МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

КАФЕДРА ________________

КУРСОВА РОБОТА
на тему:
«Видовий склад риб річки Уборть (Житомирська область)»

Реєстраційний № _______
Дата здачі _____________
Здобувача вищої освіти
_ курсу __ Бд-Біол групи
денної форми навчання
спеціальності «091 Біологія»
ПІП
Науковий керівник:
науковий ступінь
ПІП

Оцінка
Національна шкала_____________
Кількість балів:____ ECTS____

Члени комісії ________ __________________

(підпис) (ПІП)
________ ___________________
(підпис) (ПІП
________ ___________________
(підпис) (ПІП)

Житомир — 2022

1
 ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................3
РОЗДІЛ І. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ..........................................................................5
1.1. Загальна характеристика риб................................................................5
1.2. Загальна характеристика середніх річок України ..............................9
1.3. Відомості про природні умови річки Уборть ...................................13
РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИДОВОГО СКЛАДУ РИБ
РІЧКИ УБОРТЬ.....................................................................................................18
2.1. Видовий склад риб річки Уборть......................................................18
2.2. Комплекс заходів покращення стану річки Уборть........................20
ВИСНОВОК...........................................................................................................26
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.......................................................28
ДОДАТКИ..............................................................................................................31

2
 ВСТУП

Актуальність дослідження. Сьогодні водні ресурси в Україні

відіграють одну з найважливіших ролей у житті кожної людини та
суспільства в цілому. Їхня роль буде збільшуватися з кожним роком, оскільки
кількість чистої води та хімічно незабрудненої, яку люди можуть споживати
та в якій зможуть жити риби зменшується, а особливо вона зменшується у
середніх річках, до яких і відноситься саме річка Уборть.
Таким чином, однією з актуальних проблем є вивчення видового
складу риб річки Уборть.
Вивченням питання видового складу та екологічного стану річок
Житомирського Полісся займалися О. Ляшевич, А. Вискушенко, С. Шевчук
[1; 2], І. Коцюба [3], Т. Мислива [4-6], Г. Муж [7], О. Клименко, І. Статник [8]
тощо.
Проте, незважаючи на достатню кількість досліджень, питання видового
складу риб річки Уборть є необґрунтованою.
Актуальність проблеми, її недостатнє теоретичне та практичне
обґрунтування зумовили вибір теми нашого дослідження: «Видовий склад
риб річки Уборть».
Мета дослідження: на основі аналізу проблеми визначити особливості,
динаміку видового складу риб річки Уборть.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати загальну характеристику риб.
2. Визначити загальну характеристику та динаміку стану річки Уборть
та середніх річок України;
3. Визначити видовий склад риб річки Уборть;
4. Впровадити основний комплекс заходів покращення стану річки
Уборть.
Об’єкт дослідження –видовий склад річки Уборть.

3
 Предмет дослідження – історія досліджень, динаміка та основна
специфіка видового складу річки Уборть.
Методи дослідження: теоретичний пошук матеріалу, загальнонаукові,
аналіз і синтез, абстрагування, узагальнення.
Теоретичне значення роботи полягає у поглибленні концептуальних
поглядів на проблему розвитку видового складу риб річки Уборть.
Практичне значення роботи полягає в тому, що матеріали курсового
дослідження можуть використовуватися екологами, біологами, географами в
освітньому процесі.
Структура і обсяг роботи: курсова робота містить вступ, 2 розділи,
висновки, 19 літературних джерел та написана на 32 сторінки.

4
 РОЗДІЛ І
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1. Загальна характеристика риб

Риби (Pisces) — парафілетична група водних хребетних, зазвичай

холоднокровних (точніше, екзотермічних) з лускатим тілом і зябрами,
присутніми протягом усього життя. Активно пересуватися за допомогою
плавців (часто модифікованих) або рухів усього тіла. Риби поширені як у
морських, так і в прісноводних середовищах, від глибоких океанічних
западин до гірських потоків [9].
Тіло більшості риб має довгасту злегка загострену спереду форму. У
риб немає різких кордонів між головою, тулубом і хвостом. Голова плавно
переходить в тулуб, який починається від зябрової кришки і триває до
початку анального плавця, далі йде хвостова частина [10].

Рис.1.1 – Зовнішня будова риб

Покрив риб складається з багатошарового епітелію з численними
залозами і щільним фіброзним коріумом. Шкіра вкрита лускою, форма і
будова якої різні у риб різних систематичних груп. Існує чотири типи луски,
які найчастіше зустрічаються у риб: плакоїдна, ганоїдна, циклоїдна та
ктеноїдна (Рис. 1.2.).
5
 Рис.1.2. Основні типи луски риб: 1 – плакоїдна луска; 2 – ганоїдна
луска; 3 – ктеноїдна луска; 4- циклоїдна луска
Луска мезодермального походження, розвивається в коріумі і
утворюється з кісткової тканини; зростає разом із ростом риби. Оскільки
протягом року ріст нерівномірний, на лусці утворюються концентричні
кільця, за якими можна визначити вік риби (Рис. 1.3.) [11].

Рис.1.3. Визначення віку риб за річними кільцями на лусці

В епідермісі шкіри є численні слизові залози. Вони виділяють слиз,
який зменшує тертя тіла риби об воду і водночас захищає її від збудників
бактеріальних і грибкових захворювань. Риби мають парні (грудні і черевні) і
непарні (спинний, хвостовий і підхвостовий) плавці.
У поступальному русі вперед основну роль відіграють м’язи хвостової
частини разом з хвостовим плавцем. Спинний і хвостовий (анальний) плавці
виконують роль стабілізаторів, грудні і черевні необхідні для повороту,
зупинки, уповільнення, утримання рівноваги [11].
Скелет риб хрящовий, кістковий або кістково-хрящовий. У деяких груп
риб хорда зберігається протягом усього життя; більшість має лише залишки
між хребцями. Скелет складається з черепа, хребта, скелета кінцівок і їх
поясів. Хребет має дві частини – тулуб і хвіст. Складається з численних
хребців, тіла яких спереду і ззаду увігнуті (амфіцелоподібні). Верхні дужки
6
хребців мають остистий відросток і утворюють канал, в якому проходить
спинний мозок. До хребців тіла (до поперечних відростків тіл хребців)
прикріплюються ребра. Ребра в хвостовій частині відсутні. Кожен його
хребець має нижню дугу, яка закінчується довгим нижнім відростком. У
більшості кісткових риб м’язи мають тонкі м’язові кістки, які забезпечують
додаткову підтримку м’язових волокон [12].
Скелет захищає внутрішні органи і є опорою для добре розвиненої
мускулатури метамерної будови. Поперечно-смугаста мускулатура тіла
розділена прошарками сполучної тканини (міосептами) на ряд сегментів —
міомерів. Деякі з них утворили очні м’язи, парні кінцівки, над і під зябрами.
Мускулатура внутрішніх органів переважно гладка.
Нервова система риб досконаліша, ніж у круглоротих, але має багато
примітивних рис: мозок малий (наприклад, у щуки він становить 1/1300 маси
тіла), півкулі не розвинені [11].
Органи чуття риб пристосовані до сприйняття подразнень у водному
середовищі. Хімічне чуття (нюх, смак) відіграє важливу роль в орієнтації та
спілкуванні риб.
Орган нюху має вигляд парних мішечків, вистелених чутливим
епітелієм, що закінчуються сліпо; вони відкриваються через ніздрі. Риби за
допомогою нюху шукають їжу, розпізнають особин свого та інших видів, що,
у свою чергу, дозволяє їм утримуватися в зграї, знаходити особин
протилежної статі, уникати ворогів тощо [12].
Органи смаку розташовані в ротовій порожнині, а також на різних
частинах тіла (на голові, вусиках, тулубі, хвості). Очі розташовані з боків
голови, рухомих повік немає. Кришталик сферичний, не змінює форму і
майже торкається плоскої рогівки. Тому риби короткозорі. Зір переважно
монокулярний.
Органи дотику розкидані по всьому тілу, їх багато на губах, вусиках і
променях плавців. Орган слуху і рівноваги представлений тільки внутрішнім
вухом, що міститься в слуховій капсулі. Перетинчастий лабіринт
7
внутрішнього вуха складається з верхнього овального мішка з трьома
взаємно перпендикулярними напівкруглими каналами і нижнього мішка,
заповненого ендолімфою. Фактично органом слуху є тільки нижня сумка
[13].
Для сприйняття руху і тиску води у більшості риб є спеціальний орган
— бічна лінія. Канал бічної лінії, який іннервується блукаючим нервом,
здебільшого проходить у шкірі по середній лінії тіла і розгалужується на
голові. Канал з’єднується з навколишнім середовищем через отвори на шкалі.
Бічна лінія також сприймає інфразвукові коливання. Тому з його допомогою
риби відчувають наближення або відстань жертви, хижака, не вдаряються об
підводні предмети тощо.
Плавальний міхур, характерний для більшості риб, наповнений газами
(киснем, азотом, вуглекислим газом) і виникає у зародка як виріст глотки. У
риб із відкритим сечовим міхуром він з’єднується зі стравоходом і
наповнюється газами за рахунок заковтування рибою атмосферного повітря.
У закритих сечових міхурах цей зв’язок втрачається і зміна об’єму
плавального міхура досягається шляхом поглинання або виділення газів
через спеціальну мережу кровоносних судин [11].
Органи травлення риб починаються ротом, озброєним щелепою, у
більшості риб зубами. Протягом усього життя риби відбувається нерегулярна
зміна зубів: нові зуби виростають у проміжках між старими.
Короткий стравохід веде до шлунка, який у хижих риб добре
диференційований. На кордоні шлунка і кишечника у багатьох риб
утворюються пілоричні відростки, що збільшує всмоктувальну поверхню
кишечника.
Органи виділення — стовбурові нирки (мезонефрос), які тягнуться
вздовж хребта і міцно прикріплені до нього. Сеча виводиться через сечоводи,
які в кінці з’єднуються і відкриваються на сечостатевому сосочку. Деякі
кісткові риби мають сечовий міхур. Зяброві пелюстки також виконують

8
особливу функцію. Кінцеві продукти метаболізму – сечовина, іони солей та
ін.
Органи дихання риб – зябра. Зябрових щілин зазвичай п’ять; кожна з
них відкривається одним кінцем в глотку, а іншим — на поверхню тіла.
Кровоносна система риб подібна до безщелепних. Риби мають
двокамерне серце; складається з передсердя, перед яким розташований
венозний синус, і шлуночка.
Риби переважно двостатеві, іноді гермафродити (морський карась).
Запліднення буває як внутрішнім (у ракоподібних), так і зовнішнім (у
кісткових). У самок у порожнині тіла міститься яєчник, у якому
розвиваються яйця (ікра), а у самців — пара яєчок. Вони виробляють
мільйони сперматозоїдів протягом сезону розмноження.
Поведінка риб досить складна її основу складають приводи, що
забезпечують пошук і збирання їжі, розмноження, догляд за потомством,
міграції, охорону індивідуальних ділянок і організацію груп. У кісткових риб
розвиваються умовні рефлекси на колір, форму і розмір предметів, звуки та
інші подразники [9].

1.2. Загальна характеристика середніх річок України

В останні роки зростає інтерес до ресурсів малих та середніх річок, їх

подальшої долі. Середні річки стають все більше мілководними,
зменшуються, а малі і зовсім стають несудохідними.
В свої роки В. Докучаєв уважно вивчив дані про мілководдя річок і
зробив висновок, що на деяких ділянках глибини в руслах річок фактично
зменшуються, але це не пов’язано зі зменшенням річкової води. У річці
нижні відкладення з часом перерозподіляються – одні ділянки забиті, інші –
розмиті. Це природний процес. Але в ХХ столітті видобуток води з річок для
зрошення, промислових і побутових потреб, передача води в інші річкові

9
системи, регулювання річкового стоку шляхом спорудження штучних
водойм привели до обриву і загибелі багатьох річки [3, с. 5].
Причини, що призвели до такого стану, ми навели на рис. 1.4.
безсистемне вирубування лісів, що призводить до ерозії ґрунтів у басейнах річок та безперешкодного
входження їх у русло;

порушення агротехнічних вимог до обробітку ґрунту на схилах;

рекультивація заплави без регулювання стоку з вирубкою лісів, що призводить до зневоднення в

прирічковому поясі;

послаблення догляду за дамбами, що регулюють стік, що сприяє швидкому стоку джерельних вод у
більші річки;

розорювання заплав, що зазвичай викликає обміління та пересихання річок.

Рис. 1.4. Причини, які призводять до загибелі середніх річок України

З рис. 1.4. видно, що є проблемою забруднення малих річок. Значними
забруднювачами таких річок є місцеві виробництва, більшість з яких не
мають очисних споруд.
В даний час парк тракторів, комбайнів, автомобілів тощо оцінюється в
мільйони машин у сільському господарстві. Всі вони дають величезну
кількість стічних вод, які містять бензин, бензин, гас, різні мастильні
матеріали, органічні розчинники.
Одним із найважливіших джерел забруднення малих річок є добрива та
пестициди, які надходять у водні джерела шляхом вимивання з ґрунту
поверхневим стоком, відведенням стічних та дренажних вод, а також при
порушенні атмосферного повітря посівів, зберігання та використання
пестицидів.
Малі та середні річки України повсюдно піддаються антропогенним
впливам, особливо в містах і селищах. Результатом цієї дії є зменшення
водозабору та акваторії внаслідок засмічення, забруднення та будівництва
берегів, погіршення якості води, зменшення біологічного різноманіття.
10
Водночас малі річки служать місцями охорони генофонду флори та фауни,
забезпечуючи біорізноманіття та сталий розвиток [14].
Великих річок у Житомирському Поліссі немає, проте є середні, які
мають приблизну довжину в регіоні – 999,6 км, найбільшими з них виділяють
річки Тетерів, Случ, Уборть,Уж та Ірша (Рис. 1.5.) [15].

Тетерів
Случ 247 км
Уборть 194 км
174 км
Уж
162 км
Ірша
136 км

Рис. 1.5. Найбільші річки Житомирської області

Середні та малі річки є однією з важливих складових природного
середовища, вони мають велике значення в житті та господарській діяльності
людини. Малі річки і струмки утворюють водні ресурси, гідрохімічний склад
і якість води середніх і великих річок, є частиною природного ландшафту,
сприяють господарській діяльності людини.
В Україні налічується понад 22 тис. малих річок, у басейнах яких вони
становлять понад 50% ресурсів країни. Широке промислове та побутове
забруднення, розорювання та гідравлічна рекультивація точок відбору проб
та заплав, вирубка лісів в долинах річок призвели до зміни всіх компонентів
річкових екосистем та їх деградації. Якість води постійно погіршується, а
екологічний стан більшості з них характеризується як незадовільний [16].
На сьогодні не розроблено єдиного екологічного обґрунтування
підходів до комплексного використання малих річок у народному
господарстві. Це призводить до конфлікту між функціонуванням екосистем

11
малих річок та господарською діяльністю людини. Безперечні умови, такі як
зрив струмків, випрямлення русел річок, осушення заплав і заболочених
угідь, вистилання берегів, підтримують раціональне використання та
перерозподіл стоку, але водночас призводять до незворотних змін в
екосистемі річок.
Порушення природних умов річкового стоку, гідрологічного режиму
річкової долини змінює обмін живими та неживими компонентами
екосистеми, внаслідок чого річкова екосистема перестає функціонувати як
єдине ціле. Змінюється не тільки кількість, а й якість відтоку.
Антропогенний вплив на екосистеми середніх річок пов’язаний
переважно з додатковим викидом речовин в екосистему. Деякі речовини
засвоюються екосистемою, що спричиняє евтрофікацію водотоку, а частина
виноситься за його межі. Інтенсивність цього обміну також визначає
допустиме навантаження на екосистему [17].
Розширення меліорації та інтенсифікація сільськогосподарського
виробництва в басейнах малих річок є наслідком внесення в їх екосистему
великої кількості мінеральних і органічних речовин.
Екосистеми більшості малих та середніх річок також збільшили
проникнення поживних речовин унаслідок вирубки лісів, чагарників, оранки
тощо. При цьому зросла вартість безповоротних втрат води, зменшився стік
річок, зменшилась їх енергія. За цих умов знижується здатність самих річок
переносити мінеральні та органічні речовини в інші системи, що призводить
до їх накопичення. Одним із наслідків цього процесу є засмічення невеликих
русел.
Таким чином, найважливіші факторами, що призводять до погіршення
стану малих та середніх річок, ми зобразили на рис. 1.6.

12
 скидання забруднених зворотних вод через дефіцит або неефективну роботу місцевих
очисних споруд;

вторгнення забруднюючих речовин разом із поверхневим стоком з міських територій;

надлишок стічних вод над природним річковим стоком;

порушення режиму господарської діяльності в прибережних і водоохоронних зонах.

Рис. 1.6. Фактори, що призводять до погіршення стану малих та

середніх річок в Україні
Зміни гідрологічного режиму призводить до таких наслідків:
 зміна місць проживання прибережних видів;
 виснаження рибних ресурсів та зменшення видового
різноманіття;
 зміни якості води;
 зміна водно-болотних угідь;
 зміна біорізноманіття;
 підвищення інтенсивності переробки берегу.

1.3. Відомості про природні умови річки Уборть

Річка Уборть бере початок у Житомирській області біля села

Андрійовичі Ємільчинського району. Річка Уборть межує з Республікою
Білорусь. На річці в Житомирській області збудовано Лопатичське та
Озерянське водосховища [18].
Основні загальні відомості про річку та вигляд річки ми зобразили на
рис. 1.7 – 1.8.

13
 Загальна довжина
річки - 292 км, в межах
України - 170 км

Гідрографічна сітка -
Загальна площа
10,5 тис. струмків та
водозбору - 5 820 км2
річок

Ширина русла - 20-40

м, глибина - 0,5 - 2 м

Рис. 1.7. Основні показники річки Уборть

Рис. 1.8. Загальний вигляд річки Уборть

Вивчення макрофлори р. Уборть проводилося шляхом лінійної зйомки
з картуванням та описом водних і прибережно-водних фітоценозів протягом
червня – вересня 2014 р. Г. Муж[7].
У процесі вивчення макрофлори р. Уборть було виділено 60 видів
вищих водних і прибережних водних рослин (Рис. 1.9 – 1.10)

14
 Equisetophyta
3%

Magnoliopsida
43% Liliopsida
54%

Рис. 1.9. Відсотковий розподіл виявлених видів

по класам на р. Уборть
родини Хвощові
(Equisetaceae),
Шорстколисті (B-
oraginaceae),
Частухові
(Alismaceae),
Жабурникові
(Hydrochari- родина Осокові
taceae), Ряскові (Cyperaceae)
(Lemnaceae) і 15%
Рогозові (Ty-
phaceae)
22%

родина Злакові
(Poaceae)
15%

родина Розові
(Rosaceae)
родина Губоцвіті 7%
(Lamiaceae),
Айстрові (Aster- родина Зонтичні
aceae) та (Apiaceae)
Ситникові (Jun- 7%
caceae)
33%

Рис. 1.10. Відсотковий розподіл по виявленим видам по родинах на

р. Уборть
Як ми бачимо з рис. 1.9 – 1.10., макрофлора річки Уборть є досить
насиченою. Деякі представники, які були виявлені зображені на рис. 1.11.
15
 Хвощ річковий (Equisetum fluviatile L) та Хвощ болотний
(Equisetum palustre L)

Глечики жовті (Nuphar lutea (L.) Smith)

Кушир темно-зелений (Ceratophyllum demersum L.)

Калюжниця болотна (Caltha palustris L.)

Слабник водяний (Myosoton aquaticum L.)

Алтей лікарський (Althaea officinalis L.)

Перстач гусячий (Potentilla anserina L.)

Плакун верболистий (Lythrum salicaria L.)

Герань болотна (Geranium palustre L.)

Дягель лікарський (Archanngelica officinalis Hoffm.)

Незабудка болотна (Myosotis palustris L.)

Вовконіг європейський (Lycopus europaeus L.)

Чистець болотний (Stachys pаlustris L.)

Жовтий осот болотний (Sonchus palustris L.)

Стрілолист стрілолистий (Sagittaria sagittifolia L.)

Жабурник звичайний (Hydrocharis morsus-ranae L)

Елодея канадська (Elodéa canadénsis)

Півники болотні (Iris pseudocorus L.)

Осока лисяча (Carex vulpine L.)

Рис. 1.11. Деякі представники макрофлори річки Уборть

Водні та прибережно-водні рослини р. Уборть входять до трьох
екологічних груп: гідатофіти, плейстофіти та гелофіти.
При аналізі видового різноманіття досліджуваної рослинності за
екологічним складом переважають гелофіти – 51 вид, гідатофіти утворюють
6 видів та плейстофіти – 3 види (Рис. 1.12.).

16
 Гелофіти (51 вид) Гідатофіти (6 видів) Плейстофіти (3 види)

5%
10%

85%

Рис. 1.12. Відсоткове співвідношення трьох екологічних груп на

річці Уборть
Серед груп прибережних повітряно-водних рослин найпоширенішими
були ценози очерету та алое. Серед занурених найпоширенішими були дрозд
червоногрудий, кушир занурений та елодея канадська. З вільноплаваючих
рослин переважала жабуринка [7].
Стічні води промислових підприємств і сільськогосподарських угідь
надходять у річку з прилеглих територій. Забруднення його вод також
пов’язане із засміченістю прибережних смуг звалищами побутового та
будівельного сміття та незадовільним станом більшості очисних споруд.
В останні роки спостерігається тенденція до скорочення забору води з
річки. Це пов’язано зі скороченням або припиненням виробничо-
господарської діяльності суб’єктів господарювання.

17
 РОЗДІЛ ІІ
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИДОВОГО СКЛАДУ РИБ
РІЧКИ УБОРТЬ

2.1. Видовий склад риб річки Уборть

Вивчення видового складу риб річки Уборть проводилося шляхом

урахування новітніх відомостей з систематики, таксономії і номенклатури
риб України. В основі роботи покладені численні літературні роботи та
власні спостереження протягом червня – вересня 2022 р. У процесі вивчення
видового складу риб річки Уборть було виділено 18 видів риб (Рис. 2.1).
Ялець звичайний - Leuciscus leuciscus(L.)

В’язь - Leuciscus idus(L.)

Головень європейський - Squalius cephalus(L.)

Плітка звичайна - Rutilus rutilus(L.)

Краснопірка звичайна - Scardinius erythrophthalmus(L.)

Бистрянка російська - Alburnoides rossicus Berg

Верховодка звичайна - Alburnus alburnus(L.)

Вівсянка - Leucaspius delineatus(Heck.)

Мересниця озерна - Rhynchocyprispercnurus(Pall.)

Плоскирка - Blicca bjoerkna(L.)

Лящ звичайний - Abramis brama(L.)

Пічкур звичайний - Gobio gobio(L.)

Карась звичайний - Carassiuscarassius(L.)

Короп звичайний - Cyprinus carpioL.

Карась сріблястий - Carassius (superspecies auratus)(L.)

Щука звичайна - Esox luciusL.

Сом європейський - Silurus glanisL

Окунь звичайний - Perca fluviatilisL.

Рис.2.1. Видовий склад риб річки Уборть

18
 Нами було виявлено велику кількість особин пічкура звичайного Gobio
gobio(L.), бистрянки російської Alburnoides rossicus Berg.
Gobio gobio(L.) віддає перевагу русловим ділянкам з чітко вираженою
течією, хоча тримається і серед рослинності. На піщаних і піщано-мулистих
мілководдях зареєстровано велику кількість молоді.
Alburnoides rossicus Berg тримається ділянок з кам’янисто-піщаним
дном. Спостережувані особини були представлені широким розмірним
спектром, що свідчить про стабільний стан популяцій цих зникаючих видів
(Рис. 2.2.).

10.1

5.6 5.6

G. gobio R. rutilus A. rossicus

Рис. 2.2. Середня довжина досліджених риб у річці Уборть

Карась сріблястий є чужорідним представником в річці Уж. Скоріше за
все він є вселеним видом риб при зарибленні ставків.
Розмірно-вікова структура масових видів свідчить про достатні умови
для нересту. Водночас масовий незаконний та нерегульований видобуток
бурштину викликає занепокоєння.
Під час його господарювання знищується лісовий покрив, змінюється
поверхня території. Це не може вплинути на гідрологічний і гідрохімічний
режим річок. Наразі така забудова є в басейні річки Уборть, що в основному
захищає рідкісних видів риб [19].
Якщо видобуток бурштину не регулюватиметься, буде масовим і
руйнівним для природи, очікується, що наслідки впливу на популяції риб
будуть катастрофічними.
19
 2.2. Комплекс заходів покращення річки Уборть

В процесі проведеного аналізу видового складу річки Уборть,

передбачено здійснення певних організаційно-екологічних заходів, щодо
відродження та покращення стану річки Уборть, та заходів на майбутнє.
Для досягнення цієї мети нами було розроблено основні пріоритетні
напрямки, за якими необхідно працювати, щоб реалізувати передбачені
проекти (Рис. 2.3.).

Е к о л о гіч н е п о л іп ш е н н я , р о з ч и щ е н н я та р е гу л ю в а н н я р у с л а р іч к и У б о р ть

П о к р а щ е н н я с а н іта р н о го с та н у р іч к и У б о р ть

Б у д ів н и ц тв о та р е к о н с тр у к ц ія гід р о те х н іч н и х с п о р у д

Ін в е н та р и з а ц ія та п а с п о р ти з а ц ія р іч к и У б о р ть

В с та н о в л е н н я в о д о о х о р о н н и х з о н

Упорядкування прибереж них захисних см уг

З а б е з п е ч е н н я е ф е к ти в н о го та н а л е ж н о го о ч и щ е н н я с тіч н и х в о д

Рис. 2.3. Система заходів покращення екологічного стану р. Уборть

Для реалізації цих заходів, ми окремо до кожного пункту виділили
основні заходи, які повинні проводитись для відтворення та підтримання
сприятливого гідрологічного режиму річки Уборть та її притоки (Рис. 2.4).

20
 розчищення від
сміття
прибережних
розчищення смуг
русла річки
Уборть

проведення
перевірок на
відсутність скиду
господарчо-
фекальних стоків
тощо.

Екологічне поліпшення, розчищення,

регулювання русла річки Уборть

Рис. 2.4. Заходи щодо екологічного поліпшення річки русла Уборть

Для того, щоб виконати розчищення русла річки Уборть, ми розробили
план та встановили, які економічно вигідні пристрої необхідно при цьому
використовувати (Рис. 2.5.).

Земснаряд
розчистка малих водотоків від осаду та
розчистка русла
мулу

Екскаватор
розчищення мулових насосів в
перекачує мул через грунтопровід на берег
прибережній зоні

Пристрій для очистки водосховищ (пантон)

розчищення від мулових наносів та їх добування і переробки.

Гідродинамічний насос
недолік: не забезпечує зростання
здійснює подачу води
швидкості руху води в руслі малої річки.

Рис. 2.5. Пристрої, які використовують для розчищення річок

21
 Таким чином, використання та розробка ефективних, економічно
вигідних та зручних пристроїв для розчистки річки Уборть є сьогодні досить
актуальним питанням поряд з пошуком джерел фінансування.
Крім того, очищення русла малих річок здійснюється за допомогою
природних ресурсів. Для цього використовується енергії потоку води річок та
потоку повітря. Ці природні ресурси перетворюються за допомогою деяких
елементів пристрою:
 Забірник потоку води та повітря;
 Прискорювач швидкості води та спіральної камери, що в
кінцевому результаті відносять потоком води до місць їх
первинного вилучення.
Також вода насичується збагаченим киснем, що позитивно впливає на
мешканців річки та пришвидшує, поліпшує процес самоочищення русла
річки.
Для того, щоб використовувати вище подані нами пристрої, необхідно
в першу чергу забезпечити утилізацію виловленого мулу тощо. Для цього ми
пропонуємо систему, яка не потребує досить великих витрат у порівнянні із
загальновідомими методами утилізації мулу.
В цілому необхідно для початку усунити причини виникнення мулу,
замулення, а потім послідовно планувати та відновлювати екосистему річок.
Щодо будівництва та реконструкції гідротехнічних споруд, ми
вважаємо, що було б доречно відновити та реконструювати старі
гідротехнічні споруди, при цьому буде відбуватися очищення та підтримання
сприятливого гідрологічного стану річки Уборть.
Інвентаризація річки Уборть включає в себе декілька моментів, які ми
зобразили на рис. 2.6.

22
 Проведення паспортизації річки Уборть

Розробка правил технічної експлуатації

Створення системи оцінки, прогнозування і моніторингу

річки Уборть

Рис. 2.6. Система заходів інвентаризації та паспортизації р. Уборть

Ми вважаємо, що для забезпечення належного очищення стічних вод
необхідно реконструювати очисні споруди із відповідним залученням
новітніх технологій очистки стічних вод, удосконалення їх та проведення
ремонту вже існуючих каналізаційних мереж тощо.
Що стосується регулювання весняного «цвітіння» річки Уборть, ми
вважаємо за необхідним постійно регулювати стан фосфору у водоймі, проте
це важко зробити, оскільки фосфорні сполуки не є локалізованими,
численними тощо.
Для цього ми пропонуємо використовувати хімічні методи осадження
фосфорних сполук та застосування певних альгіцидних препаратів та
речовин-коагулянтів.
На жаль, всі ці методи є не із дешевих та малоефективні, тому ми
пропонуємо навести два механізми виникнення «гіперцвітіння» води річки
Уборть (Рис. 2.7.).

1 механізм 2 механізм
Надлишок Фосфорних сполук = ріст Домінування синьозелених, точніше їх
синьо-зелених, які здатні до азотфіксації неазотфіксуючих таксонів може бути
Обмеження сполук Нітрогену = пов'язаним з низьким оптимальним для
обмежений ріст неазотфіксуючих їх росту відношення Нітрогену до
організмів (зелених водоростей, Фосфору.
діатомових тощо)

Рис.2.7. Механізми виникнення «гіперцвітіння» річки Уборть

23
 Як ми бачимо з рис. 2.7., що головним чинником регуляції цвітіння у
річки Уборть – це є регуляція відношення Фосфорних сполук до сполук
Нітрогену в компонентах мінерального живлення, тому саме регуляція цих
сполук і є екологічним шляхом позбавлення надлишкового «цвітіння» води.
Створення інформаційного простору з питань комплексного управління
водними ресурсами та охорони біорізноманіття та екологічної свідомості
населення повинно включати в себе таку реалізацію, яку ми зобразили на
рис. 2.8.

З а х о д и щ о д о е к о л о гіч н о го в и х о в а н н я ;

р е гу л я р н е ін ф о р м у в а н н я н а с е л е н н я п р о е к о л о гіч н у с и т у а ц ію , е к о л о гіч н і
п о р у ш е н н я т а п л а н и б у д ів н и ц т в а , я к і м о ж у т ь н е г а т и в н о в п л и н у т и н а с т а н р іч к и ;

в и р о б н и ц т в о е к о л о гіч н о ч и с т о ї а гіт а ц ій н о ї п о л ігр а ф іч н о ї п р о д у к ц ії;

п ід т р и м к а в п р о в а д ж е н н я б е з п е р е р в н о ї е к о л о г іч н о ї о с в іт и в у с іх н а в ч а л ь н и х
закладах;

у д о с к о н а л е н н я в з а є м о д ії п р и р о д о о х о р о н н и х т а в о д о го с п о д а р с ь к и х у с т а н о в із
з а с о б а м и м а с о в о ї ін ф о р м а ц ії, е к о л о гіч н о ї с в ід о м о с т і н а с е л е н н я ;

з а л у ч е н н я у ч н ів с ь к о ї т а с т у д е н т с ь к о ї м о л о д і д о п р и р о д о о х о р о н н о ї д ія л ь н о с т і;

п р о в е д е н н я л е к ц ій т а к о н к у р с ів н а е к о л о гіч н у т е м а т и к у ;

Рис. 2.8. План заходів щодо питань екологічної свідомості

населення
Запропоновані заходи мають бути спрямовані на організацію масових
заходів та усунення факторів, що екологічно впливають на річку Уборть.
Отже, ми виділяємо чотири основні напрямки відновлення стану
верхньої течії річки Уборть (Рис. 2.9.).

24
 Припинення та ліквідація всіх явищ, що призводять до ерозії ґрунтів і, як наслідок, забруднення
річки Уборть

Припинення забруднення річки з дифузних джерел з поверхневим стоком, тобто з полів, доріг,
пасовищ, господарських дворів тощо.

Максимально можливе обмеження господарських втручань у гирло річки.

Максимально можливе звільнення русла від штучних споруд та запобігання змінам заплави
(після екологічного обґрунтування), особливо при будівництві каналів, шлюзів, ставків,
створених без попереднього проекту.

Рис. 2.9. Чотири основні напрямки відновлення стану верхньої

течії річки Уборть
Тільки після виконання цих основних напрямків, ми можемо
констатувати про ту чи іншу забрудненість або ж повноцінний екологічний
стан річки Уборть.

25
 ВИСНОВКИ

У процесі написання курсової було проаналізовано загальну

характеристику риб, визначено загальну характеристику та динаміку стану
річки Уборть та середніх річок України, визначено видовий склад риб річки
Уборть, впроваджено основний комплекс заходів покращення стану річки
Уборть.
Річка Уборть бере початок у Житомирській області біля села
Андрійовичі Ємільчинського району. Річка Уборть межує з Республікою
Білорусь. На річці в Житомирській області збудовано Лопатичське та
Озерянське водосховища.
Вивчення видового складу риб річки Уборть проводилося шляхом
урахування новітніх відомостей з систематики, таксономії і номенклатури
риб України. В основі роботи покладені численні літературні роботи та
власні спостереження протягом червня – вересня 2022 р.
У процесі вивчення видового складу риб річки Уборть було виділено 18
видів риб: ялець звичайний – Leuciscus leuciscus, в’язь - Leuciscus idus,
головень європейський - Squalius cephalus(L.), плітка звичайна - Rutilus
rutilus(L.), краснопірка звичайна - Scardinius erythrophthalmus(L.), бистрянка
російська - Alburnoides rossicus Berg, верховодка звичайна - Alburnus
alburnus(L.), вівсянка - Leucaspius delineatus(Heck.), мересниця озерна -
Rhynchocyprispercnurus(Pall.), плоскирка - Blicca bjoerkna(L.), лящ звичайний
- Abramis brama(L.), пічкур звичайний - Gobio gobio(L.), карась звичайний -
Carassiuscarassius(L.), короп звичайний - Cyprinus carpio L., карась
сріблястий - Carassius (superspecies auratus)(L.), щука звичайна - Esox Lucius
L., сом європейський - Silurus glanis L, окунь звичайний - Perca fluviatilis L.
Крім того, ми виділили 4 основні напрямки відновлення річки:
 припинення та ліквідація всіх явищ, що призводять до ерозії
ґрунтів і, як наслідок, забруднення та засмічення річки Уборть,

26
 припинення забруднення річки з дифузних джерел з поверхневим
стоком, тобто з полів, доріг, пасовищ, господарських дворів
тощо,
 максимально можливе обмеження господарських втручань у
долину річки,
 максимально можливе звільнення гирла від штучних споруд та
запобігання змінам заплави, зокрема будівництво каналів,
шлюзів, ставків, створених без попереднього проекту.

27
 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ляшевич О. Ю., Вискушенко А. П., Шевчук С. Ю. (2020) Іхтіофауна

Житомирського Полісся. [Електронний ресурс]. URL:
http://eprints.zu.edu.ua/7296/2/%D0%B7%D0%B1_%D1%80%D0%BD
%D0%B8%D0%BA55-59.PDF
2. Ляшевич, О. Ю., Шевчук, С. Ю. (2012) Фауна і екологія риб
Житомирського Полісся. ЖДУ імені Івана Франка.
3. Коцюба І. Г. Проведення робіт з паспортизації річки Уж з метою
розроблення заходів щодо відновлення сприятливого гідрологічного
режиму: звіт науково-дослідної роботи/ І.Г. Коцюба,
В.В. Євдокимов, В.В. Нонік, Д.О. Грицишен [та ін.]. – Житомир.:
2017. – 83 с.
4. Мислива Т. М. Важкі метали у водах і торфах низинних боліт
Житомирського Полісся / Т. М. Мислива // Вісник ХНАУ. – 2010. –
№ 4. – С. 195–203.
5. Мислива Т. М. Важкі метали і мікроелементи в органах і тканинах
представників іхтіофауни малих річок Житомирського Полісся/Т. М.
Мислива//Екологія та охорона навколишнього середовища. Вісник
ЖНАЕУ. – 2016. – №1 (53), т.1 – с. 22 – 34
6. Мислива Т. М. Важкі метали у водах малих річок і боліт
Житомирського Полісся / Т. М. Мислива, І. С. Кот // Вісник ЖНАЕУ.
– 2011. – № 2, т. 1. – С. 58–68.
7. Муж Г. В. Еколого-біологічні особливості та видовий склад
макрофлори річки Уборть. Проблеми відтворення та охорони
біорізноманіття України. Матеріали Всеукраїнської науково-

28
 практичної конференції / За загальною редакцією проф. М.В.
Гриньової. — Полтава: Астрія, 2015. — 149 с.
8. Клименко О. М., Статник І. І. Методологія покращення екологічного
стану річок Західного Полісся (на прикладі р. Горинь). Монографія. –
Рівне: НУВГП, 2012 р. – 2016 с.
9. Зотько М.О., Гуцол А.В.Технологія нетрадиційних об′єктів
рибництва. Програма навчальної дисципліни для підготовки
магістрів, галузь знань 20 «Аграрні науки і продовольство»,
Спеціальність 207 “Водні біоресурси та аквакультура” / М.О. Зотько,
А.В. Гуцол А.В. – Вінниця: ВНАУ, 2017. – 16 с.
10.Паладійчук О.Р. Анатомія риб. Тлумачний словник іхтіологічних
термінів студентам напряму 6.090 201 "Водні біоресурси". - Вінниця:
ВНАУ, 2013. – 24 с.
11. Навчальний посібник з дисципліни «Онтогенез риб» для студентів
галузі знань 20 «Аграрні науки та продовольство» спеціальності 207
«Водні біоресурси та аквакультура» освітнього ступеня «бакалавр». –
Вінниця : ВЦ ВНАУ. – 2019. – 209 с.
12. Шерман І. М., Ю. В. Пилипенко, П. Г. Шевченко Загальна іхтіологія:
підруч. - К .: Аграрна освіта, 2009.
13.Збірник методичних вказівок для проведення навчальної практики з
дисципліни «Іхтіологія»/ Матвієнко Т.І. – Одеса, ОДЕКУ, 2016. –85 с.
14.Хоменко О.М. Аналіз екологічного стану малих річок Черкаської
області (на прикладі р. Золотоношка) / О.М. Хоменко, І.О. Гайдар //
Екологічна безпека. – 2010. – 10, №2. – С. 39-42.
15.Житомирська обласна державна адміністрація. Управління екології та
природних ресурсів. Регіональна доповідь про стан навколишнього
природного середовища Житомирської області у 2020 році.
16.Хімко Р.В., Мережко О.І., Бабко Р.В. / Малі річки – дослідження,
охорона, відновлення. – К.: Інститут екології. – 2003. – 378 с.

29
17.M. Biasioli. Potentially Toxic Elements Contamination in Urban Soils: A
Comparison of Three European Cities / M. Biasioli, H. Grcman, T. Kralj,
F.Madrid, E. Díaz-Barrientos, and F. Ajmone-Marsan // J. Environ. Qual.,
Jan 2007. – 36:70–79.
18.Водні ресурси. Басейнове управління водних ресурсів річки
Прип’ять. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://buvrzt.gov.ua/vodni_resyrsy.html
19. Кобзар Л.І., Куцоконь Ю.К., Бумар Г.Й. Екологічні проблеми
водойм Поліського природного заповідника// Матеріали
Міжнародної науково-практич-ної конференції (20-22 квітня 2016
року) –Ніжин, 2016. –С. 32–36

30
 ДОДАТКИ
Додаток А

Форми тіла риб

31
 Додаток Б
Хвостові плавці риб

Додаток В
Рух та типи плавання рибоподібних та риб

32
33