Professional Documents
Culture Documents
2 5224572804980022495
2 5224572804980022495
• Внутрішньоутробний етап
Внутрішньоутробний період
(тривалість 270 – 280 днів):
- фаза ембріонального розвитку (до 2
міс.);
- фаза плацентарного розвитку
(від 3 –го місяця до народження).
• Позаутробний етап (від моменту народження до
17 – 18 років)
1. Період новонародженості (неонатальний):
- ранній неонатальний період (від моменту
перев’язки пуповини до 7-го дня життя);
- пізній неонатальний період (від 8 до 28 дня життя);
2. Період грудного віку (від 29 днів до 12 місяців).
3. Період молочних зубів (від 1 до 7 років):
- переддошкільний період (від 1 року до 3 років);
- дошкільний період (від 3 до 6 – 7 років).
4. Молодший шкільний вік (від 6 – 7 до 11 – 12 років).
5. Старший шкільний вік (від 12 до 17 – 18 років).
Період внутрішньоутробного
розвитку:
• З моменту запліднення до моменту народження;
• Тривалість 270 – 280 днів.
Фази: а) ембріонального розвитку (перші 1,5 – 2
міс.); б) плацентарного розвитку (з 3 –го по 10 –й
міс.)
• Характеризується:
- швидким ростом плода (довжина плода
збільшується в 5 000 разів);
- збільшенням маси тіла (в 6 • 10¹² разів)
- Харчування за рахунок материнського організму
(гемотрофне): розвиток ембріона і плода
залежить від характеру харчування матері, стану
її здоров’я.
Період новонародженості:
• Триває 28 днів після народження;
• Проходить адаптація до нових умов
існування;
• Наявність граничних (транзиторних станів):
- еритема;
- родова пухлина;
- втрата маси (до 5 – 8 %)
- порушення теплового балансу (транзиторна
гіпо – і гіпертермія);
- гормональний криз;
- сечокислий інфаркт;
- фізіологічна гіпербілірубінемія;
- фізіологічна жотяниця;
- транзиторні порушення обміну
речовин;
- транзиторна диспепсія;
- транзиторний
дисбактеріоз.
• Перший вдих (розправлення легень);
• Встановлюється кровообіг
новонародженого;
• Припиняється функціонування пуповини,
овального вікна, аранцієвої та боталової
проток;
• Гемотрофне харчування змінюється на
лактотрофне;
• Підвищується основний обмін;
• Всі основні функції оргінізму знаходяться у
стані нестійкої рівноваги;
• В корі головного мозку переважають
процеси гальмування над процесами
збудження;
(тривалість сну 20 – 22 год на добу)
Патологія періоду
новонародженості:
• Ембріо- та фетопатії;
• Пологові травми;
• Вроджена патологія (внутрішньоутробні
інфекції, особливо ТОRСН – інфекції,
вроджені аномалії розвитку).
• Рідко зустрічаються гострі дитячі інфекційні
захворювання (кір, скарлатина, краснуха,
вітряна віспа та ін.)
• Висока сприйнятливість до гноєрідних
мікробів і патогенних штамів кишкової
палички, кокової флори (стафілокок).
Особливості грудного
періоду (з 29 дня до
1-го року)
• 1. Інтенсивний ріст та наростання маси дитини,
поступове згасання (ослаблення) енергії росту.
До 4 – 5 місяців життя спостерігається
подвоєння маси, яка була при народженні, а до
року маса дитини потроюється. Зріст дитини
упродовж першого року життя збільшується на
50% порівняно з вихідним при народженні;
• 2. Високою інтенсивністю обмінних
процесів з переважанням анаболічних
процесів, необхідних для швидкого росту
та збільшення маси тіла;
• 3. Переважанням функціональної
активності щитовидної залози, що
забезпечує високий основний обмін та
анаболічні процеси, і вилочкової залози.
При цьому перебудова гормонального
(посилення основного обміну) та
імунологічного фону схиляють до
аномалій конституції: ексудативно-
катаральний діатез, лімфатико –
гіпопластичний діатез тощо;
• 4. Посиленим ростом та
диференціюванням мозкової тканини,
морфологічною і функціональною її
недосконалістю, підвищеною
проникністю гемато-енцефалічного
бар’єру. Це є підставою для
схильності дитини до судом
функціонального характеру, частих
явищ менінгізму, що спостерігаються
часто при респіраторних вірусних
захворюваннях у цьому віці;
• 5. Функціональною слабкістю травного
апарату, низькою активністю ферментів
слини, шлункового соку, що сприяє
частим диспепсіям, нерідко є причиною
гіпотрофії;
• 6. Інтенсивним ростом опорно –
рухового апарату, що може сприяти
виникненню рахіту. При цьому
спостерігається затримка прорізування
зубів, порушується парність та
послідовність прорізування зубів;
• 7. Недостатнім розвитком додаткових пазух
носа (гайморової пазухи тощо), тому у
дітей грудного віку практично не
зустрічається гайморитів і фронтитів;
• 8. Ослабленням пасивного імунітету та
розвитком на 2 – 4 –му місяці життя так
званої транзиторної або фізіологічної
гіпоімуноглобулінемії, що супроводжується
зниженням концентрації Іg G в сироватці
крові, а також характеризується
запізненням дозрівання клітинних і
гуморальних факторів імунної системи. Це
схиляє до різних гноєрідних та інших
інфекцій, сприяє частим отитам,
пневмоніям тощо;
• 9. Схильність до дифузних реакцій та
нездатність обмежувати патологічний
процес, що призводить до частих
септичних станів;
• 10. Інтенсивним виробленням
численних умовнорефлекторних
зв’язків та формуванням другої
сигнальної системи (мови).До року
дитина звичайно знає 8 – 10 слів.
Період молочних зубів:
• переддошкільний підперіод (від 1 до
3 років)
• дошкільний підперіод (від 3 до 6-7
років)
Характеризується:
• поступовим удосконаленням
функціональних можливостей
організму;
• зберігається підвищена ранимість;
• надзвичайна пластичність;
• емоційна лабільність;
• швидко розвивається інтелект: добре
говорить, збагачується запас
уявлень;
• удосконалюється аналізаторно –
синтетична функція кори головного
мозку;
• зменшується схильність до дифузних
реакцій;
• частіше зустрічаються дитячі інфекції;
• посилюється частота інфікування
туберкульозом.
Переддошкільний період
(ясельний вік):
• Дитина дуже рухлива,допитлива;
• Основною формою розвитку є гра;
• Через гру дитина здобуває перші
трудові навики, швидко росте
словарний запас;
• До 2 – 3-х років речення
стають багатослівними;
• Дитина в усьому наслідує дорослого;
• З 1,5 річного віку денний сон складає
3 год., нічний – 11 год.
• Можливі перевантаження
враженнями та негативними
впливами оточуючого середовища.
• Збільшується можливість поширення
гострих дитячих інфекцій.
Дошкільний період
(від 3 до 6-7 років):
• Зростає потреба у спілкуванні з
іншими дітьми;
• За рівнем інтелектуального розвитку
дитина готова до поступлення в
школу;
• Дещо сповільнюється процес росту;
• Активно удосконалюються
функціональні можливості органів і
систем;
• В 5 – 6 років починається заміна
молочних зубів на постійні;
• Дитина переходить на режим
харчування дорослого;
• Тривалість денного сну 2 – 2,5
год., нічного – 10 – 11 год.;
• Розвиваються тонкі рухові
навички: уміння кататися на
двоколісному велосипеді, на
ковзанах, танцювати, вишивати,
в’язати;
• Дуже добра пам’ять: легко
запам’ятовують вірші,
переказують казки, засвоюють
чужу мову;
• Особливо важлива чітка організація
виховної роботи вдома і в дитячих
колективах;
• Помітно знижується схильність до
генералізації процесу і токсичних
реакцій;
• Проявляються алергічні
захворювання (бронхіальна астма,
ревматизм, гломерулонефрит тощо)
Молодший шкільний
вік
( від 6-7 до 11-12
років)
• 1. Закінчується морфологічне диференціювання
клітин кори головного мозку, особливо рухової
ділянки, а також закінчується формування
периферичного іннерваційного апарата;
• 2. Характерною є стійка рівновага процесів
збудження та гальмування з деяким
переважанням збудження та домінування кори
головного мозку над підкірковою ділянкою, її
вегетативними функціями;
• 3. Значно зростає м’язова маса,
розвиваються такі рухові якості, як
швидкість, спритність, сила,
витривалість;
• 4. Відмічається переважне значення
гормонів щитовидної та статевих
залоз, тому можливими є ендокринні
дисфункції;
• 5. Молочні зуби повністю
замінюються постійними.
• 6. Розвивається наполегливість,
необхідні трудові навики;
• 7. Формуються здібності, здатність до
тривалої цілеспрямованої діяльності
(розумової і фізичної);
• 8. На цей період припадає максимум
ігрової діяльності;
• 9. Збільшується обсяг уваги та її
стійкість;
• 10. Слід суворо слідкувати за
поставою, правильним положенням
за партою чи столом, фізичним
навантаженням та його рівномірною
дією на обидві кінцівки.
Період старшого шкільного віку
(від 11-12 до 17-18 років)
• Це період бурхливого статевого дозрівання;
• Характеризується вираженою перебудовою
ендокринної системи, посиленим ростом;
• У дівчаток вторинні статеві ознаки
розвиваються швидше, ніж у хлопчиків на 1 –
1,5 роки;
• Часто зустрічається функціональні розлади серцево
– судинної, нервової системи, що обумовлено
швидким непропорційним ростом всього тіла і
окремих органів, а також нестійкістю вегетативно –
ендокринної системи;