Вінницький медичний фаховий коледж ім. акад. Д.К.

Заболотного
Циклова комісія санітарно-гігієнічних дисциплін
Навчальна дисципліна «Історія медицини та медсестринства»

Доповідь до лекції №3, на тему «Виникнення медичних

шкіл. Культура, медичні знання та звичаї трипільців, скіфів,
Слов’янських племен.»
До запитання «Гіппократ»
Виконала: ст. 1 м/с Б, Антонова Руслана
Викладач: Ковальчук Л.О.

Вінниця 2022
План

1. Біографія
2. Гіппократівський корпус
3. Клятва Гіппократа
4. Вклад у хірургію
5. Зовнішній і внутрішній вигляд лікаря.
6. Шапочка Гіппократа
7. Ніготь Гіппократа
Біографія
• Народився близько 460 р. до н.е. на острові Кос,
Греція. Гіппократ був з роду Асклепіадів —
династії лікарів, що вела свій рід від Асклепія —
бога медицини. Сім'я Асклепіадів, що також
називають Косською школою, зберігала в V ст.
до н. е. релігійні форми та звичаї, наприклад, у
них була заведена клятва, що тісно пов'язувала
учнів із учителем, із побратимами за професією.
Першу науку медицини Гіппократ отримав від
батька — лікаря Геракліда. Із метою наукового
вдосконалення Гіппократ у молодості багато
мандрував та вивчав медицину в різних країнах
з практики місцевих лікарів та з обітниць, що
вивішувалися на стінах храмів Асклепія —
асклепейонів. Гіппократ жив за часів Перикла,
Сократа й Платона, лікував від удаваного
божевілля усміхненого філософа Демокрита.
 Гіппократ біля постелі
1. Біографія(продовження) хворого

• Він є однією з видатних фігур в історії медицини,

визнаний «Батьком медицини» та засновником
власної медичної школи. Ця інтелектуальна школа
докорінно змінила медицину в Давній Греції,
відокремила її від чаклунства й філософії, з якими
вона традиційно була пов'язана, й зробила
медицину професією. Імовірно, він помер у місті
Лариса, де тривалий час жив і працював, у віці 83
чи 90 років, хоча деякі підрахунки свідчать про те,
що він жив понад 100 років.

Пам’ятник
Гіппократу в м.
Ларисса, Греція.
2. Гіппократівський корпус
Ім'я знаменитого лікаря Гіппократа, який заклав
основи медицини як науки, пов'язане з
різнорідною колекцією медичних трактатів,
відомої як Гіппократівський корпус. Переважна
більшість творів Корпуса було складено між 430 і
330 роками до н. е.. Вони були зібрані в
елліністичний час, в середині III століття до н. е.. в
Олександрії.Коментатори даного збірника ще в
античний час (зокрема Гален) відзначили
неоднорідність стилю і суперечливість змісту
Гіппократівської корпусу. Одні припустили, що
Гіппократ прожив дуже довго, і, отже, деякі твори
написав молодим, а інші в старості. Інші вважали,
що було цілих сім людей, членів сімейства
Гіппократа, праці яких також увійшли до
гіппократівській корпус (серед них сини Фесалл і
Драконт, зять Поліб).
Гіппократівський корпус (продовження)
З них належать безпосередньо Гіппократу дослідники
визнають від 8 до 18 творів. Згідно Трохачеву, серед
істориків медицини і дослідників Гіппократівської
корпусу існує безліч розбіжностей про належність
того чи іншого твору безпосередньо Гіппократу. Їм
були проаналізовані роботи чотирьох фахівців - Е.
Літтре, К. Дейхгребера, М. Поленца і В. Нестле.
Літерами Л, Д, П і Н відповідно відзначені трактати,
які зазначені автори вважають "істинно
Гиппократовом".

• Платан на острові Кос, під яким за переказами

працював Гіппократ.
Гіппократівський корпус (продовження)
• Гіппократівській корпус складається з наступних
творів :
• Етика та деонтологія (клятва, закон, повчання..)
• Загальна медицина (про стародавнб медиц., про
мистецтво)
• Теорія медицини. Анатомія. Фізіологія. Патологія
(анатомія, критичні дні, про залози, про серце,
про кістки..)
• Дієтологія (про дієту, або сновидіння)
• Приватна патологія і терапія (епідемії, дієти при
гострих хворобах, страждання, хвороби, внутрішні
страждання, вживання рідин..)
• Хірургія (лікарські кабінети, переломи,
вправлення суглобів, лікування ран голови…)
• Акушерство і гінекологія (хвороби дівчат, природа
жінки, жіночі хвороби, безпліддя..)
• Біографічні легенди (листи, декрет афінян..)
3. Клятва Гіппократа
«Клятва» Є першим твором Гіппократівської корпусу.
Вона містить кілька принципів, якими зобов'язаний
керуватися лікар у своєму житті і професійній
діяльності.
1. Зобов'язання перед вчителями, колегами та учнями
«Вважати навчив мене цьому мистецтву рівним моїм
батькам, ділитися з ним засобами та при необхідності
допомагати йому у бідах, потомство його приймати
як братів і, за їх бажанням, вчити їх цьому мистецтву,
безоплатно та без договору; настанови, усні уроки і
все інше в навчанні повідомляти моїм синам, синам
мого вчителя і учням, пов'язаним зобов'язанням і
приніс клятву за законом лікарському, але нікому
іншому.»
2. Принцип неспричинення шкоди
«Я направлю режим хворих їм на користь, відповідно
моїм силам і розумінню, утримуючись від заподіяння Візантійський рукопис клятви
будь-якої шкоди або несправедливості.» Гіппократа у формі хреста. XII
століття.
Клятва
Гіппократа(продовження)
3. Заперечення евтаназії і абортів
«Я не дам нікому просимо смертельного засобу і не
вкажу шляху до такої мети, так само як і жодній жінці не
дам абортивного пессария.»
4. Відмова від інтимних зв'язків з хворими
«В який би дім я не увійшов я увійду туди для користі
хворого, будучи далекий від усього умисно неправедного
і згубного, особливо від любовних справ..»
5. Збереження лікарської таємниці
«Що б при лікуванні, а також і поза лікування я не
побачив або не почув про життя людей такого, чого не
слід базікати, про те я промовчу, вважаючи все це
ганебним для розголошення»
(!)Існує думка, що всі лікарі складають присягу Гіппократа
й зобов'язані її дотримуватись, але насправді це не
відповідає дійсності. Вітчизняні лікарі складають Присягу
лікаря України, а до 1992 року складали Присягу лікаря
Радянського Союзу.(!)
4. Вклад у хірургію
Гіппократ також відомий як видатний Лава Гіппократа

хірург давнини. У його творах

описуються способи застосування
пов'язок (прості, спіральні,
ромбовидні, «шапочка Гіппократа»
тощо), лікування переломів і вивихів
за допомогою витягнення і
спеціальних апаратів («лава
Гіппократа»), лікування ран, фістул,
геморою, емпієма. Крім цього
Гіппократ описав правила положення
хірурга і його рук під час операції,
розміщення інструментів, освітлення
при операції.
5. Зовнішній і внутрішній вигляд лікаря.
• Зовнішній і внутрішній вигляд лікаря У працях
Гіппократівської корпусу велика увага приділяється
зовнішньому вигляду лікаря. Гіппократ підкреслює,
що занадто веселий лікар не викликає поваги, а
занадто суворий втрачає необхідну довіру. Згідно
Гіппократу, лікаря повинні бути притаманні жага
отримання нових знань, які необхідно отримувати
біля ліжка хворого, внутрішня дисципліна. При
цьому він повинен володіти ясним розумом, бути
охайно одягненим, в міру серйозним, проявляти
розуміння до страждань хворих. Крім цього, він
підкреслює необхідність постійної наявності під
рукою медичного інструментарію, відповідні
оснащеність і вид лікарського кабінету.
6. Шапочка Гіппократа
• Шапочка Гіппократа Являє собою
пов'язку на голову. Накладається за
допомогою двоголового бинта або
двох окремих бинтів. Одним бинтом
весь час роблять циркулярні обороти
через лоб і потилицю, зміцнюючи
ходи другого бинта, що прикриває
звід черепа від середньої лінії
вправо і вліво. Кінці бинта зв'язують
у потиличній області.
7. Пальці Гіппократа
• Ніготь Гіппократа Своєрідна деформація нігтів,
більш відома під назвою «нігті у вигляді
годинникових скелець». Часто поєднується з
колбовидным потовщенням кінцевих фаланг
пальців рук - «пальцями у вигляді барабанних
паличок». Є ознакою гіпертрофічній
остеоартропатии, що виникає при тривалих
порушення газового обміну на фоні хронічних
захворювань легень (абсцес легені,
бронхоектази, пухлини легень та ін). Така
деформація може бути відзначена також при
вроджених вадах серця (особливо при
цианотической групі цих вад), при хронічному
септичному ендокардиті, при біліарному
цирозі печінки.
 Висновок

Гіппократ вніс величезний внесок у розвиток і процвітання сучасної медицини. Він був
цікавою, складною особистістю, найбільшою людиною, буквально перевернув раніше
звичні уявлення про мистецтво лікування. Гіппократ-один з основоположників
філософського підходу до хвороб людини, Він засновник вчення про 4 темпераменти. Його
по праву називають батьком медицини.
 Література
• https://ua-referat.com/%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%BF%D0%BE
%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82_%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD
%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA
%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80_
%D1%96_%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84
• https://znaimo.com.ua/%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%BF%D0%BE%D0
%BA%D1%80%D0%B0%D1%82#link76
• https://www.google.com/search?q=%D0%B3%D1%83%D0%B3%D0%BB&
source=lmns&bih=685&biw=1396&rlz=1C1SQJL_ruUA908UA908&hl=ru&
sa=X&ved=2ahUKEwj4krHh3-n1AhXlUOUKHdE9BuMQ_AUoAHoECAEQAA
• Історія медицини та медсестринства (Вернадський, 1991 р.) ст. 38-44