Селекція

Селекція
Селекція-наука про методи створення сортів, гібридів рослин та порід
тварин, штамів мікроорганізмів з потрібними людині якостями. В результаті
селекційного процесу створено велику кількість сортів
сільськогосподарських рослин і порід свійських тварин, штамів
мікроорганізмів.
Історія селекції
Наукові основи селекції вперше заклав Чарльз Дарвін (1859). У зв'язку з розвитком
генетики селекція вийшла з стану комплексу практичних заходів для виведення і
поліпшення сортів рослин, порід свійських тварин і штамів мікроорганізмів і
перетворилася на точну науку, базовану на експерименті.
На українських землях були створені такі сорти сільськогосподарських рослин, як
озима пшениця Кримка, яра — Полтавка, конюшина Глухівка, яра вика Вишневецька
та багато інших. Як наука, селекція почала розвиватися в Україні наприкінці 19 ст.,
коли виникли перші станції для селекції цукрового буряка й інших
сільськогосподарських культур: Уладівська (1880), Немерчанська (1886), Іванівська
(1887), Верхняцька (1899), згодом Миронівська (1911). Після занепаду під час
революції їхню діяльність поновлено у 1920-их pp. і організовано нові.
Досягнення українських вчених у селекції
Українські селекціонери створили низку нових сортів сільськогосподарських культур.
Багато цінних сортів озимої й ярої пшениці, а також інших зернових вивів В. Юр'єв, що керував Харківською
селекційною станцією (з 1909; 1958 реорганізована на Укр. Інститут Рослинництва). Нові сорти пшениці були
виведені ще до революції на селекційно-досл. станціях: Іванівській (Харківська губернія) — Durable 348 (Б.
Лебедииський), Миронівській (Київщина) — Українка 0246 (Л. Ковалевський, В. Желткевич, І. Єремеєв) і (після
революції) Миронівська 808 та Миронівська Ювілейна 50 (В. Ремесло), Білоцерківській — Лісостепова 74 і 75,
Білоцерківська 23 і 198 (А. Горлач), Одеській (з 1928 Всесоюзний Селекційно-генетичний Інститут) — Земка і
Кооператорка (А. Сапєгин), Одська 3 і 26, Степова (Ф. Кириченко й ін.; він же і вивів сорти твердої озимої пшениці
— Мічурінка і Новомічурінка).
Українські учені мають досягнення у селекції кукурудзи шляхом виведення лінійних матеріалів для подальшого
їхнього схрещування з метою винайдення урожайних гібридних комбінацій; селекціонери: Б. Соколов
(Дніпропетровський інститут Кукурудзи), О. Мусійко (Одеський Селекційно-Генетичний Інститут), В. Козубенко
(Буковинська селекційна станція), М. Хаджинов (Краснодарський Н.-Д. Інститут), П. Оселедець (Київ);
найпоширеніші гібриди: Дніпровський 90 Т., Буковинський 3 і З ТВ, Одеський 27 М, Краснодарський 436,
Київський 8.
Досягнення українських вчених у селекції
Нові сорти озимого ячменю вивів П. Гаркавий (Оріон, Одеський 31, Одеський 46). Виведено високоврожайні сорти гороху:
Уладовський 208 і 303 (І. Громик і співр.), Уладовський 6 і 8 (М. Шульга), Чернігівський 190 (М. Хандогін, І. Перешкура).
Низку сортів соняшника з високим вмістом олії вивів у Всесоюзному Інституті Олійних Культур (Краснодар) укр.
селекціонер В. Пустовійт при співробітництві В. Щербини та Г. Романенка.
Селекція цукрового буряка велася в Україні з 1893; видатніші селекціонери до 1940: Л. Семполовський (керівник
Уладівської станції), О. Ґельмер і Б. Лебединський (Іванівська станція), В. Михалєвич і Т. Гринько (Верхняцька), Олена
Савицька, В. Савицький, О. Архімович та ін. Після 1945 нові сорти цукрового буряка виведено на станціях: Уладівській —
752, поліпшені (М. Котт, М. Булін, А. Поздняк), Верхняцькій — 020, 031, 038 (Т. Гринько, П. Гордієнко, Д. Попадюк);
однонасінні сорти виведено у Всесоюзному Н.-Д. Інституті цукрових буряків у Києві, Білоцерківській досл. Селекційній н.-д.
станції і Ялтушківському опорному пункті — Білоцерківські (Ольга Коломієць, С. Устименко, П. Прозора) і Ялтушківські (О.
Попов, Г. Мокан) однонасінні; з гібридів виведено Білоцерківські полігібриди 1 і 2 (С. Бережко, О. Коломієць) і
Ялтушківський гібрид (Г. Мокан, Н. Нефедова, О. Попов).
Крім цього, виведено нові сорти багатьох ін. зернових, зернобобових, техн. і кормових культур, картоплі, городини, овочів і
винограду.
В еміграції працюють, українські селекціонери: у США — К. й О. Архімовичі, І. Безпалов (вивів сорт озимого ячменю), Г.
Гагарин, І. Громик, Вячеслав і Олена Савицькі й ін.; у Канаді — С. Симко та ін.; в Аргентині — Р. Шехаїв (С. картоплі); в
Австрії — І. Болсунов (С. тютюну).
Селекція у тваринному світі
У тварин можливе тільки статеве розмноження, відсутня масовість у потомстві від однієї
пари. В селекції тварин необхідно враховувати екстер'єр і продуктивність. На
продуктивність дуже впливають умови утримування, раціон харчування, догляд.
Людина приручила й одомашнила майже 10 тис. видів тварин. У селекції тварин
використовують два методи схрещування: споріднене (інбридинг) і неспоріднене
(аутбридинг). При доборі пари враховують родовід і характерні ознаки тварин. Споріднене
схрещування проводиться між особинами однієї породи і використовується для
одержання чистих ліній. При цьому може виникнути зниження життєздатності особини і
поява мутацій, тому необхідний строгий добір за потрібними ознаками.
Завданням селекції тварин є виведення нових або удосконалення існуючих порід
свійських тварин певного біологічного виду, які мають цінні для людини спільні ознаки і
властивості й чітко відрізняють особин цієї породи від інших представників виду.
Дякую за увагу!!!
Презентацію підготував Олекса Михайло