Президенту України

__________________________
Голові Верховної Ради України
__________________________
Прем’єр-міністру
__________________________
Голові Обласної ради
__________________________
Голові місцевої ради
__________________________

Голові Національна комісія, що

здійснює державне регулювання у
сферах енергетики та комунальних
послуг (НКРЕКП), НКРЕКП
Вовку Д.В.
03057,м.Київ, вул.Смоленська, 19 .
Ел.пошта : pr@nerc.gov.ua
Міністерство енергетики та
вугільної промисловості України
01601,м. Київ, вул. Б. Хмельницького,4.
Ел.пошта :
ludmila.miroshnichenko@mev.gov.ua
Державна інспекція України з питань
захисту прав споживачів 03680, м.
Київ – 150 , вул. Антоновича , 174 .
Ел.пошта : dsiu@dsiu.gov.ua
Антимонопольний комітет України .
03035, м. Київ, вул. Митрополита
Василя Липківського, 45
Ел.пошта : slg@amcu.gov.ua

________________обласне
територіальне відділення
Антимонопольного комітету України ,
33028 , м. _________ , вул. _________,
_____ .
Ел.пошта :______________________

Публічне акціонерне товариство

(ПАТ) ___________ обленерго
_______, м. ____________,
вул. ________________ ,______
 Громадянина України,
члена Територіальної Громади
(села , міста ( району в місті ))
__________________________________
публічного права власності громадян
України,
жителя (села , міста (району в місті)
Україна,
що знаходиться на території держави
Україна Унітарної республіки
ПІБ_____________________________
Інд.__________,(села, міста (району в
місті )
__________________________________

вул._________________________,б.___
_, кв.______
за особовим рахунком громадянина
України – користувача електричною
енергією
№________________________,
ел. пошта : _____________________

ЗАЯВА – ВІДМОВА
від запропонованих умов договору постачання електричної енергії
побутовим споживачам
Ознайомившись з умовами Типового договору постачання електричної
енергії побутовим споживачам, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 із змінами внесеними
постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 591 ( у
тому числі і із змістом самої постанови ) (далі – договір), а також із
заявою до договору та з формою рахунку так званого Постачальника на
оплату електричної енергії, відмовляюсь від запропонованих умов
договору, не відмовляючись від користування електричною енергією .
В своєму рішенні спираюсь на наступні юридичні документи.

1. « Декларація про державний суверенітет України :

VI. ЕКОНОМІЧНА САМОСТІЙНІСТЬ
«Українська РСР самостійно визначає свій економічний статус і
закріплює його в законах. Народ України ( громадяни України) має виключне
право на володіння, користування і розпорядження національним
багатством України. Земля, її надра, повітряний простір, водні та інші
природні
ресурси, які знаходяться в межах території Української РСР,
природні ресурси її континентального шельфу та виключної
(морської) економічної зони, весь економічний і науково-технічний
потенціал, що створений на території України, є власністю її
народу, матеріальною основою суверенітету Республіки і
використовуються з метою забезпечення матеріальних і духовних потреб
її громадян. »
2. Також Закон України «Про власність» від 07.02.1991 року № 697 –
XII ( ВВР, 1991 , № 20 , ст.249 ), ( введеного в дію постановою ВР України
№ 885 – XII від 26.03.1991 року, № 20, ст. 250 ) спрямований на реалізацію
Декларації про державний суверенітет України (55-12).
https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/55-12
Мета цього Закону - забезпечення вільного економічного
самовизначення громадян, використання природного, економічного, науково-
технічного та культурного потенціалів республіки для підвищення рівня
життя її народу. ( Звертаємо увагу, мова йде лише громадян. Поняття
«Фізичні особи» в законі відсутні.)
Так, Р о з д і л I. Даного закону - ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Національне багатство України - власність її народу стверджує
наступне:
«1. Національне багатство України: земля, її надра, повітряний простір,
водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах території
України, природні ресурси її континентального шельфу та виключної
(морської) економічної зони, основні засоби виробництва у промисловості,
будівництві, сільському господарстві, транспорті,зв'язку, житловий фонд,
будівлі та споруди, фінансові ресурси , наукові досягнення , створена
завдяки зусиллям народу України частка в загальносоюзному
багатстві, зокрема в загальносоюзних алмазному та валютному фондах
і золотому запасі, національні, культурні та історичні цінності, в тому
числі й ті, що знаходяться за її межами, є власністю народу України.

2. Національне багатство України забезпечує право кожного

громадянина на одержання частки з суспільних фондів споживання, на
соціальний захист, зокрема, у разі непрацездатності та безробіття, а
також право працюючого на особисту участь в управлінні народним
господарством.»
Таким чином, законодавством України передбачено право кожного
громадянина, що складає в цілому народ України, користуватись часткою з
суспільних фондів споживання, безкоштовно. Власнику при користуванні
своєю часткою спільної сумісної власності народу України – громадян
України нікому сплачувати.
Конституція України ((254/96-ВР) прийнята 28.06.1996 року на
основі Декларації про державний суверенітет України (55-12 )) ст.13
проголошує: «Земля, її надра, водні та інші природні ресурси є об’єктами
права власності Українського народу. Від імені Українського народу права
власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого
самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Кожний громадян має право користуватися природними об’єктами
права власності народу відповідно до закону»).
Далі: «У відповідності до ст.11 Закону України «Про житлово-
комунальні послуги» про будь-яке очікуване реформування у сфері
житлово-комунальних послуг органи місцевого самоврядування повинні
завчасно інформувати громадян України через засоби ЗМІ, залучати
громадян до участі в обговоренні планів, проектів реформування. Пропозиції,
які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають
обов’язковому розгляду (врахуванню) органами місцевого самоврядування.
«Процедура погодження договору відбувається протягом одного місяця з
дня внесення проекту договору однією із сторін» (Розділ VI ПОРЯДОК
УКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ У СФЕРІ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ
ПОСЛУГ Р. VI, ст.26 ч.5).
Ні завчасного інформування, ні обговорення, ні громадських слухань, ні
можливості з боку громадян внесення пропозицій до проекту договору не
було, що є прямим порушенням даного Закону.
У процесі укладення договору Цивільний кодекс України також виділяє
дві стадії: пропозиції (не диктату!) однієї сторони укласти договір і
прийняття пропозиції другою стороною (ст.638). Головним елементом
кожного договору є воля сторін,спрямована на досягнення певної мети, яка
не суперечить законові. Договір вважається укладеним, коли сторони досягли
згоди за всіма істотними умовами і належним чином оформили угоду.
Договір вважається недійсним, якщо він є несправедливим і
неправомірним. Отже, на законодавчому рівні порушені :
По-перше. Процедура впровадження змін у сфері комунальних послуг
щодо забезпечення громадян України електричною енергією;
По-друге. Процедура укладення договору;

По- третє. Типовий договір постачання електричної енергії побутовим

споживачам є типовою формою для договірних правовідносин між
суб’єктом господарювання та фізичною особою – побутовим споживачем.
таке встановлює постанова КМ України № 1357 від 26.07.1999 року із
змінами та доповненнями за № 591 від 23.08.2016 року : розділ – Загальні
положення , ч. 2 «У цих Правилах наведені нижче терміни, вживаються у
таких значеннях :
- абз. № 1 «відмова в доступі до об’єкта побутового споживача»
( абз.17 – фізичної особи )- дії та/або бездіяльність побутового споживача
(власника або користувача об’єкта споживача) та/або власника, користувача
земельної ділянки, на яких розташований/розміщений об’єкт побутового
споживача, внаслідок яких створюються перешкоди представникам
електропостачальника (електророзподільного підприємства ??? ) виконувати
свої функції, передбачені цими Правилами, що засвідчується відповідним
актом про недопуск;
- абз. № 5 «електрична мережа» - підстанції, розподільні установки та
електричні лінії, призначені для передачі та розподілу енергії, до яких
безпосередньо приєднана електроустановка споживача ( абз. 17 – фізичної
особи ) ;
- абз. № 7 « електропостачальник » - учасник ринку електричної
енергії України, який купує електричну енергію на цьому ринку з метою її
продажу та/або постачання споживачам ( абз.17 – фізичним особам );
- абз. № 10 « контрольний огляд вузла обліку » ( абз.17 – фізичної
особи ) - візуальне обстеження цілісності вузла обліку, цілісності пломб,
відбитків тавр та індикаторів дії впливу постійного (змінного) магнітного,
електричного та/або електромагнітного полів, установлених на ньому
відповідно до акта про пломбування, зняття показів засобу обліку та
виявлення самовільних підключень поза засобом обліку, виявити які
представники електропостачальника мають можливість без використання
спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних та/або
оздоблювальних конструкцій;
- абз. № 12 « непобутові потреби » - споживання (використання)
електричної енергії на об’єкті побутового споживача ( абз.17 – фізичної
особи ) для задоволення потреб підприємницької, господарської діяльності;
- абз. № 13 « об’єкт побутового споживача » - житловий будинок
(частина будинку), квартира або будівля, які розміщені за однією адресою та
належать одній фізичній особі або декільком фізичним особам на правах
власності або користування;
- абз. № 14 « особовий рахунок побутового споживача » - сукупність
даних про об’єкт побутового споживача (назва, місцезнаходження,
потужність об’єкта, місце облаштування вузла обліку, вид тарифу, кількість
спожитої та оплаченої електричної енергії, наявність пільг та/або субсидій,
відомості про всі зміни, які відбулися під час користування побутовим
споживачем електричною енергією тощо) ( абз.17 – фізичної особи ),
отриманих електропостачальником відповідно до законодавства та внесених
ним до єдиної системи (реєстру) за певним номером для ідентифікації
об’єкта побутового споживача;
- абз. № 16 « побутові потреби » - споживання (використання)
електричної енергії для задоволення умов проживання та/або
перебування фізичних осіб на об’єкті побутового споживача( абз.17 –
фізичної особи ), включаючи прибудинкову (присадибну територію), в тому
числі для індивідуального будівництва (реконструкції) об’єктів приватного
домогосподарства, крім потреб підприємницької, господарської діяльності;
 - абз. № 17 « побутовий споживач » - фізична особа, яка використовує
електричну енергію для задоволення власних побутових потреб на підставі
договору про користування електричною енергією з електропостачальником;
- абз. № 18 « потужність об’єкта споживача (далі - потужність) » -
максимальна величина потужності за одночасного ввімкнення
струмоприймачів на об’єкті побутового споживача ( абз.17 – фізичної
особи ) , визначена на підставі проектних рішень та зазначена у договорі про
користування електричною енергією;
- абз. № 19 « приватне домогосподарство » - об’єкт побутового
споживача ( абз.17 – фізичної особи ) , на якому електрична енергія
використовується для задоволення побутових потреб відповідно до
укладеного договору про користування електричною енергією;
- абз. № 20 « самовільне підключення » - споживання електричної
енергії без укладення з електропостачальником ( якого територіальна
громада не утворювала і не призначала – рішення такого немає )
договору про користування електричною енергією або підключення з
порушенням цих Правил ( Ці ПРАВИЛА встановлені ( абз.17 – для
фізичних осіб ));
- абз. № 24 « тариф» - встановлена уповноваженим органом відповідно
до законодавства ціна за одиницю обсягу електричної енергії (1 кВт·год)
( абз.17 – встановлено для фізичної особи );
- абз. № 25 «технічна перевірка» - виконання комплексу робіт із метою
визначення відповідності стану засобу обліку та/або таврування, параметрів
часових зон чи роботи керуючої програми; відповідності стану
електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до
точки обліку цим Правилам та іншим нормативно-правовим актам;
виявлення самовільного підключення, використання “штучного нуля”,
порушення роботи засобу обліку електричної енергії ( абз.17 – у фізичної
особи );
- абз. № 26 «облаштування вузла обліку » - здійснення комплексу
організаційно-технічних заходів з організації вимірювання та обліку обсягів
електричної енергії та величини потужності на об’єкті побутового споживача
( абз.17 – фізичної особи ), що використовується в певний момент часу.
По четверте. Усі електричні ( розподільчі ) ( у тому числі локальні )
мережі, які знаходяться на території юридичної особи первинного
суб’єкту публічної власності , первинного суб’єкту місцевого
самоврядування , основного носія його функцій та повноважень
Територіальної Громади (села, міста (району в місті ))
_______________________________________ в межах адміністративно –
територіальних одиниць за кодами КОАТУУ____________________, є
виключною публічною власністю Територіальної Громади ( села ,
міста (району в місті )) __________________________ та її жителів -
громадян України ( а так само й електрична енергія на всій
території держави Україна ) і знаходяться в її виключному
безпосередньому публічному та відкритому володінні , користуванні і
управлінні !
І на сьогоднішній день електричні ( розподільчі ) ( у тому числі
локальні ) мережі не були передані у користування ( платне чи
безоплатне ) жодному електророзподільному підприємству (суб’єкту
господарювання) (електропостачальника - учасник ринку електричної
енергії України, який купує електричну енергію на цьому ринку з метою
її продажу та/або постачання споживачам ) , а також , так само
Територіальна Громада ( села , міста (району в
місті ))_______________________ не визначала і не надавала дозволу
та не уповноважувала ПАТ ____________обленерго ( навіть не
комунального підприємства власності територіальної громади на
майні і ресурсах цієї ж громади ) - суб’єкту господарювання та
інших суб’єктів господарювання приватного права на продаж
електричної енергії для громадян України на території держави
Україна і тим більше на безоплатне ( чи оплатне ) користування
такими суб’єктами господарювання електричною енергією
( електричними мережами, у тому числі локальними ) – власністю
Територіальної Громади (села, міста (району в місті ))
_______________________________________ ______________ !
А отже Я – громадянин України та мій об’єкт ( домоволодіння ,
квартира ) , як і усіх громадян України на території Територіальної
Громади ( села , міста (району в місті )) ______________________
_______________________________________ включено у систему
електричних ( у тому числі локальних) мереж Територіальної Громади
( села , міста (району в місті )) ________________________
_______________________________________________________ в межах
адміністративно – територіальних одиниць за кодами
КОАТУУ__________________ , що знаходиться на території (держави)
Україна Унітарної республіки, фізично включеного ( включених) у
систему електричних ( у тому числі локальних) мереж ВЛАСНИКА :
власності жителів – громадян України Територіальної Громади (села, міста
(району в місті )) _____________________________________________ , а
умови Типового договору постачання електричної енергії побутовим
споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №
1357 від 26.07.1999 року із змінами та доповненнями за № 591 від
23.08.2016 року (далі – договір), а також із заявою до договору та з формою
рахунку Постачальника на оплату електричної енергії , юридично не
стосується громадян України - жителів Територіальної Громади ( села,
міста (району в місті )) _______________________________________ ,
оскільки розраховані на Споживачів за статусом - фізичних осіб
( побутових споживачів ) за межами держави Україна та їх об’єктів
( домоволодіння , квартири ), яких на території Територіальної
Громади( села, міста (району в місті ))
_______________________________________ _____ , що в державі
Україна немає !
Моя незгода з умовами договору є вимогою для повернення
зазначеного процесу у законне русло, у відповідність до Конституції
України, яка має найвищу юридичну силу і якій повинні відповідати всі
закони і підзаконні нормативно-правові акти (ст.8).

Присвоєння людині ЕІС-коду в системі електророзподільних мереж

– «персонального коду ідентифікації Споживача» — є неприпустимим
порушенням вироку Міжнародного Нюрнберзького трибуналу над
фашистськими злочинцями, яким у 1946 році визнано присвоєння
людині персонального номера злочином проти людства, що не має
терміну давності. Забороняю присвоювати мені або членам моєї сім’ї
ЕІС-код, будь-які інші особисті номери/коди, вважаю розбудову системи
на основі персональних номерів злочином проти держави, проти народу.
Постанова Верховної ради України №3248-VI від 19 квітня 2011 року
нагадує про чинність вироку Нюрнберзького трибуналу і закликає пам’ятати
про мільйони співвітчизників, які віддали своє життя за незалежність
Батьківщини, нашу свободу, свободу наших дітей.

Згідно з Цивільним кодексом України людина «набуває прав та

обов’язків і здійснює їх під своїм ім’ям. Ім’я складається із прізвища,
власного імені та по батькові» (ст.28), а не з числа та штрихів. Ім’я
людини, як і її здоров’я, і життя, честь і гідність, є особистим
немайновим благом» (ст.201). Право на «ім’я» (ст.294), на використання
імені «у всіх сферах своєї діяльності» (ст.296), як і право на «свободу»
(ст.288); «повагу до гідності та честі» (ст.297); «особисту недоторканність»
(ст.289)- є немайновими правами, які належать кожній людині від
народження і від яких людина «не може відмовитися, а також не може бути
позбавлена цих прав», і якими людина «володіє довічно» (ст.269).
Отже, присвоєння людині особистого номера засуджено на
міжнародному і державному рівнях.
Згідно з висновками наукових експертиз, проведених з 1997 до 2010
року в різних країнах світу, зокрема в Україні, штрихкодовий варіант запису
цифрового ідентифікатора (використовується при автоматизованій обробці
персональних даних) містить символіку, яка ображає релігійні почуття
християнина. Про духовне значення і наслідки прийняття людиною такого
числового (штрих кодового) ідентифікатора говорить «Одкровення» Іоанна
Богослова (Откр.13, 16-18; 14, 9-11).
Примушування людини до прийняття ідентифікатора (штрих коду)
з такою символікою заборонено ст.3 Закону України «Про свободу
совісті і релігійні організації»: «Ніхто не може встановлювати обов’язкових
переконань і світогляду. Не допускається будь-яке примушування при
визначенні громадянином свого ставлення до релігії, до сповідання або
відмови від сповідання релігії». Обмеження прав громадян, які не приймають
символіку, не сумісну з їх віросповіданням, заборонено ст.4 вказаного
Закону: «Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав громадян залежно від їх
ставлення до релігії, чи ображання почуттів громадян тягнуть за собою
відповідальність, встановлену законом». Таким чином, держава гарантує
мені реалізацію моїх конституційних прав за своїм ім’ям, а не за
особистим числовим (штрих кодовим) ідентифікатором.
За постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 року
із змінами та доповненнями за № 591 від 23.08.2016 року, у заяві про
укладення договору вказано , що своїм підписом побутовий споживач
(абз.17- фізична особа ) підтверджує згоду на автоматизовану обробку його
персональних даних згідно з чинним законодавством та можливу їх передачу
третім особам .
Але відповідно до статті 2 Закону України «Про захист персональних
даних» термін «згода» означає «добровільне волевиявлення», тобто право
людини на свободу – конституційне немайнове довічне право. Стаття 32
Конституції України гарантує: «Ніхто не може зазнавати втручання в його
особисте і сімейне життя. Не допускається збирання, зберігання,
використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її
згоди».
А тому, будучи за статусом навіть не фізичною особою , а -
ГРОМАДЯНИНОМ УКРАЇНИ НЕ ДАЮ ЗГОДУ НА ЗБІР І
ОБРОБКУ МОЇХ ТА ЧЛЕНІВ МОЄЇ СІМ’Ї ПЕРСОНАЛЬНИХ
ДАНИХ І ЗАБОРОНЯЮ ЇХ ЗБІР І ОБРОБКУ .
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України: «Збирання,
зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про
особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування,
юридичними або фізичними особами є втручання в її особисте та сімейне
життя. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до
виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене»
(м. Київ, 20.01.2012, № 2-рп/2012, справа № 1-9/2012).
Положення договору (до речі, затвердженого підзаконним актом) з
погрозами відключити електричну енергію споживачам ( фізичним
особам ) «у разі незгоди укласти договір з постачальником» на
примусово нав’язаних протизаконних умовах брутально порушують
Конституцію України, відповідно до якої: «Україна є незалежна,
соціальна, правова держава» (ст.1); «правовий порядок в Україні
ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути
примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи
державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи
зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбаченні Конституцією та законами України» (ст.19).
 Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»: «Якщо
положення договору визнано несправедливим, таке положення може
бути змінено або визнано недійсним» (ст.18 п.5); «Агресивною вважається
підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу,
докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути
на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції»
(ст.19 п.4); «права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними,
якщо: при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода
волевиявлення» (ст.21 ч.2).
Враховуючи викладене, керуючись вироком Міжнародного
Нюрнберзького трибуналу, Конституцією України, Цивільним кодексом
України, Законом України «Про захист персональних даних», Законом
України «Про захист прав споживачів», іншими законами України, при
наданні послуг з постачання електричної енергії чи її безоплатної передачі
власникам – громадянам України (ст.13 КУ ) ЗАБОРОНЯЮ:
- присвоювати мені та членам моєї сім’ї – громадянину
( громадянам ) України ЕІС-код (за місцезнаходженням публічної
власності (об’єктів – домоволодіння ) громадянина ( громадян) України )),
будь-які інші цифрові (буквено-цифрові, штрихкодові, QR-кодові,
біометричні тощо) ідентифікатори, збирати і обробляти інформацію щодо
мене та членів моєї сім’ї , розміщувати ці дані в базах даних, реєстрах, в
інтернеті, зокрема на веб-сайті Постачальника, створювати «особистий
кабінет» — особисту веб-сторінку споживача у статусі - фізичної особи і
тим більше в статусі – громадянина України, передавати дані щодо мене та
членів моєї сім’ї третім особам;
- передавати будь-які дані щодо мене та членів моєї сім’ї до Єдиного
державного демографічного реєстру (ЄДДР) і присвоювати мені унікальний
номер запису в реєстрі (УНЗР).

ВИМАГАЮ :

1.Вести облік і всю необхідну документацію стосовно мене та членів

моєї сім’ї та об’єкту ( домоволодіння ) громадянина ( громадян ) України
, як користувача електричною енергією за раніше встановленими
формами обліку, які діяли до впровадження цієї протизаконної системи :
за прізвищем, ім’ям, по батькові (при потребі використовувати дані з
обмеженого переліку: рік і місце народження, місце фактичного проживання,
основне місце роботи/служби/навчання) до моменту встановлення
ВЛАСНИКОМ електричних ( у тому числі локальних) мереж
(електричної енергії): юридичною особою первинним суб’єктом
публічної власності , первинним суб’єктом місцевого
самоврядування , основним носієм його функцій та повноважень
Територіальною Громадою ( села , міста (району в місті ))
_______________________________________ , належного обслуговуючого
користувача електричних ( у тому числі локальних ) мереж та
електричної енергії на її електророзподільні ( у тому числі
локальні) мережі ) на конкурсних та договірних правовідносинах із
Територіальною Громадою (села, міста (району в місті ))
_______________________________________ !
Підкреслюю: факт сплати мною або членами моєї сім’ї –
громадянами України на території держави – Україна Унітарної
республіки, рахунку за користування електричною енергією на
території держави Україна, і факт користування електричною
енергією на території держави Україна ( власністю громадян України –
ст. 13 Конституції України) не є згодою на приєднання до умов договору
(акцептування заяви ) за будь-яких умов.
ЕІС-код не може бути мені та членам моєї сім’ї і об’єкту
( домоволодінню ) громадянина ( громадян ) України присвоєний, і дані
щодо мене та членів моєї сім’ї і об’єкту ( домоволодінню ) громадянина
( громадян ) України не можуть збиратися і оброблятися без моєї на те
згоди.
Такої згоди я не надаю взагалі ні в теперішньому, ні в майбутньому
часі та суворо ЗАБОРОНЯЮ ВАМ це робити!

2.Помилково присвоєні мені та членам моєї сім’ї – громадянину

( громадянам ) України ЕІС-код (за місцезнаходженням публічної
власності (об’єктів – домоволодіння ) громадянина ( громадян) України )),
будь-які інші цифрові (буквено-цифрові, штрихкодові, QR-кодові,
біометричні тощо) ідентифікатори, а також зібрану і оброблену
інформацію щодо мене та членів моєї сім’ї та розміщені дані в базах
даних, реєстрах, в інтернеті, зокрема на веб-сайті Постачальника,
створений «особистий кабінет» — особисту веб-сторінку побутового
споживача у статусі - фізичної особи і тим більше в статусі –
громадянина України, а також, передані дані щодо мене та членів
моєї сім’ї і домоволодіння - громадянина ( громадян ) України
третім особам НЕГАЙНО ВИЛУЧИТИ та ВИДАЛИТИ чи знищити
і повідомити про зазначене письмово за особистим підписом керівника
суб’єкта господарювання , який персонально відповідатиме за цю
вимогу !
3.Помилково передані будь-які дані щодо мене та членів моєї сім’ї чи
то об’єкта (домоволодіння ) – громадянина (громадян ) України, до
Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР) і присвоєного мені
або членам моєї сім’ї – громадянину ( громадянам ) України, унікального
номеру запису в реєстрі (УНЗР), відкликати та ліквідувати і
повідомити про зазначене письмово за особистим підписом
керівника суб’єкта господарювання, який персонально відповідатиме
за цю вимогу !
За таких обставин Я, за юридичним Конституційним статусом –
ГРОМАДЯНИН УКРАЇНИ, що мешкає разом зі своєю сім’єю -
громадянами України в домоволодінні на території держави - Україна ,
Унітарної республіки та на території юридичної особи первинного
суб’єкту публічної власності, первинного суб’єкту місцевого
самоврядування, основного носія його функцій та повноважень
Територіальної Громади ( села , міста (району в місті ))
___________________________________________ в межах адміністративно
– територіальних одиниць Унітарної республіки Україна за кодами
КОАТУУ _________________ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАСНОСТІ громадян
України – жителів ( села , міста (району в місті ))
__________________________________________________________________
ВИМАГАЮ
- надати мені громадянину України усю наявну історію ( за всі
попередні роки) платежів за користування електричною енергією , за
домогосподарством громадян України , що по вулиці
___________________ , б.____кв ___ в ( села, міста (району в місті))
__________________________ _______________________________________
____________________ області , Унітарної республіки Україна ( за особ.
рах. :_______________________ за прізвищем ________________________)
по місячно !
В яких обов’язково, вказувати ціну (тариф) за електричну енергію ,
загальний розмір платежу в місяць разом з ПДВ та окремо розмір ПДВ,
кількість використаної електричної енергії , розмір державної соціальної
допомоги для громадянина України за домоволодінням для оплати за
використання електричної енергії ( субсидії тощо ) . Та повернути усі
безпідставно сплачені грошові кошти , забезпечити їх повернення
громадянину України на території держави – Україна !
Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» надіслати
мені письмову відповідь про БЕЗЗАПЕРЕЧНЕ І НЕГАЙНЕ
ВИКОНАННЯ УСІХ МОЇХ ГРОМАДЯНСЬКИХ ВИМОГ на вказану
вище адресу.

ДОДАТОК:
1.ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ,щодо СТАТУСУ – Громадянина України
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ,
щодо СТАТУСУ – Громадянина України (До заяви відмови від
запропонованих умов договору постачання електричної енергії в статусі
побутового споживача – фізичної особи )
Актом проголошення незалежності України від 24.08.1991 року про
створення самостійної української держави Україна було схвалено
Українським народом на всеукраїнському референдумі 01.12.1991 року на
умовах здійснення (виконання, додержання) органами державної
влади положень Декларації про державний суверенітет України від
16.07.1990 року !
За таких обставин (враховуючи положення частини другої розділу
другого Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990р. док.
№55-12) народ України (Український народ), що складається з людей
корінного населення України, громадян України всіх національностей, є
суб’єктом владних повноважень і єдиним джерелом державної влади в
Республіці !
Згідно ст. 9 ЗУ «Про правонаступництво України» від 12 вересня
1991 року № 1543 – XII , всі жителі на території Унітарної республіки
Україна ( всі громадяни Союзу РСР, які на момент проголошення
незалежності України постійно проживали на території України , є -
ГРОМАДЯНАМИ УКРАЇНИ ), у тому числі за Конституцією України та
першою сторінкою паспорта громадянина України Є ГРОМАДЯНАМИ
УКРАЇНИ, які мають правовий зв'язок з цією державою – Україна
Унітарною республікою та тому з підстав ст.5, ст.13, ст.14 ,ст.142 і
ст.143 Конституції України і є її власниками за аналогією згідно
визначення в п.1 гл. 6 міжнародного приватного права зробленого
Генеральною асамблею ООН ще 1977 року, а отже ГРОМАДЯНИ
УКРАЇНИ не мають на території держави – Україна зворотного
правового звязку із фізичними особами – мігрантами !
Тому, згідно статті 4 Конституції України в державі Україна існує єдине
громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України
визначаються законом.
Стаття 1. ЗУ “Про громадянство України» “визначає поняття
«громадянство України», як правовий зв'язок між фізичною особою і
Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках ;

- громадянин України - особа , яка набула громадянство України (

ОТРИМАЛА ПАСПОРТ ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ та прописана
(зареєстрована ) і знаходиться на території держави - Україна ) в
порядку передбаченому законами України та міжнародними договорами
України .
За ст.5 Документи, що підтверджують громадянство України ЗУ “Про
громадянство України ” встановлено такий документ тільки для дорослих -
паспорт громадянина України.
Дорослі ж громадяни України отримавши паспорт громадянина
України , що посвідчує особу власника України і підтверджує громадянство
України за першим реченням Положення про паспорт громадянина України
на останній сторінці паспорта громадянина України та за ст.13,ст.14 ст.142 та
ст.143 Конституції , позбавитись статусу громадянина України можуть лише
у випадку встановленому статтею 19 ЗУ Про громадянство України та на
підставі Конституції України !
Підстави для втрати громадянства України ЗУ “Про громадянство
України ” та датою видання відповідного указу про позбавлення
громадянства України Президента України .
Згідно ст.102 Конституції України – Президент України є гарантом
державного суверенітету, територіальної цілісності України , додержання
Конституції України,прав і свобод людини і громадянина !
 Згідно ст. 106 Конституції України – Президент України на основі
та на виконання Конституції і законів України видає укази і
розпорядження , які є обов’язковими до виконання на території України !
Крім цього, згідно цієї ж ст.106 Конституції України – Президент
України приймає рішення про прийняття до громадянства України та
припинення громадянства України , про надання притулку в Україні ,
підписує закони прийняті Верховною Радою України та інше згідно
Конституції України !
____________________________________2019 року