Практична робота

ПРИСТОСУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ ДО НАВКОЛИШНЬОГО

СЕРЕДОВИЩА
Мета роботи: ознайомлення з пристосувальними можливостями організмів до
навколишнього середовища.

Теоретичні відомості

Організм постійно знаходиться у нерозривній єдності з середовищем свого існування.

Фактори навколишнього середовища забезпечують його існування в просторі і часі.
Засвоєння і використання факторів здійснюється організмом через адаптацію.
Адаптація (від лат. adapto – пристосовую) – це пристосування або засоби, за
допомогою яких організм здійснює взаємодію з середовищем для підтримання саморегуляції і
забезпечує безперервність існування в часі через потомство. Це зміни в будові або
діяльності живого організму, які дозволяють йому краще виживати в тих умовах, у яких він
існує та завдяки цій здатності організми набули механізми захисту проти шкідливих впливів
зовнішнього середовища.
Адаптації як наслідок процесу пристосування можуть бути анатомічними
(структурними), фізіологічними, у тварин також поведінковими.
Структурні адаптації – це спеціальні частини організму, що допомагають йому
виживати в природних умовах. Наприклад, такими адаптаціями можуть бути колір шкіри,
форма тіла, або видозміни покривів.
Фізіологічні адаптації – це системи всередині організму, що дозволяють виконувати
деякі біохімічні або фізіологічні процеси – підтримання температури тіла, нейтралізацію
токсинів при травленні та ін.
Адаптації поведінки – це видозміни поведінкових реакцій організму у відповідь на
зміни в навколишньому середовищі. Наприклад, це можуть бути умовні або безумовні
рефлекси.
Є організми, які можуть пристосовуватися до різноманітних умов існування.
Наприклад, птахи добре пристосувались до життя в болотах, водного способу життя, у
повітрі, лісах і кущах, на рівнинах чи скелях.
Для деяких птахів (стрижів, ластівок тощо) повітря є основним середовищем
існування, оскільки вони живляться в повітрі різними літаючими комахами. Птахи, що
добувають поживу в повітрі, є мешканцями обривів, скель і дерев. Ластівки, наприклад,
вторинно пристосувались будувати свої гнізда в будівлях людини, які замінюють собою
схили берегів і скель.
Птахи, що більшу частину доби проводять у польоті мають найдосконаліший
літальний апарат та мають надзвичайно видовжене крило, загострене до вершини. Хвіст у
них частіше глибоко вирізаний, або вилчастий. Завдяки таким особливостям ці птахи
літають дуже швидко і можуть робити несподівані повороти.
Птахи, що використовують як середовище існування й добування їжі воду, також
мають відповідні пристосування: пристосування крил та пристосування ніг. Одні птахи
(буревісники) мають надзвичайно довгі крила і цілими днями ширяють над водою, хапаючи
побачену здобич. Такі птахи можуть плавати на воді. Інші птахи, наприклад, пінгвіни для
пересування у воді використовують крила, якими діють як веслами. Пір'я крил пінгвінів
перетворилися на лускоподібні утвори, тому ці птахи зовсім не можуть літати.
У водоплавних птахів, які під час плавання й пірнання використовують ноги, в ході
еволюції між пальцями з'явились плавальні перетинки.
Або мешканці водного середовища мають сукупність пристосувальних адаптацій до
водних умов середовища. Наприклад, пристосування їх до високої щільності води: обтічна
форма тіла, пристосування для підвищення плавучості: скупчення жиру в тканинах,
наявність плавальних міхурів у риб та ін.; пристосування до недостатнього
освітлення у воді: зміни забарвлення тварин; пристосування до солоності води: міграція;
пристосування до рухливості води проявляється прикріпленням до нерухомих предметів або
за формою тіла (плоска у донний форм та кругла у глибоководних).
До появи адаптацій призводить зміна дії чинників довкілля, зокрема їх відхилення від
норми в більший чи менший бік.
Залежно від кількості й сили дії один і той самий фактор може мати протилежне
значення для організму. Наприклад, підвищення, або зниження температури за межі
пристосувальної здатності організму призводить до його загибелі. Адаптивні можливості
різних організмів розраховані на різне значення фактора. Так, більшість прісноводних риб
гине, потрапивши в морську воду, а морські риби гинуть при зниженні солоності води.
Існують різні шляхи адаптації до несприятливих умов середовища:
1. активний – перебудова функцій організму, посилення опірності організму впливу
різних чинників (наприклад, теплокровні тварини мають постійну температуру тіла);
2. пасивний – піддавання впливу чинників середовища (наприклад, сплячка у тварин,
зимовий спокій у тварин, заціпеніння у комах, тощо);
3. уникнення – уникнення несприятливих умов (наприклад, переліт птахів у теплі
краї).
У мінливому середовищі наступне покоління кожного виду має шанс зустрітися із
абсолютно новими умовами. Отже їм потрібні не тільки усталені реакції попередніх
поколінь, а потенційна здатність формувати власні адаптації до змінюваних факторів.
Отже, організми, що пристосовані до свого навколишнього середовища, здатні до
таких дій:
- отримувати повітря, воду, їжу та поживні речовини;
- пристосовуватись до фізичних характеристик довкілля, таких як температура,
освітленість та вологість;
- захищатись від природних ворогів;
- розмножуватись;
- відповідати на зміни довкілля.
Організми, що не можуть адаптуватись до навколишнього середовища, покидають
його або вимирають. Термін «вимирання» в контексті адаптації означає, що доля організмів,
що гинуть на протязі деякого проміжку часу, постійно перевищує долю організмів, які
народжуються, і цей проміжок часу достатньо великий для повного вимирання популяції.
Завдання 1. Розглянути особливості адаптації та форми пристосування організмів до
середовища існування та заповнити табл. 1 та табл. 2.

Таблиця 1
Адаптація живих організмів до середовища існування
Середовище існування Приклади живих організмів Адаптації до
відповідного
середовища існування
Наземне-повітряне

Водне

Ґрунтове

Таблиця 2
 Форми пристосування живих організмів до середовища існування
Форми Приклади Описання Переваги даного
пристосування пристосування пристосування
Форма тіла Дельфін обтічна форма тіла Пересування легке,
точне, висока
швидкість руху
Жираф Довга шия Легко достає до лисття на
верхівках дерев

Морський коник Дуже добре Залишається не помітним

маскується завдяки цьому добре полює

Особливості лелека сезонна міграція Віддлітає до теплих країв щоб

поведінки там харчуватися

опосул імітація поранення організм імітує власну смерть,

зазвичай з метою уникнути нападу
з боку хижака

білка запасання корму Харчуватися взимку

Захисне Камбала Сплощене з боків Форма тіла камбали сприяє

забарвлення тіло – це швидкому пересуванню.
(маскування) пристосування для
життя на дні
глибоких морів.

заєць Зміна Маскування від хижака в різні

забарвлення пори року
хутра

Хамелеон Зміна забарвлення Маскування від хижака

Попереджуваль Бджола Жало Випускає речовину для

не забарвлення попередження інших бджіл
та поведінка про небезпеку

Божа корівка Виділяє жовту Для попередження про

речовину небезпеку

Кобра Кусає ворога Виділяє яд через зуби

Мімікрія* глуха кропива

листочки дуже Не пече
сильно
нагадують
листочки
пекучої
кропиви
Примітка: * Мімікрія (наслідування, маскування) — властивість деяких організмів імітувати
зовнішній вигляд або інші ознаки інших непов'язаних організмів або неживих об'єктів.

Контрольні питання
1. Що таке адаптація?
2. Якими бувають адаптації?
3. Як пристосовані до змін умов середовища рослини та тварини?

1. Адаптація — це еволюційний процес, завдяки якому організм стає здатним краще жити у власному
середовищі існування або місцях проживання.
2. анатомічними (структурними), фізіологічними, у тварин також
поведінковим

Пори року Зміни

у рослин у тварин

Пробудження після сплячки, зміна

Починають швидко рости, забарвлення, линяння шерсті чи
Весна
а також розвиватись пуху, повернення птахів з теплих
країв, а також розмноження

Продовжують свій ріст і Активно рухаються і дають

Літо
розвиток потомство

Листяні дерева скидають Міграція птахів, створення запасів

Осінь листя, відмирає наземна їжі, поява пуху, впадання на зиму в
частина трав сплячку

Перебувають у стані
Тварини впадають в сплячка або
спокою, їхні корені не
стан заціпеніння, такожперебування
Зима поглинають воду, тому по
у дуплах, норах і барлогах, птахи
їх стеблу не рухаються
перебираються до людських осель
речовини