Одного разу до бабці приїхали її онуки. Це було дощовим Лондонським ранком.

Поки бабуся
чекала їх, вона заварила у своїй улюбленій склянці міцну ранкову каву та приготувала дітям їх
улюблені відбивні з ананасом та плавленим сиром зверху. Коли онуки нарешті приїхали, бабця
подарувала їм деякий дріб’язок, діти зраділи цим подарункам. Ось так почалася ця історія.

Коли батьки поїхали додому, діти побігли на подвір’я гратися з їхнім улюбленим котом – Персиком.
Вони бавилися з ним цілий день, а потім пішли спати.

Десь опівночі бабця відчула якусь душевну тривогу. Вона пішла перевірити чи на місці онуки. Вона
піднялась на другий поверх свого будинку, увімкнула світло, але дітей на місці не виявила. Бабця
обійшла весь будинок, перевірила кожний куточок, але дітей так і не знайшла. Вийшла на подвір’я,
подивитися чи відбувається щось у дворі і побачила силует кота під кленом. Підійшла до дерева,
але ніякого кота там не було, вона обійшла дерево, кота там так і не побачила. Пішла назад
додому. Коли закривала двері побачила силует кота, а з боків дітей. Побігла знов до клену. Але там
тільки впав листок. Бабця повернулась до хати. Коли вона досліджувала кухню, випадково
зачепила свою улюблену склянку. Пішла за клеєм у підсобку і побачила затворку. Бабця тільки
переїхала до цього будинку, тому ще не знала до кінця всіх потаємних куточків. Вона відсунула
деякі речі. Та побачила нехитру конструкцію, що складається з болта й гайки. Швидко знайшла
гайковий ключ та відкрутила гайку. Вона потрапила до незвіданої частини будинку та почала
пошуки там. Вона натрапила на багато різноманітних речей: водний фільтр, молоток, шуруповерт,
викрутка, граблі, лопата, садові горщики, гриль тощо. У самому кінці підсобки вона побачила
величезну шафу. Підійшла до неї, відкрила дверцята і побачила там Персика. Наляканий Персик
вибіг з шафи, аж до кухні. Бабця підійшла до нього, він вже був абсолютно спокійним, обернулася
назад до підсобки, але ніякої потаємної двері вже не було, вона знов глянула на Персика, той вже
йшов кудись у напрямку коридору, бабця вирішила йти за ним, тихенько, щоб не злякати. І так
персик вивів її знов до клену, оббіг його 3 рази, і пішов знов додому, але вже в напрямку 2-го
поверху, бабця все так само слідувала за ним. Вони прийшли до ліжка де мали спати діти, але їх
там так само не було. Персик ліг у ліжко, а бабця пішла на перший поверх, думати де шукати онуків
далі. Але зненацька Персик почав сильно мявкати, бабця побігла на верх, і побачила дітей які
сплять разом з Персиком, а він в свою чергу мявкає бо йому випадково придавили хвоста. Бабця
видихнула з полегшенням, забрала Персика, та пішла спати на перший поверх.

На ранок, все як ні в чому не бувало діти снідали і слухали свої улюблені подкасти на ютубі. Бабця
пила свою міцну ранкову каву з все тієї ж склянки. І ні яких потаємних куточків вона більше не
бачила.