ДБН В.2.

2-5:202Х

ДЕРЖ АВ НІ БУДІВЕ ЛЬНІ НОРМИ УКРАЇ НИ

ЗАХИСНІ СПОРУДИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

ДБН В.2.2-5:202Х
Видання офіційне

Київ
Міністерство розвитку громад та територій України
2022
ДБН В.2.2-5:202Х

ДЕРЖ АВ НІ БУДІВЕ ЛЬНІ НОРМИ УКРАЇ НИ

ЗАХИСНІ СПОРУДИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

ДБН В.2.2-5:202Х
Видання офіційне

Київ
Мінрегіон України
2022
2
ДБН В.2.2-5:202Х

3
 ДБН В.2.2-5:202Х

ЗМІСТ

C.

1 Сфера застосування …………….……...........………………………………………… 5

2 Нормативні посилання …..........……………………………………………………….. 5

3 Терміни та визначення понять……………………………………….………………… 9

4 Загальні положення……………….……………………………………………………… 10

5 Розміщення захисних споруд та споруд подвійного призначення ………………. 18

6 Об’ємно-планувальні рішення …………………………………………………………. 27
7 Конструктивні рішення …………………………………………………………………..
54
8 Перевірка відповідності виконання основної вимоги ………………………………
64
9 Розрахунок несучих та інших огороджувальних конструкцій …………………….
122
10 Розрахунок на стійкість до дії звичайних засобів ураження ………………………
165
11 Протипожежні вимоги ………………………………………………………………
166

Додаток А (обов'язковий)
Основні вимоги до проектування та виготовлення спеціальних конструкцій швидкоспоруджуваних
захисних споруд, готових до використання модульних приміщень (модулів), швидкоспоруджуваних
захисних споруд блок-модульного типу повної заводської готовності, з яких може бути побудовано
(зібрано) захисну споруду або споруду подвійного
призначення………………………………………………..………………………………………………….172

Додаток Б (довідковий)

Приклад розрахунку гiдроiзоляцiї ………………………………………………………………185

Додаток В (обов'язковий)

Коефіцієнт лобового опору Cх………………………………………………………….187

Додаток Г (обов'язковий)

Графікі залежності тепловмiсту внутрiшнього повiтря від розрахункових тепловмiсту,

вологовмiсту зовнiшнього
повiтря…………………………………………………………..…………………………………188

Додаток Д (обов'язковий)

Методика розрахунку запасу стиснутого повітря……………………………………….……191

4
 ДБН В.2.2-5:202Х

Додаток Е (обов'язковий)

Коефіцієнт s для окремих схем навантаження та умов на опорах ……..……193

Додаток Ж (обов'язковий)

Розрахунок стiн комплексної конструкцiї …………………….………….…..……195

Додаток З (обов'язковий)

Методика розрахунку огороджуючих конструкцій захисних споруд та споруд подвійного

призначення на стійкість до дії звичайних засобів ураження та/або визначення додаткового
шару матеріалу, необхідного для досягнення конструкціями нормативних захисних
властивостей……………………………………………………….………….…..……198

Додаток І (обов'язковий)

Методика оцiнки пожежної обстановки та загазованостi при масових пожежах у районi

разташування сховища ………………………………………….………….…..……206

Бібліографія ……………………………………………………………………………………….214

5
ДБН В.2.2-5:202Х

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

ЗАХИСНІ СПОРУДИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ.

PROTECTIVE STRUCTURES OF CIVILDEFTNSE

_____________________________________________________________________
Чинні від 202Х-ХХ-ХХ

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Ці Норми встановлюють вимоги до проектування та будівництва захисних
споруд цивільного захисту, зокрема швидкоспоруджуваних, а саме сховищ та
протирадіаційних укриттів, споруд подвійного призначення із захисними
властивостями відповідних захисних споруд цивільного захисту, а також
реконструкцію під такі споруди будівель, приміщень та споруд різного призначення,
що експлуатуються.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цих Нормах є посилання на такі нормативні документи:
Кодекс цивільного захисту України;
Закон України «Про використання ядерної енергії»;
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки»;
Закон України «Про правовий режим воєнного стану»;
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
Перелік об’єктів, що належать суб’єктам господарювання, проектування яких
здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту,
що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2014 р. № 6
6
 ДБН В.2.2-5:202Х

«Про затвердження переліку об’єктів, що належать суб’єктам господарювання,

проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів
цивільного захисту»;
Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та
ведення його обліку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України
від 10 березня 2017 р. № 138 «Деякі питання використання захисних споруд
цивільного захисту»;
Порядок використання у мирний час захисних споруд цивільного захисту для
господарських, культурних і побутових потреб, затверджений постановою Кабінету
Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 138 «Деякі питання використання
захисних споруд цивільного захисту»;
Порядок віднесення міст до відповідних груп цивільної оборони,
затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2003 року №
1695 «Про затвердження Порядку віднесення міст до відповідних груп цивільної
оборони» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України» від 17 жовтня 2013 р.
№ 765 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 жовтня
2003 року № 1695 «Про затвердження Порядку віднесення міст до відповідних груп
цивільної оборони»);
Порядок віднесення об’єктів національної економіки до категорій з цивільної
оборони (цивільного захисту), затверджений постановою Кабінету Міністрів
України від 02 березня 2010 р. № 227 «Про затвердження Порядку віднесення
об’єктів національної економіки до категорій з цивільної оборони (цивільного
захисту)» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 р. №
545 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня
2010 р. № 227 «Про затвердження Порядку віднесення об’єктів національної
економіки до категорій з цивільної оборони (цивільного захисту)».

7
ДБН В.2.2-5:202Х

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту,

затверджені наказом МВС від 09.07.2017 № 579 «Про затвердження вимог з питань
використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту»,
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України30 липня 2018 р. за № 879/32331;
Вимоги щодо забезпечення нумерації та здійснення обліку фонду захисних
споруд цивільного захисту, затверджені наказом МВС від 09.07.2017 № 579 «Про
затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд
цивільного захисту», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 липня
2018 р. за № 879/32331;
ДБН Б.1.1-5:2007 Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та
затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільного
захисту) у містобудівній документації. Частина перша (на особливий період) та
частина друга (на мирний час);
ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій;
ДБН В.1.1-7-2016 Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги;

ДБН В.1.2-4:2019 Інженерно-технічні заходи цивільного захисту;

ДБН В.1.2-2:2006 Навантаження і впливи. Норми проектування;

ДБН В.2.2-40:2018 Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення;

ДБН В.2.5-64-2012 Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І.

Проектування. Частина ІІ. Будівництво;

ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування;

ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні

положення проектування;

ДБН В.2.6-98:2009 Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні

конструкції. Основні положення;

ДБН В.2.6-31:2016 Теплова ізоляція будівель;

8
 ДБН В.2.2-5:202Х

ГБН В.2.3-37641918-558:2016. Габіонні конструкції. Проєктування та

будівництво;

СНиП 3.05.07-85 Системы автоматизации (Системи автоматизації);

ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків, установок

за вибухопожежною та пожежною небезпекою;
ДСТУ Б В.2.2-22:2008. Будівлі мобільні (інвентарні). Загальні технічні умови;
ДСТУ Б В.2.6-75:2008 Конструкції будинків і споруд. Конструкції металеві
будівельні. Загальні технічні умови;

ДСТУ Б В.2.6-156:2010 Конструкції будинків і споруд. Бетонні та

залізобетонні конструкції з важкого бетону. Правила проектування;
ДСТУ Б ISO 21542:2013 Будинки і споруди. Доступність і зручність
використання побудованого життєвого середовища;

ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 Будівельна кліматологія;

ДСТУ 7525:2014 Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості;

ДСТУ 8773:2018 Склад та зміст розділу інженерно-технічних заходів
цивільного захисту у складі проектної документації на будівництво об’єктів.
Основні положення;
ДСТУ 8828:2019. Пожежна безпека. Загальні положення;
ДСТУ 9077:2021 Засоби очищення повітря захисних споруд цивільного
захисту. Загальні технічні вимоги;
ДСТУ 9107:2021 Захисні споруди цивільного захисту. Методи випробувань;
ДСТУ ISO 668:2015 Вантажні контейнери серії 1. Класифікація, розміри та
номінальні характеристики (ISO 668:2013, IDT);
НАПБ А.01.001-2014 «Правила пожежної безпеки в Україні»;

«Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників»,

затверджені наказом МВС України від 15.01.2018 р. № 25;

9
ДБН В.2.2-5:202Х

ПУЕ Правила улаштування електроустановок, затверджені наказом Міненерго

вугілля України від 21.07.2017 № 476.

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цих нормах використано терміни, установлені:
— у Кодексі цивільного захисту України [1]: захисні споруди цивільного
захисту, зона можливого ураження, інженерно-технічні заходи цивільного захисту,
надзвичайна ситуація, небезпечний чинник, оповіщення, пожежа, протирадіаційне
укриття, сили цивільного захисту, система оповіщення, споруда подвійного
призначення, сховище, цивільний захист, швидкоспоруджувана захисна споруда
цивільного захисту;
— у Законі України «Про використання ядерної енергії» [2]: зона
спостереження, санітарно-захисна зона;
— у Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» [3]:
особливий період;
— у Законі України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» [4]: небезпечна
речовина, об’єкт підвищеної небезпеки (ΟΠΗ), потенційно небезпечний об’єкт
(ПНО);
— у Законі України «Про правовий режим воєнного стану» [5]: воєнний стан;
— у Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» [6]:
генеральний план населеного пункту, детальний план територій, замовник,
комплексний план просторового розвитку території територіальної громади,
містобудівна документація, проектна документація;
— у Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного
захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017
р. № 138 [8]: фонд захисних споруд цивільного захисту;

10
 ДБН В.2.2-5:202Х

— у ДБН В.1.2-4:2019 [17]: атомні енергетичні об’єкти, зона можливого

катастрофічного затоплення, зона можливих руйнувань, зона можливих значних
(сильних) руйнувань, зона можливих незначних (слабких) руйнувань, зона
можливого хімічного забруднення, зона можливого небезпечного сильного
радіоактивного забруднення, зона можливого радіоактивного забруднення, зона
можливого сильного радіоактивного забруднення, хімічно небезпечний об’єкт
(ХНО);
— у ГБН В.2.3-37641918-558:2016[25]: габіон.
Нижче наведено терміни, які додатково використані у цих нормах:

3.1 захисні властивості

Здатність захисних споруд цивільного захисту та споруд подвійного

призначення забезпечувати захист населення, що підлягає укриттю у них, від
розрахункових небезпечних чинників надзвичайних ситуацій та забезпечувати
нормальні умови для життєдіяльності таких осіб під час перебування у
вищезазначених спорудах

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
4.1 Захисні споруди цивільного захисту (сховища та протирадіаційні укриття),
зокрема швидкоспоруджувані (далі – захисні споруди), та споруди подвійного
призначення із захисними властивостями відповідних захисних споруд (сховищ,
протирадіаційних укриттів, далі – споруди подвійного призначення) належать до
засобів колективного захисту населення і входять до складу фонду захисних споруд.
Сховища, зокрема швидкоспоруджувані, та споруди подвійного призначення із
захисними властивостями сховищ залежно від їх захисних властивостей та місця
розміщення поділяються на класи згідно з таблицею 1.
Протирадіаційні укриття (далі – ПРУ), зокрема швидкоспоруджувані, та
споруди подвійного призначення із захисними властивостями ПРУ залежно від їх
11
ДБН В.2.2-5:202Х

захисних властивостей та місця розміщення поділяються на групи згідно з таблицею

2.
Захисні споруди та споруди подвійного призначення можуть проектуватися
вбудованими, зокрема прибудованими, до будівель і споруд різного призначення та
окремо розташованими.
Вбудовані захисні споруди та споруди подвійного призначення можуть
проектуватися у складі (в об’ємі) будівель та споруд різного призначення
надземними, наземними, напівзаглибленими та заглибленими (підземними).
Створення прибудованих захисних споруд та споруд подвійного призначення
передбачається під час проведення реконструкції та капітального ремонту будівель
і споруд різного призначення шляхом їх прибудови до зовнішніх несучих
огороджуючих конструкцій (фундаментів та стін).
Окремо розташовані захисні споруди та споруди подвійного призначення
можуть проектуватися наземними, напівзаглиблені та заглибленими (підземними).
Будівництво захисних споруд та споруд подвійного призначення на об’єктах,
що проектуються з поділом на пускові комплекси та черги, здійснюється в складі
першого пускового комплексу, першої черги будівництва, окрім випадків коли в
кожному пусковому комплексі та черзі передбачається будівництво окремих
захисних споруд (споруд подвійного призначення).
Проектування захисних споруд (споруд подвійного призначення), призначених
для укриття працівників (персоналу) суб’єктів господарювання, що належать до сил
цивільного захисту або відповідно до законодавства створюють такі сили,
здійснюється з урахуванням можливості укриття у таких спорудах необхідної для
функціонування таких суб’єктів спеціальної техніки та обладнання.
Під час нового будівництва в особливий період дозволяється передбачати для
укриття населення швидкоспоруджувані захисні споруди.

12
 ДБН В.2.2-5:202Х

4.2 Захисні споруди та споруди подвійного призначення проектують з

урахуванням забезпечення захисту у них населення від дії розрахункових
небезпечних чинників надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період, а
саме:

- від дії повітряної ударної хвилі при застосуванні звичайних засобів ураження
та побічної дії сучасної зброї масового ураження з розрахунковим надмірним тиском
∆Рф згідно з таблицями 1 та 2;

- від зовнішнього іонізуючого випромінювання – зі ступенем послаблення

зовнішнього іонізуючого випромінювання (коефіцієнт захисту Кз) згідно з
таблицями 1 та 2;
Примітка: Коефіцієнт захисту - числове значення, яке показує у скільки разів доза радіації
на висоті 1 м над горизонтальною безкінечною, гладкою, рівномірно забрудненою поверхнею (Д∞)
більше дози радіації всередині захисної споруди (Д вс.с)
- від місцевої та загальної дії звичайних засобів ураження (стрілецької зброї,
уламків ручних гранат, артилерійських боєприпасів та авіаційних бомб).

Сховища та споруди подвійного призначення із захисними властивостями

сховищ, проектують з урахуванням забезпечення захисту населення від таких
додаткових небезпечних чинників надзвичайних ситуацій у мирний час та в
особливий період:

- дії небезпечних хімічних речовин, радіоактивних речовин, (для сховищ, що

розташовуються у зонах можливого хімічного та радіаційного забруднення),
бойових отруйних речовин, небезпечних біологічних речовин та бактеріальних
засобів ураження;

- катастрофічного затоплення (для сховищ, що розташовуються у зонах

можливого катастрофічного затоплення;

13
ДБН В.2.2-5:202Х

- світлового випромінювання, а також високих температур та продуктів горіння

при пожежах.
Таблиця 1

Надмірний тиск Ступінь

Розміщення сховищ, споруди повітряної послаблення
№ Клас сховища
подвійного призначення ударної хвилі (коефіцієнт
з/п (СПП)
(СПП) ∆Рф, захисту Кз)

кПа (кгс/см2)

1 Окремо розташований об’єкт 500 (5,0) 5000 А-І

суб’єкта господарювання,
віднесеного до категорії
особливої важливості
цивільного захисту,
розташований у межах
проектної забудови населених
пунктів, віднесених до групи
особливої важливості
цивільного захисту

2 Окремо розташований об’єкт 300 (3,0) 3000 А-ІІ

суб’єкта господарювання,
віднесеного до категорії
особливої важливості
цивільного захисту (крім
зазначеного у пункті 1 ціє
таблиці), сховища, розташовані
у підземних будівлях
метрополітенів ліній глибокого
закладання

14
 ДБН В.2.2-5:202Х

Надмірний тиск Ступінь

Розміщення сховищ, споруди повітряної послаблення
№ Клас сховища
подвійного призначення ударної хвилі (коефіцієнт
з/п (СПП)
(СПП) ∆Рф, захисту Кз)

кПа (кгс/см2)

3 У межах проектної забудови та 200 (2,0) 5000 А-ІII

санітарно-захисної зони
атомних енергетичних об’єктів

4 У межах проектної забудови 100 (1,0) 1000 А-ІV

населених пунктів, віднесених
до відповідних груп цивільного
захисту (крім зазначених у
пунктах 1 – 3 цієї таблиці),
сховища, розташовані у
підземних будівлях
метрополітенів ліній мілкого
закладання

5 За межами проектної забудови 100 (1,0) 1000 А-ІV

та санітарно-захисної зони
атомних енергетичних об’єктів
у зонах можливих значних
(сильних) руйнувань (крім
зазначених у пунктах 1, 2 та 4
цієї таблиці)

Таблиця 2

15
ДБН В.2.2-5:202Х

Коефіцієнт Надмірний тиск

Розміщення ПРУ, СПП захисту повітряної ударної Група
хвилі ∆Рф, кПа ПРУ
Кз (кгс/см2)

1. У зоні можливих значних (сильних) руйнувань 1000 100 (1,0) П-1

навколо об'єктів (суб'єктів господарювання),
віднесених до відповідних категорій цивільного
захисту, а також атомних енергетичних об'єктів

2. На територіях та у населених пунктах, 500 20 (0,2) П-2

віднесених до відповідних груп цивільного
захисту, у зоні можливих незначних (слабких)
руйнувань навколо атомних енергетичних
об'єктів

3. На решті території зони можливого 500 - П-3

небезпечного сильного радіоактивного
забруднення навколо атомних енергетичних
об’єктів (за винятком зазначених у пункті 2 цієї
таблиці)

4. У зонах можливих незначних (слабких) 200 20 (0,2) П-4

руйнувань (за винятком зазначених у пункті 2
цієї таблиці)

5. У зонах можливого небезпечного сильного 200 - П-5

радіоактивного забруднення за межами зон
можливих руйнувань (за винятком зазначених у
пункті 2 цієї таблиці)

6. Поза межами зон можливих руйнувань та 100 - П-6

небезпечного сильного радіоактивного
забруднення

Примітки. Міста, інші населені пункти та території, віднесені до відповідних груп

цивільного захисту, суб’єкти господарювання, віднесені до відповідних категорій цивільного
захисту, зони можливого небезпечного впливу навколо них (можливих значних (сильних) та
незначних (слабких) руйнувань, небезпечного сильного та сильного радіоактивного забруднення),
16
 ДБН В.2.2-5:202Х

а також проектної забудови та санітарно-захисної зони навколо атомних енергетичних об’єктів

визначаються відповідно до даних розділів інженерно-технічних заходів цивільного захисту до
містобудівної документації місцевого та/або регіонального рівнів, розроблених згідно з вимогами
ДБН Б.2.2-12, ДБН В.1.2.– 4 та ДБН Б.1.1-5.
У разі відсутності актуальних розділів інженерно-технічних заходів цивільного захисту до
містобудівної документації місцевого та регіонального рівнів зазначену інформація може бути у
встановленому законодавством порядку отримано від структурних підрозділів з питань цивільного
захисту місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та/або ДСНС та її
територіальних органів.
Відповідні зони можливого негативного впливу також може бути розраховано згідно з
нормами ДБН В.1.2 – 4 на підставі даних переліків міст, інших населених пунктів та територій,
віднесених до відповідних груп цивільного захисту, затверджених відповідно до [10], а також
переліків суб’єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту,
визначених згідно з вимогами [11] .

4.3 Захисні споруди та споруди подвійного призначення створюються

(будуються) шляхом:
реалізації розділів інженерно-технічних заходів цивільного захисту
відповідної містобудівної та проектної документації об’єктів суб’єктів
господарювання, відповідно до вимог [8] ;
реалізації проектної документації на будівництво об’єктів різного
призначення, до складу яких відповідно до вимог законодавства, цих норм, інших
будівельних норм, за якими проектуються та будуються такі об’єкти, мають
входити захисні споруди або споруди подвійного призначення;
індивідуального будівництва за окремим завданням (на інших об’єктах).
Розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту у складі
проектної документації об’єктів будівництва здійснюється відповідно до вимог
ДСТУ 8773, містобудівної – ДБН Б.1.1-5.

17
ДБН В.2.2-5:202Х

Під час введення в експлуатацію завершених будівництвом захисних споруд та

споруд подвійного призначення здійснюється їх випробовування відповідно до
методики, визначеної ДСТУ 9107.
4.4 Під час проектування та будівництва захисних споруд має враховуватися
можливість їх використання для господарських, культурних і побутових потреб
відповідно до вимог [9], крім споруд, що мають перебувати у постійній готовності
до використання за призначенням, а саме:
у яких розташовано пункти управління;
призначені для укриття працівників суб’єктів господарювання, що мають
об’єкти підвищеної небезпеки;
розташовані в зонах спостереження атомних електростанцій та призначені для
укриття населення під час радіаційних аварій.
4.5 Рекомендується проектувати як споруди подвійного призначення,
призначені для укриття населення:
– підземні споруди метрополітенів;
– підземні переходи між станціями (транспортними, станціями метрополітену);
– тунелів (станцій метрополітену, автодорожніх, магістральних, пішохідних);
– підземними складами (за винятком складів, у яких зберігаються небезпечні
речовини);
– споруди котлованного типу (підземні автостоянки, паркінги, гаражі,
торговельні центри, підприємства громадського харчування, магазини тощо);
– приміщення у підвальних, цокольних і перших поверхах об’єктів різного
призначення;
– захищені простори (приміщення) в об’ємі будівлі або споруди будь-якого
призначення (зокрема незадимлювані сходові клітки типу Н4 згідно з ДБН В.1.1-7);
– інші об’єкти, що за своїми технічними характеристиками та захисними
властивостями можуть бути використані для укриття населення.
18
 ДБН В.2.2-5:202Х

4.6 Об’ємно-планувальні та конструктивні рішення, спеціальне та інше

інженерне обладнання, системи життєзабезпечення захисних споруд, що
проектуються та будуються з можливістю використання їх для господарських,
культурних і побутових потреб (далі – потреб суб’єкта господарювання), а також
споруд подвійного призначення, мають дозволяти приведення таких споруд у
готовність до використання за призначенням у терміни, передбачені [8], а саме:
не більше 12 годин – для захисних споруд, призначених для укриття
працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб’єктів господарювання,
віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;
не більше 24 годин – для інших захисних споруд, споруд подвійного
призначення та найпростіших укриттів.
Приміщення захисних споруд та споруд подвійного призначення можуть бути
обладнані засобами (пристроями) для їх звільнення від техніки та майна, що
знаходяться у цих спорудах під час їх використання для потреб суб’єкта
господарювання у мирний час.
У цьому разі такі засоби (пристрої) не мають знижувати нормативних захисних
властивостей захисних споруд (споруд подвійного призначення).

5 РОЗМІЩЕННЯ ЗАХИСНИХ СПОРУД ТА СПОРУД ПОДВІЙНОГО

ПРИЗНАЧЕННЯ
5.1 Розміщення захисних споруд та споруд подвійного призначення на
місцевості здійснюється з урахуванням вимог ДБН В.1.2-4, ДБН В.1.1.7, а також
максимального радіусу збору навколо них населення, яке підлягає укриттю, що
дорівнює 300 м.
З урахуванням висотності будівель і споруд, їх архітектурно-планувальних
рішень, ступеню забудови території, особливостей рельєфу, часу затримки на
початок евакуації не менше 0,5 хв. та можливості руху до укриття інклюзивних груп

19
ДБН В.2.2-5:202Х

населення, радіус збору до захисних споруд та споруд подвійного призначення може

бути зменшено або збільшено таким чином, щоб забезпечити зайняття
вищезазначених споруд особами, що підлягають укриттю, впродовж 5 – 6 хвилин
після отримання сигналу про небезпеку, відповідно до методики розрахунку згідно
з ДСТУ 8828.
5.2 У разі передбачення у складі комплексу будівель і споруд будь-якого
призначення окремо розташованих захисних споруд та споруд подвійного
призначення вони мають розміщуватися на відстані від інших будівель і споруд, що
дорівнює їх висоті.
Дозволяється передбачати такі споруди у межах зон можливих завалів від
інших будівель і споруд за умов:
врахування під час розрахунку зовнішніх огороджувальних конструкцій
захисних споруд (споруд подвійного призначення) додаткових динамічних та
статичних навантажень від конструкцій інших будівель і споруд, що може бути
зруйновано;
розміщення оголовків систем вентиляції та шахт аварійних виходів захисних
споруд (споруд подвійного призначення) поза межами можливих завалів.
5.3 Заглиблені (підземні) вбудовані захисні споруди та споруди подвійного
призначення рекомендовано розміщувати під будівлями і спорудами найменшої
поверховості.
5.4 За відповідного техніко-економічного обґрунтування допускається
розміщувати:
заглиблені (підземні) багатоповерхові захисні споруди та споруди подвійного
призначення – у сухих нескельних ґрунтах;
прибудовані, зокрема багатоповерхові, протирадіаційні укриття та споруди
подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційних укриттів –

20
 ДБН В.2.2-5:202Х

біля будівель і споруд до 5 поверхів заввишки (умовною висотою від рівня землі до
15 м);
Примітка: Використання таких споруд для прибудови до будівель і споруд більшої
поверховості можливо за умови забезпечення їх стійкості до дії розрахункових небезпечних
чинників згідно з 5.2 цих норм..
вбудовані наземні захисні споруди та споруди подвійного призначення –
рекомендовано у середині об’єму та/або біля зовнішніх несучих стін (монолітного
каркасу) приміщень першого поверху будівель і споруд;
вбудовані наземні та надземні протирадіаційні укриття, споруди подвійного
призначення із захисними властивостями протирадіаційних укриттів – у монолітних
ядрах жорсткості будівель і споруд, незадимлюваних сходових клітинах типу Н4 (їх
окремих частин), на поверхах біля зовнішніх огороджуючих конструкцій будинків
та споруд, у разі якщо вони конструктивно зав’язані з монолітним ядром жорсткості
будинку.
У разі проектування як споруд подвійного призначення незадимлюваних
сходових кліток типу Н4, розміщення спеціального обладнання та систем
життєзабезпечення захисних споруд, а також приміщень для його розташування
слід передбачати у суміжних з незадимлюваними сходовими клітками
приміщеннях. Сполучення з такими приміщеннями забезпечують через входи, що
відповідають вимогам до незадимлюваних сходових кліток типу Н4.
5.5 Для тимчасового або постійного (на заздалегідь підготовленому
фундаменті) облаштування (розміщення) на місцевості окремо розташованих,
вбудованих та прибудованих до будівель і споруд різного призначення, що
експлуатуються, захисних споруд та споруд подвійного призначення, також
використовуються:
готові до використання модульні пересувні та стаціонарні приміщення
(споруди) з бетону (залізобетону) або іншого матеріалу, що забезпечує необхідні
захисні властивості;
21
ДБН В.2.2-5:202Х

швидкоспоруджувані захисні споруди блок-модульного типу повної

заводської готовності, їх окремі конструкції (модулі);
будь–які будівельні конструкції, матеріал яких забезпечує необхідні захисні
властивості, і з яких буде виготовлено (зібрано, побудовано) швидкоспоруджувану
захисну споруду або споруду подвійного призначення.
Підвищення захисних властивостей огороджуючих конструкцій захисних
споруд та споруд подвійного призначення здійснюється з урахуванням вимог
пункту 7.2 цих норм.
5.6 Проектування та виготовлення спеціальних конструкцій
швидкоспоруджуваних захисних споруд, готових до використання модульних
приміщень (модулів), швидкоспоруджуваних захисних споруд блок-модульного
типу повної заводської готовності, з яких може бути побудовано (зібрано) захисну
споруду або споруду подвійного призначення, здійснюється відповідно до вимог
цих норм (Додаток А), національних стандартів та/або на підставі належним чином
розробленої та затвердженої проектної документації на будівництво захисних
споруд та споруд подвійного призначення.
5.7 Захисні споруди та споруди подвійного призначення, розраховані на
укриття більше 20 осіб, як правило проектуються заглибленими у ґрунт (для окремо
розташованих) та у підвальних (цокольних) поверхах будівель та споруд різного
призначення (для вбудованих).
У маловологих (з природною вологістю) ґрунтах низ покриття захисних споруд
та споруд подвійного призначення слід розташовувати не вище рівня планувальної
позначки землі. У разі наявності ґрунтових вод допускається розміщувати низ
покриття вище планувальної позначки землі з обвалуванням виступаючих
огороджуючих конструкцій ґрунтом. При цьому заглиблення рівня підлоги сховищ
(споруд подвійного призначення із захисними властивостями сховищ ) слід
передбачати на рівні не менше ніж 1,5 м від планувальної позначки землi.
22
 ДБН В.2.2-5:202Х

Протирадіаційні укриття та споруди подвійного призначення із захисними

властивостями протирадіаційних укриттів, розраховані на укриття членів однієї
родини або інших категорій населення чисельністю до 20 осіб, можливо
проектувати наземними та надземними у монолітному ядрі жорсткості, зокрема в
об’ємі квартири, поверху або будівлі (споруді) різного призначення до 10
поверхів заввишки (умовною висотою від позначки землі до 26,5 м).
Примітка: Проектування таких споруд для будівель і споруд більшої поверховості
можливо за умови забезпечення їх стійкості до дії розрахункових небезпечних чинників згідно з
5.2 цих норм..
5.8 Захисні споруди та споруди подвійного призначення мають
розташовуватися на безпечній відстані від технологічного обладнання, установок,
ємностей та резервуарів (далі – технологічне обладнання), у яких
використовуються або зберігаються небезпечні речовини, у разі якщо руйнування
технологічного обладнання може призвести до виходу (викиду) таких речовин та
травмування (загибелі) осіб, що укриваються у захисних спорудах (спорудах
подвійного призначення).
Норми безпечної віддаленості сховищ та споруд подвійного призначення із
відповідними захисними властивостями від ємностей з вибухонебезпечними
речовинами, з вуглеводнями типу СхНу, слід приймати згідно з графіком на рисунку
1, а від складів із зберіганням вибухових матеріалів — згідно з графіком на рисунку
2, але не менше протипожежних відстаней, визначених відповідно до ДБН Б.2.2-
12, ДБН В.1.1-7, ДСТУ Б В.1.1-36, інших будівельних норм, за якими здійснюється
будівництво будівель (споруд) відповідного функціонального призначення.
Рисунок 1. Норми віддаленості сховищ від ємностей із вибухонебезпечними речовинами

23
ДБН В.2.2-5:202Х

Примітка. L - відстань від сховищ до ємностей, м;

Q- маса вибухонебезпечної речовини;
∆Р - надмірний тиск ударної хвилі, кПа (кгс/см2).

Рисунок 2. Норми віддаленості сховищ від складів із вибухонебезпечними матеріалами

24
 ДБН В.2.2-5:202Х

L,м
500
∆P=20кПа(0,2 кгс/см2)

400

300

∆P=100кПа(1,0 кгс/см2)
200
∆P=200кПа(2,0 кгс/см2)
∆P=300кПа(3,0 кгс/см2)
100

0
50 100 150 200 240 qеф,Т
Примітка. ∆Р - надмірний тиск ударної повітряної хвилі, кПа (кгс/см2);
L - відстань від сховищ до складу, м;
qеф - ефективна потужність вибухової речовини, т;
qеф = Kеф q , (1)
де q - маса вибухової речовини, т,
Кеф - коефіцієнт ефективності, який приймається згідно з таблицею 6.
Таблиця 6. Залежність коефіцієнта ефективності від виду вибухової речовини

Вид вибухової речовини

Коефіцієн Пластид-4 Амоніт Пікринова Тротил Тетрил Гексоге ТЕН

т 80/20 кислота н

Кеф 0,9 0,94 0,97 1,0 1,08 1,28 1,35

Протирадіаційні укриття та споруди подвійного призначення із відповідними

захисними властивостями мають розташовуватися на відстанях від :
ємностей з вибухонебезпечними речовинами, з вуглеводнями типу СхНу, -
визначених відповідно до ДБН Б.2.2-12, ДБН В.1.1-7, ДСТУ Б В.1.1-36, інших
25
ДБН В.2.2-5:202Х

будівельних норм, за якими здійснюється будівництво будівель (споруд)

відповідного функціонального призначення.
від складів із зберіганням вибухових матеріалів — згідно з графіком на рисунку
2, але не менше протипожежних відстаней, визначених відповідно до ДБН Б.2.2-12,
ДБН В.1.1-7, ДСТУ Б В.1.1-36, інших будівельних норм, за якими здійснюється
будівництво будівель (споруд) відповідного функціонального призначення
У випадку розміщення складів з іншими вибуховими речовинами
застосовуються інші коефіцієнти ефективності.
5.9 Захисні споруди та споруди подвійного призначення мають бути
захищеними від можливого затоплення дощовими та паводковими водами, а також
іншими рідинами при руйнуванні ємностей, розташованих на поверхні землі або на
вищих поверхах будинків та споруд, до яких їх вбудовано.
Захисні споруди та споруди подвійного призначення допускається
розташовувати на вiдстанi не менше ніж 5м (у чистоті) від зовнішніх мереж
водопостачання, теплопостачання та напірної каналізації діаметром до 200 мм. При
дiаметрi вищезазначених мереж більше 200 мм відстань від захисної споруди
(споруди подвійного призначення) до зовнішніх мереж водопостачання,
теплопостачання та напірних каналізаційних магістралей має бути не менше 15 м.
Вищезазначені споруди заборонено розташовувати в охоронних зонах
магістральних продуктопроводів (нафто- , газо- аміако- та інших). Розміщення
захисних споруд та споруд подвійного призначення відносно транзитних
трубопроводів з небезпечними речовинами (хімічно- , вибухо-, пожежо -
небезпечними рідинами та газами) має здійснюватися на безпечних відстанях згідно
з нормами ДБН Б.2.2-12.
5.10 Забороняється розташовувати захисні споруди та споруди подвійного
призначення:

26
 ДБН В.2.2-5:202Х

а) під виробничими та складськими приміщеннями, в яких розташовано печі з

розтопленими металами, резервуари з небезпечними хімічними речовинами
(далі — НХР) або іншими небезпечними речовинами, руйнування яких може
призвести к викиду таких речовин і ураження ними людей, що перебувають у
захисних спорудах (спорудах подвійного призначення). ;
б) у приміщеннях, в яких є магістральні та інші транзитні газо-, тепло- та
водопроводи, якщо немає можливості їх двостороннього відключення, а також
вводи електричної енергії високої напруги;
в) на схилах, що піддаються зсувам або іншим небезпечним геологічним
процесам, а також на територіях, порушених підземними виробками;
г) ближче 30 м від сховищ (складів, резервуарів), у яких зберігаються горючі
рідини, разом з цим мають передбачатись заходи щодо захисту захисних споруд
(споруд подвійного призначення) та шляхів до них від потрапляння горючих рідин
у разі руйнування ємностей (резервуарів) з горючими рідинами;
д) ближче відстаней, що визначаються згідно з 5.8 та 5.9 цих норм.

5.11 На підприємствах, пов’язаних з виробництвом або використанням у

технологічному процесі НХР, розташування захисних споруд та споруд подвійного
призначення має здійснюватися з урахуванням фізико-хімічних якостей цих
речовин: у разі якщо такі речовини мають більшу щільність порівняно з повітрям,
захисні споруди та споруди подвійного призначення мають розташовуватися на
підвищеннях, в іншому разі – у низинах.
5.12 Сховища у зонах тривалого затоплення як правило розташовують на
підвищених ділянках місцевості із збільшенням в обґрунтованих випадках радіуса
збору осіб, які підлягають укриттю.
У зонах можливого катастрофічного затоплення сховища влаштовуються
вбудованими та окремо розташованими. При розміщенні низу перекриття окремо
розташованих сховищ вище рівня планувальної відмітки землі слід проводити
27
ДБН В.2.2-5:202Х

перевірку стiйкостi споруди на зсув та перекидання гідравлічним потоком або

проти спливання з коефіцієнтом запасу 1,1.
Місткість сховищ у зоні тривалого затоплення рекомендується приймати не
більше 600 осіб.
При проектуванні автономних (аварійних) джерел енергозабезпечення (ДЕС)
слід передбачати iнженернi рішення, що виключають попадання води у
повітрозабір та вихлоп двигуна внутрішнього згорання.
У зонах можливого катастрофічного затоплення від проривних хвиль при
глибині води 5 м й більше слід передбачати сховища без автономних (аварійних)
джерел енергозабезпечення (ДЕС). Фільтровентиляцiю та регенерацію повітря при
цьому забезпечувати із застосуванням електроручних вентиляторів. Охолодження
повітря після регенеративної установки передбачати за допомогою труб,
розташованих у ґрунті за межами сховищ.
Освітлення приміщень цих сховищ передбачати від переносних та місцевих
джерел (акумуляторів та електричних ліхтарів, батарей, велогенераторiв тощо).

6 ОБ’ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ
6.1. Загальні положення
6.1.1 Нормативна місткість захисної споруди або споруди подвійного
призначення встановлюється у завданні на проектування виходячи з потреби в
укритті конкретних категорій населення (працівників, персоналу), визначеної
містобудівною документацією місцевого рівня згідно з вимогами Кодексу
цивільного захисту України, та/або за інформацією Ради Міністрів Автономної
республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого
самоврядування, територіальних органів ДСНС.
Під час складення завдання на проектування місткість захисних споруд (споруд
подвійного призначення із відповідними захисними властивостями) також може
28
 ДБН В.2.2-5:202Х

бути встановлено виходячи з мінімальної чисельність осіб, що підлягають укриттю,

визначеної таким чином:
а) працівників найбільших робочих змін, що відповідно до вимог Кодексу
цивільного захисту України підлягають укриттю у сховищах (спорудах подвійного
призначення із відповідними захисними властивостями) – відповідно до
максимальної штатної чисельності такої зміни;
б) мешканців багатоквартирних житлових будинків – згідно з плановою
(прогнозованою) чисельністю мешканців таких будинків, розрахованої виходячи з
кількості квартир у будинку і середнього показника сімейності;
в) працівників (персоналу) суб’єктів господарювання (за винятком зазначених
у підпункті «а» цього пункту) – відповідно до максимальної штатної чисельності
суб’єкта господарювання;
г) учасників освітнього процесу (здобувачів освіти та працівників) закладів
освіти, зокрема дошкільної та загальноосвітньої, – відповідно до максимальної
штатної чисельності працівників (персоналу) та наповнення таких закладів
здобувачами освіти;
д) персоналу та перемінного складу (відпочиваючих, проживаючих) закладів
соціального захисту населення, санаторно-оздоровчих закладів, готелів – відповідно
до максимальної штатної чисельності персоналу та наповнення таких закладів;
е) працівників, що перебувають в адміністративних будівлях – виходячи з
сумарної максимальної штатної чисельності персоналу суб’єктів господарювання
(органів влади), що перебувають у таких спорудах.
Під час визначення місткості захисних споруд закладів торгівлі, громадського
харчування, культури та дозвілля, спортивних та інших закладів з масовим
перебуванням людей, крім укриття працівників (персоналу) таких закладів може
бути враховано (повним чином або частково) необхідність укриття відвідувачів
таких закладів.

29
ДБН В.2.2-5:202Х

Визначення місткості захисних споруд (споруд подвійного призначення)

закладів охорони здоров’я здійснюється відповідно до пункту 6.1.2 цих норм.
Загальна місткість захисних споруд та споруд подвійного призначення
визначається як сума місць для сидіння (на першому ярусі), лежання (на 2 та 3
ярусах), а також місць для розміщення осіб з інвалідністю, що пересуваються на
колясках, визначених відповідно до 6.1.8 та 6.1.11 цих норм.
6.1.2 Для захисних споруд та споруд подвійного призначення закладів охорони
здоров’я їх місткість визначається таким чином:
для сховищ як сума таких показників:
місткість (місць для лежання) для розміщення нетранспортабельних хворих –
не менше 10 % проектної місткості стаціонару (стаціонарів) у мирний час;
місткість (50% місць для лежання, 50 % місць для сидіння) для розміщення
медичного персоналу – не менше 12 осіб на 50 нетранспортабельних хворих, на
кожні наступні 50 нетранспортабельних хворих – додатково по 6 осіб медичного
персоналу;
місткість (50% місць для лежання, 50 % місць для сидіння) для розміщення
обслуговуючого персоналу – не менше 5 осіб;
для протирадіаційних укриттів:
а) на повну розрахункову (штатну) чисельність медичного та обслуговуючого
персоналу, а також розрахункову чисельність хворих, що перебувають у стаціонарі
(стаціонарах) та/або осіб, що проходять лікування (оздоровлення) у лікувально-
оздоровчих закладах (санаторіях, пансіонатах, будинках відпочинку тощо);
б) на повну штатну чисельність медичного та обслуговуючого персоналу
закладів охорони здоров’я, що не мають стаціонару.
6.1.3 Загальна норма площі підлоги основних приміщень захисних споруд та
споруд подвійного призначення, за винятком захисних споруд та споруд
подвійного призначення, призначених для укриття хворих, медичного та
30
 ДБН В.2.2-5:202Х

обслуговуючого персоналу закладів охорони здоров’я, визначається виходячи з

наступних показників площі на одну особу, що підлягає укриттю:
1 м2 – при одноярусному розташуванні місць для лежання;
0,6 м2 – при одноярусному розташуванні місць для сидіння;
0,5 м2 – при двоярусному розташуванні місць для лежання та сидіння;
0,4 м2 – при триярусному розташуванні місць для лежання та сидіння.
Додатково до вищезазначеного враховується площа вільних місць для
розміщення осіб з інвалідністю, що пересуваються на колясках, визначена
відповідно до 4.1.14 цих норм.
Примітка. Площа підлоги основних приміщень, яку займає технологічне та інше
обладнання, що не використовується для розміщення осіб, які підлягають укриттю, під час
розрахунку місткості захисних споруд та споруд подвійного призначення не враховується.
Норма площі підлоги основних приміщень для захисних споруд та споруд
подвійного призначення закладів охорони здоров’я встановлюються окремо для
сховищ та ПРУ пунктами 6.2.3 та 6.3.3 цих Норм відповідно.
6.1.4 Площа допоміжних приміщень, призначених для встановлення
спеціального обладнання захисних споруд та споруд подвійного призначення
розраховується виходячи з розмірів, технічних характеристик, нормальних умов
встановлення (монтажу) та обслуговування обладнання і приладів, що
передбачається розташувати у них.
Розміри окремих допоміжних приміщень встановлюються на рівні:
приміщення для дозиметричного контролю у ручному режимі – до 6 м2;
роздягальня та приміщення для брудного одягу – 6 – 8 м2;
душова – не менше 6 м2;
6.1.5 Входи та в’їзди до захисних споруд і споруд подвійного призначення (далі
– входи) та виходи з них мають забезпечувати швидке та безпечне зайняття таких
споруд особами, що підлягають укриттю, безпечний вихід із них, а також мають бути
захищеними від потрапляння атмосферних опадів, поверхневих та паводкових вод,
31
 ДБН В.2.2-5:202Х

зокрема шляхом облаштування над ними павільйонів, водозбірних лотків (приямків)

перед входами та виходами тощо.
Входи можуть виконуватися як зовнішніми (з території) так і внутрішніми
(зсередини будівель і споруд різного призначення) через спеціальні сходові клітки
та/або сходові клітки загального призначення, вестибюлі та коридори, за умов їх
відповідності вимогам ДБН В.1.1.7 та ДБН В.2.2-40, інших протипожежних і
санітарних норм та правил. Кількість та облаштування евакуаційних виходів із
захисних споруд та споруд подвійного призначення має відповідати вимогам
ДБН В.1.1.7.
Розміри входів до захисних споруд та споруд подвійного призначення мають
задовольняти вимогам, передбачених до приміщень відповідно до їх основного
функціонального призначення (для споруд подвійного призначення), або за яким
передбачається використовувати захисну споруду в мирний час для господарських,
культурних і побутових потреб, з урахуванням вимог ДБН В.2.2-40, але не менше
ніж 2 х 0,9 м.
Кількість входів приймається в залежності від радіусу збору населення навколо
захисної споруди (споруди подвійного призначення) та чисельності осіб, які
припадають на один вхід згідно з таблицею 3, але не менше двох: основний та
аварійний (евакуаційний).
Таблиця 3
Ширина входу, м Кількість осіб, що укриваються, які припадають на один вхід, при
радіусі збору, м
200 300
0,9 300 200
1,2 450 300
1,8 650 450
2,2 800 550
3,0 1000 750
Примітки.
Кількість осіб, що укриваються, які припадають на один вхід при інших значеннях
ширини входу або радіуса збору, визначається шляхом інтерполяції.
32
 ДБН В.2.2-5:202Х

Ширина входу, м Кількість осіб, що укриваються, які припадають на один вхід, при
радіусі збору, м
200 300
Загальну ширину входу для ПРУ слід приймати із розрахунку 250 осіб на 1 м ширини
входу.
Кількість та загальна ширина евакуаційних виходів (назовні) з будівель і
споруд, до яких вбудовано захисні споруди (споруди подвійного призначення), має
забезпечувати безпечну евакуацію з них людей відповідно до норм ДБН В.1.1.7, з
урахуванням осіб, що підлягають укриттю у захисних спорудах (спорудах
подвійного призначення), зокрема й тих, у яких у мирний час не передбачається
постійного перебування людей.
Сумарну ширину сходових маршів у вході слід приймати у 1,5 рази,
а пандусів 1,1 рази більше сумарної ширини дверних отворів. Ухил сходових
маршів слід приймати не більше 1:1,5, а пандусів – відповідно до
ДСТУ Б ISO 21542:2013.
При місткості захисної споруди (споруди подвійного призначення) до 300 осіб
допускається влаштовувати один основний вхід (в’їзд) та один аварійний вихід через
аварійний тунель і дверний проріз розміром 1,2х2 м.
Об’ємно-планувальні та конструктивні рішення зовнішніх входів мають
забезпечувати необхідний захист внутрішніх приміщень вiд іонізуючого
випромінювання у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних
засобів ураження, виключаючи можливість прямого попадання у ці приміщення
випромінювання, куль, уламків гранат, авіаційних бомб та артилерійських
боєприпасів. Для цього слід передбачати встановлення захисних екранів проти
дверних отворів, влаштування у входах поворотів під кутом 90 град.,
облаштування над входами додаткових перекриттів тощо. Захисна товщина екранів
та перекриттів приймається iз розрахунку на радіаційний вплив, але не менше 0,3
м бетону (залізобетону).

33
ДБН В.2.2-5:202Х

Входи до багатоповерхових захисних споруд та споруд подвійного

призначення, а також аварійні виходи з них необхідно розміщувати на рівні першого
(зверху) поверху. За неможливості розташування усіх входів та виходів на рівні
першого (зверху) поверху дозволяється їх часткове розміщення на рівні другого
(зверху) поверху.
Входи до наземних та надземних вбудованих (прибудованих) захисних споруд
і споруд подвійного призначення як правило передбачаються з рівня підлоги
поверху (поверхів), на яких їх розташовано.
6.1.6 Захисні споруди та споруди подвійного призначення проектують з
урахуванням забезпечення їх доступності для людей з інвалідністю та інших
маломобільних груп населення відповідно вимог цих норм та до ДБН В.2.2-40.
При цьому чисельний склад цієї групи населення слід приймати згідно з
вихідними даними та вимогами на розроблення проектної документації, але не
менше ніж 15% від загальної чисельності населення (працівників), які підлягають
укриттю.
У таких спорудах необхідно передбачати окреме приміщення для розміщення
дітей віком до 11 років, вагітних жінок, матерів-годувальниць відповідно до
ДБН В.2.2-40.
Пристосування захисних споруд та споруд подвійного призначення,
призначених для укриття працівників суб’єктів господарювання, для потреб людей
з інвалідністю та інших маломобільних груп населення здійснюється у межах та за
умов, що не погіршують захисних властивостей таких споруд, не створюють
перешкод для зайняття таких споруд іншими категоріями населення, а також
проведення їх евакуації із захисних споруд у разі виникнення такої необхідності.
6.1.7 У складі захисних споруд та споруд подвійного призначення
передбачається наявність основних та допоміжних приміщень.

34
 ДБН В.2.2-5:202Х

До складу основних приміщень належать: приміщення для перебування осіб,

які підлягають укриттю, приміщення для приготування, розігріву та прийняття їжі,
пункти керування та інші службові приміщення, призначені для перебування
особового складу формувань з обслуговування захисної споруди, медпункти та
санітарні пости, приміщення для проведення медичних процедур у закладах
охорони здоров’я (операційні, операційно-перев’язочні, предопераційно-
стерилізаційні тощо), приміщення для годування та переповивання немовлят, а
також приміщення будь-якого іншого призначення, що дозволяють забезпечити
належні (з дотриманням вимог санітарних та протипожежних норм і правил) умови
перебування у них людей впродовж 48 годин безперервно.
До допоміжних належать приміщення, що не передбачають тривалого
перебування у них людей, а саме: тамбури та тамбур-шлюзи, роздягальні,
приміщення для зберігання чистого та забрудненого одягу, приміщення для
зберігання продовольства (комори), приміщення для встановлення вентиляційного
та фільтровентиляційного обладнання, приміщення для встановлення обладнання
систем кондиціювання повітря, балонні, приміщення для встановлення автономних
джерел енергозабезпечення (акумуляторів, захищених дизельних електростанцій),
електрощитові та інші приміщення для розміщення електричного обладнання,
санітарно-технічні вузли, душові, дренажні станції перекачки, приміщення для
дозиметричного контролю, бойлерні тощо.
6.1.8 Для розміщення у захисних спорудах та спорудах подвійного
призначення населення, що підлягає укриттю, необхідно передбачати обладнання
таких споруд місцями для сидіння та лежання з розрахунку:
50 % місць для лежання та 50 % місць для сидіння – у захисних спорудах,
призначених для укриття хворих, медичного та обслуговуючого персоналу закладів
охорони здоров’я;

35
ДБН В.2.2-5:202Х

15 %, 20 % та 30% місць для лежання при відповідно одноярусному,

двоярусному та триярусному розташуванні місць для лежання, решта – місця для
сидіння.
6.1.9 Місця для сидіння у приміщеннях передбачаються розміром не менше
0,45 м х0,45 м на одну особу, що підлягає укриттю, а для лежання – 0,55 м х 1,8 м.
6.1.10 Висота від рівня підлоги місць для лежання має складати:
першого ярусу – 0,45 м,
другого ярусу – 1,4 м,
третього ярусу – 2,15 м.
Відстань від верхнього ярусу місць для лежання до перекриття або
виступаючих конструкцій має бути не меншою 0,75 м.
6.1.11 Для забезпечення захисних споруд та споруд подвійного призначення
місцями для сидіння та лежання доцільно передбачати відкидні прилади (сидіння,
лежаки), прикріплені до стін (перегородок) по периметру основних приміщень, а
також обладнання (лавки, стільці, багатоярусні лежаки тощо), що легко
трансформуються (збираються) з виробів, які у повсякденний час зберігаються у
розібраному (складеному) стані.
Між місцями для сидіння та лежання мають передбачатися проходи та
коридори відповідно до норм таблиці 4.
Таблиця 4
НОРМОВАНІ ВЕЛИЧИНИ Відстань у захисних спорудах (спорудах
подвійного призначення), м
загальна у закладах охорони
здоров’я
1. Ширина проходів на рівні місць для
сидіння між:
- поперечними рядами (при кількості місць у 0,7 -
ряду не більше 12)
- поздовжніми рядами і торцями поперечних 0,75 -
рядів
0,8 -
36
 ДБН В.2.2-5:202Х

НОРМОВАНІ ВЕЛИЧИНИ Відстань у захисних спорудах (спорудах

подвійного призначення), м
загальна у закладах охорони
здоров’я
- поздовжніми рядами (при кількості місць у
ряду не більше 20 та при односторонньому
виході)

2. Відстань між лікарняними ліжками при:

- двоярусному розташуванні - 1
- одноярусному розташуванні - 0,6
3. Наскрізні проходи між рядами
- поперечними 0,9 -
- поздовжніми 1,2 -
4. Ширина проходів між рядами ліжок - 1,3
5. Ширина коридорів 1,2 2,5
Примітка. Поздовжній ряд приймається вздовж довшої сторони основного приміщення,
поперечний – вздовж меншої.
Також у захисних спорудах та спорудах подвійного призначення необхідно
передбачати вільні місця для розміщення осіб з інвалідністю, що пересуваються
на колясках, чисельність яких визначається відповідно до пункту 4.1.9 цих норм,
з розрахунку 1 м2 на одну особу.
6.1.12 Висота приміщень захисних споруд та споруд подвійного призначення
приймається вiдповiдно до вимог використання їх для господарських, культурних
та побутових потреб (для споруд подвійного призначення – за основним
функціональним призначенням), але не менше 1,9 м. Максимальна висота
приміщень захисних споруд має складати не більше 3,5 м. При висоті приміщень
вiд 1,9 до 2,15 м передбачається одноярусне розташування місць для сидіння
(лежання), від 2,15 до 2,9 м – двоярусне, а при висоті 2,9 м i більше – триярусне.
У захисних спорудах та спорудах подвійного призначення установ охорони
здоров'я при висоті приміщення 2,15 м i більше приймається двоярусне
розташування ліжок для нетранспортабельних хворих.

37
ДБН В.2.2-5:202Х

При технiко-економiчному обґрунтуванні допускається пристосовувати під

такі захисні споруди та споруди подвійного призначення приміщення, висотою не
менше 1,85 м. У цьому випадку приймається одноярусне розташування ліжок для
нетранспортабельних хворих.
При цьому внутрішній об’єм основних приміщень має складати не менше
1,5 м3 на одну особу, що підлягає укриттю.
6.1.13 За необхідності у складі захисних споруд та споруд подвійного
призначення передбачаються приміщення для зберігання продуктів харчування.
Зазначені приміщення слід проектувати площею 5 м2 на захисну споруду або
споруду подвійного призначення місткістю до 150 осіб. На кожні наступні 150 осіб,
що підлягають укриттю, площа такого приміщення збільшується на 3 м2.
Кількість приміщень для зберігання продуктів слід приймати з розрахунку одне
приміщення на 600 осіб. Приміщення слід розташовувати розосереджено у різних
місцях захисної споруди (споруди подвійного призначення).
Не допускається розташовувати зазначені приміщення біля санітарно-
технічних вузлів, санітарних пунктів та медичних постів (кімнат).
Приміщення мають обладнуватися стелажами для зберігання продуктів. Висоту
стелажів до виступаючих частин перекриття слід передбачати не менше 0,5 м.
6.1.14 У складі однієї із захисних споруд, призначених для укриття персоналу
об’єктів суб’єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного
захисту, має передбачатися окреме приміщення для розміщення пункту управління
площею від 20 до 50 м2,, розташоване як правило біля входу до захисної споруди.
Зазначене приміщення має відокремлюватися від інших приміщень
протипожежними перегородками 1 типу.
6.1.15 Санітарно-технічні вузли мають проектуватися роздільними для жінок та
чоловіків. Кількість санітарно-технічних приладів приймається згідно з таблицею 5.
Таблиця 5
38
 ДБН В.2.2-5:202Х

Санітарно-технічні прилади Кількість осіб на один прилад

Захисні споруди В закладах охорони
будь-якого здоров’я
призначення
1. Наземна чаша (унітаз) в туалетах:
- для жінок (не менше одного) 75 50
- для чоловіків (не менше одного) 150 100
2. Пісуар (або 0,6 м лоткового пісуару) в туалетах
для чоловіків (не менше одного) 150 100
3. Умивальник (не менше одного) 200 100
4. Душова кабіна (не менше однієї, на 200 -
санпропускниках — не менше двох):
- для хворих 100
- для медичного та обслуговуючого персоналу 25
У санітарно-технічних вузлах не менше 15 % санітарно-технічних приладів
мають бути пристосовані для використання особами з інвалідністю та іншими
маломобільними групами населення, але не менше одного такого приладу.
Ширина проходу між двома рядами кабін вбиралень або між рядами кабін та
розташованих напроти них пісуарів повинна дорівнювати 1,5 м, а між рядами кабін
вбиралень та стінкою або перегородкою — 1,2 м.
Душова обладнується прохідними душовими кабінами розміром 0,9 х 0,9 м.
Допускається обладнання душової тупиковими кабінами за умови забезпечення
достатнього промивання підлоги у проході біля кабін. Підлогу душової необхідно
покривати дозволеними до використання синтетичними матеріалами та
облаштовувати решітками.
У захисних спорудах, що мають санпропускники:
- у душових площею під одну сітку ширину проходу приймати 0,9 х 0,9 м;
- ширина проходу між рядом кабін та стінкою повинна становити 1 м.

39
ДБН В.2.2-5:202Х

Душові, як правило, слід обладнувати проточними електроводонагрівачами,

потужність яких дозволяє забезпечити подачу гарячої води температурою не нижче
40 о С в усі пори року.
За відповідного техніко-економічного обґрунтування дозволяється
облаштовувати душові електричними бойлерами (водонагрівачами), одним або
декількома, сумарна потужність яких дозволить забезпечити подачу гарячої води з
вищезазначеними характеристиками одночасно в усі душові кабіни впродовж
не менше 10 хвилин безперервно.
6.1.16 Електрощитові мають відокремлюватися від інших приміщень
протипожежними перегородками 1 типу. Дверні отвори мають заповнюватися
протипожежними дверима ЕІ-30 розміром 0,8 х 1,8 м, відчинятися назовні i мати
замки, що самі замикаються, та вимикаються без ключа з внутрішнього боку
приміщення.
6.1.17 Розміри приміщень, призначених для встановлення спеціального
обладнання та систем життєзабезпечення, визначаються в залежності від
геометричних розмірів такого обладнання та з урахуванням його доступності для
обслуговування і ремонту.
6.2 Сховища та споруди подвійного призначення із захисними
властивостями сховищ
6.2.1 Сховища та споруди подвійного призначення із захисними
властивостями сховищ (далі – сховища) мають проектуватися заглибленими
(підземними).
Розміщення вбудованих сховищ під будівлями і спорудами різного
призначення здійснюється за умов забезпечення сприйняття огороджувальними
конструкціями сховищ додаткових динамічних навантажень від прогресуючого
обвалення вище розташованих конструкцій будівель (споруд), до яких вбудовано
такі сховища.
40
 ДБН В.2.2-5:202Х

Швидкоспоруджувані сховища дозволяється проектувати напівзаглибленими

або наземними за умов досягнення огороджуючими конструкціями нормативних
захисних властивостей, передбачених пунктом 4.2 цих норм, з урахуванням
положень пункту 7.2 цих норм.
6.2.2 До складу сховищ в обов’язковому порядку мають входити такі
приміщення:
основні:
приміщення для перебування осіб, які підлягають укриттю;
санітарні пости площею не менше 2 м2 (на кожні повні чи не повні 500 осіб,
що підлягають укриттю, але не менше одного);
медпункти площею не менше 9 м2 (додатково до санітарних постів для
захисних споруд місткістю більше 1000 осіб);
Примітка. У захисних спорудах місткістю більше 1200 осіб площа медичного пункту
збільшується на 1 м2 на кожні додаткові повні чи не повні 100 осіб, що підлягають укриттю);
приміщення для проведення медичних процедур: операційні, операційно-
перев’язочні, предопераційно-стерилізаційні тощо (для закладів охорони здоров’я).
допоміжні:
тамбури та тамбур-шлюзи;
приміщення для встановлення вентиляційного та фільтровентиляційного
обладнання;
приміщення для встановлення автономних джерел енергозабезпечення
(акумуляторів, захищених дизельних електростанцій);
електрощитові та інші приміщення для розміщення електричного обладнання;
санітарні вузли, душові, дренажні станції перекачки.
приміщення для дозиметричного контролю, роздягальні, приміщення для
зберігання чистого та забрудненого одяг (для атомних електростанцій).

41
 ДБН В.2.2-5:202Х

Інші основні та допоміжні приміщення, передбачені пунктом 4.1.10 6.1.7 цих

норм, проектуються в залежності від потреби у них.

6.2.3 Площа основних та допоміжних приміщень сховищ визначається з

урахуванням вимог пунктів 6.1.1 - 6.1.4, 6.1.11 цих норм.
Загальна норма площі приміщень основних та допоміжних приміщень у
захисних спорудах та спорудах подвійного призначення закладів охорони здоров’я,
що мають стаціонар (стаціонари), приймається з урахування нормативів,
наведених у пункті 6.1.2 цих норм та таблиці 7.
Таблиця 7
Площа приміщення, м2, при місткості захисної
споруди (споруди подвійного призначення)
НАЙМЕНУВАННЯ ПРИМІЩЕННЯ
до 150 ліжок від 151 до 300 ліжок
1. Для хворих (на одну особу, що підлягає
укриттю):
при висоті приміщень заввишки 3 м 1,9 1,6
при висоті приміщень заввишки 2,5 м 2,2 2,2
2. Оперецiйно-перев'язочна 20 25
3. Передоперацiйно-стерилiзацiйна 10 12
4. Приміщення для приготування (розігріву) та 16 20
прийняття їжі (буфетна)
5. Санітарна кімната 7 10
6.. Службове приміщення для медичного та 0,5 0,5
обслуговуючого персоналу (на одну особу)
Примiтка. Норми площі приміщень для хворих прийнято з урахуванням розташування лікарських
ліжок:
80% у два яруси та 20% в один ярус в приміщеннях заввишки 3м;
60% у два яруси та 40% в один ярус в приміщеннях заввишки 2,5 м
6.2.3 Входи до сховищ проектуються з урахуванням вимог пунктів 6.1.5 та 6.1.6
цих норм.
Обладнання входів до сховищ та виходів з них, зокрема аварійних, (тамбур-
шлюзи, захисно-герметичні та герметичні ворота, двері та віконниці (люки) має
забезпечувати герметичність зазначених споруд.

42
 ДБН В.2.2-5:202Х

На входах до сховищ та виходах з них, зокрема аварійних, мають

встановлюватися захисно-герметичні та герметичні пристрої (ворота, двері та
віконниці) як правило стандартизованої ширини з розмірами, передбаченими
таблицею 3 цих норм.
У разі обладнання входів та аварійних виходів механічними пристроями для
спуску та підйому осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення,
передбачених ДБН В.2.2-17, їх розміщують за межами захищених входів та виходів
(зони герметизації) зовні захисної споруди (споруди подвійного призначення).
Для сховищ місткістю 300 осіб й більше слід передбачати влаштування при
одному із входів тамбур-шлюзу. Для сховищ місткістю від 300 до 600 осіб включно
влаштовується однокамерний, а у сховищах більшої мiсткостi – двокамерний
тамбур-шлюз.
Для сховищ місткістю понад 600 осіб замість одного двокамерного тамбур-
шлюзу допускається влаштування при входах декількох однокамерних тамбур-
шлюзів.
Площу кожної камери тамбура-шлюзу при ширині дверного прорізу
до 1,2 м слід приймати 8 м2, а при ширині 1,2 м і більше – 10 м2.
У зовнішній i внутрішній стінах тамбура-шлюзу слід передбачати захисно-
герметичні двері, що відповідають класу захисту сховища, що мають відчинятися
назовні у напрямку виходу людей зі сховища.
У сховищах закладів охорони здоров’я місткістю до 200 осіб влаштовується
однокамерний, а при більшій мiсткостi – двокамерний тамбур-шлюз, геометричні
розміри яких дозволяють безперешкодне транспортування та розміщення у них
медичних нош та каталок для важкохворих пацієнтів.
Усі входи у сховища, крім тих, що обладнано тамбурами-шлюзами, мають
обладнуватися тамбурами.

43
ДБН В.2.2-5:202Х

Двері у тамбурах слід передбачати: у зовнішній стiнi – захисно-герметичні,

що відповідають класу захисту сховища i типу входу, у внутрішній стiнi –
герметичні. Двері мають відчинятися за ходом евакуації людей із захисної споруди.
Вхід у камеру розширення з приміщень у межах зони герметизації необхідно
обладнувати двома герметичними віконницями (люками), а з приміщення ДЕС —
однією.
Вхiднi отвори, що використовуються у мирний час та обладнані захисно-
герметичними та герметичними дверима, мають заповнюватись дверима з
урахуванням вимог норм з проектування будинків і споруд та протипожежних
норм.
Ширина тамбура-шлюзу, ширина i довжина тамбура та передтамбура при
двостулкових дверях мають бути на 0,6 м більше ширини дверного полотна. З боку
розташування навісів має бути простінок не менше 0,5 м.
Відстань до найближчої перешкоди повинна бути такою, щоб дозволяли
вільне відчинення дверей, а його елементи не перекривали дверний отвір.
У сховищах закладів охорони здоров’я слід приймати ширину передтамбура
та тамбур-шлюзу – 2,5 м, тамбура — 2,0 м; довжину тамбура та тамбур-шлюзу –
від 4 до 4,5 м, передтамбура – 2,0 м.
6.2.4 Усі сховища мають обладнуватися аварійними (евакуаційними)
виходами.
В окремо розташованих сховищах допускається один із входів, розташованих
поза зоною можливих завалів, проектувати як аварійний вихід.
Аварiйнi виходи слід розташовувати, як правило, вище рівня ґрунтових вод.
Перевищення відмітки рівня ґрунтових вод відносно підлоги аварійного виходу
допускається приймати не більше 0,3 м, а у аварійному виході, сумісному зі входом,
— не більше 1,0 м.

44
 ДБН В.2.2-5:202Х

В умовах високого рівня ґрунтових вод допускається аварійний вихід

проектувати через покриття у вигляді захищеної шахти без пiдхiдного тунелю. При
сумiщеннi шахтного аварійного виходу зі входом слід передбачати сходовий спуск.
Висота оголовка шахти визначається розрахунком.
Тунель аварійного виходу, сумісного зі входом у сховище, допускається
передбачати для розміщення однокамерного тамбур-шлюзу.
У сховищах місткістю до 600 осіб допускається передбачати аварійний вихід
у вигляд вертикальної шахти із захисним оголовком. При цьому аварійний вихід
повинен з'єднуватись зі сховищем тунелем. Внутрішні розміри тунелю мають
становити не менше 1,2 х 2 м, шахти — не менше 0,9 х 1,3м.”
Вихід зі сховища у тунель повинен обладнуватися захисно-герметичними i
герметичними віконницями (люками), які встановлюються відповідно з зовнішньої
i внутрішньої сторін стіни.
Аварiйнi шахтні виходи слід обладнувати захищеними оголовками, висоту
яких hог необхідно приймати 1,2 або 0,5 м у залежності від віддалення оголовка від
будинку. Віддалення оголовків в залежності від висоти i типу будівлі (споруди)
приймається згідно з таблицею 8.
При вiддаленнi оголовків на вiдстанi менше вказаних у таблиці 8 їх висоту слід
приймати за інтерполяцією між величинами 0,5 та 1,2 м або 1,2 м i висотою
оголовка у межах контуру будинку (споруди) hог=0,15Н для виробничих
багатоповерхових й hог= 0,25 Н для адміністративних, громадських, житлових та
інших багатоповерхових будівель і споруд.
У стінах оголовка заввишки 1,2 м слід передбачати прорізи розміром
не менше ніж 0,6 х 0,8 м, які обладнані жалюзiйними ґратами, що відчиняються
всередину. При висоті оголовка менше 1,2 м у покритті слід передбачати металеві
грати, які відчиняються униз, розміром не менше ніж 0,6 х 0,6 м.

45
ДБН В.2.2-5:202Х

За умов стисненої забудови при вiдповiдному техніко-економічному

обгрунтуваннi допускається у входах, сумісних з аварійними виходами,
передбачати оголовки з улаштуванням в них сходових маршів та захисно-
герметичних i герметичних дверей розміром 0,9 х 2 м. У цьому випадку
влаштування тамбура при виході зі сховища у тунель не передбачається.
При вiдстанi від будинку до відкритої частини аварійного виходу більше
висоти будинку допускається замість захищеного оголовка влаштовувати сходовий
спуск з поверхні землі.
Таблиця 8

Відстань від будівлі (споруди)

БУДІВЛІ (СПОРУДИ) до оголовка, м при hог, м

hог =0,5 м hог =1,2 м

Виробничі одноповерхові 0,5 Н 0

Виробничі багатоповерхові Н 0,5 Н

Адміністративні, громадські, житлові та інші Н 0,5 Н + 3

Примітка. Н — висота будівлі (споруди), м.

6.2.5 Приміщення для розміщення фільтровентиляційного обладнання (ФВП),

балонної, а також автономних джерел енергозабезпечення (дизельних
електростанцій та акумуляторних), мають розташовуватися у зовнішніх стін.
Приміщення дизельної електростанції (ДЕС) та балонної (для балонів з киснем)
мають відокремлюватися від інших приміщень парогазонепроникними
протипожежними перегородками I типу з класом вогнестійкості не менше ЕІ60.
Входи у приміщення ДЕС зі сховища мають обладнуватися тамбуром з двома
герметичними дверима, що відчиняються в напрямку входу у сховище.
6.2.6 У складі сховищ та споруд подвійного призначення із відповідними
захисними властивостями місткістю до 150 осіб допускається не передбачати ФВП
46
 ДБН В.2.2-5:202Х

і розміщувати фільтровентиляційне обладнання у приміщенні для перебування осіб,

які підлягають укриттю, у разі використання вентиляторів, обладнаних глушниками
звуку.
6.2.7 Сполучення між поверхами у багатоповерхових сховищах має бути
організовано через сходову клітку, відокремлену від основних та допоміжних
приміщень протипожежними стінами 1 типу з дверними отворами, заповненими
герметичними дверима на кожному поверху.
6.2.8 Дренажні станції перекачки систем каналізації сховищ слiд розміщувати
за зоною герметизації.
При вході у станцію повинен бути передбачений тамбур з двома герметичними
дверима, що відчиняються у бік станції.
Під підлогою станції необхідно передбачати резервуар для приймання та
відкачування дренажних вод. Вхід до резервуару – через люк у підстанції.
6.2.9 У сховищах з трьома режимами вентиляції необхідно передбачати
приміщення балонної, що за вибухопожежною i пожежною небезпекою має
належати до категорії Д.
У разі використання балонів з киснем сполучення балонної із суміжними
приміщеннями необхідно передбачати через тамбур з протипожежними дверима ЕІ-
30, що відчиняються назовні.
6.2.10 Сховища, розташовані у зоні можливого катастрофічного затоплення,
мають задовольняти усім вимогам цих норм з урахуванням дії гідравлічного стоку,
обумовленого гравітаційними або проривними хвилями.
Тривалість затоплення приймається для гравітаційних хвиль
короткочасною – до 2 годин, для проривних хвиль тривалою – більше 2 годин.
6.2.10 У сховищах, розташованих у зонах можливого катастрофічного
затоплення, слід передбачати аварiйнi виходи:

47
ДБН В.2.2-5:202Х

а) у зонах невеликої тривалості затоплення – у формі вертикальної шахти із

захищеним оголовком і у вiдповiдностi з вимогами пункту 6.2.4 цих Норм. Після
закінчення затоплення слід передбачати випуск води з входу у сховище або
відкачування її насосом;
б) у зонах тривалого затоплення – у вигляді вертикальної шахти.
При глибині можливого затоплення до 5 м вихід повинен здійснюватись крізь
шахту. При цьому верх шахти слід приймати на 1 м вище рівня можливого
затоплення.
6.2.11 Оголовки аварійних виходів, повiтрозаборних та витяжних шахт слід
перевіряти на тиск від швидкісного напору гідравлічного потоку за формулою
, (4)
де - коефіцієнт лобового опору, який приймається згідно Додатком В;
- об'ємна вага води;
g - прискорення вільного падіння, що дорiвнює 9,8 м/с2;
- швидкість пiдхiдного потоку, м/с, визначається за даними розрахунків зони
можливого затоплення під час руйнування відповідної гідроспоруди;
- площа проекції зануреної у потік частини перешкоди на площину,
перпендикулярно до напрямку руху потоку, м².
6.2.12 У сховищах, розташованих у зонах можливого катастрофічного
затоплення, слід передбачати режим ізоляції з регенерацією внутрішнього повітря,
а також пристрої, які забезпечують контроль наявності води над спорудою.
У повiтрозаборних та витяжних шахтах слід передбачати встановлення
противибухових пристроїв та водопровідник засувок з електроручним керуванням
зі сховища. Водопровiднi засувки повинні бути розраховані на гідростатичний тиск
від розрахункового стовпа води.

48
 ДБН В.2.2-5:202Х

Спустошення затопленої водою ділянки шахти слід передбачати шляхом

зливу води у камери перед фільтрами грубого очищення або вiдкачки ручним
насосом за межі споруди.
6.2.13 У сховищах, що розташовано у зонах можливого катастрофічного
затоплення, слід передбачати мiнiмально необхідну кількість припливно-витяжних
та інших отворів, які сполучаються з поверхнею.
Допускається суміщати повiтрозабори для систем фільтровентиляцiї та
вентиляції ДЕС, а також витяжних, крім витяжної вентиляції ДЕС та вихлопної
системи від дизеля.
6.3 Протирадіаційні укриття та споруди подвійного призначення із
захисними властивостями протирадіаційних укриттів
6.3.1 ПРУ та споруди подвійного призначення із захисними властивостями
ПРУ (далі – ПРУ) можуть проектуватися надземними, наземними,
напівзаглибленими та заглибленими (підземними).
Швидкоспоруджувані ПРУ дозволяється проектувати наземними або
надземними за умов досягнення огороджуючими конструкціями нормативних
захисних властивостей, передбачених пунктом 4.2 цих норм, з урахуванням
положень пункту 7.2 цих норм.
6.3.2 До складу ПРУ мають входити такі приміщення:
основні:
приміщення для перебування осіб, які підлягають укриттю (в закладах
охорони здоров'я окремі приміщення для хворих, одужуючих, медичного та
обслуговуючого персоналу;
приміщення для проведення медичних процедур: операційні, операційно-
перев’язочні, предопераційно-стерилізаційні тощо (для закладів охорони здоров’я).
допоміжні:

49
ДБН В.2.2-5:202Х

вентиляційні (для ПРУ обладнаних системами вентиляції з механічним

приводом);
санітарні вузли (для каналізованих ПРУ) або приміщення для встановлення
виносної тари (для неканалізованих ПРУ);
приміщення для зберігання забрудненого одягу (для ПРУ, розташованих у
зонах спостереження навколо атомних енергетичних об'єктів).

Інші основні та допоміжні приміщення, передбачені пунктом 4.1.10 6.1.7 цих

норм, проектуються в залежності від потреби у них.
У закладах охорони здоров'я пости медичних сестер можуть розміщуватися у
приміщеннях для розміщення хворих. Для тяжкохворих слід передбачати санітарну
кімнату. ПРУ для інфекційних хворих слід проектувати, передбачаючи
розташування хворих за видами інфекцій у різних приміщеннях, з виділенням за
необхiдностi приміщення для окремих боксів.
6.3.3 Площа основних та допоміжних приміщень ПРУ визначається з
урахуванням вимог пунктів 6.1.1 - 6.1.4, 6.1.11 цих норм.
Загальна норма площі приміщень основних та допоміжних приміщень у
захисних спорудах та спорудах подвійного призначення закладів охорони здоров’я,
приймається з урахування нормативів, наведених у пункті 6.1.2 цих норм та
таблиці 12.

50
 ДБН В.2.2-5:202Х

Таблиця 12

Площа приміщень, м2, при

кiлькостi ліжок (місць) Додаткові
ПРИМІЩЕННЯ
вказівки
200-400 401-600 601-1000

А. Лiкарнi, клiнiки, шпиталі та медсанчастини

1. Для розміщення хворих (на одну

особу, яка підлягає укриттю):
- тяжкохворих при висоті приміщення 1,9 1,9 1,9
3 м й більше;
- тяжкохворих при висоті приміщення 2,2 2,2 2,2
від 2,5 до 3 м 1
- одужуючих 1 1
2. Оперецiйно-перев'язочна 25 30 40 Тільки у лікарнях
хірургічного
профілю
3.Передоперацiйно-стерилiзацiйна 12 12 24
4. Процедурна-перев'язочна 20 30 40
5. Буфетна з приміщеннями для 20 30 40
пiдiгрiву їжі
6. Пост медичних сестер 2 2 2 Кількість постів
визначається у
завданні на
проектування
7. Для розміщення медичного та 0,5 0,5 0,5
обслуговуючого персоналу (на одну
особу, яка підлягає укриттю)
8. Санітарна кімната (для миття суден, 10 14 20 Тільки для
пелюшок та зберігання покидьків) тяжкохворих
9. Окремі приміщення боксів з 11 11 11 Тільки в
тамбуром та санвузлом інфекційних
лікарнях. Кількість
боксів визначається
завданням на
проектування
Б. Пологові будинки та дитячі лiкарнi
10. Для розміщення хворих, вагітних, Згідно з поз. 1 розд. А
породілей
11. Оперецiйно-перев'язочна 36 - -
12. Передпологова палата 20 - - Тільки у пологових
будинках
13. Пологова палата 20 - -
14. Дитяча кімната (на кожну дитину) 0,6 - -
15. Буфетна, пости медичних сестер, Згідно з поз. 5-8 розд. А
приміщення для медичного та

51
ДБН В.2.2-5:202Х

Площа приміщень, м2, при

кiлькостi ліжок (місць) Додаткові
ПРИМІЩЕННЯ
вказівки
200-400 401-600 601-1000

обслуговуючого персоналу, санітарна

кімната
16. Білизняна для дводобового запасу 6 - - Тільки у пологових
білизни будинках
В. Лiкувально-оздоровчi заклади
17. Для відпочиваючих (на одну особу,
що підлягає укриттю)
- дорослого 0,5 0,5 0,5
- дитини 1 1 1
18. Процедурна-перев'язочна для:
- дорослого 20 25 30
- дитини 16 20 25
19. Буфетна i пости медичних сестер Згідно з поз. 5 та 6 розд. А
Г. Заклади, які не мають ліжкового фонду
20. Для робiтникiв та службовців (на 0,5 0,5 0,5
одну особу, що підлягає укриттю)
Примiтка. Норми площі приміщень для хворих прийнято з урахуванням розташування
лікарських ліжок:
80% у два яруси та 20% в один ярус у приміщеннях заввишки 3м;
60% у два яруси та 40% в один ярус у приміщеннях заввишки від 2,5 до 3 м
Пости медичних сестер слід передбачати з розрахунку один пост на 100
хворих середньої важкості.
6.3.4 При проектуванні ПРУ, призначених для укриття учасників освітнього
процесу дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, слід приймати норми
площі (крім постів для медсестер) за поз. 17 – 19 таблиці 12, при цьому учнів віком
до 12 років слід відносити до категорії дітей, решту учасників освітнього процесу
– до категорії дорослих.
6.3.5 Входи та в’їзди (далі — входи) до ПРУ проектуються з урахуванням вимог
пункту 6.1.5 та 6.1.6 цих Норм.
Двірні отвори входів до ПРУ мають заповнюватися посиленими дверима з
негорючих матеріалів. У зонах можливих руйнувань заповнення дверних отворів
(двері, дверні коробки, навіси) має забезпечувати стійкість до дії повітряної ударної

52
 ДБН В.2.2-5:202Х

хвилі з розрахунковим надмірним тиском ∆Рф згідно з таблицею 2. У місцях

примикання полотна до дверних коробок двері ущільнюють та облаштовують
засобами для затримування дверного полотна у відчиненому положенні.
Дозволяється заповнення дверних отворів ПРУ захисно-герметичними або
герметичними дверима. У цьому разі їх ширина має прийматися стандартизованою
згідно з таблицею 3.
При мiсткостi укриття до 50 чол. допускається обладнання одного входу, при
цьому другим евакуаційним виходом має бути люк розміром 0,6 х 0,9 м з
вертикальною драбиною або отвір розміром 0,7 х 1,5 м із спеціальним пристроєм
для виходу.
ПРУ обладнуються механічними пристроями для спуску та підйому осіб з
інвалідністю та інших маломобільних груп населення відповідно до ДБН В.2.2-40,
що можуть розміщуватися зовні або у внутрішньому просторі ПРУ.
6.3.6 ПРУ дозволяється облаштовувати незахищеними віконними отворами,
розміщеними на висоті 1,7 м від рівня підлоги та підготовленими до закладання, за
умов, що загальна площа таких отворів складає не більше 5 % загальної площі
зовнішніх огороджувальних конструкцій ПРУ.
В заглиблених та напівзаглиблених ПРУ віконні отвори можуть
передбачатися як аварійні виходи із споруди.
У верхній частині вікна (прорізу) допускається залишати отвір заввишки
0,3 м, що повинен розташовуватися вище місць для лежання не менше як на 0,2 м,
за умов наявності перед ним або за ним захисного екрану, а також віконниць
(люків), що не дозволяють прямого попадання іонізуючого випромінювання при
радіоактивному забрудненні місцевості, а також кіль та уламків боєприпасів під час
застосування звичайних засобів ураження.

53
ДБН В.2.2-5:202Х

6.3.7 Прорізи у зовнішніх огороджувальних конструкціях, які не

використовуються для входу або виходу з ПРУ (зокрема й аварійного), слід
закладати під час переводу приміщень на режим укриття з урахуванням умови
(5)

де:
f - площа отворів і прорізів у зовнішніх огороджувальних конструкціях
ПРУ, м2;
V- об'єм приміщень ПРУ, м3.
Матеріал, що використовується для закладання, має забезпечувати
нормативний коефіцієнт захисту Кз, передбачений для всієї споруди.
6.3.8 Підвищення захисних властивостей ПРУ здійснюється з урахуванням
вимог пункту 7.2 цих норм.

6.3.9 Для захисту входів у ПРУ, насамперед розташованих у незадимлюваних

сходових клітках, на першому поверсі будинку або у заглиблених спорудах з
заїздом для автотранспорту, слід передбачати стiнки-екрани, що мають
забезпечувати нормативний коефіцієнт захисту Кз, а також захист від місцевої та
загальної дії звичайних засобів ураження.
Місце встановлення стiнки-екрана визначається умовами експлуатації, а
відстань від дверного прорізу (воріт) до екрана повинна бути на 0,6 м більше
ширини полотна дверей (воріт).
Розміри стінки-екрана мають забезпечувати повне закриття дверних прорізів
(воріт) та бути ширшими і вищими від них на 0,3 м.
6.3.10 Захист осіб, які підлягають укриттю від іонізуючих випромінювань,
повітряної ударної хвилі, а також від місцевої та загальної дії звичайних засобів
ураження, що проникають через входи, також допускається здійснювати
влаштуванням на входах поворотів на 90 град., при цьому товщина стіни

54
 ДБН В.2.2-5:202Х

розташованої проти входу, визначається розрахунком з урахуванням забезпечення

нормативних Кз та ∆Рф .
6.3.11 Склад приміщень ПРУ та їх розміри мають дозволяти встановлення
необхідного вентиляційного або фільтровентиляційного обладнання.
Для встановлення вентиляційного обладнання має передбачатися окреме
вентиляційне приміщення, розміри якого визначаються габаритами обладнання та
площею, необхідною для його обслуговування.
Допускається встановлення вентиляційного (фільтровентиляційного)
обладнання у приміщенні для осіб, які підлягають укриттю, за умов використання
вентиляторів, обладнаних глушниками звуку.
6.3.12 Приміщення для зберігання забрудненого одягу слід передбачати при
одному з виходів та відокремлювати від приміщень для осіб, які підлягають
укриттю, протипожежними перегородками 1 типу.
Загальна площа таких приміщень визначається з розрахунку не більше
0,07 м2 на людину. Приміщення підлягають обладнанню лавами, вішалками.
В ПРУ місткістю до 50 осіб замість приміщення для забрудненого одягу
допускається передбачати влаштування при входах вішалок, які розміщуються за
завісами.

7 КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ
7.1 Зовнішні огороджувальні конструкції, матеріал, з яких їх виконано, а також
конструктивні схеми, що застосовуються під час проектування та будівництва
захисної споруди (споруди подвійного призначення), мають забезпечувати:
стійкість до дії небезпечних чинників, передбачених пунктом 4.1.2 цих норм:
збереження цілісності та герметичності захисної споруди (споруди подвійного
призначення) під час усього періоду експлуатації;ґ

55
ДБН В.2.2-5:202Х

стійкість її окремих конструктивних елементів та споруди у цілому до

особливого поєднання навантажень (статичних та динамічних), передбачених
розділом 7 цих норм і визначених з урахуванням можливості прогресивного
обвалення надземних конструкцій;
нормальний температурно-вологісний режим всередині захисної споруди
(споруди подвійного призначення) в усі пори року, можливість природної
вентиляції (провітрювання) її основних приміщень в період очікування
(невикористання за призначенням).
Примітка: показники нормального температурно-вологісного режиму визначено [12], а
саме:
у разі використання сховища для господарських, культурних та побутових потреб
температура в його приміщеннях у зимовий і літній періоди підтримується відповідно до вимог з
експлуатації споруди за відповідним функціональним призначенням. У сховищах, що не
використовуються для господарських, культурних та побутових потреб, температура взимку має
підтримуватися на рівні не нижче ніж +10 °C.
вологість у сховищі підтримується на рівні не вище ніж 70 %.
7.2 Нормативні захисні властивості огороджуючих конструкцій захисних
споруд та споруд подвійного призначення досягаються використанням відповідних
матеріалів для виготовлення таких конструкцій, нормативним шаром такого
матеріалу, а також влаштуванням додаткового захисту таких конструкцій.
Для збільшення та досягнення нормативних захисних властивостей захисних
споруд та споруд подвійного призначення можуть використовуватися методи:
заглиблення у землю (встановлення у заздалегідь підготовлений котлован);
обвалування ґрунтом (піском) або іншими сипучими матеріалами;
додаткового обкладення мішками з ґрунтом (піском), бетонними
(залізобетонними) будівельними конструкціями (виробами);
встановлення габіонів, наповнених камінням, ґрунтом, піском тощо;
встановлення додаткових екранів;
56
 ДБН В.2.2-5:202Х

використання багатошарових будівельних конструкцій;

комбінованим способом (з частковим використанням вищезазначених
методів);
інші методи, що забезпечать нормативні захисні властивості.
Досягнення нормативних захисних властивостей огороджуючими
конструкціями вбудованих захисних споруд та споруд подвійного призначення
можливо шляхом проведення їх додаткового підсилення по верху покриття
(перекриття) ґрунтом шаром до 1 м, а також створення багатошарового захисту
шляхом розміщення між будівельними конструкціями шарів ґрунту (піску), інших
сипучих матеріалів.
Для окремо розташованих захисних споруд та споруд подвійного призначення
слід передбачати зверху покриття підсипку землi шаром не менше 1 м i не більше
1,5 м iз співвідношенням висоти укосу до його закладення не більше 1:2 та виносу
бровки укосу не менше ніж на 1 м, а для підвищених споруд – на 3м.
Підсипку ґрунтом по покриттю допускається не робити, якщо воно забезпечує
нормативний захист вiд небезпечних чинників, передбачених пунктом 4.2 цих Норм.
7.3 Матеріал зовнішніх огороджуючих конструкцій ПРУ має забезпечувати
захист осіб, що підлягають укриттю, від небезпечних чинників, передбачених
пунктом 4.2 цих Норм.
Ступінь захисту людей від іонізуючого випромінювання при радіаційному
зараженні місцевості слід визначати розрахунком згідно з вказаним у завданні на
проектування коефіцієнтом захисту Кз, визначеним відповідно до таблиці 2.
7.3 Несучi конструкції, захисно-герметичні та герметичні двері, віконниці
(люки) та інші захисні пристрої сховищ, які розташовано у зонах можливих
затоплень, мають перевірятися розрахунком на навантаження від гідростатичного
тиску розрахункового стовпа води, який повинен бути вказаний у завданні на
проектування.

57
ДБН В.2.2-5:202Х

Гідростатичний тиск від стовпа води на споруду, який приймається у

розрахунку, не повинен перевищувати навантаження, яке встановлюється класом
сховища.
Усі елементи споруди, що виступають, оголовки аварійних виходів,
повiтроводiв, шахти та інші має бути перевірено розрахунком на стiйкiсть та
міцність окремо від дії вибухової хвилі та гідравлічного потоку.
7.4 Сховища, які розташовано у зонах можливих затоплень, повинні
будуватися з монолітних залізобетонних конструкцій із суцільною фундаментною
плитою.
Бетон для сховищ, споруд подвійного призначення з відповідними захисними
властивостями, розташованих у зонах можливого катастрофічного затоплення,
необхідно приймати за міцністю на стиск – не нижче класу С12/15, марки за
морозостійкістю – F50 та марки за водонепроникністю – W2 згідно з ДБН В.2.6-98,
ДСТУ Б В.2.6-156.
Конструкції сховищ, розташованих у зоні можливих затоплень, слід
розраховувати за граничним станом II групи.
7.5 Конструкції перегородок та їх кріплення до стін, колон і покриттів слід
проектувати з урахуванням дії інерційних навантажень та можливих деформацій
елементів покриттів та вертикальних осідань стін та колон при дії розрахункового
навантаження.
7.6 У бетонній пiдготовцi підлоги приміщень для зберігання продуктів
харчування слід передбачати укладку з сталевого дроту діаметром 1,5-2,5 мм з
розміром чарунки не більше 12 х 12 мм. У місцях сполучення бетонної підготовки
підлоги з огороджувальними конструкціями приміщень сітку слід заводити на
висоту 0,5 м від підлоги та штукатурити цементним розчином.
7.7 На вводах комунікацій, що забезпечують зовнішні зв'язки приміщень
вбудованих (прибудованих) сховищ з іншими приміщеннями, що знаходяться поза
58
 ДБН В.2.2-5:202Х

межами зони герметизації а також функціювання систем внутрішнього обладнання

після дії розрахункового навантаження слід передбачати компенсацiйнi пристрої.
Проектування компенсаційних пристроїв та дверних прорізав необхідно
виконувати з урахуванням можливості відносного осідання споруди на 15 см.
7.8 Внутрішнє оздоблення огороджувальних конструкцій (стін, перегородок,
стелі, підлоги) має передбачатися в залежності від основного функціонального
призначення приміщень (для споруд подвійного призначення) та можливого їх
використання для господарських, культурних та побутових потреб у мирний час
(для захисних споруд) з дозволених для використання у цих приміщеннях матеріалів
згідно з нормами ДБН В.1.1-7, інших протипожежних та санітарних правил.
Заборонено використовувати для оздоблення таких конструкцій системи,
конструкції та матеріали, руйнування яких під час динамічного впливу на
огороджувальні конструкції захисних споруд (споруд подвійного призначення) від
зброї масового ураження та/або звичайних засобів ураження може призвести до
загибелі або травмування осіб, що укриваються у таких спорудах, а саме:
підвісні стелі та фальшпідлоги;
облицювання керамічною, скляною плиткою або іншими матеріалами, що у
разу руйнування створюють гострі уламки.
У водонасичених ґрунтах, складних гідрогеологічних умовах рекомендується
застосовувати фундаменти у вигляді суцільної плити з монолітного залізобетону.
7.9 Зовнішні огороджувальні конструкції сховищ (фундаменти, підлоги, стіни,
перекриття та покриття), а також їх гідроізоляція мають забезпечувати захист
сховищ від негативного впливу ґрунтових вод, підтоплення і затоплення, а також
забезпечувати герметизацію сховища.
У випадку, якщо відмітка підлоги сховища нижче рівня ґрунтових вод більше
ніж на 2 м, а також для сховищ, розміщених у зоні можливого катастрофічного
затоплення, фундаментну плиту та зовнішні стіни огороджуючі конструкції слід

59
ДБН В.2.2-5:202Х

проектувати з монолітного залізобетону з обклеювальною гідроізоляцією,

передбачаючи iндустрiальнi методи їх будівництва та безперервне укладання
бетонної сумiшi при бетонуванні.
7.10 Підлога приміщень сховищ, розташованих у водонасичених ґрунтах,
повинна мати уклон 1 — 2 % у бік лотків, а останні — 2 - 3 % у бік водозбірника, з
якого вода повинна викачуватись насосом (у сховищах без ДЕС — ручним насосом).
7.11 Обклеювальну гідроізоляцію сховищ, розташованих у зонах можливого
катастрофічного затоплення, слід призначати суцільною, включаючи і покриття, у
вiдповiдностi з вимогами норм на проектування гідроізоляції підземних частин
будинків та споруд й з урахуванням стiйкостi її проти гiдростатичного напору та
забезпечення затиску жорсткими конструктивними елементами по стінах та по
покриттю.
Ступінь допустимого зволоження огороджувальних конструкцій сховищ,
розташованих у зонах можливого катастрофічного затоплення, слід приймати по 1
категорії
7.12 У сховищах, розташованих у водонасичених ґрунтах та у зонах
можливого катастрофічного затоплення, гідроізоляцію необхідно розраховувати
виходячи з умови забезпечення водонепроникнення після дії розрахункових
навантажень.
При проектуванні вказаних сховищ слід визначати зони можливого
виникнення тріщин в огороджувальних конструкціях та ширину їх розкриття при
найбільш несприятливих розрахункових випадках дії навантаження. Конструкцію
гідроізоляційного покриття слід визначати з урахуванням можливого
деформування його без розриву та втрати ізоляційних властивостей.
7.12 Розрахункова величина деформації, ат (у см), за якою матеріал
гідроізоляції деформується розриву, визначається за формулою:

60
 ДБН В.2.2-5:202Х

2 K и Еи ε2и δ
aT = (2)
Rм+ qf и

де Ки - коефіцієнт, який залежить від співвідношення фiзико-механiчних

властивостей гідроізоляційних матеріалів та мастики, МПа (кгс/см2), який
приймається за таблицею 9;
Еи - модуль деформації гідроізоляційного матеріалу, МПа, який приймається
за таблицею 10;
εи - відносне подовження гідроізоляційного матеріалу, МПа, яке
приймається за таблицею 10;
Rи - розрахунковий опір гідроізоляційного матеріалу розтягу, МПа (кгс/см2),
який приймається за табицею 10;
δ - товщина гідроізоляційного матеріалу, см;
Rм - розрахунковий опір мастики зсуву, МПа (кгс/см2), який приймається за
таблицею 10;
q - розрахункове навантаження на гідроізоляцію, МПа (кгс/см2);
f и- коефіцієнт тертя піску гідроізоляційного покриття, який приймається за
таблицею 11.
Методику розрахунку гідроізоляції наведено у додатку 2 Додатку Б.

Таблиця 9
Відношення показників фiзико-механічних властивостей матерiалiв
δ Rи 1 1–2 2
Rм

Коефіцієнт Ки 0,67 1 1,4

61
ДБН В.2.2-5:202Х

Таблиця 10

Розрахункові опори R и, МПа – над рискою, модуль деформації

ГІДРОІЗОЛЯЦІЙНИЙ
Ем, МПа - під рискою, при часі зростання навантаження, м.с.
МАТЕРІАЛ
До 6 8 10 20 40 60 100 150
1. Полiвiнiлхлоридний 24 23 22 18 15 14 13 12
пластикат ε и = 0,2 140 120 114 92 72 70 66 60

2. Полiвiнiлхлоридний 30 28,5 27,5 25,5 24 23 22 21,5

пластикат ε и = 0,1 30 29,5 29 27 22 21,5 21 20,5

3. Листовий поліетилен 15,5 14,3 13,5 12,2 11,5 11,2 10,8 10,7
при ε и = 0,2 79 74 71 63 59,5 56 55 54

4. Ізол у 3 шари при 5,4 5,0 4,6 4,0 3,6 3,2 2,8 2,4
ε и = 0,1 56 52 50 43 34 32 30 28

5. Ізол у 4 шари при 7,2 6,7 6,2 5,4 4,6 4,2 3,9 3,6
ε и = 0,08 88 82 78 68 55 51 49 45

6. Ізол у 5 шарів при 8,9 8,3 7,8 7,0 6,0 5,4 4,8 4,5
ε и = 0,08 112 104 98 83 78 65 58 54

7. Бризол у 3 шари при 6,1 5,6 5,3 4,5 3,7 3,5 3,3 3,1
ε и = 0,08 63 58 56 48 38 36 34 32

8. Бризол у 5 шарів при 9,9 9,3 8,9 7,9 6,7 6,1 6,4 5,1
ε и = 0,08 1260 1170 1100 935 880 730 660 610

9. Бризол у 4 шари при 8,1 7,5 7,0 6,1 5,2 4,7 4,4 4,1
ε и = 0,08 990 920 880 765 620 575 560 510

10. Мастика БКС. Rм 17,5 17,5 17,5 13 9,8 8,0 6,2 5,2
Примітка. При проміжних значеннях часу зростання навантаження значення R и, Rм та ε и

допускається приймати за інтерполяцією.

62
 ДБН В.2.2-5:202Х

Таблиця 11
Коефіцієнт тертя fи піску при його с зерновому
МАТЕРІАЛ
складі та вологості, %
ГІДРОІЗОЛЯЦІЙНОГО
середньозернистого крупнозернистого
ПОКРИТТЯ
G=0 G < 0,5 G=0 G < 0,5
Полiвiнiлхлоридний пластикат 0,5 0,4 0,55 0,43
Листовий полiетилен 0,42 0,36 0,45 0,38
Iзол та бризол 0,52 0,4 0,6 0,45
Примiтка. Для глинистих та суглинистих грунтiв коефiцiєнт fи допускається приймати як для
середньозернистих пiскiв при вологостi G < 0,5.

7.13 Максимальна ширина розкриття тріщин у місцях сполучення

залізобетонних конструкцій не повинна перевищувати 0,5 см.
aT
У випадках, коли значення будуть менше максимальної ширини
розкриття тріщини у конструкції споруди, необхідно передбачати використання
гідроізоляційних матерiалiв з більш високими характеристиками мiцностi,
збільшувати число шарів гідроізоляційного покриття або передбачати місцеве
підсилення гідроізоляції у зоні утворення тріщин.
Розрахунок гідроізоляції на відрив по вертикальній поверхні при осiданнi
споруди під дією навантаження виконується за формулою
df и≤ Rm
, (3)

де Rm , q, f и– те саме, що й у формулі (2).

5.1.29 7.12 Вводи інженерних комунікацій повинні бути доступними для їх
огляду та ремонту зсередини сховища.
Допускається об'єднання їх, при цьому групування вводів слід виконувати
урахуванням вимог відповідних норм. На вводах водопостачання та

63
ДБН В.2.2-5:202Х

теплопостачання, а також випусках каналізації слід передбачати встановлення

запірної арматури всередині сховища.
Закладні частини для вводів кабелів, повiтроводiв, труб водопроводу та
теплопостачання та для випусків каналізації слід влаштовувати у вигляді металевих
патрубків з навареними у середній їх частині фланцями. Встановлення закладних
частин в огороджувальні конструкції слід передбачати, як правило, до бетонування.
7.13 Встановлення захисно-герметичних, герметичних дверей віконниць
(люків) як правило здійснюється до проведення робіт із зведення огороджувальних
конструкцій, до яких їх передбачено встановлювати, з наступним їх одночасним
замонолічуванням.
В інших випадках закладні частини для кріплення захисно-герметичних,
герметичних дверей, віконниць (люків), а також для вводів інженерних комунікацій
слід проектувати з урахуванням навантажень від дії повітряної ударної хвилі. По
периметру закладних частин дверей слід передбачати встановлення штуцерів з
кроком 0,5 м для нагнітання крізь них розчину на цементі, що розширюється.
У закладних (трубчастих) частинах після укладання кабелів
електропостачання та зв'язку повинна передбачатися заливка вільного простору
кабельною мастикою. В інших вводах вільний простір всередині закладних частин
слід заповнювати ущільнювальними прокладками.
7.14 Експлуатаційний пiдпiр повітря при режимі фільтровентиляцiї повинен
передбачатися 5 Па Н/м² (кгс/м² ). При режимі чистої вентиляції пiдпiр повітря у
сховище слід забезпечувати за рахунок перевищення припливу над витяжкою,
величина підпору повітря при цьому не нормується.
У проектній документації на плані споруди вказуються всі лiнiї зони
герметизації сховища та засоби, що забезпечують герметизацію у входах та місцях
проходу комунікацій.

64
 ДБН В.2.2-5:202Х

8 ВИМОГИ ДО ІНЖЕНЕРНОГО ОБЛАДНАННЯ ТА СИСТЕМ

ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
8.1 Загальні положення
8.1.1 Сховища підлягають обладнанню системами вентиляції, захисними,
захисно-герметичними, противибуховими, санітарно-технічними та іншими
пристроями та системами життєзабезпечення, що забезпечують їх герметизацію та
автономність функціонування впродовж не менше 48 годин поспіль.
8.1.2 ПРУ місткістю 20 осіб й більше підлягають обладнанню системами
водопроводу та каналізації. У неканалізованих ПРУ місткістю до 20 осіб
допускається облаштування окремого приміщення для встановлення виносної тари
площею близько 1 м².
Для вбудованих (прибудованих) ПРУ допускається проектувати санiтарно-
технічний вузол з розрахунку забезпечення 50% осіб, що підлягають укриттю, але
не менше 1 наземної чаші (унітазу), 1 пісуару та 1 умивальника на ПРУ. Для решти
осіб, які підлягають укриттю, використання санітарно-технічних приладів слід
передбачати у суміжних з ПРУ приміщеннях.
8.1.3 Прокладання транзитних мереж водопроводу, каналізації, опалення,
електропостачання, а також трубопроводів стиснутого повітря, небезпечних
речовин та горючих рідин, газопроводів, трубопроводів з гарячою водою,
повітроводів, тощо, крізь приміщення захисних споруд та споруд подвійного
призначення не допускається.
У вбудованих захисних спорудах та спорудах подвійного призначення
прокладання вказаних мереж інженерних комунікацій, пов’язаних з інженерними
системами будинків (споруд), до яких вбудовано захисні споруди або споруди
подвійного призначення (окрім мереж каналізації, трубопроводів з небезпечними
речовинами та горючими рідинами, газопроводів), допускається за умови

65
ДБН В.2.2-5:202Х

встановлення вимикаючих та інших пристроїв, що виключають можливість

порушення захисних властивостей таких споруд.
Трубопроводи з небезпечними речовинами та горючими рідинами,
газопроводи, заборонено прокладати в суміжних приміщеннях з зовнішніми
огороджуючими конструкціями вбудованих захисних споруд.
Мережі водопостачання, опалення i каналізації будинку (споруди), що
проходять над покриттям вбудованої захисної споруди (споруди подвійного
призначення), або в суміжному приміщенні, мають прокладатися у спеціальних
колекторах (бетонних або залізобетонних каналах), доступних для огляду та
виконання ремонтних робіт під час експлуатації цих мереж у мирний час. Колектори
повинні мати уклон 2-3% в бік стоку.
У вбудованих сховищах та спорудах подвійного призначення із захисними
властивостями сховищ каналiзацiйнi стояки мають бути прокладені у сталевих
трубах або залізобетонних коробах, надійно замуровані у покриття i підлогу.
8.2 Системи вентиляції, кондиціонування повітря та опалення
8.2.1 Системи вентиляції, кондиціювання повітря та опалення захисних споруд
і споруд подвійного призначення мають забезпечувати безперервне перебування у
них людей, що підлягають укриттю впродовж 48 годин безперервно, зокрема для
сховищ з 2 режимами вентиляції – впродовж 12 годин безперервно у режимі
фільтровентиляції, а для сховищ з 3 режимами вентиляції – впродовж 6 годин
безперервно у режимі регенерації повітря (у сховищах, що розміщено в зонах
можливого катастрофічного затоплення від проривної хвилі, – до 12 годин).
Системи вентиляції, кондиціювання повітря та опалення слід проектувати з
стандартних або типових елементів, переважно у вигляді блоків та укрупнених
вузлів. Розташування та закріплення обладнання повинні передбачатись з
урахуванням забезпечення надійного функціювання систем при можливих

66
 ДБН В.2.2-5:202Х

переміщеннях огороджувальних конструкцій та виникнення у них залишкових

прогинів у результаті дії розрахункового навантаження.
Засоби очищення повітря, що використовуються для організації вентиляції
захисних споруд та споруд подвійного призначення мають відповідати вимогам
ДСТУ 9077.
Відстані між елементами вентиляційного та фільтровентиляційного обладнання
приймається відповідно до норм таблиці 13.
Таблиця 13
Відстань між елементами обладнання Розмір, м
Між двома електроручними вентиляторами (між осями рукояток) у разі їх 1,8
паралельного розташування
Між віссю рукоятки вентилятора та огорожею 0,9
Між агрегатами обладнання та стіною при наявності проходу з другого 0,2
боку агрегату
Ширина проходів для обслуговування обладнання 0,7
Ширина проходів від регенеративної установки до стін:
з боку обслуговування 1,0
з неробочої сторони 0,8
Між балонами із стиснутим повітрям (киснем) та опалювальними 1,0
приладами
Те саме при наявності екрана 0,2(0,5)
Примітки.
Відстань між стінами та стороною великогабаритного обладнання, що не обслуговується,
приймається відповідно до норм на проектування опалення, вентиляції та кондиціювання
повітря.
Відстань між вентиляторами повинна бути такою, щоб їх робочі зони не перекривали
одна одну.

8.2.2 Вентиляція ПРУ здійснюється з використанням систем вентиляції з

механічним приводом та/або шляхом їх природної вентиляції.
Для ПРУ місткістю до 50 осіб може передбачатися природна вентиляція, що
забезпечує нормативну кратність повітрообміну.
В інших випадках, а також для ПРУ установ охорони здоров'я незалежно від
їх мiсткостi, слід передбачати вентиляцію з механічним приводом.
67
ДБН В.2.2-5:202Х

При цьому в обов’язковому порядку має передбачатися очищення

припливного повітря від твердих часток та пилу шляхом встановлення фільтрів
грубого очищення повітря на повітрозаборах або простих протипилових пристроїв,
що мають опір потоку повітря не менше 5 Н/м (0,5кгс/м2) та коефіцієнт очищення
не менше 0,8.
ПРУ можуть обладнуватися системами фільтровентиляцiї згідно з вимогами
8.2.3 – 8.2.22 цих норм. У цьому разі має передбачатися герметизація ПРУ та/або
створення підпору повітря у його приміщеннях, що зашкодить вільному
потраплянню неочищеного зовнішнього повітря до приміщень ПРУ.
При проектуванні ПРУ параметри мікроклімату і газового складу повітряного
середовища слід приймати згідно з таблицею 15, колонка – чиста вентиляція.
Природна вентиляція ПРУ може здійснюватися за рахунок теплового напору
крізь повiтрозабiрнi та витяжні шахти (отвори). Отвори для подавання припливного
повітря слід розташовувати біля підлоги приміщення, витяжні – біля стелі.
Природна вентиляція ПРУ, що розташовано на рівні або вище рівня землі,
має здійснюватись крізь отвори, які влаштовуються у верхній частині вікон або у
стінах, з урахуванням збільшення повітря у 1,5 рази проти норм, що встановлено
таблицею 16.
У ПРУ з природною вентиляцією на всі вентиляційні отвори має
передбачатися встановлення фільтрів грубого очищення повітря або простих
протипилових пристроїв.
Площу перерізу припливних та витяжних повiтроводiв системи природної
вентиляції слід приймати за таблицею 14 в залежності від висоти витяжного каналу
та розрахункової температури зовнішнього повітря відповідно до параметра А.
Вентиляцiйнi отвори необхідно передбачати з протилежних сторін ПРУ,
забезпечуючи наскрізне провітрювання. Припливні вентиляцiйнi отвори слід
обладнувати пристроями для регулювання повітроподачi.
68
 ДБН В.2.2-5:202Х

Таблиця 14
Висота Площа перерізу повiтроводу, м2, на кожні 1000 м3/год повітря при
витяжного розрахунковій температурі зовнішнього повітря, ℃, за параметром А
каналу, м До 20 Від 20 до 25 Від 25 до 30 Більше 30
2 0,45 0,55 0,75 1,2
4 0,3 0,4 0,55 0,85
6 0,25 0,3 0,45 0,7
10 та більше 0,2 0,25 0,35 0,55
Загальну площу перерізу отворів, що влаштовуються у незамурованiй частині
вікон ПРУ, слід приймати відповідно до кліматичних районів, визначених за
таблицею 16 цих Норм:
2 – 3 % площі підлоги ПРУ для 1 - го та 2- го кліматичних районів;
5 – 7 % для 3-го кліматичного району.
Площу перерізу отворів, що розташовано з протилежної сторони та
використовуються для витяжки, слід приймати рівною площі перерізу отворів, що
використовуються для припливу.
У випадку, коли отвори розташовано з однієї сторони будинку та
використовуються для припливу повітря, слід передбачати улаштування
додаткового витяжного повiтроводу, площа перерізу якого повинна визначатись за
таблицею 14.
При розташуванні повiтроприймальних та викидних вентиляційних отворів
ПРУ з однієї сторони будівлі (споруди) віддалення їх один від одного має
прийматися не менше 10 м.
При застосуванні у ПРУ загальнопромислових вентиляторів з
електроприводом слід передбачати резервну вентиляцію з розрахунку 3 м3/люд.-
год. Резервна вентиляція у цьому випадку виконується з застосуванням
електроручних вентиляторів.

69
ДБН В.2.2-5:202Х

Вентиляцію з механічним спонуканням у ПРУ рекомендується передбачати

з застосуванням електроручних вентиляторів. У цьому разі резервна вентиляція
може не передбачатися. Довжина повiтроводiв, що прокладаються всередині
приміщення ПРУ, споруди подвійного призначення з відповідними захисними
властивостями, не повинна перевищувати 30 м.
8.2.3 Систему вентиляцiї сховищ, як правило, слiд проектувати на два
режими: чистої вентиляції (режим І) та фiльтровентиляцiї (режим II).
При режимi чистої вентиляцiї подача у сховище очищеного вiд пилу
зовнiшнього повiтря повинна забезпечувати необхiдний обмiн повiтря та
видалення з примiщень тепловидiлень та вологи. При фiльтровентиляцiї зовнiшнє
повiтря, яке подається у сховище, повинно очищатися вiд газоподібних засобiв
масового ураження, аерозолів та пилу.
У приміщеннях захисних споруд, споруд подвійного призначення гранично-
допустимі параметри мікроклімату і газовий склад повітряного середовища залежно
від складу осіб, що укриваються, слід приймати за таблицею 15.
Таблиця 15

Параметри Розрахункова t °С зовнішнього повітря

мікроклімату
До 25 °С у кліматичному районі 2 Більше 25 °С у кліматичному районі 3

чиста фільтро- регенера- чиста фільтро- регенерація

вентиляція вентиляція ція вентиляція вентиляція

1. Для осіб зрілого і 29 30 31 30 31 32

літнього віку,
підлітків, юнаків
Температура, °С

2. Відносна 70 70 70 70 70 70
вологість, % до

3. Швидкість руху 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1

повітря, м/с
70
 ДБН В.2.2-5:202Х

Параметри Розрахункова t °С зовнішнього повітря

мікроклімату
До 25 °С у кліматичному районі 2 Більше 25 °С у кліматичному районі 3

чиста фільтро- регенера- чиста фільтро- регенерація

вентиляція вентиляція ція вентиляція вентиляція

4. Концентрація СО2, 3 3,5 4 3 3,5 4

% об'єму
5. Концентрація СО, 50 75 100 50 75 100
мг/м3
6. Для дітей віком до 27 28 29 28 29 30
11 років, вагітних
жінок, матерів-
годувальниць
Температура, °С
7. Відносна 70 70 70 70 70 70
вологість, % до
8. Швидкість руху 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1
повітря, м/с
9. Концентрація СО2, 2 2,5 3 2 2,5 3
% об'єму
10. Концентрація СО, 30 40 50 30 40 50
мг/м3
Примітки.
Розрахункова температура зовнішнього повітря визначається відповідно до
ДСТУ-Н Б В.1.1-27.
При перебуванні у приміщеннях сховищ змішаного складу гранично-допустимі параметри
основних факторів мікроклімату приймаються за групою "дітей віком до 11 років, вагітних жінок,
матерів-годувальниць".
Величини концентрацій СO2 і СО не є розрахунковими для режимів чистої вентиляції і фільтро-
вентиляції і призначені для визначення необхідності призначення режиму III - регенерації повітря.
8.2.4 Режим регенерації внутрішнього повітря (режим III) передбачається для
сховищ, розташованих у зонах можливого катастрофічного затоплення, на об'єктах,
на яких виробляються або зберігаються небезпечні хімічні речовини (НХР), з
високою вірогідністю виникнення значної загазованості повітря продуктами
згорання при пожежах, а також в інших випадках можливої тривалої непридатності
використовувати зовнішнє для вентиляції.

71
ДБН В.2.2-5:202Х

У сховищах з регенерацією внутрішнього повітря (режим ІІІ) має

передбачатися підпор повітря величиною 20 кПа (2 кгс/см2).
У випадку розміщення сховищ у зонах можливих пожеж при концентраціях
СО і СO2, які визначаються згідно Додатком І до цих Норм, що перевищують
нормативні величини рядків 4 і 9 таблиці 15, у сховищах слід передбачати режим
регенерації внутрішнього повітря (режим III) та створення підпору.
Підпор повітря у сховищах з III режимом вентиляції за наявності у
зовнішньому повітрі НХР у зонах можливих пожеж необхідно забезпечувати:
у зонах можливої загазованості НХР – стисненим повітрям із балонів.
У зонах можливих пожеж:
а) при місткості сховищ до 500 осіб – стисненим повітрям із балонів або
подаванням зовнішнього повітря, яке очищується у спеціальних фільтрах;
б) при місткості сховищ більше 500 осіб – подачею зовнішнього повітря, яке
очищується у спеціальних фільтрах.
Стиснене повітря із балонів слід використовувати не тільки для підтримки
підпору, але й для забезпечення нормального газового складу внутрішнього повітря
у сховищі.
8.2.5 Кількість зовнiшнього повiтря, яке подається у захисну споруду (споруду
подвійного призначення), слiд приймати:
- при чистiй вентиляцiї (режим І) – за таблицею 16;
- при фiльтровентиляцiї (режим II) – з розрахунку 2 м³/год на одну особу, яка
підлягає укриттю, 5 м²/год на одного працюючого у примiщеннях пункту керування
та 10 м³/год на одного працюючого у фiльтровентиляцiйнiй камерi з
електроручними вентиляторами.

Таблиця 16

72
 ДБН В.2.2-5:202Х

Кліматичні райони, які різняться за параметрами А Кількість повітря

зовнішнього повітря яке подається,
номер Температура, °С Тепловміст Ін, м³/люд. год
зони ккал/кг
1 До 20 До 10,5 8
2 Більше 20 до 25 Бiльше 10,5 до 12,5 10
3 Більше 25 до 30 Бiльше 12,5 до 14 11
Примітки.
Кількість повiтря, яке подається, визначена для розрахункових параметрiв зовнiшнього
повітря, що відповідають середньомiсячним найтеплiшого мiсяця.
У разі, якщо температура зовнiшнього повiтря за параметрами А вiдповiдає одному
району, а тепловміст — другому, тоді географiчний пункт, який розглядається, слiд вiднести
до бiльш теплого з цих районів.
Під час розрахунків кількість повiтря, яке подається у захисну споруду при
режимi IІ (фільтровентиляції),м3/год, необхiдно визначати за формулою
(6)
де - кількість тепла, яке видiляється у сховище (вiд людей, електричного
освiтлення, електросилового обладнання), ккал/год;
- тепловмiст зовнiшнього повiтря, який вiдповiдає середньомiсячнiй
температурi та вологості найтеплiшого мiсяця, ккал/кг;
- тепловмiст внутрiшнього повiтря, який вiдповiдає допустимим сполученням
температури та вологості повiтря, ккал/кг (визначається за графiками
Додатку Г до цих норм у залежності від розрахункових тепловмiсту ,
вологовмiсту зовнiшнього повiтря.
Кількість повітря, що подається до сховищ для нетранспортабельних хворих
закладів охорони здоров'я, а також для осіб, якi працюють у медичних пунктах,
приймається:
- при режимі І (чиста вентиляцiя) – за таблицею 16 з коефiцiєнтом 1,5;
73
ДБН В.2.2-5:202Х

- при режимі ІІ (фільтровентиляцiя) – з розрахунку 10 м³/год на одну особу,

яка підлягає укриттю.
У операційних та пологових повiтрообмiн приймається: за притоком – 10-
кратний, за витяжкою – 5 - кратний за 1 год незалежно вiд режиму вентиляцiї.
В основних приміщеннях сховищ для нетранспортабельних хворих гранично-
допустимі параметри мікроклімату і газового складу повітряного середовища слід
приймати згідно з таблицею 17.
У приміщеннях медичного пункту гранично-допустимі параметри
мікроклімату і газового складу повітряного середовища слід приймати за таблицею
17 (група населення "діти віком до 11 років, вагітні жінки, матері-годувальниці").
Таблиця 17
Параметри Розрахункова t °С зовнішнього повітря
мікроклімату
До 25 °С у кліматичному районі 2 Більше 25 °С у кліматичному районі 3

чиста фільтро- регенера- чиста фільтро- регенера-

вентиляція вентиляція ція вентиляція вентиляція ція

Температура, °С 27 28-29 до 30 27 28-29 до 30

Відносна вологість, 70 70 70 70 70 70
% до

Швидкість руху 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1

повітря, м/с

Концентрація СО2, 1 1,5 2 1 1,5 2

% об'єму

Концентрація СО, 30 40 50 30 40 50
мг/м3

Примітки.
Вказані параметри передбачаються для дорослих і дітей старше 11 років, у кінці перебування
хворих у даному режимі вентиляції.

74
 ДБН В.2.2-5:202Х

Величини концентрацій СO2 і СО не є розрахунковими для режимів чистої вентиляції,

фільтровентиляції і передбачені для визначення необхідності призначення режиму III.

Кiлькiсть зовнiшнього повiтря, яке подається у ПРУ, розміщених у

приміщеннях підвальних та цокольних поверхів і призначених для закладів
охорони здоров'я, слід приймати за таблицею 19 з коефiцiєнтом 1,5, інших
категорій населення – за таблицею 16.
Кiлькiсть зовнiшнього повiтря, яке подається у примiщення ПРУ, призначені
для укриття дiтей віком до 11 рокiв, вагітних жiнок та матерiв, якi годують дiтей,
слiд визначати розрахунком за формулою (6).
8.2.6 У сховищах, що розташовано у 3-му кліматичному районі (таблиця 16),
для II режиму вентиляцiї на основі тепловологісного розрахунку слiд передбачати
одне з таких рiшень щодо видалення теплових надлишків:
- збільшення кiлькостi повiтря, яке подається, до 10 м³/люд-год;
- застосування пристрою для охолодження повiтря.
Оптимальне рішення щодо видалення теплових надлишкiв вибирається на
основi технiко-економічного розрахунку.
У сховищах, що розмiщуються у вказаних клiматичних районах, для
видалення теплових надлишкiв у ІІІ режимі необхідно передбачати пристрої для
охолодження повiтря.
У випадку використання у II або III режимах вентиляцiї пристроїв для
охолодження повiтря допускається передбачати їх застосування й у І режимi.
У разі використання для охолодження повітря води вищезазначене
допускається за умови збереження запасу води (джерела водопостачання), що
призначається на охолодження повiтря та дизель-електричного агрегату у ІІ та ІІІ
режимах вентиляцiї.
8.2.7 Для видалення теплових надлишкiв із сховища при II режимi за
допомогою зовнiшнього повiтря як розрахункові слiд приймати параметри

75
ДБН В.2.2-5:202Х

зовнiшнього повiтря, що вiдповiдають середньомiсячним температурі та вологості

найтеплішого мiсяця року.
Для видалення теплових надлишкiв за допомогою засобiв охолодження
повiтря (повiтроохолоджувачі, кондиціонери та iн.) у І і II режимах як розрахунковi
повиннi прийматися параметри А зовнiшнього повiтря, у разі, якщо технiчним
завданням на проектування сховища не визначено iншi розрахунковi параметри
зовнiшнього повiтря.
При тепловологiсному розрахунку слiд враховувати тепловидiлення вiд
людей, електричного освiтлення, електросилового обладнання та регенеративних
пристроїв.
Вбирання тепла огороджувальними конструкцiями при розрахунку засобiв
охолодження повітря не враховується.
Кiлькiсть видiлення людьми тепла та вологи слiд приймати згiдно з
таблицею 18.
Таблиця 18
Кількість тепла та вологи, що видiляються у
сховищах, розташованих
Показник
на підприємствах при лікувальних
закладах
1. Тепловидiлення (повні) на одну 116 Вт (100 ккал/год) 116 Вт (100 ккал/год)
особу, що підлягає укриттю
2. Вологовидiлення, на одну особу,
що підлягає укриттю, при температурi
примiщень, °С
28 95 г/год 95 г/год
30 110 г/год -

76
 ДБН В.2.2-5:202Х

Кількість тепла та вологи, що видiляються у

сховищах, розташованих
Показник
на підприємствах при лікувальних
закладах
3. Тепловиділення (повні) від
працюючого і обслуговуючого
персоналу: -
- хірурга, операційних сестер 203 Вт(75 ккал/год)
- обслуговуючого персоналу 174 Вт(150 ккал/год)
4. Вологовиділення від персоналу:
- який працює в операційній - 200 г/год
- який обслуговує хворих 170 г/год
Тепловидiлення вiд електричного освiтлення 1,16 Вт (ккал/год) слiд
визначати за формулою
(7)
де - сумарна потужнiсть джерел освiтлення, кВт.
8.2.8 Кiлькiсть зовнiшнього повiтря у режимi фiльтровентиляцiї слiд
визначати за формулою
, м³/год (8)
де - кiлькiсть тепла, ккал/(год.м² ), яка поглинається 1 м³ огороджувальних
конструкцiй та приймається за таблицею 19;
- площа внутрiшньої поверхнi зовнiшнiх огороджувальних конструкцiй, м²;
- тепловмiст внутрiшнього повiтря, який приймається для 1-го та 2-го
клiматичних районів (за таблицею 16) – 22,5 ккал/кг, для 3-го
клiматичного району – 23,5 ккал/кг;
, - позначення тi самi, що у формулi (6).
Тепловбирання огороджувальними конструкцiями повинно враховуватись
лише для одного з режимів, як правило, для II режиму. У разі, якщо у технiчному

77
ДБН В.2.2-5:202Х

завданнi на проектування сховища III режим заданий основним, то тепловбирання

враховується тiльки для III режиму.
Тепловбирання огороджувальними конструкцiями сховищ враховується
тiльки за наявностi обвалування.

Таблиця 19
Середньогодинна кiлькiсть тепла, яка вбирається
огороджувальними конструкцiями, ккал/(год м2) |
Початкова
Залізобетонними і бетонними цегляною кладкою
температура
При ІІІ режимі При ІІІ режимі
огороджувальних
При ІІ та температурі При ІІ та температурі
конструкцій, °С
режимі у приміщенні, ℃ режимі у приміщенні, ℃
32 31 32 31
15 92 139 129 56 85 80
16 85 129 120 52 80 74
17 78 120 110 48 74 68
18 72 110 101 44 68 62
19 65 101 91 39 62 56
20 58 91 81 35 56 50
21 50 81 72 31 50 44
22 43 72 62 27 44 38
23 36 62 53 22 38 32
24 30 53 43 18 32 27
25 24 43 34 14 27 21
26 16 34 24 10 21 15
27 9 24 14 2 15 9
Примітка. Початкова температура поверхнi огороджувальних конструкцiй приймається
рiвною середньомісячній температурi зовнiшнього повiтря найтеплiшого мiсяця згiдно з
ДСТУ-Н Б В.1.1-27 «Будівельна кліматологія», але не нижче 15 ℃

78
 ДБН В.2.2-5:202Х

8.2.9 Данi таблиць 16 – 19 необхiдно наводити не тiльки для теплого, а й для

перехiдного та холодного періодів року. Під час проектування кiлькiсть повiтря,
яке подається у сховище при режимі І (м³ /год), необхiдно визначати не тiльки за
надлишковому, а й за газовиділенням – СО2 .
8.2.10 Як джерело холоду для пристроїв охолодження повiтря для сховищ
як правило має передбачатися вода, яка зберігається у заглиблених резервуарах або
одержується з водозабiрних свердловин.
Облаштування захищенного джерела водопостачання (водозабiрної
свердловини) за можливості має передбачатися у сховищах, що розташовано на
атомних енергетичних об’єктах, а при вiдповiдному технiко-економiчному
обґрунтуванні — для сховищ, розташованих у 3-му клiматичному районі за
таблицею 16.
Також для охолодження повітря у сховищах можуть передбачатися
промислові фреонові установки, з використанням у них дозволених видів фреонів.
Для ПРУ може передбачатися встановлення побутових електричних
кондиціонерів повітря.
8.2.11 Вентиляція приміщень, призначених для встановлення автономних
джерел енергозабезпечення (електроживлення), а також чистої та забрудненої зон
санпропускників, має передбачатися через окремі повітроводи від повітроводів
інших систем вентиляції.
Повітрозабори мають розміщуватися поза межами можливих завалів будівель
і споруд.
Повітрозабори систем фільтровентиляції допускається розміщувати на
території зон можливих завалів та у передтамбурі захисної споруди (споруди
подвійного призначення).

79
ДБН В.2.2-5:202Х

Повітрозабірний короб чистої вентиляції сховищ (режиму І) доцільно

сполучати з аварійним виходом із сховища. Висота та розташування
повітрозабірного коробу приймається згідно з пунктом 6.2.4 цих Норм.
Повітрозабори мають бути розташовані на відстані не ближче 10 м від викидів
витяжних систем вентиляції захисної споруди (споруди подвійного призначення),
приміщення для встановлення автономних джерел енергозабезпечення
(електроживлення) та оголовку системи вихлопу відпрацьованих газів дизель – та
бензо – генераторів.
У місцях розташування захисних споруд (споруд подвійного призначення) у
житловій (селитебній) зоні населених пунктів допускається поєднання у загальних
шахтах з розподільними перегородками, що не допускають перетікання повітря з
каналу в канал витяжних каналів з окремих приміщень захисних споруд (споруд
подвійного призначення) та каналів від вихлопних систем автономних джерел
енергозабезпечення (електроживлення) за умов передбачення зворотніх клапанів.
8.2.12 Повітроводи припливних та витяжних систем, що прокладаються
зовні, виконуються із будівельних конструкцій, розрахованих на дію повітряної
ударної хвилі, або монтуються зі сталевих зварних труб і повинні прокладатися з
уклоном і, що дорівнює 0,003 і більше у бік захисної споруди (споруди подвійного
призначення). При цьому перед противубуховим пристоєм слід передбачати
відведення конденсату.
Із сталевих труб з товщиною стінки не менше 8 мм слід виготовляти
повітроводи сховищ, що прокладаються всередині приміщень до герметичних
клапанів, з’єднувальні повітроводи між повітрозаборами чистої вентиляції та
фільтровентиляції, а також патрубки для установки герметичних клапанів у стінах.
Повiтроводи, що прокладаються за межами примiщень ПРУ, розташованих у
зонi незначних (слабких) руйнувань, повітроводи фільтрів-поглиначів та

80
 ДБН В.2.2-5:202Х

регенеративних установок необхідно виготовляти зі сталевої труби або листової

сталі завтовшки не менше 2 мм.
В інших випадках повітроводи ПРУ, а також повітроводи всередині
приміщення сховища після герметичних клапанів та фільтрів виконують із
сталевих труб круглого або прямокутного перерізу. Товщину листової сталі для
повітроводів, уздовж яких переміщується повітря з температурою не вище ніж
80о С, слід приймати не більше:
а) для повітроводів круглого перерізу діаметром, мм:

до 200 включно – 0,5

від 250 до 450 включно – 0,6

від 500 до 800 включно – 0,7

від 900 до 1250 включно – 1,0

від 1400 до 1600 включно – 1,2

від 1800 до 2000 включно – 1,4

б) для повітроводів прямокутного перерізу з розміром більшої сторони, мм:

до 250 включно – 0,5

від 300 до 1000 включно – 0,7

від 1250 до 2000 включно – 0,9.

Довжина повітроводу від вентилятора до найбільш віддаленого

вентиляційного отвору має бути:

для систем вентиляції з електроручним вентиляторами – не більше 30 м;

81
ДБН В.2.2-5:202Х

для систем, обладнаних промисловими вентиляторами з електроприводами –

як правило, не більше 50 м.

Повітроводи, по яких транспортується повітря з високою температурою,

мають бути гідро – та тепло – ізольованими.

8.2.13 На повiтрозаборах та витяжних пристроях захисних споруд та споруд

подвійного призначення, насамперед сховищ, слiд передбачати установку
противовибухових пристроїв.
Противибуховi пристрої слiд розмiщувати у межах захисних споруд (споруд
подвійного призначення) із забезпеченням вільного доступу до них для здійснення
огляду, замiни або ремонту, а також у мiсцях, де температура повiтря не нижче 0 ℃.
Конструкція противибухових пристроїв та місця їх установки мають
забезпечувати роботоздатність зазначених пристроїв в усі пори року.
8.2.14 У системах вентиляцiї сховищ слiд передбачати герметичнi клапани,
розрахованi на тиск не менше 0,1 МПа (1 кгс/см²), з ручним приводом дiаметром
до 600 мм включно i з електроприводом та дiаметром понад 600 мм (при наявності
ДЕС).
У сховищах для огляду та очищення герметичних клапанів, встановлених
всередині повітроводів, що проходять через зону герметизацi, зі сторони
внутрішніх приміщень слiд передбачати люк-вставку, що встановлюється після
герметичного клапану (за напрямом руху повітря).
Для вiдбору проб повiтря та зняття iнших показникiв при проведеннi пуско-
налагоджувальних робіт та випробуваннi герметичностi системи на повiтроводах
вентиляцiї до та пiсля фiльтрiв, гермоклапанів, вентиляторiв слiд передбачати
зварні штуцери із заглушками на рiзьбi.

82
 ДБН В.2.2-5:202Х

8.2.15 Вентилятори для систем вентиляцiї захисних споруд та споруд

подвійного призначення, що не мають захищеного автономного джерела
електропостачання слiд передбачати з електроручним приводом.
Продуктивність та напір електроручним вентиляторів мають відповідати
розрахунковим параметрам вентиляції.
У захисних спорудах (спорудах подвійного призначення), що мають
захищене автономне джерело електропостачання, дозволяється використання
тільки вентиляторів з електричним приводом.
Вентилятори з електроручним приводом слiд застосовувати для вентиляцiї
захисних споруд (споруд подвійного призначення) мiсткiстю до 600 осіб,
розташованих у 3-му кліматичному районі (за таблицею 16), а також захисних
споруд та споруд подвійного призначення (без повiтроохолоджувальних
установок) при мiсткостi до 450 осіб, розташованих у 3-ому кліматичному районі
(за таблицею 16).
В інших випадках для вентиляції захисних споруд та споруд подвійного
призначення мають передбачатися електричні вентилятори з аварійним
(автономним) джерелом енергозабезпечення (електропостачання).
У режимi чистої вентиляцiї сховищ слiд передбачати використання
електроручних вентиляторiв, які входять у систему фiльтровентиляцiї (II режим).
При недостатнiй продуктивностi цих вентиляторiв для І режиму необхiдно
передбачати встановлення допомiжних електроручних вентиляторiв.
На кожному електроручному вентиляторi (у захисних спорудах та спорудах
подвійного призначення без захищеного автономного джерела електропостачання)
слiд передбачати встановлення зворотного клапану – показника витрати повiтря.
При цьому аеродинамiчний опiр системи чистої вентиляцiї не повинен
перевищувати повного напору, який розвивається вентиляторами. Зазначене

83
ДБН В.2.2-5:202Х

допускається забезпечувати за рахунок збiльшення числа паралельно працюючих

противибухових пристроїв та протипилових фiльтрiв.
При визначеннi кiлькостi електроручних вентиляторiв, що встановлюються
паралельно, слiд вводити поправочний коефiцiєнт на їх продуктивнiсть, який
дорiвнює 0,8.
Фільтровентиляційне обладнання, зокрема фільтровентиляційні комплекти,
мають встановлюються в окремому приміщенні – фільтровентиляційній камері.
8.2.16 Протипилові фільтри для систем вентиляції з електроручним приводом
вентиляторів встановлюються в окремих приміщеннях або за захисним екраном,
який виключає можливість прямого опромінення персоналу.
Товщина захисних екранів та стін вентиляційних (фільтро-вентиляційних),
приміщень, суміжних з внутрішніми приміщеннями захисних споруд (споруд
подвійного призначення) має бути не менше величин, передбачених у таблиці 20.
Таблиця 20
Розрахункова 300 400-600 700-900 1000-4000 5000-9000 10000-15000
подача повітря,
м3/год
Товщина стін
(екранів), мм:
залізобетонних 50 80 100 170 200 250
(бетонних)
армоцегляних 120 120 120 250 250 400
8.2.17 Очищення зовнiшнього повiтря вiд пилу при режимi чистої вентиляцiї
та фiльтровентиляцi як правило слiд передбачати за одноступiнчастою схемою – у
здвоєних (розташованих послідовно) фiльтрах грубого очищення.
У випадках застосування передфiльтрiв очищення зовнiшнього повiтря вiд
пилу слiд передбачати за двохступiнчастою схемою. Як перший ступiнь слiд
використовувати фiльтри грубого очищення, зокрема – масляні, та iншi фільтри з
коефіцiєнтом очищення не менше 0,8. Якщо у перiод мирного часу очищення
зовнiшнього повітря від пилу не потрiбне, слiд передбачати можливiсть демонтажу

84
 ДБН В.2.2-5:202Х

фільтрів грубого очищення (іх окремих елементів), а за наявності передфiльтрiв –

обвiдну лiнiю.
Очищення зовнiшнього повiтря вiд газоподiбних та аерозольних засобiв
масового ураження слiд проводити;
- при застосуваннi промислових вентиляторiв з електоприводом - у фільтрах-
поглиначах з витратою повітря не менше ніж 300м3/год;
- при використаннi електроручних вентиляторiв – у фільтрах-поглиначах.
Регенерацію внутрiшнього повiтря сховищ при III режимi слiд передбачати в
регенеративних установках. Регенеративна установка може монтуватися
самостійно або у складі фільтровентиляційного комплекту.
Очищення від окису вуглецю зовнiшнього повiтря, яке подається у сховище
за режимом регенерацiї для створення пiдпору, слiд передбачати у спеціальних
фільтрах.
Підготовка повітря (підігрів чи охолодження) до та після спеціальних
фільтрів, передбачення для цього додаткового спеціального обладнання,
встановлення фільтрів та відповідного обладнання в об’ємі захисної споруди
(споруди подвійного призначення) передбачається відповідно до вимог
(рекомендацій) технічної документації на них.
8.2.18 У системі чистої вентиляцiї допускається передбачати встановлення
калориферiв із запiрною арматурою для пiдiгрiву зовнiшнього повiтря у мирний
час. У сховищах для нетранспортабельних хворих за необхiдностi допускається
передбачати пiдiгрiв повiтря у воєнний час.
При електроручних вентиляторах калорифери повиннi встановлюватись на
обвiднiй лiнiї.
8.2.19 Припливна система вентиляцiї сховища повинна забезпечувати
подавання повiтря у приміщення для осіб, які підлягють укриттю пропорцiйно їх

85
ДБН В.2.2-5:202Х

кiлькостi i у допомiжнi приміщення – з розрахунку асимiляцiї тепло- та

вологонадлишкiв та розбавлення шкiдливих речовин, що видiляються.
При фільтровентиляцiї та регенерацiї слiд передбачати рециркуляцiю повiтря
в об'ємi, який забезпечує збереження у системi кiлькостi повiтря, яке подається при
чистiй вентиляцiї, - для сховищ з електровентиляторами та збереження у системi
не менше 70 % кiлькостi повiтря, яке подається при чистiй вентиляції, - для сховищ
з електроручними вентиляторами.
У сховищах місткістю більше 150 осіб подавання повiтря у примiщення
методом перетікання не допускається.
Якщо подачу повітря для охолодження буде збільшено до 10 м3/год,
рециркуляцію можливо не передбачати.
У сховищах для нетранспортабельних хворих рециркуляцiя повiтря не
допускається.
При наявності у складi сховища станцiї перекачування дренажної води у нiй
слiд передбачати витяжну систему вентиляцiї, що працює при продуваннi тамбура
насосної за рахунок пiдпору у спорудi, який дорівнює – 50 Па (5 кгс/м2).
При наявності у споруді одного загального примiщення для осіб, які
підлягають укриттю, повiтря для рециркуляцiї допускається забирати
безпосередньо із зазначеного примiщення.
При розмiщеннi осіб, які підлягають укриттю, у двох та бiльше примiщеннях
вентиляцію і забір повiтря для рециркуляцiї слiд передбачати з кожного
примiщення, використовуючи для рециркуляції повiтроводи витяжної системи.
У приміщенні для зберiгання продуктiв харчування та у примiщеннi для
балонiв системи регенерації слiд передбачати витяжну вентиляцію з розрахунку
двократного повiтрообмiну за 1 год.
Приплив повітря у примiщення для зберiгання продуктiв харчування,
електрощитову та балонну слід здійснювати методом перетiкання з примiщення
86
 ДБН В.2.2-5:202Х

для осіб, які підлягють укриттю, iз встановленням на припливi у балонну

герметичного клапана з ручним приводом.
Видалення повiтря зі сховища слiд передбачати через санiтарнi вузли,
дизельну та безпосередньо з приміщення для осіб, які підлягають укриттю.
При облаштуванні вентиляцiї додатково слiд передбачати витяжку з
фекального приямку, санвузлiв. Витрату повiтря у I режимі вентиляцiї слiд
приймати 100 м /год вiд кожного унiтазу та 50 м3 /год вiд кожного пiсуара.
Для ІІ режиму вентиляцiї допускається знижувати вказану норму витрати
повiтря вiд унiтаза до 25 м3 /год.
Витяжні повітропроводи з окремих приміщень сховища, якщо це не
суперечить вимогам ДБН В.2.5-67, рекомендується об’єднувати.
8.2.20 Для забезпечення окремих виходiв зі сховища на поверхню та входу
назад при режимi фiльтровентиляцiї слiд передбачати вентиляцiю тамбура одного
з входiв. При цьому кiлькiсть повітря, що подається в цей тамбур за 1 год, повинна
складати не менше 25-кратного об'єму тамбура при тривалості вентиляцiї до 6 хв.
Аналогiчнi вимоги ставляться до вентиляцiї тамбура станцiї перекачування
дренажних вод. Вентиляцiя тамбура повинна проводитись методом перетiкання за
рахунок пiдпору у сховище за допомогою клапанiв надмiрного тиску, встановлення
яких має передбачатися на внутрiшнiй та зовнiшнiй стiнах тамбура, iз
встановленням на зовнiшньому клапані надмірного тиску (КНТ) противибухового
пристрою або безпосередньо вiд системи фiльтровентиляцiї. При цьому потужнiсть
вентиляцiйної системи режиму фiльтровентиляцiї збiльшувати не слiд.
Для збереження величини експлуатацiйного пiдпору на перiод
провiтрювання тамбура слід передбачати можливість вiдключення витяжних
систем вентиляцiї.
8.2.21 Для забезпечення експлуатацiйного пiдпору 50 Па (5 кгс/м²) при II
режимi кiлькiсть припливного повiтря у сховище LІ (м3 /год) має бути не менше

87
ДБН В.2.2-5:202Х

суми величин, що компенсують витiкання крiзь огорожi, витяжку з санвузлiв,

станцiї перекачки дренажних вод (за наявностi її у складi сховiща), а також
перетiкання повiтря iз сховища у примiщення ДЕС (при вентиляцiї ДЕС повiтрям
сховища);
Кількість повітря LІІ, ( м3/год), для забезпечення експлуатаційного підпору 50
Па (5 кгс/м2) при II режимі слід визначати за формулою:
LІІ ≥ КІІ Fогор+ Lсв+ Lсп+ Lдес+ Lсп1 (9)
де КІІ - питоме витiкання повiтря, м³/год, через 1 м² огорожi по контуру герметизацiї
сховища і приймається:
- для сховищ звичайної герметичності - 0,53 м3/м2 г;
- для сховищ підвищеної герметичності - 0,22 м3/м2 г.
Fогор – площа огороджувальних конструкцiй сховища по контуру герметизацiї, м²;
Lсв – кiлькiсть повiтря, яке видаляється з санвузлiв, м³/год;
Lсп – кiлькiсть повiтря, яке видаляється iз станцiї перекачування дренажних вод,
м³/год;
Lдес – кiлькiсть повiтря, яке надходить у примiщення ДЕС з примiщень для осіб, які
підлягють укриттю, при ІІ режимі, м³/год;
Lсп1 – повна кiлькiсть повiтря, яке видаляється з чистої та забрудненої зон для
сховищ, якi мають санпропускники, примiщення для запасу води, комору для
зберiгання продуктів тощо.
У сховищах, обладнаних санпропускником, кiлькiсть повiтря, яке подається
у сховище, зростає на величину, яка визначається за формулою
Lсп1 = /( с ( - )), (10)
де - повна кiлькiсть тепла, яке видiляється у сховище, зокрема, що видiляється
при пароутворенні у системах водопостачання (душовими, бойлерами тощо),
ккал/год;
с - теплоємкiсть повiтря, яка приймається 1,028 кДж (кг/К) (0,24 ккал/кг, ℃);
88
 ДБН В.2.2-5:202Х

- об'ємна вага повiтря, яка приймається 1,2 кгс/м3 ;

- температура повiтря у примiщеннi душової, яка приймається 25 ℃;
- розрахункова середньомiсячна температура зовнiшнього повiтря найтеплiшого
мiсяця.
(11)
де t2- температура нагрітої води електроводонагрівачами, яка приймається
80 град.℃;
t1 - початкова температура санпропускника (температура 1 повiтря всерединi
санпропускника), яка приймається 16 град. ℃;
c1 - питома теплоємність матеріалу електронагрiвача, яка приймається с=ккал/кгс
(заліза);
mн- маса електронагрiвача;
n - кiлькiсть електронагрiвачiв;
mв - маса запасу води для миття людей у санпропускнику сховища.
У сховищах атомних енергетичних об'єктів, що мають санпропускник,
повiтрообмiн приймається:
- в душовiй приплив 10-кратний, витяжка 11-кратна за годину незалежно вiд
режиму вентиляції;
- у роздягальнi, примiщеннi для брудної одежi, у примiщеннi для дозконтролю
приплив 2,5-кратний, витяжка 2-кратна;
- у роздягальнi, примiщеннi для чистої одежi приплив 2-кратний, витяжка 1,5-
кратна.
Для забезпечення нормованого експлуатацiйного пiдпору при III режимi
кiлькiсть припливного повiтря , м³ /год, слiд визначати за формулою
м3/год, (12)
де - питоме витiкання повiтря, м³ /год, крiзь 1м² огороджень по контуру
герметизацiї сховища, яке приймається 0,097 м3/м2 г;

89
ДБН В.2.2-5:202Х

позначення тi самi, що у формулi (9).

Послідовність проведення розрахункiв по визначенню запасiв стиснутого
повiтря для влаштування пiдпору у сховищах з III режимом наведена у додатку 7
Додатку Д. У режимі чистої вентиляцiї загальна кiлькiсть повiтря, яке
видаляається, повинно складати 0,9 вiд об'єму повiтря. Контроль за підпором
повiтря у сховище (у примiщеннях для переховуваних, приміщенні для
встановлення автономних джерел енергозабезпечення (ДЕС) та станцiї
перекачування) слід виконувати за допомогою тягонапоромiру, який з'єднаний з
атмосферою водогазопровідною оцинкованою трубою дiаметром 15 мм з запiрним
пристроєм. Вивiд труби вiд пiдпоромiра в атмосферу слід виконувати у зону. в якiй
немає впливу потокiв повiтря при роботi систем вентиляцiї сховища.
8.2.22 Видалення повітря слiд передбачати за рахунок пiдпору повiтря у
примiщеннi захисної споруди (споруди подвійного призначення) або за допомогою
витяжних вентиляторiв, встановлення яких допускається разом з припливними
вентиляторами.
Аеродинамічний опiр витяжних систем при видаленнi повiтря за рахунок
пiдпору не повинен перевищувати 50 Н/м (5 кгс/м2), при цьому допускається
передбачати збiльшення кiлькостi противибухових пристроів, а розмiщення шахт
та оголовків витяжної вентиляції слiд передбачати на територiї, яка знаходиться
поза межами зони можливих завалів.
При видаленні повiтря електровентиляторами та електроручними
вентиляторами аеродинамiчний опір витяжних систем визначається розрахунком.
У разі розміщення витяжних шахт та оголовків цих систем на території зони
можливих завалiв, має враховуватися додатковий опiр завалу, який дорiвнює
50 Н/м (5 кгс/м²).
8.2.23 Системи опалення захисних споруд та споруд подвійного призначення
виконуються з урахуванням вимог ДБН В.2.5-67.
90
 ДБН В.2.2-5:202Х

8.2.24 Опалення захисних споруд та споруд подвійного призначення може

передбачатися:
від загальних мереж теплопостачання населених пунктів;
від мереж теплопостачання об’єктового рівня;
від автономних мереж теплопостачання (опалення).
За відповідного техніко-економічного обґрунтування опалення захисних
споруд та споруд подвійного призначення може забезпечуватися за допомогою
електронагрівальних приладів, що відповідають вимогам санітарних та
протипожежних норм і правил.
8.2.25 Передбачення систем опалення захисних споруд та споруд подвійного
призначення з встановленням всередині таких споруд нагрівальних приладів з
використанням для опалення (нагріву теплоносія) відкритого вогню не
допускається.
Використання таких приладів для опалення захисних споруд , зокрема котлів
опалення та пічок на твердому паливі, допускається за умов їх розміщення в
окремому приміщенні за межами захисної споруди, відділеному від неї
протипожежною стіною 2 типу.
8.2.26 Систему опалення примiщень вбудованої (прибудованої) захисної
споруди (споруди подвійного призначення) слiд проектувати у виглядi
самостійного відгалуження вiд загальної опалювальної мережi будівлі (споруди),
до якої її вбудовано. На зазначеному відгалуженні має встановлюватися запірна
арматура, що вимикає його при заповненні споруди. Запірну арматуру на вводах
подавального та зворотного трубопроводiв слiд встановлювати у межах захисної
споруди (споруди подвійного призначення).
При розрахунку систем опалення температуру цих примiщень в холодну пору
року слiд приймати 10 ℃ , у разі, якщо за умов експлуатацiї їх у мирний час немає
потреби у бiльш високiй температурi.

91
ДБН В.2.2-5:202Х

Вид теплоносія і тип нагрівальних приладiв вибирається з умов експлуатацiї

примiщень у мирний час.
У приміщеннях, які не опалюються за умов мирного часу, слід передбачати
місце для встановлення тимчасових опалювальних приладів відповідно до
паспорта на цей прилад та вимог НАПБ А.01.001
У сховищах, призначених для укриття персоналу атомних енергетичних
об’єктів система гарячого водопостачання повинна забезпечувати можливiсть
подавання потрібної кiлькостi води для миття у душовiй протягом 8-10 хв. згiдно з
ДБН В.2.5-64.
Особливості проектування вентиляційних систем приміщень ДЕС та
інших автономних джерел енергозабезпечення (електропостачання)
8.2.27 Системи вентиляції приміщень, в яких встановлено автономні джерела
енергозабезпечення (електропостачання), а саме дизельгенератори, акумуляторні
батареї тощо, мають забезпечувати нормальний газовий склад повітря у цих
приміщеннях під час роботи відповідного обладнання, не допускати створення
небезпечних пароповітряних концентрацій хімічно –,вибухо – та пожежо –
небезпечних, легкозаймистих речовин та матеріалів.
Проектування таких систем здійснюється з урахуванням ДБН В.2.5-67.
8.2.28 У разі передбачення для автономного енергозабезпечення захисних
споруд та споруд подвійного призначення ДЕС вентиляція таких споруд має
вирiшуватись разом з вентиляцiєю ДЕС, залежно вiд прийнятого типу дизельного
електроагрегату, способу його охолодження та iнших особливостей ДЕС.
У приміщенні ДЕС слід передбачати припливно-витяжну вентиляцiю для
роботи при І та II режимах вентиляції, розраховану на видалення тепла та
газоподiбних шкідливих речовин, що видiляються у приміщення дизель-
генератором, а також на постачання дизеля повiтрям для горiння палива.

92
 ДБН В.2.2-5:202Х

Видалення тепла, яке надходить у примiщення ДЕС вiд дизель-генератора

при III режимi, слiд передбачати повітроохолоджувальною установкою. При цьому
повiтря для роботи дизеля слiд вбирати ззовні крізь гравійний повітроохолоджувач,
а обслуговуючий персонал повинен користуватися iзолюючими протигазами.
Тепловиділення від дизель-генераторiв слiд приймати за даними каталогiв
або визначати розрахунком.
У приміщенні електрощитової слiд передбачати припливно-витяжну
вентиляцiю, з'єднану з загальною системою та розраховану на видалення тепла, яке
видiляється вiд встановленого у нiй обладнання.
Розташування повітрозабiрних та витяжних шахт систем вентиляцiї ДЕС
приймається у вiдповідності з пунктами 8.2.11 та 8.2.22 цих Норм.
8.2.29 Продуктивність , м³ /год, вентиляцiйної системи для примiщень ДЕС
слiд визначати за формулою
, (13)

де - кількість тепла, яке видiляється у примiщеннi ДЕС, 1,16 Вт (ккал/год); .

с - теплоємкість повiтря, яка приймається 1,008 кДж/ (кг К) (0,24 ккал/(кг ℃),
γ - об'ємна вага повiтря, яка приймається 1,2 кг/м³;
- температура повiтря у примiщеннi ДЕС, 40 ℃;
- розрахункова середньомiсячна температура зовнiшнього повiтря найтеплiшого
мiсяця при вентиляції примiщення ДЕС зовнiшнiм повiтрям або температура
повiтря в основних примiщеннях сховища при вентиляцiї перетiкаючим
повiтрям.
При визначеннi продуктивностi вентиляцiйної системи для режиму
фiльтровентиляцiї у ДЕС повiтрям, що перетiкає зi сховища, слiд враховувати
тепло, яке вбирається огороджувальними конструкцiями. При вентиляцiї

93
ДБН В.2.2-5:202Х

примiщень ДЕС зовнiшнiм повiтрям та при використаннi повiтроохолоджувальних

установок вбирання тепла огороджувальними конструкцiями не враховуються.
8.2.30 Кiлькiсть тепла, яке надходить у примiщення ДЕС вiд дизеля
(ккал/год), слiд визначати за формулою
Bb, (14)
де - коефiцiєнт, який враховує кiлькiсть тепла, що видiляється дизелем, i
приймається при водоповiтрянiй (радiаторнiй) системi охолодження 0,35, при
водоводянiй – 0,08;
- ефективна потужнiсть дизеля, к.с.;
В - теплотворна спроможнiсть палива, ккал/кг;
b - питома витрата палива, кг/(к.с.год).
Примiтка. При вiдсутностi точних даних допускається приймати В = 10 000 ккал/кг, b
= 0,19 кг/(к.с.год).
8.2.31 Тепловидiлення ( , 1,16 Вт (ккал/год), яке поступає у примiщення ДЕС
вiд генератора та електродвигунiв, визначається за формулою
, (15)
де - установлена потужнiсть генератора, електродвигуна, y кВт;
- коефiцiєнт корисної дiї генератора, електродвигуна при номiнальному
навантаженні.
8.2.32 Вентиляцiю примiщень ДЕС, якi обладнанi агрегатами з радiаторним
(водоповiтряним) охолодженням з невинесеним вузлом охолодження, у яких
передбачена можливiсть переводу на двоконтактне (водо-водяне) охолодження,
слiд проектувати:
- для І и II режимiв – повітрям, що перетiкає з основних примiщень сховища,
або при його нестачi – зовнішнім повiтрям, очищеним вiд пилу; в останньому
випадку при II режимі обслуговуючий персонал повинен працювати у протигазах;

94
 ДБН В.2.2-5:202Х

- для III режиму – видалення тепловдiлень, якi надходять у примiщенння ДЕС

вiд дизель-генератора та електродвигуна, за допомогою повiтроохолоджувальної
установки.
При II та III режимах слiд передбачати переведення агрегату на водяну
систему охолодження з вiдведенням основних тепловидiлень за допомогою
оборотної води, яка зберiгається у резервуарах, приміщенні ДЕС.
Об'єм води у резервуарах для охолодження дизеля визначається з розрахунку
сумарної тривалою ІІ і III режимiв. При проектуваннi ДЕС з використанням дизель-
генераторiв, обладнаних комбiнованою та радіаторною системами охолодження та
якi мають виносний (змонтований на окремiй рамi) вузол охолодження, останнiй
доцiльно розмiщувати в iзольованому примiщеннi з герметичними стiнами, які
віддiляють його вiд ДЕС та сховища. Вхiд з цього примiщення у ДЕС обладнується
двома герметичними дверима.
У цьому випадку за І и II режимах вентиляцiї видалення тепла з примiщення
вузла охолодження передбачається зовнiшнiм повiтрям, а вентиляцiя примiщення
машинного залу – повітрям, яке перетікає з примiщення для осіб, які підлягють
укриттю. У III режимi вентиляцiї агрегати з комбiнованою системою охолодження
переключаються на водяну, а тепло з машинного залу видаляється
повiтроохолоджувальною установкою.
8.2.33 Вентиляцiя примiщень ДЕС, обладнаних агрегатами з водо-водяною
або прямоточною системами охолодження при режимi чистої вентиляцiї та
фiльтровентиляцiї основних примiщень сховища повинна передбачатись, як
правило, повiтрям, яке надходить з примiщень для осіб, які підлягють укриттю.
Об'єм води у резервуарах для охолодження дизеля визначається з розрахунку
тривалостi усього перiоду роботи сховища.

95
ДБН В.2.2-5:202Х

При режимi фiльтровентиляцiї, коли недостатньо повiтря, яке надходить з

примiщень для осіб, які підлягають укриттю, слiд передбачати вентиляцiю
примiщень ДЕС зовнiшнiм повiтрям з очищенням його вiд пилу.
При режимі регенерації видалення тепловидiлень з примiщення машинного
залу проводиться так само, як і у випадку застосування агрегатів з водоповiтряною
системою охолодження вiдповiдно до пункту 8.2.32 цих Норм.
8.2.34 У тамбурі між сховищем та ДЕС слiд передбачати вентиляцiю:
- при вентиляції примiщення ДЕС зовнiшнiм повiтрям – керуючись
принципом, який вказаний у пункті 8.2.20 цих Норм ;
- при вентиляції приміщення ДЕС повiтрям, яке надходить з примiщення для
осіб, які підлягають укриттю, – крізь клапани надмiрного тиску дiаметром 150 мм,
що встановлюються по одному на внутрішній та зовнішній стінах тамбуру.
8.2.35 Для вентиляції примiщення ДЕС слiд передбачати встановлення
припливного та витяжного або тільки витяжного вентиляторiв, як для примiщень
категорiї В.
При цьому припливна система повинна забезпечувати подавання у
примiщення ДЕС повiтря за рахунок розрідження, яке утворюється витяжним
вентилятором. В залежностi вiд прийнятої системи вентиляції у приміщенні ДЕС
слiд пiдтримувати такi рiвнi тиску (розрiдження):
а) при вентиляції машинного залу ДЕС зовнiшнiм повiтрям для режимiв
чистої вентиляцiї та фільтровентиляції сховищ при встановленнi:
- припливного та витяжного вентиляторiв – тиск не вище атмосферного;
- лише витяжного вентилятора — розрідження, величина якого дорівнює
опору тракту припливної системи, але не більше 300 Н/м (30 кгс/м²);
б) при вентиляції машинного залу повiтрям, яке надходить з примiщення для
осіб, які підлягають укриттю, для режимів;
- чистої вентиляції – тиск, що дорiвнює атмосферному;
96
 ДБН В.2.2-5:202Х

- фільтровентиляції – розрідження, величина якого дорiвнює 20 – 30 Н/м (2 –

3 кгс/м² ), по вiдношенню до приміщень для розміщення осіб, що підлягають
укриттю.
У приміщенні виносного вузла охолодження при І и II режимах слiд
передбачати розрiдження у межах 2 – 300 Н/м (0,2 – 30 кгс/м²).
8.2.36 У машинному залі ДЕС на вентиляцiйних системах встановлюються
герметичнi клапани:
- при вентиляції машиного залу повiтрям, що надходить з примiщення для
осіб, які підлягають укриттю;
- при наявностi режиму регенерацiї;
- при заборі або викидi повiтря на лiнiї зовнiшньої межi герметизацiї.
8.2.37 Подачу повітря до дизелiв для горiння при режимi регенерацiї слiд
здiйснювати ззовнi, передбачаючи у разі необхідності встановлення на
повітрозаборах охолоджувачів, зокрема гравійних, або калориферних установок,
при iнших режимах – з примiщень машинного залу.
8.2.38 Гравійні охолоджувачi для охолодження зовнiшнього повiтря, яке
забирається на горiння палива у дизелях при IIІ режимi вентиляцiї, та для
охолодження повiтря, яке виходить зі спеціальних фільтрів та регенеративних
установок, можливо передбачати у виглядi залiзобетонних коробiв, якi заповненi
гравієм або гранітним щебенем крупнiстю 30 – 40 мм, якi укладаються на грати з
отворами не бiльше 25 х 25 мм.
Висота шару гравiю (щебеню) у охолоджувачi Нг, м, визначається за
формулами:
- для повітроохолоджувачiв, що охолоджують повiтря вiд 150 до 30 ℃
(зовнiшнє повiтря на горіння палива у дизелях i повiтря пiсля регенеративних
установок),
, (16)

97
ДБН В.2.2-5:202Х

- для повітроохолоджувачiв. що охолоджують повiтря вiд 300 до 30 ℃ (повiтря

спеціальних (гопколітових) фільтрів),
, (17)
де L – розрахункова кiлькiсть охолоджуваного повiтря, м³ /год;
F – площа перерiзу у просвiтi короба охолоджувача (перпендикулярно до
напрямку руху повітря), м².
При цьому повиннi дотримуватись такі умови: у повiтроохолоджувачах для
дизелей та регенеративних установок L/F ≤ 400 м/год, а для спеціальних, зокрема
гопколітових, фільтрів L/F ≤ 200 м/год.
Аеродинамiчний опiр охолоджувачiв за цих умов та висотi засипки не бiльше
2 м складе 50 – 70 Н/м (5 – 7 кгс/м²).
8.2.39 У сховищах з ДЕС має передбачатися система вентиляції стартерних
акумуляторів, що мають встановлюватися в окремій металевій шафі. Зазначена
система може поєднуватися із загальною системою витяжної вентиляції ДЕС за
умов встановлення на ній зворотнього клапану (зворотніх клапанів), що не
допускають потрапляння газової суміші до інших приміщень.
Зберiгання заряджених акумуляторних батарей у шафi у мирний час
допускається при вiдкритому витяжному повiтроводi.
Зарядження акумуляторних батарей у межах сховища у мирний час та у період
експлуатацiї сховища не передбачається.
8.3 Водопостачання
8.3.1 Водопостачання захисних споруд та споруд подвійного призначення
слiд передбачати вiд зовнiшньої або внутрiшньої водопровiдної мережi, яка
проектується за умови експлуатацiї будівель (споруд, примiщень) у мирний час, а
також від окремих, зокрема захищених, водозабірних свердловин.

98
 ДБН В.2.2-5:202Х

На вводах систем водопостачання у сховищах та ДЕС має передбачатися

встановлення запiрної арматури та зворотних клапанів, управління якими має
здійснюватися зсередини захисної споруди (споруди подвійного призначення).
Додатково до систем водопостачання захисних споруд (споруд подвійного
призначення), що живляться від зовнішніх та внутрішніх водопровідних мереж (за
винятком споруд, водопостачання яких здійснюється від окремих захищених
водозабірних свердловин, вищезазначені споруди місткістю більше 20 осіб мають
забезпечуватися автономними (аварійними) системами водопостачання з
використанням проточних ємкостей.
Для забезпечення аварійного запасу води у захисних спорудах (спорудах
подвійного призначення) місткістю 20 осіб і менше допускається використання
окремих непроточних ємкостей (баків).
Дозволяється передбачати для створення аварійних запасів питної та
технічної окремих ємностей, зокрема проточних.
Аварійне водозабезпечення захисних споруд та споруд подвійного
призначення місткістю 20 осіб і менше, розташованих у захищених просторах в
об'ємі поверху (квартири), має передбачатися від окремих непроточних ємностей.
Заведення водопровідних мереж до цих споруд не допускається. Наповнення
відповідних ємностей може передбачатися з використанням гнучких шлангів від
кранів, встановлених за межами такої споруди.
8.3.2 Норми водоспоживання та водовiдведення при дiючiй зовнiшнiй
водопровiднiй мережi мають відповідати вимогам ДБН В.2.5-64, приймаючи при
цьому годинну витрату води 2 л/год та добову 25 л/доб на одну особу, яка підлягає
укриттю, та qo, що дорiвнює 0,1 л/с для водоспоживання i 0,85 л/с для
водовiдведення.
При відсутності у захисній споруді (споруді подвійного призначення)
місткістю 20 осіб і менше водопроводу, необхiдно передбачати мiсця для

99
ДБН В.2.2-5:202Х

розташування переносних ємностей (баків, резервуарів) для питної води з

розрахунку 2 л/доб на одну особу, яка підлягає укриттю.
Аварійний запас питної води у ємкостях захисних споруд та споруд
подвійного призначення місткістю більше 20 осіб слiд передбачати з розрахунку
3 л/доб на одну особу, яка підлягає укриттю.
Якість води на господарсько-питнi потреби повинна задовольняти нормам
ДСТУ 7525.
Технічні характеристики систем водопостачання та встановлених на них
проточних ємкостей питної води мають забезпечувати повний обмін води у таких
ємкостях впродовж не більше 48 годин.
У захисних спорудах та спорудах подвійного призначення, в яких не
передбачаються витрати води у мирний час, а також місткістю менше 100 осіб
допускається застосування для запасу питної води сухих ємкостей, які
заповнюються під час приведення таких споруд до готовність до використання за
призначенням.
8.3.3 Ємкостi запасу питної води, а також а також технічні засоби,
включаючи мережі, споруди, устаткування (пристрої) для централізованого та
нецентралізованого питного водопостачання мають виконуватися з матеріалів, що
забезпечують нормативну якість води згідно з ДСТУ 7525.
Вищезазначені ємкості мають обладнуватися водопокажчиками та люками
для можливості обслуговування (очищення, фарбування тощо) внутрiшньої
поверхнi.
У примiщеннях, де встановлено ємкості, слід передбачати встановлення
водорозбiрних кранiв з розрахунку один кран на 100 осіб, а у захисних спорудах
(спорудах подвійного призначення) мiсткiстю бiльше 600 осіб та у закладах
охорони здоров’я з наявністю нетранспортабельних хворих – розводити труби до

100
 ДБН В.2.2-5:202Х

місця водорозбору з розрахунку один кран на 100 здорових осіб, які підлягають
укриттю, або 25 нетранспортабельних хворих.
Подачу води з внутрішньої мережі господарсько-питного водопостачання до
санітарно-технічних приладів (умивальників та змивних бачків), за винятком
споруд для нетранспортабельних хворих закладів охорони здоров'я, слiд
передбачати тiльки у перiод подачi води із зовнiшньої водопровідної мережi.
До відновлення зовнішнього водопостачання під час експлуатації захисної
споруди (споруди подвійного призначення) в автономному режимі подача води до
санітарно-технічних приладів має передбачатися в обмежених обсягах з аварійних
ємкостей з питною або технічною водою.
8.3.4 У захисних спорудах та спорудах подвійного призначення закладів
охорони здоров’я запас питної води у проточних та аварійних ємкостях
приймається з розрахунку:
для нетранспортабельних хворих – 20 л/доб на особу;
для медичного та обслуговуючого персоналу - 3 л/доб на особу
Запас води для технiчних потреб, який зберiгається у резервуарах,
визначається розрахунком.
Для забезпечення водою систем каналізації з встановленими на них унітазами
та наземними чашами необхiдно передбачати в аварійних ємкостях запас питної
або технічної води з розрахунку 5 л/доб на особу, яка підлягає укриттю.
Примiщення медпунктiв слiд обладнувати умивальниками, якi працюють вiд
водопровідної мережі. На випадок припинення подавання води слiд передбачати
переносний рукомийник iз запасом води до нього з розрахунку 10 л/доб.
Медичні примiщення (операцiйнi, пологовi та iн.) у сховищах закладiв
охорони здоров'я слiд обладнувати санітарно-технiчним обладнанням вiдповiдно
до технiчних вимог для лiкувальних закладiв.

101
ДБН В.2.2-5:202Х

У сховищах на АЕС слiд передбачати для санпропускникiв запас води з

розрахунку 45 л на одне миття 20% місткості сховища.
8.3.5 Проточні ємкості та та труби, по яких циркулює вода, повиннi мати
тепло – та паро – ізоляцію.
8.3.6 Резерівні (аварійні) джерела водопостачання заглиблених,
напівзаглиблених та наземних захисних споруд і споруд подвійного призначення
місткістю більше 20 осіб мають передбачатися у вигляді захищеної водозабірної
свердловини, від якої також можливо передбачати подавання води для
господарсько-питних потреб та пожежогасіння без встановлення додаткових
резервуарiв (ємкостей) для запасу води.
Водозабiрнi свердловини можливо проектувати на групу захисних споруд
(споруд подвійного призначення), пiдключаючи до них у мирний час найближчих
споживачiв, з можливістю відключення цих споживачів під час використання
вищезазначених споруд за призначенням.
Для постачання водою повiтроохолоджувальних установок та дизель-
генераторiв з водо-водяною або радiаторною з переведенням на водяну системами
охолодження слiд передбачати запас води у резервуарах об'ємом, який забезпечить
роботу протягом розрахункового строку (48 годин).
8.4 Каналізація
8.4.1 Каналізацію захисних споруд та споруд подвійного призначення слід
проектувати прямоточною з виводом до обʼєктової та/або міської системи
каналізації.
За неможливості виконати прямоточну каналізацію вищезазначених споруд
мають передбачатися дренажні станції перекачки.
8.4.2 У захисних спорудах та спорудах подвійного призначення місткістю
більше 20 осіб слiд передбачати влаштування систем каналізації з встановленням

102
 ДБН В.2.2-5:202Х

промивних санітарно-технічних приладів (унітазів, наземних чаш тощо) та

вiдводом стiчних вод у зовнiшню каналiзацiйну мережу.
Допускається вiдмiтку пiдлоги біля санітарно-технічних приладiв пiднiмати
вище вiдмiтки пiдлоги примiщення. При цьому висота вiд пiдлоги біля приладів до
стелi повинна бути не менше 1,7 м.
8.4.3 Захисні споруди та споруди подвійного призначення місткістю 20 осіб і
менше у разі неможливості їх підключення до зовнішніх систем каналізації можуть
обладнуватися хімічними або біо- туалетами, облаштованими резервуарами для
збору нечистот ємністю з розрахунку 2 л/доб на одну особу, яка підлягає укриттю,
з можливістю подальшого видалення нечистот асенізаційним транспортом.
У захисних спорудах (спорудах подвійного призначення) місткістю 20 осіб і
менше, розташованих у захищених просторах в об'ємі поверху (квартири), для
збору нечистот має передбачатися використання переносних хімічних та біо -
туалетів, а також виносної тари, що щiльно закривається. Забезпечення таких
споруд системами каналізації не допускається.
8.4.4 При розташуванні захисних споруд та споруд подвійного призначення
місткістю більше 20 осіб у приміщеннях підвальних та цокольних поверхів, що не
мають сполучення із зовнішньою каналiзацiйною системою, або у разі, якщо
неможливо вiдвести стiк вiд санiтарних приладiв у зовнiшню каналiзацiю
самопливом, необхідно передбачити насосну станцiю перекачки вiдповiдно до
вимог пункту 8.4.7 цих норм з встановленням засувки всерединi споруди.
8.4.5 При відводi стiчних вод з приміщень захисних споруд та споруд
подвійного призначення, розташованих у підвальних та цокольних поверхах,
самопливом слiд передбачати засоби, що виключають затоплення приміщень
вищезазначених поверхів стiчними водами при пiдпорi у зовнiшнiй каналiзацiйнiй
мережi.

103
ДБН В.2.2-5:202Х

8.4.6 При облаштуванні у захисній споруді (споруді подвійного призначення)

станцiї перекачування дренажної води, воду вiд охолоджувальних установок, ДЕС
та внутрiшнi дренажнi води допускається скидати у резервуар станцiї
перекачування дренажних вод. На трубах, що проходять через огороджувальнi
конструкцiї станцiї, слiд встановлювати запiрну арматуру зсередини захисної
споруди (споруди подвійного призначення).
При проектуваннi санiтарних приладiв, борти яких розташованi нижче рiвня
люку найближчого оглядового колодязя, слiд передбачати заходи, наведенi у
нормах на проектування внутрiшнього водопроводу та каналiзацiї, якi б виключали
затоплення захисних споруд (споруд подвійного призначення) стiчними водами.
Вода системи охолодження дизеля ДЕС та інших охолоджувальних
установок має вiдводитись у господарсько-побутову або зливову каналiзацiю.
Вентиляцiя каналiзацiйної мережi захисних споруд та споруд подвійного
призначення не передбачається.
Пропускна спроможність стояка системи каналізації не повинна
перевищувати норм, наведених у ДБН В.2.5-64.
8.4.7 Станцiю перекачки та приймальнi резервуари при напiрному вiдводi
стiчних вод у внутрішню каналiзацiю слiд розмiщувати за межами захисних споруд
(споруд подвійного призначення), при цьому захист їх не потрiбен.
В окремих випадках допускається розмiщувати насоси у незахищених
приміщеннях підвальних та цокольних поверхів, сумiжних із захисною спорудою
(спорудою подвійного призначення), з врахуванням вимог ДБН В.2.5-64.
8.4.8 У приміщенні санiтарного вузла необхiдно передбачати аварiйний
резервуар для скиду стоків та його очищення. У перекриттi резервуара слiд
влаштовувати отвори, якi можуть використовуються замість унітазiв i
закриваються кришками. Об'єм резервуара слiд визначати з розрахунку 2 л/доб на
кожну особу, яка підлягає укриттю.
104
 ДБН В.2.2-5:202Х

У захисних спорудах (спорудах подвійного призначення), що мають

санпропускники, об'єм резервуарiв для стiчних вод пiсля миття повинен бути
на 5 % більше запасу води для санпропускника.
У захисних спорудах та спорудах подвійного призначення закладів охорони
здоров’я для нетранспортабельних хворих об'єм резервуара слiд визначати з
розрахунку 2 л на кожну особу медичного та обслуговуючого персоналу та 18 л на
кожного хворого на добу.
Змив стоків з аварiйного резервуара слiд передбачати у приймальний
резервуар насосної станцiї. При наявності джерел водопостачання та
електропостачання i забезпечення аварiйного скиду стiчних вод на поверхню за
узгодженням з санiтарно-епiдемiологiчною службою влаштування аварiйних
резервуарів допускається не передбачати.
8.4.9 При використаннi санiтарних вузлiв тiльки у перiод перебування осіб,
які підлягають укриттю, як правило, сполучають аварiйний та приймальний
резервуари для збирання стокiв i розмiщують сумiщений резервуар та станцiю
перекачування у межах захисної споруди (споруди подвійного призначення). У
цьому випадку насоси у станцiї перекачування допускається встановлювати без
резерву.
У захисних спорудах та спорудах подвійного призначення з
санпропускником для нетранспортабельних хворих станцiя перекачування стоків
має передбачається в обов'язковому порядку з можливiстю подавання стокiв у
побутову каналiзацiю та аварійного скиду на поверхню землi (ДБН В.2.5-64).
8.4.10 Для збирання сухих вiдходiв слiд передбачати мiсця для розмiщення
мiшкiв з паперу або пакетiв з розрахунку 1 л/доб на одну особу, яка підлягає
укриттю.
8.5 Електропостачання та електрообладнання

105
ДБН В.2.2-5:202Х

8.5.1 Електропостачання та електрообладнання сховищ слiд проектувати

вiдповiдно до вимог норм на проектування електропостачання, силового та
освiтлювального електрообладнання промислових підприємств улаштування
електроустановок (ПУЕ) та цих норм.
За надійністю електропостачання електроприймач сховищ слiд вiдносити до
II категорiї. У разі наявності у сховищах систем протипожежного захисту їх
електроприймач слiд вiдносити до 1 категорiї надійності.
Виконання електрообладнання та електроустановочної арматури у захисних
спорудах та спорудах подвійного призначення має передбачатися у захищеному
варіанті згідно з зоною захисту приміщень таких споруд відповідно до їх
використання у мирний час для господарських, культурних та побутових потреб
(для захисних споруд) та за основним функціональним призначенням (для споруд
подвійного призначення).
Електропостачання захисних споруд та споруд подвійного призначення
місткістю більше 20 осіб має передбачатися вiд двох незалежних джерел
електропостачання загальної електричної мережі мiста (суб’єкта господарювання).
Електропостачання ПРУ, за винятком тих, вентиляція яких забезпечується
виключно електричними вентиляторами та ПРУ закладiв охорони здоров'я, якi
розташованi у лiкарнях хiрургічного профiлю та у пологових будинках,
дозволяється проектувати тільки від загальної електричної мережі населеного
пункту (суб’єкта господарювання).
У сховищах з ІІІ режимом вентиляції (регенерацiї повітря) та/або з
облаштуванням повiтроохолоджуючими установками, а також у разі, якщо для
забезпечення вентиляції захисних споруд та споруд подвійного призначення не
можливо використовувати електроручні вентилятори відповідно до вимог пункту
8.2.15цих норм, у захисних спорудах (спорудах подвійного призначення) закладів
охорони здоров’я, призначених для розміщення нетранспортабельних хворих, а
106
 ДБН В.2.2-5:202Х

також до складу яких входять операційні, незалежно від їх мiсткостi, такі споруди
в обов'язковому порядку підлягають обладнанню автономними джерелами
енергозабезпечення (електропостачання), насамперед ДЕС.
В інших випадках для аварійного (автономного) освітлення захисних споруд
та споруд подвійного призначення може використовуватися електрообладнання,
що може функціонувати в автономному режимі: акумуляторні батареї,
акумуляторні світильники, переності електричні ліхтарі, насамперед обладнані
енергозберігаючими елементами освітлення тощо.
Для розмiщення ввiдних пристроїв, розподiльних щитiв та щитiв керування
дизель-генераторами слiд передбачати примiщення електрощитової, iзольованої
вiд ДЕС з наявністю входу у примiщення для осіб, які підлягають укриттю.
Переключення електроживлення вiд зовнiшнiх вводiв на електричний
генератор (ДЕС) має виконуватись двома режимами: вручну та за допомогою
засобів автоматики.
8.5.2 Електричнi кабелi вiд зовнiшньої електричної мережi населеного
пункту (суб’єкта господарювання) або групового електричного генератора (ДЕС)
на вводi у сховище повинні мати компенсацiйну петлю (у коробi).
Прокладання кабелiв крiзь стiни слiд передбачати у закладних сталевих
трубах з наступним замуруванням кабельною мастикою.
У вбудованих сховищах приєднання до електричної мережi будівлі (споруди)
слід передбачати кабелем через ввiдний комутацiйний апарат.
Прокладання кабельних мереж вiд групового електричного генератора
(ДЕС). який живить електричною енергією групу сховищ, слiд передбачати у
траншеї завглибшки не менше 0,7м.
8.5.3 На вводi кабеля у сховище слiд передбачати встановлення ввiдно-
розподiльчого пристрою, який так само, як й розподiльчi та груповi щити, повинен
бути у захищеному виконаннi.

107
ДБН В.2.2-5:202Х

Встановлення апаратiв захисту слiд передбачати на вводi живильної лiнiї у

сховище, а також кожнiй лiнiї, яка вiдходить вiд розподiльчого та освiтлювального
щитiв.
8.5.4 Для розподiлення електроенергiї до силових розподiльчих щитiв слiд
передбачати магiстральну схему електричних лiнiй, а для сховищ мiсткiстю 1200
чол. i бiльше – радіально-магiстральну схему.
Живлення силових електроприймальникiв та робочого освiтлення повинно
здiйснюватись по самостiйних лiнiях.
Уся електропроводка у спорудi повинна виконуватись iзольованим проводом
або кабелями з алюмiнiєвими жилами.
8.5.5 Кабелi зовнiшньої мережi повиннi розраховуватись на найбiльше
розрахункове навантаження у I та II режимах вентиляції сховища з урахуванням
коефiцiєнта попиту.
Розрахункове навантаження лiнiї, до якої пiдключений один
електроприймальник, слiд визначати коефiцiєнтом попиту 1, а електроплити – 1,2.
Коефiцiєнти попиту для розрахунку лiнiй, якi живлять вентилятори, насоси
та кондицiонери слід приймати: при трьох та менше приєднувальних
електроприймальниках – 1, при чотирьох та бiльшi – 0,8.
Коефiцiєнти попиту для розрахунку групової мережi освітлення примiщень
сховищ слiд приймати рiвними одиницi.
8.5.6 Для силових електроприймальникiв сховища слiд приймати магнiтнi
пускачi у захищенному виконаннi.
Для електроприймальникiв потужнiстю до 2 кВт слiд, як правило,
використовувати автоматичні вимикачi (за типом АК-63 та iн.).
Керування електродвигунами вентиляторiв та насосiв сховища повинно
передбачатись мiсцеве і тiльки в обгрунтованих випадках – дистанцiйне.

108
 ДБН В.2.2-5:202Х

8.5.7 Зони захисту примiщень сховища згiдно з ДНАОП 0.00-1.32-01 слiд

визначати виходячи з умов їх використання у мирний час.
При визначеннi зони захисту примiщення за умовами середовища тимчасове
(до 2 дiб) пiдвищення вологостi у примiщеннi до 75% i бiльше, яке можливе у
режимi сховища, допускається не враховувати.
8.5.8 Усі металеві частини електроустановок повиннi бути надiйно заземленi
у вiдповiдностi з вимогами ПУЕ.
8.6 Електроосвітлення
8.6.1 Для всі приміщень захисних споруд та споруд подвійного призначення
слiд передбачати загальне освiтлення. Норми освiтлення приміщень слід приймати
за таблицею 21.
Таблиця 21
Найменування Освітленість, лк, Поверхня, до
Потреба у встановлені
приміщень при якої
штепсельних розеток
електропостачанні відносяться
Трифазних Двофазних Від норми
Від
технологіч- освітлюва- електро- освітлен-
ДЕС
них льних мережі ності
1. Пункт керування - + 50 50 На рівні 0.8 м
(робоча кiмната, від підлоги
кiмната зв'язку)
2. Примiщення для - + 50 50 Те саме
зберiгання
продуктiв
харчування,
буфетна
3. Для - + 30 50 ---
переховуваних,
медичного та обслу
говуючого
109
ДБН В.2.2-5:202Х

Найменування Освітленість, лк, Поверхня, до

Потреба у встановлені
приміщень при якої
штепсельних розеток
електропостачанні відносяться
Трифазних Двофазних Від норми
Від
технологіч- освітлюва- електро- освітлен-
ДЕС
них льних мережі ності
персоналу, ФВП,
ДЕС, станцiя
перекачування,
електрощитова)
4. Для хворих - + 50 50 ---
5. Пост медсестри - + 100 150 Те саме
6. + + 150 150 ---
Передопераційна,
передпологова,
післяпологова
палати, бокси,
кабінет лікаря
7. Операційна, + + 200 200 На рівні
перев’язочна, столу
процедурна,
пологові палати
8. Ординаторська + + 75 100 На рівні 0.8 м
від підлоги
9. Приміщування - + 100 100 Те саме
для зціджування та
стерилізації
молока,
стерилізаційна,
дитяча кімната

110
 ДБН В.2.2-5:202Х

Найменування Освітленість, лк, Поверхня, до

Потреба у встановлені
приміщень при якої
штепсельних розеток
електропостачанні відносяться
Трифазних Двофазних Від норми
Від
технологіч- освітлюва- електро- освітлен-
ДЕС
них льних мережі ності

10. Склад готових - + 50 75 На стелажах

медикаментів та
чистої білизни
11. Приміщення + + 15 30 На рівні 0.8 м
для миття та від підлоги
стерилізації суден,
санітарна кімната
12. Санітарні вузли, - - 10 30 Те саме
склад брудної
білизни, морг,
тамбур-шлюзи
Примiтки.
Під час аварійного електропостачання вiд ДЕС допускається зниження норм освiтлення,
крiм примiщень, визначених у пунктах з 1, 6, 7 i 9 цієї таблиці, у 3 рази.
При використаннi безтiньової лампи освiтлення операцiйної, передоперацiйної,
передпологової та пологової палат допускається 300 лк.
Освітлювальну мережу та норми освiтлення приміщень захисних споруд та
споруд подвійного призначення, що використовуються у мирний час для
господарських, культурних та побутових потреб слiд передбачати у вiдповiдностi
з нормами на проектування штучного освітлення для відповідних приміщень.
Для освітлення захисних споруд та споруд подвійного призначення мають
використовуватися енергозберігаючі лампи, насамперед світлодіодні.
Використання люмiнесцентних ламп для систем освiтлення не допускається.

111
ДБН В.2.2-5:202Х

При переході захисних споруд на режим використання за призначенням (для

споруд подвійного призначення – на режим захисної споруди) слiд передбачати
вiдключення частини свiтильникiв, запроектованих для мирного часу.
8.6.2 Живлення електричного освiтлення слiд передбачати вiд окремих
освiтлювальних щитiв, якi розташовані в електрощитовiй, а при її вiдсутностi - у
примiщеннi венткамери.
У пунктах управління, примiщеннях зв'язку, буфетнiй та передоперацiйно-
стерилiзацiйнiй слiд передбачати живлення однофазних електроприймальникiв
потужнiстю до 1 кВт.
8.6.3 У захисних спорудах (спорудах подвійного призначення) з ДЕС слiд
передбачати аварiйний свiтильник у примiщеннi машинного залу ДЕС та
електрощитової.
Живлення аварiйних свiтильникiв повинно здiйснюватись вiд стартерної
акумуляторної батареї дизель-генератора.
8.6.4 У захисних спорудах та спорудах подвійного призначення, що не
підлягають обладнанню захищеними автономними джерелами енергозабезпечення
(ДЕС), можливо передбачати мiсцевi джерела освiтлення вiд переносних
електричних ліхтарів, акумуляторних свiтильникiв тощо.
Освітленість примiщень у цьому випадку не нормується.
8.6.5 При висотi установки свiтильникiв над пiдлогою менше 2,5 м слiд
передбачати застосування світильникiв, якi виключають доступ до ламп без
спецiальних пристосувань.
Захищене виконання світильників у приміщеннях, що у мирний час
використовуються для господарських, культурних та побутових потреб (для
споруд подвійного призначення – за основним функціональним призначенням), а
також у санпропускниках сховищ на атомних енергетичних об’єктах
передбачається згiдно з зоною захисту таких приміщень за ПУЕ.
112
 ДБН В.2.2-5:202Х

8.6.6 Живлення покажчикiв "Вхiд" та свiтильникiв сходiв i тунелiв, а також

свiтильникiв тамбурiв та тамбур-шлюзів слiд видiляти в окрему групу.
Світильники для санiтарних пропускникiв, душових слiд застосовувати у
вологозахищеному виконанні.
Групові лінії загального освiтлення та штепсельних розеток, а також
електроприймальникiв потужністю до 2 кВт повиннi бути розрахованi на тривале
навантаження вiд струму апарата захисту з вставкою 25 А.
Електричні освiтлювальнi мережi у сховищах повиннi мати захист вiд
перевантаженнь незалежно від способів їх прокладання. Коефiцiєнт запасу при
розрахунках слiд приймати для свiтильникiв з лампами розжарювання 1,3.
8.7 Особливості проектування автономного (аварійного)
енергозабезпечення захисних споруд та споруд подвійного призначення
8.7.1 Автономне (аварійне) енергозабезпечення захисних споруд та споруд
подвійного призначення проектується з урахуванням необхідності забезпечення
електропостачання усіх електроприймачів, зокрема систем вентиляції,
кондиціювання, опалення, водопостачання, каналізації ,освітлення, зв’язку та
оповіщення таких споруд, за максимальною потужністю таких систем впродовж не
менше 48 годин поспіль.
Для автономного енергозабезпечення (електропостачання) захисних споруд
та споруд подвійного призначення можуть створюються системи з використанням
акумуляторних батерей та електричних дизельгенераторів.
Захисні споруди та споруди подвійного призначення місткістю більше
150 осіб, як правило, слід проектувати з використанням у системах автономного
(аварійного) енергозабезпечення електричних дизельгенераторів.
8.7.2 Система автономного (аварійного) енергозабезпечення
(електропостачання) з використанням акумуляторних батарей може передбачатися
для захисних споруд (споруд подвійного призначення) місткістю до 150 осіб у разі

113
ДБН В.2.2-5:202Х

встановлення за розрахунками технічної можливості забезпечення цією системою

нормального функціонування усіх систем життєзабезпечення (вентиляції,
водопостачання, каналізації, освітлення), зв’язку та оповіщення таких споруд без
підзарядки впродовж нормативного терміну, визначеного 8.2.1цих норм.
Під час проведення вищезазначених розрахунків дозволяється не
враховувати як електроспоживачі:
системи вентиляції – у разі передбачення відповідно до вимог пункту 8.2.15
цих норм встановлення у системах вентиляції вентиляторів з електроручним
приводом;
системи водопостачання – у разі встановлення баків (ємностей) з
нормативним запасом питної та технічної води, що подається до розподільних
пристроїв самопливом;
системи каналізації – у разі відсутності відповідно до цих норм необхідності
облаштування захисних споруд (споруд подвійного призначення) систем
каналізації зі станціями перекачки;
системи освітлення (у разі передбачення окремої дублюючої системи
аварійного освітлення потужністю до 25 % загальної системи освітлення).
8.7.3 Зарядка акумуляторних батарей має передбачатися за межами захисної
споруди (споруди подвійного призначення) від:
зовнішньої електричної мережі загального призначення (населеного пункта,
суб’єкта господарювання);
електричних генераторів будь-якого призначення, зокрема інших захисних
споруд та споруд подвійного призначення;
відновлюваних систем енергозабезпечення (сонячних батарей, вітряків
тощо).
Для захисних споруд (споруд подвійного призначення) місткістю до 20 осіб
дозволяється передбачати систему автономного (аварійного) енергозабезпечення,
114
 ДБН В.2.2-5:202Х

встановлену у приміщеннях такої споруди, з акумулятором, зарядка якого

здійснюється від відновлюваних систем енергозабезпечення та/або зовнішньої
електричної мережі без його демонтажу, за умов забезпечення вентиляції таких
приміщень, що виключає створення у них небезпечних пароповітряних
концентрацій шкідливих або вибухонебезпечних речовин (газів).
8.7.4 Автономні (аварійні) джерела електропостачання як правило мають
проектуватися для кожної окремої захисної споруди (споруди подвійного
призначення).
Автономні (аварійні) джерела електропостачання, насамперед ДЕС, також
можуть проектуватися для енергозабезпечення групи захисних споруд (споруд
подвійного призначення), що розташовано поряд. У цьому разі під час
проектування групи будівель (споруд) має передбачатися першочергове
спорудження захисних споруд (споруд подвійного призначення), в яких
передбачається облаштування захищених автономних (аварійних) систем
електропостачання, або окремих захищених будівель (споруд), у яких передбачено
встановлення таких джерел електропостачання для групи захисних споруд (споруд
подвійного призначення).
До кожної захисної споруди (споруди подвійного призначення) вiд
розподiльчого щита групової автономної (аварійної) системи електропостачання
має передбачатися окремий фiдер, який має комутаційний апарат, а також захист
вiд перевантажень та коротких замикань.
Кабельні лiнiї вiд автономної (аварійної) системи електропостачання мають
бути перевiренi на витрату напруги.
У водонасичених грунтах автономні (аварійні) системи електропостачання
слiд влаштовувати із застосуванням пристiнного кiльцевого дренажу, а в разу
необхідностi – із зовнiшнiм вузлом охолодження.

115
ДБН В.2.2-5:202Х

8.7.5 Автономна (аварійна) система електропостачання проектується з

урахуванням таких вимог:
- потужнiсть системи (електрогенератора) має вiдповiдати розрахунковiй
потужностi електроприймальникiв з коефіцієнтом запасу потужності не менше 1,2
(з урахуванням пускових токів);
- частота та напруга системи (електрогенераторів) мають вiдповiдати напрузi
та частотi вводу мережi. При рiзних напругах зовнiшньої мережi та системи слiд
передбачати вiдповiдний сухий трансформатор (понижувальний або
пiдвищувальний);
- виводи статора електрогенератора має бути виконано за чотирипровiдною
схемою "три фази i нуль";
- при проектуваннi системи з двох та бiльше електрогенератоів слiд
передбачати пристрiй для синхронізації їх паралельної роботи. У цьому разі до
системи мають включатися електрогенератори однакового типу, марки та
технічних характеристик;
- електрогенератор повинен мати захист вiд коротких замикань та
перевантажень.
8.7.6 Потужність електроагрегатiв повинна бути визначена за максимальною
потужнiстю електроприймальників, що працюватимуть у режимі повного та
одночасного використання електрообладнання інженерного та спеціального
обладнання захисних споруд (вентиляцiйних систем, кондиціонерів, насосiв тощо),
а також освітлення.
Мінімальна потужність навантаження двигуна електрогенератора при
експлуатацiї повинна бути не менше 40% його номінальної потужності.
При загальній потужності бiльше 100 кВт слiд передбачати встановлення не
менше двох електрогенераторів, що працюють за паралельною схемою.

116
 ДБН В.2.2-5:202Х

Потужність електрогенератора слiд перевiряти за умовами забезпечення

пуску електродвигуна найбільшої потужності при повному навантаженнi вiд решти
споживачiв з урахуванням коефiцiєнта попиту (одночасності).
8.7.7 Ступінь автоматизації електричних генераторів захисних споруд та
споруд подвійного призначення визначається від вимог використання приміщень
зазначених споруд для господарських, культурних та побутових потреб (для споруд
подвійного призначення – за основним функціональним призначенням). Разом з
цим для має передбачатися й неавтоматизований (ручний) пуск таких генераторів.
Двигуни електрогенераторів мають застосовуватися з радiаторною
(водоповiтряною), двоконтурною (водо-водяною), одноконтурною (водяною) та
комбiнованою (водоповiтряною i водяною) системами охолодження. Найбільш
доцільне застосування двигунів з прямокутною (одноконтурною) та комбiнованою
системами охолодження.
8.7.8 Розміщення обладнання у приміщеннях, де встановлюються
електрогенератори (ДЕС), вiдстань мiж обладнанням та будiвельними
конструкціями у таких приміщеннях слід приймати вiдповiдно до технічної
документації на електрогенератори, вимог ПУЕ та таблиці 22.
8.7.9 Електрогенератор має надійно закріплюватися анкерними болтами на
спеціальному постаменті з негорючих твердих матеріалів (залізобетон, бетон,
металічний каркас тощо), що виступає над рiвнем пiдлоги на 0,1 – 0,15 м.
За необхідності у приміщеннях для встановлення електрогенераторів мають
передбачатися отвори, що забезпечують встановлення та монтаж такого
обладнання. Після монтажу такі отвори мають закладатися з використанням
матеріалів, з яких виконано стіни відповідних приміщень, або рівноцінних за
захисними властивостями з виконанням заходів з герметизації та гідроізоляці (для
сховищ).

117
ДБН В.2.2-5:202Х

У примішеннях, призначених для встановлення електрогенераторів ПРУ такі

отвори дозволяється заповнювати посиленими дверима або люками.

Таблиця 22
Нормованi величини Вiдстань мiж обладнанням i
конструкцiями, м
1. Відстань між машинами і щитами або пультами 2
керування
2. Ширина проходів для обслуговування мiж 1
фундаментами або корпусами машин, мiж машинами і
частинами будинку або обладнання
3. Ширина проходів для обслуговування мiж шафами та 0,8
стiною, а також між щитами розподiльних пристроїв
4. Відстань між машиною та стiною або мiж корпусами 0,6
паралельно вста-новлених машин
5. Відстань між машиною та стiною або мiж корпусами 0,3
паралельно встановлених машин при наявностi проходу з
другого боку машини

8.7.10 Електрообладнання примiщень для встановлення автономної

(аварійної) системи електропостачання слiд передбачати вiдповiдно до вимог ПУЕ
та ДНАОП 0.00-1.32-01.
Для електричних мереж слiд використовувати кабелi з iзоляцiєю. Кабель слід
прокладати у каналах.
Нейтраль електрогенератора повинна бути з'єднана з контуром заземлення,
розташованим у спорудi.
8.7.11 Запас паливно-мастильних матерiалiв для електрогенераторів слiд
розраховувати на безперервну роботу електрогенератора у режимі максимальної
потужності впродовж 48 годин, з урахуванням необхідності проведення технічного
118
 ДБН В.2.2-5:202Х

обслуговування, а також короткострокових запускiв генератора протягом року

(15 % запасу).
Для електрогенераторів, що забезпечують аварійне електроживлення
закладів охорони здоров’я, запас паливно-мастильних матеріалів визначається
розрахунково з умов використання таких генераторів, але не менше визначеного за
вимогами абзацу першого цього пункту.
У примiщеннях машиного залу автономної (аварійної) системи
електропостачання з дизельними електрогенераторами (ДЕС) допускається
передбачати розміщення ємностей для паливно-мастильних матеріалів (дизельного
палива, мастила) загальним об'ємом до 1,5 м3, а при розташуваннi ДЕС пiд
житловими та громадськими будівлями (спорудами) – до 1 м3.
При об'ємi бiльше 1,5 м3 паливно-мастильнi матерiали слiд розмiщувати в
окремому примiщенні, а у випадку розташування ДЕС пiд житловими i
громадськими будинками та при об'ємi паливно-мастильних матерiалiв вiд 1 до 10
м3 захищенi паливнi баки слiд виносити за периметр будівлі (споруди), в який
вбудована ДЕС, на вiдстань, встановлену ДБН Б.2.2-12.
При об'ємi запасу паливно-мастильних матерiалiв для ДЕС до 1,5 м3
приймальнi криницi не передбачаються, для попередження розтiкання паливно-
мастильних матерiалiв слiд проектувати піддони, об'єм яких перевищує об'єм
паливних бакiв не менше нiж на 5%.
Дихальнi трубопроводи витратних паливних ємкостей повиннi бути виведенi
у витяжну камеру системи вентиляцiї.
Для зберiгання розрахункового запасу палива та мастил слiд
використовувати герметичні сталеві баки, якi встановлюються на висотi, що
забезпечує надходження палива i мастила самопливом. Витратнi баки повиннi бути
обладнанi отворами для огляду, покажчиками рiвня, приймальними
фiльтрувальними сiтками, вогневими запобiжниками, сумiщеними механiчними

119
ДБН В.2.2-5:202Х

дихальними клапанами (СМДК). Для зберiгання мастила у кiлькостi до 60 л

допускається використання переносних ємкостей (по 10 – 20 л), якi
встановлюються у машинному залі (приміщенні для встановлення
електрогенератора).
Постачання пального від ємності до електричного генератора має
здійснюватися по трубці, виконаній з негорючих антистатичних матеріалів.
8.7.12 Для захисту від проникнення повітряної ударної хвилi на вихлопному
трубопроводi слiд передбачати встановлення термостiйкої засувки. При
непрацюючому двигуні засувка має знаходитись у закритому положеннi. Оглядовi
вiкна у стiнах автономної (аварійної) системи електропостачання передбачати не
слiд.
Вихлопний трубопровiд прокладається з похилом у бiк електрогенератора i
повинен мати пристрiй для випуску конденсату.
При встановленнi кiлькох електрогенераторів вихлопнi трубопроводи
передбачаються окремо для кожного генератора.
Дiаметр вихлопного трубопроводу приймається вiдповiдно до даних
технічної документації на електрогенератор. У разі, якщо траса газовихлопу бiльше
15 м, слiд виконувати перевiрочний розрахунок з урахуванням допустимого
значення протитискового вихлопу, який вказаний у технічній документацiї.
Для компенсацiї термiчного розширення на вихлопних трубопроводах слiд
встановлюватi лінзові хвилястi або сильфоннi компенсатори. Допускається
застосування також спецiальних металорукавів на вихлопних трубопроводах
дiаметром менше 90 мм, гасiння вiбрацiї та термiчного розширення допускається
передбачати шляхом самокомпенсацiї за рахунок вигинiв трубопроводiв.
Можливiсть самокомпенсації визначається розрахунком.
Вихлопний трубопровiд у межах споруди повинен бути теплоiзольованим.
Температура поверхні iзоляцiї не повинна перевищувати 60 ℃.
120
 ДБН В.2.2-5:202Х

При роботi електрогенератора від теплоiзоляцiї приміщення для його

встановлення (машинного залу) не повиннi видiлятись шкiдливi речовини.
Пропуск вихлопного трубопроводу крiзь огороджувальнi конструкцiї
повинен виконуватись у закладних частинах, конструкцiя яких повинна
забезпечувати герметичнiсть примiщення та запобігти передаванню тепла вiд
гарячого трубопроводу (Т=500 ℃) до огороджувальних конструкцiй.
Для забезпечення можливостi теплового розширення та захисту вiд
деформацiї при осiданнi сховища вихлопний трубопровiд слiд прокладати у грунтi
з перепуском крiзь закладну трубу.
8.8 Зв'язок та оповіщення
8.8.1 Захисні споруди та споруди подвійного призначення мають
забезпечуватися системами зв’язку та оповіщення, що дозволяють забезпечити
надійний зв'язок з органами управління з питань цивільного захисту центральних
та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, місцевих
органів та підрозділів ДСНС із застосуванням радіо – та проводових телефонних
мереж.
Захисні споруди (споруди подвійного призначення) також мають
забезпечуватися сигнально-гучномовними пристроями, що мають сповіщати
населення у межах радіусу збору навколо таких споруд про небезпеку та
необхідність прибути до захисної споруди (споруди подвійного призначення), далі
– «повітряна тривога», та відбій «повітряної тривоги».
Також до таких споруд має передбачатися проведення мережі «Internet» з
встановленням «Wi-Fi» – роутерів, телебачення та радіомовлення.
8.8.2 Захисні споруди (споруди подвійного використання) суб`єктів
господарювання, що мають обладнуватися автоматизованими системами
раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення
населення у разі їх виникнення (на об’єктах підвищеної небезпеки) мають

121
ДБН В.2.2-5:202Х

обладнуватися електронними інформаційними табло та системою зв’язку, що

з’єднується з пунктом управління суб’єкта господарювання та відомчими
телемережами. Відомчі телемережі з’єднують із телекомунікаційною мережею
загального користування.
8.8.3 Сигнально-гучномовні пристрої та електронні інформаційні табло
мають з’єднуватися з місцевими автоматизованими системами централізованого
оповіщення.
8.8.4 Системи зв’язку та оповіщення пунктів управління суб’єктів
господарювання, розташованих у захисних спорудах, що мають перебувати у
постійній готовності до використання за призначенням, мють забезпечувати:
- телефонний та радіозв’язок керівництва та чергової служби з керівництвом
місцевої (міста, району) ланки територіальної підсистеми єдиної державної
системи цивільного захисту, місцевими органами і пiдроздiлами ДСНС, іншими
аварійно-рятувальними службами та формувннями всіх форм власності та відомчої
належності, спеціалізованими службами цивільного захисту населеного пункту
(району), об’єктовими формуваннями цивільного захисту;
- телефонний зв’язок зi сховищами суб’єкта господарювання та з основними
цехами, що не припиняють виробництво у разі загрози або виникнення
надзвичайних ситуацій;
- телефонний та радіозв’язок з запасним пунктом управління керівника
місцевої ланки (міста, району) територіальної підсистеми єдиної державної
системи цивільного захисту;
- інформування населення, яке перебуває у захисні споруді.
8.8.5 Телекомунікаційні мережі пунктiв управління прокладають в підземній
кабельній каналізації електрозв’язку мереж об’єкта та населеного пункту.

122
 ДБН В.2.2-5:202Х

Відстань та засоби прокладання телекомунікаційних мереж, телемереж, у разі

їх зближення та перетинання з електромережами, слiд приймати вiдповiдно до
вимог ПУЕ.
8.8.6 Вводи мереж до захисних споруд (споруд подвійного призначення)
мають бути тiльки пiдземними i проходити крiзь сальниковi ущiльнення з
наступним заливанням їх кабельною мастикою.
Телекомунікаційні мережі прокладають у кабельних каналізаціях
електрозв’язку окремо вiд телемереж.
8.8.7 Вiдстань мiж паралельно прокладеними телекомунікаційними
мережами та електрокабелями слiд приймати:
- під час прокладання труб - не менше ніж 0,1 м;
- під час прокладання у траншеї - не менше ніж 0,5 м.
Відстань між розетками мережi проводного мовлення та електропостачання
слiд приймати не менше ніж 1 м. Усі розетки обладнають трафаретними
позначеннями «Радіо», «Телефон», «220 В».
8.8.8 Захист кабелів від усiх видiв корозiї слiд передбачати вiдповiдно до
ПУЕ.
8.8.9 Для електроживлення станцiйного обладнання зв'язку, встановленого у
пунктах управління суб’єктів господпарювання, слiд передбачати системи, що не
потребують застосування акумуляторних батарей.
8.8.10 У разі відсутності проводового телефонного зв’язку пункти
управління суб’єктів господарювання, що знаходяться у зонах можливого
катастрофічного затоплення, мають забезпечуватися радіозв’язком та
відповідними засобами.

9 РОЗРАХУНОК НЕСУЧИХ ТА ІНШИХ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ

КОНСТРУКЦІЙ

123
ДБН В.2.2-5:202Х

9.1 Розрахункові навантаження та впливи

Навантаження та їх сполучення
9.1.1 Огороджувальнi та несучi конструкцiї сховищ слiд розраховувати на
особливе поєднання навантажень, що складається з постiйних, тимчасових
навантажень та статичного навантаження еквiвалентного дiї динамiчного
навантаження вiд дiї повітряної ударної хвилi (еквiвалентне статичне
навантаження).
Конструкцiї повиннi бути, крiм того, перевiренi розрахунком з урахуванням
найбiльш несприятливих сполучень навантажень або вiдповiдних їм зусиль при
експлуатацiї примiщень сховищ у мирний час, а також на виникаючi зусилля та
збереження герметичностi сховищ при можливих осiданнях окремих навантажених
опор (колон) сховищ вiд експлуатацiйного навантаження надземної частини
будинку або споруди.
9.1.2 Розрахункові сполучення навантажень визначають відповідно до вимог
ДБН В.1.2-2. При розрахунках на особливе поєднання навантажень слід
враховувати постійне навантаження на стіни і колони вбудованих сховищ від
конструкції верхніх поверхів будинків або споруд подвійного призначення.
При розрахунках сховищ на надмірний тиск ударної хвилі навантаження від
сейсмовибухових хвиль, які розповсюджуються при ядерних вибухах, не
враховується, якщо кількість наземних поверхів менше 9.
9.1.3 При розрахунках на особливе сполучення навантажень розрахункове
значення еквiвалентного статичного постiйного та тимчасового тривалого
навантаження слiд множити на коефiцiєнт сполучення 1.
При проектуваннi сховищ, якi будуються у сейсмiчних районах, розрахунок
на сейсмiчний вплив не виконується.
Динамiчнi навантаження вiд дiї повітряної ударної хвилi

124
 ДБН В.2.2-5:202Х

9.1.4 Динамiчне навантаження на елементи конструкцiй визначається

умовами дiї повітряної ударної хвилі на укриття в залежностi вiд заглиблення їх у
грунт та гiдрогеологiчних умов (рисунок 3).
Приймається одночасне навантаження усiх конструкцiй. При цьому
динамiчне навантаження Рn приймається рiвномiрно розподiленим по площi та
прикладеним нормально до поверхнi конструкції.
9.1.5 Динамiчне вертикальне навантаження Р1 на покриття вбудованих
сховищ, споруд подвійного призначення з відповідними захисними властивостями
(схеми а – к) при розташуваннi над ними примiщень з площею прорiзiв у
огороджувальних конструкцiях 10% та бiльше або з легкоруйнiвними
конструкцiями окремо розташованих укриттiв та тунелiв аварiйних виходiв слід
приймати рiвним тиску по фронту повітряної ударної хвилi ∆Рф вiдповiдно до
пункту 4.2 цих Норм.
Для покриттiв сховищ, вбудованих у цеглянi та панельнi будинки, при
розташуваннi над ними примiщень з площею прорiзiв у огороджувальних
конструкцiях менше 10% величину ∆Рф слiд множити на коефiцiєнт 0,9.
Динамiчне вертикальне навантаження Р1 на покриття сховищ, розташованих
пiд технiчним підвалом (схема к), а також горизонтальне навантаження Р4 на стiни,
що вiдокремлюють укриття вiд примикаючих примiщень пiдвалiв, не захищених
вiд повітряної ударної хвилi (схема б) слiд приймати рiвним тиску у фронтi
повітряної ударної хвилi ∆Рф, помноженому на коефiцiєнт 0,7 при розташуваннi над
пiдвалами примiщень з площею прорiзiв в огороджувальних конструкцiях менше
10% і на коефiцiєнт 0,8 при площi прорiзiв 10% і бiльше або при розташуваннi над
пiдвалом (пiдпiллям) примiщень з легкоруйнiвними конструкцiями*.
__________________
* Тут i далi пiд легкоруйнiвними конструкцiями слiд приймати зовнiшнi огороджувальнi конструкцiї, вага 1 м² яких
не перевишує 1 кН.

125
ДБН В.2.2-5:202Х

Рисунок 3. Схеми прикладання дінамічних навантажень на конструкціїПримітки. а,

б – відповідно при повному заглибленні вбудованого сховища з примиканням до приміщення
у підвальному поверісі, не захищеного від повітряної ударної хвилі;
в, г – при неповному заглибленні сховищ, які обваловані грунтом, з виносом
бровки укосу на відстань bo відповідно більше (в) та менше (г) відношення
(h1 + h2) no-1;

126
 ДБН В.2.2-5:202Х

д – при неповному заглибленні сховища з відкритими ділянками стін (h

< 1,5 м);
е – при повному заглибленні сховища та при рівні грунтових вод вище відмітки
підлоги сховища;
ж, з – для сховищ, вбудованих у перші поверхи будівель і споруд, при суміщенні
стін сховища та будівлі (споруди);
и – з примиканням стін до внутрішніх приміщень будівлі (споруди) при
розташуванні сховища всередині об’єму поверху;
к – при розташуванні сховища під приміщеннями у підвальних та цокольних
поверхах.
9.1.6 Динамiчне горизонтальне навантаження Р (кПа), що передається через
грунт на елементи зовнiшнiх стiн (схеми а, в, г, к), слiд приймати за формулою
Р2=Kσ ∆Рф (18)
де Kσ - коефiцiєнт бiчного тиску, що приймається за таблицею 23;
∆Рф – надмірний тиск у фронті повітряної ударної хвилі (кПа), приймається згiдно
з пунктом 4.2 цих Норм.
При наявностi даних iнженерних вишукувань слiд приймати Kσ = 0,4 для
пiскiв з ступенем вологості G ≤0,5 та Kσ = 0,6 для глини з показником текучостi
0,75 <JL < 1.
Таблиця 23
Характеристика грунтiв у вiдповiдностi з нормами на Коефіцієнт К
проектування основ будинкiв та споруд
Пiщанi з ступенем вологостi Sг < 0,8; супiски з консистенцiєю JL < 1; 0,5
суглинки та глини з показниками текучостi J L < 0,75
Водонасиченi грунти (нижче рiвня грунтових вод); пiски з ступенем 1
вологостi Sг > 0,8; супiски, суглинки i глини з показниками
текучостi JL > 1

9.1.7 При рiвнi горизонту грунтових вод вище вiдмiтки пiдлоги сховища,
споруди подвійного призначення з відповідними захисними властивостями (схема
е) динамiчне горизонтальне навантаження на елементи зовнiшнiх стiн,
розташованих вище рiвня горизонту грунтових вод слiд визначати за формулою (3)
з коефiцiєнтом Kσ для неводонасичених грунтiв, помноженому на коефiцiєнт 1,2.

127
ДБН В.2.2-5:202Х

Динамiчне горизонтальне навантаження на стiни, розташованi нижче рiвня

горизонту грунтових вод, слiд визначати за формулою (3) з коефiцiєнтом Kσ для
водонасичених грунтiв.
Примiтка. Збiльшення навантажень на зовнiшнi стiни, якi розташованi нижче рiвня
горизонту грунтових вод, враховується коефiцiєнтом Kσ = 1.
9.1.8 Динамiчне горизонтальне навантаження Р, КПа, на елементи зовнiшнiх
стiн сховища, споруди подвійного призначення з відповідними захисними
властивостями слiд визначати за формулою:
Р3=KσКвід ∆Рф (19)
де Квід – коефіцієнт, що враховує вiдбиття повітряної ударної хвилi за від таблицею
24;
Kσ, ∆Рф – позначення тi самi, що у формулi (18).

Таблиця 24
Уклон укосiв обвалування 1:5 1:4 1:3 1:2
Коефiцiєнт Квід 1,0 1,1 1,2 1,3

9.1.9 Динамiчне горизонтальне навантаження Р4 для дiлянок зовнiшнiх стiн,

необвалованих та пiдвищених над поверхнею землi, якi безпосередньо сприймають
навантаження вiд повітряної ударної хвилi (схема д, ж), слiд визначати з
урахуванням ефекту обтiкання споруди повітряною ударною хвилею.
При висотi виступних частин стiн сховища, споруди подвійного призначення
з відповідними захисними властивостями над поверхнею землi 1,5 м i менше
(схема д) динамічне навантаження слiд визначати:
а) для окремо розташованих та вбудованих сховищ у будівлі і споруди, стiни
яких мають площу прорізів 10% i бiльше, за формулою;
Р4= ∆Рф + 2,5∆Рф 2/(∆Рф + 7,2) (20)

128
 ДБН В.2.2-5:202Х

б) для вбудованих сховищ у будинки, стiни яких мають площу отворiв менше
10%, за формулою
Р4= 2∆Рф + 6∆Рф 2/(∆Рф + 7,2) (21)
При висотi виступних частин стiн над поверхнею землi бiльше 1,5 м
динамiчне навантаження на стіни окремо розташованих та вбудованих сховищ
(схема к) слiд визначати за формулою (21).
Для стiн вбудованих сховищ, що знаходяться за огороджуючими
конструкцiями першого поверху будівлі або споруди (схеми з, й), динамiчне
навантаження слiд приймати:
- при площi прорiзiв стiн будинку вiд 10 до 50% – за формулою (20);
- при площi прорiзiв бiльше 50%, а також для стiн укриттiв, якi знаходяться
за легкоруйнiвними конструкцiями, – за формулою (21);
- при площi отворiв менше 10% – за формулою
Р4 = Р1 +2,5 Р12/(Р1 + 7,2) (22)
де Р1 = 0,9 ∆Рф.
Динамiчне горизонтальне навантаження Р4' (кПа), яке передається крiзь грунт
(схеми д, ж, з, й), слiд визначати за формулою
Р4' = Kσ Р4 (23)
де Kσ – коефіцієнт бiчного тиску, який приймається за таблицею 23;
Для вбудованих у першi поверхи сховищ розрахункове навантаження на стіни
слід приймати для сховищ, якi знаходяться:
за цегляними, блочними та панельними огороджувальними конструкцiями, -
за формулою (20),
за легкоруйнiвними конструкцiями – за формулою (21).
9.1.10 Динамiчне навантаження Р5 на суцiльну фундаментну плиту (схема е)
на основi з нескельних грунтів і за умови, що товщина шару грунту пiд

129
ДБН В.2.2-5:202Х

фундаментною плитою дорiвнює або бiльше величини заглиблення споруди у грунт,

слiд приймати рiвною надмірному тиску у фронті повітряної ударної хвилi ∆Рф.
При товщинi шару нескельного грунту вiд низу фундаментної плити до скелi
менше величини заглиблення споруди динамiчне навантаження Р5 слiд приймати
рiвним величинi тиску у фронтi повітряної ударної хвилі ∆Рф, помноженої на
коефiцiєнт 1,2.
9.1.11 Динамiчне вертикальне навантаження на колони, внутрiшнi та зовнiшнi
стiни слiд визначати розрахунком у залежностi вiд площi навантаження i
динамiчного навантаження на покриття, яке визначається за пунктом 9.1.5 цих Норм.
Динамічне навантаження Р7 на стрiчковi окремо розташованi фундаменти слiд
визначати розрахунком в залежності вiд динамiчного вертикального навантаження
на стiни, колони та площi фундаментiв.
9.1.12 Динамiчне горизонтальне навантаження на дiлянки зовнiшнiх стiн
сховищ у мiсцях розташування входів i на першi (зовнiшнi) захисно-герметичнi
дверi (ворота) слiд визначати в залежностi вiд типу входу, його розташування i
приймати рiвним величинi тиску у фронтi повітряної ударної хвилi ∆Рф, помноженої
на коефіцієнт Кв, який приймається згiдно з таблицею 25.
9.1.13 Динамічне навантаження на внутрішні боки тамбур-шлюзів слід
приймти рівним динамічному навантаженню на зовнішні стіни сховища у місці
розташування входу, помноженому на коефіцієнт 0,8.
Динамічне навантаження на внутрішні стани тамбурів входів слід приймати:
- для сховищ ІІ та ІІІ класів – 25 кПа (0,25 кгс/см2);
- для сховищ ІV класу – 15 кПа (0,15 кгс/см2).
9.1.14 Динамічні навантаження від повітряної ударної хвилі запливання на
конструкції аварійного виходу, запроектованого у вигляді захищеного оголовка з
шахтою і тунелем, а також на ділянку стівни у місці примикання виходу слід

130
 ДБН В.2.2-5:202Х

приймати рівними величині тиску у фронті повітряної удароної хвилі ∆Рф ,

помноженому на коефіцієнт 1,6.
Дингамічні навантаження від повітряної ударної хивлі запливання на
конструкції аварійного виходу (повітрозабірного каналу), запроектованого у
вигляді захищеного оголовка з шахтою, а також на ділянку стіни у місці примакння
шахти, слід приймати рівними величині тиску у фронті повітряної ударної хвілі
∆Рф ,помноженої на коефіцієнти:
- для сховищ ІІ та ІІІ класів – 1,65;
- для сховищ ІV класу – 1,8.
9.1.15 Динамічне навантаження від повітряної ударної хвилі запливання на
стіни, покриття і підлогу аварійного (евакуаційного) виходу, запроектованого у
вигляді похилого спуску і тунелю, слід приймати рівним величині тиску у фронті
повітряної ударної хвилі ∆Рф, помноженій на коефіцієнт Кв, що приймається згідно
з таблицею 25.
Таблиця 25
№ ВХІД СХЕМА ВХОДУ Коефіцієнт Кв сховищ класів
з/п ІІ ІІІ ІV
1 З підвальних 0,8 0,8 0,8
приміщень, не
захищених від
повітряної уданої хвилі
2 Наскрізний з 1 1,1 1,2
перекритою ділянкою
проти вхідного отвору
3 З приміщень першого 1 1 1
поверху у сховища, 2,7 2,5 2,2
розташовані у
підвальному або
цокольному поверхах
4 На сходових клітках 2,5 2,2 2
при вході на сходову 2,7 2,5 2,2
клітку з вулицці для
сховищ, розташованих
131
ДБН В.2.2-5:202Х

№ ВХІД СХЕМА ВХОДУ Коефіцієнт Кв сховищ класів

з/п ІІ ІІІ ІV
у підвальному або
цокольному проверхах
5 Тупиковий без 2,7 2,5 2,2
оголовка або з легким
(руйнівним) павільоном
6 З апареллю 3 2,7 2,3
Примітки. У рядках 3 та 4 над рискою наведені дані для входів з приміщень першого поверху
та сходових кліток з площею отворів від 10 до 50 %, під рискою – з площею отворів
більше 50 %, а також для входів з приміщень з легко руйнівних конструкцій.
Для входівз приміщень з площею отворів огороджуючих конструкцій менше 10 %
воеффіцієнт входу Кв слід приймати рівним 90 % Кв для приміщень з площею
отворів від 10 до 50 %.
У разі відсутності у завданні на проектування даних щодо отворів площу в
огороджуючих конструкціях слід приймати більше 50 %.

Еквівалентні статичні навантаження та впливи

9.1.16 Еквівалентне статичне навантаження на згинальні та позацентрово
стистуні (схема а) елементи залізобетонних конструкцій покриттів сховищ прни
розрахунку їх на згин та поперечну силу слід приймати рівним динамісному
навантаженню за пунктом 9.1.5 цих Норм, помноженому нам коефіцієнт
динамічності Кд. При цьому коефіцієнти динамічності при розрахунку конструкцій
елементів покриттів за несучою спроможністю на згинальний момент слід
приймати згідно з таблицею 26, при розрахунку на поперечну силу – за цією ж
таблицею із збільшенням їх на 10 % для окремо розташованих сховищ.
Еквівалентне статичне навантаження при визначенні величини поздовжньої
сили для позацентровостиснутих елементів перекриття слід приймати рівним
динамічному навантаженню, яке визначається згідно з пунктами 9.1.6 - 9.1.9 цих
норм, помноженому на коефіцієнт динамічності Кд=1,0.
132
 ДБН В.2.2-5:202Х

Таблиця 26
Розрахункові Клас Коефіцієнт Кд для покриттів сховищ
умови арматурної Окремо вбудованих у Розташованих
сталі розташованих приміщення з площею під технічними
отворів, % підвалами
Менше 10- Більше
10 50 50
Граничний стан А-І, А-ІІ, А- 1,2 1 1,1 1,2 1
першої групи ІІІ А-ІV, Вр-І,
В-І
Граничний стан А-І, А-ІІ, А- 1,8 1,2 1,4 1,8 1,2
другої групи ІІІ А-ІY, Вр-І,
В-І
Примітка 1. Граничний стан першої та другої груп прийнятий згiдно з 9.2.2 i 9.2.3 цих Норм.
Примітка 2. Для покриттiв сховищ, вбудованих у будинки (споруди) з легкоруйнiвними
конструкцiями, динамічний коефiцiєнт Кд приймається як для окремо розташованих сховищ.
Примітка 3. При типовому проектуваннi вбудованих сховищ площа отворiв у будинках приймається
більше 50%.

9.1.17 Вертикальне еквiвалентне статичне навантаження при розрахунку

центрально та позацентрово стиснутих (схема б) стоякiв рам, колон i внутрiшнiх
стiн слiд приймати рiвним динамiчному навантаженню визначеному згiдно з 3.12
цих норм та помноженому на коефiцiєнт динамiчностi Кд , що приймається за
таблицею 27.
Примiтка. Позацентрово стиснуті елементи залізобетонних конструкцій, які
розраховуються за першою та другою групами граничного стану, слід виконувати згідно з
ДБН В.2.6-98.
Таблиця 27
УМОВИ РОЗТАШУВАННЯ СХОВИЩ Коефiцiєнт Кд для сховищ
вбудованих Окремо
розташованих
1. На основах iз нескельних грунтiв при розташуваннi
1,0 1,2
фундаменту вище рiвня грунтових вод
2. На основах iз нескельних грунтiв при розташуваннi
1,2 1,4
фундаменту нижче рiвня грунтових вод
3. На скельних основах 1,4 1,8

133
ДБН В.2.2-5:202Х

9.1.18 Вертикальне еквiвалентне статичне навантаження на зовнiшнi стiни

вiд дiї повітряної ударної хвилi на покриття слiд приймати рiвним вертикальному
динамiчному навантаженню, що визначається за 3.5 цих норм.
Розрахунок кам'яних зовнiшнiх стiн за граничним станом першої групи, до
яких примикають (а не спираються) покриття, проводиться на поздовжню силу вiд
навантаження, яке припадає безпосередньо на горизонтальний перерiз стiни, i вiд
навантаження з примикаючого покриття завширшки 1 м, яке прикладається на
вiдстанi 4 см вiд внутрiшньої поверхнi стiни.
При розрахунку зовнiшнiх стiн слiд враховувати, що вертикальне та
горизонтальне еквiвалентне статичне навантаження дiють одночасно.
9.1.19 Горизонтальне еквiвалентне статичне навантаження при розрахунку
залiзобетонних згинальних елементiв та позацентрово стиснутих (схема а)
елементiв зовнiшнiх стiн визначають за формулою
qe = Рмакс Кд Ко, (24)
де Рмакс - динамiчне горизонтальне навантаження, кПа, яке визначається
згiдно з пунктами 9.1.5 – 9.1.9 цих Норм;
Кд – коефіцієнт динамiчностi, який приймається при розрахунку на
згинальний момент за таблицею 28, а при розрахунку на поперечну силу – згiдно з
тiєю самою таблицею, але зi збiльшенням на 10%;
Ко – коефіцієнт, який враховує збiльшення тиску на стiни за рахунок
горизонтальної складової масової швидкостi часток грунту, затухання хвилi стиску
з глибиною i зниження тиску за рахунок руху споруди та деформацiї стiн. Для
заглиблених та обвалованих стін значення коефіцієнта Ко приймається рівним 0,8
при розрахунку за граничним станом першої групи та 1 – за граничним станом
другої групи. Для необвалованих стін і стін, які розташовані у водонасичених
грунтах, коефіцієнт Ко приймається рівним 1.
Таблиця 28
134
 ДБН В.2.2-5:202Х

Коефіцієнт Кд для стін

заглиблених, Суміщених які знаходяться всередині
обвалованих з приміщень з площею
КЛАС та таких, що зовнішніми отворів, % (схеми ж,з)
РОЗРАХУНКОВI примикають стінами
АРМАТУРНОЇ
УМОВИ до першого
СТАЛІ
приміщень або Менше 10- Більше
підвалів цокольного 10 50 10
(схеми а, б, в, поверхів
г, е, к) (схеми ж, з)
Граничний стан А-І,А-ІІ,А-ІІІ, 1 1,3 1 1,1 1,3
першої групи А-ІV,Вр-І,В-І
Граничний стан А-І,А-ІІ,А-ІІІ, 1,2 1,7 1,2 1,4 1,7
другої групи А-ІV,Вр-І,В-І
Примiтка 1. Для стiн сховищ, якi знаходяться всерединi примiщень з легкоруйнiвними конструкцiями,
коефiцiєнти динамiчностi Кд приймаються тi самi, що i для стiн сховищ, якi знаходяться всерединi
примiщень з площею отворiв бiльше 50%.
Примiтка 2. При типовому проектуваннi вбудованих у перший поверх сховищ площу отворiв у
спорудах слiд приймати бiльше 50%.

9.1.20 Горизонтальне еквiвалентне статичне навантаження на позацентрово

стиснутi (схема б) залізобетоннi стiни, а також на кам'янi стiни слiд приймати:
- для обвалованих стiн та стiн, якi примикають до примiщень пiдвалiв, не
захищених вiд повітряної ударної хвилi, – рiвним динамiчному навантаженню, що
визначається за пунктами 9.1.5 - 9.1.8 цих Норм, з коефіцiєнтом динамічності Кд,
що дорiвнює 1;
- для стiн, розташованих нижче рiвня грунтових вод (схема е), та
необвалованих стiн (схема д, з, и), – рiвним динамiчному навантаженню, яке
визначається за пунктами 9.1.7та 9.1.9 цих норм, помноженому на коефiцiєнт
динамiчностi Кд = 1,7, для кам'яних стiн без поздовжньої арматури – Кд = 2.
9.1.21 Вертикальне еквiвалентне статичне навантаження на стрiчковi та
окремо розташованi фундаменти слiд приймати рiвним динамiчному
навантаженню, яке визначається згiдно з 9.1.11 цих норм помноженому на
коефiцiєнт динамiчностi Кд, визначений згiдно з таблицею 27.

135
ДБН В.2.2-5:202Х

При розрахунку суцiльних фундаментних плит вертикальне еквiвалентне

статичне навантаженняд приймати рiвним динамiчному навантаженню, яке
визначається за 3.10 цих норм, помноженому на коефіцієнт динамiчностi , який
приймається згiдно з таблицею 29.
Таблиця 29
Коефiцiєнт Кд для сховищ
Умови розмiщення фундаментної плити окремо
вбудованих
розташованих
1. На нескельних грунтах прирозрахунку за граничним
1 1
станом першої групи
2. На водонасичених грунтах при розрахунку за
1,2 1,2
граничним станом другої групи
3. На скельних грунтах 1 1

9.1.22 Оголовки аварiйних виходiв, пiднесених над поверхнею землi, слiд

розраховувати на горизонтальне еквiвалентне статичне навантаження, яке
дорiвнює надмірному тиску у фронтi повітряної ударної хвилi ΔРф, помноженому
на коефiцiєнт динамiчностi Кд = 2.
При розрахунку оголовкiв на зсув та перекидання динамiчне навантаження
слiд приймати рiвним
- на стiну, повернуту до вибуху,– за формулою (20);
- на тильну стiну – 1,3 ΔРф;
- на покриття та боковi стiни – 1,25 ΔРф.
9.1.23 Еквівалентне статичне навантаження на зовнiшнi стiни у мiсцях
розташування входiв, на стiни тамбурів-шлюзів i тамбурiв, на огороджувальнi
конструкцiї аварiйних виходiв та захисно-герметичнi двері слід приймати рiвним
динамiчному навантаженню, яке визначається згiдно з пунктами 9.1.12, 9.1.13,
9.1.14, 9.1.15 цих Норм, помноженому на коефiцiєнт динамiчностi К д згiдно з
таблицею 30.

136
 ДБН В.2.2-5:202Х

Для огороджувальних конструкцiй аварiйних виходiв наскрiзного та

тупикового типiв коефiцiєнт динамічності слiд приймати Кд = 1,3.
Таблиця 30
Коефіцієнт динамічності Кд для елементів входу
стін в місцях Стін тамбурів
ВХОДИ Стін
примикання тамбурів- герметичних
тамбурів
входів шлюзів дверей
1. З підвалів не захищених вiд
ударної хвилі, та зприміщень
1,2 1,2 1 1,3
першого поверху з площею отворів
менше 10%
2. Наскрізний з перекритою
1,7 1,3 1,1 1,8
дiлянкоюпроти вхідного отвору
3. З приміщень першого поверху у
сховище
4. Із сходових кліток при входi у
сходову клітку з вулиці
5. Із сховищ кліток з площею
отворів менше 10% при вході у 1,4 1,2 1 1,5
сходову клітку з вулиці
6. Тупиковий без оголовка або з
легким (що руйнується) 1,7 1,3 1,1 1,8
павільйоном
7. У піднесених над відкритих
зовнішніх стінах, а також вхід з 1,6 1,3 1 1,7
апареллю
8.Аварійний вихiд з вертикальною
1,7 - 1,1 1,8
шахтою
Примітка. Над рискою наведенi данi для елементiв входiв у примiщення першого поверху та
сходовi клітки з площею отворiв вiд 10 до 50%, пiд рискою - з площею отворiв бiльше 50%, а
також для |елементів входів до приміщень з легкоруйнiвними конструкцiями.

9.1.24 Закладні деталi для закрiплення дверей i вiконниць мають

розраховуватися на еквiвалентне статичне навантаження, прикладене
перпендикулярно до площини стiни та спрямоване у бiк, протилежний дії хвилi.
Величину цього еквiвалентного статичного навантаження слiд приймати для

137
ДБН В.2.2-5:202Х

сховищ ІІ та ІІІ класiв 0,025 МПа(0,25 кгс/см²), для сховищ IV класу – 0,015 МПа
(0,15 кгс/см²).
Внутрішні стіни розширювальних камер, розташованих за противибуховими
пристроями, повиннi розраховуватись на еквiвалентне статичне навантаження, що
дорiвнює 0,02 МПа (0,2 кгс/см²), незалежно класу сховища.
9.1.25 Стіни вiдкритих дiлянок та пiдхiднi тунелi входiв на дiю динамiчного
навантаження не розраховуються, вони перевiряються розрахунком на дiю
експлуатацiйного навантаження та навантаження від ваги грунту.
Зроблені у входах наскрiзного типу перекриття слiд розраховувати на
навантаження, прикладене знизу та яке дорiвнює значенню надмірного тиску у
фронтi повітряної ударної хвилi, помноженому на коефiцiєнт 0,2. Крiм того,
перекриття слід перевiряти розрахунком на навантаження вiд зруйнувань вище
розташованих конструкцій, яке дорівнює 0,03 МПа (0,3 кг/см²).
9.1.26 Тунелi аварiйних виходiв та входiв, сумiщених з аварiйними виходами,
на дiлянках вiд гирла до захисно-герметичних дверей (вiконниця) або
противибухового пристрою слiд розраховувати на два випадки:
- навантаження тiльки зовнi;
- результуюче – навантаження зовнi та зсередини.
Величини еквiвалентних статичних навантажень зовнi визначаються за
пунктами 7.1.16 – 7.1.20, а зсередини – за пунктом 9.1.22 цих Норм. При цьому для
тунелiв, розташованих у грунтi, необхiдно враховувати пасивний опір грунту.
9.1.27 Еквівалентне статичне навантаження для розрахунку ПРУ (споруд
подвійного призначення із захисними властивостями ПРУ), розміщених у
приміщеннях підвальних та цокольних поверхів будинків (споруд), розташованих
у зонах можливих слабких руйнувань, слід приймати на:

138
 ДБН В.2.2-5:202Х

покриття - вертикальне навантаження, яке дорівнює 8 кПа (0,08 кгс/см2), як

результативне навантаження з урахуванням затікання ударної хвилі усередину
будинків, в яких вбудовані ПРУ, і всередину приміщень ПРУ.
При цьому повинні дотримуватись умови:

де, f - площа отворів і прорізів у зовнішніх огороджувальних

конструкціях ПРУ, м2;
V- об'єм приміщень ПРУ, м3.
У випадку неможливості забезпечити вказані умови навантаження на покриття
приймається 15 кПа (0,15 кгс/см2);
заглиблену частину зовнішніх стін - горизонтальне навантаження для грунтів
з вологістю G ≤ 0,8 приймається 10 кПа (0,1 кгс/см2) і для водонасичених грунтів -
20 кПа (0,2 кгс/см2);
відкриту частину зовнішніх стін - горизонтальне навантаження
25 кПа (0,25 кгс/см2).
9.1.28 Розрахунок прийнятих відповідно до об’ємно-планувальних рішень
конструктивних елементів ПРУ (споруд подвійного призначення із захисними
властивостями ПРУ), розташованих у зонах можливих значних (сильних) руйнувань
(група П-1), здійснюється як для сховищ з урахуванням навантажень та їх сполучень,
передбачених пунктами 9.1.1 – 9.1.26 цих Норм.
9.2 Розрахунок бетонних та залізобетонних конструкцій
9.2.1 Розрахунок бетонних і залізобетонних конструкцій виконують згідно з
ДБН В.2.6-98, ДСТУ Б В.2.6-156.
Характеристика граничних станiв
9.2.2 Розрахунок бетонних і залізобетонних конструкцій виконують за
граничними станами згідно з ДБН В.2.6-98, за граничними станами першої і другої
групи
139
ДБН В.2.2-5:202Х

9.2.3 Розрахунки за граничними станами першої групи згідно з ДБН В.2.6-98

містять розрахунки щодо:
- визначення несучої здатності з урахуванням класу наслідків
(відповідальності) будівель і споруд та категорій відповідальності конструктивних
елементів згідно з ДБН В.1.2-14, мінливості властивостей матеріалів, навантажень
та впливів, геометричних характеристик, строку експлуатації та умов роботи
конструкцій та в необхідних випадках деформованого стану конструкції;
- втрати несучої здатності у зв’язку з крихким, в’язким руйнуванням або
руйнуванням від втоми, включаючи руйнування під час сумісної дії зовнішніх
навантажень та несприятливого впливу навколишнього середовища;
- втрати стійкості форми або положення (деформований стан конструкції).
Розрахунок конструкції сховищ за граничним станом першої групи повинен
забезпечити надійність споруд протягом усього терміну служби та під час
будівництва.
Розрахунки за граничними станами другої групи містять розрахунки щодо
виникнення та розкриття тріщин та за деформаціями (прогинами, кутами повороту,
переміщеннями, коливаннями).
За граничним станом другої групи розраховуються сховища, які розташовані
у зонах можливого катастрофічного затоплення та у водонасичених ґрунтах, та такі,
що зазнають ураження від вторинних засобів ураження.
9.2.4 Граничний стан першої та другої груп шарнiрно обпертих згинальних
та позацентрово стиснутих елементiв нормується величиною К, що дорiвнює
вiдношенню прогину (перемiщення) конструкцiї, який досягає до моменту ,
граничного стану до величини пружного прогину (перемiщення конструкцiї
при якому напруження в арматурi разтягнутої зони досягає значення
розрахункових динамiчних опорiв.

140
 ДБН В.2.2-5:202Х

Для елементiв, якi розраховуються за граничним станом першої групи, слiд

приймати К = 3 та додержуватись умови < , а для елементiв, якi
розраховуються за граничним станом другої групи,- К = 1 та додержуватись умови
< .
Величини прогинiв конструкцiй визначаються:
а) пружний прогин згинальних елементiв при якому напруження у
стиснутiй зонi досягає значень , - за формулою
(25)

б) граничний прогин , при якому починається роздрiбнення бетону на

верхнiй гранi стиснутої зони балочних елементiв, – за форомулою
, см (26)

в) граничний вигин , при якому починається руйнування стиснутої зони

позацентрово стиснутих елементiв, – за формулою

, см (27)

де , – розрахунковий динамiчний опiр арматури розтягу (стиску), МПа

(кгс/см2);
– розрахункова динамiчна призмова мiцнiсть бетону, МПа (кгс/см2);
– модуль пружностi арматури, МПа (кгс/см2 );
, – площi розтягнутої (стиснутої) арматури, см2;
– коефiцiєнти армування перерiзу розтягнутої (стиснутої) арматури;
а' – вiдстань вiд рiвнодiючої зусилля у стиснутiй арматурi до ближньої гранi
перерiзу, см;
– робоча висота перерiзу, см;
– розрахункова довжина елементiв, см;

141
ДБН В.2.2-5:202Х

b – ширина прямокутного перерiзу, см;

N – поздовжнє стиснуте зусилля, Н (кгс);
S – коефiцiєнт, який залежить вiд схеми завантаження елементiв та умов на
опорах, що прииймається згiдно з Додатком Е;
– згинальний момент, при якому напруження в арматурi досягає R , який
визначається за формулою

де ;
– максимальний згинальний момент 10 Нм (кгс-м), який сприймається
нормальним перерiзом за умови = i визначається для прямокутного перерiзу за
виразом ом = 0,5b , 10, Н7м (кгс/м).
9.2.5 Граничний стан першої групи елементiв з затисненими опорами або
нерозрiзних згинальних та позацентрово стиснутих елементiв нормується
величиною кута розкриття трiщин у шарнiрi пластичності,яка визначається за
формулою

; (28)

При < 0,02 φ приймається рiвним 0,2 рад.,

де – вiдносна висота стиснутої зони бетону, яка визначається за
формулами:
для згинальних елементiв

(29)

для позацентрово стиснутих елементiв

142
 ДБН В.2.2-5:202Х

+ (30)

– коефiцiєнт армування перерiзу розтягнутої зони, якийвизначається за

формулою

(31)

Мiцнiсть елемента при роботi його у пружно-пластичнiй стадiї (граничний

стан першої групи) забезпечується за умови

– величина кута розкриття трiщин у шарнiрi пластичностi вiд

розрахункового навантаження із врахуванням коефiцiєнта динамiчностi з
перемiщення.
Матеріали та їх розрахунковi характеристики
Бетон
9.2.6 Для виготовлення бетонних та залізобетонних конструкцій захисних
споруд потрібно використовувати важкий бетон з середньою густиною від
2000 кг/м3 класу не нижче С12/15, а для колон і ригелів – не нижче С20/25.
Бетонні блоки для стін потрібно проектувати з бетону класу не нижче
С8/10. Розчин для замурування стін збірних елементів залізобетонних конструкцій
має бути не нижче С8/10.
9.2.7 При розрахунках конструкцій захисних споруд на особливе сполучення
навантажень вводять розрахунковий опір бетону на осьовий стиск fck,prism та на
осьовий розтяг fctk,0,95 відповідно до ДБН В.2.6-98.
Характеристичні значення міцнісних характеристик опору бетону осьовому
стиску (призмова міцність) та осьовому розтягу приймають залежно від класу
бетону на стиск С згідно з табл.3.1 ДБН В.2.6-98.

143
ДБН В.2.2-5:202Х

Розрахункову міцність бетону на стиск і розтяг визначають згідно з 3.1.5 ДБН

В.2.6-98
9.2.8 У необхідних випадках розрахункові значення міцністних
характеристик бетону множать на коефіцієнти умов роботи yci відповідно до 3.1.2.5
ДСТУ Б В.2.6-156
Арматура
9.2.9 Згідно з 3.2.1 ДБН В.2.6-98 для армування залізобетонних конструкцій
захисних споруд та споруд подвійного призначення з відповідними захисними
властивостями треба використовувати арматуру класу А400 С (А-ІІІ), і А500С (А-
ІІІ), а також арматуру класу В500 у зварних сітках і каркасах.
Рекомендовані марки сталі та діаметри прокату для виробництва арматурного
прокату наведено в додатку А ДСТУ 3760.

Механічні характеристики (тимчасовий опір розриванню, границя плинності,

відносне видовження після розривання тощо) повинні відповідати нормам,
наведеним у таблиці 5 ДСТУ 3760
Розрахунок залiзобетонних елементiв
9.2.10 Розрахунок залізобетонних елементів конструкцій (балок, колон, плит,
стін тощо) сховищ, споруд подвійного призначення з відповідними захисними
властивостями виконують згідно з розділом 5 ДБН В.2.6-98.
9.2.11 При використаннi у захисних спорудах попередньо напружених
залiзобетонних конструкцій граничне зусилля, яке вiдповiдає розрахунковим
динамiчним характеристикам матерiалiв при розрахунку на еквiвалентнi статичнi
навантаження, повинно мати величину, яка викликає виникнення трiщин в
укриттях, бiльше на 25%.
У попередньо напружених конструкцiях, якi використовуються для сховищ,
не дозволяється використовувати арматуру, для якої вiдносне подовження при

144
 ДБН В.2.2-5:202Х

розривi менше 4%. Попередньо напружені конструкцiї, у яких арматура не має

зчеплення з бетоном, використовувати в укриттях не допускається.
Позацентрово стиснутi та згинальнi елементи
9.2.12 Розрахунок залізобетонних елементів за несучою здатністю
нормальних перерізів проводять згідно з 6.1 ДБН В.2.6-98.
9.2.13 Розрахунок залізобетонних елементів за несучою здатністю похилих
перерізів виконують відповідно до 6.2 ДБН В.2.6-98.
9.2.14 Використання згинальних елементiв без поперечної арматури у
конструкцiях сховищ не допускається.
У ПРУ, спорудах подвійного призначення з відповідними захисними
властивостями залізобетонні елементи без поперечної арматури розраховують
згідно з ДБН В.2.6-98 з урахуванням додаткових навантажень.
9.2.15 Згідно з 6.4.2 ДБН В.2.6-98 розрахунок на зріз при продавлюванні
ґрунтується на перевірках уздовж грані колони та по основному контрольному
периметру.
9.2.16 Розрахунковий опір зрізу при продавлюванні основ плит і колон без
поперечного армування визначається згідно з 4.8.4 ДСТУ Б В.2.6-156.
Розрахунковий опір зрізу при продавлюванні основ плит і колон з
поперечним армуванням визначається згідно з 4.8.5 ДСТУ Б В.2.6-156
9.2.17 Розрахунок на сколювання виконують згідно з ДБН В.2.6-98.
Нерозрiзнi збiрно-монолiтнi згинальні конструкцiї над монолiтними опорами
повиннi бути перевiренi розрахунком на сколювальнi напруження, якi виникають
на поверхнi контакту матерiалiв, за формулою
,Мпа(кгс/см²). (32)
Граничне значення цих напружень знаходиться з виразу
(33)
де Q поперечна сила у перерiзу елемента, що розглядається, 10 (т.с.);
145
ДБН В.2.2-5:202Х

- коефiцiєнт, що враховує ступiнь шорсткостi поверхні збiрного елемента згiдно

з таблицею 31.
У випадках, якщо > , слiд передбачати випуски поперечної арматури із
збiрного елемента у шар монолітного бетону нормально до поверхнi i в кiлькостi,
що визначається розрахунком на поперечну силу.

Таблиця 31
Значення
Характеристика шорсткостi поверхнi бетону
коефiцiєнта ω
1. Гладка (загладжена) поверхня 0,45
2. Поверхня з природною шорсткiстю 0,60
3. Поверхня з наявнiстю мiсцевих заглиблень (1,5х1,5х1,0 см) з кроком 0,65
10х10 см
4. Поверхня з утопленим щебенем розмiром 20-40 мм через 50-70 мм у 0,80
свіжокладений бетон
5. Поверхня свiжоукладеного бетону збiрного елемента, оброблена 1,0
15 %-вим розчином сульфiтно-спиртової барди з наступним видаленням
знетужавленого шару бетону пiскоструминним апаратом

9.3 Розрахунок захисних споруд та споруд подвійного призначення з

кам'яних та інших матеріалів, основ і фундаментів з паль-оболонок
Розрахунок захисних споруд та споруд подвійного призначення з
кам'яних та інших матеріалів
9.3.1 У кам’яних та армокам’яних конструкціях слід застосовувати матеріали
за міцністю на стиск не нижче:
- 10 МПа (100 кгс/см2) – цегла;
- 15 МПа (150кгс/см2) – бутовий камінь;
146
 ДБН В.2.2-5:202Х

- 5 МПа (50кгс/см2) – розчин для кладки.

9.3.2 Розрахункові динамічні опори кладки з кам’яних матеріалів у
конструкціях слід приймати згідно з ДБН В.2.6-162.
9.3.3 Розрахунковi динамiчнi опори для листового та профiльного прокату у
конструкцiях слiд приймати такими, що дорiвнюють розрахунковим опорам згiдно
з нормами на проектування сталевих конструкцій, помноженим на коефiцiєнт Ку =
1,4 та коефiцiєнт умов роботи m = 1,1.
При розрахунку зварних з'єднань сталевих конструкцiй коефiцiєнт
динамiчного змiцнення Ку слiд приймати рiвним 1.
9.3.4 Розрахунковi динамiчнi опори для деревини, яка використовується у
конструкцiях, слiд приймати такими, що дорiвнюють розрахунковим опорам згiдно
з нормами на проектування дерев'яних конструкцiй, помноженим на коефiцiєнт
динамiчного змiцнення Ку = 1,4.
9.3.5 Розрахунок елементiв кам'яних та армокам'яних конструкцiй слiд
проводити за граничними станами першої групи у вiдповiдностi з вимогами норм з
ДБН В.2.6-162.
Розрахунок стiн з кам'яних матерiалiв при ≤ 0,7 у проводиться без перевiрки
розтягнутої зони на розкриття трiщин. При цьому найбiльша величина
ексцентриситету е за розрахунком несучої спроможностi повинна задовольняти
умови при розрахунку вiдповiдно:
- граничного стану першої групи ≤ 0,95у;
другої групи ≤ 0,8у,
де у - вiдстань вiд центра тяжiння перерiзу елемента до краю перерiзу у бiк
ексцентриситету, см.
При забезпеченнi сумiсної роботи кам'яної кладки та залiзобетону
розрахунок конструкцiй слід проводити за методикою, яка наведена у Додатку Ж.
Розрахунок основ та фундаментiв

147
ДБН В.2.2-5:202Х

9.3.6 Розрахунок основ сховищ, споруд подвійного призначення з

відповідними захисними властивостями проводять відповідно до вимог
ДБН В.2.1-10
Розрахунок фундаментiв з паль
9.3.7 Розрахунок пальових фундаментів виконують відповідно до вимог
ДБН В.2.1-10 та ДСТУ Б В.2.1-27
9.3.18Несуча спроможнiсть , тс, висячих паль згiдно з умовами опору
грунту основи визначається за формулою
+ + , тс (34)

де - несуча спроможнiсть одної палi, тс, при дiї статичного навантаження

визначається за нормами на проектування фундаментiв з паль та глибоких опор;
- тиск у фронтi повітряної ударної хвилi (0,01 Н/м²) тс/м² ( = 10 ; - тиск,
МПа (кгс/см²), щo приймається з згiдно додатком 1 Додатком А;
- коефiцiєнти, якi враховують неспiвпадiння за часом максимуму тиску в
повітряній ударнiй хвилі, швидкостi та перемiщення фундаменту з паль,
приймаються = 1 м/с; = 0,015 м; = 0,7 для фундаментiв пiд зовнiшнiми
стiнами i = 0,44 для внутрiшніх стiн (колон);
n - кiлькiсть рiзнорiдних щарiв грунту;
- коефiцiєнт Пуассона для i-го шару грунту, що визначається з норм на
проектування оcнов будинків та споруд;
- периметр поперечного перерiзу палi у серединi i-го шару грунту, м;
- товщина i-го шару грунту, м, який торкається бокової поверхнi палi;
- кут внутрiшнього тертя i-го шару грунту, що визнаається за нормами на
проектування основ будинкiв та споруд;
- коефiцiєнт Пуассона для i-го шару грунту пiд вiстрям палi, який визначається
за нормами на проектування основ будинкiв та споруд;

148
 ДБН В.2.2-5:202Х

- швидкостi розповсюдження пружно-пластичних хвиль у шарi грунту у

пiдошвi ростверка і бiля вiстря палi, м/с, якi приймаються за таблицею 23;
- параметр грунту пiд ростверком i пiд вiстрям палi, тс с²/м⁴, що припадає за
таблицею 32;
- площа пiдошви ростверка, яка визначається методом пiдбору, що припадає на
одну палю, м², за мiнусом площi ;
- площа обпирання, м², на грунт палi, яка приймається за нормами на
проектування фундаментiв з паль та глибоких опор.
9.3.9 При визначеннi несучої спроможностi висячих паль з уширенням бiля
вiстря, заглиблених без заповнення пазух вище уширення або з неущiльненою
засипкою, складання по шарах при розрахунку першої складової у формулi (34)
слiд розповсюджувати тiльки на шари грунту, якi лежать у межах циліндричної
(призматичної) частини уширення палi.
Таблиця 32
Характеристика грунтів Параметр грунту Швидкість
ρ, тс∙с2/м4 розповсюдження
пружно-пластичних
хвиль а1, м/с
1. Насипний грунт, ущiльнений iз ступенем 0,16 150
вологостi SL ≤ 0,5
2. Пісок крупний та середньої крупностi при 0,17 250
ступенi вологостi SL ≤ 0,8
3. Суглинок тугопластичний і 0,17 300
щiльнопластичний
4. Глина тверда i напiвтверда 0,2 500
5. Лес, лесовидний суглинок при показнику 0,15 200
просiдання SSL ≤ 0,17
6. Грунт при вiдносному вмiстi рослинних 0,1 100
залишкiв q > 0,6 (торф)

149
ДБН В.2.2-5:202Х

Характеристика грунтів Параметр грунту Швидкість

ρ, тс∙с2/м4 розповсюдження
пружно-пластичних
хвиль а1, м/с
7. Мули супіщані глинистi 0,15-0,19 500
8. Водонасичений грунт (нижче рiвня
грунтових вод) при ступені вологостi:
SL > 0,9 0,2 1500
SL ≤ 0,8 0,19 450

Примітка. Для промiжних значень характеристик ρ, а1 наведених у таблицi, допускається

застосовувати iнтерполяцію.

9.3.10 Несуча спроможнiсть паль-стоякiв Рст , 10кН (тс), за умови опору

грунту основи (палi) визначається відповiдно до вимог норм на проектування
фундаментiв з паль та глибоких опор з урахуванням динамічного змiцнення основи
згiдно з 9.3.6 цих норм.
9.3.11 Кількість паль i паль-оболонок Nп, шт., у фундаментi сховища
визначається за формулою
, (35)
де - постiйне навантаження, 10 кН (тс), яке передається на частину фундаменту,
що пiдлягає розрахунку, вiд верхнiх конструкцiй;
- площа покриття, м², з якої збирається навантаження вiд повітряної ударної хвилi
на розрахункову частину фундаменту;
- коефiцiєнт динамiчностi, який приймається з умови опору:
а) грунту основи паль = 1;
б) материалу палi для висячих паль = 1 i для паль-стоякiв = 1,8;
- те саме, що i у формулi (21);
150
 ДБН В.2.2-5:202Х

- несуча спроможнiсть палi, 10кН (тс).

9.4 Розрахунок протирадіаційного захисту
Сховища (споруди подвійного призначення із захисними властивостями
сховищ)
9.4.1 Огороджувальнi конструкцiї захисних споруд та споруд подвійного
сховищ мають забезпечувати нормативний рівень послаблення радiацiйного
впливу.
Розрахунок проводиться у такiй послiдовностi. Розробляється геометрична
модель захисної споруди (споруди подвійного призначення) i визначається:
- вага 1 м² зовнiшнiх та внутрiшнiх стiн перекриттiв;
- площа отворiв у стiнах та висота їх розташування вiд пiдлоги укриття;
- данi про розташування будинкiв (споруд) на мiсцевостi (розмiр забрудненої
дiлянки, яка примикає до будинку або споруди), характер забудови;
- типи та конструктивнi особливостi входiв.
Захисні споруди та споруиди повинні забезпечувати послаблення
радіаційного впливу до допустимого рівня. При цьому ступінь послаблення
радіаційного впливу стінами та покриттям, що виступають над поверхнею землі,
слід визначати за формулою
Кз ≤ 1,18 Куі Кпі Кр КN/( Куі+ Кпі) (36)
де Кз – необхідна ступiнь послаблення, яка приймається згiдно з таблицею 1,
пунктом 4.2 цих Норм;
Куі – коефіцієнт послаблення дози гамма-випромiнювання пререпоною з i шарiв
матерiалу, який дорівнює добутку значень К для кожного шару i приймається за
таблицею Х;
Кпі – коефіцієнт поослаблення дози нейтронiв перепоною із шарiв матерiалу, рiвний
добутку значень К для кожного шару, що приймається за таблицею 34;

151
ДБН В.2.2-5:202Х

Кр – коефіцієнт умов розташування захисних споруд (споруд подвійного

призначення), що приймається за формулою
Кр = Кзаб/Кбуд, (37)
де Кзаб – коефіцієнт, який враховує зниження дози проникаючої радiацiї у забудовi
та приймається за таблицею 34;
Кбуд – коефіцієнт, який враховує послаблення радiацiї у житлових та виробничих
будівлях (спорудах) при розташуваннi у них захисних споруд (споруд
подвійного призначення) та приймається за таблицею 36;
КN – коефіцієнт, що враховує товщину матеріалу, значення якого приймаються
згідно з таблицею 37.

Таблиця 33
Коефіцієнт послаблення дози гамма-випромінювання та нейтронів проникаючої радіації товщею матеріалів
Товщина
Бетон Цегла Грунт Дерево
шару Поліетилен ρ Сталь
ρ = 2,4 г/см3 ρ = 1,84 г/см3 ρ = 1,95 г/см3 ρ = 0,7 г/см3
матеріалу, = 0,94 г/см3 ρ = 7,8 г/см3
вологість 10% вологість 5% вологість 19% вологість 30%
см
Kn Kγ Kn Kγ Kn Kγ Kn Kγ Kn Kγ Kn Kγ
10 6,2 2,0 3,7 1,7 6,5 1,7 12 1,0 22 1,0 4,7 17
15 12 3,5 5,5 2,5 13 2,5 30 1,2 53 1,3 6,5 56
20 23 5,3 8,2 3,7 26 3,8 59 1,3 130 1,7 8,8 150
25 43 8,3 12 5,2 51 5,7 120 1,5 240 2,0 11 280
30 74 13 17 7,2 100 8,2 200 1,8 460 2,5 14 430
35 130 22 24 10 170 12 340 2,2 860 3,0 17 640
40 230 32 34 14 280 17 550 2,5 1600 3,8 21 900
45 390 44 47 18 470 25 910 3,0 3100 4,5 26 1200
50 680 66 66 24 780 35 1500 3,5 5800 5,5 33 1700
55 1200 96 92 32 1300 48 2500 4,2 11000 6,7 - -
60 2100 140 130 41 2200 68 4100 4,8 20000 8,2 - -
65 3600 220 180 52 3600 95 6700 5,7 38000 10 - -
70 6300 290 250 66 6000 130 11000 6,7 72000 12 - -
75 11000 390 350 83 10000 180 18000 7,7 14∙104 15 - -
80 18000 590 490 100 17000 240 30000 9,0 26∙104 18 - -
85 31000 790 680 120 28000 320 50000 10,0 48∙104 21 - -
90 53000 1100 960 160 46000 430 82000 12 91∙104 25 - -

152
 ДБН В.2.2-5:202Х

Коефіцієнт послаблення дози гамма-випромінювання та нейтронів проникаючої радіації товщею матеріалів

Товщина
Бетон Цегла Грунт Дерево
шару Поліетилен ρ Сталь
ρ = 2,4 г/см3 ρ = 1,84 г/см3 ρ = 1,95 г/см3 ρ = 0,7 г/см3
матеріалу, = 0,94 г/см3 ρ = 7,8 г/см3
вологість 10% вологість 5% вологість 19% вологість 30%
см
Kn Kγ Kn Kγ Kn Kγ Kn Kγ Kn Kγ Kn Kγ
95 91000 1500 1400 200 77000 580 14∙104 14 1,7∙106 30 - -
100 15∙104 2200 1900 260 12∙104 770 22∙104 16 3,2∙106 35 - -
105 26∙104 3000 2700 330 20∙104 1000 37∙104 19 6,1∙106 42 - -
110 45∙104 4300 3800 420 32∙104 1300 61∙104 21 1,1∙107 50 - -
115 76∙104 5000 5400 540 51∙104 1800 1∙106 25 2,2∙107 59 - -
120 1,3∙106 8400 7700 690 82∙104 2300 1,7∙106 28 4,1∙107 69 - -
125 2,2∙106 12000 11000 890 1,3∙106 3100 2,7∙106 32 7,6∙107 82 - -
130 3,8∙106 17000 15000 1100 2,1∙106 4100 4,5∙106 37 1,4∙108 97 - -
135 6,4∙106 23000 22000 1400 3,4∙106 5400 7,4∙106 42 2,7∙108 110 - -
140 11∙106 32000 31000 1800 5,4∙106 7100 1,2∙107 48 5,1∙108 130 - -
145 19∙106 45000 44000 2300 8,7∙106 9400 2,0∙107 54 9,6∙108 160 - -
150 32∙106 64000 62000 3000 14∙106 1200 13,3∙107 62 1,6∙109 180 - -

Таблиця 34
Характер забудови Кількість Висота Щільність Коефіціент
будинків будинкіів, м забудови, %
Промислова 4-6 10-20 40 1,8
30 1,5
20 1,2
10 1,0
1-2 8-12 40 1,5
30 1,3
20 1,2
10 1,0
Житлова та 9 30-32 50 2,5
адміністративна 30 2,0
20 1,5
10 1,0
153
ДБН В.2.2-5:202Х

Характер забудови Кількість Висота Щільність Коефіціент

будинків будинкіів, м забудови, %
5 12-20 50 2,0
30 1,8
20 1,3
10 1,0
2 8-10 50 1,6
30 1,4
20 1,2
10 1,0
Примітка. При щiльностi забудови менше 10 % коефiцiєнт приймається
рiвним 1

Таблиця 35
Матеріал Товщина Висотні будинки Житлові будинки
стін стін, см Площа отворів і огороджувальних конструкцій будинків,%
10 20 30 40 50 10 20 30 40 50
Цегляна 38 0,16 0,27 0,38 0,50 0,52 0,18 0,26 0,28 0,32 0,41
кладка 51 0,125 0,26 0,37 0,47 0,50 0,13 0,20 0,23 0,27 0,38
64 0,10 0,25 0,36 0,45 0,47 0,10 0,18 0,21 0,25 0,35
Легкий 20 0,20 0,28 0,38 0,47 0,58 0,50 0,55 0,62 0,71 0,83
бетон
30 0,15 0,27 0,37 0,45 0,58 0,38 0,41 0,45 0,50 0,55
40 0,13 0,26 0,36 0,43 0,52 0,28 0,32 0,36 0,33 0,43

Примiтка. Для окремо розашованих сховищ коефiцiєнт приймається рiвним 1

Таблиця 36

Матеріал Питома вага Вологість G, Товщина, см КN

р, г/см3 %
Пісок 1,7 5 від 10 до 20 1,4
від 20 до 35 1,2
154
 ДБН В.2.2-5:202Х

Матеріал Питома вага Вологість G, Товщина, см КN

р, г/см3 %
від 35 до 50 1,0
від 50 до 80 0,9
від 80 до 150 0,7
Супісок 1,8 12 від 10 до 15 1,5
від 15 до 30 1,4
від 30 до 45 1,2
від 45 до 110 1,0
від 110 до 150 0,9
Суглинок 1,95 19 від 10 до 40 1,4
Ліс 2,3 19 від 40 до 150 1,2
Глина 2,1 20 від 40 до 150 1,2
Бетон 2,3 2 від 10 до 15 1,4
від 15 до 25 1,2
від 25 до 40 1,0
від 40 до 65 0,9
від 65 до 150 0,7

Бетон 2,4 10 від 10 до 20 1,4

від 20 до 35 1,2
від 35 до 105 1,0
від 105 до 140 0,9
від 140 до 150 0,7
Кладка із глиняної 1,84 5 від 10 до 20 1,4
повнотілої цегли
від 20 до 35 1,2
від 35 до 50 1,0
Кладка із силікатної 1,5 3 від 50 до 80 0,9
цегли
від 80 до 100 0,7
Керамзитобетон 1,35 8 від 10 до 20 1,5

155
ДБН В.2.2-5:202Х

Матеріал Питома вага Вологість G, Товщина, см КN

р, г/см3 %
від 20 до 30 1,4
від 30 до 65 1,2
від 65 до 150 1,0
Поліетилен 0,9 - від 10 до 20 3,0
від 20 до 150 3,4
Дерево 0,7 30 від 10 до 15 2,7
від 15 до 150 3,4
Сталь 7,8 - 10-150 0,7
Примітка. При визначенні коефіцієнтів Кγ і Кn для шарів матеріалу, значення КN вибирається
найменшим.
9.4.2 Для матерiалiв, близьких за хiмiчним складом до наведених у таблицi
28, але якi вiдрiзняються щiльнiстю, коефiцiєнти слід визначати для товщини
приведеного шару , який розраховується за формулою
, (38)

- щiльнiсть речовини з вiдомими значеннями ;

х - товщина шару речовини з щiльнiстю , для котрого визначається приведена
товщина

Для матерiалiв, близьких за химiчним складом, але якi вiдрiзняються

вологiстю при однаковій щiльностi i не включенi у таблицю 34, приведену товщину
при розрахунку послаблення нейтронів слiд визначати з спiввiдношення

(39)

де - приведена до однiєї щiльностi за спiввiдношенням (38) товщина

нового матерiалу;
W - вологiсть нового матерiалу, який не дослiджувався;
- вологiсть материалу з вiдомими значеннями .
156
 ДБН В.2.2-5:202Х

За знайденим значенням з таблицi 33 визначається значення і , якi i

є коефiцiєнтами послаблення дози для нового матерiалу завтовшки х.
ПРУ (споруди подвійного призначення із захисними властивостями ПРУ)
9.4.3 Норомативний коефiцiєнт захисту ПРУ у залежностi вiд їх призначення
i мiсця розташування, встановлюється у завданні на проектування згiдно пунктом
4.2, таблицею 2 цих Норм.
Примiтка. Приймається, що радiацiйнi опади рiвномiрно розподiленi на горизонтальних
поверхнях та горизонтальних проекцiях похилих та криволiнiйних поверхонь. Зараження
вертикальних поверхонь (стiн) не враховується.
7.4.4 9.4.4 Коефiцiєнт захисту для примiщень ПРУ, споруд подвійного
призначення з відповідними захисними властивостями у одноповерхових будинках
визначається за формулою
Кз = 0,65 К1 Кст Кпер/(V1 Кст К1+(1 – Кш) (Ко Кст +1) Кпер Км), (40)

де К1 - коефiцiєнт, що враховує частку радiацiї, яка проникає крiзь зовнiшнi та

внутрiшнi стiни i приймається за формулою
Кст = 360о/(30о +Σ αі) (41)
де αі – плоский кут з вершиною у центрі приміщення, проти якого розташована
і-та стіна укриття, град. При цьому враховуються зовнішні та внутрішні стіни
будинку, сумарна вага 1 м² яких у одному напрямку менше 10 Н4 (1000 кгс);
Кст – кратність послаблення стінами первинного випромінювання в залежності від
сумарної ваги огороджувальних конструкцій, яка визначається за таблицею
37;
Кпер – кратність послаблення первинного випромінювання перекриттям, яка
визначається за таблицею 37;
V1 – коефіцієнт, який залежить від висоти та ширини приміщення та приймається
за таблицею 37;

157
ДБН В.2.2-5:202Х

Ко – коефіцієнт, який враховує проникнення у приміщення вторинного

випромінювання і визначається згідно з пунктом 7.4.5 цих Норм;
Км – коефіцієнт, що враховує зниження дози радіації у будівель, розташованих у
районі забудови, від екрануючої дії сусідніх будинків, який приймається за
таблицею 39;
Кш – коефіцієнт, який залежить від ширини будинку та приймається за
поз. 1 таблиці 38.
9.4.5 Коефiцiєнт Ко слiд приймати при розташуваннi низу вiконного отвору
(свiтлового отвору) у зовнiшнiх стiнах на висотi вiд підлоги примiщення укриття
0,8 м рiвним 0,8а; 1,5м – 0,15а ; 2 м i бiльше – 0,09а.
Коефіцієнт а визначається за формулою
a = So / Sn (42)
де So – площа вiконних та дверних отворiв (площа незамурованих прорiзiв i
отворiв);
Sn – площа пiдлоги укриття.
Таблиця 37
Кратність послаблення γ випромінювання радіаційного
зараження місцевості
Вага 1 м²
стіною, , перекриттям, , перекриттям
огороджувальних
(первинного (первинного підвалу, ,
конструкцій, кгс
випромінювання) випромінювання) (первинного
випромінювання)
150 2 2 7
200 4 3,4 10
250 5,5 4,5 15
300 8 6 30
350 12 8,5 48
400 16 10 70
158
 ДБН В.2.2-5:202Х

Кратність послаблення γ випромінювання радіаційного

зараження місцевості
Вага 1 м²
стіною, , перекриттям, , перекриттям
огороджувальних
(первинного (первинного підвалу, ,
конструкцій, кгс
випромінювання) випромінювання) (первинного
випромінювання)
450 22 15 100
500 32 20 160
550 45 26 220
600 65 38 350
650 90 50 500
700 120 70 800
800 250 120 2000
900 500 220 4500
1000 1000 400 10000
1100 2000 700 ≥10⁴
1200 4000 1100 ≥10⁴
1300 8000 2800 ≥10⁴
1500 ≥10⁴ 4500 ≥10⁴
Примітка. Для промiжних значень ваги 1 м огороджувальних конструкцiй коефiцiєнти ,
i слід приймати за iнтерполяцією

Таблиця 38
№№ Висота Коефіцієнт V1 при ширині приміщення
п.п. приміщення, м 3 6 12 18 24 48
1 2 0,06 0,16 0,24 0,38 0,38 0,5
2 3 0,04 0,09 0,19 0,27 0,32 0,47
3 6 0,02 0,03 0,09 0,16 0,2 0,34

159
ДБН В.2.2-5:202Х

№№ Висота Коефіцієнт V1 при ширині приміщення

п.п. приміщення, м 3 6 12 18 24 48
4 12 0,01 0,02 0,05 0,06 0,09 0,15
Примітки.
Для промiжних значень ширини та висоти примiщень |коефiцiєнт приймається за
інтерполяцією
Для заглиблених у грунт або обвалованих споруд висот примiщень слiд приймати до
верхньої відмітки засипки

9.4.6 Зниження дози радiацiї вiд екрануючого впливу сусiднiх будинкiв i

споруд визначається коефіцієнтом Kм , який приймається за таблицею 39.
Таблиця 39
Місце Коефіціент Kм при ширині ураженної ділянки, яка межує з
розташування будинком, м
укриття 5 10 20 30 40 60 100 300
На першому або 0,45 0,55 0,65 0,75 0,8 0,85 0,9 0,98
підвальному поверсі
На висоті другого та 0,2 0,25 0,35 0,4 0,45 0,5 0,55 0,6
вище розташованих
поверхів

9.4.7 Допускається визначати захисні властивості приміщень, що

передбачається використовувати для розміщення ПРУ, при осереднених значеннях
коефіцієнта Kм, що дорівнюють:
0,5 – для виробничих та допоміжних будівель та споруд на території
промислової зони населених пунктів;
0,7 – для будівель та споруд будь-якого призначення, розташованих на
території житлової (селитебної) зони населених пунктів;
1 – для окремо розташованих будівель і споруд.

160
 ДБН В.2.2-5:202Х

Примітка. У разі наявності у стінах приміщення, шо передбачається використовувати як

ПРУ, незахищених отворів та у разі наявності складних обрисів таких приміщень у плані слід
проводити розбивку приміщення ПРУ на плоскі кути з урахуванням таких особливостей:
при розрахунку коефіцієнта захисту Кз приймається, що випромінювання крізь будь-яку
стіну ПРУ(за винятком заглиблених у грунт або обсипаних споруд) пропорційне плоскому куту,
який описує цю стіну з розрахункової точки у центрі приміщення. При прямокутному обрисі ПРУ
чотири плоских кути утворюються від перетину діагоналей.
Суммарна маса 1 м2 стіни, що має отвори, при відсутності даних по масі усієї
конструкції визначається як добуток маси 1 м2 такої конструкції без отворів на
коефіцієнт, що характеризує існування отворів αотв
αотв = 1 – (So / Sст), (43)
де So – площа отворів;
Sст – площа стіни (перегородки).
Знайдена приведена вага стін, розташованих в одному плоскому куті,
підсумовується.
У разі, якщо сумарна маса стін у кожному плоскому куті різниться одна від
одної не більше ніж на 2000 Н (200 кгс/м2), величина кратності послаблення
випромінення стінами Кст визначається відповідно до середньої маси стін Gсер, яка
визначається за формулою:
Gсер = Σ (αі Gі) / Σ αі (44)
де αі – величина плоского кута (град), у межах якого сумарна маса стін менше
104 Н/м2 (1000 кгс/м2);
Gі – сумарна маса стні у межах і-го плоского кута.
У разі, якщо сумарна маса стін у кожному плоскому куті різниться одна від
одної більше ніж на 2000 Н (200 кгс/м2), величина кратності послаблення
випромінення стінами Кст визначається за формулою:
Кст = Σ (αі Kст) / Σ αі, (45)

161
ДБН В.2.2-5:202Х

При визначенні середньої ваги виключаються з розрахунку стіни, сумарна вага

яких дорівнює більше 104 Н/м2 (1000 кгс/м2).
При сумарній вазі 1 м2 стіни 104 Н/м2 (1000 кгс/м2) та більше кратність
послаблення опромінення стінами Кст визначається за стіною з найменшею
суммарною вагою.
9.4.8 Коефіцієнт захисту Кз для приміщень ПРУ, розташованих у
багатоповерхових будівлях і спорудах з кам’яних (бетонних, залізобетонних тощо)
конструкцій та матеріалів, а також цегли слід визначати за формулою:
Кз = 0,65 Кст К1 /((1 – Кш) (Ко Кст +1) Км), (46)
де К1, Кст, Кш , Ко , Км – позначення такі самі, як і у формулі (40).
9.4.9 Коефіцієнт захисту Кз для приміщень ПРУ, розташованих всередині
багатоповерхової будівлі (споруди), у разі, якщо одна стіна цих приміщень не
виходять у бік зовнішньої території, слід визначати за формулою:
Кз = 3,25 Кст /((1 – Кш) (Ко Кст +1) Км), (47)
де Кст, Кш , Ко , Км – позначення такі самі, як і у формулі (40), і визначаються
для внутрішньої стіни приміщення ПРУ.
9.4.10 Коефіцієнт захисту Кз для приміщень ПРУ, розташованих у неповністю
заглиблених приміщеннях підвальних та цокольних поверхів, слід визначати за
формулою:
Кз = 0,77 К1 Кст Кп /((1 – Кш) [(Ко1 Кст +1)+Кп (Ко Кст +1)] Км), (48)
де К1, Кст, Кш , Ко , Км – позначення такі самі, як і у формулі (40),
Кп - кратність послаблення перекриттями підвального (цокольного) поверху
вторинного випромінювання, розсіяного у приміщенні першого порверху, що
визначається у залежності від ваги 1 м2 перекриття за таблицею 37;
Ко1 – коефіцієнт, що приймаєтьсяпри розташуванні низу світлового отвору
(віконного, дверного) у стінах на висоті від підлоги першого поверху:
0,5 м і нижче Ко1 = 0,15 а, визначенеого за формулаою (42);
162
 ДБН В.2.2-5:202Х

1 м та більше Ко1 = 0,09 а, визначенеого за формулаою (42).

До ваги перекриття над першим, цокольним або підвальним поверхом
будівель (споруд) промислового призначення при вазначенні коефіцієнту К п має
додатково включатися вага ст аціонарного обладнання, але не більше 2000 Н/м 2
(200 кгс/см2) з площі, яку займає таке обладнання. При розрахунках зазначена вага
приймається рівномірно розподіленою по площі перекриття.
До ваги 1 м2 перкриття над цокольним або підвальним приміщенням будівель
цивільного призначення, розташованих у зонах можливих руйнувань, слід
додатково включати вагу 75 кгс/м2 від внутрішніх перегородок та несучих стін.
9.4.11 Для приміщень підвальних та цокольних проверхів, підлога яких
розташована нижче рівня планувальної відмітки землі менше ніж на 1,7 м,
коефіцієнт захисту Кз слід визначати за формулою (46) як для приміщень першого
поверху, а у разі обвалування стін цих приміщень на повну висоту – за формулою
(51).
9.4.12 Для заглиблених у грунт або обсипаних (без надбудови) ПРУ з
горизонтальними, похилими, тупиковими або вертикальними входами коефіцієнт
захисту Кз визначається за формулою
Кз = 0,77 Кпер / (V1 + χ Кпер), (49)
де V1, Кпер – позначення такі самі, як і у формулі (40)
χ – частина сумарної дози радіоактивного випромінювання, яка проникає у
приміщення крізь входи і визначається за формулою:
χ = Квх П90, (50)
де П90 – коефіцієнт, що враховує тип і характеристики входу і приймається за
таблицею 40;
Квх – коефіцієнт, що характеризує конструктивні особливості входу та його
захисні властивості, примається за таблицею 41.

163
ДБН В.2.2-5:202Х

9.4.13 Коефіцієнт захисту Кз для повнiстю заглиблених пiдвалiв та

примiщень, розташованих у внутрішній частині не повнiстю заглиблених пiдвалiв,
а також для не повнiстю заглиблених пiдвалiв та цокольних поверхів при сумарнiй
вазi частин зовнiшнiх стiн, що виступають, з обсипкою 1000 кгс/м² та більше
визначається за формулою
Кз = 4,5 Кп / (Vі + χ Кпер), (51)
де Кп, Vі , χ – позначення тi самi, що i у формулах (48) та (49).
Таблиця 40
Вхід Коефіцієнт П90
Прямий тупиковий з поверхнi землi по 1
сходовому спуску або апарелi
Тупиковий з поворотом на 90° 0,5
упиковий з поворотом на 90° та наступним 0,2
другим поворотом на 90°
Вертикальниий (лаз) з люком 0,5
Вертикальний з горизонтальним тунелем 0,2

Таблиця 41
Коефiцiєнт Квх при висотi вхiдного отвору h, м
Відстань від
2 4
входу до центру
ширині, м
приміщення, м

1,5 0,1 0,17 0,22 0,2 0,22 0,3

3 0,045 0,08 0,12 0,07 0,1 0,17
6 0,015 0,03 0,045 0,018 0,05 0,065
12 0,007 0,015 0,018 0,004 0,015 0,02
24 0,004 0,005 0,007 0,001 0,004 0,015
Примітки. Для промiжних значень розмiрiв входiв коефiцiєнт приймається за
iнтерполяцiєю.

164
 ДБН В.2.2-5:202Х

Коефiцiєнт Квх при висотi вхiдного отвору h, м

Відстань від
2 4
входу до центру
ширині, м
приміщення, м

У спорудах аркового типу при визначеннi товщина грунтової обсипки

приймається для найвищої точки покриття.

9.4.14 Значення коефіцієнту захисту Кз , визначені для будівель (споруд) за

формулами (40), (46), (48) та (51) слід множити на коефіцієнт 0,45 у разі, якщо
відношення а, визначене за формулою (42), становить показник 0,5 та більше, та на
коефіцієнт 0,8, якщо такий проказник становить не більше 0,3.
9.4.15 У разі наявності кількох входiв значення χ визначається як сума значень
по всiх входах. Якщо у вході передбачається влаштування стiнки-екрана або дверей
вагою бiльше 200 кгс/м², то значенння визначається за формулою
n
χ = Σ (Квх П90 / Ксте), (52)
1

де Квх , П90 – позначення тi самi, що i у формулi (50);

n – кiлькiсть входiв;
Ксте – кратнiсть послаблення випромiнювання стiнкою-екраном
(дверима), яка визначається за таблицею 32, як для Кст.

10 РОЗРАХУНОК НА СТІЙКІСТЬ ДО ДІЇ ЗВИЧАЙНИХ ЗАСОБІВ

УРАЖЕННЯ
10.1 Конструкції (конструктивні елементи) захисних споруд та споруд
подвійного призначення, що було розраховано на дію динамічних та статичних
навантажень, а також забезпечення нормативного коефіцієнту захисту від дії
зовнішнього іонізуючого (радіоактивного) випромінювання відповідно до положень
розділу 9 цих Норм, підлягають перевірочному розрахунку на стійкість до дії
165
ДБН В.2.2-5:202Х

звичайних засобів ураження та/або визначення додаткового шару матеріалу ,

необхідного для досягнення конструкціями нормативних захисних властивостей,
відповідно до методики згідно з Додатком З.
10.2 Розрахунок огороджувальних конструкцій захисної споруди (споруди
подвійного призначення) при попаданні в них боєприпасів здійснюють на місцеву
та загальну дію удару та вибуху.
Зазначений розрахунок здійснюється стосовно звичайного (осколково-
фугасного) артилерійського боєприпасу калібру 152 мм (маса боєприпаса Р=43,56
кг, тротиловий еквівалент 6,88 кг ), що влучає у конструкцію (конструктивний
елемент) по нахильній траєкторії у завершальній стадії польоту (зі швидкістю 325
м/с) під кутом (до нормалі):
для горизонтальних поверхонь — 37 о;
для вертикальних поверхонь — 63 о.
У разі необхідності відповідний розрахунок може бути проведено на пробивну
здатність інших видів боєприпасів.
10.3. У разі застосування багатошарових огороджувальних конструкцій,
зокрема забезпечення їх додаткового захисту відповідно до пункту 7.2 цих норм, а
також для вбудованих захисних споруд (споруд подвійного призначення), необхідно
визначати глибину проникнення бойової частини у внутрішній (для горизонтальних
поверхонь — нижній) шар з урахуванням спротиву зовнішнього шару (шарів).
Для вбудованих захисних споруд (споруд подвійного призначення), зокрема
захищених просторів, розташованих на поверсі та/або в об'ємі будівель або споруд
різного призначення, зовнішні огороджувальні конструкції (покриття, перекриття,
зовнішні та внутрішні стіни) враховуються як додаткові зовнішні шари
10.4 Перевірочний розрахунок на стійкість до дії звичайних засобів ураження
може не здійснюватися у таких випадках:

166
 ДБН В.2.2-5:202Х

- у разі розміщення захисних споруд (споруд подвійного призначення) у

незадимлюваних сходових кілтках Н4, інших захищених просторах (приміщеннях),
розташованих у монолітних ядрах жорсткості будівель і споруд в об’ємі будівлі
(споруди), за умови виконання огороджуючих елементів монолітних ядер
жорсткості із залізобетону класу не нижче В 25 і товщиною не менше 0,5 м;
- у разі здійснення обвалування (покриття) зовнішніх огородужючих
конструкцій, виконаних із залізобетону класу не нижче В 25 і товщиною не менше
0,35 м, шаром грунту товщиною не менше 0,8 м.

11 ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ
11.1 При проектуваннi захисних споруд цивільного захисту, споруд
подвійного призначення щодо протипожежних вимог необхідно керуватися
вiдповiдними протипожежними нормами та правилами в залежностi вiд
використання примiщень захисних споруд у мирний час для господарських,
культурних та побутових потреб та основного функціонального призначення таких
приміщень (для споруд подвійного призначення), а також вимогами цих Норм.
11.2 Вбудовані (прибудовані) захисні споруди, споруди подвійного
призначення слід розміщувати у будівлях (спорудах) категорій за
вибухопожежною небезпекою Г та Д.
Допускається розташовувати захисні споруди, споруди подвійного
призначення місткістю до 50 осіб у підвальних (цокольних) та нижніх поверхах
будівель (споруд) категорій А, Б, В за таких умов:
розміщення захисних споруд (споруд подвійного призначення) нижче
приміщень, віднесених за вибухопожежною небезпекою до категорій А, Б, В;
повна ізоляція поверхів, на яких розташовано захисні споруди (споруди
подвійного призначення), від поверхів, на яких розташовано приміщення, віднесені
за вибухопожежною небезпекою до категорій А, Б, В, суцільним протипожежним

167
ДБН В.2.2-5:202Х

перекриттям з мінімальним класом вогнестійкості, який дорівнює класу

вогнестійкості, наведеному в таблиці 14 ДБН В.1.1-7 для несучих стін, з
урахуванням класу вогнестійкості сховища;
необхідний захист входів (виходів);
зниження навантаження від можливого вибуху в будинку до 80 % у порівнянні
з еквівалентним розрахунковим навантаженням.
11.3 Будинки і споруди, до яких передбачається вбудовувати захисні споруди
(споруди подвійного призначення) і які розташовані у зоні впливу вибухової хвилі,
мають бути не нижче II ступеня вогнестійкості. Мінімальний клас вогнестійкості
основних будівельних конструкцій слід приймати для:
- сховищ – за таблицею 42 та відповідно до протипожежних норм
проектування будинків та споруд;
- протирадіаційних укриттів у зоні впливу вибухової хвилі – за
протипожежними нормами проектування будинків та споруд для будинків II
ступеня вогнестійкості;
- протирадіаційних укриттів поза зоною впливу вибухової хвилі – за
протипожежними нормами проектування будинків та споруд, до яких вони
вбудовані.
Таблиця 42
Мінімальний клас
Конструкції вогнестійкості, хв.

Стіни несучі та сходових кліток, колони та перекриття основних REI 120

приміщень та входів
Внутрішні перегородки EI 60
Стіни, що відокремлюють дизельну від приміщень, в яких перебувають REI 120
особи, які підлягають укриттю
Вхідні двері у ДЕС (внутрішні) EI 60

168
 ДБН В.2.2-5:202Х

Стіни і перекриття павільйонів над входами REI 30

Примітка. Зазначені у таблиці конструкції повинні бути групи МО за межею поширення вогню.

11.4 Забороняється застосовувати синтетичні матеріали з показниками

пожежної небезпеки вище ніж Г2, Д2 для виготовлення місць для сидіння
(лежання) та іншого обладнання.
11.5 У разі використанні захисних споруд та споруд подвійного призначення,
розташованих у пiдвальних та цокольних поверхах, як гардеробних примiщень,
зберігання одягу має передбачатися у металевих шафах.
11.6 У разі передбачення використання захисних споруд для господарських,
культурних та побутових потреб, а також для споруд подвійного призначення
необхідність улаштування відповідних систем протипожежного захисту,
визначається згідно положень ДБН В.2.5-56, з урахуванням влануємого
використання приміщень захисних споруд у мирний час (основного
функціонального призначення – для споруд подвійного призначення).
На витяжній системi вентиляції, а також на повітропроводах систем
протидимного захисту (димо-, тепловидалення та заміщення повітря, що
видаляється) мають встановлюватися герметичні клапани (або утеплені заслонки)
з електроприводом, вiдкривання яких має передбачатись одночасно з пуском
вентилятора.
Пуск вентиляторів системи вентиляції та систем протидимного захисту мають
передбачатися:
а) від пускового пристрою, розміщеному у фільтровентиляційному
(вентиляційному) приміщенні;
б) від пускового пристрою, який встановлюється бiля головного входу у
захисну споруду (споруду подвійного призначення);
в) від автоматичної пожежної сигналізації, зокрема з урахуванням з
урахуванням вимог ДБН В.2.5-56.
169
ДБН В.2.2-5:202Х

Одночасно з пуском систем протипожежного захисту мають вимикатися

системи вентиляції (фільтро-вентиляції) та кондиціонування i зачинятися
встановлені на них герметичні клапани.
11.7 Сховища повиннi мати не менше двох входiв з шириною дверей не менше
1,2 м та висотою не менше 2,0 м.
11.8 Вихід (вхід) із вбудованої та прибудованої заглибленої або
напівзаглибленої захисної споруди (споруди подвійного призначення), в тому числі
що має ДЕС, допускається передбачати через загальні сходові клітки
багатоповерхового будинку (з умовною висотою до 26,5 м включно) з окремим
виходом назовні, який відокремлюється від іншої частини сходової клітки
суцільною протипожежною стіною (перегородкою) з класом вогнестійкості REI120
(EI120) для будівлі ІІ ступеню вогнестійкості та REI150 (EI150) для будівлі І
ступеню вогнестійкості, 1-го типу на висоту одного поверху.
11.9 Приміщення машинного залу та примiщення iз запасом паливно-
мастильних матерiалiв захищених ДЕС слід вiдносити за пожежною небезпекою до
категорiї В з обладнанням стацiонарними системами пожежогасiння. Для
димовидалення з примiщення ДЕС допускається використовувати витяжний
вентилятор ДЕС.
11.10 У сховищах мiсткiстю 600 осіб i бiльше систему внутрішнього
пожежогасіння та внутрішній протипожежний водопровід слід передбачати у тих
випадках, коли це визначено вимогами вiдповiдних норм у залежностi вiд
використання приміщень у мирний час для господарських, культурних та
побутових потреб.
11.11У захисних спорудах та спорудах подвійного призначення на випадок
виникнення пожежі подача засобiв пожежогасiння має передбачатися через двірні
прорізи.

170
 ДБН В.2.2-5:202Х

11.12 Захисні споруди та споруди подвійного призначення відповідно до їх

використання у мирний час мають обладнуватися первинними засобами
пожежогасіння відповідно до встановлених нормативів.
11.13 Приміщення захисних споруд та споруд подвійного призначення
обладнуються системами автоматичної пожежної сигналiзацiї та системами
керування евакуюванням. Тип системи керування евакуюванням визначається з
урахуванням положень ДБН В.2.5-56.
Вбудовані (прибудованні) захисні споруди та споруди подвійного призначення
обладнуються системою пожежної сигналізації а системою оповіщення за
ієрархічним принципом. Доцільність улаштування у вбудованих (прибудованих)
захисних спорудах та спорудах подвійного призначення дублюючих автономних
систем визначається завданням на проектування.
Автоматична система пожежогасіння приміщення ДЕС має працювати як за
ієрархічним принципом так і автономно.
11.14 При проектуваннi сховищ має проводитись оцiнка пожежної обстановки
та загазованостi при масових пожежах у районi разташування сховища за
методикою згідно з додатком 11 Додатком І.
__________________

171
ДБН В.2.2-5:202Х

ДОДАТОК А
(обовязковий)

ОСНОВНІ ВИМОГИ
до проектування та виготовлення спеціальних конструкцій
швидкоспоруджуваних захисних споруд, готових до використання модульних
приміщень (модулів), швидкоспоруджуваних захисних споруд блок-
модульного типу повної заводської готовності, з яких може бути побудовано
(зібрано) захисну споруду або споруду подвійного призначення

Загальні вимоги
А.1 Спеціальні конструкції (будівельні конструкції, модулі тощо), призначені
для зведення (будівництва) швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного
захисту (далі – ШС ЗСЦЗ) мають забезпечувати можливість збирання (будівництва)
ШС ЗСЦЗ у термін, що не перевищує 48 годин.
Для проектування і будівництва ШС ЗСЦЗ передбачається використання:
типових залізобетонних та бетонних конструкцій (плит покриттів і перекриттів,
стінових панелейі, балок, паль, фундаментних блоків тощо), призначених для
промислового та цивільного будівництва;
типових залізобетонних та бетонних конструкцій, спеціально розроблених
(спроектованих) для будівництва захисних споруд цивільного захисту, зокрема
ШС ЗСЦЗ,
типових залізобетонних блок-модулів, призначених для будівництва будівель і
споруд виробничого та цивільного призначення;
спеціальних залізобетонних блок-модулів, зокрема повної заводської
готовності, призначених для будівництва захисних споруд цивільного захисту,
зокрема ШСЗСЦЗ,

172
 ДБН В.2.2-5:202Х

спеціальних блок-модулів повної заводської готовності, виконаних з інших

матеріалів (металу, пластиків, обробленої деревини тощо), що потребують
додаткового захисту з урахуванням вимог пункту 7.2 цих норм.
А.2 Спеціальні будівельні конструкції та блок-модулі, зокрема повної
заводської готовності, що використовуються для зведення (будівництва) ШС ЗСЦЗ
можуть виконуються такими, що не потребують додаткового захисту після
завершеня монтажу та такими, що потребують такого захисту.
Для ШС ЗСЦЗ, що планується розміщувати (встановлювати) нижче рівня землі,
має бути забезпечена надійна гідроізоляція, що забезпечує їх захист від можливого
затоплення (підтоплення) ґрунтовними, дощовими та паводковими водами.
А.3 Під час проектування ШС ЗСЦЗ, а також окремих конструкцій ШС ЗСЦЗ
блок-модульного типу повної заводської готовності (блок-модулів) необхідно
застосовувати спрощені об’ємно-планувальні рішення, що забезпечать швидкість
монтажу (збирання) або будівництва готової до використання споруди.
Монтаж (збирання) окремих блок-модулів ШС ЗСЦЗ в готову до використання
споруду має здійснюватися з використанням з'єднань, що забезпечують їх
надійність, швидкість та простоту монтажу, конструктивну стійкість, жорсткість та
міцність всієї споруди, а також її герметизацію (для ШСС).
Швидкоспоруджувані сховища (далі – ШСС) повинні мати мінімально
необхідний склад основних та допоміжних приміщень, що забезпечать їх
функціонування за призначенням. До таких приміщень належать:
приміщення для осіб, що підлягають укриттю;
приміщення для встановлення фільтровентиляційного та вентиляційного
обладнання, засобів регенерації повітря;
тамбур-шлюзи;
приміщення для зберігання забрудненого одягу;

173
ДБН В.2.2-5:202Х

приміщення для розміщення резервних (автономних) джерел

електропостачання (акумуляторних батарей, дизельної електростанції) та апаратів
управління внутрішніми електричними мережами та електрообладнанням;
санітарний вузол;
приміщення для зберігання запасу питної продовольства, води та/або
облаштування захищеної водозабірної свердловини;
медичний пост.
У складі швидко споруджуваного ПРУ (далі – ШС ПРУ) блокмодульного типу
передбачаються такі окремі приміщення:
приміщення для осіб, що підлягають укриттю;
санітарний вузол (у ШС ПРУ місткістю до 20 осіб за відсутності у ньому
водопроводу та каналізації – приміщення для встановлення виносної тари для
нечистот);
приміщення для встановлення вентиляційного обладнання;
приміщення для зберігання забрудненого одягу.
А.4 Найбільш економічно ефективними є спеціальні конструкції ШС ЗСЦЗ, що
після завершення монтажу підлягають додатковому захисту з використанням
методів, передбачених пунктом 7.2 цих норм.
У цьому разі технічна документація та виробництво та монтаж вищезазначених
спеціальних конструкції має містити вказівки (рекомендації) щодо способів
досягнення нормативних захисних властивостей з використання різних матеріалів.
А.5 Електроживлення ШС ЗСЦЗ має передбачатися від зовнішніх електричних
мереж та від автономних джерел електропостачання, зокрема ДЕС.
Для електроживлення ШС ПРУ можуть використовуватися ДЕС,
бензогенератори та інші малогабаритні джерела освітлення, що встановлюються за
межами захисної споруди і захищені від дії звичайних засобів ураження.

174
 ДБН В.2.2-5:202Х

Електрообладнання ШС ЗСЦЗ модульного типу повинно відповідати вимогам

пожежної безпеки відповідно до чинного законодавства
Електроустановки ШС ЗСЦЗ модульного типу повинні мати захист від
перевантаження, короткого замикання та не повинні пошкоджуватись у випадку
коливання напруги в електромережі
Штучне освітлення приміщень ШС ЗСЦЗ модульного типу повинно бути
забезпечено світильниками загального та місцевого освітлення.
А.6 ШС ЗСЦЗ модульного типу повинні бути введені в експлуатацію
відповідно до вимог ДСТУ 9107 та чинного законодавства.

Швидкоспоруджувані захисні споруди блок-модульного типу

А.7 Для монтажу (збирання) або будівництва ШС ЗСЦЗ блок-модульного типу
можуть використовуватися такі спеціальні конструкції (блок-модулі):
- для розміщення спеціального обладнання та інженерно-технічних систем;
- для розміщення осіб, що підлягають укриттю;
- комбінований блок-модуль (для розміщення осіб, що підлягають укриттю та
для розміщення спеціального обладнання та інженерно-технічних систем.
А.8 ШС ЗСЦЗ блок-модульного типу та їх окремі конструкції (блок-модулі)
можуть бути спроектовані з урахуванням місцевих умов будівництва та
експлуатації.
А.9 Для забезпечення нормальних умов життєдіяльності осіб, що підлягають
укриттю, ШС ЗСЦЗ блок-модульного типу обладнують системами
життєзабезпечення, а також захисними, захисно-герметичними і герметичні
пристроями.
Розміщення обладнання вищезазначених систем здійснюється у складі одного
або декількох блок-модулів.

175
ДБН В.2.2-5:202Х

А.10 ШС ЗСЦЗ блок-модульного типу місткістю понад 50 осіб доцільно

проектувати (виготовляти) з декількох блок-модулів, до складу яких входять:
- технічний блок-модуль для розміщення спеціального обладнання та
інженерно-технічних систем;
- блок-модуль для розміщення осіб, що підлягають укриттю.
ШС ЗСЦЗ блок-модульного типу місткістю до 50 осіб можуть бути
спроектовані (виготовлені) з одного блок-модуля.
А.11 Склад, кількість, продуктивність та вид обладнання інженерно-технічних
систем ШС ЗСЦЗ блок-модульного типу визначають залежно від кількості осіб, що
підлягають укриттю, кліматичних умов, передбачуваного періоду експлуатації та
матеріалу (матеріалів), з якого виготовлена така захисна споруда.
А.12 ШС ЗСЦЗ блок-модульного типу повної заводської готовності та їх окремі
конструкції (блок-модулі), мають проектуватися та виготовлятися з дотриманням
вимог, які встановлюють необхідний рівень захисних властивостей та герметичності
(для ШСС) такої споруди, а також її інклюзивності (доступності) для осіб з
інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
А.13 Для забезпечення монтажу (збирання) окремих блок-модулів ШС ЗСЦЗ в
готову до використання споруду перевагу слід надавати болтовим з’єднанням та
негорючим засобам герметизації.
А.14 Матеріали, що використовують для виготовлення ШС ЗСЦЗ блок-
модульного типу повної заводської готовності, окремих елементів та конструкцій
(блок-модулів) ШС ЗСЦЗ модульного типу, їх внутрішнє оздоблення, обладнання та
системи, мають відповідати вимогам санітарних і протипожежних норм та правил.
А.15 Навантаження та впливи на огороджувальні та несучі конструкції ШС
ЗСЦЗ блок-модульного типу визначають відповідно до вимог Розділу 9 цих Норм.
А.16 Обємно-планувальні та конструктивні рішення ШС ЗСЦЗ блок-
модульного типу повинні забезпечувати:
176
 ДБН В.2.2-5:202Х

 можливість розташування ШС ЗСЦЗ блок-модульного типу на поверхні землі

без виконання земляних робіт та облаштування фундаментів;
 можливість збільшення чисельності осіб, що підлягають укриттю, за рахунок
конструктивного поєднання декількох блок-модулів повної заводської готовності, в
одну споруду, з дотриманням вимог щодо герметичності такої споруди (для ШСС).
А.17 Конструктивні схеми ШС ЗСЦЗ модульного типу повної заводської
готовності, окремих конструкцій (блок-модулів) та змонтованої (зібраної) або
побудованої з них ЗСЦЗ повинні забезпечувати міцність, стійкість, просторову
жорсткість таких окремих конструкцій та споруди в цілому, а також герметичність
(для ШСС) після завершення її монтажу (будівництва). Рекомендується
застосовувати конструктивну схему у вигляди коробки з жорсткими вузлами.
А.18 У комбінованих блок-модулях ЩС ЗСЦЗ модульного типу основні
приміщення мають відокремлюватися від приміщень для встановлення спеціального
обладнання та інженерно-технічних систем протипожежними перегородками 1
типу.
А.19 ШС ЗСЦЗ блок-модульного типу повної заводської готовності, а також її
окремі конструкції (блок-модулі) проектуються таким чином, щоб з повністю
змонтованої (зібраної) або побудованої споруди було забезпечено не менше 2
окремих виходів назовні. Для ШС ЗСЦЗ модульного типу місткістю до 50 осіб
допускається обладнання одного входу за умов облаштування другого
евакуаційного (аварійного) виходу (люк у покрівлі розміром не менше 0,6х0,9 м або
отвір у стіні розміром не менше 0,7х1,5 м), що обладнано пристроєм для виходу
назовні.
А.20 Горизонтальне динамічне навантаження від дії повітряної ударної хвилі на
елементи зовнішніх стін змонтованої ШС ЗСЦЗ блок-модульного типу, розміщеної
(встановленої) на поверхні землі, повинне сприйматися вертикальними
контрфорсами закріпленими до зовнішніх несучих елементів стін. Контрфорси

177
ДБН В.2.2-5:202Х

встановлюють по всьому периметру споруди. Кріплення контрфорсів для

забезпечення можливості їх демонтажу, перевезення та подальшого монтажу на
новому місці слід виконувати з використанням болтових з’єднань.
А.21 Зберігання продуктів продовольства, інвентарю, запасів води та
медикаментів, а також встановлення вентиляційного обладнання у ШС ПРУ блок-
модульного типу може передбачатися у спеціально відведених місцях приміщення
для осіб, що підлягають укриттю. Такі місця мають відгороджуватися від основного
приміщення, зокрема легкозбірними екранами, а їх площа не має враховуватися під
час розрахунку місткості такого приміщення.
А.22 У ШС ПРУ блок-модульного типу місткістю до 20 осіб дозволяється
встановлювати санітарний вузол та ємності для збору відходів у вхідному тамбурі.
Допускається влаштування окремого приміщення для встановлення виносної тари,
що щільно закривається, площею не більше 1м2. Ємність виносної тари приймається
з розрахунку 4 л/доба на одну особу.
А.23 Для ШС ЗСЦЗ блок-модульного типу приміщення для зберігання
забрудненого одягу слід передбачати біля входів у тамбурі і відокремлювати їх від
інших приміщень вогнетривкими перегородками. Загальна площа приміщення для
зберігання забрудненої одягу може бути довільною, але не менше ніж 0,07 м2 на одну
особу, що підлягає укриттю. ШС ЗСЦЗ модульного типу місткістю до 50 осіб замість
приміщення для зберігання забрудненого одягу допускається облаштування вішаків
біля входів, які відокремлюються від інших приміщень завісами або перегородками.
А.24 Розмір приміщень для встановлення вентиляційного
(фільтровентиляційного) обладнання у ШС ЗСЦЗ модульного типу визначається
габаритами обладнання і площею, необхідною для його обслуговування.
А.25 Загальні розміри приміщень для перебування осіб, що підлягають
укриттю, визначають виходячи з норми площі підлоги на одну особу, яку слід

178
 ДБН В.2.2-5:202Х

приймати з розрахунку не менше ніж 0,5 м2 при двоярусному і 0,4 м2, при
триярусному розташуванні місць для сидіння (лежання).
А.26 Висота приміщень повинна становити не менше ніж 2,0 м. Якщо висота
приміщень становить до 2,9 м рекомендується двоярусне розташування місць для
сидіння та лежання, а при висоті від 2,9 м і більше – триярусне.
А.27 В ШС ЗСЦЗ модульного типу повної заводської готовності, окремих
конструкціях (блок-модулях) входи і виходи, зокрема захищені, прорізи і проходи
мають задовольняти вимогам протипожежних норм і правил та становити не менше
0,9х1,9 м.
А.28 Приміщення для розміщення резервних (автономних) джерел
електропостачання (акумуляторних батарей, дизельної електростанції) ШСС мають
бути розміщені біля зовнішньої стіни та відокремлюватися від інших приміщень
протипожежною перегородкою І типу. Вхід до таких приміщень ШСС має
здійснюватися через тамбур, обладнаний двома герметичними дверима, що
відчиняються в напрямку евакуації.
А.29 Розміри тамбурів ШСС визначають за таким розрахунком, щоб при
відчинених дверях пропускна здатність не знижувалася та забезпечувався вільний
прохід персоналу з ношами.
А.30 Ширина передтамбура (у разі його обладнання) основного входу повинна
бути в 1,5 рази, а тамбура на 0,5 - 0,6 м ширше дверного прорізу. Довжина повинна
бути не менше необхідної для розміщення двох осіб з ношами. Всі вхідні двері до
ШСС повинні відкриватися за напрямком евакуації. При цьому слід уникати
будівництва порогів в дверях.
А.31 Для виробництва ШС ЗСЦЗ блок-модульного типу повної заводської
готовності на базі металевих контейнерів рекомендовано використовувати
контейнери типу 1А, 1С та 1D промислового виготовлення згідно з ДСТУ ISO 668.

179
ДБН В.2.2-5:202Х

А.32 Огороджувальні конструкції ШС ЗСЦЗ модульного типу, за необхідності,

повинні мати монтажні люки (отвори) для кріплення спеціального обладнання.
А.33 Габаритні розміри ШСЗС блок-модульного типу повної заводської
готовності або окремого модуля мають бути такими, що дозволяють їх доставку до
місця встановлення або монтажу (збирання) у готовий виріб із застосуванням
існуючого залізничного, автомобільного, морського (річкового) транспорту.
Розміри ШС ЗСЦЗ блок-модульного типу повної заводської готовності, окремі
модулі та конструктивні елементи, що транспортуються залізничним транспортом,
з урахуванням їх кріплення, мають бути в межах встановлених габаритів відповідно
до ДСТУ Б B.2.3-29.
А.34 Контрфорси повинні кріпитися до зовнішньої стіни захисної споруди
болтовим з’єднанням, з можливістю їх спрощеного демонтажу без ускладнень для
подальшого транспортування такої споруди. Жорсткі і нерознімні вузли ШС ЗСЦЗ
модульного типу повної заводської готовності слід виконувати переважно зварними
Контрфорси повинні кріпитися до зовнішньої стіни захисної споруди болтовим
з’єднанням, з можливістю їх спрощеного демонтажу без ускладнень для подальшого
транспортування такої споруди.
Жорсткі і нерознімні вузли ШС ЗСЦЗ блок-модульного типу повної заводської
готовності слід виконувати переважно зварними.
Монтажні стики і з'єднання ШС ЗСЦЗ блок-модульного типу повної заводської
готовності мають виконуватися переважно з самозакріплювальними пристроями або
із застосуванням інвентарних швидкознімних пристроїв.
У ШС ЗСЦЗ блок-модульного типу повної заводської готовності монтажні
з'єднання і деталі кріплення елементів внутрішніх інженерних систем, меблів та
обладнання, мають забезпечити можливість сприйняття динамічних навантажень
під час транспортування.

180
 ДБН В.2.2-5:202Х

Конструкції вузлів мають бути такими, що запобігають самовідгвинчуванню

гайок, виходу з проектного положення пальців та інших пристроїв.
ШС ЗСЦЗ модульного типу повної заводської готовності мають бути обладнані
пристроями, призначеними для:
зачеплення під час проведення завантажувально-розвантажувальних робіт;
закріплення на транспортному засобі під час транспортування;
заземлення конструкцій.
Металеві конструкції і вироби, що використовуються для виготовлення ШС
ЗСЦЗ модульного типу повної заводської готовності, мають відповідати вимогам
ДСТУ Б В.2.6-75.
А.35 Окремі бок-модулі ШС ЗСЦЗ блок-модульного типу повної заводської
готовності повинні бути оснащені внутрішніми інженерними системами, меблями,
технологічним устаткуванням тощо і повинні бути повністю готовими до
експлуатації.
ШС ЗСЦЗ блок-модульного типу необхідно обладнувати системами вентиляції,
опалення, водопостачання, водовідведення, кондиціонування, електропостачання та
системами зв’язку відповідно до вимог цих Норм.
Для забезпечення нормативного температурно-вологісного режиму в ШС ЗСЦЗ
блок-модульного типу повної заводської готовності, окремих конструкціях (блок-
модулях) необхідно застосовувати автономні системи опалення, вентиляції,
кондиціювання повітря та водозабезпечення на електричній енергії.
Як резервне джерело енергії для приведення у дію систем вентиляції можуть
використовуватися вентилятори з ручним або велосипедним приводом.
Конструкції та розміщення електрообладання в середині
ШС ЗСЦЗ модульного типу мають забезпечувати зручних доступ обслуговуваного
та ремонтного персоналу до його елементів під час проведення технічного
обслуговування та ремонту.

181
ДБН В.2.2-5:202Х

А.36 ШС ЗСЦЗ блок-модульного типу мають бути обладнані автономною

системою водопостачання, що забезпечує подавання води до умивальниківта до
туалетної системи.
Водопостачання ШС ЗСЦЗ блок-модульного типу здійснюється за рахунок
встановлення ємностей із запасом води. Ємності необхідно виготовляти з листової
сталі або інших матеріалів, які не виділяють токсичних речовин, не шкодять
здоров’ю людини та зберігають якість питної води впродовж тривалого часу
(не менше 1 року).
У ШС ЗСЦЗ блок-модульного типу може передбачатися конструктивна
можливість підключення до зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення
(каналізації), з встановленням необхідних захисних та захисно-герметичних
пристроїв на вхідних та вихідних комунікаціях.
Санітарний вузол необхідно розташовувати поблизу входу. Баки з водою
необхідно встановлювати рівномірно по всій довжині приміщення для укриття
населення.
В ШС ЗСЦЗ блок-модульного типу для користування санітарними вузлами
необхідно передбачати резервуар для збору нечистот, що відокремлений від
основних та допоміжних приміщень ЗСЦЗ. Об’єм такого резервуару встановлюється
з розрахунку не менше ніж 3л/добу на одну особу, що підлягає укриттю.
У ШС ЗСЦЗ блок-модульного типу дозволяється використання біотуалетів з
резервуарами для збору нечистот, що забезпечують їх автономне використання
впродовж 48 годин.
А.37 Системи вентиляції, опалення, водопостачання, водовідведення та
електропостачання в ШС ЗСЦЗ блок-модульного типу, повинні забезпечувати
необхідні умови для перебування в них осіб що підлягають укриттю протягом 48
год, в тому числі в режимі фільтровентиляциї - 12 год, в режимі повної ізоляції
(регенерації повітря) - 6 год.
182
 ДБН В.2.2-5:202Х

В ШСС блок-модульного типу необхідно передбачати систему вентиляції з

двома режимами: чистої вентиляції та фільтровентиляції.
Режим фільтровентиляції повинен забезпечувати очищення повітря, що
надходить до захисної споруди від радіоактивного пилу, бойових отруйних речовин
та бактеріальних засобів ураження. Режим чистої вентиляції – тільки від пилу
ШСС блок-модульного типу місткістю до 50 осіб, дозволяється обладнувати
системою вентиляції тільки в режимі фільтровентиляції.
Продуктивність системи припливної вентиляції ШСС у режимі
фільтровентиляції повинна становити не менше ніж 2 м3/год на одну особу, що
підлягає укриттю, за умови підтримки газових параметрів у допустимих межах.
Для забезпечення II та III режиму фільтровентиляції, в ШСЗС модульного типу
використовують фільтровентиляційне обладнання з продуктивністю не менше ніж
10 м3/год на одну особу, що підлягає укриттю.
Вентиляційна система ШС ЗСЦЗ блок-модульного типу має забезпечувати
необхідний температурно-вологісний та повітряний режим відповідно до Вимог
щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених
наказом МВС від 09.07.2018 № 579, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України
30 липня 2018 р. за № 879/32331.
Розміри приміщень для фільтровентиляційного та іншого обладнання
встановлюють відповідно до габаритів такого обладнання та площі, необхідною для
його обслуговування.
Система вентиляція ШСС модульного типу повинна відповідати вимогам
ДСТУ 9077.
А.39 ШС ЗСЦЗ блок-модульного типу має бути обладнана системою виявлення
пожежі, первинними засобами пожежогасіння відповідно до чинних технічних
вимог НАПБ А.01.001
______________

183
ДБН В.2.2-5:202Х

184
 ДБН В.2.2-5:202Х

ДОДАТОК Б
(довідковий)

ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ ГIДРОIЗОЛЯЦIЇ

Б.1 Вихідні дані

Окремо розташовані сховища, якi збудованi у водонасиченому грунтi. Рiвень
грунтових вод 2 м вiд поверхні землі.
Споруди зі стінами з бетонних блокiв завтовшки 0,6 м та прекриттям iз збiрних
плит, якi вiльно опираються на стiни i замонолiченi шаром бетону, з засипкою зверху
шаром пiску завтовшки 1м.
Висота кістяка споруди – 4 м, розрахунковий прогiн перекриття 1 = 3 м.
Розрахункове динамiчне навантаження при часі збiльшення t менше 6 м/с.
Для гідроізоляцiйного покриття використовується листовий полiетилен в один
шар, який приклеюється мастикою БКС. Товщина листа полiетилену 0,15 см.
розрахунковий опiр розтягу Rи = 15,5 МПа ( за таблицею 10цих Норм), модуль
деформацiї Еи = 79,0 МПа, розрахунковий опiр мастики БКС зсуву Rм = 17,5 МПа (за
таблицею 10 цих Норм), вiдносне подовження еи = 0,2.
Б.2 Визначаємо ширину можливої трiщини, яка виникає у конструкцiї споруди
пiд дiєю навантаження.
Одним з найбільш небезпечних мiсць, у яких можливi розриви
гiдроiзоляцiйного покриття при виникненні тріщин у конструкцiях, є сполучення
перекриття зi стiною.
Згідно з пунктами 9.2.3 та 9.2.34 цих Норм розрахунок проводимо за умови
забезпечення повного прогину перекриття не більше 1/200 1 (тобто К= 1). Знаючи
величину прогину, розмiри прогону та товщину стiни, визначаємо шляхом графiчної
побудови, що ширина трiщини буде 0,6 см.
Допустима величина трiщини за умови розриву або вдавлення
гiдроiзоляцiйного покриття з листового поліетилену дорівнює 0,5 см. Для збереження
гiдроiзоляцiї перекриття у даному випадку сховище необхідно запроектувати з
прогином не бiльше 1/240 1.
Б.3 Визначаємо розрахункову величину деформацiї αт, при якiй гiдроiзоляцiйне
покриття буде деформуватися без розриву:

185
ДБН В.2.2-5:202Х

де, - відповідно до таблицi 9 дорiвнює 1;

- з урахуванням навантаження вiд грунту дорiвнює 0,218 МПа;
- відповiдно до таблицi 9 дорiвнює 0,36;

Отже за цієї розрахункової величини деформацiї αт = 0,52 см розриву

гiдроiзоляцiйного покриття не відбудеться.
Б.4 Перевіряємо на вiдрив гiдроiзоляцiю на вертикальних поверхнях при
осiданнi споруди пiд дiєю навантаження.
За умови роботи гiдроiзоляцiї на цi дiї найбiльш небезпечним мiсцем є
сполучення стiни з фундаментом, тобто на вiдмiтцi 5 м вiд поверхнi землi.
Нормальний тиск з боку грунту на гiдроiзоляцiйне покриття g буде таким, що
дорiвнює сумi динамічного навантаження, яке дiє на стiну, тиску грунту та
гiдростатичного тиску:
g = 2 + 0,23 + 0,3 = 0,253 МПа (2,53 кг/см2);
gfи< Rм;
2,53 ∙ 0,36 < 1,75.
Таким чином, умови виконуються
______________________

186
 ДБН В.2.2-5:202Х

ДОДАТОК В
(обов'язковий)
КОЕФІЦІЄНТ ЛОБОВОГО ОПОРУ CX

187
ДБН В.2.2-5:202Х

ДОДАТОК Г
(обовязковий)
ГРАФІКІ ЗАЛЕЖНОСТІ ТЕПЛОВМIСТУ ВНУТРIШНЬОГО ПОВIТРЯ
ВІД РОЗРАХУНКОВИХ ТЕПЛОВМIСТУ, ВОЛОГОВМIСТУ
ЗОВНIШНЬОГО ПОВIТРЯ

188
ДБН В.2.2-5:202Х

189
ДБН В.2.2-5:202Х

190
 ДОДАТОК Д
(обовязковий)

МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ЗАПАСУ СТИСНУТОГО ПОВІТРЯ

Розрахункова величина Позначення Розмірність Розрахункова формула Примітки
1. Площа приміщення по контуру F м2 За експлікацією приміщень -
герметизації
2. Площа огорож по контуру Fогор м2 Те саме -
герметизації
3. Об'єм примiщень у контурi герме V м3 V = Fh – nV1 h - висота у чистоті, м;V1 = 0,1
тизацiї за вiд нiманням об'єму, який м3 - об'єм,який займає одна
займають люди людина
4. Витрати повiтря на пiдтримання q м3/ч q = KIIIFогор KIII - питоме витікання повітря
пiдпору крізь 1 м2 огорожі контуру
герметизацїї сховища,м3/(год х
м2) приймається за додатком 1
5. Питома повiтровiддача для м3/люд.год а - 20 л/люд.год – норма
забезпечення дихання людей виділення СО2 однією
людиною; Смакс - максимально
допустима концентрація СО2
при ІІІ режимі (додаток 1), л/м3;
= 0,4 - вміст СО2 у повітрі
балону л/м3
6. Кратнiсть повiтрообмiну при 1/ч -
повiтроподачi за поз.4
7. Питомий об'ємповiтряпримiщень м3/чол. -

8. Питома повiтроподача для 1підп м3/чол.год -

пiдтримванняпідпору
9. Зростанняконцентрацiївуглецю л/м3 - початкова
зачасом розрахункова концентрація СО2
у момент переходу з ІІ режиму
191
ДБН В.2.2-5:202Х

Розрахункова величина Позначення Розмірність Розрахункова формула Примітки

на ІІІ режим, л/м3; I2 -
мінімальна повітроподача у ІІ
режимі, що дорівнює 2
м3/люд.год
_______________________

192
 ДОДАТОК Е
(обов'язковий)

КОЕФІЦІЄНТ S ДЛЯ ОКРЕМИХ СХЕМ НАВАНТАЖЕННЯ ТА УМОВ НА ОПОРАХ

При навантаженні елемента одночасно за декількома схемами коефіцієнт S дорівнює:

, (Е.1)
де, S1 і M1, S2 і M2,Sn і Mn, - відповвідно коефіцієнт S та найбільший згинальний момент M для кожної системи
навантаження.
193
ДБН В.2.2-5:202Х

У цьому випадку у формулі прогину , величина визначається при значенні M, яке дорівнює сумі найбільших
зганиальних моментів, що визначаються для кожної схеми навантаження
__________________

194
 ДБН В.2.2-5:202Х

ДОДАТОК Ж
(обов'язковий)

РОЗРАХУНОК СТIН КОМПЛЕКСНОЇ КОНСТРУКЦIЇ

Розрахунок стін комплексної конструкцi сховищ проводиться для перерiзiв,
нормальних до їх поздовжньої осі. Комплексн i конструкцiї, якi працюють на вигин,
слiд перевiряти також розрахунком на дії сколюючих напружень.
Розрахунок перерiзiв, нормальних до поздовжньої осi елемента, проводиться,
як i у залiзобетонних конструкціях, у залежності вiд спiввiдношення мiж
величиною вiдносної висоти стиснутої зони цегляної кладки та її граничним
значенням
Розрахунок проводиться:
- при - з урахуванням розрахункових динамічних опорів арматури;

- при - з урахуванням напружень , якi досягнутi у арматурі і

визначаються за формулою:
, МПа (кгс/см2) (Ж.1)

Значення визначаються з виразу:

,

де, hО - робоча висота перерiзу, яка дорiвнює сумi товщин матерiалiв

комплексної конструкцiї за віднiманням вiдстанi вiд розтягнутої гранi перерiзу до
центра тяжiння розтягнутої арматури, см;
хД - висота стиснутої зони комплексного перерiзу, см:
- розрахунковий динамiчний опiр арматури розтягу, МПа(кгс/см2);
μ - коефiцiєнт армування перерiзу, см;
- розрахунковий опiр кладки вигину, що дорiвнює:
, МПа(кгс/см2), (Ж.2)

195
__________________________________________________________________________________
Видання офіційне
ДБН В.2.2-5:202Х

де, Rц∙с- розрахунковий опiр цегляної кладки на стиск, який приймається

вiдповiдно до норм на проектуваннякам'яних та армокам'яних конструкцiй,
МПа(кгс/см2)
Кз- коефiцiєнт динамiчного змiцнення кладки, який приймається рiвним 1,2.
Величина визначається за формулою:

(Ж.3)
де, - характеристика стислої зони кладки, яка визначається за формулою

(Ж.4)

Розрахунок мiцностi нормальних перерiзiв на вигин проводиться за формулою:

, (Ж.5)

де, АS- площа розтягнутої арматури, см2.

Висота стиснутої зони комплексного перетину визначається заформулою:

(Ж.6 )

де, b - розрахункова ширина елемента, см.

При розрахунку згинальних комплексних конструкцiй на дiю поперечної

сили повинна виконуватись умова ( при розрахунку за граничним станом першої
групи)
, 10 Н (кгс) (Ж.7)

де, hb, hК - товщина залiзобетону та цегляної кладки у стiнi, см;

Rb - розрахункова динамiчна призмена мiцнiсть бетону
(при стиску), МПа(кгс/см2).
Коли умова (Ж.7) не виконується, то слiд або збiльшувати марку бетону, або
збiльшувати товщину залiзобетонної частини перерiзу.
Допускається проводити розрахунок комплексної конструкцiї на дiю
поперечного зусилля тільки з урахуванням товщини залiзобетонної частини стiни.

196
 Розрахунок мiцностi комплексних конструкцiй на зсув по поверхнi контакту
кладки та залізобетону проводиться за формулою:
, (Ж.8)

де, - розрахунковий динамiчний опiр на зрiз по перев'язаному перерiзу, МПа

(кгс/см2).
Коли умова (Ж.8) не виконується, то слiд прийняти конструкцiю сполучення
цегляної кладки з залiзобетоном, яке забезпечує цю умову
___________________

197
ДБН В.2.2-5:202Х

ДОДАТОК З
(обовязковий)

МЕТОДИКА
розрахунку огороджуючих конструкцій захисних споруд та споруд подвійного
призначення на стійкість до дії звичайних засобів ураження та/або визначення
додаткового шару матеріалу, необхідного для досягнення конструкціями
нормативних захисних властивостей

3.1. Розрахунок огороджувальних конструкцій захисної споруди (споруди

подвійного призначення) при попаданні в них боєприпасів здійснюють на місцеву
та загальну дію удару та вибуху.
Місцева дія боєприпасів характеризується руйнуваннями та пошкодженнями
матеріалу конструкції у місці впливу.
Загальна дія характеризується деформаціями конструкцій при їх коливаннях від
удару та вибуху боєприпасів.
Залежно від типу боєприпасу та особливостей конструкцій захисних споруд
(споруд подвійного призначення) можливі наступні розрахункові випадки:
- місцева та загальна дія удару та вибуху боєприпасів при їх проникненні під
кутом у матеріали захисного шару (захисних шарів) та будівельних конструкцій;
- загальна дія вибуху боєприпасів при ударі та вибуху.
3.2. Місцева дія удару боєприпасу характеризується проникненням бойової
частини боєприпасу у матеріали захисного шару (захисних шарів), передбачених
пунктом 4.1.21 7.2 цих Норм, а також огороджувальних будівельних конструкцій
захисної споруди (споруди подвійного призначення), можливого пробивання цих
перешкод, утворення воронки.
Глибина проникнення боєприпасу у матеріал (будівельної конструкції,
захисного шару) hпр , м, визначається за формулою
m cos(nψ0)
hпр= λk пр ν , (3.1)
d
2 c
√cosψ0
198
 де m маса снаряду, кг;
d калібр снаряду, мм;
vc швидкість підходу боєприпасу до поверхні, м/с;
0 кут під яким снаряд проникає у захисну товщу, він відраховується від
900
нормалі до захисної поверхні, ψ0 ≤ 2n− 1 ;

= 1 2 коефіцієнт, який враховує форму головної частини снаряду та його

калібр (див формули 10.02 та 10.03) ;
kпр коефіцієнт піддатливості проникненню матеріалу (табл. 10.1);
n коефіцієнт, який враховує можливе викривлення траєкторії руху снаряду в
захисній товщі: для снарядів далекобійної форми n=1,82, для снарядів не
далекобійної форми n=2,62.
Коефіцієнт форми головної частини снаряду 1 визначається за виразом

λ1= 0,5+0,4
√(
3 Нг 2
d )
, (3.2)

де Нг висота головної частини снаряду (див. рис. 10.1), м.

Коефіцієнт калібру снаряду 2 встановлюється за виразом
λ2= 2,8 √
d− 1,3 √
3
d. (3.3)

Рисунок 10.1 До визначення висоти головної частини снаряду

За відсутності даних про параметри боєприпасу допускається користуватися
формулою
m
hпр= 1,73 kпр νc cosψ0 ,
d1, 75 (3.4)

199
ДБН В.2.2-5:202Х

Коефіцієнти піддатливості проникненню матеріалу для більшості матеріалів

можна приймати відповідно до таблиці 3.1, а для бетонів та фібробетонів його можна
визначати за формулами:
- для важкого бетону (від С12/15 до С90/100)
−7
k пр= (13,37− 0,05 f fck ,prism )× 10 ; (3.5)
- для дрібнозернистого бетону (від С12/15 до С70/80)
−7
k пр= (13,75− 0,05f fck ,prism)× 10 ; (3.6)
- для дрібнозернистого сталефібробетону (від С12/15 до С70/80)
−7
k пр= (11,55− 0,05 f fck ,prism )× 10 . (3.7)
Таблиця 3.1 Коефіцієнти піддатливості проникненню матеріалів
Коефіцієнт піддатливості
№
Назва матеріалу проникненню матеріалу
п/п
kпр 10-7
1 Грунт рихлий, насипний 130...170
2 Грунт звичайний 110...130
3 Глина середньої 70...100
4 Мерзлий грунт 35
5 Суглинок 60...80
6 Пісок природної вологості 45...70
7 Пісок водонасичений 60...90
8 Супісок 50...70
9 Вапняк 18...20
10 Скельний грунт 14...17
11 Цегляна кладка 20...25
12 Бетон середньої міцності 12...15
13 Залізобетон 7...9
Для бетонів та фібробетонів коефіцієнти піддатливості проникненню можна
визначати за формулами:
- для важкого бетону (від С12/15 до С90/100)

200
 −7
k пр= (13,37− 0,05 f fck ,prism )× 10 ; (3.8)
- для дрібнозернистого бетону (від С12/15 до С70/80)
−7
k пр= (13,75− 0,05f fck ,prism)× 10 ; (3.9)
- для дрібнозернистого сталефібробетону (від С12/15 до С70/80)
−7
k пр= (11,55− 0,05 f fck ,prism )× 10 . (3.10)
У разі наявності непрямого армування рекомендується використовувати
формулу для визначення приведеної міцності з урахуванням армування

f c ,red= f fck ,prism +ϕμxy f s, xy , (3.11)

де fs,xy розрахунковий опір арматури, коефіцієнт ефективності
армування, визначається за виразом

1
ϕ= ,
0,23+ψ (3.12)
μxy f s, хy
ψ= , f , f − вМПа, (3.13)
f c+10 c s, хy

nx Asx l x +ny Asy l y

μxy= . (3.14)
Aef s

Для дрібнозернистого бетону коефіцієнт приймається не більше одиниці.

У формулах (3.12), (3.13):

nx , Asx ,l x відповідно число стержнів, площа поперечного перерізу і довжина

стержня в одному напряму; n y , Asy ,l y те саме, в іншому напрямку; Aef площа
перерізу бетону, що знаходиться в середині контуру сіток; s відстань між
стержнями в напряму дії динамічного навантаження (рис. 10.2).

201
ДБН В.2.2-5:202Х

Рисунок 10.2 До визначення приведеної міцності бетону

Армування впливатиме на міцність бетону у разі дотримання таких вимог:

1) площі перерізу стержнів на одиницю довжини в одному та в іншому напрямках

не повинні відрізнятися більш ніж у 1,5 рази;

2) відстань між стержнями одного напрямку повинна бути не більше 150 мм, і не
більше 1/3 меншої сторони перерізу елемента.

При необхідності врахування армування у вирази (3.5) — (3.7) необхідно

підставляти приведене значення міцності бетону, визначене за формулою (3.8).

3.3. При розрахунку багатошарових конструкцій глибина проникнення

боєприпасу визначається шляхом приведення товщин з різних матеріалів до одного
з використанням коефіцієнтів пробою за формулою

kпр1 kпр1
Н пр = hпр1 + +...+ , (3.15)
kпр2 kпр, і

де і – шар в багатошаровій конструкції.

3.4. Товщину конструкції hвід , м, в якій внаслідок удару боєприпасу не виникає

відколу, призначають рівній висоті стиснутої зони конструкції. При відсутності
даних дану товщину можна визначати за формулою

hвід= 2hпр , (3.16)

202
 3.5. Місцева дія вибуху при контакті боєприпасу із залізобетонними
конструкціями споруд характеризується:

- проникненням бойової частини у зовнішній шар матеріалу з його руйнуванням

та відколом (викидом) деякої кількості матеріалу конструкції, утворенням воронки;

- виникненням радіальних та тангенційних тріщин та пластичних деформацій в

області, що прилягає до місця вибуху та називається зоною руйнування;

- появою відкольних тріщин на внутрішній поверхні конструкції, що не має

листової арматури, при товщині конструкції меншої певного значення;

- наскрізним пробиванням (або продавлюванням) конструкції.

Параметри місцевої дії вибуху зосередженого заряду визначають за наступними

формулами:

- глибину вибухової воронки hв , м, при вибуху зосередженого заряду на

поверхні конструкції знаходять із виразу

hв= K в √
3
Сет (3.17)

де С ет тротиловий еквівалент снаряду, кг,

Kв коефіцієнт, наведений в таблиці 3.2.

- товщину перешкоди hр , м, в межах якої відбувається руйнування при вибуху

зосередженого заряду на поверхні перешкоди визначають за формулою

hр = K р √
3
Сет (3.18)

де K р коефіцієнт, наведений в таблиці 3.2.

- мінімальну товщину конструкції hвід , м, при якій не з'являється відкол, обчислюють

за формулою

hвід= K від √
3
Сет (3.19)

203
ДБН В.2.2-5:202Х

де K від коефіцієнт, наведений в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 Коефіцієнти для визначення товщини конструкції

№ Kв Kр Kвід
Назва матеріалу
п/п
Цегляна кладка на цементному
1 0,25 0,86 0,88
розчині
2 Армоцегляна кладка 0,2 0,7 0,73
3 Бутобетон 0,18 0,7 0,65
4 Фортифікаційний бетон С25/30 0,16 0,6 0,42
5 Залізобетон С12/15 0,14 0,6 0,42
6 Залізобетон С25/30 0,13 0,52 0,42
7 Залізобетон С32/40 – 50/60 0,12 0,52 0,36
Збірно-монолітний залізобетон зі
8 збірними елементами з бетону 0,12 0,52 0,36
С32/40 – 50/60
Монолітні залізобетонні конструкції з
9 0,11 0,52 0,33
бетону С32/40 – 50/60
3.6. Розрахунок горизонтальних поверхонь (покриттів, перекриттів) на місцеву
дію вибуху виконується у тому випадку, якщо відстань від заряду до конструкції
складає при вибуху в повітрі чи ґрунті менше:

2 d – для залізобетонних конструкцій;

3 d – для цегляних (кам'яних) конструкцій.

3.7. Товщину елементів h м, споруд із суцільними огороджувальними

конструкціями, при прямому попаданні в них боєприпасу при спільній дії удару та
вибуху визначають за умови недопущення відколу за формулою

h= hпр +1,2 K від √

3
Сет ≥ hвід= 2hпр , (3.20)

204
 де h товщина елементу захисної конструкції;

hпр глибина проникнення боєприпасу у товщу захисної споруди та грунту;

K від коефіцієнт, наведений в таблиці 10.2.

3.8. Навантаження при спільній дії удару боєприпасу по захисній конструкції

I уд зазвичай представляють у вигляді трикутного імпульсу. Значення імпульсу, що
діє на конструкцію при ударі, визначають за формулою

I уд= mV c ; (3.21)
де m маса снаряду, кг; vc швидкість підходу боєприпасу до поверхні, м/с.

Час дії навантаження при ударі τ , с, визначається за формулою

h
τ= , (3.22)
vm

Закон зміни тиску в часі вважається лінійним, а розподіл тиску — рівномірним

за площею Sm, що дорівнює:
Sm= πd2 /2, (3.23)
де d калібр снаряду, м.
Значення імпульсу Ів, кгс, при контактному вибуху на конструкції визначають
за формулою
I в= 344Сет , (3.24)

де С ет тротиловий еквівалент снаряду, кг.

Тривалість дії навантаження τ в, с, від вибуху боєприпасу на конструкції

визначають за формулою
τ в= 5,6⋅ 10− 3 √
3
Сет . (3.25)

Розрахунок конструкцій на загальну дію удару та вибуху (імпульс) виконують

за існуючими методиками аналітичними чи числовими методами, використовуючи
параметри, визначені за формулами (3.21) – (3.25).
____________________

205
ДБН В.2.2-5:202Х

ДОДАТОК І
(обовязковий)

МЕТОДИКА
оцiнки пожежної обстановки та загазованостi при масових пожежах у районi
разташування сховища

Оцінка загазованості території промислового об'єкта продуктами горіння (СО

та СО2) повинна проводитися за наступною методикою:

а) концентрація продуктів горіння поблизу окремого осередку пожежі в точці з

координатами х, у (рисунок 3) розраховується за формулою:

(І. 1)

де, Qі - інтенсивність виділення і-го продукту горіння, мг м-2 с-1;

n - параметр стійкості атмосфери, який приймається 0,5 для помірного,

приморського та континентального клімату;

α - віртуальний коефіцієнт дифузій, який приймається за таблицею І.1;

2,3 – коефіцієнт розмірності;

v - швидкість вітру в приземному шарі, м с-1, яка визначається за формулою

(І.7);

l - ширина осередку пожежі, м;

b - половина довжини осередку пожежі, м;

х, у - координати точки, м;

z - висота підйому конвективної колонки, м;

б) для пожеж у завалах вираз у формулі (І.1) приймається за одиницю;

в) інтенсивність виділення продуктів горіння розраховується за формулою:

(І.2)

206
 де, кn - коефіцієнт приведення;

mг - масова швидкість вигорання горючого навантаження, кг м-2 с-1;

αі - масова доля і-го продукту горіння, який виділяється при згоранні одиниці
маси горючого навантаження. Дані по значеннях kn; mг; α і наведені у таблиці І.2;

Таблиця І.1

Значення n Значення а для різних висот z, м

z ≤ 25 25 < z ≤ 50 50 < z ≤ 75 z > 75

1,2 0,21 0,17 0,15 0,12

0,5 0,02 0,05 0,04 0,03

Таблиця І.2 Складові інтенсивності виділення продуктів горіння

№ з/п Найменування матеріалу mг αco αco2 кn

кг м -2 с -1

1 Горюче навантаження завалу 0,0002 0,15 0,85 1000

2 Горюче навантаження будівель I-III 0,014 0,11 0,89 100

ступенів вогнестійкості

3 Деревина сосни 0,007 0,205 0,724 35

4 Поролон 0,0158 0,155 0,252 1

5 Гума 0,0168 0,15 0,416 1

6 Папір 0,01 0,245 0,573 1

7 Вовна 0,0108 0,235 0,70 1

8 Лінолеум ПХВ на теплоізолюючій основі 0,0156 0,19 0,59 1

9 Лінолеум безосновний екструзійний 0,018 0,12 0,50 1

10 Лінолеум на тканинній основі 0,0135 0,14 0,54 1

11 Полістирол гранульований 0,066 0,114 0,66 1

12 Полістирол самозатухаючий 0,055 0,09 1,03 1

13 Декоративні паперово-шарові пластики 0,021 0,230 0,43 1

14 Папір обгортковий 0,024 0,40 0,65 1

207
ДБН В.2.2-5:202Х

№ з/п Найменування матеріалу mг αco αco2 кn

кг м -2 с -1

15 Папір фінський 0,054 0,31 0,554 1

16 Ізоплен (ПВХ-клейонка на паперовій 0,032 0,22 0,537 1

основі)

17 Фенольна смола 0,014 0,135 0,30 1

18 Фенол 0,066 0,429 0,60 1

19 Поліефірна смола 0,055 0,271 0,27 1

20 Діоктилфталат 0,086 0,088 0,86 1

21 Бензин 0,0053 0,386 0,376 1

22 Гас 0,0048 0,311 0,33 1

23 Дизельне пальне 0,0055 0,413 0,337 1

24 Мазут 0,0030 0,321 0,347 1

25 Нафта 0,0020 0,383 0,388 1

26 Ацетон 0,0049 0,55 0,45 1

27 Бензол 0,0066 0,297 0,306 1

28 Толуол 0,0045 0,286 0,255 1

29 Спирт етиловий 0,0040 0,579 0,378 1

30 Борошно трав'яне 0,0026 0,182 0,98 1

31 Просо фуражне 0,0018 0,263 0,726 1

32 Пшениця фуражна 0,0023 0,272 0,786 1

33 Борошно кісткове 0,00093 0,079 0,564 1

34 Кукурудза фуражна 0,00236 0,328 0,882 1

35 Висівки 0,00173 0,225 0,522 1

36 Ячмінь фуражний 0,002 0,34 0,852 1

37 Шроти (соняшникові) 0,0015 0,159 0,932 1

38 Макуха (соняшникова) 0,00074 0,138 0,819 1

208
№ з/п Найменування матеріалу mг αco αco2 кn

кг м -2 с -1

39 Борошно пшеничне 0,00225 0,215 0,698 1

40 Борошно рибне 0,00133 0,094 0,541 1

41 Овес фуражний 0,00192 0,259 0,698 1

42 Борошно м'ясокісткове 0,00127 0,105 0,738 1

г) висота підйому конвективної колонки для окремого осередку пожежі

розраховується за формулою:

(І.3)

Де, Тпол - температура полум'я , °С, яка визначається за таблицею І.3;

S - площа осередку пожежі, м2;
у – градієнт температури повітря, °С/100 м, який приймається за таблицею І.4;
v - те саме, що в формулі (І.1);
2,53 – коефіцієнт розмірності;
L - висота факела полум'я, м.
При пожежі у завалах L дорівнює висоті завалу, яка приймається згідно з
таблицею І.5. При пожежах у будівлях І – III ступенів вогнестійкості, що збереглися,
величина L розраховується за формулою:
(І.4)

де, Нбуд - висота будівлі, м;

Нпов - висота поверху, м.

При відкритих пожежах висота факела полум'я розраховується за формулами:

а) для горючих рідин: (І.5)

б) для твердих горючих матеріалів типу деревини:
(І.6)

де Qн - нижча теплотворна здатність горючого матеріалу, кДж• кг-1;

209
 ДБН В.2.2-5:202Х

d - характерний лінійний розмір осередку пожежі: для пожежі на площі

прямокутній та близькій до неї формі - це ширина будівлі (споруди), м; для пожежі
на площі круговій або близькій до неї формі – це діаметр круга, м;

h - коефіцієнт, який чисельно дорівнює висоті шару, що горить, м;

mг - те саме, що і у формулі (І.2);

Таблиця І.3

Вид пожежі Значення температури,

Тпол
Відкрита пожежа, пожежа у будівлях IV - V ступенів 1100 °C
вогнестійкості

Пожежа в будівлях та спорудах I - III ступенів вогнестійкості 550 °С

Пожежі в завалах 200 °С

Таблиця І.4

Кліматичні райони Розрахунковий градієнт температури

повітря, °С/100 м

Помірний клімат -1,5

Приморський клімат -3,9

Континентальний клімат -3,0

Таблиця І.5

Кількість поверхів Висота завалу, м, при щільності забудови, %

будівлі
20 30 40 50

2 0,9 1,1 1,4 1,8

4 1,9 2,1 2,7 3,9

6 2,7 3,1 3,9 5,7

8 3,4 3,9 5,1 7,9

д) середнє значення швидкості вітру розраховується за формулою:

210
 (І.7)

де v1 - задана або визначена за розою вітрів швидкість вітру, м х с-1;

n - те саме, що і у формулі (І.1);

е) при виборі місця будівництва сховища розрахунок загазованості території

підприємства виконується у наступній послідовності.
Для кожної будівлі (споруди) на території підприємства визначається
найбільш імовірний вид пожежі (відкритий, у завалі, у будівлі, яка збереглась).
Масштабний план території об’єкта (суб’єкта господарювання) покривається
координатною сіткою з розмірами квадратів 50 м х 50 м (або інших розмірів залежно
від площі підприємства і необхідної точності розрахунку).
За розою вітрів визначається найбільш імовірний напрямок вітру та його
швидкість v1. За формулою (І.11) розраховується середня швидкість вітру в
приземному шарі v.
Для кожного окремого осередку пожежі з використанням формул (І.2) – (І.7)
та таблиці І.3 – І.4 розраховується висота підйому конвективної колонки z.
За значеннями z та таблиці І.1 визначається коефіцієнт α .
Визначається, за яким газом необхідно провести розрахунок та за формулою
(І.2) з урахуванням даних, наведених у таблиці І.2, для кожного осередку пожежі
розраховується інтенсивність виділення продуктів горіння Qі .
Для кожного осередку пожежі в напрямку вітру, як показано на рисунках 3 та
4, проводяться промені АВ та СД і вибирається система координат. Для напрямку
вітру, перпендикулярного до фасаду будівлі, за початок координат береться точка у
центрі фасаду з підвітряної сторони (рисунок І.1).
Для напрямку вітру, паралельного фасаду будівлі, за початок координат
береться точка у центрі торця з підвітряної сторони.
Для напрямку вітру, що утворює гострий кут з фасадом будівлі, за початок
координат береться точка на середині відрізку, отриманого шляхом геометричної
побудови. Приклад такої побудови показано на рисунку І.2.
Лінії А0М та С0N паралельні напрямку вітру. АС перпендикулярна до АМ та
СN. Лінія АС проходить через кут будівлі з підвітряної сторони. Вісь X паралельна
напрямку вітру. Для вузлів координатної сітки, які потрапили у смугу, обмежену
променями АВ та СД за формулою (І.1), розраховується концентрація продуктів
горіння.
211
ДБН В.2.2-5:202Х

Описана послідовність розрахунку проводиться для кожного осередку пожежі.

Концентрація у вузлах квадратної сітки, розрахована для різних осередків пожежі,
додається. Однакові значення концентрації з'єднуються ізолініями, як показано на
рисунку І.3;
ж) при заданому місці розташування сховища концентрація загазованості
визначається тільки в одній точці – у місці розташування повітрозабірного
пристрою.
При цьому загазованість приймається тільки від тих осередків, у секторі яких
буде знаходитись сховище (у секторі, обмеженому променями АБ та СД, рисунки
І.2 та І.3).
Рисунок І.1 Схема визначення розмірів зон загазованості від окремого
осередку при напрямку вітру перпендикулярно до фасаду будівлі

212
 Рисунок І.2 Схема визначення розмірів зон загазованості від окремого
осередку пожежі при напрямку вітру під гострим кутом до фасаду будівлі

Рисунок І.3 Схема визначення розмірів зон загазованості для різних осередків
пожежі

213
ДБН В.2.2-5:202Х

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Кодекс цивільного захисту України;

2. Закон України «Про використання ядерної енергії»;
3. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
4. Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки»;
5. Закон України «Про правовий режим воєнного стану»;
6. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
7. Перелік об’єктів, що належать суб’єктам господарювання, проектування
яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного
захисту, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2014
р. № 6 «Про затвердження переліку об’єктів, що належать суб’єктам
господарювання, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-
технічних заходів цивільного захисту»;
8. Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного
захисту та ведення його обліку, затверджений постановою Кабінету Міністрів
України від 10 березня 2017 р. № 138 «Деякі питання використання захисних споруд
цивільного захисту»;
9. Порядок використання у мирний час захисних споруд цивільного
захисту для господарських, культурних і побутових потреб, затверджений
постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 138 «Деякі питання
використання захисних споруд цивільного захисту»;
10. Порядок віднесення міст до відповідних груп цивільної оборони,
затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2003 року
№ 1695 «Про затвердження Порядку віднесення міст до відповідних груп цивільної
оборони» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України» від 17 жовтня 2013 р.
№ 765 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 жовтня
2003 року № 1695 «Про затвердження Порядку віднесення міст до відповідних груп
цивільної оборони»);

214
 11. Порядок віднесення об’єктів національної економіки до категорій з
цивільної оборони (цивільного захисту), затверджений постановою Кабінету
Міністрів України від 02 березня 2010 р. № 227 «Про затвердження Порядку
віднесення об’єктів національної економіки до категорій з цивільної оборони
(цивільного захисту)» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24
липня 2013 р. № 545 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України
від 02 березня 2010 р. № 227 «Про затвердження Порядку віднесення об’єктів
національної економіки до категорій з цивільної оборони (цивільного захисту)».
12. Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного
захисту, затверджені наказом МВС від 09.07.2017 № 579 «Про затвердження вимог
з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту»,
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України30 липня 2018 р. за № 879/32331;
13. Вимоги щодо забезпечення нумерації та здійснення обліку фонду
захисних споруд цивільного захисту, затверджені наказом МВС від 09.07.2017
№ 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних
споруд цивільного захисту», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30
липня 2018 р. за № 879/32331;

215
ДБН В.2.2-5:202Х

Ключові слова: захисні споруди цивільного захисту, захищені простори,

інженерно-технічні заходи цивільного захисту, зони можливого негативного впливу,
метрополітени, паркінги, споруди подвійного призначення, сховища,
протирадіаційні укриття, швидкоспоруджувані захисні споруди цивільного захисту

216