Professional Documents
Culture Documents
Видатні українські вчені в галузі медицини
Видатні українські вчені в галузі медицини
вчені в галузі
медицини
Амосов Микола Михайлович
Народився 6 грудня 1913 року в с. Ольхово
Вологодської губернії в сім'ї селян.
Український лікар, учений в галузі
медицини, біокібернетики; дійсний член
НАНУ, директор Інституту серцево-судинної
хірургії
Діяльність
М.М. Амосов став одним із ініціаторів широкого
впровадження в нашій країні хірургічного лікування
при захворюваннях легень, вніс багато нового в
розвиток цієї проблеми. Його дослідження сприяли
значному зниженню захворюваності на туберкульоз і
корінному підвищенню ефективності лікування
захворювання легень. 1961 р. праці
М.М. Амосова з легеневої хірургії були відзначені
Ленінською премією.
У подальшому основним напрямком діяльності М.М.
Амосова стала серцева хірургія. 1955 р. він уперше в
Україні почав хірургічне лікування вад серця й одним із
перших у Радянському Союзі 1958 р. широко запровадив
у практику метод штучного кровообігу.
Організований ним
Український інститут
експериментальної
офтальмології (зараз -
Інститут очних хвороб і
тканинної терапії імені
В.П.Філатова) став
кузнею кадрів
офтальмологів.
Стражеско Микола Дмитрович
Український терапевт
Народився в Одесі,
1987 року.
Меморіальна
дошка на будинку
в Києві на вулиці
Саксаганського, де
працював
М.Стражеско
Діяльність
Основні наукові праці
присвячено проблемам
клінічної і теоретичної
медицини. Вивчав
фізіологію і патологію
травлення, кровообігу,
патофізіологію інфаркту
міокарда, хронічних
інфекцій, алергії. Виявив
ряд симптомів захворювань
органів травлення та
кровообігу. Увів нові засоби
обстеження хворих. Уперше
у світі поставив (1909 р.,
спільно з В.П.Зразковим)
прижиттєвий діагноз
тромбозу судин серця.
Розробив класифікацію
недостатності кровообігу з
урахуванням біохімічних
порушень. Заснував одну з
провідних терапевтичних
шкіл.
Автор більш ніж 100
наукових праць.
Опублікована ним спільно з
В.П.Зразковим стаття
"Симптомологія та діагностика
тромбозу вінцевих артерій
серця" (1910 р.), у якій вперше
у світі було дано розгорнутий
опис різних клінічних форм
інфаркту міокарда і виявлено
його основну патогенетичну
ланку, принесла йому світове
визнання. Він вивчав також
проблеми фізіології та
патології органів шлунково-
кишкового тракту, питання
використання строфантину у
вигляді лікарського засобу
при хворобах серця.
Класичним твором стала його
монографія "Основи
фізіологічної діагностики
захворювань черевної
порожнини" (1924 р.).
Велике теоретичне і практичне значення мало наукове обгрунтування
М.Д.Стражеском теорії ревматизму як інфекційно-алергічного
захворювання стрептококової етіології. Він виявив зв'язок між
сепсисом, ендокардитом і ревматизмом, описав закономірності
співвідношення серцевої астми і стенокардії (грудної жаби).
Надгробок Стражеска
М. Д. на
Лук'янівському
цвинтарі в Києві
Його ім'я носить Національний
науковий центр "Інститут кардіології
імені академіка М.Д. Стражеска" АМН
України та одна з вулиць Києва.