- Життєвий шлях-

186 років з дня

народження
Миколи
Васильовича
Скліфософського
(1836 – 1904)
 БІОГРАФІЯ
Микола Васильович Скліфосовський
– видатний лікар другої половини ХІХ
століття, вчений, професор. Учень та
послідовник великого М. І. Пирогова.
М. В. Скліфосовський народився 6
квітня 1836 на хуторі поблизу
Дубоссар. Якийсь час його так і
називали – хутір Скліфосовського.
У сім'ї було 12 дітей, Микола був
дев'ятою дитиною. Батько ледве
зводив кінці з кінцями. Жили,
буквально, надголодь. Але чесність, Картина М. В.
сумлінність, виконання свого обов'язку Скліфосовського
було властиво
Потреба у сім'ї батьків
змусила всім. віддати частину дітей до дитячого притулку
Одеси, де виховувався і Микола. Розповіді матері про роботу батька під час
холерної епідемії прищепили любов до медицини.
Мрією юнака стало вступ на медичний факультет.
 Освіта та наукова діяльність
Середню освіту здобув у 2 Одеській гімназії, закінчив її зі срібною
медаллю.
У Текст
1854 р. М. В. Скліфосовський вступив до Московського
університету
В 1859 закінчив курс навчання на медичному факультеті
Московського університету і приступив до клінічної практики.
Ступінь доктора медицини отримав у Харкові у 1863 році за
дисертацію «Про кров'яну навколоматкову пухлину».
1866-1868 – наукове відрядження за кордоном (Німеччина,
патологоанатомічний інститут професора Вірхова та хірургічна клініка
професора Лангенбека, Франція, Англія). Це відрядження дозволило М. В.
Скліфосовському ознайомитися з хірургічними школами та напрямками у
передових країнах Європи.
1870-1871 – Скліфосовський завідує кафедрою хірургічної патології
Київського університету.
1871 – Миколу Васильовича запрошено на завідування кафедрою
хірургічної патології до Петербурзької медико-хірургічної академії.
1880-1893 - М. В. Скліфосовський - завідувач факультетської
хірургічної клініки Московського університету, декан медичного
факультету.
1893-1900 – Микола Васильович є директором Клінічного інституту
 Участь Миколи Васильовича у воєнних діях
як військово-польового хірурга

Великий медичний досвід М.

Скліфосовський набув в умовах
військово-польової хірургії. Він
брав участь у компаніях:
- Австро-Прусська війна (1866-
1868)
-У період франко-прусської
війни (1870-1871)
- У період Балканської війни
(1876)
- Російсько-турецька війна
(1877-1878)
Професор набув величезного досвіду організації медичного
забезпечення, тактики лікування поранених. Зокрема, він впровадив
нерухому пов'язку. Це дозволило скоротити кількість ампутацій.
Участь Миколи Васильовича у воєнних діях
як військово-польового хірурга
М. Скліфосовський розробив сортування поранених за
тяжкістю поразки. Він запропонував власну систему поділу
пацієнтів на чотири категорії:
- нетранспортабельні
- що підлягають гіпсуванню
- що вимагають звичайної перев'язки
- легкопоранені (через 1-2 дні вони поверталися на фронт)
 Хірургія та вплив розробок професора на
розвиток медицини
Блискучий хірург, він першим наважився розкрити черевну
порожнину – провести лапаротомію. Він першим у Росії став робити
операції з видалення яєчників, накладенню гастростоми при
непрохідності стравоходу.
Оскільки наркоз тільки почали застосовувати, операції потрібно
було робити дуже швидко. Віртуозно володіючи скальпелем,
Скліфосовський проводив складні порожнинні операції за кілька хвилин.
Техніки проведення цих операцій він потім докладно описував у
наукових працях та монографіях.
 Хірургія та вплив розробок професора на
розвиток медицини
М. Скліфосовський вперше провів ряд операцій, які згодом стали
класичними у світовій хірургії. Професор став першопрохідником в
оперативному лікуванні гриж черевної стінки, мозкових гриж, раку
щелеп та язика, раку шлунка, стравоходу, гортані та інших органів.
Початку розвитку хірургії щитовидної залози сприяла операція
висічення зоба, яку провів Микола Скліфосовський.
Серед перших він став оперувати на жовчному міхурі. А розтин
сечового міхура з наступним накладенням на нього шва за способом
професора довгий час залишалося основним видом операції при камінні
та пухлинах органу.
Визначним нововведенням лікаря є розроблений ним унікальний
метод зрощування роздроблених кісток, який називається «замок
Скліфосовського» або «російський замок». Завдяки цьому методу вийшла
можливість лікувати зламані кінцівки, а не ампутувати їх, як це було
раніше.
Неоціненний внесок у науку
Багато досліджень і розробок Микола
Васильович Скліфосовський присвятив
антисептиці. До цього обмежувалися
обприскуванням операційною карболовою
кислотою, яка шкідлива для людей.
Використані інструменти поміщалися в
банки з теплою водою, а бинти від одного
хворого повторно використовували на
іншому.
Крім цього, за наказом професора стали
застосовувати марлю, вату, а також
іригатори (прилади для промивання
порожнин ран). Перев'язки Микола
Васильович наказував проводити лише
лікарям, а брудні пов'язки негайно
спалювати.
Так, запроваджена професором
дезінфекція операційного місця та
інструментів у рази зменшила смертність.
 Ставлення до хворих
Микола Скліфосовський умів
привернути до себе хворих,
викликаючи у них почуття
безмежної довіри та віру в
медицину.
Він, скромний і вимогливий
до себе, завжди чуйний , умів
виховувати ці риси і у своїх учнів.
Не любив грубості чи вільності
стосовно хворого.
У клініці панувала суворо
ділова атмосфера. Він нікого не
принижував, не третював,
звертався завжди вишукано
ввічливо, підкреслюючи свою
повагу до людини, незалежно від
становища, яке він займає.
 Останні роки життя вченого були
затьмарені інсультом.
Він залишив Петербург і оселився у
своїй садибі Яківці неподалік Полтави.
Трохи оговтавшись від хвороби, вчений
зайнявся садівництвом. Але
поліпшення було недовгим, і невдовзі,
1904 року, Скліфосовський раптово
помер. Поховали професора неподалік
місця знаменитої Полтавської битви.
 ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА
ЛІКАРНЯ ІМ. М.В. СКЛІФОСОВСЬКОГО
 «… в общем строе современной жизни культурных народов врач
составляет одно из существенных и необходимых звеньев, и нельзя себе
представить правильно организованного общества, нельзя себе
представить стройной жизни государства вне теснейшей связи
элемента его с врачебным сословием».
Н. В. Склифосовский
Дякую за увагу