Прислівник

Картка № 1
I. Вкажіть, які морфологічні ознаки має прислівник.
1. Рід, число, відмінок.
2. Час, спосіб.
3. Незмінність, час.
4. Відмінок, число.
5. Незмінність.
II. У якому рядку всі словосполучення містять прислівники?
1. Ставитись по/сусідському, дивитись по/вовчому, взяти за/багато,
запитувати в/друге.
2. За/багато днів, приносити до/дому, відпочивати по/перше вересня,
йти на/зустріч.
3. Йти на/зустріч з випускниками, зібратися в/п'ятьох, по/сусідському
звичаю, зробити по/вашому.
4. Йти по/вовчому сліду, співати по/українськи, кинути на/гору, бути
у/п'ятьох друзів.
5. Підніматися на/гору Ельбрус, зібратися в/купі, йти до/дому батька,
постукати в/друге вікно.
III. З'ясуйте, у якому рядку не від усіх прислівників можна утворити ступені
порівняння.
1. Рішуче, багато, щойно, тихо, далеко.
2. Гарно, красиво, корисно, весело, завзято.
3. Лукаво, мало, міцно, швидко, дбайливо.
4. Глибоко, рано, швидко, легко, вузько.
5. Дорого, голосно, важко, просто, зручно.
IV. У якому рядку всі прислівники пишуться через дефіс?
1. По/перше, по/вашому, ні/куди, на/весні, на/зло.
2. Будь/як, по/братерськи, в/голос, з давніх/давен, на/певно.
3. Хтозна/де, коли/не/коли, на/бік, у/перше, на/вигляд.
4. По/нашому, де/не/де, віч/на/віч, часто/густо, казна/коли.
5. З/верху, по/казахському, ні/коли, казна/де, раз/у/раз.
V. У якому рядку допущено помилку в правописі прислівників?
1. Праворуч, пліч-о-пліч, рік у рік, зверху, по-нашому.
2. По двоє, вдвічі, удвох, на щастя, по-друге.
3. Нашвидкуруч, коли-не-коли, безвісти, без жалю, старанно.
4. Віч-на-віч, у стократ, заочі, абияк, ніколи.
5. Вкупі, до вподоби, безладу, допізна, щодня.
VI. У якому рядку морфологічний аналіз виділеного слова виконано
правильно?
Картина навкруги була дуже оригінальна (І. Нечуй-Левицький).
1. Навкруги — прийменник, похідний (прислівниковий), вжито з
родовим відмінком.
2. Навкруги — прислівник, способу дії, незмінний, у реченні —
обставина.
3. Навкруги — прислівник, місця дії, незмінний, у реченні — обставина.
4. Навкруги — прийменник, непохідний, вжито з родовим відмінком.
5. Навкруги — прийменник, похідний (прислівниковий), вжито з
орудним відмінком.
 Картка № 2

I. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники зі

значенням ознаки дії?
1. Опадати рано, бігти підстрибцем, зробити знеобачки, шуміти дружно,
ліс навесні.
2. Говорити навперебій, жити щасливо, виконати наспіх, читати вголос,
поглядати весело.
3. Прийти засвітла, розмовляти по-українськи, воювати споконвіку,
тікати з переляку, витертий насухо.
4. Надто повільно, зрубаний торік, читати швидко, бігати щоранку,
багато вдягнений.
5. Борщ по-київськи, дорога праворуч, зробити так-сяк, кохати щиро,
збільшити вдвічі.
II. Вкажіть, у якому рядку всі словосполучення містять прислівники.
1. Зібрати до/купи, вивчити на/пам'ять, за/багато відпочиваєш,
за/багато років.
2. Сидіти по/руч, поводитись по/доброму, побачити в/друге, видно
з/верху.
3. Поводитись по/доброму звичаю, піти в/друге село, вийшло
по/твоєму, зал на/багато місць.
4. По/твоєму дворі, з/верху гори, кинути до/купи сміття, жити
по/новому.
5. По/новому мосту, зростали в/купі, переховували в/купі сіна,
покладатися на/пам'ять.
III. У якому рядку в усіх прислівниках при творенні ступенів порівняння
відбуваються зміни приголосних?
1. Тепло, глибоко, лагідно, кисло, часто.
2. Рідко, швидко, повільно, спокійно, рухливо.
3. Важко, дорого, вузько, високо, низько.
4. Різко, тихо, голосно, просто, складно.
5. Довго, коротко, тривало, цілеспрямовано, солодко.
IV. Виберіть рядок, у якому всі прислівники пишуться з нн.
1. Гума...о, актив...о, безупи...о, організова...о, со...о.
2. Відмі...о, стара...о, несказа...о, свяще...о, щоде...о.
3. Незрівня...о, негада...о, самовідда...о, нездола...о, дореч...о.
4. Невгамов...о, впевне...о, відда...о, шале...о, радіс...о.
5. Багря...о, непоруш...о, невтом...о, безпереста...о, невпи...о.
V. У якому рядку допущено помилку в правописі прислівників?
1. День у день, без кінця-краю, віч-на-віч, не до вподоби, казна-де.
2. На зло, зозла, час від часу, без упину, безперестанку.
3. У стократ, по-друге, як-небудь, рік у рік, навиворіт.
4. По двоє, вдвох, десь-то, до ладу, на жаль.
5. По-моєму, по-зимовому, хтозна-коли, будь-де, рік-у-рік.
VI. У якому рядку всі прислівники у реченні можуть бути лише присудками?
1. Навстіж, недостатньо, холодно, можливо, тепло.
2. Можна, варто, слід, потрібно, треба.
3. Прекрасно, мало, добре, буйно, щедро.
4. Соромно, сухо, темно, легко, спросоння.
5. Добре, жарко, весело, зрання, там.
 Картка № З

I. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники зі

значенням часу дії?
1. Зроби спочатку, прокинутись ранком, працювати допізна, зібрати
восени, доглядати старанно.
2. Незабаром зазеленіла, здавна називатись, зрідка прихилявся,
прийшла недавно, зробили утрьох.
3. Панує довго-довго, записувати щоліта, складали з давніх-давен,
побачив уперше, охороняти вдень.
4. Вмирає звечора, вранці оживає, ущух надвечір, завжди молодий,
сказав здуру.
5. Прийшов увечері, зробив вчора, відбувається коли-не-коли, весело
співати, гірко плакати.
II. Виберіть рядок словосполучень, кожне з яких містить прислівник.
1. Вивчити на/пам'ять, приніс до/купи, світилось у/двох вікнах, багато
розмовляти.
2. Бути заслуханою в/голос власної душі, співати в/голос, повернув
у/бік, постукати в/останнє вікно.
3. Ударив у/бік серця, казати в/останнє, заболіло в/середині, шукати
в/середині розділу.
4. Ходити по/сусідському городі, багато снігу, по/перше, треба виконати
вимогу, подарувати в/день народження.
5. Кинув на/гору, зв'яже до/купи, цвітуть до/в/кола, працювати в/день.
III. У якому рядку подано тільки ті прислівники, від яких можна утворити
ступені порівняння?
1. Свіжо, шалено, криваво, добре, зверху.
2. Синьо, м'яко, погано, прекрасно, внизу.
3. Твердо, грайливо, глибоко, чисто, віднині.
4. Міцно, скоро, віртуозно, мудро, наскрізь.
5. Дбайливо, яскраво, променисто, мляво, дуже.
IV. Вкажіть, у якому рядку всі прислівники пишуться разом.
1. На/відріз, в/п'яте, до/часно, спід/лоба, по/новому.
2. По/перше, з/вільна, до/купи, з/переляку, на/завжди.
3. Близько/близько, з-за/кордону, не/достатньо, не/треба, в/гору.
4. На/показ, на/пам'ять, в/друге, за/очі, з/малку.
5. До/низу, після/завтра, не/слід, по/українському, з/верху.
V. У якому рядку допущено помилку в правописі прислівників?
1. Навпочіпки, навипередки, нашвидкуруч, втрьох, до смаку.
2. Злегка, з діда-прадіда, з давніх-давен, пліч-о-пліч, рік у рік.
3. По-латині, по-одному, наполовину, тричі, по-третє.
4. Будь-що-будь, коли-не-коли, з дня на день, де-небудь, будь-коли.
5. З року в рік, де-не-де, на щастя, ліворуч, навипуск.
VI. Вкажіть, у якому рядку всі слова — прислівники.
1. Удвох, два, вдвічі, вночі, вдень.
2. Вгору, вниз, низько, низенько, гора.
3. Наспіх, смішно, на сміх, наспід, верх.
4. Босоніж, мимоволі, насилу, давно, вранці.
5. Рано-вранці, чудесно, ранок, довго, з діда-прадіда.
 Картка № 4
I. Від яких прислівників творяться ступені порівняння?
1. Від прислівників часу.
2. Від прислівників мети, способу дії.
3. Від прислівників на -о (-е), утворених від якісних прикметників.
4. Від прислівників місця, часу.
5. Від прислівників мети, причини.
II. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники?
1. Глибше озеро, глибше занурюватись, найкраще оповідання, дорожче
намисто.
2. Заплатити дорожче, найкраще написати, рухатись швидше, більше
вимагати.
3. Більше поле, вужче коло, стрибати найвище, розповідати цікавіше.
4. Найбільше коло, виразніше обличчя, вимовляти чіткіше, співати
голосніше.
5. Вужче вікно, найближче селище, говорити довше, посміхатися
веселіше.
III. Виберіть рядок, у якому всі прислівники пишуться окремо.
1. Що/ранку, до/останку, в/підбір, до/щенту, в/волю.
2. По/доброму, один/в/один, врешті/решт, на/зло, на/жаль.
3. Раз/по /разу, на/мить, на/сміх, від/ранку/до/вечора, з-за/кордону.
4. На/виліт, за/любки, на/світанку, на/ура, до/речі.
5. На/самперед, з/боку/на/бік, у/брід, по/новому, на/щастя.
IV. У якому рядку допущено помилку в правописі прислівників?
1. Казна-як, з боку на бік, один в один, хоч-не-хоч, як-не-як.
2. Будь-коли, в обмін, десь-то, рік у рік, десь-інде.
3. Раз по раз, день у день, давним-давно, по-друге, по-моєму.
4. Де-таки, так-то, зроду-віку, кінець кінцем, спідлоба.
5. Де-не-де, раз у раз, доречі, до вподоби, деінде.
V. У якому рядку морфологічний аналіз виділеного слова виконано
правильно?
Часом блимне здаля вогонь і зникне, щоб з'явитись у другому місці (М.
Коцюбинський).
1. Часом — іменник, початкова форма — час, загальна назва, абстрактна
назва, вжито в однині, чоловічого роду, в орудному відмінку, Іі відміни,
твердої групи, у реченні — обставина.
2. Часом — іменник, початкова форма — час, загальна назва, абстрактна
назва, вжито в однині, чоловічого роду, в орудному відмінку, І відміни,
мішаної групи, у реченні — додаток.
3. Часом — прислівник, часу дії, незмінний, у реченні — обставина.
4. Часом — прислівник, способу дії, незмінний, у реченні — присудок.
5. Часом — сполучник, підрядний, мети, складний.
VI. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники зі
значенням мети дії?
1. Поділити надвоє, йти навпростець, розмовляти пошепки, розкрити
якнайширше, написати як-небудь.
2. За віщо порвав, подивився спідлоба, сидіти мовчки, говорити заочі,
справився миттю.
3. Сказати на зло, діяти навмисне, відповідати наперекір, подарувати на
щастя, робити напоказ.
4. Йти назустріч, зустрілися вперше, імпровізувати навперейми, читати
допізна, працювати старанно.
5. З'їсти натщесерце, блистіти тьмяно, подивитися скоса, відмовитись
навідріз, підскочити з радості.
 Картка № 5

I. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники зі

значенням міри та ступеня дії, ознаки?
1. Йти по двоє, ледь вловимий, трішечки вищий, приходить втретє,
добре розуміти.
2. Зробити нашвидкуруч, продати втридорога, набагато збільшити, тричі
робити, прокинутись вранці.
3. Дуже легковажний, надто швидко, збільшити вдвічі, надзвичайно пре-
красний, поділити натроє.
4. Майже зробив, відпочиваємо разом, гуляли удвох, трудитись щодня,
думай більше.
5. Говори менше, стемніло зовсім, потихеньку осипається, збільшити
вдвічі, робити напоказ.
II. У якому рядку в усіх словосполученнях містяться прислівники?
1. Написав найкраще, копай глибше, стріляв влучніше, найглибше море.
2. Веселіше обличчя, коштувати дорожче, працювати важче, закінчити
швидше.
3. Схилитись нижче, поводитись спокійніше, вмоститись зручніше,
відвідувати частіше.
4. Кричати найголосніше, найважливіше слово, найщиріше серце,
випрати чистіше.
5. Найближче село, найчудесніше видовище, зв'язати міцніше, прийти
пізніше.
III. Вкажіть, у якому рядку всі прислівники пишуться разом.
1. Ані/трохи, за/мало, на/скрізь, на/далі, раз/у/раз.
2. На/довго, ні/коли, в/голос, на/двоє, не/до/вподоби.
3. До/нині, ні/як, у/сімох, в/нічию, ні/за/що.
4. Ні/звідки, на/око, за/очі, від/нині, у/горі.
5. Ні/де, в/день, в/знаки, що/місяця, з-за/кордону.
IV. У якому рядку допущено помилку в правописі прислівників?
1. Напам'ять, за кордон, напоказ, чимдуж, пліч-о-пліч.
2. З дня на день, навесні, якнайдужче, дороще, замолоду.
3. Вдвоє, по двоє, по-друге, заодно, уночі.
4. Наскрізь, до речі, незрівнянно, доречно, щодня.
5. Попідвіконню, вкупі, ліворуч, на жаль, зверху.
V. У якому рядку морфологічний аналіз виділеного слова виконано
правильно?
В селі було пусто й тихо (М. Коцюбинський).
1. Тихо — прислівник, способу дії (вихідна форма ступеня порівняння),
незмінний, у реченні — обставина.
2. Тихо — прислівник, способу дії (вихідна форма ступеня порівняння),
незмінний, у реченні — присудок.
3. Тихо — прислівник, міри і ступеня, незмінний, у реченні — обставина.
4. Тихо — прислівник, міри і ступеня, незмінний, у реченні — присудок.
5. Тихо — прислівник, причини дії, незмінний, у реченні — обставина.
VI. У якому рядку всі прислівники вжито у формі ступенів порівняння?
1. Рано, раніше, раніш, рано-вранці, вранці.
2. Давніше, давним-давно, з давніх-давен, давненько, з діда-прадіда.
3. Добре, хороше, прекрасно, краще, чудесно.
4. Насилу, сильно, сильно-сильно, сила-силенна, не під силу.
5. Найшвидше, щонайдовше, прекрасніше, значно могутніше, трохи
вільніше.
 Картка № 6
І. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники зі
значенням ознаки предмета?
1. Спів уголос, сприймати на ура, грати навиліт, поводитись гуманно, не-
сказанно зрадів.
2. Кохати завжди, розмовляти пошепки, летіти вгору, гостро
критикувати, стояти пліч-о-пліч.
3. Кохання назавжди, побачення наспіх, розмова віч-на-віч, відомо
зроду- віку, пішов хтозна-куди.
4. Шлях без кінця-краю, борщ по-київськи, стежка праворуч, дорога без
кінця-краю, документи з-за кордону.
5. Шеренга один в один, пригрівало по-літньому, падали додолу, украй
важливий, скоро прибуде.
II. У якому рядку подано лише ті прислівники, від яких неможливо утворити
ступенів порівняння?
1. Щедро, ударно, ароматно, смачно, вірно.
2. Глухо, буйно, ясно, весело, багато.
3. Гостро, тяжко, низько, сміливо, хутко.
4. Рідко, прудко, мало, коротко, солодко.
5. Вічно, наголо, зосліпу, ледве-ледве, порожньо.
III. Вкажіть, у якому рядку всі прислівники пишуться через дефіс.
1. По/перше, будь/що/будь, коли/не/коли, раз/у/раз, на/дворі.
2. Часто/густо, пліч/о/пліч, по/українськи, по/латині, на/сміх.
3. На/радість, по/нашому, кінць/кінцем, аби/де, на/бік.
4. По/німецьки, любо/дорого, де/не/де, коли/небудь, по/третє.
5. На/зустріч, без/жалю, як/треба, ні/трохи, десь/то.
IV. У якому рядку допущено помилку в правописі прислівників?
1. Казна-коли, де-не-де, зроду-віку, нізвідки, по-казахськи.
2. Сила-силенна, здавна, позаторік, вужче, де-таки.
3. Як-от, анітрохи, деколи, не треба, напоказ.
4. Водночас, зрання, щоранку, як най дорожче, заввишки.
5. Угору, праворуч, навстіж, напрочуд, з краю в край.
V. У якому рядку морфологічний аналіз виділеного слова виконано
правильно?
Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумати, що надворі не
бабине, а справжнє літо (І. Нечуй-Левицький).
1. Надворі— прислівник, способу дії, незмінний, у реченні — обставина.
2. Надворі— іменник, початкова форма —двір, загальна назва, конкретна
назва, чоловічого роду, вжито в однині, у місцевому відмінку, І відміни,
твердої групи, у реченні — обставина.
3. Надворі— іменник, початкова форма — двір, загальна назва, абстракт-
на назва, чоловічого роду, вжито в однині, у місцевому відмінку, іі
відміни, твердої групи, у реченні — додаток.
4. Надворі — прислівник, місця дії, незмінний, у реченні — обставина.
5. Надворі— прислівник, часу дії, незмінний, у реченні — обставина.
VI. У якому рядку всі прислівники виконують роль вставних слів у реченні?
1. Таким чином, тим часом, якраз, десь-інде, напоготові.
2. За віщо, навіщо, навиліт, сяк-так, гуманно.
3. Заодно, водно, все одно, на ура, наяву.
4. З року в рік, зроду-віку, впевнено, надзвичайно, натомість.
5. Напевно, можливо, по-десяте, нарешті, до речі.
 Картка № 7

І. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники зі

значенням способу дії? 1. Дивитися спідлоба, говорити заочі, співати
вголос, робимо залюбки, вчинив навпаки.
2. Говорити пошепки, стояти пліч-о-пліч, пропасти безвісти, відбудеться
завтра, працювати сумлінно.
3. Дивитись звисока, злегка почервонів, йти по одному, зробити потай,
багато розмовляти.
4. Працювати так-сяк, розбити дощенту, наїстися вволю, бачити від
ранку до вечора, зіграти внічию.
5. Розмовляти віч-на-віч, звикали мало-помалу, признались привселюд-
но, відбулося наприкінці, промовити сонно.
II. Вкажіть, у якому рядку всі прислівники вжито у формі вищого ступеня
порівняння.
1. Тепліше, значно краще, ще вужче, легше, якнайсильніше.
2. Зручніше, ще вище, значно тяжче, більше, звисока.
3. Лагідніше, тихіше, щонайглибше, серйозніше, величніше.
4. Актуальніше, ще чистіше, значно веселіше, нижче, знизу.
5. Виразніше, тихіше, швидше, вимогливіше, трохи вужче.
III. У якому рядку всі прислівники пишуться окремо?
1. Без/кінця, в/ногу, до/вподоби, до/смаку, з-за/кордону.
2. Без/жалю, в/голос, до/ладу, на/диво, на/щастя.
3. Без/вісти, в/обріз, на/радість, у/вічі, уві/сні.
4. Без/наміру, в/цілому, як/слід, на/ходу, з/переляку.
5. Без/права, як/треба, на/зло, зо/зла, на/показ.
IV. Виберіть рядок, у якому всі прислівники написано правильно.
1. Додому, вперше, навпіл, попідвіконню, по троє.
2. Надвоє, в п'ятьох, раз по раз, будь-що-будь, злегка.
3. Праворуч, коли-не-коли, полатині, напоготові, аніяк.
4. На жаль, сухо-насухо, на поготові, спідлоба, підряд.
5. Удвічі, подекуди, влітку, над силу, на силу.
V. У якому рядку морфологічний аналіз виділеного слова виконано
правильно?
Усе ближче гриміло, блискотало, будувалося (О. Гончар).
1. Ближче — прислівник, способу дії, проста форма вищого ступеня
порівняння, у реченні — присудок.
2. Ближче — прикметник, початкова форма — близький, якісний, проста
форма вищого ступеня порівняння, у реченні — обставина.
3. Ближче — прикметник, початкова форма — близький, відносний,
проста форма вищого ступеня порівняння, у реченні — обставина.
4. Ближче — прислівник, способу дії, початкова форма — близько, прос-
та форма вищого ступеня порівняння, у реченні — обставина.
5. Ближче — прислівник, місця дії, незмінний, у реченні — обставина.
VI. З'ясуйте, у якому рядку всі слова є прислівниками.
1. Вволю, поволі, вільно, вільний, воля.
2. Двічі, удвох, по-друге, двоє, вдруге.
3. Там, тут, як, десь, щось.
4. Пізно, запізнитися, пізній, запізнення, пізненько.
5. Довго, завдовжки, задовго, якнайдовше, довше.
 Картка № 8

У якому рядку всі прислівники мають значення причини дії?

1. Здуру, з переляку, спросоння, спересердя, зозла.
2. Зопалу, змолоду, згарячу, наперекір, навмисне.
3. Вволю, вплач, врозтіч, дотла, навиворіт.
4. Зісподу, ззаду, скраю, убік, всередині.
5. На світанку, навік, навіки, на весну, навесні.
II. Визначте, у якому рядку всі прислівники вжито у формі найвищого
ступеня порівняння.
1. Найвеселіше, щонайтепліше, якнайдужче, найприємніше, затемна.
2. Наймілкіше, якнайгірше, щонайдовше, найвище, звисока.
3. Найлегше, щонайпростіше, якнайтяжче, найспокійніше, злегка.
4. Найпротивніше, якнайменше, щонайрадісніше, наймудріше,
щонайміцніше.
5. Найпривабливіше, якнайсильніше, щонайліпше, найтісніше,
влучніше.
III. У якому рядку всі прислівники виконують у реченні роль вставних слів?
1. Напевно, можливо, на щастя, по-третє, без угаву.
2. Безперечно, по-моєму, до речі, зрозуміло, з переляку.
3. Видно, сумлінно, загалом, в цілому, на слово.
4. Без сумніву, на жаль, певно, по-перше, отже.
5. В основному, по-шосте, на око, заочі, як слід.
IV. У якому рядку всі прислівники пишуться разом?
1. В/голос, в/нічию, в/ручну, до/нині, до/речі.
2. С/початку, на/певно, зав/вишки, на/взнак, під/час.
3. З/верху, на/зустріч, у/бік, під/ряд, в/цілому.
4. На/вдивовижу, на/диво, в/плач, в/десятеро, на/гора.
5. 3/давна, в/день, в/ночі, за/очі, в/трьох.
V. З'ясуйте, у якому рядку всі прислівники написано правильно.
1. Помалу, на диво, віч-на-віч, на втікача, в цілому.
2. Будь-що-будь, без вісти, всього-на-всього, на-гора, будь-як.
3. Без кінця-краю, зроду-віку, з давніх-давен, навіщо, як от.
4. Десь-то, нізвідки, сумлінно, з радості, завдовжки.
5. Навкулачки, не сьогодні-завтра, на відріз, дочасно, надмір.
VI. У якому реченні прислівник виконує синтаксичну роль присудка?
1. Вітерець нараз дмухнув шпарко і сильно (В. Кава).
2. Холодно й щемко пахло талим льодом (В. Кава).
3. Десь здалеку бриніла, як муха навесні, притишена пісня (М. Коцюбин-
ський).
4. Слова його пролунали так образливо впевнено (В. Собко).
5. Було нам добре, і було нам зле. І західно, і східно (Л. Костенко).
 Картка № 9

І. Як твориться проста форма вищого ступеня порівняння?

1. За допомогою суфікса -ш-.
2. За допомогою суфікса -єни-.
3. За допомогою суфікса -іш-.
4. За допомогою суфіксів -езн-, -уват-.
5. За допомогою суфіксів -іш-, -ш-.
II. У якому рядку ступені порівняння всіх прислівників творяться від
інших основ?
1. Багато, мало, погано, гарно, добре.
2. Дуже, бридко, марудно, тяжко, дорого.
3. Вільно, вимогливо, впевнено, вірно, вузько.
4. Косо, голосно, доволі, тьмяно, швидко.
5. Насухо, далеко, звичайно, щиро, впевнено.
III. У якому рядку всі прислівники пишуться через дефіс?
1. Давним/давно, з діда/прадіда, по/іншому, як/от, до/вподоби.
2. По/друге, по/справжньому, по/латині, десь/інде, так/таки.
3. Десь/то, де/не/де, по/перше, раз/по/раз, на/двоє.
4. В/основному, в/цілому, на/сміх, без/упину, на/вколішки.
5. Неждано/негадано, по/третє, на/яву, на/гора, на/вибір.
IV. Виберіть рядок, у якому допущено помилку в правописі прислівників.
1. На ходу, над силу, на жаль, на зло, наново.
2. На око, на славу, напоказ, у вічі, удень.
3. Без угаву, без смаку, безвісти, без упину, до ладу.
4. Без відома, вголос, вплач, до останку, по одному.
5. Допізна, повік-віків, рано-вранці, на око, на останку.
V. У якому рядку морфологічний аналіз слова виконано правильно?
Загриміло, і полегшено зітхнув степ, і радісніше стало навкруги (О.
Гончар).
1. Радісніше — прикметник, початкова форма — радісний, якісний, прос-
та форма вищого ступеня порівняння, вжито в однині, середнього роду, у
називному відмінку, у реченні — означення.
2. Радісніше — прислівник, способу дії, початкова форма — радісно,
проста форма найвищого ступеня порівняння, у реченні — обставина.
3. Радісніше — прислівник, способу дії, початкова форма — радісно,
проста форма найвищого ступеня порівняння, у реченні — присудок.
4. Радісніше — прислівник, способу дії, початкова форма — радісно,
проста форма вищого ступеня порівняння, у реченні — обставина.
5. Радісніше — прислівник, способу дії, початкова форма — радісно,
проста форма вищого ступеня порівняння, у реченні — присудок.
VI. У якому рядку всі прислівники пишуться з н?
1. Со...о, попідвіко...ю, зра...я, навма...я, шале...о.
2. Гума...о, самовідда...о, незрівня...о, стара...о, тума...о.
3. Щоде...о, відмі...о, свяще...о, карти...о, відда...о.
4. Несказа...о, неви...о, безпереста...о, нездола...о, нежда...о.
5. Організова...о, шале...о, впевне...о, невтом...о, негада...о.
 Картка № 10

І. У якому рядку допущено помилку при творенні ступенів порівняння

прислівників? 1. Довше, найлегше, щонайнижче, якнайдужче, ще
краще.
2. Значно вужче, щонайваще, якнайповільніше, зручніше, сухіше.
3. Ще міцніше, найнепривабливіше, значно спокійніше, якнайлегше,
трохи менше.
4. Різкіше (різкіш), дорожче, щонайпростіше, аморальніше, куди вище,
трохи раніше.
5. Більше, значно веселіше, трохи сумніше, куди дбайливіше, багатше.
II. З'ясуйте, у якому рядку всі прислівники можуть бути вставними словами
у реченні.
1. Дійсно, безумовно, очевидно, по-друге, безвісти.
2. Отже, по-моєму, мабуть, може, без відома.
3. На сльози, на жаль, без сумніву, без смаку, до речі.
4. Натомість, на прощання, на вибір, без наміру, без жалю.
5. На радість, нарешті, навпаки, звичайно, по-четверте.
III. У якому рядку всі прислівники пишуться через дефіс?
1. Пліч/о/пліч, рано/вранці, не сьогодні/завтра, без кінця/краю,
з-за/кордону.
2. Віч/на/віч, коли/не/коли, по/перше, тихо/тихо, в/перше.
3. Де/не/де, з давніх/давен, зроду/віку, раз/по/раз, з дня/на/день.
4. Як/не/як, хоч/не/хоч, врешті/решт, геть/чисто, більш/менш.
5. Всього/на/всього, будь/що/будь, коли/не/коли, час/від/часу,
один/в/один.
IV. Виберіть рядок, у якому всі прислівники можуть виступати у реченні або
присудком, або обставиною.
1. Темно, соромно, добре, холодно, сумно.
2. Пусто, тихо, гірко, весело, зненацька.
3. Хороше, яскраво, зимно, погано, тишком-нишком.
4. Самотньо, світло, важко, надворі, де-небудь.
5. Широко, вільно, спокійно, зручно, надвоє.
V. У якому рядку морфологічний аналіз виділеного слова виконано
правильно?
Ідеться не сумно, бо обабіч озимина зеленіє, сіють пізно (А. Тесленко).
1. Обабіч — прислівник, способу дії, незмінний, у реченні — обставина.
2. Обабіч — прийменник, похідний, вжито з родовим відмінком.
3. Обабіч — сполучник, зв'язує речення, підрядний, причини, простий.
4. Обабіч — прийменник, непохідний, вжито з родовим відмінком.
5. Обабіч — прислівник, місця дії, незмінний, у реченні — обставина.
VI. У якому рядку всі прислівники написано правильно?
1. Коли не-коли, на радість, намертво, удвох, ніколи.
2. Без мети, нізвідки, з року в рік, напам'ять, удвох.
3. Назло, гидко-бридко, коли-небудь, до лиця, по-п'яте.
4. Не треба, один в один, хоч-не-хоч, по-китайськи, всього на всього.
5. Навідріз, навіки, кінець кінцем, на віки вічні, на виліт, дороще.
 Картка № 11

І. У якому рядку всі прислівники мають значення способу дії?

1.Нашвидкуруч, наголо, напоказ, навстоячки, колись.
2. Вголос, впень, внічию, вжарт, влітку.
3. Спроста, мимохіть, дощенту, заодно, додому.
4. Потайки, сухо-насухо, напомацки, згорда, босоніж.
5. Набакир, попросту, наглухо, навпочіпки, навесні.
II. Як твориться проста форма найвищого ступеня порівняння
прислівників?
1. Додаванням префікса пре-.
2. Додаванням префікса за-.
3. Додаванням префікса най-.
4. Додаванням префікса най-, для підсилення можуть вживатися
префікси як-, що-.
5. Додаванням префіксів як-, що-.
III. Виберіть рядок із прислівниками, які з часткою не завжди
пишуться окремо.
1. Не/легко, не/тяжко, не/прудко, не/важко, не/вгамовно.
2. Не/рішуче, не/стійко, не/наполегливо, не/рано, не/значно.
3. Не/страшно, не/мужньо, не/послідовно, не/уважно, не/виразно.
4. Не/можна, не/слід, не/потрібно, не/варто, не/сьогодні-завтра.
5. Не/сміливо, не/самовито, не/рідко, не/порушно, не/часто.
IV. У якому рядку всі прислівники пишуться разом?
1. В/п'яте, за/рані, до/часно, на/вкулачки, по/перше.
2. Після/завтра, не сьогодні/завтра, по/військовому, на/виворіт, на/біло.
3. На/сухо, на/яву, на/відріз, на/бік, на/зустріч.
4. Мимо/волі, з/середини, в/зимку, в/літку, до/смаку.
5. На/весні, на/відмінно, на/прощання, на/диво, без/упину.
V. У якому рядку морфологічний аналіз виділеного слова виконано
правильно?
Серед того зарева стовпом стояла кривава попруга і переписувала його
надвоє (Панас Мирний).
1. Надвоє — числівник, початкова форма — двоє, означено-кількісний,
збірний, вжито у знахідному відмінку, у реченні — обставина.
2. Надвоє — числівник, початкова форма —два, власне кількісний, збір-
ний, вжито у знахідному відмінку, у реченні — обставина.
3. Надвоє — прислівник, міри і ступеня, незмінний, у реченні —
обставина.
4. Надвоє — прислівник, способу дії, незмінний, у реченні — обставина.
5. Надвоє — прислівник, способу дії, незмінний, у реченні — додаток.
VI. У якому рядку всі прислівники написано правильно? .
1. Навиліт, віч-на-віч, спершу, по-шосте, без кінця краю.
2. Часто-густо, на самперед, хтозна-де, з боку на бік, наприклад.
3. На ура, наяву, наславу, насміх, наприкінці.
4. Де-таки, до побачення, вголос, дощенту, щоранку.
5. Напоготові, раз-по-раз, по-діловому, на мить, нарозхват.
 Картка № 12

І. На які групи за значенням поділяють прислівники?

1. Способу дії, місця дії.
2. Способу дії, мети дії.
3. Способу дії, місця дії, часу дії, причини дії, мети дії, міри і ступеня.
4. Міри і ступеня іншої ознаки, ознаки ознаки, мети дії.
5. Мети дії, причини дії, місця дії, часу дії.
II. У якому рядку всі прислівники з часткою не завжди пишуться разом?
1. Не/стямно, не/порушно, не/самовито, не/втямки, не/вгамовно.
2. Не/вигідно, не/вдало, не/розумно, не/давно, не/можна.
3. Не/рухливо, не/даремно, не/потрібно, не/гаразд, не/густо.
4. Не/до вподоби, не/зграбно, не/зле, не/зугарно, не/варто.
5. Не/впинно, не/лагідно, не/красиво, не/культурно, не/добре.
III. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники?
1. Йти в/ногу, міряти на/око, одяг до/лиця, попрацювати на/славу,
заходити по/черзі.
2. Говорити без/кінця, зробити на/сміх, в/цілому світі, пропонувати
на/вибір, закінчити до/обіду.
3. Загнати колючку в/ногу, зробити в/день, зустрітись в/день
народження, подати салат до/обіду, повірити на/слово.
4. Вимучити до/краю, говорити у/вічі, підійти до/краю урвища, стежка
праворуч, подивитись до/гори.
5. Накласти пов'язку на/око, наблизити дзеркало до/лиця, оповідання
без/кінця, не звертати уваги на/сміх, борщ без/смаку.
IV. Виберіть рядок, у якому не всі прислівники пишуться окремо.
1. На/диво, без/відома, без/кінця-краю, без/наміру, без/вісти.
2. Без/смаку, без/ладу, без/уваги, в/обмін, на/сміх.
3. В/цілому, в/основному, в/середньому, до/ладу, на/самоті.
4. До/запитання, до/побачення, до/речі, на/ходу, на/славу.
5. На/вибір, по/двоє, на/жаль, на/весну, на/радощах.
V. У якому реченні прислівник виконує синтаксичну роль присудка?
1. Тихо стало в лісі, страх як тихо (М. Коцюбинський).
2. Марта підвелася й пішла, легко несучи своє кволе тіло (О. Сліса-
ренко).
3. У сю величну хвилину тихо розгортаються кущі — і на галявину вихо-
дить Хо (М. Коцюбинський).
4. Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою
росою (М. Коцюбинський).
5. Сонце ходило по небі низько, але ще добре припікало косим
промінням (І. Нечуй-Левицький).
VI. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники зі
значенням причини дії?
1. Зробити зопалу, пришити нашвидкуруч, спати спокійно, розділити
натроє, відвідувати рік у рік.
2. Кинувся спросоння, сказав згарячу, крикне спересердя, відвернувся
зозла, кричати з переляку.
3. Бігати босоніж, навіщо сказав, подивився згорда, прийдуть не
сьогодні- завтра, зрозуміти врешті-решт.
4. Гукав раз по раз, росте вглиб, бачив уві сні, повернув убік, діяти
заодно.
5. Побачити востаннє, подарувати на радість, кидати напризволяще,
кликати навперебій, бігти підстрибцем.
 Картка № 13
I. Вкажіть, які морфологічні ознаки має прислівник.
1. Рід, число, відмінок.
2. Час, спосіб.
3. Незмінність, час.
4. Відмінок, число.
5. Незмінність.
II. У якому рядку всі словосполучення містять прислівники?
1. Ставитись по/сусідському, дивитись по/вовчому, взяти за/багато,
запитувати в/друге.
2. За/багато днів, приносити до/дому, відпочивати по/перше вересня,
йти на/зустріч.
3. Йти на/зустріч з випускниками, зібратися в/п'ятьох, по/сусідському
звичаю, зробити по/вашому.
4. Йти по/вовчому сліду, співати по/українськи, кинути на/гору, бути
у/п'ятьох друзів.
5. Підніматися на/гору Ельбрус, зібратися в/купі, йти до/дому батька,
постукати в/друге вікно.
III. З'ясуйте, у якому рядку не від усіх прислівників можна утворити ступені
порівняння.
1. Рішуче, багато, щойно, тихо, далеко.
2. Гарно, красиво, корисно, весело, завзято.
3. Лукаво, мало, міцно, швидко, дбайливо.
4. Глибоко, рано, швидко, легко, вузько.
5. Дорого, голосно, важко, просто, зручно.
IV. У якому рядку всі прислівники пишуться через дефіс?
1. По/перше, по/вашому, ні/куди, на/весні, на/зло.
2. Будь/як, по/братерськи, в/голос, з давніх/давен, на/певно.
3. Хтозна/де, коли/не/коли, на/бік, у/перше, на/вигляд.
4. По/нашому, де/не/де, віч/на/віч, часто/густо, казна/коли.
5. З/верху, по/казахському, ні/коли, казна/де, раз/у/раз.
V. У якому рядку допущено помилку в правописі прислівників?
1. Праворуч, пліч-о-пліч, рік у рік, зверху, по-нашому.
2. По двоє, вдвічі, удвох, на щастя, по-друге.
3. Нашвидкуруч, коли-не-коли, безвісти, без жалю, старанно.
4. Віч-на-віч, у стократ, заочі, абияк, ніколи.
5. Вкупі, до вподоби, безладу, допізна, щодня.
VI. У якому рядку морфологічний аналіз виділеного слова виконано
правильно?
Картина навкруги була дуже оригінальна (І. Нечуй-Левицький).
1. Навкруги — прийменник, похідний (прислівниковий), вжито з
родовим відмінком.
2. Навкруги — прислівник, способу дії, незмінний, у реченні —
обставина.
3. Навкруги — прислівник, місця дії, незмінний, у реченні — обставина.
4. Навкруги — прийменник, непохідний, вжито з родовим відмінком.
5. Навкруги — прийменник, похідний (прислівниковий), вжито з
орудним відмінком.
 Картка № 14

I. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники зі

значенням ознаки дії?
1. Опадати рано, бігти підстрибцем, зробити знеобачки, шуміти дружно,
ліс навесні.
2. Говорити навперебій, жити щасливо, виконати наспіх, читати вголос,
поглядати весело.
3. Прийти засвітла, розмовляти по-українськи, воювати споконвіку,
тікати з переляку, витертий насухо.
4. Надто повільно, зрубаний торік, читати швидко, бігати щоранку,
багато вдягнений.
5. Борщ по-київськи, дорога праворуч, зробити так-сяк, кохати щиро,
збільшити вдвічі.
II. Вкажіть, у якому рядку всі словосполучення містять прислівники.
1. Зібрати до/купи, вивчити на/пам'ять, за/багато відпочиваєш,
за/багато років.
2. Сидіти по/руч, поводитись по/доброму, побачити в/друге, видно
з/верху.
3. Поводитись по/доброму звичаю, піти в/друге село, вийшло
по/твоєму, зал на/багато місць.
4. По/твоєму дворі, з/верху гори, кинути до/купи сміття, жити
по/новому.
5. По/новому мосту, зростали в/купі, переховували в/купі сіна,
покладатися на/пам'ять.
III. У якому рядку в усіх прислівниках при творенні ступенів порівняння
відбуваються зміни приголосних?
1. Тепло, глибоко, лагідно, кисло, часто.
2.Рідко, швидко, повільно, спокійно, рухливо.
3.Важко, дорого, вузько, високо, низько.
4.Різко, тихо, голосно, просто, складно.
5.Довго, коротко, тривало, цілеспрямовано, солодко.
IV. Виберіть рядок, у якому всі прислівники пишуться з нн.
1. Гума...о, актив...о, безупи...о, організова...о, со...о.
2. Відмі...о, стара...о, несказа...о, свяще...о, щоде...о.
3. Незрівня...о, негада...о, самовідда...о, нездола...о, дореч...о.
4. Невгамов...о, впевне...о, відда...о, шале...о, радіс...о.
5. Багря...о, непоруш...о, невтом...о, безпереста...о, невпи...о.
V. У якому рядку допущено помилку в правописі прислівників?
1. День у день, без кінця-краю, віч-на-віч, не до вподоби, казна-де.
2. На зло, зозла, час від часу, без упину, безперестанку.
3. У стократ, по-друге, як-небудь, рік у рік, навиворіт.
4. По двоє, вдвох, десь-то, до ладу, на жаль.
5. По-моєму, по-зимовому, хтозна-коли, будь-де, рік-у-рік.
VI. У якому рядку всі прислівники у реченні можуть бути лише присудками?
1. Навстіж, недостатньо, холодно, можливо, тепло.
2. Можна, варто, слід, потрібно, треба.
3. Прекрасно, мало, добре, буйно, щедро.
4. Соромно, сухо, темно, легко, спросоння.
5. Добре, жарко, весело, зрання, там.
 Картка № 15

I. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники зі

значенням часу дії?
1. Зроби спочатку, прокинутись ранком, працювати допізна, зібрати
восени, доглядати старанно.
2. Незабаром зазеленіла, здавна називатись, зрідка прихилявся,
прийшла недавно, зробили утрьох.
3. Панує довго-довго, записувати щоліта, складали з давніх-давен,
побачив уперше, охороняти вдень.
4. Вмирає звечора, вранці оживає, ущух надвечір, завжди молодий,
сказав здуру.
5. Прийшов увечері, зробив вчора, відбувається коли-не-коли, весело
співати, гірко плакати.
II. Виберіть рядок словосполучень, кожне з яких містить прислівник.
1. Вивчити на/пам'ять, приніс до/купи, світилось у/двох вікнах, багато
розмовляти.
2. Бути заслуханою в/голос власної душі, співати в/голос, повернув
у/бік, постукати в/останнє вікно.
3. Ударив у/бік серця, казати в/останнє, заболіло в/середині, шукати
в/середині розділу.
4. Ходити по/сусідському городі, багато снігу, по/перше, треба виконати
вимогу, подарувати в/день народження.
5. Кинув на/гору, зв'яже до/купи, цвітуть до/в/кола, працювати в/день.
III. У якому рядку подано тільки ті прислівники, від яких можна утворити
ступені порівняння?
1. Свіжо, шалено, криваво, добре, зверху.
2. Синьо, м'яко, погано, прекрасно, внизу.
3. Твердо, грайливо, глибоко, чисто, віднині.
4. Міцно, скоро, віртуозно, мудро, наскрізь.
5. Дбайливо, яскраво, променисто, мляво, дуже.
IV. Вкажіть, у якому рядку всі прислівники пишуться разом.
1. На/відріз, в/п'яте, до/часно, спід/лоба, по/новому.
2. По/перше, з/вільна, до/купи, з/переляку, на/завжди.
3. Близько/близько, з-за/кордону, не/достатньо, не/треба, в/гору.
4. На/показ, на/пам'ять, в/друге, за/очі, з/малку.
5. До/низу, після/завтра, не/слід, по/українському, з/верху.
V. У якому рядку допущено помилку в правописі прислівників?
1. Навпочіпки, навипередки, нашвидкуруч, втрьох, до смаку.
2. Злегка, з діда-прадіда, з давніх-давен, пліч-о-пліч, рік у рік.
3. По-латині, по-одному, наполовину, тричі, по-третє.
4. Будь-що-будь, коли-не-коли, з дня на день, де-небудь, будь-коли.
5. З року в рік, де-не-де, на щастя, ліворуч, навипуск.
VI. Вкажіть, у якому рядку всі слова — прислівники.
1. Удвох, два, вдвічі, вночі, вдень.
2. Вгору, вниз, низько, низенько, гора.
3. Наспіх, смішно, на сміх, наспід, верх.
4. Босоніж, мимоволі, насилу, давно, вранці.
5. Рано-вранці, чудесно, ранок, довго, з діда-прадіда.
 Картка № 16
I. Від яких прислівників творяться ступені порівняння?
1. Від прислівників часу.
2. Від прислівників мети, способу дії.
3. Від прислівників на -о (-е), утворених від якісних прикметників.
4. Від прислівників місця, часу.
5. Від прислівників мети, причини.
II. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники?
1. Глибше озеро, глибше занурюватись, найкраще оповідання, дорожче
намисто.
2. Заплатити дорожче, найкраще написати, рухатись швидше, більше
вимагати.
3. Більше поле, вужче коло, стрибати найвище, розповідати цікавіше.
4. Найбільше коло, виразніше обличчя, вимовляти чіткіше, співати
голосніше.
5. Вужче вікно, найближче селище, говорити довше, посміхатися
веселіше.
III. Виберіть рядок, у якому всі прислівники пишуться окремо.
1. Що/ранку, до/останку, в/підбір, до/щенту, в/волю.
2. По/доброму, один/в/один, врешті/решт, на/зло, на/жаль.
3. Раз/по /разу, на/мить, на/сміх, від/ранку/до/вечора, з-за/кордону.
4. На/виліт, за/любки, на/світанку, на/ура, до/речі.
5. На/самперед, з/боку/на/бік, у/брід, по/новому, на/щастя.
IV. У якому рядку допущено помилку в правописі прислівників?
1. Казна-як, з боку на бік, один в один, хоч-не-хоч, як-не-як.
2. Будь-коли, в обмін, десь-то, рік у рік, десь-інде.
3. Раз по раз, день у день, давним-давно, по-друге, по-моєму.
4. Де-таки, так-то, зроду-віку, кінець кінцем, спідлоба.
5. Де-не-де, раз у раз, доречі, до вподоби, деінде.
V. У якому рядку морфологічний аналіз виділеного слова виконано
правильно?
Часом блимне здаля вогонь і зникне, щоб з'явитись у другому місці (М.
Коцюбинський).
1. Часом — іменник, початкова форма — час, загальна назва, абстрактна
назва, вжито в однині, чоловічого роду, в орудному відмінку, Іі відміни,
твердої групи, у реченні — обставина.
2. Часом — іменник, початкова форма — час, загальна назва, абстрактна
назва, вжито в однині, чоловічого роду, в орудному відмінку, І відміни,
мішаної групи, у реченні — додаток.
3. Часом — прислівник, часу дії, незмінний, у реченні — обставина.
4. Часом — прислівник, способу дії, незмінний, у реченні — присудок.
5. Часом — сполучник, підрядний, мети, складний.
VI. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники зі
значенням мети дії?
1. Поділити надвоє, йти навпростець, розмовляти пошепки, розкрити
якнайширше, написати як-небудь.
2. За віщо порвав, подивився спідлоба, сидіти мовчки, говорити заочі,
справився миттю.
3. Сказати на зло, діяти навмисне, відповідати наперекір, подарувати на
щастя, робити напоказ.
4. Йти назустріч, зустрілися вперше, імпровізувати навперейми, читати
допізна, працювати старанно.
5. З'їсти натщесерце, блистіти тьмяно, подивитися скоса, відмовитись
навідріз, підскочити з радості.
 Картка № 17

I. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники зі

значенням міри та ступеня дії, ознаки?
1. Йти по двоє, ледь вловимий, трішечки вищий, приходить втретє,
добре розуміти.
2. Зробити нашвидкуруч, продати втридорога, набагато збільшити, тричі
робити, прокинутись вранці.
3. Дуже легковажний, надто швидко, збільшити вдвічі, надзвичайно пре-
красний, поділити натроє.
4. Майже зробив, відпочиваємо разом, гуляли удвох, трудитись щодня,
думай більше.
5. Говори менше, стемніло зовсім, потихеньку осипається, збільшити
вдвічі, робити напоказ.
II. У якому рядку в усіх словосполученнях містяться прислівники?
1. Написав найкраще, копай глибше, стріляв влучніше, найглибше море.
6. Веселіше обличчя, коштувати дорожче, працювати важче, закінчити
швидше.
7. Схилитись нижче, поводитись спокійніше, вмоститись зручніше,
відвідувати частіше.
8. Кричати найголосніше, найважливіше слово, найщиріше серце,
випрати чистіше.
9. Найближче село, найчудесніше видовище, зв'язати міцніше, прийти
пізніше.
III. Вкажіть, у якому рядку всі прислівники пишуться разом.
1. Ані/трохи, за/мало, на/скрізь, на/далі, раз/у/раз.
2. На/довго, ні/коли, в/голос, на/двоє, не/до/вподоби.
3. До/нині, ні/як, у/сімох, в/нічию, ні/за/що.
4. Ні/звідки, на/око, за/очі, від/нині, у/горі.
5. Ні/де, в/день, в/знаки, що/місяця, з-за/кордону.
IV. У якому рядку допущено помилку в правописі прислівників?
1. Напам'ять, за кордон, напоказ, чимдуж, пліч-о-пліч.
2. З дня на день, навесні, якнайдужче, дороще, замолоду.
3. Вдвоє, по двоє, по-друге, заодно, уночі.
4. Наскрізь, до речі, незрівнянно, доречно, щодня.
5. Попідвіконню, вкупі, ліворуч, на жаль, зверху.
V. У якому рядку морфологічний аналіз виділеного слова виконано
правильно?
В селі було пусто й тихо (М. Коцюбинський).
1. Тихо — прислівник, способу дії (вихідна форма ступеня порівняння),
незмінний, у реченні — обставина.
2. Тихо — прислівник, способу дії (вихідна форма ступеня порівняння),
незмінний, у реченні — присудок.
3. Тихо — прислівник, міри і ступеня, незмінний, у реченні — обставина.
4. Тихо — прислівник, міри і ступеня, незмінний, у реченні — присудок.
5. Тихо — прислівник, причини дії, незмінний, у реченні — обставина.
VI. У якому рядку всі прислівники вжито у формі ступенів порівняння?
1. Рано, раніше, раніш, рано-вранці, вранці.
2. Давніше, давним-давно, з давніх-давен, давненько, з діда-прадіда.
3. Добре, хороше, прекрасно, краще, чудесно.
4. Насилу, сильно, сильно-сильно, сила-силенна, не під силу.
5. Найшвидше, щонайдовше, прекрасніше, значно могутніше, трохи
вільніше.
 Картка № 18
І. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники зі
значенням ознаки предмета?
1. Спів уголос, сприймати на ура, грати навиліт, поводитись гуманно, не-
сказанно зрадів.
2. Кохати завжди, розмовляти пошепки, летіти вгору, гостро
критикувати, стояти пліч-о-пліч.
3. Кохання назавжди, побачення наспіх, розмова віч-на-віч, відомо
зроду- віку, пішов хтозна-куди.
4. Шлях без кінця-краю, борщ по-київськи, стежка праворуч, дорога без
кінця-краю, документи з-за кордону.
5. Шеренга один в один, пригрівало по-літньому, падали додолу, украй
важливий, скоро прибуде.
II. У якому рядку подано лише ті прислівники, від яких неможливо утворити
ступенів порівняння?
1. Щедро, ударно, ароматно, смачно, вірно.
2. Глухо, буйно, ясно, весело, багато.
3. Гостро, тяжко, низько, сміливо, хутко.
4. Рідко, прудко, мало, коротко, солодко.
5. Вічно, наголо, зосліпу, ледве-ледве, порожньо.
III. Вкажіть, у якому рядку всі прислівники пишуться через дефіс.
1. По/перше, будь/що/будь, коли/не/коли, раз/у/раз, на/дворі.
2. Часто/густо, пліч/о/пліч, по/українськи, по/латині, на/сміх.
3. На/радість, по/нашому, кінць/кінцем, аби/де, на/бік.
4. По/німецьки, любо/дорого, де/не/де, коли/небудь, по/третє.
5. На/зустріч, без/жалю, як/треба, ні/трохи, десь/то.
IV. У якому рядку допущено помилку в правописі прислівників?
1. Казна-коли, де-не-де, зроду-віку, нізвідки, по-казахськи.
2. Сила-силенна, здавна, позаторік, вужче, де-таки.
3. Як-от, анітрохи, деколи, не треба, напоказ.
4. Водночас, зрання, щоранку, як най дорожче, заввишки.
5. Угору, праворуч, навстіж, напрочуд, з краю в край.
V. У якому рядку морфологічний аналіз виділеного слова виконано
правильно?
Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумати, що надворі не
бабине, а справжнє літо (І. Нечуй-Левицький).
1. Надворі— прислівник, способу дії, незмінний, у реченні — обставина.
2. Надворі— іменник, початкова форма —двір, загальна назва, конкретна
назва, чоловічого роду, вжито в однині, у місцевому відмінку, І відміни,
твердої групи, у реченні — обставина.
3. Надворі— іменник, початкова форма — двір, загальна назва, абстракт-
на назва, чоловічого роду, вжито в однині, у місцевому відмінку, іі
відміни, твердої групи, у реченні — додаток.
4. Надворі — прислівник, місця дії, незмінний, у реченні — обставина.
5. Надворі— прислівник, часу дії, незмінний, у реченні — обставина.
VI. У якому рядку всі прислівники виконують роль вставних слів у реченні?
1. Таким чином, тим часом, якраз, десь-інде, напоготові.
2. За віщо, навіщо, навиліт, сяк-так, гуманно.
3. Заодно, водно, все одно, на ура, наяву.
4. З року в рік, зроду-віку, впевнено, надзвичайно, натомість.
5. Напевно, можливо, по-десяте, нарешті, до речі.
 Картка № 19

І. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники зі

значенням способу дії? 1. Дивитися спідлоба, говорити заочі, співати
вголос, робимо залюбки, вчинив навпаки.
2. Говорити пошепки, стояти пліч-о-пліч, пропасти безвісти, відбудеться
завтра, працювати сумлінно.
3. Дивитись звисока, злегка почервонів, йти по одному, зробити потай,
багато розмовляти.
4. Працювати так-сяк, розбити дощенту, наїстися вволю, бачити від
ранку до вечора, зіграти внічию.
5. Розмовляти віч-на-віч, звикали мало-помалу, признались привселюд-
но, відбулося наприкінці, промовити сонно.
II. Вкажіть, у якому рядку всі прислівники вжито у формі вищого ступеня
порівняння.
1. Тепліше, значно краще, ще вужче, легше, якнайсильніше.
2. Зручніше, ще вище, значно тяжче, більше, звисока.
3. Лагідніше, тихіше, щонайглибше, серйозніше, величніше.
4. Актуальніше, ще чистіше, значно веселіше, нижче, знизу.
5. Виразніше, тихіше, швидше, вимогливіше, трохи вужче.
III. У якому рядку всі прислівники пишуться окремо?
1. Без/кінця, в/ногу, до/вподоби, до/смаку, з-за/кордону.
2. Без/жалю, в/голос, до/ладу, на/диво, на/щастя.
3. Без/вісти, в/обріз, на/радість, у/вічі, уві/сні.
4. Без/наміру, в/цілому, як/слід, на/ходу, з/переляку.
5. Без/права, як/треба, на/зло, зо/зла, на/показ.
IV. Виберіть рядок, у якому всі прислівники написано правильно.
1. Додому, вперше, навпіл, попідвіконню, по троє.
2. Надвоє, в п'ятьох, раз по раз, будь-що-будь, злегка.
3. Праворуч, коли-не-коли, полатині, напоготові, аніяк.
4. На жаль, сухо-насухо, на поготові, спідлоба, підряд.
5. Удвічі, подекуди, влітку, над силу, на силу.
V. У якому рядку морфологічний аналіз виділеного слова виконано
правильно?
Усе ближче гриміло, блискотало, будувалося (О. Гончар).
1. Ближче — прислівник, способу дії, проста форма вищого ступеня
порівняння, у реченні — присудок.
2. Ближче — прикметник, початкова форма — близький, якісний, проста
форма вищого ступеня порівняння, у реченні — обставина.
3. Ближче — прикметник, початкова форма — близький, відносний,
проста форма вищого ступеня порівняння, у реченні — обставина.
4. Ближче — прислівник, способу дії, початкова форма — близько, прос-
та форма вищого ступеня порівняння, у реченні — обставина.
5. Ближче — прислівник, місця дії, незмінний, у реченні — обставина.
VI. З'ясуйте, у якому рядку всі слова є прислівниками.
1. Вволю, поволі, вільно, вільний, воля.
2. Двічі, удвох, по-друге, двоє, вдруге.
3. Там, тут, як, десь, щось.
4. Пізно, запізнитися, пізній, запізнення, пізненько.
5. Довго, завдовжки, задовго, якнайдовше, довше.
 Картка № 20

У якому рядку всі прислівники мають значення причини дії?

6. Здуру, з переляку, спросоння, спересердя, зозла.
7. Зопалу, змолоду, згарячу, наперекір, навмисне.
8. Вволю, вплач, врозтіч, дотла, навиворіт.
9. Зісподу, ззаду, скраю, убік, всередині.
10. На світанку, навік, навіки, на весну, навесні.
II. Визначте, у якому рядку всі прислівники вжито у формі найвищого
ступеня порівняння.
1. Найвеселіше, щонайтепліше, якнайдужче, найприємніше, затемна.
2. Наймілкіше, якнайгірше, щонайдовше, найвище, звисока.
3. Найлегше, щонайпростіше, якнайтяжче, найспокійніше, злегка.
4. Найпротивніше, якнайменше, щонайрадісніше, наймудріше,
щонайміцніше.
5. Найпривабливіше, якнайсильніше, щонайліпше, найтісніше,
влучніше.
III. У якому рядку всі прислівники виконують у реченні роль вставних слів?
1. Напевно, можливо, на щастя, по-третє, без угаву.
2. Безперечно, по-моєму, до речі, зрозуміло, з переляку.
3. Видно, сумлінно, загалом, в цілому, на слово.
4. Без сумніву, на жаль, певно, по-перше, отже.
5. В основному, по-шосте, на око, заочі, як слід.
IV. У якому рядку всі прислівники пишуться разом?
1. В/голос, в/нічию, в/ручну, до/нині, до/речі.
2. С/початку, на/певно, зав/вишки, на/взнак, під/час.
3. З/верху, на/зустріч, у/бік, під/ряд, в/цілому.
4. На/вдивовижу, на/диво, в/плач, в/десятеро, на/гора.
5. 3/давна, в/день, в/ночі, за/очі, в/трьох.
V. З'ясуйте, у якому рядку всі прислівники написано правильно.
1. Помалу, на диво, віч-на-віч, на втікача, в цілому.
2. Будь-що-будь, без вісти, всього-на-всього, на-гора, будь-як.
3. Без кінця-краю, зроду-віку, з давніх-давен, навіщо, як от.
4. Десь-то, нізвідки, сумлінно, з радості, завдовжки.
5. Навкулачки, не сьогодні-завтра, на відріз, дочасно, надмір.
VI. У якому реченні прислівник виконує синтаксичну роль присудка?
1. Вітерець нараз дмухнув шпарко і сильно (В. Кава).
2. Холодно й щемко пахло талим льодом (В. Кава).
3. Десь здалеку бриніла, як муха навесні, притишена пісня (М. Коцюбин-
ський).
4. Слова його пролунали так образливо впевнено (В. Собко).
5. Було нам добре, і було нам зле. І західно, і східно (Л. Костенко).
 Картка № 21

І. Як твориться проста форма вищого ступеня порівняння?

1. За допомогою суфікса -ш-.
2. За допомогою суфікса -єни-.
3. За допомогою суфікса -іш-.
4. За допомогою суфіксів -езн-, -уват-.
5. За допомогою суфіксів -іш-, -ш-.
II. У якому рядку ступені порівняння всіх прислівників творяться від
інших основ?
1. Багато, мало, погано, гарно, добре.
2. Дуже, бридко, марудно, тяжко, дорого.
3. Вільно, вимогливо, впевнено, вірно, вузько.
4. Косо, голосно, доволі, тьмяно, швидко.
5. Насухо, далеко, звичайно, щиро, впевнено.
III. У якому рядку всі прислівники пишуться через дефіс?
1. Давним/давно, з діда/прадіда, по/іншому, як/от, до/вподоби.
2. По/друге, по/справжньому, по/латині, десь/інде, так/таки.
3. Десь/то, де/не/де, по/перше, раз/по/раз, на/двоє.
4. В/основному, в/цілому, на/сміх, без/упину, на/вколішки.
5. Неждано/негадано, по/третє, на/яву, на/гора, на/вибір.
IV. Виберіть рядок, у якому допущено помилку в правописі прислівників.
1. На ходу, над силу, на жаль, на зло, наново.
2. На око, на славу, напоказ, у вічі, удень.
3. Без угаву, без смаку, безвісти, без упину, до ладу.
4. Без відома, вголос, вплач, до останку, по одному.
5. Допізна, повік-віків, рано-вранці, на око, на останку.
V. У якому рядку морфологічний аналіз слова виконано правильно?
Загриміло, і полегшено зітхнув степ, і радісніше стало навкруги (О.
Гончар).
1. Радісніше — прикметник, початкова форма — радісний, якісний, прос-
та форма вищого ступеня порівняння, вжито в однині, середнього роду, у
називному відмінку, у реченні — означення.
2. Радісніше — прислівник, способу дії, початкова форма — радісно,
проста форма найвищого ступеня порівняння, у реченні — обставина.
3. Радісніше — прислівник, способу дії, початкова форма — радісно,
проста форма найвищого ступеня порівняння, у реченні — присудок.
4. Радісніше — прислівник, способу дії, початкова форма — радісно,
проста форма вищого ступеня порівняння, у реченні — обставина.
5. Радісніше — прислівник, способу дії, початкова форма — радісно,
проста форма вищого ступеня порівняння, у реченні — присудок.
VI. У якому рядку всі прислівники пишуться з н?
1. Со...о, попідвіко...ю, зра...я, навма...я, шале...о.
2. Гума...о, самовідда...о, незрівня...о, стара...о, тума...о.
3. Щоде...о, відмі...о, свяще...о, карти...о, відда...о.
4. Несказа...о, неви...о, безпереста...о, нездола...о, нежда...о.
5. Організова...о, шале...о, впевне...о, невтом...о, негада...о.
 Картка № 22

І. У якому рядку допущено помилку при творенні ступенів порівняння

прислівників? 1. Довше, найлегше, щонайнижче, якнайдужче, ще
краще.
2. Значно вужче, щонайваще, якнайповільніше, зручніше, сухіше.
3. Ще міцніше, найнепривабливіше, значно спокійніше, якнайлегше,
трохи менше.
4. Різкіше (різкіш), дорожче, щонайпростіше, аморальніше, куди вище,
трохи раніше.
5. Більше, значно веселіше, трохи сумніше, куди дбайливіше, багатше.
II. З'ясуйте, у якому рядку всі прислівники можуть бути вставними словами
у реченні.
1. Дійсно, безумовно, очевидно, по-друге, безвісти.
2. Отже, по-моєму, мабуть, може, без відома.
3. На сльози, на жаль, без сумніву, без смаку, до речі.
4. Натомість, на прощання, на вибір, без наміру, без жалю.
5. На радість, нарешті, навпаки, звичайно, по-четверте.
III. У якому рядку всі прислівники пишуться через дефіс?
1. Пліч/о/пліч, рано/вранці, не сьогодні/завтра, без кінця/краю,
з-за/кордону.
2. Віч/на/віч, коли/не/коли, по/перше, тихо/тихо, в/перше.
3. Де/не/де, з давніх/давен, зроду/віку, раз/по/раз, з дня/на/день.
4. Як/не/як, хоч/не/хоч, врешті/решт, геть/чисто, більш/менш.
5. Всього/на/всього, будь/що/будь, коли/не/коли, час/від/часу,
один/в/один.
IV. Виберіть рядок, у якому всі прислівники можуть виступати у реченні або
присудком, або обставиною.
1. Темно, соромно, добре, холодно, сумно.
2. Пусто, тихо, гірко, весело, зненацька.
3. Хороше, яскраво, зимно, погано, тишком-нишком.
4. Самотньо, світло, важко, надворі, де-небудь.
5. Широко, вільно, спокійно, зручно, надвоє.
V. У якому рядку морфологічний аналіз виділеного слова виконано
правильно?
Ідеться не сумно, бо обабіч озимина зеленіє, сіють пізно (А. Тесленко).
1. Обабіч — прислівник, способу дії, незмінний, у реченні — обставина.
2. Обабіч — прийменник, похідний, вжито з родовим відмінком.
3. Обабіч — сполучник, зв'язує речення, підрядний, причини, простий.
4. Обабіч — прийменник, непохідний, вжито з родовим відмінком.
5. Обабіч — прислівник, місця дії, незмінний, у реченні — обставина.
VI. У якому рядку всі прислівники написано правильно?
1. Коли не-коли, на радість, намертво, удвох, ніколи.
2. Без мети, нізвідки, з року в рік, напам'ять, удвох.
3. Назло, гидко-бридко, коли-небудь, до лиця, по-п'яте.
4. Не треба, один в один, хоч-не-хоч, по-китайськи, всього на всього.
5. Навідріз, навіки, кінець кінцем, на віки вічні, на виліт, дороще.
 Картка № 23

І. У якому рядку всі прислівники мають значення способу дії?

1. Нашвидкуруч, наголо, напоказ, навстоячки, колись.
2.Вголос, впень, внічию, вжарт, влітку.
3. Спроста, мимохіть, дощенту, заодно, додому.
4. Потайки, сухо-насухо, напомацки, згорда, босоніж.
5. Набакир, попросту, наглухо, навпочіпки, навесні.
II. Як твориться проста форма найвищого ступеня порівняння
прислівників?
1. Додаванням префікса пре-.
2. Додаванням префікса за-.
3. Додаванням префікса най-.
4. Додаванням префікса най-, для підсилення можуть вживатися
префікси як-, що-.
5. Додаванням префіксів як-, що-.
III.Виберіть рядок із прислівниками, які з часткою не завжди пишуться
окремо.
1. Не/легко, не/тяжко, не/прудко, не/важко, не/вгамовно.
2. Не/рішуче, не/стійко, не/наполегливо, не/рано, не/значно.
3. Не/страшно, не/мужньо, не/послідовно, не/уважно, не/виразно.
4. Не/можна, не/слід, не/потрібно, не/варто, не/сьогодні-завтра.
5. Не/сміливо, не/самовито, не/рідко, не/порушно, не/часто.
IV.У якому рядку всі прислівники пишуться разом?
1. В/п'яте, за/рані, до/часно, на/вкулачки, по/перше.
2. Після/завтра, не сьогодні/завтра, по/військовому, на/виворіт, на/біло.
3. На/сухо, на/яву, на/відріз, на/бік, на/зустріч.
4. Мимо/волі, з/середини, в/зимку, в/літку, до/смаку.
5. На/весні, на/відмінно, на/прощання, на/диво, без/упину.
V.У якому рядку морфологічний аналіз виділеного слова виконано
правильно?
Серед того зарева стовпом стояла кривава попруга і переписувала його
надвоє (Панас Мирний).
1. Надвоє — числівник, початкова форма — двоє, означено-кількісний,
збірний, вжито у знахідному відмінку, у реченні — обставина.
2. Надвоє — числівник, початкова форма —два, власне кількісний, збір-
ний, вжито у знахідному відмінку, у реченні — обставина.
3. Надвоє — прислівник, міри і ступеня, незмінний, у реченні —
обставина.
4. Надвоє — прислівник, способу дії, незмінний, у реченні — обставина.
5. Надвоє — прислівник, способу дії, незмінний, у реченні — додаток.
VI.У якому рядку всі прислівники написано правильно? .
1. Навиліт, віч-на-віч, спершу, по-шосте, без кінця краю.
2. Часто-густо, на самперед, хтозна-де, з боку на бік, наприклад.
3. На ура, наяву, наславу, насміх, наприкінці.
4. Де-таки, до побачення, вголос, дощенту, щоранку.
5. Напоготові, раз-по-раз, по-діловому, на мить, нарозхват.
 Картка № 24

І. На які групи за значенням поділяють прислівники?

1. Способу дії, місця дії.
2. Способу дії, мети дії.
3. Способу дії, місця дії, часу дії, причини дії, мети дії, міри і ступеня.
4. Міри і ступеня іншої ознаки, ознаки ознаки, мети дії.
5. Мети дії, причини дії, місця дії, часу дії.
II. У якому рядку всі прислівники з часткою не завжди пишуться разом?
1. Не/стямно, не/порушно, не/самовито, не/втямки, не/вгамовно.
2. Не/вигідно, не/вдало, не/розумно, не/давно, не/можна.
3. Не/рухливо, не/даремно, не/потрібно, не/гаразд, не/густо.
4. Не/до вподоби, не/зграбно, не/зле, не/зугарно, не/варто.
5. Не/впинно, не/лагідно, не/красиво, не/культурно, не/добре.
III. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники?
1. Йти в/ногу, міряти на/око, одяг до/лиця, попрацювати на/славу,
заходити по/черзі.
2. Говорити без/кінця, зробити на/сміх, в/цілому світі, пропонувати
на/вибір, закінчити до/обіду.
3. Загнати колючку в/ногу, зробити в/день, зустрітись в/день
народження, подати салат до/обіду, повірити на/слово.
4. Вимучити до/краю, говорити у/вічі, підійти до/краю урвища, стежка
праворуч, подивитись до/гори.
5. Накласти пов'язку на/око, наблизити дзеркало до/лиця, оповідання
без/кінця, не звертати уваги на/сміх, борщ без/смаку.
IV. Виберіть рядок, у якому не всі прислівники пишуться окремо.
1. На/диво, без/відома, без/кінця-краю, без/наміру, без/вісти.
2. Без/смаку, без/ладу, без/уваги, в/обмін, на/сміх.
3. В/цілому, в/основному, в/середньому, до/ладу, на/самоті.
4. До/запитання, до/побачення, до/речі, на/ходу, на/славу.
5. На/вибір, по/двоє, на/жаль, на/весну, на/радощах.
V. У якому реченні прислівник виконує синтаксичну роль присудка?
1. Тихо стало в лісі, страх як тихо (М. Коцюбинський).
2. Марта підвелася й пішла, легко несучи своє кволе тіло (О. Сліса-
ренко).
3. У сю величну хвилину тихо розгортаються кущі — і на галявину вихо-
дить Хо (М. Коцюбинський).
4. Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою
росою (М. Коцюбинський).
5. Сонце ходило по небі низько, але ще добре припікало косим
промінням (І. Нечуй-Левицький).
VI. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники зі
значенням причини дії?
1. Зробити зопалу, пришити нашвидкуруч, спати спокійно, розділити
натроє, відвідувати рік у рік.
2. Кинувся спросоння, сказав згарячу, крикне спересердя, відвернувся
зозла, кричати з переляку.
3. Бігати босоніж, навіщо сказав, подивився згорда, прийдуть не
сьогодні- завтра, зрозуміти врешті-решт.
4. Гукав раз по раз, росте вглиб, бачив уві сні, повернув убік, діяти
заодно.
5. Побачити востаннє, подарувати на радість, кидати напризволяще,
кликати навперебій, бігти підстрибцем.