від неї (В. Підмогильний). 9. Правий був Платон стверджуючи що
письмове слово не знає з ким можна розмовляти а з ким не варто воно може
стати знаряддям і для достойного і для невігласа (П. Мовчан). 10. Тоді через воду
переїжджають на плавучих помостах які ходять не по линві їх відводять на
веслах вище берегом і пускають за течією з допомогою керма (Г. Данилевський).
11. В примітивній свідомості спростачених та «згоголізованих» поколінь саме
ім’я «Україна» стало віддавна синонімом якоїсь бездержавної безієрархічної
безструктурної і остаточно безформеної Аркадії де тихі води і ясні зорі де вічно
співає соловейко без перерви квітнуть вишневі садки а в них у холодку людність
перманентно відпочиває на борщах і варениках і в затишку мальовничі
козаченьки невтомно кохають так само мальовничих дівчат... (Є. Маланюк).

Вправа 224. Поставте потрібні розділові знаки між компонентами

складних речень. Встановіть умови, коли розділовий знак не потрібен.
1. Коли все затихло і згасла церква темним дозорцем лишилась на порозі
степу Шаптала відчув свою самотність і свідомість її залила йому душу теплом
(В. Підмогильний). 2. А як буря лиха тебе з місця зіб’є або хмара-гора тебе
громом уб’є Світ почує ту смерть і повітря здрижить і ліси загудуть і земля
задвижить (І.. Франко). 3. Коли Юля вийшла на вулицю сніжинки ще кружляли
дерева стояли білі й волохаті урочисто мовчазні (О. Дончик). 4. Чи ти сину не
доріс чи ти сину переріс чи не рублена хата що не люблять дівчата? (Н. тв.).
5. Був один такий рік (1912) коли жоден студент у Києві не був арештований
жодного не били нагаями під час відзначення шевченківських роковин (журнал).
6. Максим думав про скриню Пандори. Вся справа в тому, в чиїх руках буде
ключ від скрині і яким способом будуть знешкоджуватися злі духи що в ній
замкнені (Н. Рибак). і. Щоб залишитись в історії драматургії досить написати
кілька драмоподібних витворів і тебе неминуче поминатимуть у своїх працях усі
дослідники цього підрозділу літератури (М. Наєнко). 8. Там де я сидів із пирію
ще правда подихало гарячим денним духом та від річки з-під осоки тягло вже
холодком і лепехом по-деннім пахло і випливав із-за лози туман (Остап Вишня).
9. Чути було як у вікна б’є дрібний осінній дощик і як Іван Іванович протирає
свої рогові окуляри білосніжною хусткою (М. Хвильовий). 10. Він шукав.
Придивлявся до облич що миготіли перед очима ходив довго з вулиці на вулицю
і дріж проходила йому по тілу коли візники гукали на нього або дзвоник
трамваю несподівано бринів йому коло вуха (В. Підмогильний). 11. У хаті вже
було повно людей і тютюновий дим ходив над головою хвилями коли Юхим
переступив через поріг (А. Головко). 12. Шаптала спинився на березі та почав

118
стежити як борються на небі яскраві фарби гарячого сонця з прийдешньою
пітьмою як сірішає Дніпро і гудки пароплавів зовсім низько стеляться над водою
(В. Підмогильний). 13. Аби хто захотів об’їхати козацькі землі і якби його кінь
ішов по сто верст на день, то довелося б йому витратити на це сімнадцять днів,
бо їхні землі не лише на Запоріжжі, а й по усіх диких степах, озерах та річках
праворуч та ліворуч Дніпра (М. Вінграновський).

Вправа 225. Поставте пропущені розділові знаки. Поясніть уживання

коми між двома сполучниками.
1. Де б життя не носило і яких мені б звань не дало воно Та коли
запитально подивиться Мені в очі Апостол Петро Я скажу: «Я – солдат
будівельного батальйону. Я – ніхто...» (О. Ірванець). 2. Голос її не підносився й
не стихав і коли бабуся починала розповідати кіт Ковелько облишав свої
іграшки й спокійно засипав. 3. Удари цього міського формалізму Степан
відчував щороку і хоч як виправдував їх об’єктивними причинами вони не
ставали від того менш дошкульними. 4. Тепер він лиш чекав і до того часу поки
прийде сподівана звістка він завмер (В. Підмогильний). 5. Він відчував погляд
польського війська своїм животом бо коли у нього починав мерзнути живіт
навіть під кожухом то небезпека стояла поруч. 6. В темних корчуватих
козацьких пальцях це бамбукове паліччя здалеку ще виглядало так-сяк та як
тільки козаки доправляли його до рису воно раптом непевно ворушилося
розповзалося налізало одне на одне перехрещувалося стирчало врізнобіч як
ракові клешні. 7. Сотники знали що коли Наливайко починає про гречану кашу
й овес то щось має бути або ж похід або ж бій (М. Вінграновський). 8. От, –
каже, – бачучи що вже тут чортяка заварив собі кашу що вже Сомкові і в сто
голів помоги не видумаєш махнув рукою та щоб не бачити того лиха і не чути
про його і хотів ото з’їхати з України. 9. Взявши на ліву руку од дороги пішов
узенькою стежечкою і як не звертав свої думки то на панотця де то він
обертається то на тривогу по Вкраїні а серце знай своє шепче (П. Куліш).
10. Концерти неначебто втихомирювали його і що могутніше гули інструменти
що могутніше шаленів оркестр то спокійнішим ставав Данько (І. Сенченко).
11. Сонце уже стояло в полудні і припікало так що поки вийшли за вал у поле
добряче впріли і потомилися (В. Шевчук).

Вправа 226. Прочитайте наведені періоди, інтонаційно поділяючи їх на

дві змістові частини. Поясніть розділові знаки в них.
1. І поки Ромко розповідав, як Трубая догнав вовкодав у лісі вже
мертвого, як він весь змерз, бо йти більше не зміг, і, ніби птаха, до останньої
хвилини житія відводив звіра від родинного гнізда, – Тосько стояв у нього
перед очима усміхнений, у вишитій червоним і чорним сорочці під старою
грушею (О. Довженко). 2. Гнів розпалювався, хапався за меч при поясі, його
довгі закарлючені пальці миготіли Митусі перед очима, множилися
розжареними лучинами, відсахнутися мав охоту Митуса від того дражливого
миготіння, а ще хотів би він сісти, як належить людині, що перебула неблизьку

119
й важку дорогу, перехилити ковток вина – і опісля тільки розпочинати бесіду, –
але, приневолюючи, однак, до мовчання власні бажання, він приглядався князеві,
котрий поступово дозволив заволодіти собою Гніву (Н. Бічуя). 3. І все одно був
красивий, – стільки крилося в ньому багатства. Косив він чи сіяв, гукав на матір
чи на діда, чи посміхався до дітей, чи бив коня, чи самого нещадно били поліцаї,
– однаково (О. Довженко). 4. Народний учитель, учитель народу – серце і
сумління села, зразок і предмет наслідування для дитини, достойний, чистий,
авторитетний, ушанований батьками, – нема, нема у нас народного учителя
(О. Довженко).

Питання для самоперевірки

1. Як будуються складні синтаксичні конструкції?
2. Яку побудову має період і з якою інтонацією промовляємо його
складові частини?

Література до теми
1. Вихованець І. Р. Граматика української мови: Синтаксис: Підручник /
І. Р. Вихованець. – К.: Либідь, 1993. – С. 351–355.
2. Каранська М. І. Синтаксис сучасної української мови: Навч. посіб. /
М. І. Каранська. – К.: Либідь, 1995. – С. 269–297.
3. Шульжук К. Ф. Складні багатокомпонентні речення в українській мові /
К. Ф. Шульжук. – К.: Вища шк., 1986. – С. 5–24.

ЧАСТИНА 4

ЗАСОБИ ПЕРЕДАЧІ ЧУЖОГО МОВЛЕННЯ

Вправа 227. Схарактеризуйте різні засоби передачі чужого мовлення

(діалог, пряму мову, непряму мову, невласне пряму мову та ін.). Поясніть
розділові знаки.
І. Письменник заговорив з болем про вкрадене від нас милосердя, яке
вчителька зуміла повернути дітям як душу нашого народу. Олесь Терентійович
запитав, чи не знаю я, як колишній львів’янин, цієї справді народної вчительки.
Я сказав, що знаю добре, бо ми якийсь час в молодості працювали в одній
газеті, а потім вона, як і автор «Собору», зазнала гонінь за своє українолюбство.
– Обов’язково знайду час і поїду до Львова, де є такі мудрі діти і така
чудова вчителька, – сказав Олесь Гончар, все ще бережно тримаючи твори,
писані дитячою рукою, мовби зігрівався їх теплом.
Слова, безперечно, було дотримано. Олесь Гончар відвідав школу,
прийшов до класу, а на дошці дитячою рукою, як і в творі про милосердя, було
написано щиру правду: «Зустрічі з Вами ми чекали завжди».
(Я. Гоян)

120
 II. – Ось які діла... – Кравчина курить цигарку, яку подав йому
Федорченко. Від напливу спогадів він увесь якось змінився. Обличчя стало
суворим, заклопотаним, як у солдата, який знає, що прийдеться, можливо...
Краще не згадувати!
– Третій орден загубив перед самою хатою. Що ви скажете...
– Неправильно, звичайно. Але зараз не можна так переживати.
– Та не вчи вже, учитель, – почувся раптом голос його матері, звернений
явно до мене. – Все повчаєш та наставляєш, праведник. А чого ти плакав, коли
грушу рубали?
– Хто? Коли? – Я збентежений до краю. Я не знаю, що відповісти. Мені
соромно.
– Бачила. Думаєш, не бачила?.. Учора.
– Я не плакав, – намагаюсь я збрехати.
– Бреши! А сестра твоя, коли покидала хату стару, не плакала? Не
цілувала луток і старої печі? Не приказувала: «Ой, хатонько моя, голубонько,
прощай! Спасибі за тепло, за добро!» Так там ти мовчав!
(О. Довженко)

III. 1. Русевич накинувся на Сергія Павловича: як він міг дозволити щось

подібне? Хіба не бачить директор, як використовують це безвідповідальні
елементи (Ю. Шовкопляс). 2. Ні, не соромиться він свого батька, і якщо на
сільських храмах хто-небудь з незнайомих часом запитає його, чий він, то
хлопець з зухвалою гордістю відповідає, що він син Яреська Матвія
(О. Гончар). 3. Завтра Лорден від’їжджає. Чого він слідить неустанно за
мною своїми хитрими блискучими очима? І все «Лореляй» і «Лореляй»
прозиває мене, а на самоті, мов на глум, каже мені, що я гарна!
(О. Кобилянська). 4. ...А може, то сон? Може, вона, як сновида, ходить серед
ночі по снігу і марить тим сном? І страшно їй стало. То, значить, не було нічого
– і Устима чи Гурджія-капітана не було? Заснути швидше, щоб затримати й
оживити принадний сон життя. ...Та не сон то був (І. Ле). 5. Сів на гілці
(Кречет) коло Чайки та її питає, Чого смутна, невесела, чому не літає
(О. Пчілка).

IV. І, повернувши в мій бік велике червоне обличчя, Сягайло захоплено

сказав:
– Ви розумієте, Тарасе Демидовичу, на цей раз трапилось таке, що ви
ніколи не повірите! Кужель наказав негайно запрягти коня. Сказав, що через
півгодини буде біля лікарні. Я ніяк не збагну, що трапилось. Правда, я не
сказав, що треба везти Петра Васильовича, – кинув він у бік Ковальця, – а
сказав, що повезу вас до лікарні.
(Ю. Збанацький)

V. А що, коли Пороша зараз підійде до неї, і той погляд буде не

ніжним, не тихим, не привітним, а грізним і немилосердним: «Чого ти прийшов

121
сюди? Я тебе не чекала». І тоді Пороша назавжди мусить залишити цю дивну
дівчину і жити в світі без великої любові, на яку поки що немає відповіді, але
на яку немає і прямої одмови. Ні, краще страждати, краще жити надією, аніж
піти з лісу назавжди відхиленим. І пішов геть з її чарівного царства, з володінь
її, але пішов як лицар, тамуючи болі, перемагаючи ревнощі.
(В. Земляк)

Вправа 228. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Пряму

мову виділено курсивом.
1. Ей Хівре Солопій сказав їй не сварися (П. Гулак-Артемовський). 2. Що я
буду в світі божому діяти сама з малою дитиною! промовила Нимидора
(І. Нечуй-Левицький). 3. Бач як міцно заснув дивується мати (П. Мирний).
4. От якби-то так сталося запобігає вперед думкою Пилипко (П. Мирний).
5. То ти тільки вмієш реготати? скрикнув Пилипко (Т,т)ак не боюсь я тебе
(П. Мирний). 6. (Козир) дівка похвалила паничеві Мар’я (Ч,ч)ия вона?
(П. Мирний). 7. А це хто Олено? кинувши на Христю неначе жаром бистрими
очима спитався він своєї жінки. Це ж наймичка одказала та тихим та привітним
голосом (П. Мирний). 8. Змилуйся над нашою молодістю над нашою любов’ю
ридала Мирослава (І. Франко). 9. Ні! сказав обурений Захар (С,с)е було б нечесно
(І. Франко). 10. Воля! промовив хірург спинившись і навіть гупнувши своїм
здоровим мужичим кулаком по столу. Людина на війні це воля Є воля є людина!
Нема волі нема людини Скільки волі стільки й людини – ось що я знайшов
(О. Довженко). 11. Ах виривається мимоволі з моїх грудей радісний крик
(С. Васильченко). 12. Та які у вас айстри хороші сказав Метелик милуючись
клумбою (А. Шиян). 13. Лисиця! сплеснула баба руками. А щоб тобі добра не було!
Злодійко! Віддай качку, кажу тобі (В. Близнець). 14. Вісім смислів князь наш має
говорили вояки і прозвали Ярослава Осмомислом навіки (О. Олесь). 15. Гріш ціна
твоїй чесності відрізала мати. Гріш ціна нечесності зводив голову батько
(В. Шевчук). 16. Кукурузо враз спинився Взять рушницю? – Не треба! прохопивсь
а потім додав Ніколи (В. Нестайко). 17. Васько взяв картуза постояв трохи сказав
пошепки Спасибі! й помалу пішов назад. Спасибі діду! Більше не будемо красти у
вас аґрус... ! дзвінко сказав Задьора і озирнувшись на Дамку додав Дамка! На
мєсто. А коли Васько увечері прийшов додому і його спитали А карбованця
профиськав? він вийняв його з кишені притулив до щоки й сів близько-близько до
бабусі (В. Винниченко).

Вправа 229. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Пряму

мову виділено курсивом.
Дурень і Розумний
Нащо, до халепи, той розум людям здався?
Раз Дурень здуру – бовть!.. Розумного питався.
На те озвався сей коли кортить вже знать
Щоб дурням на сей спрос цур-дурнів відвічать.
(П. Гулак-Артемовський)

122
 Цікавий і Мовчун
Цікавий Мовчуна зустрівши раз спитав
Від чого голосний так дзвін той на дзвіниці?
Від того що (коли не втнеш сеї дурниці)
Всередині як ти порожній він сказав.
(П. Гулак-Артемовський)

1. Уста говорять Він навіки згинув!

А серце каже Ні він не покинув!
А голос твій бринить співа з журбою
Я тут я завжди тут я все з тобою!
(Леся Українка)

2. Ні не клич мене весно казала я їй

Не чаруй і не ваб надаремне.
Що мені по красі тій веселій ясній?
В мене серце і смутне і темне.
А весна гомоніла Послухай мене!
Все кориться міцній моїй владі:
Темний гай вже забув зимування сумне
І красує в зеленім наряді.
(Леся Українка)

Вправа 230. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Пряму

мову виділено курсивом.
I. 1. Ну, то якже? казала мати (Х,х)очеш одружитися? Василько втер
рукавом носа почервонів трохи й промовив закриваючи рот рукою Хочу Ну, от
і гаразд каже батько. (Т,т)епер тільки молоду треба йому вибрати. Чи може в
тебе вже є на приміті яка? Ганну хочу промовив Василько сміливіше. Ганну
то й Ганну згоджується батько тобі видніше. Та коли казати правду то й дівка
вона хороша доброго роду й на вроду гарна й здорова... та може ще
й приданого сот п’.ять дадуть... Поможи тобі Боже Василю! Василько знав
що тут йому слід було б подякувати батькові та чогось соромився й тільки
чмихнув носом. Ну, то не будемо ж і гаятися каже далі батько будемо зараз
одягатися та й по рушники підемо Подай-но йому Петрову свитку гукнув до
матері. 2. Пішов Тарас смутний приголомшений. Іде плаче Що мені тепер
робити на світі? До кого звернутися за порадою? Піду топитись! Глянув
навкруги жаль світу ясного... – Буду хоч як жити аби жити. Сонце всім
світить рівно.
(З творів С. Васильченка)

II. 1. Митець ти Петро! обізвався Гайдабура. (К, к)оли б не ти то їй-богу

не було б між січовою молоддю жодного певного запорожця. 2. Ой сумно ж
тут як! говорили жінки. (Щ,щ)е боронь Боже заваляться ці скелі на нас. 3. Та

123
чудно якось сей острів зветься... звернувся Іван Балан до Гайдабури. (Щ,щ)о
то воно дядьку – Перун? Я й сам сину одповів старий запорожець (Щ,щ)е з
молодих літ цікавився дізнатись через що цей дивовижний острів так чудно
зветься... 4. Ой лихо! обізвалася Гайдабурина дружина. (Т,т)ак от се ми під
головою нечистого сидимо? Та це я всю ніч і очей не заплющу. Дурниці то
заспокоював дід Який там нечистий? Скелі як скелі. Коли б це був справді
нечистий так од хреста розсипався б а сього Перуна скільки не хрести він усе
стоїть. Старий запорожець розбалакавсь і звернувся знову до Івана От тут
сину за татарських часів найбільше їхня орда переправлялася через Дніпро як
набігала на Україну.
(З творів А. Кащенка)

III. Папа! гукає Юра. Якби ти тільки бачив... На цьому він раптом
замовкає. Господи! Що це таке? Папа плаче. Папа! стогне приголомшений
знищений Юра. Папа! Ти плачеш?1 Папа всміхається і добуває хустку з кишені.
Чого? шепоче Юра папі на вухо. (С,с)кажи тільки мені я нікому не скажу. Ах
Юрко! папа зітхає і ховає хустку до кишені. Біжи десь побався. Колись як
виростеш тоді й знатимеш що ця війна крім самого царя нікому не потрібна.
(Ю. Смолич)

Вправа 231. Перебудуйте конструкції з прямою мовою так, щоб слова

автора стояли в препозиції, інтерпозиції та постпозиції відносно прямої мови.
Поясніть розділові знаки.
1. – Ми будем просто як товариші, – Сказала ти. І я сказав: – Хай буде, – І
чув, як запекло мене в душі, Як обручем залізним стисло груди. 2. – Заграй мені
веселої, небоже, – Знадвору в хату кличу скрипаля. 3. Писав хлопчина вірші,
Чекаючи в саду: «Виходь, моя Марійко, Бо я на тебе жду...» 4. «Грицю, –
сказала Анничка, – до тебе Вийду, як перша зірничка зійде». 5. От зараз
поверну До бригадира й скажу: «Ти піди Та подивися, як сиплеться зерно!..»
6. А малята питають: – Тату, це колиска у нас така? 7. З ним познайомились ми
у метро: Поруч сиділи в вагоні. – Віктор, – він каже. Кажу я: – Дмитро. –
Тиснемо дружньо долоні (3 творів Д. Павличка). 8. – Яке свято? – здивувалась
Ганна. – Що ти вигадуєш, старий? 9. – А я що, не хочу людям добра? – з
докором промовив Платон (М. Зарудний). 10. – А дерево ж яке рясне та веселе!
– говорить, дивлячись з любов’ю на грушу (О. Довженко). 11. – А я вас давно
бачила! – промовила Ольга. – Тільки не знала, хто ви такий (І. Нечуй-
Левицький).

Вправа 232. Схарактеризуйте граматичну структуру слів автора.

Поясніть, чим зумовлений у них еліпсис дієслова.
I. 1.– Що ти кажеш? – жахнувся Остап.
– Ріж, кажу.
– Іване, – перервав хтось врешті тишу, – розкажи-но, як тебе жінка била
та як ти од неї забіг аж сюди...

124
 – Отеє вигадав! Щоб жінка та чоловіка била – та се ж беззакон,
безпардон!.. Зроду такого не було... хе-хе-хе... – непевно якось сміявся Іван,
немов хотів підбадьорити себе.
3. – Що тобі? – прискочила Соломія до Остапа і піддержала його.
4. – Не сумуй вже тут без мене, я швидко повернуся, – обернулась вона до
нього і зникла в комишах.
5. Раптом він чує над собою:
– Остапе! Остапе! Се ти? Живий?
6. – А ти що за один? – помітив турок Івана. – Теж, видно, з циганського
табору.
7. – Забіжу до вас завтра, так із полудня... може, випрошусь у хазяїна... –
попрощався з нею Котигорошок.
(З творів М. Коцюбинського)

II. 1. Почалося знову тим самим:

– Марино, Марино! Біжіть гукніть Марину!
2. Далі (діти) осміліли:
– Це ви прийшли до нас того, що ми вас кликали?
3. А гість на лавці:
– То ще, паніматко, не мороз, справжній Мороз у вас сидить у хаті! – та й
чудно якось засміявся.
4. Зглибока, тремтячи зітхнув дідовий син:
– Ні, вже, мабуть, не співати дідові...
Хтось щиро, стиха, з болем:
– Який же жаль!
5. Задумалась дочка. Далі заплакала:
– Я вже про це, мамо, не раз думала: дітей жаль...
6. Зітхнула (бабуся), похитала гірко головою:
– Кажуть: талант... Гіркий, сину, був твій талант.
7. Коли це мати:
– Забула сказати тобі: он у косинчику лежить книжка, що вчора передала
хутірська жінка.
8. Щось тепле й ніжне розлилося в грудях, по всьому тілі:
– Мамо!.. А хто ж ... й звідкіля ж? ..
9. Роздягає (Наталія Андріївна) пальто, гомонить між іншим:
– А ви ж звідки? Учитель?
(З творів С. Васильченка)

Вправа 233. Укажіть різновиди конструкцій прямої мови за

комунікативною настановою (розповідні, питальні, спонукальні).
Схарактеризуйте особливості їх структури та поясніть розділові знаки.
1.– Ти ж там бережи себе, сину, – чути голос старої. – Бо все можна
купити, а здоров’я не купиш. 2. – Одружуєшся? – запитав Дорошенко.
3. – Даємо, даємо кадри для моря, – присолонюючи юшку, гомонів Сухомлин. –

125
Недаром же діти наші на морі козакували, і саме Чорне море називалось
Казацьким. 4. – Друзі! Не треба смутку, – трохи манірно вигукнула вчителька
англійської, що зовні мало чим і різнилась від випускниць. –Давайте краще
голосно помріємо про ваше майбутнє (З творів О. Гончара). 5. – Боже, яка
краса! – обізвалась, ні до кого не звертаючись, тіточка Олена. 6. – Чи не здалося
нам? – стиха мовила Леся. 7. –Недавно, кілька годин тому приїхала, – пояснила
Леся. 8. – Що ж ви радите? – сумно запитав лікар. 9. – Сідайте, гостоньки милі,
сідайте, – запросила Мітчукова. 10. Підвівся і Франко. – Ви, Лесю, коли
збираєтесь у дорогу? – спитався (З творів М. Олійника). 11. – Мамо, це ви? –
тільки-но поріг переступила в хату, почулося звідкілясь із-за комина, з полу. –
Я, синку! – І звернулась до Артема: – Роздягайсь, обігрійся сперш отут біля
комина (А. Головко).

Вправа 234. З’ясуйте, в яких конструкціях з прямою мовою пе-

редаються: а) висловлена в даний момент думка однієї особи або цілого
колективу; б) чиїсь слова, раніше сказані; в) невисловлені думки.
І. 1. І мовила мати нарешті: «Ну, прощайтеся, діти. Бо вже й світанок
незабаром». 2. – Іще не навоювались! – скрушно зітхнув Остап. – Отак чисто
й Павло сьогодні мені за вечерею: «Держи, Остапе, порох у порохівниці
сухим». 3. «Е, хлопчику мій, – вся пройнята любов’ю до нього і майже
материнською ніжністю думала дівчина тепер. – Такого в житті не буває: коли
гоїться рана – рубець залишається назавжди. Та дарма. І з рубцем на серці я
люблю тебе палко і віддано і любитиму до самої смерті!..» (З творів
А. Головка). 4. В голові питання – натовпом: «Коли я написав той вірш? І як він
міг утрапити до неї? І що вона має передати мені? Що вона, власне, за дівчина?
Звідки вона знає про мене?.. І звідки загалом ця мені радість?» 5. Місце наших
таємних зборів – дуб у гущавині лісу, кучерявий, рясний. «Дід» – ми прозвали
його. «Діду, гов!» – ще здаля гукали до його. «Ов-ов!» – одгукувався «дід», а ми
й раді: справді, мов живий (...). «Діду, го-ов!!!» – розриваючи ті чари гукаємо з
саней мужніми голосами (3 творів С. Васильченка). 6. – Про що ж я хотів
сказати?.. Ага... Так... Це яблуко, – звернувся Мічурін до хлопця, ніби щойно
повернувся з далекої подорожі, – це найдосконаліший плід землі, хлопче.
Дивись, яка краса, яка благородна форма. Який скарб, як добре заховала
природа сім’я життя... Це цілий світ (О. Довженко). 7. Кажуть люди: «В світі
чари; В світі люди не татари – Не будеш без пари!» (С. Руданський).
II. Жінка спитала: «Дорога на станцію?»
Я сказала: «У нас багато станцій. Якої вам треба? У нас є машинно-
тракторна станція, потім є меліоративна станція, потім – дослідна станція,
потім – протималярійна станція, – якої вам треба?»
Жінка відповіла: «Залізниця. І не треба, дівчинко, багато говорити, – в нас
немає часу...»
Я сказала: «Ідіть просто й просто, повернете праворуч через село...»

126
 Міліціонер не хотів слухати: «Іншу дорогу!» Я сказала: «Можна іншою
дорогою. Повернете ліворуч, пройдете лісок, потім – повз військовий табір і
просто...»
Та їм і ця дорога не сподобалась. Вони не знали, що там ніякого табору
нема, це я все навмисне вигадала. Жінка спитала: «Де твій папа?» Я сказала:
«Батька немає». Жінка спитала: «Заарештовано?» Я сказала: «А коли справді?»
Вони тоді зраділи: «Веди нас до мами, у нас є од тата лист».
Я спитала: «А як наше прізвище?»
Вони сказали: «Мовчи, будь ласка».
Я сказала: «Добре, я вас поведу до мами. Тільки треба пізніше, коли
стемніє, щоб ніхто не бачив, правда?»
Міліціонер сказав: «Ти розумна дівка!»
Я сказала: «Так».
Жінка сказала: «Ми тобі не зробимо погано».
Я сказала: «А ви, значить, зовсім не міліція, – тільки форма міліцейська,
так?»
Вони всі дуже розсердились, а я знову почала навмисне плакати, щоб
вони ні про що не здогадувались.
(Ю. Яновський)

Вправа 235. Серед наведених речень виділіть конструкції з непрямою

мовою та схарактеризуйте їх.
1. ... – Коли б ти знав, що робиться у горницях: пан біга по хаті, мов
скажений. «Бунтар, кричить, гайдамака! Він мені людей баламутить!..»
Покликав осавулу: «Веди мені зараз Остапа Мандрику...» 2. – йди, каже
(Савка), туди, там землі неміряні, бери займай, скільки сили твоєї, рубай ліс,
став хату, хазяїном будеш... Знаєте що, Соломіє... ой, знаєте що: рушаймо усі
туди – їй-богу!.. (З твору М. Коцюбинського). 3. Мати зітхнула, почала мене
розважати. Вона казала, що хмари розійдуться, а сонце-таки засяє, що з цієї
хмари на наші сади, на наші лани підуть дрібні дощі, і будуть рости вони
густіше, зеленітимуть буйніше. 4. – Вони вередливі, я тобі скажу, ці солов’ї.
5. Мороз почав нащось розпитувати, чи приїхав на свято пан до свого
двору (3 творів С. Васильченка). 6. Просив (Артем) переказати, що сам
добереться в Князівку, але спершу побуває в своєму селі... 7. Грицько сказав,
що зустрів Захара з Ориною по дорозі сюди (З творів А. Головка).
8. – Гаразд, – відповів редактор, –скажіть, щоб машина почекала (П. Панч).
9. «Ну, що я говорила? Казала, що жінці треба красиво одягатися, жити в кра-
сивому домі, уміти танцювати, а більш нічого...» 10. «Боже мій, – заплакала
Дарина, – казала ж тобі берегтися на тій проклятій війні!» (З творів
Ю. Яновського). 11. – Я сказав: усім сісти! – ще суворіше повторив слідчий
(П. Загребельний). 12. – Дядьку Мазуре, голова сільради просить, щоб ви з
Платоном у контору прийшли! – гукав якийсь хлопчак (журнал). 13. – Чого
тільки не трапляється на білому світі! Розумієте, довідалася, що я знаю
французьку, і причепилась: навчіть та навчіть. Хоч кілька фраз. 14. – Питаю, чи

127
далеко додому нашій гості. – А в гостях вона ще й не була (3 творів
М. Олійника). 15. Іще скажу вам, що поки є у нас в артілі отакі хлопці, то діло
буде... (М. Зарудний).

Вправа 236. Замініть конструкції з прямою мовою на конструкції з

непрямою мовою.
1. – Хлопці, віднесіть його (пораненого) Когута на човен, – наказав
Арсен. – Та доглядайте добре! (В. Малик). 2. – Я сам передам листа візирові, –
раптом заявив рішуче Гамід, зважившись на відчайдушний вчинок (В. Малик).
3. Наталці приємно, що цим людям було хороше в її хаті. – Ще приходьте, –
запрошувала (М. Зарудний)... 4. – Я тобі заздрю, Павлуню, – щиро сказав
Андрій (П. Загребельний). 5. – У мене все переплуталося в голові, – стиха
поскаржився лікар (П. Загребельний). 6. «Що би ти робив, Іване, – Пан зачав
питати, – Якби тобі довелося Таке поле мати!..» (С. Руданський). 7. – Все
враховано, – цілком розуміючи Синявіна, відповів Мацієвський (І. Ле). 8. – Я
хочу взяти пробу ґрунту, – сказала Валя, виймаючи з машини лопату. 9. – Я вже
своє відлітав, – промовив Іван (3 творів М. Зарудного). 10. Дівчина щось
подумала. Тоді сказала: – Мене зовуть Констанцією (Р. Іванченко). 11. Потім
(Щорс) несподівано спитав полковника Федорова: – Ваше прізвище?
(О. Довженко).

Вправа 237. Проаналізуйте наведені приклади діалогічних єдностей.

Зверніть увагу на особливості будови діалогу.
1. Зустрічі, екскурсії, інтерв’ю.
– Скажіть, пане Мічурін...
– Пробачте, хто ви?
– Я голландський садовод і письменник. Я об’їздив весь світ. Я нічого
подібного не бачив. Звідки у вас все це?
– Не знаю. Я сидів все життя на грядці і дивився вниз.
– Але багато хто дивиться вниз.
– Так, тільки одні бачать калюжі, інші – зорі. Це як кому.
– Як добре ви сказали.
– Щодо мене, я так «цього» сильно хотів, так прагнув, що воно само з
часом почало з’являтись мені в снах.
– Я вас розумію, – сказав письменник.
(О. Довженко)

2. Ольга перестала читати. Аркуш дрібно тремтів у її руці, і вона поклала

його. Сиділи мовчки – кожна думала про своє.
– Хто його вбив? – стиха запитала гостя.
– Сава, брат... за землю. Гадав, йому більше припаде, коли ні з ким буде
ділитися.
Знову мовчання. Леся:
– Це жахливо.

128
 Кобилянська:
– Це правда. Це трапилось кілька років тому недалечко Чернівців, у
Димці, в родині Жижіяна, – молодший брат убив старшого. Я тільки змінила
фамілію...
(М. Олійник)

3. Марко роздивлявся Гафійку. Вона була якась нова, прозора, старша.

– Ти мене не забула?
– Ні, не забула.
– Ждала?
– Ждала.
(М. Коцюбинський)

4. Тут і наздогнала його Степка. Спритно зіскочила з коня, тихо

привіталась:
– Здрастуй, Платоне.
– Здрастуй.
– Впізнав?
– По очах.
Степка закохано дивилася на Платона, а він і не помічав цього – весь у
своєму горі.
– Пам’ятаєш, як я тебе взимку штовхнула в ополонку? – пригадала
дівчина.
– Ледве не втопився.
– Можна я тебе проведу? – несміло запитала.
– Проведи.
(М. Зарудний)

5. Ті ж і Карпо.
М и х а й л о. Ну що?
К а р п о . Достав.
М и х а й л о (цілує його міцно). Спасибі! А коли поїзд одходить на Одесу?
Т е р е ш к о. Здоров, Карпе!
К а р п о . Доброго здоров’я, дядюшка (поцілувався). Ти питаєш поїзд?
Стривай (пригадує).
Т е р е ш к о. Жаль, що ти опізнився, не чув, як Матюша читав гуси.
К а р п о. То він мені потім прочитає...
(І. Карпенко-Карий)

129
 Вправа 238. У наведених діалогічних єдностях визначте характер реплік:
а) репліки-запитання; б) репліки-відповіді; в) репліки-реакції; г) репліки-
уточнення; д) репліки-ствердження; є) репліки-заперечення; є) репліки-поради
та ін. Зверніть увагу на структуру реплік.
1. – А може, й ми пішечком? – запропонувала Ольга Петрівна і
осміхнулась. – Скільки тут до Китаєва? – запитала селянина.
– Та, мабуть, верстов три буде.
– З гаком, чи як?
– Таж, казав той, як на які ноги.
– Ну що, підемо? – Косачева глянула на дочок.
– Але нешвидко, мамочко, – попрохала Леся.
– Аякже! Нам тільки й зостається, що бігать наввипередки. То ми пішли,
– сказала візникові.
– Моє діло сторона. Якраз і до кума загляну.
– Ото. А як хто з нас пристане – тоді підберете в дорозі.
(М. Олійник)

2. Мати заплакана, тітки на лаві задумані, дядьки суворо зосереджені (...)

– Не забувай батька, матір!
– Бідних людей не цурайся!
– Пам’ятай, з якого коліна ти сам вийшов!
(С. Васильченко)

3. Лукавець тим часом пересівши, уже вільно й невимушено налагоджував

контакти з солдатами:
– Який рік служби?
– Перший.
– Звідки?
– Якут.
– Не був там, у мене своїх тут алмазів доста... А ти?
– Узбек.
– Салям-салям... А механік-водій?
– З Полтави... А цей ось із Костроми.
(О. Гончар)

4. ... – Колись оженюсь-таки.

– Не заздрю я твоїй дружині майбутній.
– Он як!
– Ти це слово «оженюсь» таким тоном сказав...
– Ну! Не про сьогодні ж мова йдеться, – сказав Артем і, трохи
помовчавши, додав, мовби про себе: – Не про сьогодні, та й не про завтра.
– Ага, ну тоді інша справа.
(А. Головко)

130
 5. – Ось глянь сюди! – промовив Яків, дивлячись на небо.
– Он, бач, на небі зорі. А що там, над тими зорями?
– Там інші зорі.
– Ну, а за іншими?
– Там знов зорі.
– Немає краю.
– Зорі, та й зорі, та й зорі..., а краю немає?
– Немає краю.
– От штука!.. – Яків зітхнув і замовк.
(В. Васильченко)

Вправа 239. Підберіть з текстів художньої літератури приклади на

різні засоби передачі чужого мовлення.

Вправа 240. Підберіть з художніх текстів шість прикладів з прямою

мовою та замініть її на непряму.

Вправа 241. Поясніть розділові знаки при цитатах.

1. Леся Українка свідомо надавала соціальної загостреності своїй мові, вона
говорила: «Вигострю, виточу зброю іскристу, скільки достане снаги мені й хисту».
2. «Що ж, тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив», – проголошує
поетеса. 3. «Коли б треба було окреслити творчість Лесі Українки одним словом, –
писав Максим Рильський, – то найвідповідніше слово було б – боротьба». 4. «... Леся
так просто ошоломила мене своїм образованням та тонким розумом... – писав про
двадцятирічну поетесу Михайло Павлик.– На свій вік це геніальна жінка». 5. 80-ті –
початок 90-х років для Лесі Українки це і роки страждань, коли горить серце і
хочеться «так заридати, щоб зорі почули». 6. На думку І.Франка, збірка «На крилах
пісень» була «здобутком дуже інтенсивної духовної праці над власною освітою, над
опануванням мови і віршової техніки». 7. «... Мені легко було вийти на літературний
шлях, бо я з літераторської родини походжу...» – стверджувала сама поетеса. 8. 1898
року І.Франко опублікував статтю, в якій поставив Лесю Українку в один ряд з
Кобзарем, стверджуючи, що «від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте,
кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як
із уст сеї слабосилої, хорої дівчини». Джерело тієї сили – «... могуче полум’я любові
до людей, до рідного краю і широких «людських ідеалів ... віра в кращу будущину»
(І.Франко). 9. «На самих ліричних віршах вже не втриматись – тісно робиться» – так
вважала поетеса ще у 1891 році. 10. Емоційне звучання вірша «І все-таки до тебе
думка лине» значно підвищують афористичні вирази: «Сором сліз, що ллються від
безсилля», «Що сльози там, де навіть крові мало?!» 11. «Моя душа не буде «со
святими», не буде «вічна пам’ять» по мені...» – написала Леся Українка в одному з
віршів. 12. «Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає», – ці слова
найстисліше виражають головну суть образу Мавки, та й самої Лесі.
(За книгою А. Каспрука «Леся Українка»)

131
 Вправа 242. Перепишіть, розставляючи розділові знаки при цитатах,
виділених курсивом. Розкрийте дужки.
1. Із сумовитою усмішкою філософа з народу Василь Земляк признавався
(Я,я) ніколи не встигаю здійснити до кінця задумане, підганяв себе, обкрадав
ночі, завжди йому бракувало одного-єдиного дня.
2. Лише недосягнуте для мене має сенс стверджував він, тому жив
нетерпеливо і жадібно.
Над усе він любив лебедів і коней. <...> За десять років до появи роману
«Лебедина зграя» Григорій Тютюнник зробив дарчий напис Землякові на
своєму «Вирі» Хай завжди ячать над твоєю долею Білі Лебеді.
4. Багато років виношував письменник задум роману про Григорія
Сковороду, залишивши нам першу його фразу-заспів Я поведу вас у вічність.
5. Земле Ти народжуєш нас неначе для того, щоб ми звіряли тобі своє
горде серце писав Василь Земляк. (М,м)и нікуди не можемо подітися без тебе,
як од власної долі...
6. Після прочитання повісті «Рідна сторона» Михайло Стельмах писав
(Н,н)а мене повіяло зеленим пахучим шумом Полісся і свіжістю молодого
таланту.
7. В оповіданнях, повістях і романах Василя Земляка багато смертей. Та в
(ідейно) художній концепції його творів смерть виступає як торжество життя.
Безсмертна земля, і безсмертний Явтушок на ній... Він оживе в синах, онуках і
правнуках, і буде сукатися його ниточка в народі, доки існуватиме любов до
землі... стверджує автор.
8. Письменник прагнув творити так, щоб поєднати минуле з
майбутнім (П, п)обачити землю свою у єдності й цілісності великого й малого,
у величі загиблих і в буденності живих. І він назавжди залишається в пам’яті на-
родній як митець, що всією своє творчістю утверджував на землі мудрий закон
лебединої зграї.
(За М. Жулинським)

Вправа 243. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

Цитати виділено курсивом. Розкрийте дужки.
1. Реакційні критики вважали що Шевченко даремно (В,в)икривлює
російську мову і називали його (М,м)ужицьким поетом. Шевченко з гордістю
прийняв це прізвисько. Він писав (Н,н)ехай я буду мужицький поет аби тільки
поет мені більше нічого й не треба. 2. У перших поетичних спробах Шевченко
ще дотримуєтеся сталих епітетів властивих українському фольклорові. У нього
часто бачимо і (С,с)инє море і (В,в)ітер буйний і (Ч,ч)ервону калину і (К,к)арі
очі. 3. Для Добролюбова «Гайдамаки» поема (Н,н)апрочуд різноманітна жива
сповнена сили і цілком вірна народному характерові. 4. До Росії в нього писав
Герцен не було не тільки тіні ненависті але він залюбки спинявся на мрії про
незалежну Польщу і дружню з нею вільну Росію. 5. У вірші «Минають дні,
минають ночі» поет говорить як страшно (Г,г)нилою колодою по світу
валятись. Він шукає де застосувати свої сили і хоче взнати хоч злую долю але

132
таку щоб про неї пам’ятали люди. 6. Не вмирає душа наша не вмирає воля ось
що писав Шевченко і ці полум’яні рядки запалювали не тільки сучасників поета
а й їх потомків. 7. Поема «Наймичка» (М,м)усить уважатися за найкращий
доказ великої геніальності Шевченка такий висновок робить І.Франко.
8. Я побачив писав історик М.Костомаров що муза Шевченку роздирала завіси
народного життя. І страшно і солодко і боляче і чарівно було зазирнути туди.
9. Поет стверджує щастя бути правдивим перед своїм народом і дякує за це долі
(М,м)и не лукавили з тобою ми просто йшли; у нас нема зерна неправди за
собою. 10. Не покидай мене. Вночі і вдень і ввечері і рано витай зо мною і учи
учи неложними устами сказати правду просить він музу. 11. Видатний
грузинський письменник А.Церетелі писав про Шевченка (П ,п)ризнаюся він
перший дав мені зрозуміти як треба любити батьківщину і рідний народ.
12. Рідко в кого була така тверда віра що (Б,б)уде правда на землі повинна бути
бо інакше (С,с)онце стане і осквернену землю спалить.
(За книгою О. Білецького і О. Дейча «Тарас Григорович Шевченко»)

Вправа 244. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Пряму

мову візьміть у лапки. Розкрийте дужки.
Він з нами
Невже його коли-небудь не було? Невже панувала на Україні така
порожнеча?! В слові в думці в пісні в свідомості?.. Адже оце все разом і є він...
Інакше не уявляється. Ген сиджу я на лаві на якій сповивали малят перед
хрестанами і оплакували небіжчиків сиджу а бабуся гладить мене по голові і
співає Ой одна я одна Як билиночка в полі Та не дав мені Бог Ані щастя ні долі.
Я знаю чому вона про це співає і чому плаче і кого називає сиротою. Не можу
тільки змиритись що все це направду що «сирота» – не хтось там десь там що
всі це про мене й про Надьку... Бо це вона – сирота, позавчора ховали її маму
(отруїлась картоплею з ями засипаної ще до війни). Бабуся говорить що всьому
виною картопля. Надька й мене пригощала драниками з тої картоплі. І по сей
час гірчить мені смерть на губах хоч води стекло... Та не зводиться з губів ота
гіркота.
Тяжко мені сиротою на сім світі жити це вже пізніше могутньо пролунає
в інших вустах і з іншими інтонаціями.
Кажемо: пам’ятається... Ні не пам’ятається все воно в нас з нами. Як цвях
у живому дереві вкривається корою а до осердя все ближчає.
– Скільки часу минуло зітхає Надія Йосипівна. І справді як важко
впізнавати себе в комусь віддаленому. Пам’ятаєш оживає вона як ти мені читав
Шевченка?
Читав? Про сироту... Не суть хто й коли читав. Все наше – з нами. Історія
народу нашого – з нами, весь досвід народу – з нами. І він з нами.
(За П. Мовчаном)
Питання для самоперевірки
1. Що таке пряма мова і слова автора? Що таке діалог?
2. Як виділяється пряма мова на письмі в різних видах мовлення?

133
 3. Як відокремлюються на письмі слова автора від прямої мови?
4. Які зміни стають в словах автора в прямій мові під час передавання
прямої мови непрямою?
5. Що являє собою такий спосіб передавання чужого мовлення, як
невласне пряма мова?
6. Як наводяться цитати і як вони оформлюються в тексті? Чи можна
змінювати щось у цитаті?

Література до теми
1. Бевзенко С. П. Сучасна українська мова. Синтаксис: Навч. посіб. /
С. П. Бевзенко. – К.: Вища шк., 2005. – С. 243–247.
2. Каранська М. І. Синтаксис сучасної української мови: Навч. посіб. /
М. І. Каранська. – К.: Либідь, 1995. – С. 297–307.
3. Яцимірська М. Г. Сучасна українська мова: Пунктуація: Навч. посіб.
для вузів / М. Г. Яцимірська. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 2002. – С. 138–156.

134
 ДОДАТОК

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

Актуалізація – пристосування потенційних мовних засобів до конкретної

мовної ситуації, де реалізується модальність речення, увиразнюється
індивідуальне, оказіональне та метафоричне використання мовних одиниць;
використання мовних засобів, що сприймається як незвичне, наприклад,
поетична метафора.

Безособові односкладні речення – односкладні речення, в яких дія чи

стан мисляться незалежно від будь-якого діяча.

Бінарний присудок – це такий присудок, що складається з двох

повнозначних слів. Підмет перебуває з ним в подвійному предикативному
зв’язку: позиція підмета визначається окремо як щодо першого, так і щодо
другого компонента подвійного присудка. Перший компонент бінарного
присудка виражений особовими формами повнозначного дієслова, що означає
рух, перебування в певному стані або діяльність, другий – найчастіше
прикметником (або його еквівалентом – дієприкметником, порядковим
числівником, займенником вказівним, означальним, присвійним і т. ін.).

Безсполучникове складне речення – складне речення, частини якого

поєднані між собою лише за допомогою інтонації (без сполучників і сполучних
слів).

Вставні слова – це повнозначні слова в реченні, які не відповідають на

питання в ньому і слугують для уточнення його змісту та вираження
комунікативних і модальних відношень.

Двоскладне речення – речення, у якому є або обов’язково мають бути

обидва головні члени – і підмет, і присудок.

Додаток – другорядний член речення, який відповідає на питання

непрямих відмінків. Найчастіше він називає підмет, рідко – дію.

Звертання – це слово або словосполучення в реченні, що називає особу,

іноді – предмет, до яких звернена мова.

Еліптичні неповні речення – це такі неповні речення, в яких відсутній

присудок, який домислюється приблизно зі змісту другорядних членів –
обставин, додатків.

135
 Керування – спосіб підрядного зв’язку, за якого головне слово вимагає від
залежного певної відмінкової або прийменниково-відмінкової форми.

Комунікативність – це спрямованість висловлювання на слухача, яка

виражається за допомогою інтонації (підвищення, пониження тону, інтонаційне
виділення окремих слів тощо), вставних слів, підсилювальний часток, звертань
тощо.

Контекстуальні неповні речення – це такі неповні речення, у яких

пропущені члени відновлюються завдяки тому, що вони перед тим уже
називалися.

Лексичні словосполучення – це такі словосполучення, у яких лексична

автономність одного або всіх компонентів послаблена чи втрачена, а за
характером значення вони близькі до слів. Лексичне словосполучення в
синтаксисі сприймається як одна синтаксична словоформа і виступає одним
членом речення.

Модальність – це особисте ставлення мовця до власного висловлювання,

яке (ставлення) виражається за допомогою інтонації (інтонація може бути
стверджувальною й заперечною, серйозною й іронічною тощо).

Надфразна єдність – група з двох або більше граматично самостійних

речень, пов’язаних між собою спільним змістом та будовою, що висловлює якесь
одне розгорнуте повідомлення.

Називні односкладні речення – це такі односкладні речення, в яких

називається предмет, але нічого мовиться про дію. Головний член (підмет) у
такому реченні виражений іменником у називному відмінку.

Невласне пряма мова – це такий спосіб передавання чужого мовлення,

що поєднує в собі властивості прямої й непрямої мови. Невласне пряма мова
характерна для художнього та деяких жанрів публіцистичного стилю.

Неозначено-особові односкладні речення – це такі односкладні речення,

у яких неназвана особа-діяч мислиться як хтось із певного кола людей.

Неповні речення – це такі речення, у яких бракує одного або більше

потрібних членів, які встановлюються з контексту або ситуації.

Непряма мова – чуже висловлювання, передане від імені оповідача разом

із словами автора.

136
 Непрямий додаток – це додаток, який виражається західним відмінком
іменника із прийменником або будь-яким іншим відмінком іменника. Такий
додаток пов’язаний з іменником, прикметником, дієприкметником,
прислівником.
Обставина – другорядний член речення, що характеризує дію, стан, рідше
– ознаку, називаючи їхній спосіб, міру й ступінь, місце, час, причину, мету,
умову
.
Односкладні речення – це такі речення, у яких є лише один головний
член, який поєднує в собі значення і підмета, і присудка; другий головний член у
такому реченні не потрібний.

Означення – другорядний член речення, який називає ознаку предмета і

відповідає на питання який? чий? котрий? у будь-якому відмінку, а також на
питання скількох? скільком? скількома? на скількох? (крім називного й
знахідного відмінків).

Означено-особові односкладні речення – це такі односкладні речення, в

яких особа-діяч безпомилково встановлюється із закінчення дієслова. Це може
бути або мовець, сам чи разом з іншими, або особа чи особи до яких звернена
мова.

Однорідні члени речення – члени речення, які в одному плані стосуються

того самого слова в реченні і відповідають на те саме питання.

Розповідні речення – це такі речення, які містять якесь повідомлення про

щось.

Період – це розгорнуте речення, у першій, більшій, частині якого за

допомогою періодичного повторення однотипних елементів дається докладна
картина чогось, а в другій, меншій, – робиться висновок чи підсумок.

Питальні речення – це такі речення, які містять якесь запитання. На

початку речення можуть стояти питальні займенники, питальні прислівники,
питальні частки. У таких реченнях тон підвищується на слові, яке передає зміст
питання. У кінці такого речення ставиться знак питання.

Підмет – головний член речення, який називає предмет або поняття, яким
приписується якась дія, стан, інша змінна ознака чи наявність. Підмет відповідає
на питання хто? що?

Повні речення – речення, у яких є всі потрібні члени речення. Повні

речення зрозумілі й поза контекстом.

137
 Поширене речення – речення, в якому, крім головних, наявні другорядні
члени.

Предикативний зв’язок – зв’язок між підметом і присудком, що формує

структурну основу простого двоскладного речення.

Предикативність – це прив’язка висловлювання до дійсності, що

виражається за допомогою часових форм дієслова (минулий, давноминулий,
теперішній чи майбутній час) та обставин місця й часу (просторова й часова
віднесеність).

Прикладка – різновид означення, що називає ознаку предмета і водночас,

будучи виражений іменником, дає йому нову назву.

Прилягання – спосіб підрядного зв’язку, за якого головне слово не

вимагає від залежного певних граматичних форм.

Присудок – головний член речення, який називає дію, стан або змінну
ознаку діяча, або безвідносно до діяча і відповідає на питання що робить підмет?
що з ним робиться? у якому він стані? який він є? хто або що він є? що робиться?
тощо.

Просте речення – речення, яке має один синтаксичний центр.

Просте ускладнене речення – речення з однорідними та відокремленими

членами, звертаннями, вставними й вставленими частинами тощо.

Простий дієслівний присудок – присудок, виражений дієсловом у

дійсному, умовному або наказовому способі.

Простий підмет – підмет, виражений одним повнозначним словом.

Пряма мова – чуже висловлювання чи думка, передані від імені того,

кому вони належать.

Прямий додаток – це додаток, який залежить від перехідного дієслова і

стоїть у знахідному відмінку без прийменника, тобто відповідає на питання
кого? що? Прямий додаток може стояти і в родовому відмінку: якщо перед
перехідним дієсловом є заперечна частка не; якщо дія переходить на частину
предмета, названого іменником.

Пунктуація – система правил членування написаного тексту за

допомогою розділових знаків відповідно до його синтаксичних, смислових та
інтонаційних особливостей (лат. punctum «крапка»).

138
 Речення – це осмислене сполучення слів або окреме слово, граматично й
інтонаційно оформлене як відносно закінчена цілість, що несе певну
інформацію.

Розповідне речення – речення, яке містить якесь повідомлення про щось.

Інтонація розповідного речення характеризується пониженням тону наприкінці
речення. У кінці такого речення ставиться крапка.

Синтаксис (грец. syntaхis «складання») – це сукупність правил і схем

творення словосполучень, речень і тексту як словесних моделей певних
фрагментів дійсності чи внутрішніх станів людини.

Синтаксичні словосполучення – це такі словосполучення, що

утворюються в процесі мовлення, тобто під час творення речень, і кожне слово в
них зберігає своє конкретне лексичне значення.

Ситуативні неповні речення – такі неповні речення, у яких недомовлене

стає зрозумілим із ситуації (такі речення часто трапляються в усному мовленні).

Складений дієслівний присудок – присудок, який виражається

неозначеною формою дієслова в поєднанні з допоміжним дієсловом.

Складений іменний присудок – присудок, який виражається іменником,

прикметником, дієприкметником, числівником, займенником у поєднанні з
дієсловом-зв’язкою.

Складений прислівниковий присудок – це такий присудок, що

складається зі зв’язки і призв’язкового члена, вираженого прислівником.

Складна синтаксична конструкція – предикативні частини складного

речення, які складаються з трьох та більше простих, можуть бути поєднані
різнотипними граматичними зв’язками: сурядним і підрядним, сполучниковим і
безсполучниковим.

Складне речення – речення, яке має два або більше синтаксичних

центрів.

Складнопідрядне речення – складне речення, предикативні частини

якого синтаксично нерівноправні і з’єднані сполучником підрядності або
сполучним словом.

Складнопідрядне речення з неоднорідною супідрядністю – це такі

складнопідрядні речення, у яких дві або більше підрядні частини по-різному
залежать від того самого головного речення.

139
 Складнопідрядне речення з однорідною супідрядністю – це такі
складнопідрядні речення, у яких дві або більше підрядні частини того самого
виду однаково залежать від того самого слова головного речення.

Складнопідрядне речення з послідовною підрядністю – це такі

складнопідрядні речення, у яких перше підрядне залежить від головного, друге –
від першого, третє – від другого і т.д.

Складносурядне речення – складне речення, предикативні частини якого

синтаксично рівноправні і поєднані між собою сполучниками сурядності.

Словосполучення – це смислове й граматичне поєднання насамперед

двох або більше повнозначних слів, яке виникає в процесі творення речень.
Поєднання службового слова з повнозначним не є словосполученням.

Спонукальні речення – речення, що виражає волевиявлення: наказ,

заклик, прохання, вимогу, побажання тощо.

Узагальнено-особове односкладне речення – це такі односкладні

речення, у яких неназвана особа-діяч мислиться як будь-хто з людей.

Узгодження – спосіб підрядного зв’язку, за якого форми залежного

компонента зумовлюються граматичними формами головного компонента.

Уточнюючі члени речення – це такі члени речення, що конкретизують

зміст однойменного попереднього члена, звужуючи або обмежуючи його
значення чи даючи йому іншу назву.

Фразеологічні словосполучення – нарізно оформлений, але семантично

цілісний і синтаксично неподільний мовний знак, який своїм виникненням і
функціонуванням зобов’язаний фраземотворчій взаємодії одиниць лексичного,
морфологічного та синтаксичного рівнів.

Цитата – це дослівно наведений уривок з якогось тексту для

підтвердження або ілюстрації тієї чи іншої думки.

Член речення – це повнозначне слово або словосполучення, яке становить

найкоротшу осмислену відповідь на питання в реченні.

140
 CПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бевзенко С. П. Сучасна українська мова. Синтаксис: Навч. посіб. /

С. П. Бевзенко. – К.: Вища шк., 2005. – 270 с.
2. Валгина Н. С. Синтаксис современного русского языка: Учеб. для
студентов вузов, обучающихся по специальности ―Журналистика‖ /
Н. С. Валгина. – М.: Высш. шк., 1978. – 439 с.
3. Вихованець І. Р. Граматика української мови: Синтаксис: Підручник
для студ. філол. фак. / І. Р. Вихованець. – К.: Либідь, 1993. – 368 с.
4. Козачук Г.О. Практичний курс української мови: Навч. посіб. для
студ. пед. ін-тів / Г. О. Козачук, Н. Г. Шкуратяна. – К.: Вища шк., 1993. – 368 с.
5. Козачук Г. О. Українська мова – для абітурієнтів: Навч. посіб. для
абітурієнтів та слухачів підгот. від-нь вузів / Г. О. Козачук. – К.: Вища шк.,
1997. – 272 с.
6. Матліна М. М. Роль синтаксичних дериватів в організації і
трасформаційних перетвореннях різних типів простих речень: Автореф. дис. на
здоб. наук. ступеня канд. філол. наук за спец. 10.02.02 – рос. мова / Матліна
Марина Михайлівна. – Х., 2000. – 19 с.
7. Мацько Л. І. Українська мова: Навч. посіб. для учнів проф.-техн.
уч-щ / Л. І. Мацько, О. М. Мацько, О. М. Сидоренко. – К.: Либiдь, 1998. – 416 с.
8. Мацько Л. І. Українська мова: Посіб. для старшокласників і
абітурієнтів / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко. – К.: Либiдь, 1996. – 432 с
9. Пономарів О. Д. Культура слова: Мовностиліст. поради: Навч. посіб.
для студ. гуманіт. спец. вищ. навч. закл. освіти / О. Д. Пономарів. – К.: Либiдь,
1999. – 240 с.
10. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови: Підруч. для
студ. гуманіт. спец. вищ. закл. освіти / Олександр Данилович Пономарів. –
Тернопiль: Навч. кн. Богдан, 2000. – 247 с.
11. Сборник упражнений по синтаксической стилистике и культуре речи:
Пособие для учителей / Под ред. В. Д. Бондалетова. – М.: Просвещение, 1978. –
176 с.
12. Синтаксис, семантика і прагматика мовних одиниць: Зб. наук. пр. /
М-во освіти України, Наук.-метод. каб. вищ. освіти, Київ. держ. ун-т
ім. Т. Г. Шевченка; За заг. ред. О. М. Старикової. – К., 1992. – 166 с.
13. Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні
питання: Навч. посіб. для студ. філол. фак. ун-тів / І. І. Слинько. – К.: Вища шк.,
1994. – 670 с.
14. Ткаченко Є. М. Українська мова: Пунктуація: Правила, вправи,
диктанти; Навч. посіб. / Є. М. Ткаченко. – Х.: Консул, 2001. – 287 с.

141
 15. Шевченко Л. Ю. Сучасна українська мова: Довідник /
Л. Ю. Шевченко; За ред. О. Д. Пономаріва. – К.: Либiдь, 1993. – 336 с.
16. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови: Підручник /
К. Ф. Шульжук. – К.: Академія, 2004. – 406 с.
17. Ющук І. П. Практикум з правопису української мови / І. П. Ющук. –
К.: Освiта, 2000. – 256 с.
18. Яцимірська М. Г. Сучасна українська мова: Пунктуація: Навч. посіб.
для вузів / М. Г. Яцимірська. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 2002. – 286 с.

142
 ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА ........................................................................................................ 3

ЧАСТИНА 1
Словосполучення ................................................................................................... 4

ЧАСТИНА 2
Просте речення. Типи речень ............................................................................... 9
Головні і другорядні члени речення. Способи вираження підмета ................. 14
Присудок як головний член речення ................................................................... 19
Розділові знаки між підметом і присудком ........................................................ 27
Односкладні речення ............................................................................................ 30
Просте ускладнене речення. Речення з однорідними членами ........................ 40
Однорідні і неоднорідні означення та прикладки .............................................. 43
Узагальнюючі слова при однорідних членах речення ...................................... 46
Речення з відокремленими членами. Відокремлені узгоджені і неузгоджені
означення ................................................................................................................ 50
Відокремлені прикладки ....................................................................................... 54
Відокремлені обставини, виражені дієприслівниками і дієприслівниковими
зворотами ............................................................................................................... 59
Відокремлені обставини, виражені зворотами прийменниково–відмінкових
форм іменників ...................................................................................................... 63
Відокремлені уточнюючі члени речення ............................................................ 66
Вставні і вставлені ускладнюючі компоненти ................................................... 70
Звертання непоширені й поширені ...................................................................... 75
Відокремлення вигуків, питальних, стверджувальних і заперечних слів ....... 78

ЧАСТИНА 3
Складне речення .................................................................................................... 80
Складносурядні речення ....................................................................................... 83
Складнопідрядні речення ..................................................................................... 89
Безсполучникові складні речення ........................................................................ 106
Речення зі змішаним типом зв’язку ..................................................................... 113

143
 ЧАСТИНА 4
Засоби передачі чужого мовлення ....................................................................... 119

ДОДАТОК
Словник основних термінів .................................................................................. 134
Список рекомендованої літератури ..................................................................... 140

144
 Навчальне видання

ЗБІРНИК ВПРАВ ТА ЗАВДАНЬ

ІЗ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
(СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ)

Посібник для студентів,

які навчаються за спеціальністю
7.030507 – Переклад

Упорядник Хмара Галина Віталіївна

В авторській редакції
Комп’ютерний набір І. А. Трунова

Підписано до друку 26.06.2007. Формат 60 84/16.

Папір офсетний. Гарнітура «Таймс».
Ум. друк. арк. 8,37. Обл.-вид. арк. 11,80.
Наклад 100 пр.

План 2006/07 навч. р., поз. № 2 в переліку робіт кафедри

Видавництво
Народної української академії
Свідоцтво № 1153 від 16.12.2002.

Україна, 61000, Харків, МСП, вул. Лермонтовська, 27.

145