Гіпотези про параметри нормального розподілу. Дисперсія.

Робота в аудиторії

Дисперсії характеризують точність приладів, похибку показань

вимірювальних приладів, тощо...

Гіпотеза: Н0 : дисперсія= σ2 або H0 ∶ σ2 = σ20 .

Конкуруюча гіпотеза: H1 ∶ σ2 ≠ σ20

Рівень значущості: α
𝑠2
Статистика:
𝜎2

𝜒2
Розподіл статистики:
𝑑.𝑓.

Рішення про гіпотезу:

2 2
𝜒∝ 𝜒2 𝑠2 𝜒1−∝⁄
⁄ 2 2
Якщо <( ) = < , гіпотезу приймаємо,
𝑑.𝑓. 𝑑.𝑓. 𝜎2 𝑑.𝑓.
емп
інакше – відхиляємо.

Інтервал довір’я для дисперсії:

2
𝜒∝2⁄ 𝑠 2 𝜒1−∝ ⁄2
𝑃{ 2 < 2 < } = 1−∝
𝑑. 𝑓. 𝜎 𝑑. 𝑓.

2
𝜒1−∝⁄ 𝜒∝2⁄
2 2
𝑃 {𝑠 2 ∶ < 𝜎2 < 𝑠2 ∶ } = 1−∝
𝑑. 𝑓. 𝑑. 𝑓.

𝑠2 𝑠2
З ймовірністю 1-α інтервал ( ; ) накриває невідому дисперсію
𝜒2 ∝ 𝜒2
∝⁄
1− ⁄2 2
𝑑.𝑓. 𝑑.𝑓.

нормально розподіленої генеральної сукупності

 Гіпотези про параметри нормального розподілу. Дисперсія.

Порівняння дисперсій двох нормальних популяцій

Маємо по одній вибірці з двох нормальних популяцій X i Y обсягом

відповідно n1 і n2.
Гіпотеза: дисперсії обох популяцій рівні; H0 : D(X)=D(Y).
Конкуруюча гіпотеза : H1 : D(X)≠D(Y)
Обчислюємо 𝑥̅ , 𝑦̅ , 𝑠12 , 𝑠22 -
середні значення і виправлені вибіркові дисперсії.
𝑠12
Статистика Фішера 𝐹 = (в чисельнику ставимо більшу з варіанс)
𝑠22

Критичні значення шукаємо по таблицях Фішера при d.f. чисельника n1-1 =m

d.f. знаменника n2-1 =n.

𝑠12
Рішення про гіпотезу: Якщо 𝐹∝⁄ (𝑚, 𝑛) < 𝐹𝑒𝑚𝑝 = < 𝐹1−∝⁄ (𝑚, 𝑛) - гіпотезу
2 𝑠22 2
приймаємо, інакше – відхиляємо.

Нижнє критичне значення шукаємо як обернену величину верхнього

критичного зі зміненим порядком ступенів вільності:
1
𝐹∝⁄ (𝑚, 𝑛) = .
2 𝐹1−∝⁄ (𝑛,𝑚)
2

Якщо в чисельнику ставити більшу з варіанс, то критична область для гіпотези

буде вправо від значень табульованих в таблиці Фішера для відповідних α та
d.f.
 Гіпотези про параметри нормального розподілу. Дисперсія.

Задачі

1. З нормальної генеральної сукупності взяли вибірку обсягу n=21 і по ній

знайшли виправлену вибіркову дисперсію s2 =16,2. Необхідно при рівні
значущості α=0,01 перевірити нульову гіпотезу 𝐻0 ∶ 𝜎 2 =15.

2. З нормальної генеральної сукупності взяли вибірку обсягу n=21 і по ній

знайшли виправлену вибіркову дисперсію s2 =16,2. Побудувати 90% інтервал
довір’я для невідомої дисперсії.

3. Двома методами провели вимірювання однієї і тієї ж фізичної величини.

Отримали наступні результати:

9,6 10,0 9,8 10,2 10,6

9,7 10,4 10,0 10,3

Чи можна вважати, що обидва методи забезпечують одинакову точність,

якщо прийняти рівень значущості α=0,1? Припускається, що результати
вимірювань розподілені нормально і вибірки незалежні.